«Современное образование в Украине и за рубежом». Журнал, №5-6, май-июнь 2015 года, Украина

01672011

01562032

ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ, ÄÐÓÃÀ ÂÈÙÀ ÎѲÒÀ ÄÎÊÒÎÐÀÍÒÓÐÀ, ÀÑϲÐÀÍÒÓÐÀ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÀ, ²ÍÎÇÅÌͲ ÌÎÂÈ ÒÅÕͲÊÓÌÈ, ÊÎËÅÄƲ, Ó×ÈËÈÙÀ ÊÓÐÑÈ, ÍÀÂ×ÀËÜͲ ÖÅÍÒÐÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 26

ØÊÎËÈ, ˲Öů, òÌÍÀDz¯ ϲÄÃÎÒÎÂײ ²ÄIJËÅÍÍß

Ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 01962011

01132029

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 24

00162235

11442004

2

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 5-6

02082010

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

00132013

02702036

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 22

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 28

05622003

20132005

04102017

¹ 5-6 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

3

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 25

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

24322001

01612046

Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñòoð. 21

02852010

4

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 5-6

Äî óâàãè ÷èòà÷³â: Ðîçøèðåíà on-line âåðñ³ÿ æóðíàëó "Ñó÷àñíà îñâ³òà" ¹5-6 íà ñàéò³ www.s-osvita.ua. ×èòàéòå òà ä³çíàâàéòåñü á³ëüøå!

ЗМІСТ

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ

16

ВИЩА ОСВІТА 6

Íîâèíè Ãðàíòè: íà ïðîõîäæåííÿ ïðàêòèêè â í³ìåöüêîìó áóíäåñòàç³, äëÿ íàâ÷àííÿ â ìàã³ñòðàòóð³ ó Ôðàíö³¿, äëÿ ñòàæóâàííÿ â ÑØÀ.

7

4 ñïîñîáè â÷èòèñÿ çà êîðäîíîì áåçêîøòîâíî

8

Âèáèðàºìî êðàùèé àðõ³òåêòóðíèé ÂÍÇ çà êîðäîíîì

МОВНІ КУРСИ, ШКОЛИ 10

IELTS òà TOEFL. Ùî âèáðàòè?

Ãîëîâíà òåìà íîìåðà:

Ñïåö³àë³ñòè ó ãàëóç³ õ³ì³¿

14

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ¯Í² ВИЩА ОСВІТА 11 12

ПРЕЗЕНТУЄМО ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Íîâèíè

29

20-28 Ïðîïîçèö³¿ â³ä óí³âåðñèÓêðà¿íà ïðèºäíàºòüñÿ äî òåò³â, àêàäåì³é, ³íñòèòóò³â, ºâðîïåéñüêî¿ ñåðòèô³êàö³¿ ïðåçåíòàö³ÿ ôàêóëüòåò³â òà ³íæåíåð³â ñïåö³àëüíîñòåé

13

Íàóêà òà òåõíîëî㳿: êîìåíòàð³ ó ñâ³òîâ³é ïðåñ³

14

Äî ÷îãî ñë³ä ãîòóâàòèñÿ óêðà¿íñüêèì àá³òóð³ºíòàì -2015

16

Ìîÿ ìàéáóòíÿ ïðîôåñ³ÿ õ³ì³ê

19

Òîï-10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

КАР’ЄРА 29

7 íàéêðàùèõ ³äåé äëÿ á³çíåñó â 2015 ðîö³

30

ßê âèæèòè âèïóñêíèêó çàõ³äíîãî ÂÍÇ â óêðà¿íñüêîìó äåðæñåêòîð³

32

ßê çàðîáèòè ãðîøåé ñòóäåíòó

ßÊ ÏÅÐÅÄÏËÀÒÈÒÈ ÆÓÐÍÀË ÄÅ ÌÎÆÍÀ ÏÐÈÄÁÀÒÈ ÆÓÐÍÀË ßÊ ÐÎÇ̲ÑÒÈÒÈ ÐÅÊËÀÌÓ Â ÆÓÐÍÀ˲

"Ñó÷àñíà îñâ³òà" Ñó÷àñíà îñâ³òà po ce e o a i a c a e e o o (044) 453-35-00

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05-06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

×ÈÒÀÉÒÅ Â ÍÀÑÒÓÏÍÎÌÓ ÍÎÌÅв:

ÅÐ ÀÆ Ì ÎÄ ÍÎ Ð É ÓÏ . Ð ÍÈ Å ÓÏ ²ÉÄ 015 ÑÒ ÀÄ .2 ÍÀ ) Í 4.06 5 11 Ç 2 8( 7-

ÃÎËÎÂÍÅ

32

Íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì:

Íà íàâ÷àííÿ äî ͳìå÷÷èíè Ñòèïåíä³àëüí³ ïðîãðàìè Ïîëüù³

Ìàã³ñòðàòóðà, äðóãà âèùà îñâ³òà, çàî÷íå íàâ÷àííÿ 5

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

66

ÎѲÒÀ ÇÀ ÊÎÐÄÎÍÎÌ ÍÎÂÈÍÈ ГРАНТИ 2015 НА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ В НІМЕЦЬКОМУ БУНДЕСТАЗІ (МІЖНАРОДНА ПАРЛАМЕНТСЬКА СТИПЕНДІЯ) Німець ий Б ндеста спільно з трьома берлінсь ими ніверситетами (Вільним, Г мбольдтовсьим та Технічним) надає молодим людям з 41 раїни, в том числі і з У раїни, можливість під час 15тижневої пра ти и одно о з деп татів Б ндеста ознайомитися з німець ою парламентсь ою системою та процесом прийняття політичних рішень, а та ож наб ти пра тично о досвід сфері парламентсь ої діяльності. Стипендіати відбираються незалежною відбір овою омісією Німець о о Б ндеста . Заяв и приймаються до 30 червня 2015 ро . Вимо и: • раїнсь е ромадянство • за інчена вища освіта • д же хороші знання німець ої мови • знання в ал зі німець ої політи и, історії та с спільствознавства • ві не більше 30 ро ів до почат пра ти и. Стипендія: 450 євро на місяць, без оштовне проживання, оплата страхов и і дорожніх витрат. Додат ов інформацію щодо про рами Ви знайдете на сайті: www.bundestag.de/ips

ГРАНТИ ІНСТИТУТУ ЛАГРАНЖА ДЛЯ НАВЧАННЯ В МАГІСТРАТУРІ У ФРАНЦІЇ В 2015-2016 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Міжнародний інстит т теоретичної та спостережної осмоло ії і фізи и висо их енер ій, Інстит т Ла ранжа (The Lagrange Institute, Франція), пропон є стипендії ст дентам ма істрат ри, що спеціаліз ються фізиці, астрофізиці, фізиці елементарних частино , осмоло ії та ядерної фізи и. Претенд вати на часть про рамі мож ть ст денти б дь-я ої раїни світ , що мають Bachelor degree / Master 1 degree / Engineering Diploma фізиці, астрономії та астрофізи и, що пройшли, щонайменше, чотирирічний рс навчання з профільних для про рами спеціальностей, і мають щонайменше 240 редитів відповідно до європейсьої системи редитних одиниць. А адемічний рі для стипендіатів розпочнеться 1 вересня 2015 ро та триватиме до 30 червня 2016 ро .

Щомісячно (з 1 вересня 2015 по 30 червня 2016) часни про рами б де виплач ватися стипендія в розмірі 1100 євро. Стипендіат належить самостійно сплатити реєстраційний внесо і внесо до фонд соціально о страх вання. У 20142015 а адемічном році ці виплати становили 256 і 213 євро відповідно. Заяв и на часть про рамі NPAC (Nuclei, Particles, Astroparticles and Cosmology / Nuclei, Particles, Astroparticle and Cosmology) приймаються до 31 травня 2015 ро , на часть про рамі AAIS (Astronomy, Astrophysics and Space Engineering / Astronomy, Astrophysics and Space Engineering) - до 15 червня 2015 ро . Інформація про про рам на сайті Інстит т Ла ранжа: http://ilp.upmc.fr/scholars-program.php

ГРАНТИ МОЛОДИМ ФАХІВЦЯМ У СУДИННІЙ ХІРУРГІЇ ДЛЯ СТАЖУВАННЯ В США ТА УЧАСТІ В VASCULAR ANNUAL MEETING 2016 Спільнота с динних хір р ів США повідомляє про прийом заяво на часть стипендіальній прорамі 2016 ро . Стипендіатами про рами мож ть стати молоді фахівці з вищою медичною освітою, віці до 40 ро ів, я і не є ромадянами раїн Північної Амери и. Учасни и про рами отримають можливість провести близь о двох тижнів 2016 ро в США, відвідавши медичні ніверситети та ліні и раїни, і взяти часть роботі щорічної міжнародної онференції з с динної хір р ії Vascular Annual Meeting-2016, я а пройде з 8 по 11 червня 2016 ро в Вашин тоні. Стипендія в розмірі $ 5,000 для по риття всіх витрат на проїзд та проживання під час відвід вання США, б де вр чена часни ам про рами 8 червня 2016 ро . Заповнен форм заяв и і всі с провідні доменти необхідно направити за адресою membership@vascularsociety.org до 14 червня 2015 ро . Форма заяв и оп блі ована на сайті спільноти. Повна інформація про про рам на сайті VascularWeb: http://www.vascularweb.org/about/Pages/svsinternational-scholars-program.aspx Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

7

4 ñïîñîáè â÷èòèñÿ çà êîðäîíîì áåçêîøòîâíî Áàãàòî ñòóäåíò³â ñüîãîäí³ ìð³þòü îòðèìàòè çàêîðäîííó îñâ³òó, àëå äàëåêî íå ó âñ³õ º ô³íàíñîâ³ ìîæëèâîñò³ öå çðîáèòè. ijéñíî, íàâ÷àííÿ çà êîðäîíîì êîøòóº íåäåøåâî ³ âèìàãຠâåëèêèõ âèòðàò â³ä ñòóäåíòà ³ éîãî áàòüê³â. Тим не менш, існ є іль а способів вчитися заордоном майже без оштовно, і всі вони та чи іна ше пов'язані з фінансовою підтрим ою, я ніверситети, держава чи приватні фонди надають ст дентам. З цієї статті ви дізнаєтеся про те, на фінансов підтрим я о о род можна розрахов вати, я що ви мрієте навчатись в іншій раїні, але не маєте на це достатньо оштів.

ГРАНТИ Грант - це за альний термін, прийнятий для позначення фінансової допомо и з я ою-неб дь он ретною метою. Подібна підтрим а не вима ає подальшо о рошово о відш од вання. Гранти мож ть б ти надані ст дентам, я і не в змозі самостійно по рити очі вані витрати на навчання за ордоном. У та ом випад ст дент необхідно пред'явити до менти, що підтвердж ють йо о фінансов неспроможність. Існ є та ож інший тип рантів, я і видаються на по риття всіх витрат, пов'язаних, напри лад, з веденням на ової роботи і е спериментів. У цьом випад рант сл жить стим лом для ращих ст дентів розвит їхніх досліджень і прое тів, і нія не пов'язаний з фінансовим становищем чнів. Термін дії видано о рант не може б ти продовжений. Та им чином, я що ст дент вже б в виданий рант, і він хоче отримати новий, необхідно знов взяти часть відповідном он рсі на надання фінансової підтрим и.

СТИПЕНДІЇ Отримання стипендії - це ще один спосіб безоштовно навчатися за ордоном. Даний вид фінансової допомо и в меншій мірі залежить від фінансово о становища ст дента і спирається на інші чинни и, мова про я і піде нижче. Я правило, для отримання стипендії на освіт ст дент необхідно написати мотиваційний лист та ви ласти в ньом - чом саме він ідний отримання фінансової допомо и. На прис дження стипендії ст дент , в більшості випад ів, впливають та і чинни и: 1) Таланти і дося нення Стипендія може б ти прис джена за рах но особливих а адемічних, творчих, спортивних, на ових або волонтерсь их дося нень ст дента.

2) Демо рафічний фа тор Існ ють стипендії, я і прис дж ються тіль и особам, я і належать до однієї статі, етнос , релі ії, ві ом або станом здоров'я. Напри лад, є стипендії, призначені тіль и для жіно або тіль и для представ-

ни ів однієї національності. Одна це не означає, що б дья а жін а або ромадянин певної раїни може отримати стипендію. Тобто, подібні обмеження визначають ритерії для часті в он рсі на стипендію, що ще не арант є її отримання.

3) Пріоритетна спеціалізація Стипендія та ож може б ти виділена ст дентам, ніверситетсь а спеціалізація я их вважається пріоритетною. Подібні стипендії виділяються я заохочення ст дентам, майб тній професії я их наявність висо о ласної освіти особливо важливо, напри лад, чням медичних фа льтетів. Стипендія дано о тип та ож може б ти надана ст дентам, я і вибрали навчання за фахом, на я ом спеціаліз ється ніверситет. Існ ють та ож стипендії, я і прис дж ються тіль и в рам ах онретно о ніверситет . У західних ВНЗ ця система поширена з метою зал чення ращих адрів з сьо о світ в ряди своїх ст дентів. Кіль ість щорічних ст дентів, в даном випад , залежить від бюджет ніверситет та іль ості претендентів на фінансов підтрим . Іноді присвоєння та ої стипендії на ладає певні зобов'язання на ст дента, напри лад, та і я часть в ніверситетсь их волонтерсь их прое тах.

МАКСИМАЛЬНО МОЖЛИВА СТИПЕНДІЯ FELLOWSHIP Цей вид фінансової допомо и надається для здоб ття освіти в

ма істрат рі або до торант рі заордонно о навчально о за лад . У більшості випад ів, даний вид стипендії та ож повністю або частово по риває витрати ст дента на проживання та інші потреби. Джерелом фінанс вання ма істрів і до торів на може б ти я держава, та і приватні або ромадсь і фонди. Існ ють різні ритерії для надання стипендії дано о тип : а адемічні дося нення, на - Äæåðåëî: ово-дослідний потенціал ст ден- www.hotcourses.ru., та або йо о фінансове становище. Maria Stefanovich Заяв а на надання та ої фінансової допомо и може б ти подана через ніверситет або безпосередньо в т чи інш ор анізацію, що займається фінанс ванням ст дентів.

ДОСЛІДНИЦЬКА СТИПЕНДІЯ Дана стипендія надається лише власни ам ст пеня ма істра або до тора на . Вона передбачає фінансов підтрим при подальшом навчанні або зарплат за робот в я ості помічни а професора вільний час. Та а робота для асистента може поля ати прочитанні ле цій для чнів першо о або др о о рс , а та ож в часті в на ово-дослідних прое тах, що проводяться Î фа льтетом.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

8

Âèáèðàºìî êðàùèé àðõ³òåêòóðíèé ÂÍÇ çà êîðäîíîì Àðõ³òåêòóðà âñåîñÿæíà, âîíà îðãàí³çîâóº ïðîñò³ð íàâêîëî íàñ, â³ä íàøî¿ êâàðòèðè äî çàãàëüíî¿ ì³ñüêî¿ ³íôðàñòðóêòóðè. Ïðîôåñ³ÿ àðõ³òåêòîðà çäàâíà áóëà îäí³ºþ ç íàéá³ëüø øàíîâàíèõ ³ â³äïîâ³äàëüíèõ. Àðõ³òåêòîð ìîæå çàéìàòèñÿ ÿê ³íòåð'ºðîì, òàê ³ ïðîåêòóâàòè âåëèê³ æèòëîâ³ àáî ãðîìàäñüê³ îá'ºêòè, âèð³øóâàòè ãëîáàëüí³ ì³ñòîáóä³âí³ çàâäàííÿ. Êð³ì òîãî, ïðîåêòóâàòè äèçàéí ³íòåð'ºð³â ÿê ãðîìàäñüêèõ, òàê ³ ïðèâàòíèõ. Àðõ³òåêòîðè ìîæóòü âèñòóïàòè ³ â ðîë³ äåêîðàòîðà, ïîâí³ñòþ îôîðìëÿþ÷è âíóòð³øí³é ïðîñò³ð. ПЕРШІ КРОКИ

Çà ìàòåð³àëàìè: Sasha Soloviev, www.hotcourses.ru

Маб ть, три основні плюси в освіті за ордоном - я ість, різноманітність і можливості. На ваше рішення вст пити до іноземно о ніверситет , вплине те, на я ом відріз життєво о шлях ви прийняли рішення. Гр бо аж чи, їх три: - після за інчення середньої ш оли, або перших рсів раїнсь о о ВНЗ; - при отриманні ст пеня ба алавра або спеціаліста в раїнсь ом архіте т рном (а, може б ти, математичном , інженерном або навіть х дожньом ) ВНЗ; - при отриманні ст пеня ма істра одно о з раїнсь их ніверситетів. Ось ці точ и відлі і задад ть вам подальші оординати за вибором заордонно о інстит т . У першом випад доведеться проявити терпіння, тим більше що заордонні ВНЗ все ще насторожено ставляться до нашої освітньої системи. Том в більшості раїн доведеться пройти попередні рси тривалістю від 9 місяців до 2 ро ів (залежно від обраної раїни). Є надія на те, що нерід о вип с ні іспити та их рсів прирівнюються до вст пних. Обійти під отовчі про рами можна, я що подавати до менти на вст п після за інчення перших рсів раїнсь о о ВНЗ. Правда, в цьом випад ро и навчання в раїнсьом ВНЗ найчастіше не зарахов ються і «з орають». У др ом випад надходження на «н льовий» рівень не витрим є нія ої рити и: незважаючи на всі штампи, раїнсь а освіта я і раніше доро о о ошт є. Перші рси ви б дете т пцювати на місці, явно переверш ючи своїх одно рсни ів в знаннях. Том отримавши дея і базові знання, зад майтеся про ма істерсь про рам . За важте, процес вст п на ма істерсь і про рами є більш персоналізованим, ніж на ба алаврсь і. Іноді необхідний досвід роботи, ре омендації, серйозна ва а приділяється особистим я остям андидата. По ані новини для фахівців: незважаючи на цілий рі різниці, швидше за все, ваш диплом б де прирівняний до ба алаврсь о о. І, нарешті, найбільш маститим і досвідченим

архіте торам зі ст пенем ма істра, я і пра н ть отримати пот жний ар'єрний ліфт, б д ть ці аві Postgraduate-про рами або отримання ст пеня PhD.

ВИБІР КРАЇНИ Визначившись з про рамою, перед вами постає вибір раїни. Т т оловн роль зі рають два фа тори - знання іноземних мов і ваші архіте т рні подобання. З привод вивчення мови, с аж одне - най раще, ви зможете вивчити мов тіль и в раїні-носії. До то о ж, орисно б де зан ритися в олорит раїни. А ось щодо архіте т рних подобань, вам доведеться зад матися, щоб потім не пош од вати. Спроб йте ма симально близь о ознайомитися з архіте т рними традиціями раїн, я і найбільш вам ці аві й спрое т вати їх на себе. Адже, незважаючи на с часн тенденцію - всіх за -

нати під одн ребін , ожній раїні є свої манери, національні риси та індивід альні особливості в архіте т рі. Том важливо, щоб хара терні риси місцевої спадщини армоніз вали саме з вашим відч ттям стилю. Нес ладно здо адатися, що ще одним чинни ом б де ваш матеріальний доброб т. Том не б де зайвим подати до менти на отримання рант або стипендії. І я не дивно - за ордоном важливим в отриманні рант б де правильно оформлений па ет до ментів. Том починайте під отов заздале ідь, за півтора-два ро и до почат навчання.

ВИЗНАЧИЛИСЯ З КРАЇНОЮ? ВИБИРАЙТЕ! Ш ола Архіте т ри Архіте т рної Асоціації (Ан лія). Ле ендарна архіте т рна ш ола, беззаперечний лідер рейтин ів. Більше

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

90% я чнів, та і ви ладаць о о с лад - іноземці. У про рамі представлені я «повноцінні» освітні прорами (5-річні про рами з отриманням диплома та присвоєнням спеціальності «архіте тора», а та ож ма істерсь і про рами за 16 місяців), та і postgraduate про рами довжиною в рі по 11 напрямах. Ш ола Архіте т ри Кол мбійсь о о ніверситет (США). Ще один «монстр» архіте т рної освіти - от є фахівців з 1881 ро . Ш ола є підрозділом Кол мбійсь о о ніверситет Нью-Йор а, що входить в Лі плюща і добре відомо о за межами самих Штатів. Сама ш ола спеціаліз ється на ма істерсьих (7 напрямів тривалістю 2.5-3 ро и) про рамах та спеціалізованих рсах (тривалість 2-3 місяці). Архіте т рний фа льтет Массач сетсь оо техноло ічно о інстит т (США). Важ о за-

9 підозрити Массач сетсь ий техноло ічний інстит т в омпле сі неповноцінності через с сідство з розтиражованим Гарвардом. Інстит т по прав вважається світовим лідером в ал зі на и і техні и. У ш олі представлений повний ци л навчання: ба алавріат (4-річна про рама, ма істрат ра - 3.5 або 2.5 ро и, і до торант ра - мінім м 2 ро и. Та ож є можливість і дистанційно о навчання. Мюнхенсь ий технічний ніверситет (Німеччина). Університет входить в об'єднання технічних ніверситетів Німеччини TU 9 і є

найбільшим в зом Баварії. Архіте т рний фа льтет ТУМ вза алі єдине в Баварії місце, де можна отримати ст пінь за напрямом "Архіте т ра". Фа льтет ба ато разів б в на ороджений різними престижними преміями в ал зі архіте т ри. Фа льтет пропон є я баалаврсь про рам - 8 семестрів, та і ма істерсь - 4 семестри. Крім то о, можна знайти прерасні висо отехноло ічні архіте т рні ВНЗ в Італії, Голландії, Швейцарії, Данії, Китаї. І ожен з них зможе запропон вати вам пре расні мови навчання та диплом, з я им б де рах ватися весь світ. Î

Ñòèïåí䳿 òà ãðàíòè äëÿ àðõ³òåêòîð³â В епох лобальної рбанізації архіте тори стають все більш затреб ваними. І, я по аз є досвід, все частіше раїнсь і ст денти пра н ть отрим вати архіте т рн освіт за ордоном. Задоволення це не з дешевих. Але вихід є – фонди та стипендіальні про рами ВНЗ. Наше завдання – спростити для вас процес пош можливих варіантів і допомо ти знайти стипендію.

