Page 1

Голова НАЕР Ігор Черкашин:

Газові засіки

«Хто не фінансує енергоефективність, той фінансує «Газпром»

Українські підземні сховища газу — об’єкт номер один енергетичної безпеки Європи

стор. 4–5

№ 7 (59)

Своя справа Без «антикризового» тиску «знизу» всі можуть стати заручниками вбивчих для країни рішень стор. 10 стор. 7

Море хвилюється раз...

12 лютого 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Біг по колу

Дніпровські греблі: чи надійні сьогодні затвори на ріці? стор. 8–9

Прем’єр Юлія Тимошенко вдруге уникла відставки. Однак звіт та оптимістичні плани Кабміну викликають багато запитань...

Фото PHL

стор. 2


Епіцентр криза 5 лютого опозиції не вистачило 23 голоси, щоб парафувати недовіру діючому Кабінету Міністрів, ініційовану Партією регіонів. У свою чергу прем’єр Юлія Тимошенко назвала провал своєї відставки цілком закономірним. Оскільки таким чином підтвердився факт: депутати довіряють уряду, який знає, як вивести країну з економічної кризи. Втім, нині навіть найгеніальнішим «шляхам виходу» бракує однієї простої речі — грошей. Яких в України немає. Початок на 1й стор.

Дмитро Корнійчук

Звіт Кабміну: між небом і землею

З

алишимо політологам і україн ським політикам з’ясовувати причини, чому в минулий четвер не відбулася анонсована (вже друга після літа 2008 року) спроба відпра вити у відставку Кабмін. Чому відпо відна постанова набрала у Верховній Раді тільки 203 голоси? Або з якого дива Президент Віктор Ющенко в ос танній момент здав назад, не давши команду підконтрольній частині фракції НУНС підтримати «регіо налів»? Або чому з Компартії, яка на словах виступає в унісон з Партією регіонів, раптом сказали «так» тільки 20 з 27 наявних «багнетів»? Чесно кажучи, внутрішні кулуарні розбирай лівки вітчизняного політикуму цікаві переважно їм самим. На відміну від загальнодержавної економічної си туації, що безпосередньо стосується кожного українця — від простого ро бітника до олігарха. А також спроб суспільства осмислити бачення на шою владою шляхів виходу з кризи.

ти, продукти харчування), а курс дола ра різко пішов вгору. У чому, на думку глави уряду, винний виключно Нацбанк. А тому хоч Кабмін і буде намагатися дот римуватися річної інфляції 9,6%, але га рантії давати важко. Здається, під час виступу Тимошен ко вже знала останні цифри: Держком стат зафіксував за січень 2009 року інфляцію на рівні 2,9%. Цей показник аналогічний значенню в січні минулого року. З огляду на динаміку цінових про цесів у реаліях кризи, різке подорож

Утім, експерти не поділяють опти мізму прем’єра. Адже природа джерел поповнення бюджету в останні дні січня при наявній на той момент «дірці» в 4 млрд грн викликає сумні роздуми. Наприклад, наприкінці мину лого місяця в бюджет перерахував 1 млрд грн Нацбанк. Нібито з понадпла нових доходів. Але експерти впевнені, що ці гроші є чистою емісією. Крім

Прем’єр Юлія Тимошенко вдруге уникла відставки. Однак звіт та оптимістичні плани Кабміну викликають багато запитань... того, становлять уже 1/4 від записа ної в бюджеті2009 РІЧНОЇ рознаряд ки для Нацбанку. Тому регулятор що місяця просто не зможе перерахову вати по мільярду. Навіть якби захотів. Ще близько 2 млрд грн в останній мо мент надійшло від митниці. За інфор мацією, що з’явилася в ЗМІ, гроші взято за офіційне розмитнення газу, що надійшов в Україну ще в 2008 році. Виникає слушне запитання: за раху нок яких джерел виконувати план у лютому? Потретє, глава уряду окресли ла чотири основні антикризові пріоритети держави. Тимошенко впевнена, що вихід Ук раїни з кризи можливий, якщо влада зосередить основне фінансування на розвитку чотирьох галузей — АПК, будівництво, енергозбереження і роз виток машинобудування.

Відбивши черговий натиск опозиції, прем’єр Юлія Тимошенко не втрачає оптимізму чання енергоносіїв і девальвацію давно опублікований тим же МВФ: гривні можна стверджувати: необхід ЄС — мінус 2%, США — мінус 1,6%, не справжнє диво, щоб загальна інфля Японії — мінус 2,6%. Отже оптимі ція 2009 року виявилася менше стичні установки, закладені в бюд 2008го (22,3%). І, безперечно, у жеті, Україна навряд чи зможе ви Кабміні це добре розуміють. конати. Також слід звернути увагу на новий інфляційний фактор, який, безперечно, Згідно з інформацією, що просочилася, у МВФ великі «випливе» за підсумками року. А саме штучне обмеження припливу імпорту в претензії до уряду з приводу прийнятого бюджету2009. Україну, щоб припинити «вимивання» з Це стосується і розміру дефіциту (близько 3% ВВП), і країни валюти. Так, відповідно до прий кількості бюджетних витрат. Та й самого задекларованого нятого повторно 4 лютого Закону «Про показника зростання ВВП. Тому виділення чергової порції внесення змін у деякі закони України з кредиту під великим сумнівом. метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку зі світовою Не виключено, що додатковим сти прем’єрміністра, у тому числі ме фінансовою кризою» Кабмін одержав мулом для Кабміну всетаки погодити сиджі між рядків, можна вичленува право встановлювати тимчасову ся на перегляд бюджету став тиск із ти ряд тенденцій. 13процентну цільову надбавку до дію боку МВФ. Представники цієї фінан чих мит на всі товари, крім критичного сової організації, що зобов’язалася Поперше, уряд почав плавно імпорту. Безперечно, в остаточному надати Україні загальний кредит в готувати громадськість до прий підсумку збільшення ціни ляже на плечі $16,4 млрд, більше двох тижнів пере няття більш реалістичного бюд кінцевих споживачівукраїнців. бували в Києві. Перевіряли умови ви жету. конання підписаного торік меморан Подруге, Тимошенко постара Багато експертів неодноразово думу. Після чого у Вашингтоні вирішу лася повністю спростувати обвину говорили: у бюджеті2009 завищені ватимуть, чи виділяти Україні наступ вачення в недовиконанні дохідної макропоказники. Отже — доходи й ний грошовий транш в $1,5 млрд. На частини бюджету. витрати. Підтвердженням стала опуб гадаємо, перший транш, отриманий лікована в ЗМІ доповідна записка наприкінці 2008 року, становив $4,5 Пам’ятається, і Секретаріат Пре міністра фінансів Віктора Пінзеника. млрд. Отож, згідно з інформацією, що зидента, і інші експерти вказували, Тому Тимошенко не могла ігнорувати просочилася, у МВФ великі претензії що уряд не зможе нормально напов прості істини. Зважаючи на все, у до уряду з приводу прийнятого бюд нити бюджет. З тими показниками, Кабміні вирішили плавно відступати жету2009. Це стосується і розміру які прописані в головному фінансо назад, зберігаючи при цьому гідність. дефіциту (близько 3% ВВП), і кількості вому документі країни. Виступаючи в Саме таке враження склалося після бюджетних витрат. Та й задекларова парламенті, прем’єр заявила: план виступу Тимошенко в Раді. ного показника зростання ВВП. Тому не тільки виконаний, а й перевико виділення чергової порції кредиту під наний. Так, у січні в загальний фонд Прем’єр розповіла, що зростан великим сумнівом. держскарбниці надійшло на 1% (117 ня ВВП України закладено на рівні млн грн) більше запланованих 9,5 +0,4%, хоча МВФ раніше прогнозу Аналогічно ВВП Тимошенко натяк млрд грн. Знайшла прем’єр пояснен вав рецесію –5%. Мовляв, ми за нула про можливе погіршення інфля ня, чому буквально за чотири січне хідним експертам довіряємо, але ційних прогнозів. Ні, звичайно, спо руки опускати не маємо наміру — вих дні митниця видала «нагора» чатку прем’єр похвалилася: майже і прагнемо йти своїм шляхом. Од більше 47% нестачі за планом. У весь 2008 рік її Кабмін утримував нак, на думку Тимошенко, не мож всьому виявилося винним колишнє інфляцію нижче, ніж в 2007му. І за на ігнорувати очевидний факт: раз також можна урятуватися від керівництво в особі Валерія Хорош весь світ також потерпає від кри різкого підвищення цін. Якби не одне ковського, який спеціально готував зи. І як приклад був наведений істотне «але». Україна занадто орієн провал бюджету. У цілому, як заяви річний прогноз падіння ВВП, не тована на імпорт (паливо, медикамен ла Тимошенко, і податків більше на

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

Email: info@tehnichka.com

14,5% зібрали, і Пенсійний фонд план у січні перевиконав на 1,4 млрд грн.

Біг по колу

За пару годин до голосування про відставку прем’єр Юлія Тимошенко з трибуни ВР розповіла не тільки про комплексну програму боротьби з кризою, а й про економічну ситуацію в країні. Так би мовити, у рамках звіту перед парламентом і всім наро дом. У цілому аналізуючи спіч

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

№ 7 (59)

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 129931877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 347247) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 347247, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 347247, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 4408209, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 4408209, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 599391, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 599392, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

Стабілізаційне кредитування

О

дне з центральних місць у про мові прем’єра зайняла роз повідь про Стабілізаційний фонд. Про це міфічне джерело всіх ан тикризових інвестицій, здатних виве сти з прострації українську економіку. За словами Тимошенко, бюджет Ста білізаційного фонду становитиме більше 21 млрд грн. Можна сказати,

то грошей від приватизації в умо вах кризи навряд чи реально. Хоча на весну і намітили продаж «Укртелекому». З іншого — з огляду на переддефолтне становище Ук раїни купувати наші зовнішні об лігації ніхто не хоче. Як, до речі, і заводити в країну інвестиції. Зви чайно, є облігації внутрішньої пози ки. І їх відповідно до бюджету, зо бов’язаний викупити Нацбанк. Але нинішнє керівництво регулятора не поспішає цього робити. Чому? А це те саме, що увімкнути друкарський верстат. Тільки легально. Звідси запитання: то яке відно шення зовнішні кредити, про які го ворить прем’єр, матимуть до Стабілі заційного фонду? Злі язики вже да ють відповідь: під видом передачі грошей у Стабфонд фінансуватиметь ся дефіцит бюджету, спричинений провалами у виконанні податкових та інших надходжень. Тобто підуть на виплату зарплат і пенсій. Адже Стабфонд ніхто не контролює, крім Мінфіну. До того ж, Стабфонд не належить до дефіцитної частини бюджету. У той же час прем’єр досить хитро вибудувала ланцюжок зацікавле ності парламентського лобі в якнай швидшому поповненні Стабфонду. Створено дієвий стимул заплющити очі на суть джерел надходжень. Адже аграрії, вугільники, металурги — всі вони хочуть одержати фінансову підтримку на «розморожування» бізнесу. А якщо буде частково пору шена норма закону, то, як то кажуть, мета виправдовує засоби. Слід відзначити, що прем’єр Тимо шенко вже почала активний пошук серйозних донорів. Правда, вибір не такий великий. МФВ величезний кре дит уже виділив, ЄБРР і Всесвітній банк у необхідних Україні обсягах не працюють. У Європі й США своїх про блем з економікою повно, де вже по зичати третім країнам. Тому, за яко юсь іронією долі, вибір припав... на Росію. Наприкінці минулого тижня в пресу просочилася інформація: Ук раїна веде переговори про одержан ня кредиту в $5 млрд. 7 лютого Тимо шенко підтвердила: так, Росія пообі цяла якісь гроші. Але чомусь із вуст прем’єра пролунало про необхідність кредиту «для покриття дефіциту бюд жету». Хоча раніше в парламенті йшлося про Стабфонд. При цьому прем’єр не уточнила суму. Що ще важливіше. Бо відповідно до бюдже ту максимальний обсяг зовнішніх позик в 2009 році може скласти тільки $52,4 млрд. Утім, з боку Росії поки ніхто офіційної відповіді з при воду кредиту не дав.

Юлія Володимирівна проанонсувала переговори з най більшими світовими фінансовими організаціями й краї нами для залучення кредитів, за допомогою яких удасть ся наповнити Стабілізаційний фонд. Чесно кажучи, дії пре м’єра усе більше не піддаються логічному поясненню. Адже в бюджеті2009 чітко прописано: джерелами по повнення Стабілізаційного фонду є кошти від привати зації і цільового розміщення державних облігацій. саме ці гроші підуть на втілення в життя чотирьох пріоритетів розвитку. Не кажу чи вже про модернізацію військової техніки, підготовку до Євро2012 тощо. При цьому Юлія Володимирівна проанонсувала переговори з най більшими світовими фінансовими організаціями і країнами для залу чення кредитів, за допомогою яких удасться наповнити Стабілізаційний фонд. Чесно кажучи, дії прем’єра все більше не піддаються логічному поясненню. Адже в бюджеті2009 чітко про писано: джерелами поповнення Стабілізаційного фонду є кошти від приватизації і цільового розміщен ня державних облігацій. Але, з од ного боку, одержати занадто бага

У цілому ситуація в економіці зали шається невизначеною. Кабмін прово дить щоденні наради з представника ми бізнесу, усім обіцяє підтримку. Яка переважно обчислюється мільярдами гривень. Але реальних грошей поки немає. І бізнес продовжує стояти на місці. А народ поступово виходить на вулиці з протестами. У Києві відбувся страйк водіїв проти підвищення транс портного збору, у Херсоні робітники вийшли з вимогою націоналізувати комбайновий завод, звідки їх баналь но звільняли, не виплативши зарпла ту. У країні зависла лиховісна пауза. І якщо за місяцьдва Кабмін не знай де спосіб, як запустити маховик еко номіки, то не виключене повторення недавніх подій у Прибалтиці. Якщо не гірше...

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

12 лютого 2009 року

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «ПресЕкспрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 500854

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 20700 прим., українською мовою 6850 прим., російською мовою 13850 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 233


№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

ПЕК «Нафтогаз» планує залучити на модер модер нізацію ГТС 2,3 млрд євро. Про це повідо мив на брифінгу 3 лютого міністр палива та енергетики Юрій Продан.

Питання надходження кредитів буде обго ворено на міжнародній конференції в Брюсселі 23 березня. «Кошти необхідно залучати під нор мальні відсотки», — сказав міністр. Він стверд жує, що йдеться не про донорську допомогу для модернізації ГТС, а про кредитні ресурси. Крім того, «Нафтогаз» має намір взяти 23 млрд грн кредитних коштів для закупівлі імпортного газу газу,, який закачає в підземні сховища у 2009 році році. За словами Продана, цих коштів «Нафтогазу» вистачить для закупівлі близько 14 млрд м3.

Зв’язок Мінтрансзв’язку планує почати реаліза цію «Єдиного квитка» через відділення «У кр «Укр кр пошти», бо низький рівень «інтернетизації» краї ни і бюджетна криза можуть загальмувати впровадження цієї системи на території України. Міністерство обіцяє до кінця 2009 року впро вадити на території України єдиний квиток для проїзду в будьякому виді транспорту — авто мобільному, залізничному й авіаційному, що значно спростить пересадку. Пасажирам не до ведеться купувати проїзний документ окремо на кожен вид транспорту. Крім того, якщо між на селеними пунктами немає прямого сполучен ня, квиток охопить весь маршрут. Пасажиру бу дуть запропоновані на вибір різні варіанти про їзду з можливими комбінаціями. З будьякої точки світу можна буде купити квиток через Інтернет за безготівковим розра хунком. Відмінність української системи «Єдино го квитка» від європейської — можливість за мовлення проїзного документа поштою. Перехід на новий формат набору номерів екстрених, інформаційнодовідкових і служб замовлення триватиме до 18 лютого. Старі номери екстрених служб 0Х будуть за мінені на 10Х: пожежна охорона — 01 на 101;

Економіка актуально міліція — 02 на 102; швидка медична допомо га — 03 на 103; аварійна служба газової ме режі — 04 на 104. Перехід на нову нумерацію здійснювати меться з 3 по 18 лютого філіями ВАТ «Укртеле ком» у всіх населених пунктах країни. Формат номера в кожному місті зміниться в певний день здійснення переходу. Також будуть замінені номери інформаційно довідкових послуг телефонних мереж загального користування «Укртелекому». Інформаційнодові дкова послуга АМТС (МТС) — 070 на 170; прий няття замовлень на розмови з населеними пунк тами України — 071 на 171; довідкова послуга замовлень розмов з населеними пунктами Украї ни — 072 на 172; довідкова послуга замовлень міжнародних розмов — 073 на 173; прийняття замовлень на розмови з готелю — 074 на 174; прийняття замовлень на міжнародні розмови — 079 на 179; довідкова послуга з надання номерів — 09 на 109; централізована служба бюро ре монту телефонів — 08(008) на 1508.

АПК Міністерство аграрної політики У країни України просить уряд забезпечити селам мож ливість у період посівної кампанії закупо вувати паливо за стабільною ціною в об сязі 20 тис. тонн щомісяця. З таким проханням до уряду звернувся міністр аграрної політики Юрій Мельник 3 лю того під час наради з питань забезпечення па ливом селян під час посівної кампанії. Для проведення посівної аграріям необхід но близько 800 тис. тонн палива: 600 тис. тонн дизельного палива і 200 тис. тонн бензину. На сьогоднішній день резерв палива становить 150 тис. тонн дизпалива і 40 тис. тонн бензину, відзначив міністр.

Транспорт

Торік вітчизняні металурги скоротили обсяг виробництва сталі на 13,4% — до 37,1 млн тонн. «У крзалізниця» в 2009 році планує за У той же час світове виробництво сталі, за дани «Укрзалізниця» купити 2000 вантажних і 150 пасажир пасажир ми міжнародної науковотехнічної організації ських вагонів вагонів. World Steel Association, знизилося на 1,2% — до Про це розповів на колегії Міністерства 1,3297 млрд тонн. транспорту і зв’язку генеральний директор «Укр залізниці» Михайло Костюк. У 2009 році планується придбати 2000 ван тажних вагонів, 20 магістральних електро Кабмін вирішив виділити 1 млрд грн держав возів, не менше 22 одиниць шляхової техніки. Також передбачається провести капітальний ному підприємству «Київський авіаційний завод ремонт 5600 вантажних вагонів, 350 локомо «Авіант» для рефінансування заборгованостей і збільшення статутного фонду фонду.. Про це говориться у повідомленні управління роботи зі ЗМІ уряду. Міністр промислової політики Володимир Но вицький повідомив, що Кабмін виділить кошти зі Стабілізаційного фонду для поповнення УФ Харків ського державного авіаційного підприємства. Пер ший транш у розмірі 40 млн грн надійде після прове дення на підприємстві всіх відповідних процедур. Ці кошти дозволять зняти соціальну напруженість на підприємстві, погасити борги із зарплати перед співробітниками і вирішити проблеми з розмитнен ня імпортного устаткування.

Кабінет Міністрів України

тивів. Гендиректор повідомив, що для по ліпшення якості послуг з перевезення паса жирів відомство запланувало придбати в 2009 році 150 пасажирських вагонів .

У 2009 році плановий обсяг виробницт виробницт ва в авіаційній промисловості У країни, України, відповідно до прогнозних оцінок Мінпром політики, становитиме 0,5 млрд грн. Про це на засіданні парламенту 5 лютого зая вив глава відомства Володимир Новицький. За раз авіаскладальні підприємства опинилися у скрутній фінансовій ситуації. Так, кредитна забор гованість Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) становить 1,7 млрд грн, київського державного авіазаводу Держбюджет за січень 2009 року викона «Авіант» — близько 1 млрд грн. 106%, заявила прем’єрміністр Тимошен До кінця року на авіаційних заводах Харкова ний на 106% й Києва планується скласти дев’ять літаків ко, відкриваючи засідання Кабміну 4 лютого. Бюджет Пенсійного фонду у січні перевико (6 — на ХДАВП і 3 — на «Авіанті»). наний на 22%. Доходи державного бюджету в цілому, з огляду на загальний і спеціальний фон ди, перевиконані. Уряд підтримуватиме таку У січні виробництво сталі в У країні якість роботи й у досить скрутні часи, відзначи Україні збільшилося на 6% (до 2,123 млн тонн), чаву ла прем’єрміністр. ну — на 12% (до 1,864 млн тонн), прокату — на 8% (до 2,035 млн тонн). Кабінет Міністрів України відкриває пря У листопаді минулого року середньодобове му телефонну лінію для інвесторів, повідоми виробництво чавуну становило 42,6 тис. тонн, ла 4 лютого на засіданні уряду прем’єрміністр Юлія Тимошенко. За її словами, на дзвінки інвесторів відповіда тимуть підготовлені, досвідчені люди, готові допо могти тим з них, хто має макропрограми інвесту вання в Україну, але не може пробитися через бю рократичні перешкоди. Номер телефону прямої лінії — 8 (044) 2566767. Дзвінки приймаються щодня з 9.00 до 18.00. За словами прем’єра, всі заявки оброблятимуться фахівцями й виноситимуться на засідання уряду.

