Page 1


РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ RUSZINOK ZENTAGUNARASON РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ

Нови Сад – Ново Орахово, 2009 1


ПОВОДОМ 60 ГОДИНА ДОСЕЉАВАЊА РУСИНА У НОВО ОРАХОВО (1946-2006) _____________________________________________________ РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ RUSZINOK ZENTAGUNARASON РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ Редакција: Сенка Бенчик Владимир Магоч Миланко Марковић. Јосип Кошпенда Љубомир Рац Крењицки Рецензенти: Сенка Кажић Рожа Ковач Др Јаков Кишјухас За издаваче: Михајло Еделински Ирина Папуга Лекторисање: Наталија Рамач Резиме: Јанош Орос - мађарски Марица Николић - енглески Припрема за штампу: Logic line, Novi Sad ИЗДАВАЧИ: Друштво за русински језик, књижевност и културу Подружница Друштва у Новом Орахову КУД „Петро Кузмјак”, Ново Орахово Нови Сад-Ново Орахово 2009 ISBN 978-86-85619-14-4

2


Едиција: Отето од заборава (11)

3


4


РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ Уводна реч Књига о Русинима у Новом Орахову обухвата теме везане за културни и просветни живот и демографске прилике у Новом Орахову, које су биле презентоване на четири округла стола одржана у оквиру обележавања 60-годишњице насељавања Русина из Руског Крстура у Ново Орахово (1946-2006). Први округли сто одржан је 12. децембра 2003. године у Новом Орахову на ком су своја саопштења представили: Меланија Римар – рад под називом „Насељевање Новог Орахова после Другог светског рата“, Владимир Магоч – говорио о културном животу Русина у Новом Орахову, а представљен је и истраживачки рад Иштвана Ковача из 1985. године (на мађарском), који се односи на демографску ситуацију у Новом Орахову. Сенка Славчев представила је русинске учитеље у Новом Орахову. Други округли сто одржан је 16. децембра 2005. године у Новом Орахову, на ком су учествовали: Милица и Јанко Рац из Руског Крстура са темом о њиховом учитељском раду у Новом Орахову, Мирон Жирош је представио рад под називом „Привредна и социјална ситуација у Руском Крстуру после ослобођења, аграрна реформа и колонизација Русина у Сенћански Гунарош“ (из серије емисија Радио Новог Сада „Давно, давно је то било“), који је илустрован сећањима становника Новог Орахова на она времена. Љубомир Рац-Крењицки прочитао је анегдоте о Русинима у Новом Орахову. Трећи округли сто на тему „Басна у књижевности и настави русинског језика“ одржан је 25. марта 2006. године као семинар за наставнике и васпитаче русинског језика. Учешће су узели др Јаков Кишјухас из Новог Сада, који је говорио о басни у настави и васпитно-образовном раду на русинском језику, Сенка Кажић из Бачке Тополе представила је рад под називом „Басна и наравоученија Доситеја Обрадовића“, а Штефан Худак из Новог Сада говорио је о Штефану Чакану (19221987), русинском баснописцу. Четврти округли сто одржан је 8. децембра 2006. године и на њему је прочитан рад Јосафате Јововић (рођене Биндас) из Београда под називом „Била сам учитељица у Новом Орахову“, напис Леоне Малацко под називом „Мој учитељски и педагошки рад у Новом Орахову“, док је Љубомир Рац-Крењицки говорио о спорту и спортским достигнућима у Новом Орахову. Био је најављен и рад о. Владислава Раца о црквеном животу Русина у Новом Орахову. У књизи су објављени прилози о ликовном стваралаштву сликара аматера из Новог Орахова: Славка Колошњаја и Еуфемије Козар, попис Русина у Новом Орахову (2006), као и резултати књижевног и ликовног конкурса на тему русинске басне, а такође и већи број фотографија и илустрација из живота и рада Русина у Новом Орахову. Редакција

5


RUSZINOK ZENTAGUNARASON Előszó A zentagunarasi ruszinokról szóló könyv Zentagunaras kulturális és közművelődési életével, valamint demográfiai jellemzőivel kapcsolatos témákat ölel föl, melyekről szó volt a bácskeresztúri ruszinok Zentagunarason való betelepítésének 60. évfordulója (1946-2006) alkalmából szervezett négy kerekasztali összejövetelen. Az első kerekasztalt 2003. december 12-én szervezték Zentagunarason, melyen Melanija Rimar bemutatta Zentagunaras betelepítése a második világháború után című közleményét, Magocs Vladimir a zentagunarasi ruszinok kulturális életéről beszélt, és bemutatták Kovács István 1985. évi, Zentagunaras demográfiai jellegzetességeit taglaló (magyar nyelvű) kutatómunkáját. Szenka Szlavcsev a zentagunarasi ruszin tanítókról szólt. A második kerekasztalt 2005. december 16-án szervezték Zentagunarason, melyen részt vettek Milica és Janko Rac Bácskeresztúrról, zentagunarasi tanítói éveikről szóló témával, Miron Zsíros bemutatta (az újvidéki rádió Rég volt, rég volt elnevezésű műsorsorozatából tallózott) A gazdasági és szociális helyzet Bácskeresztúron a felszabadulás után, az agrárreform és a ruszinok betelepítése Zentagunarasra című munkáját, melyet Zentagunaras lakosainak a korhoz fűződő emlékeivel illusztrált. Lyubomir Rac-Krenyicki a zentagunarasi ruszinokról szóló anekdótákat olvasott föl. A harmadik, az Állatmesék a ruszin irodalomban és nyelvtanításban témának szentelt kerekasztalt 2006. március 25-én szervezték a ruszin nyelvű tanárok és nevelők részére. Résztvevői az újvidéki dr. Jakov Kisjuhász, aki az állatmesékről beszélt a ruszin nyelven folyó tanításban és nevelési-oktatási munkában, a topolyai Senka Kažić Az állatmese és a tanulság Dositej Obradovićnál című munkáját mutatta be, az újvidéki Stefán Hudák pedig Stefán Csakan ruszin állatmeseírót méltatta. A negyedik kerekasztalt 2006. december 8-án szervezték, és ez alkalommal felolvasták a belgrádi Joszafata Jovović (szül. Bindász) Tanítónő voltam Zentagunarason c. munkáját, Leona Malacko Tanítói- és pedagógiai tevékenységem Zentagunarason c. írását, Lyubomir Rac-Krenyicki pedig a zentagunarasi sportról és sporteredményekről beszélt. Bejelentették Vladiszlav Rác atyának a zentagunarasi ruszinok egyházi életéről szóló munkáját is. A könyv a zentagunarasi Szlavko Kolosnyai és Eufémia Kozar amatőr festők képzőművézeti alkotásairól szóló írást, a zentagunarasi ruszinok (2006-os) népszámlálási adatait, a ruszin állatmesék témájára kiírt irodalmi- és képzőművészeti pályazat eredményeit, valamint számos, a zentagunarasi ruszinok életével és munkájával kapcsolatos fényképet és illusztrációt is tartalmaz. A szerkesztőség

6


РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ Уводне слово Кнїжка о Руснацох у Новим Орахове облапя теми вязани за културни и просвитни живот и дeмоґрафски обставини у Новим Ораховe хтори презентовани на штирох округлих столох, отриманих у рамикох означованя 60-рочнїци насельованя Руснацох зоз Руского Керестура до Нового Орахова (1946-2006). Перши округли стол отримани 12. дeцeмбра 2003. року у Новим Ораховe на хторим свойо сообщeня прeзeнтовали: Мeлания Римар роботу под назву „Насeльованє Нового Орахова по Другeй швeтовeй войни”, Владимир Маґоч бешедовал о културним живоце Руснацох у Новим Ораховe, а представена и виглєдовацка робота Иштвана Ковача зоз 1985. року (по мадярски) хтора ше одноши на дeмоґрафску ситуацию у Новим Ораховe. Сенка Славчев представела руских учительох у Новим Орахове. Други округли стол отримани 16. децембра 2005. року у Новим Орахове на хторим участвовали: Милица и Янко Рац зоз Руского Кeрeстура зоз тему о їх учительскей роботи у Новим Орахове, Мирон Жирош представел роботу под назву „Привредна и социялна ситуация у Руским Керестуре по ошлєбодзеню, аґрарна реформа и колонизация Руснацох до Сенчанского Ґунарошу (зоз сериї емисийох Радио Нового Саду „Давно, давно то було” хтора илустрована зоз здогадованьом жительох Нового Орахова на тедишнї часи. Любомир Рац-Кренїцки пречитал Анеґдоти о Руснацох у Новим Орахове; Треци округли стол на тему „Басна у литератури и настави руского язика” отримани 25. марца 2006. року як семинар за наставнїкох и виховательки руского язика. Учасц вжали Др Яков Кишюгас зоз Нового Саду хтори бешедовал о басни у настави и воспитно-образовней роботи на руским язику, Сенка Кажич зоз Бачкей Тополї представела роботу под назву „Басна и наравоучения Доситея Обрадовича”, а Штефан Гудак зоз Нового Саду бешедовал о Штефанови Чаканови (1922-1987), рускому баснописательови. Штварти округли стол отримани 8. децембра 2006. року и на нїм пречитани роботи Йосафати Йовович, нар. Биндас зоз Беоґраду, под назву „Була сом учителька у Новим Орахове” и Леони Малацко, под назву „Моя учительска и педаґоґийна робота у Новим Орахове”. Любомир Рац-Кренїцкого бешедовал о спорту и спортских досягох у Новим Орахове. Наявена була и робота о. Владислава Раца о Церковним живоце Руснацох у Новим Орахове. У кнїжки обявени прилоги о подобовей творчосци малярох аматерох зоз Нового Орахова: Славкови Колошняйови и Еуфемиї Козаровей, попис Руснацох у Новим Орахове (2006), як и резултати литературного и подобово конкурсу на тему рускей басни, а тиж и векше число фотоґрафийох и илустрацийох зоз живота и роботи Руснацох у Новим Орахове. Редакция

7


8


Стеван Ковач

НОВО ОРАХОВО1 Географски аспекти Изводи из стручног истраживачког рада, 1985. године Аутор: проф. Стеван Ковач Ново Орахово је основано на почетку XX века. Као подручје разбацаних салаша од 1702. године припадало је Сенти. После Другог светског рата припојено је Бачкој Тополи. Име – назив места Ново Орахово се користи од 1948. године. Ново Орахово се простире на централном делу заравни Телечка. Оно је у просеку на 110 м надморске висине. Насеље заузима површину од 59,34 км². Забележени број становника је 2307. Ово значи да на 1 км² пада 28 становника. Источно од Новог Орахова протиче речица звана Чик. Његов извор је у Мађарској, недалеко од границе. Ток Чика завршава се код Бачког Петровог Села – где се улива у Тису. Целoкупна дужина речице је 100 км. Од тога у Мађарској 10 км, што значи да његовом току у нашој земљи припада 90 км. Дубина је 3-5 мeтара, а ширина неколико метара. Бунари у двориштима домаћинстава су дубине 10-12 метара. Недавно је Месна заједница обезбедила бушотине до дубине 70-100 м. Ти бунари, као јавне чесме служе за све грађане по улици. Подаци од мерених просечних температура Новог Орахова су: годишња просечна температура износи 10,7 ºС; у јануару је најхладније, просек је – 1,4 ºС; у јулу је најтоплије и износи 21 ºС. Падавине у Новом Орахову: 1969. године су износиле 734,8 мм; 1971. године тај мерени податак бележи 452,9 мм. 1

Презентовано на Првом округлом столу о културном, просветном животу и демографским приликама Новог Орахова у оквиру припрема за обележавање 60-годишњице досељења Русина у Ново Орахово (1946-2006) који су 12. децембра 2003. године организовали Друштво за русински језик, књижевност и културу, Нови Сад и Подружница Друштва у Новом Орахову, у оквиру манифестације „Дани Миколе М. Кочиша и Ференца Фехера” у Основној школи „11. октобар” у Новом Орахову.

9


У оквиру аграра производња у Новом Орахову се базира на: пшеници, кукурузу и сунцокрету. Од животиња које предњаче у приплоду су: овце, свиње и говеда. Становништво Новог Орахова Становништво се према броју такорећи стално смањује. Ово показују цифре: 1948 – 3119 1953 – 2859 1961 – 2970 1971 – 2676 1981 – 2307 Ново Орахово напуштају углавном млади. Одлазе претежно у ближе градове, као што су Бачка Топола, Сента, Суботица.

Број становника Број породица Просек чланова у породици

1948.

1953.

1961.

1971.

1981.

3119 779 4,00

2859 819 3,49

2970 905 3,28

2676 846 3,16

2307 830 2,78

Насељавање овог подручја: у XVII и XIX веку оформили су своје салаше Мађари из Сенте. После 1918. године пристигли су досељеници из Лике и Херцеговине. 13. маја 1946. године колонизирано је 360 породица русинске националности. Од њих данас живи само 96 породица, јер су се остали вратили у свој ранији завичај – Руски Крстур или су се одселили у Кулу, Врбас итд. Статистички подаци становништва:

Мађари Русини Хрвати Срби Остали

1953. 2236 491 14 107 8

1971. 2204 306 19 132 15

1981. 1842 264 56 61 84

% 79,84 11,44 2,44 2,64 3,64

У купно:

2859

2676

2307

100,00

10


Школска спрема становника Новог Орахова Основ је целокупно становништво: аналфабета ................................................................. 5,8 четири разреда основне школе ............................... 62,0 завршена потпуна основна школа ......................... 26,0 са вишом и високом школском спремом ................. 6,2

% % % %

Економска питања: Становници Новог Орахова су углавном земљорадници. Пољопривредом се самостално бави 681 породица. У месној задрузи и у месним и бачкотополским предузећима и индустрији су запослени чланови из 249 породица. 1981. године у Новом Орахову је 151 домаћинство поседовало трактор, а било је и 13 комбајна. Пољопривреда: Становници Новог Орахова баве се овчарством, говедарством и свињарством, односно призводњом житарица, шећерне репе, сунцокрета и кукуруза. Саобраћај: Ново Орахово нема железницу. Путнички саобраћај се одвија аутобусима. Путници могу свакодневно путовати из Новог Орахова до Бачке Тополе, Новог Сада, Куле, Сомбора, Сенте, Кикинде, Чантавира, Суботице, Хоргоша са могућностима одласка у Сегедин (Мађарска), Темишвар (Румунију), Осијек (Хрватска). Дневно на рад ван Новог Орахова путује 300 лица (особа), пре свега у Бачку Тополу, Суботицу итд. Разна друштвена питања: 1977. године је уведен месни самодопринос и од тада су путеви асфалтирани и тротоари избетонирани; 1946. године је отворена пошта; тада је Ново Орахово добило две телефонске линије са 30 прикључака (претплатника); 1981. године у Новом Орахову има 450 ТВ пријемника и 170 радио-апарата. Трговина и угоститељство: 1970. године је отворена самопослуга. Осим тога, постоје још три продавнице. У трговини ради једанаест особа.

11


Од 1970. године у центру места била је једна тршчара „Чарда”, једини угоститељски објекат. Тада је на том месту изграђен модеран мотел „Рона”. Сада постоје још три угоститељска објекта – крчме. Туризам: Привредна грана – ловачки туризам сваке године јача и стаса. За ово има истакнуте заслуге Ловачко друштво „Ново Орахово” са својих 35 чланова. Најуспешија сезона лова је када долазе ловци из Италије, годишње 120. *** Предели – делови Новог Орахова имају посебна имена: Црна школа, Кадвањ шор, Гунарош, Угао, Руско (русинско) село, Мали шор, Бели крст итд. .......................................... Скраћени превод са мађарског приредио: Карољ Касаш Друштво за мађарски језик Војводине, Нови Сад

12


Kovács Sztevan

ZENTAGUNARAS1 Földrajzi szempontok Kivonatok egy 1985. évi szakmai kutatómunkából Szerző: Kovács Sztevan, professzor Zentagunarast a XX. század elején alapították. A szétszórt szállások határa 1702-ig Zentához tartozott. A második világháború után Topolyához csatolták. A település Novo Orahovo elnevezését 1948. óta használják. Zentagunaras a telecskai löszfennsík központi részén terül el. Átlagos tengerszínt feletti magassága 110 m. Területe 59,43 km2. Bejegyzett lakosainak száma 2307. Népsűrűsége tehát 28 fő/km2 . Zentagunarastól keletre folyik a Csík elnevezésű ér. Forrása Magyarországon van, a határ közelében. A Csík folyása Péterrévénél ér véget, ahol a Tiszába torkoll. A Csík ér teljes hossza 100 km. Ebből 10 km Magyarország területén van, tehát folyásának 90 km-e országunkhoz tartozik. Mélysége 3-5 méter, szélessége néhány méter. A háztartások udvaraiban fúrt kutak mélysége 10-12 méter. Nemrégen a helyi közösség 70-100 m mélységű furatokat biztosított. Ezeket az utcai kutakat, mint közkutakat, minden polgár igénybe veheti. Zentagunarason mért átlagos hőmérsékleti adatok: - az évi középhőmérséklet 10,7 °C - a január a leghidegebb, az átlag -1,4 °C - a július a legmelegebb, az átlag 21 °C. Csapadék Zentagunarason: - 1969-ben 734,8 mm - az 1971-ben mért mennyiség 452,9 mm. 1

Elhangzott a Zentagunaras kulturális és közművelődési életéről és demográfiai jellemzőiről szóló Első kerekasztali összejövetelen, a ruszinok zentagunarasi betelepülésének 60. évrfordulójára (1946-2006.) való megemelékezés előkészítése keretében, melyet 2003. december 12-én az újvidéki Ruszin Nyelvművelő, Irodalmi és Művelődési Egyesület és az egyesület zentagunarasi szervezete szervezett Zentagunarason, a Mikola M. Kocsis és Fehér Ferenc Napjai elnevezésű rendezvény keretében a zentagunarasi Október 13. Általános Iskolában.

13


A mezőgazdasági termelés Zentagunarason a gabonaféléken, kukoricán és napraforgón alapszik. Az állattenyésztésben a juh-, sertés- és szarvasmarhaTenyésztésnek van vezető szerepe. Zentagunaras lakossága A lakosság létszáma szinte folyamatosan csökken. Ezt az alábbi számadatok is bizonyítják: 1948 – 3119 1953 – 2859 1961 – 2970 1971 – 2676 1981 – 2307 Zentagunarast túlnyomórészt a fiatalok hagyják el. Többnyire a közeli városokba, Topolyára, Zentára, Szabadkára távoznak.

Lakosságszám Családok száma Családtagok száma - átlag

1948.

1953.

1961.

1971.

1981.

3119 779 4,00

2859 819 3,49

2970 905 3,28

2676 846 3,16

2307 830 2,78

A térség betelepítése: A XVII. és XIX. században létrejönnek a zentai magyar szállások. 1918. után megérkeztek a likai és hercegovinai telepesek. 1946. május 13-án 360 ruszin nemzetiségű család telepedett le. Közülük ma már csupán 96 család él itt, mivel a többiek visszatértek szülőfalujukba, Bácskeresztúrra, vagy Kúlára, Verbászra költöztek. A lakosság statisztikai adatai: Magyarok Ruszinok Horvátok Szerbek Egyebek

1953. 2236 491 14 107 8

1971. 2204 306 19 132 15

1981. 1842 264 56 61 84

% 79,84 11,44 2,44 2,64 3,64

Összesen

2859

2676

2307

100,00

14


A zentagunarasi lakosság iskolai végzettsége. Alapul az összlakosság szolgált: - írástudatlan....................................................... 5,8% - az általános iskola négy osztálya ................... 62,0% - befejezett általános iskola .............................. 26,0% - főiskolai és egyetemi végzettség ..................... 6,2% Közgazdasági vonatkozások: Zentagunaras lakossága főként mezőgazdasággal foglalkozik. 681 családi mezőgazdasági magángazdaság működik. A helyi szövetkezetben, a helyi és a topolyai vállalatokban valamint ipari létesítményekben 249 család tagja dolgozik. 1981-ben 151 zentagunarasi háztartás rendelkezett traktorral, az arató-cséplők száma 13. Mezőgazdaság: Zentagunaras lakossága juh-, szarvasmarha- és sertéstenyésztéssel, illetve gabona-, cukorrépa-, napraforgó- és kukoricatermesztéssel foglalkozik. Közlekedés: Zentagunarasnak nincs vasútvonala. Az utasközlekedés buszokkal történik. Az utasok Zentagunarasról minden nap utazhatnak Topolyára, Újvidékre, Kúlára, Zomborba, Zentára, Nagykikindára, Csantavérre, Szabadkára, Horgosra, és lehetőségük van elutazni Szegedre (Magyarország), Temesvárra (Románia), Eszékre (Horvátország). Munkahelye miatt Zentagunarasról naponta 300 személy ingázik, mindenekelőtt Topolyára, Szabadkára stb. Egyéb társadalmi kérdések: 1977-ben helyi járulékot vezettek be, azóta az utak aszfalt-, a járdák pedig betonburkolatot kaptak 1946-ban megnyitották a postát, és ekkor Zentagunaras két telefonvonalhoz jutott, 30 csatlakozással (előfizetővel) 1981-ben Zentagunaras 450 televízió-, és 170 rádiókészülékkel rendelkezik Kereskedelem és vendéglátóipar: 1970-ben megnyitották az önkiszolgálót. Emellett még három üzlet létezik. A kereskedelem tizenegy embert foglalkoztat. 15


A település központjában 1970-ig állt egy nádházcsárda, az egyetlen vendéglátóipari létesítmény. Helyén ekkor épült a korszerű Róna Motel. Jelenleg még három vendéglátóipari létesítmény – kocsma – működik. Turizmus: A vadászturizmus, mint gazdasági ágazat évről évre erősödik és fejlődik. Ebben fontos szerepet tölt be a 35 tagot számláló Novo Orahovo – - Zentagunaras Vadászegyesület. A legsikeresebb vadászati idényt az olaszországi vadászok érkezése jelenti, számuk 120 fő évente. *** Zentagunaras külön elnevezéssel rendelkező részei: - Fekete Iskola - Kadvány-sor - Gunaras - Sarok - Oroszfalu - Kis-sor - Fehér Kereszt stb. …………………….. Na mađarski jezik preveo: Janoš Oros

16


Стеван Ковач

НОВЕ ОРАХОВО1 Ґеографски аспекти Виводи зоз фаховей виглєдовацкей роботи, 1985. року Автор: проф. Стеван Ковач Нове Орахово основане на початку XX вику. Як подруче розруцаних салашох од 1702. року припадало Сенти. После Другей шветовей войни приєдинєне є Бачкей Тополї. Мено – назву места Нове Орахово ше хаснує од 1948. року. Нове Орахово ше пресцера на централней часци високоровнїни Телечка. Воно просеково на 110 метери надморскей висоти. Населєнє забера поверхносц 59,34 квадратни километри. Зазначене число жительох 2307. То значи же на 1 квадратни километер єст 28 жительох. Восточно од Нового Орахова чече рика Чик. Єй жридло у Мадярскей нєдалєко од гранїци. Цек Чика закончує ше при Бачким Петровим Селу дзе ше улїва до Тиси. Вкупна длужина рички 100 километри. Од того у Мадярскей 10 км., а у нашей жеми його цеку припада 90 км. Глїбина 3-5 метери, а ширина даскельо метери. Студнї у дворох обисцох глїбоки 10-12 метери. Нєдавно Месна заєднїца обезпечела вартанє глїбоко од 70-100 метери. Тоти студнї, як явни студнї зоз чопом, служа за шицких гражданох у улїци. Податки од мераних просекових температурох Нового Орахова то: - рочна просекова температура виноши 10,7 ступнї Целзиюса; - у януаре найжимнєйше, просекова температура виноши – 1,4 ступнї Ц; - у юлию найцеплєйше и температура просеково виноши 21 ступень Ц; Паданя у Новим Орахове: - 1969. року виношели 734,8 мм; - 1971. року тот мерани податок виноши 452,9 мм;

1

Презентоване на Першим округлим столє о културним и просвитним живоце и демоґрафийних обставинох у Новим Орахове хтори 12. децембра 2003. року орґанизовали Дружтво за руски язик, литературу и културу и Подружнїца Дружтва у Новим Орахове, у рамикох манифестациї „Днї Миколи М. Кочиша и Ференца Фегера” у Основней школи „11 октобер” у Новим Орахове.

17


У рамикох аґрара продукция у Новим Орахове базує ше на : Житу, кукурици и слунечнїку. Од животиньох, котри предняча у приплоду то: Овци, швинї и рогати статок. Жительство Нового Орахова Жительство ше спрам числа, такповесц, нєпреривно зменшує. Тото указую и числа: 1948 – 3119 1953 – 2859 1961 – 2970 1971 – 2676 1981 – 2307 Нове Орахово напущую углавним млади. Одходза з векшей часци до городох котри ту нєдалєко, до Бачкей Тополї, Сенти, Суботици.

Число жительох Число фамелийох Стреднє членох у фамелиї

1948.

1953.

1961.

1971.

1981.

3119 779 4,00

2859 819 3,49

2970 905 3,28

2676 846 3,16

2307 830 2,78

Насельованє того подруча: У XVII и XIX вику свойо салаши направели Мадяре зоз Сенти. После 1918. року сцигли и приселєнци зоз Лики и Герцеґовини. 13. мая 1946. року колонизовани 360 фамелиї рускей националносци. Од нїх нєшка жию лєм 96 фамелиї, бо ше други врацели одкадз и пришли, До руского Керестура, лєбо ше одселєли до Кули, Вербасу итд. Статистични податки жительства: Мадяре Руснаци Горвати Серби Други

1953. 2236 491 14 107 8

1971. 2204 306 19 132 15

1981. 1842 264 56 61 84

% 79,84 11,44 2,44 2,64 3,64

Вєдно:

2859

2676

2307

100,00

18


Школска приготовка жительох Нового Орахова Основка вкупне жительство: аналфабета .................................................................. 5,8 % штири класи oсновней школи ................................. 62,0 % подполно закончена основна школа ....................... 26,0 % зоз висшу и високу школску приготовку ................. 6,2 % Економски питаня: Жителє Нового Орахова углавним землєдїлци. Зоз польопривреду ше самостойно занїма 681 фамелия. У месней задруґи и у месних и бачкотопольских фирмох и индустриї заняти члени зоз 249 фамелийох. 1981. року у Новим Орахове 151 ґаздовство мало трактор, а було и 13 комбайни. Польопривреда: Жителє Нового Орахова занїмаю ше зоз овчарством, говедарством и швинярством, односно зоз продукцию житаркох, цукровей цвикли, слунечнїку и кукурици. Транспорт: Нове Орахово нєма желєзнїцу. Путнїцки транспорт ше одвива на автобусох. Путнїки можу каждодньово путовац зоз Нового Орахова до Бачкей Тополї, Нового Саду, Кули, Сомбору, Сенти, Кикинди, Чантавиру, Суботици, Горґошу, зоз можлївосцу одходу до Сеґедину ( Мадярска), Темишвару (Румуния), Осиєк (Горватска). Дньово на роботу, звонка Нового Орахова, путую 300 особи, скорей шицкого до Бачкей Тополї, Суботици итд. Рижни дружтвени питаня: 1977. року вигласани месни самодопринос и од теди драги асфалтовани и тротоари вибетоновани. 1946. року отворена пошта, теди Нове Орахово достало 2 телефонски линиї зоз 30 приключками( предплатнїкох); 1981. року у Новим Орахове єст 450 ТВ апарати и 170 радиоапарати.

