Гелена Медєши З червеним виправене by Zelimir Pap

Гелена Медєши

З ЧЕРВЕНИМ ВИПРАВЕНЕ – язични поради з лекторских призначкох – III часц

Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад 2014

Гелена Медєши З ЧЕРВЕНИМ ВИПРАВЕНЕ Видаватель: Дружтво за руски язик, литературу и културу Нови Сад За видавателя: Ирина Папуґа Рецензенти: проф. др Юлиян Рамач мр Ксения Сеґеди проф. др Михайло Фейса Язични консултант: Юлиян Пап Дизайн рамикох: др Михайло Лїкар Биляна Чакан Компютерски обробок: Logic line, Нови Сад Друкарня: FB Print, Нови Сад ISBN 978-86-85619-34-2

================================================= Едиция: Образованє (7)

=================================================

З червеним виправене

УВОДНЕ СЛОВО Наука о язику нє находзи арґументи за твердзеня по хторих цудзи слова и вирази нагризаю корпус язика примателя. Нови язични материял, кед „пасує“ до системи, нє може буц на чкоду. Напроцив, тото цо доприноши язичному виражованю и розуменю, а нє губи основни прикмети язичней системи, представя важни елемент збогацованя комуникациї и допомага проґресивному процесу язичного розвою и модернизациї, а нє його назадованю и реґресиї. Поправдзе, велї странски слова (ту рахуєме и сербски) анї нє вше можеме зачерац з домашнїма, та их вец нє мож елиминовац. Видумовац нови слова нє найлєпше ришенє, бо наша язична система або нє вше одвитуюца за таки иновациї, або анї нєт можлївосци на таки способ задоволїц шицки потреби яки язична стварносц вимага. Домашнї еквиваленти, кед же их єст, звичайно нє функционую як подполни синоними, у складзе з линґвистичним принципом по хторим єдно з двох паралелних словох синонимского ранґу з часом або приме иншаке значенє, або ше страци. Таки процес нє дава линґвистичну леґитимацию за началне одуперанє цудзим словом и виразом. 7

Гелена Медєши

Медзитим, кед ше цудзи слова и вирази хаснує без правей мири и велькей потреби, часто з фалшивим прешвеченьом же ше вец зохаби упечаток о векшей фаховосци и ученосци – одуперанє ище як потребне. Алє, кед рационални и селективни пуризем нєобходна предпоставка чуваню язика, гоч лєм у смислу препреченя за нєконтроловане хаснованє цудзих язичних елементох, у „чистоти“ язика заш лєм нє треба превершовац. Традиционална мудросц у стилу „нач нам цудзе кед маме свойо красне слово“ зна часто знєвериц, бо ше семантични и асоциятивни поля нє складаю у подполносци. Тоти цо преучую контактни феномени у язику єдинствени у заключеню же ше вельо койчого у язику може зявиц под уплївом других язикох, алє же ше найлєгчейше прилапює, и найлєпшу персективу ма, тото цо у системи примателя уж ма подлогу. При ґенетски подобних язикох (як цо сербски и руски), окреме кед єден з нїх у доминантним одношеню на други, дзвери за нєконтроловане преберанє нє лєм словох алє и цалих виразох – нащежар отворени. Чуваре язика маю задачу голєм облєчиц таки слова до руских шматох и так охраньовац тото важне означенє нашого националного идентитету. У тей кнїжочки дати праве таки приклади нєконтролованого пребераня язичних елементох зоз сербского язика. Тоти приклади нє претендую мац наукову димензию, алє лєм указац же прилапюєме язичну реалносц, нє закладаме ше за пуризем у нашим язику, алє нє шмеме буц анї барз толерантни ґу цудзим висловом хтори можеме мирней души зачерац з домашнїма цо знача исте. Авторка

З червеним виправене

БУЦ ОД ХАСНУ Познате нам же єст людзох цо лєм патра свой хасен. Дакеди и ми сцеме вицагнуц хасен з дачого, а дакеди ше з правом питаме же яки хасен з того. Дараз, заш, и ми сцеме мац хасну од дакого або з дачого (спомогнуц ше з даким або з дачим). Алє, чи нам дацо може буц од хасну? Нє требало би буц, алє ниа яки зме приклади призначели у наших медийох: Як медиї можу буц од хасну нєвладовим орґанизацийом? Совити хтори можу буц од хасну ґаздиньом. Информациї хтори би вам могли буц од хасну. Лимун – як вам шицко може буц од хасну. Научце нєшка цо вам годно буц од хасну наютре. Дзешец „трики“ хтори можу буц од хасну. Тот портал велїм може буц од хасну. Одкрице хторе будзе од хасну цалому чловечеству. Воєни священїки од хасну и войску. Добри одношеня Босней и Сербиї можу буц од хасну шицким гражданом. Вираз буц од хасну директни преклад сербского бити од користи, алє так преложена фраза у нашей давней периодики нє зазначена. Нашо и прости и учени людзе би поведли же дацо на хасен (як, поведзме, и: на чкоду) або хасновите, а вирази яки зме записали напредку би могли глашиц так: Як медиї можу буц на хасен нєвладовим орґанизацийом? Совити хтори можу буц хасновити ґаздиньом. Информациї хтори би вам могли буц на хасен. Лимун – як вам шицко може буц хасновити. Научце нєшка цо вам годно буц на хасен ютре. Дзешец „трики“ хтори можу буц хасновити. Тот портал велїм може буц хасовити. Одкрице хторе будзе на хасен цалому чловечеству. Воєни священїки на хасен и войску. 9

Гелена Медєши

Добри одношеня Босней и Сербиї можу буц хасновити (на хасен) шицким гражданом. Тота статя би, значи, нє требала буц од хасну тим цо ше отримац дух нашого язика трудза, алє би требала буц хасновита або буц на хасен и указац же зме вельо раз анї нє свидоми кельо койчого прилапюєме до нашей бешеди. А кед же наша култура висловйованя наш дом, вец наша мацеринска бешеда ключ од уходних дзверох.

З червеним виправене

БУЦ У МОЖЛЇВОСЦИ Слово буц ма у нашим язику вецей значеня, та так гвариме: то було вжиме; схадзка будзе наютре; вона була у церкви, а вон нє бул на роботи. Кед ше роби о будуцим чаше, слово буц значи: сцец, жадац, та повеме: Будзеце чаю чи соку? Я будзем соку. Будзеш робиц у тей фирми? Будзем. Слово буц може значиц и: буц за дачим, буц за одредзене ришенє: вон бул за тим же тому худобному треба помогнуц, а може значиц и мац дацо: теди ми було петнац роки (мал сом петнац роки). У звичайней бешеди ше гнєтка, покус иронично, пове: Будзе з тебе! Дахто, заш, може буц дакус вдерени, дахто може буц нє як треба. Кед на дацо нє сцеме пристац, повеме: Нє будзе нїч! Дахто може буц на ногох цали дзень, спортисти муша буц у форми, а дзеци можу буц (здабац) лєм на своїх родичох. И, цо з того ма буц – опитаме ше тераз. З того ма буц прилог о тим же зме конструкцию буц у можлївосци вжали прейґ сербского язика з анґлийского (to be able – буц у можлївосци; наприклад: I am able – я у можлївосци; I`ll be able – я будзем у можлївосци), а наш язик ма и иншаки средства виражиц исте таке порученє. Слово можлївосц, або могучносц – як ше дараз хасновало – значело и моц, силу, власц, владносц, алє и богатство, могутносц. Дзекеди тото слово (у множини) означовало и пенєжни средства: Нє мали могучносци школовац дзеци. Нєшка младши новинаре и прекладателє хасную лєм форму буц у можлївосци (найчастейше з неґацию): Нє бул сом у можлївосци на час закончиц роботу; Кед сце нє у можлївосци присц на схадзку, явце ше предсидательови; Нє бул сом у можлївосци участвовац з векшу суму пенєжу; 11

Гелена Медєши

Нє у можлївосци сом тераз бешедовац на телефон; Док будзем у можлївосци, явим ци ше; Аж нарок будзем у можлївосци вжац други кредит. Шицки тоти приклади би ше могло повесц баржей по руски так: Нє могол сом на час закончиц роботу; Кед сце нє годни присц на схадзку, явце ше предсидательови; Нє могол сом участвовац з векшу суму пенєжу; Нє можем тераз бешедовац на телефон; Док сом годзен, явим ци ше; Аж нарок сом годзен вжац други кредит. Значи, место форми буц у можлївосци би лєпше було хасновац дїєслово мочи (можем, будуци час: я годзен, годна, годно, множина годни або: я будзем мочи): Я то нє у можлївосци зробиц – Я то нє можем зробиц; Я то нє будзем у можлївосци зробиц – Я то нє годзен (нє будзем мочи) зробиц. Маме ище єден вираз зоз словом можлївосц хтори зме тиж превжали зоз сербского язика. То вираз по можлївосци: По можлївосци, до цеста додац и натартей чоколади; По можлївосци, нука треба уходзиц цо поцихши; По можлївосци, порихтайце дробни пенєжи. Тот вираз би лєпше було зачерац з виразом кед мож(еце) або добре (би було): Кед мож / кед єст, до цеста додац и натартей чоколади; Кед мож, нука треба уходзиц цо поцихши; Кед можеце, порихтайце дробни пенєжи. Та вец, вше кед можеме (нє: кед зме у можлївосци), роздумуйме як би тоту думку висловели нашо предки; добре би було (нє: по можлївосци) чуц, пестовац и далєй розвивац дух нашей бешеди, бо ше велькосц єдного язика нє мера по тим кельо слова або вирази (окреме цудзи) ма, алє по його моци виражованя. 12

З червеним виправене

БУЦ У ПОТРЕБИ У проблему зме (тє. маме проблем; правиме хибу, гришиме) тиж и кед хаснуєме конструкцию буц у потреби. Така конструкция до нашого язика вошла пейґ сербского, дзе є калкована з анґлийского Be in need; Be in case of need и значи буквално – буц у потреби. Рускому язику нє цудзе хасновац применовнїк у з абстрактнима меновнїками з причиновим значеньом, кед причина дїї нукашнї стан окончователя (у гриху, у розпуки, у гнїву, у любови, у злагоди). Медзитим, вираз буц у потреби нє найлєпше стилске ришенє у нашим язику. Ниа даскельо приклади яки зме призначели у писаних средствох информованя на руским язику: Стопа нєзанятосци особох у потреби 28,4%. Тота орґанизация жада помогнуц каждому чловекови у потреби. Лїченє нє доступне шицким цо ше находза у потреби. Акция збераня шматох и обуї за гражданох у потреби. Аґенция обезпечує документацию кед странка у потреби виняц визу. Длужносц нам помогнуц ближньому у потреби и указац виру на дїлу. Як препознац брата у потреби? Помоц фамелийом у потреби. Одобрени кредити за тих цо у потреби. Обезпечене єдзенє за особи у потреби. Як видзиме з прикладох, вираз буц у потреби значи же дакому дацо потребне, можебуц аж и нєобходне або нужне, же му дацо треба, же ма потребу за дачим, та би у тим смислу спомнути виреченя могли глашиц: Стопа нєзанятосци особох хторим то барз потребне 28,4%. Тота орґанизация жада помогнуц каждому чловекови хторому то потребне. 13

Гелена Медєши

Лїченє нє доступне шицким хторим то потребне / нужне. Акция збераня шматох и обуї за гражданох хторим то потребне. Аґенция обезпечує документацию кед странка ма потребу виняц визу. Длужносц нам помогнуц ближньому хторому то потребне / нужне и указац виру на дїлу. Як препознац брата хторому помоц потребна? Помоц фамелийом хторим то потребне. Одобрени кредити за тих цо им найпотребнєйше / найнужнєйше. Обезпечене єдзенє за особи хторим то треба. Найскорей ше ту, пре двосмисловосц, сце обкеровац слово нужда (буц у нужди, буц нужни). Поправдзе, вираз особи у потреби найчастейше означує стари, хори, нємочни, нємоґави, нємудри, хибни, бидни, худобни особи, алє буц у потреби, з длужним почитованьом, заш лєм нє найлєпше ришенє. Воно таке як, поведзме, випейґлац нєчисту кошулю.

З червеним виправене

БУЦ У ПРАВУ Слово право ше у нашим язику хаснує з розличнима значенями, та так можеме здобуц право гражданства, маме виберанкове право, право власносци, виновне право, право гласа, право нашлїдзованя, право першенственого купованя, можеме покладац право на дацо, право себе можеме справиц, дацо шмеме повесц з полним правом. Алє, чи можеме повесц же зме у праву? Нє требало би, а заш лєм и гуториме и пишеме: Признавам же є у праву. Муштерия вше у праву. У праву тоти цо гуторели же з того нє будзе нїч. Кед твердзела же ше знайдзе, була у праву. Лектор бул у праву кед виправел тото виреченє. Роботнїки у праву кед питаю векши плаци. Парасти у праву кед пригваряю пре субвенциї. У праву ши! Обрацела ше и пошла кед єй гварели же є нє у праву. Анї руководителє нє вше у праву. Нашо стари би конструкцию буц у праву нїяким концом нє похасновали. Вони би поведли: я мам (ти маш итд.) правду; я (ти итд.) на правдзе; моя (твоя итд.) правда; правда иста; иста правда; иста божа правда; правдучка правда итд. Кед ше заш лєм нє сцеме так барз оддалїц од сучасного язика, лєпше би було место конструкциї буц у праву хасновац дїєслово мац и меновнїк право у номинативе. Вец би горе спомнути виреченя могли глашиц так: Признавам же ма право. Муштерия вше ма право. Мали право тоти цо гуторели же з того нє будзе нїч. Кед твердзела же ше знайдзе, мала право. Лектор мал право кед виправел тото виреченє. 15

Гелена Медєши

Роботнїки маю право кед питаю векши плаци. Парасти маю право кед пригваряю пре субвенциї. Право маш!/Маш право! Обрацела ше и пошла кед єй гварели же нє ма право. Анї руководителє нє вше маю право. Маю право (нє: у праву) тоти цо гваря же нам язик „посербени“. З аспекту контактней линґвистики, преберанє нє лєм словох алє и цалих виразох розумлїве и обчековане, окреме кед ше роби о ґенетски подобних язикох як цо сербски и руски, алє нє можеме з поскладанима руками чекац же би вода мирно цекла и приношела з другого побрежя шицко чого ше дохмата або дохапе.

З червеним виправене

БУЦ У ПРОБЛЕМУ У средствох явного информованя на сербским язику, та вец и по руски, находзиме таки виреченя: Скупштинска векшина була у проблему пре кворум. Привреднїки з юга у проблему пре цену струї. Мали компаниї буду у проблему одвитовац на вимаганя купцох. Швайцарска одкрива свойо тайни: богати у проблему. Судийове у проблему кед судза дакому хто важни. Филмска индустрия у проблему без державней помоци. „Швайцарец“ престал роснуц – хаснователє и далєй у проблему. Министерство цихо, школа у проблему. Одплацованє кредитох вше чежше – кажди дзешати длужнїк у проблему. Вираз буц у проблему окреме части у спорту, економиї и политичним живоце, а новинаре писаних медийох го любя, пре експресивносц, класц до насловох: Предсидатель „Партизана“ у проблему; „Реал“ у проблему; Одбойкаше у проблему. З ґраматики знаме же применовнїк у може мац просторне значенє (у валалє, у танєру, у хижи), часове значенє – з часовима терминами (у чаше, у периодзе, у прешлосци) и з нєчасовима терминами (у войни, у шестей класи, у капитализме) и причиново значенє. Праве тото остатнє, причиново значенє, указує нам же причина дїї нукашнї стан окончователя. Так можеме буц у бриґох, у чежкосцох, у (нє)милосци, у розпуки, у страху, у нервози, у смутку собрани; у гнїву знаме нєроздумано поступиц, швета можеме препровадзиц у радосци, у злагоди, у вешелю, у доброти, жиц мож у биди, у розкошу, у любови, алє єст и таких цо су зоз сушедами у звади, повесц дацо мож у франти, а велї потїху находза у вири. 17

Гелена Медєши

Напевно ше опитаме прецо приклади з початку тексту у хторих ше находзи конструкция буц у проблему написани. Написани су прето же су директни преклади (калки) зоз сербского язика, дзе су прияти з анґлийского: Be in trouble, цо значи – буц у чежкосци, у бриґи, у проблему. У нашим язику вираз буц у проблему би було лєпше заменїц з конструкцию мац проблем (а нє: буц у нїм): Скупштинска векшина мала проблем пре кворум. Привреднїки з юга маю проблем пре цену струї. Мали компаниї буду мац проблем одвитовац на вимаганя купцох. Швайцарска одкрива свойо тайни: богати маю проблем. Судийове маю проблем кед судза дакому хто важни. Филмска индустрия будзе мац проблем без державней помоци. „Швайцарец“ престал роснуц – хаснователє и далєй маю проблем. Министерство цихо, школа ма проблем. Одплацованє кредитох вше чежше – кажди дзешати длужнїк ма проблем. Таки прекладни думки, хтори нє одражую дух нашого язика, так глєдаю лекторске виправянє як замервене виреченє точку.

З червеним виправене

БУЦ У СТАНУ Добре знаме же општинска власц нє будзе у стану сполнїц обецане. Управа Клуба нє була у стану превозисц финансийни проблеми. Нє були у стану анї отримац тото цо нашлїдзели. Так ше злєкла же нє була у стану анї прегвариц. Чи Китай будзе у стану прекармиц свою популацию? Кажда штварта фирма нє у стану врациц кредит. Чи будземе у стану препознац наших приятельох? Як помогнуц дакому хто нє у стану почувствовац емоциї? Док будзе у стану видзиц їх фалшиву натуру, престанє ходзиц до нїх. Вон тераз ище нє у стану похопиц таки зложени проблем. Напевно же нам слово стан познате ище з народного язика, бо маме, наприклад, стан малженски: ступиц до стану малженского. У литературним язику слово стан ше хаснує зоз значеньом: дружтвени статус, як наприклад граждански стан. Медзитим, вислов буц у стану превжали зме зоз сербского язика (бити у стању), а було бу лєпше хасновац го у духу нашого язика. Як? Єдна з можлївосцох то кратша форма прикметнїка годзен (годни), хтора у прешлосци значела: тот цо може дацо зробиц, як у прикладох: нє годзен нїхто потрафиц (нє може); вони нє годни прекармиц статок; нє годна сцигнуц на час. З таким значеньом тоту форму ше хаснує и у сучасней бешеди: нє годна сом вам повесц, цо значи: тот цо дацо може зробиц; способни, валушни. Друга можлївосц то злученє з инфинитивом у функциї предикату кед значи же дахто у будучносци може (могол би) дацо зробиц: уж годни присц, бо давно пошли (уж би могли надисц); нє зохабяйце ю саму, годна спаднуц (може спаднуц); годни ше ище и побиц (можу, вистанє од нїх таке дацо). 19

Гелена Медєши

Треца можлївосц то форма годзен зоз значеньом будуцого часу дїєслова мочи: нєшка можем робиц, а наютре сом нє годзен; лєм кед будземе зложни, годни зме звладац почежкосци. Штварта можлївосц то заменїц конструкцию буц у стану з форму футура будзем (будзеш итд.) мочи: наздавам ше же раз будзем мочи повесц правду. З того шлїдзи же би приклади з початку того тексту могли глашиц: Добре знаме же општинска власц нє годна сполнїц обецане. Управа Клуба нє могла превозисц финансийни проблеми. Нє були кадри/валушни/способни/нє могли/нє знали анї отримац тото цо нашлїдзели. Так ше злєкла же нє могла анї прегвариц. Чи Китай годзен прекармиц свою популацию? Кажда штварта фирма нє може врациц кредит. Чи зме годни препознац наших приятельох? Як помогнуц дакому хто нє може почувствовац емоциї? Док годна видзиц їх фалшиву натуру, престанє ходзиц до нїх. Вон тераз ище нє може / нє способни похопиц таки зложени проблем. Слово стан ше барз часто хаснує и место слова квартель (по сербски: стан): купели нови стан; преселєли ше до другого стану. Тиж ше го хаснує у виразу буц у другим стану (по сербски: бити у другом стању), место: буц ґравидна, самодруга, благословена, у тим (другим, гевтим) шоре. Слово стан хаснуєме у таких прикладох: здравствени стан, аґреґатни стан, позарядови стан итд. Маме, тиж, по форми подобне слово стань, алє воно значи зошицким инше: штредню часц цела, пас. Наприклад: ма кратки стань, цо значи: кратки є од плєцох по пас. Стань то и часц шмати хтора закрива пас, як наприклад: вше му вицагани стань. 20

З червеним виправене

Окрем нє найщешлївшей конструкциї буц у стану, у звичайней бешеди, алє и у средствох информованя на нашим язику, место слова стан хаснуєме нєпременєне сербске слово станє (нє у станю є тото зробиц, у другим станю итд.), цо заш лєм нє шмеме дошлєбодзиц, бо нєодлуга дахто будзе мочи (годзен) повесц же наш язик – викривени сербски. Най би то нє було так швидко як кед камень пада до води.

Гелена Медєши

БУЦ У СИТУАЦИЇ Нашо явни особи часто у своїх виявох за новини и телевизию хасную вираз буц у ситуациї: Нє у ситуациї зме условйовац висину средствох за тото подняце; Комисия нє була у ситуациї зопрец таки прицисок на вибор членох; Процивнїцка екипа була у ситуациї посцигнуц ище єден ґол; Кед були у ситуациї розподзельовац средства, нє зробели то найлєпше; Нажаль, нє були зме у ситуациї послац вам глєдани податки. Ми знаме яка ситуация наприклад у аґрарним буджету, яка ситуация у власних бутєларох, на польох, у здравстве, у школстве итд. Ситуация може буц алармантна, ситуация ше може злєпшац, а найлєпше кед ситуация под контролу. Знаме и хто у дзепоєдних ресорох пан ситуациї, а знаме и хто найчастейше ситуацию ратує. Алє, цо значи вираз буц у ситуациї, хтори зме од слова до слова преложели зоз сербского бити у ситуацији? Тот вираз значи мац нагоду, мац можлївосц: Нє маме можлївосц условйовац висину средствох за тото подняце; Комисия нє мала можлївосци зопрец таки прицисок на вибор членох; Процивнїцка екипа мала нагоду посцигнуц ище єден ґол; Кед мали нагоду розподзельовац средства, нє зробели то найлєпше; Нажаль, нє мали зме можлївосци послац вам глєдани податки. Вираз буц у ситуациї тиж значи же дацо можеме, же зме могли або же зме годни дацо зробиц, та го вец и 22

З червеним виправене

заменїме з дїєсловом мочи (можем; будуци час: я годзен, годна, годно и я будзем мочи): На таке ришенє зме нє були у ситуациї реаґовац на час; Кед будзем у ситуациї, бизовно потримам таке предкладанє; Роботнїки нє були у ситуациї указац на погришну приватизацию подприємства; Накадзи будзем у ситуациї одвитовац, виправим тоту оцену; Нє у ситуациї зме послац делеґацию до того места. Тоти вирази похаснуєме вец так: На таке ришенє зме нє могли реаґовац на час; Кед сом годзен, бизовно потримам таке предкладанє; Роботнїки нє могли указац на погришну приватизацию подприємства; Накадзи сом годзен одвитовац, виправим тоту оцену; Нє можеме послац делеґацию до того места. Та вец, нє повеме же зме у ситуациї з найлєпшу намиру указац на опасносц од нєконтролованого преберюаня словох, словозлученьох и виразох або фразох зоз сербского язика там дзе нє мушиме. Повеме: маме нагоду, або маме можлївосц, а ище лєпше – просто: можеме лєм указац на швидке и нєпотребне „посербйованє“ нашого язика.

Гелена Медєши

БУЦ ЦИХО И ЦИХО БУДЗ Слово буц барз часто хаснуєме у нашей бешеди з розличнима значенями. Як полнозначне слово, воно означує же ше дацо случує або отримує (було то влєце; на ютре будзе жимно), а може значиц и – присуствовац даґдзе або пойсц даґдзе (мушим буц дома; були зме на вишнї). Слово буц значи и – находзиц ше даґдзе (квеце на столє; парохия такой при церкви), алє и походзиц оддакаль (вон з Коцура, а вона зоз Словацкей). Зоз словом буц означуєме и кед сцеме повесц же дацо значи, представя цошка (тисяч евра то за мнє вельки пенєж). Кед означуєме же ше роби лєм о будуцим чаше, слово буц означує же дацо сцеме або жадаме (Будзеце перше єсц, чи попиєце кафу?; Будзеш исц на пошту? Будзем). Нашо старши авторе хасновали и вираз буц за дачим, буц за одредзене ришенє (Вон бул за тим же тому худобному треба помогнуц.). Буц мож и на дакого, тє. мац дачийо прикмети (вон на дїда; дзеци им на мацер). Слово буц може мац и функцию звязки (його оцец параст; задовольна сом з успихом), а може значиц и роки старосци (теди му було дзешец роки). У фразеолоґийних виразох слово буц тиж часте, та так гвариме: будзе з тебе (док вирошнєш); бул би богатому по шмерц (пошол и длуго ше затримал); буц дакус вдерени (нє як треба); буц нї на чим (обстац, подло прейсц); буц при себе (свидоми); нє будзе нїч! (нє приставам) итд. и то шицко добре. Чом зме вец шицко тото споминали кед є добре? Прето же ше у писаню инфинитивну форму дїєслова буц часто пише як императивну форму за другу особу єднини – будз. Наприклад: Будз чесни, то найкрасша чловекова прикмета; Лєпше будз перши у валалє, як други у варошу; Нє важне будз перши, важне участвовац; Хто сце будз на буджету, муши мац одредзени успих; 24

З червеним виправене

Нє пойдзем нїґдзе, сцем будз дома; Найлєпше будз цихо. Понеже ше у тих прикладох роби о инфинитиве, вони би мали глашиц: Буц чесни, то найкрасша чловекова прикмета; Лєпше буц перши у валалє, як други у варошу; Нє важне буц перши, важне участвовац; Хто сце буц на буджету, муши мац одредзени успих; Нє пойдзем нїґдзе, сцем буц дома; Найлєпше буц цихо. Правда, у бешеди ше глас ц и глас дз по дзвонкосци виєдначую, та просто нє чуєме чи ше роби о форми буц, чи о форми будз (тото зрозумиме з контексту), алє у писаним тексту бизме таки помильки нє мали дошлєбодзиц. З форму будз розказуєме дакому дацо: Будз добри и слухай учительку!; Цихо будз уж раз!; Будз таки вредни и послухни як ци брат!; Нє будз нїґда гамишни!; Будз шпоровни, алє нє и скупи!; Нє будз ронтовни, чувай док маш же биш мал док нє будзеш мац. Прировнайме приклади з инфинитивну и императивну форму за другу особу єднини дїєслова буц: Найлєпше буц цихо : Найлєпше, будз цихо! Буц дома : Будз дома! Буц добри : Будз добри! Здрави буц : Здрави будз! Нє буц шмишни : Нє будз шмишни! Зоз словом буц повязане и слово можебуц, хторе пишеме на два способи: можебуц и може буц. Кед слово можебуц написане вєдно, воно значи: озда, вироятно, напевно, сиґурно, найскорей (же), випатра (же), так же. Наприклад: Можебуц будзе и так як гвариш; 25

Гелена Медєши

Наютре можебуц нє пойдзем на роботу; Можебуц ше ми пощесци зложиц и тот еґзамент; Можебуц то вон. Кед тото слово напишеме окреме (може буц), воно значи цошка инше – же дацо може буц, а може и нє буц: Вжиме може буц и цепло; Тота файта псох може буц и барз зла; Шицко тото може буц ище и добре; Кед дуднї з бабиного кута, може буц и каменцу; Юшка може буц смачна, гоч по нєй нє плїваю терпитки. Значи, напишеме же буц цихо нє вше добре (поведзме, на испиту), буц здрави найвекше богатство, буц добри, чесни, злюдни, благородни найкрасши чесноти чловеково, буц дома найлєпше, алє кед дакому розказуєме або му надпоминаме дацо, повеме: Модлїм це, будз цихо! або Модлїм це, цихо будз! (уж раз, нє приповедай; покус видрижнююцо бизме поведли аж и Чит будз!); Модлїм це, будз дома! або Будз дома, модлїм це! (нє идз нїґдзе) и Здрави будз! (най це шицки хороти заобиду, дзекуєм крашнє) и таки розказуюци виреченя звичайно закончуєме з викричнїком.

