§ 23. Не з дієприслівниками 182. Не з дієприслівниками пишеться так, як і з дієсловом,— окремо: Не спитавши броду, не лізь у воду. 184. 1. На віку — як на довгій ниві: не пройдеш, ніг не поколовши. 2. Не сіявши, не пожнеш. 3. Не знаючи броду, не лізь у воду. 4. Не подумавши, і кілочка не затешеш. 5. Не йдучи помаленьку, не зайдеш далеченько. 6. Не зазнавши поту, не зробиш роботу. 186. Більшість людей звикли, самі того не помічаючи, читати текст двічі. Не варто перечитувати кожне речення, не дочитавши весь абзац. Не навчившись користуватися такими словами, ви не зрозумієте зміст прочитаного.
190. Так само, пояснивши свою зайнятість, відпали й інші учні.— Е ні, хлопці,— обурившись, змінив тон Сашко. Дід Терентій, не звернувши уваги на пісні обличчя семикласників, страшенно зрадів. Хлопці, намагаючись не дивитися одне на одного, рушили в сад. Вони, дякуючи, віднікувались. 191. 1. в). 2. б). 3. в). 4. в). 5. б). 6. б). 7. в). 8. 6). 9. а). 10. в). 11. в). 12. а). 192. 2. Вірячи — дієсл. (дієприсл.), недокон. вид, теп. час, обстав. Сподіваючись — дієсл. (дієприсл.), недокон. вид, теп. час, обстав. Перемігши — дієсл. (дієприсл.), докон. вид, мин. час, обстав.
рідна мова
187. 1. Не зробивши, не знаючи, ненавидячи. w 2. Недоївши, не написавши, незчувшись. 3. Не погодившись, не перевіривши, неволивши. w 4. Нехтуючи, непритомнівши, не впізнавши. 5. Не дійшовши, непокоячи, не помічаючи. w
194. Коли я прочитав книжку, мені сподобався образ головного героя. Петрові було дуже радісно, коли він їхав у столицю (Петро дуже радів, коли їхав у столицю). Коли діти розглянули картину, в них виникло бажання відвідати ці місця. Йому захотілося розповісти про школу, пишучи листа другові. Учитель має дозволити зайти в клас, якщо ви запізнилися. 195. У другому реченні не зважаючи пишеться окремо, у всіх інших — разом. § 24. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль 197. Голосно (як?), двічі (скільки?), потім (коли?), завжди (коли?), навстоячки (як?), назавжди (доки?), по-моєму (як?), куди (куди?), по-доброму (як?), дуже (як?), учора (коли?), спересердя (чому?), уголос (як?), тут (де?), спросоння (чому?), сніжно (як?). 198. 1. Восени, навесні, навколо, слизько, мало, учетверо, стоячки, по-іншому, синьо, сонячно, тихо, швидко. 202. У першій колонці — прислівники, у другій — прийменники з іменни- ками. § 25. Розряди прислівників 204. Речення 1, 3, 5, 6. 205. 1. Колись — присл. часу, нестерпно — присл. місця, колись — присл. часу, тут — присл. місця. 2. Бористен (Борисфен, Славутич) — Дніпро.
971