Форма № Н - 3.04
Національний університет біоресурсів і природокористування України Кафедра агробіотехнологій
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан агробіологічного факультету ______________ І. О. Антіпов “____” ________________ 2013 р.
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ «ВІРУСОЛОГІЯ» напрям підготовки
6.090101 «Агрономія»_ ____________________
спеціальність_______06.090101_«Агрохімія і ґрунтознавство»_______ спеціалізація_________________________________________________ факультет
Агробіологічний_____________________________
КИЇВ-2013 р.
2
Форма № Н - 3.04
Національний університет біоресурсів і природокористування України агрономічний факультет
“ЗАТВЕРДЖУЮ” Декан агробіологічного факультету ______________ І. О. Антіпов “____” ________________ 2013 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ВІРУСОЛОГІЯ
напрям підготовки
6.090101
«Агрономія»____________
спеціальність____06.090101__«Агрохімія і ґрунтознавство»_ спеціалізація________________________________________ факультет
Агробіологічний___________________
КИЇВ-2013 р.
3
Робоча програма «Вірусологія» для студентів за напрямом підготовки «Агрохімія і ґрунтознавство», спеціальності «Агрохімія і ґрунтознавство». „___” ________, 2013 р. − 27 с.
Розробники: Мельничук М. Д. професор, доктор біологічних наук Оверченко В.В. доцент, кандидат сільськогосподарських наук Поліщук О.М. ст. викладач, кандидат біологічних наук Антіпов І.О. доцент, кандидат сільськогосподарських наук
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри агробіотехнологій Протокол від «___» _____2013 р. № ___ Завідувач кафедри агробіотехнологій _____________ (В.В. Оверченко ) (підпис) “_____”___________________ 2013 р.
Схвалено вченою радою Агробіологічного факультету Протокол від “___”____________2013 р. № ___
“_____”____________2013 р.
Голова ____________(Антіпов І.О.) (підпис)
Антіпов І.О., 2013 р. Поліщук О.М., 2013 р.
4
1. Опис навчальної дисципліни «Вірусологія» (назва)
Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень Галузь знань Напрям підготовки
«Агрохімія і грунтознавство» (шифр і назва)
Освітньо-кваліфікаційний рівень
ОКР «Бакалавр»
Характеристика навчальної дисципліни Вид Загальна кількість годин Кількість кредитів ECTS Кількість змістових модулів Курсовий проект (робота) (якщо є в робочому навчальному плані) Форма контролю
Нормативна (вибіркова) 90 _2,5_ _2_ ___ Залік
Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання
Рік підготовки Семестр Лекційні заняття Практичні, семінарські заняття Лабораторні заняття Самостійна робота Індивідуальні завдання Кількість тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних самостійної роботи студента −
денна форма навчання 4 8 15 год. -. 30 год. -
2 год. 60 год.
заочна форма навчання ________ ________ ________год. ________год. ________год. ________год. ________год.
5
2.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою вивчення навчальної дисципліни «Вірусологія» є засвоєння теоретичних основ та формування практичних навичок студентів при дослідженні фітовірусів та способів обмеження їх поширення. Завдання курсу є оволодіння методиками, що необхідні при роботі з вірусами рослин, а особливо з методами діагностики та ідентифікації вірусів за допомогою біологічного тестування, електронної мікроскопії, методами імуноаналізу, а також отримуванню безвірусного посадкового матеріалу методом мікроклонального розмноження, що необхідно для формування висококваліфікованих фахівців сільського господарства. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - суть вірусології як однієї з пріоритетних напрямків сучасної біологічної науки; - історію розвитку вірусології; - основні групи вірусів, що поширені в біоценозах України; - особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами; - особливості реплікації вірусів рослин; - патогенез вірусних інфекцій; - шляхи передачі фітовірусів; - вплив фітовірусів на фізіологію рослин; - основні методи діагностики та ідентифікації вірусів рослин; - циркуляцію вірусів в біоценозах та прогнозування епіфітотій; - способи обмеження вірусних інфекцій. вміти: - користуватися навчальною, методичною та науковою літературою з вірусології; - застосовувати для досліджень сучасне лабораторне обладнання; - проводити діагностику вірусів із використанням рослин-індикаторів; - володіти мікроскопічними методами діагностики та ідентифікації вірусних інфекцій; - володіти серологічними методами діагностики вірусних інфекцій; - проводити виділення фітовірусів з інфікованих рослин; - отримувати безвірусний посадковий матеріал методом прямого та непрямого морфогенезу.