ВІД ЗАГАЛЬНОГО...

Erasmus Mundus Про рама ст дентсь о о обмін спочат б ла створена для ст дентів ЄС, але в даний час поширюється і на ст дентів з У раїни. Заходьте на сторін стипендіальних прорам (http://eacea.ec.europa.eu/erasmus_mundus/funding/ scholarships_students_academics_en.php), вибираєте свою спеціальність і найбільш підходящі для вас мови. Правила та списо пропозицій може змінюватися щоро .

Chevening Стипендіальна про рама Chevening (http:// www.chevening.org/) дає можливість пройти рс навчання або ви онати орот остро ов дослідниць робот Вели ій Британії. За альний обся фінанс вання дозволяє сплатити не лише навчання в обраном ВНЗ протя ом 1 ро , але і проживання. Серед пріоритетних напрямів - архіте т ра і місь е план вання.

Elizabeth Greenshields Foundation Канадсь ий Фонд, я ий виділяє стипендії молодим х дожни ам. С ма рант : $ 15,000-18,000. Отримані роші мож ть б ти ви ористані для б дь-я их цілей, пов'язаних з мистецтвом: навчання, транспортні витрати, оренда ст дії, придбання матеріалів та інше. Грантоотрим вачі зобов'язані подати детальний звіт про свою творч діяльність після завершення роботи або прое т . Найбільша зр чність поля ає в том , що подати заяв можна протя ом сьо о ро . Інші подробиці на офіційном сайті Фонд (https://elizabethgreenshieldsfoundation.org/). Німець а сл жба а адемічних обмінів DAAD Щорічно видає стипендії для вип с ни ів творчих та архіте т рних ВНЗ (http://www.daad.org.ua/). Стипендія дає

можливість або пройти стаж вання в одном з ВНЗ Німеччини, або за інчити рс ма істрат ри. Тривалість стипендії на стаж вання – один навчальний рі . Але в о ремих випадах можливе її продовження. Тривалість стипендії для навчання в ма істрат рі від 10 місяців до 2 ро ів. Співпраця з DAAD - один з найвірніших способів отримати стипендію. Але обов'яз овою мовою є знання німецьої мови.

...ДО ПРИВАТНОГО Не дивлячись на те, що отрим вати архіте т рн освіт можна де зав одно, все ж ращі архіте т рні про рами пропон є Голландія. Головна перева а поля ає в том , що навчання ведеться ан лійсь ою мовою. Вза алі, майже всі вели і ВНЗ раїни виділяють стипендії в том числі і в рам ах міжнародних про рам. Том , я що вас ці авить я ийсь он ретний ніверситет, раще ш ати потрібн стипендію на йо о офіційній сторінці. Ми ж пропон ємо дві найпоп лярніші про рами допомо и ст дентамархіте торам.

Amsterdam Merit Scholarships University of Amsterdam щорічно роздає стипендії іноземним ст дентам, том числі ст дентам з У раїни. С ма рант може варіюватися: 6,000-21,000 євро. Підтрим а поширюється на рі , ма сим м два ро и навчання. В о ремих випад ах стипендія може б ти продовжена. Всі подробиці на офіційній сторінці стипендії (http://www.uva.nl/en/ education/master-s/finance/scholarships-and-loans/ amsterdam-merit-scholarship/amsterdam-meritscholarship.html).

Amsterdam Talent Scholarship Amsterdam University of Aplied Sciences видає ранти ст дентам не з ЄС. С ма невели а - 3,000 євро. Але отрим вати її ст дент б де протя ом 4 ро ів. Всі подробиці на офіційній сторінці стипендії (http:// www.amsterdamuas.com). Ми представили лише мал частин варіантів отримання стипендій для майб тніх архіте торів. Я що ви знайдете інші ці аві варіанти, пишіть нам. Б демо вдячні. Äæåðåëî: Ariuna Bogdan, http://www.hotcourses.ru

Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” ðîçïîâñþäæóºòüñÿ â Êèºâ³ òà Óêðà¿í³ âðîçäð³á – â ê³îñêàõ “Ïðåñà” òà íà ðîçêëàäêàõ, çà ïåðåäïëàòîþ (ïåðåäïë. ³íäåêñ 06222 â êàòàëîç³ “Óêðïîøòà”)

10

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

IELTS òà TOEFL. Ùî âèáðàòè?

ßêùî Âè ìàºòå íàì³ð âñòóïàòè äî çàðóá³æíîãî óí³âåðñèòåòó, Âàì íåîäì³ííî ïîòð³áíî áóäå íàäàòè ðåçóëüòàòè ìîâíîãî òåñòó. Íàéïîøèðåí³ø³ òåñòè ç àíãë³éñüêî¿ IELTS ³ TOEFL. Àá³òóð³ºíòè îïèíÿþòüñÿ ïåðåä âèáîðîì, ÿêèé ñàìå òåñò âèáðàòè. Ñïåö³àëüíî äëÿ Âàñ ìè ñêëàëè íàî÷íó òàáëèöþ â³äì³ííîñòåé.

26341001

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ - ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

11 11

ÎѲÒÀ  ÓÊÐÀ²Í² ÍÎÂÈÍÈ ГРАФІК ЗНО-2015 ОСНОВНА СЕСІЯ 24 вітня - раїнсь а мова і літерат ра 3 червня - франц зь а мова 5 червня - німець а мова 8 червня - іспансь а мова 10 червня - ан лійсь а мова 12 червня - математи а 15 червня - російсь а мова 17 червня - біоло ія 19 червня - історія У раїни 22 червня - фізи а 24 червня - ео рафія 26 червня - хімія ДОДАТКОВА СЕСІЯ 9 червня - раїнсь а мова і літерат ра 18 червня - франц зь а мова 23 червня - німець а мова 25 червня - іспансь а мова 30 червня - ан лійсь а мова 1 липня - математи а 2 липня - російсь а мова 3 липня - біоло ія 6 липня - історія У раїни 7 липня - фізи а 8 липня - ео рафія 9 липня - хімія ДІЗНАЙСЯ БІЛЬШЕ ЗА ТЕЛЕФОНАМИ: (067)504-32-18, (099)311-49-18, (063)952-00-15 Гаряча лінія Міністерства освіти і на и У раїни (044)486-09-62 (пн.-пт. 9.00-18.00) У раїнсь ий центр оцінювання я ості освіти (050)707-04-14, (095)696-01-02, (096)214-84-82 Громадсь е об’єднання «Фонд «Від рита політи а» А та ож на сайтах: http://testportal.gov.ua http://www.mon.gov.ua/ua/hotline

ОПУБЛІКОВАНО ГЛОБАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ ЯКОСТІ ШКІЛ У СВІТІ. УКРАЇНА - В СЕРЕДИНІ Ор анізація з е ономічної ооперації та розвит (OECD), я а займається по ращенням е ономічно о та соціально о доброб т людей всьом світі, оп блі вала лобальний рейтин я ості ш іл світ , заснований на тестах з математи и та на и. За словами дире тора з освіти Андреаса Шлейхера OECD, це перший раз, оли б ло проведено та ий масштабний аналіз я ості освіти світі, пише Бі-Бі-Сі. "Ідея поля ає том , аби надати можливість бідним і ба атим раїнам порівняти себе, вияви-

ти слаб і та сильні сторони. А та ож щоб побачити те, що дов остро ові е ономічні перева и від поліпшеної освіти ш олі, мож ть б ти дост пними для них та ож", - аже А. Шлейхер. Перші позиції рейтин , заснованом на тестах з математи и я на и, очолили раїни Азії, серед я их: Сін ап р, Гон он , Південна Корея, Японія та Тайвань. Шоста сходин а - Фінляндія, сьома - Естонія, восьма - Швейцарія, дев'ята - Нідерланди, десята - Канада. "Я що ви навідаєтесь до ласів Азії, ви побачите вчителів, я і займаються ожним ст дентом, щоб домо тися спіх . Там ба ато с ворості, ба ато ва и і з одженості", - аже Шлейхер. Я зазначили Ері Ган ше із Стенфордсьо о ніверситет та Л д ер Войссманн з Мюнхенсь о о ніверситет , я і писали від и про рейтин , стандарти освіти "є пот жним інди атором заможності, я раїни вироблятим ть дов остро овій перспе тиві". У раїна розташ валася на 38-й позиції. Наші с сіди - Слова ія - 37-ме місце та Ізраїль 39-та позиція. Остання п'ятір а ви лядає та : 72- е місце Оман, 73-тє Маро о, 74-те Гонд рас, 75-те Південна Афри а, 76-те Гана. Äæåðåëî: Óêðà¿íñüêà ïðàâäà (http://life.pravda.com.ua).

МІНОСВІТИ НАДАЛО УЧНЯМ, У ЯКИХ БУЛИ АНУЛЬОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДПА У ФОРМІ ЗНО, ДОДАТКОВУ МОЖЛИВІСТЬ ПРОЙТИ АТЕСТАЦІЮ У зв’яз з тим, що певна іль ість чнів доп стила серйозні пор шення під час проходження ДПА формі ЗНО з раїнсь ої мови та літерат ри, і, я наслідо , їхні рез льтати б ли ан льовані, Міністерство освіти і на и дозволило та им вип с ни ам повторно пройти державн підс м ов атестацію з раїнсь ої мови (лист МОН № 1/9-246 від 15.05.2015) безпосередньо навчальних за ладах. Ці чні, разі спішно о проходження ДПА за місцем навчання, змож ть отримати атестат про повн за альн середню освіт , одна не мож ть на ородж ватися золотими чи срібними медалями й не змож ть цьо оріч вст пати до вищих навчальних за ладів. Та ож МОН надало роз’яснення щодо найбільш поширених запитань зв’яз з проÎ ходженням ДПА. Äæåðåëî: http://mon.gov.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

12

Óêðà¿íà ïðèºäíàºòüñÿ äî ºâðîïåéñüêî¿ ñåðòèô³êàö³¿ ³íæåíåð³â 23 êâ³òíÿ â ÍÒÓÓ «Êϲ» â³äáóâñÿ ̳æíàðîäíèé ñåì³íà𠫪âðîïåéñüêà ñåðòèô³êàö³ÿ ³íæåíåð³â: ïàñïîðò ³íæåíåðà òà ãàðàíò³ÿ ÿêîñò³ îñâ³òè». Йо о ор анізаторами вист пили Міністерство на и і освіти У раїни, Спіл а на ових та інженерних об’єднань У раїни, Національний технічний ніверситет У раїни «Київсь ий політехнічний інстит т» і Асоціація ре торів вищих технічних навчальних за ладів У раїни, а часть ньом взяли представни и європейсь их інженерних і освітніх асоціацій, ор анів державної влади У раїни, бізнес і промисловості, очільни и низ и вітчизняних ВНЗ, а та ож ви ладачі і ст денти НТУУ «КПІ».

Çà ³íôîðìàö³ºþ ïðåñ-ñëóæáè Êϲ (http://kpi.ua)

Цей семінар став важливим ро ом на шлях європейсь ої інте рації раїнсь ої технічної освіти. Але не лише освіти. Бо особливістю професії інженера є те, що рівень фахівця визначається не лише йо о а адемічною під отов ою, але й здатністю до творення ново о і досвідом роботи за фахом. З цих мір вань виходять і європейсь і об’єднання інженерів своїй діяльності з сертифі ації фахівців. За онодавцем цій справі вист пає Федерація європейсь их інженерних асоціацій (FEANI), що об’єдн є приблизно 350 інженерних і на ових асоціацій 32 європейсь их раїн і майже 4 мільйони професійних інженерів. У жовтні 2014 ро до неї дол чилася і У раїна. Сьо одні FEANI реаліз є три напрями з а редитації інженерних спеціальностей та сертифі ації професійних інженерів: - FEANI INDEX, тобто перелі інженерних прорам (спеціальностей), я і відповідають стандартам освіти; а редитовані, або офіційно визнані на національном рівні; відповідають європейсь ом рівню і визнані на території ЄС;

- Engineering Card («Паспорт» або «Карт а» інженера), ожен власни я о о вноситься в за альноєвропейсь ий реєстр FEANI, я ий знаходиться в Брюсселі; - EUR ING («Європейсь ий інженер») – почесний тит л, андидати на отримання я о о повинні мати арн інженерн освіт , ба аторічний досвід інженерних досліджень, аналіз та прое т вання, а та ож дотрим ватися професійної ети и. Роз ляд двох з них б ли присвячені о ремі сесії міжнародноо семінар – «Європейсь ий паспорт інженера» та «Європейсь а система а редитації інженерних спеціальностей». На першій сесії з до ладною розповіддю про ініціативи FEANI щодо сертифі ації європейсь их інженерів вист пив Генеральний се ретар цієї федерації Дир Бошар. Про ор анізацію та ої роботи та етапи, я і необхідно пройти для то о, щоб дол читися до ініціатив FEANI, доповів олова Національноо моніторин ово о омітет У раїни Володимир Пархомен о. Йо о інформацію доповнив емоційний вист п радни а енерально о дире тора Державно о осмічно о а ентства У раїни Ед арда К знецова. Він на олосив на райній потребі піднести в нашій раїні престиж професії інженера й на том , що з о ляд на на ово-технічні дося нення раїнсь их фахівців, зо рема в осмічній сфері, приєднання вітчизняних інженерів до європейсь ої спільноти та отримання ними сертифі атів є нині а т альним і важливим не лише для У раїни, але й для Європи. Др а сесія від рилася вист пом президента Європейсь ої мережі з а редитації європейсь ої освіти (ЕNАЕЕ) Бернара Ремо. Це б ла ма симально он ретна інформація про процед ри й вимо и, дотримання я их є обов’язовим для європейсь ої а редитації інженерних про рам (чи, відповідно до вітчизняної нормативної бази, спеціальностей).

Бернар Ремо повідомив, що на сьооднішній день до оди про взаємне визнання сертифі атів інженерної освіти вже дол чилися 13 європейсь их держав. Про те, що провідні раїнсь і технічні ВНЗ вже зараз отові розпочати шлях до європейсь ої освітньої спільноти в ал зі під отов и інженерних адрів, свідчили вист пи заст пни а першо о проре тора НТУУ «КПІ» Сер ія Гожія та ре тора Чер ась о о державно о технолоічно о ніверситет Тамари Качала, присвячені питанням професійної омпетенції ви ладачів вишів, інформаційно о та матеріально-технічно о забезпечення освітньо о процес в с часних мовах, налаодження онта тів з оле ами в європейсь их ніверситетах тощо. Надзвичайно важливим підс м ом семінар стало підписання Меморанд м про пілотн імплементацію європейсь их ініціатив між відповідними раїнсь ими та європейсь ими ор анізаціями. Підписи під цим до ментом поставили олова Асоціації ре торів вищих технічних навчальних за ладів У раїни. Ре тор НТУУ «КПІ» Михайло З ровсь ий та президент Спіл и на ових та інженерних об’єднань У раїни Ми ола Кирюхін з раїнсь о о бо , та Генеральний се ретар Федерації європейсь их інженерних асоціацій (FEANI) Дир і президент Європейсь ої мережі з а редитації європейсь ої освіти (ЕNАЕЕ) Бернар Ремо – від європейсь их ор анізацій. Під те стом Меморанд м є та ож й прізвище заст пни а Міністра освіти і на и У раїни Ма сима Стріхи, я ий через термінове відрядження не змі взяти часть семінарі і поставив свій підпис напередодні. Тож наст пним етапом має стати приєднання У раїни до європейсь ої оди про взаємне визнання сертифі атів інженерної освіти. За словами Ми оли Кирюхіна, я що в раїні не трапиться я ихось надзвичайних сит ацій, це може статися вже до інця цьо о ро . Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

13

Íàóêà òà òåõíîëî㳿: êîìåíòàð³ ó ñâ³òîâ³é ïðåñ³

Íîâà ãàëóçü íàóêè – ñèíãóëÿðí³ñòü – ïðîãíîçóº, ùî ëþäñòâî óïðîäîâæ 30–40 ðîê³â ÷óäåñíèì ÷èíîì çì³íèòüñÿ ³ ïðèáëèçíî äî 2025 ðîêó áóäå ñòâîðåíèé øòó÷íèé ³íòåëåêò, äî 2030-ãî êîìï'þòåðè íàáëèçÿòüñÿ äî ³íòåëåêòó ëþäèíè, à ùå ÷åðåç 10–15 ðîê³â ñòàíåòüñÿ ñèíãóëÿðí³ñòü: îáñÿã øòó÷íîãî ³íòåëåêòó â 1 ì³ëüÿðä ðàç³â ïåðåâèùèòü îáñÿã ëþäñüêîãî ³íòåëåêòó íèí³øíüîãî ð³âíÿ. Ïðåäñòàâíèêè òåî𳿠ñèíãóëÿðíîñò³ ïðîãíîçóþòü, ùî ÷åðåç 30–40 ðîê³â ëþäñòâî äîñÿãíå ìîæëèâîñòåé áåçñìåðòÿ îñîáèñòîñò³. Á³ëüø³ ðåàë³ñòè, ïðåäñòàâíèêè êâàíòîâî¿ ô³çèêè, êàæóòü, ùî ëþäñòâî ëèøå ïîäâî¿òü òðèâàë³ñòü æèòòÿ äåñü äî 2100 ðîêó, ñòâîðèòü íîâ³ íàíîòåõíîëî㳿, ÿê³ «ðîçãëÿäàòèìóòü íèí³øíþ õ³ì³÷íó òåðàï³þ, ÿê ìè ë³êóâàííÿ ï'ÿâêàìè ó Õ²Õ ñòîë³òò³». À á³ëüø çàçåìëåí³ íàóêîâö³ êàæóòü, ùî â³äêðèëè í³áèòî âàêöèíó, êîòðà âáèâຠâñ³ øòàìè ì³êðîîðãàí³çì³â. Àëå â÷åí³-ïåñèì³ñòè ç ñóìîì ñòâåðäæóþòü, ùî ëþäèíà íå ìຠøàíñ³â ñòàòè ïîâåëèòåëåì Âñåñâ³òó. Амери ансь ий ж рнал «Тайм» розповідає про новий напрямо на и – син лярність. Створено навіть Університет син лярності (на базі омпанії Google) і проводяться щорічні онференції вчених ал зі на цю тем , в я их бер ть часть фахівці шт чно о інтеле т , енети и, моле лярні біоло и, нанотехноло и, фахівці з о нітивних здібностей і навіть ілюзіоністи. Одним із ент зіастів ново о напрям є амери анець Реймонд К рцвайль, отрий дося спіхів на ниві створення омп'ютерів, що володіють властивостями розпізнання мови, читають те сти. Він вилі вав себе сам від діабет , і йо о мета – дожити десь до 2045 ро (сьо одні йом 62), щоб втілити життя мрію з'єднання людсь о о інтеле т , моз людини з машиною, чим, я вважає К рцвайль, б де розв'язано проблем безсмертя. «Тайм» на олош є, що чимало рис син лярності – майб тньої мо тності шт чно о інтеле т – сьоодні вже ви лядають не та ими й неймовірними: «хіба мо ли люди 5 ро ів том явити орист вання Facebook та «айфоном». Сьо одні вже не є та им фантастичним те, що «айфони» найближчим часом перемістяться в мозо людини. В Аф аністані вже воює до 2 тисяч роботів, а с пер омп'ютер «Ватсон» бере часть телеві торині Jeopardy. «Син лярність баз ється на ідеї, що зміни реальні і людство виріш є свою власн долю, а історія – не просто послідовність подій», – резюм є «Тайм». Хоча амери ансь ий вантовий фізи Мітіо Ка своїй низі «Фізи а майб тньо о», що її нині реценз є «Нью-Йор Таймз», дає дещо реальніші, на ові пронози розвит людства. Ка написав свій майже 400сторін овий том на базі більш я 300 інтерв'ю з відомими вченими. Йдеться про те, я на а витворить людсь долю і наше повся дення до 2100 ро . Автор про ноз є з посиланням на на ові авторитети, що людство дос онало освоїть рент енівсь е випромінювання і поставить йо о собі на ціл овит сл жб , створить осмічні ліфти і б де жити через 100 ро ів принаймні вдвічі довше, аніж тепер. Не ви лючено, що за цей час людство оволодіє телепортацією, миттєвим переміщенням предметів просторі. Ка вважає, що не за орами час, оли ми виходитимемо в Інтернет через під лючені он-лайн онта тні лінзи, нанотехноло ії творитим ть дива з нашим здоров'ям, т алети, проаналіз вавши те, що до них потрапило, видавати-

м ть нам не айні діа нози стан нашо о здоров'я, а датчи и в одязі бере тим ть нас від наслід ів травм. Хоча є в низі й темні сторони, і не все та добре про нозах на майб тнє, я пише Ка . Він має на вазі проблем подолання обмеженості мі росхем ( ремнієвих носіїв), розвито роботизації переважно війсь овом напрям , смертельн для людства за роз лобально о потепління... Хоча, я за важ є Мітіо Ка , за сприятливих обставин через 100 ро ів людині б де важ о хіба що померти. Британсь а «Ґардіан» пише, що вчені О сфордсь о о ніверситет провели спішні випробов вання ніверсальної ва цини від рип , я а мо ла б дати рад всім відомим штамам цьо о дош льно о для людини захворювання. Терапія, випроб вана на добровольцях, направлена на інш , аніж традиційна ва цина, частин вір с рип , а це означає, що не б де потреби д же вартісних щорічних змінах форм ли ва цини. Ва цина, розроблена

р пою на овців під ерівництвом до тора Сари Ґілберт з о сфордсьо о Інстит т Дженнера, направлена на протеїни всередині вір с , за альні для всіх штамів, на відмін від тих, отрі розташовані на зовнішній поверхні вір с і зазнають м тацій. Іще одна лондонсь а азета, «Індепендент», п блі є на ові виснов и відомо о британсь о о астрофізи а Стівена Го інґа, отрий вважає, що «єдиний шанс на виживання людства – заселення осмо- Äæåðåëî: с ». Але чи змож ть люди розмно- Âàñèëü dzëãàëîâ, ж ватися в осмосі, ставлять питан- Ðàä³î Ñâîáîäà ня на овці. Адже переліт в інш планетн систем може забирати тисячі ро ів. По и що виснов и дослідни ів амери ансь ої NASA песимістичні: « осмос – по ане місце для се с ». С часні е рани осмічних апаратів не здатні захищати людсь ий ембріон від смертельної осмічної радіації. Найбільше занепо оєння вчених ви ли ає Сонце і йо о спалахи та ала тичне випромінювання. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

14

Äî ÷îãî ñë³ä ãîòóâàòèñÿ óêðà¿íñüêèì àá³òóð³ºíòàì-2015 Îñòàíí³ì ÷àñîì, íà òë³ ùîäåííèõ íîâèí ïðî ïî䳿 â Óêðà¿í³, ñòຠñêëàäíî áóäóâàòè ïëàíè íà æèòòÿ.

