Issuu on Google+

1 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЇ

Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття

“ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан факультету екології і біотехнології _______________ Н.М. Рідей “____” ________________ 2009 р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС дисципліни

“Сільськогосподарська біотехнологія ” для підготовки фахівців напряму 0929 «Біотехнологія» зі спеціальності 6.092900 – «Екобіотехнологія» в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації

КИЇВ-2009


2 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЇ І БІОТЕХНОЛОГІЇ

Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття “ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан факультету екології і біотехнології _______________ Н.М. Рідей “____” ________________ 2009 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни

“Сільськогосподарська біотехнологія ” Денна форма навчання для підготовки фахівців напряму 0929 «Біотехнологія» зі спеціальності 6.092900 – «Екобіотехнологія» в аграрних вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації

ОКР «Бакалавр» Семестр - 8 Розподіл годин по семестрах: 8 семестр - 52 год. Число тижнів - 13 Число кредитів ECTS – 2, 2 Лекцій – 26год. Лабораторних занять –26год Самостійна робота під керівництвом НПП  26 год. Самостійна робота – 27 год. Форма контролю: залік

КИЇВ-2009


3

Робоча навчальна програма складена Кляченко О.Л. на основі типової навчальної програми „Сільськогосподарська біотехнологія ”, обговорена та схвалена на засіданні кафедри екобіотехнології та біорізноманіття “12” січня 2009 р., протокол № 1

В.о. зав. кафедри екобіотехнології та біорізноманіття, кан. с-г наук, ст..викл.

Антіпов І.О.

Програму розглянуто та схвалено Вченою радою факультету екології і біотехнології, протокол № ___ від _______________ .

Голова Вченої ради, доцент

Н.М. Рідей

Секретар Вченої ради з напряму «Біотехнологія», ст.викл.

А.В. Круківська

Укладач:

Кляченко О.Л., доцент, канд.біол.наук.


4

АНОТАЦІЯ навчальної дисципліни «Сільськогосподарська біотехнологія» зі спеціальності 6.092900 – «Екобіотехнологія» В курсі «Сільськогосподарська біотехнологія» вивчаються …… Навчальний курс складається із …. змістових модулів, які включають …теоретичних тем, … семінарсько-практичних, … тем та розрахункових завдань для самостійного опрацювання, що дозволяє …


5

ПЕРЕДМОВА 1.1. Місце і роль дисципліни в системі підготовки фахівців 1.2. Завдання вивчення дисципліни 1.3. Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни Згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів з напряму " Сільськогосподарська біотехнологія " на вивчення дисципліни відведено 52 годин, з яких: лекційних – 26 годин, лабораторних занять – 26 годин, на самостійну роботу студента – 27 годин. Контроль знань та умінь студентів здійснюється шляхом зарахування рефератів, практичних робіт, вирішення тестових завдань для перевірки знань. Підсумкова форма контролю – залік. 1.4. Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідне для вивчення дисципліни


6

2. СТУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “Сільськогосподарська біотехнологія” Курс:

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

підготовка спеціалістів

Характеристика навчальної дисципліни

Форма навчання: очна

Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 2,2

Шифр та назва напряму 0929 біотехнологія

Модулів: 2 Шифр та назва спеціальності 6.092900 „Екобіотехнологія”

Змістових модулів: 2 модулі Загальна кількість годин: 52годин

Освітньокваліфікаційний рівень бакалавр

Вибіркова Рік підготовки: 4 Семестр: 8 Лекційні заняття: 26 годин Лабораторні заняття: 26 годин Самостійна робота під керівництвом: 26 Самостійна робота: 27годин Вид контролю: залік

Тижневих годин: 4 години

2.

