Page 1

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXIX ^ISLO 44 (3549)

NOVI SAD, 1. NOVEMBER 2013. ROKU

CENA 30 DINARI

Foto: B. Homa-Cvetkovi~

N NA AY YV VI I ЕКОНОМИЯ

Аґробизнис стратеґийни розвой Сербиї BOK 6.

КУЛТУРА

Ансамбл Дома култури Руски Керестур у Русийским доме у Беоґрадзе

BOK 8.

КНЇЖКИ ЗА РИЖНИ ҐЕНЕРАЦИЇ

НОВА BOK 11.

На 58. Медзинародним сайме кнїжкох у Беоґрадзе представени найновши виданя НВУ „Руске слово”, хтори були виложени на штанду Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє – кнїжки Меланиї Римар, Штефана Гудака, Владимира Кочиша, Владимира Кирди Болхорвеса и Юлияна Папа. Алє, у центру уваги були дебитни виданя Саманти Рац, Саши Сабадоша и Ани Тамаш.

BOK 8.

НАША ТЕМА: ПОСЛЕ ИНЦИДЕНТОХ У КЕРЕСТУРСКЕЙ ШКОЛИ

ЦЕНЇ ШЕ РОБОТУ И УМЕТНОСЦ

ПЛЄТКИ ТАБЛОИДОХ ЧИ ВЕРХ ЛЯДОВОГО БРЕГА?

Дарян Гарди зоз Руского Керестура того року ше уписал на Академию красних уметносцох и дизайну у Братислави, у Словацкей. Школарину на Академиї Дарян нє плаци, з оглядом же Сербия сотрудзує зоз словацкима универзитетами, а достава там и стипендию.

– За стипендию сом конкуровал на онлайн конкурсу и достали зме ю двойо зоз Сербиї и тераз зме там перши рок – гвари Дарян. BOK 10.

BOK 3.

„ЗЛАТНА ПЛАКЕТА” И НАЙВЕЦЕЙ БОДИ ХОРУ „РОЗАНОВ”

На 50. ювилейним Фестивалє музичних дружтвох Войводини, хтори бул отримани 26–27. октобра, наступ дюрдьовского Хора „Розанов” зоз скоро максимално бодами оценєни як найуспишнєйши, у катеґориї мишаних хорох з духовним репертоаром. Дириґентки Хору „Розанов” Татиани Барна уручена найвисша награда – „Златна плакета”.

Foto: N. Vukeli~

ГУМОР

BOK 8.


2

TI@NQOVN<K

1. NOVEMBER 2013.

TEMA ТИЖНЯ

СХАДЗКА НАЦИОНАЛНОГО СОВИТУ РУСНАЦОХ

Пише: инж. Александар ЧОВС, предсидатель Управного одбору РКЦ

З АМАТЕРИЗМА ДО ДИЛЕТАНТИЗМА Руски културни центер (РКЦ), хторого члени и симпатизере ище волаю „ново садска Матка”, иснує уж скоро седем децениї. Участвовац, вєдно з нами у пе стованю нашого, алє и заєднїцкого културного, уметнїцкого, про свитного и забавного живота, до Матки приходза нашо приятелє, сотруднїки и припаднїки других народох. Шицко тото ше хвильково витворює у чежких обставинох хтори исную у цалей держави, та и у РКЦ. Нє було „политичней” моци витвориц идею же би город Нови Сад бул снователь Руского културного центру, алє ше то случело и другим центром у городзе, та є зоз пременку правного амбиєнту з новим законом о култури и законом о здруженьох, положени до статуса „здруженя гражданох”. Нови закон о култури нє добри, бо є селективни и условює роботу у култури, алє нє остава нїч друге лєм же би ше цо лєпше тому закону прилагодзело. Як и други здруженя, РКЦ ше финансує прейґ проєктох и конкурує за средства хтори одредзени за програмску дїялносц. Тоти проєкти ше часто поверхово рoзпатра. Случує ше же дзепоєдни здруженя хтори менєй робя до ставаю вецей средства од гевтих хтори робя. Праве то єдна часц того административного и политичного патреня на културу. Дзепоєдни здруженя нє маю анї таки схопно сци за апликованє, та ше велї и гаша. Маме барз добри витални сектор и можлївосц же бизме прейґ роботи РКЦ пе стовали язик, културу и традицию, алє за тоту обласц роботи мож повесц же є у подлим стану. Дзепоєдни таки подобни културни центри у Новим Садзе ше третирую як нєважни ствари. Того року РКЦ до стал штири раз менєй средства за проєкти як прешлих рокох. Чи тоти проєкти були штири раз подлєйши як скорей? Дзекуюци ентузиязму людзох у Матки ше то нє могло почувствовац. Нє може ше лєм по принципу ентузиязма и добрей дзеки робиц озбильни проєкти. Нажаль, праве пре тоту причину зме давно вишли зоз рамикох профе сионализма, а як ствари стоя, то анї вецей нє аматеризем, то уж дилетантизем. Таки стан чежко отримац, алє ше шицки у РКЦ, од управи руководительох по членох, уж звикли так робиц и без огляду на условия, намагаме ше реализовац цо вецей добри проєкти и З новим законом о култури и законом о здруженьох, РКЦ положени до статуса „здруженя гражданох”, а 2013. року достал штири раз менєй средства за проєкти як прешлих рокох програмску политику. Условия нїґда нє були барз добри, алє нам и нєшка найважнєйше тото же сцеме ходзиц до Матки и сцеме ту робиц и дацо направиц. Специфичносц єдиного урбаного руского здруженя, хторе ма традицию як цо РКЦ, будзе ше мушиц даґдзе припознац. Нє може РКЦ остац на марґинох културних збуваньох у рускей култури. РКЦ обдумує змисти хтори младих прицагню, а вец ше им ту понука руску културу, писню и шицко друге цо треба чувац як традицию Руснацох. Шицко то унапрямене до „сучасней традициї”. Муши ше спомнуц же РКЦ „лєгчейше диха” од средствох хтори до става од Националного совиту прейґ Городу Нового Саду хтори унапрямени на комунални длуства. Попри финансийних проблемох Матка ма и проблеми з маєтком. Як цо рускей явно сци уж познате, по Закону о ре ституциї, будинок у улїчки Йована Суботича 8, дзе ше хвильково находзи РКЦ, врацени Грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе хтора до конца ма розришиц власнїцки одношеня того будинку пре будованє Дома за руских школярох и студентох у Новим Садзе. Руски културни центер, тераз уж як подквартельош церковного будинку, потримує тоту идею за вибудов єдного такого репрезентативного про стору. Центер на вецей заводи реновирал про сториї терашнього будинку, кельо було у його финансийней моци. Найвецей нашо змисти и збуваня ше случовали у тих про сторийох, котри вельо раз мали подли условия. З другого боку, РКЦ ма найменєй моци розришиц тоти маєтково-правни одношеня. Цали тот процес у рукох Грекокатолїцкей церкви и Националного совиту Руснацох, бо ше муши знац хто будзе власнїк того нового обєкту. Вони буду мушиц усоглашиц становиска финансийней, политичней, власнїцкей, технїчней и институцийней моци. Праве тих дньох и до стали таке потвердзенє од покраїнскей Влади и Фонда за капитални укладаня. Барз важне же би ше ту вибудовало дацо цо будзе мац свою дефиницию у интере су локалней заєднїци, бо праве то будзе прилаплїве за Руснацох у Новим Садзе. Гоч РКЦ, як и по тераз, у тим будзе мац найменєй инґеренциї, треба надпомнуц же наша орґанизация у терашнїм будинку найдлужей иснує, роби и жиє. Вироятно и тот нови будинок, Дом за руских школярох и студентох, тиж годни волац „ново садска Матка”.