6
3. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів Тема лекційного заняття 1. Вступ. Фітовірусологія - як наука про вивчення вірусів рослин в біогеоценозі. – 2 год./0,06 кредит Становлення вірусології як науки. Поняття про вірус. Історія відкриття вірусів. Гіпотези про винекнення вірусів. Етапи розвитку вірусології як науки. Видатні вчені-вірусологи. Економічні збитки народному господарству при інфікуванні рослин вірусами. Тема лекційного заняття 2. Загальні характеристики та відомості про віруси рослин – 2 год./0,06 кредит Характеристика типів вірусів рослин. Вірусна морфологія. Розподіл вірусів за формою та розмірами. Структура вірусів. Структура та функції вірусних білків та нуклеїнових кислот. Інші складові вірусів. Тема лекційного заняття 3. Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин – 1 год./0,03 кредит Видова класифікація. Родини, групи, види. Характеристика родин та видів. Найбільш поширені види в Україні. Тема лекційного заняття 4. Функціональні особливості будови та експресії геному фітовірусів – 2 год./0,06 кредит Особливості структури ДНК та РНК-геному. Організація транскрипції. Трансляція. Процесинг та дозрівання вірусних білків. Збірка віріонів. Змістовний модуль 2. Поширення вірусів та їх вплив на рослини Тема лекційного заняття 5. Патогенез фітовірусних інфекцій – 2 год./0,06 кредит Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Транслокація та розповсюдження вірусів в клітинах. Транспорт вірусу по рослині на далекі відстані. Вірусіндуковані симптоми на рослинах: локальні, масковані, системні. Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів. Тема лекційного заняття 6. Діагностика та ідентифікація вірусів. Найсучасніші молекулярно-біологічні, біохімічні та біотехнологічні методи – 2 год./0,06 кредит Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія. Їх різновидності. Імунологічні властивості вірусів. Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі вірусних патогенів. Серологічні методи в фітовірусології. Тема лекційного заняття 7. Типи вірусних інфекцій. Противірусний імунітет – 2 год./0,06 кредит
7
Основні характеристики моноінфекцій - гострої, хронічної, латентної, персистентної та повільної. Відомості про змішані інфекції. Явище інтерференції, маскування генома, комплементації. Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти. Противірусний імунітет. Суть та ознаки природньої резистентності рослин до вірусів. Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин. Залежність імунітету від умов середовища. Створення вірусостійких сортів рослин. Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин. Тема лекційного заняття 8. Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних інфекцій – 1 год./0,03 кредит Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами: передача та циркуляція вірусів в біогеоценозах. Передача фітовірусів. Вегетативна передача вірусів. Механічна передача вірусів через сік. Передача вірусів насінням, пилком. Передача вірусів комахами. Неперсистентні, напівперсистентні, персистентні та пропогативні віруси. Передача кліщами, нематодами, грибами, омелою. Механізми виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій. Поняття епідемічного процесу. Біологічні системи як резервуари вірусів в природі. Міграції та спалахи вірусних інфекцій. Їх попередження в біоценозах. Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та протиепідемічні міроприємства. Характеристика найпоширених в Україні вірусів рослин – коло господарів та аналіз шкодочинності. Моніторинг вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів України. Тема лекційного заняття 9. Основні хвороби сільськогосподарських культур в Україні, спричинені вірусами. Способи обмеження вірусних інфекцій – 1 год./0,03 кредит Віруси, що уражують зернові культури, технічні культури, овочеві культери. Віруси, які уражують широке коло рослин-господарів.
