Page 1

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Рубіжанська «Зоря»: реалії та надії

«Вибухова» вертикаль

Безглузді реорганізації змусили звільнитися з заводу близько 400 фахівців...

Створення повного комплексу буропідривних послуг дозволило Павлоградському хімічному заводу стати світовим лідером у сфері промислових вибухів

стор. 8

Кам’яний «хрест»

стор. 4

Влада і бізнес: крига скресла?

Президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко протягом двох тижнів фонтанували антикризовими обіцянками стор. 5

Хоча Україна володіє майже п’ятьма відсотками загальносвітових покладів корисних копалин, без вирішення проблем видобутку нерудної сировини ні про який розвиток не може йтися стор. 2

Щоб помножити, треба розділити

Харківські вчені розробили унікальну технологію поділу біогазу стор. 6


Основний ресурс реалії

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Кам’яний «хрест» Гірнича галузь України, особливо підприємства, які видобувають нерудну сировину, потерпає від кризи. Підкосили гірників передусім майже повне зупинення будівельної сфери і зниження попиту на зовнішніх ринках. І хоча Україна володіє майже п’ятьма відсотками загальносвітових покладів корисних копалин, без вирішення проблем, які, до речі, почалися задовго до кризи, ні про який розвиток не може йтися. Ігор ПАВЛЮК

–П

оки що живемо надіями, го ловна з яких — проведен ня Євро2012, — говорить голова Федерації роботодавців гірників України Василь Яременко. — Почнеться будівництво доріг та інших об’єктів, виникне і потреба в будма теріалах. В Росії Олімпіада в Сочі відбудеться на два роки пізніше, а там вже зараз посилено працюють...

Примари аукціонів

П

роте не все так погано, і від луння послаблення світової кризи долинає і до україн ських гірників. Окремі підприєм ства починають, за висловом Васи ля Яременка, «ворушитися», проте більшість з них стоїть. На його дум ку, причиною вимушеної зупинки, наслідками якої є недоотримання бюджетом коштів і зниження до ходів тисяч працівників, є позиція держави. — Відомий вислів «найстраш ніше — це байдужість» справд жується на прикладі гірничої га лузі. Чи то через невміння, чи то через небажання реанімувати бу дівельну галузь, стоять роботи на будівельних об’єктах, — говорить голова Федерації. —Не працює, умовно кажучи, цегельний завод. Не працює завод — нічого роби

Мовою цифр Зростання обсягів дних нерудних виробництва неру бу дівельних матеріалів будівельних (за роками) 3

2005

37,9 млн м

2006

45,7 млн м3 (120,6%)

2007

57,2 млн м3 (125,2 %)

2008

55 млн м3 (–4%)

ти і на глиняному кар’єрі... Ре зультат — у стагнації водночас перебувають кілька взаємо пов’язаних галузей. Нормально працювати заважають і просто вбивчі «проріхи» та недоліки в законодавстві. Для того, щоб от римати дозвіл на освоєння яко гось родовища, проводяться спеціальні аукціони. Згідно з чин ним законодавством порядок їх

ти на родовищі, — розводить рука ми Василь Іванович. — На місцях коїться справжнє свавілля. Ось, скажімо, ви збираєтеся збудувати підприємство на якомусь родовищі, а місцева влада відразу змушує вас профінансувати ремонт якоїсь будівлі тощо. Родовище може вия витися невеликим або проблем ним, а з вас вже «качають» гроші! Так, інвестор має допомагати регі

змушені підвищувати ціну на щебінь — скорочується попит ра зом із купівельною спроможністю споживачів. На зовнішньому рин ку — те саме, а на додачу — поз бавлення можливості конкурува ти з виробниками інших країн... — Здавалося б, усе зрозуміло, — говорить Яременко. — Вста новіть розумні тарифи — і відразу збільшиться вантажопотік, видобу ток, зросте продаж, тоді і Мінтранс, і інші підрозділи матимуть значно більші фінансові надходження.

«Стоять роботи на будівельному об’єкті, — пояснює голова Федерації, — отже, не працює, умовно кажучи, цегельний завод. Не працює завод — нічого робити і на глиняному кар’єрі... Результат — у стагнації водночас перебувають кілька взаємопов’язаних галузей» проведення має встановлювати ся щороку, але відповідної поста нови Кабміну на 2009 рік немає і досі. Можливо, її невдовзі вида дуть, і, підозрюю, датована вона буде січнем... Інакше кажучи, ос воєння нових родовищ і будів ництво нових підприємств галь мується чиновниками, яким і на думку не спадає, що від цього страждають інтереси держави. Ми вже не раз пропонували виз начати порядок проведення аукці онів раз на п’ять років. Це стабілі зує роботу галузі і введе її в робоче русло. Якщо протягом цього термі ну виникне потреба в змінах — їх можна внести. Можливо, комусь ця проблема здасться незначною, але від її ви рішення залежить не більше не менше як стратегічний розвиток га лузі. Адже нові родовища — це нові підприємства, які платять податки у бюджет країни і створюють нові робочі місця, причому, що особли во важливо, в регіонах, звідки люди в пошуках роботи виїжджають до великих міст. Чимало у гірників претензій і до місцевих органів влади. — Облради ухвалюють неза конні рішення, якими фактично об бирають потенційних інвесторів ще до того, як вони почнуть працюва

Те саме можна сказати і про збільшення базового нормативу плати за користування надрами для видобутку сировини для буто вого каменю. Раніше він був не змінним — 1 гривня за 1 м3 пога

ону, але лише після того, як підпри ємство почне давати прибуток. Не обхідно прийняти зміни до законо давства, які раз і назавжди визна чать однакові для всіх «правила гри».

дерації роботодавців гірників України з огляду на невелике зростання об сягів промислового виробництва та експорту, Василь Іванович Яременко зазначив, що, дійсно, експорт трохи зріс і заворушилися якраз експорто орієнтовані підприємства, на відміну від внутрішнього ринку. Він навів при клад кременчуцького кар’єрного буд управління «Нерудбудматеріали», де є кілька замовлень — підприємство зараз відправляє на кожен один ва гон до українських споживачів при близно 20 (!) до Росії. Ще одне підпри ємство — Капустянський кар’єр, де видобувають блочне каміння, завдя ки продуманим і своєчасним діям ке рівництва свою продукцію постачає на експорт. Незважаючи на кризу, світ почав працювати. На відміну від нашої держави.

До речі

Тарифний прес

Державним балансом запасів будівельного каменю для виробництва щебеневої продукції враховано більше 740 об’єктів (понад 630 родовищ), з яких експлуатується близько 300 родовищ. Загальні запаси будівельного каменю складають 9,27 млрд м3.

Н

е меншого головного болю зав дає виробникам нерудних мате ріалів підвищення тарифів, зок рема на вантажні залізничні переве зення і за користування надрами. Специфіка нерудної галузі поля гає в тому, що місця видобутку і ви робництва будівельної сировини, зокрема щебеню, зазвичай знахо дяться далеко від основних центрів споживання — великих міст. Тому тарифи на перевезення щебеню залізничним транспортом для видо бувних підприємств — один з ос новних факторів, які впливають на ціноутворення і загалом на показ ники фінансової діяльності. Зрозу міло, що все у світі дорожчає, у тому числі і послуги «Укрзалізниці», але темпи зростання тарифів загрожу ють нормальній роботі підприємств. Протягом неповних останніх п’яти років вони зросли фактично в чо тири рази, що більш ніж вдвічі пе ревищує темпи зростання індексу інфляції. Відповідно виробники

шених запасів, тепер він становить 7,5% до вартості видобутих корис них копалин товарної продукції. Про сумнівний позитивний ефект від підвищення плати говорити, гадаємо, не варто. Незрозумілим залишається також те, що базовий норматив за користування надра ми для бутового каменю встанов лено у відсотках, а для інших видів корисних копалин місцевого зна чення — в абсолютних показниках, тобто у грошових одиницях.

Терпінням і працею...

Н

а запитання, чи є позитивні мо менти, пов’язані з галуззю за галом і, зокрема, з роботою Фе

Вселяє оптимізм те, що різні організації роботодавців починають об’єднуватися, консолідуючи свої зу силля. З цього приводу ми звернули ся за коментарем до виконавчого віцепрезидента Конфедерації робо тодавців України О.Мірошниченка. Олексій Валентинович нагадав про меморандум, який було укладено 22 березня цього року між Конфедера цією роботодавців України, Федера цією роботодавців України і Всеук раїнською асоціацією роботодавців. Цю подію він назвав першим кроком до консолідації і висловив сподіван ня, що меморандум згуртує робото давців для захисту інтересів підприємств. Потребу в об’єднанні О. Мірошниченко пояснив так: владі ви гідно маніпулювати розрізненими організаціями, що буде складно ро бити, коли ті виступлять монолітним блоком.

АКТУАЛЬНО ходила в ІваноФранківську 18—23 травня, затвердили рішення про створення в У к Ук раїні науковонавчального центру нанотехнологій «Фізика, хімія і технологія наноструктур». Він буде оснащений новітнім об ладнанням. Тут займатимуться не лише дослідженнями та різно манітними розробками, що ґрунту ються на нанотехнологіях, а й готу ватимуть молодих вчених.

Одне з найбільших спеціалізованих під приємств у світовому транс форматоробу дуванні ВА Т «Запо форматоробудуванні ВАТ «Запо ріж трансформатор» уклало конт ріжтрансформатор» конт ракт із Киргизстаном на постав ку блочного трансформатора ТДЦ200000/110У1. Планується, що агрегат буде вста новлено на Амбаратинській ГЕС2. За повідомленням Укрінформу, відван таження трансформатора відбудеть ся у вересні, а запуск першого блоку ГЕС — наприкінці 2009 року.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

Email: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 129931877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

У часники ХІІ міжна родної конференції з фізики і технології тонких плівок та наносистем, яка про

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 347247) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 347247, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 347247, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 4408209, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 4408209, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 599391, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 599392, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Повідомляється, що за ство рення центру взялися провідні

Підготувала Наталя КОЗЛОВЕЦЬ

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

науковці Інституту фізики на півпровідників ім. В.Є.Лашка рьова НАН України, Прикар патського національного універ ситету ім. Василя Стефаника, Інституту фізики НАН України, Державного педагогічного уні верситету ім. Івана Франка, Інсти туту металофізики ім. Г.В.Курдю мова НАН України, Чернівецько го національного університету ім. Юрія Федьковича та представ ники Державного фонду фундамен тальних досліджень України.

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «ПресЕкспрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 500854

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені ®, публікуються на правах реклами.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 19530 прим., українською мовою 6000 прим., російською мовою 13530 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 1096


№ 23 (75)

2 червня 2009 року

ПЕК

Економіка актуально коксівного вугілля в 1му кварталі, незважа ючи на профіцит продукції на внутрішньому ринку, становив 1,25 млн тонн.

АПК

Прем’єрміністр У країни Юлія ТТимо України имо шенко запросила лівійські нафтопере робні компанії вийти на ринок нафтопро дуктів У країни. Про це вона заявила на України. зустрічі з секретарем Вищого народного комі тету Лівії (прем’єрміністром) АльБагдаді Алі АльМахмуді. Тимошенко відзначила, що нафтоперероб ний завод потужністю 10 млн тонн у рік, який лівійці будуватимуть в Одесі, дасть можливість реалізувати нафтопродукти не тільки в Україні, а й у Європі. Український прем’єр також відзначила, що лівійській стороні буде нада на можливість відкрити в Україні мережу АЗС.

Українським молокозаводам можуть заборонити використовувати молоко, куплене в населення, частка якого за раз становить б лизько 70% закупівель. близько Така норма встановлена в технічному рег ламенті виробництва молока, розроблено му Мінагрополітики в рамках гармонізації законодавства України і ЄС. Введення но вих стандартів загрожує зупиненням більшості молокозаводів і зростанням імпорту в Україну сухого молока і готової молочної продукції, упевнені експерти. У тексті проекту постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження технічного регламенту виробництва сирого молока й керування якістю і безпекою» пропонуєть ся зобов’язати переробників використову вати тільки молоко «із загальним бактері альним заплідненням 100—500 тис. КУО на см 3». Цим параметрам відповідає тільки молоко вищого й 1го ґатунку, відзначають у галузевій асоціації «Укрмолпром».

Лівія готова поставляти 600 тис. тонн нафти в рік для переробки на Кремен чуцькому НПЗ (ЗА Т «У кртатнафта», Пол (ЗАТ «Укртатнафта», тавська область). Про досягнення такої до мовленості під час візиту в Лівію 25—26 трав ня повідомила на засіданні Кабінету Міністрів 27 травня прем’єрміністр України Юлія Тимо шенко.

В асоціації констатують, що вже два місяці шахти не мають можливості продати видобу ту продукцію через те, що відповідно до по станови Кабінету Міністрів України №285 від 2 квітня 2009 року підприємства, організації та відомства, що належать до сфери керуван ня центральних органів виконавчої влади, можуть купувати вугілля тільки у державних шахт і тільки при монопольному посередництві ДП «Вугілля України».

З 28 травня тарифи на перевезення у приміському сполученні на Південно Західній залізниці зростуть у середньо му на 27% (залежно від маршруту). Як по відомляє пресслужба ПЗЗ, нові тарифи по годжені з місцевими органами влади відпо відно до чинного законодавства України.

У свою чергу гендиректор представницт ва АТ «Польські державні залізниці» в Україні Анджей Токарський відзначив, що підготов ка до пуску потяга Київ—Варшава з викори станням системи SUW 2000 уже ведеться. Зокрема, на прикордонному переході з Украї ною «Дорохуськ» (Польща) уже встановлено пристрій для переведення вагонів з розсув ними колісними парами (SUW 2000) — ана логічний тому, що стоїть на переході «Мостись ка» (Україна).

«У кртелеком» з 1 червня 2009 року «Укртелеком» підвищує в 2 рази абонентcьку щомісяч ну плату за користування радіоточкою. Таким чином, абонплата становитиме для населення 6 грн із ПДВ, для юридич них осіб — 9 грн із ПДВ. У країнський уряд має намір почати реалізацію програми з підйому вітчиз няного молочного ринку ринку.. Про це повідо мила прем’єрміністр України Юлія Тимо шенко у ході відкритого засідання уряду 23 травня. Програма передбачає закупів лю спеціальної японської техніки. «Ми ве демо переговори з великими японськими корпораціями, і вони дають згоду на заку півлю спеціальних молоковозів з охолод женням тоннажністю 3—5 тонн. Ми планує мо закупити мінікомбайни з первинної пе реробки молока», — заявила прем’єр.

Кабінет Міністрів У країни затвердив України Порядок використання в 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для зде шевлення кредитів, фінансування інве стиційних проектів і підтримки окремих проектів в агропромисловому комп лексі (АПК). Це передбачено постановою № 463 від 13 травня 2009 року, опубліко ваною на сайті уряду. Відповідно до документа, бюджетні кош ти в розмірі 1 млрд 606 млн 438 тис. грн виділяються на безповоротній основі за та кими напрямами: фінансова підтримка підприємств агропромислового комплексу шляхом здешевлення кредитів — 800 млн грн, у тому числі 120 млн грн — на здешев лення кредитів, залучених для реалізації інноваційних проектів, що пройшли дер жавну реєстрацію.

Міністерство вугільної промисловості сподівається на збільшення 2009 року експорту вугілля в Молдову Молдову,, Болгарію, Туреччину та Чехію. Про це повідомив міністр Віктор Полтавець в інтерв’ю га зеті «У рядовий кур’єр». Він відзначив, що на «Урядовий початку 2009 року експортні поставки знизи лися до мінімуму і тепер ведуться відповідні переговори для нарощування експорту.

Також передбачається виділення коштів на підтримку окремих проектів у агропро мисловому комплексі: бюджетна тварин ницька дотація і державна підтримка ви робництва продукції рослинництва — 642 млн 620 тис. грн, з них на підтримку ви робництва продукції тваринництва — 202 млн 620 тис. грн, на виплати бюджет ної тваринницької дотації за вирощений і проданий на забій у 2009 році молодняк великої рогатої худоби — 190 млн грн, на підтримку виробництва продукції рослин ництва (часткова компенсація сільськогос подарським товаровиробникам витрат на посів ярових культур, цукрових буряків, льнадовгунця) — 250 млн грн.

У січні—березні вуглевидобувні підприє мства, що входять до сфери керування Мінвуглепрому, скоротили експорт вугілля на 53,8%, або на 238,9 тис. тонн, у по рівнянні з аналогічним періодом 2008 року (до 205,1 тис. тонн). При цьому імпорт

Розпорядник — Міністерство аграрної політики — бере на себе зобов’язання з бюджетних коштів виключно у рамках їхніх фактичних надходжень у Стабілізаційний фонд.

Загальна сума заборгованості з випла ти зарплати до 1 травня зросла на 18,2% у порівнянні із заборгованістю на 1 січня і знизилася на 18,5% у порівнянні із забор гованістю на 1 квітня поточного року — до 1,405 млрд грн. Сума заборгованості із зар плати становить 6,9% фонду оплати праці за квітень2009.

«У крзалізниця» розг ляне можливість Укрзалізниця» розгляне курсування потягів з розсувними колі сними парами (система SUW 2000, що дозволяє автоматично переходити з широкої на вузьку колію і навпаки) на ряді міжнародних напрямків. Про це 25 травня повідомив перший заступник на чальника головного пасажирського управ ління «Укрзалізниці» Ігор Бреус під час пре зентації нового потяга Львів—Краків— Вроцлав, що першим використовуватиме систему SUW 2000.

Зв’язок

Вуглепром Як повідомили в пресслужбі Асоціації вуг левидобувних підприємств «Надра Донба вуглевидобувних су», у Донецькій області бу дуть законсерво будуть вані приватні шахти «Преподобного Сергія Радоне з ького» (ТОВ «Донпромбізнес», Радонез м. Кіровське) і «Святителя Василя Великого» (ТОВ «Донбасвуг лерозроблення», м. Гірняк), «Донбасвуглерозроблення», н а складах яких накопичилося більше 70 тис. тонн нереалізованого вугілля.

Транспорт

За даними компанії, існуючі тарифи на користування основною радіоточкою не по кривають витрати на надання цієї послуги. Тільки за 2008 рік збитки компанії від на дання послуг провідного радіомовлення ста новили 161 млн грн, а за перший квартал 2009го — 40 млн грн.

Фінанси Президент У країни Віктор Ющенко не України припинятиме постанови Кабміну № 366, що стосується впровадження стягнень із платників єдиного податку до Пенсій ного фонду у розмірі 200 грн на місяць, як цього від нього вимагають представ ники малого бізнесу бізнесу.. Про це він заявив 25 травня на всеукраїнському форумі «Вла да і бізнес — партнери». Він відзначив, що го товий вивчити претензії представників мало го бізнесу для вирішення цієї проблеми. За підсумками цього року зарплати й доходи населення У країни в реально України му обчисленні знизяться на 12—14% 12—14%. Такий прогноз наведено в аналітичному звіті, підготовленому аналітиками компанії «Трійка Діалог Україна». Реальна заробітна плата у квітні 2009 року знизилася на 8,1% у по рівнянні з квітнем 2008го, у той час як у квітні 2008 року у порівнянні з ана логічним місяцем 2007го зросла на 7,7%, повідомляє Державний комітет статистики. Найвищий рівень доходів у квітні2009 зафіксований у Києві, де середньомісячна зарплата становила 3147 грн, у Донецькій (2013 грн), Дніпропетровській (1925 грн), Київській (1905 грн), Луганській (1817 грн), Миколаївській (1804 грн) областях, найниж чий — у Тернопільській (1339 грн), Во линській (1348 грн) і Чернігівській (1385 грн) областях. Держкомстат також повідомляє, що у квітні 2009 року в порівнянні із квітнем 2008го заробітна плата зросла у сільському господарстві (на 13,7%), на підприємствах транспорту і зв’язку (9,1%), державному уп равлінні (6%), будівництві (5,5%). У той же час знизився рівень заробітної плати у фінан совій сфері (1,5%), діяльності готелів і ресто ранів (0,9%), нерухомості (0,8%), промисло вості (на 0,3%).