ОБЧЕКУЄ НАС ВЕКША МЕДЗИНАРОДНА АКТИВНОСЦ Pi{e: Иван САБАДОШ

Руснаци у Бикичу достаню Подручну канцеларию, а шицки першокласнїки руского оддзелєня керестурскей Ґимназиї достаню стипендиї, єдинствени Совит. Осудзени инцидент у Интернату, а єст зауваги и на текст спорозуменя зоз Закарпатску обласцу. На рок пред Совитом векша медзинародна активносц, а буджет найскорей останє исти

Обновени културни и дружтвени живот Руснацох у Бикичу достанє потримовку и припознанє так же и у тим сримским валалє будзе основана Подручна канце- далєка нашей заєднїци, видно и у ликвидациї”, чия судьба будзе полария Националного совиту Ру- єй представительним целу – вецей зната по конєц рока, та обєкт найснацох, а будзе додзелєна и поза- члени Совиту участвовали у ро- скорей будзе на предай. Же после рядова, 11. стипендия школярови зправи чи треба купиц нови слу- дзешец роки роботи уж конєчни руского оддзелєня кере стурскей жбени авто чи нє, як у полемики о час же би Национални совит РуҐимназиї, так же шицки тогороч- документу стратеґийного значеня снацох мал стаємне шедзиско, гуни першокласнїки Ґимназиї буду у хторим ше першираз на медзи- тори факт же схадзка отримана у мац потримовку од Совиту – од- народним уровню споминаю вой- Доме култури дзе Совит нєшка лучене єдногласно на 16. поряд- водянски Руснаци. И други акту- подквартельош, понеже ше пре ней схадзки Националного совиту ални стратеґийни проєкт Совиту - рационализацию у кулскей опвсоботу у Руским Керестуре. Чле- вибудов Дому за руских школярох штини, през жиму будинок Замку ни Совиту ище лєм коло кадров- и студентох у Новим Садзе тераз у нє зогрива. ских пременкох у Одбору за службене хасноваБуджет будзе исти, нє язика и писма були иншак розподзелєни єдинствени, коло других точкох дньового шора Финансийни план ше нашироко дискутоНационалного совиту вало. На схадзки урядоРуснацох за 2014. рок, во осудзени нєдавни инчия конєчна вер зия цидент у керестурским буд зе представена на интернату. Совит почал шлїдуюцей схадзки Сорозправу о своїм Фивиту, проєктує же дернансийним плану за жавни даваня буду як и 2014. рок, членство потогорочни, та предлоинформоване о теражени буджет коло двашнєй ситуациї коло пронац и пол милиони диєкта Дома за руских нари. З тогорочного буНационални совит формовал Подручну канцеларию у Бикичу школярох и студентох у ду пренєшени коло пол Новим Сад зе, як и о милиони, а до плану за Спорозуменю о сотруднїцтве Вла- блокади, понеже єдна часц маєтку 2014. рок нє ураховани даваня з ди АП Войводини и Закарпатскей дзе ма буц збудовани – ище нє од- општинских уровньох, понеже обласней администрациї у Украї- купена. Предсидатель Национал- пре политични пременки у вецей ни. ного совиту Славко Рац здогад- локалних самоуправох ище нє понул же на нєдавним стретнуцу з знате чи нови власци буду сполньВецей питаня як одвити предсидательом Влади Войводи- овац законски обовязки ґу менни Бояном Пайтичом обецана фи- шинским националним заєднїцом. Вецей члени Националного со- нансийна потримовка за тот про- Прето тоти приходи буду третировиту Руснацох винєсли технїчни, єкт, алє ше Покраїна, односно єй вани як трансферни средства и, як алє и сущни зауваги на представе- Фонд за капитални укладаня, до ше их будзе уплацовац, буду прени текст Медзиреґионалного спо- ньго годни уключиц аж док цал- шлїдзовани директно подручним розуменя медзи АП Войводину и ком буду ришени маєтно-правни канцеларийом Националного соЗакарпатску обласцу України хто- одношеня на спомнутей парцели. виту. Визначене же актуалне звори покраїнска Влада прилапела початком септембра, а українски ПРЕМЕНКИ У ОДБОРУ ЗА СЛУЖБЕНЕ бок го ма подписац того тижня. Спозорели же у рамиковим докуХАСНОВАНЄ ЯЗИКА И ПИСМА менту, хтори ма буц основа за уряНа схадзки Националного совиту прилапене задзекованє дотерашньдове сотруднїцтво у култури, ого члена Одбору за службене хаснованє язика и писма Якима Салака, образованю и других обласцох, а на його место меновани дипломовани правнїк Владислав Салак з Кенавед зене факултативне ученє рестура. Совит основал трочлену комисию за розписованє Явней наукраїнского язика, а руски вихабебавки и розпатранє понукнуцох за купованє нового службеного авта за ни, як и же, попри сотруднїцтва у потреби Совиту, хтори, як и до тераз, буду хасновац и партнерски руски видавательстве по сербски и украинституциї и орґанизациї. Як цо скорей одлучел Национални совит, доїнски, нє наведзене нашо видаватерашню превозку после вицеку лизинґа одкупела НВУ „Руске слово”. тельство. Медзи институциями чийо активносци подписнїки Спорозуменя буду потримовац, ско- З другого боку, скорей як цо ше ланє НС Руснацох у тим мандату рей нашого наведзени Национал- розпочнє нови прегварки зоз при- на рижни способи зашпоровало ни совит Українцох хтори урядово ватним власнїком часци обєкта коло 100 тисячи еври. План преднє участвовал у инициятиви. Матки, требало би достац и уря- видзує и векши видатки за слуПредсидатель Националного со- дове писмене потвердзенє нами- жбени путованя понеже ше, после виту Руснацох Славко Рац гварел рох Покраїни. У медзичаше, бе- скорейшого подписованя Протоже терашнї текст документу най- шедоване о идеї же би од держави колу о сотруднїцтве з Руснацами у вецей цо ше, после тророчного бул одкупени будинок „Старей Горватскей, актуалного Спорозупририхтованя и прегваркох, нє- ґимназиї” у Руским Керестуре на меня зоз Закарпат ску обласцу шка могло посцигнуц од другого Вельким шоре за потенциялне України и подобного документу подписнїка, а нєобходни є, насам- шедзиско Совиту, алє и национал- хтори ма буц подписани з Препредз, як основа за урядове реґу- ней Ґалериї, Архиви, Библиотеки шовским самоуправним крайом у лованє приходу школярох зоз За- и других установох чийо снованє Словацкей, обчекує и динамичнєкарпатя на школованє до кере- предвидзене з Националну стра- йшу медзинародну активносц Состурскей Ґимназиї. У розправи ви- теґию Руснацох. По информаций- виту. магане же, док Спорозуменє под- ох зоз зашеданя Националного Нарок ше закончи мандат того пише и други бок, треба робиц на совиту, будинок тераз под гипоте- зволаня Совиту, та предвидзени його дополньованю, односно ви- ку у Министерстве польопривре- векши пенєж за плаци, бо, як гваменкох. Кельо тота проблематика ди як власносц „АБЦ фуд у пред- рене, нє мож знац чи у новим зволаню функциї предсидателя и предсидателя Вивершного орґану, лєбо даєдни други, останю волонтерски як тераз, чи буду професионализовани.