Іноді може навіть здатися, що повся денність з її радощами і т рботами, залишилася десь мин лом . Але я ствердж ють психоло и, це всьо о лише ілюзія, породжена особливостями нашо о сприйняття дійсності, а том і радості і, звичайно ж, т рботи ні ди не поділися. Одна з та их незмінних т рбот - вища освіта. Втім, не можна с азати, що сит ація в раїні не внесла оре тиви і в цю ал зь. Чо о ж зараз очі вати бажаючим вст пити до раїнсь их ніверситетів?

ЯКІ ШАНСИ НА БЮДЖЕТ?

Äæåðåëî: www.ibra.com.ua, Àâòîð: Ñåìåí Ãàëàí

Напередодні хвалення держбюджет -2015 з'явилася інформація, що нібито незабаром державне замовлення ВНЗ значно с оротять, а стипендії для ст дентів і зовсім с ас ють. Що стос ється стипендій, то ч т и про їх с ас вання ряд спрост вав. Щоправда, по и залишається неясним, ом із ст дентів їх виплач ватим ть, за що, і в я ом обсязі. Адже заст пни міністра освіти Інна Совс н вже заявила в ЗМІ, що «сов ов » систем нарах вання стипендій потрібно міняти. Але про всі зміни в Міносвіти обіцяють розповісти ближче до 1 вересня 2015. А от про нози по держзамовленню можна робити вже зараз. «Відповідно до постанови Кабінет Міністрів У раїни від 11 червня 2014 № 212 «Про державне замовлення на під отов фахівців, на ових, на ово-педа о ічних та робітничих адрів, підвищення валіфі ації та перепід отов адрів для державних потреб 2014 році» обся державно о замовлення с лав за освітньо- валіфі аційним рівнем молодшо о спеціаліста для професійно-технічних навчальних за ладів - 5 639 осіб, для вищих навчальних за ладів - 72,4 тис. осіб (за освітньо-

валіфі аційним рівнем ба алавра - 119,3 тис. осіб, за освітньоваліфі аційним рівнем спеціаліста - 69,5 тис. осіб, за освітньоваліфі аційним рівнем ма істра 42,6 тис. осіб)», - повідомив відповіді на офіційний запит ForUm`a заст пни міністра освіти У раїни Андрій Гев о. «Обся державно о замовлення 2015 році порівняно з 2014 ро ом орієнтовно б де встановлено з рах ванням зменшення вип с ни ів з базовою та повною середньою освітою. Орієнтовно с орочення державно о замовлення на освітньо- валіфі аційні рівні молодшо о спеціаліста та ба алавра в 2015 році може с ласти 15-20 відсот ів», - зазначив міністр освіти. Тобто, я що під час попередньої вст пної ампанії для першорсни ів ба алавріата б ло 119,3 тисячі без оштовних місць ВНЗ, то цьо о ро їх може б ти тіль и 95,44 тисячі. В той же час, в Міносвіти повідомляють про значне с орочення очі ваної іль ості вип с ни ів, а значить і потенційних абіт рієнтів. Та , за даними Державної сл жби статисти и У раїни в 2015 році середні ш оли вип стять 215 992 людини з повною середньою освітою, що на 88 тисяч осіб або ж приблизно 40% менше, ніж торі . Я що ряд вирішить затвердити с орочення держзамовлення лише на ма симальном рівні в 20%, то шанси вст пити «на бюджет» навіть для чнів з середніми оцін ами ви лядають досить висо ими. Щоправда, чи б де в омпле ті з бюджетним місцем йти стипендія, зараз с азати пра тично неможливо.

КОМУ ПІЛЬГИ? Втім, не варто заб вати, що раїнсь е за онодавство на аз є в обов'яз овом поряд надавати піль ові мови для де іль ох атеорій вст пни ів. Та , з ідно з відповіддю Міносвіти, в списо піль ови ів, я і мають право на першочер ове зарах вання, потрапляють сироти, діти, позбавлені бать івсьо о пі л вання, діти з ба атодітних

сімей, інваліди. Крім цьо о в червні 2014 парламент розширив списо та их піль ови ів, додавши в них дітей за иблих або зни лих безвісти війсь овосл жбовців. Важливо під реслити, що діти за иблих війсь ових ( том числі і часни ів АТО) повинні б д ть здавати ЗНО та брати часть он рсі, але при форм ванні спис ів б д ть мати пріоритет перед рештою вст пни ами, а подібні піль и для них б д ть діяти протя ом трьох ро ів з момент за інчення ш оли. Кіль ість та их абіт рієнтів на сьо одні, зі зроз мілих причин, визначити с ладно. Хоча, звичайно, хотілося б, щоб людей з преференціями, отриманими через смерть близь ої людини на ібридній війні (АТО), б ло я омо а менше. Списо ате орій раїнців, я і матим ть право на зарах вання до ВНЗ поза он рсом, в порівнянні з мин лим ро ом не змінився. Винят ів для жителів Крим і Донбас та ож робити не б д ть. «Відповідно до Умов прийом до вищих навчальних за ладів У раїни абіт рієнти з Автономної Респ блі и Крим, Донець ої та Л ансь ої областей б д ть мати рівні права на вст п з іншими ромадянами У раїни», - зазначив відповіді Андрій Гев о.

ЯКА ЦІНА КОНТРАКТУ? Я би там не б ло, бюджетних місць ВНЗ на всіх абіт рієнтів не вистачить. Том , тим, ом не пощастить, доведеться або ж че ати до наст пно о ро , або роз лядати варіант навчання на онтра тній основі. «Відповідно до частини 7, статті 73 розділ XII За он У раїни «Про вищ освіт » розмір плати за весь стро навчання для отримання відповідно о ст пеня вищої освіти, підвищення валіфі ації встановлюється вищими навчальними за ладами в національній валюті. ВНЗ має право змінювати плат за навчання в поряд , передбаченом до овором, не частіше одно о раз на рі і не більше ніж на офіційно визначений рівень інфляції за попередній алендар-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

15

ний рі », - на ад ють в Міносвіти. Ця норма стос ється не тіль и щорічно о переляд вартості вже ладених онтра тів, але і розціно для першо рсни ів. У 2014 році офіційний рівень інфляції с лав 24,9%. А далі арифмети а проста. Напри лад, на сьо одні рі навчання на ба алавріаті за спеціальністю «Безпе а інформаційних і ом ні аційних систем» в одном з найпрестижніших ВНЗ У раїни КПІ ошт є 12 300 ривень. Врахов ючи інфляцію, в наст пном навчальном році вартість тієї ж посл и може зрости до 15 362 ривень. Але, слід роз міти, що вартість навчання ВНЗ за ладає не лише інфляційні оливання, але і заробітн плат ви ладачів, а та ож вартість ом нальних посл . І д же ймовірно, що нові онтра ти б д ть ладати, зважаючи ще й на ці фа тори. Врахов ючи все вищес азане, можна зробити

висново , що вст пна ампанія 2015-2016 рр. б де не найле шою. Ба ато що залежатиме від то о, чи обмежиться Кабмін зниженням держзамовлення лише на 20% або ж побажає різати витрати ди я істотніше. Адже в др ом випадвиросте он ренція між бажаючими вст пити «на бюджет». Найважче, традиційно, доведеться тим, о о немає шансів на піль ове зарах вання і рошей на оплат онтра тів, навіть порівняно дешевих ВНЗ. На тлі, м'я о аж чи, не найбільш бла опол чної е ономічної сит ації в раїні навряд чи варто сподіватися на те, що адміністрації і приватних, і державних

навчальних за ладів вирішать «заморозити» ціни на рівні 2014 ро . Хоча, остаточно ясно, нас іль и висо о вони оцінюють платоспроможність бать ів і тя абіт рієнтів до диплома, стане ясно в травні, оли, я правило, і проводиться пере ляд вартості навчання. У ожном разі, при ин ти майб тні розцін и можна вже зараз. Звичайно, не можна ви лючати то о, що ближче до почат літа раптово з'явиться я ась нова ініціатива, по ли ана підвищити я ість освіти, а на пра тиці ще й добавляє оловно о болю абіт рієнтам. Але плани на майб тнє все одно б д вати потрібно. Î

Додато до листа Міністерства освіти і на и У раїни від 15.05.2015р. №1\9-246

та літерат ри через поважні причини, я і не залежали від йо о(її) дій та волі, та на я і він(вона) не мі (мо ла) вплин ти. Стро и проведення атестації визначає навчальний за лад. Атестат чень ( чениця) отрим є на за альних підставах після проходження державної підс м ової атестації навчальном за ладі.

відповідність балів, виставлених сертифі аті, певном рівню.

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ЗАПИТАНЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОХОДЖЕННЯМ ДПА Запитання Учень( чениця) звільнений(а) від державної підс м ової атестації за станом здоров'я з ідно з п н том 1.2 розділ V Положення про державн підс м ов атестацію. 24 вітня цей чень( чениця) проходив(ла) зовнішнє незалежне оцінювання з раїнсь ої мови і літерат ри. Чи виставляється додато до атестата оцін а за державн підс м ов атестацію з раїнсь ої мови? РОЗ'ЯСНЕННЯ Учень ( чениця) відповідно до Положення про державн підс м ов атестацію звільняється від атестації рішенням педа о ічної ради навчально о за лад . У додато до атестата відповідній рафі робиться запис «звільнений(а)». Бали за атестацію з раїнсь ої мови формі зовнішньо о незалежно о оцінювання не виставляються. Запитання Учень ( чениця) не реєстр вався(лась) на ЗНО з раїнсь ої мови і літерат ри зв'яз з релі ійними пере онаннями бать ів. Є письмова заява бать ів на ім'я ерівни а навчально о за лад , в я ій азано причин відмови від проходження ДПА формі ЗНО. Чи має право та ий(а) чень ( чениця) на отримання атестата? РОЗ'ЯСНЕННЯ Відповідно до п н т 10 розділ II Положення про державн підс м ов атестацію чнів (вихованців) системі за альної середньої освіти та Орієнтовних вимо до зміст атестаційних завдань, затверджених на азом Міністерства освіти і на и У раїни від 20 люто о 2015 р. № 192, та ом (та ій) чню( чениці) рішенням педа о ічної ради навчально о за лад надається право пройти атестацію з раїнсь ої мови навчальном за ладі, ос іль и він (вона) не змі (змо ла) взяти часть в основній сесії зовнішньо о оцінювання з раїнсь ої мови

Запитання Хто має право на звільнення від державної підс м ової атестації: тіль и переможці чи всі часни и IV етап Все раїнсь их чнівсь их олімпіад? РОЗ'ЯСНЕННЯ Всі часни и IV етап Все раїнсь их чнівсь их предметних олімпіад звільняються від державної підс м ової атестації з відповідноо предмета за винят ом ДПА з раїнсь ої мови в 11 ласі, ос іль и, атестація з цьо о предмета в 11 ласі проводиться формі ЗНО (п н т 4 розділ V Положення про державн підс м ов атестацію). Запитання Я визначається рівень сертифі ата (диплома) міжнародно о мовно о іспит з іноземної мови, я що ньом виставлено бали, а не зазначено рівень (В1, В2 тощо)? РОЗ'ЯСНЕННЯ Відповідність балів сертифі ата (диплома) міжнародно о мовноо іспит з іноземної мови певном рівню навчальний за лад може перевірити на офіційном вебсайті зазначено о міжнародно о мовно о іспит . Учень ( чениця) не зобов'язані надавати додат овий до мент, я ий підтвердж є

Запитання Чи дозволяється зарахов вати сертифі ати міжнародних мовних іспитів рівнів С1 та С2 я державн підс м ов атестацію з іноземної мови? РОЗ'ЯСНЕННЯ Сертифі ати рівнів С1, С2 зарахов ються я рез льтати атестації з іноземної мови я в за альноосвітніх навчальних за ладах, та і в навчальних за ладах з по либленим вивченням іноземної мови, ос іль и рівні С1, С2 є вищими за рівні В1 і В2. Запитання Я 2014/2015 навчальном році застосов ється Інстр ція про переведення та вип с чнів (вихованців) навчальних за ладів системи за альної середньої освіти, затверджена на азом Міністерства освіти і на и У раїни від 14 вітня 2008 р. № 319, зареєстрована Міністерстві юстиції У раїни 06 травня 2008 р. за № 383/15074? РОЗ'ЯСНЕННЯ Зазначена Інстр ція застосов ється тіль и в тій частині, що не с перечить Положенню про державн підс м ов атестацію чнів (вихованців) системі за альної середньої освіти, затвердженом наазом МОН У раїни від 30 р дня 2014 р. № 1547 (зареєстрованом Міністерстві юстиції У раїни 14 люто о 2015 р, за №157/26602). Äèðåêòîð äåïàðòàìåíòó Þ.Ã. Êîíîíåíêî

Íàø æóðíàë ó ïðîäàæó ïðîòÿãîì ì³ñÿöÿ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

16

ß õî÷ó ñòàòè õ³ì³êîì! Þñòóñ ˳á³õ

Ìîÿ ìàéáóòíÿ ïðîôåñ³ÿ - õ³ì³ê ХІМІК Історія професії • Слово "хімія" вперше з стрічається в 336 році в низі римсь о о астронома Юлія Матерна Фирми а.

• Є ипетсь і жриці вміли виплавляти і перевіряти на чистот та і метали, я золото, срібло, свинець, от вати з них сплави, знали рецепти от вання лі ів, барвни ів, осметичних препаратів.

• Основоположни ом хімії я на и можна вважати ан лійсь о о хімі а Роберта Бойля.

• На почат XIX століття хімія стала самостійною на ою. За цією на ою, без перебільшення, майб тні від риття і дося нення людства. Домін ючі види діяльності · хімічний аналіз і дослідження с лад речовин; · вивчення властивостей різних речовин; · про ноз вання ви ористання речовин народном осподарстві; · хімічний синтез; · одержання, виробництво різних речовин промислових масштабах (мінеральних добрив, інсе тицидів, добаво та ін.); · хімічні дослідження: аналіз і синтез нових прод тів, випроб вання їхніх властивостей; · створення техноло ічних прое тів; · спостереження, ер вання хімічним процесом (теплообмін і теплопровід, диспер ир вання (здрібнювання), сепарація (поділ) - фільтр вання, дистиляція і т.п.). Я ості, що забезпеч ють спішність ви онання професійної діяльності · висо ий рівень онцентрації і стій ості ва и (здатність протя ом тривало о час трим вати ва на одном предметі чи виді діяльності);

· міння аналіз вати і систематиз вати вели іль ість інформації; · здатність займатися тривалий час ропіт ою роботою; · висо а переш одостій ість; · міння сприймати і розрізняти широ ий спе тр ольорів і відтін ів; · арна пам'ять на символи і зна и; · тон а р чна мотори а; · арний нюх. Особистісні я ості, інтереси і схильності майб тньо о хімі а: · а ратність · чіт ість, зібраність · допитливість · завзятість · посидючість, терплячість · ор анізованість · само онтроль. Я ості, що переш оджають ефе тивності професійної діяльності: · неа ратність · дальтонізм · не важність · неор анізованість · неохайність · відс тність схильності до дослідниць ої діяльності.

Області застос вання професійних знань: · ал зеві й а адемічні на оводослідні інстит ти; · хімічні підприємства і омбінати (з виробництва пластмас, синтетичних воло он і т анин, добрив і т.д.); · освітні станови (ш оли, техні ми, інстит ти, ніверситети); · підприємства целюлозно-паперової промисловості; · ірничо-зба ач вальні омбінати; · медичні станови (фармацевтична промисловість); · центральні заводсь і лабораторії і онтрольні станції; · підприємства харчової промисловості; · парф мерна промисловість.

БІОХІМІК Спеціаліст в області біохімії (на и, що вивчає стр т р , розподіл, перетворення і біоло ічні ф н ції хімічних речовин, що входять до с лад живих ор анізмів). Обов`яз и: історично біохімію прийнято ділити на біохімію рослин і мі роор анізмів, що форм валася переважно в надрах ботані и і фізіоло ії рослин, і на біохімію тварин і людини (іна ше: медичн і фізіоло ічн хімію), з розвит ом я ої пов'язані ба аточисельні ш оли фізіоло ів, хімі ів, па-

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

17

толо ів, лі арів. Біохімія - переважно лабораторна на а. Методи її різноманітні: еле трофорез і хромато рафія, фл орометрія, спе трофотометрія і мас-спе трометрія, еле тронна мі рос опія і рент еностр т рний аналіз, льтрацентроф вання і вживання ізотопів… Кваліфі аційні вимо и: хімічні і біоло ічні фа льтети ніверситетів. Біохімі ів в зь о о профілю от ють та ож в медичних, техноло ічних, сільсь о осподарсь их, ветеринарних і інших ВНЗ.

ідроло ії, р нтознавства та ін. Професійно важливі я ості: аналітичне мислення, спостережливість, ор анізованість і вн трішня дисципліна, цивільна сміливість, дов отривала стр т рована пам'ять. Медичні протипо азання: ш ірні і алер ічні захворювання, пор шення ф н цій опорно-р хово о апарат . Кваліфі аційні вимо и: ніверситет, біофа , техноло ічний інстит т.

ПРОВІЗОР

Зміст роботи. Реаліз є населенню лі арсь і засоби за рецептами і дозволені до відп с ання без рецепта, предмети санітарії, і ієни, до ляд за хворими й інші товари аптечно о асортимент . Повинний знати правила збереження і продаж отр тних, нар отичних і сильнодіючих речовин. Гот є за рецептами лі арів порош и, мазі, пі л и, раплі, при ви отовленні лі ів перевіряє с місність ін редієнтів і правильність доз вання. Області застос вання. Фармацевти працюють приватних чи державних апте ах, аптечних іосах, на аптечних с ладах і в оптових фірмах із продаж лі арсь их засобів, онтрольно-аналітичних лабораторіях і лі арняних апте ах. Медичні обмеження: наявність алер ії. Родинні професії: хімі -лаборант, аналіти онтролю я ості, фахівець з е спертизи споживчих товарів, біотехноло . Кар'єрні перспе тиви пов'язані з одержанням вищої освіти за фахом: провізор ор анізації власної справи в області тор івлі лі арсь ими засобами.

Спеціаліст з вищою фармацевтичною освітою, що працює сфері виробництва, збері ання, продаж лі арсь их препаратів. Попит на рин праці: в теперішній час б дья а фірма для то о, щоб отримати дозвіл на тор івлю фармацевтичними препаратами, повинна мати в штаті хоч би двох фахівців з сертифі атами провізора. Том професія провізора зараз повною мірою поп лярна. В даний час провізорами часто називають людей, що ор анізов ють і оордин ють оптов тор івлю фармацевтичними препаратами; часто можна ч ти та е словоспол чення, я менеджер-провізор. Провізор, о рім дея их за альномедичних знань, повинен володіти питаннями розроб и, при от вання, дослідження (аналіз ), збері ання, відп ст и лі арсь их засобів, знати доз вання лі арсь их засобів, знати доз вання лі арсь их препаратів і номен лат р медичних с бстанцій - омпонентів з я их от ються лі и (їх наліч ється де іль а сотень наймен вань). Кваліфі аційні вимо и: вища або середня медична, фармацевтична освіта. Я що освіта здоб та більше п'яти ро ів том , фахівець повинен пройти рси підвищення валіфі ації

ЕКОЛОГ Спеціаліст в області біоло ічних систем, охорони дов ілля. Вивчає стр т ри і ф н ціон вання природних і створених людиною біоло ічних систем, е оло ічна освіта, розроб а заходів щодо охорони дов ілля, дослідження вплив середовища на живі об'є ти, вивчення вплив промислових відходів на рослинний світ. Повинен знати: природоохоронне за онодавство, основи енети и, фізіоло ії рослин і людини,

ФАРМАЦЕВТ

ЛАБОРАНТ Здійснює хімічний і фізи охімічний аналіз різних речовин: - р д, нафти і нафтопрод тів, сталі різних маро , сплавів, металів, ислот, солей та ін., необхідних для онтролю; - відповідності прод тів технолоічно о процес і отової прод ції заданим нормам; - здійснює синтез речовин лабораторних мовах. Вимо и до індивід альних особливостей фахівця: · висо ий рівень здатності до

розрізнення ольорів; · нюхова і та тильна ч тливість; · точна зорово-моторна оординація на рівні р хів истей р ; · хороша зорова пам'ять; · а ратність; · педантичність. Медичні протипо азання Робота не ре оменд ється людям із та ими захворюваннями: · ор анів дихання (хронічний бронхіт, хронічна пневмонія та ін.); · серцево-с динної системи ( іпертонія, серцева недостатність та ін.); · ор анів травлення (хронічні захворювання печіни, хронічний астрит та ін.); · ниро і сечовивідних шляхів (нефрит, нир ово ам'яна хвороба та ін.); · нервової системи (менін іт, міастенія та ін.); · ш іри з ло алізацією на истях р (дерматити, е зема та ін.). Вимо и до професійної під отов и Повинен знати: · основи за альної хімії; · правила техні и безпе и при проведенні лабораторних досліджень; · методи проведення розрах н ів за їх рез льтатами.