№ п/п

1

2 3 4 5

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КУРСУ

Назва теми

Лекційні Практичні Самост. Індивід заняття (семінарсь робота . кі, студенті робота лаборатор в ні) заняття Змістовий модуль І. Генетична інженерія Основні напрямки та 1 1 1 завдання сучасної сільськогосподарської біотехнології Вектори для генетичної 2 2 1 14 інженерії Експресія клонованих генів 2 2 1 Генетична інженерія рослин 2 2 1 Одержання трансгенних 2 2 1 тварин


7

6

7 8 1 2

Одержання лікарських 2 2 1 препаратів методами генної інженерії Генна терапія 2 2 1 Біотехнологія і біобезпека 2 2 Змістовий модуль ІІ. Клітинна біотехнологія Іммобілізовані ферменти та 2 2 1 клітини Регулятори росту 1 1

МОДУЛЬ

3.

10

МОДУЛЬНА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ „Сільськогосподарська біотехнологія” Модульна структура дисципліни Форма контролю Т.1. Основні напрямки та завдання сучасної сільськогосподарської біотехнології Т.2. Одержання індивідуальних генів Змістовий модуль Т.3. Вектори для генетичної І. Тест інженерії Генетична Т.4. Експресія клонованих генів інженерія Т.5. Генетична інженерія рослин Т.6. Одержання трансгенних тварин Т.7. Генна терапія Т.8. Біотехнологія і біобезпека Змістовий модуль Т.1. Регулятори росту ІІ. Т.2. Іммобілізовані клітини Тест Клітинна як перспективні засоби для біотехнологія промисловості Підсумков Підсумковий контроль знань ий тест Залік за рейтингом


8

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Сільськогосподарська біотехнологія” ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.

ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ Тема 1. Основні напрямки та завдання сучасної сільськогосподарської біотехнології Генетична інженерія. Передумови її появи, становлення. Основні напрямки та завдання сучасної біотехнології і генетичної інженерії. Зв’язок генетичної інженерії з іншими біологічними та сільськогосподарськими науками. Використання генетичної інженерії в селекції, рослинництві, медицині, фармакології та інших галузях народного господарства. Нові галузі промисловості, які створені на основі генетичної інженерії. Роль генетичної інженерії та біотехнології в прискоренні науково-технічного прогресу в галузях народного господарства. Предмет і завдання генетичної інженерії. Ґалузі використання генетичної інженерії. Трансгенні і трансгеномні рослини. Історія становлення генетичної інженерії як науки і практичної діяльності. Молекулярногенетичні і фізіологічні основи генетичної інженерії. Тема 2. Одержання індивідуальних генів Виділення генів із ДНК. „Інструменти” генної інженерії: рестриктази, ДНКполімераза І, ДНК-лігази, зворотня транскриптаза. Принцип будови рестрикційних карт. Синтез генів на основі виділеної із клітини мРНК. Хімічний синтез генів. Фосфорамідітний метод. Секвенування ДНК. Дидезоксинуклеотидний метод. Секвенування на основі фага μ13. Секвенування ДНК методом „блукаючої затравки”. Полімеразно ланцюгова реакція. Синтез генів за допомогою ПЦР. Тема 3. Вектори для генетичної інженерії Вектори прокаріот. Вектори еукаріот. Плазміди. F-плазміди. Плазміди R. Вектори на основі бактеріофага λ. Зборка фагів λ in vitro. Косміди. Ретровірусні вектори. Генетична інженерія у бактерій і дріжджів. Конструювання вектора (вбудовування гена в вектор). Підготовка фрагментів ДНК для клонування. Метод одержання рекомбінантної ДНК за допомогою липких кінців. Коннекторний метод. Лінкерний метод. Введення вектора в клітину-реципієнт. Трансдукція. Трансформація. Кон’югація. Трансфекція. Електропорація. Мікроін’єкції. Клонування генів. Ідентифікація і відбір клітин, які несуть рекомбінантну ДНК. Скринінг за допомогою гібридизації. Імунологічний скринінг. Скринінг за активністю білка. Тема 4. Експресія клонованих генів Експресія клонованих генів. Експресія генів, клонованих в прокаріотичних системах. Експресія генів за участю сильних регульованих промоторів. Химерні білки. Трансляційні експресуючі ветори. Стабілізація білків. Експресія еукаріотичних генів. Експресія генів, клонованих в еукаріотичних системах. Системи експресії дріжджів. Штучні дріжджові хромосоми. Система