4. Структура навчальної дисципліни Кількість годин Назви змістових модулів і тем 1
денна форма Заочна форма у тому числі у тому числі усього усього л п лаб інд с.р. л п лаб інд 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Змістовий модуль 1. Становлення вірусології як науки та особливості будови фітовірусів
Тема 1. Вступ. Фітовірусологія - як наука про вивчення вірусів рослин в біогеоценозі Тема 2. Загальні характеристики та відомості про віруси рослин Тема 3. Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин Тема 4. Функціональні особливості будови та експресії геному фітовірусів Разом за змістовим модулем 1
4
2
2
6
2
4
3
1
2
6
2
4
19
7
12
Змістовий модуль 2. Поширення вірусів та їх вплив на рослини
с.р. 13
9
Тема 1. Патогенез вірусних інфекцій Тема 2. Діагностика та ідентифікація вірусів. Тема 3. Типи вірусних інфекцій Тема 4. Екологія вірусів та епідеміологія фіто вірусних інфекцій Тема 5. Основні хвороби сільськогосподарських культур в Україні, спричинені вірусами. Способи обмеження вірусних інфекцій Разом за змістовим модулем 2 Усього годин
6
2
4
6
2
4
6
2
4
5
1
4
3
1
-
2
26
8
-
18
45
15
-
30
5. Теми семінарських занять №
Назва теми
з/п 1
Кількість годин
Не передбачено робочим навчальним планом
6. Теми практичних занять №
Назва теми
з/п 1
Кількість годин
Не передбачено робочим навчальним планом
7. Теми лабораторних занять № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8
Назва теми Основні принципи організації вірусологічних лабораторій та правила роботи в них Рослини – індикатори як біологічний тест на вірусну інфекцію Методи електронної мікроскопії в вірусології Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою методу ультратонких зрізів Гідродинамічні методи дослідження вірусів Виділення, очистка та концентрування вірусів рослин Серологічні методи дослідження у фітовірусології Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового матеріалу і його мікроклональне розмноження методом прямого морфогенезу Разом
Кількість годин 4 4 4 4 4 4 4 2
30
11
8. Самостійна робота під керівництвом НПП №
Назва теми
з/п
Кількість годин 4
2
Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з клітинами Оснащення вірусологічних лабораторій
3
Сучасний стан фітовірусології
4
4
Збірка віріонів
2
5
6
6
Тропізм фітовірусів. Залежність сиптомів від типу інфікованих тканин Очистка вірусів методами гель-фільтрації
7
Поняття нових некласифікованих вірусів
4
8
Противірусний імунітет
4
9
Моніторинг вірусних захворювань
6
10
Хіміотерапія вірусних інфекцій
4
11
Молекулярно-біологічні методи ідентифікації вірусів
4
12
4
13
Стратегія прогнозування появи та розвитку фітовірусних епідемій Псевдорекомбінанти та віруси сателіти
14
Віруси, які уражують широке коло рослин господарів
2
15
Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою отримання імунних сироваток
2
1
6
6
2
9. Індивідуальні завдання Не передбачено навчальним планом 10. Методи навчання В процесі викладання дисципліни «Вірусологія» використовують пояснювально-ілюстративний метод, метод проблемного викладення, евристичний метод, дослідницький метод. Пояснювально-ілюстративний метод. Студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через
12
екранний посібник у "готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків. Метод проблемного викладення. Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог, перш ніж викладати матеріал, ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв'язання поставленого завдання. Студенти стають ніби свідками і співучасниками наукового пошуку. Частково-пошуковий, або евристичний метод. Його суть - в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й комп'ютерними) та з навчальними посібниками. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда, - перевірений спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання. Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, кого навчають, самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження й виміри та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найповніше. Методи навчальної роботи безпосередньо переходять у методи, які імітують, а іноді й реалізують науковий пошук. 11. Методи контролю Рейтинг студента із засвоєння дисципліни визначається за 100 бальною шкалою. Він складається з рейтингу з навчальної роботи, для оцінювання якої призначається 70 балів, і рейтингу з атестації (екзамену) – 30 балів. Кожний змістовий модуль теж оцінюється за 100 бальною шкалою. Формою контролю знань із змістового модуля 1 є виконання модульної роботи, що складається з 30 питань (завдання видається кожному студенту). Змістовий модуль 2 оцінюється за результатами захисту лабораторних робіт та модульної роботи 2. На рейтинг з навчальної роботи за рішенням кафедри може впливати рейтинг з додаткової роботи до 20 балів і рейтинг штрафний (з від’ємним знаком) до 5 балів.
