Наприкінці листопада бої припинились. За п’ять місяців боїв англійці і французи на фронті в 35 км просунулись всього на 10 км вглиб, втративши при цьому 900 тис. чоловік. Втрати німецьких військ становили 538 тис. чоловік. Верденська битва і бої на річці Соммі були найкровопролитнішими за роки війни на Західному фронті. Вони відзначалися масовим застосуванням артилерії, піхоти, кавалерії, але не принесли успіху жодній із сторін. Головна причина цієї рівноваги полягала в безумовній перевазі оборонних методів ведення війни над наступальними. Кровопролитні бої кампанії 1916 р. не спричинили реалізацію планів сторін, але стратегічна ініціатива перейшла до Антанти. Німецьке командування змушене було перейти на всіх фронтах до оборони внаслідок нестачі сил. Брусиловський прорив (червень – серпень 1916 р.) У розпалі боїв під Верденом Франція знову звернулась до Росії за допомогою. У червні 1916 р. 8-а російська армія під командуванням генерала О. Каледіна просунулась у район Луцька. Австрійська лінія оборони розвалилась. Використавши це, талановитий російський генерал О. Брусилов, який здійснював загальне командування південним сектором фронту, посилив наступ, увівши до бою ще 3 армії. Брусилов Олексій Олексійович (1853–1926) – генерал від кавалерії (1912). Брав участь у російсько-турецькій війні 1877–1878 рр. Під час Першої світової війни командував 8-ою російською армією в Галицькій битві, з 1916 р. – головнокомандувач армії Південно-Західного фронту. Провів успішний наступ (т.зв. «Брусиловський прорив»), який призвів до розгрому австроугорської армії в кампанії 1916 р. У травні–липні 1917 р. – верховний головнокомандувач, потім військовий радник Тимчасового уряду. З 1920 р. – у Червоній армії, у 1923–1924 рр. – інспектор кавалерії Червоної армії.
Невдовзі австрійці почали в паніці тікати. За три дні росіяни захопили 200 тис. полонених. Російські війська знову зайняли більшу частину Східної Галичини і Буковину, поставивши Австро-УгорщиОлексій Брусилов ну під загрозу розгрому. І хоча на серпень 1916 р. наступ вичерпав себе, прорив військ під командуванням Брусилова зупинив активність австрійців на Італійському фронті і багато в чому полегшив становище англо-французьких військ під Верденом і на р. Соммі. Під впливом успіху російського Південно-Західного фронту в серпні 1916 р. уряд Румунії прийняв рішення вступити у війну на боці Антанти.
74