Луганська обласна громадська організація «Громадська ініціатива Луганщини»
Узагальнення прикладів вирішення проблем та спорів (в судовому порядку) щодо діяльності ОСН на території України
Аналітичний звіт
Цей звіт здійснено в рамках проекту «Органи самоорганізації населення Луганська: перезавантаження» за підтримки програми «Посилення впливу громадянського суспільства» Міжнародного фонду «Відродження» Луганськ 2011 1
ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………
3
МЕТА, ЗАВДАННЯ, ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ……………….......
4
СУДОВА ПРАКТИКА…………………………………………..
5
Створення органів самоорганізації населення…………………
6
Реєстрація органів самоорганізації населення…………………
13
Реорганізація і взаємовідносини органів самоорганізації населення………………………………………………………… Ліквідація органів самоорганізації населення…………………
24
Самостійність діяльності органів самоорганізації населення………………………………………………………… ВИСНОВКИ………………………………………………………
38
32
42
2
ВСТУП 11 липня 2001 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2625-ІІІ «Про органи самоорганізації населення» (далі - Закон). Відповідно до ч. 1 розділу VIII Закону, останній набрав чинності 15 липня 2001 року – з дня його офіційного опублікування (видання: Голос України № 145, Урядовий кур’єр № 146). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону (Основні терміни, використані в цьому Законі), органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених цим Законом. Практика реалізації норм зазначеного Закону в сучасному громадянському суспільстві та в просторі, який охоплюється діяльністю органів самоорганізації населення, неурядових організацій засвідчує, що застосування ряду його положень викликає протилежні погляди і, як наслідок – спори й неоднорідне тлумачення. У зв’язку із викладеним вище, одним із основних напрямків проекту «Органи самоорганізації населення Луганська: перезавантаження» 1, що реалізується Громадською організацією «Громадська ініціатива Луганщини» завдяки підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», стало роз’яснення з боку залучених експертів і юристів відповідних норм Закону та виробка рекомендацій щодо їх використання. Для отримання аналітичних даних було заплановане здійснення вибіркового аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень, який доступний за Інтернет - посиланням: http://www.reyestr.court. gov.ua.
МЕТА АНАЛІЗУ 1
http://osn.lugansk.ua
3
Метою аналізу є пошук та узагальнення прикладів вирішення в судовому порядку спірних питань, пов’язаних: • із застосуванням положень Закону України «Про органи самоорганізації населення»; • із діяльністю (створенням, реорганізацією, внесенням змін в установчі документи, зміною меж діяльності територій, процедурою ліквідації) органів самоорганізації населення (далі – ОСН) на території України; • із порядком взаємовідносин з відповідними органами місцевого самоврядування (далі – ОМС). ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ Основними завданнями аналізу є: • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із процедурою створення ОСНів (ст.ст. 8 – 9 Закону України «Про органи самоорганізації населення»); • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із процедурою реєстрації ОСНів (ст. 13 Закону); • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із процедурою реорганізації та взаємовідносин між ОСНами (узгодження меж територій, розширення меж території, інше); • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із збереженням легітимно створених ОСНів після спливання строку повноважень відповідної ради (ст. 11 Закону); • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із процедурою ліквідації (припинення діяльності) ОСНів (ст.ст. 25 – 26 Закону); • узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із порушенням ст. 27 Закону щодо невтручання в діяльність органів самоорганізації населення. ОБ’ЄКТ АНАЛІЗУ Об’єктом аналізу є взаємовідносини між органами місцевого самоврядування та органами самоорганізації населення на відповідних територіях адміністративно – територіальних одиниць. ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ Відповідні рішення судів судової системи України. СУДОВА ПРАКТИКА 4
Загальна кількість документів, що було охоплено аналізом, складає близько 2 000 судових рішень. Серед яких більше двох третин є процесуальними документами та не є рішеннями по суті спору у справах. • • • • •
Такими процесуальними документами є: ухвали про залишення позовів без руху з вимогою виправити недоліки, ухвали про повернення позовів у зв’язку із порушенням положень Кодексу адміністративного судочинства щодо предметної підсудності справ, ухвали суду про порушення строків апеляційного оскарження рішень судів першої інстанції, ухвали про прострочення строків подання позовних заяв, ухвали про відкриття справ та призначення їх до розгляду.
Із рішень по суті справи, до тематичних рішень було віднесено близько 100 документів. Питання повторного подання позовів, подання документів на виправлення недоліків та інше в ході аналізу не відслідковувалось, оскільки завдання щодо встановлення кінцевих рішень судів касаційної інстанції не ставилось. Аналізувались наявність (відсутність) таких документів і їх кількість по кожній із тематик. Окрім аналізу тематичних рішень Єдиного державного реєстру судових рішень, Громадська організація «Громадська ініціатива Луганщини» також спирається на власний досвід та інформацію, отримані в ході проектної діяльності та реалізації статутних цілей. У пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень за текстом судових рішень вводились наступні слова та словосполучення: «орган самоорганізації населення», «орган самоорганізації», «орган СОН», «ОСН», «реєстрація ОСН (органу самоорганізації населення)», «ліквідація ОСН (органу самоорганізації населення)», «будинковий (квартальний) комітет», «Про органи самоорганізації населення» інше. У статусі сторони судового процесу в першому випадку обирався рядок «державний орган, підприємство установа, організація», в іншому – обирались всі можливі суб’єкти. Окремо обирався вид судочинства, в порядку якого розглядались справи - «Адміністративне».
1. Створення органів самоорганізації населення. 5
Порядок створення ОСНу регламентовано статтями 8 – 9 Закону. Так, згідно із ст. 8 Закону (Порядок ініціювання створення органу самоорганізації населення), з ініціативою про створення органу самоорганізації населення до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів – учасників зборів (конференції) у відповідній місцевій раді. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників. Ініціативна група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяву про створення органу самоорганізації населення, протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів. Відповідно до положень ст. 9 Закону (Порядок надання дозволу на створення органу самоорганізації населення), дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про відмову у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку. Тобто, якщо представниками територіальної громади відповідного населеного пункту виконані всі вимоги та процедура, передбачені в статті 8 Закону, ОМС не вправі відмовити в наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення. Нажаль досвід Громадської організації «Громадська ініціатива Луганщини» дозволяє зробити висновок, що в межах міста Луганська до останнього часу була розповсюджена практика безпідставних відмов в реєстрації ОСНів. 6
Зважаючи на значущість проблеми, було вирішено віднайти найбільш типові справи за зазначеною тематикою, які розглядались національними судами на території України. За результатами розгляду справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) - 12; • відмовлено в задоволенні вимог ОСНів (задоволено вимоги іншої сторони у справі) - 4. Найбільш показовими є наступні рішення: 1. Справа №2а- 16544/20112, 19 серпня 2011 року.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Краматорський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ткачової С.М., при секретарі Костенко О.О. за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Смоловика І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Краматорської міської ради, Краматорської міської ради про визнання рішення частково не чинним ВСТАНОВИВ: Відповідач позов не визнав. 30.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до виконкому Краматорської міської ради, Краматорської міської ради про визнання рішення частково не чинним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є членом ініціативної групи органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1. 28.02.2011 року він звернувся до виконкому Краматорської міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1. За результатами розгляду Краматорською міською радою було прийнято рішення № 5/4-48 від 30.03.2011 року про відмову в наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1., за недоцільністю. Просить визнати не чинним п. 1 Рішення Краматорської міської ради № 5/4-48 від 30.03.2011 року про відмову в наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача – виконком Краматорської міської ради надати дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1.