13
Рейтинг студента з навчальної роботи R НР визначається за формулою 0,7· (R(1)ОМ + R(2)ОМ + R(3)ОМ) RНР = -------------------------------------- + RДР - RШТР, 3 де R(1)ОМ, R(2)ОМ, R(3)ОМ − рейтингові оцінки відповідно 1-го, 2-го та 3-го змістового модулів за 100-бальною шкалою; RДР, RШТР − відповідно рейтинг з додаткової роботи і рейтинг штрафний. Студенти, які набрали з навчальної роботи 60 і більше балів, можуть не складати екзамен, а отримати екзаменаційну оцінку “Автоматично”, відповідно до набраної кількості балів, переведених в національну оцінку та оцінку ЕСТS згідно з табл. 2.6. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни RДИС дорівнює його рейтингу з навчальної роботи RДИС = RНР. Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію – скласти екзамен. Останню в обов’язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом − не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи. Рейтинг студента з атестації RАТ визначається за 100-бальною шкалою. Рейтинг студента з дисципліни RДИС обчислюється за формулою RДИС = RНР + 0,3 · RАТ. 12. Розподіл балів, які отримують студенти
Поточний контроль
Змістовий модуль 1
Змістов ий модуль 2
Змістови й модуль 3
Змістови й модуль 4
0-100
0-100
0-100
0-100
Рейтинг з навчальн ої роботи
Рейтинг з додатков ої роботи R ДР
Рейтинг штрафни й R ШТР
(екзамен чи залік)
R НР 0-70
0-20
Підсумко ва атестація
0-5
0-30
Загальн а кількіст ь балів
0-100
Примітки. 1. Відповідно до «Положення про кредитно-модульну систему навчання в НУБіП України», затвердженого ректором університету 03.04.2009
14
р., рейтинг студента з навчальної роботи R НР стосовно вивчення певної дисципліни визначається за формулою 0,7· (R(1)ЗМ · К(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ · К(n)ЗМ ) RНР = -------------------------------------------------------- + RДР - RШТР, КДИС де R(1)ЗМ, … R(n)ЗМ − рейтингові оцінки змістових модулів за 100-бальною шкалою; n − кількість змістових модулів; К(1)ЗМ, … К(n)ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для відповідного змістового модуля; КДИС = К(1)ЗМ + … + К(n)ЗМ − кількість кредитів ЕСТS, передбачених робочим навчальним планом для дисципліни у поточному семестрі; R ДР − рейтинг з додаткової роботи; R ШТР − рейтинг штрафний. Наведену формулу можна спростити, якщо прийняти К(1)ЗМ = …= К(n)ЗМ. Тоді вона буде мати вигляд 0,7· (R(1)ЗМ + ... + R(n)ЗМ ) RНР = ------------------------------------ + RДР - RШТР. n Рейтинг з додаткової роботи R ДР додається до R НР і не може перевищувати 20 балів. Він визначається лектором і надається студентам рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань студентів з дисципліни. Рейтинг штрафний R ШТР не перевищує 5 балів і віднімається від R НР. Він визначається лектором і вводиться рішенням кафедри для студентів, які матеріал змістового модуля засвоїли невчасно, не дотримувалися графіка роботи, пропускали заняття тощо.
15
2. Згідно із зазначеним Положенням підготовка і захист курсового проекту (роботи) оцінюється за 100 бальною шкалою і далі переводиться в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.
Шкала оцінювання: національна та ECTS Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка за національною шкалою Оцінка ECTS
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100
А
відмінно
82-89
В
74-81
С
64-73
D
60-63
Е
35-59
0-34
добре
для заліку
зараховано
задовільно
FX
незадовільно з можливістю повторного складання
не зараховано з можливістю повторного складання
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
13. Методичне забезпечення Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає: державні стандарти освіти, навчальні плани з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчальнодослідні завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів
16
для поточного і підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів.