Приплив коштів на банківські депо країні у травні 2009 р. стано Україні зити в У вив 2,2 млрд грн, заявив перший зас тупник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов Шаповалов. Він уточнив, що втрату банка ми ліквідності на суму 80 млрд грн НБУ за повнив за рахунок рефінансування. А.Шаповалов також повідомив, що за підсумками 4 місяців 2009 року українські банки сформували резерви під проблемні кредити на суму понад 22 млрд грн. За його словами, ними пояснюються консолідовані збитки українських банків за підсумками 4 місяців у розмірі 9 млрд грн. План власних надходжень до Пенсій Пенсій ного фонду (ПФ) за травень виконаний на 108%, повідомила прем’єрміністр Юлія ТТимошенко, имошенко, відкриваючи засідан ня уряду уряду.. Раніше голова правління ПФ Олексій За рудний повідомляв про те, що за січень— квітень план із власних доходів Фонду ви конаний на 109,2%. При цьому план із до ходів у квітні був виконаний на 104,2%. На думку в.о. міністра фінансів Ігоря Умансь кого, перевиконання надходжень у ПФ за підсумками перших чотирьох місяців забез печено за рахунок збільшення зарплати. Сукупний державний (прямий) і га країни за України рантований державою борг У квітень 2009 року зріс на 1,1%, або на $0,267 млрд. Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів. Таким чином, сукупний державний (прямий) і гарантова ний державою борг зріс до $24,552 млрд. Відповідно до повідомлення, за січень— квітень держборг у валютному обчисленні скоротився на 0,19%, або на $0,047 млрд.

Президент України Віктор Ющенко своїм указом № 359/ 2009 зупинив дію свого попереднього указу № 1178/2008, що наклав забо рону на приватизацію «Т урбоатому», ге «Турбоатому», нерувальних компаній і ряду інших об’єктів. Про це повідомляє офіційний сайт Президента. Зокрема, указом № 1178/2008 скасува лося розпорядження Кабінету Міністрів від 3 грудня № 1517р про включення до списку приватизованих 2009 року державних па кетів акцій ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Дніпроенер го», ВАТ «Донбасенерго», ВАТ «Західенерго», ВАТ «Центренерго», ВАТ «Науководослідний і проектноконструкторський інститут атомного та енергетичного помпобудування», ВАТ «Нау кововиробничий комплекс «Київський завод автоматики імені Г. Петровського», ВАТ «Фео досійська суднобудівна компанія «Море», ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад», а також скасувалася підготовка до продажу в 2009 році Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд, херсонського дер жавного заводу «Паллада». Підготувала Тетяна МОРДИК за матеріалами «УНІАН», «РБКУкраїна», «Кореспондент», «Економічна правда», УГМКінфо, Укррудпром, сайтів Кабінету Міністрів і Верховної Ради


Економіка проблема

№ 23 (75)

«Вибухова» вертикаль Створення повного комплексу буропідривних послуг дозволило Павлоградському хімічному заводу стати світовим лідером у сфері промислових вибухів Ряд публікацій «УТГ» з питань ведення підривних робіт («Вибухонебезпечна Феміда» — «УТГ» №10 за 5.03.09, «Як «Україніт» підірвав тротил» — «УТГ» №14 за 2.04.09) викликав значний резонанс. Про історію переходу на емульсійні вибухові матеріали та особливості конкурентної боротьби у підривному бізнесі, про те, Світлана ІСАЧЕНКО

Візитівка Леонід ШИМАН

Е

поха тротилу з підривних робіт ішла під гучні скандали між ви робниками емульсійних вибу хових матеріалів, що замінили тро тилвмісні ВМ. У центрі одного з них опинився Павлоградський хімічний завод (Дніпропетровська область) зі своєю новою вибухівкою «ЕРА», при виробництві якої можуть вико ристовуватися компоненти утилі зації твердого ракетного палива. Інформаційний простір вибухнув моторошними повідомленнями про те, що країні, особливо Крив басу, загрожує діоксинова чума, оскільки, мовляв, конверсійна «ЕРА» при вибуху виділяє смертель но небезпечний діоксин і ще безліч інших токсичних речовин. Керівництво заводу у відповідь не стало вдаватися до дискусій. Ряд видань, що поширювали таку інформацію, одержали від ПХЗ су дові позови загальною сумою на 700 млн грн, нібито втрачених підприємством внаслідок нечесної конкуренції з участю ЗМІ, а про відні лабораторії країни — замов лення на науководослідні роботи з визначення діоксинів у складі газів, що утворюються під час ви буху емульсійних вибухових речо вин (ЕВР) марки «ЕРА». — Інститут екогігієни й токсико логії ім. Медведя Міністерства охо рони здоров’я України, авторитет якого ніхто не заперечуватиме, зробив офіційний висновок, що в результаті аналізу відібраних проб атмосферного повітря при вибухах ЕВР «ЕРА» ніяких діоксинів не ви явлено, — сказав генеральний директор ПХЗ Леонід Шиман. — Їх теоретично не могло бути. Замов никам скандальних статей у стилі «чорного» піару та іншим порушни кам спокою в особі окремих еко логічних і громадських організацій слід було б спочатку знати хімію. Про мораль уже не говоримо. — Леоніде Миколайовичу, а може, ви просто купили по трібний вам висновок? — Який сенс? Такі експеримен ти тим і хороші, що їх можна будь якої миті повторити. Результат буде той же. Вся річ у тім, що декому правда не потрібна. Потрібний скандал з метою очорнити конку рента, просуваючи на ринку свою, нібито у всьому ідеальну вибухівку. — Про що конкретно ви го ворите? — Хоча б про «Анемікс», вироб лений ТОВ «Інтервибухпром». — У порівняльній характери стиці вибухових речо вин, скла речовин, деній Інститутом високоенерге тичних матеріалів, що входить до складу ПХЗ, «Анемікс» за об сягом токсичних газів при вибу ху порівнянний з тротилвмісним грамонітом. Це ваша «відповідь Чемберлену»? — Це результат наукових дос ліджень, які, знову ж таки, будь якої миті можна повторити. Ми їх виконали за завданням сертиф ікаційного центру вибухових ма теріалів при Інституті промбезпе ки та охорони праці Держгір промнагляду. Наш інститут акре дитований у цьому центрі як та

якій же вибухівці слід віддати перевагу і яким способом ефективніше підривати, розповідали провідні фахівці підривної справи. Сьогодні ми надаємо слово професіоналу зі світовим ім’ям — генеральному директору державного підприємства «Науково8виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» Леоніду Шиману.

Народився 1959 р. у м. Шостка Сумської області. 1985 р. — закінчив Казанський хімікотехнологічний інсти тут ім. Кірова за спеціальністю «хімія та технологія високомоле кулярних сполук». 1985—1999 рр. — старший майстер, інженертехнолог, за ступник начальника цеху, головний технолог, директор НТЦ, тех нічний директор Павлоградського хімічного заводу. З 1999 р р. — генеральний директор ДП «НВО «ПХЗ» — го ловний конструктор ракетних двигунів на твердому паливі. Під його керівництвом розпочато роботи зі зберігання та утилізації ракет SS24. Кандидат технічних наук, автор наукових праць з питань охо рони довкілля, охорони праці та техніки безпеки, утилізації твер дих ракетних палив міжконтинентальних балістичних ракет і зви чайних видів боєприпасів. Заслужений працівник промисловості України. Нагороджений нагрудним знаком «Топменеджер України» в номінації «За ефективне керування підприємством та впровад ження передових технологій».

кий, що здатний робити виснов ки з термодинамічних, хімічних характеристик ВР. Нам привезли зразки вибухових матеріалів без назв і зазначення виробника і попросили дати характеристику їхніх властивостей. Чиста фізика й хімія, які не обдуриш — все об ’єктивно. — Швидше за все, ваші вис новки спричинять чергові супе речки між виробниками ЕВР. Хто може стати третейським суддею у цій досить напруженій конкурентній боротьбі на рин ку вибухових матеріалів? — Привести до тями несумлін них конкурентів, як на мене, може лише процес фінансового й мо рального покарання за наклеп і «чорний» піар через рішення судо вих органів. А також наявність ар

— Суперечки з цієї теми не вщу хають. Але якщо бути нормальним економістом, то до уваги треба бра ти не характеристики й вартість ВР і навіть не вартість підривних робіт, а собівартість готової продукції, що у підсумку визначає її ринкову ціну. Адже, у принципі, жодному ГЗК або кар’єру не потрібні підривні робо ти самі по собі. Їм потрібна гірська маса, подрібнена так, щоб відразу йти на ринок або в основну пере робку. При цьому, зазначу, для руди важливо забезпечити якомога меншу фракцію дроблення, а для гранітів — навпаки. У довгому виробничому лан цюжку «вибух — ринок продукції» необхідно враховувати всі ланки. А не висмикувати щось одне, на приклад, ціну вибухівки або буро вих робіт. Керівники ж багатьох

«Керівники багатьох вибухпромів і кар’єрів дотепер переконані, що чим менше вони витратили грошей, скажімо, на сітку буріння, тим краще. Це, мовляв, їх велика конкурентна перевага. Вони не замислюються, що великі свердловини спричиняють перевитрату енергії вибуху і що виходить до 40% дрібної фракції, яку ніде не продаси». гументованої достовірної інфор мації, спираючись на яку замовник підривних робіт не вестиме бізнес із тими, хто його один раз обдурив. Така інформація про наявні сьо годні на ринку вітчизняні ЕВР, як бачите, є. Але не в ній одній річ. Тре ба розуміти, що вибухівка — не єдина і далеко не головна, як бага то хто вважає, запорука успішних вибухів. Її складова у загальному процесі якісного дроблення поро ди всього 10%. Решта залежить від того, наскільки правильно скомуто вана система, як проведені бурові роботи. У собівартості буропідрив них робіт ціна вибухівки теж неве лика. Навряд чи при її виборі (а ми говоримо про емульсійну ВР) мож на вважати вирішальним екологіч ний фактор — абсолютно безпеч них вибухових матеріалів взагалі не існує. Тому розмови, яка ж вибухівка краще — «Анемікс», «Україніт», «ЕРА», як правило, безпідставні. — Що ж тоді головне в підривних роботах? На що орі єнтуватися їхнім замовникам і виробникам?

вибухпромів і кар’єрів досі пере конані, що чим менше вони витра тили грошей, скажімо, на сітку бу ріння, тим краще. Це, мовляв, їх велика конкурентна перевага. Вони не замислюються, що великі свердловини спричиняють пере витрату енергії вибуху і виходить до 40% дрібної фракції, яку ніде не продаси. Мало того, що цей, по суті, непотрібний пил без користі забрав на себе частину вибухової енергії. Треба ще витратити чималі кошти на її перевезення, складу вання. У результаті радість від економії на бурінні обертається гіркотою величезних виробничих втрат для підприємця і неефектив ним використанням надр для сус пільства. — Вибухпроми хіба цього не бачать? — А їм байдуже до собівартості продукції клієнта, тим більше до його прибутків. Їх турбують власні доходи: чим більше підірвали, не важливо як, тим більше одержали. Я б навіть сказав, що вибухпроми, які звикли працювати подідівсько му, саме є гальмом впровадження

прогресивних технологій у вибу ховій справі. — Отже, замовники повинні спонукати їх до нововведень. Це ж у їхніх інтересах. — Звичайно. Але заважає низь ка культура виробництва, а найго ловніше — часта зміна власників гірничодобувних підприємств, які, як правило, недостатньо компе тентні в гірничій справі, тим більше у вибуховій. Їм важко розібратися у всіх нюансах. Та це їм і не треба. У них, як я вже говорив, інші вироб ничі завдання. Тому в усьому світі сьогодні гірничодобувні підприєм ства запрошують на аутсорсинг спеціалізовані вибухові компанії. — Однак «Арселор Міттал Кривий Ріг», що перейшов не давно (з великими боями, між іншим) на госпспосіб ведення підривних робіт, заявляє, що це йому набагато вигідніше, ніж мати справу із спеціалізованим «Кривбасвибухпромом». — Можливо, і вигідніше. Але в суто політичному аспекті — уникну ти залежності від компанії, що кон курує з ним на металургійному рин ку. Не секрет, що «Кривбасвибух пром» є підрозділом донецького «Метінвесту» — однієї з найбільших структур світової металургії. Але це окремий випадок. Економічно ж госпспосіб для ГЗК не вигідний, ос кільки спричиняє величезні й не виправдані накладні витрати з утри мання персоналу, техніки, складів, з виплати додаткових податків. Вони ж не підривають щодня. — П о л т а в с ь к и й ГГЗ ЗК теж стверджує, що самостійні вибу хи йому обходяться мало не удвічі дешевше. — Наскільки мені відомо, на Пол тавському ГЗК нічого дешевше не стало. Я знайомий з їхнім ціноутво ренням. Так, вони пішли на госп спосіб наприкінці 80х, коли «Крив басвибухпром», що працює у них на підряді, не мав досить коштів на ут римання своїх регіональних струк тур, йому простіше було відпустити один із цехів. Тоді це був змушений захід і для вибухпрому, і для гірни чозбагачувального комбінату. Сьо годні полтавчани говорять про де шеві підривні роботи тільки тому, що включають у їхню ціну лише зарпла ту підривників і вартість вибухових матеріалів. Ніби забуваючи про чи малі адміністративні, накладні вит

2 червня 2009 року

рати, які оплачує ГЗК у цілому, а не конкретно вибухова дільниця. Що б хто не говорив, госпспосіб ведення підривних робіт з еконо мічної точки зору — крок назад. Зараз на багато кар’єрів, які підривали самостійно, прийшли нові господарі, що вміють лічити гроші, і вони побачили, що в оста точному підсумку аутсорсинг наба гато ефективніший. Інша річ, кого на нього взяти? — Підозрюю, зараз ви ска жете, що краще за ПХЗ ніхто з таким завданням не впо рається. — Так. Поясню чому. Павлог радський хімічний завод — одна з 4 компаній у світі і єдина в Ук раїні, здатна надати замовникові весь комплекс «вибухових» послуг, як то кажуть, «під ключ»: від науко вих досліджень і розробок до про дажу матеріалів, одержуваних у результаті буропідривних робіт. Ми проектуємо, виготовляємо спе цобладнання, сировину для ВР, ви бухові матеріали, засоби ініцію вання, детонатори, буримо, заряд жаємо, комутуємо і навіть допома гаємо замовнику збільшити обо ротні кошти, продаючи його про дукцію. — Леоніде Миколайовичу, ПХЗ і без того складне й багато планове підприємство. Навіщо вам ще й підривати, брати під себе п’ять вибухпромів? — Павлоградський хімічний за вод саме і був створений для того, щоб провадити вибухи. Спочатку військового, потім — цивільного призначення. До речі, цього року в ПХЗ ювілей — 80 років від дня утворення. Робили боєприпаси, ракети. Коли наприкінці 30х років почав розвиватися Кривбас, по ставляли вибухівку на його залізо рудні кар’єри. За останні 10 років ми відпра цювали нову стратегію розвитку, у результаті чого створили верти кально інтегровану компанію з по вним комплексом буропідривних робіт. Якщо раніше ми виходили на ринок вибухових послуг з однією додатковою вартістю (виробницт вом вибухових матеріалів), то те пер їх — 12. Обсяги доходів зрос ли відповідно з 20 до 600 мільйонів гривень. У кожному окремому сегменті в нас є конкуренти. Причому конку ренція жорстка: 29 компаній зай маються бурінням або підриван ням, 14 — виробництвом ВМ, за собів ініціювання або сировини для них, 5 інститутів проводять у цій галузі наукові дослідження. Але повний комплекс послуг крім нас ніхто не надає. Це наша ваго ма перевага. Але не єдина. З усіх виробників у нас найширший спектр вибухових матеріалів, до пущених до постійного застосуван ня на території України. Це дає нам можливість працювати на різних кар’єрах, у різноманітних гірничо геологічних умовах залягання ко рисних копалин. Але головне, думаю, у тому, що ми перед собою ставимо завдан ня зі зниження собівартості про дукції наших клієнтів шляхом зас тосування ефективних сучасних технологій, якими ми володіємо. Так, наші технології дорожче, ніж в інших. Але наші замовники згодні за них платити. Бо знають: «на ви ході» вони зароблять набагато більше, ніж зі старими технологія ми. Приміром, ми даємо їм мож ливість відправляти у відсів не 40% підірваної гірської маси, а всього 15%, і діставати додатковий прибу ток, який вони раніше буквально викидали на вітер. Ми прагнемо стати конкурен тоспроможними не тільки з витрат, а й з інтелекту й технологій.


№ 23 (75)

Епіцентр

2 червня 2009 року

антикриза

Влада і бізнес: крига скресла? Президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко протягом двох тижнів фонтанували антикризовими обіцянками Лідери держави давно не проводили таких масштабних зустрічей у публічному форматі з представниками реального сектора економіки. Тобто з підприємцями та аграріями. За традицією прем’єр обіцяла одне, а Президент через кілька днів говорив про інше. Але, можливо, травневі тенденції дійсно стануть початком реального діалогу влади і бізнесу. Дмитро КОРНІЙЧУК

Кабмін і підприємці — єдині чи ні?

Д

вадцять першого травня прем’єр Юлія Тимошенко провела відкрите засідання Кабміну, присвячене антикризовій підтримці малого й середнього бізнесу. Го ловним сюрпризом мали стати близько 20 підготовлених Державним комітетом з підприємництва постанов, призначених для спрощення ведення бізнесу на період кри зи. Поки вони озвучувалися, під стінами Ук раїнського дому зібралося близько тисячі підприємців, що висловлювали невдоволен ня економічною ситуацією в країні вкупі з діяльністю влади.

