Кількість розплоду визначають за кількістю рамок, на яких розміщений розплід, і абсолютною кількістю розплоду (у перерахунку на одну рамку), що міститься у гнізді сім’ї загалом. Точніше кількість розплоду можна визначити за допомогою рамки-сітки, що розподілена на секції розміром 5 х 5 см. Один квадрат такої сітки вміщує 100 бджолиних або 75 трутневих комірок. Для обліку розплоду оглядають рамки, на кожну із сторін стільника прикладають рамку-сітку і підраховують спочатку кількість цілих квадратів із розплодом, а потім частково порожніх, із перерахунком у цілі. Щоб відібрати для запилення сім’ї, які схильні до швидкого весняного нарощування, необхідно систематично здійснювати їхній відбір на пасіці. Для цього слідкують за розвитком сімей, та відбирають ті, що найшвидше досягають необхідної сили. Побудова графіка розвитку бджолиної сім’ї Обрахувавши за допомогою рамки-сітки загальну кількість квадратів, зайнятих печатним розплодом, визначають загальну кількість зайнятих комірок за один облік. Цю суму комірок ділять на 12 (стадія передлялечки і лялечки бджоли триває 12 діб) або на 14 (період розвитку трутня на цих стадіях займає 14 діб), таким чином визначають добову яйценосність матки. Отриманий результат стосується періоду, що минув за 21 день, тому і закінчився за 9 діб до обліку (розплід робочих бджіл), а для трутнів – 24 дні потому і за 10 діб до обліку. Щоб визначити відтворну здатність матки у динаміці, обліки розплоду у гніздах сімей проводять з інтервалами у 12 днів. За одержаними даними вибудовують графік розвитку сім’ї (групи сімей). На осі ординат відкладають показники кількості запечатаного розплоду, а на абсцис – дату обліків (рис. 4). 16