9

експресуючих векторів на основі бакуловірусів. Експресуючі вектори для роботи з клітинами ссавців. Селективні маркери тваринних клітин. Тема 5. Генетична інженерія рослин Методи і техніка трансформації. Трансформація за допомогою агробактерій. Інокуляція тканинних експлантів. Метод кокультивації. Метод трансформації листкових дисків. Метод вільного поглинання або кокультивації рослинних клітин. Ін’єкція ДНК в клітини і рослини. Метод електропорації. Упаковка ДНК в ліпосоми. Метод біолистики. Трансгенні рослини для цілей практичної селекції. Підвищення продуктивності рослин. Стійкість рослин до гербіцидів, комах, вірусів. Регуляція терміну дозрівання. Стійкість до грибкових, бактеріальних захворювань і нематодам. Стійкість до абіотичних стресів. Чоловічостерильні форми рослин. Збалансований амінокислотний склад запасних білків. Зміна складу рослинного масла. Одержання білків, антитіл, вакцин з трансгенних рослин. Зміна складу накопичуваних вуглеводів, вторинних метаболітів, смакових і товарних властивостей у трансгенних рослин. Зміна кольору у декоративних рослин. Тема 6 . Одержання трансгенних тварин Культивування клітин тварин. Середовища для культури клітин. Стерилізація. Виділення клітин для культури. Особливості біології клітин в культурі. Консервування клітин тварин. Використання культивованих клітин тварин. Одержання трансгенних тварин за допомогою ретровірусів. Мікроін’єкції ДНК в пронуклеуси зигот. Використання модифікованих ембріональних стовбурових клітин. Клонування за допомогою пересадки ядер. Високошвидка механічна ін’єкція ДНК в зародкові клітини. Використання ліпосом і рецепторопосередковане перенесення ДНК. Перенесення генів за допомогою штучних дріжджових хромосом. Галузі використання трансгенезу. Тема 7. Генна терапія Програми генної терапії. Генна терапія ex vivo. Генна терапія in vivo. Системи доставки генів, які використовуються в генній терапії. Вірусні системи доставки генів: ретровіруси, аденовіруси, вірус простого герпеса І типу (HSV). Невірусні системи доставки генів: доставка генів за допомогою ліпосом, штучна хромосома людини. Активація попередника лікарського засобу. Лікарські засоби на основі олігонуклеотидів. Тема 8. Біотехнологія і біобезпека Стан проблеми. Поняття безпеки та біобезпеки. Біобезпека в клітинній, тканинній та органогенній біотехнологіях. Проблеми екологічної безпеки використання генетично модифікованих рослин. Критерії, показники та методи оцінки генетично модифікованих організмів та отриманих з них продуктів на біобезпеку. Державний контроль та державне регулювання в області генноінженерної діяльності і використанні ГМО та одержаних з них рослин. Стандартизація в біотехнології та біоінженерії. Реакція світового суспільства на прискорений розвиток біотехнології і біоінженерії в провідних країнах світу. Шляхи подолання відставання біотехнології, біоінженерії та біобезпеки в Україні.


10

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.

