2
Електронні засоби навчання: теорія і практика розробки, впровадження та використання в навчальновиробничому процесі (методичні рекомендації для педагогічних працівників ПТНЗ). Луцьк, НМЦ ПТО у Волинській області, 2016. – 36 с. У методичних рекомендаціях «Електронні засоби навчання: теорія і практика розробки, впровадження та використання в навчально-виробничому процесі» висвітлено основні концепції розробки електронних засобів навчання як з програмної сторони, так зі сторони педагогічного компоненту; охарактеризовано поняття «електронний засіб навчання», наведено їх класифікацію. Методичні рекомендації містять основні відомості про особливості використання та функціонування електронних підручників, вказують на те, що слід пам’ятати розробнику при роботі над електронними засобами навчання (електронними підручниками), описують рекомендоване прикладне програмне забезпечення для створення електронних засобів навчання та алгоритм розробки прикладного програмного забезпечення навчального призначення. Дані матеріали допоможуть керівникам навчальних закладів, методистам, головам методичних комісій ознайомитись з методикою розробки та використання електронних засобів навчання та їх впровадження в навчальновиробничий процес. Укладач: Чеб С. С., методист НМЦ ПТО Комп’ютерна верстка: Чеб С. С., методист НМЦ ПТО Відповідальний за випуск: Парфенюк З. І., директор НМЦ ПТО у Волинській області Рецензенти: Н. Л. Панасюк, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького НТУ Д. І. Ростун, методист Старовижівського професійного ліцею Розглянуто на засіданні навчально-методичної ради НМЦ ПТО у Волинській області Протокол №__ від «___»_____________ 2016 року
3
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………………………….4 ПОНЯТТЯ ЕЗН (ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ)……………………..6 КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ………………….9 ЕЛЕКТРОННИЙ
ПІДРУЧНИК
ЯК
ОДИН
З
РІЗНОВИДІВ
ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ……………………………………………11 Що необхідно знати про електронні підручники……………………………….11 Що слід пам’ятати розробнику при роботі над електронними засобами навчання (електронними підручниками)………………………………………….13 Рекомендоване прикладне програмне забезпечення для розробки електронних засобів навчання………………………………………………………….17 АЛГОРИТМ РОЗРОБКИ ЕЛЕКТРОННОГО ЗАСОБУ НАВЧАННЯ…...25 ВИСНОВОК……………………………………………………………………………………..33 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..35
4
ВСТУП В даний час інформаційні засоби мультимедіа надають великі можливості для удосконалення навчального процесу. Застосування сучасних засобів мультимедіа дозволяє представляти навчальний матеріал різноманітними способами, забезпечуючи більш глибоке занурення в тему обговорення в порівнянні з традиційними формами викладу [1].
На сучасному етапі розвитку освіти мультимедіа
дозволяють об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроках,
сприяє
навчання,
здійсненню
розвитку
диференціації
спеціальної
або
та
загальної
індивідуалізації обдарованості,
формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Повсюдне поширення комп'ютерної техніки та пов'язаних з нею інформаційних і телекомунікаційних технологій породжує нові напрями інформатизації діяльності людини практично в будь-якій сфері суспільного життя. Очевидно, що освіта не є винятком. За останні двадцять-тридцять років комп'ютери, відповідні технології та
5
засоби міцно увійшли в усі види навчальних закладів [1]. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій дає могутній поштовх для вдосконалення прикладного програмного забезпечення, що широко використовується в навчальному процесі. Також варто відмітити, що внаслідок появи мультимедійних програмних засобів докорінно змінюється не лише урок, а й розширюється кругозір учнів, завдяки поєднанню різнопланових мультимедійних технологій в один єдиний інформаційний компонент.