ХІМІК-ТЕХНОЛОГ Зміст праці. Розробляє нові й дос оналює діючі техноло ічні правила виробництва прод ції. Крім цьо о техноло може здійснювати онтроль зраз ів сировини, матеріалів, напівфабри атів і отової прод ції на виробництві. Професійна спрямованість - на робот зі знаовими системами, числами, форм лами. Необхідні я ості: технічні здібності, ор анізованість. Переш оджати спішній роботі б де та ий недолі , я не важність. Родинні професії: інженер, хімі -лаборант. Кар'єрні перспе тиви пов'язані з ерівництвом підрозділом на он ретном підприємстві. Рівень попит на даних фахівців залежить від розвит промислово о виробництва в он ретних ал зях. Хімі -техноло задіяний на хімічних, фармацевтичних, харчових і інших підприємствах. Вибір навчально о за лад залежить від то о, я ій області промисловості ви хочете придбати професію хімі а-техноло а.

ГЕННИЙ ІНЖЕНЕР Вчений, я ий спеціаліз ється на зміні властивостей живих ор анізмів за допомо ою маніп ляцій з енами. Особливості професії: енна інженерія безпосередньо втр чається в енетичний апарат. Генетична інженерія є не стіль и на ою, с іль и інстр ментом біотехноло ії. Вона ви ористов є методи та их біоло ічних на , я моле лярна та літинна біоло ія, цитоло ія, енети а, мі робіолоія, вір соло ія.

Óìîâè ïåðåäïëàòè íà æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” äèâ. íà ñàéò³ s-osvita.com.ua

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

18

водиться працювати відраз в деіль ох напрямах, зви н ти до ненормовано о робочо о дня і вірити в перемо . Потрібно б ти отовим до дов о о очі вання рез льтат , до то о, що де оли все треба починати спочат . Де працює нанотехноло На ово-дослідні інстит ти, ВНЗ, виробничі омпанії, що спеціаліз ються на ви отовленні статвання для нанодосліджень, проводять наноматеріали і вироби з них.

Робоче місце енно о інженера - на ових лабораторіях і на ово-дослідних інстит тах. Важливі я ості Майб тньом енном інженер необхідний хороший інтеле т, аналітичний допитливий роз м і схильність до природничих на . Без л здо йти в на розрахов ючи на вели і доходи і швид слав . Для роботи в цій ал зі потрібно мати вищ біоло ічн або меди о-біоло ічн освіт за спеціальністю « енети а», «біоло ія», «мі робіоло ія».

НАНОТЕХНОЛОГ Займається на овими дослідженнями на атомном і моле лярном рівні, створює новий ви ляд матеріалів. Бере часть створенні стат вання для досліджень і виробів з наноматеріалів. Об'є ти, з

я ими працюють чені-нанотехноло и, величиною з одн мільярдн частин метра (нанометр), том спостері ати і дослідж вати їх можна лише за допомо ою найпот жніших мі рос опів. Специфі а професії нанотехноло а Сьо одні нанотехноло ія є пріоритетною, страте ічно важливою областю для більшості розвинених раїн. На а в цій області стрім о розвивається. І молодим фахівцям дано зелене світло для всебічно о розвит і реалізації своїх амбіцій. Для то о, щоб дося ти спіх , до-

Особисті я ості: · любов до на и, · терплячість, · завзятість, · вн трішня сила, · пере онаність, · міння добиватися рез льтат , · нестандартне мислення, · вміння б д вати іпотези, · вис вати несподівані прип щення.

ХІМІЯ—НАДЗВИЧАЙНА НАУКА Її спостережливий по ляд прони ає во нян мас Сонця і темнот земної ори, в найпотаємніші точ и вашо о серця, в таємниці б дови аменя і мовчазне життя дерева. Він прони ає всюди, від риваючи армонію і ш аючи Î почато на и.

Íàâ÷àëüí³ çàêëàäè, ùî ãîòóþòü ñïåö³àë³ñò³â ó ãàëóç³ õ³ì³¿ • Національний технічний ніверситет "Хар івсь ий політехнічний інстит т" • Національний ніверситет цивільно о захист У раїни • Національний авіаційний ніверситет • Східноєвропейсь ий національний ніверситет імені Лесі У раїн и • Національний технічний ніверситет У раїни «Київсьий політехнічний інстит т» • Державний вищий навчальний за лад "Криворізь ий національний ніверситет" • Східно раїнсь ий національний ніверситет імені Володимира Даля • Дніпропетровсь ий національний ніверситет імені Олеся Гончара • Шост инсь ий інстит т С мсь о о державно о ніверситет • Техноло ічний інстит т Східно раїнсь о о національно о ніверситет імені Володимира Даля (м. Сєвєродонець ) • Державний вищий навчальний за лад "Національний лісотехнічний ніверситет У раїни"

• Національний ніверситет "Львівсь а політехні а" • Інстит т хімічних техноло ій Східно раїнсь о о національно о ніверситет імені Володимира Даля (м. Р біжне) • Державний вищий навчальний за лад "У раїнсь ий державний хімі о-техноло ічний ніверситет" • Навчально-на овий професійно-педа о ічний інстит т (м. Артемівсь , м. Слов'янсь ), У раїнсь ої інженернопеда о ічної а адемії • Одесь ий національний політехнічний ніверситет • Донець ий національний технічний ніверситет • Хмельниць ий національний ніверситет • Чер ась ий державний техноло ічний ніверситет • Від ритий міжнародний ніверситет розвит людини "У раїна" • Дніпродзержинсь ий державний технічний ніверситет • Національний ніверситет харчових техноло ій • Київсь ий національний ніверситет техноло ій та дизайн • Національна метал р ійна а адемія У раїни • Херсонсь ий національний технічний ніверситет

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

19

Top10 Top10 òåõíîëîã³é, òåõíîëîã³é, ÿê³ ÿê³ çì³íÿòü çì³íÿòü ñâ³ò ñâ³ò

Ðåäàêòîðè Technology Review, æóðíàëó Ìàññà÷óñåòñüêîãî òåõíîëîã³÷íîãî ³íñòèòóòó, ïðåäñòàâèëè ñâ³é ùîð³÷íèé ñïèñîê TR10, äåñÿòêó âàæëèâèõ òåõíîëîã³é çäàòíèõ ãëîáàëüíî âïëèâàòè íà íàøå ïîäàëüøå æèòòÿ. Ö³ òåõíîëî㳿 ïðåäñòàâëÿþòü ðåâîëþö³éí³ íîâîââåäåííÿ, êîæíå â ñâî¿é ãàëóç³ ³íôîðìàòèö³, ìåäèöèí³, íàíîòåõíîëî㳿, åíåðãåòèö³ òà ³íøèõ ñôåðàõ. Öüîãî ðîêó TR10 ïðåäñòàâëÿº òåõíîëî㳿 òà ¿õ òâîðö³â, íàö³ëåíèõ íà âèð³øåííÿ íàéâàæëèâ³øèõ ïðîáëåì, ÿê³ â÷èíèëè äèâîâèæí³ ³íæåíåðí³ ïîäâèãè, ÿê³ ñòâîðèëè ùîñü çîâñ³ì íîâå. Îòæå, çóñòð³÷àéòå: Ферменти роз ладають літ овин (Cellulolytic Enzymes). Френсіс Арнольд, професор хімічної техноло ії та біохімії з Каліфорнійсь о о техноло ічно о інстит т , від рила найважливіш для виробництва біоло ічно о палива речовин . Роз риття се ретів цієї с ладної моле ли дозволить виробляти етанол і інше біопаливо з рослин і сільсь о осподарсь их відходів. Збір статистичної інформації за допомо ою ом ні аційних пристроїв. Але с (Сенді) Пентланд - лава Media Laboratory Массач сетсь о о техноло ічно о інстит т , ви ористов є дані, зібрані висо отехноло ічними стільни овими телефонами, щоб дізнатися більше про людсь поведін і її соціальних взаємодіях. Ви ористов ючи дані, зібрані датчи ами стільни ово о телефон можна автоматиз вати ба ато аспе тів життя о ремої людини, створити роз мних особистих помічни ів і про ноз вати події соціальном та діловом середовищі. Нейронні мережі. Джефф Ліхтман, невроло з Гарвардсь о о ніверситет , нама ається поб д вати фізичн арт переплетення нейронних ланцю ів. Зрештою, та і арти проллють світло на се рети ф н ціон вання людсь о о моз і допомож ть раще зроз міти та і хвороби, я а тизм і шизофренія. Оffline веб-додат и. Та і техноло ії, я HTML і Flash, дозволяють орист вачеві отрим вати дост п до потрібних рес рсів з б дь-я о о омп'ютера, під лючено о до Інтернет . Кевін Лінч, олова відділ

про рамно о забезпечення Adobe Systems, ер є розроб ою платформи, я а дозволяє про рамістам швид о і ле о створювати ібридні додат и, я і ви ористов ються в широ ом спе трі пристроїв і операційних систем. Графенові транзистори. Професор фізи и Вальтер де Хір з техноло ічно о інстит т Джорджії створює транзистори, засновані на рафені, в лецевом матеріалі товщиною в один атом, я ий має ні альні еле тропровідні властивості. Зараз чіпи на основі ремнію застря ли в і а ерцовом діапазоні. У чіпів до то о ж на основі рафен від ривається діапазон вимірюваний в тера ерцах. Атомні ма нітометри. Джон Кітчін , фізи з Національно о інстит т стандартів і техноло ій в Бо лдері, розвиває техноло ію рихітних ма нітних датчи ів малої пот жності, настіль и ж ч тливих я їх вели і і доро і анало и. У новом датчи виористов ється техноло ія оптичної ма нітометрії і вони мож ть ви ористов ватися в широ ом діапазоні пристроїв, від мініатюрних датчи ів ардіо рам до д же точних і дешевих дете торів прихованих бомб. Бездротова енер ія. Марін Солачіч, фізи з Массач сетсь оо техноло ічно о інстит т , розробляє техноло ію, я а передає еле три без допомо и проводів. Система дозволить б дь-я ом пристрою малої пот жності, та ом я стільни овий телефон, iPod, або но тб , заряджатися автоматично, просто переб ваючи в діапазоні охоплення бездротово о джерела енер ії. Вже сьо одні розроблена станов а, що забезпеч є бездротове “харч вання” для 60

ВАТної лампоч и. Нанорадіо. Але с Зеттл, фізи з ніверситет Бер лі, Каліфорнія, розробив рихітне радіо, поб доване з однієї нанотр б и. Подібні пристрої мож ть поліпшити стільни ові телефони і реаліз вати передач даних між рихітними пристроями, та ими я е оло ічні датчи и. Нанорадіо та ож може розвин ти бездротовий зв'язо в абсолютно нових ал зях, в том числі для медичних нанороботів, я і, переб ваючи в рові людини, за омандою вивільнятим ть певн іль ість лі ів. Імовірнісні чіпи. Крішна Палем, професор інформати и з ніверситет Райса, розробив спосіб, я ий значно зменш є споживання енер ії мі рочіпами, в обмін на невели і втрати точності. У найближчій перспе тиві, прое т під одовою назвою Äæåðåëî: PCMOS, може значно збільшити www.1000news.org термін сл жби а м ляторів в мобільних пристроях. В перш чер , техноло ія знайде широ е застос вання в областях, я і не вима ають рез льтатів висо ої точності, та их я оброб а а діо- та відеопото ів. Моделювання непередбачених сит ацій. Ері Хорвіц, олова представництва Adaptive Systems в Microsoft Research, ер є розробою про рамно о забезпечення, обробляє вели і обся и статистичних даних і моделює імовірнісні моделі, я і допомож ть людям проноз вати непередбачені сит ації і, відповідно, оперативно на них реа вати. Імовірнісне моделювання в інцевом рах н , по ли ане допомо ти особам, я і приймають рішення в широ ом діапазоні областей, а саме: ор анізація дорожньо о р х , профіла тична медицина, політи а, бізнес і фінанси. Î

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

20

03231017

"ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА" ВИЗНАНА НАЙВІДКРИТІШИМ УНІВЕРСИТЕТОМ УКРАЇНИ Найвід ритішим ніверситетом У раїни визнано "Львівсь політехні ". Про це 20 травня на прес- онференції повідомив е сперт центр CEDOS Є ор Стадний, передає УНН. За йо о словами, перш за все дослідж валися чотири ритерії розміщення та детальний опис освітніх про рам, фінансова прозорість, адміністративна прозорість та страте ія ніверситет . Примітним є той фа т, що національний ніверситет імені Т.Шевчен а і Києво-Мо илянсь а а адемія не війшли до трій и лідерів. Та , переможцем рейтин став Національний ніверситет "Львівсь а політехні а". Срібло "прозорості" отримав Хар івсь ий національний ніверситет імені В.Каразіна. Бронза дісталася Тернопільсь ом національном технічном ніверситет імені І.П лія. Четверте місце посів Львівсь ий ніверситет імені І.Фран а.

На п'ятом - Київсь ий національний ніверситет імені Т.Шевчен а. Шосте місце зайняв Національний технічний ніверситет "Київсь ий політехнічний інстит т". На сьомом - Львівсь ий національний медичний ніверситет. При арпатсь ий національний ніверситет імені В.Стефани а зайняв восьме місце. Дев'яте - Хмельниць ий національний ніверситет. І на десятом - Національний ніверситет "Києво-Мо илянсьа а адемія". До рейтин в лючено 96 національних ніверситетів, в я их навчаються понад 800 тисяч ст дентів. До рейтин не війшли ВНЗ силових відомств та ніверситети, я і змінили місцерозташ вання зв'яз із проведенням АТО східних областях У раїни. Äæåðåëî: ÓÍÍ (http://www.unn.com.ua)

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

21

Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÀ: ²ÍÂÅÑÒÈÖ²¯ – ÇÍÀÍÍß – ÊÀϲÒÀË Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹ 458256 â³ä 16.06.2014 ð.

²ç ñàìîãî ïî÷àòêó ³ñíóâàííÿ Óêðà¿íè ÿê ñàìîñò³éíî¿ äåðæàâè àêòóàëüíîþ ñòàëà ïðîáëåìà ôîðìóâàííÿ êàäð³â íîâîãî òèïó, çäàòíèõ òðàíñôîðìóâàòè åêîíîì³êó ³ ïðàöþâàòè â ðèíêîâèõ óìîâàõ. Äëÿ ðåàë³çàö³¿ öüîãî çàâäàííÿ â 1994 ðîö³ â ÊÍÅÓ áóëî ñòâîðåíî íàâ÷àëüíèé ï³äðîçä³ë íîâîãî òèïó - Öåíòð ìàã³ñòåðñüêî¿ ï³äãîòîâêè, íèí³ ²íñòèòóò á³çíåñ-îñâ³òè. Çà çì³ñòîì íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, îðãàí³çàö³ºþ íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó òà êîíòèíãåíòîì ñòóäåíò³â â³í íå ìàâ àíàëîã³â â Óêðà¿í³. Çà 20 ðîê³â ³ñíóâàííÿ ²íñòèòóò äîâ³â ñâîþ æèòòºçäàòí³ñòü, ñòàâ â³äîìèì ³ ïîïóëÿðíèì, âèñîêîêîíêóðåíòíèì ³ ïðåñòèæíèì ó ñôåð³ á³çíåñ-îñâ³òè, ¿¿ âèçíàíèì ë³äåðîì, â³äçíà÷åíèì "Ïàëüìîâîþ ã³ëêîþ" ÿê êðàùà á³çíåñ-øêîëà ªâðîïè. Çà ðîêè ³ñíóâàííÿ â ²íñòèòóò³ çóñèëëÿìè ïðîâ³äíèõ êàôåäð óí³âåðñèòåòó ï³äãîòîâëåíî ïîíàä äâàíàäöÿòü òèñÿ÷ ìåíåäæåð³â, ÿê³ ïðàöþþòü íà êëþ÷îâèõ ïîñàäàõ ó áàíê³âñüê³é, ô³íàíñîâ³é òà á³çíåñîâ³é ñôåðàõ, äåðæàâí³é òà þðèäè÷í³é ñëóæá³. Íèí³ â ²íñòèòóò³ ðåàë³çóºòüñÿ 2 òèïè ïðîãðàì: 1. Ñïåö³àë³çîâàí³ ïðîãðàìè.

2. ÌÁÀ - óí³âåðñàëüíà ïðîãðàìà. Îñê³ëüêè ÌÂÀ º âñåñâ³òíüî âèçíàíèì, íàéâèùèì ð³âíåì ä³ëîâî¿ êâàë³ô³êàö³¿ ìåíåäæåðà òà íàéïðåñòèæí³øîþ ó ñâ³ò³ ïðîãðàìîþ á³çíåñ-îñâ³òè, òî ïîïèò íà íå¿ ïîñò³éíî çðîñòàº, â òîìó ÷èñë³ ³ â íàøîìó ²íñòèòóò³. Ïåðåâàãîþ ö³º¿ ïðîãðàìè º ¿¿ óí³âåðñàëüí³ñòü ùîäî ñôåð ïðîôåñ³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ âèïóñêíèêà, îð³ºíòàö³ÿ íà éîãî ïðàêòèêó ³ ðîçâèòîê ë³äåðñüêèõ çä³áíîñòåé. Îâîëîä³ííÿ ö³ºþ ïðîãðàìîþ ðîçãëÿäàºòüñÿ ÿê ïðèñêîðþâà÷ êàð'ºðíîãî çðîñòàííÿ àáî çàñ³á äëÿ ñëóæáîâîãî ïðîñóâàííÿ. Ùî ñòîñóºòüñÿ ñëóõà÷³â íàøîãî ²íñòèòóòó, òî á³ëüøå 40% ç íèõ ùå â ïåð³îä íàâ÷àííÿ çì³íþþòü ì³ñöå ðîáîòè, ïðîñóâàþ÷èñü ïî êàð'ºðíèõ ñõîäàõ. Äî ðå÷³, íàéâèùèé ïîïèò íà íàøèõ âèïóñêíèê³â ïðåä'ÿâëÿþòü ³íîçåìí³ êîìïàí³¿, ùî ïðàöþþòü â Óêðà¿í³. Ñïåöèô³êà íàøîãî êîíòèíãåíòó îáóìîâëþº ³ â³äïîâ³äíó ïàðàäèãìó íàâ÷àëüíîãî ïðîöåñó, äຠçìîãó â ïîâíîìó ìàñøòàá³ ðîçðîáèòè ñèñòåìó òåîðåòè÷íî¿ ³ ïðàêòè÷íî¿ ï³äãîòîâêè ìåíåäæåð³â çà íàéâèùèìè êðèòåð³ÿìè. Ïî-ïåðøå, ìè ôîðìóºìî çì³ñò íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, ¿õ ñòðóêòóðó ³ îð³ºíòàö³þ â êîíòåêñò³ ì³æíàðîäíîãî äîñâ³äó á³çíåñ-îñâ³òè. Ïðîïîíîâàí³ ïðîãðàìè ôîðìóþòüñÿ çà äâîìà ãîëîâíèìè êðèòåð³ÿìè: ïåðøèé - öå ïîïèò ðèíêó íà ôàõ³âö³â â³äïîâ³äíîãî ïðîô³ëþ, à äðóãèé - ïðîãíîçóâàííÿ ïîòðåá ó ñïåö³àë³ñòàõ ç óðàõóâàííÿì ñâ³òîâèõ òåíäåíö³é ðîçâèòêó åêîíîì³êè. Îñâ³òà çàâæäè ïîâèííà âèïåðåäæàòè ïðàêòèêó. Ïî-äðóãå, âèçíà÷àëüíèì ôàêòîðîì ñåðåä òèõ, ùî çàáåçïå÷àòü âèñîê³ ðåéòèíãîâ³ ïîçèö³¿ áóäü-ÿêî¿ á³çíåñ-øêîëè, º ¿¿ êàäðîâèé êîðïóñ. Ó íàñ ðåàëüíî 䳺 çàãàëüíîïðèéíÿòà ó ñâ³òîâ³é ïðàêòèö³ ñèñòåìà âèáîðó ñòóäåíòàìè âèêëàäà÷³â íà êîíêóðñí³é îñíîâ³. Êð³ì àâòîðèòåòíèõ âèêëàäà÷³â ÊÍÅÓ, çíà÷íà ÷àñòèíà ÿêèõ ìຠïðàêòè÷íèé äîñâ³ä ðîáîòè, äî âèêëàäàííÿ ðÿäó íàâ÷àëüíèõ äèñöèïë³í òà êåðóâàííÿ äèïëîìíèìè ðîáîòàìè çàëó÷àþòüñÿ â÷åí³ Íàö³îíàëüíî¿ àêàäå쳿 íàóê, êåð³âíèêè ô³ðì, ïðàêòèêè-ìåíåäæåðè òà äåðæàâí³ ïîñàäîâö³ âèñîêîãî ðàíãó, à òàêîæ ³íîçåìí³ ôàõ³âö³.

