(Mila Sandberg-Mesner, 1995)
Уродженка Заліщиків Міла (Амалія) Сандберг-Меснер: ПРАВДА про пережитий Голокост у її книгах-спогадах
(The opportunity to hear true from Mila Sandberg-Mesner, a Holocaust survivor. We can know real things about experience of Mila Sandberg-Mesner and her family during their fight for her life in Light From the Shadows).
Життя родини Сандберг як приклад спасіння євреїв у роки Голокосту
Міла Сандбер-Меснер видала дві книги безцінних спогадів англійською та українською мовами:
“Світло крізь темряву” (2009 р.) – “LIGHT FROM THE SHADOWS” “Шляхами моєї долі” (2012 р.) – “BY THE WAYS OF MY YOUTH”
Біографія Міли Сандберг та її родини
Міла (Амалія) народилася 22 листопада 1923 року в місті Заліщики на Тернопільщині.
Площа перед ратушею в Заліщиках (ХІХст.)
Єврейські діти на площі м.Заліщики (30-і роки ХХ ст.)
Родина у Заліщиках в 1933 році:
на фото зліва - сестри Зюта (Роза), 25 років, Лола, 13 років, авторка книг, на той час дев’ятирічна Міла, мати Фанні Ельбергер Сандберг (1889-1942), однорічна племінниця Аннуся, зять Дунек (Давид) Вассерман, 37 років; на фото справа – сім’я Вассерманів, літо 1939 року; у центрі – бабуся Фріда Беснер.
НАВЧАННЯ: упродовж 1935-1939 років Міла Сандберг навчалася в Заліщицькій гімназії, а потім – в українській школі в Заліщиках.
4 клас Заліщицької гімназії, 1938 рік. Четверта справа у верхньому ряді - Міла Сандберг.
У мирних Заліщиках 1939 року
ПОЧАТОК КАТАСТРОФИ
On September 17, 1939, Germany occupied the left part of Poland and the Soviet Union - the right part.
Після приходу радянських військ сім’я Міли Сандберг змушена була переїхати в 1940 р. у Коломию, де дівчина продовжила навчання. Міла навчалася у випускному класі гімназії, коли їм довелося покинути власний будинок весною 1940 року. Її сім’я була змушена переїхати жити на невизначений термін до її сестри.
ПІД ВЛАДОЮ НАЦИСТІВ Літо 1941 року. Тоді Міла вперше віч-на-віч зіткнулася із німецькою брутальністю. Їхнє місто Коломия повністю було під нацистською окупацією. Жахливі новини про жорстоке вигнання багатьох тисяч угорських євреїв. Людей виганяли із рідних місць (на фото – м. Коломия).
Фашисти та їх союзники вбивали нещасних під час переправи через Дністер. Тисячі трупів і кров спливали рікою. Мало їх вижило і дісталося до Коломиї. Лише декілька із них повернулися у місто. Наше суспільство, шоковане цими нелюдськими вчинками, усіма можливими способами намагалося полегшити убозтво тих людей. Під нацистською окупацією був розсіяний страх.
ПРИМУСОВІ РОБОТИ
Щоранку євреї збиралися на «Arbeitsplatz» (робоче місце), де вони були призначені для щоденних завдань: миття вікон, прибирання будинків і шкіл, сортування металу на складах.
На початку травня групі з десятьох чоловік поступив наказ виорати велику ділянку землі для саджання картоплі. Земля, яку потрібно було обробити, прилягала до будинку Лізи Кайзер, секретаря мера. Після того як картопля була уже посаджена, Міла та її сестра Лола отримали завдання посадити овочі на городі та квіти в саду і працювали там до кінця серпня.
Єврейське кладовище у м. Коломия, де під час нацистської окупації відбувалися розстріли євреїв.
ДОПОМОГА АЛЬБІНА ТІЛЯ
Сандберги вижили лише завдяки їхньому доброму другові Альбіну Тілю (на фото). Воєнне лихоліття знайшло відбиток на людських стражданнях і залишилось незборимим спомином у людських душах. Події розпочалася влітку 1941року. Нацисти окупували Коломию. Одного дня сестра Міли Лола, яка у той час у мерії, привела додому свого співробітника. Альбіну Тілю, високому, привабливому, блакитноокому блондину, було тоді майже сорок років. Хоча він був нащадком німецьких переселенців й родом із села Фелізінталь, все ж вважав себе польським патріотом.
ВТЕЧА З ПОЇЗДА СМЕРТІ
Майже 5-тисячне населення гетто Коломиї постійно змінювалось, оскільки великі групи людей були транспортовані або ж були вбиті у лісі. Гетто було частиною міста, обгороджене дерев’яною стіною.
У лютому 1942 р. їм наказали переїхати у концтабір. Альбін допоміг Сандбергам із майном і цінними речами. Пізніше Альбін Тіль допоміг їм влаштуватися в двокімнатній квартирі на краю гетто.
У жовтні 1942 р. Альбін повернувся в гетто і намагався порятувати сім’ю Міли. Але 10 жовтня розпочалася ліквідація гетто. Незважаючи на сміливість Альбіна, сім’я не змогла вибратися. Під час облави сім’ю (батьки, Лола, Яся, пані Абош і Міла) фашисти помістили у вагони для перевезення худоби. Так розпочався шлях євреїв Коломийського гетто у Белжец (Белз на Львівщині) – табір смерті.
Молодь втекла з поїзда поблизу Ходорова. Там їх зустріли люди, нагодували і відправили телеграму Альбіну.