го й середнього бізнесу можна підвести під контроль. Серед позитивних заходів, обіцяних бізне су, можна відзначити спрощення процедури митного оформлення товарів. Тепер при імпорті необхідно оплачувати тільки єдиний митний збір. У той же час матеріально стимулювати бізнес Кабмін, схоже, не збирається. Було ух валене рішення про збільшення максимальної вартості ліцензій для господарських суб’єктів з 340 до 625 грн. Прем’єр покритикувала дію чу систему відрахувань до Пенсійного фонду. З огляду на те, що з травня мінімальні відраху вання в ПФ для платників єдиного податку

сідання стало очевидно: ніякого мораторію не буде. Що, у принципі, і зрозуміло: адже місце ва влада — це не бізнес, і знайти аргумента цію для такої антикризової підтримки не так просто. Розповіла прем’єр і про те, що незабаром почнеться реальна реформа українського ЖКГ. Саме на місцях. Зокрема, заміна зас тарілих котелень на енергоефективні техно логії. Загальна сума програми оцінюється в 4 млрд грн. Три мільярди уряд вже одержав від продажу Японії порції наших квот у рам ках Кіотського протоколу. Далі Тимошенко перейшла до найболючі шої теми — податкової. Прем’єр виступила з ініціативою: у місцевих бюджетах з 2010 року залишати 100% надходжень від земель ного податку. Крім того, протягом трьох років залишати в місцевих бюджетах всі кошти від податків фізосіб. Теза не дуже зрозуміла, ос кільки згідно зі ст. 35 бюджету2009 прибу ток з фізосіб і так належить до загального

Основним месиджем прем’єрміністра став мораторій на перевірки діяльності підприємців під час кризи, пізніше підписаний у вигляді документа. До 31 грудня 2010 року. Про що конкретно в ньому говориться, ніхто з присутніх до пуття не зрозумів. За словами глави Ради підприємців при Кабміні Оксани Продан, постанова «Про тимчасове обмежен ня державного контролю у сфері господарсь кої діяльності» говорить: перевірки бізне су можуть тепер проводитися тільки у двох виняткових умовах. Перша: у випадку над ходження скарги на підприємця в контро люючий орган. Друга: на прохання самого підприємця. Торкнувся мораторій і методики штрафів. Якщо раніше підприємець повинен був відра зу виплачувати грошову компенсацію дер жаві за порушення, то тепер протягом 30 днів він одержує можливість усунути порушення. Ні — будь ласкавий плати. Питання штрафів дійсно актуальне для бізнесу, оскільки, за даними статистики, в 2009 році каральні санкції працюють за повною програмою, за безпечуючи надходжень у бюджет більше, ніж у попередні роки. У той же час формулювання ухваленої Кабміном постанови №502 викликають ряд запитань. Головне з них: які конкрет но контролюючі органи не мають права пе

Крім того, чи коректно в країні, де безліч об’єктів, експлуатованих бізнесом, перебу ває в аварійному стані, залишати їх без пе ревірок? Тих же МНС, Держгірпромнагляду. Недавня історія з пожежею в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську викликала таку жорстконеобачну реакцію влади... Утім, 28 травня на сайті Держком підприємництва з’явилося роз’яснення, що стосується підприємств, які всетаки підпадають під позапланові перевірки. Це і аграрні підприємства, і стратегічні для держави, і такі, що працюють у сфері ме дицини... Як уже жартують експерти, якщо постаратися, то майже всі категорії мало

Загалом, за словами прем’єра, уже в най ближчі тижні Верховна Рада розглядатиме зміни в Бюджетний кодекс, що стосуються модернізації відносин місцевих бюджетів і держскарбниці. Не обійшлося на засіданні Кабміну і без ініціатив про чергове збільшення податково го преса. Можливо, вигідного місцевій владі, якій треба виплачувати зарплати, але зовсім не радісного для бізнесу. Так, Кабмін ухвалив зміни в Закон «Про плату за землю». Перша. Передбачається право сільрад збільшувати утричі податок при цільовій зміні ділянки землі. Друга. У 5 разів збільшується податок для господарських суб’єктів (крім сільськогос подарських підприємств) на оренду землі. Окрему частину зустрічі прем’єр присвяти ла проблемі низьких закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. За її підра хунками, втрати селян щорічно становлять 44 млрд грн. При тому, що 70% молока бізнес одержує саме від них. Вихід із ситуації прем’єр бачить у створенні сільськогосподарських ко оперативів, які поставлятимуть на молокоза води продукцію з 30—50процентною рента бельністю. Кабмін навіть підготував законо проект «Про сільськогосподарські кооперати ви», що надає їм статус неприбуткових органі зацій і звільняє від оподаткування. Утім, зро зуміло й інше: збільшення рентабельності на 30—50% адекватне такій же націнці кінце вої продукції на плечі споживачів.

Президент іде на контроль

Д

вадцять п’ятого травня в рамках форуму «Влада та бізнес — партнери» своє ва гоме слово про підтримку бізнесу сказав Президент Віктор Ющенко.

Представники українського села слухали ініціативи прем’єра з надією, але насторожено збільшилися до 200 грн, такі фрази прем’єра в залі зустріли насторожено.

фонду місцевих бюджетів. Чи уряд готує якісь новації?

Не почули присутні ніякої конкретики щодо того, чи може бізнес розраховувати на по слаблення податкового преса. Тимошенко сказала, що дає два тижні на підготовку яки хось податкових змін. «Ми приймемо все, що можливо, але тільки щоб це не руйнувало до ходи бюджету», — обмовилася Юлія Володи

Ще одна озвучена ініціатива: уряд пропо нує залишати в місцевих бюджетах 50% суми, отриманої від перевиконання планових зав дань Мінфіну. «А в 2010 році планові завдан ня Мінфіну будуть ставитися безпосередньо вам. Це не так складно. Для цього не треба змінювати баланси», — відзначила прем’єр. Правда, свою думку не конкретизувала. Але назвала цифру потенційних надходжень — 2 млрд грн уже 2010 року.

Матеріально стимулювати бізнес Кабмін, схоже, не збирається. Було ухвалене рішення про збільшення максимальної вартості ліцензій для господарських суб’єктів з 340 до 625 грн. Прем’єр покритикувала чинну систему відрахувань до Пенсійного фонду. З огляду на те, що з травня мінімальні відрахування в ПФ для платників єдиного податку збільшилися до 200 грн, то такі фрази прем’єра в залі зустріли насторожено. ревіряти підприємців? Бізнескола плека ли надію, що йдеться про податкову інспек цію. Однак Тимошенко через пару днів чітко поставила крапки над «i»: ДПАУ мо раторій не стосується. І як іншим держав ним органам виконувати обов’язки, дору чені їм державою?

ки». Думка досить здорова з огляду на те, що більшість бізнесструктур юридично перебуває в Києві і поповнює столичну скарбницю.

мирівна. Як тут не згадати, що останнім часом Кабмін тільки збільшував тиск (транспортний і ринковий збори) на малий і середній бізнес.

Дружба на місцях

С

лідом за зустріччю з підприємцями прем’єр 23 травня поспілкувалася з пред ставниками регіональної, сільської влади. Тобто, по суті, виразниками інтересів аграр ного комплексу і господарями місцевих бюд жетів, що безпосередньо потерпають від кри зи. Спілкування знову проходило у форматі відкритого засідання Кабміну. Насамперед Юлія Тимошенко пообіцяла ввести мораторій на перевірку діяльності кон тролюючими органами сільських і селищних рад. За аналогією з раніше ухваленим мора торієм для підприємців. Однак наприкінці за

Ініціатива викликає запитання. Поперше, які завдання можна ставити з Києва регіо нам, особливо сільрадам, де і так майже немає грошових надходжень? Особливо в кризовий період. Подруге, що таке «планові завдання» Мінфіну? Адже їх можна завищи ти так, що ніякого перевиконання не буде. Хто контролюватиме формування цих планів? Так, 23 травня з подачі прем’єра створена Рада голів сільських і селищних рад при Кабміні. Однак наскільки вона матиме реаль ну владу?

Спочатку Ющенко покритикував ситуацію в економіці. За його словами, спад ВВП у пер шому кварталі становив близько 20%. У той час як в інших країнах цей показник становить 2—5%. Крім того, держбюджет щомісяця ви конується на 28—40% в останні дні місяця. Що вказує на катастрофічні проблеми з його на повненням. Президент розкритикував і взаємини Кабмі ну з бізнесом, де, м’яко кажучи, партнерства під час кризи не видно. Поперше Поперше, посилився тиск на бізнес із боку ДПАУ. Так, відзначає Ющенко, передоплати в бюджет за 4 місяці зросли на 33% — до 12 млрд грн. Тим самим у підприємців ви лучаються оборотні кошти для ведення бізнесу. Подруге Подруге, уряд не відшкодовує ПДВ. За підрахун ками секретаріату Президента, заборгованість перед бізнесом на 1 травня становила 13,5 млрд грн. Потретє Потретє, Ющенко покритикував мораторій Кабміну на перевірки бізнесу. Зазначивши, що будьякий мораторій — це просте бажання закри ти очі на проблему. Зокрема, на складнощі з одер жанням дозволів і ліцензій на ведення бізнесу. Разом з тим Президент відмовився ветувати як закон про заборону ігорного бізнесу, так і по станову про збільшення відрахувань до Пенсій ного фонду для платників єдиного податку.

Формулювання ухваленої Кабміном постанови №502 викликають ряд запитань. Головне з них: які конкретно органи перевірки не мають права перевіряти підприємців? Бізнес1кола плекали надію, що йдеться про податкову інспекцію. Однак Тимошенко через пару днів чітко поставила крапки над «i»: ДПАУ мораторій не стосується. Тимошенко також запропонувала збіль шити з 50 до 100% суми відрахувань податку з власників транспортних засобів, що зали шаються в місцевому бюджеті. Зараз тільки Київ залишає собі 70% цих коштів. Одна з ідей Кабміну, схвалена на засіданні, — виплата податків підприємством за місцем його фактичного розміщення, а не юридичної «пропис

Підсумковим рішенням форуму стала обі цянка В. Ющенка підписати указ, яким уряду буде доручено усунути адміністративні бар’єри для бізнесу в період кризи. Зокрема, зменшити по датковий тиск, спростити дозвільну процедуру. Прем’єр і Президент останнім часом актив но зацікавилися долею малого й середнього бізнесу, начебто намагаючись надолужити згаяне. Надолужать?


Енергоємність технології

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Щоб помножити, треба розділити Харківські вчені розробили унікальну технологію поділу біогазу Сьогодні поновлювані джерела енергії становлять в енергетичному балансі країни лише 0,83% від загального обсягу споживання. Уряд ставить завдання відкоригувати єдину стратегію розвитку паливно# енергетичного комплексу так, щоб ця цифра зросла до 20—25%. У пресі прозвучало: через п’ять років Україна вироблятиме до 20

мільярдів кубометрів біогазу. Такий прогноз викликав в експертів, м’яко кажучи, подив. Навіть у країнах, де активно розвивається альтернативна енергетика, на такі показники поки не вийшли. Чи то урядові радники дещо помилилися, чи то журналісти, що озвучили цифру, перекрутили контекст. Утім, не в цифрах річ...

Олена ЗЕЛЕНІНА

«Жовто блакитний» проект

Щ

орічно у світі утворюється величезна кількість органічних відходів побу тового, промислового й сільсько господарського походження. Ос новні джерела рідких органічних відходів — відходи тваринництва й птахівництва (гній і послід) і ка налізаційні стоки міст. Крім того, утворюється значна кількість сміття, що містить органічний компонент: тверді побутові відхо ди міст, деякі ТВ сільського гос подарства й переробної промис ловості, що потрапляють на зва лища. Точну кількість звалищ в Ук раїні важко підрахувати. Тільки офіційних, створених без ураху вання елементарних заходів про ти забруднення підземних вод і атмосфери, кілька сотень. Виді лення метану зі звалищ оцінюєть ся в 6—18% його загальної емісії в атмосферу. Близько 140 схо вищ ТПВ — полігони, придатні для збирання і подальшого викор истання біогазу використання біогазу.. З цього погляду заманливо виглядає так званий «жовтобла китний» проект. Минулої зими було заявлено, що Швеція протя гом двох років готова інвестува ти 20 млрд євро у будівництво в Україні підприємства з виробниц тва поновлюваних джерел енергії (зокрема біогазу) і підприємств з переробки побутового сміття. Од нак експерти звертають увагу на те, що реальні перспективи одер жання вигоди від такого проекту існують лише для великих біога зових установок, на яких легше автоматизувати процес і які до цільно будувати тільки у великих містах. Використання метану, одер жуваного з біогазу, допоможе вирішити енергетичну проблему в тих регіонах України, де є ве лика кількість джерел біогазу (звалища ТПВ і очисні споруди). Так, Дергачівський сміттєвий полігон на Харківщині неодно разово привертав увагу фахів ців як один із найперспективні

ших об’єктів одержання біогазу. — Чим більше обсяг звалищ, тим вигідніше їх розробляти, — упевнений начальник лабора торії молекулярної фізики й техніки низьких температур Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства й техно логій Національного науково го центру «Харківський фізико технічний інсти тут» Віктор К о інститут» Ко лобродов (на знімку праворуч). — Приміром, робити це в містах з населенням менше 100 тисяч чоловік невигідно, бо там недо статньо відходів. А от мегаполіси щодо цього досить перспективні. Віктор Колобродов — палкий прихильник збагачення звалищ ного газу до якості природного з подальшим використанням у си стемах газопостачання або у виг ляді палива для автомашин. У ла бораторії, якою він керує, ство рені для цього унікальні технології родом зі спеціальних авіакосміч них розробок, пов’язаних із кріо вакуумом.

Мінливості кріоадсорбції

–П

ередісторія кріовакууму пов’язана з авіацією, — згадує старійшина ХФТІ, доктор фізикоматематичних наук Володимир К оган (на знімку Коган ліворуч).. — У 30—40ві роки мину лого століття потрібні були «дьюари» з рідким киснем для дихання екі

пажів висотних перельотів. А влас не історія кріовакууму почалася в 50ті з появою атомної зброї і не обхідністю одержання збройового урану. Наступний етап (60—70ті роки) став своєрідним повернен ням на три десятиліття назад, тільки вже не до авіаційних, а до косміч них польотів. Почалося переведен ня аерокосмічного комплексу СРСР на рідководневе ракетне па ливо. Це вимагало створення но вих «дьюарів» для зберігання і пе рекачування палива на космодро мах і на борту космічних літальних апаратів. Для надійної вакуумної ізоляції цих систем потрібні були адсорбенти з високими сорбційни ми параметрами при температурах рідкого водню. Їхнє розроблення доручили ряду підприємств нафто хімічної та оборонної промисло вості. А співробітники кріогенної лабораторії нашого інституту зай нялися дослідженням їх адсорбцій них і механічних властивостей, пас портизацією та розробленням при строїв з їхнім застосуванням. При цьому вони тісно взаємо діяли з Сергієм Корольовим і провідними російськими вчени ми з профільних НДІ. Це була грандіозна планомірна робота, що повністю оплачувалася дер жавою. У результаті народився новий науковий напрям — кріоваку умна адсорбція. — Тоді ніхто ще не здогаду вався, що в XXI столітті кріоад сорбція виявиться одним із найактуальніших наукових на

прямів, — відзначає Володимир Коган.

Поділяй і пануй

П

ідвищити ефективність використання біогазу можна двома шляхами шляхами: — розробити устаткування (двигуни внутрішнього згоряння, газові пальники тощо) для робо ти на біогазі із вмістом метану 50—70%; — поліпшити його якість до рівня природного газу, тобто підвищити вміст метану до 96— 97%, що дозволить використову вати біогаз замість метану в тех нологічних процесах без реконст рукції устаткування. — На нашу думку, біогаз вигід но розділяти на складові, — гово рить Віктор Колобродов. — У нашій лабораторії розроблені чотири технології його поділу. Серед них кріодистиляційна, ад сорбційна й кріоадсорбційна, при якій ми охолоджуємо адсор бер до температури, що забезпе чує оптимальне співвідношення між адсорбційною посудиною і швидкістю адсорбції (це забезпе чує високий ступінь очищення біогазу при великому ресурсі ро боти). А найсучасніший метод ко роткоциклової безнагрівної ад сорбції — технологія, що грун тується на різній сорбованості молекул метану й діоксиду вугле цю при різних рівнях тиску в роз дільному адсорбері. Суть всіх цих технологій одна — поділ біогазу (газова суміш метану й діоксиду вуглецю) на ос новні компоненти СН4 і СО2, що підвищує ефективність викорис тання обох продуктів. Пропонова на нами новітня технологія поділу біогазу досить ефективна. Метан може використовуватися як мо торне паливо, для всіх технологіч них процесів, де необхідний при родний газ як паливо для побуто вих споживачів... Діоксид вугле цю, одержуваний у процесі под ілу, стане в пригоді у харчовій промисловості, у тепличному гос подарстві, при зварних роботах...

«Зелені» преференції

У

чому потенціал нашого біога зу? У тому, що ми ніколи його не використовували. В Ук раїні величезна кількість звалищ і свиноферм, що отруюють навко лишнє середовище. Однак біогаз, з одного боку, справа перспективна, а з іншого — витратна. Щоб повернути нашу країну від енергозатратної еко номіки до енергозбережної, потрібні дійсно титанічні зусилля.

Місяці два тому Верховна Рада ухвалила закон №4267 «Про вне сення змін у деякі закони України (щодо стимулювання використан ня альтернативних джерел енер гії)». Змінами, зокрема, передба чене застосування «зеленого» та рифу для суб’єктів ведення госпо дарства, які виробляють електрич ну енергію з використанням енергії вітру, сонячної енергії, електроенергії, виробленої мали ми гідроелектростанціями і отри маної з біомаси. Позначені також преференції в оплаті електро енергії для виробників альтерна тивного електрогенерувального устаткування. Чесно кажучи, не багато! А тим часом практично всі екс периментальні дані для проекту вання біогазових роздільних уста новок, що ґрунтуються на чотирьох технологіях поділу, у ХФТі отримані ще три роки тому тому. У лабораторії навіть був створений діючий макет біогазової установки малої продук тивності. Тоді ж постало питання: що робити далі? Або розробляти нові технології, або організовува ти виготовлення і продаж устано вок. Перший шлях ученим зрозумі лий, а якщо йти іншим, виникає безліч проблем. Поперше, треба провести маркетингові досліджен ня і знайти потенційних покупців. Подруге, необхідні добрі конст руктори для розроблення конструк торської документації. Потретє, треба одержати ліцензію на випуск роздільних установок, що при ве личезній кількості наших бюрокра тичних служб — справа майже без надійна (тим більше, що установка працює при підвищених тисках, а технологічний газ (біогаз) отруйний і вибухонебезпечний). Почетвер те, треба створювати дільницю з виробництва установок, тобто зна ходити приміщення, штат та інше. Одному академічному інституту, навіть такому потужному, як ХФТІ, це не під силу. Технологія привертає увагу інвесторів з далекого зарубіжжя. Але через кризу гроші вкладати поки ніхто не квапиться, хоча хар ківська установка приблизно утричі дешевше західноєвро пейських аналогів. Зарубіжним інвесторам важ ливіше просувати свої, нехай і більш дорогі проекти. Ті ж швед ські заводи (якщо їх дійсно побу дують), швидше за все, ґрунтува тимуться на шведських техноло гіях, у той час як у нас є чудові ук раїнські. Якщо наш уряд дійсно має намір розвивати альтернативну енергетику, необхідно створювати акціонерні товариства і спеціалі зовані наукововиробничі концер ни із приватною і державною част ками капіталу. А ще — формувати відповідну стратегію і поетапний план її реалізації. Фото автора


№ 23 (75)

Економіка машинобудування машинобудування

2 червня 2009 року

Президент холдингу «Група Норд» Валентин Ландик:

«Будьяка криза — це оздоровлення економіки» Наскільки вплинула криза на ринок легкого машинобудування, про тенденції та прогнози розвитку галузі «УТГ» розповів народний депутат від Партії регіонів, президент холдингу «Група Норд» Валентин Ландик

Візитівка Валентин Ландик Дата народження народження: 22 жовтня 1946 року. Освіта: Краматорський індустріальний інститут (спе ціальність «інженермеханік»). Кар’єра: 1969 р р. — конструктор на Штерівському ме тизному заводі, Луганська область. З 1977 р р. працював на артемівському заводі «Перемога праці», де пройшов шлях від майстра до начальника цеху. 1983 р. — директор донецького заводу «Продмаш». 1987 р. — генеральний директор ВО «Елект ропобутмаш» (з 1991 р. — АТ «Норд»). 1996 р. — президент АТ «Норд». З 1998 р. — президент «Групи Норд». Народний депутат, Герой України, заслужений машинобудівник України, кандидат технічних і доктор економічних наук, професор, член Міжна родної академії холоду, президент Федерації на стільного тенісу України.