ГМК

Для закупівлі зерна в лютомуберезні Аграрний фонд одержить 2,2 млрд грн. Про це повідомила прем’єрміністр Юлія Ти мошенко на нараді з питань забезпечення паливом аграріїв у період посівної кампанії. 80—90% мінеральних добрив, які бу дуть закуплені аграріями для посівної кампанії, повинні бути вітчизняного ви робництва, заявив 4 лютого міністр аграр ної політики Юрій Мельник. Ціни на добрива в країні не повинні пе ревищувати експортні ціни внутрішнього ви робника. На час посівної кампанії на аграр ному ринку впроваджується контроль за ціноутворенням, щоб запобігти зловживан ням на ринку, додав міністр. Необхідно залучити 5—6 млрд грн кредитних коштів на проведення по сівної кампанії в 2009 році, заявив 4 лютого міністр аграрної політики Юрій Мель ник. Говорячи про пролонгацію попередніх кредитів аграріям, він відзначив, що подо вжено тільки 800 млн грн із необхідних 4 млрд грн.

сталі — 53,2 тис. тонн, прокату — 50,4 тис. тонн, коксу — 32,6 тис. тонн. У грудні ці показники зросли до 53,7 тис. тонн, 64,6 тис. тонн, 60,8 тис. тонн і 35,9 тис. тонн відповідно. У порівнянні з груднем у січні зростання становило 11%, не враховуючи сталі, середньодобове виробницт во якої збільшилося приблизно на 5%. За прогнозами Мінпромполітики, у лютому українські меткомбінати збільшать виробницт во сталі на 8—10% у порівнянні з січнем.

Енергоефективність: знизу догори Фахівці з різних країн вважають, що впровадженню енергоефективних технологій та обладнання, їх популяризації, розвитку альтернативних джерел енергії в Україні перешкоджають бюрократичний механізм, відсутність оптимізації всіх процесів і стара енергосвідомість.

П

ро це заявили учасники семінару з енер гоефективності, який провело Національ не агентство України з питань ефектив ного використання енергетичних ресурсів та Європейська Комісія у рамках інструменту TAIEX (технічного сприяння та інформаційно го обміну Європейської Комісії) на початку лютого в Києві. У заході взяли участь представники енер гетичних компаній України та Європи, науко вих установ, засобів масової інформації. Українське суспільство ще не готове відмо витися від використання традиційних видів енергії, через що ми маємо дуже низький рівень впровадження енергоефективних тех

Уряд зобов’язує всі органи місцевого са моврядування і комунальні підприємства перевести тимчасово вільні кошти в держ банки. Рада міністрів Республіки Крим і всі дер жавні місцеві адміністрації протягом місяця повинні розірвати депозитні договори з приват ними комерційними банками, які були підписані до 1 січня 2009 року. Крім того, розміщення вільних бюджетних коштів держадміністрацій всіх рівнів має про водитися тільки в державних банках. Згідно з порядком, затвердженим Кабміном, розглядати конкурсні пропозиції і розміщати тимчасово вільні бюджетні ресурси у місцевих адміністраціях будуть комісії з 5 чоловік.

нологій і проектів, відзначив у своєму виступі голова НАЕР Ігор Черкашин. Тому першочер говим завданням для себе агентство визна чило популяризацію і навчання. Свої доповіді презентували експерти з різних країн Європи: Іспанії, Франції, Греції, Словенії, Німеччини, Бельгії, Польщі та Угор щини. Доповідачі наполягали на тому, що у впровадженні енергоефективних технологій треба послуговуватися принципом «знизу до гори». Як відзначив представник відділу конку рентоспроможності та інновацій Громад ської фундації Валенсії Мануель Ірун Молі на, державна стратегія Іспанії у сфері енер гоефективності полягає у співробітництві уря

дових установ з приватними організаціями. Воно базується на ініціативі знизу. Тобто кон кретний регіон готує свої пропозиції, а потім вже звертається за підтримкою до уряду. Щоб сформувати попит, інформація про технології з енергозбереження повинна бути відкритою для населення. Свою роль у створенні енер гоефективної моделі суспільства мають відіграти ЗМІ і соціальна реклама. За словами члена Спілки енергетичної економіки та охорони навколишнього сере довища Словенії Андрія Клеменца, вся ме тодика популяризації переваг ефективного використання енергетичних ресурсів повин на базуватись на співробітництві з освітніми установами. Кожен повинен зрозуміти, для чого йому це потрібно і що він сам може зро бити для заощадження щоденних витрат на енергію. У популяризації енергоефективності кож на країна має однакові проблеми, вирішува ти їх разом набагато легше, відзначила пред ставниця Університету Сорбонни (Франція)

Чотири пріоритети розвитку національної имошен економіки в умовах кризи назвала ТТимошен ко, виступаючи в парламенті 5 лютого. Першим, за її словами, є аграрний комплекс. Другим — буді вельна галузь. Третім — економія енергії, зокрема заміщення споживання газу. Четвертим пріоритетом глава уряду назвала машинобудування. Підготувала Тетяна ЖМУД за матеріалами «УНІАН», «РБК — Україна», «Кореспон дент», «Економічна правда», УГМК — інфо, Укррудпром, сайтів Верховної Ради і Кабінету Міністрів

Єва Мікалена. Загальною помилкою є прин цип роботи «згори вниз». Треба навпаки: пра цювати на місцях, залучати населення як го ловного гравця у зміні енергетичної моделі, потім розробляти проекти і шукати оптимальні шляхи фінансування. «Кожен мешканець кож ного міста повинен знати, скільки треба вкла сти спочатку і скільки він отримає у майбутньо му», — сказала Єва Мікалена. Вона відзначи ла також, що кожній країні доцільно мати єди ний орган, що займається питанням енерго ефективності, а не розпилювати цю тематику на декілька установ: «Потрібен незалежний дієздатний неполітичний орган, щоб рухатись до перемоги». Вона переконана, що фінансу вання з боку держави можливе тільки на по чатковій стадії. А потім треба шукати інші дже рела: співпрацювати з банками, інвесторами, міжнародними фондами. Французький експерт зробила наголос на тому, що Україні потрібна двостороння угода з Євросоюзом про фінансування енергоефек тивних проектів стосовно навчання. За підсумками семінару представники Європейської Комісії нададуть свої конкретні рекомендації і визначать разом із НАЕР кро ки подальшого співробітництва.


Енергоємність пріоритети

№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Голова НАЕР Ігор Черкашин:

«Хто не фінансує енергоефективність, той фінансує «Газпром» У ході газових переговорів Україна отримала 20відсоткову знижку на російський газ, але вже наступного року ми маємо повністю перейти на ринкову формулу розрахунків. У зв’язку з цим прем’єрміністр нещодавно заявила, що у нас залишився рік для інтенсивного проведення заходів з енергоефективності. Уряд запевняє, що готовий надавати всіляку підтримку цьому сектору, перш за все стимулюючи розвиток альтернативної та відновлюваної енергетики. Наприклад, шляхом введення податкових пільг для підприємств, які реалізують енергоефективні проекти. Наскільки реальне виконання обіцянок і чи не прийдемо ми в результаті до ситуації «поможи собі сам»? Про це розмовляємо з головою Національного агентства України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів Ігорем Черкашиним.

Тетяна Коврига — Ігоре Юрійовичу, чому в уряді згадали про енергоефек тивність і почали говорити про підтримку цієї сфери, тільки коли грім вдарив? — Стимулювання впровадження енергоефективних технологій і про ектів мало постійну підтримку на державному рівні ще до газових проблем останнього часу. От тільки на практиці такі ініціативи блокува лись відомствами, керівники яких вважали, що ціна на природний газ у 450 доларів сама спровокує масо ву енергоефективізацію. Відповідно до їх переконань були і рішення: на науководослідні роботи з енерго ефективності в бюджеті НАЕР на 2009 рік закладено «аж» 1,3 мільйо на гривень. У той же час на соціаль нокультурні потреби Мінфіну коштів виділено у 3,5 раза більше. Але певні стимули вже є. Наприк лад, фонд компенсації відсотків по кредитах. Минулого року цей ме ханізм почав діяти. Зараз він дещо «віртуальний» — його треба ще на повнити за рахунок надходжень від

сплати штрафних санкцій за неефек тивне використання енергоресурсів. Запланована сума надходжень ста новить близько 20 мільйонів гри вень. — Чи не будуть заявлені плани щодо податкових пільг непідйом ними для бюджету держави? — Навпаки, їх впровадження сприятиме додатковим надходжен ням до бюджету. А взагалі, як мож на рахувати втрати, коли і надход жень від реалізації проектів з відновлюваної та альтернативної енергетики не було?! Сьогодні уряд доручив Мінфіну, Мінекономіки, НАЕР та іншим за цікавленим органам виконавчої влади розробити проект закону України щодо звільнення від по датку на прибуток терміном на 10 років підприємств, які впроваджу ють технології та проекти віднов люваної та альтернативної енер гетики. Також розглядається мож ливість їх звільнення від ПДВ. Крім того, реалізація ініціативи щодо податкових пільг дозволить створити додаткові робочі місця, що є дуже актуальним в умовах кризової ситуації.

— Україна має потенціал від новлюваної енергетики 79 млн тонн умовного палива. Реально ж використовується лише 0,8%. Що заважає розвитку цього сектора? — У 1997 році постановою Кабі нету Міністрів була схвалена Про грама державної підтримки розвит ку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії та малої гідро і теп лоенергетики (далі — Програма НВДЕ — Т.К.). Програма розрахова на на період 1998—2010 років. Об сяг фінансування для її реалізації мав скласти 12,67 мільярда гри вень. Фактичні ж обсяги фінансуван ня з різних джерел склали лише близько 1,7 мільярда гривень (13,3% від визначених у Програмі НВДЕ). Але недостатнє державне фінан сування відповідних програм є лише верхівкою айсберга. Системні при чини, які стримують розвиток аль тернативних джерел енергії, є наба гато глибшими. Перш за все це роз порошеність напрямів роботи у сфері НВДЕ серед центральних органів виконавчої влади. На сьо годні п’ять органів виконавчої вла ди (Мінпаливенерго, Мінпромполі тики, Мінвуглепром, Мінагрополіти

Перехід від системи нормування питомих витрат енергоресурсів до застосування енергетичних стандартів Процентне співвідношення обсягів споживання підприємствами, норми питомих витрат енергоресурсів яких регулюються державою, від загального обсягу споживання енергоресурсів в Україні

Підприємства, норми питомих витрат енерго ресурсів на яких не регулюються державою, 65%

Підприємства, норми питомих витрат енергоре сурсів яких регулюються державою, 35%

Шляхом затвердження енергетичних стандартів заплановано поширити державне регулювання на 100% споживання енергоресурсів в У країні Україні У 2008 році розпочато розроблення таких національних стандартів з визначення енергоємності технологічного процесу: постачання товарної питної води; виробництво електричної та теплової енергії; виробництво та постачання теплової енергії; виробництво та постачання гарячої води; виробництво молока та молочних виробів пакетованих; виробництво ковбасних виробів; виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво олії рослинної; виробництво цементу; розведення свиней; виробництво напівфабрикатів м’ясних. У 2009 році буде продовжено розроблення вищезазначених стандартів і планується підготовка таких стандартів: з визначення технологічних витрат електроенергії на її транспортування електричними мережами; з визначення енергоємності технологічного процесу: виробництво сталі; виробництво прокату; виробництво чавуну; видобування вугілля на шахтах; збагачення вугілля.

ки, Комітет водного господарства і НКАУ) здійснюють реалізацію відпо відних програм у сфері альтернатив них джерел енергії (розвиток малих ГЕС і вітроенергетики, геліоенерге тики, використання шахтного мета ну, виробництво біопалива). — Ваші пропозиції ? — В умовах кризової ситуації до цільним є концентрація програм з енергоефективності під керівницт вом НАЕР з відповідним державним фінансуванням, а не розпоро шеність напрямів і фінансів. Кабінету Міністрів України запро поновано розглянути можливість створення у сфері управління НАЕР державних концернів — «локомо тивів» із впровадження відповідних програм розвитку і використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії. Мається на увазі створення державного концерну «Біопаливо України», який сконцент рує виробництво рідких та газо подібних палив; концерну «Укрторф», який має забезпечувати використан ня місцевих видів палива та відходів лісопереробки для реалізації регіо нальних програм заміщення природ ного газу в комунальній і бюджетній сферах; концерну «Відновлювана енергетика України» з використання гідропотенціалу, геотермальної, со нячної та вітрової енергії. Також НАЕР ініціює створення спеціалізованої фінансовокредит ної установи, яка буде проводити пряме фінансування енергоефек тивних проектів (як для підприємств, так і для населення) і матиме змогу використовувати міжнародну техні чну допомогу. — У 2008 році був прийнятий Закон У країни «Про зелений та України риф». Щось змінилося з його введенням? — Передбачалось, що цей закон стане сигналом інвесторам до вкла дання коштів у розвиток альтернатив ної та відновлюваної енергетики в Ук раїні. Але його ухвалення збіглося з розпалом світової фінансової кризи, і він не став поштовхом до вкладання значних інвестицій в економіку Украї ни на реалізацію зазначених заходів. — Експерти стверджують, що економічний потенціал тільки біо

маси може задовольнити близько 13% потреби України в енергії. Чи відповідає це дійсності? — Так, Україна багата на місцеві види палива. Енергетичний потенці ал біомаси в країні складає понад 23 мільйони тонн умовного палива на рік (деревина, солома, інші відхо ди сільського та лісового госпо дарств). Крім того, запаси бурого вугілля становлять 7,4 мільярда тонн, а торфу — 2,2 мільярда. У торф’яній галузі взагалі виник ла парадоксальна ситуація: при на явності в країні місткого внутріш нього ринку та варіантів експортних поставок, великих запасів сирови ни, необхідного виробничого, кадро вого та науковотехнічного потенці алу видобуток і переробка торфу пе ребувають у жалюгідному стані. Це дозволяє говорити про необхідність реформування галузі. До прикладу, у Житомирській об ласті була розроблена програма пе реведення котелень на торф, яка погоджена з НАЕР, затверджена на сесії обласної Ради, але, незважаю чи на неодноразові звернення, Мінфін її не підтримав. Практично не залучається до па ливного балансу і біогаз, який мож на отримати з полігонів твердих по бутових відходів та відходів сільгосп виробництва. Для України пріоритетність ви робництва теплової енергії з біога зу полягає в тому, що при цьому в переважній більшості випадків відбувається пряме заміщення при родного газу. Крім того, не потрібні значні витрати на переобладнання систем теплопостачання. — До речі, НАЕР виступає за ра дикальний перегляд структури си стеми теплопостачання. Чому? — Традиційне централізоване теплопостачання потребує негайної перебудови з метою зменшення ви користання природного газу, збіль шення ресурсу, підвищення безпеки. Рівень технологічної зношеності фондів досяг критичної межі, втра ти ресурсів перевищують усі допус тимі норми. (Продовження на 5й стор.)

Частина альтернативних джерел енергії в паливно енергетичних балансах країн ЄС та України


№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

На початку кожного року, коли енергетичне питання особливо загострюється, активізується обговорення альтернативних методів отримання тепла. Зважаючи на нинішню ситуацію, цього разу увага до можливих варіантів забезпечення українських підприємств і населення газом і теплом, можливо, перейде в площину впровадження напрацювань винахідників. Принаймні, прем’єр4міністр України Юлія Тимошенко особисто взялася контролювати цю проблему.

Людмила Ступчук

Нафта — з паперу, газ — з поліетилену

П

рем’єр доручила Мінпалив енерго, Міністерству житлово комунального господарства та обласним держадміністраціям роз робити комплексні регіональні пла ни щодо переходу енергогенеруючо го і побутового секторів на викорис тання мазуту, вугілля, електроенергії, ядерного палива. Українські винахід ники підтримують цю пропозицію. Взагалі, винахідники, як зауважив Томас Едісон, це звичайні люди, які все бачать під іншим кутом. Наприк лад, Анатолій Сінозацький (на знімку), винахідник з міста Сарни, що на Рівненщині, розробив агрегат, який працює на побутовому смітті. Таким чином, переконаний він, можна відра зу двох зайців спіймати — і залеж ності від імпортованого газу позбави тися, і довкілля очистити. А. Сінозаць кий досліджує процеси виробництва палива вже багато років. А нещодав но представив громадськості і фахів цям свій промисловий генератор, який працює на поліетилені, деревині, гумі та іншому смітті. З побутового сміття на переробку не годиться лише метал, скло і будівельні відходи. З однієї тонни сировини можна отрима

Енергоємність пріоритети

Газуємо потроху Чимало українських винахідників переймаються пошуком шляхів отримання дешевого палива ти 200—300 літрів штучної нафти, 200 кубометрів генераторного газу та штучне вугілля. У бак агрегату можна заванта жити до п’яти кілограмів сміття, яке треба спочатку розсортувати. Але якщо до баку і потрапить щось зай ве — дарма, каже винахідник, на якість нафти це не вплине. За його розрахунками, зношені шини дають 50% палива, пластикові пляшки і поліетиленові пакети — до 80%. Установка сама забезпечує себе енергією — працює на газі, який виробляє. Штучна нафта нічим не поступається природній, з неї так само можна отримати і високоокта новий бензин, і солярку. А штучне вугілля можна перегнати на синтез газ, а далі — на рідке паливо, техн ічний піровуглець або паливні бри кети для опалення грубки.

інші заводи, а з будівельних матері алів формуватимуть бетонні блоки і тротуарну плитку. Вартість подібного

Винахідник із міста Сарни Анатолій Сінозаць кий представив громадськості і фахівцям про мисловий генератор, який працює на поліети лені, деревині, гумі та іншому смітті. З однієї тон ни побутового сміття можна отримати 200—300 літрів штучної нафти і 200 кубометрів генера торного газу. — Ідея переробки сміття на па ливо не нова, — говорить Анатолій Сінозацький, — я лише її модерні зував. До слова, ще наші прадіди переробляли березу на дьоготь. На основі цієї технології Анатолій Сінозацький планує побудувати в Сарнах сміттєпереробний завод. Винахідник каже, що на це потрібно затратити два мільйони гривень, які окупляться через 15 місяців після запуску. На великій установці мож на переробляти тонну сміття за го дину, або вісім тисяч тонн відходів на рік. Відходи сортуватимуть за ви дами: чорні метали збиратимуть ве ликим магнітом, кольорові вибира тимуть вручну, картон піде на маку латуру, подрібнений склобій — на

мінізаводу залежить від обсягів пе реробки. Наприклад, для містечка, де тридцять тисяч населення, необхідна установка на шість тисяч тонн у рік, її вартість приблизно чотири мільйони

гривень. Але витративши таку суму один раз, населений пункт отримає те паливну незалежність на багато років. Цікаво, що Сінозацькі — це інженерна династія. У сарненсько му конструкторському бюро разом з Анатолієм Михайловичем працю ють його дружина Людмила, син Юрій і донька Світлана. Усі вони мають вищу технічну освіту. Свого часу Анатолій Сінозацький випус кав паливо для грубок — торфо брикети з кам’яним вугіллям. Але після аварії на ЧАЕС торф став ра діоактивним і завод зупинився. За раз сарненці на замовлення однієї донецької фірми створюють уста новку для утилізації автомобільних шин, що дозволить отримувати

Техпроцес Сміття закидають у герметичний перегінний контейнер. Перш ніж по трапити до реактора, воно проходить через три шлюзи. Всередині сирови на нагрівається до 400 градусів.Тверді побутові відходи обвуглюються без полум’я і стають напівкоксом. Інші сполуки без доступу кисню руйнуються і перетворюються на парогазову суміш, що конденсується в спеціальному холодильнику. Потім охолоджений конденсат по шлангу переходить в інший контейнер, де осідає смолистовугільною масою. Звідти через спеціаль ний кран крапає штучна нафта. 20% газу, який не конденсується, виходить окремою трубкою. Єдиний залишок — зола, об’єм якої не перевищує 12% від вихідного об’єму сміття.

штучну нафту та газ. Розробками винахідника цікавляться і під приємці з Криму, де проблема заб руднення території сміттям є особ ливо нагальною.