З червеним виправене

СТАЛО МИ ДО ТОГО Слово стануц ма у нашим язику барз вельо значеня. Так гвариме же дахто станул на ноги або станул мирно (у войску). Дахто, заш, може стануц и на лїву ногу и цали дзень дудрац. Гвариме тиж же мотор станул и же шицки студенти станули до амфитеатру (змесцели ше), же добре уварени маджун може стац и вецей роки. Дахто може длуго стац, а дахто муши шеднуц. Гвариме и же Служба стої (служи ше, тирва), алє и же за бировом стої цали валал (потримує го). Так сом гварела и при тим стоїм (оставам при своїм) и до нас стої як нам будзе надалєй (од нас завиши), або на мацерох стої яки дзеци виховаю (од мацерох завиши). Кед дахто нє роби нїч, кед є нєрухоми и нє реаґує, у народзе ше гвари же стої як древена Мария, а кед дахто виноши точни арґумент, гвариме: то стої! Кед ше шицки од роботи вимкню и лєм єден чловек останє, гвари ше же шицка робота на нїм стої. Нашо стари слово стац хасновали и зоз значеньом вредзиц, та гуторели: таки живот нїч нє стої. Ми можеме стануц на становиско (завжац становиско) же таку одлуку нє запровадзиме, алє вец можеме стануц и мачки на хвост або стануц на пол драги. Стануц можеме и на чоло даякей орґанизациї або стануц на дачий бок (пристац ґу дакому). Стац дахто може и на глави, та ше му вец опитаме: чом стоїш? Кед дахто у лєпшим материялним положеню, гвари ше за ньго же добре стої. Барометер може стац (указовац) на диждж, на крадошох можеме скричац: стой! або стойце!, можеме и стац з поскладанима руками, а дакому можеме стац як крижна косц у гарлє. Шицко тото зоз словом стац можеме, алє нє можеме фразу зоз сербского язика нєпременєну преберац до нашого. Явни особи и медийни роботнїки анї нє свидоми яки уплїв маю на нас обичних читачох, патрачох и слухачох: вони нам приклад як треба бешедовац и писац, 27

Гелена Медєши

та найчастейше нє преверюєме чи то наисце добре. А нє вше добре. Наприклад: Автором нє стало до того же би явносци представели обидва роботи; Наисце ми нє стало прешвечовац це до того; Нїкому нє стало до вибеженцох; Мнє стало до того же бим свойому дзецку остал у паметаню як цо твой оцец остава у твоїм; Лєм му стало до свойого положеня и до власного хасну; Нї до чого им нє стало; Нє обрацел увагу на тоту часц змисту до хторей писательови стало; Фаризейом нє нательо стало до того же би ше осудзело гришнїцу; Стало єй до того же би цо красше випатрала; Найгласнєйши буду тоти цо им найменєй стало до мацеринского язика; Стало нам до того же би нашо вистави були цо нащивенши; Стало ми до це, и то барз! Нє стало ми до це! Як зме видзели з прикладох на самим початку, у нашим язику слово стац нє ма таке значенє у яким го хасную нашо явни особи. Нашо людзе би таки конструкциї заменєли зоз словами дзбац, буц бриґа (дакому за дацо), буц (дакому дацо) главне, важне або найважнєйше: Автором нє було главне представиц явносци обидва роботи; Наисце ми нє найважнєйше прешвечовац це до того; Нїкому нє бриґа за вибеженцох / Нїхто нє дзба за вибеженцох; Мнє главне же бим свойому дзецку остал у паметаню як цо твой оцец остава у твоїм; Лєм му главне його положенє и власни хасен; Нї за цо им нє бриґа; 28

З червеним виправене

Нє обрацел увагу на тоту часц змисту хтора писательови найважнєйша; Фаризейом нє було нательо важне же би ше осудзело гришнїцу; Найглавнєйше єй же би цо красше випатрала; Тоти цо найменєй дзбаю за мацерински язик буду найгласнєйши; Главне нам же би нашо вистави були цо нащивенши; Важна ши ми, и то барз! Нє дзбам за тобу! Значи, нє повеме же добре же єст людзох хторим стало до чистоти и краси мацеринского язика, алє: добре же єст людзох хтори дзбаю за свой мацерински язик, чуваю го, пестую, водза бриґу и стараю ше о нїм, бо им вон главни, важни або найважнєйши.

Гелена Медєши

БЕШЕДОВАЦ ЯЗИК Слово бешедовац ше хаснує у рижних ситуацийох, та ше так дзецко учи бешедовац; на зборе звичайно перше бешедує директор; з даким нє маме цо бешедовац; вони двоме нє бешедую (погнївани су, повадзени). О даякей подїї ше длуго бешедує; дахто так чечно бешедує як кед би читал з кнїжки, а о дачим лєпше анї нє бешедовац! Дахто бешедує як нє при себе, а дахто бешедує у сну або вошнє. Слово язик може значиц орґан у устох, алє може значиц и средство за спорозумйованє медзи людзми. Язик можеме на дакого вивалїц (цо наисце нєкрашнє), дахто може мац длуги язик, язики мож мерац з даким, а кед нам дацо нє може присц на розум, гвариме: на верх язика ми є. Дакого можеме поцагнуц за язик, дакому ше язик розвяже та ше настрах розприповеда, дакого шверби язик та муши цошка повесц, дахто може тримац язик за зубами а дахто нє; дахто ше зна укушиц за язик, дахто ма язик як пранїк, з даким мож мац заєднїцки язик, дакому швидши язик од розума, а кед дахто дацо нє може виповесц, гвариме же – ламе язик. Знаме же кажде ма мацерински язик, алє и же єст странски язики, мертви и живи язики, славянски, романски, ґермански, угрофински и велї други язики, язики дружтвеного штредку итд. Дараз ше гуторело же кельо язики знаш – тельо вредзиш. Фаховци и нєшка єдинствени кед ше роби о дво и вецейязичносци, окреме при дзецох, та твердза же ученє двох и вецей язикох одразу доприноши їх коґнитивному розвою. Складаме ше же вецей язики знац – барз добре, алє ше нє складаме з язичну конструкцию бешедовац язик(и), як у прикладох: Їх програма найчастейше „реанимация“ язика на пиятим або шестим поколєну, дзе и родичи слабо, або вообще нє бешедую язик; 30

З червеним виправене

...чи предносц або нє кед дзецко бешедує два язики; ...чи проблем же їх пейцрочне дзецко бешедує два язики, а тераз уж сце учиц читац и писац; Людзе хтори бешедую странски язики можу лєгчейше найсц роботу; У Европскей униї ше бешедує 23 службени язики и 60 реґионални, алє и велї язики хтори зоз собу принєсли имиґрантски заєднїци; Тоти цо бешедую вецей як єден язик частейше одходза до иножемства; Теди ище нє так чечно бешедовала язик, та робела найчежши роботи; Ми бешедуєме Ваш язик! Вон нє бешедує анґлийски язик; Бешедовац два або вецей язики то праве богатство; Найновши висєлєнци тот язик нормално хасную за комуникацию у своїм доме, а бешедую го и старши дзеци. Попробуйме лоґично роздумовац: чи мож язик бешедовац? На основи того цо зме написали о словох бешедовац и язик – напевно же нє мож. Нашо страши авторе место конструкциї бешедовац язик хасновали: знац язик, або – бешедовац на тим и тим язику. Приклади яки зме спомли би вец мали глашиц: Їх програма найчастейше „реанимация“ язика на пиятим або шестим поколєнє, дзе и родичи слабо, або вообще нє знаю язик; ...чи предносц чи нє кед дзецко зна два язики; ...чи проблем же їх пейцрочне дзецко зна два язики, а тераз ше уж сце учиц читац и писац; Людзе хтори знаю странски язики можу лєгчейше найсц роботу; У Европскей униї ше хаснує 23 службени язики и 60 реґионални, алє и велї язики хтори зоз собу принєсли имиґрантски заєднїци/...бешедує на 23 службених язикох 31

Гелена Медєши

и 60 реґионалних, алє и на велїх язикох хтори зоз собу принєсли имиґрантски заєднїци; Тоти цо знаю вецей як єден язик частейше одходза до иножемства; Теди ище нє так чечно знала язик, та робела найчежши роботи; Ми знаме Ваш язик! (Ми знаме бешедовац на Вашим язику!); Вон нє зна по анґлийски/Вон нє зна бешедовац по анґлийски/Вон нє зна анґлийски язик; Знац два або вецей язики то праве богатство/Знац бешедовац на двох або вецей язикох то праве богатство; Найновши висєлєнци тот язик нормално хасную за комуникацию у своїм доме, а бешедую на нїм и старши дзеци. Вираз знац язик заш лєм ма даскельо ґрадациї: познац язик, служиц ше з язиком, хасновац язик – активно, ровноправно з мацеринским або даєдним другим язиком и подполно (и читац и писац на тим язику). Значи, з тима цо бешедую язик – нє маме цо бешедовац! З нїма язик мерац нє будземе. Од тих, заш, цо добре знаю свой мацерински язик або аж и вецей як єден язик, тє. цо знаю бешедовац на вецей язикох – маме ше цо научиц. О тим анї бешедовац нє треба!

З червеним виправене

ЧИТАМ ЦОШКА БЕЗ ВЯЗИ Знаме же у нашим язику мож запровадзиц вязу з даким, же през лєто добри вязи на морйо, же до Керерстура вязи на автобусу нє найлєпши. Знаме тиж за културни вязи, за родзински и телефонски вязи. У вязи з нашим дописом дахто може лєм сциснуц з плєцами, а дацо мож приводзиц до вязи з дачим. Вязи при доходзеню до роботи нєшка барз важни, а кед ше двойо тайно або явно сходза, млади часто гуторя же су – у вязи. Дараз за роботу нє була найважнєйша вяза, та нашо стари за слово вяза зоз таким значеньом нє знали. Чесне спатранє младих волали любов, любосц або любованє, а гевто друге – фраєренє. И, шицко тото ма якейшик вязи зоз животом. Єст, медзитим, ситуациї кед слово вяза, под уплївом сербского язика, хаснуєме там дзе бизме нє мушели: Вон нє ма вязи з математику, цо значи: вон ше анї кус нє розуми до математики. Благей вязи нє ма з облєканьом, цо значи: нє зна ше крашнє пооблєкац. Тото нє ма вязи з мозґом, цо значи: далєко од розума. Други приклад кед береме сербски одрекаюци вислов зоз словом вяза (без везе) означує у нашим язику дацо нїчомне, нїяке, таке цо нїч по нїм: То цошка без вязи – цо нїч по нїм; Читам цошка без вязи – таке цо нїч по нїм; Приповеда без вязи – глупосци, нїч по нїм. Синтаґму без вязи! (з функцию викричнїку) хаснуєме преложену зоз сербского язика (без везе!). Вона значи: гоч цо! (глупосц, нєправда; вшелїячина), та би ю так требало и хасновац. Место нє хиба, нєт (нїякей) хиби; нє (такой-таке) важне новинаре часто хасную калковани сербски вислов нєт вязи (по сербски: нема везе): 33

Гелена Медєши

Нєт вязи же ши кус запожнєл, длужей останєш; Нєт вязи же дижджик роши, придзем до вас; Нєт вязи же нє победзел, важне же участвовал. Значи, добре мац вязу (буц на одредзени способ повязани з даяку важну особу) кед ше глєда роботу; барз добре кед телефонски, транспортни и други вязи функционую як ше спада; мож дацо привесц до вязи з дачим, алє вираз: нє мац вязи з дачим би лєпше було хасновац: нє розумиц ше до дачого; вираз: цошка без вязи – таке цо нїч по нїм; вираз: без вязи! – гоч цо! вираз: нєт вязи – нє хиба, нєт (нїякей) хиби. И, лєпше би було нє писац нїч без вязи, тє. таке цо нїч по нїм, або, як би нашо стари поведли: як кед мокре гори.

З червеним виправене

БЛАГО ТЕБЕ КЕД ЗНАШ! У нашим язику слово благи нє нєпознате. З нього тиж виведзени и велї слова хтори ше часто хаснує як цо: благац, благи, благовиснїк, благовисциц, Благовищенє, благодариц, благородносц, благодарствени, благодать, благодатни, благодїйствени, благодїятель, благозвучни, благородиє, благородни, благослов, благословени, благословиц, благостан, благосц, благотворни, благоупокоєни, благочасни итд. Меновнїк благо може у нашим язику значиц: скарб (културни скарб); може означовац пенєж; маєток, добро; богатство (орача жем нашо вельке богатство); добробут итд., а присловнїк благо означує способ на яки ше дацо окончує: нє строго, мило, сциха, нїжно, чувствительно (Вше так благо патри на ню; Наставнїк нєшка у дзеки та шицких благо оценєл). Медзитим, у сербским язику ше слово благо хаснує и як викричнїк, та ше по сербски гвари, наприклад: Благо теби!; Благо мајци која га родила!; Благо мени!; А ти ћеш, благо мени, да се чистиш одавде! итд. Напевно же бизме нє мали нїч процив того же нашо сушеди хасную слово благо у викричнїцкей функциї, кед би таку форму нє преберали у бешеди и нашо млади, и кед би ю вец нє хасновали у медийох на нашим язику: Благо тебе кед знаш чувац пенєжи! Благо йому же нє остал без роботи. Благо єй кед нашлїдзела таки квартель. Благо їм же нє муша робиц по такей горучави. Благо вам же сце уж закончели роботу. Понеже у нашим язику нє познате хаснованє слова благо як викричнїка, спомнути виреченя би требали глашиц: 35

Гелена Медєши

Добре тебе же знаш чувац пенєжи! Щешлїви є же нє остал без роботи. Добре єй кед нашлїдзела таки квартель. Щешлїви су же нє муша робиц по такей горучави. Добре вам же сце уж закончели роботу. Єст у сербским язику ище єдна ситуация кеди ше хаснує вираз благо мени (мајци, баки и под.). То вираз за помоцньованє поведзеного (при умирйованю, опоминаню, придоставаню за дацо), хтори прекладаме з вокативнима формами або их, просто, нє прекладаме. Так наприклад вираз: Ти ћеш то сад, благо мени, урадити како треба преложиме зоз: Ти то тераз, брацику (сину/дзецко мойо/Марчо/Мижу итд.), зробиш як треба. Вокативну форму (брацику, сину, дзецко мойо/ Марчо, Мижу итд.) можеме и вихабиц: Ти то тераз зробиш як треба. Значи, нє повеме анї сами за себе (благо мнє), анї за других (благо йому/єй/їм) кед су задовольни або щешлїви пре дацо. Повеме, просто: добре йому/єй/їм, або щешлїви є або щешлїви су пре тото и тото. Нє будзе вец анї же: благо тебе кед знаш, алє – добре тебе кед знаш!

З червеним виправене

ТЕРАЗ СОМ ХОРЕЙША ЯК СОМ БУЛА Меру, ступень прикмети єдного предмету мож поровнац з меру, ступньом прикмети другого предмету. При тим поровнованю (ступньованю) мерох прикмети маме три ступнї: позитив (виражує прикмету без огляду на єй меру – красни), компаратив (виражує векшу меру прикмети при поровнованю прикметох двох предметох – красши) и суперлатив (виражує найвекшу меру прикмети при поровнованю прикмети єдного предмету з меру прикмети других присутних предметох – найкрасши). З ґраматики знаме же ше ступнює лєм описни прикметнїки (червени, белави, любезни, шмишни, справедлїви, хасновити, шпоровни, вредни итд.). Спомедзи нєописних, ступнює ше лєм тоти цо достали описне значенє: древени у смислу лєнїви – древенши, найдревенши. Нє ступнює ше анї прикметнїки хтори уж означую найвисшу прикмету як цо: одлични, мертви итд. Од даєдних прикметнїкох форму компаратива ше нє прави на спомнути способ, алє ше висши ступень прикмети виражує зоз присловнїком баржей и ище баржей: Одкеди ше врацел з иножемства, баржей ми є цудзи. Одселєли ше и постали баржей цудзи. Постали зме якош баржей цудзи кед зме одросли. Пред операцию бул хори, а тераз є ище баржей хори. Од тих лїкох є нє здравша, алє ище баржей хора. После терапиї сом бул ище баржей хори. Тото кус длугше ґраматичне пояшнєнє дате прето же и у бешеди, алє и у литературним язику млади новинаре тоти прикметнїки ступнюю так: Одкеди ше врацел з иножемства, якош ми є цудзейши; Одселєли ше и постали цудзейши; Постали зме якош цудзейши кед зме одросли. Пред операцию бул хори, а тераз є хорейши. 37

Гелена Медєши

Од тих лїкох є нє здравша, алє хорейша. После терапиї сом бул ище хорейши. Прикметнїки странского походзеня хтори ше нє меняю по припадкох, нє маю анї компарацию. Так слова шик, феш, фенси, секси, ґроґи, мортус, кул, супер итд. нє мож похасновац як шикейши, фешейши, ґроґейши, мортусейши итд. Дакеди ше опрез компаратива наводзи и меру за яку єдна особа або ствар превисшує зоз прикмету другу особу або ствар. За помоцньованє прикмети ше звичайно хаснує присловнїки мери и други слова и вирази хтори знача меру: вельо векши, дакус старши, кус младши, три раз векши и други, та бизме вец у складзе з тим и ми поведли же дахто баржей шик (фенси, ґроґи, секси, кул, мортус). У одрекаюцих виреченьох помоцнєну меру прикмети ше виражує з присловнїками анї кус и нїч: Ти анї кус нє лєпши; Моя ограда анї кус нє горша як їх; Нинова торта анї кус нє горша од купчей. У народним язику ше частейше хаснує присловнїк анї кус, а у литературним язику, под уплївом сербского, частейши присловнїк нїч (по сербски: ништа): Ти нїч нє лєпши (Ти ништа ниси бољи); Моя ограда нїч нє горша як їх (Моја ограда није ништа лошија од њихове); Нинова торта анї кус нє горша од купчей (Теткина торта није ништа лошија од куповне). Та вец, трудзме ше же би нам бешеда и писанє нє були анї кус горши од бешеди и писаня наших старших и же би нам язик нє бул хорейши як їх.

З червеним виправене

КЕЛЬО ЦЕ ЛЮБИМ! З ґраматики знаме же векшу або меншу меру прикмети єдного предмету можеме виражиц и так же ю нє будземе поровновац з меру прикмети другого предмету, алє таке звекшованє або зменшованє виражиме: а) з помоцу префиксох (премили, прекрасни, прещешлїви); б) з помоцу даєдних присловнїкох (барз добри, барз красни, такой-таки упрекосни); в) з повторйованьом истого прикметнїка (цали цалючки, били билючки, нови новучки) або з повторйованьом истей форми (вредни – вредни, швидки – швидки, били – били); г) зоз заменовнїками яки, таки и з присловнїком нательо. Ниа даскельо приклади як пояшнєнє: Яки бул нєсподзивани кед то чул! Нє можем преповесц яки сом радосни! Яки сом бул нєподзековни кед сом ше на ню поносовал. А гаче було нательо дзиве же ше влапиц нє дало. Юшка була нательо слана же ше ю єсц нє мого. У сербским язику прикмету ше помоцнює з присловнїками тако, како, колико, толико. Наприклад: Владимир је био тако весео! Како је био изненађен! Не могу рећи колико сам срећан. Под уплївом сербского язика, нашо младши новинаре тиж дзекеди за помоцньованє прикмети хасную присловнїки як, так, кельо, тельо: Нє можем виповесц кельо сом бул одушевени кед сом то видзел. Глад бул тельо нєподношлїви же го нагнал краднуц. Музика була тельо гласна же ше нє мож було згвариц. Тельо бул залюбени до нєй же нїч нє видзел. 39

Гелена Медєши

Нє сцел анї повесц кельо бул зашлєпени. Стихи му так розшпивани же музику на нїх нє чежко писац. Законски одредби так нєрозумлїви же их анї учени людзе нє похопюю. Воздух у тей часци варошу тельо заґадзени же нє мож дихац. Тот текст тельо нєдоробени же го мерзене читац. Бул тельо твардоглави и нїґда нїкого нє послухал. У шицких тих прикладох, як видзиме, место наших заменовнїкох яки, таки и присловнїка нательо, за помоцньованє прикмети, под уплївом сербского язика, похасновани присловнїки так, кельо и тельо. Виреченя хтори зме нашоровали мали би глашиц так: Нє можем виповесц яки сом бул одушевени кед сом то видзел. Глад бул нательо нєподношлїви же го нагнал краднуц. Музика була така гласна же ше нє мож було згвариц. Таки бул залюбени до нєй же нїч нє видзел. Нє сцел анї повесц яки бул зашлєпени. Стихи му таки розшпивани же музику на нїх нє чежко писац. Законски одредби таки нєрозумлїви же их анї учени людзе нє похопюю. Воздух у тей часци варошу нательо заґадзени же нє мож дихац. Тот текст таки нєдоробени же го мерзене читац. Бул таки твардоглави и нїґда нїкого нє послухал. Сербски присловнїк тако хаснує ше за помоцньованє ступня у злученю з присловнїками за количество и меру: Немој тако много да причаш. З тим значеньом наш еквивалент присловнїк тельо: Нє приповедай тельо вельо. 40

З червеним виправене

Под уплївом сербскей форми тако, и ми дакеди хаснуєме присловнїк так место тельо, та гвариме: Нє приповедай так вельо; Бул млади, а так вельо обецовал; Тей жими нє так вельо путовал. Вшелїяк, по нашим би требало: Нє приповедай тельо вельо; Бул млади, а тельо вельо обецовал; Тей жими нє тельо вельо путовал. Гоч нє спада ґу материї хтору зме пояшньовали, спомнєме и части вислов при младих: Кельо це любим (нє можем ци анї повесц; лєм нєбо зна; бог ми шведок итд.), а требало би: як це любим; тельо ю нєнавидзим – так ю нєнавидзим; тельо ше ми шпи – так бим спал; тельо сом ше насекирал – так сом ше насекирал итд. У поезиї шицко дошлєбодзене, та и стих Кельо я це любим, шерцо най ци пове найскорей настал пре ритем шпиванки, алє у живоце будзе красше кед ше нє будземе унїмац єдни другим частейше повесц: Як це любим, а нє кельо. Бо, чувства ше нє мера по количестве, алє по моцносци.

Гелена Медєши

ДЇДО И БАБА КЕРЕСТУРОВО Присвойни прикметнїки знача припадносц поєдинцови або колективу як власнїкови одредзеного предмету. Закончую ше на -ов (шестров), -ин (мацерин), -и (медведжи), -ач (целячи), -ск (хлопски) и -цк (дзивоцки). Припадносц у ширшим смислу знача и прикметнїки хтори ше закончую на -ов(и), та у народним язику маме: Ґимназийова улїчка (у Керестуре дзе ше находзела ґимназия), парохийово зданиє, а таки прикметнїки хасновали и нашо авторе медзи двома войнами: Мири котри би мали вилїчиц финансийову хороту; Порцийово власци почали виганяц порцию; Бул шеф пилотовей школи; Зоз воздухову ладю прешол океан; Шедли на свой моторови чамец. Старши авторе хасновали и таки словозлученя: телефонова вяза, поштово посилки, маґазиново здания, пенєжово задруґи, пошмерцова припомоц, циґаретлово паперики, образово рамики, цукрово фабрики, доганово фабрики, угльово рудокопи и велї други. У сучасним литературним язику суфикс -ов(и) з найвекшей часци заменєни з другима еквивалентами: зоз суфиксом -ск- (телефонска вяза); зоз суфиксом -и- (пенєжни задруґи); зоз другима словозлученями (пеперики за циґаретли, фабрики цукру итд.). На основи велького числа прикладох на -ов(и) при старших авторох, як пише у Ґраматики, можеме заключиц же прикметнїки на -ов(и) у духу нашого язика, та би их у сучасним язику нє требало керовац. Поведзме, и нєшка гвариме ґазово циви, фейдерови сиц (або канабель), а у бешеди гнєтка мож чуц и таке: Наютре придзе до нас нина Кулова (нина з Кули); Писала нам нина Топольова (нина з Тополї); 42

З червеним виправене

Дюрдьовово одказали на нас же нє приду на Кирбай (госци з Дюрдьова); Коцурово нас волали на свадзбу (родзиново з Коцура); Дїдо и баба Керестурово нам вше помагали (дїдо и баба з Керестура). При назвох жителькох дзепоєдних населєньох место меновнїка тиж хаснуєме присвойни прикметнїк: Їх нєвеста нє оталь, вона Коцурска. Керестурски ше иншак вивязую як Дюрдьовски. Вона Ораховска, лєм уж давно жиє у Кули. Оженєти є зоз Сримску. Тота панї напевно Новосадска. Нашо младши би найскорей поведли: Коцурица (цо покус пежоративне), Керестурица, Дюрдьовчанка, Ораховчанка, Сримица (у бешеди: Сремица), Новосадянка итд., гоч присвойни прикметнїк зоз меновнїцку функцию зошицким у нашей бешедней традициї хтору нє треба занєдзбац, тиж як и присвойни прикметнїк на -ов(и): дїдо и баба Керестурово – вше на помоци.

Гелена Медєши

ОСТАЦ КРАТКИХ РУКАВОХ Слово обстац ма у нашим язику два розлични значеня. Єдно значенє то: отримац ше, вижиц, як у прикладох: З вельку фамелию було чежко обстац (отримац ше, вижиц); Школа нє лєм обстала, алє и росла (отримала ше); Нє могол обстац у колективе дзе шицки були повадзени (отримац ше); Гоч єй муж умар, якош обстала на тих двох гольтох (отримала ше, вижила); Таке ронтовне руководство нє могло длуго обстац на чолє фирми (отримац ше). Друге значенє слова обстац то: подло прейсц, спревесц/спреведнуц ше; беш. наґрайсац, як наприклад: Подбил ше ми купец, та сом обстал (подло прешол); Меркуй, бо обстанєш! (подло прейдзеш!); Подбегнул го гевтот з Маковского, та обстал (подло прешол); Обстали зме, пошол нам автобус (спреведли зме ше); Аж тераз же обстал, пошла му дзивка з другим (наґрайсал). Вшелїяк же кед дахто и попри чежкосцох обстанє (зоз значеньом: отрима ше), треба го похвалїц. Обстац (зоз значеньом: подло прейсц, спревесц ше/спреведнуц ше) – напевно же нїкому нє миле, алє з ґраматичного боку ту шицко у шоре. Єст, медзитим, у сербским язику єден фразеолоґийни вираз хтори ше у нашим язику преклада од слова до слова. То вираз бити (остати) кратких рукава, хтори ше и у бешеди и у литературним язику так хаснує: Парасти и того року, пре цену жита, останю кратких рукавох; Спред носа му предали авто, та остал кратких рукавох; 44

З червеним виправене

Моцни мрази знїщели млади пупча, та овоцаре остали кратких рукавох; Штучни гной таки драги же польодїлци заш останю кратких рукавох; Прияли Янка на роботу, а Михал остал кратких рукавох. Остац кратких рукавох бизовно нє у духу нашого язика; донайпосле, кед бизме и сцели похасновац метафору кратки рукави, то би мало буц: з краткима рукавами (як, наприклад, кошуля або блузна з краткима рукавами; рекельче), цо би по нашим, найблагше поведзене, нє значело нїч (остали зме з краткима рукавами). З того виходзи же би место виразу остац кратких рукавох було лєпше хасновац нашо слово обстац або повесц просто: нїч нє посцигнуц, остац нї на чим. Та кед уж нє можеме пременїц напрям витру, обрациц свою плахтарку же би нас одведла на жадани циль – вше можеме, а же бизме єдного дня у язичним поглядзе нє остали кратких рукавох (тє. нє обстали або остали нї на чим), ратуйме наш язик од нєпотребних цудзих уплївох вше кед можеме.

