Методичка моніторинг стану викладання by Tanya Vyzlenko

Державний заклад «Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Кіровоградській області»

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОНІТОРИНГУ СТАНУ ВИКЛАДАННЯ УРОКІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ інформаційні матеріали

Кіровоград 2014

У представлених інформаційних матеріалах розглянуто основні вимоги до вивчення стану викладання предметів та запропоновано алгоритм роботи керівного складу професійнотехнічного навчального закладу щодо системи відвідування уроків

Відповідальна за випуск – Стаценко О. В., директор державного закладу «Навчально-методичний кабінет професійнотехнічної освіти у Кіровоградській області» Матеріали упорядковано методистом Вузленко Т.В.

Список використаної та рекомендованої літератури:

Передмова

1. Нікуліна А.С., Сілаєва І.Є., Шевчук С.С. Сучасний урок у професійній школі: проектування, організація, аналіз. Методичний посібник – Донецьк: 2008. 2. Постельняк А. Типові недоліки в роботі керівників шкіл по відвідуванню і аналізу уроків. Азбука управління - Кіровоград: 1998 . 3. Відвідування та аналіз уроку адміністрацією школи - Все для вчителя: 2001, № 30. 4. Огородник Т. Системний підхід до діяльності вчителя і аналізу уроків - Відкритий урок: 2002, № 5 5. Кириленко І., Кузнєцов О. Методичний аналіз уроку Завуч: 2002, № 36. 6. Калинович Я. Типи уроків. Схеми аналізу уроків різних типів - Директор школи: 2001, №3. 7. Пройда А., Свіржевський М. Схема аналізу уроку. Методичні рекомендації - Завуч: 2001, № 35. 8. Соколова Т. Керувати зовсім не просто: системний підхід до аналізу уроку - Директор школи: 1997, № 1. 9. Критерії оцінки проведеного уроку - Все для вчителя: 1998, № 1-2. 10. Махмутов М. Современный урок.– М. Педагогіка: 1985 11. Рудик П. Аналіз уроку – Директор школи: 1999, № 3 12. Гладунський В. Урок. Методики аналізу – Львів: 1996

Близько 98 % всієї діяльності навчального закладу становить робота викладача, майстра виробничого навчання й учнів на уроці. Все найважливіше і найголовніше для учня відбувається на уроці. І про що б ми не говорили щодо якості навчально-виробничого процесу, а в кінцевому підсумку все зводиться до ефективності уроку. Саме тому необхідно вдосконалювати увесь процес навчання на уроці спільною роботою всіх його учасників - учнів, педагогічних працівників, адміністрації. Для керівників професійно-технічних навчальних закладів урок є джерелом найважливішої управлінської інформації та головним стратегічним напрямком контрою, оскільки якість уроку визначає результат роботи всього навчального закладу. Відвідування та аналіз уроку є складним, комплексним і відповідальним процесом, протягом якого вивчається робота викладачів, майстрів виробничого навчання і учнів. Розгляд проблеми моніторингу якості викладання допоможе з’ясувати питання виявлення рівня професійної майстерності, загальної культури педагогів, відслідковування ефективності впровадження різних методик навчання тощо. У запропонованих матеріалах ви познайомитесь з двома основними аспектами моніторингу, а саме – підготовкою до відвідування уроків та здійснення аналізу уроків.