Àíàòîë³é Ïîðó÷íèê, äèðåêòîð ²íñòèòóòó á³çíåñ-îñâ³òè Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî åêîíîì³÷íîãî óí³âåðñèòåòó ³ìåí³ Âàäèìà Ãåòüìàíà, äîêòîð åêîíîì³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîð. Ïî-òðåòº, ìè âèêîðèñòîâóºìî ñó÷àñí³ ìåòîäèêè òà òåõíîëî㳿 íàâ÷àííÿ. Âðàõîâóþ÷è òîé ôàêò, ùî ñüîãîäí³ â á³çíåñ ïðèõîäèòü íîâå ïîêîë³ííÿ ëþäåé, ÿêå íàéá³ëüøå ö³íóº ñâîáîäó ³ ìîá³ëüí³ñòü, ìè ïðîïîíóºìî ãíó÷ê³ âàð³àíòè â ðåæèì³ íàâ÷àííÿ ³ âèáîð³ êóðñ³â, â òîìó ÷èñë³ ³ ÷åðåç ñèñòåìó äèñòàíö³éíîãî íàâ÷àííÿ. Äî òîãî æ, âàðò³ñòü íàâ÷àííÿ â ²íñòèòóò³ á³çíåñ-îñâ³òè º äîñòóïíîþ äëÿ ñëóõà÷³â òà íàéíèæ÷îþ ñåðåä ³íøèõ á³çíåñ-øê³ë êðà¿íè. Íàéâàæëèâ³øèì ðåçóëüòàòîì íàâ÷àííÿ º ðîçðîáêà âèïóñêíèêàìè êîíñóëüòàòèâíîãî ïðîåêòó äëÿ êîíêðåòíî¿ ô³ðìè. ϳäñóìêîâèì ïðîäóêòîì çàñâîºííÿ ïðîãðàìè º ï³äãîòîâêà äèïëîìíî¿ ðîáîòè ÿê òâîð÷îãî äîñë³äæåííÿ òåîðåòè÷íèõ ³ ïðàêòè÷íèõ ïðîáëåì óïðàâë³ííÿ á³çíåñîì. ßê ïî÷àòê³âöþ, òàê ³ äîñâ³ä÷åíîìó ìåíåäæåðó äèïëîì ÌÂÀ çàáåçïå÷óº ãàðàíò³þ ïîñò³éíî¿ ³ ñòàá³ëüíî¿ ðîáîòè, êàð'ºðíå çðîñòàííÿ, ïåðñïåêòèâè äèíàì³÷íîãî ïðîñóâàííÿ ïî ñëóæá³, ñåðéîçí³ êîíêóðåíòí³ ïåðåâàãè íà íàö³îíàëüíîìó òà ì³æíàðîäíîìó ðèíêó ïðàö³, à òàêîæ óì³ííÿ ïðîôåñ³éíî îö³íèòè ñòàí ³ ïåðñïåêòèâè ðîçâèòêó ñâîãî á³çíåñó. Íå âàðòî ñêèäàòè ç ðàõóíê³â ³ òàê³ ôàêòîðè, ÿê ìîæëèâ³ñòü ñèñòåìàòèçóâàòè íàÿâí³ ó ñëóõà÷³â çíàííÿ ³ ïðàêòè÷íèé äîñâ³ä, çàâåñòè íîâ³ çíàéîìñòâà ³ çâ'ÿçêè íà êîðïîðàòèâíîìó ³ íàâ³òü íà ì³æíàðîäíîìó ð³âíÿõ. ÌÈ ÃÀÐÀÍÒÓªÌÎ ÎÒÐÈÌÀÍÍß ÂÈÑÎÊÎßʲÑÍί ÎѲÒÈ ÇÀ ÄÎÑÒÓÏÍÎÞ Ö²ÍÎÞ! Àäðåñà: ²íñòèòóò á³çíåñ-îñâ³òè, 04050, ì. Êè¿â, âóë. Ìåëüíèêîâà, 81, ê³ìí. ¹ 3, 18, 19, 21 (ñò. ì. “Ëóê’ÿí³âñüêà”) Òåë. (044) 205-54-70, 205-54-80, 205-54-73, 205-54-74 0285

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

22

²ÍÑÒÈÒÓÒ Á²ÇÍÅÑ-ÎѲÒÈ ÊȯÂÑÜÊÎÃÎ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÅÊÎÍÎ̲×ÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ³ìåí³ ÂÀÄÈÌÀ ÃÅÒÜÌÀÍÀ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹ 458256 â³ä 16.06.2014 ðîêó Ïðîãðàìà ÌÂÀ: ì³ñ³ÿ ïðîãðàìè - ôîðìóâàííÿ ó ñëóõà÷³â ñèñòåìè ³íòåãðîâàíèõ çíàíü, ÿê³ ïîºäíóþòü ïîâíîö³ííó ôóíäàìåíòàëüíó åêîíîì³÷íó îñâ³òó ç ïðàêòè÷íèìè íàâè÷êàìè ïðîôåñ³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ ó ñôåð³ óïðàâë³ííÿ á³çíåñîì, ïðèéíÿòòÿ óïðàâë³íñüêèõ ð³øåíü, êîìàíäíî¿ ðîáîòè, âåäåííÿ ïåðåãîâîð³â, êîìóí³êàö³¿ òà ïðåçåíòàö³¿ òîùî. Äèïëîìè: Äèïëîì ìàã³ñòðà çà ñïåö³àëüí³ñòþ "Á³çíåñ-àäì³í³ñòðóâàííÿ" Êè¿âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî åêîíîì³÷íîãî óí³âåðñèòåòó ³ìåí³ Âàäèìà Ãåòüìàíà. Ñåðòèô³êàò ̳æíàðîäíî¿ á³çíåñ-øêîëè BBSI ì. Áîðíìóò (Âåëèêà Áðèòàí³ÿ). Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà î÷íî-çàî÷í³é ôîðì³ - 2 ðîêè ³ 2 ì³ñÿö³; íà çàî÷í³é ôîðì³ - 3 ðîêè ³ 2 ì³ñÿö³. Ôîðìè íàâ÷àííÿ: î÷íî-çàî÷íà, çàî÷íà. Ìîâà íàâ÷àííÿ: óêðà¿íñüêà. Âèìîãè äî âñòóïíèê³â: Ïîâíà âèùà îñâ³òà íà ð³âí³ "ìàã³ñòð", "ñïåö³àë³ñò" àáî “áàêàëàâð”, äîñâ³ä ïðîôåñ³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³ íå ìåíøå 1 ðîêó. Ïðèéîì äîêóìåíò³â: Ïðèéîì äîêóìåíò³â ïðîâîäèòüñÿ ç 1 ÷åðâíÿ ïî 26 ñåðïíÿ 2015 ð.

Âñòóïí³ âèïðîáóâàííÿ ç 27 ïî 29 ñåðïíÿ 2015 ð. Âñòóïíèêè íà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèé ð³âåíü "ìàã³ñòð" (äðóãà âèùà îñâ³òà) íàäàþòü îñîáèñòî çàÿâó íà ³ì'ÿ ðåêòîðà, â ÿê³é çàçíà÷àþòü íàçâó ñïåö³àëüíîñò³, ôîðìó íàâ÷àííÿ, à òàêîæ äîìàøíþ àäðåñó ³ íîìåð êîíòàêòíîãî òåëåôîíó. Äî çàÿâè âñòóïíèê äîäàº: - êîï³þ äîêóìåíòà äåðæàâíîãî çðàçêà ïðî âèùó îñâ³òó (çàâ³ðåíó íîòàð³àëüíî); - êîï³þ òðóäîâî¿ êíèæêè (çàâ³ðåíó ïî ì³ñöþ ðîáîòè); - êîï³þ äîêóìåíòà, ùî ï³äòâåðäæóº ³äåíòèô³êàö³éíèé êîä âñòóïíèêà; - êîï³þ ïàñïîðòà (ñò. 1, 2, 11); - êîï³þ ñâ³äîöòâà ïðî øëþá àáî çì³íó ïð³çâèùà (çàâ³ðåíó íîòàð³àëüíî); - 2 ôîòîãðàô³¿ ðîçì³ðîì 3õ4 ñì; - 2 êîíâåðòè ç ìàðêàìè; - 1 ïàïêà äëÿ ïàïåð³â. Çàðàõóâàííÿ íà íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ çà ðåçóëüòàòàìè âñòóïíîãî òåñòóâàííÿ - ç 1 âåðåñíÿ 2015 ð. Äîäàòêîâà ³íôîðìàö³ÿ: ïðîãðàìà ÌÂÀ º óí³âåðñàëüíîþ ùîäî ãàëóçåé òà ñôåð ìàéáóòíüî¿ ä³ÿëüíîñò³, ïðàêòè÷íî çîð³ºíòîâàíîþ,

³ííîâàö³éíîþ, à òàêîæ â³äïîâ³äຠíàö³îíàëüíîìó ³ ì³æíàðîäíîìó á³çíåñ-ñåðåäîâèùó. Äàòà çàïî÷àòêóâàííÿ ïðîãðàìè: 2001 ð³ê. Îñîáëèâîñò³: Íàâ÷àëüíèé ïëàí ÌÂÀ â ²íñòèòóò³ á³çíåñ-îñâ³òè ÊÍÅÓ ³ì. Â. Ãåòüìàíà â³äïîâ³äຠñâ³òîâèì ñòàíäàðòàì á³çíåñ-îñâ³òè ³ îõîïëþº òðè îñíîâí³ áëîêè. Ïåðøèé - áëîê äèñöèïë³í áàçîâî¿ ï³äãîòîâêè - íàö³ëåíèé íà íàäàííÿ ñëóõà÷àì ç ð³çíèìè áàçîâèìè îñâ³òàìè ôóíäàìåíòàëüíèõ åêîíîì³÷íèõ çíàíü. Äðóãèé áëîê âêëþ÷ຠâ ñåáå íîðìàòèâí³ äèñöèïë³íè, ÿê³ â³äîáðàæàþòü ñôåðè ä³ÿëüíîñò³ îñíîâíèõ ï³äðîçä³ë³â êîìïàí³¿. Òðåò³é áëîê âêëþ÷ຠäèñöèïë³íè âàð³àòèâíî¿ ÷àñòèíè, ÿê³ äàþòü çìîãó ñëóõà÷àì, êð³ì ñèñòåìàòèçàö³¿ îòðèìàíèõ çíàíü, âèçíà÷èòèñÿ ç âèáîðîì ñïåö³àë³çàö³¿. Ìè ãàðàíòóºìî îòðèìàííÿ âèñîêîÿê³ñíî¿ îñâ³òè çà äîñòóïíîþ ö³íîþ! Àäðåñà: 04050, ì. Êè¿â, âóë. Ìåëüíèêîâà, 81 Òåë.: 205-54-70, 205-54-80, 205-54-73, 205-54-74. Ñàéò ²íñòèòóòó á³çíåñ-îñâ³òè: ibo.kneu.edu.ua

0285.1

ÊÎËÅÄÆ ÊȯÂÑÜÊÎÃÎ ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÄÈÇÀÉÍÓ Ë³öåíç³ÿ ÀÅ ¹ 527263 â³ä 09.09.2014 ð. Êîëåäæ ÊÍÓÒÄ - äåðæàâíèé íàâ÷àëüíèé çàêëàä Óêðà¿íè, ùî çàáåçïå÷óº á³ëüøå 50 ðîê³â ï³äãîòîâêó ôàõ³âö³â â ñôåð³ ñåðâ³ñó ç íàïðÿìó ìèñòåöòâî (ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà, äèçàéí îäÿãó, ôîòîìèñòåöòâî) òà îðãàí³çàö³¿ ä³ÿëüíîñò³ (îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ, îáë³ê ä³ÿëüíîñò³). Íàâ÷àëüíî-âèõîâíèé ïðîöåñ çä³éñíþºòüñÿ çà ñòàíäàðòàìè âèùî¿ îñâ³òè íà äåíí³é òà çàî÷í³é ôîðì³ íàâ÷àííÿ.  Êîëåäæ³ ÊÍÓÒÄ Âè îòðèìàºòå ÿê³ñíó îñâ³òó ç íàñòóïíèõ ñïåö³àëüíîñòåé ÍÀ ÎÑÍβ ÏÎÂÍί ÇÀÃÀËÜÍί ÑÅÐÅÄÍÜί ÎѲÒÈ (11 ÊËÀѲÂ): • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî ³ äåêîðàòèâíà êîñìåòèêà • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, â³çàæ òà í³ãòüîâà åñòåòèêà • Äèçàéí ãðàô³÷íèé • Äèçàéí ³íòåð'ºðó • Ãðàô³÷íèé äèçàéí • Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü)

Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Ðèñóíîê • Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè (áàçîâèé ð³âåíü) • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ñóá'ºêò³â ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà • ²íôîðìàö³éí³ òåõíîëî㳿 â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè • Øâåéíå âèðîáíèöòâî • Ìîäåëþâàííÿ øâåéíèõ âèðîá³â Ñåðòèô³êàòè ç: Óêðà¿íñüêî¿ ìîâè òà ë³òåðàòóðè (áàçîâèé ð³âåíü) Ìàòåìàòèêè (áàçîâèé ð³âåíü) ÍÀ ÎÑÍβ ÁÀÇÎÂί ÇÀÃÀËÜÍί ÑÅÐÅÄÍÜί ÎѲÒÈ ( 9 ÊËÀѲÂ): • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî ³ äåêîðàòèâíà

êîñìåòèêà • Ïåðóêàðñüêå ìèñòåöòâî, â³çàæ òà í³ãòüîâà åñòåòèêà • Äèçàéí ãðàô³÷íèé • Äèçàéí ³íòåð'ºðó • Õóäîæíº ôîòîãðàôóâàííÿ Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Óêðà¿íñüêà ìîâà Ðèñóíîê • Îðãàí³çàö³ÿ îáñëóãîâóâàííÿ íàñåëåííÿ • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê • Áóõãàëòåðñüêèé îáë³ê ñóá'ºêò³â ìàëîãî ï³äïðèºìíèöòâà • ²íôîðìàö³éí³ òåõíîëî㳿 â áóõãàëòåðñüêîìó îáë³êó • Øâåéíå âèðîáíèöòâî • Ìîäåëþâàííÿ øâåéíèõ âèðîá³â Âñòóïíå âèïðîáóâàííÿ: Óêðà¿íñüêà ìîâà Ìàòåìàòèêà (óñíî) Àäðåñà: 04050, ì. Êè¿â, âóë. Á³ëîðóñüêà, 22, òåë. 483-72-55, 483-72-37, 483-72-68, 483-72-99

НАВІГАТОР ТВОЄЇ ОСВІТИ - ЩОМІСЯЧНИЙ ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА”

2013

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

23

ÐÀIJÎÒÅÕͲ×ÍÈÉ ÔÀÊÓËÜÒÅÒ ÍÒÓÓ "Êϲ" ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿ ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ AE ¹ 270199 â³ä 02.07.2013

ÐÒÔ ãîòóº âèñîêîêâàë³ô³êîâàíèõ ôàõ³âö³â, ÿê³ çäàòí³ åôåêòèâíî ïðàöþâàòè íà âñ³õ åòàïàõ ïðîåêòóâàííÿ, âèãîòîâëåííÿ òà åêñïëóàòàö³¿ ñó÷àñíèõ ðàä³îåëåêòðîííèõ ïðèñòðî¿â òà ñèñòåì: ñóïóòíèêîâîãî (GPS, ÃËÎÍÀÑÑ, Galileo, VSAT) òà ìîá³ëüíîãî (GSM, CDMA) çâ'ÿçêó; êîìï'þòåðíèõ äðîòîâèõ (âêëþ÷àþ÷è îïòè÷í³ ë³í³¿) òà áåçäðîòîâèõ ìåðåæ (Wi-Fi, Bluetooth); ñèñòåì òåëåáà÷åííÿ òà òåëåêîìóí³êàö³é (WiMAX, LTE, DVB-T2); ñèñòåì ñïåö³àëüíîãî çâ'ÿçêó; ì³êðîïðîöåñîðíèõ òà êîìï'þòåðíèõ ñèñòåì êåðóâàííÿ ïîáóòîâîãî òà ïðîìèñëîâîãî ïðèçíà÷åííÿ; á³îòåõí³÷íèõ òà ìåäè÷íèõ ñèñòåì ä³àãíîñòèêè ³ ë³êóâàííÿ; ðîáîòåõí³÷íèõ òà ìåõàòðîííèõ ñèñòåì. Ñï åö³àëüí³ñòü îñâ³òíüîãî ð³âí ÿ "ñïåö ³àë³ñò", "ì àã³ñòð" Ðàä³îòåõí³êà 7.05090101, 8.05090101 Ðàä³îåëåêòðîíí³ ïðè ñòðî¿, Ðàä³îòåõí³êà ñèñòåì è òà êîì ïëåêñè 6.050901 7.05090103, 8.05090103 Àïàðàòóðà ðàä³îçâ'ÿçêó, ðàä³îì îâëåííÿ ³ òåëåáà÷åííÿ 7.05090102, 8.05090102 Ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè òà çàñîáè 7.05090201, 8.05090201 Á³îòåõí³÷í³ Ðàä³îåëåêòðîíí³ òà ì åäè÷í³ àïàðàòè ³ ñèñòåì è àïàðàòè 7.05090204, 8.05090204 6.050902 ²íòåëåêòóàëüí³ òåõíîëî㳿 ì³êðîñèñòåìíî¿ ðàä³îåëåêòðîííî¿ òåõí³êè 7.05090203, 8.05090203 Á à ê àëàâð³àò

Íàâ÷àííÿ çä³éñíþºòüñÿ íà áàç³ ñó÷àñíèõ ëàáîðàòîð³é ³ç çàñòîñóâàííÿì øèðîêîãî ñïåêòðà ñïåö³àë³çîâàíèõ ïðîãðàìíèõ çàñîá³â. Äî òàêîãî ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ â³äíîñÿòüñÿ ïàêåòè ÑÀÏÐ: AutoCAD, PCAD, AltiumDesigner, MicroCAP, Proteus, Quartus, Multisim òà ³í., ïàêåòè ìàòåìàòè÷íîãî ìîäåëþâàííÿ; MathCAD, MatLab òà ³í. Òàêîæ âèâ÷àºòüñÿ ñïåö³àë³çîâàíå ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ: HFSS, Microwave Studio, LabView. Êð³ì òîãî, ñòóäåíòè âèâ÷àþòü ìîâè ïðîãðàìóâàííÿ çàãàëüíîãî (C/C++, Assembler òà ³í.), ñïåö³àëüíîãî ïðèçíà÷åííÿ (Verilog, G òà ³í.) òà WEB-ïðîãðàìóâàííÿ (Java, PHP, HTML òà ³í.) Ñòóäåíòè ÐÒÔ â ðàìêàõ âèðîáíè÷î¿ ïðàêòèêè òà ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ íàâ÷àííÿ ïðàöþþòü: - íà ï³äïðèºìñòâàõ òà ó ô³ðìàõ: ALCATEL, MOTOROLA, MINDSPEED, Ericsson, Melexis, LUXOFT, Óêðòåëåêîì, Óêðà¿íñüêèé ìîá³ëüíèé çâ'ÿçîê, Êâàçàð-ì³êðî, êîìïàí³ÿõ îïåðàòîð³â ìîá³ëüíèõ ðàä³îìåðåæ ÌÒÑ, KYIVSTAR, Life; - ó êîìïàí³ÿõ ïðîâ³äíèõ ²íòåðíåò-ïðîâàéäåð³â (LANET, VOLYA, FRESHTEL, TRIOLAN òà ³í.); - ðàä³îìîâíèõ òà òåëåâ³ç³éíèõ êîìïàí³ÿõ Óêðà¿íè: ÑÒÁ, Íîâèé êàíàë, Óêðà¿íà, ²ÍÒÅÐ, 1+1, Ïåðøèé íàö³îíàëüíèé, GAMA, ÊÃÒÐÊ, ÒÅÒ òà ³í.;

- â ÑÁÓ, ÌÂÑ, Äåðæàâí³é ìèòí³é ñëóæá³ òà ³íøèõ äåðæàâíèõ óñòàíîâàõ; - â íàóêîâî-äîñë³äíèõ ³íñòèòóòàõ ³ êîíñòðóêòîðñüêèõ óñòàíîâàõ, íàâ÷àëüíèõ çàêëàäàõ, íà çàâîäàõ òà ñï³ëüíèõ ï³äïðèºìñòâàõ ð³çíèõ ôîðì âëàñíîñò³; - ó Êè¿âñüêîìó ì³ñüêîìó êë³í³÷íîìó öåíòð³, Öåíòð³ ÿäåðíî¿ ìåäèöèíè, ÍIJ "Á³îðåãóëÿòîð" òà ³íøèõ ìåäè÷íèõ çàêëàäàõ. Àá³òóð³ºíòàì, ÿê³ íå ïðîéøëè çà êîíêóðñîì íà áþäæåòí³ ì³ñöÿ, íàäàºòüñÿ ìîæëèâ³ñòü íàâ÷àòèñÿ çà êîíòðàêòîì. Âàðò³ñòü çà îäèí ð³ê íàâ÷àííÿ óêðà¿íñüêèõ ñòóäåíò³â çà êîøòè ô³çè÷íèõ òà þðèäè÷íèõ îñ³á äëÿ çäîáóòòÿ îñâ³òíüîãî ð³âíÿ áàêàëàâð (êîíòðàêò 1-4 êóðñ) çã³äíî ç ðîçïîðÿäæåííÿì ¹ 5-55 â³ä 19.05.2014 ðîêó (íà 2015/2016 ð. ïîòðåáóº óòî÷íåííÿ).