2
http://reyestr.court.gov.ua/Review/17950079 7
15.08.2011 року позивач уточнив позовні вимоги, після початку розгляду справи по суті, ухвалою Краматорського міського суду від 19.08.2011 року заяву про уточнення позовних вимог повернуто ОСОБА_1. У судовому засіданні позивач підтримав вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідачів Смоловик І.П. позов не визнав, та просив в його задоволенні відмовити. Заслухавши думку позивача, представника відповідачів, проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково. Судом встановлено, згідно копій протоколу № 1 від 18.02.2011 року, заяви про створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1 – 18 членів територіальної громади м. Краматорська прийняли рішення про ініціювання перед Краматорською міською радою питання про надання згоди на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1. Рішенням Краматорської міської ради № 5/4-48 від 30.03.2011 року про відмову в наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1 відмовлено, в зв’язку з недоцільністю. Згідно ст.9 Закону України «Про органи самоорганізації населення» дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесена на розгляд міської ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання. У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення. Міська рада може відмовити у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення, якщо ініціювання створення органу самоорганізації населення було здійснено з порушенням вимог, встановлених законом. Аналізуючи підстави відмови ініціативній групі в реєстрації створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, пояснення представника відповідача, який вважає за недоцільне створення цього органу, так як в м. Краматорську діє 6 територіальних комітетів, суд приходить до висновку, що прийняте рішення Краматорської міської ради про відмову не відповідає діючому закону України «Про органи самоорганізації населення», тобто відсутні посилання на порушення вимог, встановлених законом. Згідно ст. 11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. 8
За таких обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог: визнати дії Краматорської міської ради про відмову ініціативній групі зі створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, у зв’язку з недоцільністю, неправомірним та скасувати п. 1 Рішення Краматорської міської ради № 5/4-48 від 30.03.2011 року. Позовні вимоги в частині – зобов’язати виконком Краматорської міської ради надати дозвіл на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, не підлягає задоволенню, так як відповідно до закону України «Про органи самоорганізації населення» ці дії не відносяться до повноважень виконкому. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне: зобов'язати Краматорську міську раду розглянути на засіданні звернення ініціативної групи зі створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, за участю ініціативної групи та прийняти рішення у відповідності з законом України «Про органи самоорганізації населення». Керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 14, 94, 100, 159 КАС України, Законом України «Про органи самоорганізації населення», законом України «Про місцеве самоврядування в Україні,ВИРІШИВ: Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконкому Краматорської міської ради, Краматорської міської ради про визнання рішення частково не чинним, задовольнити частково. Визнати дії Краматорської міської ради про відмову ініціативній групі зі створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, у зв’язку з недоцільністю, неправомірним. Скасувати п. 1 Рішення Краматорської міської ради № 5/4-48 від 30.03.2011 року про відмову в наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати Краматорську міську раду розглянути на засіданні звернення ініціативної групи зі створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» у наданні дозволу на створення органу самоорганізації населення будинкового комітету «Хата з краю» за адресою АДРЕСА_1, за участю ініціативної групи та прийняти рішення у відповідності з законом України «Про органи самоорганізації населення». В іншій частині позову відмовити. Вступна та резолютивна частини постанови постановлені, проголошені та вручені 19.08.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 19.08.2011 року. 9
Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Донецький апеляційний адміністративний суд через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя: Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі. 2. Справа № 2-а-4942/08/15703, 27 жовтня 2010 року.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого: судді Домусчі С.Д., суддів: Димерлія О.О.,Єщенка О.В, за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року по адміністративній справі за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах Одеської обласної державної адміністрації до Одеської міської ради, третя особа Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради, про визнання не чинним рішення, ВСТАНОВИВ: 28 вересня 2009 року заступник прокурора м. Одеси подав апеляційну скаргу по постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопад 2009 року, в якій просить в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року відмовлено у задоволені адміністративного позову заступника прокурора м. Одеси в інтересах Одеської обласної державної адміністрації до Одеської міської ради, Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради про визнання не чинним рішення Одеської міської ради від 20 квітня 2004 року № 2442-IV «Про надання згоди на створення за ініціативою мешканців органу самоорганізації населення - комітету мікрорайону «Таїрово-В-Е» в м. Одесі». Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, відмовивши у задоволені позову з причин пропуску строку звернення до суду. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції встановив, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду. Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої 3
http://reyestr.court.gov.ua/Review/12528974 10
інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково. Апеляційний суд встановив, що 26 лютого 2008 року заступник прокурора м. Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах Одеської обласної державної адміністрації з позовом до Одеської міської ради, в якому просив суд визнати не чинним рішення Одеської міської ради від 20 квітня 2004 року № 2442-IV «Про надання згоди на створення за ініціативою мешканців органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Таїрово-В-Е» в м. Одесі». Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2009 року до участі у справі у якості третьої особи було залучене Управління з питань взаємодії з органами самоорганізації населення Одеської міської ради. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року відмовлено у задоволені адміністративного позову, у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин. Пороте апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, в редакції чинній на час звернення позивача до суду, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Одеська обласна державна адміністрації є суб’єктом владних повноважень, в інтересах якого з позовом до суду звернувся заступник прокурора м. Одеси. Звертаючись до суду з позовом ні позивач – Одеська обласна державна адміністрація, ні її представник – заступник прокурора м. Одеси, не послались на норму закону, якою передбачено право позивача звертатись до суду з позовом про скасування рішення Одеської міської ради від 20 квітня 2004 року № 2442-IV «Про надання згоди на створення за ініціативою мешканців органу самоорганізації населення - комітету мікрорайону «Таїрово-В-Е» в м. Одесі». Положення п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не встановлює право позивача на звернення до суду саме з таким позовом. Неможливо зробити такий висновок і зі змісту цієї норми. Окрім іншого ні позивач ні представник позивача не зазначили, яке саме право позивача порушено, якою нормою закону регулюються порушене право. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку у позивача права на звернення до суду саме з такими позовними вимогами. Апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв’язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157, ч. 11
1 ст. 203 КАС України, апеляційна має бути задоволена частково, постанова суду першої інстанції скасована, а провадження по справі закрито. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, ст. 206, ч. 5 ст. 254, ч. КАС України, УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Одеси задовольнити частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року скасувати. Провадження по справі за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах Одеської обласної державної адміністрації закрити. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції. Судове рішення складено у повному обсязі 04.11.2010 р. Головуючий: суддя Домусчі С.Д., суддя Димерлій О.О., суддя Єщенко О.В.