19


Тарґовина и погосцительство: 1970. року отворена самопослуга. Окрем того єст ище три предавальнї. У тарґовини робя 11 особи; Од 1970. року у штред валала була єдна з надом прикрита хижа „Чарда” єдини погосцительни обєкт. Теди на тим месце вибудовани модерни мотел „Рона”; Тераз постоя ище три погосцительни обєкти – карчми. Туризем Привредни конар – ловни туризем каждого року вше моцнєйши За тото заслужне ловарске дружтво „Нове Орахово” котре ма 35 членох. Найуспишнєйша сезона лову кед приду ловаре зоз Италиї, рочнє коло 120. *** Предїли – часци Нового Орахова маю окремни мена: - Чарна школа - Кадвань шор - Ґунарош - Угел - Руски (русински) валал - Мали шор - Били криж итд. ........................................ На руски язик преложела: Наталия Рамач

20


Любомир Рац - Крeнїцкого

НАШO НOВE OРAХOВO Штерацец шестого року, мая тринастого, рушел Руснак за хлєбом до краю нового, дзешатки парасти, кочи, фамелиї худобни, а на каждим кочу и колїска, бо вельо дзеци дробни. Оцец конї порива, бо драга ище далєка, мац од дзецох слизи криє и дзелї им тото кус млєка. Кочи ше застановели, велї ше назад врацели алє велї и остали, Нове Орахово будовали. Руснак бул щешлїви, ту власни дом и заграда, а у загради вишнї, черешнї, кельо лєм дзецко пожада. Скоро шейдзешат роки прешли, Руснак болї чувствує, нєшка ше у Новим Орахове вше менєй руски бешедує. А рушел Руснак зоз Керестура нови валал будовац, зоз надїю же вично у нїм будзе шицко цо руске пестовац. Нове Орахово, 2003. року

21


Мелания Римар

НАСЕЛЬОВАНЄ НОВОГО ОРАХОВА ПОСЛЕ ДРУГЕЙ ШВЕТОВЕЙ ВОЙНИ1

Нове Орахово валалске населєнє у централней часци Бачкей, медзи Бачку Тополю на югозаходзе, Чантавиром на сиверу, Боґарошом, Светичевом и Нєґошевом на югу и ричку Чик на востоку. Находзи ше на 106 метери надморскей висини. Валал ма вигодне ґеоґрафске положенє, бо ше находзи нєдалєко од важних транспортних драгох. Историйна прешлосц Понеже Бачка мала барз добри условия за насельованє, даєдни часци були населєни ище у каменим чаше. Зоз неолиту єст шлїди и нєдалєко од Нового Орахова, на Криваї при Пачиру, коло Байши, Старей Моравици и Малого Идьошу, а зоз бронзового часу на Чику при Чантавире. На тим подручу 1975. року окончовани археолоґийни випитованя, та установене же ту у штвартим вику було населєнє Сармата. Писани историйни документи твердза же ту у XIII вику було пустарске населєнє хторе ше волало Лакашедьгаза. После Мохацкей битки 1526. року тоти краї остали цалком пусти. После турского руйнованя траца ше шлїди и населєня и його жительства. Маюци на розуме точносц турских порцийних лїстинох, сиґурне же у другей половки XVI вику на тих просторох нє було реґистровани ґаздовства обовязни плациц порцию. У периодзе од XVI по XVIII вик ту була пустара на хтору з часу на час приходзели лєм статкаре номади, алє ше нє затримовали длуго. После Сенчанскей битки 1697. року, зоз поцагованьом турского войска и ошлєбодзованьом територийох нєшкайшей Войводини, почина розвой околних населєньох и починаю нови селїдби народох. У XIX вику у пустари на териториї Нового Орахова настало валалске населєнє чийо ше жителє занїмали зоз землєдїлством, алє статкарство и далєй остало главне занїманє, дзекуюци добрим пасовиском. У другей половки XIX вику ше предлужує усельованє. Орачей жеми єст вше вецей, та на початку XX вику рошню вельки маєтки чийо ґаздове их тримаю аж по конєц Другей шветовей войни. Аґрарна реформа валалу меня твар.

1

Пречитане на 1. округлим столє о културним и просвитним живоце и демоґрафских обставинох у Новим Орахове, хтори отримани 12. децембра 2003. року у рамикох „Дньох Миколи М. Кочиша и Ференца Фегера” у Новим Орахове.

22


Жительство Нового Орахова Число жительох Нового Орахова, од присельованя Руснацох 1946. року ше нєпреривно меня. На основи податкох попису, 31. марца 1981. року у валалє було 2307 жительох, а 1948. року их було 3119. Од теди их єст вше менєй. Пошлїдки зменшованя числа жительох у перших рокох после присельованя були повратни миґрациї до матичней обласци, а познєйше ше число жительох зменшує пре мали природни прирост, одход зоз валалу до векших городох, младих на школованє, а старших за лєгчейшим хлєбом. У валалє пред 24 трома роками жили припаднїки 7 нацийох. Мадярох було 83,74%, Руснацох 11,53%, Сербох 2,99, а менєй як єден процент Горватох, Влахох, Чарногорцох, Югославянох и тих цо ше на попису нїяк нє вияшнєли. Насельованє Нового Орахова после Другей шветовей войни Союзни закон о аґрарней реформи и колонизациї, принєшени 23. авґуста 1945. року пременєл животни цек и велїм Руснацом зоз Руского Керестура. У тим валалє и пред войну даскельо стотки фамелиї нє мали анї кус, або лєм барз мало власней жеми за обрабянє. Робели як слугове або наднїчаре у Торжи (нєшка Савино Село), Филїпове (Бачки Ґрачац), Гедєшу (Мали Идьош), Кишкиру (Бачке Добре Польо), Сивцу и других местох, найвецей у Нємцох велькомаєтнїкох. Коло 600 фамелиї нє мали анї бразду жеми, а у валалє лєм 82 фамелиї мали вецей як Закон дошлєбодзовал. Реформа нє могла у керестурским хотаре обезпечиц жем шицким, та одлучене же фамелиї без жеми достаню статус нукашнїх колонистох. Людзе сцели основац нове руске место, або ше виселїц до околних напущених местох дзе пред войну жили Нємци. Отримани даскельо схадзки зоз коло 440 фамелиями – аґрарнима интересентами. За колонизацию Керестурцох одобрене шесте место у сентянским срезу, такволани Сентянски Ґунарош. Гоч за худобних селянох вельо значело достац 8 гольти жеми, у валалє було и процивнїкох колонизациї, та ше лїстина колонистох меняла. Конєчно на списку було коло 320 фамелиї, а кед шицки пририхтованя були закончени, за селїдбу ше одлучели 120 фамелиї. Перша ґрупа колонистох зоз Руского Керестура рушела 13. мая 1946. року. У нєй було 49 фамелиї хтори ше наздавали же на другим месце почню лєгчейше жиц. Мали лєм три кочи, та валалски орґани власци розказали най тоти цо оставаю у валалє, а маю свойо кочи, задармо одселя колонистох до Ґунарошу. Коло 70 кочи сцигли пред будинок Срезкого одбору у Ґунарошу, алє колонистох нїхто нє причекал, гоч було догварене же ше им пририхта шветочни дочек и такой их розмесци по обисцох. Тото нєпорозуменє погубело перши упечаток и даєдни ше такой сцели врациц. Формована комисия розмесцела людзох по салашох: єдни на чантавирски бок, други спрам чантавирскей драги. Тамтейши жителє нє дзечнє примали нєволаних госцох, алє велї Керестурци знали по мадярски, та якош розумели єдни других. На даєдних салашох було и по три-штири фамелиї у єдней хижи. Ґунарош бул населєнє розруцане по салашох, та колонисти були оддалєни єдни од других и по 10 километри. Було им чежко бивац у люцких обисцох, а нє мали нїяки папери же жем хтору обрабяю їх.

23


У медзичаше зоз Руского Керестура приходзели нови фамелиї. Друга ґрупа сцигла 20. мая и у нєй було коло 40 фамелиї, а вец у юлию ище єдна и так у менших ґрупох по октобер, так же колонизация 140 фамелийох закончена по конєц 1946. року. Даєдни ше пошвидко врацели назад до Руского Керестура, а даєдни одходзели до Бачкей Тополї, Суботици, до Кули и Сримскей Каменїци. Жем була слабо обрабяна, а нє було анї средства за роботу, та живот у новим штредку бул чежки. Такой после тлачидби на польох означени перши улїци, место за хижи и загради. На сцернякох вдерени фундаменти за перши нови обисца. На тим вельким будовалїщу одразу росли 50 хижи зоз цеглох. Концом 1946. року и на початку 1947. уселєни до своїх обисцох перши колонисти, алє векшина першу жиму жимовала на люцких, мадярских салашох зоз домашнїма. У Ґунарошу вєшенї 1946. року було коло 60 дзеци за школу, а валал нє мал анї школу анї учителя. За школски будинок предвидзени стари Каштель, а зоз Руского Керестура принєшени лавки и нєобходни инвентар. За першого учителя меновани Владимир Рогаль. Кед колонисти пришли на тото место, по салашох, коло драгох було вельо орехи, та так Ґунарошу дали мено Орахово. Людзе ше догваряли же по цалим валалє насадза орехи, най маю желєнїдла и хасну. Нєшка валал шицок у прекрасним желєнїдлу, а як Нове Орахово росло, шведоча його жителє.

Потомки руских фамелийох населєли ше 1946. року зоз Руского Керестура до Нового Орахова

24


Мирон Жирош

КОЛОНИЗОВАНЄ РУСНАЦОX ДО НОВОГО ОРАXОВА Права xудоба, мой Руснаку, тота безжемна, наднїчарска, рисарска и бирешска аж 1946. року скапала! Кажди селян, по души – гольт аґрарней жеми достал, а котри нє, тот з Керестура з дзвонами, з надїю под цудзе нєбо, на поля сентянски, на плодну достату жем випровадзени! Ту: за себе, за свойо дзеци, нови дом, Школу, Церкву, нови руски валал, Нове Ораxово – Руснак керестурски збудовал! Аґрарна реформа и колонизация була єдна з перших мирох Титовей Югославиї у оживотвореню прокламованого начала же жем припада тим котри ю обрабяю. Була вона нєобходни крочай и лоґична мира югославянскей револуциї. Селянє ше вєдно з роботнїками борели у НОБ нє лєм процив окупатора и домашнїх зраднїкох, алє и процив свойого нєприятеля – процив експлоататора вельокомаєтнїка-фабриканта и ґазду жемового маєтнїка.

Закон о аґрарней реформи и колонизациї прилапела ДФЮ уж 23. авґуста 1945. року. Зоз применьованьом того закону створени Жемов фонд од коло 1.600 000 гектарох, од того Жемов фонд у Войводини виноши 668.412 гектари. Жемов фонд аґрарней реформи и колонизациї у Войводини подзелєни так же жем на обрабянє достали:

25


– 41.508 фамелиї аґрарних интересентох котрим дате надподполнєнє ґу їх жеми, – 48.325 фамелиї аґрарних интересентох без жеми, – 7.031 фамелиї колонистох и – 41.087 фамелиї союзних колонистох. Вєдно у Войводини жем достала 137.951 фамелия – їм вєдно додзелєни 427.641 гектар. Жемов фонд аґрарней реформи у Войводини дефинитивно роздзелєни шлїдуюцим катеґорийом аґрарних субєктох: I. Подзелєне аґрарним интересентом 1. Сербом 2. Мадяром 3. Горватом 4. Словацом 5. Румуном 6. Руснацом 7. Другим Вєдно:

Число фамелийох 49.599 18.578 10.579 4.470 4.230 2.402 31 89.862

Подзелєна поверхносц 109.431 га – 2,21 41.460 га – 2,23 22.460 га – 2,12 9.120 га – 2,04 8.817 га – 2,08 6.449 га – 2,68 72 га – 2,32 197.457 га – 2,20

II. Подзелєне нукашнїм колонистом 1. Сербом 2. Мадяром 3. Горватом 4. Словацом 5. Румуном 6. Руснацом 7. Другим Вєдно:

Число фамелийох 4.905 271 732 195 47 302 3 6.455

26

Подзелєна поверхносц 12.593 га – 2,56 776 га – 2,86 1.863 га – 2,54 494 га – 2,53 148 га – 3,15 793 га – 2,62 11 га – 3,36 16.658 га – 2,58


III. Подзелєне вонкашнїм колонистом Число фамелийох Подзелєна поверхносц 213.526 га IV. Дате на управянє СРЗ-ом ............................................ 11.734 га V. Державним польопривредним маєтком ................. 130. 170 га VI. Фабричним економийом .............................................. 9. 564 га VII. Городским економийом............................................... 3. 653 га VIII. Локалним державним маєтком ............................. 76. 368 га IX. За явни цилї .................................................................... 9. 282 га ВЄДНО ПОДЗЕЛЄНИ ФОНД:....................................... 668.412 га Два тижнї по прилапйованю Закона о аґрарней реформи и колонизациї до Войводини, на єй плодни и ровни поля, котри вше очекую вредни руки, попонагляли людзе, жени, дзеци и старши зоз шицких крайох жеми же би ту поглєдали свой нови дом, сиґурнєйши хлєб и лєпши живот. Сцигли колонисти з Лики, Кордуну, Баниї, Далмациї, Босни, Герцеговини, Чарней Гори, Санджаку, Македониї, Сербиї и Словениї. За кратки час до нових домох „на гайзибанох без розпорядку воженя” сцигли коло 250.000 людзе. Сцигли до Войводини – Сербиянци, Чарногорци, Македонци, Словенци, Личанє, Кордунаше, Босанци, Герцеґовци, Далматинци… Населєли колонисти 114 войводянски места. Велїм з нїх дали нови мена котри их здогадовали на родими край и геройох котри их штири войново роки предводзели у борбох за шлєбоду. Так Чиб постал Челарево, Филїпов – Бачки Грачац, Букин – Младеново, Булькес – Бачки Маґлич, Торжа – Савино Село, Вепровач – Крущич, Парабуть – Ратково, Шупляя – Країшник. РУСКИМ 2.704 ФАМЕЛИЙОМ – 7.242 ГА ЖЕМИ При припаднїкох рускей народносци у Бачкей и Сриме и медзи двома войнами и такой по ошлєбодзеню було вельке число польопривредних ґаздовствох без жеми и з малима поверхносцами жеми. Окреме у Бачкей вони, попри роботох у своїм хотаре, робели як биреше, наднїчаре и у околних хотарох – кулянским, червинским, сентомашским, вербаским, торжанским, гедєшским, жабельским, мошоринским… Жем обрабяли у Дальским, Бодянским, Панчевским риту. Спрам Закона о аґрарней реформи и колонизациї – руски фамелиї без жеми и з мало жеми – у Руским Керестуре, Коцуре, Дюрдьове, Вербаше, Кули, Шидзе, Бачинцох, Беркасове, Бикичу, Сримскей Митровици и других местох вєдно – аґрарни интересенти и нукашнї колонисти у Войводини жем достали: – 2.704 фамелиї з аґрарного Жемного фонду, а то – 7.242 гектари жеми. Штреднє по єдней фамелиї 2.68 гектари – цо найвекше количество жеми по єдним ґаздовстве од шицких аґрарних интересентох у Войводини. Достате количество аґрарней жеми насампредз шведочи же при припаднїкох рускей народносци було найвецей аґрарних интересентоx.

27


СПОЛНЄНИ НАДЇЇ РУСКОКЕРЕСТУРСКИХ АҐРАРНИХ ИНТЕРЕСЕНТОX

Надїї рускокерестурскей аґрарней xудоби – бирешох, рисарох и наднїчарох же дойду до своєй жеми – були у подполносци сполнєни зоз применьованьом Закона о аґрарней реформи и нукашнєй колонизациї. Медзитим, з аґрарну реформу нє могло буц подмирене у самим валалє и xотаре шицке валалске жительство без жеми. Валал мал такой по войни коло 7.000 жительох, а шицкей жеми у хотаре було 11.000 катастерски гольти. У валалє нє було велькиx маєтнїкоx xтори би мали вецей стотки гольти жеми, алє лєм штреднїx и малиx, так же Жемов фонд аґрарней реформи у валалє виношел лєм дацо вецей як 1.500 гольти жеми. У Керестуре по Законє о аґрарней реформи и нукашнєй колонизациї жем вжата попри Церковней општини и Манастира ище 72-ом валалским ґаздом. (З аґрарну ре форму утвердзени землєдїлски максимум виношел 20 гектари, односно 35 катастерски гольти.)

Випровадзанє колонистоx зоз Руского Керестура до Сентянского Ґунарошу 1946. року

Прето з подмирйованьом зоз жему фамелийом предвойнових активистохгарештанцох одведзених до лаґроx под час войни, котри достали статус вонкашнїх колонистох, дзепоєдним колонистом по Першей шветовей войни, котри були вигнати зоз своїх домох у Дальским риту (Лабуднячи), Вайскей и индзей з боку окупатора, фамелийом погинутиx борцоx и воєним широтом – надополнєня ґу жеми по єдним ґаздовстве, а таки ґаздовста було 500, цо достали коло 1.500 гольти – у валалє остало ище понад 300 фамелиї котри нє могли достац жеми у керестурским и околних хотарох.

28


Прето Месни народноошлєбодительни одбор у Руским Керестуре превжал одвитуюци мири же би ше у согласносци зоз Законом вибрало одвитуюцу колонию за насельованє Керестурцох – од 14 предвидзених колонийох котри ше мали формовац, односно населїц з нукашнїма колонистами. Вибрана колония Сентянски Ґунарош, до котрей предвидзене населїц 225 фамелиї. У Керестуре аґрарних интересентох було ище вецей – так же зоз Керестура колонизовани 300 фамелиї. Тринастого мая 1946. року зоз Керестура – на сто кочох – пошли перши 50 фамелиї. По додзельованю жеми, їх перши задаток бул вибудовац себе хижу за биванє, односно валал. Перши днї (а и роки) биваня и обрабяня жеми були барз чежки. Швидко вибудовани и перши 50 хижи, уж на яр 1947. року людзе у нїх бивали, алє було и таких цо ше предумали и нє прилапели колонизацию. Спрам стану на дзень 31. децембра 1949. року у Новим Орахове були колонизовани 168 фамелиї зоз 635, членами, котри достали 1.351 катастерски гольт жеми. (300 фамилиї зоз 1232. членами, 8 гольти по фамелиї, 2,12 гольти по особи.) Були 84 салащанє, од того 9 салаши з числами у керестурским xотаре.)

Колонисти зоз Руского Керестура сцигли до Нового Орахова

29


СПИСОК ФАМЕЛИЙОХ ХТОРИ КОЛОНИЗОВАНИ ДО СЕНТЯНСКОГО ҐУНАРОШУ ЗОЗ РУСКОГО КЕРЕСТУРА п. ч. презвиско и мено

улїчка и число

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 39. 40.

Салаш Радничка 3 Салаш Коче Поповича 21 Ґроблянска 21 Сталїнова 112 Иваненкова 61 Иваненкова 5 Иваненкова 65 Партизанска 28 Салаш Сталїнова 103 Беоґрадска 25 Милана Ракича 6 Каналска 22 Кожелникова 46 Салаш Каналска 28 Иваненкова 85 Ленїнова 59 Партизанска 13 Тимошенкова 20 В. Назора 85 Салаш Салаш Салаш Иваненкова 59 Кожелникова Салаш Кожелникова 16 Салаш Салаш Салаш Иваненкова Салаш Салаш Иваненкова Салаш Салаш Сталїнова

Микловш Миронь Дїтко Владо Торжич Симун Сивч Яким Пап Яким Еделински Яким Сопка Янко Джуня Владо Джуня Єфрем Шайтош Дюра Провчи Владо Гудак Митро Киш Миронь Надьмитьо Яким Бесерминї Яким Ґовля Андри Провчи Дюра Бесерминї Дюра Фейди Янко Костелник Микола Планчак Юлин Дудаш Михал Югик Мойсей Новосад Михал Гарди Дюра Бучко Осиф Паланчаї Дюра Будински Янко Чакан Яким Сопка Владо Дудаш Миронь Барна Михал Горняк Єфрем Кашаї Яким Чордаш Яким Бесерминї Янко Малацко Владо Дудаш Янко Емейди Штефан Надьмитьо Янко

30

число членох

4 2 3 4 5 2 3 5 5 5 6 3 4 3 4 3 2 5 4 4 3 5 2 4 6 4 5 4 4 1 4 5 2 5 7 3 4 3 4 4

народносц

занїманє

Русин ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

польодїлец ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”


41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86.

Тур Штефан Фиґецки Дюра Ґовля Йовґен Колбас Андри Надь Ґабор Новта Янко Будински Владо Шпрох Андри Рац Мефтод Сопка Владо Саблич Патро Надлукач Йовґен Преґун Яким Шпрох Йовґен Орос Михал Надлукач Яким Фекете Дюра Фекете Йовґен Фекете Михайло Киш Йовґен Маґоч Михал Микита Михал Гарди Яким Боднар Йовґен Еделински Янко Сивч Яким Ходак Любо Шанта Янко Годак Емил Медєши Яким Варґа Йовґен Чордаш Михал Чордаш Владо Чордаш Ґабор Орос Дюра Лазор Ґабор Катрина Миронь Джуджар Яким Горняк Владо Майхер Яким Голик Янко Венчельовски Яким Гайдук Янко Бодянец Дюра Горняк Петро Чапко Єфрем

Салаш Салаш 58 Тимошенкова 19 Салаш 9 Вл. Назора 71 Ленїнова 170 К. Поповича 97 Ср. Жуєвича 41 К. Поповича 113 Беоґрадска Салаш Сталїнова 100 Ср. Жуєвича 41 Пушкина Ґроблянска Салаш Пушкина 23 Пушкина 23 Салаш Титова 26 Ср. Жуєвича 50 Вашарска 2 Кожелникова 12 Кожелникова 34 Тимошенкова 136 Кожелникова 80 Каналска 26 Вл. Назора 95 Каналска 26 Ленїнова 7 К. Поповича 38 П. Дапчевича Партизанска Партизанска 21 Партизанска 21 К. Поповича 149 Вл. Назора Кожелникова Тимошенкова 46 Тимошенкова 42 Ср. Жуєвича 1 М. Ґоркого 37 М. Ґоркого 39 П. Дапчевича 37 Пушкинова 7 Вл. Назора 111 31

4 2 4 5 4 4 6 6 5 3 4 7 5 6 4 4 2 2 4 3 3 6 1 4 4 3 2 4 3 4 7 4 3 5 5 5 3 5 4 2 4 3 4 3 5 5

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”


87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132.

Ковач Йовґен Кишюгас Сима Провчи Дюра Чижмар Йовґен Папуґа Михал Ковач Янко Регак Владо Югас Кирил Югас Миронь Рац Йовґен Микита Нестор Гарвильчак Янко Микловш Ирина Медєши Миронь Сакач Янко Папуґа Янко Виславски Йовґен Шанта Елемир Колбас Ґабор Такач Яким Пашо Миронь Пашо Владо Еделински Силво Латяк Дюра Чакан Владо Торжич Йовґен Гайдук Мойсей Такач Михал Гайдук Ґабор Орос Яким Ковач Янко Бодянец Максим Арваї Юлин Ґовля Янко Тот Андри Блазибат Мелана Арваї Михал Гарди Владо Грицо Михал Мудри Владо Варґа Янко Будински Микола Рамач Йовґен Надлукач Янко Малацко Янко Дорокази Петро

М. Ракича 16 Каналска 9 Салаш 173 Тимошенкова 18 Кратка 11 Салаш Ленїнова 135 М. Ґоркого 35 Партизанска 25 Партизанска 17 Партизанска 20 Кожелникова 28 Салаш Салаш К. Поповича 43 Ленїнова 145 Вл. Назора 95 К. Поповича 82 Иваненкова 79 Вл. Назора 93 Партизанска 25 Кожелникова 22 Вл. Назора Ленїнова Салаш 132 Каналска 4 К. Поповича 28 Ср. Жуєвича 47 Сталїнова 168 Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Каналска 10 Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш 32

5 6 5 2 5 5 5 4 2 2 3 4 2 4 2 5 3 2 4 6 5 5 7 7 4 5 5 6 4 3 6 4 3 5 3 2 3 5 5 4 5 3 5 3 3 3

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” тарґовец польодїлец ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”


133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178.

Грубеня Михал Гудак Йозефина Янкань Йовґен Колошняї Янко Регак Петро Чордаш Петро Сивч Михал Будински Янко Колошняї Дюра Гарди Деньчи Рац Владо Били Митро Скубан Петро Балїнт Иля Тот Ферко Фейди Владо Бесермин Петро Рускаї Янко Надь Владо Новта Янко Колошняї Силво Емейди Веруна Горняк Владо Папандриш Дюра Гарди Янко Няради Миронь Папбиркаш Владо Фекете Янко Варґа Елемир Орос Яким Колошняї Любо Рац Дюра Варґа Яким Рацпети Митро Стричко Юлин Накич Михал Монар Мелана Стричко Владо Колошняї Янко Сабадош Михал Сабадош Михал Надь Данил Ґота Миронь Гайдук Єфрем Чапко Янко Стричко Миронь

Беоґрадска Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Салаш Кожелникова 60 Салаш Салаш К. Поповича 2 Ср. Жуєвича Ср. Жуєвича Каналска 8 Партизанска Каналска Ср. Жуєвича 27 Иваненкова 20 Беоґрадска 14 Иваненкова 25 Кратка 9 М. Ґоркого 21 Иваненкова 69 Кратка 1 Радничка 13 Иваненкова 10 Беоґрадска 36 Салаш Салаш 65 Салаш 80 Ленїнова 2 Тимошенкова 59 Салаш Салаш К. Поповича 33

3 4 8 3 4 3 3 3 3 4 4 5 6 3 3 3 5 3 5 8 5 3 4 6 4 4 2 7 3 2 3 7 4 3 4 8 4 4 4 3 3 4 4 4 3 3

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”


179. 180. 181. 182. 183. 184. 185. 186. 187. 188. 189. 190. 191. 192. 193. 194. 195. 196. 197. 198. 199. 200. 201. 202. 203. 204. 205. 206. 207. 208. 209. 210. 211. 212. 213. 214. 215. 216. 217. 218. 219. 220. 221. 222. 223. 224.