Що ж таке моніторинг або, іншими словами, аналіз стану викладання? Як показує практика, більшість керівників навчальних закладів вбачають у ньому разове відвідування та фіксацію структурних елементів уроку, а коментування уроку зводиться до переказу ходу уроку та емоційного ставлення до побаченого. Чому це відбувається? Тому що не всі керівники побудували систему роботи з цього питання, яка починається з визначення конкретної мети та закінчується кроками щодо удосконалення стану викладання. Моніторинг стану викладання - це система правил і операцій, необхідних для відстеження процесу проведення уроків, а також умов, що впливають на їхній кінцевий результат, та прийняття управлінського рішення. Розглянемо один із найважливіших аспектів моніторингової діяльності – здійснення аналізу. Звичайно, конкретний аналіз уроку здійснює ряд функцій: - контрольну (допоміжну), - навчальну (основну), - виховну (надає допомогу педпрацівнику у визначенні напряму самоосвіти та самовиховання). У зв'язку з цим, в аналізі уроку повинні бути чітко охарактеризовані: по-перше, науковість навчального матеріалу, його відповідність програмі, якість отриманих знань та вмінь (контрольна функція); по-друге, відзначені досягнення й недоліки в роботі педпрацівника, відповідність методів навчання передовому досвіду та рекомендаціям науки, надані конкретні рекомендації з підвищення педагогічної майстерності (навчальна функція); потретє, оцінені ділові й етичні якості викладача чи майстра виробничого навчання, його мова, культура спілкування і т. д. (виховна та розвивальна функція). Складність цього процесу вимагає поділу його на кілька етапів:  підготовка до відвідування уроку;  безпосереднє спостереження ходу уроку;  запис і кодування уроку;  самоаналіз уроку педагогом; 4

8. Забезпечити формування умінь і навичок роботи з підручником, довідковими посібниками, документами письмового інструктування. 9. Вдосконалити методику проведення різних типів уроків. 10. Формувати в учнів способи самоконтролю. 11. Узагальнити результати роботи над проблемою у формі творчої роботи, методичних рекомендацій, виступити з повідомленням на засіданні методичної комісії, педагогічних читаннях. Глибокий аналіз та обробка результатів моніторингу спонукає керівництво до обов’язкового адміністративного рішення, яке приймається в ході проведення педагогічної ради, наради за участю директора. Питання можуть бути винесені на обговорення під час засідання методичної комісії. За наслідками моніторингу може бути виданий наказ. Підготовка до прийняття управлінського рішення має в своїй основі носити фаховий висновок (довідку), у якому відображено реальну картину результатів досліджень. У кінці кожного навчального року (півріччя) доцільно узагальнювати результати моніторингу діяльності кожного педагогічного працівника з підвищення ефективності і якості уроку. Результати аналізу повинні лягати в основу подальшої програми розвитку навчального закладу, тобто враховуватись при плануванні і включати такі заходи як навчання, інструктивнометодичні наради, індивідуальне консультування, взаємовідвідування уроків, анкетування учнів, вивчення досвіду роботи тощо.

Вимоги до рекомендацій Вони повинні: • адресуватися конкретним особам і відповідати висновкам та меті відвідування; • розвивати досвід педагога; • бути спрямованими на ліквідацію причин, що породжують недоліки; • враховувати реальність виконання у встановлені строки; • бути конкретними та лаконічними. Рекомендації, які адресуються педпрацівнику, повинні бути обґрунтовані і переконливі. Необхідно при цьому враховувати потенційні можливості педагога, можливість виконати рекомендації. Необхідно визначити конкретні строки перевірки виконання даних рекомендацій, що посилює вплив керівника на професійний ріст педагога. Рекомендації можуть бути орієнтовно такого характеру: 1. Вивчити навчальні можливості різних методів навчання в педагогічній літературі, забезпечивши їх раціональне поєднання на уроках. 2. Ознайомитись з досвідом роботи колег (вказується прізвище, ім’я, по-батькові педагога, проблема досвіду ). 3. Оволодіти (вдосконалити) методику самоаналізу уроку. 4. Розробити кілька варіантів поєднання різних методів навчання на уроці з конкретної теми. Обґрунтувати вибір оптимального варіанту для кожної групи. 5. Впровадити в практику викладання предмету комплекс прийомів і методів, які сприяють розвитку пізнавальної активності учнів. 6. Звернути увагу на розкриття практичного значення теми, що вивчається. 7. Продумати можливості використання інформаційнокомунікаційних технологій на уроці.

 

аналіз і оцінка уроку керівником закладу; використання результатів аналізу і самоаналізу уроку в управлінській діяльності.