Ідеї на вибір

Н

етрадиційні технології, які могли б зменшити залежність житлово комунального господарства та промисловості від газу, проектують, як повідомляють засоби масової інфор мації, винахідники з Київщини, Мико лаєва, ІваноФранківщини, Львівщи ни, Закарпаття. Наприклад, одесити навчилися добувати паливо з вико ристаної автомобільної гуми. У роз робленому ними паротермічному ре акторі структура гуми змінюється у зворотному процесі, тобто з’явля ються синтетична нафта, газ та мета левий корд.. Надлишковим теплом від термічної реакції можна обігріва ти лікарні, дитсадки і школи. Техноло гія також здатна вирішити проблему утилізації автогуми, яка є дуже шкідливим забруднювачем повітря, адже шини практично не підлягають біологічному розпаду. Закопані в землю, вони виділяють шкідливі для здоров’я людини речовини. Над про ектами з переробки покришок пра цює і луганчанин Анатолій Язєв. У Миколаєві діє експериментальна установка, яка виробляє за добу з 150кілограмової суміші відходів 100 кілограмів пального собівартістю 60—70 копійок за літр. Отримане пальне поділяють на низькооктановий бензин, дизпальне і легкий мазут. За води, які працюють за аналогічним принципом, є в Японії та Голландії. Найпростішим з відомих шляхів є використання метанових бактерій з кізяку. За словами інженера Мико ли Грушицького, зі звичайного коро в’ячого гною в лабораторних умовах за допомогою зброджування можна добути метан. А ще він мріє отримати газ з відходів спиртових заводів (з одного кубометра виходить 30—40 кубометрів газу). Цю теорію ще у середині минулого століття описав Арон Фукс, але далі ідеї тоді не пішло, оскіль ки вартість газу була не такою високою. Підтримують винахідників і еколо ги, адже використовуючи як сирови ну сміття та інші відходи, ми тим са мим допомагаємо і природі, і суспіль ству. Та й сама переробка сміття, як показує досвід інших країн, досить прибуткова справа, якщо організову вати її правильно.

«Хто не фінансує енергоефективність, той фінансує «Газпром» Голова НАЕР Ігор Черкашин: — Агентство активно пропагує використання поряд із традиційним органічним паливом електричної енергії... — Основними виробниками електроенергії в Україні є атомні станції. Але вони не маневрені, тому ми маємо надлишок електро енергії, який можна використовува ти для опалення, перш за все об’єктів бюджетної сфери. Встанов лення електроакумулюючих систем опалення та використання надлиш ку електроенергії у так званий пе ріод нічного провалу — з 23ї до 6ї години — дозволить вивільнити тільки в бюджетній сфері близько 3 мільярдів кубічних метрів природ ного газу на рік. Використання енергії нічного про валу дає змогу при впровадженні 1 кВт електричної потужності замісти ти в середньому 500 м3 природного газу. Загальна електрична потужність, необхідна для опалення всіх об’єктів тієї ж бюджетної сфери, становить 7,6 МВт. А за умови використання теп

лових помп необхідна потужність стає ще в 2,5 раза меншою (приблизно 3 тисяч МВт). — Світовий досвід свідчить, що значний вплив на енергоефек тивність має нормативноправова база. Що робиться НАЕР для її вдос коналення? — Протягом 2008 року агентством розроблено більше 40 нормативно правових актів. На жаль, через різні причини Кабінет Міністрів мав змогу прийняти тільки 14 з них. Але ми пе реконані, що інші 26 теж будуть неза баром прийняті. НАЕР розпочато розроблення і впровадження більше 15 енергетич них стандартів і технічних регла ментів у сфері енергозбереження та енергоефективності на найбільш енергоємні та соціально значущі види продукції. Це є передумовою самого поняття відповідності крите рію енергоефективності при вироб ництві конкретного виду продукції або послуг.

— Чи потрібні Україні інвестиції в енергоефективні технології та проекти? — Нам вкрай необхідно залуча ти інвестиції! На жаль, ми не маємо такого державного фінансування, як, наприклад, в Ірландії, де щоріч но виділяється 70 мільйонів євро на реалізацію енергоефективних тех нологій та заходів. І це на 4,5 мільйо на жителів! Нещодавно проведений аналіз змін питомих витрат енергоресурсів на випуск одиниці основних видів продукції показав їх збільшення в різних напрямах, таких, як послуги з розподілу води — на 14,3% ; пере везення вантажів залізничним транспортом — на 30,88%; транс портування газу — на 8,28%; вироб ництво цукру — на 17,8%; борошна пшеничного та пшеничножитнього — на 13,5%. Це зумовлено пере дусім недофінансуванням заходів з реалізації енергоефективних про ектів. Щоб призупинити цей про

цес, необхідно у найкоротші термі ни забезпечити проведення за ходів з модернізації виробництва і технологій та оновлення основних фондів підприємств. Треба усвідомити, що з а л у  чення іноземних інвестицій у сферу енергоефективності є життєво необхідним для краї ни и, у тому числі з метою пом’як шення наслідків світової фінансо вої кризи. — Хто готовий надати допомо гу Україні? — У нас є домовленості щодо фінансових програм технічної до помоги з Єврокомісією та урядами окремих розвинутих країн, наприк лад, Швеції. — Які заходи, на вашу думку, є першочерговими для стабілі зації ситуації в паливноенерге тичному комплексі та зміцнення енергетичної безпеки? — Перш за все це мінімізація витрат енергогенеруючих, газовидо

бувних, енерго та газопостачальних підприємств на виробничу діяльність. Звичайно, збільшення обсягу вико ристання відновлюваних та альтер нативних джерел енергії. Запровад ження систем електроопалення і во допідігріву акумуляційного типу на тих об’єктах, де це технічно можливо. Створення єдиної державної системи моніторингу виробництва, спожи вання, експорту та імпорту енергоре сурсів, а також збільшення розміру фінансування на виконання науково дослідних робіт у сфері енергоефек тивності. Хочу зазначити, що все переліче не має працювати за умови корінної зміни свідомості в українському суспільстві — від дитини до прези дента. Нова енергосвідомість (мож на сказати, енергопатріотизм енергопатріотизм) доз волить зробити так, щоб нам не дове лося використовувати перефразова ну формулу про свою і чужу армію: хто не фінансує енергоефективність Ук раїни, той фінансує «Газпром».


Вуглепром проблема

№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Голова Федерації роботодавців гірників України Василь Яременко:

«Влада повинна зробити все, щоб запрацювали основні галузі економіки України» Гірничовидобувна галузь — одна з найважливіших складових економіки України, від якої залежать усі інші, у тому числі будівельна, металургійна, хімічна. Саме тому зупинення її — це земля, вибита з'під ніг українських промисловців. Не кажучи вже про долю багатьох тисяч зайнятих у галузі працівників. Про проблеми гірничовидобувної галузі і про необхідні заходи щодо їх подолання ми розмовляємо з головою Федерації роботодавців гірників України Василем Івановичем Яременком. — Василю Івановичу, не запитуватиму, чи торкнулася криза галузі — зараз це само со бою зрозуміло. Але — в якому становищі вона нині перебуває? — Дійсно, сказати, що галузь у кризі — це, мабуть, занадто м’яко. Гірничовидобувна га лузь стоїть. Сяктак дихають ще рудовидобувні підприємства, оскільки останнім часом трохи запрацювали вітчизняні металурги, трохи вдається реалізувати продукцію за кордон. Од нак усі інші стоять, головним чином через те, що зупинилася галузь будівельна — щебінь, пісок тощо зараз не затребувані через брак коштів у будівельників. Відповідно потерпають гірничовидобувні підприємства, утім не лише вони, а й багато суміжних галузей. Розроблення розвіданих родовищ корисних копалин та геологічне вивчення надр стри мується системою державного управління, не досконалістю законодавчих та нормативно правових актів щодо надання спеціальних доз волів на користування надрами, що відзнача ють усі обласні організації роботодавців підприємств гірничовидобувної галузі. — Однак напевне є якийсь рецепт подо лання нинішніх проблем... — Ну от дивіться, — невже в уряді Німеччи ни сидять некомпетентні люди? Мабуть, якраз навпаки. Держава виділяє для порятунку, ска жімо, німецького автопрому мільярди євро, пропонуючи громадянам обміняти старі маши ни на нові з невеликою доплатою! Тобто німці розуміють, що, врятувавши галузь, вони вря тують і економіку і не допустять масових звіль нень, банкрутства та інших негативних явищ. Зрештою, це позитивно відіб’ється і на держав ному бюджеті, і на виробниках, і на звичайних громадянах. За таким сценарієм мають вжи ватися антикризові заходи і в Україні. Дотую чи такі важливі галузі, як хімічна, металургій на, будівельна, гірничовидобувна та інші, дер жава оживить економіку, оскільки почне пра цювати виробництво. І це матиме необхідний позитивний ефект. — Наскільки потужним є нинішній потен ціал гірничовидобувної галузі? — У надрах України виявлено родовища і прояви майже всіх видів рудних і нерудних ко рисних копалин. Про можливості мінерально сировинного комплексу України свідчать ре зультати його діяльності в період стабільної ро боти економіки — я маю на увазі передкризо вий період до 1991 року. Уявіть собі, займаю чи територію 0,4%, Україна забезпечувала 5% світового видобутку і виробництва мінераль ної сировини та продуктів її переробки. З роз відкою, видобутком, переробкою та викорис танням мінеральної сировини тією чи іншою мірою було пов’язано майже 48% виробничих фондів і 20% трудових ресурсів. МСК (міне ральносировинний комплекс) забезпечував 2325% валового національного продукту. На початок 2007 року у надрах України ви явлено майже 20000 родовищ і проявів понад 100 видів корисних копалин. Більше 8000 ро довищ мають промислове значення і обліко вуються Державним балансом запасів, а до

Візитівка Василь Яременко Дата народження: 11 лютого 1946 року в с. Берестівець Уманського району Черкаської области. Освіта: у 1969 році закінчив Кривор ізький гірничорудний інститут за спеціаль ністю «Збагачення корисних копалин», кандидат технічних наук. Кар’єра: 1969—1970 рр. — майстер Центральної збагачувальної фабрики (м. Торез Донецької області). 1970—1972 рр . — служба у лавах Радянської Армії. 1972—1999 рр. — Північний гірничо збагачувальний комбінат на посадах: ма шиніст млинів, начальник зміни, началь ник дільниці, начальник цеху, голова профкому, заступник генерального дирек

тора (м. Кривий Ріг Дніпропетровської об ласті) 1999—2006 рр. — генеральний директор Криворізького гірничозбагачувального ком бінату окислених руд (м. Долинська, Кірово градської області)

промислового освоєння з них залучено всьо го близько 3000 (близько 40 відсотків від всіх розвіданих запасів корисних копалин).

мання спеціальних дозволів проведено лише 26 вересня 2008 року. За таких умов гірничо добувна галузь не може розвиватися.

Крім того, в Україні є великі перспективи виявлення нових родовищ корисних копалин для забезпечення стабільної роботи діючого мінеральносировинного комплексу необхід ною сировиною, зменшення його залежності від імпортної сировини і збільшення експорт ного мінеральносировинного потенціалу краї ни за рахунок розширення її асортименту, об сягів та якості. Тобто потенціал є дуже значним.

Практика прийняття щорічних нових правил надання спеціальних дозволів є хибною і такою, що не сприяє залученню інвестицій до гірничо добувної галузі. Вважаю, вони повинні прийма тись один раз на п’ять років.

— Очевидно, у законодавстві є якісь дош кульні місця, які треба терміново усунути? — Перш за все, слід відзначити, що прий няття Кабінетом Міністрів України щорічних По рядків надання спеціальних дозволів призво дить до того, що підприємці гірничовидобувної галузі не можуть отримати або переоформити спеціальний дозвіл на користування надрами впродовж шести, а то й більше місяців щоріч но, а у 2008 році — більше 9 місяців. Порядок надання у 2008 році спеціальних дозволів на користування надрами затвердже но постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 року №273, розпорядженням Кабінету Міністрів України тільки від 14 трав ня 2008 року №716р утворено Міжвідомчу ро бочу групу з питань надрокористування. Поря док реєстрації та розгляду документів з надан ня спеціальних дозволів на користування над рами, переоформлення, видачі дублікатів, по довження строку дії дозволів затверджено на казом Мінприроди лише 18 червня 2008 року. Порядок проведення у 2008 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користу вання надрами затверджено постановою Ка бінету Міністрів України від 4 червня 2008 року №525. Розпорядженням Кабінету Міністрів Ук раїни тільки 16 липня 2008 року №967р утво рено комітет з проведення у 2008 році аукціо нів з продажу спеціальних дозволів на корис тування надрами, а перший аукціон на отри

— Якщо не помиляюсь, плату за користу вання надрами підвищено… — Так, дійсно, порядок справляння платежів за користування надрами для видобування ко рисних копалин, доданий до постанови Кабіне ту Міністрів України від 26.03.08 №264, збільшує плату за надра.Такий підхід, окрім збільшення платежів, призводить до необхід ності зниження собівартості за рахунок онов лення основних фондів та заробітної платні, а також зниження безпеки видобутку. Крім того, збільшення оплати призводить до вимивання обігових коштів підприємств, знижен ня їх рентабельності та погіршення показників, до банкрутства. Підприємства вимушені скоротити видатки на соціальний захист працівників, що може призвести до соціального вибуху. Федерація роботодавців гірників України пропонує зменшення плати за надра та дифе ренційований підхід до підприємств з різними фінансовими показниками. Введення у Порядок проведення у 2008 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами частини першої пункту 14 щодо проведення аукціону тільки за умови участі не менш ніж двох зареєстрованих пре тендентів призведе до ускладнення, а то й уне можливлення отримання окремих спеціальних дозволів на користування надрами. — Наскільки мені відомо, Федерація ро ботодавців гірників України співпрацює з ко легами у розробленні антикризових за ходів…

Довідка

Федерація роботодавців гірників України Федерація є всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувної галузі України, утвореним вiдповiдно до законів України «Про органiзацiї роботодавців», «Про об’єднання громадян». До складу Федерації вхо дять 14 обласних та дві міські організації роботодавців гірників. Федерація є неприбутковою громадською органiзацiєю, яка об’єднує організації власників, роботодавців підприємств гірничодобувного комплексу України та їх об’єд нання на засадах добровiльностi та рiвноправностi з метою представництва i захисту економічних, соціальних, інших iнтересiв організацій роботодавців та окремих робото давців на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівні, а також з метою коорди нації та консолiдацiї дій своїх членів у сфері соцiальнотрудових відносин. Основною метою створення та діяльності Федерації є представництво і захист iнтересiв власників та їх організацій — роботодавців підприємств гірничодобувного комплексу — в економічних, соцiальнотрудових та інших відносинах, захист їх закон них прав та iнтересiв на державному рівні, а також координація та консолідація дій членів Федерації для досягнення позитивних результатів їхньої дiяльностi та посилен ня їх впливу на процес формування соціальноекономічної політики, вдосконалення соцiальнотрудових відносин та розвитку соціального партнерства в Україні.

— Федерація роботодавців гірників Ук раїни тісно співпрацює з іншими галузеви ми об’єднаннями роботодавців. Ми разом напрацювали заходи, головною метою яких є збереження робочих місць та існуючого рівня заробітної платні. Окрім цього, це дасть змогу зменшити навантаження на ро ботодавця у кризових умовах, відновити до сягнуті обсяги виробництва і, що є особли во важливим, утримати кваліфікований пер сонал. З цією пропозицією ми звернулися до ряду вповноважених державних інституцій — до Президента України, прем’єрміністра, міністра економіки, міністра праці та соц іальної політики, а також до комітетів Вер ховної Ради з питань соціальної політики та праці, з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. — Ви могли б назвати заходи, які про понуються? — Заходи, які ми пропонуємо, потребують внесення змін до законодавчих актів. Пере дусім слід надати Кабінету Міністрів повно важення щодо визнання підприємств або цілих галузей кризовими. Далі необхідно ввести в дію статті 2426 Закону України «Про загальнообов’язкове державне стра хування на випадок безробіття» щодо запро вадження умов надання допомоги з частко вого безробіття Фондом загальнообов’язко вого державного соціального страхування України на випадок безробіття. Також це сто сується і поширення сфери дії частини п’ятої статті 23 Закону України «Про зайнятість на селення» щодо фінансування оплачуваних громадських робіт за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загаль нообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на осіб, які перебувають у стані часткового безробіття. Потребують змін і закони України «Про розмір внесків на загальнообов’язкове дер жавне соціальне страхування», «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про податок з доходів фізич них осіб», де слід знизити або тимчасово ска сувати ставки податків та внесків до соціаль них фондів для працівників та роботодавців. Окрім цього ми запропонували ще ряд за ходів схожого характеру. Хочу наголосити, що запропоновані зміни дадуть змогу ви вільнити кошти виключно для збереження існуючого рівня заробітних плат працівників. Тобто це дасть змогу уникнути роботодавцям як вимушених скорочень, так і зменшення виплат працівникам. — Але ж прийняття таких заходів озна чатиме непосильне навантаження на місцеві бюджети та фонди загально обов’язкового державного соціального страхування... — Так, ми передбачили і цей момент. По перше, у такому разі пропонується внести зміни до законів України з окремих видів за гальнообов’язкового державного соціально го страхування, вилучивши з них витрати не страхового характеру, що дозволить значно скоротити видаткові частини бюджетів фондів. Подруге, внести зміни до законів України «Про розмір внесків на загальнообов’язкове дер жавне пенсійне страхування», «Про збір на за гальнообов’язкове державне пенсійне стра хування» і «Про страхові тарифи на загально обов’язкове державне страхування від нещас ного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце здатності». У цьому випадку необхідно надати повноваження уряду за погодженням з Комі тетом Верховної Ради з питань соціальної полі тики та праці визначити оперативний механізм перерозподілу розмірів страхових внесків залежно від фінансового стану кожного з фондів. І, потретє, компенсацію втрат місцевих бюджетів та бюджетів фондів за гальнообов’язкового державного соціаль ного страхування здійснити за рахунок Дер жавного бюджету України, Стабілізаційно го фонду та Резервного фонду Кабміну. Ска жу, що ми тут Америки не відкрили, а подібні заходи вживаються урядами, скажімо, Франції та Бельгії в умовах тимчасового безробіття. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК


№ 7 (59)

Підземне зберігання газу перетворюється на все більш самостійну і повноцінну підгалузь газової промисловості країни, відіграючи винятково важливу роль у паливно$ енергетичному комплексі країни і в загальній структурі енергозбереження. Газові сховища — стратегічні об’єкти енергетичної безпеки не тільки України, а й Європи. Головне їхнє завдання — забезпечити сезонну незалежність газоспоживання і стабільні поставки газу у разі позаштатних ситуацій. Саме завдяки «підземкам» Україна перемогла «газову блокаду» на початку січня, коли Росія перекрила на кордоні усі свої вентилі. Піднятий з них газ наповнив магістральні труби, не давши країні замерзнути, а промисловості — зупинитися.

Газові засіки Українські підземні сховища газу — об’єкт номер один енергетичної безпеки Європи

Початок на 1$й стор.

Світлана Ісаченко

Не було б щастя…

П

Економіка ПЕК ПЕК

12 лютого 2009 року

івтора століття з Прикарпаття інтенсивно викачували газ. Спочатку для внутрішніх потреб (на ньому поставала вітчизняна промисловість, обігрівались міста і села), а потім і для сусідніх країн. Збудований на початку 40х років перший в історії газової промисловості Європи експортний трубопровід «Опари—Пере мишль—Стальова Воля» подав український газ у Польщу. (До речі, аж до середини 70х Польща «сиділа» виключно на прикарпатських родови щах). Перегодом він пішов у Росію, Молдову, Білорусь, країни Балтії і Центральної Європи. Але всьому є кінець. Західні газові поклади врешті спорожніли. У цей же час через колись основний газовидобувний регіон колишнього СРСР пролягли могутні трансконтинентальні га зогони з Росії в Європу. Ситуація сама підказува ла відповідь на запитання, як використати відпра цьовані прикарпатські родовища — перетвори ти їх на величезні резервуари для зберігання газу, забезпечивши надійність експортних поставок і збалансувавши саму трубу. Річ у тім, що спожи вання газу має сезонний характер. Разом з тим видобуток працює в одному заданому режимі, й регулювати його під потреби споживачів практич но неможливо. «Літню» дельту вирішили закачу вати в колишні газові родовища.

Найбільшим за кількістю сховищ і за загаль ними обсягами став, зрозуміло, Західний комп лекс. Його Більче—Волицько—Угерське ПСГ є найбільшим у Європі. До всього, як уже зазна чалося, він розташований в районі проходжен ня магістральних газопроводів «Союз», «Урен гой—Помари—Ужгород», «Прогрес». А отже, ре гулюючи подачу газу на експорт, є гарантом надійності транзиту в європейські країни, а та кож транзиту російського газу на Балкани. З не щодавнім введенням газопроводу «Хуст— Сату—Маре» забезпечує ще й надійність поста вок газу в Румунію. Так Україна стала володаркою однієї з най потужніших у світі систем підземного зберіган ня газу — важливої технологічної ланки діючої газотранспортної системи країни, здатної забез печити надійність як внутрішнього газопостачан ня, так і транзиту. До речі, завдяки наявності ПСГ газова промисловість України була чи не єди ною галуззю, що не втратила дієздатність на початку 90х років. З нагромаджених ресурсів виділялись значні обсяги газу для забезпечен ня потреб населення і промисловості.

