2. Роботи, що висвітлюють міжнаціональне протистояння у Західній Україні та аналітично його осмислюють; 3. Дослідження, що стосуються теоретичних аспектів націоналізму, національних взаємин та проблеми їх вивчення; 4. Історичні джерела, подані в основному тексті чи винесені за поля. Науковець аналізує структуру часопису. На його думку, побудова номера здійснена за дедуктивним принципом. Тому на початку упорядники видання вмістили статті, де конфлікт розглядається із точки зору моралі, після них матеріали, у яких з’ясовувалися його причини і конкретизувалась проблематика. Застосувавши такий прийом, редакція, вважає Грицьків, прагнула таким чином убезпечити українського читача від пошуку виправдань діям сторін протистояння. Інакше зворотна послідовність подання матеріалу могла б підкреслити логічний причинно-наслідковий зв’язок між становищем українців у ІІ Речі Посполитій та антипольською акцією на Волині. Також історик приділяє увагу підназві видання «Боротьба за землю». На його думку, таким чином упорядники прагнули підкреслити особливість події, що це був не лише міжнаціональний конфлікт, але й соціальний. Селянство на Волині відігравало неабияку роль у самому протистоянні. Але, зазначає Грицьків, у матеріалах часопису така ідея не дуже розвинута, майже не помітна. Також Репрезентації
у
часописі до
опубліковано
українців
та
відозву
звернення
Крайової
Організації
Політичної Українських
Націоналістів до поляків від 3 липня 1943 року. У цих документах обидві сторони конфлікту обґрунтовують свої права на західноукраїнські землі, звинувачують одна одну у співпраці з окупантами, закликають протилежну сторону до порозуміння на власних умовах. 36