6
ПОНЯТТЯ ЕЗН (ЕЛЕКТРОННИЙ ЗАСІБ НАВЧАННЯ) У результаті постійного оновлення комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення виникають більш якісні електронні засоби навчання, що сприяють всебічному опрацюванню та засвоєнню знань учнями. Електронний засіб навчання (ЕЗН) — це програма або файл спеціального призначення, основна роль якого полягає в більш детальному та наглядному викладанні навчального матеріалу та безпосередній взаємодії із здобувачем. Звичайно зберігається на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюється за допомогою персонального комп'ютера (ПК) [2]. Даний вид програмного забезпечення навчального призначення використовується для індивідуального використання учнями, адже за його допомогою покращуються вміння та навички під час засвоєння навчального матеріалу. Незаперечною перевагою електронних засобів навчання є структурованість існуючих даних, їх чітка систематизація, наявність інформаційно-пошукової системи (при необхідності), що дозволяє легко зорієнтуватися учням у процесі навчання. До безперечної переваги використання ЕЗН у навчальному процесі можна також віднести можливість забезпечувати самостійне опрацювання матеріалу. Даний вид роботи дозволяє використовувати всі види програмного забезпечення в будь-якій послідовності, оскільки учень може скористатися не тільки довідниками електронних засобів навчання, а й пошуковими серверами мережі Інтернет [3]. Електронні засоби навчання відіграють важливу роль у сучасній освіті. Головна їх перевага в тому, що завдяки їх використанню широко популяризується використання комп’ютерної техніки. С. Буртовий в своїй праці [4], аналізуючи сучасні тенденції розробки, впровадження та подальшого застосування існуючих електронних засобів навчання об'єднує їх в такі основні групи:
7
сервіси пошукових систем та каталогів (пошукові системи в мережі
Internet,
електронні
каталоги
бібліотек,
інформаційно-
пошукові системи внутрішніх тематичних ресурсів, соціальні пошукові системи на основі технологій Веб 2.0); електронні навчальні системи (автоматизовані системи керування навчальним контентом, системи електронного навчання, які реалізовані за допомогою сучасних інформаційних, інтерактивних технологій, для забезпечення: самостійної роботи користувачів з електронними
матеріалами
(створення,
публікації,
редагування
інформації), дистанційного навчання з можливістю отримання консультацій, порад, оцінок у віддаленого (територіально) тьютора (вчителя), організації дистанційної взаємодії учасників мережевих спільнот
(спілкування,
обмін
досвідом,
спільне
використання
файлових архівів); електронні системи контролю (конструктори тестових завдань, централізовані банки готових тестів, моніторинг якості знань, електронні журнали, щоденники, звіти); предметно-орієнтовані програмні середовища (електронні засоби навчання, які здійснюють моделювання досліджувальних процесів, об'єктів і явищ з реалізованою можливістю проведення віртуальних уроків: мікросвіти, моделюючі програми, навчальнорозрахункові програми, навчальні пакети, педагогічні програмні засоби, електронні засоби навчального призначення); електронні засоби технологій мультимедіа (мультимедійні презентації, навчальні системи віртуальної реальності, віртуальні лабораторії, комп'ютерні імітації, дидактичні і розвиваючі ігри); прикладні
програми
підтримки
навчального
(редактори текстові, графічні, електронних таблиць тощо);
діалогу
8
електронні
засоби
Інтернет-комунікацій
(електронна
пошта, вебінари, комп'ютерні телеконференції, засоби Іnternetспілкування і т.п.). Переваги використання ЕЗН у навчальному процесі [3]: підвищення інтересу до фізичних експериментів та фізики як науки загалом, отримання фундаментальних знань з курсу; удосконалення
проведення
демонстраційного
експерименту, унаочнення складних фізичних явищ та процесів; отримання ілюстрацій поетапної демонстрації фізичного явища, демонстрація деталей експерименту, що важко помітити неозброєним оком; застосування диференційованого підходу для навчання учнів, зокрема вибір групового та індивідуального підходу до навчання; підвищення інтересу до предмету та розвиток творчого мислення учня на уроці; створення сприятливої психологічної обстановки на уроці; оптимізація роботи вчителя; проведення оригінальних уроків; керування навчальною діяльність учнів. Недоліки використання ЕЗН у навчальному процесі: підвищена робота за ПК; швидка втомлюваність очей; загроза втрати відчуття між реальним та віртуальним світом, між природним явищем та спроектованою фізичною моделлю;
9
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ С. Буртовий в своїй праці [4], вказує на те, що класифікацію електронних засобів навчання не можна здійснювати без урахування форми організації навчального заняття: звичайні уроки-лекції, практичні заняття, лабораторні роботи, науково-дослідницька та самоосвітня діяльність, заліки, іспити тощо. Залежно від дидактичної мети вони повинні бути націлені на формування знань та вмінь, розкриття навчального матеріалу та подальше його закріплення й узагальнення, здійснення контролю за рівнем знань. За формою подачі навчального матеріалу їх, як правило, класифікують на конвекційні, програмовані, проблемні та комбіновані (універсальні). Конвекційні - реалізують інформаційні функції навчання, мають монографічний або енциклопедичний характер і реалізовані в найкращих традиціях класичної педагогіки. Програмовані - мають форму лінійної або розгалуженої програми та орієнтовані, у переважній більшості, на самостійну роботу користувачів. Проблемні - базуються на теоріях проблемного навчання, спрямовані
на
творче
сприйняття
знань,
логіку
мислення,
стимулювання до навчання. Комбіновані (універсальні) - частково містять усі вище перераховані види електронних засобів навчання. За характером взаємодії користувачів електронні засоби навчання поділяють на такі види: детерміновані і недетерміновані. Детерміновані - зміст і спосіб взаємодії електронного засобу визначає розробник засобу, у користувача немає можливості змінити його на свій.