Час закачувати газ, і час його відбирати

П

Довідка «УТГ» В Україні мережа підземного зберігання газу (третя у світі за обсягами після США і Росії) складається з 13 ПСГ, створених у пористих пластах (два на базі водоносних структур, решта — у вичерпаних газових родовищах). Усі — державної форми власності. Загальна активна місткість — 32,5 млрд м3, а після облаштування ще двох ПСГ може досягти 39 млрд кубів. Сім ПСГ мають активний об’єм у 2 млрд м3 газу кожне. Навіть при неповному використанні потенційних можливостей ПСГ України, надходження з них газу в газотранспортну систему в осіннєзимовий період становить 20% від усього транс портованого і 45% від споживаного країною газу. У світі перше ПСГ було збудоване в Канаді у 1915 році. Найбільше «підземок» у США — 417, куди закачують за добу 860 млн кубів газу. У Німеччині — 40 ПСГ, у Росії — 25, з яких вона може відібрати за сезон 60 млрд м3 товарного газу. Загалом експлуатується 654 сховища з активним об’ємом у 340 млрд газових кубів. Більше 60 — у стадії будівництва. Прискорени ми темпами систему ПСГ розвивають багаті на газові поклади країни Азії.

відбувається за відомим законом механіки: ви грав у силі — програв у швидкості. Попри все наші газові сховища у задовільному і надійному стані. Проводимо безперервний технічний мо ніторинг системи, вчасно виконуючи всі не обхідні ремонтні роботи. Звичайно, хотілося б вийти на нові технології. — Романе Леонідовичу, часто виникають бур хливі дебати довкола буферного і активного газу. Їхнє співвідношення в наших ПСГ відповідає світовим стандартам? — Таких стандартів взагалі не існує. Усе за лежить від природних умов колишнього родо вища. Активний газ — це той, який можна

держрезерву основного енергетичного ре сурсу. Особливо активно діє «Газпром», і не лише на своїй території. Зберігаючи на пра вах оренди газ у Латвії, Німеччині, Австрії, Великій Британії, він має намір розвинути власну мережу ПСГ в усій Європі. Свого часу він бився і за кілька українських сховищ, щоб викупити або хоча б взяти в довгостро кову оренду, але даремно. До слова, без на ших ПСГ «Газпрому» довелося б будувати два нових газогони з Сибіру в Європу для забез печення зимового експорту, коли споживан ня газу зростає у 5—10 разів. Величезні інвестиції в розвиток «підземок» вкладають країни Азії. Україна ще зовсім не повністю використала внутрішні резерви для розвитку ПСГ, мережу яких, за твердженням спеціалістів, можна розширювати і за рахунок достат ньо герметичних нафтових родо вищ. Загалом такої розкоші підземних резервуарів не має жод на європейська країна. Південний комплекс саме в стадії створення, і поки його головне призначення — надійність газопостачання для Причорномор’я і Придніпров’я. Можливості в транзиті газу бал канським країнам використову ються недостатньо. Тільки після розширення Пролетарського ПСГ, що збільшить його продуктивність у 4 рази, докорінно зміниться роль комплек су у забезпеченні газом регіону і прилег лих напрямків, у тому числі і транзитних. Його будівельномонтажна готовність до сить висока, однак через брак коштів ро боти довелося призупинити. Згідно з прийнятими програмами перед бачається поступове введення в дію непра цюючих свердловин на Глібівському ПСГ (Крим), перехід на експлуатацію з індивіду альними шлейфами всіх свердловин на Ке гичівському (Харківська область) та Черво нопартизанському сховищах, повне роз криття продуктивного горизонту Вергунсь кого ПСГ (Донеччина). На БільчеВолицько му впроваджено триступеневе комприму вання газу під час його відбирання, що збільшило продуктивність сховища при низьких тисках. Газові підземні комори — складна і ди намічна система, яка потребує постійного вдосконалення, оновлення і модернізації. Без науки тут не обійтись.

ідземне сховище — зовсім не величезна камера, як багато хто собі уявляє. Це про пласток пористих порід завтовшки від кількох десятків до кількох сотень метрів, які колись сорбували газ і з яких його потім успіш но викачали. Так звана газова пастка у непро никних гірських породах. Улітку, коли спожи вання газу мінімальне, за допомогою на гнітальних свердловин туди закачують чітко визначений об’єм газу, який здатен витрима ти пласт. Спочатку газ іде самопливом з магістраль ного газопроводу, поки тиск в трубі не зрівняється з пластовим. Потім його затиску ють компресорами. По суті, те саме газове ро довище, яке може працювати в зворотному режимі. Газ там знаходиться під високим тис ком у 500—700 атмосфер. У сезон відкачуван ня за рахунок енергії пласта він піднімається на поверхню, подається на установку комплексної підготовки і далі — в газотранс портну систему. відібрати. Буферний створює внутрішню енер — Це було мудре рішення — запроектувати гетику пласта і підтримує його пористу структу наші підземки у ру. Відкачувати його не можна за жодних об прив’язці до магі ставин, інакше станеться геологічний катаклізм Україна ще зовсім не повністю використала стральних газових із втратою колекторських властивостей газово трас, — розпові внутрішні резерви для розвитку ПСГ, мережу яких, го горизонту, і ми назавжди загубимо сховище. дає начальник Його об’єм чітко прорахований, так би мовити, за твердженням спеціалістів, можна розширюва! у п р а в л і н н я індивідуально по кожному ПСГ. Співвідношення ти і за рахунок достатньо герметичних нафтових підземного збе збе між активним і буферним газом може бути 40 родовищ. Загалом, такої розкоші підземних резер! рігання газу ДП на 60, а може — і навпаки. Політикам і взагалі вуарів не має жодна європейська країна. « УУк к р т р ан с г а з » всім, хто необізнаний з темою, втручатися в ці Роман Вечерик. цифри категорично заборонено. Інша річ, що — Таким чином сьогодні є можливість замінювати буферний газ Утім, починаючи будувати у середині 50х відпала необхідність у ще одній окремій системі інертним. Ми намагаємося це робити, однак років перші в країні підземні сховища газу (ПСГ), локальних газопроводів від підземних сховищ виникає чимало технічних труднощів. Зокрема, Мінгазпром піклувався не про великий транзит треба пильно слідкувати за всіма параметрами газу. Сьогодні ми намагаємось розвивати їх ме (тоді його ще не існувало), а про постачання роботи системи в режимі онлайн. режу, передусім за рахунок півдня, зокрема взимку газу великим містам, найперше Києву і Одеського регіону. Там є де будувати нові схо Львову. Оскільки навіть при достатніх на той час вища. На жаль, для цього бракує фінансів. За власних газових ресурсах в холодну пору року гальний тариф на зберігання газу (39,6 грн за відчувалась їхня нестача. Її доводилося покри тисячу кубів) явно недостатній не тільки для роз вати за рахунок вельми енергозатратних мазу ьогодні у світі справжній бум проекту витку, а й для покриття затратної частини ви тосховищ при підприємствах і електростанціях. вання і будівництва нових газосховищ датків. Про рентабельність вже не йдеться. Втім, Саме сезонна нерівномірність споживання газу, як засобу створення довгострокового як свідчить життя, збільшення тарифів завжди особливо комунальнопобутовим сектором, при Пряма мова звела до необхідності облаштувати мережу його підземного зберігання. зокрема, дозволяє контролювати міграцію газу. Були запропоновані — Проблеми експлуатації штучних газових покладів пов’язані з нові методи визначення перетоку газу на багатопластових ПСГ. неусталеною фільтрацією, розтіканням газу у високопроникних колек Розвиток українських ПСГ йшов в ногу зі торах, його осушенням, а також із вторгненням у зону свердловин Одне з вагомих наукових досягнень — унікальний спосіб підклю світовими тенденціями. 25 травня 1964 року підземних вод, — зазначив у своїй доповіді на науковотехніч чення підземного газового сховища до магістральної труби, який доз розпочалось дослідне закачування газу у водо ному семінарі «Підвищення надійності енергопостачання та воляє на 150 млн кубів збільшити об’єм активного газу за рахунок носний пласт Олишівської геологічної структури транзиту вуг леводнів» завідуючий відділом підземного збері вуглеводнів» зменшення буферного. Реалізація цього проекту створить умови для (Чернігівська область). Ця дата вважається по гання газу ДП «Науканафтогаз» Віталій Заєць. — Як наслідок, в отримання універсального багатофункціонального ПСГ при економіч чатком створення в Україні системи підземного діапазоні пластових тисків відбуваються незворотні зміни, що позна них показниках, які значно перевищують проектні. Відкриваються ве зберігання газу. У 70х роках свої сховища от чаються на технологічних параметрах ПСГ і призводять до суттєвих ликі можливості оперативного покриття пікового газоспоживання, ре римав Донбас для споживачів прилеглих тери ускладнень роботи наземного технічного обладнання, компресорних гулювання його сезонної нерівномірності одразу в кількох регіонах торій Донецької системи газопроводів. А на станцій. Для вирішення цих та інших питань провідними українськими країни. Останнім часом вчені приділяють велику увагу процесу замі прикінці 80х вони вже були в усіх нафтогазо спеціалістами були розроблені і впроваджені нові технічні і технологічні щення буферного газу інертним, а також автоматизації систем управ носних провінціях України. Мережа ПСГ поділи рішення щодо оптимізації умов створення і експлуатації підземних ління газосховищами. Із впровадженням нових технологій і технічних лася на чотири територіальні комплекси: Захід газових сховищ. Так, уже апробовано на практиці графоаналітичний рішень вітчизняна наука робить свій посильний внесок у забезпечен ний (Прикарпатський), Північний (в районі Киї спосіб оцінки газових запасів в умовах водонапірного режиму. Широ ня надійної і стабільної експлуатації підземних сховищ газу, гаранту вських магістральних газопроводів), Причорно ко застосовуються на об’єктах підземного зберігання методи виявлен ючи окрім всього безпечну і безаварійну роботу цих стратегічно важ морський (для південних областей) і Донецький. ня характерних особливостей технологічної еволюції газосховища, що, ливих промислових об’єктів.

Розкіш підземок

С


Середовище проживання проблема

№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Море хвилюється Минуло майже півстоліття відтоді, як з лиця Землі зникла велика ріка Дніпро, що перетворилася на каскад водоймищ. Величезні багатства країни безповоротно пішли під воду. Про те, що рішення про будівництво дніпровських ГЕС було, м’яко кажучи, не зовсім правильним, учені заговорили вже декілька років по тому. Була навіть думка, що рукотворні моря необхідно знищити, скинувши з них воду. Правда, наслідки могли бути непередбачуваними... За десятки років «на дні» водоймищ нагромадилося чимало проблем, вирішувати які доводиться сьогодні. Початок на 1/й стор.

Олександр Лясковський

Місто на дні моря

Б

агато жителів Світловодська, Комсомольська й Кременчу ка, згідно з паспортними да ними, народилися в Новогеор гіївську. Однак на сучасних гео графічних картах такого міста немає. Після будівництва у 50х роках минулого століття гідро електростанції з греблею воно пішло на дно рукотворного Кре менчуцького моря, що розлилося на 30 кілометрів завширшки і 185 кілометрів завдовжки, утво рюючи на своєму шляху глибини, що досягають 25 метрів. Це було гарне і затишне місто на березі Дніпра, зі славною істо рією, будинками оригінальної ар хітектури і численними храмами. На початку ХХ століття місцева промисловість повністю задо вольняла потреби населення. Працювали шкіряні, свічкові, це гельні, миловарні, лісопереробні, меблеві підприємства, а також численні млини, крупорушки, мас лопереробні заводи. У 1939 році там проживало близько 10 тисяч чоловік. Але долю Новогеоргіїв ська було вирішено ще у 1936 ро ці, коли порушили питання про буд івництво Кременчуцької гідрое лектростанції з водоймищем, на дні якого місто мало знайти вічне

Досвід

Дніпровські греблі: чи надійні сьогодні концентрація у водоймищах на початку 90х років була в 10— 100 разів вище, ніж до чорно бильської аварії. У донних відкла деннях, особливо крейдових, зба гачених органікою, нагромадився радіоактивний бруд. Вважають, що в ґрунті й на дні водойм (у 30кілометровій зоні) містить ся велика кількість цезію137, стронцію90, плутонію, а в Київсь кому водоймищі зібралося біль ше 60 млн т радіоактивного мулу.

Дніпрогес пристановище. Будівництво пла нувалося на літо 1941 року, але пе решкодила війна. У 1954 році ух валили остаточне рішення про спорудження саме в цьому районі гідроелектростанції з величезним водоймищем, яке за площею дорівнює невеликому морю. Зро зуміло, робилося це не відразу. Водою море наповнювалося по ступово, і ті з місцевих жителів, хто хотів і мав такі можливості, могли переселитися у Крим, Херсонську область або кудинебудь до ро дичів. Старожили згадують, що влітку 1959 року багато з них одержали по 8—10 тисяч рублів компенсації за свої хати і почали будувати на новому місці. Людям, особливо літнім, було важко зали шати рідні місця. Їм хотілося жити на землі своїх предків. Навіть сьо годні, коли ГЕС скидає воду, затоп лені села з’являються у вигляді острівців, на яких чітко прогляда ються пічні труби, пеньки гнилих дерев, залишки колодязів.

годні непридатні для практичного використання і не мають ніякої цінності для сільськогосподарсько го виробництва. Проте Кремен чуцьке море усе більше наступає на прибережні території, усе більше й більше родючих земель, розташо ваних біля берегової лінії, від дається йому на відкуп. Доводить ся постійно зміцнювати береги, вкладаючи в це чималі кошти.

У той же час розмиті береги, вирубані й затоплені ліси, пост ійне «цвітіння» води в літній пер іод надають водоймищам на Дніпрі непривабливого вигляду загниваючих морів. Обміління значних водних територій, що прогресує останнім часом, кон статують фахівці водного госпо дарства, може призвести до втрат в енергетиці та іригації, а різкі коливання рівня води в цих морях роблять їх небезпечними і часом взагалі непередбачувани ми для енергетиків. Єдиний пози тивний чинник — те, що Кремен чуцьке водоймище протягом де кількох десятків років цінується своїми заповідними плавнями. Тут живуть унікальні види звірів і

Довідка «УТГ» При утворенні Кременчуцько го водоймища було затоплено близько 52 тисяч гектарів косо виць, більше 50 тисяч гектарів лісу, близько 28 тисяч гектарів орної землі і вигонів для худоби. Тільки в Градизькому районі пішли під воду 38 сіл.

Розмиті проблеми

З

а словами заступника на чальника Державного уп равління екології і природ них ресурсів Полтавської області Анатолія Мосійчука, родючі ґрунти, що побували під товщею води, сьо

Шлюз Каховської ГЕС Можливо, проблема ще й у тому, що у водоймища немає єди ного хазяїна. Більшість фахівців указують на те, що сьогодні воно втратило своє первісне значен ня як судноплавний, промисло вий і рибний об’єкт нашої держа ви. Негативним фактором, що значно погіршує ситуацію, є ве ликий вміст у ньому радіо нуклідів, як у Київському і Ка ховському штучних морях. Їхня

Басейновий парламент

У Канаді, Франції, Голландії та деяких інших країнах уве дений басейновий принцип управління водними ресурсами. До представницьких органів басейнових комітетів входять члени громадських організацій населених пунктів, розташо ваних у водозбірному басейні ріки. Об’єднавши зусилля, вони вивчають стан ріки і її берегів, спільно вирішують, що можна будувати у водоохоронній зоні, а що не можна, контролюють діяльність уже побудованих підприємств. Ні депутати, ні дер жавні чиновники не можуть прийняти жодного рішення, що стосується басейну ріки, без згоди басейнового парламенту. А коштами, що надходять за використання водних ресурсів, розпоряджаються на місцях.

Ще один напрям роботи такого парламенту — розроблення і лобі ювання нових законів із захисту водних ресурсів. До речі, у Голландії третина країни розкинулася на відвойованих у моря територіях. Там люди 400 років споруджують водоймища і не бояться такого су сідства. Головне — правильно по будувати дамбу, оснастити греблю сучасною технікою і стежити за її роботою.

птахів, занесені у світову Черво ну книгу, а окремі рослини, які представляють флору плавнів, зна чаться в Червоній книзі України. Приблизно в той же час, у червні 1956 року, стала до ладу Каховська ГЕС, що сховала під водою Базавлуцькі і Кінські плавні. Саме тоді відомий усьому світу Великий Луг разом з вели кою водою навічно пішов у небут тя. Невдовзі після утворення Ка ховського моря почали проявля тися всі «принади» цього гідротех нічного «шедевра». У перші роки з одного погонного метра берега змивалося до 300 кубів ґрунту, швидкість розмиву вглиб берега становила 7,5 метра в рік. Крім того, щовесни у водоймище зми вається до десяти тонн ґрунту з гектара ріллі. І оскільки водойми ще створене на легких фільтра ційних ґрунтах, постійно відбу вається процес руйнування бере гової лінії. Високі — до 20 метрів — глинисті берегові обриви

свідчать про те, що розмив ґрунтів триває. Ґрунтові води, рівень яких постійно підвищуєть ся, розмивають м’які пласти по роди, що призводить до щорічно го сповзання у «море» величезних шматків землі площею у тисячі квадратних метрів. Серед усіх водоймищ на Дніпрі Каховське — найбільш малопро точне. Улітку стояча вода, що доб ре прогрівається, інтенсивно заб руднюється заводськими стоками із Запоріжжя і Нікополя. Щорічно у серпні до 95% поверхні водой мища «цвіте». Що з усім цим ро бити? Таке запитання періодично виникало і в тих, хто будував Ка ховську греблю. У 1964 році навіть був проект ліквідації во доймища, неодноразово вислов лювалася думка і про необхід ність знищення Кременчуцького моря. Але далі розмов справа не зрушила.

Довідка «УТГ» У процесі створення Кахов ського моря в Херсонській об ласті затоплено 27 сіл, знищено 257 тисяч гектарів дніпровських плавнів, вода поглинула безліч сільськогосподарських угідь і археологічних пам’яток. На томість Херсонська область одержала зрошувальну систему і гідроелектростанцію. Ефек тивність останньої, за підрахун ками учених, зараз становить не більше 3% від всієї вироблюва ної в Україні енергії. Кілька разів море ставало при чиною надзвичайної ситуації в ре гіоні, коли з водоймища терміно во доводилося скидати воду. Це відбувалося повноводної весни 1970го, коли затопило значну ча стину Лівобережжя, в листопаді 1993го, коли в Бериславському, Цюрупинському і Каховському районах рівень води піднімався місцями на два метри. Тоді були майже повністю знищені популяції кабанів і козуль у заповідних місцях. Сьогодні багато фахівців схиляються до думки, що розвиток подій і виникнення надзвичайних ситуацій тут складно передбачити, тому що перепад рівня води може становити вісім метрів, а у випад ку так званого гідравлічного уда ру і того більше. Щоб запобігти цьому, потрібні якісні комп’ютерні програми, за допомогою яких можна прорахувати сценарій цих явищ і розробити методи їхнього запобігання. Більше 50 років Каховське море наступає на людське житло і землі господарського призначен ня. Проте на берегах штучного моря живуть люди, ловлять рибу і п’ють із нього воду, що не відпові дає необхідним стандартам. Дос лідження складу води в морі пока зали, що вміст марганцю переви щує норму у 28 разів, є там пести циди, важкі метали та інші небез печні для життя хімічні елементи.

На бетонних берегах

П

о суті, ріка, оспівана Тара сом Шевченком, була такою тільки до 1932 року. Після


№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Середовище проживання проблема

раз…

Кавказькі води: багато, але без смаку

затвори на ріці?

Вірменії загрожує потоп?

завершення будівництва Дні прогесу вода в Дніпрі підняла ся на 37 метрів вище греблі, досягши проектного рівня. Дніпро став судноплавним по всій довжині, а промисловість одержала дешеву енергію. Місто Запоріжжя збагатилося пам’яткою архітектури світово го значення. Але при цьому було затоплено 16,5 тисячі га земель із 22 селищами на обох берегах ріки. Тисячі людей по кинули насиджені місця. Зник дивний за красою ландшафт і унікальний природний комп лекс Дніпровських порогів, що не мав у Європі аналогів. Се ред тисячі пам’яток історії та археології пішли під воду сім з восьми запорізьких Січей. Підняттям рівня води утворе не величезне мілководне озе ро площею 2155 квадратних кілометрів і обсягом 6,8 мільярда кубічних метрів води.

Іст орія в цифрах Історія Після знаменитого Дніпроге су в 1956му будуються Кахов ська, в 1960му — Кременчуць ка, в 1964му — Київська і Дніпродзержинська, в 1971му — Канівська ГЕС, що заверши ла каскад водоймищ на Дніпрі. На будівництво Кременчуцької ГЕС затратили близько $ 500 мільярдів, потужність же її вия вилася всього 650 МВт. По тужність Дніпродзержинської ГЕС була ще менше — 350 МВт, а вартість — приблизно $ 250 мільярдів. Якщо говорити про створення Київського моря, то співвідношення вартості і одер жуваної на виході енергії було таке: витрачено $ 400 мільяр дів, потужність становила 350 МВт.