Едуард МАЛИНОВСЬКИЙ — Валентине Івановичу, як криза вплинула на роботу підприємства? У ЗМІ з’являлася інформація про серйоз ні скорочення працівників на «Норді», пе рехід на «триденку», чи так це? — Безперечно, економічна криза впли ває на діяльність підприємства. Однак тре ба пам’ятати, що саме найцінніше для дов гострокової стратегії розвитку — людський капітал. Після кризи він буде необхідний для реалізації перспективних планів виробниц тва. 2008 року був виконаний ряд заходів, спрямованих на впровадження нових ме тодів організації виробництва, удоскона лення технологічних процесів, модерніза цію устаткування, у результаті яких при не змінних обсягах виробництва зменшилася чисельність працівників. Щоб не допустити втрат кадрового потен ціалу, у другому півріччі 2008 року було ух валене рішення про припинення прийому працівників на всі підприємства холдингу «Група Норд». Тобто за рахунок природного зменшення робочої сили ми змогли уникну ти скорочення. Ми цінуємо своїх працівників і розуміємо, що коли люди згодні разом з підприємством пережити труднощі, необхід но за можливості створювати умови для того, щоб вони не йшли. На всіх підприємствах холдингу проводиться єдина кадрова політи ка, спрямована на раціональне та ефектив не використання трудових ресурсів. Наразі організовано комплексне навчання суміж ним професіям. Це забезпечить взаємо замінність працівників, дозволить надалі оптимізувати чисельність персоналу і підви щити продуктивність праці. — Які перші підсумки роботи галузі після входження України до СОТ? — Вступ нашої країни до СОТ ніяк не вплинув на роботу підприємства. Холдинг «Група Норд» має сформовані торговельні зв’язки з країнами Західної Європи, Серед ньої Азії, Казахстаном і Російською Феде рацією. Його продукція відповідає всім міжнародним стандартам і її знають зару біжні споживачі. Сьогодні 75% товарів «Гру пи Норд» йде на експорт. На розвиток внутрішнього ринку України впливає не вступ до СОТ, на що посилаються корумповані чиновники, а «чорний імпорт». Українським виробникам грати на рівні зі світовими виробниками, у яких основні ви робничі площадки розташовані у таких краї нах, як Китай, Туреччина, без державної підтримки важко. Якщо виконавча влада й надалі бездіятиме щодо реалізації програми «Контрабанді — стоп», на ринку України про даватиметься контрабандна побутова техні ка за викидними цінами, що згубно позна читься на українських виробниках. — Наскільки змінилася кон’юнктура ринку з початком кризи?

— У першому кварталі 2009 року тенден ція до зменшення обсягів імпорту побутової техніки тривала. Якщо за підсумками 2008 ро ку динаміка була позитивною, то вже в пер шому кварталі 2009го вона гнітюче негатив на. Так, у порівнянні з першим кварталом 2008 року 2009го падіння обсягів імпорту за кількістю становило 83%, а за грошовим — на 76,8%. Особливий вплив на ринок побутової тех ніки, безперечно, мало тимчасове імпорт не мито — воно торкнулося тільки авто мобілів і холодильників. Це, поперше, зни зило обсяги імпорту, а подруге, збільшило ціну побутового холодильника. На зниження обсягів імпорту і підвищення ціни істотно вплинуло і скорочення кількості споживчих кредитів. Якщо раніше 30—40% всіх побутових холодильників і морозильників купувалося в кредит, то зараз холодильники, розраховані на видачу в кредит, лежать на складах. Магазини проводять акції і пропону ють знижки для продажу продукції, що зале жалася, щоб зменшити свої складські витра ти. Імпортувати холодильники з недорогої цінової категорії стає безглуздим. Таким чи ном, відсутність споживчого кредитування зменшує імпорт недорогих холодильників, а мито позбавляє сенсу ввозити дорогі. — Як у цілому оціните уведене з вес ни 13відсоткове мито на імпортні хо лодильники? — Відразу хочу відзначити, що до вступу нашої країни до СОТ мита на імпорт були вище. І хоча «весняне» мито від уряду має певний позитивний ефект, основну увагу державі все таки варто приділити «сірому імпорту» і кон трабанді. Китайські й турецькі товари за дем пінговими цінами виключають чесну конку рентну боротьбу між імпортними та вітчизня ними виробниками. Юристи холдингу «Група Норд» довели в суді, що такі виробники, як Samsung і LG, ввозили свою продукцію в Ук раїну за дуже заниженими цінами. — Який обсяг ринку легкого маши нобудування можна прогнозувати на 2009 рік? — Прогнози для ринку побутових холо дильників і морозильників невтішні: падін ня перевищить 50% — 580 тисяч. Це про гнозована місткість ринку.

— Чи зможе Нацбанк утримати нинішній курс долара, щоб допомогти вітчизняному бізнесу? — Передумов для зміцнення курсу гривні стосовно долара немає. Експорт не збільшується. Іноземних інвестицій не пе редбачається. Більша частина траншів МВФ піде на рекапіталізацію банків, іншими сло вами — на спекуляцію і вивезення грошей за кордон. Як свідчить статистика, основні зовнішні платежі вітчизняного бізнесу при

сокопродуктивного устаткування. Загалом, ми тоді зробили дуже велику роботу зі ство рення підприємства, що могло б на рівні кон курувати зі світовими торговельними мар ками. Основне на цьому шляху нам удалося зробити. Тепер щодо СЕЗ і ТПР. Як показав досвід, держава повинна створити стійку законо давчу базу і прийнятну систему оподаткуван ня, щоб уникнути зловживань економічни ми преференціями, але і не задушити бізнес, що народжується, не віджахнути інвесторів. І державі доведеться дуже постаратися, щоб залучити капітал у країну, адже на догоду політиці зроблено багато помилок, за які ще доведеться розплачуватися, відновлюючи міжнародний імідж України. — По яких ринках збуту — національ ному чи іноземним — сильніше за все вдарила криза? Чи необхідне підприєм підприєм ству збільшення кооперації, приплив но вих інвестицій? — Взагалі, будьяка криза — це оздоров лення економіки. У процесі кризи розкрива ються переоцінені й завищені показники. Тепер всім компаніям, які останні кілька років жили за рахунок норм рентабельності, що перевищують світові стандарти, дове деться переглянути свою політику, знизити ціни і більше думати про інвестиції у влас ний розвиток і розвиток асортименту про дукції. Поставки побутових холодильників зни зилися по всіх країнах: Російська Федерація — на 55,6 %, Білорусь — на 65,1 %, Півден

«На зниження обсягів імпорту і на підвищення ціни істотно вплинуло скорочення кількості споживчих кредитів. Якщо раніше 30—40% всіх побутових холодильників і морозильників купувалося в кредит, то зараз холодильники, розраховані на видачу в кредит, лежать на складах». падають на літоосінь, тому попит на валю ту збільшується. Крім того, зміцнення гривні в цій ситуації веде до падіння прибутковості експортерів. Хочу сказати, що сальдо торговельного ба лансу на 1 травня вирівнялося, але через дефіцит товарів вітчизняного виробництва, тобто економічної політики держави, тиск імпорту на курс значний. — У свій час «Норд» активно викори стовував пільги, передбачені законом про СЕЗ і ТПР. Чи потрібні зараз підприємствам такі преференції? — У серпні 2000 року в спеціальній еко номічній зоні «Донецьк» почалася реаліза ція інвестиційного проекту «Створення ви робництва з випуску електропобутової тех ніки». Ставилася мета — підвищення конку рентоспроможності продукції «Норду» і збільшення обсягу її продажів на зов нішньому та внутрішньому ринках. Загаль ний обсяг вкладених «Нордом» інвестицій становив $7 млн. Реконструкція заводу дозволила з друго го півріччя 2001 року розпочати випуск но вого покоління холодильних приладів на екологічно чистих озононеруйнівних холодо агентах R134a і R600a, постійно велася і триває робота з технічного переозброєння виробничих цехів і дільниць, впроваджен ня новітніх технологій з використанням ви

на Корея — на 83,8 %. Слід відзначити та кож і зниження поставок з Таїланду і Китаю, звідки ввозилася більшість побутових холо дильників, на які видавалися споживчі кре дити. У рейтингу імпортерів побутової техні ки в Україну Китай сьогодні опинився вже не на першому, а на п’ятому місці після РФ, Білорусі, Литви і Південної Кореї. Поставки ж із Росії знизилися майже в 2,3 раза у порівнянні з першим кварталом 2008 року. Зараз заводи іноземних марок, що працюють у Росії, переживають далеко не кращі часи. Навіть завод Merloni у Ли пецьку, що непохитно протистоїть кризі, при зупинив будівництво третього підприємства. З огляду на рецесію світової економіки, не можна назвати безперечним лідером і Ро сію — просто поставки звідти скоротилися менше, ніж у її конкурентів. У будьякому разі кооперація з російсь кими підприємствами для холдингу вигідна, бо деякі матеріали для створення якісної та надійної побутової техніки «Група Норд» купує на російських заводах. Що стосується інвестицій, то тут у першу чергу має значення не місце розташуван ня бізнесу, що захотів вкласти гроші, а умо ви, на яких він це робить. «Група Норд» го това розглядати пропозиції з інвестицій у виробництво, але все, повторюю, залежить від умов, на яких укладатиметься договір.


Промисловість проблема Говорити про Донбас вугільнометалургійний і не згадати підприємства хімії — це однаково, що, славлячи пиріг, забути про начинку. Без їхньої продукції сучасна економіка існувати вже не може. Серед флагманів галузі на Луганщині, та й у цілому в країні, рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря» посідає особливе місце.

Олександр ЗАЙЦЕВ

Д

онедавна більше 50% про дукції цього державного підприємства йшло на екс порт, тут виконаний ряд серйозних програм з енергозбереження, що дозволило заощаджувати до трети ни природного газу, а міжнародні сертифікати підтверджують високу якість продукції, надійний рівень технологічної та екологічної безпе ки виробництва. І от із цього «хімічного раю» вже близько року без будьяких скорочень ідуть де сятки висококваліфікованих фа хівців. Щоб розібратися в причинах того, що відбувається, слід поверну тися в недавнє минуле.

У міцних обіймах Батьківщини

В

ід зародження і до днів нинішніх головне призначення під приємства — виробництво ви бухових речовин військового й ци вільного призначення. Були часи, коли держава виділяла значні ма теріальні й фінансові ресурси на розвиток спеціальних хімічних ви робництв. У таких умовах підприєм ство перебувало аж до проголошен ня незалежності України. У нових життєвих реаліях розглядалися різні варіанти роботи виробництв. Хтось пропонував залишити все як є, хтось ратував за роздержавлення — нехай випливають у ринковому морі як хочуть. Зрештою «Зоря» і ще близько 40 таких (з військовим ухи лом) заводів країни дістали статус казенних. — У середині 90х років це рішення нас урятувало: ніякого роз таскування, ніяких рейдерських за хоплень, ніякої загрози, що устатку вання поріжуть на металобрухт, —

Рубіжанська «Зоря»: реалії та надії С

Всі ці роки «Зоря» була відкрита для контактів, тут побували пред ставники відомих компаній і фірм із країн СНД, Європи, Азії, Північної Америки. Багато надходило пропо зицій про співробітництво, взаємо вигідне партнерство, кооперацію для організації випуску нових хімічних продуктів. Результат — за вантаження потужностей вироб ництвом ізомерів мононітротолуо лу, динітротолуолу, пентаеритриту, форміату натрію та інших продуктів. Активно поставляв завод вибухові речовини на експорт у країни Захід ної Європи, США й Канади. Партне ри з бізнесу порушували питання про більш тісну взаємодію в реалі зації спільних інвестиційних про ектів. Однак привабливі пропозиції про спільну роботу розбивалися об казенний статус підприємства.

2 червня 2009 року

За час реорганізацій завод втратив близько 400 фахівців. Нікого не скоро чували, але люди не хотіли перебувати в невизначеному становищі. Ідуть на сусідні хімічні підприємства або виїжд жають на роботу в інші країни.

Реалії та надії

Те, що недавно рятувало, у ди наміці сучасного виробництва пе ретворилося на гальмо. Мінпромпо літики не вкладало фінансові кош ти в модернізацію, у зв’язку з чим схеми виробництва застарівали, устаткування морально й фізично зношувалося. Таке становище не могло не вплинути на господарську діяльність великого, орієнтованого на експорт своєї продукції заводу.

знищення старої печатки, одержан ня нової. На все це пішло більше півтора мільйона гривень, тобто, образно кажучи, з кишені кожного працівника підприємства взяли по 550 гривень, щоб зареєструвати те, що намітила держава. У грудні 2007 року на заводі виникла ситуація, по дібна до броунівського руху: безліч людей не знали, де вони працюють, усе обростало безглуздими чутка ми. Нарешті до початку 2008го епо пея розділу майна й переведення персоналу завершилася.

Бий своїх, щоб чужі боялися

С

вого часу фахівці «Зорі» звер нули увагу, що технологічне ус таткування виробництв вибу хових речовин можна ефективно використовувати для одержання багатьох видів хімічної продукції. Так був організований випуск пен таеритриту, стеарату кальцію, дибу тилфталату та інших продуктів, що успішно конкурують на зовнішніх ринках із продукцією західних ви робників. Що вже говорити про внутрішній ринок — завод був єди ним у країні виробником пентаерит риту й до останнього часу домінував на українському ринку (його ємність оцінюється в 4,55 тис. т при вироб ництві «Зорею» близько 10 тис. т сировини в рік). Довго економічний зліт тривати не міг — не ті умови для бізнесу в нашій країні. 2005 року Кабмін зни зив мита на імпорт пентаеритриту в Україну з 35 до 5,5%. Принцип відкритих дверей гарний, поки не створює «протяг» для вимивання фінансів із країни. Кабмінівським «ласкаво просимо» відразу ж скори сталися китайці, почавши торгува ти на нашому внутрішньому ринку продукцією за демпінговими ціна ми, які тоді були на 30% нижче світо вих. Але біда біду тягне: у січні 2006 року Європейська комісія вирішила почати антидемпінгове розсліду вання проти імпорту пентаеритриту. Серед країн, що потрапили під підозру, були США, Китай, Туреччи на, Росія та Україна.

На здивоване запитання керівництва «Зорі» — об’єднуватися їм чи роз’єднуватися — у Мінпромполітики тихо порадили робити і те, і інше. зазначив голова об’єднаного проф спілкового комітету рубіжанських хімічних заводів Віктор Соловйов.

№ 23 (75)

— Три місяці, сподіваючись на краще, виробляли пентаеритрит на склад, очікували, що уряд почне на зразок європейців антидемпінгове розслідування проти китайських постачальників товару, — згадує Віктор Соловйов. — Але ніякої ре акції не було, і як результат — 2006 року за воротами підприємства опинилися 600 працівників «Зорі». Через півроку, вибивши нас із рин ку, китайці продавали цю продукцію споживачам в Україні вже за світо вими цінами.

Філія божевільні

Ч

асом створюється враження, що головне завдання держав них мужів — підтримувати в

людях почуття глибокого подиву. На ведений вище приклад казенного підходу до казенного заводу — не найяскравіший. 2007 року держава в особі Мінпромполітики вирішила реорга нізувати всі казенні підприємства. Планувалося виділити із загально го цілісного комплексу казенну ча стину, надати цьому виробництву статус юридичної особи — нехай з урахуванням специфіки виробниц

тва працює на державне замовлен ня. Іншу ж частину заводу виділити в окреме державне підприємство, щоб воно мало можливість залуча ти фінансовокредитні ресурси інве сторів під перспективні плани роз витку. Пілотний проект вирішили апробувати на казенному хімічному заводі «Зоря» (наказ Мінпромполі тики України від 05.09.2007 № 516 «Про реорганізацію рубіжанського казенного хімічного заводу «Зоря»). — Ця реорганізація мені, як ліде рові профспілкової організації, лише додала головного болю, — говорить Віктор Ігорович. — Весь рік прово див збори і конференції в колекти вах, роз’яснюючи подальші перспек тиви виробництва. З 2700 праців ників 500 передбачалося залишити на казенному підприємстві «Зоря», а 2200 стали б основою нового дер жавного підприємства «Хімічний за вод «Південний». Наче передбачаю чи, що перетворення на цьому не за вершаться, я організував об’єдна ний профспілковий комітет рубі жанських хімічних заводів. За всі ці зміни у статусі й струк турі підприємства треба було плати ти: ходіння по кабінетах, нові ліцензії, дозволи на проектування, на перевезення небезпечних ван тажів, на виробництво вибухівки,

Але не встигло висохнути чорни ло на державних документах, як 28 січня 2008 року на телевізійній пресконференції прем’єрміністр запідозрила керівництво заводу в смертному гріху: захотіли хімічне підприємство привласнити за «сірою» схемою приватизації. З’яв ляється новий наказ: усе поверну ти. На обрії замайоріла повторна перереєстрація і знову витрати на неї в півтора мільйона гривень. Обурені діями посадовців хіміки зібралися до Києва — відстоювати свої права на існування. Голова профкому переконав діяти цивілі

зовано, опротестувавши мініс терське рішення в Луганському ад міністративному суді. — Адже відповідно до Закону Ук раїни «Про профспілки, їхні права і гарантії діяльності» нас повинні були завчасно (за три місяці до реоргані зації) повідомити, — пояснює він. — З Києва дзвонили, пропонували заб рати позов назад, але як можна з цим погодитися, коли в крадіжці обвину вачують на весь голос, а вибачають ся пошепки. Мені важливо зберегти своє чесне ім’я. Через деякий час суд ухвалив рішення щодо визнання не законним наказу Мінпромполітики щодо нашого підприємства. Не встигли оговтатись від січнево го сюрпризу, як у квітні 2008 року уряд зробив новий: ухвалив програ му розвитку оборонного комплексу, у якій дослівно описувався шлях, яким намагалися йти рубіжанські хіміки: виділити казенну й державну частини, по кожній з них провести моніторинг із подальшим акціонуван ням. На здивоване запитання керів ництва «Зорі» — об’єднуватися їм чи роз’єднуватися — у міністерстві тихо порадили робити і те, і інше: поква питись із об’єднанням двох заводів, бо вже у вересні 2008го почнеться поділ всіх казенних підприємств на дві частини.