TI@NQOVN<K

1. NOVEMBER 2013.

3

POSLE INCIDENTA U INTERNATU KERESTURSKEJ [KOLI NA[A TEMA STANOVISKO

MEDZI TABLOIDAMI I KRIZU INSTITUCI< Пишу: M. ZAZULYK I. SABADO[ M. AFI^

Po pisanx presi, 15. oktobra togo roku trome {kolyre star{ih klasoh {trednwj {koli u internatu pobili troh {kolyroh per{ej klasi. Spekuluw {e `e slovo o ritualu “kresceny”, odnosno iniciyci< z htoru star{i `itelw internatu privitux” novih, a htori {e po napisoh odnyl kontroli. Incident priyveni Ministerstvu prosviti, uklx~ena [kolska uprava Zombor i Pokra<nska prosvitna inspekciy, a vi{l<dzuw go i policiy. Po nwdzel< bi mal buc soob|eni urydovi zvit inspekci< – co {e naisce slu~elo u internatu, co treba zrobic `e bi {e taki pod<< vecej nw slu~ovali, i ~i u ustanovi dahto odvi~atelqni i mu{i odvitovac pre eventualni prepu|eny. Tera{n< i buv{i internatynw gvary `e {e u internatu, yk i u drugih podobnih ustanovoh, praktikuw “nwzlonamirni kresceny”, a prez n<h uglavnim i sami pre{li, alw nw znax za brutalni sceni yki opisux tabloidi. Ked `e {e naisce slu~eli, zdu{nw ih osudzux. In-

Lwm tidzenq potim yk minister prosviti Tomislav Jovanovi~ na preslavi 260-ro~n>ci obrazovany po ruski odu{eveno hvalwl kerestursku {kolu, dnqova presa i tabloidi do yvnosci prenwsli sliku o nasilstve medzi wj {trednqo{kolcami u internatu. ^i pisanw tabloidoh lwm verh lydovogo bregu problemoh do htorih {e sciha ~iry najstar{a ruska {kola i dokly budu tirvac problemi u Osnovnej i {trednwj {koli zoz domom {kolyroh “Petro Kuzmyk”? ^i za 260-ro~nu krasnu fasadu keresturskej {koli za{ lwm posto> odredzena institucijna kriza, i ked posto>, yk nastala? men{ih, a ~as transferu v{e krat{i. Najva`nwj{e na ~as prepoznac i predupredzic fenomen, bo, ked {e slu~i, nw vredzi {e spravdovac. Predusloviw kvalitetnej peda}o}ijnej roboti u{orena i stabilna

instituciy, a “Petro Kuzmyk” vipatra u` dlug{i ~as u institucijnej krizi. Lwm u wdnim {kolskim roku a` tri raz pon<|eni konkurs za vecej robotni mesta – u~itelqoh, profesoroh,

REA]OVANW NACIONALNOGO SOVITU Osnovna i {tredny {kola z domom {kolyroh “Petro Kuzmyk” instituciy od okremnogo zna~eny za Rusnacoh, ta pre incident rea}oval Nacionalni sovit Rusnacoh. U pisanim rea}ovanx urydovo osudzeni incident i nasilstvo, Sovit {e ogradzel od takih zbuvanqoh i povolal na utverdzovanw faktoh i odvi~atelqnosci, ked `e bulo premahi u roboti odvi~atelqnih u [koli. Ti`, no{itelw odvi~atelqnih funkcijoh u [koli kritikovani pre nwodmerani viyvi medijom posle incidentu, a istim medijom zauva`ene `e o pod>> pi{u na senzacionalisti~ni sposob, pokly i}norux krasni prigodi i afirmativni fakti o keresturskej {koli.