Клітинна біотехнологія Тема 1. Іммобілізовані ферменти та клітини Іммобілізація ферментів. Носії для іммобілізації ферментів: природні органічні носії, синтетичні полімери, адсорбенти. Методи іммобілізації ферментів. Фізичні методи іммобілізації ферментів: іммобілізація ферментів шляхом адсорбції, шляхом включення в гелі, з використанням напівпроникних оболонок (мембран), використання ліпосом (мономеллярні, мультимеллярні, макровезикулярні), з використанням двохфазного типу. Хімічні методи іммобілізації ферментів: ковалентне з’єднання з носієм, зшивка фермента з носієм з використанням змиваючого реагента Н-С-Ф, поперечна зшивка за допомогою біабо поліфункціональних реагентів. Кінетика реакцій, каталізованих іммобілізованими ферментами: рівняння Міхаеліса-Ментен. Конформаційні властивості іммобілізованих ферментів. Ефекти обумовлені розподіленням реагентів в системі, яка містить іммобілізовані ферменти. Залежність швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату. Залежність швидкості реакції від температури, від питомої концентрації іммобілізованих ферментів, від швидкості перемішування. Стеричні обмеження в каталізі іммобілізованими ферментами. Залежність каталітичної активності фермента, іммобілізованого на іонізованому носії від значення рН. Вплив активаторів і інгібіторів на дію іммобілізованих ферментів. Іммобілізовані поліферментні системи. Стабільність іммобілізованих ферментів. Зшивання фермента біфункціональними агентами. Хімічна модифікація білків.

Тема 2. Регулятори росту Фітогормони. Основні групи регуляторів росту. Хімічна будова. Ауксини, специфіка дії, представники. Явище апікального домінування та гіпотези які пояснюють це явище. Цитокініни, специфіка дії, представники. Гібереліни, специфіка дії, представники. Абсцизини, специфіка дії, представники. Використання регуляторів росту в біотехнології.


11

ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ „Сільськогосподарська біотехнологія” ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ГЕНЕТИЧНА ІНЖЕНЕРІЯ Робота 1 Робота 2 Робота 3 Робота 4 Робота 5 Робота 6

Виділення плазмідної ДНК із бактеріальних клітин Виділення тотальної ДНК з рослинних тканин Виділення ядер і ядерної ДНК з рослинних тканин Електрофорез ДНК в агарозному гелі Рестрикційний аналіз ДНК Приготування поживного середовища для культивування Agrobacterium tumefaciens. Робота 7 Отримання рекомбінантних ДНК Робота 8 Трансформація рослинних клітин моркви та бульб топінамбуру під дією Agrobacterium tumefaciens (природна генна інженерія) Робота 9 Трансформація рослинних клітин тютюну під дією Agrobacterium tumefaciens Робота 10 Метод полімеразно ланцюгової реакції Робота 11 Саузерн-блот гібридизація Робота 12 Використання природної трансформації в модельних дослідах для одержання пухлинної тканини. Робота 13 Одержання корончатогалових пухлин на експлантатах моркви та картоплі. Робота Одержання трансгенних рослин тютюну методом агробактеріальної 14 трансформації

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. КЛІТИННА БІОТЕХНОЛОГІЯ Робота 1 Робота 2 Робота 3 Робота 4 Робота 5 Робота 6 Робота 7 Робота 8 Робота 9

Іммобілізація ферментів шляхом адсорбції Іммобілізація клітин шляхом включення в гелі Іммобілізація ферментів з використанням напівпроникних оболонок (мембран) Іммобілізація ферментів з використанням ліпосом Ковалентне з’єднання ферментів з носієм Зшивка ферментів з носієм з використанням змиваючого реагента Н-С-Ф Визначення ауксинової активності Визначення цитокінінової активності Тест-системи


12

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. НАЗВА МОДУЛЯ Семінарське заняття № 1. Назва теми (кількість годин) План 1. 2. Список рекомендованої літератури 1. 2. Семінарське заняття № 2. Назва теми (кількість годин) План 1. 2. Список рекомендованої літератури 1. 2. Семінарське заняття № ...n. Назва теми (кількість годин) План 1. 2. Список рекомендованої літератури 1. 2. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. НАЗВА МОДУЛЯ