ьогодні, коли до проблем внутр ішньогосподарського життя ко лективу знову створеного хімічного заводу «Південний» додала ся світова криза, підприємству удвічі складніше. Скоротилися ринки збуту продукції, зменшився експорт, виник ли проблеми зі своєчасною виплатою заробітної плати. Розуміючи, що чека ти допомоги від держави не варто, фахівці заводу пішли вже перевіреним шляхом — почали шукати новий на прям збуту продукції, організовувати випуск затребуваних на ринку товарів і послуг. Перший заступник дирек тора з технічних питань Олександр Чернецов (на знімку) розповів: — До середини минулого року, вив чивши ситуацію на ринку, провівши переговори з партнерами зі збуту продукції, ми ухвалили рішення про створення нового виробництва з ви пуску нітробензолу потужністю до 40 тисяч тонн у рік. Реалізація проекту виробництва нітробензолу вартістю мільйон доларів дозволить уже сьо годні працевлаштувати більше 50 чо ловік. Новий напрям, освоюваний ру біжанськими хіміками, має ряд конк ретних переваг, зокрема гарантова ний збут продукції, відсутність таких виробництв в Україні, а також на явність необхідної сировинної бази на території області. Це виробництво створюється відповідно до сучасних вимог з охорони праці, екологічної та техногенної безпеки. Пуск виробниц тва нітробензолу — перший етап в освоєнні нових можливостей ДП ХЗ «Південний». Наступним етапом про грами розвитку цього року стане організація виробництва переробки сирого бензолу. Це дозволить розши рити номенклатуру продукції, що ви пускається. — У нас добра репутація на ринку, тому пропозиції про співробітництво надходять і зараз, у кризовий час, — відзначає Олександр Іванович. — Не останню роль відіграють і особисті зв’язки між керівництвом підприємств Російської Федерації й України. Хімічний ринок знає наші можливості. Сподіваюся, що нове виробництво ста не першою сходинкою на довгому шля ху підйому. Наступний етап у розвитку підприємства ми бачимо в будівництві промислової установки з переробки сирого бензолу з одержанням товар них марок бензолу, толуолу, сольвен ту, які мають стійкий попит. Євген Мамець, начальник діль ниці цеху, де розміщається нове ви робництво, сказав, що до пуску за лишилися лічені дні: — Всі люди, які будуть задіяні в цій роботі, пройшли навчання, склали іспити, одержали допуск, чекаємо на закінчення налагоджувальних робіт. Уболіваючи за виробництво, тут не забувають і про соціальні питан ня. Мабуть, лише директорові заво ду Олексію Башкирову, профспілко вому активу підприємства і головно му лікареві Наталі Ткаченко відомо, скільки сил було докладено, щоб збе регти заводський санаторійпроф ілакторій. Вони розуміють, що кризи приходять і минають, але якщо збе режено кадровий потенціал, завод має реальні перспективи для росту. Тому слова з вуст «технаря» Олексан дра Чернецова сприймаються не як випадковість і дивина: — Минулий рік порадував нас пе ремогою: наш дитячий оздоровчий табір «Зоря» був визнаний кращим. Сподіваюся, що цього року повтори мо успіх. Цього хочуть і дорослі, і 1100 дітей, які поїдуть відпочивати туди цього року.


№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Техносфера стандарт кристала ізотопу кремнію28, що повинен містити енну кількість атомів одного типу. Інакше кажу чи, ученим треба побудувати іде альні кристалічні ґрати без жодно го дефекту, і притому з одного ізо топу кремнію. Над проектом ство рення такого суперчистого криста ла під керівництвом фахівців Німецького фізикотехнічного інституту працюють учені з восьми країн.

Похибка годинника, табло якого прикрашає будинок ННЦ «Інститут метрології» у Харкові, становить усього одну секунду за два$три мільйони років. Річ у тім, що це табло безпосередньо підключене до державного еталона одиниць часу й частоти, розробленого харківськими метрологами. З ним звіряє час вся країна. От чому Харків можна назвати столицею українського часу.

«Виходять із моди» й інші ета лони.

Годинник$еталон

Слову — віра, хлібу — міра, грошам — лічба Валентина ГАТАШ

Д

ані еталона часу й частоти щодня передаються з Харко ва у Київ, і якщо там виявля ють збій — час корегують. Крім того, Харків у числі ще 60 країн звіряє свої годинники зі столицею світового часу — Парижем, де роз ташована Міжнародна організація мір і вимірних приладів. У такий спосіб забезпечується єдність ви мірювання часу й частоти в гло бальному масштабі — на всій земній кулі.

Особливості національних еталонів

давчих, організаційних, технічних і нормативних основ національної метрологічної системи було зроб лено чимало. Так, з 2005 року діє новий Закон України «Про метро логію та метрологічну діяльність». Його положення максимально на ближені до міжнародних і євро пейських вимог у цій сфері. Доку мент визначає правові основи за безпечення єдності вимірів в Ук раїні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності і спрямо ваний на захист громадян і націо нальної економіки від наслідків недостовірних результатів ви мірів. Провідний метрологічний центр України — Національний науко вий центр «Інститут метрології». З 1993 року тут створено і затверд

Г

орислав е Степановичу, як ве розвивалася метрологічна служба України після здо буття нашою країною незалеж ності? — запитую генерального директора Національного науко вого центру «Інститут метрології», президента КООМЕТ (ЄвроАзі атського співробітництва держав них метрологічних установ) Гори ори слава Сидоренка (на знімку) знімку). — Сьогодні без метрології не можливо проводити наукові дос лідження, які у свою чергу формують основу розвитку самої метрології. Саме сучасні вимірювальні прила ди дають можливість робити нові відкриття у фізиці, хімії, астрономії, біології та інших науках. Глобальна економіка — і промисловість, і тор гівля — також залежить від резуль татів вимірів, яким довіряють у міжнародному масштабі. Всі сфери господарства ґрунтуються на визна них у світі вищих елементах метро логічної ієрархії своїх країн — націо нальних еталонах. За минулі роки для розвитку метрології та створення законо

жено Держспоживстандартом Ук раїни 49 державних первинних еталонів з 59 наявних у країні. Це еталон часу й частоти, еталони маси, довжини, температури, шор сткості, твердості, потужності ла зерного випромінювання, напру ги низьких і високих частот, опо ру, магнітної індукції, прискорення сили ваги, координат кольору й ко льоровості, енергії лазерного вип ромінювання великих рівнів... Су

М е т р о л о м г і я (від грецького — міра, вимірювальний інструмент) — наука про виміри, методи й засоби забезпечення їхньої єдності і способи досягнення необхідної точності. Її аксіоми: будьяке ви мірювання є порівняння, будьяке вимірювання без апріорної інформації неможливе, результат будьякого вимірювання без округлення значен ня є випадковою величиною.

часні національні еталони — складні високоточні вимірювальні комплекси: вони існують у єдино му екземплярі і мають своїх вче ниххоронителів. — У музеї вашого інституту можна побачити зразки вимі рювальної техніки минулих років, які виг лядають досить виглядають просто... — Дійсно, в експозиції нашого музею представлені унікальні мет

Зараз ННЦ «Інститут метрології» — велика наукова установа, де про водяться дослідження у сфері мет рології і виконуються науково дослідні роботи, пов’язані зі ство ренням, удосконаленням, зберіган ням і застосуванням первинних і вторинних еталонів. Так, наші фахівці створили імпульсний радіо пірометр для дослідження термо ядерних установок, що не мав ана логів у світі. Світове визнання одер жали також роботи з визначення фундаментальних фізичних кон

Секун да визначалася як частка Секунда періоду обертання Землі. 1967 ро ку з’явилося нове уточнене визна чення цієї величини через частоту випромінювання атома цезію — саме такий еталон зберігається за раз у ННЦ «Інститут метрології». Од нак виявилося, що довжина хвилі, яка випускається цезієм113, теж нестала — вона може змінювати

стант — гіромагнітного відношення протона, покладеного в основу уточнення електричних і магнітних одиниць, а також швидкості світла, отримане значення якої було вико ристане при складанні таблиць фун даментальних констант. 2001 року національна еталонна база внесена до державного реєстру об’єктів, що є національним надбан ням. ННЦ «Інститут метрології» бере активну участь у діяльності КООМЕТ.

Метрологічні інститути існували вже в Херсонесі Таврійському, заснованому на території Криму наприкінці IV століття до н.е. Тут діяв інститут магістратів, які за допомогою еталонів контро$ лювали дотримання мір. Магістрати таврували стандартну торговельну тару, мірні посудини, черепицю і контрольні гирі. Їхнім обов’язком було також контролювати торговців, а якщо треба — карати шахраїв. Завдяки діяльності інституту магіст$ ратів на території Херсонеської держави існувала єдина монетно$вагова система, використовувалася стандартна керамічна тара й черепиця. За допомогою стандартних мір довжини застосовувався єдиний принцип планування міської забудови й розмежування земель. . рологічні експонати. Наприклад, позолочена гиря масою 1 кіло грам — це робочий еталон маси, що використовувався з перших місяців роботи Перевірочного на мету в Харкові до 1939 року. Є ма ятникові годинники Ріфлера з точ ністю ходу 0,01 с/добу, які викори стовувалися в службі часу й час тоти з 1925 по 1941 рік. А метр — штрихова міра довжини — засто совувався в метрологічній прак тиці до 1973 року. Хочу відзначи ти, що більша частина засобів ви мірювальної техніки того часу була імпортною, тому основними зав даннями інституту стали розроб лення, створення і удосконалення власної метрологічної бази.

Так, спочатку метр розглядав ся як відстань між двома штриха ми, нанесеними на стержні з пла тиноіридієвого сплаву. 1983 року він був перевизначений як від стань, яку проходить світло у ва куумі за 1/299 792 458 частку секунди. Таким чином, основою визначення метра став постулат спеціальної теорії відносності, який стверджує, що швидкість світла у вакуумі є фундаменталь ною світовою константою.

Еталони теж виходять із моди

Г

оловний міжнародний еталон кілограма — циліндр зі сплаву платини та іридію — виготов лений більше ста років тому, однак досі є діючим. За визначенням першоджерело має бути ідеаль ним, однак з’ясувалося, що за ми нулі роки еталон втратив 50 мкг. Можливо, вважають учені, це ста лося через мікроперенесення ре човини на поверхню підставки під час зберігання, а також на повер хню захоплювачів, якими його пе реміщають при звіреннях з націо нальними еталонами.

І хоча похибка становить усьо го близько 3·10 –8 частини маси еталона, його «схуднення» може серйозно перекрутити результати наукових обчислень, оскільки від величини еталона залежать бага то сталих і похідних системи СВ, зокрема електричних. Металево му еталону кілограма вирішили знайти заміну. Один з можливих претендентів на цю роль — куля з

Годинник — експонат музею ННЦ інституту метрології ся під дією електромагнітних полів. Тож, можливо, місце цього еталона займе стронцієвий оп тичний годинник годинник, у якому іони стронцію поміщені в оптичну паст ку на перехресті шести лазерних променів. Під впливом електромаг нітних хвиль лазерів іони міцно «си дять» в енергетичних ямах, слабко взаємодіючи один з одним і випро мінюючи блакитне світло з часто тою близько 429 терагерців. Строн цієвий годинник в тисячу разів точ ніше за цезієвий. Визначення основної електрич ної одиниці — ампера — зали шається незмінним з 1948 року. Це сила постійного струму, що при про ходженні по двох розташованих у вакуумі й віддалених на метр один від одного паралельних прямоліній них провідниках нескінченної дов жини й надзвичайно малої площі перерізу змушував би їх притягува тися одне до одного із силою у дві десятимільйонні частинки ньютона у розрахунку на метр довжини. Ета лон ампера був реалізований за до помогою так званих фотополяри метрів ваг ваг, що відтворюють ампер з точністю до 10–5. Однак не виклю чено, що колись визначення ампе ра переглянуть, виразивши його більш точно через елементарний заряд електрона. Міра головніша за все (ta metra arista) — говорили давні. Однак вони ж стверджували: «Людина — міра всіх речей».


Інноваційний ресурс проблема

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Спиною до «вікна в Європу» В Україні доступна найважливіша для економіки й науки інформація, але відомо про це небагатьом Керівники промпідприємств міркують, як у кризових умовах знизити собівартість продукції не на шкоду її якості, а держава — як не допустити масових звільнень і забезпечити конкурентоспроможність українського експорту. При старих підходах це абсолютно неможливо. У той же час для будь'якого користувача відкрився цілий океан «інноваційної інформації». Колись на такі дані, ризикуючи життям, полювали шпигуни. А тепер якщо є бажання — користуйся, домовляйся! Але бажання чомусь немає. представниками Греції, Німеччини, Казахстану і Росії. Проект успішно завершений. При відповідному фінансуванні можна впровадити очисні технології, зокрема на фе росплавному заводі, «Запоріж сталі», алюмінієвому комбінаті. За стосовувати розробки реально і в інших країнах. До речі, промислово розвинені регіони України відрізняються значною винахідницькою активні стю. 2008 року більше 70% заявок на винаходи подані саме в Дніпро петровській, Донецькій, Він ницькій, Запорізькій, Львівській, Одеській, Харківській областях і Києві. При цьому столиці належить кожна четверта заявка, Харків щині — кожна восьма, Донецькій області — кожна десята. Але ви нахід — це тільки перший крок. Другий — гроші. Європейці розуміють, що за ощаджувати на науці нерозумно. Сьома Рамкова програма (РП7 — строк здійснення 2007—2013 рр.), за словами експертів, одна з основ Європейського дослідного просто ру. Бюджет — більше 50 млрд євро! — Європейці вважають, що й цього мало, — ділиться досвідом спілкування із зарубіжними коле гами Станіслав Селін. — Як мінімум, 3% ВВП повинно вклада тися в науку. Причому треба залу чати приватний капітал, власників великих підприємств. Вони повинні розуміти, що без інновацій втра тять свої виробництва. Звичайно, є менеджери й акціонери, які усві домлюють цю необхідність, але їх мало.

Герман ДУБИНІН

Ш

ість років тому наказом Міністерства освіти та науки України при Київському центрі науковотехнічної та економіч ної інформації створений Національ ний інформаційний центр із співробіт ництва з Євросоюзом у сфері науки й технологій (НІП України). — Одне із завдань центру — по ширення серед зацікавлених кіл відомостей про те, що роблять європейські дослідники, які їх пріо ритети в науці й техніці, — пояснив для «УТГ» Станіслав Селін, завіду вач бізнесінкубатору Запорізько го центру науковотехнічної та еко номічної інформації, регіональний представник НІП України в За поріжжі. — Кожен інформаційний контактний пункт повинен показа ти користувачеві, як знаходити собі партнерів, як вносити пропозиції. А відгукнутися чи ні — це вже інте рес підприємств, установ, інсти тутів. Найактивніше співробітництво з Європою налагоджене у Львові, в Ужгороді (уже є прямі контакти з ЄС). Добре поставлена організація інформаційної мережі в За порізькій області. Долучилися до роботи Одеська, Харківська, До нецька області, Крим і Київ. За словами Станіслава Селіна, на сайті електронного оператора Європейської комісії з науки й роз витку (CORDIS) зберігається близь ко 60 тисяч проектів із країн ЄС, асоційованих країн і таких, як Ук раїна. Напрями — промисловість, енергетика, нанотехнології, сіль ське господарство, охорона здоро в’я, транспорт, космос, безпека, екологія. Зареєструйся — і одер жуй безкоштовно інформацію. Уже є реальні плоди. 2006 року закінчилася так звана шоста Рам кова програма Єврокомісії. Один з її проектів — очищення промисло вих викидів металургійних і хімічних підприємств України та інших країн СНД. У ньому брав участь Українсь кий науководослідний інститут очи щення газів (УкрНДІОгаз) разом із

ЦИТАТА Олександр БЕРЕЖНОЙ, директор ЗЦНТЕІ: «Запорізький ЦНТЕІ за ці місяці одержав державне фінансування у розмірі близько 17 тис. грн, а податків заплатив 145 тис. Хіба можна сказати, що це достатня допомога держави? Зараз ми податків платимо десь 500 тисяч у рік. Це при тому, що ЗЦНТЕІ входить у 5—7 центрів (з 17 в Україні), які реально працюють». робництва із вмістом заліза часом більше 50%! Відвали в балці Се редній біля проммайданчика в За поріжжі якийсь «міністерський спец» назвав «техногенним родо вищем». Скажуть: а що робити, адже немає альтернативних рішень! Од нак, наприклад, в Українському інституті з проектування металур гійних заводів (ДП «Укргіпромез») давно розробили й запатентували комплекс винаходів, здатних по вернути у виробництво відходи з відвалів. А це економія ресурсів, здешевлення продукції та поліп шення екології — за лічені роки відвали були б ліквідовані. На дум ку експертів, впровадження цього комплексу на металургійному ком бінаті «Запоріжсталь» дозволило б мати щорічно 88 млн грн чистого прибутку. Є чимало й іноземних розробок. Всі дані в систематизо ваному вигляді зберігаються в до ступній інформаційній мережі, не треба борсатися в безоднях Інтер нету і посилати когось у сумнівні відрядження... На жаль, у більшості промис ловців інтересу до цієї інформації немає. — Питання про ставлення до ви находів і наукових розробок особ ливо актуальне під час так званої кризи, — коментує для «УТГ» дирек тор Запорізького центру науково

А воно нам треба?

Т

ривіальний приклад: ми пи шаємося нашими родовища ми, говоримо про розроблен ня нових і при цьому викидаємо промислові відходи, найчастіше ба гатші, ніж самі копалини. Полтав ський ГЗК добуває руду, у якій міститься менше 40% заліза, а в Луганській і Донецькій областях вивозять на полігони відходи ви

Кількість проектів, поданих (дані на 10 листопада 2008 року) за результатами конкурсів 2007 року (країни Східної Європи, Кавказу й Середньої Азії) КРАЇНА, ПРІОРИТЕТИ

AM

AZ

BY

GE

KZ

KG

MD

RU

TJ

TM

UA

UZ

Здоров’я

5

2

9

8

7

0

4

52

0

0

20

1

Продукти харчування, с/г, біотехнології

6

4

3

14

5

1

6

57

1

0

32

1

9

4

18

5

6

3

7

96

2

3

26

3

0

0

4

0

0

0

2

29

0

0

7

0

0

0

3

1

2

1

1

48

0

0

28

0

Інформаційні, комунікаційні системи Нано Енергетика

Дані з бюлетеня НІП України

технічної та економічної інформації Олександр Бережной. — Саме «так званого», я не обмовився. Якщо в нас і є криза, то, насамперед, ро зуму, честі й сумління. Це стосуєть ся тих, від кого залежить ухвален ня рішень. Невже не можна вико ристовувати вже готові пропозиції, які є в науковому інформаційному просторі? Наприклад, «Запоріж сталь» обігріває теплом відхідних газів частину міста. Що заважає опалювати все місто? Адже є такі проекти! Невже навіть готові розробки нікому не цікаві? — Ми організовуємо конфе ренції, семінари, індивідуальні кон сультації. Заразом проводимо анке тування, чи мають учасники бажан ня регулярно (і безкоштовно!) одер жувати на свою електронну адресу інформацію про можливості, які надає європейський науковий простір, — розповідає Станіслав Селін. — Результат: у Запорізькій області її одержують зараз 32 юри дичних і 172 фізичних осіб... А який практичний вихід? Якщо взяти ту ж проблему утилі зації шлакових відвалів, то зараз будується цех з перероблення про мислових відходів у ВАТ «Брікет» (корпорація «Укрпромпереробка», м. Донецьк), у ВАТ «Arcelor Mittal Кривий Ріг» (м. Кривий Ріг). Про

ектується будівництво установок зі збагачення й переробки залізо вуглецьвмісних відходів для ЗАТ «Донецьк — сталеметалургійний завод», ВАТ «Єнакіївський металургійний завод». Але це, ско ріше, приємні винятки із сумного правила... Якщо розробники, експеримен татори при найцікавіших пропози ціях, зручно розташованих в інфор маційній мережі, не можуть розра ховувати на «приватний рубль», то може, їм дістанеться хоча б «бюд жетна копійка»? — Що до бюджету України, то, на жаль, через чехарду з бюджетом 2009 року я такого аналізу не ро бив, — говорить Станіслав Селін. — Але з бюджету 2008 року в нас приблизно 3,8 млрд грн виділяло ся на науку. Це мізер. Усього 0,6% від ВВП, у той час як багато років стоїть завдання — передбачати на фундаментальні й прикладні дослі дження в бюджеті 1,7% ВВП.