2. Реєстрація органів самоорганізації населення. Порядок реєстрації ОСНу регламентовано статтею 13 Закону. Відповідно до ст. 13 Закону (Легалізація органу самоорганізації населення), легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і 12
здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради (далі – реєструючий орган). Для реєстрації органу самоорганізації населення уповноважені зборами (конференцією) жителів за місцем проживання їх представники подають до реєструючого органу заяву. До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення додаються: • копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення; • протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання з рішеннями про обрання членів органу самоорганізації населення та його персональний склад, про затвердження Положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення; • Положення, затверджене зборами (конференцією) жителів за місцем проживання, - у двох примірниках; • персональний склад членів органу самоорганізації населення із зазначенням прізвищ, імені та по батькові, року народження, місця проживання. Заява про реєстрацію органу самоорганізації населення розглядається реєструючим органом у місячний термін з дня подання всіх необхідних документів відповідно до вимог цього Закону. Реєструючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих на реєстрацію документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації. Підставою для відмови у реєстрації є обрання органу самоорганізації населення з порушенням вимог Конституції України, цього Закону, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів. Рішення про відмову у реєстрації органу самоорганізації населення може бути оскаржено у встановленому законом порядку до суду. У разі внесення змін до Положення до реєструючого органу подаються: • заява, підписана керівником органу самоорганізації населення; • протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про затвердження змін до Положення, текст змін. Тобто, якщо представниками територіальної громади відповідного населеного пункту виконані всі вимоги та процедура, передбачені в статті 13 Закону, ОМС не вправі відмовити в реєстрації органу самоорганізації населення. Однак Громадській організації «Громадська ініціатива Луганщини» відомі випадки, коли навмисне затягуються реєстрація в місячний строк або взагалі не проводиться реєстрація по незрозумілим причинам, або причинам не передбаченим діючим законодавством (вимога додаткових документів, відсутність фінансування, тощо). 13
В цьому разі члени відповідних територіальних громад вимушені звертатись за поновленням порушених прав до суду. За результатами розгляду справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) - 8; • відмовлено в задоволенні вимог ОСНів (задоволено вимоги іншої сторони у справі) - 13. Найбільш показовими є наступні рішення: 1. Справа № К-8197/07.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів: Бутенка В.І (доповідач), Мойсюка М.І., Сороки М.О., Рецебуринського Ю.Й., Штульмана І.В., провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Садгірської районної ради м. Чернівці, Чернівецької міської ради, будинкового комітету № 2, треті особи – ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання недійсним та відміну рішення Садгірської районної ради м. Чернівці № 97 від 29.07.2004 року в частині створення будинкового комітету АДРЕСА_1, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи, ВСТАНОВИВ: У липні 2005 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулись до суд із вказаним позовом, в якому просили визнати недійсним рішення Садгірської районної ради м. Чернівці № 97 від 29.07.2004 року «Про надання дозволу на створення органів самоорганізації населення в Садгірському районі» в частині надання дозволу на створення будинкового комітету АДРЕСА_1; визнати недійсною та скасувати запис про державну реєстрацію будинкового комітету № 2, а також припинити юридичну особу – будинковий комітет № 2. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками 93/100 будинку № 4 д, літ. А, розташованого по вул. Хотинській у м. Чернівці. Рішенням Садгірської районної ради м. Чернівці № 97 від 29.07.2004 року надано дозвіл на створення будинкового комітету № 2 у даному будинку, на підставі якого в подальшому за цією ж адресою зареєстрована юридична особа - будинковий комітет № 2, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивачі вважали рішення відповідача про утворення будинкового комітету протизаконним і таким, що прийняте з перевищенням власних повноважень органу місцевого самоврядування, оскільки зазначена юридична особа не є власником вказаного будинку і не уповноважена власником здійснювати управління цим майном, в той час як відповідно до вимог ст. 7 Закону 14
України «Про органи самоорганізації населення» будинковий комітет може бути створений лише в межах будинку (декількох будинків) в державному, громадському житлових фондах та у фонді житлово-будівельних кооперативів. З аналогічних підстав вважали протизаконним також і внесення запису про державну реєстрацію будинкового комітету до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 просили задовольнити позов. Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року, у задоволенні позову відмовлено. В касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення його позову. Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не є сторонами у спірних правовідносинах щодо створення і реєстрації юридичної особи - будинкового комітету № 2, а прийняте відповідачем рішення про надання дозволу на створення цієї юридичної особи та його дії щодо її реєстрації не порушують прав, свобод чи інтересів позивачів. З таким висновком місцевого суду обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України (які були чинними на момент розгляду даного спору), юридична особа ліквідується за рішенням суду, зокрема, у разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. Разом з цим частина 2 статті 110 ЦК України передбачає, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частині 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, або учасником юридичної особи. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не є учасниками юридичної особи - будинкового комітету № 2, у зв’язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про те, що вони не мали права на звернення до суду із вказаним позовом. Крім того, не заслуговують уваги доводи касаційної скарги про те, що відповідачем порушено гарантоване ст. 41 Конституції України право власності позивачів на вказаний будинок, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про органи самоорганізації населення» створення органу самоорганізації населення має на меті створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України; задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб 15
жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг; участі у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм, а не вирішення питань користування чи розпорядження майном. За таких обставин судом першої інстанції у відповідності із вимогами закону прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, з чим правильно погодився і суд апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують. За правилами ч. 3 ст. 2201, ч. 1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається. Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 лютого 2007 року без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин. Суддя В.І. Бутенко 2. Справа № 2а-1427/104, 03 березня 2010 року ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Київський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді Малютіної Н.М. при секретарі Маловічко О.Г. за участю ОСОБА_1, за участю представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю прокурора Бахарєва М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради, третя особа - прокурор Київського району м. Донецька, про визнання дій незаконними, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, третя особа прокурор Київського району м. Донецька, про визнання дій незаконними, мотивуючи свої вимоги наступним. 24.04.2009 р. ОСН «Бутовський» в її особі надав відповідно діючого законодавства відповідачу пакет документів для державної реєстрації. Всупереч ЗУ «Про органи самоорганізації населення» документи були передані до Донецької міської ради та рішення 4
http://reyestr.court.gov.ua/Review/8756261 16
