6) полуниця, суниці – 9 б. с./га х 150 га = 1350 б. с. 1350 б. с. ÷ 16 точків = 84,4 б. с./точок.
Звичайно, що на практиці рідко трапляються ідеально прямокутні чи квадратні ділянки з культурами, тому для планування розміщення бджолиних сімей будують інтерактивні карти, використовуючи план-схеми угідь конкретного господарства. Автор висловлює подяку Рижкову Андрію Петровичу, засновнику СФГ «Медова сім’я» (Білорусь), за консультування щодо розміщення запилювальних точків згідно з потребою бджолиних сімей на масивах плодових та ягідних культур. 2.4. Ефективність запилення зерняткових культур Яблуня (Malus). Одна квітка яблуні живе 4–8 днів залежно від сорту. Внаслідок запилення медоносними бджолами маса яблук збільшується на 11–26 %, зав’язуваність плодів – у 5,6 разів, збереженість зав’язі – на 3,3 %, вміст цукру – на 0,4–0,7 %, кількість насіння – на 19,6–29,3 % у порівнянні з самозапиленням. За умови дресирування відвідування бджолами яблунь збільшується у два рази. Експериментально доведено, що у результаті штучного запилення утворилося 5,73 % зав’язі на яблуні сорту Канадський ренет, на неізольованих квітах з доступом комах-запилювачів – 30,4 %, і після запилення медоносними бджолами – 54,2 % квітів утворили зав’язь, що підтверджує ефективність їхнього використання (Глушков, 1960). Ефективність запилення яблунь зростає зі зменшенням відстані пасічного точка до саду (табл. 29). 58