За обсягом води створений каскад водоймищ виявився найбільшим на земній кулі. Од нак довго будьяка інформація про цей витвір людських рук була цілковито засекреченою. Про можливі масштаби катаст рофи у випадку, якщо з однією з гідравлічних станцій у лан цюжку рукотворних морів щось трапиться, керівництво СРСР воліло не висловлюватися. На те були серйозні причини. Одна з них — якщо у випадку непе редбаченої катастрофи греблі почнуть падати одна за одною, це може призвести до затоп лення міст і сіл. Руйнування пер шої з гребель спричинить « е ф е к т д о м і н о » , що миттєво знищить промисловість східно го регіону і створить на потен ційно затопленій площі зону екологічного лиха. Щоб уникну ти затоплення близько 300 тис. га земель у заплавах річок, на Дніпрі споруди ли 33 потужні помпові станції. У той же час є думка фахівців, що раптове руй нування, наприклад, Кремен чуцького шлюзу автоматично спричинить руйнування всіх інших, розташованих нижче. Не працюватимуть канали, що по стачають воду великим містам, у результаті Крим і Донбас можуть залишитися без води.

Думка фахівця Який же реальний стан гідротех нічних споруд ГЕС Дніпровського каскаду — з таким запитанням ко респондент «УТГ» звернувся до го ловного інженера проекту «Схема Дніпра» Єфима Бакшеєва. — Кожні 5 місяців стан гідро технічних споруд ГЕС перевіряєть ся міжвідомчими комісіями, до яких входять представники Мінпа ливенерго, «Укрводшляху», МНС, МВС, «Укргідроенерго», Держ водгоспу, різних інститутів та інших організацій, — розповідає фахівець. — Що ж до «принципу доміно», за яким нібито будували Дніпровський каскад, то й тут чут ки далекі від реального стану справ. Сьогодні гребля Канівської ГЕС здатна витримати напір води, що може надійти з Київського во доймища, але за умови проведен ня перед цим ряду заходів: необ хідно буде відкрити на Канівській ГЕС холості водоскиди для вільної

Ріки більше нема... подачі води. Всі гідроспоруди Дніпровського каскаду розрахо вані на надвисокі припливи води і роботу в аварійних ситуаціях, навіть у разі прориву гребель. — А чи може катастрофа ста тися через прорив не греблі, а шлюзу? — У випадку з Київською ГЕС нічого особливого трапитися не може, бо через зруйнований шлюз проходитиме 500—600 ку бометрів води у секунду. У той же час через один вузол Київської ГЕС (а їх звичайно працює 20) проходить 250 кубометрів води на секунду. Звичайні розрахунки показують, що навіть при двох працюючих вузлах ніхто і не по мітить, що рівень води на околи цях Києва зріс. Гребля Київської ГЕС простоїть тисячу років! Ката строфа можлива лише в тому разі, якщо прямо в неї влучить атомна бомба. Думаю, рятувати від по вені в такому випадку не буде кого. Уточнимо, що аварії всетаки можливі й у мирний час, якщо вчас но не заміняти металоконструкції греблі і не проводити детальне об стеження самого тіла гребель. Але з цим, за твердженням Є. Бакшеє ва, на Київській ГЕС усе гаразд. Як, утім, і на Дніпродзержинській, у чому особисто переконався автор цих рядків. Так, у Київському водоймищі 3,5 кубічних кілометра води перебу вають за міцною стіною, а 75 км дамби на лівому березі насипані з великим укосом. До того ж від підніжжя дамби, висота якої чотири метри, відстань до води — 200 метрів, що забезпечує захист сто лиці від повеней. За словами Єфима Олексійовича, проект будівництва Київського моря, розроблений Хар ківським гідропроектним інститу том, був найменш витратним і більш щадним для природи. У цьому разі обійшлися меншими, ніж при будів ництві інших водоймищ, втратами. Але навіть тоді довелося затопити 92 тис. гектарів землі, під воду на завжди пішли 52 населених пункти, а більше 30 тисячам чоловік дове лося покинути обжиті місця.

Дамба на Кременчуцькому водосховищі

Скільки коштує каскад гребель?

О

цінюючи витрати на реконст рукцію ГЕС, що стоїть на Дніпрі вже більше півстоліт тя, фахівці роблять висновок про те, що каскад водоймищ збитковий. У 1996—2002 роках Світовий банк виділяв Україні на реконструкцію гідроелектростанцій $45 млн. У цей час почався другий етап реконст рукції Дніпровського каскаду, сукуп на ціна якої становить близько $ 362 млн (з них 106 млн — кредит Світового банку). Разом із вкладе ними в реконструкцію власними коштами ВАТ «Укргідроенерго» (350 млн гривень) цього вистачило б на реконструкцію близько 20% устатку вання і споруд каскаду. Крім цього, каскади водоймищ змушують витра чатися на ліквідацію наслідків коли вань мезоклімату, спричинених більшими масами води. — Я схильний вважати, що підтоплення на півдні України — наслідок не тільки впливу зрошу вальних моделей, а й фільтрації дніпровських вод, — г о в о р и т ь Ярослав Мовчан, директор Де партаменту біотичних, водних, земельних ресурсів та екоме режі Мінприроди України України. — Існування Дніпровського каскаду вже спричинило величезні витра ти, насамперед на переселення людей, ліквідацію наслідків підтоплень, не кажучи вже про за гублені для сільського господар ства надзвичайно родючі землі.

Рівень води в озері Севан за останні сім років підвищився на 253 сантиметри і зараз досяг позначки 1898,85 метра. Про це заявило м іністерство еко логії Вірменії на засіданні уря ду країни. У результаті підвищення рівня води в озері затоплено 95 гектарів лісосмуги. Щоб поліпшити ситуацію, проведено роботи з видалення за топлених рослин на суму 41,5 млн драмів (близько $136 тис.). В озеро випущено більше 248 тис. мальків севанської форелі, у національному парку «Севан» посаджено 280 тис. дерев.

Вживаються й інші заходи. Так, системою каскадів Севан—Раздан у 2008 році з Севана випущено 303 млн кубічних метрів води, а тунелем Арпа—Севан в озеро надійшло 192,5 млн кубометрів. Дороблені й перебувають у стадії обговорення із зацікавленими структурами плани управління заповідниками «Ліс Хос рова», «Чорне озеро», «Джрвеж», проекти рішень уряду про створен ня національних парків «Аревік», «Озеро Арпі» і державного заповід ника «Зангезур».

«Там, где, сливаяся, шумят…»

Освоївши до 2011 року всі ці суми, ВАТ «Укргідроенерго» спод івається реконструювати ще 40% потужностей, і ще стільки ж коштів потрібно для завершен ня проекту. Залишається додати, що не менше, ніж ріки, від згубних наслідків «великих будівництв ко мунізму» постраждало й Азовське море. Після створення Цимлянсь кого водоймища на ріці Дон і зро шувальних систем на Кубані при плив прісної води в Азов скоро тився на 25%, що призвело до різкої зміни його сольового ба лансу і негативно позначилося на продуктивності водного басейну. А на 1990—1995 роки намічало ся будівництво греблі, яке пере криває ДніпроБузький лиман, що знищило б залишки природної краси Дніпра. Розпад Союзу не дав здійснитися цим планам. Уроки історії, у тому числі і не такої далекої, звичайно бувають дуже жорстокі. На жаль, те, що було знищено задля здійснення недалекоглядних планів, програм і завдань, сьогодні відновити вже неможливо. Доводиться витрача ти чималі кошти на боротьбу з на слідками, реконструкцію і підтримку споруд Дніпровського каскаду. А ще — сподіватися на високий професіоналізм фахівців як минулих поколінь, так і нинішніх.

Моніторинг Моніторинг,, проведений у другій декаді січня фахівцями Мінекології та природних ре сурсів Азербайджану (МЕПР), виявив сильне забру днення вод забруднення ріки К ура й Араз та їхніх приток Кура фенолами й мідними сполуками, говориться в повідомленні прес служби МЕПР МЕПР.. Зокрема, у притоці Кури Акстафа чай, що є трансграничною з Грузією, вміст фенолів перевищує гранично допустиму концентрацію у два рази, мідних сполук – у три рази. У той же час у транскордонній з Вірменією ріці Араз феноли перевищили гра нично допустиму концентрацію в пункті Горадиз у три рази, мідні спо луки – у чотири рази. Причиною забруднення рік на територіях Грузії і Вірменії вважають злив виробничих і побутових за бруднених вод у водні басейни без їхнього очищення.


Економіка

школа антикризового менеджменту менеджмента

№ 7 (59)

Криза по одежі стрічає, випроваджує по уму. У передкризові роки українська економіка одежинку собі «справила» чудову — інвестиції, інноваційний шлях розвитку! Криза оголила її пострадянське «нутро»: ставка на первинну переробку ресурсів, орієнтація на експорт і залежність від імпорту, відверте небажання «вкладатися» у системну модернізацію. Проте в патріотичному пориві ми привітали її як очищення, що дозволить у найкоротший термін зробити те, що не вдавалося роками. Але чим міцніше стискалися обійми, тим очевидніше ставало: свято життя у відведений оптимістами термін не відбудеться. Зрозуміло й інше: в умовах хаосу командувати економікою «зверху», вирішувати її проблеми виключно на макроекономічному рівні — шлях у нікуди. Без активних дій «знизу», без «антикризового» тиску з мікроекономічного рівня всі можуть стати заручниками вбивчих для країни рішень. Настав час розуму — конкретних рішень у конкретних ситуаціях.

ронній вихід України з угод із СОТ. І одностороннє порушення догово ру про вільну торгівлю з Російською Федерацією. Найнеприємнішим наслідком введення цієї норми є те (оскільки ми, таким чином, виходимо з діючих домовленостей), що країнипартне ри зможуть у відповідь вводити значно більші мита на українські то вари. А оскільки рівень конкурен тоспроможності українських то варів перебуває на одному з ос танніх місць, то більшість україн ських промислових підприємств на вряд чи виживуть в конкурентних умовах, що стали більш жорсткими. Причому цей закон не зачіпає лише тих виробників, які працюють тільки на локальних ринках, а всі, хто має помітну експортну складову, опиня ються під ударом.

Своя справа

Анатолій Гіршфельд

Початок на 13й стор.

Валерій Тирнов

Дві стратегії

Н

едавно автор повинен був зу стрітися з керівництвом одно го з підприємств, на якому до недавна успішно впроваджувалися у виробництво власні розробки. Чим не приклад антикризової стра тегії? Домовилися про все: дата, час, місце. Дата перенеслася у зв’язку з тер міновим столичним відрядженням керівництва. Повернувшись, воно вже не захотіло розмовляти. — Вранці на директораті виріше но тимчасово припинити спілкуван ня з пресою, — пояснили у прес службі. — Чому? — Нема чого вам сказати... Слово за слово — удалося зро зуміти мотиви рішення. Країна падає в прірву, виробництво вми рає, ситуація щодня змінюється, завтра — невідомість. Зустрічаю чись із пресою почесному, треба про це говорити, називати імена людей, що генерують катастрофу, коментувати їх дії тощо. А як, коли підприємство працює з ними і саме від них залежить? Робити вигляд, що нічого страшного не відбуваєть ся, не можна, тому краще промов чати. Ситуативно, може, і краще, а об’єктивно ситуативна стратегія не безпечна саме для тих, хто її засто совує. І чи не її домінування в еко номіці народило крилату фразу міністра фінансів Віктора Пінзени ка в доповідній записці прем’єр міністру: «Третина промисловості України зникла»?.. Буквально через годину — зап рошення пресслужби Індустріаль ної групи УПЕК (Українська промис лова енергетична компанія): прези дент компанії Анатолій Гіршфельд готовий спілкуватися.

Виклик і відповідь — Анатолію Мойсейовичу, за раз звідусіль тільки й чути: звільнили, звільнили... Ваша ком панія теж звільняє працівників чи вам вдається якось обходитися без цього? — З більш ніж 3500 чоловік, які працювали на Харківському підшипниковому заводі (усього в компанії — близько 8000 чоловік) за станом на середину минулого літа, компанія звільнила у другому півріччі минулого року 475 чоловік.

У першому півріччі нинішнього пла нується звільнити ще 500 чоловік. Але дві з половиною тисячі праців ників, яких ми збережемо на підшипниковому, повинні будуть ви пускати у півтора раза більше про дукції. Це не просто звільнення че рез те, що працівників нема чим зайняти. Адже ми не розстаємося з працівниками основних спеціаль ностей. Звільняємо насамперед до поміжних працівників. Оптимізація чисельності в нас відбувається при одночасному зростанні обсягів ви робництва. Вона не пов’язана без посередньо з кризою, а спричине на виконанням нашої ще до кризи розробленої стратегії розвитку ви робництва — технічного переозб роєння, за рахунок якого плануєть ся підвищити продуктивність праці. Поясню, у чому економічний сенс. В Україні ВВП на душу насе лення становить $4,5 тисячі у рік. У Росії — 11, у Білорусі — 9. А щоб усе відразу стало зрозуміло, скажу, що у Німеччині цей показник дорівнює $48 тисячам! Але в Німеччині ко ефіцієнт, що зв’язує число підсоб них робітників із числом робітників основних спеціальностей, дорівнює 0,4, а в нас він досягає 2. Конкрет но для нашої компанії — 1,8. От ми й вирішили його знизити хоча б до 1 і підвищити таким чином продук тивність праці, збільшуючи і об’єми, і конкурентоспроможність нашої продукції, що дасть можливість підвищувати і заробітну плату. При чому цю стратегію проводимо щодо продуктивності праці не тільки ро бітників, а й інженерної праці. Уже цього року ми її майже повністю ав томатизуємо. Повне розроблення технології виробництва виробу, що не дуже відрізняється від уже ос воєної продукції, через кілька місяців буде в нас займати, при міром, усього лише один день і ста не повністю безпаперовою. Довгострокова стратегія УПЕК — перетворення в клієнтоорієнто вану інженерну індустріальну групу. Для цього в компанії недавно ство рений дослідний центр, очолюва ний доктором технічних наук профе сором Едуардом Сімсоном — одним з небагатьох справжніх учених, що прийшли з науки в бізнес.

Освіжити пам’ять

А

натолій Мойсейович говорить відомі речі. Із часів СРСР про блема продуктивності праці у нас вирішувалася «стахановськи ми» методами: бери більше — ки дай далі. Але тоді робочих рук бра кувало. Коли виникло безробіття, робочих рук стало начебто у над лишку, і публічні розмови про про дуктивність праці припинилися. Вони стали навіть непристойні — ви що, хочете далі безробітних пло

дити? І якість праці, від якої прямо залежить якість життя, залишилася тією самою! Безробітний є таким не тому, що взагалі немає робочих місць, а тому, що він їм не відповідає. Усупереч очі куванням, безробіття не привело до зростання продуктивності праці, воно лише сприяло перекрученому погляду на проблему і її забуття. Сло ва А. Гіршфельда освіжили пам’ять. З розвитком кризи в безробітті з’явилися інші складові. Але і ця ніку ди не ділася. нікуди З тих, радянських ще, часів нічо го не змінилося. Особливо вражає співвідношення між числом підсобників і кваліфікованих пра цівників. Зовсім іншого забарв лення набуває розхожа фраза щодо того, що Україна має «грамот не, кваліфіковане і працьовите населення». Неправда. Фігурально кажучи, ми — нація ледачих ван тажників і грабарів. Як така нація може бути економічно успішною у сучасному світі? Про цю складову кризи (яка не залежить, до речі, від глобальних фінансів) ніхто з публічних політиків не говорить, боячись, певне, нега тивної реакції своїх виборців — тих самих вантажників і грабарів.

туть?» — «Ні». — «А помідори?» — «Ні». — «А цибулю пробували саджа ти?» — «Ну... якщо саджати, тоді все росте!» От в УПЕК і саджають. Доб ре розуміючи, що у кризи різні скла дові: є залежні від вищих сфер, а є і залежні переважно від нас самих.

Друга складова

Н

авіть коли владні розбирай лівки між політичними корпо раціями вийшли за рамки пристойності, в елементарно вихо ваних людей залишалася мож ливість стояти осторонь. Але коли влада, дбаючи про власні інтереси, починає топтати твоє поле, як мож на мовчати далі? Адже це не озна чає стати на чийсь бік, це означає відстоювати своє. Анатолій Гіршфельд — не тільки глава УПЕК. Був він і народним де путатом, входив до групи її політич них «важкоатлетів». Зараз від полі тики начебто відійшов, зосередив шись на бізнесі. І посада голови організації роботодавців Харків ської області «Граніт», яку він обій має на громадських засадах, на пер ший погляд, з політикою теж не по

Кваліфікований фахівець, здатний у продук тивності праці зрівнятися зі своїм європей ським колегою, — це той антикризовий ресурс, без дії якого ми приречені бути дешевою ро бочою силою. А говорити треба! Кваліфікований фахівець, здатний у продуктивності праці зрівнятися зі своїм євро пейським колегою, — це той анти кризовий ресурс, без дії якого ми приречені бути дешевою робочою силою. Правда, затверджувати цю ідею в нашій суспільній свідомості – те саме, що проповідувати в шинку тве резість. Хоча — все одно треба. Як говорив Джосайя Уіллард Гіббс, один з великих фізиків, «навчання допомагає тільки тим, хто до нього схильний, але їм воно майже не по трібне». І з «трьох братніх народів», як видно із зіставлення ВВП на душу населення, найбільш ледачий, вияв ляється, наш. Проте пишаємося со бою. Чого ж ще від себе вимагати? Відповідь на це запитання СРСР не знайшов за десятки років «бо ротьби за продуктивність праці». Не знайшла й Україна за півтора деся тиліття незалежності. Правда, і мети такої перед собою досі не ста вила. А якщо поставити? Пригадуєть ся старий радянський (антира дянський!) анекдот. У голови кол госпу запитують: «У вас огірки рос

12 лютого 2009 року

в’язана. Але от ВР 23 грудня прого лосувала Закон 3379 «Про внесен ня змін до деяких законів України з метою покращення платіжного ба лансу України», яким «з метою по кращення платіжного балансу» вве дене 13процентне мито на весь некритичний імпорт у країну. Логіка закону зрозуміла: будьщо наповни ти бюджет сьогодні, не думаючи про те, чим це обернеться завтра. Вели ка ситуативна стратегія. — Анатолію Мойсейовичу, яки ми можуть бути наслідки введен ня цієї норми для української про мисловості, економіки, бюджету? — Для більшості українських га лузей промисловості наслідки мо жуть бути сумними. Чому? Україн ська промисловість створювалася в Радянському Союзі, працювала пе реважно на потреби Союзу і мала досить маленький внутрішній ринок. Структурних змін за останні 15 років у промисловості не відбулося. Вона і досі багато в чому орієнтована на потреби країн СНД. І введення норм цього закону може призвести до ко лапсу ряду галузей економіки, орієн тованих на ринок СНД. По суті своїй прийнятий закон означає односто

І взагалі, виходячи з рівня кон курентоспроможності української промисловості, на мій погляд, більш правильним було б у цій ситуації го ворити про заходи усередині країни, які б сприяли підвищенню конкурен тоспроможності українських то варів. А ніяк не «створити умови для продажу неконкурентоспроможних товарів на внутрішньому ринку». Що ж до бюджету, то спочатку він відчує приплив грошей з митниці, але трохи згодом цей потік різко впаде нижче нинішнього рівня. Так само різко знизяться і надходжен ня від підприємств. — Вступ до СОТ був помилкою? — Україна поспішно вступила у СОТ. Я був одним із прихильників вступу, але не такими темпами, а добре обмірковуючи наслідки і за хищаючи окремі галузі шляхом вве дення «перехідних» імпортних мит. На жаль, ми цього не зробили. — Чи можна ще якось вплину ти на ситуацію? — Я звернувся з листом до Пре зидента від імені організації робо тодавців Харківської області «Граніт». Лист закликає Президента накласти на цей закон вето. І Пре зидент зробив це. — Які рішення могли б забез печити розвиток українського ма шинобудування? — Ми їх докладно виклали в листі Кабінету Міністрів. Організація робо тодавців Харківської області й об ласна державна адміністрація роз робили і запропонували на розгляд у вищі законодавчий і виконавчий органи держави спільні пропозиції, покликані допомогти стабілізувати ситуацію в реальному секторі еконо міки. Це насамперед зміни, які необ хідно вносити в законодавчі і підза конні акти. А саме: ввести на 2009 рік відстрочення сплати податку на прибуток із сум інвестицій у розвиток виробництва; устано вити єдиний соціальний податок на оплату праці зі ставкою 30% замість діючих пенсійного і трьох страхових зборів; відновити ви дачу податкових векселів при імпорті товарів; увести спрощені процедури узгоджень і дозволів при проведенні технічного пере оснащення підприємств. Крім того, пропонується заморозити на 2010—2011 рр. ряд норм Кодексу законів про працю і ухвалити рішен ня про використання коштів стабілі заційного фонду для надання цільо вих кредитів підприємствам висо котехнологічних галузей на впровад ження енергозбережних програм. Головна особливість пропонованих змін — послаблення податкового тиску на виробника і створення умов для розширеного відтворення. Чи можна подолати кризу за до помогою заходіводноденок або пе ретягуванням ковдри, не заклавши основи подолання? Чи вправі ре альна економіка в умовах катастро фи покладатися виключно на турбо тливі долоні влади? Запитання ри торичні. Але вони залишаються. Для кожного з нас?