10
Недетерміновані - зміст і спосіб взаємодії електронного засобу встановлюються самим користувачем, враховуючи його рівень підготовки, мету, інтереси тощо. На основі аналізу низки наукових праць на тему розробки та використання електронних засобів навчання можна класифікувати існуючі засоби таким чином: Інтернет-комунікаційні, мережеві електронні засоби навчання та локальні електронні. Інтернет-комунікаційні засоби навчання - це засоби навчання, що існують, зберігаються (інколи навіть і розробляються) за допомогою
сучасних
Інтернет-комунікаційних
технологій
на
спеціальних сервісах мережі Інтернет або окремих віддалених Інтернет-серверах та мають електронні адреси доступу до навчальних ресурсів. Мережеві електронні засоби навчання - це засоби навчання, які за допомогою комп'ютерів, з'єднаних між собою у внутрішню мережу, забезпечують виконання навчального завдання або його окремого фрагмента. Локальні електронні засоби навчання — це засоби навчання,
що
зберігаються
безпосередньо
на
електронному
обладнанні, на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на одній локальній машині користувача.
11
ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК ЯК ОДИН З РІЗНОВИДІВ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ
Що необхідно знати про електронні підручники 1.
Єдине
загальноприйняте
визначення
поняття
«електронний підручник» відсутнє, однак не можна зводити його лише до одного з видів електронних навчальних засобів [5]. 2.
Головним критерієм надання деякому засобу навчання
статусу підручника має бути не носій інформації, а дотримання в його змісті і конструкції ряду педагогічних вимог. Підручник може бути і електронним, але при цьому відповідати вимогам, що висуваються до традиційних підручників, одночасно реалізувати нові в порівнянні з ним можливості та розв’язувати нові задачі. 3.
Електронні
підручники
та
посібники
повинні
бути
побудовані таким чином, щоб особа, яка навчається могла перейти від діяльності, здійснюваної під керівництвом викладача, до діяльності самостійної,
до
максимальної
заміни
викладацького
контролю
самоконтролем. Таблиця 1. Порівняльна характеристика традиційного та електронного підручників [5] Характеристика Використання комп’ютера Використання відповідного програмного забезпечення Сконцентрованість на навчальному матеріалі Використання у зручний час та у зручному місці Кількість примірників Внесення змін Зміна розміру шрифту Використання мультимедіа
4.
Традиційний підручник не потрібне
Електронний підручник обов’язкове
не потрібне
обов’язкове
добра
задовільна
можливо
можливо
обмежена не можливе не можливе не можливе
необмежена можливе можливе можливе
Електронні підручники дають можливість включати в них
сучасні (у тому числі мультимедійні) способи подання інформації, у вигляді навчальних програм, що використовують у тому числі засоби анімації.
12
5.
Електронні
підручники
дають
можливість
включати
інтерактивні засоби контролю знань для перевірки, у тому числі і для самоперевірки. 6.
При сьогоднішньому складному стані з підручниками,
електронну версію легко "скинути" на диск або флеш-носій і користуватися ним на домашньому комп'ютері. Якщо при цьому підручник покласти на сервер, то до нього може бути забезпечений необмежений доступ [6]. 7.
При використанні електронних підручників, комп'ютер
виступає в ролі терплячого педагога - репетитора, що здатний показати помилку і дати правильну відповідь, і повторювати завдання знову і знову, не виражаючи при цьому ніяких емоцій. Електронні
8.
підручники
створюють
передумови
для
подолання фізичних, сенсорних і когнітивних бар’єрів на шляху до освіти учнів з різними формами інвалідності. Так, для учнів з вадами зору технологія електронного підручника дає змогу зробити процес навчання більш доступним через перетворення тексту в доступних електронних форматах [7]. Переваги та недоліки електронних підручників, пов’язані з технічною стороною їх експлуатації
Переваги: 1.
