16
Sciences of Europe # 76, (2021) КАТЕГОРІЯ ІННОВАЦІЙНА СИЛА КРАЇНИ Ярема Т.В. ДВНЗ «Ужгородський національний університет» м. Ужгород, Україна
CATEGORY THE INNOVATION FORCE OF THE COUNTRY Yarema T. Uzhhorod National University Uzhhorod, Ukraine DOI: 10.24412/3162-2364-2021-76-1-16-18 АНОТАЦІЯ Стаття присвячена визначенню сучасних тенденцій стабільного інноваційно-економічного зростання країни. Надано аналіз наявним в економічній літературі визначень поняття інновацій. Обґрунтуванню необхідності введення в науковий обіг категорії інноваційна сила країни. ABSTRACT This article focuses on the definition of the current sustained economic and innovative growth trends of the country.An analysis of the existing definitions of “innovations” in the economic literature is presented.The necessity of the introduction into scientific circulation the category innovative strength of the country is justified. Ключові слова: інновації, національна інноваційна система, інноваційний потенціал країни, інноваційна сила країни. Keywords: innovations, national innovation system, innovation potential of the country, innovation force of the country. Постановка проблеми. Стабільне економічне зростання всіх суб’єктів глобального господарства та визначення їх перспектив розвитку значною мірою залежить від ефективності та динамізму інноваційної системи. Багато вчених займалися аналізом теоретичних основ інноваційної могутності та її ролі для країни або ж досліджували різні критерії її виміру та формували рейтинги за якими ранжували держави. Проте теоретична та методологічна незавершеність економічних досліджень, недосконала сутнісна визначеність поняття інноваціності суб’єктів світового господарства в аналізі міжнародних економічних відносин зумовили необхідність введення в науковий обіг нових визначень категорії “інноваційна сила країни” в аналізі конкурентноінноваційних відносин на макрорівні. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед наукових праць, в яких досліджуються теоритичні основи поняття сутності інноваційність національної економіки можна виділити таких вчених-економістів, як: Ротшильда К., Улмера M., Чугаєва О., Заяць О., Шумпетера Й., Друкера П., Фрімена К., Лундваля Б., Нельсона Р., Меткалфа С., Фурмана Д., Портера М., Стерна С. Мета дослідження. Введення в науковий обіг категорії “інноваційна сила країни”, який більш глибоко охарактеризовуватиме інноваційно-конкурентні відносини між країнами. Виклад основних результатів дослідження. У світлі нашого дослідження, ми стверджуємо, що сьогодні будь-який суб’єкт глобального господарства досягає успіху та займає лідерські позиції на світовій арені лише завдяки неухильному інноваційному розвитку. Більшість вчених-економістів одностайні в твердженнях, що інноваційність економічної системи є передумовою для завоювання
лідерських позицій у світовому господарстві. На протязі останніх років інноваційність країни перетворилась в синомім розвиненість країни, яка вказує на успіх в економічному зростанні. Проте сьогодні не багато країн і міжнародних інтеграційних об’єднань мають потужну інноваційну силу та ефективно використовують її. Зважаючи на вказані причини, дослідження економічної сутності категорії інноваційна сила країни та інноваційна сила міжнародного інтеграційного об’єднання є надзвичайно актуальним. Ротшильд К., вказує на те, що люди можуть використовувати силу, що сприятиме зміні ринкового механізму, але прагнення до сили є так само чинником мотивації, як і прагнення до економічного багатства [1, С. 7-17]. Улмер М. розглядає силу як мету будь-якої економічної діяльності, в тому числі і інноваційної [2, С. 337-346]. Чугаєв О. наголошує на тому, що сила – це як універсальний критерій економічного успіху та складова цільової функції всіх економічних суб’єктів глобального господарства. До того ж стверджує, що сила в процесі її реалізації може бути конвертована в певну кількість багатства, обсяг якого залежить від конкретних історичних умов розвитку світового господарства [3, с. 46]. Заяць О. аргументовано доводить, що всі суб’єкти глобального господарства наділені потенціалом до нарощення сили (як економічної так і інноваційної), яка відображає процес конкурентної боротьби у різних формах протидії та співробітництва за лідерські позиції в світовому господарстві [4, с. 69]. Незважаючи на численні дослідження інновацій та їх широке використання в усіх сферах життя, вперше термін “інновація” був введений в науковий обіг лише в 1911 році австрійсько-американський