1. Підготовка до відвідування уроку. При підготовці необхідно проаналізувати: - план-графік відвідування занять; - попередню діяльність педагога та рівень його компетентності; - навчально-програмну документацію; - особливості навчальної групи, в якій буде проводитись урок; - план уроку, який буде відвідано. На цьому етапі визначається проблема, що підлягає вивченню, формулюється мета відвідування та складається програма спостереження, в якій визначаються основні моменти, на які необхідно звернути увагу при спостереженні та аналізі уроку. Об’єкти спостереження, які можуть бути використаними при формулюванні мети відвідування уроку професійно-теоретичної підготовки:  мотивація;  методика організації засвоєння нового матеріалу чи показу трудових прийомів;  методика використання міжпредметних зв’язків;  використання дидактичних засобів навчання;  індивідуальний підхід до учнів;  використання педагогічних (виробничих) інновацій тощо. Програма спостереження за уроком передбачає конкретні завдання спостерігача. Наприклад, програма спостереження за уроком з метою „Визначення ефективності методу проблемного викладу для досягнення свідомого засвоєння знань” складається з таких кроків:  з’ясувати, наскільки зрозуміло і вміло педагог формулює проблему;  проаналізувати, наскільки доступно, зрозуміло і цікаво розкрита ця проблему; 5



з’ясувати, чи спонукає учнів пояснення педагога подумки перевіряти сприйняте, стежити за логікою викладу;  проаналізувати, наскільки повно залучені учні в процес мислення;  з’ясувати, наскільки повно і вміло розкрито перед учнями процес наукового пізнання і створено умови для творчого мислення. На уроці виробничого навчання, об’єктами спостереження є: - мотивація та цільова установка учнів; - методика демонстрації трудових прийомів; - методика закріплення і розвинення практичних вмінь і навичок; - використання документів письмового інструктування; - використання виробничих інновацій; - індивідуальний підхід та диференціація навчання тощо. Саме визначення чіткої мети та формування програми допоможуть керівнику зафіксувати суттєві моменти під час спостереження за ходом уроку та визначити рівень майстерності педагога у конкретному аспекті його діяльності.

з) реалізація на уроках дидактичних принципів навчання і) санітарно-гігієнічний режим на уроці к) дотримання педагогом технологічних вимог проведення уроку, організація робочого місця викладача, майстра й учнів на кожному етапі уроку і на уроці в цілому, завершеність всіх навчальних операцій, встановлення зворотнього зв'язку, постійний контроль і самоконтроль , залучення учнів до взаємоконтролю, оптимальний для кожного учня темп і ритм роботи на уроці, економія часу Якість уроків, їх результативність: педагогічний задум уроку і його реалізація. Ступінь оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, їх глибина і міцність. Обсяг і якість засвоєного, просування учня в розумовому розвитку, вихованні. Система письмових, перевірних робіт і якість їх виконання.

Цілеспрямоване спостереження в ході уроків; аналіз журналу.; аналіз планів уроків

Аналіз поточних оцінок в журналі, підсумків тематичних атестацій

6. Використання результатів аналізу і самоаналізу уроку в управлінській діяльності.

2. Спостереження за ходом уроку. Ще до відвідування уроку спостерігач має запитати у педпрацівника про триєдину мету уроку, щоб уявити кінцевий результат навчально-виробничої діяльності. Звичайно, бажано, щоб відвідуванню уроку передувало вступне слово педпрацівника, в ході якого здійснюється коротка характеристика заняття. Під час спостереження керівник має зафіксувати всі найбільш важливі моменти уроку, наявність або відсутність вирішення всіх трьох аспектів дидактичної мети, побачити факти, що характеризують методичну діяльність педагога, пізнавальну діяльність учнів, успішність їх взаємодії, зафіксувати ознаки результативності уроку і багато чого іншого. Одночасно з цим аналітик має вести спостереження відповідно до мети відвідування уроку, опираючись на пункти програми спостереження. 6

Вимоги до висновків за наслідками відвідування уроку Висновки повинні: • відповідати меті відвідування; • розкривати шляхи досягнення позитивних результатів і причин недоліків; • характеризувати тенденцію змін, які відбуваються у роботі педагогічного працівника; • відповідати фактичному стану справ; • враховувати досягнення науки, виробництва і передового педагогічного досвіду; • бути фаховими і переконливими.