у встановлений законом строк відповідачем не приймалось. Рішення про відмову ОСН «Бутовський» в державній реєстрації прийнято після відвідування ОСН «Бутовський» 09.06.2009 р. на зазначене рішення був внесений протест прокурора Київського району м. Донецька, який був розглянутий відповідачем та задоволений, рішення від 10.06.2009 р. було змінено. Просила визнати дії посадових осіб Київської районної в м. Донецьку ради незаконними, які порушують конституційні права більшості громадян мікрорайону «Бутовський», зобов’язати посадових осіб Виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради надати ОСН «Бутовський» рішення про державну реєстрацію з відповідними документами. В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги, про що надала заяву (а.с. 18) та письмові пояснення (а.с. 19-20) та просила рішення від 10.06.2009 р. № 193 визнати незаконним та скасувати, рішення від 14.08.2009 р. № 264 визнати недійсним та скасувати, зобов’язати відповідача надати рішення про державну реєстрацію з відповідними документами, притягнути посадових осіб Київської районної в м. Донецьку ради до відповідальності за скоєння корупційних правопорушень. В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримала та надала письмові пояснення (а.с. 19-20), де зазначила, що 24.04.2009 р. ОСН «Бутовський» надав відповідачу документи для реєстрації. Однак в реєстрації було відмовлено та рішення № 193 від 10.06.2009 р. винесено з порушенням діючого законодавства, що призвело до порушення прав більшості жителів мікрорайону «Бутовський». В подальшому вона звернулася до прокуратури Київського району м. Донецька. Прокурором Київського району м. Донецька був внесений протест на зазначене рішення, після чого 14.08.2009 р. рішенням № 264 внесено зміни в мотивувальну частину рішення № 193 від 10.06.2009 р. З даним рішенням вона не згідна, оскільки були порушені права громадян. Вважає, що це власна ініціатива відповідача перешкодити в реєстрації мікроради, оскільки ОСОБА_4 не бажає реєструвати мікрораду «Бутовська», щоб не фінансувати її. Просила рішення від 10.06.2009 р. № 193 визнати незаконним та скасувати, рішення від 14.08.2009 р. № 264 визнати недійсним та скасувати, зобов’язати відповідача надати рішення про державну реєстрацію з відповідними документами, притягнути посадових осіб Київської районної в м. Донецьку ради до відповідальності за скоєння корупційних правопорушень. Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог. Пояснили, що дійсно позивач звернулася до них з заявою про державну реєстрацію ОСН «Бутовський» та їй було відмовлено в державній реєстрації ОСН «Бутовський» в зв’язку з невідповідністю наданих документів вимогам діючого законодавства та роз’яснено про можливість повторного звернення з даним питанням після усунення недоліків, викладених в рішенні. Після того, як було винесено зазначене рішення позивачу неодноразово пояснювали, як виправити зазначені в рішенні недоліки та з зазначеною 17
заявою вона могла звернутися ще раз. В подальшому був внесений протест прокурора Київського району м. Донецька, який був розглянутий, та 14.08.2009 р. було винесено рішення. Прокурор Київського району м. Донецька в судовому засіданні проти позову заперечував. Пояснив, що рішення виконкому є законним та обґрунтованим. Дійсно 10.06.2009 р. відповідачем, відповідно заяви позивача, було винесено рішення. З даним рішенням позивач була не згодна про що вона с заявою звернулась до прокуратури Київського району м. Донецька. По заяві була проведена перевірка після чого внесений протест. Протест був розглянутий, після чого 14.08.2009 р. рішенням № 264 внесено зміни в мотивувальну частину рішення № 193 від 10.06.2009 р.. Вважав рішення відповідача законним і обґрунтованим, оскільки позивачки було відмовлено в державній реєстрації ОСН «Бутовський» в зв’язку з невідповідністю наданих документів вимогам діючого законодавства та роз’яснено про можливість повторного звернення з даним питанням після усунення недоліків, викладених в рішенні. В судовому засіданні досліджені наступні докази: • лист Київської районної ради в м. Донецьку від 28.04.2009 р., 18.12.2009 р. (а. с. 4, 21); лист Прокуратури м. Донецька від 10.06.2009 р. (а. с. 5); • рішення Київської районної в м. Донецьку ради № 193 від 10.06.2009 р. (а. с. 6-8, 60-62, 95-97); • лист Прокуратури Київського району м. Донецька від 31.08.2009 р. (а. с. 9, 28); • лист Прокуратури Донецької області від 11.09.2009 р. (а. с. 10); • заява ОСОБА_1 від 12.01.2010 р. (а. с. 22); • рішення Київської районної в м. Донецьку ради № 264 від 14.08.2009 р. (а. с. 23-27, 54-58); • лист Донецької міської ради від 14.06.2007 р. з доповненнями від 30.07.2007 р., від 16.12.2009 р. (а. с. 29-32); • заява жителів мікрорайону «Бутовський» (а. с. 39-42); • заяви ОСОБА_1 (а. с. 43, 45, 46, 63); • методичні рекомендації порядку легалізації ОСН (а. с. 47-54); • протест прокурора від 20.07.2009 р. (а. с. 59); • рішення Київської районної в м. Донецьку ради № 5-4/8 від 01.08.2006 р. (а. с. 64-65); • протокол конференції жителів від 18.04.2009 р. (а. с. 66-68); • статут ОСН «Бутовський» (а. с. 69-76); • відомость членів комітету ОСН «Бутовський» (а. с. 77-79); • положення ОСН «Бутовський» (а. с. 80-88); • листи Київської районної в м. Донецьку ради (а. с. 89, 92-93, 94); • картка обліку звернення громадян (а. с. 91); • протокол загального збору жителів (а. с. 99-100, 105-113, 115-121, 123-126, 129); • службова записка (а. с. 101, 114, 122, 127); 18
заяви (а. с. 102-104, 132); лист Донецької міської ради від 01.06.2009 р. (а. с. 133-137). Суд, заслухавши пояснення присутніх сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради, третя особа - прокурор Київського району м. Донецька, про визнання дій незаконними не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Згідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, - дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідкам для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280\97-ВР місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Ст. 59 зазначеного Закону визначає, що є актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення» для реєстрації органу самоорганізації населення уповноважені зборами (конференцією) жителів по місцю мешкання їх представники подають реєструючому органу заяву. До заяви про реєстрацію органу самоорганізації населення додаються: копія вирішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення; протокол • •
19
зборів (конференції) жителів по місцю мешкання з рішеннями про обрання членів органу самоорганізації населення і його персонального складу про затвердження Положення, про вибір уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення; положення, затверджене зборами (конференцією) жителів по місцю проживання - в двох екземплярах; персональний склад членів органу самоорганізації населення з вказівкою прізвищ, імені і по-батькові, року народження, місця мешкання. Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 звернулася с заявою (а. с. 132) до Виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради, про державну реєстрацію органу самоорганізації населення «Бутовський» і нею були надані наступні документи, а саме, - заява про реєстрацію органу самоорганізації населення (а. с. 63); рішення Київського районного в і Донецьку ради від 01.08.2006 № 5-4/8 «Про дозвіл на створення органу самоорганізації населення мікрорайону «Бутовський» (а. с. 64); протокол конференції жителів (делегатів) мікрорайону «Бутовський» від 18.04.2009 з рішенням: про затвердження Статуту органу самоорганізації населення «Бутовський»; про вибір комітету з 6 квартальних; про роботу голови, секретаря органу самоорганізації на постійній основі; про уповноваженого представника для проведення реєстрації ОСН «Бутовський» ОСОБА_1; з додатком запротокольованого рішення про вибір голови, заступника голови, секретаря на конференції делегатів від 18.02.2007 (а. с. 66-68); Положення, затверджене конференцією від 18.04.2009 (а. с. 80-88); відомость членів комітету ОСН «Бутовський» (а. с. 77-79). Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою відповідачу був наданий необхідний пакет документів, передбачений ст. 13 Закону України «Про органи самоорганізації населення». Згідно п. 8 розділу III Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24, для проведення зборів представників (конференції) органу самоорганізації населення необхідно надати наступні документи: заява про проведення зборів; список осіб, запрошених на збори; протоколи локальних зборів про обрання делегатів. Порядок проведення локальних зборів (жителів вулиць) визначається вказаним Положенням і відповідає порядку проведення загальних зборів громадян. Так, про проведення локальних зборів орган самоорганізації повідомляє відповідну раду і його виконавський комітет в строк, достатній для ухвалення рішення про присутність представника органу місцевої самоврядності на локальних зборах. Крім того, рішення про скликання локальних зборів доводиться до зведення громадян, що проживають на відповідній території, не пізніше, ніж за 7 днів до його проведення, з вказівкою часу, місця проведення зборів і переліку питань, які пропонують винести на обговорення (підстава: ст.9 Положення про загальні збори громадян за місцем проживання, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.1993 п. 11 розділу ІІІ Положення про загальні 20
збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24). Локальні збори є правомочними при присутності на нім більше половини громадян, що проживають на відповідній території і мають право брати участь в зборах (підстава: ст.3 Положення про загальні збори громадян те місцю проживання, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.1993 п. 3 розділи I Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24). Підсумки проведення локальних зборів оформляються відповідним протоколом з додатком матеріалів реєстрації його учасників, тобто список громадян, присутніх на зборах з вказівкою місця мешкання, а також вирішення про делегування своїх представників для участі в зборах громадян (конференції) і протоколи рахункової комісії (підстава: ст. 12 Положень про загальні збори громадян те місцю проживання, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.1993 п. 15 розділу III Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24). Перераховані документи прикладаються до заяви про проведення зборів подаються не пізніше чим за 20 днів до наміченої дати проведення зборів представників (конференції) (підстава: п. 8 розділу III Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24). В матеріалах справи міститься протокол зборів жителів вулиці Міцкевича № 5 від 17.03.2009, складеному секретарем зборів і підписаному головою зборів (а.с.125), жителями вулиці Панаса Мирного № 7 від 21.03.2009, складеному секретарем зборів і підписаному головою зборів (а. с. 123), жителів вулиці Сенявіна від 29.03.2009, складеному секретарем зборів і підписаному головою зборів (а.с.124), як встановлено судом у даному протоколі відсутня інформація про порядок денний зборів відносно мети про державну реєстрацію органу самоорганізації населення «Бутовський». У протоколах зборів жителів вулиці Руданського від 22.03.2009 (а.с.118), жителів вул. Сенявіна від 29.03.2009 (а. с. 124), жителів вулиці ОСОБА_5 і вулиці Ваніна від 28.03.2009 (а.с.126), жителів вулиці Депутатською від 29.03.2009 (а. с. 129), жителів вулиці ОСОБА_6 від 21.03.2009 (а. с. 123), як встановлено судом – відсутня інформація про кількість громадян, що проживають на відповідних вулицях, з чого неможливо зробити вивід про правомочність проведення зборів відповідно до п. 3 розділа 1 Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24; протоколи зборів, проведених на вул. Нєдєліна і пров. Обський не надані, протоколи зборів жителів вулиці Новоросійська і вулиці Желябова складені 25.03.2009 (а. с. 121, 122), не відповідають фактичній даті проведення вказаних зборів – 22.03.2009. Крім того, кількість жителів вказана в протоколі (53 людини) не відповідає кількості фактично присутніх на зборах – 29 чоловік. 21
Протоколом зборів жителів вулиць Прохолодною, Леськова, Міцкевича, ОСОБА_6, Руданського, Сенявіна, ОСОБА_5, Ваніна порушуючи ст. 12 Положення про загальні збори громадян те місцю проживання, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 17.12.1993 п. 15 розділу III Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24 не прикладені списки мешканців вулиць, які брали участь в зборах з вказівкою місця мешкання. Протоколи локальних зборів в частині інформації про вибраних зборами вулиць делегатах не узгоджуються з протоколом конференції від 18.04.2009г. у частині інформації про тих, що беруть участь в даній конференції делегатах. Крім того, у відповідності п. 12 розділу III Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24 не допускається розгляд на зборах і ухвалення рішень по питаннях, не включених до порядку денного, проте на конференції від 18.04.2009 г. (а. с. 66-67) прийнято рішення, не включене до порядку денного згідний протоколу конференції про покладання обов'язків по реєстрації органу самоорганізації «Бутовський» на ОСОБА_1. Також встановлено, що протоколи зборів, проведених на вул. Желябова, Сакко і ОСОБА_4, Берзаріна, Польська, Рудзутака, оформлені належним чином і складені відповідно до вимог як Положення про загальні збори громадян за місцем проживання, затверджених Постановою кабінету міністрів України від 17.12.1993 г., так і Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку, затвердженим вирішенням Донецької міської ради від 21.11.2008 № 25/24, проте думка жителів вказаних вулиць не врахована при проведенні конференції від 18.04.2009, що є прямим порушенням прав і інтересів жителів, що проживають на території органу самоорганізації, порушуючи ст.5 Закон України «О органах самоорганізації населення». Тому суд приходить до висновку, що Органом самоорганізації населення «Бутовський» порушуючи передбачений порядок, була скликана і проведена конференція делегатів органів самоорганізації населення «Бутовський», а згодом - надані документи, не відповідні вимогам чинного законодавства, оформлені неналежним чином, а виконавчий комітет Київської районної в місті Донецьку ради діяв виключно в рамках Закону України «Про органи самоорганізації населення», з дотриманням норм Положення про загальні збори громадян в м. Донецьку. Що стосується вимог позивачки в частині про зобов’язання відповідача надати рішення про державну реєстрацію з відповідними документами та про притягнення посадових осіб Київської районної в м. Донецьку ради до відповідальності за скоєння корупційних правопорушень, суд приходить до висновку, що данні вимоги не ґрунтуються на законі тому вони не підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про органи самоорганізації населення», Положенням про загальні збори громадян за 22
місцем проживання в Україні, Положенням про загальні збори громадян в м. Донецьку, вирішенням Донецької міської ради від 21.02.2007 № 8/62 «Про делегування повноважень районним в місті радам і їх виконавським комітетам», ст. ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 158-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: В позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної в м. Донецьку ради, третя особа - прокурор Київського району м. Донецька, про визнання дій незаконними – відмовити. Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови. Суддя Н.М. Малютіна
3. Реорганізація населення.
і
взаємовідносини
органів
самоорганізації
Фундаментальним з точки зору здійснення своєї діяльності органами самоорганізації населення є визначення відповідної території. Так, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону (Принципи організації та діяльності органу самоорганізації населення), організація та діяльність органу самоорганізації населення ґрунтуються на певних принципах, серед яких – принцип територіальності. 23
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону, у рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов'язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення. В даний момент в м. Луганську виявлено прецедент протиправної заборони створення місцевими органами влади органу самоорганізації населення, оскільки його діяльність планувалась в межах території іншого ОСНу. За словами місцевих мешканців, ОСН, на який посилається місцева влада, є надзвичайно великим і охоплює велику територію та кількість людей (близько 15 тис. мешканців). Однак, він є надзвичайно неефективним, керівництво ОСНу не звітується про проведену роботу, в частині районів вже понад двох років не вирішувались нагальні проблеми. В зв’язку із цим активісти були вимушені в поточному році звернутись за поновленням свого порушеного права на самоорганізацію до місцевого суду. До теперішнього часу справу по суті не вирішено. Враховуючи важливість проблеми, що виникла, було вирішено провести дослідження судової практики (рішень) щодо вирішення спорів, пов’язаних із процедурою реорганізації та взаємовідносин між ОСНами (узгодження меж територій, розширення меж території, інше). За результатами розгляду справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) – 7, • відмовлено в задоволенні вимог ОСНів (задоволено вимоги іншої сторони у справі) - 2. Найбільш показовим є наступне рішення: 1. Справа № 15/466-АП-075, 29 січня 2008 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Господарський суд Херсонської області у складі: судді Клепай З.В. при секретарі Муравльовій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод карданних валів», м. Херсон до Виконавчого комітету Суворовської районної ради у м. Херсоні, м. Херсон третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: «Будинковий комітет» 200 років Херсона, 21, м. Херсон про визнання розпорядження таким, що суперечить закону та зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін: від позивача: Кондюріна Я.О.- представник, довір.від 17.08.2007 р. від відповідача - Малий В.С. - радник голови ради з правових питань, довір № 5
http://reyestr.court.gov.ua/Review/3676437 24
188/0 від 30.10.2006 р. від третьої особи - Стучинська В.В. – представник, Ляховський В.Л. – представник. На підставі розпорядження голови господарського суду № 12 від 16.01.08 р. справа прийнята до розгляду суддею Клепай З.В. Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати розпорядження відповідача № 35-Р від 10.05.07 р. про легалізацію органу самоорганізації населення – «Будинковий комітет «200 років Херсона, 21», як таке, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вирішено питання щодо об'єкту, який є правом власності позивача. Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що будинковий комітет був створений на підставі рішення Х сесії Суворовської районної ради V скликання від 27.04.07 р. № 84, яке ніким не оскаржено. Твердження позивача, що гуртожитки не відносяться до житлового фонду - безпідставне. В Положенні про будинковий комітет не зазначено, що він володіє та розпоряджається чи хоч управляє власністю позивача. Представник третьої особи проти позову заперечує, оскільки вважає, що рішення відповідача відповідає нормам чинного законодавства. Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: Відповідач своїм розпорядженням № 35-Р від 10.05.07 р. про легалізацію органу самоорганізації населення – «Будинковий комітет «200 років Херсона, 21», легалізував будинковий комітет, створений мешканцями будинку, що розташований за адресою м. Херсон, вул. 200 років Херсона, 21. Відповідач є виконавчим органом Суворовської районної ради і здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до п. «б» п. п. 7 ст. 38 цього Закону до делегованих повноважень відповідача відноситься реєстрація у встановленому порядку місцевих об'єднань громадян, органів територіальної самоорганізації населення, які створюються і діють відповідно до законодавства. Таким чином при винесенні оскаржуваного позивачем розпорядження відповідач діяв в межах своїх повноважень. Відповідно до п. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про органи самоорганізації населення» заява про реєстрацію органу самоорганізації населення розглядається реєструючим органом у місячний термін з дня подання всіх необхідних документів відповідно до вимог цього Закону. Реєструючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих на реєстрацію документах. Відповідачем вказані норми дотриманні. Що до того, що він не перевірив законність Положення про будинковий комітет, то це твердження позивача не може бути підставою для визнання рішення відповідача таким, що протирічить закону, оскільки закон не покладає на нього такі обов'язки і у випадку, правоустановчі документи суперечать чинному законодавству, 25