{ak, a` i nagadovany takih nwformalnih “tradicijoh” mu{a poru{ac robotu kompetentnih slu`boh u {koli. Problemi {e nw slu~ux lwm “indzej” Sociolo}ijni problem roz{irenogo parnyckogo nasilstva htori prisutni medzi {ickima kate}oriymi mladih nw scera odvi~atelqnosc kompetentnih institucijoh, a u na{im slu~ax – [koli “Petro Kuzmyk” i wj ~oln<koh, htori nw max pravo nazdavac {e `e “to {e nw slu~i u na{im dvore”. Ot`e, iskustvo ukazuw `e {icko toto co vidzime u vek{ih {tredkoh – kedi-tedi sciguw i do tih

VI[L<DNI POSTUPOK Mo`l>vi nwpravilnosci u roboti odvi~atelqnih vyzano za predvidzeni protokol u slu~ax nasilstva, u keresturskim internatu teraz utverdzuw koordinator zadlu`eni za nasilstvo u {koloh za Zahodnoba~ki i Sivernoba~ki okrug ]radimir Markovi~. Togo ti`ny koordinator da svojo dumanw i nalo`i miri htori [kola ma prev`ac. Okreme formovana Disciplinska komisiy [koli, a na osnovi Zakona o upravnim postupku, vipita u~a{n>koh u incidentu i {vedkoh i posle togo o tri dn> ma prinwsc odluku o disciplinskih miroh. O incidentu u Dome {kolyroh pondzelok, 28. oktobra, upoznati i [kolski odbor.

Pi{e: Лариса ОНОДИ

defektolo}a, odnosno za nastavn<cki mesta za htorima posto< potreba... ^eka {e kedi budze oznova, po {tvarti raz rozpisani isti konkurs, i yki budu usloviy, pone`e {e u medzi~a{e prosvitni standardi menyx. Institucijna nwbezpeka v{el<yk nw doprino{i kvalitetu medzilxdskih odno{enqoh u kolektivu, co mo`e zagro`ic i kvalitet roboti. V{e na rozume treba mac `e Osnovna i {tredny {ko la zoz do mom {kolyroh “Petro Kuzmyk” najvek{i robotodavatelq u Keresture, {kola zoz kolo sto zanytih i najvek{a instituciy pri vojvodynskih Rusnacoh ~ij direktor bi mu{el buc u ran}u per{ih na{ih ~oln<koh. Tu nwt prostora za voluntarizem, yk co, napriklad bu lo sce ranw elit nej na zvi “]im na ziy” z me na ke re stur sko go obrazovnogo centra, a `e o tim nw konsultovana {ir{a zawdn<ca, i popri riziku `e tracenw identiteta wdinej }imnazi< po ruski wdnogo dny mo`e olwg~ac i wj ga{enw. Preto ~udux nwz}rabni i nwlap{ni viyvi direktora [koli Ynka Homu takoj posle nwmilogo zbuvany, htori na per{i zavod relativizoval problem. Nw{ka, posle {ickogo, direktor Homa gvari `e {kolyr htori obvinwni za incident samoiniciytivno vistupel zoz internatu, a poru{ani vi{l<dni postupok. Per{e budze zmocnwna peda}o}ijno-vospitna robota, a {l<duxci kro~a< budu usloveni z rezultatom vi{l<dnogo postupka. Von spozorel `e zu`eni prava prosvitnih

robotn<koh u odno{enx na {kolyroh, yk i spravovanw dzepowdnih rodi~oh doprinwsli `e {e mo`u slu~ovac taki incidenti. ^i i tu politika? Ostatn< ~as o Osnovnej i {trednwj {koli z domom {kolyroh “Petro Kuzmyk”, nwruski medi< uglavnim zazna~ux lwm senzacionalisti~ni visti. Medzitim, i tera{nw, a i vecej dzepowdni togoro~ni i vlonqski pisany u na{ih i ~arnogorskih dnqovih novinoh z ne}ativnu konotacix o najuz{im rukovodstve keresturskej [koli, sami po sebe nadrilxx pitanw – preco prave teraz? ^i {e naisce {icko nwdobre u obrazovanx zbuva lwm u keresturskej {koli? Spomnuti direktor [koli Ynko Homa per{iraz na{im medijom yvno viyvel `e za ostatn<m incidentom sto< politika. – Pre{ve~eni som `e {e tu mocno umi{ala politika. Yk u kulskej op{tini pri{li novi vlasci, slu~ux {e problemi i kolo konkursoh, i osobni napadi na mojo meno. No, mi u {koli robime po zakonoh i po predpisanqoh Ministerstva prosviti, a tu {e nw {me pravic n<yki gri{ki – gvari direktor Homa. Yk ar}ument `e situaciy u [koli nw taka yk pi{u tabloidi, direktor navodzi fakt `e internat nw{ka polni do ostatnqogo mesta, a pred tim daskelqo roki bul poluprazni. ^e`ko `e bi tu dawden roditelq upisal dzecko, ked bi naisce bula taka nwbezpeka. Polo`enw direktora keresturskej {koli barz pricaguxca funkciy, nw lwm na urovnx valala i ruskej zawdn<ci alw i na {ir{im planu. Tera{nqomu direktorovi na rok u av}ustu vihodzi mandat, a po zakonskih predpisanqoh, konkurs za totu funkcix rozpisuw {e {ejsc me{aci pred vihodzenqom predhodnogo mandatu, zna~i – u februaru 2014. roku. Tajmin} aferi mo`e odvitovac pretendentom na funkcix, alw problem ked `e w konstruovana prave z totu namiru. Okreme `e bi u prosviti, yk i u pravosudstve, zdravstve lwbo novinarstve, osnovne moralne na~alo mu{elo buc ohrana – u konkretnim slu~ax dzecoh. Ked `e keresturska {ko la budze ko lateralna ~koda politi~nogo baviska, {kolyre na`alq precerpy najvek{i po{l<dki incidenta. Nw lwm `e {e im mena i fameli< “cagax” po novinoh, alw, po nwurydovih informacijoh, mo`l<ve `e poteraz meg~ej{i re`im i hi`ni {or u internatu budze poo{treni. Na ~e` {i sposob [kola ti` nau~ela `e co {e problemi dlu `ej drily pod tepih, vek{i prah dzvignx ked {e raz vigla{a.