вивчається; його доступність, встановлення міжпредметних зв'язків, використання сучасних виробничих технологій в) методи і прийоми роботи педагога та учнів на уроці (враховуючи особливості проведення структурних елементів уроку); використання на уроках методів, які активізують пізнавальну діяльність учнів (проблемне навчання, пошуково-дослідницький метод, інтерактивні методи тощо); керівництво на уроці розумовою діяльністю учнів, диференційованість завдань , місце і вага самостійних і творчих робіт на уроках; якість їх виконання

Спостереження; аналіз плану проведення уроку; вивчення письмових робіт учнів, аналіз результатів навчальновиробничої діяльності

г) обладнання уроку; ефективність використання дидактичних засобів навчання

Спостереження

д) система домашніх завдань, їх характер, диференційований підхід

Спостереження, аналіз журналу, зошитів учнів; бесіда з учнями

Спостереження уроків; бесіда з педагогом є) озброєння учнів навичками самоосвіти; самостійне Знайомство з набуття знань, робота з різними джерелами інформації розробками, пам'ятками для учнів; бесіди з учнями ж) використання різних типів уроків в системі Спостереження; вивчення теми, різноманітність структури уроків, бесіда з педагогом, чітка їх організація, попередження шаблону в детальне композиції і структурі уроків, у виборі типу уроку знайомство з поурочнотематичним планом чи переліком навчальновиробничих робіт е) система перевірки і оцінювання навчальних досягнень учнів

Проте дані, отримані за допомогою спостереження, не можна залишити в первісному вигляді. Їх треба опрацьовувати і певним чином зафіксувати в формі словесного опису, таблиць, схем. Спостереження за ходом уроку ще не є його аналізом. 3. Запис і кодування уроку. Запис уроку – важливий етап спостереження. Це фіксація звичайними або умовними способами даних про об’єкти, за якими ведеться спостереження, за ходом уроку, за його розвитком. Деякі автори радять занотовувати поетапно найбільш важливі риси навчально-виробничого процесу. Інші пропонують розділити аркуш на дві частини: зліва записувати основні моменти ходу уроку, а справа - зауваження щодо його проведення. Досвідчені керівники, в яких, завдяки тривалій управлінській практиці, сформувався системний погляд на урок, напевне, можуть не робити детальних записів. Але в більшості випадків вони просто необхідні, адже дуже важко утримати в пам’яті все, що робиться на уроці. Зафіксовані про урок враження легше систематизувати, орієнтуючись на позначки, зроблені безпосередньо у ході спостереження. Запис уроку дає можливість порівняти результати спостережень, певною мірою систематизувати матеріал, виділити в ньому загальне, специфічне, особливе. Це створює основу для наступного аналізу уроку. Відповідаючи на запитання „ що?” і “як?, це, водночас, є основою для відповіді на запитання “чому?” Запам’ятайте!  запис ходу і розвитку уроку, має підпорядковуватись тій меті, яку поставив керівник, ідучи на урок, тобто має бути цілеспрямованим;  запис уроку має бути достовірним, наводити чіткі характеристики окремих етапів;  у записі уроку треба використовувати елементи порівняння, зіставлення, відбору матеріалу. Це не механічна фотографія уроку, не механічна реєстрація подій, що відбуваються під час його проведення;



запис має вміщувати як кількісні, так і якісні характеристики уроку (проте перевагу слід давати якісним характеристикам). З огляду на швидкоплинність уроку кількісний запис найлегше робити за заздалегідь заготовленими таблицями, користуючись позначками. Наприклад: Схеми спостереження за уроком І Основні частини змісту уроку

Методи діяльності Педагога

Особливості ведення уроку педагогом

Час контролю

Учнів

ІІ Чого навчились учні

Що контролюється

• організація проблемного навчання на уроці і інші. Для уроку виробничого навчання: • методика показу трудових прийомів; • форми організації самостійної діяльності учнів; • використання документів письмового інструктування; • впровадження в навчально-виробничий процес інноваційних виробничих технологій; • організація контролю та самоконтролю тощо.

Доцільність використаних методів для забезпечення повноти розкриття змісту

Вивчаючи роботу педагогічного працівника, необхідно враховувати і те, що аналіз одного уроку не дасть можливості охарактеризувати якість викладання викладача чи майстра в цілому. Тому рекомендовано відвідування занять здійснювати системно.