оскаржуватись повинні правоустановчі документи а не розпорядження про легалізацію третьої особи. Позивач таких вимог не заявляв. Позивач також вважає, що створення органів самоорганізації населення є виключною компетенцією місцевих рад. Як вбачається із матеріалів справи, Суворовська міська рада своїм рішенням №84 від 27.04.07р. надала згоду на створення самоорганізації населення – «Будинкового комітет «200 років Херсона, 21», а відповідач лише в межах свої повноважень провів легалізацію цього органу самоорганізації. Позивач вважає, що здійснивши легалізацію будинкового комітету відповідач порушив його право власності на цей гуртожиток, оскільки рішенням господарського суду право власності на гуртожиток визнано за заводом карданних валів та на підставі цього рішення Херсонське ДБТІ видало йому свідоцтво на право власності. Щодо цього твердження позивача, то він фактично заявляючи позов про скасування розпорядження відповідача про легалізацію третьої особи фактично намагається захистити своє право власності на гуртожиток. Порядок захисту права власності передбачений нормами Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 386 ЦК України Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Розпорядження відповідача ніяким чином не впливає на право власності позивача, оскільки якщо в Положенні про будинковий комітет включені норми, що порушують право власності позивача, то він може звернутись до будинкового комітету з позовом про відновлення його порушеного права. Окрім того, такий позов підлягає розгляду в процесі господарського судочинства, а не шляхом визнання розпорядження відповідача незаконним в процесі адміністративного провадження, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До того ж відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічноправовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто спір про порушення права власності позивача третьою особою «Будинковим комітетом «200 років Херсона, 21», не є публічно правовим спором, 26
оскільки він не є органом влади. Окрім того, ця організація взагалі не є відповідачем по справі. За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ВСТАНОВНИВ: В задоволенні позову відмовити. Постанову направити сторонам по справі. Постанова набирає законної сили з 15.02.08. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя З.В. Клепай
4. Збереження (ліквідація) легітимно створених ОСНів після спливання строку повноважень відповідного органу місцевого самоврядування. В зазначеному пункті аналізу досліджуватиметься питання некоректного тлумачення положень статті 11 Закону (Термін повноважень органу самоорганізації населення ) стосовно строку повноважень органу самоорганізації населення. 27
Відповідно до зазначеної статті, орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення. Відповідно до п.п. 5, 7 ч. 2 ст. 12 Закону (Положення про орган самоорганізації населення), у положенні зазначаються: • строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення; • порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення. Відповідно до статті 141 Конституції України, строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Спливання строку повноважень відповідної ради у цьому випадку не є підставою для її ліквідації. Зазначений факт є підставою для переобрання персонального складу ради. Так само має трактуватись стаття 11 Закону. Те саме має відображуватись в положенні про ОСН. З метою виявлення практики вирішення подібних питань національними судами на території України, Громадською організацією «Громадська ініціатива Луганщини» було проведено відповідне дослідження За результатами розгляду справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) – 5. Найбільш типовим є наступне рішення: 1. Справа № 2а-1150/11/27706, 06 червня 2011 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Куімова М.В.; при секретарі - Євтушенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, третя особа Орган самоорганізації населення «Квартальний комітет «Сосновий бір», суд, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.11.2010 року збіг строк повноважень другого скликання Гагарінської районної в м. Севастополі Ради, в межах якого був встановлений строк дії Квартального комітету «Сосновий бір», як 6
http://reyestr.court.gov.ua/Review/16092730 28
юридичної особи. За думкою позивача закінчення строку повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення його діяльності як юридичної особи та внесення відповідних відомостей у Єдиний державний реєстр. Але Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя не було внесено запис про ліквідацію КК «Сосновий бір». За думкою позивачки, бездіяльність Гагарінської РДА м. Севастополя щодо невнесення відомостей про ліквідацію КК «Сосновий бір» порушує її права на обрання нового органу самоорганізації населення, тому вона просить визнати бездіяльність Гагарінської РДА м. Севастополя протиправною та покласти обов’язок по припиненню державної реєстрації юридичної особи ОСН «КК «Сосновий бір» у зв’язку зі збігом строку його повноважень. У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача Калашнікова Г.В. з позовом не погодилась у повному обсязі. Представник третьої особи Колягін В.В. з позовом не погодився у повному обсязі. Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про органи самоорганізації населення», орган самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, цього та інших законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади (а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим), рішень відповідних органів місцевого самоврядування, рішень місцевого референдуму, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, виданих у межах своїх повноважень, положень про органи самоорганізації населення, рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання, які їх обрали. Орган самоорганізації населення, утворений за дозволом районної у місті ради, керується у своїй діяльності також рішеннями міської ради та її виконавчого органу. Відповідно до ст. 9 цього ж Закону, дозвіл на створення органу самоорганізації населення надається сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів 29
(конференції) жителів за місцем проживання. У рішенні ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення мають бути обов'язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти орган самоорганізації населення. Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома жителів у встановленому порядку. Статтею 10 вказаного Закону визначено, що орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання. Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Члени органу самоорганізації населення можуть бути достроково відкликані за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання, що утворили даний орган. Переобрання органу самоорганізації населення, відкликання, обрання окремих його членів замість вибулих чи зміна кількісного складу органу самоорганізації населення здійснюється зборами (конференцією) жителів за місцем проживання в порядку, встановленому цією статтею. Згідно зі ст. 11 цього ж Закону орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення. У судовому засіданні встановлено, що 29.07.2005 року Гагарінською районною в м. Севастополі Радою було прийнято рішення № 17/27С «Про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення «Квартальний комітет «Сосновий бір». На підставі вказаного рішення ОСН «КК «Сосновий бір» з моменту державної реєстрації 23.09.2005 року набув статусу юридичної особи та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 629782. Згідно п. 1 розділу 6 Положення про ОСН «КК «Сосновий бір» комітет обраний на строк повноважень двох скликань Гагарінської районної в м. Севастополі Ради, тобто на 8 років. Отже термін повноважень ОСН «КК «Сосновий бір» встановлений до 23.09.2013 року. 30
Крім того, рішенням 3 сесії Гагарінської районної в м. Севастополі Ради 6 скликання №69 від 11.02.2011 року строк повноважень ОСН «КК «Сосновий бір» було продовжено. Отже, матеріали справи свідчать про відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій відомостей про ліквідацію ОСН «КК «Сосновий бір». Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Повний текст постанови складено та підписано 10 червня 2011 року. Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: У задоволені позову ОСОБА_1 до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, - відмовити. Судові витрати у справі віднести на рахунок ОСОБА_1. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Суддя М.В. Куімов