Один пристрій може містити сотні і тисячі книг;
2.
Можливість повнотекстового пошуку;
3.
Можливість швидкої і простої зміни гарнітури і кегля
шрифту; 4.
Можливість використання при низькому рівні освітлення
(на пристроях з підсвічуванням); 5.
Низька вартість розповсюдження;
6.
Реалізований механізм переходів по гіперпосиланнях;
13
7.
Можливість відображати анімації, мультимедійні кліпи і
відтворювати аудіо та відео-файли; Недоліки: 1.
Електронні пристрої (комп’ютери, ноутбуки, планшети,
флеш-носії,
диски),
на
яких
можна
поширювати
електронні
підручники більш чутливі до фізичних та механічних впливів, ніж друковані посібники; 2.
Час роботи переносних пристроїв, що працюють від батареї
обмежений; 3.
Окремі
технологію
автори
та
паперові
видавництва
вважають
електронного посібника грабіжницькою та такою, що
порушує авторські права [8]. Що слід пам’ятати розробнику при роботі над електронними засобами навчання (електронними підручниками) Якщо ви вирішили створити власний електронний підручник, щоб використовувати його на заняттях, то вам не зашкодить звернути увагу на деякі рекомендації з розробки електронних засобів навчання і визначити наступні основні етапи його розробки: вибір джерел; розробка змісту і переліку понять; переробка текстів у модулі по розділах; реалізація гіпертексту в електронній формі; розробка комп'ютерної підтримки; відбір матеріалу для мультимедійного втілення; розробка звукового супроводу (при потребі); реалізація звукового супроводу (при потребі); підготовка матеріалу для візуалізації; візуалізація матеріалу [9, 65].
14
А тепер докладніше: 1) при розробці електронного підручника доцільно підбирати як електронні джерела так і друковані, які: найбільш повно відповідають темі програми; лаконічні і зручні для створення гіпертекстів; містять велику кількість прикладів і завдань; є в зручних форматах (принцип збирання). 2) робиться розбивка матеріалу на складові частини, що складаються з модулів, мінімальних за обсягом, але замкнутих за змістом, а також складається перелік понять, які необхідні і достатні для оволодіння предметом. 3) перероблюються тексти джерел відповідно до змісту і структури модулів; виключаються тексти, що не ввійшли в переліки, і додаються ті, котрих немає в джерелах; визначаються зв'язки між модулями і інші гіпертекстові зв'язки. Таким чином, підготовлюється проект гіпертексту для комп'ютерної реалізації. 4) гіпертекст реалізується в електронній формі. Як результат створюється примітивне електронне видання, що вже може бути використане в навчальному процесі. 5)
розробляється
комп'ютерна
підтримка,
інструкції
для
користувачів по застосуванню інтелектуального ядра електронного підручника. Тепер електронний підручник готовий до подальшого вдосконалювання за допомогою мультимедійних засобів. 6) змінюються способи пояснення окремих понять і тверджень і відбираються тексти для заміни мультимедійними матеріалами. 7) розробляються сценарії візуалізації модулів для досягнення найбільшої наочності, максимального розвантаження екрана від текстової інформації і використання емоційної пам'яті учня для полегшення розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу.