ЧКОДА НАПРАВЕНА, А ЦО ТЕРАЗ? Новинар и його жридло посцигли тото же ше єдину таку школу по руски цага по блаце, школа страцела довириє родичох, а дзеци представени як криминалци

Нєдавни случай у керестурскей школи, кед ше школяре побили, а новини, односно таблоиди, з того направели, так повесц, нови Ґвантанамо, ознова отворел велї питаня: Чи новинаре нєшка почитую кодекси и основни правила свойого ремесла? Чи ми нєшка вообще маме нєзависни новини, за котри мож повесц же нє нагинаю ґу „жовтей преси” и сензационализму? Яка чкода керестурскей школи направена з такима „информациями“ и писаньом? У Сербиї нєшка новини предаваю „масни“ наслови и фотоґрафиї, висти з чарней хронїки, скандали, голи задки и афери, бо людзе на тих просторох, нажаль, доказане, найволя закуковац до цудзого двора и провадзиц койяких анонимусох як ше нацагую заварти у єдним обисцу, як роздумовац з власну главу. Пре тираж и заробок, новинаре примушени правиц афери и там дзе их дакеди, реално, нєт. Скорей ше точно знало хтори новини таблоид, а дзе мож пречитац озбильни и аналитични тексти, алє нєшка, кед ше бежи за профитом, чежко поцагнуц гранїцу. Цо ше у школи у Керестуре насправди случело, найлєпше знаю дзеци котри означени як учашнїки инцидента, а нєодлуга вириятно дозна и полиция. Провадзаци числени случаї парняцкого насилства у школох у Новим Садзе, часто ше случовало же ми директоре образовних институцийох нагнївано коментаровали же у їх школи насилства медзи дзецми нєт, цо єдноставно, нє може буц правда. Кед маце школу у котрей єст 200, 500, або 1 000 школярох, нєможлїве же би ше голєм раз на дзень нє случела даяка звада, або же би дахто дакому нє облал, чапнул го, або утнул з ташку, лєбо песцу. Окрем того, директор нє може буц на шицких местох у исти час и знац цо ше случує у каждим моменту у школи. Прето ма занятих, котри доставаю плацу же би ше старали о дзецох и окончовали образовно-воспитну функцию. Понеже анкета котра поробена у школох пред роком указала же половка школярох у городу до школи ноши оружиє, у Новим Садзе порушана инициятива же би директоре и заняти у школох могли у каждей хвильки приявиц парняцке насилство на число телефона на котрим буду дежурац полицає, Центер за социялну роботу, криминолоґ и компетентни з Управи за школство. Вец ше нє годно случиц же явносц будзе „дознавац“ з медийох о случайох насилства у школох, цо директоре часто пробовали скриц „под тепих“, же би школа нє страцела угляд, алє кажди случай будзе такой випитани и процесуовани. У остатнїм случаю, писаня таблоидох о „кирвавих иницияцийох”у керестурским школским интернату направели вельку чкоду, нє лєм директорови тей школи, алє и шицким занятим и самим школяром, бо на концу, вони означени як виновнїки тих „иницияцийох”. И новинар и його жридло у тим случаю, гоч яку намиру мали, посцигли тото же ше тераз єдину таку школу по руски цага по блаце, школа як институция страцела довириє родичох, а дзеци представени як криминалци. Чкода дефинитивно направена, а тераз питанє як ю виправиц? Яки пошлїдки будзе мац така слика о нашей єдиней стреднєй школи? Кельо дзеци ше на рок до нєй упишу? Чи о даскельо роки стредня школа по руски будзе исновац? Роздумайце...

MEDZI]ENERACIJNI KOMUNIKACI>

Lx. SOPKA


4

NA[O MESTA

1. NOVEMBER 2013.

УПРАВНИ ОДБОР РУСКЕЙ МАТКИ

СОВИТ КЕРЕСТУРСКЕЙ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ

„РУСНАК” ПОШВЕЦЕНИ ШВЕТОВОМУ КОНҐРЕСУ

УШОРЕНЄ ТАРҐОВИЩНОГО ЦЕНТРУ

До конца того рока будзе обявене ище єдно, 13. число глашнїку Рускей матки „Руснак”, о чиєй концепциї бешедоване на схад зки Управного одбору Рускей матки, пияток, 25. октобра у Руским Кере стуре. Штредком того мешаца, после тророчней павзи, вишло 12. число „Руснака”, хторе цалком пошвецене влєце отриманому Шветовому конґре су Руснацох/Русинох/Лемкох и Шветовому форуму русинскей младежи у України и

Мед зинародни фе стивал мултижанровей русинскей музики, на Управним одборе одлучене же Руснацох у Сербиї, одно сно РМ, на тим фестивалє будзе представяц кантавтор з Руского Керестура Сашо Палєнкаш. Мед зинародни фе стивал мултижанровей русинскей музики почина як проєкт Шветового конґре су РРЛ, за хтори средства одобрела Европска уния, з Вишеґрадского фонду. У Словацкей буд зе участвовац по єден виводзач з каждей же-

Порихта ше ище єдно число глашнїка Рускей матки, „Руснак”

остатнє число глашнїку на схадзки оценєте як добре и квалитетно поробене. Заинтересовани безплатни прикладнїк можу достац у месних одборох РМ, а пондзелок є у електронскей форми обявени и на Рутенпресу. Дванасте число друковане у 500 прикладнїкох, а так будзе и тринасте, зоз средствох Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє Влади Войводини, за цо Руска матка достала 70 000 динари, а на остатнєй схадзки УО меновал и Редакцийни одбор Глашнїку. Понеже у Прешове, у Словацкей, 16. и 17. новембра будзе отримани перши

ми-членїци Конґресу, а задумани є як фестивал рижних музичних жанрох – фолк, поп, класичней музики, власней творчосци, лєбо обробеней и стилизованей русинскей музики. Члени УО пияток бешедовали и о витворйованю акцийох и манифестацийох РМ до конца рока, дзе участвованє у програмох „Костельниковей єшенї” у Кули и Коцуре, та Руски фестивал ма лих сценских формох „Дюра Папгаргаї” у Новим Садзе, алє и о можлївих проєктох Матки за конкурованє на Конкурс Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє. М. Зазуляк