14. Рекомендована література Базова 1. Мельничук М.Д. Фітовірусологія. Навчальний посібник – К.: ПоліграфКонсалтінг. – 2005.- 200 с. 2. Мельничук М.Д., Кожукало В.Є., Смирнова С.О., Мартин Г.Г. – Методичні рекомендації до практичних занять з курсу загальної фітовірусологів Національного аграрного університету. – Київ, – 2000р. 3. Мэтьюз Р. Вирусы растений.- М.-1973. Допоміжна 1. Билай В. И., Гвоздяк Р. И., Скрипаль И. Г.,и др. Микроорганизмывозбудители болезней растений. – К., - 1988. 2. Бойко А.Л. Экология вирусов. – К., – 1990. 3. Букринская А.Г. Вирусология. – М., - 1986. 4. Гиббс А., Харрисон Б. Основы вирусологии растений. – М., – 1978. 5. Гнутова Р.В. Серология и иммунохимия вирусов растений. – М., - 1994. 6. Гнутова Р.В. Иммунологические исследования в фитовирусологии. М.,- 1985 7. Лурия С., Дарнея Дж. Общая вирусология. 1981. 8. Марков І.Л. Практикум із сільськогосподарської фітопатології. – К., Урожай, - 1998. 9. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Левенко Б.О. Основи біотехнології рослин. – Київ, - 2000р. 10.Мельничук М.Д., Кожукало В.Є., Смирнова С.О., Мартин Г.Г. Лабораторний практикум з загальної фітовірусології. – К., 2002 11.Николаева О.В. Современные иммунологические методы в массовой диагностике вирусов растений. – М., - 1986. 12.Поліщук В.П., Будзанівська І.Г., Рижук С.М., Патика В.П., Бойко А.Л. Моніторинг вірусних інфекцій рослин в біоценозах України, - К.,. Фітоцентр. 2001. – 220 с. 15. Інформаційні ресурси http: // www.image.fs.uidaho.edu/vide/ http: // www.virology.net/ http: // www.ncbi.nlm.gov./ICTVdb/index.htm
17
НУБіП України
Ф-7.5-2.1.8-04
«Структурно-логічна схема викладання дисципліни» ВІРУСОЛОГІЯ Номер Розділ змістовного дисципліни модуля
I
I
I
II
II
II
II
II
Тема лекції Фітовірусологія - як наука про вивчення вірусів рослин в біогеоценозі. Загальні характеристики та відомості про віруси рослин Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин Функціональні особливості будови та експресії геному фітовірусів Особливості реплікації фітовірусів із позитивним та негативним геномами Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Патогенез вірусних інфекцій. Передача фітовірусів. Фізіологія вірусінфікованих рослин Діагностика та ідентифікація вірусів Найсучасніші молекулярно-біологічні, біохімічні та біотехнологічні методи Типи вірусних інфекцій. Противірусний імунітет Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних інфекцій Основні хвороби сільськогосподарських культур в Україні, спричинені вірусами. Способи обмеження вірусних інфекцій
Тема лабораторного заняття
Форма контролю знань
Основні принципи організації вірусологічних лабораторій та правила роботи в них
опитування
Рослини – індикатори як біологічний тест на вірусну інфекцію
опитування
Методи електронної мікроскопії в вірусології
тест
Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою методу ультратонких зрізів
опитування
Гідродинамічні методи дослідження вірусів
опитування
Виділення, очистка та концентрування вірусів рослин Серологічні методи дослідження у фітовірусології Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового матеріалу і його мікроклональне розмноження методом прямого морфогенезу -
опитування опитування
тест
18
НУБіП України
Ф-7.5-2.1.8-03
«Протокол погодження навчальної дисципліни з іншими дисциплінами» Протокол погодження навчальної дисципліни «Вірусологія» з іншими дисциплінами спеціальності «Агрохімія і ґрунтознавство» Дисципліна та її розділи, що передують вивченню дисципліни Вірусологія
Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує попередню дисципліну
Підпис
Ботаніка
Мікробіологія
Дисципліна та її розділи, в яких використовують ся матеріали дисципліни Вірусологія
Прізвище, ініціали, вчена ступінь та вчене звання викладача, що забезпечує наступну дисципліну
Загальна фітопатологія
Основи біотехнології
Генетика
Голова навчально-методичної комісії агробіологічного факультету
________________
Підпис
19
НУБіП України
Ф-7.5-2.1.8-05
«КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ»
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ: Декан факультету ______________/Антіпов І.О. ст.. викладач Поліщук О.М.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ Для студентів ОКР «Бакалавр» З дисципліни «Вірусологія» Факультет «Агробіологічний» 8 семестр 2013-2014 навчальний рік
Ти жн і
Лекції
1.
Фітовірусологія - як наука про вивчення вірусів рослин в біогеоценозі. Загальні характеристики та відомості про віруси рослин
2.
-
3.
Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин
4
-
5.