Що потрібно удосконалити в уроці

ІІІ Форми та прийоми контролю

План вивчення системи уроків

Висновки за контролем

№ IV Діяльність педагога Мотиви поведінки і стан Наявні недоліки Шляхи учнів усунення

Зміст

перевірки

Методи і форми перевірки

Знайомство із загальною підготовкою педагога: психолого-педагогічною, методичною, знання навчально-методичної документації

Бесіда з педпрацівником

Підготовка педагога до вивчення теми. Матеріальнотехнічне та дидактичне забезпечення тем предметів

Знайомство з документацією, паспортом КМЗ

Відвідування всіх уроків з теми, яка вивчається. Спостереження в ході уроку таких моментів: а) психологічний клімат, мотиваційний момент, культура спілкування, вміння підтримувати контакт з учнями, цілеспрямованість роботи педагога та учнів б) зміст навчання на уроках, відповідність його вимогам програми, повнота, науковість; систематичність та послідовність матеріалу, що

Спостереження на уроках . Бесіди з учнями. Діагностика

V Час і структурні ланки уроку

Діяльність Педагога

Учнів

Зауваження

Відповідно до мети відвідування уроку картки спостереження для зручності можуть бути розширеними: Дії педагога Час

Виклад навчальної інформації

Організація самостійної діяльності учнів

Дії учнів Результати та контроль навчальновиробничої діяльності

Запам’ятовування матеріалу

Практичне відпрацювання

Творча діяльність

Спостереження на уроках . Бесіди з учнями

4. Оптимальне поєднання різних методів навчання під час уроку. 5. Використання різноманітних форм роботи. 6. Виховання інтересу до навчання. 7. Культура праці педагога та учнів. 8. Контроль за засвоєнням знань, умінь та навичок (форми контролю, відповідність оцінювання рівня знань). 9. Характер домашнього завдання, його диференційованість. 10. Організація самоаналізу та самоконтролю навчальної діяльності учнів.

Звичайно, при розробленні карток спостереження, необхідно враховувати структурні особливості уроків професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, тому, елементи уроків можуть бути заздалегідь внесені в картки. Схема спостереження за уроком теоретичного навчання: Професія __________________________________Курс_____Група_____ Предмет_____________________________________________ Мета відвідування___________________________________________________________ ПІБ викладача_________________________________________________ Дата_________________ Дії викладача Дії учнів Результативність

Організаційна частина

III. Короткий (оціночний ) аналіз - це загальна характеристика навчально-виробничої функції уроку, що характеризує розв'язання навчальної, виховної, розвивальної мети уроку і така, що дає оцінку їхньої реалізації. Його проводять з метою оцінки якості уроку, визначення науково-методичного рівня викладання. Він відображає лише дидактичні категорії (чи досягнута мета уроку, чи вирішено пізнавальні завдання, чи виконано план уроку). IV. Аспектний аналіз - це розгляд, детальне та всебічне вивчення й оцінка під певним кутом зору якогось аспекту чи окремої мети уроку у взаємозв'язку з результатами діяльності учнів. Це може бути аналіз виховної сторони уроку або тільки психологічної, або тільки організаційної. Цей аналіз проводиться при жорсткому ліміті часу і необхідності більш глибокого розгляду якоїсь однієї сторони уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності певних прийомів діяльності педпрацівника (останнє - найчастіше при вивченні передового досвіду). Приклади аспектів уроку Для уроку теоретичної підготовки: • реалізація триєдиної мети уроку; • використання розвиваючих методів на уроці; • вивчення способів активізації пізнавальної діяльності учнів; • шляхи розвитку пізнавального інтересу; • формування загальнонавчальних умінь і навичок; • методи перевірки навчальних досягнень учнів; 16

Мотивація навчальної діяльності Актуалізація опорних знань Формування нових знань Закріплення нового матеріалу Підбиття підсумків Видача домашнього завдання Зміст уроку Методи і форми роботи з учнями Використання ДЗН Культура мовлення, психологічний клімат Висновки: Рекомендації: Підпис Підпис

Схема спостереження за уроком виробничого навчання:

Заключний ін-ж

Поточний ін-ж

Вступний ін-ж

Професія __________________________________Курс_____Група_____ Мета відвідування_________________________________________________________ ПІБ майстра_________________________________________________ Дата_________________ Результативність Дії викладача Дії учнів