5. Ліквідація органів самоорганізації населення. Порядок ліквідації (припинення/дострокового припинення повноважень) ОСНу регламентовано статтями 25 та 26 Закону. Відповідно до ст. 25 Закону (Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення), повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі: 31
• невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення; • невиконання рішень зборів (конференції) жителів за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання; • порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства за рішенням суду. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов'язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення тягне за собою припинення діяльності цього органу. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону (Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення), діяльність органу самоорганізації населення припиняється відповідно до цього Закону та його Положення. З метою перевірення фактів неправомірної ліквідації органів місцевого самоврядування по причині непередбачених Законом підстав було вирішено провести узагальнення судової практики (рішень) щодо вирішення спорів про порушення ст. ст. 25 – 26 Закону. За результатами розгляду справ національними судами на території України: Аналіз документів Єдиного державного реєстру судових рішень України щодо ліквідації органів самоорганізації населення показує, що в переважній більшості випадків із позовною заявою про їх ліквідацію звертається податковий орган, і в більшості випадків суд ставав на бік останнього. На користь державного органу винесено 15 рішень, рішень прийнятих на користь органів самоорганізації населення - 4. За результатами розгляду тематичних справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) – 5. Однак показовим є наступне рішення суду: 1. Справа № 2а-2554/107, 10 листопада 2010 року
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Соснівський районний суд м. Черкаси в складі: 7
http://reyestr.court.gov.ua/Review/12905145 32
головуючого/судді – Чечот А.А., при секретарі - Новак Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом комітету самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси до Черкаської міської ради, треті особи: Соснівська районна рада м. Черкаси, Придніпровська районна рада м. Черкаси про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Комітет самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітет самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Черкаської міської ради, в якому просили визнати протиправним і скасувати рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси», від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки». У судовому засіданні представники позивачів заявлений позов підтримали та просили суд його задовольнити, оскільки вважають рішення відповідача незаконними, такими що суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 11, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення», рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 року по справі № 7рп/2009. В судовому засіданні представники позивачів позов підтримали, просили задовольнити. 33
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що оскаржувані рішення Черкаської міської ради прийняті у цілковитій відповідності з Законом України «Про органи самоорганізації населення» та не порушують будьяких прав ні жителів м. Черкаси, ні комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси так як вони були ліквідовані Чекраською міською радою. Представники третіх осіб позов підтримали та зазначили, що оскільки рішення Черкаської міської ради від 19.11.2009 № 5-226 «Про утворення районних у місті Черкаси рад» визнане протиправним та скасоване постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010, то комітети самоорганізації Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси мають здійснювати свої повноваження й надалі. Рішення про припинення їх діяльності може бути прийняте виключно у передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення» випадках районними у м. Черкаси радами, які їх утворили. Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення. Судом встановлені наступні факти та обставини. Комітети самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси районів у м. Черкаси були Соснівською та Придніпровською районною радами м. Черкаси у встановленому Законом України «Про органи самоорганізації населення» порядку та набули статусу юридичних осіб, про що свідчать свідоцтва про їх державну реєстрацію. 05.06.2007 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення». Вказаним рішенням Черкаська міська рада продовжила термін повноважень органів самоорганізації населення, які були створені Соснівською та Придніпровською районними радами м. Черкаси, та взяла на себе зобов’язання по їх фінансуванню. 16.07.2009 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» та від 10.07.2008 № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки». Вказаним рішенням Черкаської міської ради визнано такими, що втратили чинність її рішення від 01.09.2009 № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» та від 10.07.2008 № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки». 16.04.2009 року Конституційний Суд України прийняв рішення № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 34
Конституції України, ст. 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування). Як вбачається з вказаного рішення органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Рішення Черкаської міської ради від № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» яким було продовжено термін повноважень комітетів самоорганізації населення в м. Черкаси було прийняте лише по відношенню до цих комітетів у яких виникло право здійснювати свої повноваження надалі, а відтак воно не може бути скасоване Черкаською міською радою як таке, що було виконання в момент його прийняття. Що стосується рішення Черкаської міської ради від 10.07.2008 року № 4-505 «Про Програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки», то воно визначає подальший розвиток органів самоорганізації населення у м. Черкаси та не стосується прав та обов’язків позивачів. Крім того позивачі не вказали яким чином скасування зазначеного рішення вплине на їх права та інтереси. Таким чином Черкаська міська рада, скасовуючи своє рішення від 10.07.2008 року № 4-505, діяла в межах наданих їй повноважень. Разом тим стаття 25 Закону України «Про органи самоорганізації населення» визначає вичерпний перелік випадків дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення, однак в будь-якому випадку таке рішення, крім суду, саморозпуску, може бути прийняте лише органом місцевого самоврядування, який дав дозвіл на їх створення. Враховуючи, що дозволи на створення комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси надавали відповідно Соснівська та Придніпровська районні ради м. Черкаси, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про припинення діяльності вказаних органів самоорганізації населення, Черкаська міська рада діяла поза межами наданих їх повноважень. Слід також зазначити, що 19.11.2009 року Черкаська міська рада прийняла рішення № 5-226 «Про неутворення районних у місті Черкаси рад», яким було вирішено не утворювати районні у місті Черкаси ради після закінчення терміну повноважень Соснівської та Придніпровської районних у місті рад п’ятого скликання. Однак постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного 35
суду від 19.10.2010, рішення Черкаської міської ради від 19.11.2009 року № 5-226 визнане протиправним та скасоване. Тому Соснівська та Принідпровська районні ради м. Черкаси продовжують здійснювати свої повноваження. Відтак рішення про припинення діяльності комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси можуть бути прийняті у розумінні ст. 25 Закону України «Про органи самоорганізації населення» саме Соснівською та Придніпровською районними радами м. Черкаси. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином підлягають визнанню протиправними та скасуванню пункти 1 та 3 рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1346. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про органи самоорганізації населення» орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. Територією, в межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган. Таким чином на одній території не може одночасно діяти два одностатусних орагна самоорганізації населення. Твердження відповідача про те, що комітети самоорганізації населення Соснівьского та Придніпровського районів м. Черкаси ліквідовані суд вважає безпідставними. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Доказів щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру записів про державну реєстрацію припинення комітетів самоорганізації населення Соснівського та Придніпровського районів м. Черкаси до суду не надано. На момент прийняття Черкаською міською радою рішення від 16.07.2009 року № 4-1346, яким надано дозвіл на створення нових комітетів самоорганізації населення мікрорайонів, позивачі не були ліквідовані та надалі продовжують здійснювати свої повноваження. Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав належних доказів законності рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси». 36