Функціональні особливості будови та експресії геному
Кількість годин
4
Практичні заняття
-
Основні принципи організації вірусологічних лабораторій та правила роботи в них
Число тижнів Лекцій Лабораторні заняття Самостійна робота Всього
15 15 30 60 90
Кількість годин
Самостійна робота
Кільк ість годин
-
Біохімічні характеристики вірусів в порівнянні з клітинами
4
4
Оснащення вірусологічних лабораторій
6
1
-
-
Сучасний стан фітовірусології
4
-
Рослини – індикатори як біологічний тест на вірусну інфекцію
4
Збірка віріонів
2
-
Тропізм фітовірусів. Залежність сиптомів від типу інфікованих
6
2
-
20
фітовірусів 6.
-
7.
Патогенез вірусних інфекцій
тканин Методи електронної мікроскопії в вірусології
4
Очистка вірусів методами гельфільтрації
6
2
-
-
Поняття нових некласифікованих вірусів
4
4
Противірусний імунітет
4
8.
-
-
Вивчення взаємодії вірусу з клітинами за допомогою методу ультратонких зрізів
9.
Діагностика та ідентифікація вірусів.
2
-
-
Моніторинг вірусних захворювань
6
-
Гідродинамічн і методи дослідження вірусів
4
Хіміотерапія вірусних інфекцій
4
4
10.
-
11.
Типи вірусних інфекцій
2
-
Молекулярнобіологічні методи ідентифікації вірусів -
4
Стратегія прогнозування появи та розвитку фітовірусних епідемій
4
12.
-
-
Виділення, очистка та концентруванн я вірусів рослин
13.
Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних інфекцій
1
-
-
Псевдорекомбінанти та віруси сателіти
2
-
Серологічні методи дослідження у фітовірусології
4
Віруси, які уражують широке коло рослин господарів
2
1
Отримання безвірусного насіннєвого та посадкового матеріалу і його
2
Імунізація лабораторних тварин фітовірусами з метою отримання імунних
2
14.
-
Основні хвороби сільськогосподарськ их культур в 15. Україні, спричинені вірусами. Способи обмеження вірусних інфекцій.
Викладач __________________/ Антіпов І.О. В.о. завідувача кафедри_______________/ Оверченко В.В.
21
Форма № Н-5.05 Національний університет біоресурів і природокористування України Факультет Агробіологічний Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр Напрям підготовки (спеціальність) Форма навчання Семестр 8 семестр, курс 4 Навчальна дисципліна Вірусологія Затверджено на засіданні кафедри
_____________агробіотехнологій_______________ (назва кафедри)
Протокол № ___ від «____» ____________ 2013 р. Завідувач кафедри _____________ _В.В.Оверченко__ (підпис)
Екзаменатор
(прізвище та ініціали)
_____________ _І.О.Антіпов__ (підпис)
(прізвище та ініціали)
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1. Засновником вірусології вважається: А) Пастер Б) Івановський В) Дженер Г) Вавілов вильнa відповідь: А-2,4,14; В-3,8,13; С-1,5-7,9-12,15. 2. Оберіть правильну відповідь. Антисептика це А) комплекс заходів, спрямованих на хімічне та біологічне знешкодження хвороботворних та інших мікроорганізмів та вірусів, щоб запобігти зараженню; Б) система профілактичних заходів та прийомів які попереджають потрапляння мікроорганізмів та вірусів з оточуючого середовища в організм людини та досліджуваний матеріал; В) система заходів направлених на знепліднення або повне знищення мікроорганізмів та вірусів у різних матеріалах. Правильна відповідь: 3. 3. Синтез мРНК на матриці ДНК або РНК називається (у бланку відповідей подати одним словом) Правильна відповідь: Annual 4. Ціла вірусна частка називається (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь одним словом) Правильна відповідь: Родючість 5. Синтез білка на матриці мРНК називається А) транскрипція Б) трансляція В) репродукція Г) процесінг Д) сплайсінг
22
6. Запис (-)РНК свідчить, що молекула РНК: А) має негативний заряд Б) безпосередньо не володіє матричною активністю В) фрагментована Г) кільцева Д) лінійна 7. Які з вказаних методів дозволяють розглянути вірусні включення в клітині А) світлова мікроскопія Б) електронна мікроскопія В) реакція преципітації Г) імуноферментний аналіз 8. Рослини, які дають чітку специфічну реакцію на даний вірус, що легко відрізняється від реакції цієї рослини на інший вірус називаються (у бланку відповідей впишіть вірну відповідь одним словом) 9. Вкажіть основні компоненти представленого віріону