№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Бізнес

резонанс

Заступник голови Запорізької спілки підприємців «Ніка» Сергій Шумський: «Цей рік, після

дев’яностих, буде найважчим і для підприємців, і для країни» Поки ринковий збір регламентується указом Президента, я знаю, що депутати міськради планують на наступній сесії прийняти зменшення ринкового збору, на противагу тенденції, з 2 грн 55 коп. до 1 грн 50 коп.

У січні — на початку лютого по Україні пройшов ряд великих протестів підприємців проти спроб влади обкласти їх новими податками. Особливе невдоволення викликав ухвалений у першому читанні Верховною Радою Закон «Про місцеві податки і збори». Він передбачає збільшення ринкових зборів у 50—100 разів. Про те, що змушувало людей виходити з протестами на вулицю і наскільки ефективною є спроба у такий спосіб відстояти право на життя для свого бізнесу, в інтерв’ю «УТГ» розповів заступник голови Запорізької спілки підприємців «Ніка» Сергій Шумський (на знімку).

Світлана Гончар — У Запоріжжі, як і в інших великих містах, відбулися мітинги протесту проти Закону «Про місцеві податки і збори». На скільки його остаточне затвердження по значиться на малому й середньому бізнесі? — Візьмемо середнього підприємця і се редній ринок площею приблизно 20 тисяч квадратних метрів. Тут торгує близько 800 підприємців. За законом від 0,15% до 15% мінімальної заробітної плати (602 грн) адмі ністрація ринку повинна платити за кожен квадратний метр. Допустимо, у Запоріжжі це становитиме близько 6 грн. Отже, щодня ха зяїн ринку повинен заплатити 120 тисяч грн. Розділивши цю суму на 800 чоловік, одер жуємо: кожен торговець зобов’язаний спла тити щодня ринковий збір у розмірі 150 грн. Центральний ринок на вулиці Анголенко — 70 тисяч квадратних метрів. На 1,5 тисячі реально діючих місць (правда, зараз їх не на береться і тисячі) вийде по 250 гривень із кожного. Зараз сума становить 2 грн 55 коп., а пропоноване Радою збільшення зборів — від 50 до 100 разів. Навіть якщо коефіцієн ти буде зменшено, це не врятує ситуацію в умовах кризи в економіці, коли купівельна спроможність знижується і частогусто ви торгу немає зовсім. Скажімо, з урахуванням зниження коефіцієнтів ринковий збір збільшиться в три рази. Але ціну на товар не підвищиш, людям однаково платити нема чим. У світі вдаються до зниження податків, а в нас — все навпаки. — Яка реакція Верховної Ради на про тести? — Спочатку ВР розділилася, але в основ ному депутати всетаки підтримали підприємців. Це природно, бо за оцінками очевидців, на мітингу протесту тільки в За поріжжі зібралося 7 тисяч людей. — Ще одним резонансним документом, що спричинив протест багатьох підпри ємців, стало ухвалене наприкінці грудня рішення Кабміну поставити їх перед ви бором: платиш єдиний податок або ПДВ. Поясніть докладно, як саме це призвело б до краху бізнесу окремих СПД? — З цього питання масових протестів не було, але, схоже, влада відступається і буде його переглядати. Останнім часом, на жаль, уряд, певне, не знаючи, звідки брати гроші, всіляко намагається то черговою постановою, то законом знищити не великих олігархів, а дрібних підприємців і фірми середньої руки. Ситуація виглядає так. У цій постанові уряду всього 15 слів, але йдеться не про вибір, а про

те, що коли я є платником єдиного податку, я не можу працювати із платниками ПДВ, для цього мені треба забути про спрощену систему опо даткування. Тут немає вибору. Просто підприємці, що працюють на єдиному податку, не зможуть укладати договори, проводити фінансові операції за юридичними документа ми, офіційно, легально працювати з платника ми ПДВ. Погано те, що домовлятися можна буде тільки «келійно», робити «ліві» угоди. Система проста. Наприклад, власник неве ликого магазина, кафе або торговельної точ ки на ринку повинен закупити товар, але те пер він не зможе працювати з великими по стачальниками, оптовими фірмами. Зали шається один варіант — закуповувати товар на базарі, платити готівкою, без жодних по датків. Раніше великі фірми ділилися на дрібні, щоб працювати на єдиному податку. Тепер стає невигідно платити єдиний податок. Незрозуміла мотивація такої постанови. Якщо хотіли скасувати єдиний податок, мож на було ввести фіксований. — Які сектори малого й середнього бізнесу в Запоріжжі найбільше потерпіли від економічної кризи і чому? — Потерпіли дрібні, середні фірми і тор говці на ринках. І на ринках, і в маленьких магазинчиках купували товар люди, що не

У центрах зайнятості — наплив людей, скорочених на заводах. Сума грошової до помоги, хоч і незначна, зараз має велике значення для тих, хто втратив роботу. За ле гальною статистикою прихована величезна кількість звільнених за згодою сторін, за власним бажанням. Центри зайнятості нічим не можуть нам зараз допомогти, їм не до дрібних підприємців. — Як би ви оцінили підтримку малого і середнього бізнесу в держбюджеті2009, зокрема — через механізм кредитів Стабі лізаційного фонду?

— Які тенденції ви бачите надалі? — Не дуже райдужні. Я думаю, що най ближчий рік нічого доброго нам не принесе. Дватри місяці, поки не вичерпаються гро шові запаси в людей, ми ще можемо протри матися, але потім стане зовсім погано. — Як по бізнесу вдарили подорожчання долара, відмова банків видавати кредити, неможливість достроково зняти депозити?.. — Це страшно. Кредити не дають людям, які брали невеликі суми для поповнення своїх оборотних коштів. Великий капітал кредити однаково одержує. Знову зазнає тіньового удару дрібний і середній бізнес. Банки в цьому зацікавлені, бо будьякому банку, звичайно, вигідно дати великий кре дит, знаючи, що людина його поверне. На ризик з маленькими кредитами ніхто не по годжується.

«Підприємці Запоріжжя рішуче настроєні відстоювати свої права й надалі, вони готові навіть до акцій громадянської непокори. Чесно кажучи, уже за раз насилу вдається тримати ситуацію під контролем, у рамках закону. Лунає багато закликів перекривати автотраси, залізничні колії — добре, у нас їх багато. Депутати говорять: давайте розглянемо закон у другому читанні, щось зменшимо, щось додамо. Наше рішення — ніяких змін, треба в цілому скасу вати закон». мали додаткових джерел доходу, крім своєї заробітної плати. Зараз, на жаль, відбуваєть ся так звана оптимізація, а простіше кажу чи, скорочення штатів. Люди поки тримають ся на старих запасах, ще можуть купити деякі продукти харчування. Про інші товари у най ближчі дватри місяці, а може, і більше, я ду маю, мови не буде. Якщо в супермаркет мо жуть заїхати люди, у яких досить грошей, щоб купити товар на суму від тисячі й більше, то в маленький магазинчик або на ринок по до розі з роботи заходила людина праці. — Чи багато людей залишилося без ро боти? — Зараз важко відповісти на це запитан ня, такої статистики поки немає. Але можна констатувати, що автобуси за товаром в Оде су, Харків ідуть напівпорожні. Виходить, 50% підприємців уже нікуди не виїжджають.

Довідка «УТГ» Запорізька міська спілка підприємців «Ніка» утворена в 2001 році. Доти існувала стихійна ініціативна група. У 1998=му тільки починався громад= ський рух підприємців. Зараз організація нараховує близько 6 тисяч чо= ловік.

Крім того, подорожчання долара веде до того, що спочатку дорожчають імпортні това ри. Скажімо, «Снікерс» коштував 3 грн, зараз у зв’язку зі збільшенням курсу долара — 5 грн. Тепер вітчизняний виробник також підвищить ціну свого товару, не набагато, але обов’язково. Дефолт буває і на рівні неве ликого магазинчика. Прибуток зараз змен шився мінімум у два рази. — Як відбувається співробітництво бізнесу з міською владою, центрами зай нятості в нинішніх складних умовах? — Міська влада нас підтримала, у неї немає іншого виходу, бо це страшний удар. Як під час війни в кожного хтось воював, так зараз прак тично в кожній сім’ї хтось або торгував, або тор гує (займається підприємницькою діяльністю). Тут немає інших варіантів, крім протесту, адже в такій ситуації це просто соціальний вибух. Місцева влада всіх рівнів написала безліч звернень, нас підтримала і обласна влада, і майже всі партії. Останнє звернення — про недопущення прийнят тя такого закону — ухвалено на сесії міськради.

— Ніяк. Стабілізаційний фонд — це миль на булька, він ніколи не наповниться, прак тично його не буде, адже грошей у нього не заклали. Про це говорилося і на сесії міської влади. Це придумано для галочки, щоб по казати, що щось робиться: мовляв, ми про буємо допомогти. Фонду нема чим наповню ватися, добре, якщо вистачатиме на зарп лату бюджетникам і пенсії. Цей рік стане, на певно, після дев’яностих найважчим і для підприємців, і для країни. Швидше б усе за кінчилося. — Що необхідно ще зробити Кабміну і парламенту, щоб малий бізнес вижив в умовах кризи? — Єдиний вихід — налагодити стосунки з кредитування і з Національним банком, і з іншими банками. Причому дисконтну став ку банки повинні прийняти на рівні Японії. Там дисконтна ставка банку 0,1%, а в нас — 25—30%. Це дуже важливий, основний момент. Якщо хоча б це зроблять, якщо вмовлять банкірів кредитувати, напевно, стане набагато легше. Бо кредити рятува ли й рятують. Другий момент — не треба зачіпати інтереси людей постановами і за конами. Адже коли я вів мітинг, мені було трохи незатишно від величезної кількості людей. Такого ніхто не чекав. Ми розрахо вували, що на площу вийде півторидві ти сячі чоловік, але вона не змогла вмістити всіх бажаючих. Люди не могли вийти з підземного переходу, щоб взяти участь у мітингу. Причому закрити його вдалося на превелику силу — було дуже багато тих, хто відступав, люди могли розгарячитися, дійти до точки кипіння. Тільки з метою безпеки ми завершили все протягом години. Або люди виступали б, напевно, досі. Як я вже сказав, у протестних акціях проти закону про податки й збори запорізькі підприємці лідерують. У принципі, підприємці страйку вали тільки в Запоріжжі й Чернігові. Але такої кількості протестуючих, як у нашому місті, не було навіть під стінами Верховної Ради. Такий радикальний настрій запорізь ких підприємців можна пояснити тим, що в нас дуже сильно розвинений громадський рух. Підприємці Запоріжжя рішуче на строєні відстоювати свої права й надалі, вони готові навіть до акцій громадянської непокори. Чесно кажучи, уже зараз насилу вдається тримати ситуацію під контролем. Лунає багато закликів перекривати авто траси, залізничні колії — добре, у нас їх багато. Депутати говорять: давайте розгля немо закон у другому читанні, щось змен шимо, щось додамо. Наше рішення — нія ких змін, треба в цілому скасувати закон.


Агропром реалії Щозими весняна посівна викликає забобонний страх. Схоже, не стане винятком і цей рік: політики вже почали говорити про невідкладну допомогу селу. Аграрію нема де взяти гроші, щоб купити паливо та добрива. Осінь і зима минулого року принесли лише збитки. Зернотрейдери встигли вивезти чверть всього урожаю (за даними ГО «Українська зернова асоціація», на 16 січня це 13 млн тонн) і в режимі невеликого збільшення цін на зернові до квітня встигнуть продати не так/то вже й багато зерна, щоб на ті гроші купити і паливо, і добрива. Банки, швидше за все, кредитів не даватимуть...

№ 7 (59)

З добривами ситуація більш обнадійлива: ціна на аміачну селітру — основне мінераль не добриво українських аграріїв — обіцяє бути відносно невисокою. Швидше за все, вітчизняні заводивиробники не підвищува тимуть ціни, щоб залучити якомога більше по купців. До того ж уряд Російської Федерації має намір скасувати експортні мита на міндобрива. Це зробить російську продукцію на 22—33% дешевшою за українську, тобто і більш конкурентоспроможною, вважає ке рівник департаменту з питань агропромисло вого комплексу і хімічної промисловості ДП «Держзовнішформ» Дмитро Гордійчук. Зараз

12 лютого 2009 року

бівартість готової продукції, і зараз працюємо тільки на склад», — говорить голова наглядової ради концерну «Стірол» Микола Янковський. Заходи Кабміну, а саме його доручення Мін економіки та Державній інспекції з контролю за цінами проаналізувати собівартість виробництва мінеральних добрив, щоб унеможливити зростан ня ціни на них у веснянопосівний період, видають ся зайвими: конкуренція контролюватиме краще за будьякий адміністративний апарат. Тим часом чиновники, як завжди, переко нані: весняній посівній — бути. І без жодних про валів. Міністр аграрної політики Юрій Мельник прогнозує збільшення посівних площ під

Посіємо — житимемо У чотирьох районах Криму стартувала посівна, незабаром почнеться вона і в інших регіонах України. Чи зможуть аграрії обсіятися за тих непростих умов, що їм приготувала весна? Володимир Набок

Д

ержавна допомога агропромисловому комплексу у проведенні посівної кам панії — у традиційно декларативному стані. Прем’єрміністр Юлія Тимошенко доручи ла Мінфіну зсунути терміни фінансування агро промислового комплексу на початок 2009 ро ку. Можна сперечатися, наскільки таке дору чення реальне, адже бюджетних грошей для АПК передбачено вдвічі менше, ніж торік — чим же тоді допомагати аграріям протягом всього 2009 року? Ще однією декларацією уряду є його дору чення Мінфіну, Мінпаливенерго та Мінагропо літики провести закупівлю дизельного паль ного для потреб АПК. Але згадаймо минулоріч ну сумну і водночас комічну історію, коли ВАТ «Ук ртранснафта» так і не змогла передати до стабі лізаційного фонду вже придбані нею 40 тисяч тонн дизельного палива через його неотриман ня від нікому не відомого трейдера «Цукрова виробнича компанія» (чому «Укртранснафта» ку пувала паливо у компанії зі словом «цукрова» — загадка без відповіді). Утім, у середині квітня 2008 року Мінпаливенерго відзвітува ло перед Кабміном про купівлю тих 40 тисяч тонн дизельного палива, яке реалізували аг раріям по 5,12 грн за літр. Але середина квітня

— це вже ледь не розпал посівної. Зараз, на початку лютого, пані Тимошенко наголошує: «Часу, по суті, у нас немає». Отже, за логікою, у квітні часу вже не те що нема, він навіть у мінусі. Невже уряд не наповнить стабфонд па ливом до початку весняної посівної 2009 року? Адже ще в плані діяльності Мінекономіки на 2008 рік передбачено створення стабілізаційного фонду нафто продуктів з метою забезпечення стабіль ності цін на них під час веснянопольових робіт 2009 року. Та й до осінньої посівної минулого року, згідно з постановою Кабмі ну, такий фонд готували — 75 тис. тонн диз палива і 84 тис. тонн бензину.

середня відпускна ціна аміачної се літри на російських заводах — $136—140 за тонну (без ПДВ). «Якщо додати 20 доларів на транс портні витрати, антидемпінгове мито і ПДВ, то вартість російської продукції для українських спожи вачів становитиме 1800 гривень за тонну», — говорить пан Гордій чук. Вартість аміачної селітри ук раїнського виробництва — 2200—2400 гривень за тонну. Зрозуміло, що зі скасуванням екс портних мит на міндобрива російські заводи отримають істотні переваги на українському ринку. За оцінками Гордійчука, зараз на складах ук раїнських заводів і трейдерів є лише 30—40% від заявленого Мінагрополітіки обсягу міндобрив. У зв’язку із січневим газовим конфліктом між Ук раїною і РФ хімічні підприємства були вимушені працювати на мінімальних потужностях. Та й ми пам’ятаємо про заяви міністра промислової пол ітики Володимира Новицького про фактичне зу пинення роботи чотирьох заводів—виробників мінеральних добрив у січні 2009 року. Представники хімічної промисловості гово рять, що вартість газу для заводів і, відповідно, вартість продукції досі не визначені. «Поки немає ціни на газ, ми не в змозі підрахувати со

сільськогосподарськими культурами у по рівнянні з минулим роком на 0,4 млн га — до 27 млн . На його переконання, цього року ско ротяться площі під технічними культурами на 8%, в основному за рахунок соняшнику: згідно з про гнозами Мінагрополітики, вони в поточному році зменшаться на 0,7 млн га. Юлія Тимошенко вважає, що аграрнопромис ловий комплекс має всі шанси якісно і в повному обсязі підготуватися до веснянопольових робіт. Юрій Мельник обґрунтовує цю тезу: «Щодо пали ва і мінеральних добрив хочу сказати, що на рин ку ресурси є, і в достатній кількості. Є і відповідні механізми постачання ними ринку». Цікаво, чи 40% мінеральних добрив від загальної потреби, про які говорив пан Гордійчук, є достатніми на думку міністра аграрної політики? За підрахунками профільного міністерства, загальне ресурсне забезпечення веснянопо льових робіт на 2009 рік оцінюється в 26 млрд грн. Потреба у мінеральних добривах на цю по сівну — 775 тис. тонн, у засобах захисту рос лин — 19 тис. тонн, у дизельному паливі — 600 тис. тонн, у бензині — 200 тис. тонн. Утім, аг рарії, швидше за все, знайдуть кошти без дер жавної допомоги, щоб забезпечити себе всіма необхідними матеріальнотехнічними ресурса ми. А нам всім залишається сподіватися на здо ровий глузд селян.

Думки Володимир Бондаренко, керівник ФГ «Чайка$5» (500 га), Київська область: — На весняну посівну очікую без остраху. Врожай зернових 2008 року був хорошим, я зміг реалізувати досить велику кількість зерна за серед ньою ціною 1000 гривень за тонну вже під час жнив, не чекаючи можли вого підвищення закупівельних цін. Як відомо, надалі ціни знижувались. Непоганими були ціни і на ріпак та соняшник, реалізація яких також при несла значний прибуток. Навесні сіятиму всі традиційні культури: яру пшеницю, цукрові буря ки... Хоча буряки — окреме питання, яке я вирішуватиму на початку по сівної. Реалізувати цю культуру зараз нелегко, тому перед посівом треба ретельно зважити всі «за» і «проти». За добрива я не хвилююсь теж: вже закупив їх у достатній кількості. Мож ливе подорожчання аміачної селітри або інших добрив мене не обходить. До речі, всі фермери, яких я знаю, вже подбали про запаси матеріаль нотехнічних ресурсів. Більш того, традиційно половину площ засіяли ози мими культурами, тож весною треба буде обробити тільки половину площ.

Віктор Альохін, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Харківської області, керівник ФГ «Юлія» (3700 га): — Для дрібних та середніх господарств області весняна посівна має пройти вдало. Господарства такого формату звикли розраховувати виключно на власні сили. Видаватимуть банки кредити чи ні, для них байдуже. Дрібний і середній товаровиробник Харківщини вже реалізував зерно врожаю 2008 року за порівняно висо кими цінами ще на початку збору врожаю, не витрачаючись на зберігання зерна. Наприклад, я продавав на сіння соняшнику просто зпід комбайна за ціною 1,5 тисячі гривень за тонну, пшеницю — по 500—600 гри вень за тонну. Здавалося б, 600 гривень не така висока ціна. Але я збирав по 68—70 центнерів з гектара. От і порахуйте, поганий я отримав виторг чи добрий. Тому фермерський клас зараз має достатньо і добрив, і пали ва, щоб нормально обсіятися. Складною буде ситуація для великих сільгосппідприємств, які зробили ставку на притримання врожаю до кращих часів. Кращі часи ніяк не настають, а за зберігання треба платити вже зараз. До того ж великі госпо дарства для проведення посівної традиційно залучають кредитні ресурси. Та чи будуть видаватися кредити наприкінці зими або навесні, невідомо. На Харківщині 65% всіх орних земель обробляються саме у великих сільгосппідприємствах. Відповідно загальний успіх чи невдача весняної посівної залежатиме від кредитування агропромислового сектора та від допомоги держави у компенсації відсоткових ставок, які напевне будуть значними, у межах 30%.

Криза і наука: хто кого? Аліса Мур Криза не обминула сферу науки і технологій, хоча, на думку західних аналітиків, і не позначилася тут так відчутно, як у банківській справі або промисловості.