Організаційна частина Мотивація, цільова установка Актуалізація знань Показ трудових прийомів Закріплення Пояснення алгоритму роботи Розбір інструкційнотехнологічної документації Обходи робочих місць Аналіз роботи Виставлення оцінок Видача д/з

поєднання пасивних та активних методів навчання, їх співвідношення; застосування на уроці елементів проблемного навчання; здійснення індивідуального та диференційованого підходу; організація різних видів самостійної роботи; домашнє завдання (його обсяг, диференційований підхід); використання на уроці внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків.  Аналіз взаємодії педпрацівника та учнів на уроці: рівень наукових знань педагога; педагогічний такт, стиль у роботі, культура мови; взаємостосунки педагога і учнів.  Загальні висновки про ефективність уроку: виконання плану уроку; досягнення навчальної, виховної та розвиваючої мети уроку; загальна оцінка уроку, його результати, ефективність та якість.  Висновки та пропозиції щодо подальшого вдосконалення роботи, закріплення успіхів та усунення недоліків. II. Комплексний аналіз - це одночасний аналіз дидактичних, психологічних та інших сторін уроку (найчастіше системи уроків). Цей вид аналізу передбачає всебічний розгляд в єдності і взаємодії мети, змісту, форм і методів організації уроку. Цей вид аналізу близький до повного і використовується найчастіше при аналізі декількох уроків з однієї теми.

Матеріально-технічне забезпечення Дидактичне забезпечення Зміст уроку Методи і форми роботи з учнями Використання виробничих інновацій Культура мовлення, психологічний клімат Висновки: Рекомендації: Підпис Підпис

Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку: 1. Планування навчально-виховних цілей на основі програми (освітні, виховні, завдання розвитку інтелекту, волі, емоцій, інтересів), взаємозв'язок дидактичних, виховних цілей розвитку на різних етапах навчання. 2. Оцінювання оптимізації змісту. Виділення головного, суттєвого. Виділення об'єкту міцного засвоєння. Повноцінність змісту на різних етапах уроку. 3. Вибір та застосування різних джерел повідомлення учням нових знань. 15

Якраз він дає найбільш повну картину уроку: оцінку реалізації завдань уроку, змісту і видів навчальної діяльності учнів за такими характеристиками як рівні засвоєння учнями знань і способів розумової діяльності, розвиток учнів, реалізація дидактичних принципів, результативність уроку. Орієнтовна схема повного аналізу уроку  Загальна характеристика мети уроку. Мета і завдання уроку, їх взаємозв'язок та шляхи реалізації. Готовність педагога та учнів до уроку, дидактичне та матеріально-технічне забезпечення уроку .  Аналіз типу і структури уроку. Організаційна структура. Тип уроку, його місце в системі занять з предмета, чіткість, послідовність етапів уроку, дозування часу, відповідність етапів уроку характеру пізнавальної діяльності учнів.  Аналіз змісту уроку. Науковість навчального матеріалу, його виховне і розвивальне значення; правильність відбору матеріалу за обсягом, його відповідність змісту та сучасним досягненням науки і виробництва з даної теми; співвідношення теоретичної і практичної частини; відповідність змісту індивідуальним особливостям учнів; сприяння розвитку творчого самостійного мислення; групування, класифікація матеріалу навколо ключових понять.  Аналіз методів і прийомів навчання на уроці Характеристика методів і прийомів навчання, обґрунтованість їх вибору; відповідність принципам навчання;  Методика проведення різних частин уроку: методика виявлення навчальних досягнень учнів; методика подачі нових знань; методика закріплення вивченого матеріалу на уроці; 14