Гелена Медєши

БЕЛАВА ДЗИВКА Кед хвиля красна, нєбо над нами белаве. Найкрасше є, гваря поетове, кед є яснобелаве. З бабиного кута ше зна дзекеди гурбичац и цмобелава каменцова хмара. Од жими нам ґамби збелавени, а кед ше вдериме до дачого твардого, останє нам побелавене место. Знаме и за Белаву крипту, морйо при острове Крфу дзе у Першей шветовей войни руцани умарти вояци. З белавим каменком звичайно пирскаме винову лозу або парадичи после дижджу же би на нїх нє „шедла ардза“, знаме и цо то белава крев (дворянски род), а паметаме и белаву косатку без хторей дараз нє мож було задумац анї єдну заградку у дворе. У сербским язику єст барз вельо вици о плавушох. Нашо людзе вици приповедаю звичайно у ориґиналє, тє. по сербски, та вец нє маю бриґу цо як треба преложиц. Медзитим, єст ситуациї кед важне наглашиц дачию фарбу власох. Нашо млади авторе поведза за жену цо ма чарни власи: чарна, чарновласа, а у бешеди найскорей – црнка. За жену цо ма кафовкасти власи поведза же ма ґестиньову фарбу власох або же є бринета, алє кед ше роби о женскей особи – плавуши, як то найчастейше гуторя, вони сербске слово плав –а, -о прекладаю просто з нашим: белави: Була гевта белава дзивка вечар у диску? Вона нє його тип, пача ше му лєм белави; Обидвойо маю чарни власи, а дзивче им цалком белаве; Яка ци ше дзивка баржей пачи: чарна чи белава? Белави хлопи скоро вше маю белави або желєни очи. Як видзиме, у тих прикладох би у сербским язику було плав –а, -о, хторе преложене на наш язик зоз: белави. Преклад би бул адекватни кед би ше нє робело о фарби власох, за хтори ми нїґда нє повеме же су – белави. Правда, єст модерни дзивки цо любя зафарбиц власи и на желєно, помаранчецово, целово, та и на белаво (або зафарбиц на 46

З червеним виправене

белаво голєм даєдну канджурку), алє и теди белава фарба – белава. За людзох (и жени и хлопох) цо маю бляди власи по нашим ше пове же су: били, биляви, шветли, сейкасти; дакус модернєйше – блондин и блондинка, а у поезиї зме нашли и: ясновласа / ясновласи. Значи, анї за женску анї за хлопску особу нє повеме по руски же є белава, же ма белави власи итд., алє же є била, билява, шветла, сейкаста, блондинка або ясновласа. Як наш народ гвари: леґинь чарни шварни (красни), а дзивка билка, алє милка.

Гелена Медєши

ПОЧАТКОМ, ШТРЕДКОМ И КОНЦОМ МЕШАЦА Присловнїцки вирази початком и концом (з ґенитивом) то преложени сербски применовнїки почетком и крајем. Применовнїк початком значи час дїї на початку або блїзко коло початку, а применовнїк концом – час на концу або блїзко при концу одредзеного часового периоду. Обидва применовнїки ше хаснує лєм з часовима терминами (назви мешацох и рочних часцох и меновнїки рок и тидзень): Шнїг зна закуриц и початком марца; Початком тижня комбайни вошли до польох; Початком яри приходза ґовлї и ластовки; Лїсце опадує концом єшенї; Концом тижня будзе знова жимно; Гварел же придзе концом мешаца; Самим концом прешлого мешаца Општинска рада прилапела Акцийни план. Синонимски словозлученя у народним язику то применовнїцки вирази на початку и на концу, а хаснує ше их и з часовима и з нєчасовима терминами: Дал одказ ище на початку септембра; На концу рока резултат нє мог буц конєчни; Плацу доставаю на концу мешаца; На початку свойого викладаня подзековал присутним же пришли у таким красним чишлє; На концу викладаня достал вельки аплауз; На концу годзини подзелєл школяром кнїжки; На самим концу прешлого мешаца Општинска рада прилапела Акцийни план. Применовнїцки вираз штредком/стредком (з ґенитивом) тиж калк сербского применовнїка средином. Тот вираз значи окончованє дїї на штредку або блїзко коло штредку часового периоду и хаснує ше го лєм з часовима терминами: 48

З червеним виправене

Метеоролоґи гваря же штредком тижня витор станє; Штредком мая ше обчекує диждж; Пошол на хорованє якош штредком мешаца; Ма ше врациц даґдзе штредком рока; Шредком септембра було ище цепло; Штредком тижня будзе похмарене, а вец ше вихвилї. Нашо старши авторе место применовнїка штредком хасновали применовнїк уштред. Вон виражує час у злученю з меновнїками хтори знача рочни часци, часци дня и други часово периоди. Тоти конструкциї знача же ше дїя случує кед природне зявенє у датим чаше найбаржей виражене: Уштред жими им нєстало древа; Груби ботоши обува и уштред лєта; Окрадли их уштред ноци. Дараз авторе у таких ситуацийох хасновали тиж и применовнїцки вирази у половки и на половки: До свойого дому ше приселєли у половки септембра; Шнїг хтори на половки октобра спаднул, нє пущал ше до яри. Значи, присловнїки початком, штредком/ стредком и концом зме превжали зоз сербского язика, алє их так часто хаснуєме же их вецей нє чувствуєме як цудзи. З часу на час их заш лєм можеме зачерац зоз нашима присловнїками або присловнїцкима виразами на початку, на концу; уштред, у половки або на половки, так як то хасновали нашо предки.

Гелена Медєши

ПОЧИМ ПИРЄ У ПЕШТУ Єст у нашим язику два слова почим. Єдно присловнїк, хторе означує по якей цени дацо, кельо дацо кошта: Почим кила кромплї? Почим сце предали кукурицу? Паприґа им красна, нє знам почим ю предаваю; Нє маю дзеку повесц почим купели хижу; Жито зродзело, лєм ше нє зна почим го буду одкупйовац. Нашо старши ґенерациї мали звик повесц кед дакому сцели дакус пригрожиц: Увидзиш ти почим пирє у Пешту! Будзеш ти знац почим пирє у Пешту! Почим пирє у Пешту хасновали и кед сцели означиц дацо нєважне, дацо цо нїч по нїм: Цо сце приповедали? Ша, почим пирє у Пешту! Друге слово почим то злучнїк. У бешеди ше го часто хаснує, алє гнєтка ше зна з бешеди „вишмикнуц“ и до писаних текстох: Почим нє бул на схадзки, нє припада му надополнєнє; Достал нєоправдану, почим запожнєл вецей як петнац минути; Ступели до штрайку, почим уж шейсц мешаци нє достали плацу; Виберанки муша буц понїщени, почим утвердзени нєправилносци у вецей виберанкових єдинкох; Почим нє ма пенєжи, нє пойдзе того року до купелї; Нє пойдзе на роботу почим є хори; Почим ше престал гнївац, крашнє бешедовали. Злучнїк почим зме вжали зоз сербского язика (пошто). Вон може буц у нашим язику часови, та го хаснуєме зоз кед або понеже: Кед ше престал гнївац, крашнє бешедовали. Понеже ше престал гнївац, крашнє бешедовали. 50

З червеним виправене

Зоз злучнїками понеже, прето же и бо злучнїк почим заменюєме кед сцеме означиц причину дачого: Понеже нє бул на схадзки, нє припада му надополнєнє; Достал нєоправдану, прето же запожнєл вецей як петнац минути; Ступели до штрайку, понеже уж шейсц мешаци нє достали плацу; Виберанки муша буц понїщени, прето же утвердзени нєправилносци у вецей виберанкових єдинкох; Понеже нє ма пенєжи, нє пойдзе того року до купелї; Нє пойдзе на роботу прето же є хори. Значи, присловнїк почим хаснуєме кед сцеме висловиц по якей цени дацо (купене або предате), кельо дацо кошта (Почим тота кнїжка?), а злучнїк почим вше заменїме зоз: понеже, прето же, кед або бо (Нє придзе понеже нє може сцигнуц; Одпутовал прето же ище скорей обецал; Кед вошол нука, почал ше зоблєкац; Виновати є бо бул цихо.). У литературним язику часто ше хаснує конструкциї зоз злучнїком понеже, хтори по форми часово, алє по змисту су составни: мож их трансформовац до составних виреченьох зоз злучнїками и (найчастейше), а, а пред тим и др.: Шицки пошли, понеже ше хто зна кельо раз поспричкали / Шицки пошли, а пред тим ше хто зна кельо раз поспричкали; Попонаглял сом дому, понеже сом му наказал най зайдзе купиц хлєба / Попонаглял сом дому и наказал му най зайдзе купиц хлєба. Та, кед нє сцеме знац почим пирє у Пешту, чувайме наш мацерински язик понеже зме го нашлїдзели од родичох, алє и прето же го жичаме од наших дзецох.

Гелена Медєши

ПОЛОЖИЦ ДО ЗАДАТКУ Положиц мож кнїжку на стол, можеме на даяки важни документ положиц подпис, а дацо можеме положиц на перше место. Положиц нам може банка забрану на часц плаци або пензиї, положиц можеме даяку точку на дньови шор, статочного челєднїка нашо предки знали положиц за бирова, а леґинє мали звик положиц пирко за калап. Положиц пенєжи до кишенки нє вше найбизовнєйше, на студийох мож испит положиц або нє положиц (нашо старши хасновали вираз: зложиц еґзамент), алє положиц капусту до гордова ище як добре кед думаме на жимушнї часи. Будзе нам смаковац и до капущанїкох, и ґу шкварком, и ґу гурки, и ґу колбаси. Алє, на дацо мож и – положиц точку. Задаток, заш (або задачу, як ше скорей гуторело), можеме виполнїц або сполнїц, задаток можеме дакому задац, дац або поставиц, задаток можеме чежше або лєгчейше ришиц, над задатком можеме ламац главу, а школяре маю свойо школски, домашнї, контролни и писмени задатки. Єст, медзитим, єден вираз хтори ше у нашим язику (окреме административно-бирократским) часто хаснує, а преложели зме го зоз сербского язика. То вираз положиц до задатку (по сербски: ставити у задатак): Дружтво себе зоз яснима програмнима опредзелєнями положело до задатку пестовац руски язик, културу и чувац виру; Надпатраюци одбор себе положел до задатку нєпреривно провадзиц трошенє пенєжу и поднїмац одвитуюци мири...; Комисия себе положела до задатку препатриц шицки материяли хтори сцигли на конкурс и поднєсц о тим звит компетентному целу; 52

З червеним виправене

Управа школи себе положела до задатку водзиц старосц о школярох слабшого материялного стану; Месна заєднїца себе положела до задатку випитац як трошени средства месного самодоприносу; Аґенция себе положела до задатку превипитац шицки спорни приватизациї. Вираз положиц (себе) до задатку бизме напевно могли зачерац на вецей способи: дац задаток, поставиц себе задаток, задац себе задаток, задац як задаток, вжац (за, як) задаток, мац задаток итд., та би вец спомнути приклади могли випатрац так: Дружтво себе зоз яснима програмнима опредзелєнями поставело задаток пестовац руски язик, културу и чувац виру; Надпатраюци одбор себе дал задаток нєпреривно провадзиц трошенє пенєжу и поднїмац одвитуюци мири...; Комисия ма задаток препатриц шицки материяли хтори сцигли на конкурс и поднєсц о тим звит компетентному целу; Управа школи себе задала як задаток водзиц старосц о школярох слабшого материялного стану; Месна заєднїца себе задала задаток випитац як трошени средства месного самодоприносу; Аґенция себе поставела задаток превипитац шицки спорни приватизациї. Значи, положиц испит, положиц розум до глави, положиц дацо на дньови шор, положиц руки до кишенкох, положиц чисти руски вислов на перше место мож, алє положиц себе до задатку – нє. Лєпше: задац задаток, дац себе (як, за) задаток, поставиц себе задаток, мац (за) задаток итд. Наисце, маме задаток чувац тото цо нам до талу зохабели нашо предки, а вони нам то бизовно нє положели до задатку. На тото можеме положиц точку. 53

Гелена Медєши

ПРИБЕГНУЦ ДО ПОМОЦИ Накадзи учули сирени, сушеди прибегли до помоци. Бул добри чловек, вше порихтани прибегнуц до помоци. У тим войновим зраженю, до помоци прибегла и артилєрия. Роботнїком на канализациї прибегла до помоци чежка механїзация. Касирки после оружийней плячки прибегла до помоци и полиция. Жени хтору нападнул якиш пшиско до помоци прибегнул єден вояк. Хлапцови после нєщесца до помоци прибегли два жени. Кед му каменєц потрепал черепи, до помоци прибегла шицка родзина. Прибегнуц до помоци ближньому то свята длужносц каждого християна. Старей жени у автобусу прибегли до помоци троме хлапчискове. Вираз прибегнуц до помоци, нагадуєце, превжати до нашого язика зоз сербского: притећи у помоћ. Правда же сербске слово притећи медзи иншим значи и: прибегнуц, добегнуц, алє з прикладох яки зме наведли нє муши вше шлїдзиц же людзе цо мали добру дзеку помогнуц/помочи другим – бежали, дринґали, ишли бегцом. У нєщесцу або гоч якей другей нєволї ше, правда, розцаговац нє треба, алє порученє хторе сцеме пренєсц то: помогнуц/помочи, присц помогнуц/помочи, присц на помоц; буц дакому на помоци (звичайно у нєволї). Старей жени у автобусу троме хлапчискове бизовно нє мушели прибегнуц до помоци; вони єй, просто, помогли кед єй пришло нєдобре, кед замлєла або нєздобачки спадла. Чежка механїзация роботнїком цо копу ярки за канализацийни циви сиґурно нє прибегла до помоци, уж и прето же то вельки и моцни машини хтори ше рушаю помали. Тота механїзация 54

З червеним виправене

пришла помогнуц/помочи, або пришла на помоц. Родзина ше, дабоме, згирчела кед каменєц потрепал черепи на хижи, можебуц даєдни и понагляли, прибегли же би робота була цо скорей закончена пре нєпредвидзену хвилю, алє ше у тим виреченю нє сцело положиц наглашку на бежанє (прибегованє), алє на добру дзеку и красни обичай помогнуц/помочи, присц помогнуц/помочи, присц на помоц, буц дакому на помоци. У тим смислу би напредку спомнути виреченя требали глашиц так: Накадзи учули сирени, сушеди пришли на помоц. Бул добри чловек, вше порихтани присц помогнуц/помочи. У тим войновим зраженю, на помоц пришла и артилєрия. Роботнїком на канализациї пришла помогнуц/помочи чежка механїзация. Касирки после оружийней плячки на помоци була и полиция. Жени хтору нападнул якиш пшиско помогнул єден вояк. Хлапцови после нєщесца на помоци були два жени. Кед му каменєц потрепал черепи, пришла на помоц шицка родзина. Помогнуц/помочи ближньому то свята длужносц каждого християна. Старей жени у автобусу пришли на помоц троме хлапчискове. Окрем дїєслова помогнуц (помогнєм), у нашим язику єст и слово помочи (поможем) з истим значеньом: Дармо ци повем, ти ми помочи нє можеш. Ту ше мало годно помочи. Кед би бул сцел, мог му помочи. У сучасней бешеди и литературним язику форми помочи – поможем и помогнуц – помогнєм ше мишаю, та ше часто хаснує помогнуц – поможем (треба: помогнєм) и помочи – помогнєм (треба: поможем). Значи, нє: прибегнуц до помоци, алє: помогнуц/помочи, присц помогнуц/помочи, присц на помоц, буц дакому на помоци, як у гевтей красней дзецинскей молитви за добру ноц: як воднє, так вноци, будз ми на помоци. 55

Гелена Медєши

ПРИБЕГНУЦ ҐУ НЄПОПУЛАРНИМ МИРОМ Сербске слово прибегнути (прибећи) ма свою фалшиву пару и у нашим язику. То слово прибегнуц, як наприклад: Прибегнул як без души; Кед чул за нєщесце, душнє прибег(нул) до нїх; На циль прибегнул треци; Вона часто прибегнє до нас итд. Сербске слово прибегнути (прибећи) ма, медзитим, два значеня, алє анї єдно нє таке як нашо прибегнуц. Перше значенє сербского слова прибегнути то сцекнуц, склонїц ше даґдзе, а друге – похасновац дацо як средство же би ше цошка одредзене посцигло; послужиц ше з дачим, применїц дацо. Праве тото друге значенє прави помильку у нашим язику, бо прекладателє нє домеркую кед сербски вислов прибегли смо систему концесија преноша до нашого язика зоз словом хторе по форми подобне сербскому: Прибегли зме (ґу) системи концесийох. Прибегли зме ґу одлучним миром шпорованя. Побунєне войско прибегло ґу хаснованю оружия. Нє треба прибегнуц ґу нєпопуларним методом караня трошительох. Понеже ше му нє удало тото цо надумал, прибегнул ґу лукавству. Вон такой прибегнул (ґу) практичному ришованю того проблему. Управа прибегла ґу стратеґиї унапредзеня животного штредку. Єдна часц войска прибегла ґу ратованю ранєтих. Цивилна защита перше прибегла ґу вицагованю людзох спод розвалянїскох. Перша помоц прибегла ґу имобилизациї покалїчених. 56

З червеним виправене

Дзепоєдни з тих буквалних прекладох похасновани аж и без применовнїка ґу, як у сербским язику, а постановки социолинґвистики нас опоминаю же кед ше з єдного до другого язика пребера нє лєм лексични, алє и морфолоґийни форми, грожи швидке заменьованє язикох. Нє чежко було спомнути приклади написац без буквалного прекладаня, тє. нє хасновац слово прибегнуц (ґу) там дзе му у нашим язику нє место: Похасновали зме систему концесийох. Применєли зме одлучни мири шпорованя. Побунєне войско почало хасновац оружиє. Нє треба применьовац нєпопуларни методи караня трошительох. Понеже ше му нє удало тото цо надумал, послужел ше з лукавством. Вон такой почал практично ришовац тот проблем. Управа применєла стратеґию унапредзеня животного штредку. Єдна часц войска почала ратовац ранєтих. Цивилна защита перше почала вицаговац людзох спод розвалянїскох. Перша помоц почала имобилизовац покалїчених. Кед просвитни роботнїки, редакторе, новинаре и прекладателє нє буду нєпреривно указовац на нєправилносци у нашим язику и на нєконтроловане преберанє висловох зоз сербского язика, до нашей бешеди ше злєє шицко цо живот приноши. А живот вше ма остатнє слово.

Гелена Медєши

ПЛОЧИЦИ ДО КУПАТИЛА Кед подумаце же пре тот наслов дознаце як ше вибера у предавальнї, кладзе або отримує плочици до купатила – спреведли сце ше. Фаховци за язик о тим найчастейше нє знаю скоро нїч. Вони знаю лєм же таки вислов превжати зоз сербского язика и же го по руски треба повесц иншак. Таки и подобни приклади стретаме нє лєм у бешеди, алє и у писаних текстох на нашим язику: Маме увозни плочици до купатила; До купатила положели найдрагши шпански плочици; Плочици у купатилу нє треба чухац з твардима щетками; Робел як керамичар у иножемстве, та барз крашнє кладзе плочици до купатила; Тераз ше у купатилу кладзе плочици аж по повалу; Дараз ше до купатила нє кладло плочици, алє ше мури фарбело з масну фарбу; Плочици у купатилу треба попирскац зоз средством процив каменцу; Лєпше купиц бляди плочици до купатила, бо на цмих видно кажду капку води; Єст тераз средство за чуханє фуґнох медзи плочицами у купатилу. Нашо стари за плочици бизовно нє знали, алє и до кухнї и под конк кладли цегелки (Дюрдьовчанє гуторя: цеголки). После руского мурованого пеца правели цегелкови пец – зоз красних цегелкох цо маю видумовани цифри и блїщацу ґлейту. Кед би були мали гидрофори або водовод, напевно би цегелки кладли и до купальньох. Єст, правда, у нашим язику и слово плохочка, хторе ше хаснує наприклад у физиолоґиї и биолоґиї, та маме кревни плохочки. У физики, заш, маме плочочки, а глїняни фалаток до хторого дзеци копали кед ше бавели на школи (шкинтали) волал ше – черепчок. Нє гуторели глїняни, бо черепи – и на закрицу и на квеце – були лєм 58

З червеним виправене

глїняни. На глїняни черепки ше дараз и писало. Були барз витримовни, бо су пренайдзени велї вики познєйше скоро нєочкодовани. Слово купатило вжали зме зоз сербского язика зошицким нєпременєне, а нашо стари би за тоту просторию дзе би умили зоз себе бруд и дали на волю свойому натрапеному целу поведли же то – купальня. Маме ище єдно подобне слово за хторе знали нашо стари. То слово купель, дзе звичайно одходзели найсц лїка за даяку хороту або болячку. Плочици до купатила ше як вираз нательо одмомашнєли у нашим язику же вецей анї нє чувствуєме же то по сербски. По нашим би заш лєм требало повесц: Маме увозни цегелки до купальнї; До купальнї положели найдрагши шпански цегелки; Цегелки у купальнї нє треба чухац з твардима щетками; Робел як керамичар у иножемстве, та барз крашнє кладзе цегелки до купальнї; Тераз ше у купальнї кладзе цегелки аж по повалу; Дараз ше до купальнї нє кладло цегелки, алє ше мури фарбело з масну фарбу; Цегелки у купальнї треба попирскац зоз средством процив вапнянїку; Лєпше купиц бляди цегелки до купальнї, бо на цмих видно кажду капку води; Єст тераз средство за чуханє фуґнох медзи цегелками у купальнї. Значи, гоч ше дома ошвижуєме у купальнї, гоч себе зволюєме у даякей лїковитей цеплей або воздушней купелї, цегелки положени и на мурох и на жеми. Дахто ма цегелки и под конком, и у кухнї, и на балкону або тераси, а у купельох аж и приступни дражки и базени за купанє цегелковани, тє. по нїх покладзени цегелки. 59

Гелена Медєши

ШИЦКО ТО ИДЗЕ ДО РОКУ СЛУЖБИ Шицки знаме кельо маме роки, цо було прешлого року або тераз рок, знаме и за бивни (родни) и за цесни (нєродни, гладни) роки, даєдни знаю и цо будзе до тераз рока бо провадза шицко цо ше збува з рока на рок. Знаме тиж и повинчовац Нови рок (швето), алє и жичиц дакому щешлїви нови (наступни итд.) 2014. рок. Знаме и за преступни и за прости рок, а школяре и просвитни роботнїки ше ровнаю по школским року. Дахто тераз у найлєпших рокох, дахто – у рокох (стари), з даким можеме буц истих рокох або исти (єден) рок, а дараз ше дзивчатом правело (куповало) роки же би ше могли одац. По рокох (кругох на пререзаним стеблу) можеме знац яке древо старе, алє ше и по рокови (єден цали рок) нє реже нїяке древо. Кед леґинє дараз ишли до войска, гуторело ше же иду за катону, а кед войско вислужели, гварело ше же пришли споза катону. Нєшка ше заш лєм идзе до войска (правда, хто сце) и служи ше воєни рок. Школяре и студенти дараз служели войско кратше як тоти цо до школи нє ходзели, та ше у воєней терминолоґиї таке кратше служенє войска волало школярски рок (нє: школски). За сербске слово рок ми, значи, лєм у окремних ситуацийох хаснуєме слово рок, гоч воно у шицких других случайох означує тото цо по сербски година. Так за синтаґму испитни рок гуториме же то испитни термин. Кед по сербски дацо закончене пре истека рока, по руски повеме же тото и тото закончене скорей як вишол термин або час. Даяки правни акт звичайно ступа на моц на себским язику у року од осам дана, а ми повеме: у чаше осем дньох. Єст, нажаль и отказни рок (наприклад, кед ґазда сце дац одказ роботнїкови або власнїк квартелю жедлярови), а ми по руски повеме же то одказни термин. Так можеме мац и термин за врацанє кредиту, термин за 60

З червеним виправене

подношенє жалби на даяку одлуку, можеме мац заказани термин (або час) у дохтора, за операцию итд. Термин за приношенє на швет живих єствох маю и животинї, алє термин за полог маю и жени. Шицко тото по тераз поведзене прето же нашо новинаре часто (нє лєм у жарґонє, алє и у написох) хасную сербску фразу хтору прекладаю од слова до слова. То фразеолоґийни вираз то ми (ти, му итд.) иде (спада) у рок службе, хтори вец у нашим язику глаши: То ми идзе до року служби. То ми спада до року служби. Нє будзем тото робиц, то ми нє спада до року служби. Цихо будз, шицко то идзе до року служби! Вшелїяк же ше ту нє дума на рок хтори ма дванац мешаци, анї на службу (роботу, заняце) хтора тирва лєм єден рок. Дума ше на порядну роботу, на шицки добри и нє таки добри боки роботи хтору робиме, на радосци и чежкосци яки до каждей роботи спадаю, та би вец фразеолоґийни вираз исц (спадац) до року служби було лєпше хасновац зоз словом час: То ми идзе (спада) до часу служби. То ци спада (рахує ше) до порядней роботи (до роботи хтору робиш, за хтору доставаш плацу). Нє будзем тото робиц, то ми нє спада до часу служби. Цихо будз, шицко то спада до часу служби! Шицко цо у опису роботного места то спада до служби, припада роботному месту, спада до предвидзених роботох, рахує ше або спада до роботного стажу, алє тим цо на такей служби дзе ше руски язик хаснує як приклад правилного вислову, до часу служби або до роботного стажу би мало спадац и чуванє язика од цудзих уплївох.