«Неорані» обрії

Б

айдужність держави до роботи Національного інформаційно го центру із співробітництва з Євросоюзом, м’яко кажучи, не сприяє і популяризації досягнень української науки. — Україна брала участь у роз робленні 91 проекту в шостій Рам ковій програмі. Нам є що там по черпнути, але є і що дати. Це стало доступно. Наші винахідники можуть одержати фінансування, — наголо шує Станіслав Селін. — І цей про цес триває. У нас зареєстровано 7 кандидатів в експерти Європей ського наукового простору з числа вчених. Згадаємо вже названі винаходи «Укргіпромез», здатні повернути у ви робництво відходи. Уже 23 підприєм ства з різних країн тією чи іншою мірою виявили цікавість до запропо нованої українцями технології. Фахівці УкрНДІОгаз теж не пошкоду вали про свою участь, знайшли парт нерів. Ряд наукових колективів пра цюють над підготовкою проектів для участі в нових конкурсах 7РП. Наступний етап для Національ ного інформаційного центру зі співробітництва з Євросоюзом у сфері науки й технологій — укладан ня договору консорціуму. Євро пейські структури не фінансують індивідуальні проекти, а тільки кон сорціуми за участю не менше трьох країн, причому дві повинні бути з ЄС. Тож якщо науковий інформа ційний простір не цікавий промис ловцям, то, може, він стане «вікном» у Європу хоча б для вчених?..


№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Комп’юTERRA на вістрі

Одна з найважливіших особливостей сучасного ринку комп’ютерних технологій — споживач може платити тільки за ті характеристики, які йому дійсно необхідні. Втіленням цього правила у сфері офісних комп’ютерів є неттоп (nettop) — стаціонарний варіант уже популярних нетбуків.

Більш дорогі модифікації вклю чатимуть додатково до вищевказа них 1 Гб оперативної пам’яті, жор сткий диск на 160 GB і операційну систему Linux. У березні поточного року ASUS розширила лінійку неттопів модел лю B206, головна характерна риса якої — можливість перегляду відео в HDякості. Для цього в ньо го є можливість підключення до HDвідеокамер і вбудований HDMIпорт. Крім того, цей неттоп поставляється з пультом дистанц ійного керування і додатком Eee Cinema, завдяки чому він зможе замініти відеоплеєр.

Неттоп: малий і недорогий С

MSI CS 120

Михайло КОНДРАТЕНКО

Н

еттоп дістав свою назву з лег кої руки компанії Intel у мо мент анонсу процесорів Atom, які в розумінні цього виробника мають стати основною базою для його створення. Неттоп — невеликий настільний комп’ютер, що має компактний кор пус (розміром із книгу), невеликий монітор (з діагоналлю від 15 до 19 дюймів), порівняно «слабкі» обчис лювальні характеристики (частота процесора до 2 Ггц, 12 Гб опера тивної пам’яті, жорсткий диск до 160 Гб), невелике енергоспоживан ня і, що важливо, низьку ціну (від $300 до $700). Працює він на основі адаптова них операційних систем Windows XP і Linux. І це єдиний вид комп’ютерів, які компанія Microsoft усе ще суп роводжує операційною системою Windows XP Home. Основне завдання неттопа — робота в Інтернеті з різними сітьо вими сервісами та комунікаціями: електронна пошта, миттєвий обмін повідомленнями, IPтелефонія, відеотелефонія, відеоконференції, а також з офісними додатками та обробка бізнесінформації. Обчис лювальної потужності неттопів, крім роботи в Інтернеті, вистачає для прослуховування музики, ама торської роботи з фотографіями і для перегляду відео невисокого розрізнення. Крім цих характери стик до розряду побутової техніки їх наближає «одомашнений» ди зайн і малошумна система охолод ження. Зовнішній вигляд настільки підкуповує, що можна вибачити пристрою невисоку продук тивність.

ран, процесор Intel Atom із часто тою 1,6 Ггц, 1 Гб пам’яті й 160 Гб на жорсткому диску. Такої продуктивності не виста чає, щоб працювати зі складними ресурсомісткими програмами та іграми, але для роботи в Інтернеті, з мультимедійними додатками та комунікаціями її досить.

вою модель неттопа випусти ла й тайваньська компанія MSI. Її неттоп CS 120 при мітний наявністю приводу DVDRW. В іншому його характеристики цілком звичайні: процесор Intel Atom 230 з тактовою частотою 1,6 Ггц, а також графічний чип GMA950. Підтримується до 2 Гб оперативної пам’яті, жорсткий диск на 160 Гб, WiFi, слот для

Цікавою особливістю неттопів ASUS є технологія швидкого заван таження Express Gate, що грунтуєть ся на ядрі Linux. Вона дозволяє дуже швидко (за кілька секунд) за вантажувати браузер Firefox, Skype і програму для перегляду графіки, не входячи в основну операційну систему. Це досить зручно, коли тре ба швидко перевірити пошту, поди витися фільм або послухати музику — у цьому режимі є всі основні функції. У комплект поставки комп’юте ра входять провідні клавіатура й миша, в екран убудовані невеликі динаміки. Передбачений слот для карт SD і Memory Stick. Привід для оптичних дисків відсутній, але є 1, 3мегапіксельна камера, 4 USB порти, WiFi і LAN. Важить Eee Top 4,3 кг. карт пам’яті формату CF. Крім цьо го — 6 портів USB 2.0, VGAвихід, 6 аудіовходів і підтримка 8каналь ного HDзвуку. Все це працює під керуванням операційної системи ругий неттоп серії ASUS Eee Microsoft Windows XP Home. PC — Eee Box. Обсяг цього комп’ютера ледь сягає чікується, що ринок неттопів сфор 1 літра. Можливе не тільки гори мується протягом 2009 року, як це ста зонтальне й вертикальне його ус лося з нетбуками 2008 року. Адже крім тановлення, а й кріплення на стіну ASUS і MSI про випуск таких пристроїв або до задньої частини майже також заявили компанії Acer, Dell, HP та інші менш відомі виробники. будьякого TFT монітора.

ASUS Eee Box

Д

Що ж пропонують сьогодні ви робники на ринку неттопів?

ASUS Eee Top

П

ерший виробник «побутового комп’ютера» — компанія ASUS. Вона пропонує окрему лінію продукції ASUS Eee PC, у якій пред ставлені неттопи Eee Box і Eee Top. ASUS Eee Top — це настільний комп’ютер з характеристиками нет бука: 15дюймовий сенсорний ек

Система охолодження Eee Box є дуже тихою — рівень шуму не пе ревищує 26 дб, а економія енер госпоживання у порівнянні зі стандартними настільними ПК може сягати 90%. Технічні характеристики базової комплектації включають процесор Intel Atom 1.6 Ггц, 512 Мб оператив ної пам’яті, модуль бездротового зв’язку 802.11n WiFi, гігабітний Ethernet і мультиформатний кард рідер. Операційна система — Windows XP Home. Інші харак теристики змінюються залежно від вартості.

Головна перевага неттопів перед стандартними офісними комп’юте рами — невисока вартість. В умо вах кризи корпоративні покупці цілком можуть віддати перевагу неттопам, щоб знизити свої витра ти. За оцінками аналітиків ринку ITтехнологій, через кілька років неттопи можуть претендувати на 20—25% ринку стаціонарних ком п’ютерів. Згодом виробництво неттопів, можливо, розділиться на два напря ми: ультрадешеві офісні комп’юте ри і більш потужні й дорогі мульти медійні — для домашнього корис тування.

«Ти потрібен твоїй планеті!» Така тема Всесвітнього дня довкілля2009, що відбудеться 5 червня «Нашій планеті потрібні не просто дії урядів і корпорацій, їй потрібен кожен з нас», — ось головне посилання нинішнього Всесвітнього дня навколишнього середовища, озвучене генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном. І хоча свято від самого початку його історії позиціонується організаторами не стільки як прикладний природоохоронний захід, скільки як інформаційно/ просвітницька кампанія, цього року на ролі рядового землянина наголошується особливо — проблема зміни клімату більше від усіх інших залежить від нашої з вами повсякденної поведінки. Святослав РИБНІКОВ

В

сесвітній день довкілля, що має постійно привертати увагу світо вої громадськості до екологіч ної проблематики, започаткований резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 16 грудня 1972 року, перед по чатком роботи Стокгольмської кон ференції з навколишнього середо вища — відправної для охорони при роди події. Тоді світові лідери впер ше заявили про глобальний харак тер усе більш відчутних екологічних проблем, визнали їхнє антропоген не походження і висловили свою го товність вирішувати їх на найвищо му політичному рівні. Через 37 років людство наближається до ще однієї знакової події — Конференції ООН зі зміни клімату, що повинна відбу тися 7—18 грудня в Копенгагені. «Підписання світовими лідерами ко пенгагенських угод, — заявив зас тупник генерального секретаря ООН і виконавчий директор Програми ООН з навколишнього середовища Ахім Штайнер, — надасть найпотуж ніший імпульс для дій сьогодні і в на ступні десятиліття. Можливо, це найбільш кардинальний і масштаб ний комплекс угод з усіх укладених раніше». За минулі десятиліття бачення шляхів вирішення екологічних про блем поступово трансформувалося: віру в технології, які врятують світ, змінило розуміння визначальної ролі політичної волі, а останнім ча сом з державою як ключовим регу лятором починає конкурувати ри нок, що сам повинен якнайкраще визначити найперспективніші підхо ди до ведення бізнесу. Сьогодні відбувається ще один виток переос мислення — у напрямку ролі гро мадськості і кожної конкретної лю дини. Рішення окремої людини мо жуть здатися несуттєвими перед гло бальними загрозами і тенденціями, однак коли мільярди людей об’єдна ють зусилля для досягнення спільної мети, ефект може бути досить істот ним. Щораз Всесвітній день довкілля змінює прописку, і цього року ос новні урочистості відбудуться у Мехі ко. Для міста подія такого масштабу — чудова можливість продемонстру вати світовій громадськості свою відданість «зеленим» цінностям. Тому конкуренція за право приймати го ловний екологічний захід року серй озна, хоча на публіку організатори свята намагаються її не виносити. У той же час організаторам із Програ ми ООН з навколишнього середови ща доводиться проявляти неабияку «політкоректність», щоб відзначити старання кожного претендента і за охотити його до подальшого впровад ження «зелених» практик. Вибір Мехіко, що одного разу, 1990 року, уже приймав цей захід, — знак визнання тієї дедалі більшої ролі, яку країни Латинської Амери

ки починають відігравати в урегу люванні зміни клімату. Незважаю чи на те, що на Мексику припадає не більше 1,5% світової кількості викидів парникових газів і Кіот ський протокол не накладає на неї ніяких зобов’язань, країна вже за явила про себе як про серйозного гравця на ринках і квот, і енерго збережних технологій. Сьогодні мексиканці можуть запропонувати свій товар найрізноманітнішим куп цям: ті, хто любить попереживати, на зразок нас, знають цю країну як експортера «мильних опер», а от держави, стурбовані більш серйоз ними проблемами, наприклад, своєю енергетичною безпекою, — сонячних батарей і водонагріваль них систем на сонячній енергії. Ставка Мексики на «сонячну індус трію» виграшна з будьякого погля ду: ця галузь не тільки є вагомим джерелом валютних надходжень у бюджет, а й створює потужну про мислову інфраструктуру: підтрима на Глобальним екологічним фондом амбітна державна програма до 2020 року повинна забезпечити робочими місцями 150 тисяч жи телів країни. Крім того, Мексика є однією з найактивніших учасниць кампанії «Сім мільярдів дерев» — глобальної ініціативи Програми ООН з навколишнього середовища, спрямованої на збільшення площі зелених насаджень як основного природного «знешкоджувача» вуг лекислого газу. Девіз майбутнього свята — «Роби більше, обходься меншим». Ця ідея буде лейтмотивом не тільки в офіційних урочистостях у мексиканській столиці, а й у сотнях інших заходів, які відбудуться 5 червня в різних куточках планети. Тисячі людей, яким небайдужа доля Землі, постараються привер нути увагу до екологічних проблем мільйонів своїх співгромадян — тих, хто ще не вірить у можливість вплинути на ситуацію. Способи, які застосовуватимуться, можуть зда тися екзотичними, але якщо поду мати, це звичайнісінькі речі. Наші сусіди поляки, приміром, прове дуть у Торуні «сніданок на траві» — грандіозний дводенний пікнік, де кожен бажаючий зможе не тільки насолодитися пивом і волейболом, а й... послухати лекцію просто неба про зміну клімату. А для румунських школярів, як колись, влаштують «соцзмагання» зі збору сучасного металобрухту — непридатних, а то й просто немодних мобільних теле фонів, з яких місцеві виробники електроніки згодом виготовлять нові моделі, демонструючи таким чином приклад свідомого викори стання ресурсів. Як планує відзначити на офіцій ному рівні Всесвітній день довкіл ля Україна — поки невідомо. Та це, напевно, не так вже й важливо. Принаймні набагато важливіше те, що зробить у цей день особисто ко жен з нас.


Соціум знаю, як

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Договір дорожчий за гроші За три роки до Глобального договору в Україні приєдналися 134 компанії. Однак нові члени в клуб свідомих бізнесменів приходять усе рідше Спочатку було слово Кофі Аннана «Під час попередніх зустрічей я звернувся до бізнесу із проханням підтримати Організацію Об’єднаних Націй у її прагненні підвищити рівень життя країн, що розвивають" ся, і маю визнати, що без ваших технологій і ресурсів ми б не досягли успіху. Цього року я хочу запропонувати вам відносини на ще більш високому рівні. Я пропоную вам, тим, хто зібрався тут, у Давосі, бізнес"лідерам, і нам, Організації Об’єднаних Націй, укласти глобальний договір — про спільні для нас цінності і принципи, договір, що надасть світовому ринку людське обличчя». (Зі звернення генеральног о секрет аря ООН Кофі генерального секретаря Аннана до учасників Всесвітньог о економічног о Всесвітнього економічного форуму 1999 року)

Минуло десять років, і слова, сприйняті тоді багатьма як протокольна пафосна риторика, визначили одну з найбільш значущих тенденцій розвитку світового бізнесу. Офіційно відкритий до підписання 26 липня 2000 року в штаб#квартирі ООН у Нью# Йорку Глобальний договір сьогодні об’єднує у своїх лавах понад 3800 компаній різного рівня — від гігантських транснаціональних корпорацій до невеликих фірм. В Україні Глобальний договір був представлений 25 квітня 2006 року. 21 травня 2009#го на щорічні збори в столичний готель «Воздвиженський» з’їхалися представники більше 70 вітчизняних підприємств і громадських організацій, що просувають принципи соціальної відповідальності бізнесу, — звітувати про перші успіхи в галузі впровадження в українське суспільство нових цінностей, познайомитися з досвідом сусідів з Білорусі й Молдови і визначитися з планами на майбутнє.

Святослав РИБНІКОВ

А

похвалитися дійсно є чим. За минулі три роки учасники ук раїнської мережі Глобально го договору реалізували близько 70 ініціатив, спрямованих на вирі шення актуальних проблем нашо го суспільства. Найбільш значущи ми освітніми проектами стали се мінари «Бізнес і права людини», на якому представники вітчизняних компаній мали можливість по спілкуватися з радником датсько го Інституту прав людини Марі Буск, і «Використання принципів зеленого офісу в організації», де

ДЕСЯТЬ ПРИНЦИПІВ ГЛОБАЛЬНОГО ДОГОВОРУ Права людини 1. Бізнес повинен поважати визнані на міжнародному рівні права людини і забезпечувати їхній захист. 2. Бізнес не повинен порушува ти права людини своєю діяльністю. Праця 3 . Бізнес повинен підтриму вати свободу і право на колек тивний договір. 4. Бізнес повинен сприяти ви корінюванню примусової праці. 5. Бізнес повинен сприяти ви корінюванню дитячої праці.

6. Бізнес повинен сприяти ви корінюванню дискримінації у сфері зайнятості і працевлаштування. Навколишнє середовище 7 . Бізнес повинен запобігати виникненню екологічних проблем. 8. Бізнес повинен поширювати екологічну відповідальність. 9. Бізнес повинен стимулювати розвиток і поширення екологічно дружніх технологій. Боротьба з корупцією 10. Бізнес повинен боротися з будьякими формами корупції, у тому числі здирством.

фахівціекологи з Національного університету «КиєвоМогилянська академія» познайомили бізнес менів із передовими технологія ми у галузі ресурсо та енергозбе реження, а також тренінг з роз роблення нефінансової звітності підприємства відповідно до стан дарту GRI. Крім освітніх проектів для бізнесу, організатори Глобального договору постійно співробітнича ють із засобами масової інфор мації, визначивши для себе стра тегічною метою поширення ідеї корпоративної соціальної відпові дальності. Присвячені цій про блемі Міжнародний медіафорум

2007 року і конкурс аналітичних матеріалів для журналістів, що за вершився в травні, привели до того, що тему соціальної відпові дальності сьогодні регулярно пору шують на своїх сторінках десятки українських видань. Ну і, звичайно, соціальними ініціативами вирізнилися і самі компанії — учасниці Глобального договору: «Інтел» формує інформа ційну культуру молоді в рамках про екту «Навички XXI століття», «Кока Кола Україна» проводить кампанію «Кожна крапля має значення», до помагаючи місцевим громадам відновлювати джерела, що викори стовувалися здавна, «Сістем Кепі

тел Менеджмент» підтримує дос лідження зі зміни клімату... Незважаючи на те, що всі де сять принципів Глобального дого вору «ростуть» з більш ніж серйоз них міжнародних правових доку ментів — Загальної декларації прав людини, Декларації фунда ментальних принципів і прав на робочому місці Міжнародної організації праці й Декларації конференції ООН з навколиш нього середовища й розвитку, ця угода не має юридичної сили. Ніхто не може змусити того або іншого бізнесмена дотримува тись принципів соціальної відпо відальності — дотримання їх аб солютно добровільне і з цього по гляду не є нормою прямої дії. Тож не варто буквально розуміти обо рот «бізнес повинен», що містить ся у формулюваннях всіх прин ципів Глобального договору: при мусових зобов’язань в жодної з 134 вітчизняних органі заційучасниць немає. Усе, що вони «повинні», вони визначи ли для себе самі, і в цьому цьому,, мабуть, і полягає справжня відповідальність. Напевно, саме цією добро вільною відповідальністю, яка більше зобов’язує, можна поясни ти порівняно невелике число організацій, які приєдналися до української мережі. Схоже, що ба гаторазово висловлювані по боювання з приводу того, що в умовах повної добровільності й відсутності жорсткого контро лю бізнес просто скористаєть ся репутацією ООН для втілен ня власних корисних цілей, не справджуються. І хоча нинішня кількість учасників учетверо більше 34 «першопрохідників», які приєдналися до договору три роки тому, нові члени у клуб свідомих бізнесменів приходять усе рідше. Хочеться вірити, що 134 відпові дальні компанії — далеко не межа для України і що незабаром мере жу Глобального договору попов нять ще багато вітчизняних ком паній із числа читачів нашого ви дання.

Уранці — мікроскоп, увечері — гроші. Або навпаки… Вчені кафедри радіоелектронних пристроїв і систем Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Національного університету «Львівська політехніка» під керівництвом доцента Володимира Шклярського розробили модель сканувального телевізійного оптичного мікроскопа (на знімку). Прилад, створений на основі електронно# променевої трубки, має надзвичайну роздільну здатність і призначений для дослідження динамічних мікроб’єктів.

