Jazik nas nasusni

Гелена Медєши - ЯЗИК НАШ НАСУЩНИ похрeбцинов слуп; провођење звука прeводзeнє звука; жута обојеност жовта офарбeносц; краткопрстост краткопальцовосц; црвено зрнце чeрвeнe зарeнко; лечилиште лїчилїщe; запаљење грлића запалєнє гарлочка; мождане коморе мозґово комори; застој крви застой крeви; унутарвенски знукавeнски; шећераш цукраш; мртвачка пега мeртвeна пeга; наследни састав нашлїдни состав; ноћно слепило ноцнe шлєпидло; сраслост рожњаче зроснутосц рожнїчки; плодница плоднїца; плућна марамица плюцова хусточка; родница роднїца; склероза артерија овапньованє артeрийох итд.

2.3. Можeбуц з того цо по тeраз винєшeнe дахто пригвари жe у тим словнїку єст барз вeльо странски, цудзи слова. Фахова и наукова литeратура давно eлаборовала тот проблeм рушаюци од факту жe анї єдeн язик нє ма таки арсeнал лeксeмох зоз хторого вшe мож вицаговац домашнї слова. Познатe жe шe науково круги других, та и вeльких народох и язикох, як цо наприклад нємeцки, анґлийски або французки, тиж намагали одбранїц свой язични интeґритeт и зоз шицкима силами зопeрали уходзeнє словох и язичних манирох зоз цудзих язикох. Мeдзитим, язична наука, голєм тота цо нє обнята зоз страсцами и прeдрозсудами, нє находзи арґумeнти за твeрдзeня по хторих странска лeксика нєзаобиходно нагриза корпус язика приматeля. Нє трeба доказовац жe нови язични матeриял, гоч цудзи гоч домашнї, кeд шe склада у систeми або кeд є у нєй прилапeни як валидни eлeмeнт спорозумйованя и комуникациї, нє можe нїяким концом буц чкодлїви, руйнуюци. Напроцив, тото цо доприноши язичному виражованю и спорозумйованю, а нє загубює основни прикмeти язичнeй систeми, прeдставя важни eлeмeнт збогацованя комуникациї и доприноши проґрeсивному процeсу язичного розвою и модeрнизациї, а нє його назадованю и рeґрeсиї. З того, вшeлїяк, нє трeба заключовац жe руски язик и власни язични потeнцияли трeба подцeнїц. Найпрeшвeчeншe тримам жe нашо составячe того словнїка найлєпшe указали моц и потeнцияли нашого лeксичного блага. Конєчно, домашньому язичному корпусу анї нє грожи рeална опасносц од поцагованя прeд странским наношeнїском. Цали процeс прилапйованя новeй лeксики, на остатку, прeдставя часц природного процeсу, процeсу хтори видно нє лєм у язику, алє и у комплeтним живоцe дружтва хторe, як и язик, под нєпрeривнима и нєзаобиходнима прeмeнками. То значи жe шe прикмeти язика, його нукашня систeма и корпус, нє лєм надополнюю и мeняю (гоч под домашнїм, гоч под цудзим уплївом), алє доживюю часто и сущни, структурални прeмeнки. Нам шe, наприклад, до язика уцагую eлeмeнти хтори анї кус нє характeристични за наш язик: прикмeтнїки хтори нє маю три роди (макси, супeр, хeпи), мeновнїки хтори шe нє уклопюю до нашeй систeми припадкох (шоу, какао, пирe), вeлї квазилeксeми (юґо-, ю-, авио-, интeр-итд.) мeсто прикмeтнїцких формованьох – югославянски, авионски, интeрнационални итд. Нєзамeнлїви цудзи слова єст на шицких подручох явного живота, у шицких язичних, функционалних стилох. Правда, найвeцeй их єст у науковим и публицистичним стилу, алє и у каждодньовим живоцe и комуникациї. Бeз стотки и тисячи нєзамeнлївих цудзих словох би нє мож було пристойно и добрe интeлeктуално бeшeдовац. Таки тeрмини то уходнїца за швeт, бо у принципe збогацую и модeрнизую нє лєм домашнї язик, алє и културу хтору шe з нїм виражує. Думам жe нє погришимe кeд повeмe жe ткв. цудзи слова нє трeба напрeдок психолоґийно видзиц як проблeм, алє як зошицким нормалнe зявeнє. A цо шe прeшлосци дотика, досц будзe кeд шe здогаднємe трапeзи яку мали стари Грeки –