Гелена Медєши

РОЗОШАТИ ЗМЕ ШИРЦОМ ШВЕТА Применовнїк ширцом значи розпоредзеносц векшого числа предметох истей файти на розличних точкох пространства. Поняце у ґенитиве значи жем, край, а субєкт значи форму активносци и словозлученє часто у функциї атрибута: Моцни витор направел шнїгово наношенїска ширцом Войводини; У велїх местох ширцом Войводини канализацийна мрежа закончена; Нови рок дочекани на городских площох ширцом нашей жеми; Роботнїки ступаю до штрайкох ширцом нашей жеми; Дзень побиди над фашизмом ше ширцом швета слави 9. мая; Ширцом швета ше Перши май означує як швето роботи. Применовнїк ширцом прияли зме зоз сербского язика, дзе тот применовнїк глаши широм. Слово ширцом у народним язику присловнїк (нє применовнїк), а значи вшадзи, на шицки боки (кед почали штреляц, сцекали ширцом). У конструкцийох з дїєсловом отвориц и меновнїками дзвери, облак, капура, капурка и под. присловнїк ширцом значи цалком, подполно, зошицким, вонконцом: Зохабела дзвери ширцом (нащежар) отворени; Кед пришли, облаки були ширцом поотверани; Дзверка на курнїку були ширцом отворени, та кури вишли до загради; Толває зохабели ширцом отворену капуру и сцекли. У народним язику ше дараз место применовнїка ширцом хасновало применовнїцки вираз ширцом по (з локативом), а так ше хаснує и нєшка у литературним язику: Кури ше розбегли ширцом по загради и погребали мак; 62

З червеним виправене

Ширцом по полю кертици направели чкоду; Пайташе ше розишли ширцом по швеце, як и у нашей шветочней шпиванки Браца Русини: Браца Русини / ваша доля мала, ширцом по швеце / синох розошала. Применовнїк ширцом часто заменюєме и зоз применовнїком по з одреднїцу цали опрез меновнїка у локативе: Таки депониї єст по цалей Войводини; Празни стари хижи єст по цалим Керерстуре; По цалим швеце єст вшелїяки природни катастрофи. Дараз ше хасновало и слово шири, зоз значеньом широки (як цо маме у шпиванкох): В ширим полю грушка древко / Верхом є желєне; або: Можеш, мили, глєдац / В ширим швеце долю Нїґда зи нє найдзеш / Оцови на волю. Медзитим, слово шири у тих прикладох прикметнїк, а нє применовнїк. Значи, облак, дзвери або капуру можеме зохабиц ширцом (нащежар) отворени, алє Руснаци, як донайпосле и велї други народи, розошати по (цалим) швеце або ширцом по швеце – нє: ширцом швета. Од Сербиї до Австралиї, док су млади – до Канади, и жени и хлопи – до Европи.

Гелена Медєши

ШКОЛЯРЕ ШЕ ОЦЕНЮЮ КАЖДИ ДЗЕНЬ Активни конструкциї, або активни виреченя, як знаме з ґраматики, то таки конструкциї и виреченя дзе субєкт у форми номинатива источашнє и окончователь дїї (Мац вишива; Вон чита; Пес бреше). Алє, єст и таки виреченя у хторих окончователь дїї нє у номинативе, алє у даєдним зависним припадку (або ше просто нє менує), а прави обєкт дїї у номинативе и ма функцию субєкта. То пасивни конструкциї (або пасивни виреченя). И у бешеди и у писаню часто хаснуєме пасивни конструкциї з повратним словком ше, у хторих субєкт дїї у номинативе источашнє и єй oбєкт: билї ше здравствена станїца; садзи ше паприґа, у хторих субєкт дїї у номинативе источашнє и єй oбєкт. Субєкт здравствена станїца церпи дїю дїєслова билїц, односно представя єй обєкт; субєкт паприґа церпи дїю дїєслова садзиц, та є источашнє и обєкт тей дїї. Дїю дїєслова у таких конструкцийох звичайно окончую вецей поєдинци, алє ше их нє менує, або су нє познати: Предава ше велька порта на Куртим шоре; На свадзби ше перше приноши палєнка, а вец юха; Цвикла ше влонї пре сушу цагала позно вєшенї; Члени одбору ше меную на штири роки; Студнї ше дараз копали барз плїтко; Хижи ше вецей нє закриваю з надом, алє з черепом; Кукурица ше уж нє копе, бо ше жем пирска процив коровча; Кед сцигли пенєжи з општини, вибудов сали ше предлужела. Синонимски конструкциї таким виреченьом то пасивни конструкциї у хторих предикат ма форму трецей особи єднини штреднього роду, а меновнїк форму акузатива, односно директного обєкту: Предава ше вельку порту на Куртим шоре; 64

З червеним виправене

На свадзби ше перше приноши палєнку, а вец юху; Цвиклу ше влонї пре сушу цагало позно вєшенї; Членох одбору ше менує на штири роки; Студнї ше дараз копало барз плїтко; Хижи ше вецей нє закрива з надом, алє з черепом; Кукурицу ше уж нє копе, бо ше жем пирска процив коровча; Кед сцигли пенєжи з општини, будовац салу ше предлужело. Гоч ше хасную паралелно, конструкциї типу школа ше билєла и школу ше билєло нє подполни синоними. Конструкциї типу школу ше билєло (цвиклу ше цагало, кукурицу ше садзело, студнї ше копало итд.) и школа ше билєла (цвикла ше цагала, кукурица ше садзела, студнї ше копали итд.) при старших авторох частейше од своїх синонимских конструкцийох знача дїю характеристичну за одредзени период, хтора у одредзеним чаше важела як правило, як общеприлапени способ роботи. Наприклад: Тексти ше теди писало з руку; Млєко ше дараз огривало на шпоргеце; Галушки ше дараз виварйовало у води; Кващок ше сушело на главки мурованого (руского) пеца; Хлєб ше заправяло и мишело додня рано; Пориска ше правело з твардого древа. У остатнїм чаше ше у литературним язику безособово конструкциї типу цвиклу ше цагало хаснує место конструкциї типу цвикла ше цагала. То прето же конструкциї типу цвикла ше цагала дакеди вецейзначни. Кед повеме, наприклад: Школяре ше у нашей школи обєктивно оценюю, то може значиц три ствари: перше, же наставнїки у нашей школи обєктивно оценюю школярох; друге – же кажди школяр сам себе обєктивно оценює и треце – же ше школяре медзи собу (єден другого) обєктивно оценюю. Кед, заш, повеме же ше школярох у 65

Гелена Медєши

нашей школи обєктивно оценює, то значи же дахто други (наставнїки) школярох обєктивно оценює. Кед, наприклад, повеме же ше бетелїна коши з траварку або кукурица паре з парачим плущком и под., нїґда нє похопюєме так же ше бетелїна сама коши або кукурица сама паре, тє. же субєкт у нїх сам на себе як обєкту окончує дїю, алє вше подрозумюєме же нєвиповедзени окончователь окончує дїю над обєктом у номинативе. Та, кед нє приводзиме до помильки читачох або слухачох же хто кому цо роби, шлєбодно можеме похасновац гоч активну, гоч пасивну конструкцию: Руски новини ше дзечнє чита / Руски новини ше дзечнє читаю; Емисиї по руски на телевизиї ше нє препущує / Емисиї по руски на телевизиї ше нє препущую; Висти на радию ше слуха кажди дзень / Висти на радию ше слухаю кажди дзень.

З червеним виправене

СПАДЛО МИ НА РОЗУМ Слово спаднуц ше у нашим язику хаснує з розличнима занченями. Так ше мож пошлїснуц и спаднуц на жем або до блата. Спаднуц мож и з коча, з древа, з ягоди, з грушки, з бициґли, з ґарадичох. Спаднуц мож и под дачий уплїв, а боме мож спаднуц и – на испиту. Диждж або шнїг тиж можу спаднуц кед найбаржей або найменєй треба, а мож спаднуц и дакому на карк. Влада або даяке иншаке руководство тиж можу спаднуц (буц звалєни). Кед вельо шапчиме або длуго стоїме на єдним месце, можеме спаднуц з ног, дацо нам може спаднуц (або паднуц) до оч, а кед дзецко урекнуте або кед му наврачане, гвариме же му спадло з оч. Температура вжиме зна спаднуц на минус 10, а чловек кед би знал дзе спаднє та би шеднул. Дараз пре нєроздумани поступок можеме нїзко спаднуц, а дараз нам дацо чежко спаднє (або припаднє). Спаднуц мож на главу, на хрибет, на колєна, долунїц. И – шицко то за людзох. Алє, єст зоз словом спаднуц єден фразеолоґийни вираз хтори скорей нє бул познати. Младши ґенерациї го справели по углядзе на сербски язик: пасти на памет: Таке би ми нїґда нє спадло на розум!; Спадло ми на розум же бизме могли пойсц до купелї; На испиту му праве тото нє могло спаднуц на розум; Як ци лєм вше таке дацо спаднє на розум?!; Же би ци таке дацо нє спадло на розум! Слово спаднуц нашо старши авторе хасновали у форми паднуц (Чежко му падло кед им шицко побрали), а место нєшкайшого „модерного“ виразу спаднуц на розум гуторели присц на розум: Таке би ми нїґда нє пришло на розум!; Пришло ми на розум же бизме могли пойсц до купелї; На испиту му праве тото нє могло присц на розум; Як ци лєм вше таке дацо придзе на розум?!; Же би ци таке дацо нє пришло на розум! 67

Гелена Медєши

Ище старша форма фразеолоґийного виразу присц на розум була присц до розума (нє: присц ґу розуму, бо то значи цошка зошицким инше – змудриц). Кед же нам форма присц на розум нє одвитує у контексту, мирней души ю можеме заменїц зоз: здогаднуц ше/здогадац ше або зоз ище старшим спомнуц ше. Вше кед нам придзе на розум (нє: спаднє) даяка заблукана думка зоз сербского язика хтору би требало похасновац праве з таким значеньом по руски, припомнїме себе або себе пригадайме чи би так поведли нашо предки, чи зме ю лєм преложели зоз сербского язика.

З червеним виправене

СПАДНУЦ ДО НЄСВЕСЦИ У сербским язику вираз пасти у несвест ше часто хаснує. Тот вираз ма основне значенє (он пада у несвест кад види ињекцију; пао је у несвест од шока), алє и пренєшене (пао је у несвест кад ју је видео онако згодну; ауто је леп да паднеш у несвест). Основне значенє подрозумює – страциц свидомосц, дожиц шок, а пренєшене – барз ше нєсподзивац (приємно або нєприємно). Под уплївом сербского язика нашо млади у бешеди тот вираз найчастейше буквално прекладаю, гоч ше роби о його основним, гоч о пренєшеним значеню: Два раз спаднул до нєсвесци од больох док з нїм нє дошли до Зомбора; Кед видзел тельо креви на драже, спаднул до нєсвесци; Спаднул до нєсвесци кед чул тоту страшну вистку; Як помогнуц особи хтора спадла до нєсвесци? Думала сом же спаднєм до нєсвесци! Дзепоєдни ше нїби дакус „трудза“ преложиц сербске слово несвест на нашо нєсвидомосц, та вец вислов ище комичнєйши: Лєм цо вошол до ординациї, спаднул до нєсвидомосци; Спаднул до нєсвидомосци и нє приходзел ґу себе длугши час; Епилептични напад ше закончує так же хори спаднє до нєсвидомосци; То таки добри филм, да спаднєш до нєсвидомосци; Музика була така подла – да спаднєш до нєсвидомосци; Спаднул до нєсвидомосци кед видзел яка мачка вошла до диску; Повем ци, лєм нє спаднї до нєсвидомосци! Та нє гутор, дораз спаднєм до нєсвидомосци! Дзекеди ше у бешеди место виразу спаднуц до нєсвесци / нєсвидомосци хаснує и адаптоване сербске слово онєсвесциц ше (по сербски: онесвестити се): 69

Гелена Медєши

Онєсвесцел ше на драже и спаднул; У церкви му пришло нєдобре та ше онєсвесцел; Так моцно вдерел з главу до греди же ше онєсвесцел. Нашо еквиваленти за сербски вираз пасти у несвест и дїєслово онесвестити се то замлєц або страциц свидомосц, та би тоти виреченя вец так требало и прекладац: Два раз замлєл од болю док з нїм нє дошли до Зомбора; Кед видзел тельо креви на драже, страцел свидомосц; Замлєл кед чул тоту страшну вистку; Лєм цо вошол до ординациї, замлєл; Страцел свидомосц и нє приходзел ґу себе длугши час; Епилептични напад ше закончує так же хори страци свидомосц; Як помогнуц особи хтора страцела свидомосц? Думала сом же замлєєм! То таки добри филм, да замлєєш; Музика була така подла – да замлєєш; Скоро замлєл кед видзел яка мачка вошла до диску; Повем ци, лєм нє да замлєєш! Та нє гутор, дораз замлєєм! Наисце, да чловек замлєє кед чує як ше на власну бешеду нє меркує!

З червеним виправене

ШИЦКИ НА ВИБЕРАНКИ! Виберанки ше часто отримую: раз локални, раз покраїнски, раз парламентарни (за народних посланїкох Скупштини Републики Сербиї), раз за Национални совит рускей националней меншини. Месни заєднїци тиж орґанизую свойо виберанки за Совит Месней заєднїци, а виберанки маю и велї рижни дружтва, здруженя и асоцияциї же би вибрали цо квалитетнєйших членох до своїх роботних целох, та и Церква кед вибера одборнїкох до Церковного одбору. Виберанки ше розписує и о двацец штири годзини починаю виберанково дїї або поступки (роботи). Виберанки провадзи виберанкови материял, а запровадзує их виберанкова комисия. Кед у єдним месце єст вецей виберанково єдинки, виберанкови материял ше доручує каждей з нїх. Вибераче зоз гласацким правом з виберацкого списку виходза на виберацке место у своєй виберанковей єдинки хторе назначене на поволанки за гласанє и гласаю за лїстину або поєдинцох по власним виборе, а гласацки лїсток уруцую або пущаю до гласацкей шкатули. Странки маю пред виберанками предвиберанкову кампаню, а на телевизиї и на радию идзе предвиберанкова програма. Дзекеди ше за виберачох, дакус пежоративно, гвари же то гласацке цело або гласацка машинерия. Даєдни функциї можу буц виборни: после часу на яки функционер вибрани, гласа ше за ревибор. Єст и виборни предмети у школи и на факултету, кед спомедзи вецей предметох мож виберац и опредзелїц ше за єден (наприклад: язик – анґлийски чи нємецки; гражданске воспитанє чи виронаука). У шицких тих гласаньох и вибераньох ше терминолоґийно барз часто гриши: миша ше поняца як цо виберанки, вибор, виберанкови, виберацки, виборни, 71

Гелена Медєши

вибераче, гласаче и гласацки, та попробуєме дакус пояшнїц цо маме: Виберанки то виберанє спомедзи кандидатох за народних посланїкох, посланїкох до Скупштини АП Войводини, одборнїкох, за членох роботних целох рижних орґанизацийох, здруженьох и асоцояцийох, а виберанки можу буц общи, явни, тайни итд. Вибор то дацо з чого мож виберац: Маме вельки вибор кнїжкох рижних жанрох; Розписани виберанки за вибор посланїкох до Скупштини АП Войводини. Виберанкови ше одноши на виберанки: Виберанкове место число 5 було на час отворене; Виберанкова комисия ма 15 членох. Виберацки ше одноши на виберачох: Виберацки списки вецей нє мож дополньовац; Нє було го на виберацким месце. Вибераче то особи хтори виходза на виберацки места и з гласаньом вибераю. Гласаче то особи хтори гласаю на гласацких местох. Гласацки ше одноши на гласачох: Гласацка шкатула була на 7 годзин запечацована; Празни гласацки лїсток до гласацкей шкатули уруцел перши виберач хтори пришол на гласацке место у виберанковей єдинки число 12. Значи, маме виберанки за вибор посланїкох або одборнїкох; маме виберанкову комисию и виберанково єдинки; маме виберацки списки и на нїх виберачох; маме гласачох, гласацки лїстки и гласацку шкатулу. Зошицким досц же бизме вишли на виберанки.

З червеним виправене

ВОН МИ ПРИДЗЕ ЯКАШ ДАЛЬША РОДЗИНА Присц можеме на час на роботу або дому, присц можеме ґу дакому кед го збачиме, а присц можеме и до даякого маєтку. Присц може и рано и яр, красна або бридка хвиля. Дакому може присц нєдобре, дахто нє може присц ґу себе (обахтац ше, огутац ше; очутиц ше), а дахто може присц ґу розуму. Старши людзе знали повесц же пришол чорт по свойо. Присц може дацо до вираженя (наприклад дачия права натура), присц мож и до даякого заключеня, дацо може присц до огляду, дахто дакому може присц по ґаґор, а дацо – як пришло, так пошло. И, шицко би ту могло буц у шоре. Нє у шоре, медзитим, кед ше сербски вислов он му дође неки даљи рођак преложи на наш язик так: Вон му придзе якаш дальша родзина. По углядзе на сербски вислов доћи (некоме нешто), нашо млади часто гуторя (нажаль, и напишу) таке: Макайово им приду старе сушедство. Вона му придзе стара кума. Вони му приду сватово. Ми им придземе шестринїци. На самим початку зме нашоровали кеди ше у нашим язику слово присц и з яким значеньом хаснує. Значенє того слова (присц дакому дацо) нєпознате, та би тоти конструкциї по руски мали глашиц: Вон му якаш дальша родзина. Макайово им старе сушедство. Вона му стара кума. Вони му сватово. Ми им шестринїци. Єст ище єдно значенє слова присц яке пребераме зоз сербского язика, гоч таке значенє у нашим язику нєт. Ниа даскельо приклади: Тото му придзе 200 динари. 73

Гелена Медєши

Пейц кили муки придзе 250 динари. Кед 10 вайца 100 динари, кельо вец приду 15 вайца? Мех кромплї ци придзе 300 динари. Тоти три ствари вам приду точно езерку. У шицких тих виреченьох слово присц значи: коштац, та би вец тоти виреченя требали так глашиц: Тото кошта 200 динари. Пейц кили муки кошта 250 динари. Кед 10 вайца 100 динари, кельо вец коштаю 15 вайца? Мех кромплї ци кошта 300 динари. Тоти три ствари вам коштаю точно езерку. Подобне значенє слова присц хаснуєме и кед сцеме повесц же дахто дакому дацо длужен/длужни: За тоту услугу ми придзеш два тисячи – длужен ши ми; Сушед ми придзе мех жита бо сом му покопал заграду – длужен ми є; Дїдо ми придзе стотку бо сом му бул по циґари – длужен ми є. Нашо старши авторе место слова присц у поезиї хасновали и слово завитац (до дакого, даґдзе): Завитала до нас яр (як у шпиванки Михала Ковача Хижочко стара: Кед яр пахняца до нас завита/Кед коло тебе овоц розквтита); И до нас щесце завитало (пришло). Значи, даяка блїзша чи дальша родзина нас може присц опатриц, алє вона нам заш лєм нє придзе родзина. Вон(и) нам, просто, родзина або родзиново (кумово, сватово, сушедово, братняк, шестринїца, нина, андя, бачи, шовґор итд.), а кед нам касирка у дутяну пове кельо нам придзе (кошта) шицко цо зме накупели же бизме вигосцели родзину, годно нам присц нєдобре. Алє, цо кошта най кошта, заплациц купене мушиме! Гоч то придзе и вецей як зме думали. 74

З червеним виправене

КЕД КОРМАНЬ ЗАКАЖЕ Резултат двох язикох у контакту, як цо то сербски и руски, вше велька интерференция (уплїв, преберанє формох виражованя), и то по правилу з „векшого“, розвитшого, доминантнєйшого до „меншого“. Кед язики по своєй структури подобнєйши, тото преберанє формох ище вираженше. Медзитим, у язикох єст по випатрунку подобни слова, алє им значеня звичайно зошицким иншаки. Фаховци за язик таки пари словох волаю фалшиви пари (фалшиви приятелє), або слова зраднїки. У сербским язику єст слово заказати, а фалшива пара у нашим язику му слово заказац. По сербски слово заказати значи: 1. (заповедити) розказац; 2. (одредити) заказац; 3. (изневерити) одказац. У нашим язику слово заказац значи: 1. одредзиц (заказал схадзку на осем годзин); 2. розказац (директор им заказал шорово водзиц дньовнїки) и 3. забранїц (пиркаре заказали ходзиц по драже после дзевец вечар). Прецо зме тото поспоминали? Прето же ше слово заказац часто пребера зоз значеньом: одказац (послушносц), затаїц, знєвериц. Так чуєме и читаме: Авто му заказал та пришол на таксию. Нє прешол на технїчним – гамовачки му заказали. Жимно им бо пумпа на пецу заказала. Лїви галф знова заказал та страцели змаганє. Мерач прициску заказал и пришло до гавариї. Мобилни заказал, нє мал кредиту. Нє могол запалїц циґар, запалька му заказала. Заказало му знанє, нє зложел еґзамент. Релна заказала кед єй була найпотребнєйша. Инструменти за меранє одразу заказали. До тераз зме знали же заказац треба препатрунок або операцию у дохтора, же ше муши заказац розгварку з важнима особами, же треба заказац даяку урядову 75

Гелена Медєши

нащиву, же заказац треба у фризерки кед нє сцеме длуго чекац, же себе млади заказую дзе и кеди ше зиду (заказац рандес, як вони гваря). Алє, же дакому закаже кормань на авту та ше збиє, же закажу гамовачки, пумпа на пецу, мобилни телефон, релна итд. – донєдавна зме нє знали. Ниа як би спомнути приклади могли глашиц: Авто го знєверел та пришол на таксию. Нє прешол на технїчним – гамовачки му одказали. Жимно им бо пумпа на пецу одказала. Лїви галф знова затаєл та страцели змаганє. Мерач прициску одказал та пришло до гавариї. Мобилни затаєл, нє мал кредиту. Нє могол запалїц циґар, запалька му затаєла. Знєверело го знанє, нє зложел еґзамент. Релна затаєла кед єй була найпотребнєйша. Инструменти за меранє одразу одказали. Значи, заказац можеме схадзку (нащиву, розгварку итд.), заказац (розказац) можеме же би ше почитовало кодекс облєканя, а заказац (забранїц) можеме и тото же би ше слово заказац хасновало кед воно значи: одказац послушносц, затаїц, знєвериц.

З червеним виправене

ЗАТРЕПАЦ ДЗИРУ Познате нам же слово затрепац у нашим язику ма вецей значеня. Єдно з нїх то: заблациц, залюштац; зальомпац, завлачиц, як наприклад: Затрепала сукню бо ишла по роси. Фартух затрепала ище лєм муку ошивала. Нє ходз по трави бо затрепеш и ципели и ботоши. Друге значенє слова затрепац то замишиц, витрепац: Цесто на бухти/ пампушки мож швидко затрепац, алє муши длуго киснуц. Накадзи затрепал палачинки, такой их почал пражиц. До бильчкох добре затрепац пар капки оцту. Слово затрепац хаснуєме и зоз значеньом: почац махац (з кридлами), затрепециц: Кед ґаздиня сцела опатриц вайца, квока затрепала з кридлами. Герлїчка затрепала з кридлами и одлєцела. Вон отворел клїтку, а папаґай затрепал з кридлами и вилєтнул вонка. Гоч затрепеме шмати, гоч мегке цесто, гоч птица чи живина затрепе з кридлами, з язичного боку шицко у шоре. Медзитим, нє у шоре кед место сербского слова затрпати хаснуєме нашо слово затрепац, як у прикладох: Пшичок мал звик затрепац косци коло самих зомбулькох. Кед уведзена канализация, людзе септични долїни затрепали з глїну. Жем ше одвалєла и затрепала два хижи. Затрепали хижу зоз стварами. Шнїг затрепал дражку през лєс. Долїнки викопани, треба лєм посадзиц древка и затрепац их. Винял тот вельки орех з кореньом, алє дзиру ище нє затрепал. 77

Гелена Медєши

Громада писку лєм цо нє затрепала єдного хлапца. Долїни коло валалу затрепани з глїну. Даєдни людзе затрепали ярки з ґаром и лїсцом, та вода нє ма дзе одцекац. На самим початку того тексту зме гварели же у нашим язику слово затрепац нє значи тото цо у сербским затрпати, гоч тоти два слова наоко подобни, та би наведзени приклади мали глашиц: Пшичок мал звик загребац косци коло самих зомбулькох. Кед уведзена канализация, людзе септични долїни загарли з глїну. Жем ше одвалєла и привалєла два хижи. Натрепали ствари до хижи. Шнїг завял/зафуркал дражку през лєс. Долїнки викопани, треба лєм посадзиц древка и загарнуц их. Винял тот вельки орех з кореньом, алє дзиру ище нє загарнул. Громада писку лєм цо нє привалєла єдного хлапца. Долїни коло валалу завежени з глїну. Даєдни людзе загарли/позагартали ярки з ґаром и лїсцом, та вода нє ма дзе одцекац. Значи, шмати и мегке цесто можеме затрепац, кура з кридлами може затрепац, алє дзиру загарнєме, долїну завежеме, глїна або писок може дакого привалїц, шнїг може драгу завяц або зафуркац, а до жеми можеме дацо загребац. Основне слово трепац, на хторе зме у наших прикладох додали префикс –за, може значиц: розбивац (судзину або облаки); мишац з трепадлом (фил або бильчки); витреповац (керпари и под.); биц, бухциц (дакого); трец (конопу); махац (з кридлами) итд. Кед на тото основне слово трепац додаме рижни префикси, як наприклад префикс –ви (витрепац), тото слово достава иншаке значенє. Так, витрепац можеме керпари або 78

З червеним виправене

тепих, заглавок або перину, алє и цесто або бильчки. Кед дахто дакому витрепе шицко до оч, значи же му погутори цо ше му назберало, алє дакому тиж можеме витрепац задок (надраґи або клїн), цо значи же го набиєме. Кед на слово трепац додаме префикс –пре, воно будзе значиц же тото цо затрепане ище раз будземе трепац (цесто претрепеме и зохабиме най ище раз подкишнє). З пефиксом –о: отрепац можеме дакого (набиц го), алє можеме зоз себе отрепац и прах, а з префиксом – по (потрепац) можеме порозбивац наприклад шицку судзину, алє можеме потрепац и дакому нос. Стрепац (з префиксом –с) може птица з кридлами и одлєтнуц, алє стрепац мож и авто (розбиц го). Утрепац (з префиксом –у) значи: нєрозумно потрошиц (поведзме пенєж, а дахто ше, заш, опита на цо зме утрепали телї роки) и – ту шицко у шоре. Нє у шоре, медзитим, кед под уплївом сербского язика повеме после доброго полудзенку же зме ше натрепали (преполнєли жалудок, барз ше наєдли) або претрепали, бо слово трепац з префиксом –на: натрепац значи у нашим язику цошка инше. Натрепац можеме дакого (набиц го), алє и натрепац дацо до меха, а претрепац ше (зоз сербского претрпати се), як зме видзели, значи: ище раз витрепац або дакус трепац. Значи, сербским словом натрпати и претрпати и нашим словом натрепац и претрепац (хтори по випатрунку подобни), семантични и асоциятивни поля ше нє складаю у подполносци, прецо бизме мали мерковац же бизме у дзепоєдних ситуацийох нє випадли шмишни.