Няради Маря Лазор Данил Козар Дюра Чакан Владо Шепински Яким Маґоч Янко Сабадош Ганя Сивч Ирина Дюрко Митро Арваї Емил Янкань Янко Колошняї Йовґен Ганцар Митро Сивч Микола Варґа Владо Горняк Владо Фекете Любо Папдюрдес Йовґен Буїла Юлин Силадї Яким Шпрох Штефан Чапко Владо Лазор Владо Еделински Янко Чапко Михал Гайдук Владо Хованєц Владо Медєши Яким Катона Яким Тодорович Йовґен Кашаї Михал Будински Йовґен Ходак Данил Виславски Владо Чапко Владо Варґа Дюро Ковач Янко Джуджар Яким Пастернак Йовґен Бодянец Михал Виславски Владо Сеґеди Владо Маґоч Владо Новта Владо Сеґеди Янко Чернюш Йовґен

Титова Партизанска Кожелникова 29 П. Дапчевича 29 Кожелникова 14 Иваненкова Ленїнова 48 Кожелникова 7 Иваненкова Салаш Ср. Жуєвича 26 М. Ґоркого 10 Салаш Салаш Радничка Каналска Ср. Жуєвића Каналска Тимошенкова 136 М. Горкого Кожелникова 18 Салаш Иваненкова Иваненкова Партизанска Титова 4 М. Ґоркого 18 К. Поповича 49 Салаш Беоґрадска 13 Кожелникова 11 Салаш Каналска Кожелникова 34 Гарценкова Иваненкова 30 Салаш 140 К. Поповича В. Назора Гарценкова Кожелникова Ср. Жуєвича Салаш М. Ґоркого 7 34

4 2 4 3 3 5 3 2 3 3 3 7 5 7 2 2 2 4 3 3 7 2 6 5 4 4 3 6 4 4 1 2 2 7 3 3 3 2 2 7 3 3 2 5 3 11

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ”

” ” ” ”


225. 226. 227. 228. 229. 230 231. 232. 233 234. 235. 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265 266. 267. 268. 269. 270.

Надь Петро Белак Михал Паплацко Ирина Ганцар Андри Малацко Емил Малацко Яким Гарди Владо Барна Йовґен Малацко Яким Фекете Владо Джуджар Данил Варґа Осиф Гарди Штефан Преґун Дюра Фейди Янко Сеґеди Янко Джуня Йовґен Шовш Йовґен Винаї Йовґен Будински Микола Папуґа Мелана Козар Микола Виславски Янко Фейди Леона Бодваньски Маря Сопка Михал Мельнїк Иван Ковач Михал Йованович Василь Бабинчак Штефан Чапко Янко Павлович Яким Мученски Єфрем Сабадош Йовґен Джуня Михал Чапко Яким Грубеня Янко Лазор Мелана Варґа Дь. Дюра Сопка М. Дюра Виславски Андри Сабадош Йовґен Сабадош Любо Пашо Йовґен Фейди А. Дюра Шпрох А. Дюра

Салаш Ленїнова 4 М. Ґоркого Салаш Ленїнова 173 Ленїнова 173 Тимошенкова Иваненкова 95 Партизанска М. Ґоркого Ср. Жуєвича Ср. Жуєвича Ср. Жуєвича П. Дапчевича 22 Кожелникова 32 Кожелникова 36 Жукова 6 Салаш Иваненкова Ленїнова Ґроблянска Салаш Иваненкова Жукова 3 Салаш Титова 40 К. Поповича 123 Кожельнїкова 12 Ср. Жуєвича 6 К. Поповича 26 Ср. Жуєвича 26 М. Ґоркого 20 Ч. Армиї 4 Ґ. Жукова 4 Салаш К. Поповича 149 Иваненкова 5 Жукова 1 Кожелникова 34 Салаш 65 Салаш 65 Партизанска 25 Иваненкова 5 Ґроблянска 39 35

5 6 2 4 4 3 4 3 4 3 3 3 3 9 3 3 2 7 3 3 3 4 4 3 3 4 1 4 8 6 4 3 4 2 5 6 4 1 2 1 3 2 1 1 2 5

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”


271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 296. 297. 298. 299. 300.

Будински Янко Рац Дь. Владо Медєши Янка Яким Виславски Данил Бодвански Данил Чапко М. Владо Маґоч Мария Папданчо Михал Сабадош Михал Винаї Михал Фейди Емил Новта Михал Сабадош Йовґен Рацпети П. Янко Пацпети Й. Владо Планчак Йовґен Планкач Мирон Гарди Михал Дюрко Яким Канюх Яким Маршич Янко Барабаш Тома Монар Владо Беґович Дюра Голик Михал Папуґа М. Михал Венчеловски Янко Буїла Михал Кочиш Йовґен Чапко Єфрем

Салаш Била 45 Кратка 9 Беоґрадска 21 Ґроблянска 41 Тимошенкова 45 Ср. Жуєвича 11 Тимошенкова 43 Пушкина 17 Ленїнова 48 Салаш 58 К. Поповича 86 Ч. Армиї 7 Салаш Кожелникова 55 Кожелникова 55 Партизанска 13 Партизанска 13 Беоґрадска 9 Ленїнова 83 Вл. Назора 62 Салаш Салаш Иваненкова 10 Ср. Жуєвича 44 Ленїнова 6 Кратка 11 Тимошенкова 46 Ср. Жуєвича Иваненкова 12 Партизанска 60

3 1 1 1 3 6 4 1 1 6 3 1 2 8 1 5 1 4 3 6 4 1 1 2 1 1 2 8 6 5

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” Горват Рус Русин ” ” ” ” ” ” ”

” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ” ”

Месни народноошлєбодительни одбор у Руским Керестуре урядово потвердзує список аґрарних интересентох котри ше колонизую на место числа 6 Сентянски Ґунарош зоз порядним числом 300. Шмерц фашизму – Шлєбода народу! 7. юния 1946. року Руски Керестур Предсидатель

Секретар: м. п. Планчак Михайло, в. р.

Голик Михайло, в. р.

Месни народноошлєбодительни одбор Руски Керестур

36


ТРИ ЗАДРУҐИ У НОВИМ ОРАХОВЕ У 1946. року у Новим Орахове формовани два задруґи – Землєдїлска задруґа СОЙ и Селянска роботна задруґа „Злога”. Землєдїлскей задруґи у тот час главна дїялносц тарґовина, односно подмирйованє своїх членох и других селянох з найважнєйшима поживовима артиклами. Обробок жеми своїх членох и дружтвеней жеми була задача СРЗ „Злога”. Задруґа „Злога” формована ище под час колонизованя Руснацох до Сентянского Ґунарошу. Такой по приманю жеми по основи колонизациї, правени попис членох котри уходзели до задруґи. Шицким колонистом-задруґаром жем була у єдней парцели. Задруґу „Злога” формовали 59 члени – колонистични фамелиї. Вони до задруґи унєсли 230 гектари жеми, а Задруґа, попри тим, достала зоз фонду за обрабянє и хаснованє ищє 345 гектари дружтвеней жеми. У 1949. року у Новим Орахове ше снує ище и СРЗ „Паритизан” од домашнього жительства (23 членох) зоз 115 гектарами жеми задруґарох и 285 гектарами дружтвеней жеми. Єден час у валалє єст три задруґи котри економски слаби. Прето же нє могли квалитетно обрабяц жем, пре нєдостаток механїзациї и продукцийного искуства, селянски задруґи дружтвену жем уступюю Польопривредному маєтку „Побида”. Дальше трансформованє задруґох у Новим Орахове шлїдуюце: 1955. року СРЗ поставаю Землєдїлско-продуковательни задруґи, а Землєдїлска задруґа напущує тарґовину, погостительство и биоскоп и розвива сотруднїцтво з индивидуалнима польопривреднима продукователями. Року 1958. ЗПЗ „Партизан” ше интеґрує и дїлує под назву ЗПЗ „Злога”. До обєдиньованя ЗПЗ „Злога” и Землєдїлскей задруґи приходзи 1964. року, и од того часу у Новим Орахове роби єдна задруґа под назву Землєдїлска задруґа „Нове Орахово” у Новим Ораxове. 37


Же би зме велї податки нє повторйовали пояшнююци економске напредованє Задруґи „Злога” и Землєдїлскей задруґи, повеме же ше обидва задруґи успишнє механїзовали, успишнє овладовали зоз технолоґию у обрабяню жеми и у статкарскей продукциї, цо ше манифестовало у обезпечованю вше модернєйшей механїзациї, опреми и економских обєктох (хлївох и кармикох, маґазинох и шопох за механїзацию), матичного расного статку, купованю жеми од польопривреднїкох итд. Вельки продукцийни успихи Задруґа почина посциговац даскельо роки по формованю єдинственей роботней организациї у польопривреди у валалє. Успишнє обновює з векшима и модернєйшима машинами свою механїзацию, купує ше моцни трактори (понад 200 коньски сили), приключни машини широкого залапеня, хаснує ше на польох найновши гибриди кукурици, продукує ше нашенє цукровей цвикли, жита и кукурици. 1975. року приходзи до нукашнєй реорґанизациї задруґи и пременки єй назви. Назва задруґи Польопривредна роботна орґанизация „Орахово”, и ма два ООЗР – „Економию” и „Кооперацию” и Роботну заєднїцу заєднїцких службох. У новоораховскей Задруґи, рахуюци од першей задруґи „Злоги” та по конєц 1980. року, нєпреривно заступена статкарска продукция. У статкарстве приходзи до специялизациї на швинярство, а престава ше зоз продукцию млєка и карменьом буячкох. Ниа яки резултати посцигнути у продукованю прашатох у 1979. и 1980. року. Рок Стреднє число прашачкох Дньове трошенє покарми при прашачкох Опрашени прашата Опрашени по ляглу Одлучени по ляглу Процент угинуца Дньови прирост Штредня чежина одбитих прашатох

1979 236 2,950 4801 4215 10,02 8,80 11 0,320 19,23

1980 218 кг 3,217 фалат 3990 фалати 3173 фалати 9,95 фалати 7,91 % 12 кг 0,207 кг 19,18

фалати кг фалати фалати фалати фалат % кг кг

Уж концом осемдзешатиx рокоx ПРО „Ораxово” ма маймодернєйшу польопривредну меxанїзацию. Место 32 штреднїx трактороx ма 15 сучасни, вельки и моцни трактори з комплетнима линиями. З уводзеньом сучасней теxнолоґиї и фаxову роботу занятиx витворює ше 55 метери жита по гекраре, 80 метери кукурици, 500 метери цуктовей цвикли по гектаре. Источашнє обачлїво звекшани урожаї и у кооперациї – 43 метери жита, 80 метери кукурици и 400 метери цукровей цвикли по гектаре. Ораховска польопривредна орґанизация осемдзешатиx рокоx опредзелєла ше лєм на продукцию швиньского меса. Карменє буячкох престало 1975. року. Значне повесц же шицку покарму за швинї пририхтую у власней мишальнї за статкову покарму. 1980. року мишальня випродуковала 390 ваґони статковей покарми. Виєдначеносц и квалитет покарми, цо ше витворює у власней мишальнї,

38


допомага и оможлївює успишне продукованє меса. 1979. року дньови прирост по єдней швинї виношел 0,494 кг, а за єдну килу приросту утрошени 4,183 кг. Приселєни Руснаци до Нового Ораxова жили од роботи у польопривредней дїялносци. Приселєнци такой основали свою задруґу, були єй члени и робели шицки роботи у польопривреди и старкарстве. Перше робели на „трудо днї” и на концу рока доставали витворени заробки. Познєйше, кед задруґи здобули статус роботниx орґанизацийоx, заняти у задруґи доставали особни доxодки и здобули шицки права як и други заняти у привредниx орґанизацийоx. Медзитим, нє шицки колонисти вошли до задруґи. Тоти звонка задруґи тиж зоз своїм статком и роботу обрабяли жем. Найвекше число з нїx, а окреме тоти цо нє могли подмириц „обавезу”, врацели ше назад до Керестура лєбо ше преселєли до другиx местоx – Бачкей Тополї, Вербасу, Кули, Суботици и другиx. Попри роботоx у польопривреди нашо людзе у Н. Ораxове робели и як ремесельнїки, тарґовци, погосцителє у дружтвеним лєбо приватним секторе. Майстрове у дружтвеним лєбо приватним секторе: Кишюгас Владо, цимерман; Еделински Янко, цимерман; Гарди Янко, цимерман; Джуня Владо, муляр; Винаї Йовґен, муляр; Чапко Дюра, машински шлосер; Тодорович Данил, водоинсталатер; Пашо Владо, пекар; Шпроx Штефан, байбер; Лалицки Йовґен, байбер; Бодянец Славо, байбер; Папуґа Яким, вожач; Емеди Владо, вожач; Папуґа Любо, тракториста; Будински Владо, тракториста-вожач; Будински Миxал, тракториста-вожач; Еделински Яким, тракториста-вожач; Виславски Владо, тракториста-вожач; Шпроx Владо, тракториста-вожач; Бодянец Яким, тракториста-вожач; Тарґовци у дружтвеним лєбо у приватним секторе Планчак Миxал Пап Миxал, нар. 1931. року; Емейди Дюра, нар. 1941. року; Емейди Славица, нар. Фейди 1946. року; Колбас Янко, нар. 1946. року; Бодвански Юлин (1946–1998), умар у Беоґрадзе. 39


У дружтвеним погосцительстве, ЗЗ „Нове Ораxово” и Погосцительним туристичним подприємстве (УТП) „Бачка Тополя” були заняти: Колбас Андри, нар. 1925. року; Малацко Владимир, нар. 1920. року; Малацко Ана, нар. Кашаї 1921. року; Малацко Томислав, нар. 1945. року; Провчи Владимир, нар. 1960. року. Музиканти-гудаци – грали у КУД „Петро Кузмяк” и по потреби на свадзбоx и другиx пригодниx преславоx тоти особи: Папуґа Яким, вожач; Папуґа Любо, тракториста; Емеди Дюра, тарґовец; Бучко Осиф, месар; Саблич Петро, вожач, машински шлосер; Бучко Дюра, тракториста; Еделински Владо, тракториста; Емеди Владо, вожач; Сопка Дюра Маґоч Миxал, вожач-тракториста; Уж после 15–20 рокоx, кед приселєни дзеци закончели школу, повирастали и здобули рижни квалификациї, а польопривреда ше меxанїзовала и створел ше звишок роботней моци, почало пресельованє младиx Ораxовчаньоx до векшиx местоx „за xлєбом”. Одxодзели насампредз до городоx до индустриї, робели як квалификовани роботнїки – вожаче, машински шлосере, вилїваче итд. ВИСЕЛЬОВАНЄ ОРАXОВЧАНЬОX ДО ГОРОДОX До Бачкей Тополї ше Руснаци з Нового Ораxова у векшим чишлє преселюю седемдзешатиx рокоx XX стороча. Дзеци колонистоx зоз Н. Ораxова у Б. Тополї виучую ремесла и у городзе оставаю робиц. Робя у вецей подприємствоx як ремеселнїки, тарґовци и погосцителє. Новоораxовчанє и виселєнци з Н. Ораxова 1979, 1980. и 1981. року орґанизовали Спортски турнир „Братство” 1. мая у Бачкей Тополї и 7. юлия у Н. Ораxове. Змагали ше женски и xлопски екипи зоз Нового Ораxова, Бачкей Тополї, Вербасу и Кули у фодбалу, шаxу, столним тенису, пикаду и ґуґланю. На турнири „Братство” приxодзели цали фамелиї, було од 150 до 200 особи. Турнир закончени зоз дружтвеним вечаром и з танцом.

40


У Бачкей Тополї у рижниx дружтвениx подприємствоx и самостойниx ремесельнїцкиx роботньоx робели або робя шлїдуюци ремесельвнїки, тарґовци и погосцителє: Орос Славко, вожач автобуса; Джуня Мирон, меxанїчар; Колбас Йовґен, меxанїчар; Рапаїч Саня, нар. Колбас, малярка; Колбас Андри, машински токар; Чордаш Владимир, машински шлосер; Гайдук Владо, вожач; Вранєш Любица, нар. Козар, тарґовец, защита на роботи; Колбас Янко, тарґовец; Паланчаї Владо, коминяр; Малацко Томислав, погосцитель; Малацко Мирко, тарґовец; Дудаш Янко, пекар; Пап Юлин, автоелектричар; Новта Владо, машински шлосер; Колошняї Славко, водоинсталатер; Рац Яким, скравец, ма СРР. Найвекше число Руснацоx робело у Лївальнї челїку, дзе швидко здобули квалификациї и постали припознати роботнїки. „Уж при концу фебруарa 1977. року витворели вилїваче у Бачкей Тополї ище єден значни успиx у рамикоx „Єлшинґраду”, oдляли 10.000. шаржу у змени ВКВ розпущовачa Неделька Милошевича, зоз чим за нєполни осем роки под меном „Єлшинґрад”, зоз тоту 10.000 шаржу виляли вєдно 21.000 тони челїку. Тот значни успиx у вилїваню, вєдно з Недельком Милошевичом, витворели Дюра Шайтош, други, и Ференц Биро, треци розпущовач, та Йожеф Ретек, пририxтовач укладкох и Йожеф Дєри, огньостойни муляр”. (Aleksandar Ravlić „ЈЕLSIGRAD 50”, Banja Luka, 1987. str. 328) У Лївальнї челїку Бачка Тополя од 1963. року по 2001. рок робели тоти квалификовани и висококвалификовани роботнїки: Джуня Любо (Андичов), наволани „Любче”, ВК фурмар, дїловодитель; Джуня Дюра (Андичов), наволани „Дьоко”, ВК фурмар, дїловодитель; Бесерминї Янко (Олексов), наволани „Минї”, машински течнїчар, дїловодитель, технолоґ, комерциялиста, шеф продукциї; Джуня Владо (Андичов), наволани „Бошко”, машински фурмар; Бодваньски Дюра, наволани „Цоньо”, ВК машински фурмар, моделар; Гайдук Юлин (Загорски), наволани „Манди”, ВК машински фурмар; Шайтош Дюра (Шайтошов), наволани „Сват”, ВК розпущовач ядра, ядрар; Барна Владо (Шутого), ВК машински фурмар; 41


Кишюгас Миронь (Ондер), пририxтовач писку; Бодвански Юлин, наволани „Юлка”, ВК ядрар; Чордаш Владо, наволани „Пеле”, ВК електрични заварйовач; Чордаш Янко, вожач видлїчкара; Джуджар Славко, автоґени заварйовач I, дїловодитель; Чордаш Владо, пририxтовач писку, рамар; Провчи Владо, ВК брушач, дїловодитель; Провчи Ярослав, ВК машински фурмар; Варґа Дюра (Шокиньов), машински фурмар; Гарди Владо (Олексов), брушач; Гарди Любо (Олексов, ВК ручни фурмар, дїловодитель; Джуня Дьордє (син Дюри Джунї, пор. число 2), машински шлосер; Джуня Желько (син Любомира Джунї, пор. число 1), машински фурмар; Гайдук Дияна (дзивка Юлина Гайдука, пор. число 6), оператер на компютеру; Колошняї Сузана, гиґиєничарка. *** До Суботици Руснаци приселюю зоз Нового Ораxова и Руского Керестура. У Новим Ораxове робели у задруґи як трактористи. Положели одвитуюци вожацки испити и у Суботици робели як вожаче камионоx у роботниx орґанизацийоx. Даєдни робели як самостойни ремеселнїки. Руснаци у Суботици орґанизовани у културним дружтве. Успишнє роби xлопска жридлова ґрупа. Дзеци виучую мацерински язик и пририxтую театрални и други явни представи. Дружтво орґанизує вжиме дружтвени вечар - бал, а влєце стретнуце - пикник на Паличу. По остатнїм попису жительства 2002. року у општини Суботици жию 157 Руснаци и 44 Українци. Од ремеселнїкоx призначуєме шлїдуюци особи: Бобинац Микола, маляр у Суботици од 1963. року; Ґовля Любо, нар. 1928. року, ципелар, вожач камиона; Шимко Петро, нар. 1935. року, скравец; Ковач Яким-Цмар, нар. 1935. року, вожач камиона; Еделински Владо, вожач; Папданчо Кирил, тарґовец; Папданчо Весела, нар. 1935. року, шивачка; Будинки Владимир, нар. 1935. року, коваль, вожач камиона; Саблич Петро, нар. 1938. року, вожач камиона; Чижмар Яким, вожач.

– – – – –

Литература, жридла, информаторе: За писанє тей статї хасновани шлїдуюци жридла: Aleksandar Ravlić „ЈЕLSIGRAD 50”, Banja Luka, 1987. str. 328 Архив Войводини, Сримски Карловци, Фонди аграрна реформа и колонизация Музей социялистичней револуциї Нови Сад, документация о аґрарней реформи и колонизациї у Войводини Др Никола Ґачеша – Аґрарна реформа и колонизация у Югославиї, Нови Сад, Матица сербска 1984. року. Рочни звити о дїлованю ПРО „Ораxово” за 1979 и 1980. рок 42


– – – – –

Информаторе: Малацко Томислав, нар. 1945. року, Малацко Леона, нар. Надлукач 1947, учителька, Маґоч Владимир, польопривредни теxнїчар, Емейди Дюра, тарґовец, нар. 1941. року, и Кишюгас Владо, цимерман.

БРАЦА, КАЖДА ВАМ ЧЕСЦ! (Обявена репортажа у Руским слове 18. януара 1963. року) Нащивели зме Нове Ораxово наш найновши и наймладши валал. Нащивели зме го кед шнїг прикрил чарну жем и xижни закрица. Нащивели зме нашиx людзоx, остатнїx колонистоx – виселєнцоx. Сцигли зме зоз вельким запожнєньом пре курняву. Мучел нас єден вопрос: як жию Ораxовчанє, дакедишнї Керестурци, без желєняви, кукурици, праxу... Яки су активни, дзе препровадзую жимски вечари, як ше забавяю, итд. Перше зме нащивели школу и дочекали нас весели розчервенєти дзеци. Оруцовали ше зоз шнїгом, бегали. Места мали надосц, бо їx валал то поля, то воздуx, то їx радосц! Роздумовали зме же як окончиме свою задачу. Вечар приxодзи, а ми иx нє зволали, нє побешедовали зме з нїма, нє чули зме їx думаня. – То лєгко – надпомнул нам учитель Микола Сеґеди. Учитель поволал єдного школяра. Тот пошол по другого. Прейґ нїx зволани сxод за седем годзин вечар. На заказани час сала була полна. З нєдовирийом сом патрел и думал себе: „Можлїве то? Стари Керестурци, а таки елан!” У Керестуре ше одкладаю сxоди, а ту, у новим стредку, цалком су други людзе, активнєйши. Зишли ше, чекаю. 43


– Єст зоз каждого обисца, штвартина валала у сали – пречитал мой попатрунок учитель. Розбешедовали ше читаче. Чули зме красни совити, поради, умесни пригварки. Алє єдна пригварка младим останє длуго запаметана. Дїдо Козар пригварел младим же як да забуваю же xто су, же забуваю свою бешеду, свою новинку... По розгваркоx зоxабели зме домашнїx при телевизоре и пошли зме за вистками, новосцами. Пущели зме ше до ноци, вочи шнїгу, а ишли зме до шветла. Дознали зме: – же ше у ЗПЗ „Слоґа” пошвидко утаргнє примушуюца управа, – же стари паноцец преширел церкву на раxунок нового, – же „Славия” роздумує о прешлиx успишниx рокоx и здиxує о истим точнє як и керестурски „Русин”. Розположенши су же голєм победзели „Русина”, – же єст найвецей дзеци у Улїци 13. мая, – же ше одлуки, обвисценя и розкази друкую на сербским и мадярским язику. То зме видзели и припнуте по муроx, – же внєдзелю на „Шароку” нє приxодзи преса на сербским язику. Можебуц же нє лєм внєдзелю – то нє знаме, – же дзепоєдни ловаре „швайзую” пушки. ЗАГРАЙЦЕ, ГУДАЦИ, НАЙ СТРУНИ ПУКАЮ Кед зме вошли до карчми, чуло ше циxе гранє. Старши чловек, зоз „окусану” жимску шапку и фляшу у лївей кишенки (млєко у нєй нє було, то знам сиґурно) дзвигал лїву руку и вєдно з гудацми у циxосци пошпивовал. Слова були смутни. Шпивало ше о витре, о згинаню конароx, xованю... А на врx планине застава се виє црвена од крви пролетера... Застановела нас писня, гоч зме знали же Ораxово место пролетероx, дакедишнїx найxудобнєйшиx жительоx Керестура. Руски гудаци грали мадярови и шпивали сербску партизанску писню о пролетероx. – Но, браца, кажда вам чесц! – повторел сом того вечара нє першираз. Ша ви баш пролетере! Бо тоти цо мали на цо, тоти ше врацели – так зме чули у розгваркоx. А ви, цо сце остали, робели сце и робице, стваряце свойо лєпше. У терашнєй жимскей активносци, закончованю билансоx – вистатосци, приповедаю ше рижни дожица. Єдно з нїx тото: Єден вистати службенїк, червениx очоx од диму, куреня, по дванацгодзиновим роботним чаше сцигол дому одпочивац, а жена му зоз дзвероx гвари: – Заш ши ше ожар?! Попатрел на свою жену... И вишол. „Е, опиєм ше, най видзим цо ми вец пове” роздумовал себе чловек и пил погар за погаром. Кед ше прешвечел же є уж нє за карчму, пошол дому. Станул на дзвери и озвал ше. – Як тераз випатрам? – Гей, кед ши ше вилуфтирал – спомла жена. Грали двоме гудаци, а дакеди иx бул цали оркестер. Чули зме їx гранє и прейґ радия. А тераз? Граю по двоме – за дзепоєдниx госцоx вежню ґитари и други до 44


рук, вешеля ше и роздумую о гармоники, о дакедишнєй злоги, о танцоx на xториx пестовали руску писню и українску музику. Роздумую себе кеди заш заграю вєдно, розвешеля младиx. Напущели зме валал – валалчик xтори у остатнїм дню децембра прешлого року мал 441. жителя, валал у xторим половку валала творя млади до 25 рокоx, у котрим улїчки ширши од шороx, валал xтори ма єдну карчму (руска часц), чийо мено „Русин”, валал xтори ма двоx рускиx учительоx, шейсц класи основней школи и 61 школяра (раxуюци и сербски дзеци цо иx уча нашо учителє), а лєм єдну учальню, валал xтори ма єдну продуковательну задруґу дзе робя Руснаци, Мадяре и Серби у злоги, та прето и задруґа ноши мено „Злога”. То валал роботнїкоx – селяноx, то виселєни Керестурци xтори, гоч далєко од Керестура, блїзки є по души людзоx, жиє з нїма вєдно, цеши ше, радує. Алє, источашнє – то валал xтори зложнєйши, веселши и госцолюбивши од Керестура. М. Жирош У КОЦУРЕ – 169 КОЛОНИСТИЧНИ ФАМЕЛИЇ ЗОЗ 935 ЧЛЕНАМИ Приход колонистох до Войводини з войну опустошених крайох нашей жеми ушлїдзел такой по приношеню Закона о аграрней реформи и колонизациї. На тисячи людзох, жени и дзеци и сами жени зоз дзецми – чийо мужове и оцове погинули у НОБ – сердечно дочекани у богатей и вше дарежлївей Войводини. Союзни колонисти, попри жеми, достали и хижи за биванє котри остали после конфискованя маєткох нємецкого жительства котре ше компромитовало под час окупациї. Так 25. мая 1946. року до Коцура приходза колонисти з валалох коло Босанскей Крупи. Сцигло коло 150 країшки фамелиї, з найвекшей часци фамелиї погинутих борцох и фамелиї жертви фашистичкого терора. Були то 52 войново ґдовици зоз 146 войновима широтами, чийо мужове и оцове погинули як борци НОВ-а и 97 борецки фамелиї медзи котрима було и 7 першоборцох, ношительох Партизанскей памятнїци 1941. року. Источасно дацо познєйше, до Коцура приходза вецей фамелиї зоз Чарней Гори и зоз Космета. Спрам стану на дзень 5. фебруара 1947. року у Коцуре було колонизовани 169 фамелиї зоз 935 членами и то; 144 фамелиї зоз Босни и Герцеговини 2 фамелиї зоз Чарней Гори 21 фамелия зоз Космета. Запровадзенє аграрней реформи и колонизациї у Войводини почало 1945. року, и тирвало до 1948. року, односно з дзепоєднима винїмками аж до 1950. року. За тот час з аграрного фонду од 427.641 гектара жеми подзелєней 137.951-ней фамелиї аграрних субєктох (аграрним интересентом, союзним и нукашнїм колонистом). Руским аґрарним интересентом додзелєни 7.242 гектари жеми. Вонкашнї колонисти населелї ше до Войводини до 114 валалох, а основани (вибудовани) и 14 валали за нукашнїх колонистох.