1 2
А) ДНК Б) РНК В) ліпіди Г) білки
10. Структурні білки вірусів це А) білки, що входять до складу віріону Б) білки, що синтезуються до реплікації нуклеїнової кислоти В) білки, що синтезуються після реплікації нуклеїнової кислоти Г) білки, що відповідають за поширення вірусу по рослині 11. Рух вірусу на далекі відстані в рослині здійснюється по А) плазмодесмах Б) перидермі В) апопласту Г) провідних тканинах 12. Гіпоплазія це А) розростання тканин при надмірному діленні клітин Б) придушення диференціації і росту клітин В) багатоядерність клітин Г) збільшення кількості плазмодесм 13. Надчутлива реакція рослини у відповідь на проникнення вірусу обумовлена А) наявністю гену стійкості Б) апоптозом клітини В) токсичним впливом патогену щодо клітини Г) наявністю гену авірулентності
23
Правильна відповідь: 5, п’ять 14. Неперсистентні віруси: А) не передаються переносниками Б) передаються переносниками протягом короткого часу В) репродукуються у переноснику Г) передаються переносниками протягом всього життя комахи 15. Суть методу диференційного центрифугування полягає у А) Центрифугуванні за високих швидкостей Б) Чергуванні високошвидкісного та низькошвидкісного центрифугування В) Центрифугуванні за градієнту густини сахарози Г) Центрифугування за швидкості не більше 8000 об/хв 16. Праймер це А) Короткий ланцюг нуклеотидів, що слугує затравкою для синтезу нового ланцюга Б) Послідовність нуклеотидів на яких зупиняється синтез нового ланцюга В) Коротка некодуюча послідовність нуклеїнової кислоти Г) Послідовність нуклеїної кислоти, що кодує білок 17. Що може виступати резервуарами вірусних інфекцій А Бур’яни Б Багаторічні рослини В Хворі рослини Г Переносники 18. Формування осаду при постановці краплинної преципітації відповідає А Комплексу антигену з еритроцитами Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки В Комплексу антигену та антитіла Г Комплексу антитіла та солей 19. Кінцеве розведення антисироватки, що забезпечує максимальну взаємодію з антигеном називають А) преципітат Б) титр В) авідність Г) лізат Д) Кон’югат 20. Які методи застосовують для врахування результатів полімеразної ланцюгової реакції? А) імуноферментний аналіз; Б) електрофорез; В) реакцію нейтралізації.. Г) встановлюють спектр погинання нуклеїнової кислоти 21. Визначення нуклеотидної послідовності це А клонування Б сиквенування
24
В Г
кепування рекомбінування
22. Які з перерахованих методів відносяться до серологічних А хроматографія Б висолювання В ІФА Г ПЛР 23. Які відомості про вірус можна отримати за допомогою електронної мікроскопії А концентрація Б механізм транспорту В форма вірусу Г тип нуклеїнової кислоти Д спосіб реплікації 24. Векторна передача фітовірусів відбувається за допомогою: А насіння Б рослинного соку В комах Г коріння Д людини 25. З якою метою використовують метод рослин – індикаторів А діагностика Б розповсюдження вірусів В вивчення генетичної структури вірусів Г отримання безвірусного посадкового матеріалу Д отримання антитіл 26. З якою метою в фітовірусології використовуються методи біотехнології: А отримання безвірусного матеріалу Б діагностики В ідентифікації вірусів Г культивування вірусів на середовищах Д визначення ферментів 27. Серологічні методи використовують для... А освітлення фільтрату Б діагностики В концентрації вірусів Г очистки вірусів Д збереження інфекційності вірусів 28. Лінія преципітації в гелі, при постановці реакції імунодифузії за Ухтерлоні відповідає А Комплексу антигену та антитіла Б Неспецифічним взаємодіям антигену з компонентами сироватки В Комплексу антигену з еритроцитами Г Комплексу антитіла та солей
25
А) Б) В) Г)
29. Для електронно-мікроскопічного дослідження вірусів обов’язковою умовою є контрастування препаратів фіксація вірусу альдегідами або спиртами знежирене предметне скельце імерсійна рідина
А) Б) В) Г) Д)