Гелена Медєши

СКОРИ ЗА РЕЙТЕШИ Скора закрива цале нашо цело и цела животиньох, алє и планета Жем ма свою скору. Зоз швиньскей, целячей, єленьовей, крокодиловей або гадовей скори ше прави обуй, ташки и други красни предмети за ґалантерию и позамантерию. Нажаль, знаме же єст и хороти скори, а дахто дакого може так вихасновйовац же му просто – здзера скору. Кед ше дахто нє може стримац од дачого, гвариме же лєм цо зоз скори нє вискочи. За дакого, заш, повеме же ма грубу скору (нїчого ше нє ганьби). За того цо ше барз надзера або врещи гвари ше же ше дре як кед би з нього скору дарли, дахто ше нє месци до власней скори, а дахто дакого може одрец до дзешатей скори (звичайно ґазда роботнїка). Єст людзох таких худих же ше за нїх пове – сама косц и скора, алє єст и таких цо ше знаю дакому ухпац (уцагнуц ше) под скору. Наисце, єст нас вшелїяких на тим ширим швеце. Слово скора часто „зменшуєме“ (правиме деминутив), та маме – скорку и скорочку. Поведзме: скорка хлєба, скорка зоз сланїни, скорка на млєку итд. На овоци маме скорочку, алє и кед ше порежеме або розбиєме колєно, скорочку треба зняц та ше вец рана скорей загої. Значи, маме скору, як зме видзели, з розличнима значенями, маме и скорку и скорочку там дзе треба, алє скори за рейтеши бизме заш лєм нє шмели мац. Скори за рейтеши маме нє лєм прето же нєшка ридко хтора ґаздиня цага рейтеши, алє прето же млади просто сербски вислов коре за питу прекладаю на наш язик зоз: скори за питу: За ґибаницу досц пол кили груби скори; Куп 30 деки ценки скори та скруцим рейтеши; Баклава лєпша з ценкима скорами; За бурек лєпше купиц скори на меранє як паковани; Тоти скори у червеним пакованю добри за лазанє; Скори за кремпиту були поламани, та фил чурел. 80

З червеним виправене

Ґибаници и баклави у тих прикладох нє будземе доганяц (смачни и слани бурек, ґибаница и лазанє, алє и сладка баклава); тоти слова нє нашо, алє за таки кулинарски специялитети нашо вирази нє маме. Гоч як бизме их по нашим наволали, то би нє було тото, як цо би анї пица нє могла буц лепинь з парадичову мачанку, саламу чи шунку и натартим сиром, як цо би анї чевапчичи нє могли буц длуговасти фашири, анї каймак – посолєна скорка з превареного млєка. З другого боку, анї наш сирец, бобальки, капущанїки, паску итд. нє прекладаме на други язики, алє их зохабяме так як их ми воламе. Можеме лєм до заградзеня описац як то випатра або з чого є направене. Доганяц будземе лєм слову скора (по сербски: кора), бо нашо ґаздинї то дараз волали просто – цесто або цесточко: цесто на рейтеши, цесто на кремпиту, цесто на питку з хлєбичком, цесто на палачинки, цесто на торту итд., хтори ше вец филує з одвитуюцим филом або прелїва з даяку ґлазуру. Значи, приклади яки зме написали на початку би мали глашиц: За ґибаницу досц пол кили грубого купчого цеста; Куп 30 деки ценкого цаганого цеста та скруцим рейтеши; Баклава лєпша з ценкима цаганима цесточками; За бурек лєпше купиц цагане цесто на меранє як паковане; Тоти цесточка у червеним пакованю добри за лазанє; Цеста на кремпиту були поламани, та фил чурел. Та вец, най нашо кухарки нє купую скори за / на рейтеши, ґибаницу, бурек, лазанє, кремпиту и баклаву на пияцу. Нє муша дома анї цагац анї розганяц, най купя готове (купче) цесто або цесточка.

Гелена Медєши

НЄ ЗАУВАЖЦЕ НАМ Нашо стари мали звик повесц же доганяц мож и налєжацо. Дакому або дачому знали и подоганяц, подошпинтовац, пригвариц, поганїц, поґанчиц, посудзиц и шицко тото значело: виражиц свойо нєзадовольство пре дацо; виражиц нєскладанє з даким або дачим; осудзиц дацо. На дацо дараз мали заувагу, надпомли же дацо нє добре або нє по дачиїм смаку, нашли хибу дакому або дачому, вжали за зле дакому дацо, предруцели дакому дацо, а дараз знали єдни другим и на очи вируцовац дацо. По углядзе на сербски язик (замерити), и ми нєшка часто зауважуєме: Цо бисце нам зауважели, яки хиби найчастейше правиме? Зауважели нам же нє маме досц тексти з наших местох. Зауважела му же є нїґда нє точни. Наставнїки тиж зауважели же учебнїки нєрозумлїво написани. Векша часц присутних на схадзки зауважела же звит нєдосц ясни. Надпатраюци одбор зауважел нєнаменкове трошенє пенєжу. Комисия зауважела же кандидатом одредзени кратки час. Опозиция зауважує странки на власци же нє почитує департизацию при обезпечованю роботи. Синдикати зауважую министрови же нє була явна розправа о закону. Хаснователє кредитох часто зауважую банком менянє условийох за одплацованє. Старши ґенерациї хасновали и слово зважиц, хторе значи: мац одредзену чежину, буц чежки (наприклад: мех зважел 50 кили), алє и слово заважиц (превагнуц, як наприклад вежнї и тот мех на коч, нє заважи ци вельо). Маме и слово уважиц, хторе хаснуєме зоз значеньом: 82

З червеним виправене

вжац до огляду; прилапиц, алє и знєважиц (омаловажиц, подценїц) и преважиц (превагнуц). Як видзиме, сами зме зоз слова заувага, по сербским моделу, направели штучне дїєслово зауважиц, а могли зме вибрац нашо слова хтори би значели тото исте: Цо бисце нам пригварели, яки хиби найчастейше правиме? Пригварели нам же нє маме досц тексти з наших местох. Вжала му за зле же є нїґда нє точни. Наставнїки тиж дали заувагу же учебнїки нєрозумлїво написани. Векша часц присутних на схадзки пригварела же звит нєдосц ясни. Надпатраюци одбор посудзел же пенєж нєнаменково трошени. Комисия дала заувагу же кандидатом одредзени кратки час. Опозиция предруцує странки на власци же нє почитує департизацию при обезпечованю роботи. Синдикати предруцую министрови же нє була явна розправа о закону. Хаснователє кредитох часто предруцую банком менянє условийох за одплацованє. Нє будземе вам вируцовац на очи, алє вше кед можеце, место слова зауважиц похаснуйце: догнац, подоганяц, подошпинтовац, пригвариц, поганїц, поґанчиц, посудзиц, дац заувагу, надпомнуц, найсц хибу, вжац за зле, предруциц. То голєм нє чежко. Як нашо стари гварели: то мож и налєжацо.

Гелена Медєши

ТО ЄДЕН БАРЗ ДОБРИ ПРОЄКТ Числовнїк єден може мац вельо значеня, та так наприклад професор у школи може повесц школярови: Шеднї, єден! (єдинка). У старих приповедкох перше виреченє звичайно глашело: Бул раз єден цар. Дахто дараз може дакому прилїпиц єдну, а же би того нє було, єден з нас може буц мудрейши и попущиц. Слово єден хаснуєме и теди кед сцеме наглашиц же дачого єст у велькей мири, та гвариме: на драги єдно блато; бул сом єдна вода, алє єден часто значи и – голєм єден (дахто): кед єден чловек у валалє добри, то вец вон. Нажаль, з числовнїком єден виражуєме и неґативну прикмету поняца хторе значи меновнїк, та знаме повесц дакому: Швиньо єдна!, Маґарцу єден! Єден єдини дзень може падац диждж док зме на морю; з єдним словом можеме дацо повесц (то, з єдним словом, ганьба); єдно на друге (штреднє) мож якош прежиц; дахто з даким може буц як єдно а єдно (исти), дахто нє зна анї кельо то єдна и єдна (нїч нє зна), а кед дакого нє познаме, опитаме ше познатому: цо за єдна? Кед, заш, дахто з даким таки исти як на єдно бардо ткани, повеме и: яки єден, таки други (звичайно неґативно). И – шицко то живот приноши и одноши. Єст, медзитим, ситуациї у бешеди кед нам тото слово єден цалком нє треба. И, нє лєм у бешеди, алє анї у писаню. Наприклад: Була то єдна красна и богата жем, почитована у цалим швеце; То єден барз добри роман; Ґеоґрафия єден интересантни предмет; То єден барз добри проєкт за чию реализацию вимагаме потримовку; Михал єден добри чловек, вше порихтани помогнуц; Була то єдна добра жена, лєм покус глуха; То єдна нєзвичайно добре орґанизована вистава. 84

З червеним виправене

Чи нам тото слово єден (єдна, єдно) у наведзених прикладох потребне? Напевно же нє. Вжали зме го у таким контексту зоз сербского язика (то је једна изврсна књига), а до сербского язика така конструкция прията з нємецкого (Das ist eine schöne Kirche – То /єдна/ красна церква; Das ist ein interessantes Buch – То /єдна/ интересантна кнїжка), або з анґлийского (He is a good boy – Вон /єден/ добри хлапец; It is a wonderful day – То /єден/ прекрасни дзень; This is an apple – То /єдно/ яблуко). Виреченя яки зме наведли би анї кус нє страцели анї на значеню, анї на експресивносци кед бизме тото слово єден вихабели: Була то красна и богата жем, почитована у цалим швеце; То барз добри роман; Ґеоґрафия интересантни предмет; То барз добри проєкт за чию реализацию вимагаме потримовку; Михал добри чловек, вше порихтани помогнуц; Була то добра жена, лєм покус глуха; То нєзвичайно добре орґанизована вистава. Значи, нє требали бизме повесц: то єден хасновити текст и єден добри приклад же нє мушиме пре моду з других язикох брац тото цо до нашого язика нє швечи. Досц повесц же то хасновити текст и добри приклад. И, най нам то будзе – нє єден наук, алє, просто, най нам то будзе наук!

Гелена Медєши

НЄ ЗАГВАРЯМЕ ТАКУ ОПЦИЮ Загваряц можеме дакого так же му з бешеду одцагуєме увагу же би нє повед або нє зробел дацо цо нє сцеме: Загварял сом го з приповедку о давних часох, алє ше вон нє дал збиц з драги; Баба загваряла унука же би нє плакал за мацеру; Школяре загваряли професора з рижнима питанями лєм же би их нє випитовал нову лекцию; Вона го загваряла з облєскованьом, алє вон заш лєм отворено поставел питанє; Нє загваряй ме, сцем ци повесц правду до оч. Слово загваряц (заговарати) ма, медзитим, у сербским язику и иншаки значеня, як наприклад забавяц, затримовац дакого у даякей роботи: Шедзел длуго у нас и затримовал нас (по сербски: Седео је дуго код нас и заговарао нас); Сушеда пришла по млєко, приповедала, та ме забавела (по сербски: Комшиница је дошла по млеко, причала и заговорила ме). По сербски слово заговарати значи и – закладац ше (за дакого або за дацо); препоручовац (дакого або дацо); заступац, бранїц; потримовац (дакого або дацо): Заговарао је решавање проблема мирним путем – (по руски: Закладал ше за ришованє проблемох на мирни способ); Није заговарао оцењивање ученика писменим задацима, већ усменим одговарањем – (по руски: Нє потримовал оценьованє школярох прейґ писмених задаткох, алє з одвитованьом); Није заговарао идеју о укидању месног самодоприноса – (по руски: Нє потримовал идею о утаргованю месного самодоприносу); 86

З червеним виправене

Заговарао је опцију распуштања Савета за безбедност (по руски: Заступал идею о розпущованю Совиту за безпечносц). Значи, сербске слово заговарати з рижнима значенями прекладаме з нашим словом загваряц лєм кед ше роби о одцагованю уваги дакому же би нє повед або нє зробел дацо нєжадане: Ти го загваряй, а я дотля зробим тото цо ми нагло треба; Нє загваряй ме, мушим нєшка закончиц тоту кнїжку. У шицких других ситуацийох место сербского слова заговарати нє похаснуєме нашо слово загваряц, алє: забавяц, затримовац (дакого); закладац ше (за дакого або за дацо); препоручовац (дакого або дацо); заступац, бранїц; потримовац (дакого або дацо). Та вец, ми таку опцию нє загваряме, алє заступаме, бранїме, потримуєме, або ше за ню закладаме.

Гелена Медєши

БРИҐА МЕ ЗА НЬГО! Кажде з нас ма даяку бриґу и каждому його бриґа найвекша. Наш народ ма звик повесц же бриґа бриґу найдзе гоч и слунко зайдзе, цо значи же чловек вше ма бриґи; єдна прейдзе, друга придзе. Дахто люби водзиц люцки бриґи (буц шицким гурком конєц), а дахто або дацо, боме, зна дакому задавац вельки бриґи. Кед, заш, зашпиме теди кед би уж ставац, гвариме же зме заспали як на бриґу, а на бриґу себе тиж можеме вжац и даяку роботу. Дакому дацо остатня бриґа. Бриґу або старосц (клопоту, як нашо стари гуторели) мож водзиц и о даким або о дачим: о родичох, о дзецох, о статку; о урожайох, о своїм випатрунку, о ґардероби итд. Бриґу мож и зняц з карку кед зме ришели даяки вельки проблем. З тим написом зме ше, напевно, нїякей бриґи нє годни позбуц, алє кед себе пригадаме даскельо приклади як слово бриґа нє треба хасновац у нашим язику – будзе єдна бриґа менєй. Керовац би нам приклади зоз словом бриґа яки млади авторе директно предкалдаю зоз сербского язика: Бриґа ме! Цо ме бриґа за ньго! Нє бриґа ме! Бриґа мнє! Цо це бриґа! Бриґа го за це! По сербски тоти експресивни виреченя глаша: Брига ме!, Шта ме брига за њега!, Није ме брига!, Брига мене!, Шта те брига!, Брига њега за тебе! На наш язик тоти виреченя би прекладац так: Яка ми (ци итд.) бриґа! Цо ми бриґа! Бриґа ми! Цо то тебе (йому итд.) бриґа! 88

З червеним виправене

Цо я дзбам (цо ти дзбаш)! Анї ми (ци итд.) у пети! Цо тебе (йому итд.) до того! Значи, сербски вислов Брига ме! (Баш ме брига! итп.) нє будземе прекладац на наш язик зоз: Бриґа ме!, алє – Бриґа ми!, Яка ми бриґа!, Цо ми бриґа!, Цо то тебе бриґа!, Цо тебе до того!, Цо я дзбам!, Анї ми у пети итд. Та, кед водзиме бриґу о власним вислове, нє повеме нїґда: Бриґа ми за чистоту язика!, а Бриґа ме за чистоту язика нє повеме нїяким концом.

Гелена Медєши

КРИВО МИ БУЛО ПРЕ НЬГО Слово криви (як прикметнїк) и криво (як присловнїк) єст и у сербским и у нашим язику. Криви по руски значи: викривени, та маме, наприклад, криву линию у математики або криви мур у хижи, а дахто може мац криви нос або криви ноги. Под уплївом сербского язика, велї млади нєшка прикметнїк криви хасную место слова виновати (наприклад: я нє криви, вон криви же до того пришло итд. место: я нє виновати, вон виновати же до того пришло). У пренєшеним значеню, слово криви значи, у ствари, фалшиви, нєправи, погришни. Присловнїк криво застарени, алє го паметаме зоз Дзешец заповидох Божих: Нє шведоч криво на ближнього свойого. Присловнїк криво зоз сербского язика прекладаме на наш язик зоз вецей словами. Поведзме зоз докрива, добока, зукос(ом): Мур докрива вимуровани; Тота посцель стої добока; Слика на муре виши зукосо(м). Сербске слово криво можеме преложиц дзекеди и зоз нашима словами погришно, нєдобре, наспак, нєправилно (нашо стари хасновали и слово мильно): Вони погришно претолковали його слова; Студенти нєдобре розумели тот текст; Вона вше наспак поприповеда як ше дацо збуло; Така форма слова нєправилно похаснована. Место сербского слова криво хаснуєме и слова нєправдиво, фалшиво: Шицки троме нєправдиво пришагали; Вон фалшиво шведочел на суду. Зоз словами нєсправедлїво и нєправедно тиж заменюєме сербске слово криво: Маєток нєсправедлїво подзелєли; Нєправедно сумняли на ньго. 90

З червеним виправене

Медзитим, кед субєкт у дативе (по сербски: криво му је било због тога) повеме: Нєправо му було пре тото або Спроцивел ше прето. Значи, нє повеме по руски: Криво му було пре ньго; Криво ми же нє пришол; Пришло ми криво на ньго; Вше єй криво кед победзи горши од нєй; Криво им же нє виграли; Зґубели, та им криво. Будзе правилнєйше по руски повесц: Нєправо му було пре ньго; Нєправо ми же нє пришол; Спроцивел сом ше на ньго; Вше єй нєправо кед победзи горши од нєй; Нєправо им же нє виграли; Зґубели, та им нєправо. И, най нам нє будзе нєправо кед нас дахто виправи у бешеди же ше нє гутори: криво ми, алє: нєправо ми. И – нїхто нє криви окрем кривайли и льовчи. Шицки зме виновати же нє меркуєме на свою бешеду.

Гелена Медєши

БУЛО МЕ ГАНЬБА Напевно ше кажде з нас дараз заганьбел пре даяки нєроздумани поступок або пре прикре слово. Можебуц ше дараз и поганьбел пре дацо або ше, просто, ганьбел пре дакого (дацо) або за дакого. У Керерстуре ше за ганьблївих людзох зна повесц: ганьби ше яґда є з Коцура, а кед дахто зроби або пове дацо нєчесне, гвари ше му: Нє ганьбиш ше?! За безочного чловека людзе звичайно гваря же ше нє зна ганьбиц (нє ма очи). Дїєслово ганьбиц (ше), та и заганьбиц (ше) и поганьбиц (ше) направели зме з меновнїка ганьба, та гвариме: Нє роб так, бо то ганьба! Вжац люцке то и грих и ганьба; Нанєсол ганьбу цалей фамелиї; Яка ганьба! Ганьба була на цали валал; То твоя ганьба! Кед ше дакого явно осудзи пре дацо, гвари ше же є на слупе ганьби або на ганєбним слупе. И дїєслова ганьбиц (ше), заганьбиц (ше), поганьбиц (ше), и меновнїк ганьба маю звичайно неґативни конотациї, алє кед су правилно похасновани – з ґраматичного боку им нєт цо пригвариц. И то живот, а у живоце нє ганьба – ганьбиц ше. Пригвариц им мож кед их под уплївом сербского язика хаснуєме нєправилно. Наприклад: Було ме ганьба же пришол таки нєоблєчени; Ганьба го було питац на пожичку; Було их ганьба присц нєнаявени; Як вас нє ганьба ище и приповедац таке! Добре же це нє ганьба приставац ґу крадошом! Ганьба ю було остац з нїм насамо; Нє було вас ганьба пойсц до нїх после шицкого?! Бул цихо, бо го було ганьба же нє зна добре по анґлийски. 92

З червеним виправене

У шицких тих прикладох вираз буц ганьба (дакого) директни преклад зоз сербского бити стид / срам(ота) некога због нечега, а по нашим ше тото вше пове з дїєсловом ганьбиц ше: Због стида није рекао ништа – Ганьбел ше, та нє гварел нїч; Било га је стид – Ганьбел ше; Изгубити стид – Престац ше ганьбиц; нє ганьбиц ше; Немати ни стида ни срама – Анї кус ше нє знац ганьбиц; Срам те било! – Нє ганьбиш ше! Није те срамота! – Нє ганьбиш ше! Приклади яки зме призначели у предходним пасусу би були вельо баржей у духу нашого язика кед бизме их хасновали так: Ганьбел сом ше же пришол таки нєоблєчени; Ганьбел ше питац на пожичку; Ганьбели ше присц нєнаявени; Як ше нє ганьбице ище и приповедац таке! Добре же ше нє ганьбиш приставац ґу крадошом! Ганьбела ше остац з нїм насамо; Нє ганьбели сце ше пойсц до нїх после шицкого?! Бул цихо, бо ше ганьбел же нє зна добре по анґлийски. Єст у нашим народзе єдна зґода зоз словом ганьбиц ше, кед ґаздиня хтора озда нє знала найлєпше по руски гварела госцом: Нє ганьбице ше, єдзце! Бизовно же добра ґаздиня нє сцела висобачиц госцох и повесц им же добре же ше нє ганьбя (поведзме, же пришли до нїх єсц). Сцела их аж и нато крашнє понукнуц и повесц им най ше нє ганьбя, най єдза кельо сцу, а то мало глашиц: Нє ганьбце ше, єдзце! Ґраматично поведзене, ґаздиня мала похасновац императив, а нє презент дїєслова ганьбиц ше (нє ганьбце ше, а нє: ганьбице ше). 93

Гелена Медєши

Значи, нє треба гуториц: було ме ганьба, алє: ганьбел сом ше. Нє ганьбиме ше прето же знаме по руски, нє заганьбиме ше кед по руски будземе знац правилно бешедовац, а анї ше нє поганьбиме пред даким кед ше по руски крашнє озвеме.

З червеним виправене

ЖАЛЬ МИ ЛЮДЗОХ ЦО МАРЖНЮ НА ТЕЙ ЖИМИ Єст у нашим язику два слова жаль: єдно меновнїк и означує жалосц, смуток, зармуток, та гвариме: плакац од жалю або од жалю умрец за даким. Друге слово жаль то предикативни присловнїк хтори настал з форми меновнїка жаль, як у прикладох: Жаль ми же пришло до того; Жаль ми же пошол; Пришло ми жаль кед сом чул таку смутну вистку. Медзитим, нашо младши новинаре и прекладателє присловнїк жаль хасную иншак. Наприклад: Вше ми покус було жаль людзох хтори нє розумя шах; Жаль ми це же мушиш пойсц по тим витре; Жаль ми тих дзецох цо муша так вчас ставац; Нє жаль му тих роботнїкох цо робя по тей пекотави; Жаль ми людзох цо маржню на тей жими. Конструкция жаль ми дакого або дачого превжата зоз сербского язика, а у нашим язику би було природнєйше повесц: Вше сом покус сановал людзох хтори нє розумя шах; Сануєм це же мушиш пойсц по тим витре; Сануєм тоти дзеци цо муша так вчас ставац; Нє санує тих роботнїкох цо робя по тей пекотави; Сануєм людзох цо маржню на тей жими. Нашо страши авторе хасновали и присловнїки цлїво и марґотно зоз значеньом: жаль пре даяку утрату: Було му цлїво кед чул же нє придзе (було му жаль); Цлїво нам було пре таки слаби резултат (було нам жаль, нєправо); На суду було марґотно пре його вимаганя; Марґотно було слухац таки чежки слова. 95

Гелена Медєши

У народней шпиванки Дзеже тота проста дражка, медзитим, маме конструкцию присловнїка жаль з меновнїком у ґенитиве: Нє жаль мнє тей позлаценей подковки, Жаль ми лєм тей моєй милей фраєрки / милей дзивочки. Место присловнїка жаль бизме нєшка похасновали дїєслово бановац (за даким або дачим): нє бануєм я за позлацену подковку, бануєм лєм за мою милу фраєрку / дзивочку. Значи, конструкция буц жаль (дакому дакого) у нашим язику була дараз фреквентнєйша, алє би ю було лєпше зачерац зоз дїєсловом бановац (за даким або дачим), як у предходним прикладзе, або з дїєсловами жаловац и сановац (дакого або дацо), як у шпиванки Бимбора, бимбора: Даваю, даваю, алє го жалую, бо му шеснац рочки, та го барз саную... Тоту конструкцию можеме зачерац и зоз присловнїками цлїво и марґодно, або буц жаль. Медзитим, нє найщешлївше хасновац конструкцию: буц жаль дакого (жаль ми це, роботнїкох му нє жаль). Лєпше повесц: жаль ми же нє можеш присц, жаль ми же ше то так случело, значи – жаль пре дацо або за дачим. Та вец, нє жаль нам тих цо нє дзбаю за красни вислов на власним язику, анї их нє сануєме, нє маме их прецо жаловац. Жаль нам пре тото же ше нє трудза кус вецей, дзекеди нам цлїво пре тото и зна нам буц марґотно кед чуєме або читаме таке дацо, а ище як бануєме за чистим руским язиком на яким ше згваряли нашо предки.

З червеним виправене

МЕРЖИ МЕ ПОЙСЦ Слова мержня и мержиц наисце нєкрасни слова, бо нєкрасни анї чувства хтори з тима словами означуєме. Гоч як благаме и при себе и при других нєнависц, тоти слова, нажаль, барз часто хаснуєме у нашим живоце: Мержим тих цо куря у моїм дружтве; Жиму настрах мержела; Мержим патриц акцийни филми; Мержели войну, а войовац мушели. Место слова мержиц дзекеди хаснуєме слово нєнавидзиц, хторе – голєм фонетски – дакус благше, гоч у сущносци значи исте: Нєнавидзела пияних хлопох; Нєнавидзел таку файту музики; Марю нєнавидзели шицки сушеди; Нєнавидзим єшень пре диждж и витор. Кед сцеме таки неґативни нукашнї пориви ублажиц голєм зоз словами, повеме: Нє любим єсц сланїни и цеску; Того худого пса нє любим; Нє любим кед сова ґравчи на нашим древе; Нє любим гласну музику. Медзитим, у безособових конструкцийох зоз лоґичним субєктом у акузативе, слово мержиц значи – нє мац дзеку за дацо: Пойдзем кед ме нє будзе мержиц по тим дижджу; Мержело ю бешедовац, та була цихо; Мержело ме облєкац чисти шмати; Мержи ме помивац накадзи ше наєме; Мержи ме чухац ципели кажди дзень. Место тей конструкциї (хтору зме прияли зоз сербского язика), нашо стари би поведли так: Пойдзем кед ше ми зосце по тим дижджу; Нє сцело ше єй бешедовац, та була цихо; 97

Гелена Медєши

Нє сцело ше ми облєкац чисти шмати; Нє сце ше ми помивац накадзи ше наєме; Нє сце ше ми чухац ципели кажди дзень. Маме у нашим язику и прикметнїк мерзени, хтори значи – нєприємни: Тота робота ми така мерзена; То така мерзена особа! Наисце є мерзени! Присловнїк мерзено (у функциї предикату) тиж часто безособово хаснуєме у нашим язику: Мерзено ми робиц у таким нєщирим колективе; Мерзено ми шедзиц у таким дружтве; Мерзено ми було слухац тоти плєтки; Мерзено ми читац таки новини; Мерзено им було жиц у цудзини. Значи, место безособовей конструкциї мержи ме лєпше повесц: мерзено ми або нє сце ше ми. Та, кед нас мержи роздумац як ше дацо правилно пове по руски, най нам нє будзе мерзене предруцованє же ше нам нє сце дзбац о власним язику и место мержи ме (дацо зробиц) повесц: мерзено ми або – нє сце ше ми.