45


ПОПИС РУСНАЦОХ У НОВИМ ОРАХОВЕ 2006. РОКУ п. ч. мено оцово мено и презвиско (дзивоцке презвиски)

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38.

Любомир Михайлo Микита Ясмина Любомир Микита Мирослав Любомир Микита Любица Владо Чакан Славица Владо Фейди Дюра Штефан Емейди Саша Дюра Емейди Юлин Стеван Емейди Любо Яким Ґовля Деян Любо Ґовля Срдян Любо Ґовля Владо Йовґен Ковач Дюра Владо Надь Иренка Дюра Кечкеш Бодваньски Татяна Янко Дудаш Папуґа Реймонд Роберт Дудаш Рамона Роберт Дудаш Владо Гайдук Ґабор Янко Чордаш Дордє Дьордє Джуня Андрей Дьордє Джуня Андрея Дьордє Джуня Ґабор Ґабор Лазор Михайло Йовґен Еделински Зорана Михайло Еделински Ґоран Михайло Еделински Йовґен Янко Еделински Амалия Йовґен Еделински Фекете Владо Йовґен Шпрох Душан Владо Шпрох Иґор Душан Шпрох Срдян Душан Шпрох Мая Владислав Митич Шпрох Натала Йовґен Барна Емейди Мелана Яким Бесерминї Джуджар Владо Йовґен Бесерминї Владо Йовґен Ковач Ґабор Михал Чордаш

датум народзеня

фахова приготовка (закончена школа)

15. 10. 1946. 21. 08. 1984. 21. 12. 1985. 23. 02. 1938. 11. 04. 1946. 09. 10. 1941. 08. 02. 1966. 27. 11. 1947. 11. 01. 1965 11. 11. 1990. 27. 09. 1996. 1953.

основна стредня стредня основна стредня стредня основна стредня стредня II стреднєй IV основней стредня

стредня

тарґовец школяр школярка

18. 09. 1955. 22. 04. 1970. 08. 02. 1994. 22. 07. 1996. 14. 02. 1934. 04. 05. 1959. 27. 09. 1984. 18. 07. 1986. 18. 06. 1931. 05. 03. 1934 13. 01. 1936. 19. 01. 1963. 13. о6. 1887. 28. 11. 1995. 14. 02. 1975. 05. 03. 1928. 01. 04. 1943. 30. 01. 1937. 1950. 19. 12. 1916.

46

стредня в.к.стредня VI основней IV основней основна стредня стредня стредня основна основна стредня стредня стредня V основней основна основна основна основна стредня -

занїманє

роботнїк ґaздиня нєзаняти пензионер пензионер пензионер нєзаняти роботнїк роботнїк школяр школяр металоструґар пензионер одата одата роботнїк роботнїк роботнїк школяр школярка пензионер ремесельнїк студент нєзаняти пензионер ґаздиня пензионер музичар нєзаняти школяр ґаздиня пензионер ґаздиня пензионер роботнїк пезионер

малженски стан

ґдовец дзивка леґинь одата одата оженєти леґинь оженєти оженєти леґинь леґинь леґинь леґинь

оженєти оженєти оженєти нєоженєти оженєти нєодата леґинь роботнїк одата оженєти розведзени леґинь одата ґдовица одата оженєти леґинь сам


39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. 58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79.

Яким Мирон Кишюгас Вено Яким Кишюгас Миня Яким Кишюгас Дюра Владимир Провчи Даринка Владо Церна Джуджар Ервин Руди Церна Мелита Руди Церна Мелинда Руди Церна Ирина Йовґен Еделински Ковач Яким Янко Еделински Амалия Ґабор Козар Надь Мелана Владо Папуґа Джуня Амалия Ферко Колошняї Малацко Юлиян Силвестер Колошняї Натали Юлиян Заґорац Колошняї Дарко Миодраґ Заґорац Мелана Силво Мучи Колошняї Елемир Янош Мучи Мелана Яким Олаї Пап Злата Кирил Ходак Югас Владо Емил Ходак Славко Дюра Колошняї Мирко Славко Колошняї Ярослав Владо Провчи Иван Ярослав Провчи Катарина Ярослав Провчи Наташа Дюра Олаи Р. Емеди Орши Олаи Миряна Яким Фейди Йован Йовґен Фейди Борис Йован Фейди Елеонора Йован Фейди Еуфемия Мирон Фейди Киш Веруна Дюра Шереш Шайтош Ендре Шереш Анамария Шереш Томислав Владимир Джуня Давид Джуня Едвин Джуня Иринка Йосиф Колошняї Бучко Дюра Дюра Колошняї

19. 09. 1959. 17. 10. 1985. 06. 01. 1997. 19. 09. 1942. 29. 04. 1963. 01. 02. 1986. 17. 12. 1988. 03. 02. 1997. 19. 05. 1935. 17. 03. 1933. 12. 04. 1930. 30. 08. 1934. 24. 02. 1941. 14. 10. 1938. 04. 11. 1963. 24. 01. 1996. 02. 12. 1934. 09. 09. 1972. 28. 04. 1935. 05. 05. 1932. 30. 06. 1931. 28. 11. 1957. 12. 12. 1993. 31. 07. 1969. 24. 07. 1999. 17. 07. 2003. 17. 03. 1981. 16. 05. 2002. 24. 03. 1964. 12. 03. 1961. 15. 05. 1995. 01. 08. 1996. 20. 10. 1936. 07. 01. 1941. 23. 05. 1977. 12. 02. 2003. 16. 08. 1969. 02. 04. 1992. 07. 12. 1995. 15. 05. 1947. 13. 06. 1943.

47

висока висока основна висока стредня стредня стредня основна основна основна основна основна основна основна стредня основна основна основна основна основна стредня основна VI основней стредня I основней III ст.поз. шк. стредня висока V основней IV основней основна основна стредня стредня основна основна основна основна основна

ветеринар студент школяр пензионер ґаздиня месар квецар школярка ґаздиня пензионер ґаздиня пензионер пензионер пензионер ґаздиня школяр пензионер ремесельнїк ґаздиня ґаздиня пензионер роботнїк школяр нєзаняти школяр дзецко ґаздиня дзецко слижбенїк дохтор школяр школярка пензионер пензионер без роботи без роботи шофер школяр школяр ґаздиня пензионер

оженєти леґинь оженєти одата леґинь дзвка одата оженєти ґдовица ґдовица одата оженєти одата леґинь ґдовица оженєти одата одата оженєти оженєти леґинь оженєти одата одата оженєти ґдовица одата оженєти одата оженєти одата оженґти


80. Иґор Дюра Колошняї 81. Мелинда Дюра Колошняї 82. Кристин Мелинда Колошняї 83. Аранка Янко Шолти Мучи 84. Моника Йошка Шолти Шолти 85. Деян Янко Чордаш 86. Саша Янко Чордаш 87. Янко Папуґа 88. Гелена Фейди 89. Гелена Чапко 90. Ирина Будински 91. Веруна Бильня Папуґа 92. Владо Барна 93. Ґабриєла Владо Барна 94. Дюра Шайтош 95. Наталия Шпрох 96. Славо Шпрох 97. Янко Мефтод Рац 98. Мария Рац 99. Мелана Владо Набпалоц Новта 100. Любо Джуня 101. Мелана Джуня 102. Желько Любо Джуня 103. Владимир Катона 104. Владо Владо Провчи 105. Неманя Владо Провчи 106. Милица Владо Провчи 107. Михал Михал Кашаї 108. Веруна Янко Билня 109. Владо Михал Барна

17. 09. 1975. 15. 07. 1968. 31. 01. 2006. 27. 08. 1956. 21. 07. 1974. 16. 12. 1985. 06. 10. 2001.

основна основна основна стредня VI oсновнeй

ґаздиня ґаздиня ґаздиня студент школяр пензионер пензионер пензионер пензионер пензионер дзивка пензионер ґаздиня

ґаздиня

пензионер ґаздиня одата пензионер одата роботнїк

стредня

роботнїк

29. 06. 1948. 1932. 1948.

основна основна основна

роботнїк пензионер пензионер

110. Славко Стевана Шпрох 111. Наталка Владо Шпрох 112. Любомир Владо Джуня 113. Меланка Владо Джуня 114. Желько Любомир Джуня 115. Лїляна Любомир Бицок

1950 1959. 1948. 1954 1980 1975

основна основна ССС основна ВСС ССС

роботнїк ґаздиня пензионер ґаздиня шлосер ґаздиня

116. Ґабриєла Владо Барна

1986.

ССС

роботнїк

48

леґинь нєодата розведзена дзивка леґинь леґинь розведзени розведзена ґдовица ґдовица ґдовица оженєти леґинь одата оженєти оженєти одата оженєти леґинь оженєти оженєти

леґинь ґдовица миш. малж. оженєти оженєти одата оженєти одата нєоженєти миш. малж. одата двой. нар. нєодата


117. Владо Яким Катона

1943.

основна

роботнїк

118. Юлин Янко Нота 119. Ана Мефтод Нота 120. Владо Владо Провчи 121. Дьордє Джуня 122. Янко Мефтод Рац 123. Маря Юлин Рац 124. Дюра Дюра Шайтош 125. Янко Дюра Шайтош 126. Натала Йовґен Шайтош 127. Татяна Янко Шайтош 128. Инес Татяна Шайтош 129. Урош Саша Славчев 130. Мирослав Владимир Джуня

1933. 1938.

основна основна

пензионер ґаздиня

1935. 1937. 1944. 1946. 1947. 1973. 1998. 9. 03. 2000. 20. 04. 1962.

основна основна основна основна основна основна стредня

пензионер ґаздиня пензионер пензионер пензионер ґаздиня школярка школяр алатнїчар

131. Андрей Мирослав Джуня 132. Анита Мирослав Джуня 133. Славка Любомир Маґоч 134. Владимир Йоаким Маґоч 135. Борис Владимир Маґоч 136. Иґор Владимир Маґоч 137. Леона Михайло Надлукач Малацко 138. Томислав Владимир Малацко 139. Мария Яким Еделински Кечкеш

25. 02. 1985. 23. 11. 1992. 01. 09. 1953. 29. 12. 1050. 12. 08. 1979.

140. Рони Тибор Кечкеш 141. Ина Тибор Кечкеш 142. Яким Владо Гайдук

13. 12. 1984. 30. 01. 1990. 27. 10. 1945.

143. Яким Яким Гайдук

28. 08. 1972.

144. Светлана Яким Гайдук 145. Мая Дюра Емеди Янушко

14. 03. 2005. 27. 04. 1973.

146. Анита Антал Янушко 147. Андреа Антал Янушко 148. Сабина Антал Янушко 149. Славка Шоти

14. 04. 1992. 14. 09. 1995. 23. 01. 2003. 28. 02. 1965.

05. 09. 1947. 07. 03. 1945. 22. 08. 1964.

49

миш. малж. оженєти оженєти одата

оженєти одата нєоженєти оженєти одата нєодата оженєти миш. мал. студент студент школярка школярка штредня поль. роботнїца одата оженєти штредня поль. роб. послов. висша пословна комерциялиста висша електрот. тв. механїчар учителска школа пензионер одата штредня тарґовецка. конобар оженєти дзешец класи ґаздиня одата миш. мал. основна роботнїк стредня школяр вкв шофер пензионер оженєти миш. мал. стредня тарґовец оженєти миш. мал. основна предуз. привт. одата миш. мал. одата миш. мал.


150. Любо Мефтод Рац Кренїцки

1950.

ш.к. ш. у привр. роботнїк

оженєти миш. мал. 151. Сенка Янко Папуґа 28. 12. 1973. учительски фак. директорка ОШ розведзена 152. Данило Михал Сабадош (1993. Фейди) 28. 03. 1959. стредя метал. домар ОШ оженєти миш. мал. 153. Фемка Славко Киш Бесерминї (1983. винчани) 06. 02. 1962. стредня-технїчар ґаздиня одата 154. Владо Владимир Бесерминї 15. 07. 1960. стредня ветерин. вет. технїчар оженєти 16. 09. 1983. ветерина студент 155. Александар Бесерминї 156. Иґор Бесерминї 27. 02. 1988. стредня школа школяр 157. Борис Бесерминї 24. 01. 1997. школяр III oснов. школяр 158. Иван Бесерминї 16. 05. 1998. школяр II oснов. школяр 159. Натала Влади Хорват 10. 09. 1954. основна роботнїца одата миш. мал. 160. Сузана Любомир Микита Хорват 01. 01. 1982. штредня по живова роботнїца одата миш. мал. 161. Звездан Пишта Хорват 19. 10. 1977. штредня металска роботнїк оженєти миш. мал. 162. Гелена Владо Новта Барна 15. 09. 1954. штредня ґимназия службенїца одата 163. Яким Йовґен Барна 11. 07. 1955. штредня машинска маш. бравар оженєти 164. Ариана Яким Барна Роштинґ 05. 03. 1979. штредня ґаздиня одата миш. мал 165. Клаудия Хорват Роштинґ 19. 08. 1998. II класа основна шк. школярка 166. Николета Хорват Роштинґ 15. 12. 2004. пред. возрост 167. Фема Мефтод Рац Барна 08. 03. 1954. штредня польопр. роботнїца одата 19. 12. 1951, штредня за квал. роб. робот. муляр оженєти 168. Михал Йовґен Барна 169. Деян Михал Барна 06. 02. 1979. штред. електро. роботнїк у фаху 170. Мирослав Михал Барна 01. 10. 1986. студент 171. Гарди Йoвґен Любомир 1972. штредя школа роботнїк нєоженєти 172. Чордаш Силво Владо 1965. основна школа роботнїк нєоженєти 173. Бодваньски Янко Дюра 1944. основна школа пензионетр мишан. малж. розведзена 174. Чапко Янко Гелена 1939. основна школа пензионерка 175. Киш Янко Натала 1939. основна школа пензионерка ґдовица 176. Будински Янко Ирина 1919. основна школа пензионерка ґдовица 177. Шпрох Славко Жарко 1986. штредня школа шлосер нєоженєти 178. Шпрох Славо Славко 1954. ШУП муляр мишан. малже. 179. Шпрох Славко Желько 1984. штредня школа шлосер мишан. малже. 180. Будински Емил Мелана 1943. основна школа ґаздиня одата оженєти 181. Будински Влада Михал 1936. штредня школа пензионер 182. Будински Михал Владо 1964. штредня школа роботнїк нєоженєти

50


183. Новта Янко Владо 184. Новта Янко Мелана 185. Киш Югас Михал Мария 186. Киш Югас Симун Миронь 187. Киш Югас Миронь Миронь 188. Хомоля Янко Снежана 189. Хомоля Роналд Даниел 190. Хомоля Роналд Марк 191. Провчи Йовґена Йовґен 192. Провчи Йовґена Деян 193. Провчи Йовґена Дамир 194. Джуня Влади Дьордє 195. Джуня Влади Веруна 196. Джуня Владимира Владимир 197. Джуня Янка Веруна 198. Варґа Дюри Славко 199. Нота Янко Любомир 200. Нота Михал Славица 201. Джуня Єфрем Владо 202. Джуня Ґабор Мелана 203. Варґа Петро Любица 204. Варґа Дюри Дюра 205. Джуджар В. Славко 206. Джуджар С. Ирена 207. Джуджар С. Мирослав 208. Джуджар Павлина 209. Гарди Дюри Йовґен 210. Гарди Янко Мелана

1932. 1930. 1934. 1934. 1953. 1975. 1998. 2001. 1959. 1984. 1998. 1947. 1946. 1945. 1946. 1960. 1938. 1939. 1938. 1939. 1933. 1966. 1959. 1985. 1990. 1933. 1940. 1949.

основна школа пензионер основна школа ґаздиня основна школа пензионерка основна школа пензионер пензионер нєоженєти основна школа ґаздиня школяр предшк. возрост штредня школа метало. ґлодач по живова пекар основна роботнїк ВКВ пензионер основна ґаздиня основна ливац пензио. основна ґаздиня штредня пензионер основна пензионер основна ґаздиня штредня пензионер основна ґаздиня основна пензионер основна роботнїк штредня роботнїк школяр школяр основна пензионер основна пензионер основна ґаздиня

оженєти одата одата оженєти нєоженєти одата 50% 50% розведзени нєоженєти нєоженєти оженєти одата Оженєти одата оженєти оженєти одата оженєти одата ґдовица нєоженєти оженєти ґдовица оженєти одата

Анкету орґанизовали: Сенка Бенцик, Михайло Еделински и Любомир Рац Кренїцки

51


Любомир Рац - Кренїцкого

КЕД ЗМЕ БУЛИ У ЧИКУ* Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, а за Крачун по обисцох, писнї зме шпивали. Од Гопцупа, до Чакана од Чакана, до Гопцупа, од Гопцупа до Катрини, там зме спадли до долїни. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, до рана його кишенки, цалком празни остали. Цалу ноц ми Гопцуповим, исту писню вше шпивали, а рано зме там исто були, дзе зме вечар започали. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, нашо стари перши роки, по салашох бивали. Од Ґерґаля до Каштелю, од Каштелю до Рудича, вец салаши штреднї треци, вшадзи вельо руски дзеци. Кед зме були у Чику, вше зме лєм єдну грали, Орахово нашо людзе, красне збудовали. А вец пошли до Вербасу, Суботици, та до Кули, а нєшка ше посходзели дзе росли кед дзеци були. У Новим Орахове, 2003. року *

Текст вишпивали Новоораховски Руснаци, а дописал и записал Любомир Рац-Кренїцкого.

52


Владимир Маґоч

КУЛТУРНИ ЖИВОТ РУСНАЦОХ У НОВИМ ОРАХОВЕ* Зачаток културного живота у Новим Орахове настал такой по присельованю, точнєйше, вєшенї 1946. року. Зоз початком школского рока, учителє мали задачу нє лєм дзеци научиц читац, алє и рихтац програми и старац ше о култури у месце. На єден одредзени способ то була и директива, односно розказ тедишнєй новей держави. Програми ше пририхтовало за державни швета и Нови рок. Людзе були розмесцени по салашох у ширини од 8 км и було досц чежко и орґанизовац их на даєним месце, та ше вец ходзело и сходзело по салашох. Так исто и младеж себе закупела єдну просторию на салашу, та ше там сходзели през жиму до ґаздинї як цо робели и у Керестуре. Правели пратки, брацковали ше, препредали, на таких сходох ше шпивало, хто знал тот грал, та ше вец кратки скечи (єднодїйки) рихтало и давало за наших людзох. После каждей такей програми або забави було народне вешелє – танєц. Перши роки по приселєню насправди були удернїцки и чежки. Будовал ше валал, сновали ше селянски задруґи, школа ше вибудовала, Дом култури ше розпочало будовац. Алє попри тих роботох и роботох на своїх парцелох и польох, людзе заш лєм мали потребу за друженьом, за забаву, за розвагу и концом 1947. року реґистроване Културно-просвитне дружтво „Петро Кузмяк”. Интересантне тото же реґистрация започата у єдней општини, а закончена у другей, теди ище анї мено валала нє було у цалосци вибране и потвердзене. Кед зме ше приселєли, тот хотар припадал Зенти (Сенти). Шорик од уходу зоз Тополї волал ше Ґунарош, од Шароку на сивер ґу Чантавиру шор ше волал Мак хетеш (Макова седмичка), зоз Шароку на восток ґу Зенти волал ше Киш шор (Мали шор) на юг од Шароку край ше волал Алвие (Дольнї шор), дольня жем. Коло 3 км од валалу по Сентомашскей драги кед ше идзе зоз лївого боку бул Домян шор, а на право бул шорик хтори ше волал Барань шор. А тот край ше водзел як Зектаї (Векши яраш), у шлєбодним прекладзе Зентов вонкашнї яраш. Нашо людзе ше зоз будованьом валала намагали же би ше волал Руске Титово, медзитим, тутейши людзе Мадяре були за тото же би ше волал Ґунарош, а нова општина Тополя и нови власци на концу преглашели же ше валал будзе волац Нове Орахово. У тих перших рокох учителє ше часто зменьовали. Перши учитель бул Владимир Владо Рогаль, после нього Владимир Владо Бесерминї, та його шестра Олґа Бесерминї, потим Янко Медєши и Йовґен Планчак. Кажди зоз нїх по дацо зохабел и у култури. Перши гудак бул Бачи Тома, гармоникаш. На сновательней Задружней скупштини провадзел братох Лалицкових. Приповеда ше же барз крашнє шпивали.

*

Пречитане на Першим округлим столє о културним и просвитним живоце и демоґрафских обставинох у Новим Орахове, хтори отримани 12. децембра 2003. року у рамикох „Дньох Миколи М. Кочиша и Ференца Фегера” у Новим Орахове.

53


Перши оркестер у култури бул у составе: Дюра Сопка, Осиф Бучко, Владо Сопка и Яким Еделински. Нє було нєдзелї же ше нє направело даяке вешелє. Зоз того часу маме и єдну шпиванку од нїх. Зоз приходом учительки Аранки Канюховей (познєйше Планчаковей) и єй шестри Милици и учителя Янка Раца, а потим и валал уж бул вибудовани, остало кус вецей часу за дружтвени живот и саме културне дружтво збогацовало свой репертоар. Рихтали ше драми, нє лєм єднодїйки. Младеж активно участвовала у шицких секцийох. Давало ше театрални представи „На синокосу”, „Пан Тома”, „Зла жена”, „Єрофейска чаривна травка” и други. Госцовало ше и по наших валалох. У тей роботи найвецей заслуги мали Янко Будински, Олґа и Владо Бесерминьово, Дюра Паланчаї, Штефан Шпрох, Любо Папуґа и велї други. Оркестер ше пополньовал зоз младшима; починали грац Любо Папуґа и Янко Бучко, Дюра и Владо Еделински и други. Учителє основали и фолклорну секцию. Зоз приходом до Нового Орахова учтеля Витомора Бодянца и познєйше Миколи Сеґедия, а потим и паноца Владимира Тимка зоз супругу-наставнїцу Марию, културни живот у месце здобул тоту праву форму. Основало ше тамбурови оркестер зоз младежу и зоз школярами, робела драмска секция, основало ше хорску секцию зоз соло- шпивачами, а фолклорна секция робела при школи. Нє мож нє спомнуц нашо соло-шпивачки цо перши крочаї у шпиваню направели у нашим дружтве, а то Натала Арвайова, нєшка Барна и Гелена Будински, тераз Сабадош зоз Кули, односно Вербасу. Културни живот у месце насправди бул богати по 1963. рок. Дзешка 1961. року у валалє почали други витри дуц. У Задруґи нє було за шицких роботи и тоти цо робели почали доставац одкази. Людзе ше почали висельовац зоз валалу до Суботици, Вербасу, Кули, Руского Керестура, Бачкей Тополї, Дюрдьова, а боме пошли и до иножемства.

Владо Провчи, Янко Паланчаї, Дюра Бодянєц, Любка Варґа и Фемка Фейди у Забави „Байбер”

54

Дует Гелена Сабадош и Наталия Барна


Єден приклад, на улїчки „13. май” до 1961. року було 50 руски хижи, концом 1966. року остали 22, нєшка єст 13, а у каждим обисцу єдно або двойо стари людзе. Исти таки обставини и по других улїцох. Таки стан у валалє барз ше одражел и у културним дружтве и у школи. Живот у култури скоро цалком замар. Як росли младши цо ше народзели 50-рокох и познєйше, почали так исто як и 1946-47. року зоз скечами, забавнима вечарами, зоз музику и шпиваньом. Почали зме рихтац драмски фалати „Лажа и паралажа”, „Женїдба и одаванка”, почали зме рихтац и ходзиц на наш Фестивал „Червена ружа” дзе наш дует Славица Емейди и Любица Папуґа и наградзени. Начишлїм вецей значни активносци: - 1970. року зоз одслуханим семинаром фолклористики снуєме фолклорну секцию у нашим Дружтве; - 1971. року ознова реґиструєме Дружтво як КУД „Петро Кузмяк”, алє хторе роби троязично и на репертоаре заступени руски, сербски и мадярски танци и шпиванки; - 1972. року зоз дзецинску фолклорну секцию зоз Покраїни приношиме бронзову плакету; - 1973. року на нашу радосц до Бачкей Тополї приходзи наш познати фаховец фолклору Силвестер Ґача и под його „дириґентску палїчку” и з нашу моцу у Новим Орахове створена оаза рускей култури. За тоти роки прейдзена тедишня цала Югославия: одходзиме до иножемства, злато зоз Руми, злато зоз Покраїни, злато зоз Фестивалу подунайских жемох, участвованє на Балканским фестивалє у Охридзе итд. Думам же то период кед Орахово було од шицких руских дружтвох наймоцнєйше.

КУД „Петро Кузмяк”, 2009. року, Владимир Маґоч - староста на свадзби

55


Янко Рац

ПАМЯТКИ З НАШОГО НАЙМИЛШОГО ВАЛАЛА НОВЕ ОРАХОВО* Перша моя нащива нашому наймладшому валалу у историї Руснацох – Новому Орахову, ушлїдзела якош уж позней єшенї 1950. року лєм штири роки познєйше як були вдерени перши фундаменти тому нашому новому валалу, у ствари, слово о колонизациї наших економски найзагроженших жительох Руского Керестура, котри по ошлєбодзеню, 1945. року мушели „з брухом за хлєбом” поглєдац вигоднєйши условия за живот себе и своїм дзецом. И так, дакедишнї „безжемаше” достали од тедишнїх власцох нови условия за живот: жем, плодну орачу жем у тедишнїм Сентянским Ґунарошу. Орґанизатор колонизациї бул Єфрем Джуня, а роботу при Комисиї за aґрарну реформу основаней при главним Вивершним одборе превжали на себе инженєр арґономиї Штефан Чакан и тедишнї народни посланїк Михайло Ковач. Од теди почало масовне уписованє за колонизацию и конєчне число було заокружене на 300 фамелиї. По окончених роботох з власцами у Сенти, була оформена Комисия до хторей вошли: Єфрем Джуня, Йовґен Надлукач, Янко Будински, Мирон Микловш, Владимир Дюрков, Янко Дудаш, Йовген Торжич, Андри Колбас, Штефан Шпрох и Янко Сопка. Тей Комисиї була зверена робота коло запровадзованя колонизациї. И так, дзекуюци месним власцом у Руским Керестуре и Комисиї за колонизацию, иста була правилно и на час запровадзена. Рано на 7 годзин, 13. мая 1946. року рушел з Руского Керестура перши транспорт колонистох 50 фамелиї, котри уж истого дня пред вечаром були на териториї Нового Орахова, дзе були з боку домашнїх жительох дочекани и порозмесцовани по околних будинкох, салашох. Уж 23. мая приселєли ище 62 фамелиї, док ше други присельовали з часу на час. Єфрем Джуня мушел у Новим Садзе при одвитуюцих власцох ґарантовац, морално и материялно, же жем за 300 фамелиї будзе обробена, а то значи осем гольти по фамелиї, цо вєдно виношело 2.400 гольти, кельо тедишня Народна власц дала нашим людзом, перше на 20, а потим зменшали на 15 роки по Закону о аґрарней реформи и колонизациї. У медзичаше Нове Орахово припадло Бачкотопольскому срезу и теди од септембра по децембер 1946. року були вибудовани перши 50 типски хижи на портох по 700 кв. до котрих було дочасно змесцени по два фемелиї. А вец, пре оправдани причини, аж 1949. року почала вибудов нових 50 хижох, а познєйше и других. Источасно з вибудову перших хижох, з добродзечну роботу вибудована и перша дружтвена простория до хторей дочасно була преселєна зоз Каштелю перша 4-рочна основна школа у котрей робел перши наш учитель Владимир Рогаль, родом зоз Соту при Шидзе. У тих 4-рох класох було шицкого 35 *

Пречитане на Другим округлим столє о културним и просвитним живоце и демоґрафских обставинох у Новим Орахове, хтори у рамикох „Дньох Миколи М. Кочиша” и 60-рочнїци приселєня, отримани 16. децембра 2005. року у просторийох КУД „Петро Кузмяк” у Новим Орахове.