13 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ ННІ Охорони-природи та біотехнологій ННЦ Кафедра екобіотехнології та біорізноманіття (10.02.01.) КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни „Сільськогосподарська біотехнологія” для підготовки фахівців напряму 0929 „Біотехнологія” із спеціальності 6.092900 “Екобіотехнологія” денна форма навчання на семестр 2008-2009 навчального року

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Декан факультету екології та біотехнології ____________ доц. Н.М. Рідей „____” _________________ 2009 р. Курс Лекцій Лабораторних занять Самостійна робота студентів Всього Кредитів

4 26 год. 26 год. 27 год. 52 год. 2,2

ВИДИ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТЬ №

Тиждень Лекції

1.

2.

год.

Лабораторні (практичні, год. семінарські) заняття Виділення плазмідної ДНК із бактеріальних клітин

Тема 1. Основні напрямки та завдання сучасної сільськогосподарської біотехнології Генетична інженерія. Передумови її появи, становлення. Основні напрямки 0,5 та завдання сучасної біотехнології і генетичної інженерії. Зв’язок генетичної інженерії з іншими біологічними та сільськогосподарськими науками. Виділення тотальної Тема 2. Одержання рослинних тканин індивідуальних генів Виділення генів із ДНК. „Інструменти” генної інженерії: 2 рестриктази, ДНК-полімераза І, ДНК-лігази, зворотня транскриптаза. Принцип будови рестрикційних карт.

2

ДНК

Самостійна робота

Геном рослини

год.

6

Література Введение в генетику, биоинформатика, ДНКтехнология, генная терапия, ДНК-экология, протеомика, метаболика: Навч. посіб. / В.И. Глазко, Г.В. Глазко; Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. – 2-е изд., испр. и доп. – К.: КВІЦ, 2003. – 640 с.

Поточний контроль знань № Бали модуля

1

з

2

Ферменти, їх властивості

4

Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В.А. Біотехнологія рослин. К., Поліграфконсалтинг, 2003. – 520 с.

1


14

3.

4.

Тема 3. Вектори для генетичної інженерії Вектори прокаріот. Вектори еукаріот. Плазміди. F-плазміди. Плазміди R. Вектори на основі бактеріофага λ. Зборка фагів λ in vitro. Косміди. Ретровірусні вектори. Генетична інженерія у бактерій і дріжджів.

Тема 4. Експресія клонованих генів Експресія клонованих генів. Експресія генів, клонованих в прокаріотичних системах. Експресія генів за участю сильних регульованих промоторів.

Виділення ядер і ядерної ДНК з рослинних тканин

2

2

Електрофорез агарозному гелі

ДНК

2

Гени прокаріот та еукаріот

5.

1

в Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. – М.: Мир,

2

1

2002 – 589 с.

Рестрикційний аналіз ДНК Тема 5. Генетична інженерія рослин Методи і техніка трансформації. Трансформація за допомогою агробактерій. Інокуляція тканинних експлантів. Метод кокультивації. Метод трансформації листкових дисків. Метод вільного поглинання або кокультивації рослинних клітин. Ін’єкція ДНК в клітини і рослини. Метод електропорації. Упаковка ДНК в ліпосоми. Метод біолистики.

6

Сингер М., Берг П. Гены и геномы. Перевод с англ, в 2-х томах. / М.: Мир, 2002. – 764 с.

2

2

Будова нуклеїнових кислот. Денатурація. Ренатурація

Введение в ДНКтехнологии и биоинформатику = Introduction in DNAtechnology and bioinformatics/ V.I. Glazko; G.V. Glazko: Учеб. пособие для студ. вузов биол. и с.-х. профиля / В.И. Глазко, Г.В. Глазко; Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. — К.: Нора-друк, 2001. — 543 с.

1


15

6.

7.

8.