15
8) робиться візуалізація текстів, тобто комп'ютерне втілення розроблених сценаріїв з використанням малюнків, графіків і, можливо, анімації. На цьому розробка електронного підручника закінчується і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації електронного підручника припускає деякі корекції його змістовних і мультимедійний компонентів. На цьому етапі доцільно повернутися до поняття електронного підручника, зрівняти електронний підручник зі звичайним текстовим підручником. Використання комп'ютера для відтворення на екрані монітора тексту і кольорових ілюстрацій, що повністю копіюють звичайний друкований підручник, не дає права отриманому продукту називатися електронним підручником, це всього лише електронна форма звичайного підручника, яку значно важче читати на екрані. Звичайний підручник може стати перед нами і у письмовій (рукописній) формі, і не змінити своєї сутності, і у той же час бути більш зручним для читання в порівнянні з електронною формою. Не можна називати електронним підручником будь-який продукт освітнього характеру тільки через те, що він може бути використаний винятково за допомогою комп'ютера. Відтворення
або
використання
такого
продукту
за
допомогою засобів інформатики є необхідною, але не достатньою умовою [6]. Електронний підручник, може бути виконаний у двох варіантах: для відкритого доступу через глобальну комп'ютерну мережу Іnternet; для використання в процесі аудиторного навчання (для локальної мережі). Електронний підручник повинен розроблятися для його використання на комп'ютерах середнього класу. Потрібно тільки, щоб на комп'ютері був установлений MS Word, Power Poіnt (в залежності
16
від того під який програмний пакет написано підручник). Електронні підручники можуть розроблятись як прикладний застосунок у форматі el-book.exe. Електронні підручники, які скомпільовані у форматі elbook.html/el-book.htm вимагають наявність на комп’ютері браузера, оскільки є Web-інтегрованими застосунками і працюють виключно на платформі Інтернет-браузерів. Можна виділити три основних режими роботи електронного підручника: навчання
без
перевірки
–
такий
тип
електронних
підручників не включає в себе інші додаткові модулі чи програмні пакети і містить суто теоретичний матеріал курсу; навчання з перевіркою - при такому типі електронного підручника наприкінці кожної глави (параграфа або теми) учням пропонується відповісти на кілька питань, що дозволяють визначити ступінь засвоєння матеріалу; тестовий контроль, призначений для підсумкового контролю знань учнів із виставлянням оцінки – такий тип електронного підручника виступає по суті вже складним програмним комплексом, який вимагає від розробника включати до основного теоретичного пакету тестові модулі, що подаються у вигляді спеціалізованого розробленого програмного застосунку (у більшості випадків), над яким розробник працює окремо, а потім інтегрує його в електронний підручник.
Рис. 1 Web-інтегрований електронний підручник з вмонтованим модулем тематичного тестового контролю
17
Рекомендоване прикладне програмне забезпечення для розробки електронних засобів навчання Електронні підручники Для розробки електронних підручників використовуються різні програмні засоби. Усі вони можуть бути поділені на наступні види: програмні засоби створення та роботи з текстом; програмні засоби роботи з мультимедіа (фото, аудіо, відео); програмні
засоби
компіляції
(збірки)
електронних
підручників; програмні засоби забезпечення відтворення контенту. Для автора підручника необхідно вибрати свій набір відповідних програм в залежності від базового рівня підготовки, але при цьому напевно треба враховувати наступне: програми повинні бути по можливості безоплатними та розповсюдженими; програми повинні бути розраховані на мінімальний набір навиків викладача; програми повинні підтримувати комп’ютерні системи якомога мінімальної конфігурації. Щоб створити повноцінний електронний підручник, необхідна наявність таких програмних компонентів 1. Текстові редактори та редактори веб-сторінок - вбудований у Windows блокнот, пакет Microsoft Office, пакет Open Office, Adobe Dreamweaver. 2. Програмні засоби роботи з мультимедіа - Microsoft Power Point, Adobe Photoshop, Camtasia Studio, Windows Movie Maker. 3. Програмн-компілятори - Ebook Edit Pro, SunRav BookEditor, ChmBookCreator, Forge Converters. 4. Програмні засоби забезпечення відтворення контенту Інтернет браузери (Google Chrome, Internet Explorer), медіаплеєри [10].
18
Рис. 2 Одна з найкращих програм-компіляторів Forge Converters
Рис. 3 Проста та багатофункціональна програма для запису відеоуроків Camtasia Studio
19
Тестові програми 1. AD Tester - програма для створення електронних тестів. Має можливість вставки малюнка до питання та різні варіанти питань: питання з однією правильною відповіддю, питання з декількома правильними відповідями, питання на встановлення відповідності, питання на встановлення послідовності. питання з відкритою відповіддю (самостійне введення відповіді). Можна копіювати текст питання з текстового редактора. Є можливість налагодження часу тестування та відповідної системи оцінювання.
Рис. 4 Вікно конструктора програми Ad Tester
2. Test Maker - програма для створення тестів та подальшого проходження тестування по них. Тести складаються з питань та чотирьох варіантів відповідей до кожного питання, лише одна з яких правильна. Тести складаються з будь-якої кількості питань з відповідями. Кожен тест записується в файл. Ці файли називаються тестовими. Тестові файли мають розширення *.tbt і складаються з імені файла, паролю, імені тесту та короткого опису тесту. Пароль потрібен, щоб обмежити доступ до файлу. Без паролю, який задає
20
користувач при створенні файлу, файл не можливо доповнити, відредагувати та стерти (за допомогою програми). Ім’я тесту вводиться для того, щоб користувач міг знайти потрібен тест, якщо ім’я фалу було змінено, а також для більшої зручності. В описі можна задати тему тесту та інші відомості.
Рис. 5 Стартове вікно програми Test Maker
3.