Людмила СТУПЧУК

У

телевізійнооптичному мікро скопі, на відміну від оптичного, використовуються засоби, ха рактерні для телебачення. Перш за все, це передавання інформації про мікрооб’єкт і поелементне

відтворення його зображення на екрані монітора. Багато переваг він має і завдяки своїй сканувальній здатності. Новий мікроскоп, як стверджу ють його створювачі, має також кращі технічні характеристики, а складові, з яких він комплектуєть ся, простіші, з більшим терміном

експлуатації. Отож, і вартість тако го мікроскопа може бути значно меншою. Новий мікроскоп здатний дос ліджувати живі мікрооб’єкти в ди наміці, чого не можна було робити за допомогою аналогічних при ладів попередніх типів. Так, у ла зерних сканувальних мікроскопах

застосовують оптикомеханічні сис теми, в яких важко забезпечити достатньо високі частоти скануван ня, що особливо важливо при дос лідженні динамічних об’єктів. До того ж лазерний промінь часто має надто високу потужність, внаслідок чого є загроза руйнування об’єкта. А якщо в мікроскопі львів’ян засто сувати електроннопроменеву труб ку з ультрафіолетовим світінням екрану, то його властивості роз ширяться. Розробивши основні принципи побудови електроннооптичних сканувальних мікроскопів, нау ковці готові розпочати розроблен ня проектноконструкторської до кументації для його виготовлення. Конкретних замовлень від якогось

підприємства вони ще не отрима ли, адже всі хочуть спочатку мати мікроскоп, а вже потім вкладати гроші. — Надходили пропозиції пере дати напрацювання для подальшо го проектноконструкторського розроблення, а згодом і серійного випуску таких мікроскопів, — гово рить директор Інституту телекому нікацій, радіоелектроніки та елек тронної техніки Іван Прудіус. — Але передавати це безкоштовно нам теж немає сенсу. Тому ми виріши ли спочатку власними силами ви готовити макет, а вже потім спро бувати поставити це на комерційну основу. Можливо, навіть випусти мо невелику серію мікроскопів для науководослідних інститутів.


№ 23 (75)

Техносфера

2 червня 2009 року

Сьогодні радіо слухають переважно власники автомобілів і пасажири маршрутних таксі. А молоде покоління віддає перевагу міні%плеєрам з навушниками — все індивідуальне, непомітне для оточуючих, легке, елегантне й добротне. Про лампові радіоприймачі або радіоли багато хто навіть не чув. Нагадати молодим, що це таке, і показати еволюційний розвиток радіотехніки вирішив Геннадій Гундич із Дніпродзержинська.

політехнічний музей музей політехнічний

Романтика ХХ століття У післявоєнні роки радянську радіомоду диктувала державна політика гою клавіш. Живлення приймача забезпечувалося як від cyxих бата рей, так і від мережі змінного стру му за допомогою селенового вип рямляча.

Ірина КОНДРАТЬЄВА

Коли Америку наздоганяли

Н

а початку ХХІ століття Геннадій Гундич, електрик за про фесією, захопився відновлен ням старих приймачів і поступово зібрав досить велику колекцію. З 80 моделей 63 — діючі. Більша частина цього багатства недавно була виставлена на загальний ог ляд у музеї історії Дніпродзержинсь ка. Там ми і зустрілися з власником колекції. Він із задоволенням продемон стрував, як працює найстаріший екземпляр — патефон 1935 року випуску. Покрутивши ручку, опустив голку на товсту чорну пластинку, і в тиші музейного залу полинули зву ки популярного колись танго, що супроводжувались характерним су хим потріскуванням. Потім ми пере ходили від одного приймача до іншого, згадуючи, що саме цінува лося в ті або інші роки, скільки який коштував і де можна було дістати ту або іншу модель. Кожен екземпляр — окрема епоха зі своїми технічни ми досягненнями, смаками, прим хами моди, потребами суспільства і навіть внутрішньою і зовнішньою політикою, що сьогодні здається чимось ірреальним. От, наприклад, «Москвич» — ти повий представник родини перших лампових радіоприймачів, що ви пускалися в СРСР. Серійний випуск семилампового «Москвича» почав ся 1946 року. Але перша модель була занадто дорогою і складною для масового споживача. Тому на початку 1947го держава постави ла перед заводомвиробником зав дання розробити «народний» радіо приймач. Яким чином воно викону валось? Виявляється, радянські конструктори не гребували займа тися елементарним плагіатом. Зви чайно, не з власної волі. У ті роки існувала узаконена практика: керівництво Міністерства промис ловості засобів зв’язку (МПЗЗ) за мовляло Торговопромисловій па латі зразки зарубіжної радіотехні ки, і ті в директивному порядку на правлялися на підприємства 2го Головного управління МПЗЗ, яке відповідало за випуск побутової ра діоапаратури. Там адаптували отри маний зразок до існуючої у СРСР елементної бази, дослідний екзем пляр представляли на суд спеціаль ної комісії в Інституті радіомовного прийому та акустики в Ленінграді. Тільки після цього дозволялося се рійне виробництво виробу. До речі, дотепер не встановлено, який саме зарубіжний зразок було взято за основу для виготовлення

Геннадій Гундич і сам із задоволенням слухає патефон

моделі «МосквичВ» (архіви радіо промисловості з 1941 року ще не розсекречені). Але фахівці стверд жують, що «базою» міг бути тільки американський радіоприймач. Приймачі такого типу — що мають штампований пластиковий корпус і спрощену схему — у США з’явили ся 1938 року і були досить попу лярні. Розробники майбутнього «Москвича» дуже поспішали, бо його випуск був прив’язаний до гро шової реформи грудня 1947 року. Спочатку нову модель назвали «Весна», але приймальній комісії ця назва здалася слабкою... з політич ної точки зору. Тому народному приймачу присвоїли ім’я за місцем виробництва — «Москвич». А щоб не було плутанини з колишнім семи ламповим, йому додали букву «В». Втім, цей символ вказувався тільки в документах. 1949 року було випущено 71122 радіоприймачі «Моск вичВ». А до 1957го, коли ви робництво цієї моделі припини л и , ї х в с т и ггл ли виготовити 2019740, завдяки чому «Мос кичВ» посів перше місце з ти ражності серед всіх лампових радіоприймачів СРСР СРСР..

Радіоприймач «Москвич»

Вірний друг в експедиціях і походах

І

з середини минулого століття для кожної радянської родини радіоприймач або радіола були предметами першої необхідності. Попит на радіоапаратуру (тоді це слово тільки починало узвичаюва тися) зростав гігантськими темпа ми, хоча країна ще не оговталася після війни й у багатьох не завжди вистачало грошей на хліб. Винахідники й виробничники виконували важливе державне за мовлення, створюючи одну за од ною нові моделі, удосконалюючи їх

«начинку» і зовнішній вигляд. Якщо 50ті роки можна назвати «золотим століттям» радянського лампового радіо, то 60ті — початком ери пе реносних транзисторних прий мачів. Заводи змагалися не тільки в розробленні різноманітних схем, а й зовнішнього оформлення «ящиків», вражаючи споживачів формами, емблемами, лакуванням і поліруванням зовнішніх деталей, дизайном ручок і клавіш переми

У коментарі редакції журналу «Радіо» за 1957 рік зазначено, що «випробування серійних зразків приймача «Турист» показали задо вільну якість його звучання при відтворенні мовних і музичних пе редач. Чутливість приймача досить висока і дозволяє приймати під Москвою на внутрішню антену ве лику кількість далеких радіос танцій. До недоліків приймача слід віднести невисоку механічну міцність футляра і погану роботу кнопкового вимикача живлення». Але ці недоліки не перешкодили масовому випуску і високому попи ту на «Турист». Головне, що він був порівняно легким (до 2,5 кг) і ком пактним.

Сяюча свобода з Прибалтики

П

ортативні транзисторні радіо приймачі з’явилися в СРСР у 60х роках, у часи «хрущов ської відлиги». На те було дві при чини: технічна й політична. Винай дення напівпровідниківтранзис

Радіоли «Урал» і «Урал%5» — гордість колекції дніпродзержинця

кання. Громіздкі конструкції із залі за або дерева з потужними лампа ми усередині дуже швидко перей шли в розряд «ретро». Але через 40—50 років вони мали серед ра діоаматорів і колекціонерів найви щий попит. Першу спробу створити легкий переносний радіоприймач було вжито 1948 року — Александрів ський радіозавод випустив дослід Ефір48» ну партію приймачів «Ефір48» Ефір48». Він працював на освоєних на той час мініатюрних пальчикових батарей них лампах із напруженням розжа рення 1 В і був прообразом більш знайомих споживачам портативних моделей «Турист», «Новина» і «До рожній». Переносний п’ятиламповий су пергетеродин «Турист» був викона ний у вигляді дамської сумочки, що помітно видрізняло його у загаль ному ряді родичів. Задня кришка пластмасового корпусу легко відкривалася, даючи доступ для за міни деталей і батарей живлення. Дивувало, що сам корпус не на грівався під час роботи приймача. Ця модель випускалася ризьким заводом «ВЕФ». Приймач призна чався для роботи в експедиціях, походах. Ловити програми на ньо му можна було за допомогою зов нішньої або внутрішньої (феритової) антени, перемикати діапазони й вимикати живлення — за допомо

торів дало можливість зменшити га барити та енергоспоживання, а лібералізація громадського життя — зробити такі приймачі надбан ням мас. При Сталіні володіння ра діоприймачами в побуті було обме жене з метою запобігання прослу ховуванню так званих «ворожих го лосів» — зарубіжних радіостанцій антирадянської спрямованості. Ра діоаматорів, які самотужки виго товляли приймачі, і людей, що ко

ЦІКАВИЙ ФАКТ Про це мало хто знає, але до 1961 року стаціонарні радіоприймачі треба було реєструвати в міліції і платити абонентську плату: 36 рублів у рік за ламповий приймач, 12 рублів — за детекторний.

Цього мініатюрного «японця», що працює на середніх хвилях, Г.Гундич купив 5 років тому на ринку за 25 гривень

ристувалися трофейними радіоприй мачами, за прослуховування таких станцій найчастіше ув’язнювали. Може, тому після розвінчання куль ту особистості народ з насолодою за нурився в радіохвилі й почав усмок тувати в себе разом з інформацією з ефіру свободу думки й поведінки. Мрією радянської людини 60х років був радіоприймач 3го класу «ВЕФСпідола», який з 1962 року випускав ризький електротех нічний завод «ВЕФ»» . Спідола — жіноче ім’я, латинською мовою — сяюча. Перекладу або значен ня цього слова майже ніхто не знав, але з якою ггордістю ордістю його вимовляли! Саме тоді з’явилася мода брати транзистор у походи, на пляж, та й просто на прогулянку містом. Щасливі власники новинок радіотехніки вмикали приймачі на повну гучність, надаючи іншим мож ливість послухати концерт класичної музики, улюблену пісню або останні новини. І людям це подобалося. Крім довгих і середніх хвиль приймач мав ще короткі, що роз ширювало можливості прийому прийому.. «Спідолу» в СРСР робили на експорт, але якийсь час це диво техніки мож на було купити і в державних мага зинах (зрозуміло, за знайомством або за додаткову винагороду про давцеві). Вартість приймача до р і в н ю в а л а п р и б л и ззно но одній місячній зарплаті радянського службовця — 75 рублів 82 копійки.. Він був компактним, уміщався в портфелі й важив усього 2,3 кг кг.. Але головною перевагою «Спідо ли» було те, що вона забезпечува ла більшменш чистий прийом передач «Бібісі», «Г олосу Амери «Голосу ки», «Вільної Європи», що весь час гглушилися. лушилися. На всіх радянських радіолах і на стільних радіоприймачах короткі хвилі починалися з 25 м і йшли далі — 31, 41 і 49 м. На цих хвилях день і ніч працювали «глушилки», що заби вали західні голоси російською мо вою. В експортному варіанті «Спідол» діапазон коротких хвиль починався з 13 м (потім 15, 17 і 19 м). На цих хвилях «глушилок» було не так багато, а тому в Союзі на екс портну модель був особливий попит.

Зберегти для нащадків

У

колекції Геннадія Гундича чима ло і більш звичних сучасникам УКХприймачів, але «дідки» займають особливе місце. Попер ше, всі вони були випущені, за сьо годнішніми мірками, за кордоном. Подруге, щоб кожен з них віднови ти й змусити знову «розмовляти», знадобилося кілька місяців. Здеб ільшого дісталися вони колекціоне рові випадково — від знайомих, друзів, сусідів і були в дуже погано му стані. Довелося спочатку мити корпуси, чистити ручки, а потім шу кати на ринках необхідні деталі замість тих, що зіпсувалися. Ця ко пітка праця не була марною — ко лекція вже є. Але це не межа, гово рить власник. Він хоче зібрати в 2— 3 рази більше моделей і зберегти їх для майбутніх поколінь. Можли во, передасть згодом свою колек цію міському музею. — Мрію знайти такі приймачі, як «Москвич3», «Таллін» та інші рідкісні екземпляри, — ділиться своїми пла нами Геннадій. — Упевнений, що такі речі не можна просто так викидати. Адже це наша історія, до якої треба ставитися з більшою повагою.


Соціум відбиття

№ 23 (75)

ЄВРО2012

Львів надолужує згаяне Багатостраждальна епопея з визначенням українських міст, які приймуть Євро!2012, завершилась для Львова зі знаком плюс. Географічне положення (біля кордону з Польщею) та туристичні принади міста майже автоматично давали Львову шанс потрапити до четвірки обраних. Однак протягом двох років не вщухали пристрасті довкола зведення нового стадіону, здатного прийняти футбольний форум такого високого рівня. Однак, на щастя, здоровий

Марія ДОРОТИЧ

— Які роботи передбачені на дів будів 2009 рік? Чи проходить бу ництво згідно із встановлени ми термінами? — Будівництво проводиться згідно з графіками: 3/4 фундамент них робіт вже виконано, завершать ся вони у травні. Зараз встановлю ються колони на північній та південній сторонах. Ці роботи три ватимуть до кінця серпня. Загалом до кінця 2009 року повинен бути за вершений каркас і розпочато мон таж даху. Фінансування безперебійне. Згідно з угодою, 30% будівництва кредитує «Азовінтекс», решту оп лачує місто. Міська рада дала дозвіл на отримання кредиту у розмірі 300 млн грн, а також по годила випуск облігацій на таку ж

суму для потреб Євро2012. Цьо го року на будівництво стадіону потрібно 370 млн грн. Позиція міста така. Оскільки стадіон у Києві будується за держ авні кошти, а у Харкові — за кошти Харківської обласної ради і держ бюджету, то і Львів як одне з чоти рьох міст, які прийматимуть Євро 2012, може розраховувати на част кове державне фінансування, бо це не прибуткова споруда, а соці альний об’єкт. Будівництво стадіону дозволить місту залучити інвесторів для роз будови нового південного района, а це у свою чергу поповнить міську казну, в тому числі і для погашення кредитів. — Які інвестори залучені на даному етапі? — Міська влада, як основний поручитель проведення Євро2012 у Львові, не може перекласти всю відповідальність на приватного інвестора, оскільки це створює до даткові ризики. Водночас розгля дається можливість залучення при ватних коштів за умов створення акціонерного товариства «Карпа ти», до статутного фонду якого ввійде ФК «Карпати», а також час тина майна міської ради. — Чи встигне фірмапідряд ник «Азовінтекс» збу дувати ста збудувати діон до запланованої дати екс плуатації — гру дня 2010 року і грудня чи має для цього підрядник фінанси, робітників і техніку? — Так, генпідрядник виконує усі роботи за графіком, а тому немає

У ТЕМУ

У

Львові 36 іноземних та українських ком паній представили свої проекти розбудо ви міжнародного аеропорту «Львів» — бу дівництва нового термінального комплексу та аеродрому. До Євро2012 буде реконструйована злітна смуга і побудовано новий пасажир ський термінал. Злітна смуга аеропорту «Львів» має довжину 2500 м, після реконст рукції вона становитиме 3200 м і зможе прий мати трансатлантичні рейси. Вартість проекту реконструкції злітної смуги, розробленого

глузд переміг, і наразі у Львові впевнені, що вчасно підготують до Євро!2012 два проблемних, на думку УЄФА, об’єкти — стадіон та аеропорт. Генпідрядник з будівництва стадіону — компанія «Азовінтекс» вже виконала підготовчі роботи зі спорудження фундаменту на західній трибуні і почала бетонні та армувальні роботи. Про хід будівництва в інтерв’ю «УТГ» розповів керівник КП «Дирекція з будівництва стадіону» Віталій Сулима (на знімку).

сумнівів, що вони будуть завершені вчасно. Компанія «Азовінтекс» має багато новітньої техніки, що дозволяє без затримки виконувати роботи не тільки на стадіоні, а й в аеропорту. На об’єкті працюють 150 чо ловік. У червні, коли збільшаться потужності будівництва, розпоч неться набір нових працівників. — Яка загальна вартість проекту? — Вартість будівництва стадіо ну передбачена в угоді з генпідряд

із вартістю робіт, а також закладених ризиків та інфляції збільшує вартість будівництва стадіону до 680 млн грн. — Яким бу де львівський ста буде діон згідно з проектом конст рукторського бюро Альберта Віммера? Чи відрізнятиметься він від стадіонів Польщі або, на приклад, Донецька, Дніпропет ровська? — Проект львівського стадіону створений за зразком австрійсько го у місті Клагенфурті. Він передба

ником — 609 млн грн. До цієї суми також входить вартість проекту. Водночас місто власними силами повинне забезпечити підведення до будівельної ділянки всіх необхід них комунікацій. Їх вартість разом

чає спорудження стадіону на 33 тис. місць, з яких приблизно 300 — для почесних гостей у VIPзоні на третьо му рівні і близько 150 — у зоні скай боксів на четвертому рівні. Львівський стадіон матиме три по

2 червня 2009 року

верхи, перший призначений для підземного паркінгу, два інші — для двоярусних трибун, VIPсектора та решти допоміжних приміщень. Аль берт Віммер зазначив, що під час переговорів із львівською мерією при розробленні дизайну вони на магалися врахувати особливості Львова, дотримуючись при цьому вимог УЄФА щодо таких споруд. Конструкторським бюро Аль берта Віммера спроектовано різнопланові об’єкти, зокрема у Відні мікрорайон «Eurogate» пло щею 200 га, кілька офісних центрів та центральний, північ ний і західний вокзали міста, фут больні стадіони у Зальцбурзі, Кла ґенфурті та Інсбруку до Євро 2008. Проектування стадіону «HypoArena» у Клаґенфурті було завершено у квітні 2005го, а вже 7 вересня 2007 року тут відбувся матч між збірними Австрії та Японії. Ескізний проект львівського стадіону затверджений 21 трав ня 2008 року містобудівною ра дою Львова. У західній частині довжиною 215,7 м розташуються конференцзали, VIPклуби, гале реї та ресторани (1260 м 2), ме діацентр (640 м 2), різноманітні навчальні центри (280 м2), адмі ністративні приміщення (780 м 2), офіси з рестораном (1 050 м 2). Для персоналу сфери обслугову вання і VIPгостей виділено 1593 паркувальних місця. Територія для фургонів і автомобілів теле та радіокомпаній становитиме 6000 м2. — А як щодо процедури екс пертиз у різних інстанціях? — Вже є позитивний висновок Держбудекспертизи, а також гео логічної служби. Окрім того, є дозвіл на будівництво. — Які плани львівської вла ди з використання стадіону після проведення Євро2012? — На завершальній стадії будів ництва буде запрошений один із відомих міжнародних операторів. Вже є проект бізнесплану стадіо ну, який передбачає його викорис тання для проведення матчів чем піонату країни з футболу, причому за 50% його наповненості він буде рентабельний. На стадіоні також проводитимуться масові заходи — концерти, фестивалі тощо.