Передусім відкладаються най дорожчі проекти. Так, NASA відмо вилося від знаменитої програми відстеження астероїдів, які мо жуть загрожувати Землі Землі. Через постійний дефіцит бюджету NASA і до кризи було змушене відклада ти або заморожувати частину своїх проектів. Зараз же ця тен денція тільки посилилася. Під сум нівом і проект із запуску супут ника для вивчення деяких вла стивостей темної матерії матерії. «Най свіжішою» жертвою нестачі коштів

s Science став м а р с о х і д M a rrs atory Laboratory atory,, старт якого відкладе Labor но з 2009 року на невизначений час. За допомогою його приладів, зокрема, планувалося проаналізу вати ґрунт у пошуках органічних сполук. Є «потерпілі» і серед проектів з галузі біотехнології. Двом із трьох дослідних груп не виділили фінан сування для роботи з гібридними ембріонами ембріонами, хоча законопроект, що надає маніпуляціям з гібрида ми легального статусу, широко об

говорювався в пресі й був схвале ний британським парламентом. Гібриди, отримані шляхом перене сення в клітину тваринного ядра клітини людини, необхідні вченим для одержання ембріональних стовбурних клітин. Їхнє вивчення є дуже перспективним напрямом, що теоретично може допомогти в розробленні лікування всіляких хвороб. Але найбільші побоювання вик ликає доля Великого адронного колайдера. Величезний приско рювач, як відомо, був зупинений через десять днів після запуску че рез аварію, спричинену порушен нями в електросистемі. Ремонт БАК, за оцінками на листопад 2008 року, обійдеться як мінімум у

21 мільйон доларів. Чи зможуть фізики дозволити собі такі витрати в нинішньому кризовому році, не відомо. Що ж до самих учених, то у роз винених країнах вони у більш вигід ному становищі порівняно з праці вниками інших галузей. Науковці не піддалися поки ні скороченням, ні урізанню зарплат, щоправда, ос танні незрівнянно нижче, ніж у бан ківському секторі. З іншого боку, дослідникам не звикати виживати в умовах мізерного фінансування. Головним для них є сам процес дослідження. За матеріалами enta.ru Lenta.ru агентства новин L


№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

Закон збереження особистості думки

З’єднуючи покоління Молодий журналіст пропонує створити клуб «Технічки» Технічна думка завжди була об’єднанням, а не роз’єднанням — «закон збереження думки» тут, на щастя, діє не так, як у політиці. За традицією «Українська технічна газета» дає слово не тільки маститим, а й молодим авторам — щоб не розірвався зв’язок часів і поколінь. Одна з таких «зустрічей» на її сторінках стала особливо цікавою і символічною.

Костянтин Перцовський

Х

очу подякувати редакції «УТГ» не про сто за публікацію мого есе «Місяць і гріш», а й насамперед за те, що його поміщено під однією обкладинкою з інтер в’ю всесвітньо відомого вченого, директо ра Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України М.В.Поповича. Можна було б вважати це випадковим збігом, як і те, що через півстоліття після академіка я вийшов зі стін тієї ж almamater — Київського університету імені Тараса Шевченка (правда, навчався на факультеті кібернетики); і те, що Мирослав Володими рович недавно очолював журі всеукраїн ського конкурсу, яке відзначило мою робо ту, присвячену нашій країні. Але «зустріч» в «Технічці» підтвердила філософську істину: за випадками стоять закономірності. Вони виз начаються, насамперед, тим, що у різних поколінь всетаки спільне коріння, спільна історія.

не один він втік із гетто («кошари»), попав в ліс до партизанів, вижив (тих хлопців, що пішли в загін і вижили, було декілька чоловік), і я пам’ятаю його з курсантськими погонами — він поступив у якесь військове училище. Я був молодший від нього на декілька років, тобто ми їх, старших, знали, а вони нас, мен$ ших, — ні. Хіба що сім’ю педагогів знали ши$ рокі кола, так би мовити, громадськості. Про роки окупації, підпілля, про людей, се$ ред яких були і дуже шляхетні і прекрасні, і звірі і мерзотники, окрема розмова. У мене є книжка про Заславське підпілля і партизан, написана заславчанином, там згадують і мою матір. З командиром загону Героєм Радян$ ського Союзу О.З.Одухою ми з мамою познай$ омились особисто вже в 60$х роках, незадов$ го до його смерті. Ось усе, наразі, що я можу сказати. Бажаю всій вашій сім’ї всього найкращого, здоров’я і радощів. Ваш М.Попович».

Можливо, саме технічна думка дозволить нам не тільки «суто технічно» з’єднатися. Але — через покоління, родини, тра диції прийти до того єдиного, у чому особистості й народ на бувають своєї цілісності. І це незабаром було ще раз доведено. У біографічній довідці про вченого зазначено: «Народився 12 квітня 1930 року в Жито мирі». Зацікавившись, на одному з науко вих сайтів я прочитав: «Батьки були вчите лямифілологами і з 1930 року працювали в школі № 1 м. Ізяслава на Хмельниччині». У ті часи там проходив західний кордон краї ни. Місця, досить далекі від Луганщини, схо ду України, де народився і ріс я. Але саме в давньому Ізяславі народилася і провела ди тинство моя бабуся Раїса Самойлівна — колишній фронтовий лікар, одна з перших медиків нашого Сєверодонецька, побудова ного після війни. Її давно немає в живих, але вона встигла розповісти нам, онукам, про свою велику родину Дереш. Майже всі в ній — і дорослі, і діти загинули в перші ж дні фашистської окупації. Але земляки, ризикуючи життям, допомогли врятуватися бабусиному братові — тоді підліткові. Він партизанив, був пора нений, потім почав шукати рідних. Бабуся сама знайшла його... завдяки статті Іллі Еренбурга в газеті «Вісті» в 1944 році (пізніше ця публікація — «Лист Сюні Дереш» увійшла в знамениту «Чорну книгу» І.Ерен бурга і В.Гроссмана). Хлопчик, звичайно, відстав у навчанні, але всетаки здобув ос віту військовоморського інженера. Став конструктором підводних човнів, капітаном першого рангу. Мої батьки бували в нього в гостях у СанктПетербурзі. Про все це (після прочитання статті в «Технічці») ми й написа ли академікові М.В.Поповичу, не дуже спод іваючись на відповідь: чи мало в нього зем ляків?.. Але він відповів! «Я прожив у м. Ізяславль, або, як ми, місцеві, його називали, — Заслав, перші 16 років свого життя. Батьки були вчителями в школі № 1: батько, Попович Володимир Андр$ ійович,– завучем, мати, Рутківська Олександ$ ра Феофілівна, — вчителькою, обоє мовники українські і російські. Батько пішов на фронт і загинув під Києвом у 1941 році, мати з двома дітьми пережила окупацію, її вже давно немає. В роду я лишився найстаршим, а було мені в 41$му одинадцять літ. Тим не менш я дуже добре пам’ятаю Сюньку Дереша, він був особистістю навіть легендарною, бо чи

Тепер цей лист — одна з наших сімейних реліквій. Я переслав його копію братові Олек сандру, який зараз здобуває вищу кваліфіка цію економіста як фулбрайтівський стипенді ат в США, і ним (листом) зацікавилися в ук раїнській діаспорі. Адже за, здавалося б, при ватним листуванням стоїть так багато! Воно

показує, що нас усіх, людей різного віку, які живуть у різних регіонах, країнах і ма ють за плечима дуже несхожий життєвий досвід, поєднує набагато більше, ніж те, чим хтось намагається нас роз’єднати. Якщо ми, звичайно, хочемо бути шляхетни ми, як написав М.В.Попович. Все написане начебто не зовсім тема «Технічки»; однак «УТГ» — це ж справ жня газета інтелігенції в широкому розумінні слова. Причому тієї інтелігенції, що звикла до конкретних справ, до справ жньої відповідальності за свої вчинки. Той же Мирослав Володимирович Попович по дав тому чимало прикладів. Чому б не об’єднати таких людей, створивши своє рідний клуб «Т ехнічки»? Ми б могли знай «Технічки»? ти чимало точок дотику, взаємних інтересів з багатьма організаціями, об’єднаннями. Недавно довелось розмовляти із земля ком, генеральним директором Федерації роботодавців України Володимиром Олек сандровичем Грищенком. Він вважає, що таке об’єднання при досить великому діа пазоні інтересів його учасників мало б не тільки інтелектуальне, а й, можливо, прак тичне значення. Наскільки це актуально?.. Тим, кому до водилося брати участь в обговоренні на гальних, суперечливих подій, питань, ста тей в Інтернеті, знають, скільки протилеж них думок, що доходять до крайнощів, вони породжують. Упевнений, що саме аудиторія «Технічки» може показати тут гідний зразок у культурі дискусій, оскіль ки газета, на відміну від більшості інших, не політизована. Хотілося б, щоб «невипадкові зустрічі» на сторінках «УТГ» тривали, щоб ми не при пиняли говорити, обмінюватися думками (не тільки технічними) одне з одним. Таке живе спілкування зробить газету ближ чою, цікавішою, актуальнішою, по трібнішою для всіх. Зрештою, визначення «технічний» має і таке значення: майстер ний, професійний. А професіонали —всі разом — і повинні визначати стрижень й успіх будьякої справи.

Письмо Сюни Дереш 14.IV.44 г. Здравствуй, дядя Миша! Пишу из родного города Изяславля, кото рый вы бы не узнали. От нашего местечка ос талась жалкая половина. Но зачем оно со всем осталось? Лучше бы его не было, не было бы всего, лучше бы я на свет не родил ся. Теперь я уже не тот Сюнька, которого вы знали. Я сам не знаю, кто я теперь. Все ка жется сном, кошмарным сном. В Изяславле я и Фельдман Кива, наш сосед, больше нико го не осталось от восьми тысяч людей. Нет моей дорогой мамы, папы, нет милого брата Зямы, Изы, Сары, Боруха... Все милые, доро гие люди, как тяжело вам пришлось!.. Я не могу прийти в себя, не могу писать. Если бы я начал рассказывать, что я пережил, — не знаю, поняли бы вы это. Я три раза удирал из концентрационного лагеря, не раз видел смерть в глаза, шагая в рядах партизан. Лишь пуля фрица вывела меня из строя. Но я уже здоров — нога зажила, и я буду искать врага, чтобы отомстить за все. Я хотел бы пови даться с вами хотя бы на пять минут. Не знаю, удастся ли... Пока сижу еще дома, хотя от этого дома остались одни развалины, но называется “дома”. Получил письмо от Тани. Очень обрадовался, что есть еще близкие... Жду ответа на мое письмо. Милые, дорогие, как бы поскорей увидеться... Дядя Миша, помни, что это наш злейший враг — фашистский людоед. Какой ужасной смертью погибли все наши! Бей его до конца, режь по кускам! Никогда не попадайся к нему в руки. Письмо вышло бессвязное, как бессвязна и никчемна моя жизнь. Но всетаки я еще жив... Для мщения над врагом. До свидания, дядя Миша. До скорой, желанной встречи! Привет всем, всем, всем! Я как будто бы вернулся с того света. Теперь начинаю новую жизнь — жизнь сироты. Как? Я сам не знаю, как. Пишите почаще, ожидаю ответа. Почему не пишут дядя Шлема, Иосиф с Гитой и т.д.? С приветом, ваш племянник Сюня Дереш. Мой адрес тот же. В общем, я получу, куда ни напишете, потому что, кроме меня, здесь никого нет. Із зібрання Іллі Еренбурга. Архів Яд Вашем, P.21.1/38

Кого готує вища школа Росії і які кадри насправді потрібні країні? Цими питаннями перейнялися світлі уми із суспільної ради при Міністерстві освіти і науки Російської Федерації. Відповіді (до речі, досить критичні) становлять інтерес і для України, оскільки системи освіти в наших країнах мають ідентичну пострадянську структуру.

Які кадри потрібні країні? Валентина Гаташ

У

Росії колосально зріс попит на вищу ос віту: з урахуванням студентів коледжів на 10000 чоловік населення припадає 620 студентів. Це більше, ніж у США і Фінляндії. Але ще швидше, ніж попит на освіту, зростає її про позиція. Сьогодні у 3 тисячах державних і при ватних ВНЗ, а також їхніх діючих філіях учать ся приблизно 7,5 мільйона студентів. При цьо му «масштаб університету» (кількість тих, хто навчається там) менше, ніж у розвинених країнах, де дві з половиною тисячі студентів — звичайне явище. Як показав моніторинг, причини, з яких випускники шкіл прагнуть навчатися у ВНЗ, за останні роки не змінилися. Молоді люди хочуть знайти добре оплачувану роботу і зро бити кар’єру, нерідко безвідносно до покли кання і професії.

У ВНЗ домінує шкільний формат на вчання — «вивчивсклавзабув». Близь ко половини сту дентів під час навчання студентів лише імітують його. Скачування рефе ратів, курсових і навіть дипломних робіт з Інтернету стало звичайною справою. Ця практика поширилася настільки, що змусила керівництво ВНЗ розпочати впровадження централізованої комп’ютерної системи «Анти плагіат», що дозволяє перевірити, що студент написав сам, а що запозичив з Мережі. Сис тема дає непогані результати: приміром, у Вищій економічній школі за рік кількість ви падків використання чужих рефератів скоро тилася вдвічі. Ректори російських вузів вважають, що масова вища освіта може стати конку рентною перевагою Росії, якщо зробити її якісною. Для цього, зокрема, необхідно ввести, крім академічного, і прикладний бакалаврат бакалаврат.. Треба також посилити вимо ги до відкриття магістерських програм програм: вони обов’язково повинні включати наукові дослідження. Навчання має стати більш індивідуалізованим індивідуалізованим, як на Заході, де викла дачі можуть зустрічатися зі студентом і роз мовляти з ним по двітри години. Без цього неможливо навчити людину мислити і аналі зувати. Настав час облишити архаїчні методи викладання і змінювати структуру навчан ня: менше ау диторних занять, більше — аудиторних індивідуальних індивідуальних. — Всі наші студенти одержують дипломи державного зразка, а це означає, що і відпо відальність за якість освіти покладено на дер жаву, — заявив міністр освіти та науки РФ Андрій Фурсенко. — Коли ми робимо дос тупну освіту неякісною, ми обманюємо людей. За прогнозом потреб економіки у кваліфі кованих кадрах різного рівня, у 2015 році кількість випускників вищих навчальних зак ладів перевищить потреби економіки на 365 тисяч чоловік, або у півтора раза. Перевищен ня відбудеться за рахунок тих випускників, які закінчать ВНЗ з напрямів «Гуманітарні науки» і «Економіка та управління». Тому міністерство освіти та науки РФ попереджає: абітурієнти, які вибрали при вступі спеціальності з юрис пруденції, економіки й менеджменту, можуть після закінчення навчання мати проблеми з працевлаштуванням. У той же час дефіцит фахівців з початко вою профосвітою (випускників ПТУ) станови тиме майже таку ж кількість, що і надлишок гуманітаріїв — 313 тисяч чоловік. На думку членів суспільної ради, система початкової і середньої профосвіти в країні набула безви хідного характеру і не відповідає ні потребам суспільства, ні вимогам економіки.


Наука особистості

«Мозок за своєю природою всеосяжний...» Олег Кришталь:

Усі вчені світу, які досліджують людський мозок, поки знають про нього мізерно мало. Адже загальна кількість зв’язків, що теоретично можуть утворюватися в мозку, більше, ніж число молекул у Всесвіті. Тому розмови про те, на скільки відсотків ми використовуємо свій мозок, і цифри, які при цьому називають, зазвичай викликають у серйозних науковців скептичну посмішку. Про природу людського мозку, досягнення і перспективи у його дослідженні розповідає в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» видатний вітчизняний нейрофізіолог, лауреат Державної премії СРСР і України Олег Кришталь.

Емір Ашшурський, академік Міжнародної академії біоенерготехнологій — Олеже Олександровичу, сучасна на ука стверджує, що той обсяг інформації, який середньостатистична людина має одержувати за 15 років, тепер накопи чується вже за 8. Скажіть, а скільки вза галі інформації може «переварити» людсь кий мозок? — Меж для придбання інформації навіть одним окремо взятим мозком я не бачу. Адже як взагалі утворюється знання? Наші органи почуттів повинні одержати якусь інформацію. Вона повинна сприйнятися мозком. Мозок повинен навчитися нею користуватися. За всім цим стоїть цілком конкретний фізіологі% чний процес — утворення нових зв’язків (си% наптичних комбінацій) між нервовими кліти% нами. Тобто все питання — лише в ємності самих по собі інформаційних каналів.

Допустимо, ми сидимо перед комп’ютером, граємо в якусь гру, вирішуємо графічне завдан% ня, малюємо тривимірні картинки... Як тільки всі ми, масово одержавши доступ до клавіату% ри, матимемо можливість створювати такі об% рази, це вже стане, по суті, початковим етапом виникнення нової мови, причому не вербаль% ної, а саме образної. Адже чому дуже важко буває викласти всі перипетії роману, просто передавши його сюжет? Тому що справжній класичний роман породжує відповідні образи. І треба, щоб ці образи «засвітилися» у нас у го% лові. Ми повинні цьому навчитися. І відбуде% ться це, я думаю, незабаром... — Коли ж приблизно? — Це важко сказати! Як показав час, ба% гато найвідоміших провісників ганебно сіли в калюжу. Я не хочу опинитися в такому непри% вабливому становищі й ніякі строки поки на% зивати не буду... Не моментально, звичайно, але коли%небудь ми все%таки опануємо мета% мовою, у результаті чого всі образи стануть

для нас «усуспільненими». Тобто сама осо% бистість вже не буде тим, чим вона є сьогодні. Зараз ми цінуємо свої внутрішні образи як щось інтимне й неповторне. Але настане час, коли ця суто індивідуальна «таємність» світос% прийняття зникне. З одного боку, для кожної конкретної особистості це, природно, буде відчутною втратою. З іншого — як знати?.. — А що ви можете сказати про надзви чайно модне зараз вимірювання коефіцієн та розумового розвитку? — У пресі повідомлялося про те, що у Ша% рон Стоун IQ вище, ніж в Ейнштейна! Уже з цього можна судити, наскільки все це має при% кладний характер. IQ був придуманий для того,

№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

щоб вирішувати якісь конкретні прикладні завдання: наприклад, вибрати доброго ме% неджера для компанії, тощо. — Сьогодні офіційні зарубіжні джерела називають вас найбільш цитованим україн ським ученим. Певне, позначається пос тійне бажання поділитися своїми знання ми й здогадами. А про що, коли не секрет, ви мріяли в дитинстві? — Мене приваблювала споконвічна со% кратівська ідея про те, що найважливіше в цьому житті — пізнати самого себе. Хоча те% пер я вже, звичайно, розумію, наскільки наївні були ті юнацькі надії. Так, ми потроху пізнаємо себе, але як мало нам ще про самих себе відомо! Проте, якби довелося раптом починати спочатку, то я б, напевно, почав усе з тих же наївних амбіцій. Що ж до згаданого вами показника циту% вання, то в науці це зараз нагальне питання. Якщо ти довго ніде не публікуєшся, то в зару% біжних колег з’являється цілком слушний по% див. Адже будь%який солідний вчений не має права відставати від науки, що бурхливо роз% вивається. Якщо хоч на секунду застопорив% ся — все: за нинішніх темпів розвитку такий дослідник уже, по суті, баласт, лежачий камінь. Адже загальне людське знання вироб% ляється колективно: всі ми продукуємо якісь окремі дрібні крупинки, з них виходять цег% линки, а з готових цеглинок зводиться цілісна закінчена будівля. Дай Боже, звичайно, щоб не Вавилонська вежа!.. — А як ви взагалі ставитеся до релігії? — З величезним щирим пієтетом, оскіль% ки це продукт тривалого культурно%історич% ного розвитку. Якщо вже на те пішло, наука теж є своєрідним різновидом релігії. Її сим% вол віри — пізнаванність світу. Хоча те, що це пізнання зрештою не упреться в стіну, ще не факт. Ми вже сьогодні маємо конкретні випадки, коли вдавалося підтвердити неви% рішуваність певних завдань. Таке часто буває і в математиці, і у фізиці. Тобто суто науковими засобами (вдумайтеся!) можна довести, що сама наука має жорсткі межі.

NEWSтрино

Замість пластмаси — рідка деревина Замінити стандартні пластмаси і на довгі роки забезпечити людство новими матеріалами здатна технологія «рідкої деревини«, розроблена вченими Інституту хімічних технологій (Фраунхофер, Німеччина).

