Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників. Методичні рекомендації

го корму. Однак необхідно враховувати, що жоден із замінників або їхніх сумішей не забезпечують ефекту, рівноцінного квітковому пилку. Найбільш сприятливий вплив на бджолині сім’ї має згодовування гомогенату трутневих личинок та гідролізату білків. У практиці бджільництва набули широкого застосування сухі дріжджі, сухе знежирене молоко, соєве борошно тощо. Замінники використовують у вигляді канді по 500–700 г на верхні планки стільникових рамок (4 частини дріжджів + 6 частин цукрової пудри + 6 частин меду, змішати до одержання однорідної маси). ФІТОТОКСИКОЗИ (нектарний, пилковий токсикози). Отруєння бджіл алкалоїдами, глюкозидами, ефірними оліями, органічними кислотами, деякими цукрами за умов споживання нектару чи пилку з окремих видів рослин. Фітотоксикози бджіл слабко вивчені. Відомості про отруєння бджіл на рослинах у більшості випадків базуються на спостереженнях бджолярів. Наявний матеріал фрагментарний. У більшості випадків відсутні конкретні дані з дослідження пилку, нектару з отруйних рослин на наявність і концентрацію токсичних речовин у них. Специфіка прояву так званого пилкового токсикозу (травневої хвороби) часто обумовлена, як показують сучасні дані, мікроорганізмами (зокрема спіроплазмами). Отруєння бджіл можуть викликати близько 80 видів рослин, що належать до 35 родин. Небезпека для бджіл нектару і пилку в багатьох видів цих рослин непостійна, залежить від умов росту, ґрунтів, погоди тощо. Виникнення фітотоксикозів пов’язане також з масовістю цвітіння цих рослин за відсутності інших джерел нектару і пилку на місцевості. Подібні ситуації виникають за певних погодних умов, при розміщенні пасік у місцях, зайнятих певною монокультурою, або в зонах випасу худоби, що вибірково випасає трави, не торкаючи отруйні. Мед, відкачаний з вуликів постраждалих сімей, може викликати отруєння людей.

72