. . .і модернізує аеропорт інститутом «Украеропроект», — 690 млн грн. Виконавець робіт, погоджений Міністерством економіки України, — компанія «Азовінтекс». Роботи будуть завершені до кінця 2011 року. За словами міністра транспорту Йосипа Вінського, Львів стане регіональним авіацентром для континентальних перельотів. «Перспективи но вого аеропорту великі, — сказав міністр. — Його пропускна здатність 16 мільйонів пасажирів у рік при сьогоднішніх 600 тисяч. Якість покращиться у

100 разів. Він стане західними воротами світу зав дяки його сполученню з автовокзалом». Йосип Вінський наполягає, щоб термінал зводили інвестори. Згодом інвестор має пра во брати участь в експлуатації об’єкта, і у перс пективі заробити на цьому. З погляду міністра, модель розбудови аеропорту, яку реалізовують у Львові, є новою в Україні. Пропускна здатність аеропорту — 200 чо ловік на годину, після будівництва нового тер

міналу вона збільшиться до 1200. Перемож цем тендеру на проектування його термі нальної частини стала дочірня голландська «Компанія ТебодінУкраїна». Другий проект у рамках розбудови аеропорту до єврочемпі онату — реконструкція аеродрому. Сьогодні Львів має аеродром класу В зі штучною злітнопосадковою смугою розміром 2510Ч54 м, після реконструкції довжина смуги збільшиться до 3200 м.

Держава економить на підготовці фахівців Не всі спеціальності сьогодні потрібні, але серед них немає інженернотехнічних Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про особливості формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково! педагогічних кадрів у 2009 році». У документі дано розпорядження міністерствам економіки та освіти і науки не передбачати державне замовлення на підготовку молодших спеціалістів та бакалаврів за рядом спеціальностей. Людмила СТУПЧУК

В

ищі навчальні заклади у цьо му році не отримають замов

лення держави на підготовку мо лодших спеціалістів за спеціаль ностями діловодство, організація туристичного обслуговування, пе рукарське мистецтво та декора

тивна косметика, декоративно прикладне мистецтво, художнє фо тографування, організація обслу говування в готелях, закладах ре сторанного господарства і тор гівлі. Не готуватимуть за державні кошти також бакалаврів за напря мами документознавство та інформаційна діяльність, туризм, декоративноприкладне мистецт во, фотомистецтво, готельнорес торанна справа, реклама та зв’яз ки з громадськістю.

Окрім того, на 50% (у профільних ВНЗ — на 10%) зменшаться обсяги прийому молодших спеціалістів за спеціальностями економіка підприєм ства, фінанси і кредит, бухгалтерський облік, правознавство та підготовка ба калаврів за відповідними напрямами. Підготовку кадрів професійнотехніч ної освіти скорочено на 15%. Змен шиться і державне замовлення на прийом до докторантури — на 50%. Як повідомила пресслужба МОН, міністерство звернулося до уряду з проханням повернути держ

замовлення на підготовку фахівців декоративноприкладно го мистецтва та готельноресто ранної справи у ВНЗ тих міст, де пройдуть матчі Євро2012. Кабі нет Міністрів пообіцяв задоволь нити звернення освітян, про що повідомив віцепрем’єрміністр України Іван Васюник. Утім, на технічні і природничі спеціальності держзамовлення зберігаються, що свідчить і про де фіцит таких фахівців в Україні, і про їх затребуваність державою.


№ 23 (75)

Історія політехнічний політехнічний музей музей

2 червня 2009 року

Трамваю — 115 років

10 червня 2009 року в Києві відбудеться міжнародна конференція «Засоби індивідуального захисту на виробництві. Європейські підходи, українські реалії» Захід проходить за ініціативою «Української технічної газети» під патронатом Держгірпромнагляду.

— Раніше вважали, що львівський трамвай був першим в Україні, — розповідає історик Ілько Лемко. — Кияни ж стверджують, що електричний трамвай у них з’явився на два роки раніше (1892 р.). Київ виграв тендер на випуск першого трамвая у Росії, проте першим на маршрут виїхав львівський трамвай. Марія ДОРОТИЧ

У

се починалося із проведення у Львові тех нічної крайової виставки 1893 року. Тоді львівський магістрат оголосив тендер на будівництво ліній електричного трамвая та електростанції потужністю 400 кінських сил (300 кВт). Його виграла віденська фірма «Сіменс&Гальське». 1893 року був затвердже ний бюджет проекту — 880 тисяч крон, і у ве ресні вже почалося його будівництво. Датою створення першого у Львові трамвая вважа ють 1894 рік. 15 травня цього року місцева газета «Діло» повідомила про експериментальний нічний пуск електричного трамвая. На той час це було дивовижне видовище: два вагони мали елек тричне освітлення, і під час руху зпід рейок ви бивалися снопи яскравого світла. Регулярний рух було відкрито 31 травня. За словами Ілька Лемка, довжина ліній трам

вайних мереж становила 8,3 км. Діяли такі маршрути: нинішні «проспект Свободи — ву лиця Степана Бандери — головний вокзал», «проспект Свободи — вулиця Івана Франка». Згодом відкрили трамвайну лінію до Стрийсь кого парку, в якому щорічно проходила край ова виставка. У 1896 році місто викупило мережу елект ричного трамвая і електростанцію за 1 млн 680 тис. крон. У 1921—1922 роках на базі трамвайного депо було влаштовано майстер ню для ремонту вагонів. — Поряд із електричним трамваєм до 1908 року існував кінний, — веде далі Лемко. — Швидкість першого електричного трамвая була невеликою, 8—10 км на годину. Трамваї були різних класів — середнього, багатого і для бідних людей. У 1922 році рух у Львові, як і у Польщі, став правостороннім. Були проведені робо ти з переоблаштування поворотних стрілок. У 1923 році, у зв’язку із загальною стандар

Питання, що розг лядатимуться: розглядатимуться: — підходи і методи до оцінки відповідності ЗІЗ; — принципи перегляду нових нормативів з охорони праці при роботі з устаткуванням під тиском; — ключові етапи і принципи переходу від системи сертифікації УкрСЕПРО до технічних регламентів; — міжнародний досвід з випуску продукції відповідно до технічних регламентів у Європі. Спікери конференції: Світозар ТТолєв олєв — експерт з ринкового нагляду Євросоюзу (Болгарія), Д ж е р і ТТр р і п л е т — керівник компанії «Партнерство з економічної та енергетичної реформи» (США), а також спікери від Держ споживстандарту, Держмитниці, Держгірп ромнагляду, МОЗ. С е р е д у ч а с н и к і в : Мінпаливенерго, Мінвуглепром, Мінжитлокомунгосп, Мін регіонбуд, Мінтрансзв’язку, представники підприємстввиробників, найбільших спожи вачів ЗІЗ, структур, які контролюють викори стання ЗІЗ та сертифікують їх. Контакти організаторів: Донцова ГГалина алина 80503116018 dongalina777@yandex.ru Чурікова Наталія 80975590991 natashachurikova@mail.ru

тизацією, номери маршрутів почали позна чати цифрами. На початку 50х років XX століття виникла проблема зі старими непридатними вагона ми. У Львові почали випускати нові трамваї, які складалися з двох зчеплених вагонів. Деякі дерев’яні деталі замінили на металеві, облаштували двері з пневматичним приво дом, на передній частині кузова причепили зірки. 1950 року львівське трамвайне госпо дарство мало два депо на 80 вагонів, 185 пасажирських вагонів (з яких 59 — причепні), 19 вантажних платформ і снігоочисників. З 1970 року Львів отримав багато нових вагонів Tatra T4SU, Tatra KT4SU, а у 1978 му з’явився трамвайнотролейбусноремон тний завод, де щорічно виконують понад 400 ремонтів. Найстаріший львівський трамвай сьо годні є музейним експонатом. Він збері гається у музеї техніки при трамвайному ангарі на вулиці Сахарова.

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити видання

передплата

і ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70344, 66548

Саміт Дніпропетровськ 3704423, 3704512 Передплатне агентство «KSS» 335289

ВІННИЦЯ БліцІнформ 276658

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 415474

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 49704

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 553000, 552475 Колегія 552582 ДОНЕЦЬК ДонбасДеЮре 3826825/26 Ідея 3810932 Кріотехніка 3117681 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 7447315, 7441661

ЖИТОМИР БліцІнформ 360400 ЗАПОРІЖЖЯ БліцІнформ 639182 Прессервіс Кур’єр 2200797 Меркурій 2208761 ІВАНО АНКІВСЬК ФР РАНКІВСЬК Світ преси 49188 Філіпова Н.О. 501320 БліцІнформ 522870

КИЇВ БліцІнформ 2055110 ВПА 5020222 Кондор 4087625 4087652 Статус 3917453 3917454 Пресцентр 5361175 Саміт 2807745 Передплатне агентство «KSS» 5858080 Меркурій 2488808 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА БліцІнформ 320306 КРЕМЕНЧУК Меркурій 700384 Саміт Кременчук 32188

КРИ ВИЙ РІГ КРИВИЙ МИ К ОЛАЇВ КОЛАЇВ БліцІнформ ТЕПС & С 662436 474775, Кур’єрська 474735 служба НОУХАУ передплати і 472003, доставки 471777 040494 СамітМиколаїв СПД «Соколов» 561069 4048271 ЛЬВІВ Ділова преса 703468 Західний кур’єр 230410 Фактор 418391 ПресМаксимум 971515 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 501364, 501433 ЛУЦЬК БліцІнформ 720548 МАРІУПОЛЬ БліцІнформ 335498

НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ АйДжі Електронікс 42248 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 40771 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 75191 ОДЕСА Ласка 7116616 Пугачова 2371780 Агентство Наш Бізнес 7180608, 7144168

ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 60093 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 509310 БліцІнформ 509261 СЕВА СТОПОЛЬ БліцІнформ 554451 ФакторПреса 455582 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249300 СамітКрим 512493 Флора 270092 Фактор Преса 279456

С УМИ ДІАДА 780355 Еллада S 251249 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 251823 ХАРКІВ Фактор Преса 7382973 Александ рова 7545827

на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 599392

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 міс. — 19,24 грн на 6 міс. — 115,44 грн

ХЕРСОН Кобзар 420909 ЧЕРНІВЦІ Ключук 570317, 247383 ЯЛТ А ЯЛТА СамітКрим 324135

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 599392, т/ф 599391, Email: marketing_utg@ukr.net

на 1 місяць — 12,57 грн на 6 місяців — 75,42 грн


Розслабтеся!

№ 23 (75)

2 червня 2009 року

Вендинг крокує планетою У світі налічується 50 тисяч видів продуктів, що продаються через автомати Володимир ОТРОЩЕНКО

Були також автомати з продажу соняшникової олії: за 50 копійок на2 ливалася пляшка.

Народжені в СРСР

Мабуть, мало хто пам’ятає авто2 мати для чищення черевиків. Ки2 даєш монетку — і на певний час вмикаються циліндричні щіточки, що обертаються, до яких по черзі треба підставляти черевики.

С

погади дитинства і юності — звичайно найяскравіші, най2 реальніші, найсмачніші! Ми з батьком заходили на перший по2 верх дніпропетровського ЦУМу, де були розташовані настінні автома2 ти для освіження одеколонами «Шипр» і «Російський ліс» (один пшик — 10 копійок), агрегати для зато2 чення олівців (за п’ятак вигострю2 вали аж п’ять!).

А ще хімчистка2автомат: у щілину апарата кидали не моне2 ти, а спеціальний жетон, який купували в касі хімчистки. У залі стояли величезні автомати,

А потім все це різко зійшло на2 нівець. Але через пару десятиліть автомат2торгівля відродилася в іншій іпостасі.

Нехай зветься «вендинг»

«V

end, vending» перекладаєть2 ся з англійської як торго2 вець, роздрібна торгівля. Цей термін став «брендом» для но2

Потім батько купував мені в «за2 кусочній2автоматі» пару бутер2 бродів із сиром і ковбасою. Кожен — за монетку в 15 копійок. А сам випивав два2три кухлі свіжого пива в «автомат2пивній» парку Чкалова за 25 копійок. Пивні 20—252копійчані автома2 ти були дуже поширені: масовими стали повністю автоматизовані пивні зали. А за 102копійчану моне2 ту можна було випити 200 грамів пива перед черговою грою улюбле2 ного «Дніпра» (гривениками запаса2 лися заздалегідь). Незабутні й автомати газводи: газування — копійка, із сиропом — алтин (три копійки), з под2 війним — п’ятак. Їх було кілька різних модифікацій. Вони настро2 ювалися на два види монет: 1 ко2 пійка (склянка газованої води без сиропу) і 3 копійки (склянка газо2 ваної води з порцією фруктового сиропу). Оскільки сироп, як пра2 вило, завозився тільки який2не2 будь один, ці автомати повсюдно спростили, виключивши стадію натискання кнопки: кидаєш мо2 нетку — і тобі відразу наливаєть2 ся склянка напою. Були ще (зазвичай у пивних за2 лах і невеликих кафе2забігайлів2 ках) автомати з торгівлі бутербро2 дами. Бутерброди в них лежали рядком на довгій спиралеподібній вертикальній металевій стрічці. Кидаєш 20 копійок — стрічка по2 вертається на одну позначку і виї2 жджає бутерброд.

«вендингової машини». Природно, при такій торгівлі не потрібний ні продавець, ні прилавок. Необхідно лише трохи місця для торговельно2 го автомата та електричне живлен2 ня. А ще не треба забувати попов2 нювати торговельний автомат това2 ром і... забирати з відповідної ко2 мірки гроші. На Заході вендинг досить попу2 лярний: немає необхідності йти в магазин, стояти в черзі, щоб купи2 ти, приміром, банку лимонаду, DVD2 диск, пачку сигарет, батарейки або пачку чіпсів. Такий ринок швидко росте і в СНД: на думку експертів, у найближчі два роки кількість торго2 вельних автоматів має потроїтися, і це не межа. Зовсім недавно в Росії почали продавати торговельні авто2 мати з продажу DVD2дисків. Вироб2 ники торговельних автоматів випу2 стили торговельну машину з прода2 жу цифрових носіїв. Фахівці впев2 нені, що ТА для DVD2дисків — дуже перспективне вкладення грошей на ніші, що тільки формується.

ськові бази, транспортні тер2 мінали... Після вибору опції — зварити кру2 то або рідко — яйце жолобком спус2 кається до пристрою, де розбиваєть2 ся. Жовток і білок наливаються в чаш2 ку, потім готуються протягом 10—11 (рідко) або 12—14 секунд (круто). Як приправу клієнт вибирає сіль або кет2 чуп. Оскільки в процесі приготуван2 ня не додається ні вода, ні масло, яйце не має ніяких сторонніх запахів і смаків. Страва подається з ложеч2 кою. В автомат вміщається 180— 220 яєць. Його вага — 180 кілог2 рамів. Яйця можуть зберігатися в автоматі 15 днів без спеціального охолодження, однак якщо автомат розташований в особливо спекотно2 му приміщенні, потрібне встановлен2 ня додаткової холодильної камери.

Вам яйце чи консервований хліб?

До яєчні обов’язково потрібний шматочок хліба. У Брюсселі вночі працюють торговельні автомати із власними, свіжими, але не розпро2 даними за день булками, тістечка2 ми, хлібом. Причому така продукція розходиться досить швидко, тому доводиться обійти 3—4 автомати, щоб знайти свій улюблений хліб.

Н

едавно голландсько2ко2 рейське СП уперше проде2 монструвало цивілізації тор2 говельні автомати з приготування і продажу яєць на виставці устат2 кування в Японії. Виробник (ком2 панія Ro2Vision Group) повідомив про плани з виробництва 500— 600 одиниць автоматів щомісяця. Такий апарат має фактично не2 обмежені можливості зі встанов2 лення: офіси, навчальні заклади, торговельні центри, лікарні, вій2

схожі на сучасну пральну маши2 ну, але тільки заввишки з люди2 ну, з великим круглим люком по2 переду. В апарат завантажували піджаки, штани, светри, закрива2 ли дверцята — і він чистив все, що туди завантажено.

вого напряму торговельного бізне2 су. Вендинг — спосіб реалізації то2 варів за допомогою спеціального торговельного автомата, так званої

Дуже популярні були автомати з продажу газет. Оскільки останні — різної вартості (по 2, 3, 4, 5 і 6 копійок), то ці автомати настрою2 валися: коли в них завантажува2 ли газети, зсередини виставляли вартість.

Чи знаєте ви, що в Європі в автоматі можна купити живих хробаків? Вони призначені для використання як наживка, і автомати, що торгують ними, установлені біля річок і ставків: підприємливий поляк поставив таку техніку в рибних місцях на Мазурських озерах. Монетка в 5 євро — і отримуй баночку хробаків для наживки!

Як правило, такі автомати працю2 ють за принципом «дверцят, що відчиняються»: товар розкладений на барабанах, кожен за окремими дверцятами. Після вибору й оплати відчиняються дверцята, і покупець забирає свою булочку. А от у Японії хліб продається в консервних бан2 ках, що теж дуже зручно: і автомати спеціальні придумувати не треба, і товар зберігається довго. Тільки от японський «консервований хліб» і хлібом назвати складно — це скорі2 ше кекси, рулети з різними наповню2 вачами (ізюм, шоколад, фрукти, го2 ріхи), термін зберігання яких сягає трьох років (без консервантів!).

Це цікаво

КРОСВОРД Ми зібрали всі відповіді на цей кросворд, вишикували їх за абеткою та поділили на групи за кільк ю букв. Вам же нале2 кількіі ст стю жить відновити статус статус22кво і по2 вернути кожному слову його законне місце.

Розставте числа

ГОЛОВОЛОМКА

Заповніть всі порожні клітинки квадрата 4х4 числами від 1 до 9 так, щоб вони не повторювалися в жодній з горизонталей, вертикалей і двох діа2 гоналей квадрата. Суми всіх четвірок чисел, розташованих в одну лінію, показані по периметру квадрата. Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

4 літери літери: база, буєр, дюза, ідея, ключ, Отіс, Отто, пюре, "Сааб", трек, чека, ясак. 5 літер: авгур, балда, букса, гроші, іслам, кайса, корок, Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Непер. 6 літер: абетка, Адоніс, бароко, брутто, вантоз, "Грінпіс", заступ, зозуля, кіраса, корсак, крівля, літера, Наташа, розшук, "Ролекс", сфінкс, ундина, формат, чепіга,

Чикаго, штахет, шурхіт, "Ювента". 7 літер: анероїд, асидол, Ганімед, государ, думпкар, екватор, Ієронім, колиска, монотип, нірвана, носоріг, пластик, ревнощі, снайпер, учасник, Фаберже, Шерман.

Відповідь на головоломку «Фігура з доміно», надруковану у № 22 (74)

Відповіді на кросворд, надрукований у № 22 (74)

Відповідь на етюд, надрукований у № 22 (74) 1. d42e5! f6:b2 2. b62c7!! d8:d4 3. c12d2 a3:c5 4. d22e3 f4:d2 (друге взяття програє швидше) 5. h2:e3 d4:f2 6. g1:e3 a72b6 7. e32d4 b62a5 8. d42c5 Ч

Украинская техническая газета №75  

№23, 2009 (украинская версия)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you