Ефективне використання бджіл для запилення садів та ягідників. Методичні рекомендації

Розділ III ХВОРОБИ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКАТИ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ БДЖІЛ НА ЗАПИЛЕННІ На кожну пасіку, незалежно від її форми власності, повинен бути створений документ (ветеринарно-санітарний паспорт), де фіксується санітарний стан. Запилювальні точки комплектують тільки здоровими бджолиними сім’ями з благополучних щодо заразних (інфекційних/інвазійних) хвороб бджологосподарств на підставі документів, що підтверджують їхній стан. За умов, що бджолині пакети і матки завезені із зарубіжних країн, їх відбирають, формують і пересилають, керуючись «Правилами ввезення в Україну та вивезення за її межі бджіл і продуктів бджільництва», затвердженими Наказом Міністерства аграрної політики України і Українською академією аграрних наук 20.09.2000 р. № 184/82 та іншим чинним законодавства. Перевезення сімей бджіл здійснюється тільки після ретельного їхнього огляду фахівцем ветеринарної медицини й одержання свідоцтва (за формою 1-вет) або іншого чинного документа, який дозволяє перевозити бджолині сім’ї. Вулики, комплектуючі, спецодяг та інший пасічний реманент забороняється перевозити на запилювальні точки без попередньої дезінфекції. Унаслідок використання бджолиних сімей на запиленні можуть виникати незаразні захворювання зумовлені нестачею кормів або їхньою незадовільною якістю. Нижче описано найпоширеніші з них (за Головецьким і Лосєвим, 2013).

67