ПІДТРИМКА ДОБРОЗИЧЛИВЦЯМИ НА ЛЬВІВЩИНІ
Разом з Альбіном допомогу надав священик Пес’як: оформив документи на легальне становище євреїв. Інший крок порятунку Сандбергів - проживання сестер у Львові. Батьки Альбіна були німецькими поселенцями, йому вдалося отримати роботу, а потім працевлаштувати Мілу. Жахом для Лоли, Ясі (Юдіт) та Міли було знищення місцевого гетто. Але були люди, безкорисливо допомагали: Генріх та Яніна Мединські надали квартиру в Львові свого кузена-професора університету, ув’язненого в Освенцімі. У маєтку Волове, куди перевели «сім’ю» Альбіна Тіля на роботу, євреї і поляки захищали село від бандитів. Міський голова не дозволяв німцям проводити акції знищення євреїв. Але фашисти напали і знищили євреїв, які були у лісах поблизу села. У 1944 р., враховуючи ситуацію: Коломию визволили радянські війська, отця Пес’яка, який видав документи про хрещення, замучили ССівці, Альбін звернувся до єпископа у Львові, який дозволив зняти копії архівних документів, що засвідчили: у третьому коліні всі родичі були не єврейського походження. Альбін отримав кеннкарти для Лоли, Ясі, Міли. Залишаючись у Львові, вони дочекалися приходу радянських військ і подалися в Заліщики. У квітні 1945 р. через Заліщики Міла виїхала в Румунію.
Міла у Львові, 1944 р., світлина з кеннкарти.
ПАМ’ЯТЬ ПРО ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ
28 квітня 2011 року на місці розстрілу євреїв у м. Заліщики відкрито та освячено пам'ятний знак жертвам Голокосту. Саме Міла Сандберг, яка у 2008 та 2011 роках відвідала рідні місця, подбала про зведення цього пам’ятника.
ФАКТИ ГОЛОКОСТУ В ЗАЛІЩИКАХ І ТОВСТОМУ
У вересні 1941 року було створено гетто у м. Заліщики (голова юденрату – Міхаель Кутнер). Липень 1942 р. – переселення євреїв м. Заліщики у гетто смт.Товсте У травні-червні 1943 року в Товстенському гетто було вбито майже 3000 євреїв. Починаючи від окупації Заліщиків нацистами (наймасовіша антилюдська акція відбулася 14 листопада 1941 р.) по 1944 рік у Заліщиках було знищено від 800 до 1200 євреїв. Перед Другою світовою війною (1938 р.), у Заліщиках було 7322 жителі, з них 2757 євреїв (38%). Серед
видатних професіоналівєвреїв: медики – доктори Міхаель Розенбаум, Абрахам Розен, Зигмунд Мановарда, юристи Ізід Фрід, Як Сігал, Барух Вейсман, командир відділу пожежників Ян Ейфель, архітектор Моріс Швебель, торговці Г.Брукмайєр, М. Штерн, С. Сандберг, діячі єврейської громади А. Лагштайн, М.Кутнер, Д.Кратц, С. Блютрайх та багато ін. На фото: колишній будинок синагоги в Заліщиках.
Альбін Тіль – ПРАВЕДНИК НАРОДІВ СВІТУ
Після поїздки до Заліщиків Міла Сандберг звернулась до ЯдВашему і подала інформацію-підтвердження про факт порятунку сім’ї Сандбергів , що стало підставою для визнання Альбіна Тіля “Праведником народів світу”. У квітні 2013 року, через 70 років після подій Голокосту, в Катовіце донька уже покійного Альбіна Тіля Грижина Мадейська отримала медаль і Диплом “Праведника народів світу” від консула Ізраїлю в Польщі.
Список використаної літератури
Бауер Е. Форми єврейського опору під час Голокосту. – Інтернет-видання. Винокурова Ф.А. Праведники світу: до питання мотивації дій та вчинків, проблеми людського вибору в екстремальних ситуаціях нацистської окупації//ХХ століття – етнонаціональний вимір та проблеми Голокосту. – Дніпропетровськ, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту «Ткума», 2011. Ґетто й акції Голокосту в Україні Режим доступу http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/third-reich/ghetto-holocaust/ «И дал им Память и Имя…». Яд Вашем, 2002. – 116 с. Єврейські братні могили в Заліщиках Режим доступу: http://zal.te.ua/index.php/statti/istorija-kraju/415-jevrejski-bratni-mogyly-v-zalishchykah Кахане Давид, Рабин. Щоденник Львівського гетто. – Київ: Дух і літера, 2003. – 272с. Кнопп Г. Холокост: неизвестные страницы истории. – Харьков, 2007. Коломийське гетто. Режим доступу http://www.youtube.com/watch?v=-6mo49xdCAg коломийське гетто Потикевич-Заболотна М. Нам дуже треба жити. – Тернопіль, «Лілея», 1996. – С.14-15. Праведники світу. Режим доступу http://znaimo.com.ua/Праведники_світу Соловка Л. Галицьке єврейство: втрачений пласт та розірвана пам’ять Сандберг-Меснер М. Світло крізь темряву. – Чернівці, «Місто», 2009. – 168с. Сандберг-Меснер М. Шляхами моєї молодості. – Чернівці, «Місто», 2012. – 45с. Тяглый М. Международная конференция «Холокост в Украине: новые источники и исследования» (Париж, 1–2 октября 2007 г.) / Тяглый М. // Голокост і сучасність. – 2008. – № 1.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ: “Уродженка Заліщиків Міла (Амалія) Сандберг-Меснер: правда про пережитий Голокост у її книгах-спогадах” Презентацію підготувала Надія ДЯКІВ, член Національної спілки журналістів України, м. Заліщики, Тернопільська область
Травень, 2016 рік