Майстер-тест
-
це
безкоштовний
Інтернет
сервіс
(http://master-test.net/uk), що дозволяє створювати тести. Ви можете створювати як он-лайн тести так і скачати і проходити тест без підключення до Інтернету. І для цього Вам не потрібно встановлювати на комп'ютер додаткові програми.
Рис. 6 Головна сторінка сайт Майстер тест
21
4. Easy Quizzy - це програма, що дозволяє створювати комп'ютерні тести знань. Кожен створюваний тест являє собою незалежний виконуваний файл, який запускається на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Він задає користувачеві питання і виставляє оцінку на основі заданої шкали балів.
Рис. 7 Вікно конструктора програми Easy Quizzy
5. Question Writer – спеціалізований програмний пакет для створення електронних тестів. Даний програмний пакет дозволяє створювати електронне тестування і конвертувати тести у формат flash та
надає
можливість
інтегрувати
тести
у
Web-застосунки.
Користувальницький інтерфейс обробляє кожне питання у вигляді окремого документа. Інтерфейс документа доступний у вигляді каталогу на лівій стороні і великій панелі попереднього перегляду на правій стороні. Ця панель може відображати попередній перегляд питання,
розділу
або
всього
тесту.
Програмне
забезпечення
використовує декілька інтерфейсів документу, що дозволяє кільком тестам бути відкритими одночасно. Також пропонується велика
22
кількість
шаблонів
оформлення
тесту
та
велика
кількість
різноманітних налаштувань.
Рис. 8 Вікно конструктора програми Question Writer
Програми для створення електронних тренажерів Однією з найкращих програмних продуктів для створення електронних тренажерів серед усіх існуючих, вважається продукт компанії Adobe, багатофункціональний програмний пакет Adobe Captivate. За допомогою Captivate можна створювати і редагувати інтерактивні відеоуроки, тренажери, скріншоти, ігри тести. Для створення відеоуроків, можливий запис в реальному часі. Створені за допомогою Captivate скріншоти займають набагато менше місця, ніж повноцінні записи з екрану. Користувачі
можуть
редагувати
проекти
Adobe
Captivate,
додаючи ефекти, активні точки, текстові області, відео і т. д. Автори можуть редагувати вміст і змінювати час появи того чи іншого елемента. Натисканням на активні точки можна перейти як на інші слайди, так і на зовнішні посилання. Captivate підтримує імпорт зображень, презентацій PowerPoint, відео, аудіо .flv в будь-які слайди проекту.
23
Рис. 9 Головне меню програми Adobe Captivate 4
Програми для створення autorun.exe файлів Розробник електронних засобів навчання часто може стикатись з такою проблемою, як поєднання усіх готових частин електронного підручника (теоретичний блок, тестування, тренажери, відеоуроки) в готовий проект. Це можна зробити двома способами: 1.
використати Web-інтрефейс та за допомогою навичок Web-
дизайну написати оболонку, яка поєднає всі компоненти в готовий проект;
Рис. 10 Використання Web-інтрефейсу для компіляції підручника
24
2.
використати спеціалізований програмний пакет, який
дозволяє створювати файли автозавантаження autorun.exe (даний тип програмного забезпечення використовується для створення майже всіх видів інсталяційних програм). Одним з найкращих програмних продуктів в цій галузі є програма Autoplay Media Studio - потужна програма для створення меню автозавантаження CD/DVD. Ця програма створить всі необхідні файли і його графічну оболонку. Користувачеві залишиться лише записати готовий проект на свій CD чи DVD-диски. AutoPlay Media Studio не вимагає від користувача ніяких особливих знань і дуже простий в освоєнні, має дружній і інтуїтивно зрозумілий інтерфейс з можливістю вибору необхідної кількості сторінок проекту. На цих сторінках можна розміщувати об'єкти, які можуть являти собою графіку, музику, текст, відео, Flash, HTML і ін. Будь-якому елементу можна призначити певну дію. Наприклад, при наведенні на малюнок курсору миші, може виникати текст з коментарями, при натисканні на кнопку "Відкрити" відкриється теоретичний блок електронного підручника і т. д. Програма дозволяє виконати сотні різних дій, які можна пов'язати з об'єктами. У AutoPlay Media Studio присутня велика кількість вже готових шаблонів.
