рочне Зачаття має лише хронологічний вимір258. У зв’язку з вищезазначеним плоди Відкуплення, його наслідки сягають своєю силою від Христової смерті лише в майбутнє. Окрім того, Булгаков дуже сильно наголошує духовний вимір Відкуплення. Безмежність Христового зусилля, незрозумілого, як твердить апостол Павло, для ангельського світу, не може обмежитися тільки якомось аспектом чи метафорою259. Саме ж поняття Відкуплення має чисто юридичний характер, яке треба розуміти як довг (борг), заплачений Богові або теж і Дияволові. Юридичний характер Відкуплення містить у собі й ідею Посередника, котрий з’єднав людину з Богом. Однак ті образи визволення людини з гріха, які запропонував апостол Павло, не є єдиними у Святому Письмі. Наголошування лише тих образів означало б встановлення між Богом і людиною чисто юридичних стосунків, котрі, на думку автора «Купини», є неприпустимі260. Правильно було б поєднати ті образи з багатьма іншими, з яких кожний є немовби одним аспектом однієї великої події – Спасіння. У Євангелії маємо образ доброго пастиря (Мт, 18, 12–13; Йо. 10, 1–16), котрий шукає загублену овечку, і «сильного мужа» – переможця злодія (Мк 3, 27), й образ жінки, що знаходить загублену драхму (Лк. 15, 8–10), на котрій накреслено образ Божий261, прикритий порохом гріха. Борг, заплачений Богові, і борг, заплачений Дияволові, – ці два образи вповні вартісні тоді, коли їх беруть разом для окреслення фактично незбагненного діла, через котре Див. КН, с. 92. Пор. В. Лосский, Очерк мистического богословия восточной церкви, догматическое богословие, с. 281. 260 Пор. КН, с. 93. 261 Пор. В. Лосский, Очерк мистического богословия восточной церкви, догматическое богословие, с. 281–282. 258 259
86