А

дже пластик, хоча він і є найбільш за% требуваним матеріалом у сучасному світі, має ряд істотних недоліків. Він на% лежить до ресурсів, що не переробляються, містить токсичні речовини і виробляється з нафти, запаси якої непоновлювані. Розроблений німецькими вченими мате% ріал — арбоформ — створений з лігніну, що добувається з м'яких тканин деревини. Це побічний продукт паперової індустрії, у світі його щорічно виробляється близько 50 мільйонів тонн. Причому 95% його просто спалюється у топках котлів. При змішуванні різних видів лігніну з на% туральними волокнами деревини, льону, пеньки виходить термопластичний матеріал, що, подібно до пластмаси, може переробля% тися литтям у форми. Він, як і звичайна дере% вина, здатний протистояти комбінованому навантаженню від стискання і розтягування. Змінюючи його склад, можна регулювати

міцність, твердість, температурну стабільність розмірів та інші властивості відповідно до специфічних вимог. З такого біопластику вже виготовляються різні автомобільні деталі, що вимагають особливої міцності. Використовують його і при виробництві будівельних матеріалів, зброї, електроніки, прецизійних виробів, меблів, музичних інструментів, садового інвентарю. Арбоформ має своєрідний малю% нок і приємну на дотик поверхню, що нага% дує поліровану деревину. На відміну від зви% чайних пластмас біопластик має дуже ма% леньку усадку, що дозволяє виготовляти де% талі з високою точністю, наприклад, вимірю% вальні інструменти або корпуси годинників. На відміну від пластику арбоформ може піддаватися багаторазовій переробці. Під час експериментів деталь із біопластику неодно% разово розбивалася на осколки, після чого переплавлялася в однорідну масу. Аналіз ар% боформу після десятиразового переплавлен% ня показав, що його параметри і властивості не змінилися. Фірма, що розробила новий матеріал, поставляє його замовникам у вигляді грану% ляту «під ключ".

Фотоелектричні установки, усе більш популярні в Європі і США, поряд з іншими альтернативними джерелами енергії стали предметом пильної уваги в країнах, що розвиваються. За наявними даними, сьогодні без електроенергії обходиться близько 1,6 мільярда чоловік, або більше 20% населення Землі.

Сонячні батареї в африканських селищах

В

ідомий світовий виробник сонячних па% нелей — японська корпорація Kyocera — відправила партію фотогальванічних установок у Туніс. Як заявив уряд цієї краї% ни, монтаж традиційних систем електро% постачання у великій кількості малих се% лищ міг би серйозно позначитись на дер% жавному бюджеті. Набагато вигідніша альтернативна енергетика. За допомогою японських фахівців у Тунісі вже електри% фіковано більше п'ятисот домашніх гос% подарств. А всього за останні роки Kyocera поставила свої сонячні батареї більш ніж у двадцять країн світу (у тому числі Монголію і Пакистан), забезпечив% ши електропостачання ключових об'єктів у їхніх важкодоступних районах. Не відстають від цієї фірми й інші виробни% ки. Так, корпорація Mitsubishi розробила стра% тегію чотириразового збільшення випуску фо% тоелектричної продукції. Недавно вона предста% вила нову компактну енергетичну установку, розроблену для потреб сільських районів Азії.

Головна загроза життю на Землі — саме життя? З дитинства нам прищеплювали погляд на природу як на складну систему, що саморегулюється і може сама про себе подбати. Приміром, антилопи рятують савану від надлишку трави, леви — фауну від надлишку антилоп, стерв'ятники чистять кістки і тих, і інших, кістки розкладаються під впливом мікроорганізмів... Незграбне ж людство зі своїми хімзаводами, ядерними арсеналами і вихлопними трубами здатне тільки порушувати природну гармонію.

Т

им часом деякі вчені вважають, що така філософія далека від істини. Вивчення історії Землі переконливо дає зрозумі% ти, що життя, залишене напризволяще, зовсім не живить природу, а, навпаки, періодично от% руює її. Природний світ являє собою не зба% лансовану систему ваг і противаг, а своєрідну пекельну машину, що рухається від однієї ка% тастрофи до іншої. Задовго до появи на пла% неті людей інші форми життя так забруднили її, що саме існування життя на Землі було під загрозою. Наприклад, 3,7 мільярда років тому примітивні мікроорганізми створили метано% вий смог, який мало не вбив все живе. Трохи

Нову фотоелектричну установку з урахуванням особливостей африканських країн, куди вона поставлятиметься, створив ще один японський виробник — фірма Sharp. Зараз інженери з Ту% реччини, Ємену, Йорданії, які обслуговуватимуть нову техніку, навчаються в Японії.

Загальна потужність сонячної радіації, що перехоплюється нашою планетою, становить 1,7x10 14 кВт. Ця колосальна потужність приблизно у 500 разів пере% вищує граничні потреби людської циві% лізації.

більше мільярда років по тому вони накачали атмосферу ще одним отруйним газом — кис% нем. На щастя, нові форми життя змогли до нього пристосуватися. Частина випадків масових зникнень видів тварин спричинена не падінням метеорита або вулканічними виверженнями, а бактеріями. Можливо, і динозаври вимерли не від падіння гігантського астероїда, а від якогось вірусу? Іншими словами, зовсім не люди з їхніми винаходами є причиною всіх проблем. Учені назвали свою модель «гіпотезою Медеї» на честь героїні грецької міфології, що вбила своїх дітей. Підг отувала Валентина Владимирова Підго (За матеріалами New Scientist, Кіодо Цусін)


№ 7 (59)

Соціум аспект

12 лютого 2009 року

Власник кактусів$рекордсменів Борис Мельниченко напередодні кожної зими непокоїться, чи витримають морози його колючі друзі. А коли холоди залишаються позаду, радіє: вони вижили — людина і південноамериканські рослини.

Під одним дахом

Ірина Кондратьєва

У

далекому 1952 році в Сумах проходи ла Всеукраїнська виставка кактусів. Борис Павлович Мельниченко поїхав туди як представник Дніпродзержинсько го товариства любителів кактусів. Він зро бив блискучу доповідь, яка частково ґрун тувалася на практичному досвіді (вдома в нього росло близько десятка круглих і до сить колючих ехінопсисів), а також на знан нях, здобутих зі спеціальної літератури. Пройшовши війну і непогано знаючи німецьку мову, він міг читати в оригіналі довідники, видані в Німеччині. Але різно каліберні ехінопсиси навіть у післявоєнні роки не вважалися рідкісними рослинами. (Їх, до речі, і сьогодні можна зустріти май же в кожній квартирі або сучасному офісі, поруч із комп’ютерами.) Виставка ж дава ла шанс придбати щось таке, від чого за хопило б дух. І такий екземпляр Борис Пав лович побачив. При виборі нового виду кактуса не ос танню роль відіграла його ціна. Всі какту си на виставці були дуже дорогі. Деякі оці нювалися по 25 рублів за 1 см. Але за той, на який накинув оком Мельниченко, про сили всього 5 рублів за сантиметр. Ос кільки його висота становила на момент купівлі 10 см, треба було заплатити 50 рублів. Працюючи завідувачем аптекою міської лікарні і одержуючи 110 рублів на місяць, Борис Павлович ризикнув запла тити таку значну для нього суму — тоді на ці гроші можна було безбідно жити 2—3 тижні. Задоволений, повернувся додому. Кактус із роду цереусів виявився не примхливим. Догляд за ним був по трібний мінімальний: полив — раз на

Всі негоди вони вже давно переживають разом — людина і кактусивелетні

тиждень, а то й на два, підгодівля добри вами — залежно від загального стану. Якщо на рослині з’являлися якісь «боляч ки», лікував її спеціальними дезінфікую чими засобами, обприскуючи за допомо гою пульверизатора. Досить довго цереус сидів нерухомо, не збільшуючись ні в довжину, ні в ширину. Швидше за все, йому не вистачало соняч ного світла, тепла і вологи (з цієї ж причи ни він так жодного разу і не зацвів). Але забезпечити всіма цими благами свого но вого «друга» Борис Павлович не міг — місце для майбутнього велетня знайшлося тільки біля балкона, у кімнаті на тіньовому боці бу динку. Та й часу бракувало для того, щоб сидіти з кактусом, як з малою дитиною. Од нак через рік поруч зі «старшим братом» проклюнувся молодий пагін і почав рости якщо не по днях, то по місяцях і роках точ но. До середини 80х він виріс до стелі, а «зрозумівши», що далі шляху нема, почав прикрашати себе відростками з боків. Сьо годні їх уже п’ять, всі різної висоти й шири ни. Довелося ці «ручкиніжки» підв’язувати, щоб не зламалися. Певне, «кровні брати» непогано пристосувалися до змушеного близького сусідства і у підсумку разом ви тягнулися під стелю. А може, тут головну

Розтлумачимо?

Цереус (cereus) у перекладі з латинської означає «свіча». Іноді цереуси називають смо лоскипами пустелі, бо мандрівники використо вують висохлі кактуси як паливо.

Квітки цереуса великі — до 25 см у діаметрі, зеленуватобілі, розпускаються вночі й запилю ються кажанами. Плоди — їстівні ягоди масою до 5 кг, які назива ють . . . помідорами. У стеблах гігантів може містится до 2 тонн води.

Найбільшим кактусом вва жається каліфорнійський це реус гігантський. Він схожий, як і всі цереуси, на канделябр. Один такий велетень виріс до 24 метрів, прожив 150 років і загинув тільки тому, що був звалений бурею в 1978 році.

роль відіграв дух суперництва: мовляв, хто зможе піднятися вище? Зараз вони вже подолали позначку в три метри. Після розвалу СРСР кактусам довелося пристосовуватися... до зимових холодів. Справа в тому, що у квартирі поверхом ниж че розмістився магазин, у якому заглуши ли частину загальних стояків центрально го опалення. Більше 15 років кімната, у якій стоять цереуси, узимку не обігрівається. Температура в ній не піднімається вище 14 градусів. Господар, щоб не змерзнути, лягає спати у старому кожусі — подарунку роди ча, який носив його ще під час війни й дійшов з ним до Берліна. А от кактуси одяг ти нема в що, хіба що повісити на вікні ков дру для захисту від морозу. Борис Павлович хотів було розстатися зі своїми колючими друзями й запропонува ти їх якомунебудь бізнесменові, але потім передумав. Тому що дійшов висновку: всі бізнесмени цікавляться тільки грішми, а відчути любов до рослин, до природи їм нема коли або не дано. Борис Павлович розповідає про своїх ви хованців з незвичайною ніжністю. Говорить, що любов до рослин йому прищепила мама. У родині підростали три брати, малий малого менше. Борису, як найстаршому, доручалося миття величезного фікуса й китайської тро янди. Раз на тиждень він брав цебро з водою, ставав на стілець, щоб дотягтися до листячка зверху, і старанно протирав ганчіркою кож не з них. Утомлювався дуже, але був гордий і щасливий, що допомагає створювати в бу динку красу. Дивлячись на свої героїчні це реуси, він згадує рідну домівку, мамину тро янду, фікус із величезним зеленим листям, і на серці в нього стає тепло, як у дитинстві. Фо ора Фотто авт автора

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити

передплата

ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70344, 66548

Саміт Дніпропетровськ 3704423, 3704512 Передплатне агентство «KSS» 335289

ВІННИЦЯ БліцІнформ 276658

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 415474

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 49704

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 553000, 552475 Колегія 552582 ДОНЕЦЬК ДонбасДеЮре 3826825/26 Ідея 3810932 Кріотехніка 3117681 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 7447315, 7441661

ЖИТОМИР БліцІнформ 360400 ЗАПОРІЖЖЯ БліцІнформ 639182 Прессервіс Кур’єр 2200797 Меркурій 2208761 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 49188 Філіпова Н.О. 501320 БліцІнформ 522870

КИЇВ БліцІнформ 2055110 ВПА 5020222 Кондор 4087625 4087652 Статус 3917453 3917454 Пресцентр 5361175 Саміт 2807745 Передплатне агентство «KSS» 5858080 Меркурій 2488808 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА БліцІнформ 320306 КРЕМЕНЧУК Меркурій 700384 Саміт Кременчук 32188

КРИ ВИЙ РІГ 474775, КРИВИЙ БліцІнформ 474735 662436 НОУХАУ Кур’єрська 472003, служба 471777 передплати і СамітМиколаїв доставки 561069 040494 СПД «Соколов» НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ 4048271 АйДжі Електронікс ЛЬВІВ 42248 Ділова преса 703468 Західний кур’єр 230410 Фактор 418391 Циндра 971515 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 501364, 501433 ЛУЦЬК БліцІнформ 720548 МАРІУПОЛ Ь МАРІУПОЛЬ БліцІнформ 335498 МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ ТЕПС & С

НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 40771 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 75191 ОДЕСА Ласка 7116616 Пугачова 2371780 Агентство Наш Бізнес 7180608, 7144168 ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 60093

ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 509310 БліцІнформ 509261 СЕВА СТОПОЛЬ БліцІнформ 554451 ФакторПреса 455582 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249300 СамітКрим 512493 Флора 270092 Фактор Преса 279456 СУМИ ДІАДА

780355 Еллада S 251249 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 251823 ХАРКІВ Фактор Преса 7382973 Александ рова 7545827 ХЕРСОН Кобзар 420909 ЧЕРНІВЦІ Ключук 570317, 247383 ЯЛТ А ЯЛТА СамітКрим 324135

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59$93$92, т/ф 59$93$91, E$mail: marketing_utg@ukr.net

на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 59$93$92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 місяць — 19,24 грн на 6 місяців — 115,44 грн на 10 місяців — 192,40 грн


Розслабтеся!

Іду на грозу!

№ 7 (59)

12 лютого 2009 року

КРОСВОРД

«І сказали вони: давайте побудуємо собі місто й вежу, главою до небес; і зробимо собі ім’я, щоб ми не розсіялися по лицю всієї землі» (Буття, 11:1"9). Так починалася історія Вавилонської вежі. Про неї написано безліч літературних творів, великі художники увічнили її на своїх полотнах. А ідіома «вавилонське стовпотворіння» (символ безглуздого скупчення або праці великої кількості людей) живе в багатьох мовах світу донині. І все"таки багато що в цій історії і досі незрозуміле. Яка ж була мета цього грандіозного проекту? дівлях Пенсільванського університету й ад міністрації Пенсільванії перші громовідво ди. Чеський священик із Пржимєтіц Прокіп Дівіш у 1754 році помістив у своєму саду першу «машину для погоди», як він назвав свій громовідвід. Показово те, що Дівіш мав намір створити не механізм для відво ду блискавок, а тільки машину, яка б сама активно відкачувала електричну енергію з хмар. Іншими словами, йдеться про один із перших у світі заземлених громовідводів. Апарат заввишки 42 метри складався з більш ніж 400 заземлених залізних шпилів. Шість років по тому Дівіш установив такий же апарат на вежі церкви в Пржимєтіцах. Він постійно запевняв усіх, що його винахід здатний змінювати погоду, і це зрештою стало причиною знищення створеного ним громовідводу. Коли в Пржимєтіцах узимку настали люті морози, які знищили всі по сіви, селяни обвинуватили в цьому винахід свого парафіяльного священика і зруйну вали громовідвід.

Корона з громовідводом

З

Володимир Отрощенко

Вогонь небесний

Б

лискавка завжди була для людини за гадкою. Вогонь, що спалює все на своє му шляху, сходить з небес, причому пе редбачити його прихід і місце потрапляння неможливо. У сиву давнину блискавки боя лися і єдиним засобом порятунку від неї вва жали магію.

а давніх часів існували і громовідводи, так би мовити, індивідуального призна чення. Приміром, серед цінних подарунків, наді сланих візантійським імператором Михай лом Палеологом татарському темнику Ногаю, були головні убори. От що пише про них ро сійський історик середини ХІХ ст. Г. Пахімер: «Ногай запитував того, хто приніс, чи корис на ця каліптра (головний убір) для голови, щоб вона не боліла. Чи ці розсипані по ній перлини та інше каміння мають силу захища ти голову від блискавки й ударів грому так, щоб людина під такою каліптрою була не уразливою?». Великий середньоазіатський вченийен циклопедист альБіруні (Х—ХІ ст.) згадує «камінь, що відводить град»: «Камені, що відбивають град, називалися «сангмухра». Один такий камінь зберігся в одному із сіл Касана; щораз, коли набігала чорна хмара з градом, жителі витягували його, прикріплю вали до вежі міської стіни або фортеці, і хма ра розривалася і розсіювалася».

ГГОРИЗОНТ ОРИЗОНТ АЛЬ: 1. Взуття в комплекті з томагавком. 5. Див. малюнок. 9. Вулиця, на якій ОРИЗОНТАЛЬ: гарна погода (к/ф). 10. Чиста частина Понтія Пілата. 12. Продаж готової продукції. 15. Голов ний убір Леніна та Лужкова. 17. Роль Яворницького на картині Рєпіна «Запорожці». 19. Літак з подвоєним комплектом крил. 20. Китаєць, індус або узбек. 21. Театральний підказник. 22. Шампанська вдова. 24. Французький попередник євро. 26. Пила для випилювання візе рунків. 28. Батько дітей Рибакова. 29. Інертний газ. 30. Собака Шульца до зміни статі (оперет.). 31. Дикий, дикий Уест і Людина в чорному. 32. Тара для молока. 34. Відбійний молоток дятла. 36. Змова мовчання. 37. Друк на шкурі. 38. Було на початку. 40. Вхід і вихід для радіохвиль. 42. Дошка в ролі транспорту. 44. Дурниця, яку мелють. 45. Манільське прядиво. 46. Спецодяг. 47. Сяйво душі. 50. Відсутня в непритомності властивість організму. 51. Див. малюнок. 52. Сітча стий причіп до судна. 53. Те, що мріють зробити з Америкою індіанці. ВЕРТИКАЛЬ: 1. Жіночий диктатор. 2. Іспанка з сигарної фабрики. 3. Сторожовий пес елек тронної пошти. 4. Американське космічне управління. 6. Земля спотикання між Францією і Німеччиною. 7. Високе веління. 8. Мова іудеїв. 10. Див. малюнок. 11. Диригент військового оркестру. 13. Процес перетворення фараона на мумію. 14. Неглазуровані керамічні вироби. 15. Брехня з натяком і уроком добрим парубкам. 16. Ігрова лихоманка. 17. Юна полячка. 18. Продажна форма шпалер. 23. Жувальна гумка. 24. Музичний псевдонім Коров'єва. 25. Това риш П'ятниці. 26. Священна квітка індусів. 27. Перетинка в трубці телефону. 32. Німецька гу вернантка. 33. Хлопців живить, відраду старцям подає (Пушк.). 34. Плавання за волею хвиль. 35. Підкована комаха. 39. Реакція ввічливої людини на послугу. 41. Від А до Я. 42. Тварина, з якою треба спілкуватися у протигазі. 43. Ліхтаркарлик. 44. Талісман. 48. Сан сусіда Едмона Дантеса по в'язниці. 49. Мультиплікаційне ведмежа. 50. Див. малюнок. Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Японський кросворд Відповідь на головоломку «Лабіринт», надруковану в № 6 (58)

А потім люди вирішили побудувати вежу, щоб урятуватися з її допомогою. На думку се редньовічного вченого з Іспанії, метою буді вництва Вавилонської вежі було бажання вберегтися від божественого покарання не бесним вогнем. Говорячи сучасною мовою, вона стала спробою створення першого в людській історії блискавко і громовідводу.

ШАШКИ Білі починають і виграють

ГОЛОВОЛОМКА Доміно, що падає

Люди побудували вежу так міцно, щоб навіть під час потопу вона не впала і вогонь був над нею не владний. На вежі були гарма ти, які могли вбити кожного, хто наближався до неї, щоб зруйнувати. Вінчати вежу мала фігура ідола — громовідводу небесного блис кавичного гніву. Однак, як відомо, всі ці премудрості не до помогли грішникам, і після змішання мов бу дівництво Вавилонської вежі було зупинено.

Повітряний змій і «машина для погоди»

«З

в’язувати» частину блискавки люди навчилися порівняно недавно. У 1752 році Бенджамін Франклін за пустив у грозову хмару повітряного змія і встановив, що той збирає електричний за ряд. Того ж року Франклін установив на бу

Імператор Візантії Михайло VIII Палеолог. Середньовічна мініатюра. А от що говорить арабський учений Ахмед Тайфаші (XIII століття): «Повідомили мене люди з персів, що заслуговують на довіру, про те, що вони бачили одну фортецю у Фарсі, де бувають часті грози. У фортеці по будована вежа, і до неї на очах прикріпле ний камінь йашм (нефрит). І вони бачили, як гроза, що насувалася, йшла від фортеці в інший бік». Все це лише фрагменти надзвичайно ціка вої історії добре відомого нам громовідводу.

Рубрику веде Андрій Герман

Ви бачите на малюнку 28 вертикально стоячих кісточок доміно (вид зверху). Чи можете ви двома кісточками з цього комплекту звалити всі інші кісточ ки? Тобто вам потрібно переставити якісь дві кісточ ки у такому ж вертикальному положенні в інші місця і штовхнути їх. У результаті не повинно залишитися ні однієї кісточки, що стояла б.

Відповідь на етюд, надрукований у № 6 (58) 1. e1f2! c3:e1 2. g3h4! e1:e5 3. g5f6!! d4:f2 4. f6:d4 c5:e3 5. a3:e7 f8:d6 6. h6:a7 b8c7 7. a7b8 f2e1 (7…c7b6 8. b8g3 f2e1 9. g3f2 х) 8. b8:c1 e1c3 9. c1d2 c3:e1 10. g1f2 e1:g3 11. h4:f2 х В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

Украинская техническая газета №59  

№07, 2009 (украинская версия)

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you