З червеним виправене

КУКА И МОТИКА И у сербским и у нашим язику єст слово кука: маю исту форму, алє им значенє зошицким иншаке. Нашо слово кука означує допоможне средство особом хторим нужда подопрец ше док ходза пре боляци ноги або похребцину. Коцурци тото средство волаю кривайла, а кед му ручка проста або ю анї нє ма, людзе гваря просто же то – палїчка: Слаби є на ноги, ходзи з куку; Кривайла му вше стої под руку; Лєгчейше ми кед ше подперам на палїчку. Сербске слово кука ма вецей значеня, алє ми анї єдно нє прекладаме зоз нашим: кука. Кед слово кука по сербски значи предмет на хтори ше дацо виша або обешує, по нашим то будзе квачка: Сланїну вишаме на квачки и куриме; Обеш садло на квачку же би го мачки нє побабрали; Сламяни калап ци виши на квачки у коморки. Кед сербске слово кука означує палїцу з котру дацо вицагуєме або прицагуєме, по нашим то будзе клюка або ключка: З ключку ше цагало слами або шена з брадла; Клюка була часц у копаней студнї на дєрми дзе вишел кабел цо ше чирял до води, а з клюку ше вицаговало и даяки зачирени предмети. Нашо слово клюка ше у физики хаснує и за сербске слово клипњача. Кука по сербски дараз означує и ожог з котрим ше розгарта жирячку, а може буц и циґоньчок (конєц найлону на хтори ше кладзе хлїсту або даяки иншаки мамок за риби). На панталонох або брушлїку за сербске слово кука по руски гвариме же то хлопска капча або вайчачок (конїк и кобулка). У дзепоєдних крайох ше за єдну часц плуга по сербски тиж гвари кука, алє ми то воламе ручка. 99

Гелена Медєши

На драбинкох парастского коча за сербску куку повеме тартов або тримач, а на шороґльох – бляхочка. Ниа кельо маме слова за єдно сербске слово кука! Медзитим, гоч и ми маме куку, фразеолоґийни вираз по сербски дићи на кога куку и мотику бизме нє мали прекладац зоз: дзвигнуц на дакого куку и мотику, гоч и з куку и з мотику мож дакого вдериц. Понеже у нашим язику таки вираз нєт, мушиме го описац: Нападнуц дакого зоз шицкима средствами (за борбу). Тиж так, вираз дзвигла ше кука и мотика нєдобре превжати зоз сербского язика. Требало би повесц: Шицки вжали оружиє и ступели до борби. У тим сербским виразу ше, поправдзе, анї нє дума на куку як предмет, алє на биду и нєщесце; плаканє, поносованє, жалованє, войованє за дачим, цо значи же ше дзвигли (побунєли ше) бидни и худобни людзе. Кед по сербски поведзене або написане: вади се на куку, цо значи же виноши як оправданє чудну причину, по нашим треба повесц: Вигваря ше на баюс. Вираз кука и мотика по нашим бизовно нє кука и мотика, алє: шицок народ, а присловку: Смејала се кука кривом дрвету преложиме на наш язик зоз: Котел гарчку доганя, а сам є окурени. То ма кед нє исте, а воно голєм приблїжне значенє. Значи, з мотику у младосци копеме, а на куку ше у старосци подпераме. Вєдно або упар – нїяк нє иду!

100

З червеним виправене

МОТАЦ ЦИҐАРЕТЛИ Нашо слово мотац и сербске слово мотати по форми подобни. Даєдни значеня им исти, алє даєдни нє. Нашо слово мотац значи: круциц до клубка (кед ше роби о волни, пантлїчкох з рендох на керпари, цверни, вулу итд.) и накруцац (кед ше роби о предзи), а сербске слово мотати ма ище даскельо значеня хтори ми нє прекладаме з нашим словом мотац. Єст у нашим язику и повратне дїєслово мотац ше (по сербски: мотати се), хторе значи: круциц ше (коло дакого – тота мачка ше ми вше мота попод ноги); заходзковац (цали дзень ше мота по обисцу); блукац, ходзиц геваль-тамаль; ловдозовац (мотал ше гинто по варошу бо сцел купиц ципели). Нашо людзе скорей барз вельо робели з конопу. Продукция конопи мала у єдним периодзе таки розмири же нє було обисца хторе з ню нє робело. Час вершинскей продукциї конопи и єй продуктох принєсол у народзе познате думанє же мож знац яке моцне ґаздовство по тим кельо ма ткани мехи, поньви, коньски покровци, а ґаздиня – влакна. Конопу ше жало коло половки авґуста, вязало до снопох, вожело дому и складало до брадла, або такой одвожело мочиц до долїнох. Моченє тирвало коло дзешец днї, а вец ше снопи вимивало и пресцерало сушиц. Суху конопу ше потим тарло на церлїци и гладзело на гладнїци. З єдного снопа ше доставало єдну гарсц влакна хторе ше закруцало до главки, а главки ше складало до балох хтори ше знова намакало у води шейсц до седем днї. Влакно було билше кед ше го прало на перацим столку и било з пранїком, а потим ношело до млїну под камень або желєзни назубени колєса дзе ше млєло конопу. Потим ше влакно чесало на щеци (сплєцена часц вичесаней конопи волала ше бабка), а вец предло на кудзелї хтора 101

Гелена Медєши

мала споднїк, колєсо, шнур, вершнїк (на хтори ше мотало влакно и притвердзовало зоз сатнїком), вреценко, лабку, циґанку и пиро. Тоту длугоку драгу од конопи по предзу прекрачали зме вокраци же бизме дошли до нашого слова мотац: зоз вреценка ше предзу мотало на мотовидло хторе було длугоке коло єден метер и на обидвох концох мало по єдну латочку. Познєйше ше хасновало и черкаце мотовидло, хторе при каждим стоцетим окруценю черкло. Кед ше на мотовидло мотало предзу, вреценко ше положело на грубши дрот хтори служел як осовинка и тримало ше го у лївей руки, а у правей руки ше тримало мотовидло. Од штредку мотовидла на конци латочкох крижом ше мотало нїтку и читало – сто круценя творели єдно пасмо. Число пасмох на мотовидлу завишело од ширини платна хторе ше сце виткац, а кажде пасмо ше означовало зоз завязану цверну або пантлїчку. Намотану предзу з мотовидла ше пред зварйованьом кладло намочиц през ноц. Ютредзень ше предзу у зварки закривало з поньвичку, поверх нєй ше насипало ґару, преляло з врацу воду (так настал луг), потим плокало и на концу намакало у води до хторей розтрепани даскельо вайца. Пред тканьом, предзу ше накруцало на файфи, за цо ше хасновало шпуляр и кожелєц. Перше ше на кожелєц намесцело предзу и зоз трецого пасма ше видвоєло нїтку. Файфу ше кладло на шпуляр, а з окруцаньом шпуляра обрацала ше и файфа. Накруцанє нїтки зоз кожельца на файфу реґуловало ше з руку. Од ширини платна хторе ше жадало виткац завишело число файфох (тото число вше було парне – од 6 по 14). Длужина платна завишела од того кельо пасма намотани на єдну файфу (єдно пасмо було пейц, до пейц и пол метера). На тот способ порихтана предза творела основу платна, а предзу за уток платна накруцало ше на цивки справени з наду (на цивки ше накруцало исто як и на файфи). Накруцени файфи ше поставяло на 102

З червеним виправене

файферицу до двох шорох. Зоз каждей файфи нїтку ше предзивало през пранїчок (дещичку з дзирками), хтори бул обрацени ґу снованїци. Так порихтану предзу, же би ше нє помотала, уплєтало ше як шильку – до ключа. На тот способ предзу мож було барз лєгко одмотац. Шицки тоти роботи по тканє спомли зме пре слова хтори вєдно з роботу забуваме, алє и прето же бизме себе пригадали цо нашо людзе мотали, намотовали и одмотовали, а цо круцели або накруцали. Док ше нє достало влакно, хлоп и жена вєдно робели при преробку конопи. Од влакна надалєй – женска робота. Жени мотали предзу на мотовидло, а хлопи, коло другей роботи – шулькали або круцели циґаретли. Значи, предзу ше мота (у народзе ше гнєтка пове за дакого хто ше нєпреривно круци же ше – мота як мотовидло; тиж маме и слово мотога, хторе значи нєсташне дзецко цо ше нєпреривно круци, нє мирує, бега), а циґаретли ше шулька або круци, а нє мота. Нашо млади нєшка, озда прето же купчи циґаретли барз драги, купую доган и паперики та, як вони гваря – мотаю. Но-та, уж кед куря, мали би себе, як зме видзели, зашулькац або закруциц по єдну, та цагац же би ше нє загашело або просто – куриц. Кед ше тей страсци нє могли ментовац, нашо стари гуторели, правда, експресивно: цапчиц.

103

Гелена Медєши

КОМИСИЯ ЧИШЛЇ ПЕТНАЦ ЧЛЕНОХ Дїєслово чишлїц направели зме од меновнїка число, гоч го анї у бешеди, анї у писаню кед роздумуєме по руски нє похаснуєме часто. Направене є штучно, пре розликованє словох читати и броjати у сербским язику. Медзитим, у нашим язику сербске слово броjати найчастейше заменюєме зоз нашим словом читац. Так, наприклад, ми читаме пенєжи (по сербски: броjимо), а тиж так и дзеци читаю на пальчикох або читаю до двацец (кед ше бавя на писпас). Дакому ше опитаме чи зна читац до сто, а учитель може розказац школярови: Читай до пейдзешат! Кед дахто геверує, гвари ше же – чита гвизди, залюбени пари тиж патра на нєбо и читаю гвизди обчекуюци же тота цо спаднє виполнї їх жаданє, а кед дахто бовкнє з главу до твардого, гвари ше же – чита гвизди. Дахто дакому чита кельо раз положи до устох (по сербски: броjи залогаjе), цо значи же му санує, нє дава тельо кельо му треба, патри зоз зависцу як дахто є. Место слова броjати дзекеди хаснуєме и слово раховац: Док сом бул у войску, ровно сом раховал кельо ми ище днї остало (по сербски: броjао сам). Таке значенє маме и у шпиванки Америцки мен: Америцки мен / робим кажди дзень Лєм себе рахуєм, / кельо пришпоруєм. Зоз словом раховац (дакого або дацо ґу дакому або ґу дачому) тиж заменїме сербске слово броjати: Тебе нє рахуєме ґу озбильним (по сербски: не броjимо те у озбиљне); Нє раховали го ґу перспективним поднїмательом (по сербски: нису га броjали у озбиљне); Раховали го ґу таким цо буду швидко напредовац (по сербски: броjали су га међу оне што ће брзо напредовати). 104

З червеним виправене

Сербске слово бројати у даєдних ситуацийох можеме преложиц и зоз словом шоровац: Бројите редом све помоћне глаголе преложиме зоз: Шоруйце шицки помоцни дїєслова; Бројао ми је све „Русинове“ фудбалере преложиме зоз: Шоровал ми шицких „Русинових“ фодбалерох. Дзекеди место себского слова броjати можеме похасновац нашо слово тримац (дакого за дацо): Тримал сом го за мудрого (по сербски: броjао сам га у паметне); Нє тримали го за валушного на таку роботу (по сербски: нису га броjали у способне за такав посао). И шицко тото цо ше по сербски гвари броjати ми читаме, рахуєме, шоруєме або тримаме (за дацо). Єст, медзитим, єдна ситуация кед сербске слово броjати заменюєме з безособову конструкцию: Одряд ма 800 борцох, або: У одряду єст 800 борцох (по сербски: Одред броји 800 бораца); Комисия ма 15 членох, або: У комисиї єст 15 членох (по сербски: Комисија броји 15 чланова); Странка мала прешлого року вецей як 10 000 членох, або: У странки було прешлого року вецей як 10 000 членох (по сербски: Странка је прошле године бројала преко 10 000 чланова); Пред 10 роками здруженє мало коло 1000 активних членох, або: Пред 10 роками у здруженю було коло 1000 активних членох (по сербски: Пре 10 година удружење је бројало око 1000 активних чланова). Можебуц у еґзактних наукох важне дацо чишлїц, алє у звичайней бешеди и у популарних текстох можеме мирно читац, раховац, тримац або шоровац место сербского бројати, окрем у безособових конструкцийох 105

Гелена Медєши

типу комисия ма 15 членох / у комисиї єст 15 членох, одряд ма 800 борцох / у одряду єст 800 борцох место сербского комисија броји 15 чланова; одред броји 800 бораца итд. Шицко тото написали зме прето же нашо явни роботнїки часто гуторя (а и напишу) же комисия чишлї 15 членох, же одряд чишлї 800 борцох, же странка чишлї вецей як 10 000 членох, же здруженє чишлєло коло 1000 активних членох. Як зме видзели, анї комисия, анї странка, анї здруженє нє муша чишлїц членох. Можу их просто мац, або у комисиї, странки або здруженю може буц тельо и тельо членох.

106

З червеним виправене

СКОРЕЙ ДВАЦЕЦ РОКИ Под уплївом сербских конструкцийох з применовнїком пре, ми присловнїк скорей хаснуєме и у функциї применовнїка (применовнїк скорей, значи, семантични калк сербского применовнїка пре). Основне значенє применовнїка скорей компаративне. У конструкцийох типу пошол скорей нас окончователь дїї и поняце у ґенитиве окончую исту дїю, односно находза ше у истим стану. При тим ше дїя або стан окончователя случує после дїї або стану поняца у ґенитиве. Словозлученє скорей (з ґенитивом) з тим значеньом заменлїве з нашима компаративнима конструкциями скорей од и скорей як: Тота кукурица доходзи скорей билей пейцшоровей. По нашим лєпше повесц: Тота кукурица доходзи скорей як била пейцшорова або: Тота кукурица доходзи скорей од билей пейцшоровей. Место конструкциї: Сцигли на факултет скорей нас лєпше повесц: Сцигли на факултет скорей як ми або: Сцигли на факултет скорей од нас. Спомнути синонимски конструкциї ше хаснує частейше од конструкцийох зоз применовнїком скорей: Автобус сцигнул скорей од гайзибану; Дзвигнул руку скорей як Михал. Конструкциї з применовнїком скорей можу значиц и поровнованє двох розличних дїйох: вони знача же ше дїя управяцкого дїєслова окончує скорей од дїї хтора означена з поняцом у ґенитиве. Словозлученє скорей (з ґенитивом) можеме трансформовац до часовей конструкциї зоз злучнїком скорей як: Скорей читаня добре поопатраме слики лєпше повесц: 107

Гелена Медєши

Скорей як почнєме читац, добре поопатраме слики; Место: Нє шлєбодно вожиц авто скорей доставаня дозволи лєпше повесц: Нє шлєбодно вожиц авто скорей як ше достанє дозволу; Место: Дзеци треба научиц шпивац скорей Крачуна лєпше повесц: Дзеци треба научиц шпивац скорей як придзе Крачун. Применовнїк скорей може значиц и дїю хтора предходзи поняцу у ґенитиве. З тим значеньом применовнїк скорей мож заменїц з нашим применовнїком пред (з инструменталом) або з часовим виреченьом зоз злучнїком пред тим як: Кед вельо родзи тото цо було пошате скорей жита, треба вецей гною под жито лєпше повесц: Кед вельо родзи тото цо було пошате пред житом, треба вецей гною под жито. Нашо млади авторе часто хасную конструкцию превжату зоз сербского язика (пре двадесет / тидесет итд. година): Скорей двацец роки ше анї нє знало за мобилни телефони; Млади людзе почали одходзиц на роботу до иножемства скорей трицец роки. Таки конструкциї вшелїяк треба заменїц зоз: Пред двацец роками ше анї нє знало за мобилни телефони; Млади людзе почали одходзиц на роботу до иножемства пред трицец роками. Тоти даскельо ґраматични надпомнуца написани як здогаднїк же бизме нє хасновали применовнїк скорей там дзе нє мушиме. Нє повеме: Скорей швитаня вишол вонка и рушел ше дому; Ридко кеди пришол на годзину скорей професора; 108

З червеним виправене

Скорей подписованя догварки ище раз предискутовали проблематику. Лєпше би було повесц: Пред швитаньом вишол вонка и рушел ше дому або: Скорей як ше розвиднєло вишол вонка и рушел ше дому; Ридко кеди пришол на годзину пред професором або: Ридко кеди пришол на годзину скорей як професор; Пред подписованьом догварки ище раз предискутовали проблематику або: Скорей як подписали догварку, ище раз опредискутовали проблематику. Значи, нє: скорей отвераня вистави, алє: скорей як ше виставу отвори (скорей як вистава будзе отворена) або пред отвераньом вистави. Нє скорей дзеведзешат роки о. др Ґабор Костелник Гомзов написал Граматику бачваньско-рускей бешеди и вдерел фундаменти нашому язику, алє: пред дзеведзешат роками и обовязал нас чувац го, розвивац и допатрац.

109

Гелена Медєши

ОТРИМАМЕ ШЕ УПРЕКОСЦ ЦУДЗОМУ УПЛЇВУ Применовнїк упрекосц, хтори семантични калк сербского упркос, виражує процивно-допусне одношенє. Вон значи же ше дїя управяцкого дїєслова окончує и попри стану, становиску итд. хтори означени з поняцом у дативе: Упрекосц моцному витру, яблука з яблонї нє обити; Ошмиховал ше упрекосц вельким больом у глави; Жито нє випатра подло упрекосц нїзкей влажносци у жеми; Упрекосц вельким утратом, статкаре нє сцу занягац свою роботу; Упрекосц дижджовней хвилї, парасти вишли на поля. Применовнїк упрекосц бизме могли у нашим язику заменьовац зоз словозлученьом и попри (з ґенитивом): И попри моцного витру, яблука з яблонї нє обити; Ошмиховал ше и попри вельких больох у глави; Жито нє випатра подло и попри нїзкей влажносци у жеми; И попри вельких утратох, статкаре нє сцу занягац свою роботу; И попри дижджовней хвилї, парасти вишли на поля. У народним язику применовнїк попри ше хаснує з локативом: Каменєц збил место попри месту; Кед уцицуєш, цагай уцицовач место попри месту. Хаснованє применовнїка попри з ґенитивом розширело ше под уплївом сербского язика: Чловек такой попри мнє себе цошка пошпивковал. У тим и подобних прикладох дїя ше окончує блїзко при поняцу у локативе або ґенитиве. Тото значенє мож виражиц и зоз применовнїком при: Чловек при мнє себе цошка пошпивковал. 110

З червеним виправене

Применовнїк попри хаснуєме и кед сцеме означиц рушанє або пресцеранє вонконцом поняца у локативе або у ґенитиве: Вше му давал лєм попри пальца. Таке значенє ма и применовнїк коло: Вше му давал лєм коло самого пальца. Кед сцеме означиц паралелне рушанє двох предметох єдного коло другого, тиж можеме похасновац применовнїк попри: Ишли з ноги на ногу єден попри другого. Тот применовнїк можеме заменїц з применовнїком коло: Ишли з ноги на ногу єден коло другого. Значенє додаваня и паралелносци дїї тиж фреквентне: словозлученя з применовнїком попри знача же паралелно з поняцом у локативе або ґенитиве ище даєдно друге поняце залапене з одредзену дїю або станом: Попри предсидателя, за маєток одвитує и Управни одбор. Таке значенє ма и применовнїк окрем: Окрем предсидателя, за маєток одвитує и Управни одбор. Применовнїк попри може означовац и дїю хтора провадзи главну дїю виреченя, односно значи обставини у яких ше окончує главна дїя: Студенти, попри велькей потримовки професорох, видїйствовали ище єден испитни термин. У таких прикладох применовнїк попри нє мож заменїц з даєдним другим; мож лєм прекомпоновац виреченє. Вираз и попри шицкого або и попри шицким то преложени сербски вираз и поред свега: И попри шицкого, їх драги ше заш лєм розишли. 111

Гелена Медєши

Форму словозлученя попри (з ґенитивом або локативом) ма и зоз сербского преложени модални вираз попри того и попри тим: Накупела цо треба до обисца, а попри тим и єдно бависко унучкови. У народним язику еквивалент виразу попри того и попри тим то вираз ґу тому: Накупела цо треба до обисца, а ґу тому и єдно бависко унучкови. У литературним язику ше паралелно з виразами попри того / попри тим и ґу тому хаснує и вираз (о)крем того: Нашедзела ше у нїх и наприповедала, а окрем того – скрацела себе длуги жимски вечар. Як видзиме, ма наш язик надосц можлївосци задоволїц язични вимаганя пред яки нас кладу спокуси сербского язика. Лєм, мушиме познац свой язик! Нє упрекосц, бо упрекосценє нїґда нє добри пайташ, алє и попри тим же нас габа доминантнєйшого язика нєпреривно заплюскує.

112

З червеним виправене

ВОЧИ ШВЕТОМ Применовнїк односно присловнїк вочи настал з акузативного словозлученя в + очи хторе значи: „до очох, опрез, у напряме дачиїх очох“ и хаснуєме го вше з дативом. Тота форма значи рушанє у напряме процивним од напряму по хторим ше руша поняце з меном у дативе. Кед стої у позициї за меновим словом, вочи ма функцию присловнїка: Кед сом вишол на драгу, вон ми вишол вочи; Вояци ше врацели з вивидзованя и у лєше им вишол вочи якиш боси хлапец; Одразу нам вочи вишол якиш вельки пес; Кед бул уж нєдалєко од дому, вочи му вишли троме хлопи. У народним язику маме и вираз ставац дакому вочи, хтори значи: сперац ше; контровац дакому у бешеди: Унук, смаркош, вчера ше оженєло, а нєшка уж и воно йому, ґазда Янкови, вочи става; Ми шицки лєм вєдно вредзиме, а як поєдинци дацо лєбо нїч. Каждого треба прешведченє почитовац, бо зме шицки синове нашого народу и нє ма нїхто право ставац єден другому вочи. Знаме у нашим язику и за вираз повесц дакому дацо вочи, хтори значи: повесц дацо нєприємне до оч: На схадзки приповедали кажди о своєй теми: процив церкви, о фолклору и др., а то ше присутному С. нє пачело.Чом С. нє повед вочи даєдному референтови? У сучасним литературним язику слово вочи ше хаснує и як применовнїк (у позициї опрез менового слова): Понеже охабели свой плєн, вони ше рушели вочи нєприятельови; Вочи виберанком панує оштра предвиберанкова кампаня; Вочи Новому року ше преда вельо дзецински бависка; 113

Гелена Медєши

Средства за защиту рошлїнох ше найвецей предава вочи шатви; Вочи Дню женох, Министерство розписало штири конкурси; Вочи „Ружовей заградки“ ше пририхтує виставу малюнкох; Вочи швету Воскресеня Христового приношиме напис о идентитету християна нєшка. Досц часто ше з применовнїком вочи виражує и ниянсу: рушац ше опрез дакого же би ше му пререзало драгу, же би ше го застановело, влапело и под.: Нєсподзивани з таку вистку, рушел ше вочи комбайну; Ловаре патрели висц вочи заяцом; Вибегнул вочи коньом же би их даяк застановел. У народзе познати и вислови исц вочи динару и исц вочи пенєжу, хтори знача – исц за лєпшим заробком: Єден у Паризу прави єдзенє зоз шлїмакових ваїчкох по 1000 долари, гоч цо людзе виштудираю, лєм да иду динару вочи; Рекламую рижни продукти за злєпшанє здравя, а шицко то вочи пенєжу; Нє купуєм нїч на вашаре, бо там шицко лєм вочи динару. Дакеди применовнїк вочи хаснуєме и у виразох вочи води (по сербски: узводно) и вочи рики (по сербски: уз реку). Медзитим, применовнїк вочи найчастейше хаснуєме у насловох новинских текстох: Вочи митинґу; Вочи Осмому марцу; Вочи Першому маю; Вочи виберанком; Вочи шветом. Таки наслови знача же ше у тексту бешедує о даякей активносци, дискусиї або роздумованю у обчекованю, пририхтованю даякей важней манифестациї. Тоти 114

З червеним виправене

конструкциї то семантични калки сербского словозлученя у сусрет (у сусрет митингу). Шицко би спомнуте могло буц у шоре, алє би у сучасним литературним язику применовнїк вочи (у позициї опрез менового слова) було лєпше заменїц з применовнїками опрез / напрез (з ґенитивом) або пред (з инструменталом): Понеже охабели свой плєн, вони ше рушели напрез нєприятеля; Вибегнул опрез нїх як през души; Пред виберанками панує оштра предвиберанкова кампаня; Пред Новим роком ше преда вельо дзецински бависка; Средства за защиту рошлїнох ше найвецей предава пред шатву; Пред Дньом женох, Министерство розписало штири конкурси; Пред „Ружову заграду“ ше пририхтує виставу малюнкох; Пред шветом Воскресеня Христового приношиме напис о идентитету християна нєшка. Значи, основне значенє применовнїка вочи то рушанє у напряме хтори процивни од напряму по хторим ше руша поняце з меном у дативе, а циль того рушаня то стретнуце окончователя дїї управяцого дїєслова з поняцом у дативе. Поведзме, ми стоїме, а вочи нам „приходзи“ Нови рок, Велька ноц, Дзень женох, Перши май, „Ружова заградка“ итд. и то ґраматично правилне. Медзитим, вельо лєпше почитовац дух язика як твердзиц же кед дацо ґраматично коректне – вец го треба хасновац лєм прето же сербске словозлученє у сусрет прекладаме на наш язик зоз вочи.