Íàïðÿì ï³äãîòîâêè 6.050901 Ðàä³îòåõí³êà 6.050902 Ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè

Äåííà ôîðìà Çàî÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ íàâ÷àííÿ 10800,00 ãðí

6500,00 ãðí

8600,00 ãðí

6000,00 ãðí

Âàðò³ñòü çà îäèí ð³ê íàâ÷àííÿ óêðà¿íñüêèõ ñòóäåíò³â çà êîøòè ô³çè÷íèõ òà þðèäè÷íèõ îñ³á äëÿ çäîáóòòÿ îñâ³òí³õ ð³âí³â ñïåö³àë³ñòà òà ìàã³ñòðà (êîíòðàêò íà 5, 6 êóðñ) çã³äíî ç ðîçïîðÿäæåííÿì ¹ 5-55 â³ä 19.05.2014 ðîêó (íà 2015/2016 ð. ïîòðåáóº óòî÷íåííÿ).

Îñâ³òí³é ð³âåíü

Íàïðÿì ï³äãîòîâêè

7.050901 Ðàä³îòåõí³êà Ñïåö³àë³ñò 7.050902 Ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè 8.050901 Ðàä³îòåõí³êà Ìàã³ñòð 8.050902 Ðàä³îåëåêòðîíí³ àïàðàòè

Äåííà ôîðìà íàâ÷àííÿ

Çàî÷íà ôîðìà íàâ÷àííÿ

12600,00 ãðí 6500,00 ãðí 10400,00 ãðí 6000,00 ãðí 12600,00 ãðí 6500,00 ãðí 10400,00 ãðí 6000,00 ãðí

ÊÎÍÒÀÊÒÍÀ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß Àäðåñà â³äá³ðêîâî¿ êîì³ñ³¿ ôàêóëüòåòó: ì. Êè¿â, âóë. Ïîë³òåõí³÷íà, 10, êîðï. 15, ê³ìí. 92 Òåë.: (044)406-83-42; (044) 362-98-51 E-mail: vstup@rtf.kpi.ua, dek@rtf.kpi.uà, Skype: vstup_rtf Íàøà ñòîð³íêà “ÂÊîíòàêòå”: vk.com/rtf_kpi Àäðåñà ôàêóëüòåòó: 03056, ì. Êè¿â, âóë. Ïîë³òåõí³÷íà, 12, êîðï. 17, ÐÒÔ, ê³ìí. 423, 417. Ñàéò ôàêóëüòåòó: www.rtf.kpi.uà

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

0655

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

24

ÎÊÅÀÍÎÌ ÇÍÀÍÜ Ï²Ä Â²ÒÐÈËÀÌÈ "ÊÐÎÊÓ" Äåðæàâíèé äèïëîì. ²V ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ñåð³ÿ ÀÅ ¹ 527688 â³ä 15.12.2014

Íàø ìàëåíüêèé, àëå ïîòóæíèé êîðàáåëü âïåâíåíî ïëèâå îêåàíîì æèòòÿ. Íàø³ â³òðèëà íàïîâíþþòüñÿ ìîëîä³ñòþ ³ çàâçÿòòÿì, íàñ âåäóòü âïåðåä íàø³ ì𳿠³ áóäü-ÿê³ ïåðåøêîäè ìè äîëàºìî ðàçîì. Ìè - ñó÷àñíèé, äåìîêðàòè÷íèé Óí³âåðñèòåò, ñåðöå îñâ³òíüî¿ êîðïîðàö³¿, ùî íàçèâàºòüñÿ "ÊÐÎÊ". ² ñüîãîäí³ ïðîïîíóºìî âàì ïîçíàéîìèòèñÿ ç íàìè áëèæ÷å. Õî÷à, ìîæëèâî, ÷àñòèíà ç âàñ âæå çíຠïðî Óí³âåðñèòåò "ÊÐÎÊ" çà ÷èñëåííèìè àêö³ÿìè äëÿ ñòàðøîêëàñíèê³â, òàêèìè ÿê ïðîôîð³ºíòàö³éíèé ôåñòèâàëü "ÏÐÎÔ Fest", òàá³ð äëÿ øêîëÿð³â "PROF CAMP", êðàºçíàâ÷èé ôåñòèâàëü "ijàëîã êóëüòóð", àêö³ÿ íà ï³äòðèìêó ó÷àñíèê³â òåñòóâàííÿ "ß ñêëàâ ÇÍÎ! ß - Ñóïåðãåðîé :)" òà ³í. Ìè äîïîìàãàºìî îáðàòè ôàõ, â÷èìî ³ ðîçâàæàºìî, äàðóºìî êîðèñí³ çíàííÿ, ãàðíèé íàñòð³é ³ ÷óäîâèé äîñâ³ä ñï³ëêóâàííÿ ç ïðåäñòàâíèêàìè ð³çíèõ ïðîôåñ³é, óñï³øíèìè ëþäüìè. Íàø³ ñòóäåíòè âèâ÷àþòü ïðàâîçíàâñòâî, ïñèõîëîã³þ, ìàðêåòèíã, åêîíîì³êó ï³äïðèºìñòâà, ô³íàíñè ³ êðåäèò, ì³æíàðîäíó åêîíîì³êó, òóðèçì, êîìï'þòåðí³ íàóêè, îáë³ê ³ àóäèò, ì³æíàðîäíó ³íôîðìàö³þ, ì³æíàðîäíèé á³çíåñ, ìåíåäæìåíò. Äëÿ êîæíîãî ç íàïðÿì³â ï³äãîòîâêè ðîçðîáëåíî àêòóàëüí³ ñïåö³àë³çàö³¿. Ó ðîáîò³ íàä íèìè áðàëè ó÷àñòü ôàõ³âö³ ïðîâ³äíèõ êîìïàí³é. Òîìó îñâ³òí³ ïðîãðàìè "ÊÐÎÊó" ìàêñèìàëüíî àäàïòîâàí³ äî ïîòðåá ðèíêó ïðàö³, ñòâîðåí³ ç âðàõóâàííÿì éîãî îñòàíí³õ òåíäåíö³é òà ïåðñïåêòèâ ðîçâèòêó â íàéáëèæ÷³ ðîêè.  Óí³âåðñèòåò³ çä³éñíþºòüñÿ íàâ÷àííÿ íà ð³âíÿõ áàêàëàâðà, ñïåö³àë³ñòà òà ìàã³ñòðà. Ö³êàâ³ ïðîãðàìè ïðîïîíóº ³ Êîëåäæ åêîíîì³êè, ïðàâà òà ³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é - ñòðóêòóðíèé ï³äðîçä³ë Óí³âåðñèòåòó "ÊÐÎÊ", ùî ïðèéìຠíà íàâ÷àííÿ âèïóñêíèê³â 9 ³ 11 êëàñ³â. Êîëåäæ ïðîïîíóº îñâ³òí³ ïðîãðàìè ç ïðàâîçíàâñòâà, åêîíîì³êè ï³äïðèºìñòâà, êîìåðö³éíî¿ ä³ÿëüíîñò³, ìàðêåòèíãîâî¿ ä³ÿëüíîñò³, ãîòåëüíîãî îáñëóãîâóâàííÿ, ðîçðîáêè ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ, îáñëóãî-

âóâàííÿ ïðîãðàìíèõ ñèñòåì ³ êîìïëåêñ³â, îö³íî÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³, ô³íàíñ³â ³ êðåäèòó. Âèïóñêíèêè çàêëàäó ï³ñëÿ 2-4 íàâ÷àëüíèõ ðîê³â (çàëåæíî â³ä îáðàíî¿ ñïåö³àëüíîñò³ òà ïîïåðåäíüîãî ð³âíÿ îñâ³òè) îòðèìóþòü äèïëîìè ìîëîäøèõ ñïåö³àë³ñò³â, à ðàçîì ç íèìè ñïîãàäè ïðî ÿñêðàâå ³ íàñè÷åíå òâîð÷îþ åíåð㳺þ æèòòÿ â Êîëåäæ³, òà ìîæóòü ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ íà 2 ÷è 3 êóðñ³ Óí³âåðñèòåòó. Çíàííÿ áàãàòüîõ ³ç öèõ âèïóñêíèê³â íå îáìåæóþòüñÿ ëèøå òèì, ùî äèêòóº ñòàíäàðòíà îñâ³òíÿ ïðîãðàìà, àäæå íà îñíîâ³ ìàéæå âñ³õ åêîíîì³÷íèõ ñïåö³àëüíîñòåé ó Êîëåäæ³ ðîçðîáëåí³ ñïåö³àë³çîâàí³ ïðîãðàìè. Âîíè äîçâîëÿþòü, âèâ÷àþ÷è êîìåðö³éíó ä³ÿëüí³ñòü, îòðèìóâàòè äîäàòêîâ³ çíàííÿ ç ëîã³ñòèêè, îïàíîâóþ÷è åêîíîì³êó ï³äïðèºìñòâà - â÷èòèñÿ îñíîâàì îðãàí³çàö³¿ òà âåäåííÿ á³çíåñó, çäîáóâàþ÷è ñïåö³àëüí³ñòü ô³íàíñèñòà - ïîãëèáëåíî âèâ÷àòè àíãë³éñüêó òà ÷àñòêîâî íàâ÷àòèñÿ ö³ºþ ìîâîþ àáî äîäàòêîâî âèâ÷àòè þðèäè÷í³ äèñöèïë³íè. Êð³ì ðîçøèðåíèõ íàâ÷àëüíèõ ïðîãðàì, äîäàòêîâ³ çíàííÿ ñòóäåíòè "ÊÐÎÊó" ìîæóòü îòðèìàòè çàâäÿêè ÷èñëåííèì îñâ³òí³ì ïðîåêòàì, øêîëàì äëÿ ðîçâèòêó ë³äåðñüêèõ òà ³íøèõ êîðèñíèõ íàâè÷îê, òðåí³íãàì, ìàéñòåðêëàñàì, êîíôåðåíö³ÿì òîùî. Íåàáèÿêå çíà÷åííÿ ìè íàäàºìî ðîçâèòêó òâîð÷èõ çä³áíîñòåé, ï³äòðèìö³ òàëàíîâèòî¿ ìîëîä³. Ó íàñ ïðàöþº Òåàòð òàíöþ "ÊÐÎÊ", âîêàëüíà ñòóä³ÿ, ñòóäåíòè-"ÊÐÎʳâö³" ï³ä êåð³âíèöòâîì äîñâ³ä÷åíèõ íàñòàâíèê³â ñòâîðþþòü âðàæàþ÷³ âèñòàâè, êîíöåðòè, ÿñêðàâ³ ä³éñòâà ç íàãîäè ñâÿò. Ìè çàâæäè òàì, äå ïîòð³áíà äîïîìîãà: ïîñò³éíî ä³þòü ïðîãðàìè ç äîíîðñòâà òà íà ï³äòðèìêó îäíîãî ç óêðà¿íñüêèõ äèòÿ÷èõ áóäèíê³â, ìè çàâæäè îõî÷å äîëó÷àºìîñÿ äî ïðîåêò³â ç³ çáîðó êîøò³â ç áëàãîä³éíîþ ìåòîþ. Íå îìèíàþòü "ÊÐÎʳâö³" ñâîºþ óâàãîþ ³ ïðîáëåì åêîëî㳿 - â Êîëåäæ³ àêòèâíî ïðàöþº Åêîëîã³÷íèé êëóá îäíîäóìö³â "ËÎÒÎÑ", ÿêèé ïðîâîäèòü àêö³¿ ç³ çáîðó ìàêóëàòóðè, ïðèáèðàííÿ ïàðê³â, îðãàí³çîâóº âñåóêðà¿íñüê³ åêîëîã³÷í³ êîíôåðåíö³¿, º àâòîðîì òà ó÷àñíèêîì

áàãàòüîõ åêîëîã³÷íèõ ³í³ö³àòèâ. Ó íàñ â÷àòüñÿ ëþäè ð³çíîãî â³êó - â³ä øê³ëüíîãî äî ïîõèëîãî. Çíàéòè "ñâîþ îñâ³òíþ ïðîãðàìó" òóò çìîæå íå ëèøå âèïóñêíèê øêîëè, à é éîãî áðàòè ÷è ñåñòðè, ìàìà ³ òàòî, áàáóñ³ ³ ä³äóñ³. ijþòü ö³êàâ³ ìàã³ñòåðñüê³ ïðîãðàìè ³ ïðîãðàìè ïåðåï³äãîòîâêè, ïðàöþº á³çíåñ-øêîëà, â³ää³ë àñï³ðàíòóðè, äâ³ ñïåö³àë³çîâàí³ â÷åí³ ðàäè ³ç çàõèñòó äîêòîðñüêèõ òà êàíäèäàòñüêèõ äèñåðòàö³é, âïðîâàäæóþòüñÿ ïðîãðàìè îáì³í³â ³ ñï³ëüí³ ïðîãðàìè ç ³íîçåìíèìè íàâ÷àëüíèìè çàêëàäàìè. Òàêîæ ïðîïîíóþòüñÿ ïðîãðàìè ï³äâèùåííÿ êâàë³ô³êàö³¿ ³ ïðîôåñ³éí³ êóðñè, ó÷àñòü ó íàóêîâèõ êîíôåðåíö³ÿõ, ñåì³íàðàõ, òðåí³íãàõ, ìàéñòåð-êëàñàõ. Ìè äóæå ð³çí³, ïðîòå ìè ñ³ì'ÿ - âåëèêà ³ äðóæíà. Çâè÷àéíî, íà íàøîìó øëÿõó âèíèêàþòü òðóäíîù³, ïåðåä íàìè ïîñòàþòü ÷àñîì äóæå ñêëàäí³ çàâäàííÿ. Ïðîòå ìè íàìàãàºìîñÿ ï³äòðèìóâàòè îäèí îäíîãî, äîñëóõàòèñÿ äî ïîòðåá òèõ, õòî çíàõîäèòüñÿ ïîðÿä, ³ íàïîëåãëèâî êðîêóâàòè âïåðåä. ßê ï³ä ÷àñ íàâ÷àííÿ, òàê ³ çäîáóâøè îìð³ÿíèé äèïëîì òà ïðèºäíàâøèñü äî ëàâ Àñîö³àö³¿ âèïóñêíèê³â "ÊÐÎÊó", ùîá çàâæäè áóòè íà çâ'ÿçêó ç óëþáëåíèì Óí³âåðñèòåòîì. Äîðîã³ âñòóïíèêè, çàïðîøóºìî âàñ ñòàòè ÷àñòèíîþ äðóæíî¿ ðîäèíè "ÊÐÎÊó" - îäíîãî ç "íàéá³ëüø ñòóäåíòñüêèõ" âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â Óêðà¿íè! ßêùî âàñ ö³êàâèòü íàâ÷àííÿ ó íàøîìó Óí³âåðñèòåò³, çâåðòàéòåñÿ çà äåòàëüíîþ ³íôîðìàö³ºþ äî êîíñóëüòàö³éíîãî â³ää³ëó Ïðèéìàëüíî¿ êîì³ñ³¿. Ìè çàâæäè ðàä³ ñï³ëêóâàííþ ç âàìè! Íàøà àäðåñà: 03113, ì. Êè¿â, âóë. Ëàãåðíà, 30–32 (ïîðó÷ ç³ ñò. ì. «Áåðåñòåéñüêà»). Êîíòàêòí³ òåëåôîíè: (044) 455-57-57, 455-57-07 Åëåêòðîííà ïîøòà: krok@krok.edu.ua Ñàéò: www.krok.edu.ua 0016

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

25 ̲ͲÑÒÅÐÑÒÂÎ ÎѲÒÈ ² ÍÀÓÊÈ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

ÊÎËÅÄÆ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²ÉÍÈÕ ÒÅÕÍÎËÎÃ²É ÒÀ ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÎÃÎ À²ÀÖ²ÉÍÎÃÎ ÓͲÂÅÐÑÈÒÅÒÓ ²-²² ð³âåíü àêðåäèòàö³¿. ˳öåíç³ÿ ÌÎÍÓ ÀÅ ¹458556 â³ä 28.07.2014 ð.

Êîëåäæ ïðîïîíóº íàâ÷àííÿ, ÿêå çä³éñíþºòüñÿ íà äåíí³é ôîðì³ çà äåðæàâíèì çàìîâëåííÿì òà íà óìîâàõ êîíòðàêòó (çà êîøòè þðèäè÷íèõ òà ô³çè÷íèõ îñ³á). ÃÅÎÄÅÇÈ×Ͳ ÐÎÁÎÒÈ ÒÀ ÅÊÑÏËÓÀÒÀÖ²ß ÃÅÎÄÅÇÈ×ÍÎÃÎ ÎÁËÀÄÍÀÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ãåîäåçèñò) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,7 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,7 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñêëàäàííÿ òîïîãðàô³÷íèõ ïëàí³â, ñòâîðåííÿ ãåî³íôîðìàö³éíèõ ñèñòåì, çàñòîñóâàííÿ êîìï'þòåðíèõ òåõíîëîã³é ó ñòâîðåíí³ êàðòîãðàô³÷íî¿ ïðîäóêö³¿ íà îñíîâ³ àåðîêîñì³÷íîãî çîíäóâàííÿ çåìíî¿ ïîâåðõí³, çàáåçïå÷åííÿ ãåîäåçè÷íîþ îñíîâîþ ïðîìèñëîâîãî òà æèòëîâîãî áóä³âíèöòâà. ÇÅÌËÅÂÏÎÐßÄÊÓÂÀÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-çåìëåâïîðÿäíèê) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îö³íêà çåìë³ ³ íåðóõîìîñò³, óïðàâë³ííÿ òåðèòîð³ÿìè ³ ðåñóðñàìè, ðåãóëþâàííÿ çåìåëüíèõ â³äíîñèí, îïîäàòêóâàííÿ òà þðèäè÷íà ðåºñòðàö³ÿ ïðàâ âëàñíîñò³ íà çåìëþ ³ íåðóõîì³ñòü, çä³éñíåííÿ äåðæàâíîãî êîíòðîëþ çà âèêîðèñòàííÿì òà îõîðîíîþ çåìåëü. ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²×Ͳ ÐÎÁÎÒÈ (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-êàðòîãðàô) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,7 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,7 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñòâîðåííÿ êàðòîãðàô³÷íî¿ ³íôîðìàö³¿ çà ðåçóëüòàòàìè àåðîôîòîçéîìêè, ñòâîðåííÿ òîïîãðàô³÷íèõ, ãåîãðàô³÷íèõ, òåìàòè÷íèõ, íàðîäíîãîñïîäàðñüêèõ êàðò òà àòëàñ³â, ðåäàãóâàííÿ òà ñêëàäàííÿ öèôðîâèõ êàðò. ÐÎÇÐÎÁÊÀ ÏÐÎÃÐÀÌÍÎÃÎ ÇÀÁÅÇÏÅ×ÅÍÍß (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-ïðîãðàì³ñò) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ñòâîðåííÿ ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ; ðîáîòà ç áàçàìè äàíèõ; ðîçðàõóíîê âàðòîñò³ ïðîãðàìíîãî çàáåçïå÷åííÿ, òåõíîëî㳿 çáîðó òà îáðîáêè ³íôîðìàö³¿ ç âèêîðèñòàííÿì ëîêàëüíèõ òà ãëîáàëüíèõ êîìï'þòåðèçîâàíèõ ñèñòåì òà ìåðåæ.

ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ß ÏÅÐÅÂÅÇÅÍÜ ² ÓÏÐÀÂ˲ÍÍß ÍÀ ÀÂÒÎÒÐÀÍÑÏÎÐÒ² (êâàë³ô³êàö³ÿ - òåõí³ê-òåõíîëîã) (ìåõàí³êà) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 4 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 3 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îôîðìëåííÿ ðåºñòðàö³éíî¿ òà ïðîâ³ç³éíî¿ äîêóìåíòàö³¿ íà ãîñïîäàðñüêó ä³ÿëüí³ñòü; âèâ÷åííÿ ïîïèòó íà âàíòàæí³ àâòîìîá³ëüí³ ïåðåâåçåííÿ; âèïóñê àâòîìîá³ëüíèõ òðàíñïîðòíèõ çàñîá³â íà ë³í³þ; êîíòðîëü çà ðîáîòîþ ðóõîìîãî ñêëàäó íà ë³í³¿; íîðìàòèâíî-ïðàâîâå çàáåçïå÷åííÿ ïåðåâåçåíü âàíòàæ³â íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íè òà çà ¿¿ ìåæàìè. ÎÐÃÀͲÇÀÖ²ß ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂÀ (êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð âèðîáíèöòâà) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3,6 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2,6 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ðîçðîáêà íàïðÿì³â ïåðñïåêòèâíîãî ðîçâèòêó ï³äïðèºìñòâà (ï³äðîçä³ëó); ó÷àñòü ó ðîçðîáö³ á³çíåñ-ïëàíó; ðîçðîáêà çàõîä³â ùîäî çàïðîâàäæåííÿ íîâ³òí³õ òåõíîëîã³é ó âèðîáíèöòâ³; îðãàí³çàö³ÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³.

