Доведено, що бджоли різних рас (порід) на запиленні літають на різні відстані (табл. 4) (Левченко, Апімондія, 1981). Дослідження проводилися на масивах конюшини. Таблиця 4. Дальність польоту бджіл на запиленні Порода (раса) Сіра гірська кавказька Українська Італійська Карпатська Карніка Європейська темна бджола
%, до загальної кількості бджіл, що літали на різну відстань від вулика, м 500– 1000– 1500– 2000– 2500– 0-500 1000 1500 2000 2500 3000 96,4
3,6
0
0
0
0
90,0 47,8 67,7 76,7
10,0 52,2 22,2 16,7
0 0 3,2 0
0 0 6,5 3,5
0 0 0 3,3
0 0 0 0
34,4
40,6
18,8
3,1
3,1
0
Підсумовуючи наукові праці та практичний досвід, можна сформувати наступні етапи селекційної роботи в напрямку покращення запилювальної діяльності медоносних бджіл: 1) облік породної флорспеціалізації за умов вибору бджіл як вихідного матеріалу для подальшої селекції; 2) відпрацювання методики оцінювання здатності бджіл до льотної діяльності та збору пилку з конкретної культури; 3) дослідження гено- та фенотипової мінливості та спадковості досліджуваних ознак; 4) дослідження кореляційних зв’язків між селекційними ознаками та іншими господарсько-корисними і біологічними ознаками бджолиних сімей; 5) розробка стандарту на селекціоновану лінію; 6) фенотиповий відбір племінних бджолиних сімей (рекордисток) за ознакою переважання льотної діяльності та збору пилку з конкретної культури; 13