115

Гелена Медєши

ДРАГА СПРАМ КЕРЕСТУРА Медзи применовнїками сербского походзеня маме таки хтори зме прияли у форми у якей ше хасную и у сербским язику. Єден з нїх и применовнїк спрам (з ґенитивом), хтори ше нє нательо часто хаснує у бешеди, алє у литературним язику є барз фреквентни. Тот применовнїк ма вецей значеня: просторне, значенє поровнаня, наменки, обгрунтоване значенє и значенє обєкта. Хаснуєме го и у модалних виразох, а може мац и функцию присловнїка. Применовнїк спрам уж зошицким здобул „право гражданства“ у нашим язику, гоч зме за шицки його значеня у скорейших часох мали свойо еквиваленти. Наприклад: Цали дзень путовали у статкових ваґонох спрам востоку. Понаглял по булеваре спрам станїци. Толває сцекали спрам школи. Применовнїк спрам у тих прикладох означує напрям рушаня ґу дакому або ґу дачому, а зоз тим значеньом ми маме и наш применовнїк ґу: Цали дзень путовали у статкових ваґонох ґу востоку. Понаглял по булеваре ґу станїци. Толває сцекали ґу школи. З применовнїком ґу место применовнїка спрам можеме означиц и унапряменосц ґу дакому або ґу дачому: Патос ше вше кладзе спрам облакох, так же би шветлосц падала по длужини дескох. Ладя и далєй плївала спрам острова. Кед ше вишива, цверну треба цагац спрам себе. Значи, место применовнїка спрам, могли бизме похасновац применовнїк ґу: ґу облаком, ґу острову, ґу себе. Дзекеди применовнїк спрам означує положенє просто дакого або дачого: 116

З червеним виправене

Кед були спрам їх капури, почали сцекац. Спрам нашого поля росла висока тополя. Спрам винїци посадзели брескинї. У старших текстох авторе хасновали применовнїк просто, та би тоти приклади випатрали так: Кед були просто їх капури, почали сцекац. Просто нашого поля росла висока тополя. Просто винїци посадзели брескинї. Унапряменосц применовнїк спрам виражує и у функциї атрибута: Драга спрам Керестура нєдавно оправена. Од Змаєва спрам Коцура по новей драги транспорт нє дошлєбодзени. Од Нового Саду спрам Бачкого Петровцу єст єден валал цо ше вола Руменка. Нашо еквиваленти з тим значеньом словозлученя типу драга до Керерстура, до Коцура, до Бачкого Петровцу, або ґу: ґу Керерстуру, ґу Коцуру, ґу Бачкому Петровцу. З нашима применовнїками проци и попри тиж можеме заменїц применовнїк спрам кед вон означує поровнованє: Купел нови авто, алє то нїч спрам нашого / проци нашого; Положел испит, алє спрам того кельо ше учел, нє достал високу оцену / проци того. Нєшка ше барз часто з тим значеньом хаснує и применовнїцки вирази у поровнаню зоз (з инструменталом) и у одношеню на (з акузативом): У поровнаню з инпутами, цени польопривредних продуктох анї нє таки високи. У одношеню на свойо цело, жирафа ма малу главу. Кед дахто або дацо по своїх прикметох одвитує або нє одвитує поняцу у ґенитиве, у новшим чаше ше тиж хаснує применовнїк спрам у функциї атрибута або менового предикату: 117

Гелена Медєши

Спрам їх сина дзивки у валалє нє було. Лєм єден сияртов знал справиц штверци спрам їх парадних коньох. Старши авторе би ту похасновали применовнїк ґу: Ґу їх синови дзивки у валалє нє було. Лєм єден сияртов знал справиц штверци ґу їх парадним коньом. З применовнїком спрам ше дава и обгрунтованє дїї, толкує ше єй мотив: Спрам тей догварки, средства ше будзе унапрямовац локалним самоуправом. Спрам Закона о териториялним ушореню...; спрам контракту...; спрам урбанистичного плану итд. Наш еквивалент ту применовнїк по з локативом: По тей догварки, средства ше будзе унапрямовац локалним самоуправом. По Закону о териториялним ушореню...; по контракту...; по урбанистичним плану итд. Применовнїк спрам значи и одношенє окончователя дїї ґу дакому або ґу дачому: Спрам дзецох и старих особох треба у шицких нагодох указац окремну увагу. Одношел ше спрам нього як спрам власного сина. Нє бул чесни спрам нєй. Наш еквивалент у тих прикладох би бул ґу: Ґу дзецом и старим особом треба у шицких нагодох указац окремну увагу. Одношел ше ґу ньому як ґу власному синови. Нє бул чесни ґу нєй. Функцию обєкта применовнїк спрам ма и зоз значеньом присподобиц ше: Наш орґанизем ше присподобює спрам клими. И з тим значеньом наш еквивалент применовнїк ґу: Наш орґанизем ше присподобює ґу клими. 118

З червеним виправене

Словозлученє спрам (з ґенитивом) ше як обєкт вяже и за прикметнїки зоз значеньом буц одпорни або нєодпорни ґу дачому: Зоз крижаньом достали даскельо спрам суши одпорнєйши файти. Наш еквивалент словозлученє на (з акузативом): одпорнєйши на сушу. Применовнїк спрам часто хаснуєме и у модалних виразох: спрам того, спрам дачиїх словох, спрам дачийого думаня: Спрам податкох Заводу за статистику; спрам словох ресорного министра; спрам того, средства хтори потрошени нєнаменково муши ше врациц итд. Медзитим, под уплївом применовнїка ґу, применовнїк спрам дзепоєдни хасную и з дативом: Нєнависц яку чувствовал спрам Михалови Кочишови була барз обачлїва; Чувства спрам Янкови Биялошови були му помишани. Напевно, требало написац лєбо спрам Михала Кочиша (Янка Биялоша), лєбо ґу Михалови Кочишови (Янкови Биялошови). Окрем применовнїка спрам, у нашим язику єст и применовнїк наспрам, хтори тиж хаснуєме з ґенитивом. Вон може означовац пложенє просто, спрам дакого або дачого: На нашей гранїци наспрам Мадярскей отворени нови преход. Наш еквивалент применовнїк ґу: ґу Мадярскей. Применовнїк наспрам може мац и поровнуюце значенє: То нїч нє вредзи наспрам єй красних очох. Старши авторе хасновали и применовнїк восточнославянского походзеня напроци (зоз значеньом: у напряме; просто, наспрам; з поровнуюцим значеньом и зоз значеньом – у одношеню ґу дакому або ґу дачому): 119

Гелена Медєши

Указовал з пальцом напроци лебедох; Острово ше находзи напроци варошу Сплиту; Нашо школяре напроци других барз добре напредую; Кирилска азбука напроци латинскей вельо простейша. Ґу правилносцом у нашим язику ше барз часто нєчесно справуєме: вельо койчого забуваме як би то поведли нашо предки, вельо койчого пре моду нєконтроловано пребераме зоз сербского язика, а вельораз и помишаме сербски и нашо значеня.

120

З червеним виправене

ЗАЙСЦ НА ПО ЄДНУ Применовнїк по ма у нашим язику вецей значеня. Так може значиц рушанє, окончованє дїї або залапйованє дакого/дачого зоз станом або прикмету поняца у акузативе: По сушедни валал нє було анї пейц километери; Запровадзел ю по угел; Од єдного напису сцигнул по фельтон. З применовнїком по означуєме и меру: Вода була по колєна; Барз вироснул, уж ми є по шию; Конї западовали до шнїгу по брухи. Применовнїк по ма и часово значенє: дїя ше, як по правилу, вецейраз повторює: Любим и по двараз читац исту кнїжку; По цали дзень ше вилєгує; Вон и по шейсц мешаци путує на ладї; Уж по два вечари нєт шветла на улїци; Бал бул, як и по други роки, у Матки. Применовнїк по ше хаснує, з управяцима дїєсловами рушаня, и зоз значеньом цилю. Циль рушаня одредзене, окончовательови наменєне або познате поняце: Идзем по дохтора; Гибай до мнє по кнїжку; Зайдз и по Янка. Циль рушаня може дзекеди буц и часц материї: Идз по лїки до апатики; Послали го по соль и по цукер; Ишол по воду аж ґу млїну. Применовнїк по значи же циль дїї управяцого дїєслова уж видзелєна и дакому наменєна одредезена часц материї. Идзем по цукер значи: идзем по цукер хтори ми уж наменєни, одредзени по количестве, видзелєни, спаковани. Синонимски словозлученя (на цукру и на 121

Гелена Медєши

цукер) знача же циль дїї вжац, видзелїц, купиц часц материї. Идзем на цукру (або: на цукер) значи: идзем до дутяну же би ми з векшого количества цукру одмерали менше количество. Идзем на воду (або: на води) значи: идзем зоз студнї, потоку итп. набрац одредзене количество води (вшелїяк нє значи же погон на хтори будземе исц або поверхносц по хторей будземе крачац – вода). У конструкцийох з дистрибутивним значеньом (значенє розподзельованя на єднаки часци) применовнїк по ма функцию присловнїка: Покури кажди дзень по паклочко циґари; Струя подрагшує по 15-20 проценти кажди рок; До банки пущали лєм по тройо нараз. Применовнїк по, у злученю з присловнїком, може значиц и способ, та маме: полєгко, поридко, попросто; по християнски, по паньски итп. Вельо з того применовнїка по мож, алє го, як зме видзели, мож заменїц и з применовнїком на, дзе вон нїяким концом нє означує поверхносц. Шлєбодно можеме повесц: Идземе на хлєб або идземе на хлєба, цо значи: идземе купиц хлєба, а нє пендраме ше (ґрабеме або драпеме) на поверхносц хлєба, векни або циповки. Пошол на воду або пошол на води значи: пошол принєсц воду або води, а нє же му погонске гориво – вода. Одбегнул на цукер або на цукру, на бензин або на бензину (значи: купиц бензин, або купиц бензину, а нє же му погонске гориво бензин), на соль або на солї, на пиво або на пива (принєсц пиво, цо нє значи лєм єдну фляшку чи пикслочку або принєсц пива, цо нє значи вельо флашки, алє часц количества хторе єст у дутяну), на бурек або на буреку, на колачи або на колача, а хто люби – може и на по єдну. 122

З червеним виправене

ПОСЛЕ КРАЧУНА У текстох старших авторох применовнїк по ше часто стрета. Похасновани є з ґенитивом и значи дїю хтора ше случує после одредзеного часу: Такой по полудзенку понагляли дому; Було то уж и по полноци; По ламачки ше задижджело; По свадзби пошли на салаш; Ище и по Велькей ноци знаю присц мрази, а знаме и гевту народну: А я, дурна, а я, дурна, нє брала, дармо ше я по вашаре каяла. З применовнїком по ше скорей хасновало и єдинки мери часу (дзень, мешац, рок): По трох мешацох вишол зоз шпиталю; По даскелїх дньох уж могол ходзиц з куку; По трох дньох уж знала дзе цо стої у новим обисцу; А то уж було тристо роки по Христови; Вона ци шестра, вона ше по тебе народзела. У средствох информованя на нашим язику, алє и у литератури, наш применовнїк по заменєни зоз сербским после: После Другей шветовей войни наступел период обнови; У нашим валалє такой после Крачуна приходзи Нови рок; После Служби ма звик остац у порти и побешедовац з познатима; После вечери шлїдзи танєц; После ламачки уж нєт вельо роботи на полю. Нашо предки применовнїк по найчастейше хасновали з меновнїками хтори знача єдзеня: по полудзенку, по вечери, по фриштику, по оловрантох. Хасновали го и з меновнїками хтори знача длугши часово одрезки за хтори вязани одредзени роботи: по тлачидби, по косидби, по ламачки, алє и хтори знача дїї обрядного характеру: 123

Гелена Медєши

по Служби, по кресценю, як и швета або шветочносци: по свадзби, по Миколайови, по Кирбаю, по Новим року, по Крачунє, по Велькей ноци, по Илийох итд. Хасновали го и з меновнїками хтори знача природни зявеня: по дижджу, по мразу, по роси, алє и: по войни, по шмерци итп. Применовнїк после ше нєшка вельо частейше хаснує кед ше роби о конкретних меновнїкох. Кед у питаню дїєсловни меновнїки, хаснує ше применовнїк по. Применовнїк после ше дакеди хаснує и место применовнїка за (з инструменталом): Огурки мож пошац за житом; дойду, лєм их треба залївац; За цибулю на желєно ше садзи капусту або карфиол; Кажди рок мал два жатви: за младима кромплями шал огурки. Гоч нам сербски применовнїк после скоро видрилєл наш применовнїк по, вон ше у даєдних словозлученьох заш лєм затримал по нєшка, та гвариме: по полудзенку, по вечери, по ламачки, по свадзби, по войни, по Велькей ноци (нє: после полудзенку, после ламачки, после свадзби) та и – по Крачунє, а нє: после Крачуна. Ша, знаме озда и гевту народну: здогаднул ше по Крачунє класки зберац.

124

З червеним виправене

ЗОЗ ЗОМБОРУ, У ВЕРБАСУ И З ОДЖАКОХ Од давен–давна Учительску и Польопривредну школу зоз Зомбора закончовали и руски школяре з Керестура, Кули, Коцура, Вербасу и других наших местох. З Керестура и Кули и нєшка лїкаре общей пракси посилаю своїх пациєнтох на специялистични препатрунки до Зомбора. Автор славней писнї „Санта Мария дела салуте“ Лаза Костич ше зоз Зомбора на чейзи вожел до Нового Саду опатриц свою любену Ленку Дундєрски. У Вербаше нашо людзе зоз сушедних валалох звикли предавац на пияцох свойо заградкарски продукти, алє у Вербаше єст и надалєко позната индустрия меса и цукру. Нач тоти виреченя з варошами як цо Зомбор и Вербас у тексту о язику? Спомли зме их прето же нашо млади авторе и явни роботнїки часто тоти населєни места хасную так як их сербски язик „поцагнє“: Материялно помогла и Польопривредна станїца зоз Сомбору; Червени криж зоз Сомбору швидко пришол; Однєсли го до шпиталю до Сомбору; Преселєл ше, та тераз бива у Вербасу; Цукровня у Вербасу почала кампаню; Проблем з беґельом у Вербасу будзе конєчно ришени. Правда же урядова назва варошу Зомбор глаши Сомбор, алє у язику єст и цошка цо ше вола обичайне право. Тото обичайне право нам „дава право“ волац тото населєне место так як го звикли волац нашо людзе, бо з тим нє потупюєме Закон о назвох населєних местох; ми го лєм присподобюєме ґу нашому язику, так як цо и за Црвенку повеме же то Червинка, за Сивац – Сивец, за Брестовац – Брестовец, за Врбас – Вербас, за Бачку Тополу – Бачка Тополя, за Кукуєвци – Куковци, за Брчко – Берчка итд. 125

Гелена Медєши

Гоч з подобних меновнїкох як цо Бор, Марибор, Самобор, Сувобор итд. ґенитивну и локативну форму правиме зоз законченьом на –у (з Бору и до Бору; з Марибору и до Марибору, зоз Самобору и до Самобору итд.), з меновнїка Зомбор заш лєм ґенитив и локатив буду зоз законченьом на –а: зоз Зомбора и до Зомбора. Цо ше дотика назви варошу Вербас, як нас учи ґраматика, вона би у локативе мала глашиц у Вербаше, прето же ше консонант с опрез вокалу преднього шора е змегчує до ш (напр. колєсо – на колєше, масло – на машлє, югас – югаше, нєсц – нєше итд.). Проблем маме и з населєним местом Оджак (по сербски: Оџаци): млади найчастейше, под уплївом сербского язика, и гуторя и пишу: у Оджакох, до Оджакох итд., гоч би требало хасновац єднину: у Оджаку, до Оджаку итд. Подобни проблем и з валалом Пиньвиц (по сербски: Пивнице), за хтори велї млади нє знаю же то нєпременлїви меновнїк: з Пиньвиц, до Пиньвиц итд., а нє: з Пиньвицох, до Пиньвицох итд. Значи, госци нам пришли аж зоз Зомбора (нє: зоз Сомбору, анї нє зоз Зомбору), а до Зомбора (нє: до Сомбору, анї нє до Зомбору) пойду нашо ґлумци одбавиц свою найновшу театралну представу. У Вербаше (нє: у Вербасу) будзе отримане змаганє у шаху, а у Вербаше (нє: у Вербасу) и нашо „Карпати“. До Оджаку (нє: до Оджакох) з Керерстура нє барз добри вязи на автобусу, а з Оджаку (нє: з Оджакох) до Зомбора автобус єст часто. До Пиньвиц и з Пиньвиц мож пойсц и на бициґли. Вецка будзе и: Вон зоз Зомбора, бива у Вербаше, а на роботу путує на автобусу (нє: на автобуше) до Зомбора. Може исц на Оджак, а до Пиньвиц пойдзе док дозреє младе винко.

126

З червеним виправене

БУЛ СОМ У ГЛОЖАНУ Єст вельо способи на хтори людзе давали назви своїм населєньом кед ше на даєдно место почали присельовац. З тим як тоти назви наставали занїма ше барз интересантна наука хтора ше вола топонимия або топономастика, алє яки ше подїї крию за етимолоґию, нє вше лєгко одгаднуц. Науковци тримаю же, поведзме, край Шумадия наволани по лєсох (по сербски: шуме), Крушевац, Лесковац, Ясеновац, Топола, Калиновик по файтох древа (по сербски: крушка, леска, јасен, топола, калина). Краґуєвац достал мено по птици суп (по сербски: крагуј), Соколац по соколови, Заєчар по заяцови, Ястребац по ястрабови, Змиянє по гадох (по сербски: змије), Кошутняк по сарньох (по сербски: кошуте), Скелани по скели, Копаоник по копаню руди итд. Дакеди населєня доставали назви и по менох познатих або важних особох: Александровац, Обреновац, Милановац, Карадьордєво, Жарково итд. Як наставали мена державох Америка и Колумбия знаме, а Канада на язику Индиянцох значи: населєнє. Печ на Косове и Пешта у Мадярскей знача исте – пец, Иґало по гречески значи: морске побрежє, Прнявор настал од греческого prónoia – жем дата на хаснованє монахом, а исте значенє ма и Метохия (од греческого metoche), Шамац то по нємецки декунґ, Кордун з французкого cordon – войско, Куршумлия з турского kuršun, Илиджа то купель (турски ylydža) итд. У нас ше ґеоґрафски назви по правилу нє преклада, бо бизме ше вец часто барз оддалєли од жридловей назви (напр. Бесна Кобила, Девоячки Бунар, Зеница, Тошин Бунар, Баїна Башта, Ябука, Беоґрад, Новиґрад, Србобран итд.). Даєдни топоними заш лєм прилагодзуєме ґу нашому язику, та гуториме Керестур, Коцур, Дюрдьов, 127

Гелена Медєши

Ґосподїнци, Вербас, Червинка, Бачка Тополя, Нове Орахово, Берчка, Вершец, Лалить, Брестовец, Пиньвиц, Сивец, Жабель итд., а при даєдних зложених топонимох (кед значенє препознатлїве) прилагодзуєме єдну їх часц: Горнї Милановац, Сербски Милетич, Долнї Михоляц, Бачке Добре Польо итд. Алє, цо будземе по руски з Гложаном, хтори Серби волаю Ґложан, а Словаци Гложани (Hložany)? По сербски то єднина, а по словацки множина. Нам нє цудза анї єдна ґраматична форма. Знаме, наприклад, за населєня чийо мена у множини, як цо Миклошевци, Петровци, Винковци и Крижевци у Горватскей, алє и за други сримски места: Бачинци, Куковци, Кралєвци, Путинци, Радинци, Ґолубинци, Петїнци итд. Знаме тиж и за нам далєки Багами, Малдиви, та Нашице, Єсенице, Катовице, Закопане итд. Знаме и за населєня у Словацкей як цо Пєшчани, Капушани, Михаловце... Чи пояшнїме дакому же драга з Бачкого Петровцу водзи до Гложану, чи до Гложанох; чи тот челєднїк цо крашнє шпива з Гложану, чи з Гложанох, чи ше барз добру рашку (ким) и мелку паприґу до горкавого кулену пестує у Гложану, чи у Гложанох? Напевно же нїкого нє помилїме и нє скламеме гоч повеме до Гложану (з Гложану, у Гложану), гоч до Гложанох (з Гложанох, у Гложанох), алє кед сцеме буц блїжей при жридловим мену, похаснуєме го так як го жридлови бешеднїки хасную: Гложани, з Гложанох, до Гложанох итд., як цо и Крижевци, Винковци, Михаловце, Закопане, Катовице, Пєшчани, Капушани итд., цо значи – з Крижевцох, у Винковцох, до Михаловцох, у Закопанох, Катовицох, Пєшчанох, Капушанох итд. Та вец, нє бул сом у Гложану, алє – у Гложанох.

128

З червеним виправене

ПРАЗИЛУК, ПОРИЛУK, ЦЕСКОВА ЦИБУЛЯ... По пияцох часто видзиме єдну заградкову рошлїну хторей лїсце здабе на желєни цеснок, а стебелко єй длугоке, грубе и биле. По сербски ше тота рошлїна вола празилук, праса або праз (латинска назва: Allium porrum L.), по анґлийски garden leek, по нємецки Porree, по горватски poriluk, по болгарски и по македонски праз, по русийски лук-порей, по українски цибуля порей, по чески pór zahradní, по словацки pór, а по польски и по словенски por. У наших словнїкох (Словнїк биолоґийних терминох и виразох, Сербско-руски словнїк и Словнїк защити рошлїнох и животного стредку), тота рошлїна преложена як порилук або цибуля-цеснок. Гоч нашо ґаздинї вше частейше и купую и сами садза тоту хасновиту рошлїну хтора нє ма таки моцни пах анї як цибуля анї як цеснок, анї єдно з понукнутих ришеньох у пракси нє зажило: шицки и шею, и пресадзую, и варя, и пража, и сирови єдза як шалату просто – празилук! Лєм наглашку положа на –и–, та им випатра же гварели по руски: Празилук одлично уплївує на вид и косци; Празилук добре жридло желєза, фолней квашнїни и витамину Б6; Шампиньони очисциц и порезац на лїсцочка, а празилук на колєчка; Празилук знїжує кревни прицисок, а моцнї имунитет; У Єгипту ше празилук хасновало як желєняву, алє и як лїковиту рошлїну. Перша часц ришеня яке дали фаховци за биолоґию и аґрономи (порилук) ма основу нє лєм у латинскей назви (пор-), алє и у скоро шицких славянских язикох. Нєзвичайна нашому язику лєм друга часц слова (-лук), хтора упутює же тота рошлїна спада до фамелиї цибулькових рошлїнох. З того шлїдзи же би тоту другу 129

Гелена Медєши

часц слова порилук требало направиц зоз слова цибуля, а нє зоз сербского слова лук. Найскорей же зме при звичайних людзох уж вецей нє годни виправиц анї порилук, анї празилук, анї цибуляцеснок, алє бизме могли у прилогох з польопривреди, звитох з пияцу або кухньових рецептох повесц же то цескова цибуля: Цескову цибулю треба добре огарнуц же би єй била часц остала у жеми; Од кореня до верху цескова цибуля рошлїна-защитнїк од велїх хоротох; На динстовану цескову цибулю розтрепце даскельо вайца, та маце смачни фриштик; Направце медитеранску шалату з цесковей цибулї. Попробуйме: цескову цибулю нє чежко одховац, ґаздинї цескову цибулю глєдаю на пияцу през цали рок та ше добре и предава, а тота здрава и смачна цескова цибуля ше зда скоро до каждого сланого єдла.

130

З червеним виправене

ЖЕЛЄНИ КАРФИОЛ, БРОКОЛИ, БРОКУЛИ, БРОКОЛА... Тоту новотну заградкову рошлїну чий квиток, гваря нутриционисти, барз здрави бо ма вельо минерали и витамини, нє знаме як волац. Звичайни швет гвари же то желєни карфиол. Озда прето же маме и желєну пасулю або мауну. Зна ше же походзи з Малей Азиї и же спомедзи европских жемох тота рошлїна росла лєм у Италиї. Катарина Медичи тот желєни карфиол ище у шеснастим вику випоручовала до Французкей, а Французи ю потим вивожели до Анґлиї под меном италиянска шпарґла. По сербски ше тот квиток цо ше є вола брокуле (латинска назва: Brassica oleracea L.var. italica), по українски брóколі, по русийски брóкколи, по македонски брокулата, по польски brokuły, по словацки brokolica, по чески brokolice, по горватски и босански brokula, а по анґлийски broccoli. Там дзе ше перше зявел, тот желєни карфиол волаю broccolo, а по италиянски то значи: конарчкаста капуста. Алє, як ю ми будземе волац? Желєни карфиол може значиц же карфиол ище нє дозрел, же ше му квиток нє розквитнул як треба, же є нє били як зме звикли, же зоз зрезованьом ище треба причекац. Можеме ше упатриц на гоч хтори зоз спомнутих язикох, алє ше нам надрилюю даскельо питаня: чи то хлопски, чи женски род; чи броко-, чи броку-; чи єднина, чи множина и – зависно од того, як будземе меняц по припадкох тоту рошлїну. Кед ше упатриме на польски, чески, русийски и укарїнски язик – по нашим би могли буц брокули або броколи (як, поведзме, кикирики, кари, та суши, саки, сиртаки, сузуки – шицки за нас нєзвичайни законченя). Кед ше, заш, упатриме на сербски, горватски, босански и словацки язик, тот желєни карфиол будзе женского роду – брокола або брокула. 131

Гелена Медєши

У вязи з тим треба надпомнуц же у Словнїку защити рошлїнох и животного стредку (сербско-руско-латинскоанґлийским) проф. др Радмили Шовлянски по руски прилапена вариянта брокола (женски род), цо значи же вец повеме: Польопривреднїки законтрачели пейц гектари броколи; Нашенє броколи достали з Голандиї; Урожай броколи менши як карфиолу, алє му цена векша; У сушедних жемох ше садзи вецей броколи як у нас; З броколу мож у кулинарстве комбиновац рижни єдла; О броколи ше у нас ище вше нєдосц зна. Та, кед словнїки и други язични приручнїки и пораднїки написани, кед их даяке фахове цело одобрело (редакция и рецензенти), наша длужносц би була притримовац ше їх ришеньох и применьовац их. Значи, нє будзе по нашим анї броколи анї брокули, та вец анї у припадкох нє похаснуєме же законтрачели пейц гектари броколия чи брокулия, або же достали нашенє броколия чи бролулия з Голандиї, алє: законтрачели пейц гектари броколи, а нашенє броколи достали з Голандиї. О броколи ше у нас ищє мало зна, алє кед фаховци гваря же є барз здрава – будземе ю єсц и сирову, и варену, и пражену, и паховану. И у юшки, и у мусаки, и квашену. Вшадзи пасує тота брокола! Алє, кед ше дакому видзи же му будзе смачнєйше, може повесц и – желєни карфиол (як и: желєна пасуля), лєм най ше вец зна же то тот новотни, а нє тот цо ище нє дозрел.

132

З червеним виправене

КРПЕЛЬ, КЛЇЩ, УХОЛАЖА, ПИЙОКРОВЕЦ... Нашо млади фаховци за зоолоґию, редакторе, новинаре и други явни роботнїки, алє и обични людзе, звикли тот допити, а опасни инсект цо ше зариє под скору и цица крев волац так як ше вон вола и по сербски: крпель (латинска назва фамелиї: Ixodidae). Болгаре тоту фамелию хробацох волаю кърлежи, Чехи klíšt’atovci, Нємци Zecken, Анґлийци tick, Горвати krpelji, Поляци kleszcze, Руси Ixodida, Словаци kliešt’ovité, Словенци klopi, а Українци, як и Руси, зохабели латинску назву: Ixodida. У Словнїку биолоґийних терминох и виразох, Словнїку защити рошлїнох и животного стредку и Сербско-руским словнїку тото сербске слово преложене зоз клїщ, а воно у шицких язикох тиж направене по углядзе на предмет на хтори здабе орґан того вонкашнього паразита – на клїщи. Медзитим, по Руско-сербским словнїку слово клїщ значи тото цо ше по сербски вола уволажа або ухолажа (латинска назва: Forficula auricularia L.), а по Словнїку защити рошлїнох и животного стредку сербске слово ухолажа ше на нашим язику тиж вола ухолажа, цо хасновательох словнїкох приводзи до помильки, бо то два розлични инсекти. На тото нам указую и їх латински назви: клїщ (по сербски: крпељ) спада до фамелиї Ixodidae, род Ixodes, хтори ма аж 243 рижни файти, а ухолажа – Forficula auricularia L. Клїщ нє даяки новотни инсект: було го у наших крайох од давен-давна. Найчастейше нападал овци, алє и вельки статок, окреме хтори пасол на лукох або на пажици. Тоту напасц нашо стари волали просто – пийокровец, понеже пил крев животиньом. Народне слово пийокровец ше дараз хасновало и зоз пренєшеним значеньом. Воно означовало чловека хтори жиє на цудзи рахунок, хтори хаснує людзох, хтори зна вициґанїц шицко цо му треба, 133

Гелена Медєши

допитого, хаснолюбивого итд., праве такого як тот опасни инсект хторому єдина покарма – крев: Тот лєнюх, тот пийокровец же би нам и далєй розказовал!; Сушеда була таки пийокровец же страх; лєм пришла повижґаловац...; Муж єй бул подляк, а пийокровец – лєм цо ю нє прагал до плуга. Правда, слово клїщ (або по коцурски: клїщар) тиж може мац и пренєшене значенє. Гвари ше, наприклад: Сухи як клїщ, цо значи – барз худи, а може значиц и допиту особу: Прилїпел ше за ньго як клїщ (або як репик), цо значи же ше од дакого нє мож одняц. Познате у нашим язику и слово пойокров, тиж зоз пренєшеним значеньом. Нашо стари го хасновали же би означели особу цо пиє крев (по сербски: крвопија, вукодлак). Наприклад: У тих сказкох описани рижни страшни существа як цо шарканї, пергачи и други пийокрови. Нашо людзе того пийокровца знали волац и овчарски хробак, та мали и рецепти як ше го треба ментовац: Тот овчарски хробак барз є отровни, та кет даґдзе пот пазуху лєбо на ногу та треба дораз кет почнє печиц та треба наперсток дзирави и насипац наньго олєю на задок та здохнє, кус почекац. Добудов и прецизованє яке приноши сам язични розвой, хтори провадзи живот, односно його културни и цивилизацийни ход, даваю нам право злєпшац, кед мож, власни вислов. Бо, скора наша и нє цесна нам є. Значи, за сербске слово крпељ бизме могли хасновац нашо слово пойокровец, за сербске слово вукодлак нашо слово пийокров, а за сербске слово ухолажа або уволажа – нашо слово клїщ. Демократизация култури, розвой медийох и нових технолоґийох приведли до того же язик постал 134

З червеним виправене

важнєйши як скорей. Писанє и зявйованє пред камеру або за микрофоном вецей нє привилеґия елити; нови технолоґиї зошицким виключели важних поштреднїкох медзи автором и текстом яки ше публикує, а од камери и микрофону просто нє мож нїч скриц. Прето, пригадайме себе частейше як бешедовали нашо предки и попробуйме дац живот старим и скоро забутим словом.