Таким чином вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси» також підлягають до задоволення. Керуючись ст. ст. 69, 71, 159, 161-162 КАС України,ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов комітету самоорганізації населення № 1 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 2 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 6 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Соснівського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 3 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 4 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 5 Придніпровського району м. Черкаси, комітету самоорганізації населення № 7 Придніпровського району м. Черкаси до Черкаської міської ради, треті особи: Соснівська районна рада м. Черкаси, Придніпровська районна рада м. Черкаси про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської міської ради від 16.07.2009 року № 4-1345 «Про надання дозволів на створення органів самоорганізації населення мікрорайонів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 міста Черкаси», від 16.07.2009 року № 4-1346 «Про втрату чинності рішень Черкаської міської ради від 05.06.2007 року № 2-665 «Про порядок фінансування органів самоорганізації населення» та від 10.07.2008 року № 4-505 «Про програму організації та діяльності органів самоорганізації населення м. Черкаси на 2008-2011 роки». Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Суддя: А.А. Чечот 6. Самостійність діяльності органів самоорганізації населення. ОСНи створюються представниками територіальної громади на відповідній територій для реалізації власних прав із благоустрою територій, вирішення проблемних питань та для задоволення інших спільних інтересів. Така діяльність передбачає самостійність та власне бачення вирішення проблем. Відповідно до статті 27 Закону (Гарантії діяльності органу самоорганізації населення), органи місцевого самоврядування сприяють 37
здійсненню органами самоорганізації населення їхніх повноважень і координують їх діяльність. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органу самоорганізації населення, крім випадків, передбачених законом. Члени органу самоорганізації населення мають право брати участь у засіданнях відповідних місцевих рад та їх виконавчих органів, що стосуються їх діяльності, а також при розгляді питань, ініційованих органом самоорганізації населення, з правом дорадчого голосу. Незалежність ОСНів має обмежуватись лише на підставі Конституції України і законів та нормативно – правових актів, які не суперечать їй. Будь які інші обмеження є неправомірними. Тому однією із складових проведення аналізу є дослідження питання про наявність випадків неправомірного втручання в діяльність/обмеження діяльності ОСНів. За результатами розгляду справ національними судами на території України: • задоволено вимоги ОСНів (відмовлено задоволенні вимог позивачів по справам, де відповідачем є ОСН) - 11; • відмовлено в задоволенні вимог ОСНів (задоволено вимоги іншої сторони у справі) - 16. При огляді документів на відповідному сайті, встановлено, що у справах, по яким органами самоорганізації населення виконуються всі процедурні приписи, суди в переважній більшості становляться на сторону таких органів. В якості прикладу наводиться наступне рішення: 1. Справа № 2-а-403/10/21108, 18 січня 2011 року
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого - Потапчука В.О., суддів - Коваля М.П., - Семенюка Г.В., при секретарі - Снігур М.Г. за участю позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Антонівської селищної ради м. Херсона на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Антонівської селищної ради м. Херсона, третя особа на стороні відповідача - голова Антонівської селищної ради Семенчев Ігор Ігорович, про визнання не чинним рішення, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Антонівської селищної ради м. Херсона про визнання не чинним рішення Антонівської селищної ради №477 від 14 жовтня 2008 року. 8
http://reyestr.court.gov.ua/Review/13957310 38
Ухвалою до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача залучено голову Антонівської селищної ради Семенчева Ігоря Ігоровича. В обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що оскаржуваним рішенням припинено повноваження позивача як голови квартального комітету № 10. Оскаржуване рішення позивач вважає таким, що винесене в порушення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про органи самоорганізації населення». 22 червня 2010 року Дніпровським районним судом м. Херсона по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволені та суд постановив визнати нечинним рішення Антонівської селищної ради №477 від 14 жовтня 2008 року про припинення повноважень голови квартального комітету № 10 ОСОБА_2. Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи. В обґрунтування своїх доводів апелянт не погоджується з висновками суду щодо припинення оскаржуваним рішенням повноважень органу самоорганізації квартального комітету оскільки винесене рішення стосується саме голови комітету. Також апелянт зазначає, що повноваження позивача як голови квартального комітету № 10 припиненні у спосіб встановлений ст. 10 Закону України «Про органи самоорганізації населення» на підставі рішення жителів кварталу № 10 від 04.10.2008 року. В зв’язку з викладеним апелянтами ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивач займав посаду голови квартального комітету № 10 Антонівської селищної ради Дніпровського району міста Херсона. Рішенням Антонівської селищної ради від 14 жовтня 2008 року № 477 «Про припинення повноважень голови органу самоорганізації населення» припинені повноваження голови органу самоорганізації квартального комітету №10 ОСОБА_2. Рішення вмотивоване посиланням на п. 47 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вирішуючи справу суд першої інстанції з посиланням на положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про органи самоорганізації населення» визначив відсутність встановленої законом компетенції відповідача на прийняття 39
рішення про припинення повноважень голови органу самоорганізації населення. За такого, оскаржуване рішення судом першої інстанції визнане не чинним. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення прийняте без дотримання вимог п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України при відсутності повноважень відповідача на прийняття рішення віднесене положеннями ч. 5 ст. 10 Закону України «Про органи самоорганізації населення» до компетенції зборів (конференції) жителів за місцем проживання. При цьому колегія суддів зазначає, що предметом оскарження є саме рішення відповідача про припинення повноважень голови органу самоорганізації населення. Доводи відповідача про припинення повноважень позивача протоколом зборів жителів кварталу № 10 від 04.10.2008 року висновків суду щодо відсутності таких повноважень у відповідача не спростовують. Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка, рішення суду вмотивоване обставинами які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі. Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205 КАС України, колегія суддів, – УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Антонівської селищної ради м. Херсона – залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Антонівської селищної ради м. Херсона, третя особа на стороні відповідача - голова Антонівської селищної ради Семенчев Ігор Ігорович, про визнання не чинним рішення – без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду. Головуючий суддя: Потапчук В.О. Судді: Коваль М.П., Семенюк Г.В.
40
ВИСНОВКИ Враховуючи всі вищевикладені факти та показники, які були отримання під час проведення дослідження, можна зробити наступні висновки: 1. Наявність великої кількості процесуальних документів що не є рішеннями по справі у спорах по аналізованих сферах діяльності органів самоорганізації населення і малої кількості рішень по суті дає привід стверджувати, що судами не розміщуються всі рішення. 41
2.
3.
4.
5. 6.
Підстави таких дій апаратів судів національної судової системи фактично є порушенням Закону України «Про доступ до судових рішень». По судовим справам щодо скасування рішення про створення та/або реєстрацію органу самоорганізації населення надзвичайно мало позовів від відповідних органів місцевого самоврядування. В переважній більшості судові справи ініціюються фізичними та юридичними особами. Практика прийняття судових рішень по позовним заявам, поданим фізичними особами у справах про скасування реєстрації ОСНІв показує, що такі позови зазвичай судами не задовольняються. Натомість, при вирішенні спорів за позовами, поданими ОСНами представниками ОСНів проти органів місцевого самоврядування про скасування рішень щодо відмови в їх реєстрації, суди зазвичай становляться на сторону останніх. За результатами пошуку та аналізу рішень пов’язаних із взаємовідносинами між органами самоорганізації населення та з учасниками органу, а також із узгодженням меж їх територій та узгодженням меж територій з іншими особами, суди становляться на той бік, який підтримується органом місцевого самоврядування. Норма щодо строку дійсності повноважень органу самоорганізації населення трактується судами не як підстава для ліквідації, а як підстава для переобрання керівного складу. Справи (судові спори) щодо використання об’єктів нерухомого майна, які територіально знаходяться в межах ОСНу зазвичай вирішується на користь органу місцевого самоврядування, що практично невілює самостійність управління перших.
Проведений аналіз не претендує на повну всеохопленість і врахування всіх судових рішень.
42