Тема 6 . Одержання трансгенних тварин Культивування клітин тварин. Середовища для культури клітин. Стерилізація. Виділення клітин для культури. Особливості біології клітин в культурі. Консервування клітин тварин. Використання культивованих клітин тварин. Одержання трансгенних тварин за допомогою ретровірусів. Тема 7. Генна терапія Програми генної терапії. Генна терапія ex vivo. Генна т��рапія in vivo. Системи доставки генів, які використовуються в генній терапії. Вірусні системи доставки генів: ретровіруси, аденовіруси, вірус простого герпеса І типу (HSV). Тема 8. Біотехнологія і біобезпека Стан проблеми. Поняття безпеки та біобезпеки. Біобезпека в клітинній, тканинній та органогенній біотехнологіях. Проблеми екологічної безпеки використання генетично модифікованих рослин. Критерії, показники та методи оцінки генетично модифікованих організмів та отриманих з них продуктів на біобезпеку.

Приготування поживного середовища для культивування Agrobacterium tumefaciens.

2

Отримання ДНК

2

1

2

1

рекомбінантних

2

Трансформація рослинних клітин моркви та бульб топінамбуру під дією Agrobacterium tumefaciens (природна генна інженерія)

2

2

Ніколайчук В. І., Горбатенко І. Ю Генетична інженерія: [Підручник]. - Ужгород, 1999. - 188с. УотсонД. Молекулярная биология гена. М., Мир, 1978 г.

1


16

9.

10.

Тема 1. Іммобілізовані ферменти та клітини Іммобілізація ферментів. Носії для іммобілізації ферментів: природні органічні носії, синтетичні полімери, адсорбенти. Методи іммобілізації ферментів Тема 2. Регулятори росту Фітогормони. Основні групи регуляторів росту. Хімічна будова. Ауксини, специфіка дії, представники. Явище апікального домінування та гіпотези які пояснюють це явище. Цитокініни, специфіка дії, представники. Гібереліни, специфіка дії, представники. Абсцизини, специфіка дії, представники. Використання регуляторів росту в біотехнології.

Трансформація рослинних клітин тютюну під дією Agrobacterium tumefaciens 2

2

2

2

2

Метод полімеразно ланцюгової реакції

2

Максимальний рейтинг: _____ балів. Орієнтовні критерії оцінки знань залежно від набраної кількості балів від максимально можливих у %: "Відмінно" — 95 – 100 % – ________ балів "Добре" — 80 – 94 % – ________ балів "Задовільно" — 65 – 79 % – ________ балів "Незадовільно" — менше 64 % – ________ балів

Рекомендована література: 1. 2. 3.

ННП, що викладає дисципліну ___________ (підпис)

Завідувач кафедри _________ (підпис)

Результати перевірки календарного плану ________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________


17

ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ робочої навчальної програми дисципліни „Сільськогосподарська біотехнологія” з іншими дисциплінами спеціальності 6.092900 – «Екобіотехнологія» Дисципліна та її розділи, що передують вивченню даної спеціальності

ПІБ, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує попередню дисципліну

Промислова біотехнологія

Феделеш-Гладинець М.І. доцент

Екологія вірусів

Антіпов І.О. канд..с.г.наук, ст.. вик.

Біоінженерія

Коломієць Ю.В. канд..біол.наук, доцент

Вступ до фаху

Кляченко О.Л., канд..біол.наук, доцент

Екобіотехнологія

Коломієць Ю.В. канд..біол.наук, доцент

Голова Вченої ради факультету екології і біотехнології

Підпис

Наступна дисципліна та її розділи, які використовують матеріали даної дисципліни випускна бакалаврська робота

ПІБ, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує наступну дисципліну

Підпис

________________ доц. Н.М.Рідей


18

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА викладання дисципліни „Сільськогосподарська біотехнологія” Попередні дисципліни та їх розділи, що використовуються в даній дисципліні

Промислова біотехнологія

Екологія вірусів

Біоінженерія

Вступ до фаху

Дисципліна „Сільськогосподарська біотехнологія” Наступні дисципліни та їх розділи, що використовуються в даній дисципліні

Випускна бакалаврська робота


19

5. МЕТОДИ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточне тестування; (оцінка за проект; оцінка за реферат;) підсумковий письмовий тест.