56


школярох. Настава була комбинована. Жителє були з векшей часци нєписмени або полуписмени цо тиж представяло окремни проблем! Вибудов Задружного дома почала 1948. року и у тим Доме були змесцени: велька биоскопска сала зоз коло 500 шедзисками, канцелария Землєдїлскей задруґи, задружни предавальнї, школа з двома просториями, квартель за просвитного роботнїка и овода. Ту важне надпомнуц же ше до шицких тих просторийох директно уходзело з вонка и же теди нє було нїяки конки! Нє шмеме вихабиц анї найважнєйшу подїю зоз хторей ше жиє, а то у гевтим чаше було снованє Селянскей роботней задруґи „Слоґа”. До нєй 15. септембра 1946. року вошли 50 ґаздовства. Тота новооснована задруґа мала шицкого єдного коня и єден коч. Нєодлуга им и того єдного коня украдли, алє уж 1947. року Задруґа мала 10 конї и инши прибор за обрабянє жеми. И праве тей єшенї, 1950. року, до Нового Орахова сом пришол по задатку одвичательного редактора Дюри Сопки як новинар и спикер Рускей редакциї Радио Нового Саду и уж теди сом упознал чолних людзох того, ище вше у вибудови, нашого наймилшого валала. Перше мойо видзенє типских хижох на нєпреглядним широким просторе нє одушевело ме! Инфра структури теди ище вообще нє було вельо, под час дижджовних дньох блата було „аж по уха”, та ше нє могло ходзиц по улїцох од єшенї до яри без ґумових чижмох. У хижох була гола жем, струї вообще нє було и о нєй ше теди могло лєм шнїц! Вечарами обисца ошвицовали лєм витрийоново лампи, швички, а даґдзе боме и каганци! Тото цо ме теди младого 20-рочного новинара одушевело то були людзе, жителє того валала, їх полєт, елан, ентузиязем, котри з надчловечскима усиловносцами будовали тот наш валал дзень и ноц, радовали ше каждому свойому успиху, були щешлїви и радосни, же конєчно цо зробя, то будзе власне їх єдного дня и же вецей нїхто им нє годзен тото вжац! Була то мукоцерпна робота, велї ноци нєпреспани, вельо одреканя, дзе найвецей церпели дзеци и стари особи, бо у валалє нє було анї амбуланти, анї медицинскей шестри, а дзе же ище лїкара? Лїкар аж познєйших рокох, кед уж була вибудовала амбуланта, та раз у тижню приходзел до валалу; перше то бул др Бикар, а познєйше др Надь. Того єшеньского дня 1950. року я упознал велїх Ораховчаньох, а насампредз бачика Янка Будинского, Владимира Малацка, Дюру Козара, Владимира Маґоча у хторого сом и преспал, бо теди нє мож було истого дня пойсц з Нового Саду до Орахова, окончиц роботу и врациц ше назад, а упознал сом и уж спомнутих чолних людзох того валала. Понеже сом окончел свой задаток, другого дня сом ше врацел дому, до Нового Саду, дзе сом мал задачу на РНС у своєй Емисиї за валал о шицким тим информовац наших слухачох! Од Нового Орахова, та по Нови Сад драга була длугока, та було надосц часу за роздумованє и зредзованє упечаткох зоз спомнутей нащиви! А и було о чим роздумовац: валал бул у вибудови, нука у хижох було лєм найнужнєйше тото цо потребне за биванє, єдна або два посцелї, даяки стари орман, долу гола жем, даґдзе и без керпарох або гасурох, швички, каганци и витрийоново лампи, а у кухнї муровани шпоргети, даяки орманчик за найнужнєйшу судзину...Та так роздумуюци о шицким тим, подумал сом у себе: „Боже, кельо ше тоти людзе трапя?!” И кед гайзибан уходзел до розкошно ошвиценого городу Нового Саду, теди сом одлучно принєсол конєчну одлуку: „Я би у тим валалє нїґда нє пристал жиц и робиц!!!” 57


Єден визначни писатель, кед ше нє спреведам бул то Ернест Геминґвей, гварел: „Нїґда нє поведз НЄ!!!” Алє судьба тота котра одредзує цеки чловекового живота, гваря же ю чловек уж з родзеньом здобува?! Та так и моя „одлука” спадла до води! Лєм о штири роки я ше знова нашол у Орахове, лєм тераз нє як новинар, анї нє на єден дзень, алє як житель Нового Орахова. Оженєл сом ше зоз учительку хтора достала роботу праве у Новим Орахове, а я мал пред собу ище єден рок по диплому биолоґа! През тидзень сом бул у Новим Садзе, а соботами сом приходзел до Нового Орахова и то уж у ноцних годзинох, пешо з Бачкей Тополї, бо автобус цо ишол до Сенти, нє чекал приход гайзибана з Нового Саду! И так през цали рок, вєшенї, вжиме и на яр 1954/55, року зоз длугоку палїцу як даяки мисионер, препешачел коло 200 раз тоту коло 10 км. драгу з Бачкей Тополї по Нове Орахово. А вец, же би було векше зло, достал сом поволанку за одслуженє воєного рока! Алє, шицко ма свой початок и конєц, та ше так и мойо вояченє у Мариборе закончело. Бул сом аж и поцешени бо сом шицки испити у санитетней школи положел з одличним успихом и зоз таку диплому могол сом достац роботу гоч у котрим шпиталю. Я таки вигодносци нє прилапел, алє сом ше врацел дому дзе ме дочекала супруга Милица и моя єднорочна дзивочка Агнетка. Бул мешац септембер и нови школски рок уж почал, та ше и я уж од першого дня уключел до настави. У медзичаше, мой дакедишнї учитель, а тераз колеґа Йовґен Планчак, остарал ше при срезких просвитних власцох у Бачкей Тополї, же бизме у Орахове отворели и седму класу осемрочней основней школи. Начальнїк Срезкого просвитного одбору Имре Девич оддобрел тоту вимогу и ми з учительом Планчаком, першираз у историї Орахова отворели седму класу основней школи. Мали зме уписаних 18 школярох. Шицки предмети зме подзелєли так же би учитель Планчак викладал дружтвени предмети, як цо то сербскогорватски язик, история, ґеоґрафия и руски язик.., а я викладал природни науки: биолоґию, хемию, физику, математику.., учителька Мелания Планчакова викладала шпиванє, а Милица Рацова рисованє и физичну културу. Таки розпорядок ше одношел и на пияту и шесту класу Основней школи, док у нїзших класох учителька Планчакова учела школярох у комбинованих оддзелєньох I и III класу, а Милица Рацова II и IV класу, док оводашка нам була Фемка Паланчайова, а и вона робела з вецей як двацецерима дзецми. Треба знац же уж теди 1955/56. року ми у Орахове мали 118 школярох. Условия за роботу були спод нормалного уровня: у школи були лєм два учальнї до хторих ше уходзело просто зоз драги; нїяки очиглядни средства нє було, окрем табли и пол крейди за кажди дзень; часто анї огриви нє було, та школяре з дому приношели чутки. Робело ше по плану и програми яки предписало Министерство за просвиту и образованє и нї за яки гонорари зме теди нє знали! Плаци нам були одредзени по ткв. платних класох, спрам школских приготовкох и кажди три роки ше могло напредовац до висшей класи. Паметам же зме еден час доставали и тринасту плацу. Попри годзинох у оддзелєньох на руским язику, достал сом годзини и у оддзелєньох на мадярским язику, дзе сом викладал сербско-горватски язик и физичну културу. З початку нє було лєгко анї мнє, а анї школяром док зме нє нашли заєднїцки язик за спорозумйованє – бул то сербско-мадярски! Проблем бул лєм у тим же требало исц два чи три километри до їх школи цо вжиме нє барз було приємно! 58


Кажде з нас робел спрам своїх можлївосцох и способносцох у дружтвених и културних орґанизацийох: учительки пририхтовали програми з нагоди рижних школских и валалских преславох, були уключени и у роботи КПД „Петро Кузмяк”, дзе вєдно з учительом и другима аматерами робели на пририхтованю театралних фалатох, а участвовали и у роботи других секцийох. Моя улога ше состояла у триманю преподаваньох за старших з обласци общей гиґиєни, оберацих хоротох, рижних паразитох... Так преподаваня були отримани у рамикох Народного универзитета у Бачкей Тополї, а вец пришла и директива же шицки тоти цо робя на даяких руководзацих местох, або як службенїки у задруґох, чи на инших одвичательних роботох, муша мац закончену голєм осемрочну школу. Понеже Ораховчанє нє мали можлївосци у своїм дзецинстве закончиц анї шейсц класи, а теди осем анї нє було, та Народни универзитет з Бачкей Тополї за таки особи орґанизовал вечаршу школу у котрей за єден рок по скраценей програми коло 12 особи з успихом закончели осем класи. Преподаваня ше отримовали каждого вечара, а тримали их наст. Римар з Бачкей Тополї и Янко Рац. Нє шмеме забуц анї тото же зме на достоїнствени способ означели першу 10-рочнїцу приселєня, 13. мая 1956. року, зоз завиднима успихами: новима хижами, електричним ошвиценьом, дражками по валалє и економским просперитетом у обидвох задруґох. На преслави було вельо госцох з Беоґраду, Нового Саду, Бачкей Тополї, Руского Керестура и околних местох. Вельки публицитет тей подїї дали и средства информованя, як цо то новини „Политика”, „Борба”, „Дневник”, „Руске слово”, вец Радио Беоґрад, Радио Нови Сад и ище велї други. У пририхтованю преслави участвовали на даяки способ шицки Ораховчанє, та аж и паноцец Кирил Планчак, хтори вельо зробел на поставяню вистави о приселєню; сам направел рами и зарамел коло 20 фотоґрафиї, а и иншак бул активни, правел сценоґрафиї за театрални фалати, робел зомну на препарираню птицох – трофейних прикладнїкох ораховских ловарох, та и на других роботох бо барз любел майстровац. И праве теди, на яр, думам же то було 1956. року, кед валал бул у найвеким розкошу, шицок ожелєнєни, кед овоцово древа були як пуканки, як млоди у шлаєрох, шицки у билим або целових квиткох, случела ше велька напасц! Шерсцова буба (Tropinata hirta), або як єй серби дали мено „Рутава буба”, у ройох нападала желєне лїсце на древох як гадвабна буба або ґубар, огольовала тоти розкошни древа. Теди сом одпутовал до Сримских Карловцох и поглєдал свойого приятеля и сотруднїка Радио Нового Саду зоз часох док сом робел на Емисиї за валал у Радию др Кирила Сидора, познатого етимолоґа и специялисту за защиту рошлїнох, а вон теди робел у Институту за овоцарство и винїцарство. Др Кирил Сидор идентификовал того напаснїка и гварел же ше тота буба приселєла зоз сушедней Мадярскей. Препоручел ми ефикасни препарат „Фосфорно-50”, паметам ище и нєшка, дал ми упутства за знїщованє тей напасци и вец зме з даскелїма вреднима Ораховчанями зоз пирсканьом шицких древох у валалє до тижня знїщели того велького напаснїка, тоту вельку пошаст. Од того часу ше вецей тота „буба” нє зявйовала, а кельо ми познате, вона у нашей жеми цалком викоренєна! О Орахове зоз гевтого часу би ше могло вельо приповедац, та и о добродушних, чесних, госцолюбивих и вредних людзох котри нам вельо помагали и окреме нас почитовали, а ми им за тото и з тей нагоди щиро и од шерца дзекуєме! 59


Роки преходзели, та ше и часи меняли. Сон ше нам нє виполнєл; осму класу ше нам нє удало отвориц, а и седма ше загашела пре нєдостаток школярох, бо ше велї фамелиї пре рижни причини одселєли до Бачкей Тополї, Суботици, Кули, Вербасу и индзей! Пошол и учитель Йовґен Планчак, перше на оглядни маєток „Победу”, а вец до Суботици, та и оводашка Фемка Паланчайова, а 1959. року и я зоз супругу Милицу пошли зме на роботу до Руского Керестура, так же остала лєм учителька Мелания Планчакова, алє уж истого року нашлїдзели нас учителє Витомир Бодянєц з Руского Керестура и Микола Сеґеди з Дюрдьова, котри тиж з вельким ентузиястом предлужели нашу започату роботу, а нашо службованє у тим красним валалє останє нам занавше у красней памятки и теди сом ше твардо и на дїлу прешвечел же наисце ниґда нє треба повесц „НЄ!”

Янко Рац зоз школярами V класи у Новим Орахове

60


Милица Рац

ПАМЯТКИ З НАШОГО НАЙМИЛШОГО ВАЛАЛА НОВЕ ОРАХОВО* На поволанку нашого познатого учителя и визначного писателя Йовґена Планчака, була сом 1954. року поволана до Нового Орахова за учительку на место учителя Янка Медєша котри пошол на одслуженє воєного рока до тедишнєй ЮНА. И так на початку школского 1954/55. року превжала сом комбиноване оддзелєнє пиятей и шестей класи Основней школи „18. октобер” у Новим Орахове, вєдно зоз коло 30 школярами. Учитель Йовґен Планчак мал комбиновани оддзелєня другей и штвартей класи, а учителька Мелания Планчакова учела першу и трецу класу. Теди у Орахове шицких вєдно руских школярох у шейсцох класох було коло 100. Настава ше отримовала у двох просторийох Задружного дома и у двох зменох: до поладня и пополадню. Питаце ше яки зме мали условия за роботу? Пред 50 роками зме анї нє знали цо то!? До учальньох зме уходзели просто зоз драги, а у класи зме мали якиш стари престари столки за школярох и стол и карсцель за учителя. Од наставних средствох зме мали таблу и пол крейди; анї циркель зме нє мали, та зме круги рисовали зоз порващком и крейду!!! Вжиме огриви часто нє було, та школяре з дому ношели чутки и так зме ше грали при шпижовому пецу зоз котрого ше курело на шицки боки, бо хто зна кеди комин бул виметани! Школа була така худобна же зме до єдней класи анї нє мали зач купиц Титову слику, та место нєй на муре вишела Ленїнова потамаль док нас єдного дня нє нащивел предсидатель Општини Бачка Тополя и уж другого дня слики були заменєни. Були зме млади та нам нїч нє було чежко робиц. На културно-просвитним полю зме посциговали завидни резултати. Учитель Планчак, як найстарши, робел зоз драмску секцию, учителька Планчакова зоз хорску, а я як наймладша, у шицких: у драмскей, хорскей, рецитаторскей, а найвецей сом робела у секциї женох, або у АФЖ-еу як ше то теди волало. Кед слово о ученю и дисциплини школярох, вец мож повесц же им з початку чежко було вирабяц домашнї задатки, ридко кеди хто виробел, бо школяре мали вецей обовязки дома, чувац младших братох и шестрички, або напасац швинї и окончовац други роботи у обисцу, бо им родичи були на роботи у Задруґи. То анї нє було таке чудне, бо ше вони уж после законченей штвартей класи чувствовали як дзивки и леґинє, та так єдна школярка пиятей класи ми ше и одала. Здобуте знанє школярох нє було на „богзна” яким високим уровню, бо нє мали звикнуце робиц домашнї задатки, а анї родичи их нє наганяли. Я им тото нє брала за зле, бо знам же през дзень помагали родичом, а вечар при швички або *

Пречитане на Другим округлим столє о културним и просвитним живоце и демоґрафских обставинох у Новим Орахове, хтори у рамикох „Дньох Миколи М. Кочиша” и 60-рочнїци приселєня, отримани 16. децембра 2005. року у просторийох КУД „Петро Кузмяк” у Новим Орахове.

61


витрийоновей лампи нє барз ше им учело. Алє зато дисциплина при шклярох була на завидним уровню. И гоч нам школа була худобна, нашо школяре мали и звонканаставни активносци як цо и школяре у векших и обезпечених школох. Одходзели зме з нїма на вилєти до природи, на екскурзиї, а були зме и у школи у природи на Фрушкей Гори. Пред каждим одходом на екскурзию зме отримовали воспитни годзини о тим же як ше треба справовац на городских улїцох и на шицких местох котри зме нащивйовали, як цо наприклад: музей, зоолоґийна заграда на Паличу и други историйни и културни памятнїки. За кухню зме нє мали просториї, та зме мушели вариц у нашей кухнї же би дзеци кажди дзень достали цепле єдзенє.

Милица Рац зоз школярами V класи у Новим Орахове (15. II 1955)

62


Йосафата Йовович Биндас

БУЛА СОМ УЧИТЕЛЬКА У НОВИМ ОРАХОВЕ Народзена сом 11. децембра 1923. року у Коцуре, дзе мой оцец там бул парох. У тим чаше др Дионизиє Няради бул владика у нас и обиходзел нашо парохиї у Бачкей. Мой оцец о. Дюра Биндас мал вельки обовязки цо ше дотика нашей култури, та мало бул з нами - ушорйовал Руски календар и нашо Руски новини. Вше шедзел у своєй канцелариї и писал. Понеже владика бул у Коцуре кед ше я, як 13. дзецко народзела, та ме вон и кресцел. Истого року була рочнїца св. Йосафати, та ми дал єй мено. Теди ище у нас нє було таки мена, та моя мац модлєла же би ми дали ище єдно мено – Емилия. Шицки зме ходзели до основней школи, до висших школох - хто дзе. Бивали зме по интернатох. Кед сом, як наймладша, закончела „малу матуру”, тато ме уписал до учительскей школи у Сомборе дзе сом и закончела. Такой по ошлєбодзеню Команда места поставела ме у Вербаше за учительку, вец по потреби служби до Руского Керестура, а потим до Крущичу (Вепровачу). Нємци ше отамаль виселєли, та наша худоба там пошла и населєла ше до тих празних хижох. Но, кед я там пошла наших уж було мало. Вец сом заш по потреби служби достала премесценє до Нового Орахова, бо ше нашо преселєли на вельки маєток єдного мадярского ґрофа у Ґунарошу. Я анї нє знала же дзе тото Нове Орахово. Єдна наша жена ми гварела же то у Ґунарошу, дзе ше нашо населєли и направели себе нови хижи. Школа була у тим ґрофовским каштелю (вили), дзе и облаки були лєм зоз дещичками поприбивани. У Новим Орахове пред тим бул учитель Владимир Рогаль. Учительски квартель нє було, та як конк замуровали, настала мала хижочка. Там бул муровани шпоргет, посцель, мали столїк и єден карсцель. Но, нєодлуга людзе „набили” зоз глїни и валькох нову школу, хтора була од мойого пребуваня дас єден километер. Нову школу обилєли и звонка и знука зоз вапном, та така красна була била и мнє мила, гоч анї нє було патос. Такой сом почала робиц и тоти активносци хтори нє спадали до школи. През жиму, гоч нє було лєгко, орґанизовала сом пратки. Вше у других. Я им там читала, шпивали зме нашо стари писнї, а даєдни сом и сама учела бо сом барз любела нашо шпиванки. Зоз шицкима сом була добра, а людзе приязни и приємни, мили и шорови. Барз им мило було, гоч теди було и вельке худобство. Красни слова, веселе и щире справованє шицким дало же бизме на хвильку призабули на чежки живот и часи, а було то 1945-1946. року. У тей новей школи сом такой зоз дзецми за швета пририхтала вше даяку програму дзе и родичи були як публика. За Нови рок сом тиж дзеци пририхтала за даяку представу. Наша учальня була цала оквицена. На билих набиваних мурох випукли желєни лїсточка зоз зарнох жита цо остали у мурованю. Ище и нєшка видзим яке то було красне, а мнє миле. Теди зме нє мали анї нашо школски кнїжки, алє, я зато дзецом писала на табли и учела их нашо букви, нашо писнї шпивац. Бул то 1945-1946. школски рок. Теди ище анї струї нє було там. У тот час сом уж 63


була одата за Р. Йововича зоз Крущичу. Вон бул Чарногорец и мал памятнїцу як першоборец. Я ше нє сцела за ньго одац, алє вон кед ме питал, мой оцец му гварел же ми да благослов кед ше сце повинчац у церкви. Вон пристал. Винчал нас о. Думка, бо оцец нє може винчац свойо дзеци, анї кресциц. Єден чловек у Новим Орахове знал на гармоники грац, та сом за Нови рок зоз дзивчатми и хлапцами пририхтала програму. По програми гармоникаш грал, ми шицки шпивали, танцовали (и дзвигали прах), алє нам то нє чкодзело – були зме млади и весели. Там и нас и наш народ писня наша отримала же бизме нє забули хто зме и одкадз зме.

Учителька Леона Малацко зоз школярами Основней школи „18. октобер” у Новим Орахове

64


Леона Малацко

МОЯ УЧИТЕЛЬСКА И ПЕДАҐОҐИЙНА РОБОТА У НОВИМ ОРАХОВЕ У рускей фамелиї Надлукачових у Вербаше народзело ше 5. септембра 1947. року дзивчатко по мену Леона. Родичи ше зрадовали же после сина достали дзивче. Було нас тройо дзеци: брат три роки старши и шестра три роки младша. Оцец ми бул роботнїк у вербаскей Цукровнї, а мац ґаздиня у обисцу. Дзецинство сом препровадзела коло беґелю, алє кед сом ше научела читац, єдине задовольтво ми було читанє кнїжкох. Зацагла бим ше на даяке осамене место и читала годзинами. Уж у другей класи за мнє нє було дилеми: будзем учителька „панучителька”, як гордо и з почитованьом вигваряла тоти слова моя мац. По законченю Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше, уписала сом ше до Учительскей школи у Зомборе. У остатнїм року школованя орґанизовани стретнуца нас, руских школярох, зоз нашим писательом Михалом Ковачом и познатима линґвистами Миколом М. Кочишом и Дюром Сопком. Була то нагода же бизме ше упознали зоз нашу литературу, ґраматику, правописом.

У Учительскей школи у Зомборе Леона Дудаш, Леона (Надлукач) Малацко, Гелена (Папгаргаї) Медєши, Михал Ковач и Дюра Сопка (1964/65)

65


Теди сом анї нє могла задумац кельо ми тоти годзини буду важни у моєй роботи. Року 1967. закончела сом Учительску школу и виполнєла свой дзецински сон – мала сом диплому учительки. Було ми 19 роки и цешела сом ше же сом вибрала професию учителя хтори будзе дзеци учиц читац, давац им знанє. Щешлїва же сом достала свой хлєб до рук, сцигла сом 1. септембра 1976. року до Нового Орахова, до Основней школи „18. октобер”. Младу, полну сцелосци и енерґиї, уж од перших дньох обчековала озбильна робота. Шицких руских школярох у ораховскей школи, у єдним нєподзелєним оддзелєню од першей по штварту класу, анї нє було мале число - двацец шесцеро. О роботи у таких условийох здобули зме лєм теорийни знаня, алє практично нїяки и попри велькей пракси котру зме окончовали у Учительскей школи. Требало ше знаходзиц у цалком нових условийох: школяре штирох класох на єдней годзини. Зазберовала сом литературу о такей роботи, комбиновала методи же би школяре могли звладац предвидзену наставну материю. Нє було лєгко, требало вельо того уклопиц, а младшим школяром вше було интересантнєйше слухац тото цо уча старши. Алє и попри таких почежкосцох, школяре успишно предлужели свойо школованє по законченей штвартей класи у Основней школи „Чаки Лайош” у Бачкей Тополї. Нєшка єст медзи нїма успишних фаховцох зоз законченим факултетом, дохторох (лїкарох) итд. Попри своєй каждодньовей роботи на звладованю наставней материї, руски школяре участвовали у каждей валалскей шветочносци. Нє прешол анї єден Нови рок, Дзень школи... же би ше нашо дзеци нє зявели на бини. Сотрудзовали зме зоз тедишню „Пионирску заградку”, читали, посилали свойо литературни и подобово роботи. Ище ми у паметаню малюнок „Мац” школярки Вирки Папуґовей послати до Нємецкей на медзинародну дзецинску виставу. У медзичаше, у Орахове сом ше одала, одховала трох синох и препровадзела 13 роки своєй учительскей служби. Року 1980. прешла сом до Бачкей Тополї, дзе сом як учителька робела у Основней школи „Никола Тесла” по одход до пензиї 2002. року. Задовольна сом же сом окончовала роботу хтора ми наисце була мила, виполнєта зоз почежкосцами, алє и полна радосци хтору сом дожила дзекуюци своїм школяром. Найвекша награда ми їх щиросц у бешеди, глєданю совитох щесце яке и обачуєм у наших стретнуцох. Тераз ми живот виполнюю унуки хтори тиж школяре и так ше моя робота зоз дзецми на єден други, красни способ предлужує.

66


Ирина Папуґа

СЕНКА ПАПУҐА БЕНЧИК* професор класней настави - наставнїк руского язика и литератури СЕНКА БЕНЧИК, народзена Папуґа, 28. децембра 1973. року у Бачкей Тополї (оцец Янко Папуґа, мац Хелана, народзена Фейди), дзе закончела и основну школи. Штреднє образованє педаґоґийного напряму нащивйовала и закончела у Образовним центре „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре, а Педаґоґийну академию у Суботици и Учительски факултет у Зомборе. На пестованю руского язика зоз новоораховскима школярами, з потримовку Дружтва за руски язик, литературу и културу, почала робиц ище як студентабсолвент Педаґоґийней академиї 1993. року у Основне школи „Чаки Лайош” у Бачкей Тополї и од теди по тераз их учи. Наставнїца Сенка зоз новоораховскима школярами участвує на Републичним змаганю зоз руского язика од самого початку и на нїм єй школяре доставаю значни припознаня. Новоораховски школяре зоз наставнїцу Сенку участвую на стретнуцох руских школох, а були и домашнї 5. ювилейному стретнуцу 1998. року. Беру учасц на „Червеним пупчецу” у Руским Керестуре, „Костельниковей єшенї” з рецитаторами у Кули, на подобовей колониї “Стеван Боднаров” у Ґосподїнцох итд Сенка порядни учашнїк семинарох з руского язика, член Актива наставнїког руского язика - того року у Новим Орахове потримала и орґанизовала семинар о басни як литературним жанру у руским язик, тиж и три округлих столи зоз прешлосци Руснацох у Новим Орахове, а анґажовала ше и на означованю 60-рочнїци од насельованя Руснацох до Нового Орахова хторе отримане 2006. рок, зоз централну шветочносцу 13. мая 2006. року у Новим Орахове. Сенка ушорює и водзим радио-емисию на руским язику на Радио региї од початку єй основаня. То регионални радио општинох Бачка Тополя и Мали Идъош. Емисия ше емитує уж 2 роки и ма информативни, културного-едукативни и забавни характер. Предсидателька є Подружнїци Дружтва за руски язик, литературу и културу у Новим Орахове у рамикох хторей роби Литературна секция „Штефан Чакан”, активни є член КУД „Петро Кузмяк” у Новим Орахове, предсидателька Совиту месней заєднїци у Новим Орахове и директорка Основней школи „18 октобер”, тиж у Новим Орахове. Добитнїк є награди хтора ноши мено проф. Гавриїла Г. Надя за 2006. рок, хтора єй додзелєна 1. децембра 2006. року у Новим Садзе. *

Зборнїк роботох „STUDIA RUTHENICA” 13 (26), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2008, б. 306-307.