ÃÅÎÄÅDzß, ÊÀÐÒÎÃÐÀÔ²ß ÒÀ ÇÅÌËÅÓÑÒÐ²É (êâàë³ô³êàö³ÿ áàêàëàâð ç ãåîäå糿, êàðòîãðàô³¿ òà çåìëåóñòðîþ). Íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà (çà ñêîðî÷åíèì òåðì³íîì íàâ÷àííÿ - 2 ðîêè). Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: ãåîäåçè÷íå çàáåçïå÷åííÿ ïðîåêòóâàííÿ, âèñîêîòî÷í³ ìåòîäè äîñë³äæåííÿ ôîðìè òà ðîçì³ð³â Çåìë³; êàäàñòðîâ³ çéîìêè; ñòâîðåííÿ ãåî³íôîðìàö³éíèõ òåõíîëîã³é êàäàñòðó ç ïèòàíü çåìåëü ³ íåðóõîìîñò³; îðãàí³çàö³ÿ îïîäàòêóâàííÿ òà þðèäè÷íà ðåºñòðàö³ÿ ïðàâ âëàñíîñò³ íà çåìëþ òà íåðóõîì³ñòü. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ êîëåäæó çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè "ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò", "áàêàëàâð" ïîäàëüøà ï³äãîòîâêà ôàõ³âö³â çà îñâ³òíüî-êâàë³ô³êàö³éíèìè ð³âíÿìè "ñïåö³àë³ñò", "ìàã³ñòð" çä³éñíþºòüñÿ íà êîíêóðñí³é îñíîâ³ â Íàö³îíàëüíîìó àâ³àö³éíîìó óí³âåðñèòåò³. Êîëåäæ ìຠãóðòîæèòîê òà íàâ÷àëüíèé ïîë³ãîí, ÿêèé ðîçòàøîâàíèé â ìàëüîâíè÷îìó ñåëèù³ Ñèíÿâà íà áåðåç³ ð. Ðîñü. Íà áàç³ ïîë³ãîíó îðãàí³çîâàíèé ñïîðòèâíî-îçäîðîâ÷èé òàá³ð "Òîïîãðàô". Ó êîëåäæ³ ïðàöþþòü ï³äãîòîâ÷³ êóðñè (ïî÷àòîê çàíÿòü ç 1 áåðåçíÿ 2015 ð.) Ôîðìà íàâ÷àííÿ - äåííà Ïðèéîì äîêóìåíò³â: íà áàç³ 9 êëàñ³â ç 10 ïî 24 ëèïíÿ, íà áàç³ 11 êëàñ³â ç 10 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ, íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà íà áàêàëàâðà ç 10 ïî 24 ëèïíÿ.

IJËÎÂÎÄÑÒÂÎ (êâàë³ô³êàö³ÿ - îðãàí³çàòîð ä³ëîâîäñòâà) Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3 ðîêè; íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2 ðîêè. Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: äîêóìåíòàö³éíå (³íôîðìàö³éíå) çàáåçïå÷åííÿ óïðàâë³ííÿ; îðãàí³çàö³ÿ ðîáîòè ç êàäðàìè; ìåòîäè÷íå êåÂñòóïí³ âèïðîáóâàííÿ (íà áàç³ 9 êëàñ³â) ð³âíèöòâî äîêóìåíòàö³éíèì çàáåçïå÷åííÿì ç 25 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ (óêðà¿íñüêà ìîâà -ïèñüñòðóêòóðíèõ ï³äðîçä³ë³â. ìîâî òà ìàòåìàòèêà - óñíî), ôàõîâèé ³ñïèò íà áàêàëàâðà ç 25 ëèïíÿ ïî 1 ñåðïíÿ. Ô²ÍÀÍÑÈ ² ÊÐÅÄÈÒ Îïðèëþäíåííÿ ðåéòèíãîâîãî ñïèñêó 1. Êâàë³ô³êàö³ÿ - ìîëîäøèé ñïåö³àë³ñò âñòóïíèê³â íà áàç³ 9 òà 11 êëàñ³â òà íà áàç³ äèïç ô³íàíñ³â. ëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà: 2 ñåðïíÿ. Òåðì³í íàâ÷àííÿ: íà áàç³ 9 êëàñ³â - 3 ðîêè; Äí³ â³äêðèòèõ äâåðåé: 16 òðàâíÿ î 10.00, íà áàç³ 11 êëàñ³â - 2 ðîêè; 4 ÷åðâíÿ î 14.00.

2. Êâàë³ô³êàö³ÿ - áàêàëàâð ç ô³íàíñ³â ³ êðåäèòó. Àäðåñà: ì. Êè¿â - 113, âóë. Äðóæê³âñüêà, 6, Íà áàç³ äèïëîìó ìîëîäøîãî ñïåö³àë³ñòà (çà ìåòðî "Áåðåñòåéñüêà" àáî "Íèâêè" ñêîðî÷åíèì òåðì³íîì íàâ÷àííÿ - 2 ðîêè). Òåëåôîí äëÿ äîâ³äîê: Ïðîô³ëü ôàõ³âöÿ: îðãàí³çàö³ÿ ãðîøîâèõ ïðèéìàëüíà äèðåêòîðà òà ô³íàíñîâî-êðåäèòíèõ â³äíîñèí ó ð³çíèõ (044) 400-04-05; ñôåðàõ ä³ÿëüíîñò³; îðãàí³çàö³ÿ ðîáîòè ç þðèïðèéìàëüíà êîì³ñ³ÿ/ äè÷íèìè òà ô³çè÷íèìè îñîáàìè; îðãàí³çàö³éíå ï³äãîòîâ÷³ êóðñè çàáåçïå÷åííÿ ä³ÿëüíîñò³ ô³íàíñîâèõ îðãàí³â; (044) 400-02-22 çä³éñíåííÿ ðîçðàõóíê³â ïðè ñêëàäàíí³ êîøhttp:\\kitz.nau.edu.ua òîðèñ³â äîõîä³â. e-mail: kitz_nau@ukr.net 0161

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

26

ÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÏÐÎÔÅѲÉÍÎ-ÒÅÕͲ×ÍÈÉ ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÇÀÊËÀÄ “̲ÆÐÅòÎÍÀËÜÍÈÉ ÖÅÍÒÐ ÞÂÅ˲ÐÍÎÃÎ ÌÈÑÒÅÖÒÂÀ ì. ÊȪÂÀ” ˳öåíç³ÿ ̳í³ñòåðñòâà îñâ³òè ³ íàóêè, ìîëîä³ òà ñïîðòó Óêðà¿íè Àà ¹ 582295 â³ä 25.10.2011 ð.

Äîðîãîö³íí³ ìåòàëè, äîðîãîö³ííå êàì³ííÿ, òâîð÷å íàòõíåííÿ, ÷èñò³ äóø³, äîáð³ ñåðöÿ... ² çîëîòî, ³ ñð³áëî, ³ êîæíèé ç ìåòàë³â çàðîäæóºòüñÿ â çåìë³ â³ä íåáåñíèõ áîã³â, â³ä ïàäàþ÷îãî ç ãîðè âèïðîì³íþâàííÿ, òîìó òàê ³ âåäåòüñÿ, ùî çîëîòî íàëåæèòü Ñîíöþ, ñð³áëî - ̳ñÿöþ, ñâèíåöü - Ñàòóðíó, çàë³çî - Ìàðñó, Þâåë³ð - ñòâîðþº ç øìàòêà ìåòàëó íàéïðåêðàñí³ø³ ïðèêðàñè ÷èì ³ óâ³êîâ³÷óº ñåáå òà ñâ³é òðóä Державний професійно-технічний навчальний за лад «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва» - має свою ба аторічн історію, щодо під отов и валіфі ованих робітни ів я для підприємств ювелірної ал зі та і для сфери поб т . Саме період вибор професійно о шлях майб тніми: ювелірами, онтролерами ломбард , се ретарями ерівни а, адміністраторами, а ентами з постачання, а ен-

тами з ор анізації т ризм – пропон ємо пере ляд історичні сторін и життя і сьоодення центр . Днем народження центр вважається 29 травня 1968 ро з ідно з на азом № 224 від 29.05.1968 р. начальни а Міжобласно о правління професійно-технічної освіти «Про від риття ІІІ варталі 1968 ро в м. Києві МПТУ № 54 на базі Київсьої фабри и з виробництва діамантів Міністерства фінансів СРСР» по в лиці Автома істральній (тепер Хар івсь ий район столиці) від рилося професійно-технічне чилище № 54 де під ерівництвом дире тора Федора Тимофійовича Позня а розпочалася під отов а робітни ів за спеціальностями: «розпилювальни », «обточ вальни », «о ран вальни алмазів діаманти». З одом 29.08.1969 р. МПТУ-54 змінило номер і стало МПТУ-34, а в 1970 р. чилище розпочало під отов робітни ів за спеціальностями: «ювелір», « онтролер х -

дожніх виробів», «сорт вальни алмазів», «сорт вальни діамантів». А 01.07.1971 р. змінилась і назва чилища – воно стало технічним чилищем № 8. В 1973 р. чилище перемістилося в нові б дівлі – на в лиці Сім’ї Сосніних, 13 – навчальний орп с на Сім’ї Сосніних, 15 – ртожито . З 25.06.1985 р. чилище перейменовано на СПТУ № 38, а з одом 20.01.1995 р. на ПТУ38. З середини 90-х ро ів розпочалася під отов а за спеціальністю «о ран вальни вставо для ювелірних та х дожніх виробів». З 19 березня 2003 р. ПТУ № 38 м. Києва перейменовано в Київсь ий професійний ліцей ювелірно о мистецтва, в липні 2004 ро ліцей стає членом Асоціації ювелірів У раїни, і саме ця подія сприяла від риттю нової сторін и в житті навчально о за лад – це і оновлення майстерень виробничо о навчання, і часть спеціалізованих вистав ах ювелірних виробів, а

ЖУРНАЛ “СУЧАСНА ОСВІТА” – ТВІЙ ПУТІВНИК У СВІТІ ЗНАНЬ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

най оловніше те, що навчальний за лад підвищив свій професійний імідж, змінив тип і почав називатись – Державним професійно-технічним навчальним за ладом «Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва». Сьо одення навчально о за лад досить а тивне. Пор ч з досвідченими педа о ами, працівни ами, а їх в центрі 68 надає свою допомо чнівсь ий парламент, я ий приймає а тивн часть ор анізації поза рочної роботи, здійсненні онтролю за навчальним процесом, часті осподарсь ій роботі центр і ртожит . Перемо ами, я ими пишається навчальний за лад – це висо ий рівень за альноосвітньої під отов и за підс м ами 2014 ро , про що засвідч ють підс м и ІІ етап Все раїнсь их олімпіад серед навчальних за ладів професійно-технічної освіти м. Києва. Обрання для продовження навчання після здоб ття базової і повної заальної середньої освіти 300 вип с ни ами ш іл.

27

А ще можливістю ст пенево о навчання після здоб ття професії ювелір (ювелірмодельєр) освітньо- валіфі овано о рівня молодший спеціаліст із спеціалізації «Деоративно-при ладне мистецтво». Доречно зазначити, що перелі професій за я ими здійснюється професійна освіта чнів і сл хачів, а вже зараз і молодших спеціалістів ні альний адже, рім нашо о навчально о за лад Ви ніде не зможете отримати та і професії я : ювелір (ювелір-модельєр), онтролер х дожніх виробів, онтролер ломбард , за інчити рсов під отов і отримати свідоцтво про присвоєння робітничої валіфі ації я що Вам вже 35 ро ів і …, за професією «Ювелір-монт вальни , ювелір-за ріпни ». Опан вати освітньо- валіфі аційний рівень молодший спеціаліст і здоб ти спеціальність: «Де оративно-при ладне мистецтво» і валіфі ацію «Х дожни -ви онавець» «Ви ладач почат ових спеціальних мистець их навчальних за ладів». І продовжити навчання на ІІ рсі вищих на-

вчальних за ладів минаючи ЗНО, відповідно до напрям професії за я ою відб валося навчання центрі. Навчальним за ладом ладено до овори про співпрацю з Асоціацією ювелірів, Державною пробірною сл жбою, навчальними за ладами вищої ш оли «Тор овельно-е ономічним оледжем», Київсь им національним ніверситетом льт ри і мистецтв, професійним оледжем м. Стамб л. Завдя и ладеним до оворам про співпрацю чні мають змо ознайомитися із провідними підприємствами ал зі, ідентифі вати себе з представни ами ал зі, зроз міти механізм започат вання бізнес . З метою працевлашт вання вип с ни ів центр щорічно ладається більше 300 од для проходження виробничої пра тии на робочих місцях підприємств та подальшо о їх працевлашт вання. Постійними партнерами центр є: ТОВ «Гаразд», ТОВ «ФОЗІ», «Тор ова мережа «Ф ршет», ТОВ «Ма саліна», ТОВ «Діамонд», «Приватбан », «Асоціація ювелірів У раїни», але навчальний за лад постійно знаходиться пош нових партнерів. З мовами навчання і життя центр Ви можете ознайомитися завітавши на сайт www.jewelart.com.ua. Стати справжнім професіоналом допоможе Вам – Міжре іональний центр ювелірно о мистецтва м. Києва. Адреса центр : м. Київ, 03680, в л. Сім’ї Сосніних, 13 E-mail: kiev.plum@gmail.com www.jewelart.com.ua Телефони: 402-86-93, 402-08-99, 402-87-03, т/фа с 502-41-75, Приймальна омісія: 502-41-64

0113

УВАГА: ПЕРЕДПЛАТА! ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 06222 В КАТАЛОЗІ “УКРПОШТА”

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

28

ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÑÒÀÒÈÑÒÈÊÈ, ÎÁ˲ÊÓ ÒÀ ÀÓÄÈÒÓ Ë³öåíç³ÿ ÌÎÍÓ – ÀÅ ¹ 527454 â³ä 05.11.2014 ð.

Запрош є на навчання для здоб ття я існої та дост пної європейсь ої освіти. Я що Ви бажаєте мати професію, потрібн б дь-я ий час, висо ооплач ван робот , приєдн йтесь до лав ст дентів нашо о вищоо навчально о за лад . У процесі навчання Вас б де можливість стаж вання та проходження пра ти и за ордоном. Для юна ів існ є війсь ова афедра. СПЕЦІАЛЬНОСТІ: • ПРИКЛАДНА СТАТИСТИКА • ОБЛІК І АУДИТ • ФІНАНСИ І КРЕДИТ • ЕКОНОМІЧНА КІБЕРНЕТИКА • МЕНЕДЖМЕНТ Форми навчання: денна, заочна, заочно-дистанційна. Ре тор А адемії – член- ореспондент НАН У раїни, до тор на з державно о правління, професор, засл жений е ономіст У раїни, Оле сандр Гри орович Оса лен о. Національна а адемія статистии, облі та а дит – провідний державний вищий навчальний за лад IV рівня а редитації, я ий здійснює під отов фахівців за освітньо- валіфі аційними рівнями ба алавр, спеціаліст, ма істр. А адемія надає можливість отримати др вищ освіт за спеціальностями: “Облі і а дит”, “При ладна статисти а”. У до торант рі та аспірант рі А адемії здійснюється під отов а на ових і на овопеда о ічних адрів. В А адемії ф н ціон є спеціалізована Вчена рада з правом прийняття до роз ляд та проведення захист ди-

м штаті валіфі ованих фахівців – до торів, андидатів на . В А адемії нала оджено міжнародні на ові зв’яз и з провідними профільними вищими навчальними за ладами Франції, Польщі, Гр зії та запроваджено взаємообмін ст дентами з ними. До посл ст дентів – с часні навчальні орп си, а диторії, лін вістичні лабораторії, бібліоте а, читальні зали і омп’ютерні ласи, їдальня, ртожито , спортивні зали та майданчи и, медп н т. В А адемії створено мови для занять спортом, х дожньою самодіяльністю, мистець ою та літерат рною творчістю, для е с рсій, подорожей та а тивно о дозвілля. Наш ба аторічний досвід засвідч є, що вип с ни и А адемії завжди мають ідне працевлашт вання і відповідн йом оплат праці. Терміни прийом до ментів: * на денн форм навчання – з 10 липня 2015 р. до 01 серпня 2015 р. * на заочн форм навчання –з 13 липня 2015 р. до 12 серпня 2015 р. сертацій на здоб ття на ово о ст пеня андидата та до тора е ономічних на зі спеціальностей: “Статисти а”, “Б х алтерсь ий облі , аналіз та а дит”. В А адемії ф н ціон є Національний центр облі та а дит , я ом проходять під отовна отримання сертифі атів а дитора, а таож перепід отов і підвищення валіфі ації а дитори з сієї У раїни. А адемія має своє-

Адреса А адемії: 04107, м. Київ, в л. Під ірна, 1; Сайт: www.nasoa.edu.ua; Телефони: (044) 484-47-78 (приймальна омісія); (044) 484-47-73 (відділ профорієнтаційної роботи) E-mail: pr_com@nasoa.edu.ua ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ ДО АКАДЕМІЇ!

0562

99994102

ЧАС ІНВЕСТУВАТИ В СВОЄ МАЙБУТНЄ!

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

29

7 íàéêðàùèõ ³äåé äëÿ á³çíåñó â 2015 ðîö³ ßêùî âè âæå ãîòîâ³ âò³ëèòè ñâîþ ìð³þ - â³äêðèòè âëàñíó ñïðàâó, à ³äåé âñå íåìàº, ìîæåòå ñêîðèñòàòèñÿ âæå ãîòîâèìè, íàéá³ëüø àêòóàëüíèìè äëÿ öüîãî ðîêó "ðåöåïòàìè". ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА Ба ато людей по всьом світ вже свідомлюють важливість сорт вання відходів. Папір, с ло, пласти - їх с ладають в різні онтейнери. Одна по и мало хто замислюється про те, що питання перероб и більш с ладно о "сміття", та о о, я еле троні а, батареї, не вирішене. Хоча ш оди для нав олишньо о середовища саме від ньо о наба ато більше. Д же а т альним заняттям на даний момент може стати перероб а різноо "мотлох " (старі телевізори, мобільні телефони, но тб и), при том , що витрати на рес рси для перероб и - б д ть або без оштовними, або дістан ться вам за опій и.

Завжди можна знайти причин , чом саме зараз - не най ращий час для від риття бізнес . Від ин вши всі відмов и, варто под мати, а що ж нині, зо рема, цьо о ро , тобто та о о, що навпа и допоможе вам визначитися з безпро рашною ідеєю? Більшість с часних техноло ій стали за альнодост пними і відносно недоро ими, соціальні мережі дають можливість ле о о прос вання без величезних мар етин ових бюджетів. Пош оштів, за мови, що ви хочете займатися чимось дійсно ці авим, теж не та а вже й проблема - альтернативні майданчи и редит вання прийд ть вам на допомо . А при лади найперспе тивніших ідей запропон вало видання Business News Daily.

ДИТЯЧО-ОРІЄНТОВАНІ ДОДАТКИ Діти - ваші майб тні лієнти. Але дома атися їхньо о розташ вання і лояльності необхідно вже зараз. До аз том - звіт "THE FUTURE 100" омпанії JWT Intelligence, в я ом під реслюються я лобальні, та і дрібні рин ові тенденції ро . Та , звіті йдеться, що в 2015 р. близь о 75% дітей б д ть мати дост п до мобільних пристроїв. Це рандіозна можливість для творців мобільних додат ів, розрахованих саме на дітей. А я що вони, рім розва , матим ть освітні чи оздоровчі аспе ти, можна отримати ще й бать івсь е схвалення і підтрим . Почати можна з мало о - з недоро их, дрібних прое тів, подивитися, я і з них ви ли ають більше інтерес , і розвивати надалі саме їх.

"ПРОГРАМНИЙ" ТРЕНЕР Я що ви маєте досвід роботи з д же спеціалізованим про рамним забезпеченням, ви можете отрим вати роші за те, що передасте ваші знання тим, хто хоче дося ти та о о ж рівня володіння цими про рамами. Інстр ції з орист вання можна знайти в мережі, але дея і з них платні, інші не змож ть замінити до ладно о пояснення і подальшої пра ти и. Та о о род заняття можна проводити для р п, для о ремих лієнтів. Для само о ж тренера це робота неваж а, не займе баато час протя ом дня.

ПЕРЕСУВНЕ КАФЕ Ще в р дні 2012 р. дослідження омпаній Intuit і Emergent Research про ноз вали, що вир ча від харчової промисловості в машинах дося не до 2017 ро $ 2,7 млрд. І це не дивно. Придбати вантажів і обладнати її наба ато дешевше, ніж інвест вати в б дівництво ресторан , афе. Маючи арне меню і я існе обладнання, ваша мобільна "забі айлів а" може о пити себе в найоротші терміни.

ФРІЛАНС Компанії все частіше звертаються до фрілансерів і онтра тних робітни ів, щоб заповнити про алини в навич ах наявних співробітни ів. Затреб ваність та о о род зайнятості сама наштовх є на д м: можна створити ціл омпанію, що спеціаліз ється на фріланс-посл ах в б дь-я ій сфері діяльності. Зо рема, зараз найбільш а т альними напрямами є робота з даними, створення прое тів в спеціалізованих про рамах, IT-інд стрія в цілом . Оплата може варіюватися - залежно від валіфі ації фрілансера і запитів лієнта.

МОБІЛЬНИЙ КОНСАЛТИНГ Це відомо вже давно, але все ж варто на адати: адаптація бізнес під мобільні пристрої - це життєва необхідність. Перспе тива б дь-я ої справи залежить від то о, нас іль и вона йде в но з часом, зо рема, це стос ється нашої епохи, в я люди п ють більше мобільних пристроїв, ніж з бних щіто . Одна я провести цю адаптацію, до о о зверн тися, та й вза алі зроз міти, навіщо це потрібно, часто стає справжнім ви ли ом для ба атьох підприємців. Для вирішення цієї проблеми можна зверн тися до онс льтанта з мобільних техноло ій. Тим же, хто має досвід даном напрямі, можна та им стати. Çà ìàòåð³àëàìè

ПЕРЕКЛАДАЧ UBR. Глобальний рино зростає, все більше омпаній розширюються і від ривають офіси в різних раїнах світ , при цьом ом ні вати потрібно з лієнтами, споживачами. За про нозами Амери ансь о о бюро зі статисти и праці, працевлашт вання я сних, та і письмових пере ладачів з 2012 по 2022 рр. зросте на 46% - цей по азни наба ато вищий, ніж всіх інших професіях. Перспе тиви – очевидні. Чом б не від рити власне а ентÎ ство пере ладів?