НА КОЦУРСКИМ БЕҐЕЛЮ

ШАПУТРАКИ ВЛАПЕЛИ ПЕРШУ ЧУКУ

Цалосни приходи МЗ у идуцим року плановани же буду дакус вецей як 16,5 милиони динари, дзе 13 милиони месни самодопринос (5 милиони буду пренєшени з того, а 8 милиони прилїв у идуцим року), з буджета Општини Кула предвидзене достац дакус вецей як 2,8 милиони динари и 1,3 милиони власни средства, односно други приходи Понеже по нових законских предписаньох буджети месних заєднїцох состойна часц општинских, Совит Месней заєднїци Руски Керестур пондзелок, 28. октобра, прилапел Предлог плану буджету МЗ за 2014. рок, хтори того тижня доручени до Општини Кула. Попри финансийного плану, МЗ муши мац и цо точнєйше предвидзени план явних набавкох, цо тиж уходзи до општинского буджету и на кельо су виплановани, тельо пенєжу годно и уложиц до одредзених инфраструктурних роботох. Прето на Совиту найвецей бешедоване о инвестицийох з месного самодоприносу у идуцим року, та за цалосни роботи на планє инфраструктури плановане уложиц вецей як 6 милиони динари. Опредзелююци ше за тото дзе найпотребнєйше реновирац, на рок буду положени нови асфалт и бехатон на тарґовищним центре и автобускей станїци,

Тарґовщни центер треба детально пооправяц

будзе ушорена часц центру опрез Дому култури, часц пенєжу будзе потрошена за оправянє драгох и мосцикох по валалє, як и кладзенє явного ошвиценя до кратших улїцох, дзе є ище нє положене. Спрам Програми месного самодоприносу и надалєй опредзелєни средства за дотациї у дружтвених дїялносцох, за цо плановани 1,9 милиони динари. Пре потребни оправяня у керестурскей здравственей амбуланти, догварене же на рок будзе унапрямени тророчни плановани прилїв самодоприносу за обДО КОНЦА РОКА ласц здравства, цо 720 000 динари. Найвецей з того И МОСЦИК НА ТЕМЕТОВЕ пенєжу будзе уложене за кладзенє цегелкох до проДо конца того рока зоз средствох месного самодоприносу пла- сторийох амбуланти, за билєнє дзепоєдних простоноване детально пооправяц мосцик на главним уходзе до теме- рийох, як и за одредзени други роботи. На остатнєй схадзки Совиту констатоване же това, збудовац мосцик ґу базену, пооправяц лавки и дзепоєдни бависка у дзецинским парку, поровнац терен опрез теметова, об- єден роботнїк бувшей Комуналней служби Месней новиц ошвиценє за квеценє центру – одлучене на остатнєй схад- заєднїци, а котри ище нє бул прерозпоредзени после снованя ЯКП „Руском”, одлучел розтаргнуц розки Совиту Месней заєднїци. Уж поробени одредзени роботи на гидроизолациї у школско- ботне одношенє и з одпремнїну витворйовац свойо спортскей гали, а вредносц шицких спомнутих роботох оценєта дальши права як технолоґийни звишок. Пре тото на на коло 800 тисячи динари. Як гварене на схадзки, Месна заєд- єдней з наступних схадзкох, Совит ма принєсц и нїца и того року обезпечи шицки змисти вязани за дочек Нового одлуку о гашеню того роботного места. року, як цо то було и до тераз. М. Зазуляк

ПООПРАВЯНИ DZECINSKI PARK U DXRDQOVE

ДЗЕЦИ ШЕ БАВЯ, А ДЗЕЦИСКА ЛАМУ Пosle dlu{ogo ~asu, конєчно пre{logo ti`ny dzecinski park u Dxrdqove ознова почали kra{иц cifrovani gombalki i dzecinski o{mihи. YKP „Uslugi i otrimovanw” zoz @ablx пopravylи gombalki i drugi dzecinski baviska. Дзеци ше радо врацели на свойо место и ознова у нїм чуц галайк. Do pre{logo pondzelku, dok nw po~ala opravka, dzeci u parku ridko kotru колїмбачku, desku za gombanw ta a` i drevenu hi`ku zoz tobo}anom nw mogli hasnovac za ba-

Дюрдьовски дзеци знова маю бависка у парку

venw bo bula або без даєдней ~asci, abo bula поламана. Як нам гварел Ґоран Идїдов, direktor novoоsnovanogo Pодприємства „Услugi i otrimovanw”, star{i dzeci, {kolyre и млади nw po~itux tabl<~ku na kotrej виписане жe реквизити u parku mo`u хасновац lwm osobi do 12 roki. Тоти старши, очиглядне, вецей их ламу и знїчтожую, як цо ше бавя. Дюрдьов перше место у општини од котрого ше рушело зоз оправяньом поламаних бавискох. Парки у Жаблю, Ґосподїнцох и Чуруґу тиж очкодовани и чекаю на добрих майстрох. S. B.

МЕСТО ВЕНЦА

АНА ГОРНЯК-КУХАР 1931-2013

Нєшка, кед дзеци нє мож отаргнуц од компютерох, шапутраки з циґонями на беґелю праве ошвиженє. Прешлей нєдзелї, кед хвиля була як видумана за одход до природи, братняци Миколка и Андрей и їх товариш Павле, пошли лапац риби. И то нє гоч яки риби алє – чуки! Мали и щесца, єден дуґов почал цвенкац и нєодлуга, нєстал под воду. Схопни циґоньчкаре на час реаґовали и чука ше нашла на побережю. Од возбудзеня и щесца нє могли присц ґу себе – и вони влапели праву рибу. Познєйше, тоту чуку у валалє видзели шицки їх товарише, а тота фотоґрафия ше уж находзи и на їх фейсбуку. С. Д.

Внєдзелю 27. октобра, у Новим Садзе у 82. року умарла панїматка Ана ГорнякКухар, просвитни роботнїк. Народзена є 1931. року у Руским Керестуре у Малацковей фамелиї. Учительску школу закончела у Сримских Карловцох, а познєйше, попри роботи и Педаґоґийну академию у Суботици. Панїматка Горняк-Кухарова робела у школох у Коцуре, Шидзе, Руским Керестуре, Ґосподїнцох и на концу заш у Коцуре, одкаль 1985. року пошла до пензиї. Половку роботного вику Ана Горняк-Кухар була учителька, а после законченей

Академиї преподавала математику и познаванє природи и дружтва. Єден час у Ґосподїнцох була и воспитачка у дзецинскей заградки. У Руским Керестуре ґлумела у наших аматерских дружтвох, у Шидзе руководзела з руску танєчну и драмску секцию КУД „Дюра Киш”, у Ґосподїнцох була анґажована у Червеним крижу, а у Коцуре вод зела математичну секцию. Остатнї роки жила у Новим Садзе. Похована є пондзелок на Вельким руским теметове у Коцуре. Дю. В.