Зверніть увагу! При фіксації основних елементів, пам’ятайте про необхідність врахування логічних, змістовних зв’язків між діями педагога, результативність та досягнення мети уроку. 4. Самоаналіз уроку. Напередодні безпосереднього аналізу уроку має відбутися бесіда керівника з педпрацівником, урок якого відвідується. Тому, бажано, щоб аналізу уроку передував самоаналіз, у ході якого педагог висловив би свою власну оцінку уроку. Якщо викладач чи майстер виробничого навчання затрудняється проаналізувати урок, то керівник може спонукати його до аналізу, включивши в обговорення такі запитання: - Які навчально-виробничі завдання планувалося розв’язати на уроці і чому? - Чому обрано саме такий тип та вид уроку (з врахуванням мети, змісту, форм, методів і засобів навчання)? - Як були враховані на уроці можливості учнів? - Чим керувався педагог під час підготовки до даного уроку (методичними рекомендаціями, передовим досвідом, особистим досвідом, додатковою літературою)? - Які методи навчання були використані на уроці і чому? Чи відповідає їх вибір меті уроку, змісту навчального матеріалу, формам організації навчання на кожному етапі уроку? - Чи все зроблено на уроці для залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності? Наскільки ефективно використовувались з цією метою індивідуальні, групові і колективні форми роботи? - Як забезпечено навантаження учнів домашнім завданням? - Чи повністю реалізований план уроку? - У чому, на погляд педпрацівника, резерви для підвищення якості уроку?

Для ефективності здійснення самоаналізу, керівництву навчального закладу доцільно використовувати пам’ятки з конкретним алгоритмом аналізу уроку педпрацівником. Наприклад: План самоаналізу уроку

Варіант І. 1. Чи вдалося утримати всі види діяльності в межах оголошеної теми уроку? 2. Чи правильно визначено мету і завдання уроку, чи враховані особливості учнівського колективу? 3. Чи вдалося обраними засобами сформувати мотивацію навчальної діяльності на даному уроці і дати їй цільовий напрямок? 4. Наскільки оптимальними для реалізації мети уроку виявилися обрані форми, методи, засоби організації навчальної діяльності? 5. Чи оптимально розподілено час на уроці? 6. Чи вдалося правильно визначити завдання, місце і форми засобів контролю? Яка його ефективність? Чи мала місце мотивація оцінок? 7. Чи вдалося правильно побудувати усне мовлення (виправлення мовленнєвих помилок, наявність логічних акцентів, пауз, виразність висловлювань)? 8. Правильність організації роботи з домашнім завданням: його добір, характер, системи пояснень і оцінки. Місце домашнього завдання в реалізації мети уроку. 9. Ступінь досягнення мети уроку.

4. Чому вибрана структура уроку була раціональна для розв'язання цих завдань? Чи раціонально розподілено час на всі етапи уроку? 5. На чому акцентувалась увага і чому це виділено як головне, суттєве? 6. Яке поєднання форм навчання вибране для розкриття нового матеріалу і чому? 7. Чи здійснювався диференційований підхід до учнів? 8. Яке поєднання методів навчання використано на уроці? Обґрунтування ефективності їх вибору. 9. Як було організовано контроль за рівнем навчальних досягнень учнів на уроці? 10. Які засоби навчання використовувалися на уроці? 11. Які засоби підтримання психологічної атмосфери спілкування використані на уроці? 12. Чи вдалося повністю реалізувати всі поставлені завдання? Якщо не вдалося, то які і чому? Коли педагог планує виконати нереалізоване? 5. Аналіз уроку. Аналіз педагогічної науки та практики показав, що застосовується кілька типів і видів аналізу уроку. Пропонуємо за основу класифікацію проф. М.І. Махмутова . Типи аналізу уроку: 1. 2. 3. 4.

Повний. Комплексний. Короткий. Аспектний.

Варіант ІІ. 1. Яке місце даного уроку в темі програми? Як він пов’язаний з попередніми? В чому специфіка цього уроку? Який його тип? 2. Дайте характеристику реальних навчальних можливостей учнів даної групи? Які особливості були враховані при плануванні уроку? 3. Які завдання розв'язувалися на уроці: навчальні, виховні, розвиваючі? Чи був забезпечений їх комплекс, взаємозв'язок? Які завдання були головними?

І. Повний аналіз уроку проводиться з метою контролю за якістю навчально-виробничого процесу, для вивчення стилю діяльності педагогічного працівника, досвіду його роботи. Повний аналіз є найбільш складним, оскільки він включає аналіз всіх аспектів уроку - змістового, дидактичного, психологічного і т.д.

Кожен із них може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний, структурно-часовий.