Àâòîð: ²âàííà Êîñòþõ³íà

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

30

ßê âèæèòè âèïóñêíèêó çàõ³äíîãî ÂÍÇ â óêðà¿íñüêîìó äåðæñåêòîð³ ϳñëÿ ïîìàðàí÷åâî¿ ðåâîëþö³¿ áàãàòî óêðà¿íö³â ïðè¿õàëè ç-çà êîðäîíó ³ áóëè ãîòîâ³ ïðàöþâàòè íà áëàãî áàòüê³âùèíè, àëå ³ëþç³ÿ â³äêðèòèõ ìîæëèâîñòåé æèëà íåäîâãî. Òîìó ùî ó ÷èíîâíèê³â íå áóëî í³ ïîïèòó, í³ áàæàííÿ çì³íþâàòèñÿ. ² íàâ³òü òèì, êîìó äàâàëè øàíñ, øâèäêî ïåðåêðèâàëè êèñåíü.

Äæåðåëî: Óêðà¿íñüêà ïðàâäà (http:// life.pravda.com.ua), Àâòîð: Àíàñòàñ³ÿ Ëåóõ³íà, ÷ëåí åêñïåðòíî¿ ðàäè ç ðåôîðìóâàííÿ ïðè ÌÂÑ

Я поверталася три рази - після ш оли, після ро навчання на ба алаврсь ій про рамі і після отримання ма істерсь о о ст пеня. Щораз очі вала на диво, та марно. Кожно о раз повертаєшся додом іншим, а б дино залишається все тим же. Щораз тебе переповнює з хвалість щось поміняти, щораз ти проб єш. Іноді щось навіть виходить, але частіше з стрічає чер овий облом. В основном раїнці із західною освітою осідали на Заході, заводять сім'ї або знаходять робот . Частина поверталася, і за моїм вн трішнім відч ттям, частина тих, хто повертається останні іль а ро ів зростає. Ба ато хто приїжджає з бажанням навести порядо в раїні, і боляче вдаряються об стін раїнсь о о онсерватизм і бюро ратії. У ращом для У раїни випад вони осідають в іноземних омпаніях і міжнародних ор анізаціях в У раїні. У іршом - повертаються на Захід заробляти роші і б д вати життя за іншими за онами. Міжнародні омпанії та ор анізації отрим ють більшість адрів із західними дипломами том , що вони дають можливість брати часть он рентном відборі і, я правило, додат ово до омпенсаційно о па ета, створюють для співробітни а орпоративн льт р , схож з тією, до я ої він всти зви н ти на Заході. Все те, чо о не може запропон вати раїнсь ий держсе тор. Безліч західних освітніх про рам технічної допомо и У раїні в останнє десятиліття б ли припинені через відс тність попит в держсе торі на ініціативність, зал ченість і валіфі ацію їхніх вип с ни ів. У точці доти вип с ни а пристойно о західноо ніверситет з раїнсь ою системою держ правління за ладено дві "міни" сповільненої дії. Міна перша - на боці раїнсь ої бюро ратії. Персонал держор анізації відноситься і правляє новим співробітни ом та само, я вип с ни ом ВНЗ обласно о значення. (У місцевих ВНЗ є абсолютно еніальні вип с ни и, я і стають спішними, але я не про це). Вибачте мене за за альнення, але врахов ючи власний досвід навчання, ви ладання та роботи з вип с ни ами раїнсь их і західних ВНЗ, я дозволю поділитися спостереженнями, що не мають на ово о підтвердження. Середньостатистично о вип с ни а західно о

ВНЗ від раїнсь о о відрізняють іль а озна . Завдя и ф ндаментальній різниці в освітніх підходах і вимо до рез льтат в західних ніверситетах, вони, я правило: 1) вміють мислити ритично і більш самостійні в своїх д м ах, 2) оперативніше і либше працюють з інформацією, 3) вони більш ч тливі до брехні і маніп ляцій, сприймаючи їх я аномалію, а не норм і 4) більш прямолінійні і в змозі ар мент вати свою нез од . По лавши р на серце, рівень попит на я існ інтеле т альн дис сію в ряді не висоий. Вітчизняним державним м жам (не всім, але ба атьом) все частіше потрібні лояльні ви онавці, а не ритично мислячі (іноді з відмінною точ ою зор ) особистості. Я існа інтеле т альна дис сія не можлива, оли все поле прийняття рішення "заміновано" особистими інтересами, бюро ратичними інтри ами і ор пційними с ладовими. Але просто б ти ви онавцем чиїхось рішень

фахівця професійно неці аво, навіть на номінально висо ій посаді. Йом ці аво привносити нов я ість і інший т зор в процес прийняття рішень. Др а “міна” повільненої дії лежить на боці само о фахівця із західним дипломом. І ця міна поля ає в прип щенні, що з раїнсьими бюро ратами можна та ож природно б ти собою, не по одж ватися, б д вати дис сію за правилами цивілізовано о діало , я і з професорами або менеджерами західно о ніверситет або омпанії. Підхід "їжте мене, я им є, том що західний диплом" помічений ба атьох. Грішила їм і я. Вони мають право на висо самооцін , але при та ом підході мають б ти отові розплач ватися за від ритість і прямот стресом, опором і боротьбою. Ця боротьба за за онами дж н лів не для всіх, том , що вона д же праце-, час - і енер озатратна. І вона не дозволяє займатися най любленішою справою, а лише оборонятися чи наст пати.

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ

· 2015

У раїнці, я і отримали освіт і досвід роботи за ордоном, мож ть стати цінним тр довим рес рсом для реформ вання раїни, але для цьо о їм необхідно добре роз міти онте ст і стр т р системи взаємовідносин всередині ряд . Відносини з роботодавцем з держсе тора потрібно б д вати за принципом с ладної шахової партії, свідомо форм ючи страте ію і прод м ючи ожен хід, і пост пово зсередини міняти ор анізаційн льт р , принципи створення робочих оманд та прийняття рішення. Після повернення зі стаж вання в анадсь ом парламенті, найбільше мені впали в о о відмінності в я ості інтеле т альної дис сії під час п блічно о об оворення проблеми або направлення реформ. У Канаді це б ли чіт о прораховані і об р нтовані ар менти "за" і "проти" із зроз мілим аналізом пропоновано о рішення. В У раїні об оворення важливих для держави рішень більше схожі на базарн бала анин з вели ою іль істю емоцій і політично о поп лізм . Щоб змінити щось в раїні, необхідно підвищити я ість інтеле т альної дис сії. Після помаранчевої революції ба ато раїнців приїхали з-за ордон і б ли отові працювати на бла о бать івщини, але ілюзія від ритих можливостей жила недов о. Том що чиновни ів не б ло ні попит , ні бажання змінюватися. І навіть тим, ом давали шанс, швид о пере ривали исень, їх

31 "йшли" за різними формальними причинами. Ці люди з ір ими поч ттями поверн лися на Захід, а У раїна втратила фахівців, я і мо ли б задовольнити той самий адровий олод, про я ий постійно оворять ор ани влади. Адже тепер всі розводять р ами і аж ть "а на о о міняти старі адри"? Головне, що мож ть зробити держстр т ри для зба ачення власної ор анізаційної льт ри, підвищення я ості прийнятих рішень і проведення реформ, - це зробити процес відбор фахівців від ритим і он рентним, і разі запрошення людей із західною освітою, робити їм ро наз стріч. Саме різноманітність нових облич та привнесення в льт р держправління західної с р п льозності і професіоналізм допоможе підвищити я ість інтеле т альної дис сії та похідних від неї рішень. Конфлі ти і тертя при зіт ненні двох світів - старо о раїнсь о о та ново о лобально о - немин чі,

але саме в правлінні цими онфлі тами лежить люч до майб тньо о. Том най раща підтрим а Заход У раїни в сформованій сит ації це - не важ е озброєння. Найстій ішою і дов остро овою зброєю У раїни має стати творення, я е з роз мом ви ористов ється в державном , орпоративном і не омерційном се торі.

P.S. Перша озна а то о, що держава стала цін вати людей із західним дипломом стане спрощений порядо нострифі ації дипломів західних ВНЗ, том що витрачати час на формальне отримання е вівалента в У раїні не дозволено доро о я для фахівця, та і для раїни. Я витратила рі на заочном , щоб отримати раїнсь ий диплом спеціаліста, бо щоб нострифі вати ма істерсь ий диплом одно о з ращих ніверситетів США, потрібно б ло витратити все життя. Адже саме невизнання У раїною західних дипломів часто ви ористов ється я формальний привід для відмови їх власни ам призначенні. Î

Top10 òåõíîëîã³é, ÿê³ çì³íÿòü ñâ³ò

Íîñòðèô³êàö³¿ äèïëîì³â òà àòåñòàò³â â Óêðà¿í³  Óêðà¿í³, ÿê ³ â áàãàòüîõ ³íøèõ ªâðîïåéñüêèõ äåðæàâàõ, 䳺 ïðîöåäóðà âèçíàííÿ íîñòðèô³êàö³¿ äîêóìåíò³â ïðî îñâ³òó, îòðèìàíó â ³íøèõ êðà¿íàõ, íà îñíîâ³ ïîëîæåíü ˳ñàáîíñüêî¿ «Áîëîíñüêî¿ êîíâåíö³¿». ßêùî ó Âàñ âèíèêëà íåîáõ³äí³ñòü ïðàöåâëàøòóâàòèñÿ àáî ïðîäîâæèòè íàâ÷àííÿ â Óêðà¿í³, òî Âàì íåîáõ³äíî áóäå ïðîéòè ïðîöåäóðó íîñòðèô³êàö³¿ äîêóìåíò³â ïðî îñâ³òó òà îòðèìàòè â³äïîâ³äí³ äîêóìåíòè. Нострифі ація іноземних дипломів - визнання, рівня іноземної освіти в У раїні (тобто, напри лад, е ономічна освіта, отримана в європейсь ій державі, прирівнюється до е ономічної освіти, отриманої в У раїні). Формально власни іноземно о диплома не має відповідної освіти стосовно раїни, в я ий переб ває. З проблемою підтвердження до мента про свою освіт може зіт н тися ожен, хто приїхав в інш раїн з метою роботи або навчання. В У раїні нострифі ацію за ордонних дипломів здійснює Міністерство освіти і на и (ДП «Інформаційно іміджевий центр»). За детальною інформацією потрібно звертатися на сайт http://nostrification.net.ua. Для нострифі ації необхідні: • ле алізація до мента для ви ористання на території У раїни (тобто, апостиль, онс льсь а ле алізація або пере лад з нотаріальним засвідченням тієї раїни де ви навчалися); • довід а з навчально о за лад , що підтвердж є фа т навчання; • до мент, що підтвердж є ле альність переб вання в раїні навчання ( опія паспорта ромадянина іноземної держави, відміт и в паспорті про перетин ордон або до-

від а з місця проживання в раїні навчання); • опія до мента, що підтвердж є а редитацію навчально о за лад (Свідоцтво або Ліцензія, видані Міністерством освіти іноземної держави). УВАГА! Апостиль може б ти проставлено В КРАЇНІ НАВЧАННЯ на ори іналах освітніх до ментів. Процед ра нострифі ації поділяється на наст пні етапи: 1. До мент проходить перевір за ритеріями та перелі ом озна тієї раїни, де він видавався.

2. Перевір а дійсно о навчання в навчальном за ладі, за онності надходження, термінів навчання і підстав для отримання звання.

3. Проводиться е спертиза спеціальності, спеціалізації та інших особливостей освітньо о ценз . Після перевір и Ваш до мент ( разі позитивно о рішення) б де зареєстрований в базі даних Міністерства освіти і на и з присвоєнням державно о номера, що арант є визнання і е вівалентність раїнсь ій освіті на момент видачі.

Íàì ö³êàâà Âàøà äóìêà! Æóðíàë “Ñó÷àñíà îñâ³òà” çàïðîøóº åêñïåðò³â ³ êåð³âíèê³â íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â âèñëîâèòè äóìêó íà ñòîð³íêàõ íàøîãî æóðíàëó ç àêòóàëüíèõ ïðîáëåì îñâ³òè. Çâåðòàéòåñü â ðåäàêö³þ çà òåë. (044) 277-17-76

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ ¹ 05 - 06 ÒÐÀÂÅÍÜ-×ÅÐÂÅÍÜ 2015

·

32

ßê çàðîáèòè ãðîøåé ñòóäåíòó рафі , щоб ст дент мі ще й вчитися. К р'єри потрібні в інтернет-ма азини, в піцерії. За алом, вибір вели ий, а особливих знань і навичо т т не потрібно. Крім то о, можна стежити за проведенням ре ламних а цій різних омпаній, в я их можна взяти часть. Та ож ч довий варіант - проведення соцопит вань і досліджень д м и ромадсь ості. Є ще можливість заробити на різних політичних заходах, але іноді від них раще відмовитися, щоб ни н ти неприємностей.

ІНТЕРНЕТ-ЗАРОБІТОК

Çà ìàòåð³àëàìè http:// robotainua.com

Âñòóï äî ÂÍÇ, êð³ì ñòàòóñó ñòóäåíòà, äëÿ áàãàòüîõ º ïî÷àòêîì ñàìîñò³éíîãî æèòòÿ, ç óñ³ìà âèïëèâàþ÷èìè íàñë³äêàìè. ², ìàáóòü, ãîëîâíà ïðîáëåìà, öå âèð³øèòè ïèòàííÿ, ÿê çàðîáèòè ãðîøåé ñòóäåíòó. Ñòèïåí䳿 âèñòà÷ຠò³ëüêè íà îïëàòó ïðî¿çäó, à õî÷åòüñÿ íàáàãàòî á³ëüøîãî. ßêùî ó ñòóäåíòà º çàáåçïå÷åí³ áàòüêè, ÿê³ çäàòí³ ï³äòðèìàòè éîãî ô³íàíñîâî, òî ïèòàííÿ ÿê çàðîáèòè ãðîøåé íå ñòî¿òü òàê ãîñòðî, à ÿêùî ï³äòðèìêè íåìàº, òî öþ ïðîáëåìó ñòóäåíòó äîâîäèòüñÿ âèð³øóâàòè ñàìîñò³éíî.

В Інтернеті можна знайти баато різних порад, я і ви ли ають недовір і подив. Адже я що вірити всьом написаном , то всі ст денти повинні їздити ви лючно на доро их авто, і обідати в доро их ресторанах. Я і тіль и способи не пропон ють, причом швид о о заробіт . Щоб назавтра про ин тись ба атим потрібно сьо одні в ласти трохи, це і схеми і ор азино, і різноманітні тренін и, я і обіцяють мільйони своїм часниам. До та их способів належить і біржа Форе с, я а без навчання і знань стає тією ж р лет ою.

РЕАЛЬНІ СПОСОБИ ЗАРОБИТИ СТУДЕНТУ Тим, хто тіль и вст пив на навчання і ще не має спеціальних знань, потрібно вибирати способи, я і їх не потреб ють. Можна влашт ватися сорт вальни ом, р'єром або вантажни ом. Причом вам підбер ть н ч ий

Я що ст дента є власний омп'ютер, під лючений до мережі Інтернет, то є надійні, перевірені способи заробіт , я і не потреб ють в ладень. До них можна зарах вати написання статей на різні темати и або створення сайтів. Крім можливості заробити, ст дент отрим є ч довий спосіб розвиватися і вивчити дея і специфічні питання і техноло ії.

СТУДЕНТИ СТАРШОКУРСНИКИ Я що ви ст дент старших рсів і вже маєте певні знання, то їх можна застос вати на пра тиці, влашт вавшись на робот за фахом. Це тіль и спочат здається неможливим, адже ст дент б дья а омпанія б де платити менше, ніж фахівцеві з дипломом. Навіть я що заробіто б де зовсім малень им, не відмовляйтеся від та ої можливості, адже рім рошей ви отримаєте безцінний досвід. Я що ж ви по ажете себе відповідальним і старанним працівни ом, то ерівни збільшить оплат . А оловне - вашом резюме з'явиться та ий необхідний перший запис про досвід роботи, я ий д же допоможе вам працевлашт ванні після за інчення ВНЗ. Отже, вирішити проблем , я заробити рошей ст дент , ціл ом можливо, потрібно тіль и реально оцінювати свої сили і можливості, при цьом , не сподіваючись на швид ий рез льтат. Тіль и та ви можете розрахов вати на йо о Î спіх.

¹ 05-06 (114) 2015 ð. www.s-osvita.com.ua Ре . свід. КВ № 6364 від 24.07.2002 р. ........................................................................ Видавець ТОВ «Поіс -Плюс» Адреса реда ції: 03057, м . Київ, в л. Молдавсь а, 2, оф. «1-В» ........................................................................ Реда ція: тел/фа с.: 044-277-17-75, 044-277-17-76 Ре лама: 044-453-35-00 poisk@optima.com.ua ........................................................................ Дире тор Ш мей о Г.В. Головний реда тор К чма В.В. ........................................................................

Відділ розповсюдження: тел.: 044-277-17-76 Інтернет-прое т: тел.: 044-453-35-00 ........................................................................ Надр овано ТОВ «Рема-Прінт» Підписано до др 23.05.2015 р. Зам. №__________ На лад 17000 примірни ів ........................................................................ Передр дозволяється тіль и за письмовою з одою реда ції. Реда ція може не поділяти точ зор авторів. Відповідальність за підбір і ви ладення фа тів статтях нес ть автори.Відповідальність за зміст ре лами несе ре ламодавець. ........................................................................ Матеріали з познач ою P др ються на правах ре лами.

ÏÅÐÅÄÏËÀÒÀ-2015 Передплатити ж рнал "Ñó÷àñíà îñâ³òà" можна за атало ом ДП “Преса” (в б дь-я ом відділенні “У рпошти”), передплатний інде с 06222. Вартість передплати на півро 37,50 рн. Детальна інформація на сайті www.s-osvita.com.ua

ОСВІТА В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ: WWW.S-OSVITA.COM.UA

-

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01572009

¹ 5-6 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

33

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

02112048

34

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 5-6

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01552023

07372011

¹ 5-6 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

35

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

01992013

36

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ 2015 ð. ¹ 5-6

www.s-osvita.com.ua

ÐÅÊËÀÌÍÈÉ Â²ÄÄ²Ë ÆÓÐÍÀËÓ: (044) 453-35-00

ÍÀÂ×ÀÒÈÑß, ÙÎÁ ÏÅÐÅÌÀÃÀÒÈ

ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ www.s-osvita.com.ua ÑÎÂÐÅÌÅÍÍÎÅ ÎÁÐÀÇÎÂÀÍÈÅ

SUCHASNA OSVITA - ("Modern Education")

óêðàèíñêèé ñïåöèàëèçèðîâàííûé ðåêëàìíî-àíàëèòè÷åñêèé æóðíàë

ukrainian specialized advertising analytical magazine.

Ãëàâíûå òåìû: - îáó÷åíèå â Óêðàèíå (âûñøåå îáðàçîâàíèå, êóðñîâàÿ ïîäãîòîâêà, ïîâûøåíèå êâàëèôèêàöèè), - îáó÷åíèå çà ðóáåæîì äëÿ óêðàèíñêîé ìîëîäåæè Ðåãèñòðàöèîííîå ñâèäåòåëüñòâî Ê ¹6364 îò 24.07.2002ã. Èçäàåòñÿ ñ 1997 ãîäà. Ïîäïèñíîé èíäåêñ â êàòàëîãå "Óêðïî÷òà" 06222. Çà çàñëóãè â ðàçâèòèè îáðàçîâàíèÿ â Óêðàèíå íàãðàæäåí äèïëîìàìè è ãðàìîòàìè Ìèíèñòåðñòâà îáðàçîâàíèÿ è íàóêè Óêðàèíû è Ìèíèñòåðñòâà òðóäà è ñîöèàëüíîé ïîëèòèêè Óêðàèíû.

Main themes: - education in Ukraine (higher education, course preparation, up-grade qualification), - education abroad for the young Ukrainians Registration certificate ÊÂ ¹6364 from 24.07.2002. The "Suchasna Osvita" magazine was first published in 1997.

The Subscription index in catalogue of the media distribution agency "UkrPost": 06222.

For merits in development of Ukrainian education rewarded for its services with diplomas and merit certificates of Ministry of Education and Science of Ukraine and Ministry of labour and Social policy of Ukraine.

Ïåðèîäè÷íîñòü âûõîäà: îäèí ðàç â ìåñÿö. Ôîðìàò: 280õ206 ìì, ãëÿíåö, ïîëíîöâåò + âíóòðåííèé áëîê â äâà öâåòà Îáüåì: 64 ñòðàíèöû Òèðàæ: 17000 ýêçåìïëÿðîâ Ðàñïðîñòðàíåíèå: Óêðàèíà

Frequency and circulation: The magazine is published once a month with circulation of 17,000.

Format: 280x206 mm, lustre, fullcoloured cover + internal block in two colors Volume: 64 pages Distribution: Ukraine

Êîíòàêòû Àäðåñ: Óêðàèíà, 03057, ã.Êèåâ, óë. Ìîëäàâñêàÿ,2, îô. "1-Â" Òåëåôîí: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Ôàêñ: +38(044)453-35-00 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

Contacts Address: office "1-B", 2 Moldavskaya str., 03057, Kiev, Ukraine Tel.: +38(044)453-35-00, +38(044)453-35-11 Fax: +38(044)453-35-12 E-mail: poisk@optima.com.ua Web: s-osvita.com.ua

¹ 5-6 2015 ð. ÑÓ×ÀÑÍÀ ÎѲÒÀ

37