5

NA[O MESTA

1. NOVEMBER 2013.

OBUKA МЛАДИХ З ОПШТИНИ ЖАБЕЛЬ

СХАДЗКА ВО КПД „КАРПАТИ” У ВЕРБАШЕ

НАУЧИЦ PISAЦ ДОБРИ PROWKTИ ПРЕД АМАТЕРАМИ преподавачами правели анализу. Obuka мала dva osnovni temi: пlanovanw, programovanw i prowktni menad`ment po metodolo}i< i proceduroh Evropskej уni< и or}anizovavnw i robota Kancelari< za lokаlni ekonomski rozvoj. Prepodava~e pohvalwli }rupu mladih kotri obu~eni i naдpomli `e od n<h samih zavi{i u kotrim napryme {e <h kariwra vyzana za pisanw prowktoh budza odvivac i `e taki potenciyl treba `e bi op{tina vihasnovala. Од prepodava~ох buli prisutni Zoran Pekez, menad`er А}enci< za rozvoj zoz Temerinu i prowkt menad`er “Mre`i Centroh za ro zvoj pod priwmstvoh i preй}gran<~nogo sotrudn<цtva”, Vladimir Bilqny. Na shodу bul i pred si da telq Upravnogo odboru Fondu za rozvoj polqoprivredi Op{tini @abelq, Lxp~o Stoj~evski i Jovo Bavar~i~, podpredsidatelq i Кoordinator prowktoh Op{tini @abelq. Sertifikati o zakon~enej obuki budu svyto~no dodzelwni u aprilu iducogo roku, ked obukу законча и|e штири екипи оp{tinох Temerin i Titelq zoz Serbi< i Ne}oslavci i Borovo zoz Republiki Gorvatskej. Млади зоз општини Жабель закончeли анализу проєктох S. Baranq

Pre{logo ti`ny zakon~ena i druga ~asc obuki mladih “Mre`i Centroh za rozvoj podpriwmstvoh i pre}gran<~nogo sotrudn<цtva” зоz Op{tini @abelq kotrу орґанизовал Fond za rozvoj Op{tini @abelq i А}enciя za rozvoj Op{tini Temerin. Per{a ~asc obuki zakon~ena u xnию, potim mladi podzelwni do {tiroh }rupoh, odnosno prowktoh, kotri prez lwto пририхтовали, a pre{logo ti`ny вєдно зоз

У ШИДЗЕ ДОЧАСОВИ АЗИЛ ЗА ПСИ ПРЕСТАЛ РОБИЦ

НОВИ ПРЕДПИСАНЯ ЗАВАРЛИ АЗИЛ ЗА ПСИ Пред трома роками ЯКП „Стандард” у Шидзе на перифериї городу збудовал дочасови азил за псох блукачох, прето же пси блукаче на шидских улїцох кусали гражданох хтори потим тужели општину глєдаюци очкодованє. „Стандард” теди одредзел роботнїкох и окремну превозку на улїцох же би лапали пси и одвожели их до азилу. То мало барз позитивни ефект. Медзитим, у януару того року ресорне министерство принєсло нови Правилнїк за змесценє псох блукачох, а азил у Шидзе нє сполнєл нови предписаня, та ветеринарски инспектор наказал же би ше азил заварло. По словох Милени Петко, руководительки за комуналну гиґиєну ЯКП „Стандард”, достаточни лєм факт же по нових предписаньох температура у азилу нє шме буц нїзша як 14, анї висша як 22 ступнї. – З оглядом же нам азил заварти, ми тераз, пси после шприцованя и чипованя, примушени вожиц до азилу до Шабцу, хтори виполнює нови стандарди. То нови трошок за подприємство, бо треба заплациц транспорт, а дзень пребуваня пса у шабацким азилу кошта 600 динари – забриґовано гутори Милена Петко.

U sliki i slovoh

БУДУЮ НОВУ ШОПУ

Налїванє фундаментох з бетоном

У КПД „Дюра Киш” у Шидзе у цеку роботи на вибудови новей шопи за будинку Руского дома. У добродзечних роботних акцийох участвую члени Дружтва. Шопа ше будзе хасновац за змесценє столох, лавкох и другого подобного инвентару, а будзе мац и санитарни ґузел. Як плановане, по жиму мала би буц и под закрицом. Вл. Дї.

ШТИРИ НАСТУПИ

На Вивершним одборе КПД „Карпати”, отриманим пондзелок, розправяло ше о наступох у наиходзацим периодзе, насампредз, на манифестацию „Костелнїкова єшень” и наступу у Кули, потим на Спортских бавискох „Яша Баков” у Руским Керестуре, а бешедовало ше и о наступу на фестивалу „Калїна” у Индїї. Поднєшєни звит о манифестацийох у прешлим периодзе на котрим наступало Дружтво а догварене же порядна рочна скупштина будзе 15. новембра.

За одобрени проєкт у плану купиц опрему за ошвиценє и озвученє сали КПД „Карпати”. Порадзене же би ше конкуровало на цо вецей проєкти за суфинансованє програмох и проєктох за очуванє, унапредзованє и розвой традицийней и сучасней културней и уметнїцкей творчосци националних меншинох у АП Войводини за 2014. рок хтори розписал Покраїнски секретарият за културу и явне информованє. Г. П.

ЕКОЛОҐИЙНИ РУХ ВЕРБАСУ

ПРЕПОДАВАНЯ ЗА ШКОЛЯРОХ

Активисти Еколоґийного руху Вербасу почали з преподаванями у „еко школи” за школярох пиятох класох Основней школи „Светозар Милетич” у Вербаше. По словох Ратка Дюрдєвца, предсидателя ЕРВ, преподаваня буду орґанизовани у наступних тижньох, а за початок преподаваня вибрана приповдка о Йожефови Кишови и вибудови Велького Бачкого Канала. – Животопис того велїкана нєсподзивал школярох, бо нє знали же у историї їх жил и робел таки познати чловек. У рамикох преподаваня приказани панорамно-историйни видео запис о Йожефови Кишови и вибудови Каналу, а автор видео запису Кароль Ковач, познати новосадски новинар – гварел Дюрдєвац и наявел нови преподаваня у „еко школи”. Г. П.