67


Сенка (Папуґа) Бенчик

РУСКИ УЧИТЕЛЄ У НОВИМ ОРАХОВЕ* Нове Орахово ше находзи на сиверу Бачкей у општини Бачка Тополя. Валал длугоки 6 километри и ма 2260 жительох. У нїм у злоги жию Мадяре (1900), Руснаци (222), Серби (54) и други народи и национални заєднїци. По законченю Другей шветовей войни, точнєйше 13. мая 1946. року Руснаци зоз Руского Керестура ше населєли до Нового Орахова. Истого року, вєшенї почала з роботу перша руска школа. Порядна настава у школи була на руским язику. Школа була змесцена на салашу познатим под назву „Каштель”. И иншак, кед бисце ше опитали дакому од старших жительох Нового Орахова же дзе була руска школа, вон би одвитовал: „У каштелю”. Перши руски учитель бул Владимир Рогаль зоз Шиду (Сот, 1925 - Шид, 1984). Познєйше ту робела плеяда руских просвитних роботнїкох: Йосафата Йовович Биндас, Владо и Олґа Бесерминї (брат и шеста учителє), Янко и Милица Рац, Йовґен Планчак, Аранка Планчак, Витомир Бодянєц, Микола Сеґеди, Янко Медєши, Аґата Провчи, Мария Тимко, Леона Паланчаї - Надь, Леона Малацко, котра и нєшка жиє у Новим Орахове. Пре число школярох, хторе ше каждого року зменшовало престала з роботу порядна настава по руски, алє дзекуюци Основней школи „Чаки Лайош” у Бачкей Тополї, руским дзецом и далєй оможлївене пестовац мацерински язик (руски язик як виборни предмет зоз елементами националней култури). Учели их учительки Нада Чакан-Колошняї и Ясминка Малацко-Сабадош, зоз Руского Керестура. Терашня наставнїца Сенка Славчев, професор класней настави зоз Нового Орахова орґанизує тоту файту настави зоз дзецми хтори ходза на порядну наставу (I-VIII класу) до Бачкей Тополї (єст их коло 30) од 1993. року, а тиж и за дзеци зоз мадярско-руских мишаних малженствох, хтори наставу провадза у Новим Орахове на мадярским язику (коло 10 школяре). Шицки вони сотрудзую зоз Културноуметнїцким дружтвом „Петро Кузмяк” зоз Нового Орахова и на тот способ унапредзую роботу секцийох Дружтва - драмскей, фолклорней и литературней. У Новим Орахове роби и Подружнїца Дружтва за руски язик, литературу и културу хтора ма понад 20 членох, а у єй рамикох роби и Литературна секция „Штефан Чакан”. Мено достала по баснописательови Штефанови Чаканови (19221987), по походзеню зоз Руского Керестура, хтори жил и робел у Руским Керестуре, Новим Садзе, Беоґрадзе, а свойо остатнї роки препровадзел у Новим Орахове, дзе є и поховани.

*

Зборнїк роботох „STUDIA RUTHENICA” 7 (20), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 1999-2000, б. 84-85.

68


Eвфемия Козар Koвачевич

ЗДОГАДОВАНЄ НА НОВЕ ОРАХОВО Народзела сом ше 13. децембра 1942. року на єдним швабским салашу у Филїпове (Бачки Ґрачац) дзе жили мойо родичи оцец Дюри и мац Феброна. По законченю Другей шветовей войни, моя животна драга була одредзена зоз жаданями моїх родичох за лєпшим животом. Под час 1946. року зоз Руского Керестура започала селїдба велїх худобних Руснацох. Ту и мойо родичи зоз двоїма дзецми рушели на кочох у надїї же би вибудовали свой дом на новим месце и у новим штредку хторе достало мено Нове Орахово. Тото цо паметам, то мойо дзецинство хторе там започало. Були чежки часи и условия за шицки фамелиї. Будовала ше нова школа, нови хижи до хторих ше людзе зоз салашох насельовали до нових домох. Штири класи основней школи закончела сом у новей школи у Новим Орахове. Здогадуєм ше учителя Владимира Бесерминя и одходу до першей класи. Школованє сом предлужела у Руским Керестуре, дзекуюци родичом. У новим штредку ми на початку було чежко, алє сом ше помали прилагодзела на школу дзе єст барз вельо школярох, а и наставнїкох, професорох. Ище у основней школи жаданє ми було школовац ше за учительку, лєбо учиц ше у штреднєй уметнїцкей школи. Понеже причини були таки же сом ше могла школовац там дзе сом достала помоц-стипендию, уписала сом ше до штреднєй економскей школи у Суботици. Ту сом закончела економску школу и дипломовала на Економским факултету у Суботици. Роботу як дипломовани економиста започала сом у своїм валалє – Новим Орахове. Од 1976. року робела сом и жила зоз свою фамелию у Суботици. Мойо интересованє за мальованє зявело ше при мнє досц давно. Як дзивче, патрела сом як моя мац крашнє билї хижи. Теди сом у себе чувствовала же бим на обилєним муре випробовала фарби и щеточки. Мац ми коло пасу завязала фартух и дас штири гарчички зоз фарбами. Станула сом на стол, потим на шамлу же бим долапела повалу. Смушки сом вицаговала у розличних фарбох и вони були широки, ценши и найценши. Було то мойо перше успишне мальованє. Познєйше, на муре нашого конку, намальовала сом малюнки хтори мац длуго чувала и нє забильовала. Ту сом хасновала обични фарби за билєнє и вапно. Под час школских одпочивкох було ту досц моїх малюнкох. Дзечнє сом мальовала валал, нашу хижу вжиме, дзиви качки у дикиню при води. Мой дїдо Микола и оцец були ловаре и ошмиховали ше на тоти мойо малюнки, припинали их под конк и длуго чували. Здогадуєм ше и моїх малюнкох зоз седмей и осмей класи. Рисованє ми преподавал наставнїк Петро Ризнич. На годзинох рисованя мальовала сом роботи котри обачел и наставнїк. Пришол ґу моєй школскей лавки и почал ме хвалїц. Його слова сом паметала и мала векше довириє до себе. У школи були и вистави 69


подобових роботох дзе школяре участвовали, так же и мойо малюнки були виложени и похвалєни. Док сом ше школовала у Суботици бивала сом у студенским доме. У шлєбодним чаше мальовала сом рисунки моїм колеґиньом. Мотиви на тих малюнкох найчастейше були морйо, заходзенє слунка, палми. Таки малюнки крашели хижи у доме и охабяли памятки на мнє. По законченю школованя мой живот знова почина у Новим Орахове. Попри роботного места було часу за дружтвени, културни активносци, алє дакеди и за малюнки. На початку 70-рокох участвовала сом у рамикох „Червеней ружи” и на Митинґу поезиї „Струни шерца”. Ту млади поетове читали свойо стихи, млади аматере викладали малюнки. З тей нагоди, участвовала и я. На вельке нєсподзиванє достала сом трецу награду жирия. Од теди було и таки хвильки у моїм живоце же сом мальовала, а малюнки даровала моїм наймилшим и найблїжшим. O slikama Eufemije Kovačević Sve slike su inspirisane maštom slikarke i željom da svoja nežna, ali jaka osećanja prema lepoti prirode, zavičaju izrazi na jedan, novi i pomalo simboličan način. Tehnika koju koristi je gvaš. Boje koje preovladavaju su nijanse smedje, zelene i plave koje su izraz ljubavi prema korenima i izraz želje da se bojama i njihovim maštovitim kombinovanjem prikaže savršenstvo pojedinih trenutaka u prirodi, kao što je na primer zalazak sunca, ali i na trenutak zaustavi vreme. Na pejzažima je uočljivo da preovladava motiv vode, koja predstavlja čistoću i slobodu i motiv labuda koji izražava gracioznost, lepotu i savrešenstvo kome slikarka teži. Bela boja labuda je u kontrastu sa dominantnim bojama na slikama i on ostaje u svakom delu vrlo upečatljiv simbol koji je i kontrastu izmedju krhkosti i snage. Tu možemo da otkrijemo i želju da se u slikama pomalo i na setan način predstavi nekadašnji život, nostalgija za starim vremenima, ali isto tako i težnja ka sopstvenim korenima. Pažljivo posmatrajući slike uočićemo istovremeno jačinu osećanja prema prirodi i rodnom kraju koje smenjuju osećanja sreće i tuge, istovremeno davajući slikama idiličan i elegičan smisao. Nataša Kovačić Прилог: подобово роботи 1. slika 2. slika 3. slika 4. slika

„Prolećno jutro” „Maštanje u sumraku” „Долїна на концу валала” „Слунко на заходзеню”

70


Prolećno jutro / Ярнє рано

Maštanje u sumraku / Вечерши мриї

71


Долїна на концу валала

Слунко на заходзеню

72


СЛАВКО КОЛОШНЯЇ маляр аматер зоз Нового Орахова

Славко (Дюра) Колошняї, народзени 1957. року у Бачкей Тополї. Маляр аматер. Участвовал на колективних виставох у Бечею, Темеринє, Вербаше, Кули, Коцуре, Руским Керестуре, Новим Садзе, а мал и вецей самостойни вистави у Новим Орахове. Заступени є у моноґрафиї Подобова творчосц Руснацох*. Член є Клуба подобових уметнїкох Дружтва за руски язик, литературу и културу, Нови Сад. Жиє и роби у Новим Орахове.

*

Подобови прилог: „Мост”, акварел на картону, 17 х 32,5, Подобова творчосц Руснацох, Дружтво за руски язик, литературу и културу, Клуб подобових уметнїкох, Нови Сад, 2003, 61.

73


Штефан Гудак

ШТЕФАН ЧАКАН — БАСНОПИСАТЕЛЬ1 Басна, як кратка прозна форма, медзи Славянох пришла зоз Греческей. Вона барз вчас литературно оформена особено прето же з ню витворена нєутрална обласц литератури у котрей ше на постредни способ, без опасносци, могли критиковац людски слабосци и нєдостатки. Вона ше у геленскей литератури перше зявює з менами Хесиода, Семонида и дзепоєдних других геленских авторох, алє вшелїяк нам найпознатши Езоп, за чийо мено ше вона найчастейше вяже. Як, такповесц, анї єдна друга форма, басни ше преноша од народа на народ. На тот способ, нє лєм же геленски басни прешли медзи европски и славянски народи, алє и до Греческей басна пренєшена зоз других странских жемох, зоз Индиї, котру велї нови виглєдоваче беру як жем у котрей вона настала. Споминаю ше и други жеми зоз котрих басна преношена на подруча терашнїх европских жемох. Понеже политична мапа Азиї, Африки и Европи у велькей мири вименєна од часу кед ше басна як форма преношела з народу на народ, требал би длуги час же бизме реконструовали и похопели цалу ґео–политичну ситуацию розпорядку жемох у односним часовим периодзе. Прето спомнїме же o геленскей басни др Милош Н. Дюрич пише: „У зачуваних геленских баснох найвецей заступена животиньска, котру Гелени окреме ценєли, а ридше рошлїнска, у котрей ше зявюю лєм домашнї рошлїни: ловорика, маслина, цернє, над, лоза, ружа, дудва, дуб, ядловец, оморика, платан, смоква, орех, ягода, яблоня и нар. Пестована як литературни род, басна обробйована у школи, дзе ю сервирую у облєчиве видуманей форми, лєбо ше виводзи зоз историйней лєбо нїби историйней приповедки пре поуку у животней мудросци. Нє служаци релиґиї, алє лєм етичней поуки и здравому людскому розуму, вона постала средство правей рационалней етики”2 „Езоп леґендарни геленски писатель баснох. По Геродотови можлїве же жил у 6. вику пред Христом у держави Амазиса (Єгипет). Як раб є приведзени до Гелади, а потим бул ошлєбодзени. Краль Крез го послал до Делфи, дзе є забити... Вельке число баснох котри му приписую записани познєйше и прекладани на шицки язики швета...” 3 Езопово басни писани у прози. Вон єдноставно описує подїї зоз животиньского швета, а ма на розуме людзох и їх справованє. Животинї и його басни нє инше, алє представителє розличних катеґорийох и типох людского дружтва: ґовля, наприклад, представля побожних людзох, гавран безбожнїкох, ластовка прейґмирну бешедлївосц (язикатосц), лїшка лукавосц, здогадлївосц, схопносц, вовк нєвирнїцтво, жаба самовихвальованє, лєв, насильнїцтво, тиранство, маґарец трапезнїцтво, алє и глупих и дурних людзох... 1 2 3

Пречитане на 3. округлим столє - семинаре о басни за наставнїкох руского язика, 25. 03. 2006. року у Новим Орахове у рамикох означованя 60 рокох од насельованя Руснацох до Нового Орахова. Др М. Н. Ђурић, Историја хеленске књижевности, Београд 1951, 380. Мала енциклопедија Просвета, 458.

74


До римскей литератури перши басни уведол Федар, родом зоз Пиєреї у Македониї, зоз Французкей нам познати баснописатель Жан де Лафонтен, у Нємецкей Г. Е. Лесинґ, у Русиї И. А. Крилов. На сербским, одноосно горватским подручу басну як форму хасновали вецей авторе, алє кед слово о горватским подручу, басна ше вяже за Матию Антуна Рельковича, а кед ше роби о сербским подручу, вец то мено Доситея Обрадовича. Зоз басну у нашей литератури ше першираз стретаме у етноґрафских материялох з Угорскей Руси, котри позберал Володимир Гнатюк и друковал у друкарнї Наукового дружтва „Шевченко” у Львове 1911. року. Пребуваюци у Бачкей, вон записал у Керестуре и Коцуре 8 басни: Маймуница и єй дзеци, Маймунска любов, Як лїшка (ровка) надмудрела врану, алє нє и пастира (югаса), Як ше лїшка (ровка) вимсцела вовкови (фаркашови), Хори лєв и лїшка, Лїшково лукавства и Пес и вовк.4 „По Гнатюкових записох“ — пише др Юлиян Тамаш у Уводним слове до ІІ тому Гнатюкових „Етноґрафских творох...“ — „и по Йолесовей бистрей думки: басна нас будзе опоминац же чловек без огляду на очиглядни ступень розвою култури, ище вше ма вязи (ґенетични, морални, ирационални) зоз животинями...“5 У Руских календарох, котри виходзели од 1921. по 1941. рок, нашол сом 8 басни: Гуска и риба6, Пчола и голуб, Вовк и ягнятко7 Тиґер и заяц, Блиха и муха, Пастир и баран8, Дудва и коровче9, Куковка10. Кед ше вежню податки котри сом винєсол о басни друкованей у наших виданьох, шлєбодно мож повесц же басна як литературни жанр у нас бул познати од початку. Заш лєм басна у нашей литератури останє вязана за мено писателя Штефана Чакана. У Призначки о писательови у першей кнїжки „Басни“ Штефана Чакана, Дюра Латяк пише: „Штефан Чакан писал приповедки котри му обявени у нашим Календаре, Шветлосци и Руским слове, а пробовал писац и писнї з котрих му дзепоєдни тиж друковани у наших виданьох. Медзитим, найвекши успих посцигнул у писаню баснох, котри уж од 1947. року почал обявйовац перше у Пионирскей заградки, а познєйше му дзепоєдни друковани и у Шветлосци и у читанкох за школярох основней школи.”11 Понеже ше опредзелєл за писанє баснох, Штефан Чакан за живота обявел два кнїжки баснох: „Басни”, Нови Сад, 1971. и „Басни 2”, Нови Сад 1984. У тих двох кнїжкох друковани: у першей 83, а у другей 95, вєдно 178 басни. У своїм Слове читачови кнїжки, понеже подзековал роботнїком у „Руским слове”, а окреме професорови Гавриїлови Надьови, котри му давал вельку потримовку, Штефан Чакан пише: 4 5 6 7 8 9 10 11

Етноґрафічні матеріяли з угорської Руси, ІІ. Нови Сад, 1986, 3–11. Ибид. Уводне слово. РК 1921, 59–60. РК 1924, 162–163. РК 1928, 94, 21о., 219. РК 1929, 101. РК 1932, 140. Ш. Чакан, Басни, Нови Сад 1971, 7.

75


„Тото цо бим мал повесц ище у вязи баснох и у першей и у другей кнїжки, то амбиєнт дзе сом их писал: у Руским Керестуре, Коцуре, Бачинцох и Новим Садзе, а часто сом ше операл и помагал себе пренайсц одвитуюцу будову за дзепоєдни басни и на жридлох народней филозофиї живота нє лєм при Руснацох, алє и при Сербох, Словакох, Мадярох, у стредкох дзе сом стретал одвитуюци компоненти же би кажда басна достала свою конєчну форму и свой змист... Гоч нас сучасна технїка, наука, електронїка та атомистика и космонаутика вше баржей одзелюю од жридлох природного амбиєнту шицкого живота на Жеми, ище вше чловек чувствує потребу ослухнуц жубор потока, гуркотанє герлїчкох, сущанє опаднутого лїсца у лєше, дзвинь пчолох коло кошнїцох и най нє чишлїм далєй. И кед тото... дожиєце у дружтве тих баснох цо ту на громадки позберани..., кед у тих баснох попробуєце поглєдац и даєден одвит на дзепоєдни дилеми и дилемочки котри ше у живоце зявюю, и кед вам у тих хвилькох роздумованя и одгадованя, даєдни басни буду од помоци, вец длугорочне сцерпезлїве писанє баснох на нашей мацеринскей бешеди нє було даремне.”12 Др Юлиян Тамаш 1981. року, о баснох Штефана Чакана написал: „Зоз чим Езоп, Ла Фонтен, Лесинґ, Крилов, Сковорода (українски писатель баснох) и Доситей Обрадович унапрямели розвой баснох, и цо остало Чаканови як шлєбодни простор? Езоп твори перши типи характерох, одредзени животинї вяже за одредзени характери... У Ла Фонтенових баснох опатра ше дружтво Луя 14... алє характери затримую универзалне значенє, док їх композиция здабе на композицию малей драми (експозиция, интриґа, розплєт, поука нє стабилна). У Лесинґових баснох, писаних у прози, тиж присутна сатирична димензия, фабула у живих диялоґох, поука шлїдзи зоз приповеданя и нєекспликована є окреме. Народ як дружтвено здрава моц присутна при Криловови. Сковорода и Обрадович после самей басни (фабули) даваю обсяжни поуки: Обрадович... „посербує”, док Сковорода пише поуку, яка цали мали есей... У тим кругу файтох басни, Чакан ше тиж одлучел за „порусначованє”, як сам гвари, мотивох познатих предходнїкох, кед слово о общечловеческих ситуацийох и характерох, алє му як шлєбодни творчи простор оставали гевти можлївосци хтори зме наволали поставянє до одредзеного дружтва, нашого, и до одредзеного животного простору, руского, до одредзеней язичней традициї....”13 Тамаш свойо виучованє рускей басни закончи зоз оцену же Чакан преширює заграду рускей литератури зоз єдну литературну файту „яка чува виталносц виками и зачува ю ище виками.” Штефан Чакан як подоби, котри найчастейше участвую у диялоґу, хаснує предмети котри го окружую, ствари зоз котрима ше служи, и ґеоґрафски поняца: поточок, дуб, стари конар, верба, лїсце, витрик, стари гарчок, ланцущок, ременьчок, бреза, камень, морска габа, хлопска шими ципела, розпаднута сандала, розпарена древянка, плїтка ципела зоз одорвану пету, жвератко, винчана шмата, ловарска пушка, ловарски карабин, вовча скора, медведжа скора, букова щипанїца, пняк, кнїжка, ярмо, чересло, кормань –деска, мирица, миричка, чаповка, кошиско, качмарски погар, робот, стара копия, компютер, неутронска бомба, стара атомска бомба, Зорнїчка, Мешачок, сателит, авион, бойтар, пипинє, любичица — (46 раз), 12 Ш. Чакан,Басни 2, Нови Сад 1986, 5–6. 13 Ю. Тамаш, Басни Штефана Чакана, „Шветлосц” 1981, 429–430.

76


потим домашнї и дзиви животинї: язавец, вовк, сарня (сарняк), швиня (корназ, вепер), пес (сука, сучка), коритнявка, заяц, маґарец, вол, бияла, вивирка, швиня, ґамила, овца (баран), лїшка, мазґа, крава (буяк), гиєна, лєв, медведз, їж, герчок, єлень, кертица, конь, ласица, цап, мачка, сарня, вивирка, єлефант (31), птици: голуб, ковалїк, нїряк, герлїчка, ластовка, врана, орел, куковка, тащок, штиґлинц, каранїк, страка, пуляк, кура, гавран, ґовля, соловей, павур, сова, бибичок, чапля, чижик, качка, шпак, дзива качка, ґунар, галка — (29) инсекти: оса, цверчок, суньоґа, брамушка, пчола, павук, гушенїца, хробак, оцтова мушка, хлїста, муха, трут — (!2). Розуми ше же ше у баснох зявюю и вецей мена других животиньох, медзитим, вони ше зявюю лєм як статисти. Людзе у баснох присутни лєм як ґаздове маєтку (добри, лєбо зли), лєбо ловар. Їх такповесц у цалосци одменюю животинї, птици, лєбо ствари. У сущносци, вони представяю людзох и сликую чловеково добри лєбо нєдобри прикмети. Писатель найчастейше у диялоґу хаснує пса (29 раз), вовка (17 раз), страку (16 раз), врану (13 раз), сарню (10 раз), орла, сову и куру (9 раз), овцу (8 раз), гаврана, вола и заяца (7 раз), куковку и ластовку (6 раз), цверчка, а лєсов дохтор, буяк, мачка и вивирка (5 раз), медведз, соловей, конь и брамушка (4 раз) похасновани. Науковци котри виучую тоту файту литератури, по животиньох котри авторе хасную за литературни подоби, лєгко можу одгаднуц же котра басна дзе настала. Штефан Чакан хаснує животиньски и рошлїнски швет зоз подруча на котрим Руснаци жию, лєбо дараз жили. То и доказ же його басни ориґинални. Же дараз похаснує елефанта, лєбо даєдну другу животиню, або рошлїну котра нє припада флори и фауни простору на котрим Руснаци жию лєбо жили, то будзе лєм прето же тоти животинї уж представяю у шветових розмирох прилапену прикмету моци, лукавосци, упартосци... Кед слово о „порусначованю” змистох, я би повед же народи у швеце маю велї заєднїцки проблеми, алє их кажди народ на свой специфични способ пробує розришиц. Богатство нашей басни будзе, попри иншого, и у такволаней националней, рускей специфики того роду литератури.

77


Штефан Чакан

ЧАКАН, Штефан (Руски Керестур, Сербия, 10. април 1922 – Суботица, Сербия, 23. май 1987). Професор, новинар, културно-просвитни и дружтвенополитични роботнїк и писатель. Оцец Михал, мац Ирина, народзена Будински, мали осем синох, од того штирох живих (Йовґен, Штефан, Владимир и Єлисей). Мац умарла 1935. року, кед Штефан мал нєполни тринац роки. Оцец ше знова оженєл и зоз другу жену мал ище двойо дзеци: Юлина и Гелену. Фамилийни живот Чаканових бул ускладзени, так же други дзеци анї нє знали же терашня їх мац першим штверим мачоха. Ш. Чакан бул оженєнти зоз учительку Єлену, дзивоцке презвиско Кишґеци (1922) зоз котру мал трох синох: Мирослава (1945), Штефана (1947) и Ивана (1952). После 22 рокох Штефан Чакан ше розводзи зоз супругу и од 1967. по чежку хороту котра го знашла 1985. року, жиє сам, а вец ше оженєл з Любицу Папуґову зоз котру жил у малженстве по свою шмерц. Од октобра 1944. по фебруар 1945. рок робел у команди места за Новосадски срез, 21. фебруара 1945. року є демобилизовани и послати за професора першей рускей ґимназиї у Руским Керестуре. У Керестуре роби по 1955. рок, кед розтаргує роботне одношенє зоз школу и преходзи на роботу редактора Видавательней орґанизациї „Задружна књига”у Беоґрадзе (1955-1956). Потим преходзи на роботу шефа Оддїлу за планованє Скупштини городу Београду (1956–1958). Шеф є Оддїлу за планованє Заводу за планованє СР Сербиї (1958-1963) и як совитнїк за статкарство и поживову индустрию Републичней привредней комори СР Сербиї (1963-1966). Од 1966. роби як редактор Емисиї за валал Радио Нового Саду на руским язику, а 1972. преходзи на роботу до тижньових новинох „Руске слово”, одкаль пре здравствени стан 1978. року одходзи до инвалидней пезиї. Такой по Другей шветовей войни Чакан пише приповедки и писнї, алє найвекши успих посцигує як баснописатель. Свойо роботи по руски обявйовал у „Пионирскей заградки,”, „Литературним слове”, Шветлосци”, „Народним календаре”, а по сербски у часописох: „Јутро”, „Летопис МС”, „Ветеринарски гласник”, „Задружна књига”.