к-сть балів

25

Сума

Підсумков ий контроль

Поточне тестування Змістовий модуль І. Змістовий модуль ІІ Загальна кількість балів Загальна кількість балів Т. 1 Т. 2 Т.3 Т.4 Т.5 Т. 1 Т. 2

Індивідуал ьний навчальни й проект

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИЙ СТУДЕНТАМ:

30

100

РЕЙТИНГОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою. На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи  до 10 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком)  до 5 балів. Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою 0,7· (R(1)ОМ + R(2)ОМ ) RНР =

------------------------------- + RДР - RШТР, 2

де R(1)ОМ, R(2)ОМ − рейтингові оцінки відповідно 1-го та 2-го змістового модулів за 100-бальною шкалою; RДР, RШТР − відповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний. Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.2. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи: RДИС = RНР. Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен.


20

Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи. Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою. Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою RДИС = RНР + 0,3 · RАТ. Рейтинг студента з дисципліни переводиться в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. Таблиця Співвідношення між національними та ЕСТS оцінками і рейтингом з дисципліни

Оцінка національна

Відмінно

Оцінка ECTS

Процент студентів, які досягають відповідної оцінки в Європейських університетах

А

10

В

25

С

30

Добре

D

25

Е

10

FX

F

Задовільно

Незадовільно

Визначення оцінки ECTS

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік (позитивну оцінку) НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота

Рейтинг з дисципліни, бали

90  100

82  89

75 – 81

66  74

60 – 65

35  59

01  34


21

КРИТЕРІЇ оцінки знань на етапах проміжного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни «Сільсьгосподарська біотехнологія»

Проміжний контроль знань студентів здійснюється регулярно на лекційних і практичних заняттях шляхом їх опитування з пройденого матеріалу. Форма контролю знань із змістового модуля 1 – результати семінарських виступів, тестові завдання. Змістовий модуль 2 оцінюється за результатами виконання практичних робіт та тестових завдань. Підсумковий контроль знань здійснюється залік. Оцінка "Відмінно" виставляється студенту, який протягом семестру систематично працював, на іспиті показав різнобічні та глибокі знання програмного матеріалу, вміє вільно виконувати завдання, що передбачені програмою, засвоїв основну та знайомий з додатковою літературою, відчуває взаємозв'язок окремих розділів дисципліни, їх значення для майбутньої професії, виявив творчі здібності в розумінні та використанні навчальнопрограмного матеріалу, проявив здатність до самостійного оновлення і поповнення знань. Оцінка "Добре" виставляється студенту, який виявив повне знання навчально-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені програмою завдання, засвоїв основну літературу, що рекомендована програмою, показав стійкий характер знань з дисципліни і здатний до їх самостійного поповнення та поновлення у ході подальшого навчання та професійної діяльності. Оцінка "Задовільно" виставляється студенту, який виявив знання основного навчально-програмного матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання та наступної роботи за професією, справляється з виконанням завдань, передбачених програмою, допустив окремі похибки у відповідях на іспиті та при виконанні екзаменаційних завдань, але володіє необхідними знаннями для їх подолання під керівництвом науковопедагогічного працівника. Оцінка "Незадовільно" виставляється студенту, який не виявив достатніх знань основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не може без допомоги науково-педагогічного працівника використати знання при подальшому навчанні, не спромігся оволодіти навичками самостійної роботи. Лектор,


22

6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА Завдання № 1. Назва теми (кількість годин) План 1. 2. Список рекомендованої літератури 1. 2. Завдання № 2. Назва теми (кількість годин) План 1. 2. Список рекомендованої літератури 1. 2.