30. Носієм генетичної інформації вірусів є: білок ліпіди нуклеїнова кислота вуглеводи мітохондрії
26
Тезисний конспект лекцій з дисципліни «Вірусологія» Змістовий модуль 1. Становлення вірусології особливості будови фітовірусів
як науки та
Тема лекційного заняття 1. Вступ. Фітовірусологія - як наука про вивчення вірусів рослин в біогеоценозі. – 2 год./0,06 кредитів Становлення вірусології як науки. Поняття про вірус. Історія відкриття вірусів. Гіпотези про винекнення вірусів. Етапи розвитку вірусології як науки. Видатні вчені-вірусологи. Економічні збитки народному господарству при інфікуванні рослин вірусами. Тема лекційного заняття 2. Загальні характеристики та відомості про віруси рослин – 2 год./0,06 кредитів Характеристика типів вірусів рослин. Вірусна морфологія. Розподіл вірусів за формою та розмірами. Структура вірусів. Структура та функції вірусних білків та нуклеїнових кислот. Інші складові вірусів. Тема лекційного заняття 3. Історія та сучасні принципи номенклатури та класифікації вірусів рослин – 1 год./0,03 кредитів Видова класифікація. Родини, групи, види. Характеристика родин та видів. Найбільш поширені види в Україні. Тема лекційного заняття 4. Функціональні особливості будови та експресії геному фітовірусів – 2 год./0,06 кредитів Особливості структури ДНК та РНК-геному. Організація транскрипції. Трансляція. Процесинг та дозрівання вірусних білків. Збірка віріонів. Змістовний модуль 2. Поширення вірусів та їх вплив на рослини Тема лекційного заняття 5. Патогенез фітовірусних інфекцій – 2 год./0,06 кредитів Особливості взаємодії вірусів з чутливими клітинами. Транслокація та розповсюдження вірусів в клітинах. Транспорт вірусу по рослині на далекі відстані. Вірусіндуковані симптоми на рослинах: локальні, масковані, системні. Характеристика найбільш розповсюджених вірус специфічних симптомів. Тема лекційного заняття 6. Діагностика та ідентифікація вірусів. Найсучасніші молекулярно-біологічні, біохімічні та біотехнологічні методи – 2 год./0,06 кредитів
27
Метод рослин-індикаторів та електронна мікроскопія. Їх різновидності. Імунологічні властивості вірусів. Поняття реакції антиген-антитіло на прикладі вірусних патогенів. Серологічні методи в фітовірусології. Тема лекційного заняття 7. Типи вірусних інфекцій. Противірусний імунітет – 2 год./0,06 кредитів Основні характеристики моноінфекцій - гострої, хронічної, латентної, персистентної та повільної. Відомості про змішані інфекції. Явище інтерференції, маскування генома, комплементації. Псевдорекомбінанти та віруси-сателіти. Противірусний імунітет. Суть та ознаки природньої резистентності рослин до вірусів. Неспецифічні клітинні та загальнофізіологічні реакції в противірусному імунітеті рослин. Залежність імунітету від умов середовища. Створення вірусостійких сортів рослин. Спільні та відмінні риси в патогенезі вірусів людини та тварин. Тема лекційного заняття 8. Екологія вірусів та епідеміологія фітовірусних інфекцій – 1 год./0,03 кредитів Екологічні аспекти взаємодії вірусів із клітинами: передача та циркуляція вірусів в біогеоценозах. Передача фітовірусів. Вегетативна передача вірусів. Механічна передача вірусів через сік. Передача вірусів насінням, пилком. Передача вірусів комахами. Неперсистентні, напівперсистентні, персистентні та пропогативні віруси. Передача кліщами, нематодами, грибами, омелою. Механізми виникнення та розповсюдження вірусних інфекцій. Поняття епідемічного процесу. Біологічні системи як резервуари вірусів в природі. Міграції та спалахи вірусних інфекцій. Їх попередження в біоценозах. Убіквітарність вірусів Санітарна вірусологія та протиепідемічні міроприємства. Характеристика найпоширених в Україні вірусів рослин – коло господарів та аналіз шкодочинності. Моніторинг вірусних захворювань сільськогосподарських культур в агроценозах регіонів України. Тема лекційного заняття 9. Основні хвороби сільськогосподарських культур в Україні, спричинені вірусами. Способи обмеження вірусних інфекцій – 1 год./0,03 кредитів