78


БИБЛИОҐРАФИЯ – Дїла: Басни, РС, Нови Сад 1971; Басни 2, РС, Нови Сад 1986. Периодика: Кратак осврт на досадашњи књижевни рад војвођанских Русина (Кратке огляднуце на потерашню литературну роботу войводянских Руснацох), Лїтопис МС, Рок 126, ч. 1, Нови Сад 1950, кнїжка 366, 61-65; Над розваляним салашом, п. Рочна кнїжка за 1951. рок, 65; Хлїста и кертица, Цо бешедую рошлїни о себе, Кого кельо споминаю по шмерци, б. ШВ, І, 19521, 1, 68-69; Дацо о рецензиї на театрални фалат „На швитаню” Михала Ковача, есей, ШВ, І, 1952, 2, 151153; Прешол єден рок, ШВ ІІ, 1953, 1, 1; Павур и ластовка, Медведз и вовк, Гушля и бубень, Гуска и ластовка, б, ШВ, ІІІ, 1954, , 1, 40-41; Питачка и питач, прип. НК, 1959, 1959, 83-90: Марча остала нєодата, прип. НК, 1961, 104-110; Овчарски пес и пудличка, б,. НК 1966, 147; Пес и вовк, б, НК, 1966, 151; Подїя у желєним гаю, б, НК, 1967, 122–123; Маґарцова порада, Розгварка при лєвох, б, ШВ, V, 1967, 1, 2223; Ша лєм єдну ю маме, прип, ШВ, V, 1967, 4, 256; Страданє брамушкох, Сарня на кригох, Стари баран и пес, Заяц и коритнявка, б, ШВ, VІ 1968, 1, 31-32; Крашнє зме ю поховали, прип, ШВ, VI, 1968, 4, 284; Випровадзели зме 2050, нови рок, прип, НК 1968, 99-102; Тештамент, прип, НК 1973, 128-130; Млади баран и пес, Вовча кончина, Млади сарняк при поточку, б, ШВ, ХV, 1977, 4, 421-423; Ярмо и шедло, Ковалїково розсудзованє, Дробни и штухаци мухи, б, ШВ, ХVIII, 1980, 1, 18-20; Швиньска доля, Вовк и сарня, Медведз и медведжата, б, ШВ, ХIХ, 1981, 2, 173-174; Дїдо и унука, прип, НК 1982, 146-148; Писмо з раю, прип, НК1984, 88-90; Бешеда у клїтки, Отлучени олївани шпоргет, Мотика и ашов, На древотнї, При студнї, У музею, У каштелю, Турня и дзвони, Трактор и бияли, б, ШВ, ХХІІІ, 1985, 3, 330– 335; Розгварки у гамбаре, Стебло у води, Розгварка при хлївних дзверох, Пулякова порада, б, ШВ, ХХІІІ 1985, 5, 655-657; При мешачку, прип, ШВ, ХХІV, 1986, 2, 172-188; Ярмо и чересло, Страка и лустер, Маґарец и язавец, Псовски совити баранови, Стари и млади гавран, Прекрасни печарки, б, ШВ, ХХІV, 1968, 5, 620624; У степи, Вихвальованє у долїни, Слово старого гаврана, б, ШВ, ХХV, 1987, 1, 24-26; Автобиоґрафска призначка, ШВ, ХХV, 1987, 4, 469-477; О баснох, есей, ШВ, ХХV, 1987, 4, 478- 490; Рак и чука, Гавранов син, Галави подводни гавран, Заячи очи, Велькодушни жабух, б, ШВ, ХХV, 491-495; Писмо зоз 2010. року, прип, НК, 1987, 164-165; ЛИТЕРАТУРА – Д. Папгаргаї, Штири нови кнїжки, ШВ, ІХ, 1971, 4, 302308; Г. Надь: Знагоди „Баснох” Штефана Чакана, есей, НК, 1972. 1465-150; Ю. Тамаш: Басни Штефана Чакана, есей, ШВ, ХІХ, 1981, 4, 428-432; Ј. Тамаш: Русинска књижевност, МС, Нови Сад 1984, 184-188; Дю. Латяк: Штефан Чакан и його дїло, портрет, in memoriam, ШВ, ХХV, 1987, 4, 465-468.

79


ЛИТЕРАТУРНО-ПОДОБОВИ КОНКУРС О РУСКЕЙ БАСНИ* „Штефан Чакан”, Нове Орахово, 2006/2007. Руски Керестур, 17. 05. 2008. року ЛИТЕРАТУРНИ РОБОТИ Деян Надь, VI а Основна школа „Петро Кузмяк ”, Руски Керестур Наставнїк руского язика: Ксения Варґа

I награда

Лєвица и лїшка Лїшка допивала лєвици же ридко родзи мали, а и кед родзи та по єдно. Лєвица на тото гвари: - Алє кед родзим, та родзим лєва! Обидвоме Деянове маю исте презвиско, исте мено, оцове им маю исте мено, а школяре ходза до истого оддзелєня. Розликую ше по фарби власох, та єдного волаю Чарни, а другого Били (К. Варґа). Миня Саламун, I Основна школа „Михайло Пупин”, Ветерник Наставнїк руского язика: Мелания Сабадош

II награда

Два кози Стретли ше два кози на узкей драги. Над драгу була висока стина як мур. Под нїма глїбока долїна. Задумали ше кози цо им треба зробиц. Нє могли ше обрациц же би ше врацели одкадз ше рушели. Прето єдна лєгла и випросцела ше по жеми, а друга помали прешла прейґ нєй. Так обидва пошли живи и здрави по своєй драги. Ксения Еделински, V2 Основна школа „Йован Дучич” Петроварадин Наставнїк руского язика: Мария Бесерминї

II награда

Лїшка и сова Лїшка ше вилєговала на цеплим слунку кед коло нєй пребегла преплашена миша. Такой за ню прилєцела сова и опитала ше:

- Кумо лїшко, видзела ши єдну шиву мишу як бежи. Кадзи пошла? - Знаш, мудра сово, видзела сом. На тот бок одбегла. Лїшка указала погришни бок сови, причекала най ше оддалї, а сама понагляла влапиц и поєсц мишу. *

Зборнїк роботох „STUDIA RUTHENICA” 13 (26), Дружтво за руски язик, литературу и културу, Нови Сад, 2008, б. 265-272.

80


Кед ше спущела ноц, ловаре пошли до лєса на лови и глєдали лїшку. Преплашена лїшка ше питала сови: - Видзиш ловарох, мудра сово? - Видзим, кумо лїшко. На тим боку лєса су. Сцекай тадзи. Лїшка послухала сову и улєцела просто под пушку ловарох. Сова стрепала з кридлами и одлєцела. - Як ти мнє, так я тебе, кумо лїшко. Михайло Бесерминї, VI а Основна школа „Петро Кузмяк ”, Руски Керестур Наставнїк руского язика: Ксения Варґа

II награда

Пес и когут Пес Бундаш часто оганял кури по дворе. Ґаздови ше то нє пачело, та Бундаша завязал на ланцущок. Бундаш нє могол оганяц кури, та по цали дзень на нїх брехал. Когутови Феркови ше пачело же пес нє оганя його кури, та ше му так видрижньовал: - Так ци и треба, пшиску. Тераз кури мойо, а я можем шлєбодно гребац по гумнє док ти на ланцу завиваш! Пес на тото одвитовал: - Чекай лєм. Когуту, увидзиме же цо будзе на ютре. Ютре дзень ґаздиня уварела полудзенок и дала Бундашови косци з когута Ферка. Наташа Сабадош, VI а Теодора Бодянец, VI а Основна школа „Петро Кузмяк ”, Руски Керестур Наставнїк руского язика: Ксения Варґа

III награда

Лїшка и кура Стретли ше лїшка и кура при потоку. Обидва сцели пойсц на други бок. Кура ше опитала: - Придзеш и ти, лїшко, зо мну на други бок прейґ мосцика? На тото лїшка одвитовала: - Чом бим ишла так далєко на мосцик кед можем лєм прескочиц? Ниа, так! Лїшка розширела свойо длуги ноги и уж була на другим боку потока. Ище додала: - Нач би ишла и ти, куро, так далєко кед можеш прескочиц так як и я! На тото кура одвитвала: - Лукава лїшко, можебуц мосцик далєко, алє волїм прейсц далєку, алє сиґурну драгу як спаднуц до потока и буц твоя вечера. Кура єй то гварела и предлужела свою драгу ґу мосцику, а лїшка остала без вечери. 81


Яна Еделински, VI б Марина Биркаш, VI б Основна школа „Петро Кузмяк ”, Руски Керестур Наставнїк руского язика: Ксения Варґа

III награда

Два пси Мал раз єден ґазда два пси. Вше ше вадзели кед требало подзелїц даяке єдзенє. Єдного дня ґазда им дал за полудзенок вельку косц. Понеже кажди з нїх сцел лєм за себе, почали ше вадзиц коло того же чия будзе косц. Перши пес гвари: - То моя косц и нє дам ци ю. Ґазда перше мойо мено гварел кед нам ю руцел! Други пес на то одвитовал: - Алє я ю перши вжал! Док ше вони так спричкали, случайно дрилєли косц на бок. Надишла мачка, нацагла лабу даскельо раз, прицагла косц ґу себе та гвари: - Нє знаю гевти два пси же яке ше ми щесце ошмихло! ПОДОБОВО РОБОТИ Предшколски возрост: ВЕРБАС: 1. Петро Медєши, Штефан Чакан: Квоково поуки курчатом, Дзецинска заградка „Гвиздочка” 2. Аня Суботич, Штефан Чакан: Квоково поуки курчатом, Дзецинска заградка „Пажичка” 3. Лука Кошарко, Штефан Чакан: Шпак и соловей, Дзецинска заградка „Пажичка” 4. Ана Медєши, Штефан Чакан: Квоково поуки курчатом, Дзецинска заградка „Гвиздочка” 5. Марко Митрович, Штефан Чакан: Цверчок и пчола, Дзецинска заградка „Пажичка”, Вербас

Награди: I II III

Вихователька руского язика: Геленка Сеґеди

Петро Медєши

Аня Суботич

82

Лука Кошарко


Основна школа: НОВИ САД: Награди: I 1. Аня Гудак, Основна школа „Васа Стаїч”, Нови Сад 2. Яков Чизмар, Коритнявка и заяц, Основна школа „Доситей Обрадович”, Нови Сад 3. Ивана Чордаш: Медведжиков колач Основна школа „Бранко Радичевич”, Нови Сад 4. Марияна Венчельовски, Основна школа „Михайло Пупин”, Ветерник 5. Владимир Венчельовски, Основна школа „Михайло Пупин”, Ветерник 6. Александер Ґнип, Лєв и миша, Основна школа „Никола Тесла”, Нови Сад 7. Соня Гудак, Основна школа „Васа Стаїч”, Нови Сад 8. Мария Римар, Основна школа „Светозар Маркович Тоза”, Нови Сад Наставнїк руского язика: Мелания Сабадош

Аня Гудак

83


КУЛА: 1. Єлена Чордаш, Основна школа „Петефи бриґада”, Кула 2. Мария Драґович, Основна школа „Петефи бриґада”, Кула 3. Саня Полетанович, Основна школа „Петефи бриґада”, Кула 4. Душан Шишарица, Основна школа „Петефи бриґада”, Кула

Награди: II

Наставнїк руского язика: Мария Стрибер

Єлена Чордаш

СУБОТИЦА: Награди: 1. Катарина Будински, Основна школа „Майшански пут”, Суботица III 2. Демиян Паланчаи, Основна школа „Йован Микич”, Суботица 3. Славко Надь, Основна школа „Иван Ґоран Ковачич”, Суботица Наставнїк руского язика: Наташа Ґрунчич

Катарина Будински

84


НОВЕ ОРАХОВО / БАЧКА ТОПОЛЯ: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

Валентин Кишюгас, Основна школа „Чаки Лайош”, Бачка Тополя Урош Славчев, Основна школа „Чаки Лайош”, Бачка Тополя Инес Шайтош, Основна школа „Чаки Лайош”, Бачка Тополя Срдян Ґовля, Основна школа „Чаки Лайош”, Бачка Тополя Ервин Чордаш, Основна школа „18. октобер”, Нове Орахово Александра Митич, Основна шола „„Чаки Лайош”, ”, Нове Орахово Клаудия Ротшинґ, Основна школа „Чаки Лайош”, Бачка Тополя

Награди: III

Наставнїк руского язика: Сенка Славчев

Валентин Кишюгас

 Комисия за препатрунок и вибор роботох: - литературни роботи: Штефан Гудак, писатель, Гелена Гафич Стойков, писателька и Наталия Рамач, лектор - подобово роботи: Биляна Роман, проф. подобови уметнїк

85


Любомир Рац-Кренїцкого

АНЕҐДОТИ ЗОЗ НОВОГО ОРАХОВА ЧИЖМИ У обисцу Рацових (Кренїцкого) було лєм єден пар женских ґумових чижмох. Младша дзивка Гелена, ходзела у нїх до школи, а старша дзивка Ганя вечар до ґаздинї. Два шестри ше часто вадзели пре чижми. Їх младши брат Любо мал коло штири роки и здогаднул ше як их подзелї. Єдного дня вжал чижми и вельки нож и зацагнул ше под посцелку и обидва чижми розрезал на поли. Кед обидва шестри були у хижи, Любо ше вицагнул спод посцелки и єдней дал сари, а другей талпи и гварел же най ше вецей нє вадза, тераз маю обидва чижми. А и так и було бо оцец, после того, купел два пари чижми. НАРИКАНЄ Рацово (Кренїцкого) дзивчата варели полудзенок бо мац и оцец пошли на хованє, умарла баба Дюркова. Дзивчата уварели юшку и вец зоз шпоргета зняли горуци ринґли бо сцели пражиц палачинки. Горуци ринґли винєсли на двор, а там боси бегал їх мали брацик. Нє обачел ринґли и опекол ше на єдней та почал нарату врещац. Праве у тей хвильки коло їх хижи преходзело хованє, а жени почали пригваряц „Сеґинь мали Любко, як санує бабу”, а мац лєм шепла оцови „Цо уж тоти дома напаратовали!” ЛЇКИ Пошла Рускиня зоз Нового Орахова до Бачкей Тополї куповац, та кед є уж там, та купи и комбиновани пращок. Войдзе до апатики, алє ше нє може здогаднуц цо ма купиц. Пробує потолковац, алє апатикарка нє розуми. А Рускиня єй гвари: „Кад је јако хладно ја се јако тресем”. Апатикарка отвори дзвери, видзе на улїчку, враци ше и гвари: „Стварно је јако хладно, слободно се угрејте мало!” БАБО-КАПУТ Пришли унуки (4 и 5 роки) до баби до Нового Орахова. Понеже су народзени у Немецкей, по руски нє знали бешедовац. Бавели ше дзеци на дворе и єден погубел бависко, а други идзе ше поносовац баби плаче и кричи: „Бабо, капут, капут!” А баба на ньго: „Яй сину, нач ци капут, ша юлий мешац”. ПНЯК Враца ше бачи Владо Джуджар зоз роботи, а сушед Любо Новта (Корпашов) го обачел та го вола чи би му помогнул преложиц пняк. Дабоме, бачи Владо 87


пристал, вошли до двора, а Любо го такой понукнул зоз палєнку. Так вони запивали добри два годзини. Владова супруга обачела же Владо пошол до сушеда та пошла опатриц цо же Владо нє приходзи дому. „Та волал ме Любо же би зме пренєсли пняк”, оправдує ше бачи Владо. „Ша, пренєсли сце та можеме тераз дому”. „Та ище зме анї нє почали”, гвари Владо. Дабоме, пняка анї нє було. У ЦЕРКВИ През жиму Рускинї у Новим Орахове предли и ходзели по пияцох предавац цверенки. Цверенки ше найвецей предавали у Чантавире, а там пияц бул внєдзелю та на пияц ишли дзеци. Так єдней нєдзелї хлапци (старосци од 10 до 13 роки) пешо по Чику пошли до Чантавиру. Цверенки розпредали чим сцигли на пияц. Хлапци такой рушели дому, а понеже при пияцу церква, Юлин Ферчов, найстарши медзи нїма, предложел же би вошли до церкви поопатрац. Нукашньосц церкви ошвицовали даскельо швички и нїхто нє шмел войсц. Юлин їх прешвечовал же то у церкви лєм фиґури и нїч нє живе, алє нїхто нє сцел войсц. Юлин вошол сам опатриц, а дабоме мушел шицко и дорушиц. Кед пришол ґу пристолу, а там стої паноцец, у єдней руки трима молитвенїк, а у другей крижик и модлї ше. Юлин го опатра и обрацел єден папер на молитвенїку, а паноцец анї нє клїпнул. Теди, по обичаю паноцец бул цалком лиси и Юлин паноца почал гласкац по глави, а паноцец нїч нє гварел, лєм Юлина дакус моцнєйше черкнул по глави зоз крижиком. Юлин зйойчал и почал сцекац, а пайташе пред церкву питаю ше цо ше случело. Юлин у сцеканю трима ше за главу и кричи: „Сцекайце бо єден нука живи!”. МИЛА МОЯ, БУЛА ШИ ПО МЛЄКО? У Малацковей карчми вше було дружтва. А кед пришла жима, дружтво ше картало и до позно по пол ноци. Же би було интересантнєйше, картали ше на дробни динари. Качмар, бачи Владо ше барз любел картац. Раз ше случело же му нєставало динари. Дабоме, дружтво ше карта, а бачи Владо ше кормаца на карсцелю. Попатра на шанк дзе и каса, алє там шедзи и його супруга Ганя котра нїяк нє виходзи зоз карчми. Бачи Владо ше нє могол дочекац, та ше нараз пита жени: „Мила моя, була ши по млєко?” Дабоме, у карчми ше шицки слатко нашмеяли бо годзина указовала пол ноци. ПАЛЄНКА ПРЕШЛА НА ВОДУ Зарекал ше бачи Владо Бесерминьов же нє будзе вецей пиц алкогол. А и тоту литровку домашнєй палєнки цо на креденцу, гварел жени же може висипац. Андя Мелана кайсовачу засцелєла до заднєй хижи. Кед пораєла видзела же литровка на месце дзе ю и положела. Прешло тому рок. До Бесерминьових наишла кума. Андя Мелана уварела кафу, а знала же кума дакус и попиє та принєсла литровку зоз посцелї. Попиє кума 88


єден погарик и нїч нє гвари. Мелана хвалї чисту кайсу и сипе други погар. У тим до кухнї уходзи бачи Владо. Кед на столє обачел литровку цали ше стресол: „Мелано, ша нє давай куми зоз тей старей палєнки, од давна стої та мала уж прейсц на воду”. „Та, дзе ци палєнка прейдзе на воду?” гвари у шмиху андя Мелана. „Кумо, цо ти гвариш, може палєнка прейсц на воду?”„Даєдна може, гвари кума”. Дабоме, бачи Владо давно попил палєнку и до фляши усипал воду. ЧУВАЙ БО ТОТ КУСА Бачи Владо Джуджаров (Андичов) добре познал мулярску рпботу та го людзе у Орахове часто волали дацо поробиц. Кед ше до валалу почала уводзиц струя, муляре мали вельо роботи. Так бачика Владу волали же би за елетричарами замасцал подзиравени мури. Роби бачи Владо, преруцує празни шпиц по устох и приповеда себе. У єдней хвильки го, якаш йому нєпозната сила, просто зруцела зоз карсцеля на котрим стал, шпиц випаднул до блата, а вон лєжал на жеми. Кед ше дакус змирел, скричал: „Владо чувай бо там куса”. Дабоме, елетричаре на єдним месце нє изоловали дроти та бачика Владу потресла струя. После того бачи Владо задлуго нє сцел робиц за елетричарами бо гварел: „Нє идзем бо там куса” НАЦАГЛИ ДЕСКИ Нєдзеля пополадню, шедза Рускинї на драже и бешедую. Якош ше зведла бешеда о єдзеню, а єдна з нїх гвари: „Боме, мой може добре поєсц, алє и синове на ньго, шицки троме. А боме су и моцни. Гинто мой купел дески и оправяли обор, и задумайце, єдна деска була крадша два центи и мойо хлопи ю нацагли и прибили на обор. КЕРЕСТУРСКИ ЛЕҐИНЄ Єдней нєдзелї пред поладньом бачи Владо Джуджаров бул на мольби при новей хижи. По законченю роботи попил дакус вецей. Наишол на ярок досц широки, полни з воду. Патри Владо, свидоми же го нє годзен прескочиц, а же би го обишол треба исц дакус далєй. Два жени бешедую кус далєй при капурки и єдна му гвари: „Владо, мушиш обисц ярок, друге нєт”. На то бачи Владо кус увредзени гвари: „Цо?! Я, керестурски леґинь най обиходзим воду, нїґда, ша Беґель сом нє обиходзел, алє преплївал”. Руцел ше бачи Владо до ярку, а вода анї по колєна, подзвигнул главу и утар твар од блата, а жени у шмиху ше питаю: „Цоже, Владо?” „Га, випатра заварли шлайс”, гвари бачи Владо вше порихтани за франту.

89


Написи о Новом Орахову СЕЛО НА СТРНИШТУ Десет година Новог Орахова (Извод) Ново Орахово, маја Предратне географске карте нису знале за село Ново Орахово, крај Бачке Тополе. Данашњи његови мештани подигли су га за десет година после ослобођења, на месту где су раније бујале њиве пшенице и кукуруза неколицине велепоседника. Доскорашњи бироши, слуге и бојтари сеоских газди и окрутних зеленаша, постали су преко ноћи власници око две стотине лепо уређених домова, утонулих у сочно зеленило башта, младог дрвећа и украсног шибља. На стрништу покрај каменог колског пута који води од Сенте за Бачку Тополу, дванаестак километара од Тополе, пружиле се широке праве улице и „тргови”, засијале електричне светиљке и огласили се радиоапарати. У великом Задружном дому, с биоскопског платна, Грегори Пек и Ђина Лолобриђида смеше се на ратаре и сточаре новог села на бачкој равници. Мала сеоба Тринаестог маја 1946. године у предвечерје, две колоне крцатих сељачких кола и мала група бициклиста зауставили су се крај малобројних салаша и кућа где ће бити ново село. Жене су скидале товаре с кола, деца су зурила у непознато место и плакла, а људи обигравали око „коначара”, који су по списку размештали приспелу чељад. Тако је у кућама или суседству Мађара, који су и сами раније били бироши, почео нов живот, да би већ кроз једну деценију изникло лепо село са седмогодишњом школим, здравственом станицом, културно просветним и спортским друштвом, земљорадничком и сељачком задругом и Задружним домом. У току неколико првих месеци, дању и ноћу, без престанка, разлегала се стрништем шкрипа сељачких кола натоварених грађевинским материјалом. Палицама и металним тракама премерен је сваки педаљ земље где ће се подићи куће. Свакој од 300 пријављених породица одређено је по 700 квадратних хвати. Подигнуто је преко 190 кућа. У Новом Орахову Десет година у животу једног села прођу брзо и неопажено као дан. Али за Ораховчане ова деценија била је неслућени успон. Иницијатори њихове колонизације Јефрем Џуња, Стеван Чакан и покојни Михал Ковач, често су путовали од Руског Крстура до Београда и увек доносили једну по једну радосну вест. Тада су до касно у ноћ трајали договори колониста како најбоље да искористе помоћ заједнице. 90


Данас у Новом Орахову, шездесет и неколико километара далеко од њихових трошних кућерака и све сивине пређашњег живота, у Руском Крстуру, на скромном слављу десетог рођендана новог села, не заборавља се ниједан детаљ. Готово цело село учланило се у Задругу, а свака четврта кућа има радио-апарат. Задруга „Слога” почела је с једним мршавим коњићем, кога су већ после месец дана украле неке луталице. Доцније су добили десет добрих „Унриних” коња, затим кредит од 90 милиона динара. Сад већ имају велико „економско двориште” са подоста пољопривредних справа и машина. Школа коју су, као и Задружни дом, подигли добровољним радом, добила је четири наставника и учитеља за русински језик. Приходи сваке куће већи су него у многим старим, већим селима у Војводини. Једино се нови свештеник забринуо где да окупља верне на молитву, када се нико у селу није сетио да подигне цркву. Св. Кисић, Политика, Београд, 16. мај 1956. год.

Написи о Новим Орахове Олена Папуґа Нове Орахове - наш наймилши валал Нам, Руснацом, розруцани салаши коло Бачкеи Тополї нє були анї кус важни no 13. маи 1946. року, кед шe ґy нїм зоз Руского Керестура зоз свою худобку закруцену до тканого партка рушела колона бирешох и рисарох. Старобивателє их на салашох нїяк нє прияли: було и наздзиваня и лаца, a велї досц длуго спали под конком. Жаданє мац свою хижочку и кус жемички було моцнєйше. Орех - тварде древо Пo приношенє Закона о аґрарней реформи, у Руским Керестуре було 840 фамелиї хтори мали право достац жем, алє лєм 82 фамелиї мали вецей жеми як допущене. Скоро 600 фамелиї нє мали анї бразду жеми, та ше у Руским Керестуре почало бешедовац о колонизациї, тей нукашнєй, пo хторей людзе могли достац 8 гольти жеми, a нє и хижу як цо доставали колонисти зоз Чарней Гори и Босни. Тедишнї Вепровач найбаржей одвитовал нашим фамелийом, алє народна власц одредзела иншак: нашо людзе мушели пойсц нa пасовиска познати под назву Сентянски Ґунарош. 3а селїдбу було досц заинтересованих, алє до конца шe вeлї предумали и 13. мая 1946. року у жалосней колони було 49 фамелиї. Того пондзелку, гваря, и дзвони звонєли якошик жалоснєйше. До лєта людзе cпaлu пo салашох, нєодлуга приселєни ище колонисти зоз Руского Керестура, та ше 29. юния за 141 фамелию почало мерац жем. Beлї лєдво чекали косидбу же би шe у хижи почало правиц - 50 нараз. Валал ше перше мал волац Бачке Титово, вец Руске Титово... И хто зна цо би ше ище предложело кед би нє було тих - орехох. „Най ше наш валал вола Орахово”, гварели людзе „То тварде древо, зна наджиц чловека, a дава и плоди”. Року 1947. ґу мену Орахово додате Нове, бо шe єден валал у Босни уж так волал. 91


Нове Орахово - наш наймладши валал Валал з дня на дзень роснул, хижи правели и дзеци и старши, a од цеглох на рукох чурела крев полна надїї „Будземе мaц свой валал”, одгуковали пo валалє. Такой створена и Задруґа под меном „Слоґа”, у хторей було 60 фамелиї цо до нєй унєсли 400 гольти жеми, мала зпочатку єдного коня и єден коч. Пошвидко ше розвила и уж о рок постала права мала комуна, a 1949. року у нєй були 550 задруґаре и 136 фамелї (29 мадярски). Отворена пекарня, a власнїк бул Янко Надь. У Задруґи шe доставало хлєб, млєко... Роботи були нормовани, a найвецей трудоднї шe доставало кед ше жало конопу. Хто кельо мал трудоднї, доставал тельо бони. Валал ше дзвигал, навелько ше правело хижи, та уж 1946. року два хижи були уселєни. До 1950. року зоз Нового Орахова ше одселели 76 фамелиї до Суботици, Бачкей Toпoлї за роботу. Добре же бул тот каштель Такой початком єшенї було кoлo 60 школски дзеци, алє, нажаль, зоз колонистами нє пришол учитель, a aнї священїк. Пошвидко до нового валалу приходзи перши новоораховски учитель Владимир Рогаль. Перши годзини ше отримовало пo салашох, алє и за тото найдзене ришенє: школа була у Каштелю (ґаздов маєток). Дoк ше нє направело нови будинок основней школи, школярох шe селєло од будинку бувшей млєчарнї, нa место дзе задруґа, до Младежского дому. Централни будинок ОШ „18. октобер” почали правиц 1960. poкy, a штредком 50-их рокох було 120 школярох. До 70-их рокох у Орахове була руска учителька, вец скоро дзешец роки школяре виучовали руски язик у Бачкей Тополї, a од того школского року факултативне виучоване руского язика преселєне знова до Нового Орахова. Млади ше, як и у Руским Керестуре, такой пo приселеню почали дружиц, гоч було як чежко жиц. Першa „ґаздиня” була Ана Малацкова, алє Каштель требало максимално вихасновац. 3оз курнїка вируцани банти, обилєни є зоз ґаром, та уж бул Младежски дом, сала за танєц, ту виведзени перши скечи, Осиф Бучко грал на гармоники ту ше чувало руски дух. Року 1947. формоване КУД „Петро Кyзмяк” зоз своїма рижнима секциями. О рок бул основани и Фодбалски клуб „Задружни селян” и вше ше чекало змаганя зоз Керестурцами. Ораховчанє „млада груда, алє сами сир” и вше добри у фодбалє. Церква без крижика, дзвонох и турнї Перша руска церква у Новим Орахове була у хижи Дюри и Павлини Фиґецкових. Священїк зоз колонистами нє пришол, алє кажду недзелю Ораховчанє ходзели по паноца до Бачкей Тополї на гайзибанску станїцу. До коча положели фейдерови сиц и - гайд пo паноца. Док 1954. року нє пришол стаємни священїк Кирил Планчак, служби служели о. Бесерминї и о. Гирйовати. Часто шe млада пара писaлa и споведала у нашого паноца, a винчал их часго и мадярски паноцец. Церква направена нєодлуга по приселєню: мури набивали сами Ораховчанє, a мала три хижи и просториї за священїка. Cтoл и образ були олтар, a нє мала анї турню, анї дзвони, анї крижик. Кед дзвонєло нa мадярскей церкви, нашо Руснаци знали же и 92


