Зимостійкість сімей визначають порівнянням даних осіннього і весняного головних оглядів. Для цього використовують такі показники: y кількість сімей, які загинули і втратили маток; y кількість корму, який сім’я спожила загалом і в перерахунку на одну вуличку бджіл, що перезимували (кількість вуличок бджіл, які перезимували, визначають як суму вуличок, що були на момент осіннього і весняного головних оглядів, поділену на 2); y силу сімей після зимівлі (кількість підмору за зимовий період або зменшення кількості вуличок бджіл у кожній сім’ї); y опоношення гнізд на період проведення головного весняного огляду за п’ятибальною шкалою (табл. 6). Таблиця 6. Шкала оцінювання опоношення гнізд Бал Ознака 1
Калові плями відсутні
2
Слабке опоношення, не більше 7–10 плям на 1–2 стільниках
3
Середнє опоношення, 10–30 плям проносу на більшості стільників
4
Сильне опоношення, кількість плям до 100 на окремих стільниках
5
Дуже сильне опоношення, суцільні потоки, утворені з’єднанням окремих плям
Інтенсивність розвитку сім’ї можливо оцінити за наявністю відкритого і закритого розплоду. Мала його кількість свідчить про низьку пилкозбиральну роботу бджіл, адже потреба у годівлі нових поколінь білковим кормом відсутня. Для прогнозування інтенсивності розвитку, визначення стану бджолиних сімей, оцінки відтворної здатності маток здійснюють облік кількості розплоду у їхніх гніздах. 15