Діагноз. Встановлюють на підставі клінічних ознак і огляду гнізда бджіл, оцінки кількості, якості меду та положення рамок з кормом стосовно клубу бджіл у період зимівлі. При кристалізації меду комірки заповнені сухою твердою масою корму, при закисанні відкриті комірки містять водянистий субстрат, печатні комірки – з опуклими, часто прорваними газами кришечками, водяниста піниста рідина стікає по поверхні стільника, вона покриває дно вулика і трупи бджіл. Найбільш часта причина загибелі бджіл від голоду узимку – неправильне формування гнізд. Профілактика. З метою попередження голодування кожній бджолиній сім’ї залишають не менш ніж 18–25 кг доброякісного меду. Падевий мед, ріпаковий, вересовий, соняшниковий замінюють на цукровий сироп. Зазвичай цукровий сироп згодовують бджолам із середини серпня. Восени після виходу всіх бджіл з розплоду формують гнізда на зиму. Повні рамки з медом розташовують по краях гнізда, а в середині розміщують рамки, що мають 1,5–2 кг меду. Для полегшення переходу клубу бджіл з рамки на рамку іноді під полотнинку (плівку) над центром гнізда поміщають невелику планку. Стільники з незапечатаними, заповненими медом комірками видаляють, тому що такий мед схильний до закисання. Навесні в бджолиних сім’ях повинно бути не менше 10 кг меду. У цей період проводять оцінку кількості меду, ліквідують дефіцит кормів. Заходи боротьби. За відсутності корму в гніздах, бджолині сім’ї підгодовують цукровим сиропом (2 до 1), підігрітим до 40–45°С. Навесні більш зручно підгодовувати бджіл канді, яке у вигляді млинця масою 200–500 г кладуть на рамки над розплодом. У випадку кристалізації меду у вуликах бджолам дають воду. За умов закисання меду під час зимівлі проводять ранній обліт бджіл, змінюють рамки з медом, що забродив, на доброякісні. 69