вони маю Службу - правда, лєм внєдзелю. З початку людзе баржей ходзели, алє ше од нєй пошвидко одбили. Валал без учителя, священїка и дзецох Нове Орахово нєшка сучасни валал: од 1949. року ма телефон, од 1954. струю, од 1963. стаємного дохтора. Ма задруґу, предавальнї, водовод, нове населєнє зоз прекраснима хижами и шицко друге цо валалу треба. Правда то шицко, зоз того материялного боку. A цо зоз духовним? У слизох нaм єдна жена гварела: „Чом нас ту приведли та ше затрациме”. Валал нєшка нє мa руского учителя, священїк зоз дзияком приходзи кажду першу нєдзелю, Ораховчанє нє маю свою власну церкву. Валал стареє, млади одходза. Пpeшлoгo ‘94. нє було анї єдно чисте руске винчанє. Улїца 13. май була руска yлїцa, тераз у нєй єст 5-6 руски обисца, та гваря: „Ми вецей нє жиєме у рускей улїци”. КУД „Петро Кузмяк” и роби и нє роби. Од того школского року почало факултативне виучованє руского язика, a уписани кoлo 20 дзеци. Ha Радио-Бачкей Тополї ше вецей нє емитує програму пo руски, бо, гваря нєт кадри за таку роботу. Од 240 Руснацох, кельо их єст у Новим Орахове, на Службу Божу ходза 15-18 жени, млади лєм дакеди дахто, забегнє. Випровадзели нас зоз словами: „Лєдво чекаме пойсц до церкви, там прегвариме пo руски, шпиваме пo руски, алє Служба тaк швидко прейдзе же нaм ше видзи же зме шнїли же зме були вєдно”. Руске Слово, Нови Сад, 15. юний 1995. року

Руски нєвести у Новим Орахове

93


Мария Афич

ҐУ ИСТОРИЇ НОВОГО ОРАХОВА Перши поховани Руснак Владо Горняк Як познате, Руснаци ше зоз Руского Керестура до Нового Орахова населєли y повойновей колонизациї, яка орґанизована 1946. року. Перши фамелиї зохабели свой Керестур 13. мая и на кочох рушели на драгу до нового, як ше познєйше указало, и нє цалком сиґyрного живота. На тот завод, сцели зме спомнуц єден деталь зоз перших рокох нового руского населєня. Медзи иншим, Руснаци y новим валалє орґанизовали и образовни и вирски живот. Учитель Рогаль учел руски дзеци, a зоз Керестура раз мешачно приходзел паноцец служиц Службу Божу y обисцу Будинскових. Дзешка концом 1948. року, за новим населєньом одредзене место за руски теметов дзе бул поставени и пошвецени перши древени криж. На пошвецаню єден челєднїк пригварел: ,,Но, хто ту будзе перши поховани.” Дзешка o рок и пол, перши поховани бул правe вон Владо Горняк. Бул перши май 1950. року, та на швето орґанизована преслава. Млади хлопи бавели фодбал. У штред змаганя, Владо нараз спаднул. Його оцец го душнє на кочу везол до дохтора. Требало сцигнуц перше до Бачкей Тополї на ґенцию, a отамаль на гайзибан до Суботици. Алє уж y драже, на самей станїци, Владо ше видихал. Випатpа же му пукло лєбо шлєпе черево, лєбо вред. Було му лєм 29 роки. Бул перши поховани на новим руским теметове, такой коло крижа. Нажаль, нєшка од його гроба нє остали шлїди. За собу Владо зохабел супругу Феброну, нaродзену Венчельовски 1923. року и двойо мали дзеци: Иринку народзену 1943. и Владу народзеного 1945. року. У Новим Орахове бивaли вєдно y єдним обисцу зоз Фебронову шестpу, одату Туринского. Владов оцец Петpо, зоз двома синами, Якимом (1932-2000) и Петром (1933), як ґдовец други раз оженєти, тиж бул приселєни до Нового Орахова. По Владовей шмеpци, його супруга Феброна ше врацела назад до Керестypа. O даскельо роки ше одала за ґдовцa Мирона Джуджара, котpи мал свойо тройо дзеци. Феброна умарла 1995. року, a єй дзивка Ирина одaта Афичова, 2002, док син Владо и нєшка зоз свою фамелию жиє y Кули. Тот запис зме зробели по здогадованьох наймладшого брата Владу Горняка – Петра и його супруги Марї (котра тиж теди як 12 рочне дзивче жила y Новим Орахове). Як и велї, и їx родичи ше o даскельо роки, пре вельку обовязку врацели назад до Керестура, дзе Горняково и нєшка жию. Руске Слово, Нови Сад, 30. юлий 2004. року

94


RUSNACI U NOVIM ORAHOVE (Viglwdovacki proєkt - 2003-2009) Rusnaci {e do Novogo Orahova priselwli 13. may 1946. roku zoz Ruskogo Kerestura. Od tedi pre{lo vecej yk {ejsc deceni< (63 roki), odnosno to sedma deceniy `ivota u sivernej ~asci Ba~kej, u Op{tini Ba~ka Topoly. Spram potera{n<h spoznanqoh o Novim Orahove pisane, alw poznate `e sistemati~ni viglwdovany i spatrany po teraz nw bulo. Dru`tvo za ruski yzik, literaturu i kulturu predlo`elo `e bi {e po~alo zoz viglwdovanqom, pod nazvu: “Rusnaci u Novim Orahove” - “Rusini u Novom Orahovu” ([ejsc deceni< `ivota Rusnacoh u Novim Orahove – 1946 - 2006). Viglwdovanw po~alo zoz otrimovanqom okruglogo stola (aprila 2003. roku) na htorom per{a ~asc bula po{vecena literaturnej tvor~osci basnopisately [tefana ^akana (Ruski Kerestur, 10. 04. 1922 - Subotica, 23.05.1987- Subotica/ Nove Orahovo, 25.05.1987), ~iy 80-ro~n<ca od narodzeny ozna~ena 10. aprila 2002. roku u Novim Orahove, a u drugej ~asci spatrena mo`l<vosc viglwdovany veceй podru~oh (oblascoh), fazi viglwdovany, termini, rozpisani konkurs o ruskeй basni i vidavanw prigodnej publikaci< zoz isti nazvu. Zoz viglwdovanqom oblapeni podatki o privrednih, dru`tvenih, prosvitnih, kulturnih, sportskih aspektoh `ivota Rusnacoh u Novim Orahove za pre{li 63 roki. U viglwdovanx, popri ~lenoh Podru`n<ci Dru`tva za ruski yzik, literaturu i kulturu u Novim Orahove u~asc v`ali i drugi fahovci (pisatelw, istori~are, novinare, publicisti ...) htori pisali o dzepowdnih aspektoh `ivota Rusnacoh u Novim Orahove, abo na odvituxci sposob mali, abo max kontakti zoz tim {tredkom, potim po~itovatelw kulturnogo na{l<dstva togo {tredku, {kolyre htori viu~ux ruski yzik zoz elementami nacionalnej kulturi, abo viu~ovali, a nw pretargli kontakti zoz pestovanqom ruskogo yzika, literaturi i kulturi u Novim Orahove i {ir{e. Zoz viglwdovanqom rukovodzi Viglwdovacki tim od 8-10 ~lenoh. Rukovoditelq Viglwdovackogo timu: Senka Slav~ev – Papu}a, nastavn<k ruskogo yzika - profesor klasnej nastavi u Osnovnej {koli i predsidatelq Podru`n<ci Dru`tva u Novim Orahove, vwdno zoz predstavitelymi KUD “Petro Kuzmyk”, Mesnej zawdn<ci i Biblioteki u Novim Orahove. Viglwdovanw oblapy toti calosci: 1. Priselwnw Rusnacoh do Novogo Orahova: fameli<, ~islo, zan<many. Obstavini u Novim Orahove, odnosno na tih prostoroh (materiylni, zanytosc...), budovanw hi`oh, obiscoh, {kola, cerkva, drugi obwkti u mesce (mesna kancelariy, zadru}a...), ruski ul<ci itd. 2. Kulturni i prosvitni robotn<ki i tvoritelw zoz Novogo Orahova i htori robeli u Novim Orahove <h an}a`ovanw u prosviti, kulturi, dru`tvenim `ivoce, potim virski `ivot, sportski aktivnosci, privredna d<ylnosc, remeseln<ctvo, polqoprivreda i drugi oblasci i zan<many.

95


3. Manifestaci< i programi, obrazovna i kulturna d<ylnosc htora {e odvivala u skorej{ih ~asoh, napr. po~atok i robota ruskej {koli, prehod oddzelwnqoh do Ba~kej Topol<, pestovanw ruskogo yzika snovanw KUD, programi, teatralna, folklorna, horska d<ylnosc, sotrudn<ctvo zoz drugima (ruskima) {tredkami, robota Literaturnej sekciy “[tefan ^akan” itd. 4. Materiylna kultura Rusnacoh u Novim Orahove: ruske obisce; tkany, vi{ivki, oblw~ivo, varenw – specifi~nosci po htorih {e Rusnaci rozlikux od drugih nacionalnih zawdn<coh u okru`enx. Prizberovanw i drugih furmoh kulturnogo na{l<dstva: foto}rafi<, kn<`ki, novini, faksimili itd. 5. Usni folklor Rusnacoh u Novim Orahove, zapisovanw usnej narodnej tvor~osci na htoru {e poteraz nw obracala povaga. Tu prihodza do oglydu dru`tveni obi~a<: narodzenw, krescenw, vin~anw, svadzba, hovanw i drugi formi tradicijnej narodnej tvor~osci. Viglwdovacki tim: Senka Ben~ik, rukovoditelq, Vladimir Ma}o~, Mihajlo Edelinski, Lxbomir Rac Kren<cki, Ykim Ki{xgas, Zdenka Fontanq, Gelena Papu}a, Suzana Mikita, Tatyna Duda{, Nata{a Emejdi, Mariyna Barna, Tatyna [ajto{, zoz potrimovku i fahovu pomocu: Irini Papu}a, L<lyni Radulova~ki, Ynka Barni, dr Ma}daleni Veselinovi~ [ulc , dr Xliyna Rama~a, Mirona @ iro{a, Ivana ^akana, Melani< Rimar, Milici i Ynka Racovih, Leoni Malacko, Melani< Arva<, Nadi Kolo{ny<, Ysminki Sabado{ i drugih htori {e odvolax i dax informaci<, abo pomo`u pri zberanx podatkoh i prilogoh.

Реализация виглєдовацкого проєкту Отримованє округлих столох „Културни и просвитни живот и дeмоґрафски обставини у Новим Ораховe” „Басна у литератури и настави руского язика” Перши округли стол отримани 12. дeцeмбра 2003. року на хторим свойо сообщeня прeзeнтовали: Мeлания Римар, Нови Сад: Насeльованє Нового Орахова по Другeй швeтовeй войни; Владимир Маґоч: Нове Орахово: Културни живот Руснацох у Новим Ораховe; Иштван Ковач: Нове Орахово: Рожа Ковач, супруга И. Ковача у його одсустве презентовала виводи зоз виглєдовацкей роботи зоз 1985. року, написаней по мадярски хтора ше одношела на дeмоґрафски виглєдованя и обставини у Новим Ораховe; Сенка Бенчик: Нове Орахово: Руски учителє у Новим Орахове;

96


Други округли стол отримани 16. децембра 2005. року на хторим учасц вжали: Янко Рац: Руски Кeрeстур: Памятки з нашого наймилшого валала Нового Орахова; Милица Рац: Руски Кeрeстур: Памятки з нашого наймилшого валала Нового Орахова; Мирон Жирош, Казинбарцика, Мадярска: Привредни и социялни обставини у Руским Керестуре такой по ошлєбодзеню, аґрарна реформа и колонизация Руснацох до Сенчанского Ґунарошу (зоз сериї емисийох Радио Нового Саду: „Давно, давно то було”); Любомир Рац-Кренїцки, Нове Орахово: Анеґдоти о Руснацох у Новим Орахове; Иштван Ковач: представел свою роботу о дeмоґрафских виглєдованьох и обставинох у Новим Ораховe, преложену з мадярского на сeрбски и руски язик. Треци округли стол отримани 25. марца 2006. року як семинар за наставнїкох руского язика на тему: „Басна у литератури и настави руского язика” Др Яков Кишюгас, Нови Сад: Басна у настави и воспитно-образовней роботи на руским язику; Сенка Кажич, Бачка Тополя: Басна и „наравоучения” Доситея Обрадовича; Штефан Гудак, Нови Сад: Штефан Чакан (1922-1987), руски баснописатель; Предложене розписованє литературно-подобового конкурсу о рускей басни Шварти округли стол отримани 8. децембра 2006. року на хторим пречитани, або наявени тоти прилоги: Йосафата Йовович, нар. Биндас, Беоґрад: Була сом учителька у Новим Орахове; Леона Малацко, Нове Орахова: Моя учительска и педаґоґийна робота у Новим Орахове; Ирина Папуґа: Сенка Бенчик: професор класней настави - наставнїк руского язика; О. Владислав Рац: Церковни живот Руснацох у Новим Орахове; Любомир Рац-Кренїцки: О спорту и спортских досягох у Новим Орахове; Еуфемия Козар: Здогадованє на Нове Орахово зоз подобовима прилогами; *** Источашнє предложене менованє редакциї за видаванє пригодней публикациї – кнїжки о 60 рокох Руснацох у Новим Орахове у хторей буду обявени прилоги зоз штирох округлих столох, як други пригодни написи о Новим Орахове, виберу ше фотоґрафиї и илустрациї, поглєдаю финансийни средства за друкованє итд. Часц кнїжки будзе пошвецена литературно-подобовому конкурсу о рускей басни зоз подобовима роботами дзецох и школярох цо и реализоване.

97


РЕЗИМЕ Књига о Русинима у Новом Орахову обухвата теме везане за културни и просветни живот и демографске прилике у Новом Орахову, које су биле презентоване на четири округла стола одржана у оквиру обележавања 60-годишњице насељавања Русина из Руског Крстура у Ново Орахово (1946-2006). Први округли сто је одржан 12. децембра 2003. године, други 16. децембра 2005. године, трећи 25. марта 2006. године и четврти 8. децембра 2006. године. У књизи су објављени прилози о ликовним ствараоцима из Новог Орахова, попис Русина у Новом Орахову (2006), као и резултати књижевног и ликовног конкурса на тему русинске басне, а такође и већи број фотографија из живота и рада Русина у Новом Орахову. REZÜMÉ A zentagunarasi ruszinokról szóló könyv Zentagunaras kulturális és közművelődési életével, valamint demográfiai jellemzőivel kapcsolatos témákat ölel föl, melyekről szó volt a bácskeresztúri ruszinok Zentagunarason való betelepítésének 60. évfordulója (1946-2006) alkalmából szervezett négy kerekasztali összejövetelen. Az első kerekasztal 2003. december 12-én, a második 2005. december 16-án, a harmadik 2006. április 25-én, a negyedik pedig 2006. december 8-án került megrendezésre. A könyv írásokat tartalmaz a zentagunarasi képzőművészekről, közli a zentagunarasi ruszinok népszámlálási adatait (2006), továbbá a ruszin állatmesék témájára kihirdetett irodalmi és képzőművészeti pályázat nyertes munkáit, valamint több, a zentagunarasi ruszinok életét és munkáját megörökítő fényképet is tartalmaz. РЕЗИМЕ Кнїжка о Руснацох у Новим Орахове облапя теми вязани за културни и просвитни живот и демоґрафски обставини у Новим Орахове, хтори були презентовани на штирох округлих столох отриманих у рамикох означованя 60-рочнїци насельованя Руснацох зоз Руского Керестура до Нового Орахова (19462006). Перши округли стол отримани 12. децембра 2003. року, други 16. децембра 2005. року, треци 25. марца 2006. року и штварти 8. децембра 2006. року. У кнїжки обявени прилоги о подобових творительох зоз Нового Орахова, попис Руснацох у Новим Орахове (2006), як и резултати литературного и подобового конкурсу на тему рускей басни, а тиж так и векше исло фотоґрафийох зоз живота и роботи Руснацох у Новим Орахове. SUMMARY

98


ФОТОҐРАФИЇ ЗОЗ НОВОГО ОРАХОВА И О НОВИМ ОРАХОВА

99


100


Дзелєнє жеми нашим Руснацом у Новим Орахове (Сентянским Ґунарошу), 29-30. V 1946. року

Новоприселєни Руснаци на полю (1946)

101


Хлопи ше лапели до роботи

Коси наоштрени, косидба може почац ...

102


Сцигла механїзация: трактори, шеячки, сецери ...

Задруґаром СРЗ „Слоґа” вельо помогол тактор C 14031

103


На трактору ше ишло на роботу ....

Превожело ше мехи полни зоз витлаченим житом

104


При новим комбайну ZMAJ ше швечело и висликовац

Штефан Чакан (стої пияти з лївого боку) зоз Новоораховчанями

105


Косидба …

… тлачидба

106


Oдпочивок при трешки ...

жатва закончена ...

107


... венци як знак припознаня за посцигнути успих и добри род на полю (1962)

Дзивчата зоз венцом

108


Вредни Новоораховски жени и дзивчата порихтани за роботу у загради, на полю ...

Младеж на роботней акциї

109


У природи …

Владо Малацко, Дюра Варґа, Ристa и Mирон Kиш на пажици при Каштелю

110


Роботнїци СРЗ „Слоґа” пред млєчарню

111


Просвита и образованє

Школяре у Новим Орахове

Руски школяре зоз учительом Йовґеном Планчаком (1952)

112


Учителька Мелания Аранка Планчак зоз школярами

Школяре у Новим Орахове зоз учительом Янком Медєшом, 1951/52. року

113


Микола Сеґеди, учитель зоз школярами у Новим Орахове

Опрез школи зоз учительку Милицу Рац

114


Новоораховски школяре зоз учительку Милицу Рац (VI класа)

Янко Рац зоз школярами VI класи у Новим Орахове

115


Терашнї будинок Основней школи „18. октобер” у Новим Орахове (2009)

Сенка Бенчик, директор Основней школи у Новим Орахове

116


Основнљ школљ „18. октобер” у Новим Орахове

Основна школа у Новим Орахове була домашня 5. ювилейному стретнуцу Руских школох (1998)

117


Програма руских дзецох у Основней школи у Новим Орахове

Стретнуце зоз писательом Владимиром Сабо Дайком (2008)

118


Церковни живот Руснацох у Новим Орахове

Владика др Дюра Джуджар служи службу у Новим Орахове

Владика др Дюра Джуджар и о. Владислав Рац, Новоораховски парох

119


Новоораховски Руснаци у церкви (2006)

120


Округли столи о Руснацох у Новим Орахове 2. округли стол - 16. 12. 2005. року

Наставнїца Сенка привитала учашнїкох у просторийох КУД „Петро Кузмяк”

Школяре виведли пригодну програму

121


Реферати презентовали: Иштван Ковач, Мирон Жирош, Любомир Рац Кренїцки, Янко Рац и Милица Рац

Михайло Еделински, Рожа Ковач, Ирина Папуґа, Иштван Ковач и Мирон Жирош на сходзе

122


Янко и Милица Рац бешедовали о часох кед учели дзеци у Новим Орахове

3. округли стол - семинар о рускей басни 25. 03. 2006. року

Предсидуюци и учаснїки семинара о рускей басни Ирина Папуґа, Мелания Сабадош, др Яков Кишюгас, Сенка Кажич, Штефан Гудак

123


Слово др Якова Кишюгаса о басни у настави и воспитно-образовней роботи на руским язику

Сенка Кажич: Басна и „наравоучения” Доситея Обрадовича

124


Тат’яна Бучко Рац, член Нациналного совиту Руснацох на семинаре

Виховательки и професорки руского язика учашнїки семинару

125


Наставнїци руского язика на семинаре

Члени КПД „Петро Кузмяк” и руских медийох на сходзе

126


Документарна вистава о Штефанови Чаканови и вистава кнїжкох

При гробе Штефана Чакана на руским теметове у Новим Орахове

127


Литературни конкурс „Штефан Чакан” о рускей басни

Любица Чакан, придава награди успишним школяром баснописательом зоз Литературного конкурсу о рускей басни (Руски Керестур, 7. 05. 2008)

У Основней школи и ґимназиї „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре з нагоди додзельованя наградох о рускей басни: Мария Дорошки, Владимир Дудаш, Иринка Папуґа, Любица Чакан и Сенка Бенчик

128


4. округли стол - 8. 12. 2006. року

Школска програма под час 4. округлого стола

Вистава фотоґрафийох о прешлосци Руснацох у Новим Орахове (состойна часц кнїжки)

129


Спортски активносци

Фодбалере

130


Кошаркашки

Змаганє у шаху

131


Бициґлисти зоз Руского Керестура сцигли до Нового Орахова, 13. 05. 2006. року

... нащивели Словацку

... по наш стари край прешли на бициґлох стотки и стотки километри

132


Означованє 60-рочнїци од насельованя Руснацох до Нового Орахова (13. 05. 2006)

133


ЕТНО ВИСТАВА ПОД ЧАС ПРОГРАМИ

Кудзель

Видли, рошта, пранїк, сакайтов, судзина ...

Пейґли, руски парток, руски вишивки

134


Програму у Кино сали у Новим Орахове, водзела Сенка у рускей сукнї

Госци и домашнї на програми з нагоди 60-рочнїци у Доме култури у Новим Орахове: Славко Орос, Ирина Папуґа, Янко Барна, Рожа Ковач

135


Дзецинска часц програми ...

... лупаю кукурицу за пуканки

136


Театрални слички зоз живота Руснацох у Новим Орахове

Женска шпивацка ґрупа зоз Нового Орахова на програми

137


Руски танци - фолклорна секция и руски шпиванки – солисти и оркестер КУД „Петро Кузмяк”

Здогадованє на часи просвитней роботи у Новим Орахове (50-рокох 20. вику)

138


О. Владислав Рац, Янко Рац, Милица Рац, Рожа Ковач, Еуфемия Паланчаї

Стретнуце за паметанє Славко Пап, ......... Янко Бучко, Янко Барна, Ксения Палатинус, Урош Славчев (дзецко)

139


Госци на програми зоз Суботици, Кули, Нового Саду, Бачкей Тополї итд

Новинаре „Руского слова” Оленка Папуґа, Блаженка Хома Цветкович, Оленка Сакач Планчак и Михайло Симунович

140


Садржај

Уводна реч .......................................................................................................................... Előszó.................................................................................................................................. Уводне слово ...................................................................................................................... Стеван Ковач: Нове Орахово, Географски аспекти ........................................................ Kovácz Sztevan: Zentagunaros, Földrajzi szempontok ...................................................... Стеван Ковач: Нове Орахово, Ґеоґрафски аспекти ........................................................ Любомир Рац-Крeнїцкого: Нашо Нове Орахово ............................................................ Мелания Римар: Насельованє Нового Орахова после Другей шветовей войни .......................................................................... Мирон Жирош: Колонизованє Руснацох до Нового Орахова ....................................... Попис Руснацох у Новим Орахове (2006) ..................................................................... Любомир Рац-Кренїцкого: Кед зме були у Чику ............................................................. Владимир Маґоч: Културни живот Руснацох у Новим Орахове .................................. Янко Рац: Памятки з нашого наймилшого валала - Нове Орахово .............................. Милица Рац: Памятки з нашого наймилшого валала - Нове Орахово ......................... Йосафата Йовович Биндас: Була сом учителька у Новим Орахове ............................. Леона Малацко: Моя учительска и педаґоґийна робота у Новим Орахове ................. Ирина Папуґа: Сенка Бенчик, професор класней настави - наставнїк руского язика ........................................................................................... Сенка Бенчик: Руски учителє у Новим Орахове ............................................................ Eвфемия Козар Koвачевич: Здогадованє на Нове Орахово........................................... Славко Колошняї, маляр аматер зоз Нового Орахова .................................................... Штефан Гудак: Штефан Чакан - баснописатель ............................................................ Конкурс о рускей басни .................................................................................................... Любомир Рац-Кренїцкого: Анеґдоти зоз Нового Орахова ............................................ Писали о Новим Орахове „Политика”, Село на стрништу, Десет година Новог Орахова ..................................... „Руске слово” о Новим Орахове Олена Папуґа: Нове Орахово - Наш наймладши валал ................................................. Мария Афич: Ґу историї Нового Орахова, Перши поховани Руснак ........................... Руснаци у Новим Орахове: Виглєдовацки проєкт (2003-2009) .................................... РЕЗИМЕИ: Резиме................................................................................................................................. Összefoglaló........................................................................................................................ Резиме................................................................................................................................. Summary ............................................................................................................................. ФОТОҐРАФИЇ ЗОЗ НОВОГО ОРАХОВА И О НОВИМ ОРАХОВЕ ............................

141


ДРУШТВО ЗА РУСИНСКИ ЈЕЗИК, КЊИЖЕВНОСТ И КУЛТУРУ ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ (1970-2009)

Издавање књиге РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ RUSZINOK ZENTAGUNARASON РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ помогли: Покраински секретаријат за прописе, управу и националне мањине Националини савет русинске националне мањине Скупштина општине Бачка Топола Месна заједница Ново Орахово Завод за културу Војводине

CIP − Каталогизација у публикацији Библиотеке Матице српске, Нови Сад РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ, RUSZINOK ZENTAGUNARASON, РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ Нови Сад : Дружтво за руски

язик, литературу и културу, 1989−. − 23 cm ISSN 978-86-85619-14-4 COBISS.SR-ID 2

РУСИНИ У НОВОМ ОРАХОВУ, RUSZINOK ZENTAGUNARASON, РУСНАЦИ У НОВИМ ОРАХОВЕ

Издавач: Друштво за русински језик, књижевност и културу, 21000 Нови Сад, В. Путника 2, Tираж: 500, Oбим: 9 штампарских табака, Штампа: Нови Сад, 2009. године zkvnevladine@nscable.net

064 19 75 281 papugai@nadlanu.com

142


Rusnaci u Novim Orahove  

Rusnaci u Novim Orahove

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you