23

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 1. 2.


24

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ПО КУРСУ 1. 2. 3.

4. 5. 6.

7.

8. 9.

Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В.А. Біотехнологія рослин. К., Поліграфконсалтинг, 2003. – 520 с. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. Перевод с англ, в 2-х томах. / М.: Мир, 2002. – 764 с. Введение в генетику, биоинформатика, ДНК-технология, генная терапия, ДНК-экология, протеомика, метаболика: Навч. посіб. / В.И. Глазко, Г.В. Глазко; Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. – 2-е изд., испр. и доп. – К.: КВІЦ, 2003. – 640 с. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. – М.: Мир, 2002 – 589 с. А.А. Спирин (ред.). Молекулярная биология, В 2-х томах, 1990 и 1986, Высшая школа. Сельскохозяйственная биотехнология: векторные системы молекулярного клонирования / Г.И. Эйснер (пер. с англ.); Под ред. В.И. Негрука.- М.: Агропромиздат, 1991.- 534 с. Введение в ДНК-технологии и биоинформатику = Introduction in DNAtechnology and bioinformatics/ V.I. Glazko; G.V. Glazko: Учеб. пособие для студ. вузов биол. и с.-х. профиля / В.И. Глазко, Г.В. Глазко; Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН. — К.: Нора-друк, 2001. — 543 с. Глазко В.И. Генетически модифицированные организмы: от бактерий до человека. – Киев: КВІЦ, 2002. – 210 с. Дж. Дрейпер, Р. Скотт, Ф. Армитидж, Р. Уолден. Генная инженерия растений. М., Мир, 1991. – 270 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА ПО КУРСУ 1. 2. 3. 4. 5.

6. 7. 8.

Альберте Б. и др. Молекулярная биология клетки. М.,Мир, 1994 . Набокина Светлана Михайловна. Введение в генетическую инженерию: Учеб. пособие. - Саранск : Издательство Мордовского ун-та, 2001. - 75 с. Ніколайчук В. І., Горбатенко І. Ю Генетична інженерія: [Підручник]. Ужгород, 1999. - 188с. УотсонД. Молекулярная биология гена. М., Мир, 1978 г. Руденко Світлана Степанівна. Генетична інженерія: Навч. посібник для вищ. і серед. навч. закладів / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 1997. - 182с. Уотсон Дж. Рекомбинантные ДНК: Краткий курс : Пер. с англ. / Дж. Уотсон, Дж. Туз, Д. Курц.- М.: Мир, 1986.- 288 с. Рекомбинантные молекулы: значение для науки и практики : Пер. с англ. / Под ред. Р. Бирса и Э. Бэсита.- М.: Мир, 1980.- 624 с. Щелкунов Сергей Николаевич. Клонирование генов / АН СССР, Сиб. отдние, Новосиб. Ин-т биоорганической химии; Отв. ред. В.В. Власов.Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1986.- 230 с.


25

9.

Методы молекулярной генетики и генной инженерии / АН СССР, Сиб. отдние, Ин-т цитологии и генетики; Отв. ред. Р.И. Салганик.- Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1990.- 248 с. 10. Новое в клонировании ДНК. Методы: Пер. с англ. / Под ред. Д.Гловера.М.: Мир, 1989.- 368 с. 11. Глазко Валерий Иванович. Словарь терминов по прикладной генетике и ДНК технологиям / Ин-т агроэкологии и биотехнологии УААН.- К., 1999.342 с.


26

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ (тезисний варіант) з дисципліни

«Сільськогосподарська біотехнологія»

КИЇВ – 2009


27

ПАКЕТ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ з дисципліни

«Сільськогосподарська біотехнологія» для підготовки фахівців напряму 0929 «Біотехнологія» спеціальності 6.092900 – «Екобіотехнологія»

КИЇВ – 2009


/%D0%90%D0%B3%D0%95%20%28%D0%B7%D0%B0%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B5