135

Гелена Медєши

ЗАНЄДЗБАНИ И НЄЗАДЗБАНИ За слово дзбац шицки знаме. Воно ма вецей значеня, алє себе пригадаме найосновнєйши. З неґацию, тото слово значи: нє обрацац увагу, нє буц бриґа дакому. Ниа як то хасновали нашо старши авторе: Вони нє дзбаю гоч худобна жена плаче и нарика, їм то анї нє бриґа, лєм придзе еґзеквент до хижи з єдним ешкутом и єден кишбиров и єден полицай; Вон нє дзба, гоч є яки ґазда, вон ше женїц нє будзе. Таке значенє слова дзбац маме и у народней писнї: Кед нє пришла [фраєрка], най нє идзе, цо я дзбам! Ша я ище у валалє штири мам... Окрем того значеня, слово дзбац може значиц и праве процивне: приставац, складац ше, нє мац нїч процив: Та му гуторя там дзе ше претримовал же най вон ше там оженї, най вежнє їх дзивку. А вон гварел же нє дзба; Я нє дзбам, пасуйме ше. Слово дзбац може тиж значиц и: старац ше, водзиц рахунку о дачим: Кед будзеце дзбац за добро своїх дзецох, теди вас буду любиц вашо дзеци; Кажди учени муши дзбац за интереси-добро свойого народу. Зоз слова дзбац маме и вецей виведзени слова: дзбали, дзбаци, алє и з неґацию (гоч на початку, гоч у штредку слова): занєдзбаносц, занєдзбуюци, занєдз(бов) ац (ше); нєзадзбалосц, нєзадзбаносц, нєдзбали, нєдзбаци, нєзадзбани, нєдзбанє, нєдзбалосц, нєдзбаносц, нєзадзбаносц итд. Пояшнїме значенє тих з котрима ше найчастейше стретаме: занєдзбани значи – тот о хторим нїхто нє дзба (занягани, запущени): Стари обичаї на свадзбох зошицким занєдзбани; 136

З червеним виправене

Ґраматика у настави скоро занєдзбана у одношеню на литературу. Слово занєдзбац значи: престац дзбац о даким/дачим: Пре ґитару, школу зошицким занєдзбал; Гоч пошол жиц до другей жеми, свой валал нє занєдзбал. Слово занєдзбац може буц и повратне – занєдзбац ше и значи: престац дзбац о себе: Одкеди престал ходзиц на роботу, зошицким ше занєдзбал – ходзи люштави, нєобритвени... Нє вистава єй хто зна як, алє ше нє занєдзбала – вше є прибрана и крашнє вивязана. Спомли зме тиж и слово нєзадзбани. Гоч и воно виведзене зоз слова дзбац и ма подобне значенє як и слово занєдзбани, медзи тима словами заш лєм єст розлики: слова нєзадзбали (нєзадзбани, нєзадзбати) знача: хтори нє дзба нї о чим. Ниа як то хасновали старши авторе: Хлапец пришол у ґадних шматох, таки є нєзадзбали; Кед дакому нє бриґа чи уж поробене чи нє, гвариме за ньго же є нєзадзбани; Вше ше вадзи з оцом же є таки нєзадзбати и нєчисти. Медзи словами занєдзбани и нєзадзбани розлика у тим же занєдзбани (занєдзбати, занєдзбали) то тот о хторим нїхто нє дзба, за хторого нїкому нє бриґа, о хторим ше нїхто нє стара (по сербски: занемарен), а нєзадзбани (нєзадзбати, нєзадзбали) то тот цо нє дзба нї о ким або нї о чим, та анї о себе (по сербски: немаран). Значи, занєдзбани (занягани) можу буц обичаї, дахто може занєдзбац польо або заградку, дахто ученє, дахто, нажаль, аж и фамелию, а нєзадзбани можу буц людзе хторих живот на даяки способ поспреведал, хторим нї до чого, хтори нє дзбаю анї за себе анї за других, хтори под углом власних преокупацийох. А угел, гоч яки широки, вон лєм єден вирезок, а нє круг. Гоч, гваря же ше круг сознаня завера лєм на концу вичносци. Та вец, кед дзбаме за власни язик, нє будземе нєзадзбани и нє занєдзбаме го. 137

Гелена Медєши

БЕЖАЦ И БЕГАЦ У нєшкайшим чаше, кед ше швидко жиє, маме звик повесц же – шицки дзешка бежа. У сербским язику за таки темпо живота и физичней активносци єст єдно слово: трчати, а у нашим язику два – бегац и бежац (по коцурски: бежиц). Алє, чи тоти слова по руски знача зошицким исте? Попробуєме у прикладох розгранїчиц їх значеня: Вона кажде рано бежи на автобус, бо нїґда нє руши на час з дому; Полиция бежала за крадошом, алє ше йому удало вимкнуц; Шицко зохаб и беж до школи; Крави ше сплашели и почали бежац на салаш; Кед бежали на кросу, вон сцигнул пияти; Бежим на схадзку, бо уж пожнїм; Так бежал, аж пети до задку бил. У наведзених виреченьох слово бежац нам указує же ше рушанє окончує у єдним напряме (на автобус, за крадошом, до школи, на салаш итд.). Слово бегац, з другого боку, означує же ше рушанє окончує вецей раз, же ше повторює, и то у вецей напрямох, геваль-тамаль, тадзи-тамаль: Нє любел там бивац, бо дзеци вше бегали по дворе и лярмали; Ґума на авту ше му пребила и кормань почал бегац лївоправо; Цошка крил од нєй, бо лєм бегал з очми геваль-тамаль; Пшичок любел исц з нїма на польо, бо там мог бегац кадзи сцел; Нє любим патриц фодбал на ТВ-у: телї бавяче бегаю за єдну лабду! У варошу вельки галайк: авта и автобуси бегаю и воднє и вноци. 138

З червеним виправене

Слово бегац (понагляц, дринґац гевель-тамаль, горе-долу) хасновали и нашо старши авторе, як наприклад у познатей жартовлївей шпиванки: Скакал я, бегал я / прейґ дрота прейґ плота... У сербским язику єст слово хторе по форми подобне нашому слову бежац. То слово бежати, хторому основне значенє тото цо по нашим – сцекац, а нє бежац, як нашо млади авторе гнєтка прекладаю: Бежати из школе преложиме: сцекац зоз школи або одправяц школу (нє: бежац зоз школи); Бежати главом без обзира преложиме: сцекац ратуюци главу або сцекац цо скорей (нє: бежац); Бежати као ђаво од крста преложиме: сцекац як дябол од крижа (нє: бежац); Бежати у свет / преко света / главом у свет / главом преко света преложиме: сцекац до швета (нє: бежац), або як ше шпива у гевтей шпиванки: Коло таркох дражки / утапшани ,/ алє там и пшичок / нагоршани. Пшичок будзе брехац / ми будземе сцекац / з конарами (по сербски би було: бежати). Правда, слово бегац ше хаснує и зоз иншаким значеньом (кед ше роби о буяцох): Буяк бега крави (буяк ше парує з кравами, буяк оплодзує крави). Кед слово бегац повратне (бегац ше), воно значи: водзиц ше, париц ше (о крави): крава би ше бегала / крава би буяка. Ту лєм надпомнєме же ше слово бегац ше одноши лєм на крави, бо у народзе познате же ше кобула биє, коза и овца ше мерка, сука ше гонї, а мачка ше пирка. Кед ше ґу слову бегац дода слова: „за даким“, воно означує же ше дахто дакому удвара, ходзи за ню або за нїм (леґинь за дзивку чи жену або дзивка за леґиньом), задзера ше, репи ше до дзивки / леґиня: Нє бегал я за ню, алє вона за мну / як млада яловка за желєну траву (нар. шпиванка); 139

Гелена Медєши

Бегал за ню док ю нє зведол з розума; Нє пилновал науку, алє бегал за дзивчатми. Значи, слово бежац (або бежиц) нєзакончене и одноши ше на швидке рушанє, дринґанє у єдним напряме, ґу єдному цилю, а слово бегац означує частосц (частоту), повторйованє истей дїї. Та вец, нє повеме же бежиме кажди дзень по тримдражки або по Кею, анї же дзеци на вакацийох бежа по дворе и правя галайк, анї же пшичок бежи по полю з дильова на дильов. Треба повесц: бегам, бегаш, бега; бегаме, бегаце, бегаю: Михал ходзи бегац по беґелю; Дюра кажди дзень бега по трим-дражки; Микола бега кажди дзень по 5 километери; Бегал горе-долу як нє при себе; Нє могли пойсц бегац бо падал вельки диждж; Кед сцем схуднуц, волїм раз на дзень єсц як вечарами бегац по драже; На яр нє бегам, бо ме дави поленов прах; Пред наступами вежбаме, попри тренинґох у „теретани“ вельо и бегаме.

140

З червеним виправене

НАТАЛИ, СОФИ, ЕМИЛИ, РОЗМАРИ, МЕЛАНИ... Старши ґенерациї бизовно паметаю шлаґер шейдзешатих рокох Натали хтори интерпретовал Дьордє Марянович, алє и филм Блїщацосц у роси з Натали Вуд у главней улоги. Романи Емили Бронте тинейджере и нєшка дзечнє читаю, а сказка о дзивчецу Гайди вше одушевює пейц-шейсцрочних рапухох. Женски мена з естради як цо Мери (Цетинич), Сузи (Кватро), Роми (Шнайдер), Ґаби (Новак), Силви (Вартан), Синди (Лаупер) напевно нїкому нє нєпознати, а здогадуєме ше и бувшей министерки финансийох Кори Удовички. Алє, нач тота нєлинґвистична ретроспектива познатих женских особох? Зато же ше з тима менами, гоч су нє нашо, руски, трапиме кед их прекладаме на наш язик, а окреме кед з нїх маме направиц присвойни прикметнїк. Наприклад, ламеме ше кед сцеме одвитовац на питанє чийо дацо: чи Наталиово, чи Наталийово, кед панї мено Натали, а нє Наталия. Чи дацо будзе Софиово, чи Софийово кед вона Софи, а нє София? Чи Емилиово, чи Емилийово романи лєпши од Шарлотових (роби ше о шестрох Бронте), кед писательки мено Емили, а нє Емилия; чи Гайдиова, чи Гайдийова сказка поучна дзецом, кед дзивче мало нам дакус нєзвичайне мено Гайди? З наших презвискох хтори ше закончую на –и (Фейди, Гарди, Емейди), без дилеми направиме присвойни прикметнїк так же медзи два вокали додаме –й–: Фейдийов, Гардийов, Емейдийов. Так поступиме и з презвисками прикметнїцкого походзеня: Шути – Шутийов, Груби – Грубийов, Мудри – Мудрийов, алє и з презвискох хтори ше закончую на –ски и –цки: Кашовски – Кашовскийов, Виславски – Виславскийов, Загорянски – Загорянскийов; Каменїцки – Каменїцкийов, Кренїцки – Кренїцкийов, Пастовнїцки – Пастовнїцкийов. 141

Гелена Медєши

У чим вец проблем? У тим же кед на мено Натали, Емили, Софи, Розмари, Мелани итд. додаме прикметнїцке законченє –йов (як при наших презвискох типу Фейди – Фейдийов) и „порусначиме“ их, даме знац же дотичней женскей особи мено Наталия, Емилия, София, Розмария, Мелания. Цо вец маме зробиц? Же бизме нє правели помильку медзи спомнутима менами (поправдзе, то два розлични мена), правилнєйше будзе присвойни прикметнїк направиц з нїх без укладаня консонанту: Наталиов, Емилиов, Софиов, Розмариов, Меланиов, алє будзе ище лєпше кед таку конструкцию обкеруєме так же на тот завод знєвериме дух власного язика и опрез мена у номинативе положиме одреднїцу о хторей слово и повеме: Филм Натали Вуд (презвиско у тих случайох обовязне); Кнїжка Емили Бронте; Судьба єдней Софи; Розгварка паночки Розмари з учительом; Шпиванка Сузи Кватро итд. Таки поступок може буц оправдани лєм при менох з других язикох, а нашо присвойни прикметнїки будземе правиц частейше як хасновац конструкцию дзе єден меновнїк у номинативе, а други у ґенитиве. Нє повеме, наприклад, ташка Ганчи (кед нє споминаме презвиско: Ташка Ганчи Малацковей) алє Ганчова ташка; нє повеме кнїжка Иринки (кед нє гуториме презвиско: кнїжка Иринки Гардийовей Ковачевич), алє Иринкова кнїжка, бо нє повеме анї ножка стола, алє столова ножка, анї ґол Фейси, алє Фейсов ґол, а лєпше би було повесц и Русинова побида, а нє побида Русина итд.

142

З червеним виправене

ПО РУСКИ – ЯК ТО КРАШНЄ ЗВУЧИ Добри познавателє язика гваря же нови слова може правиц лєм тот цо зна думац на своїм язику, а о. др Ґабор Костелник гварел же лєпше вжац и цудзе слово як наспак направиц нове. У нашим язику нєт барз вельо нови справени слова; озда нам було лєгчейше превжац цудзи. Кед гвариме, наприклад, тезґа, похасновали зме турцизем (tezgah), а кед єй сцеме найсц замену, дочекаю нас ґерманизми: пулт (Pult) и штанд (Stand). Лайсна и ладичка тиж ґерманизми (Leiste, Lade), а фийовка мадяризем (fiók). Медзи нємецким пехом (Pegh) и французким малером маме нашу нєзґоду. У нашим ланцу цудза кажда мадярска карика, як и нємецка сайла (Seil). З нємецку райснеґлу (Reissnägel) припинаме голандску плакату (plaken – лїпиц), увожиме италиянску робу (robba), предаваме ю турским муштерийом (müšteri) у италиянскей ринфузи (alla rinfusa). Нє вше зме сиґурни (лат. securus) анї стабилни (лат. stabilis), часто зме без идеї (греч. idéa), любиме мац у обисцу латински фикус (ficus), а у заградки италиянску розмарию (rosmarino од латинского ros marinus – морска роса). Ходзиме на рижни и домашнї и странски концерти (итал. concerto) и шоуи (анґл. show), шедзиме у салох (нєм. Saal). Папучи, чижми, шал, мендюши итд. пришли нам з турского язика; тепих, шпайз, якна – з нємецкого; ниша, лавабо, плакар, лустер, блузна, пудер, парфем – з французкого; креденц, капут, панталони – з италиянского; бойлер, тренерка, пиджама – з анґлийского; ципели и бунда з мадярского; реґал и радиятор з латинского, телефон з греческого итд. Од єдзеня и напою – сарму, баклаву, кафу и доган вжали зме з турского язика; бухти, шненокли и чушпайз з нємецкого; кечап, чипс, кекси и пудинґ з анґлийского; майонез, паштету и коняк з французкого; саламу, 143

Гелена Медєши

шалату и торту з италиянского; паприґаш и палачинки з мадярского. Цудзи слова часто примаме нєкритично (значи – нєпотребно), баржей пре моду. Таки слова у найновшим чаше, поведзме, имплементация (як кед бизме нїґда нїч нє запровадзовали, витворйовали, применьовали); транспарентносц (як кед би нїґда нє було отвореносци або явнoсци у роботи); кооперативносц (як кед би по тераз нє було тих цо знаю и сцу сотрудзовац). Хижи и квартелї девастовани (як кед бизме нїґда по тераз нїч нє валяли и знїщовали). Нєт вецей понуканя – вшадзи лєм тендери, ридко кеди ше и конкурує (тераз ше апликує); нєт вецей образованя анї усовершованя, у моди едукация, а дипломи заменєни зоз сертификатами. Нє маме анї хижку за предаванє циґаретлох и новинох: купуєме их у турских киоскох (köšk) або у италиянских трафикох (traffico). Зоз Шпаниї нам сцигли кокос и карамела; з Мексика чоколада и какао; з Портуґалу – банани. Маме аж и слова з татарского язика (кефир), з манджурского (соя), з малайского (рум), а єден з найрозширенших турцизмох то мукте (muft – безплатно, задармо). Як гваря добри познавателє язика, кед бизме з нашого язика „вигнали“ тоти силни цудзи слова, остали бизме и гладни, и голи, и боси. Тото, вшелїяк, нє треба робиц, бо ше векшину тих словох у нас уж длуго хаснує. Вони ше одомашнєли, постали состойна часц нашого язика и велї з нїх вецей анї нє чувствуєме як цудзи. Шицки розвити народи маю културни вязи з другима народами, та ше у тих вязох слова чера, пребера, заменює. То єдна форма збогацованя язика, алє ше у тим збогацованю заш лєм треба руководзиц зоз стварнима потребами. 144

З червеним виправене

Єден арабски школярик з Тунису, у чиєй держави урядови язик, як пошлїдок колониялней власци – французки, виявел раз так: „По французки ше учим же бим бул успишни у живоце, а по арабски – же бим пошол на нєбо“. Вислов того бистрого хлапчика, гоч як дзецински наївни, дава барз красни приклад хтори нєзвичайно поучни за шицки штредки дзе людзе хасную два, три, та и вецей язики источашнє. Наша, руска етнїчна заєднїца (гоч у хторей жеми жиє, понеже є нїґдзе нє векшина) би ше могла упатриц як треба язик штредку (у Сербиї – сербски, у Словацкей – словацки, у Польскей – польски, у Канади – анґлийски итд.) научиц пре власни просперитет, а мацерински язик, кед нє прето же би ше пошло на нєбо, вец прето же би ше спознало свой власни национални идентитет хторому, медзи иншим, єдно з иманентних означеньох язик. У науки о язику ше звичайно керує хасновац поняце мацерински язик, понеже линґвисти нє єдинствени коло його дефинованя. За єдних то перше научене и основне средство комуникованя, други наглашую же доминуюци язик тот на хторим бешедни представитель зна нє лєм бешедовац алє и писац, треци рушаю од ступня панованя з язиком. Познате же велї людзе на своєй животней драги, пре рижни обставини, „страца“ язик своїх родичох и зошицким прейду на други, нови язик. Хтори за нїх будзе мацерински – тот зоз хторим вони, практично, вецей нє паную, чи тот котри совершено звладали и котри кажди дзень хасную? Подобни случай и з дзецми зоз национално мишаних малженствох, при котрих приходзи до розличних типох хаснованя язика: од складного розвою двоязичносци, по конкретни ситуациї чий резултат звичайано єдноязичносц. Як мацерински язик би, заш лєм, требало тримац тот язик хтори ше зна лєпше як други и на хторим мож нє лєм шлєбодно 145

Гелена Медєши

комуниковац у вербалних интеракцийох, алє на хторим ше одвива и думкови процес. Интердисциплинарни психолоґийно-линґвистични науково виглєдованя вецейнїсто потвердзели же ученє двох або вецей язикох источашнє у вчасним периодзе дзецинства у велїм доприноши коґнитивному розвою, тє. же дво- и вецейязичносц ма позитивну корелацию з интелектуалним напредованьом дзецох. З тим ше превозишло дакедишнє твердзенє же придзе до „мишаня“ язикох, до баланс-ефекту, або же дзеци анї єден язик нє буду знац як спада. Тото може буц лєм преходна фаза, алє накадзи бешедни представитель увежба модел двоязичного функционованя „з двома преклопнїками“, двоязична особа будзе преходзиц з єдней язичней системи на другу, а язики нє буду єден другому завадзац. Значи, вимаганє же би ше одвитовало на одредзеним язику приведзе до автоматского уключованя системи кодованя за тот язик, а за исти язик система декодованя будзе нєактивна. Тиж ше такой автоматски и нєзависно уключи и инпут-система другого язика, на хторим слово стимуловане. На тот способ обидва язики источашнє активовани. Тото неуролоґийно-психолоґийне пояшнєнє процесу функционованя двоязичносци закончиме з єдну красну руску думку: „А нашо руске слово, наш мацерински язик, то наш дом, нашо отечество хторе нам нїхто нє може вжац.“ Велї припаднїки ткв. цивилизованих културох аж у своїх позних рокох починаю виглєдовац власну прешлосц, националну припадносц и уча язик своїх предкох. Бо, гоч сцеме гоч нє – по руски заш лєм найкрасше звучи!

146

З червеним виправене

ПРИЗНАЧКА О АВТОРКИ Гелена Медєши (дзивоцке превиско Папгаргаї) народзена у Руским Керестуре 1948. року, дзе ходзела до основней школи. Штредню Учительску школу закончела у Зомборе, Филозофски факултет (Ґрупу за южнославянски язики) у Новим Садзе, последипломски студиї зоз социолоґиї язика на Филолоґийним факултету у Беоґрадзе, дзе одбранєла маґистерску тезу з насловом „Руско-сербски билинґвизем и проблем интерференциї“. Коавтор є Сербско-руского словнїка – Српскорусинског речника (главни редактор др Ю. Рамач, редакторе мр М. Фейса и мр Г. Медєши), коавтор Приручнїка за розвиванє и пестованє мацеринского и нємацеринского язика и интеркултурализма при предшколских дзецох (Микеш, М. – Медєши, Г.) „Нашо пупчата“, коавтор Руско-сербского словнїка – Русинско-српског речника (главни редактор др Юлиян Рамач, коавторе мр Г. Медєши, др О. Тимко-Дїтко и др М. Фейса), написала кнїжки линґвистичних розправох „Язик наш насущни“, „З червеним подцагнуте“ и „З червеним прецагнуте“ и коло 60 статї и розправи о рижних аспектох нашого язика хтори обявйовани у часописох Творчосц/Studia Ruthenica, Шветлосц, Преводилац, Свеске, Радови, Билтенох Заводу за явну управу, Руских/народних календарох, Зборнїкох Дружтва за применєну линґвистику Югославиї, Сербиї и Войводини и других виданьох хтори провадзели язични конґреси, совитованя, округли столи и науково розправи у жеми и иножемстве дзе активно участвовала. Роботни вик препровадзела як лекторка и прекладателька за руски и сербски язик у Служби за прекладательни роботи при Покраїнским секретарияту за образованє, управу и национални заєднїци у Новим Садзе. 147

Гелена Медєши

МЕСТО ЗА ДОПИСОВАНЄ ЯЗИЧНИХ ДИЛЕМОХ ХАСНУЄ ШЕ Интернет ма (мастер)

ЛЄПШЕ БИ БУЛО интернет мср. мастерска робота мастер робота / мастер-робота веб сайт веб-сайт бизнис план бизнис-план лазанє (кул.) лазаня (кул.) Мала матка Божа Мала матка божа Слизи мацери Божей (бот.) слизи мацери божей (бот.) Михалово лєто (етн.) михалово лєто (етн.) т.є. (то єст) тє. странацки странков(и) звитодавни (серб.:извештајни) звитов(н)и

148

З червеним виправене

ЗМИСТ Буц од хасну........................................................................................ 9 Буц у можлївоци ............................................................................... 11 Буц у потреби ................................................................................... 13 Буц у праву........................................................................................ 15 Буц у проблему ................................................................................. 17 Буц у стану ........................................................................................ 19 Буц у ситуациї .................................................................................. 22 Буц цихо и цихо будз........................................................................ 24 Стало ми до того .............................................................................. 27 Бешедовац язик ................................................................................ 30 Читам цошка без вязи ...................................................................... 33 Благо тебе кед знаш.......................................................................... 35 Тераз сом хорейша як сом була ....................................................... 37 Кельо це любим! .............................................................................. 39 Дїдо и баба Керестурово ................................................................. 42 Остац кратких рукавох ................................................................... 44 Белава дзивка .................................................................................... 46 Початком, штредком и концом мешаца.......................................... 48 Почим пирє у Пешту........................................................................ 50 Положиц до задатку ......................................................................... 52 Прибегнуц до помоци .................................................................... 54 Прибегнуц ґу нєпопулатним миром ............................................... 56 Плочици до купатила ....................................................................... 58 Шицко то идзе до рокох служби ..................................................... 60 Розошати зме ширцом швета .......................................................... 62 Школяре ше оценюю кажди дзень ................................................. 64 Спадло ми на розум ......................................................................... 67 Спаднул до нєсвесци ....................................................................... 69 Шицки на виберанки! ...................................................................... 71 Вон ми придзе якаш дальша родзина............................................. 73 Кед кормань закаже .......................................................................... 75 Затрепац дзиру ................................................................................. 77 149

Гелена Медєши

Скори за рейтеши ............................................................................. 80 Нє зауважце нам ............................................................................... 82 То єден барз добри пороєкт............................................................. 84 Нє загваряме таку опцию ................................................................ 86 Бриґа ме за ньго! .............................................................................. 88 Криво ми було пре ньго .................................................................. 90 Було ме ганьба ................................................................................. 92 Жаль ми людзох цо маржню на тей жими ..................................... 95 Мержи ме пойсц ............................................................................... 97 Кука и мотика ................................................................................... 99 Мотац циґаретли ............................................................................ 101 Комисия чишлї петнац членох ...................................................... 104 Скорей двацец рокох ...................................................................... 107 Отримаме ше упрекосц цудзому уплїву....................................... 110 Вочи шветом ................................................................................... 113 Драга спрам Керестура .................................................................. 116 Зайсц на по єдну ............................................................................. 121 После Крачуна ................................................................................ 123 Зоз Зомбору, у Вербасу и з Оджакох ............................................ 125 Бул сом у Гложану .......................................................................... 127 Празилук, порилук, цескова цибуля... .......................................... 129 Желєни карфиол, броколи, брокули, брокола ... .......................... 131 Крпель, клїщ, ухолажа, пийокровец... .......................................... 133 Занєдзбани и нєзадзбани ............................................................... 136 Бежац и бегац ................................................................................. 138 Натали, Софи, Емили, Розмари, Мелани ..................................... 141 По руски – як то крашнє звучи ..................................................... 143 Призначка о авторки ...................................................................... 147

150

З червеним виправене

ДРУЖТВО ЗА РУСКИ ЯЗИК, ЛИТЕРАТУРУ И КУЛТУРУ (1970-2014)

Видаванє кнїжки Гелена Медєши: З ЧЕРВЕНИМ ВИПРАВЕНЕ финансийно потримал: Покраїнски секретарият за образованє, управу и национални заєднїци, Нови Сад CIP − Каталогизација у публикацији Библиотека Матице српске, Нови Сад 811.161.2’354 MЕДЄШИ, Гелена, 1948З червеним виправене : язични поради з лекторских призначкох. Ч. 3 / Гелена Медєши. – Нови Сад : Дружтво за руски язик, литературу и културу, 2014 (Нови Сад : FB Print). - 152 стр. ; 24 cm. – (Едиция Образованє ; 7) Тираж 150. ISBN 978-86-85619-34-2 а) Русински језик – Правопис COBISS. SR-ID 288113927 FB Print Нови Сад 063 523 979

Гелена Медєши, З ЧЕРВЕНИМ ВИПРАВЕНЕ Издавач: Друштво за русински језик, књижевност и културу, Нови Сад, Ћирпанова 27, пф 55, Тираж: 150, Обим: 9,5 шт. табака Штампарија FB Print Нови Сад, 2014. године Тел. 021/453-365 * 064/19 75 281 * papugai@open.telekom.rs 151