Таблиця 2 Етапи процедури примирення потерпілого та правопорушника [2, с. 30]. Назва етапу 1.
Передача
справ
Послідовність видів діяльності для
процедури
примирення
- направлення на процедуру примирення; - реєстрація справи; - призначення медіатора.
2.
Попередні
зустрічі
з
сторонами
кримінальної ситуації
- контакт з правопорушником; - зустріч з правопорушником; - контакт з потерпілим; - зустріч з потерпілим; - узгодження спільної зустрічі.
3. Зустріч потерпілого та правопорушника
- підготовка
зустрічі,
вступне
учасниками
свого
слово
ведучого; - розповідь
бачення
ситуації, узгодження фактів; - обговорення
збитків
та
шляхів
їх
компенсації, укладання угоди. 4. Звітність, моніторинг та закриття справи
- звітність
перед
організацією,
перед
інстанціями, які направили справу на медіацію; - моніторинг виконання угоди; - закриття
справи
після
підтвердження
виконання угоди. Організація зустрічі між сторонами покладається на спеціально підготовленого ведучого (медіатора, посередника). Посередник відіграє значну роль як в організації зустрічі, так і під час безпосереднього процесу переговорів між сторонами. Основні задачі медіатора – це полегшення переговорів, фокусування уваги сторін на визнанні несправедливості ситуації кримінальної ситуації та уникнення взаємних звинувачень [5, с. 101; 9, с. 78; 10, с. 33; 31, с. 44; 51, с. 124-125]. У процесі проведення процедури примирення медіатор виконує чотири основні функції: підтримує інтерес до процедури, контролює процес, визначає характер стосунків та регулює стосунки.
19