Рис. 11 Головне меню програми AutoPlay Media Studio
25
АЛГОРИТМ РОЗРОБКИ ЕЛЕКТРОННОГО ЗАСОБУ НАВЧАННЯ Розробка електронного засобу навчання складається з декількох етапів, на кожному з яких, створюється окрема складова частина. На завершальному етапі розробник з’єднує усі складові в єдине ціле, одержавши,
таким
чином,
логічно
зрозумілий
і
простий
у
використанні електронний засіб навчання. Першим етапом побудови електронного засобу навчання є створення
теоретичного
блоку
за
допомогою
програми
Forge
Converters (можна використовувати інше ПЗ). Запускаємо програму (рис. 12).
Рис. 12 Стартове вікно програми Forge Converters
Натиснувши правою клавішею миші (ПКМ) по полю програми, у віконечку, що з’явилось обираємо вкладку Додати документ (рис. 13).
Рис. 13 Додавання документу
26
Для створення Теоретичної частини електронного підручника натискаємо по пустому полю ПКМ та у меню вибираємо «Створити пункт», вибираємо «Додати документ», обираємо необхідні нам документи і натискуємо клавішу «Открыть» (рис. 14).
Рис. 14 Додавання документів до пункту
Наша структура матиме такий вигляд (рис. 15):
Рис. 15 Вигляд блоку «Теорія»
27
Аналогічно створюємо інші блоки теоретичної частини (якщо вони присутні у проекті) Наступним
кроком
у
вкладці
«Параметри»
заповнюємо
«Титульну сторінку» (рис. 16) і «Сторінку автора» (рис. 17). Необхідно заповнити всі поля які зазначені зірочкою. Якщо ці сторінки не будуть заповнені то конвертування не відбудеться.
Рис. 16 Титульна сторінка
Рис. 17 Інформація про автора
28
Для того, щоб зберегти проект на вкладці «Головне меню» натискаємо на піктограму дискети
і у підменю, яке з’явиться
натискаємо конвертувати (рис. 18).
Рис. 18 Конвертуємо наш проект
З’явиться вікно в якому необхідно вказати шлях та назву папки до якої буде збережено теоретичний блок підручника, конвертований у .html форматі. Вносимо деякі зміни в стильове оформлення і конвертуємо. Після компілювання відкриваємо папку, куди було збережено наш проект, натиснувши двічі лівою клавішею миші на index.html, запускаємо програму яка матиме такий вигляд (рис. 19):
Рис. 19 Готовий проект (вигляд головної сторінки)
Другим етапом – є створення за допомогою програми Question Writer 3.5 тестового контролю. Відкриваємо QuestionWriter (рис. 20).
29
Рис. 20 Стартове вікно QuestionWriter
Вибираємо пункт «Нове опитування». Після вибору нового опитування відкривається робоче вікно, що зображене на рис. 21.
Рис. 21 Робоча область QuestionWriter
Використовуючи ярликове меню ми можемо зберігати, змінювати властивості та типи тестів у нашому проекті. Тому вибираємо підпункт меню «Властивості» (рис. 22), де змінюємо назву тесту, час проходження, метод зворотнього зв’язку та багато інших властивостей нашого тесту.
30
Рис. 22 Вікно властивостей тесту в QuestionWriter
Наступним кроком вибираємо пункт головного меню Додати питання, вибираємо тип питання (рис. 23).
Рис. 23 Вибір типу тесту в QuestionWriter
Відкривається вікно власне редагування вибраного тесту (рис. 24). Туди заносимо питання та відповіді, відмітивши правильну галочкою.
31
Рис. 24 Редагування питання в QuestionWriter
Так створюємо потрібну нам кількість тестів, виконуючи при цьому попередній перегляд за допомогою меню
. Зберігаємо
проект та виконуємо його компіляцію: команда головного меню «Publish». Отримуємо готовий тестовий блок електронного засобу навчання (рис. 25).
Рис. 25 Готовий скомпільований електронний тест
32
Третій етапом є створення головної сторінки електронного засобу навчання. За головну сторінку можна використати HTML-шаблон, який редагується за допомогою звичайного Блокноту. Задля надання необхідного дизайну стартовій сторінці нашого посібника, прикріпимо до сторінки CSS-файл (каскадна таблиця стилів). (рис. 26, рис. 27)
Рис. 26 Фрагмент HTML-коду головної сторінки підручника
Рис. 27 Фрагмент CSS-коду головної сторінки підручникf
33
ВИСНОВОК Сучасний світ інформаційних технологій – це безперервний потік даних, який оточує людину, впливає на її спосіб існування, метою якого є сформулювати, навчити та виховати повноцінну особистість, яка матиме можливість орієнтуватись у соціальному просторі та отримувати міцні знання [11]. На
сьогоднішній
день
досить
швидко
набуває
розвитку
автоматизація та комп’ютеризація різних сфер життя, зокрема освіти. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій дає могутній поштовх для вдосконалення прикладного програмного забезпечення, що широко використовується в навчальному процесі. У результаті постійного оновлення комп’ютерного оснащення та програмного забезпечення виникають більш якісні електронні засоби навчання (ЕЗН) [12, с. 26]. Також варто відмітити, що внаслідок появи мультимедійних програмних засобів докорінно змінюється не лише урок, а й розширюється кругозір учнів, завдяки поєднанню відео- та аудіо- інформації, графічних даних. Використання мультимедіа, аудіо- і відео- компонентів підвищує наочність
представлення
матеріалу,
а
також
дає
можливість
використовувати його людям, що мають різні патології (порушення слуху, зору і т.п.). За рахунок цього можливо різке збільшення кількості користувачів і ефективності використання електронних засобів
навчання.
Включення
перерахованих
компонентів
в
електронний засіб навчання дозволяє перейти від пізнавальної моделі освіти до прагматичної, у якій той, кого навчають, стає активним об'єктом освіти [5]. Що стосується розробки електронних засобів навчання, в наш час існує велика кількість розробників цих ресурсів. Проте, необхідно відмітити, що велика частина цих педагогів-розробників незнайома з технологією створення електронних засобів навчання, з одного боку. З
34
іншого боку, фахівці з інформаційних технологій - програмісти, дизайнери, розробники мультимедійних компонентів, як правило, не володіють методиками рішення дидактичних завдань. Розробник ЕЗН в окремих випадках може поєднувати в одній особі автора курсу, методиста і фахівця з інформаційних технологій. У зв'язку з цим на сьогодні загальноприйнята необхідність залучення до створення ЕЗН наступних
фахівців:
автора
учбових
і
методичних
матеріалів;
методиста, що володіє як особливостями навчання учнів, так і специфікою створення і застосування електронних засобів навчання; програміста, дизайнера, розробника мультимедійних компонентів. Поєднання всіх цих спеціалістів в єдиний творчий колектив дозволить створювати електронні засоби навчання найвищого рівня, які будуть надійним помічником як педагога, так і учня.
35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1.
Гаєвський
В.
Л.
Електронні
засоби
навчання
і
їх
використання. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://tmb.org.ua/new/index.php/i-i/4-/200-2012-12-09-19-38-06.html 2.
Електронний засіб навчання. – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу до статті: https://uk.wikipedia.org/wiki/Електронний_ засіб_навчання 3.
Петровська Т. Л. Електронні засоби навчання з фізики, їх
види та призначення. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://informatika.udpu.org.ua/?page_id=1328 4.
Буртовий С. В. Електронні засоби навчання – від теорії до
практики. Методичний посібник. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2014. – 48с. 5.
Діордіца І. М. Електронний підручник як засіб навчання. –
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу
до
статті:
http://nauka.zinet.info/19/diordiza.php 6.
Корбут О. Г. Електронний підручник як елемент освітнього
середовища. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://confesp.fl.kpi.ua/node/1087 7.
Косовець О.П. Програмне забезпечення у процесі навчання
слухачів з вадами здоров’я/О.П. Косовець // Вісник Луганського націон. універ. ім. Т. Шевченка: зб. наук. праць. – Вип. № 22 (209). Ч. ІІІ. – Луганськ: ЛНУ, 2010. – С.165-171. 8.
Савицька М. Переваги інедоліки електронних книг. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.ebookua.org/content/pierievaghi-ta-niedoliki-ieliektronnikh-knigh 9.
Захарова
И.Г.
Информационные
технологии
в
образовании: Учеб. Пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр „Академия”, 2003. – 192с.
36
10.
Бугайчук К. Л. Програмні засоби створення електронних
підручників. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://bugaychuk.blogspot.com/2011/10/blog-post_06.html 11. Бургин
Бургин М. С. Деятельностные аспекты научной теории / М. С.,
Кузнецов В. И.
//
Рациональность,
рассуждение,
коммуникация. – Киев: Наукова думка, 1987. – С. 126-141 12.
Барышникова М. Ю. Единая образовательная коллекция.
Первый шаг в общество знаний // Учебные материалы нового поколения. Опыт проекта «Информатизация системы образования» (ИСО). - М. : Роcсийская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2008. – С. 28-40.