ANKETA:

KOCUR

ЯКЕ РУСКЕ СЛОВО БИСЦЕ ЛЮБЕЛИ ЧИТАЦ?

Вона додава же „Стандард” послал вимогу Општинскей ради же би одредзела нову локацию и дошлєбодзела будовац нови азил по нових предписаньох. Милена Петко додава же то заш будзе туньше як нєпреривно плациц транспорт и пребуванє псох у Шабцу. Вл. Дї.

У МЗ БАЧИНЦИ

КАПЛЇЧКА ИЩЕ НЄ ДОКОНЧЕНА Гоч є уж под закрицом, каплїчка на грекокатолїцким и православним теметове у Бачинцох ище нє цалком докончена и нє хаснує ше ю. По словох Слободана Лазарова, предсидателя Совиту МЗ Бачинци, треба поробиц електро-инсталациї, воду и одвод и циви за одцеканє дижджовки. Медзитим, пенєжи за тоти роботи у тим року нєт. – Ми поволали будовательного инспектора з општини же би пришол и поопатрал у яким стану будинок, а и же би преконтроловал квалитет поробених роботох. Наприклад, по нашим думаню у нукашньосци цегелки нє поробени добре и случує ше же одпадую – гвари предсидатель Лазаров. Вон додава же МЗ видвоєла 100 000 динари за ушоренє просториї хтори ха-

Слободан Лазаров, предсидатель Совиту МЗ Бачинци

сную наймладши зоз дзецинскей заградки. Покладзени ламинат на патос и ушорена нукашньосц. Лазаров додава же ше МЗ вєдно зоз Подручну школу уключела и до означованя нашого Кирбаю св. Луки з пририхтованьом културноуметнїцкей програми. Вл. Дї.

Александра Боднар (18 роки), школярка стреднєй школи: – Дома доставаме „Руске слово” и поряднє го читам. Вше єст дацо цо прицагнє мою увагу, найвецей теми зоз Коцура, окреме кед су вязани за младих и за спорт. Любела бим кед би у „Руским” вецей тексти були пошвецени младим. Окреме бим любела кед би ше писало о факултетох и условийох за Александра Боднар уписованє на кажди з нїх. Владимир Фекете (42 роки), тарґовец на пияцох: – Доставам „Руске слово” и найвецей читам тексти хтори вязани за Коцур, алє и за други места дзе жию Руснаци. Коцур и збуваня у нїм добре заступени и ту бим нїч нє менял. Любел бим кед би у „Руским” було менєй политики и койдзеякей националней стратеґиї хтора нє дава нїяки резултати. Место того, лєпше би було писац о животних проблемох наших людзох и способох на хтори ше боря за еґзистенцию. Крашнє пречитац о Руснацох хтори путую по швеце и упознац ше зоз атрактивнима ту- Владимир Фекете ристичнима дестинациями. Алє, гибайце дараз на пияц и напишце о людзох хтори, по словох держави, „зоз шиву економию” зарабяю за живот. Микола Тамаш (62 роки), пензионер: – У „Руским слове” найвецей читам о спорту, як и тексти хтори пишу о наших обичних людзох. Од кеди маме свойого коцурского новинара, Коцур добре заступени за розлику од скорей док зме го нє мали. Любел бим кед би ше писало цо робя и як жию нашо дакедишнї спортисти. Тиж так, требало би писац о польопривредних пензионерох, яки им пензиї и чи од нїх можу вижиц. Най ше розумиме, я нє польопривредни пензионер и нє гуторим то пре особни причини. Думам же ше вельо простору у новинки дава политики и културним подїйом хтори Микола Тамаш од нас обичних Руснацох мало хто розуми, а премало о проблемох хтори нас терхую. Любел бим вецей тексти яки були о историї Коцура, о Мариї Терезиї и подобни. С. Д.


6

EKONOMIY

NA[A TEMA

НОВИ ПРИСТУП У РОЗВОЮ ПОЛЬОПРИВРЕДИ

1. NOVEMBER 2013.

KERESTURSKA “АБЦ ФУД У ПРЕДЛИКВИДАЦИЇ”

SUDQBA HLADZALQN< АҐРАР НАШ НАЙВЕКШИ U RU KOH PRI VRED NO GO SU DU ПОТЕНЦИЯЛ, ВИХАСНУЙМЕ ГО Розвой привреди у Сербиї треба так конциповац же би аґрар бул єй найплоднєйша часц, прицагуюца и странцом, и домашнїм инвеститором муши буц основа економиї у цалосци

Пише: Бранко КРСТИН Гоч ше приношенє Стратеґиї розвою польопривреди и руралного розвою очекує концом того року, уж тераз, у виявох державних функционерох, мож нагадац же по якей драги розвою будзе исц наш аґрар у идуцих дзешец рокох, а и познєйше. На нєдавним трецим польопривредним форуму под назву “Пожива за Европу”, котри отримани у Суботици, акцент дати на активно сци котри би пошвидшали розвой аґрара, прицагли нови инве стициї и дали лєпшу ефикасносц у хаснованю того велького потенцияла у Сербиї. Коло сто политичарох, науковцох, привреднїкох и добрих парастох заложели ше же би аґробизнис бул стратеґийни розвой Сербиї. Таке опредзелєнє треба же би було подкрипене зоз Стратеґию, алє и зоз законскима ришенями на длугши период.

Сербия муши понукнуц квалитетни жридла финансованя Проблем нашого аґрару, як и цалей привреди то нєдо статок порядних странских и домашнїх инве стицийох до примарней польопривреди, алє и до прерабяцкей индустриї, сило сох, хладзальньох, дистрибутивних капацитетох и до инфраструктури. Сербия муши найсц и звекшац квалитетнєйши

Министер польопривреди др Драґан Ґламочич

жридла финансованя за розвойни програми. Шицки держави цо були у транзициї мали финансованє зоз Розвойних капиталних фондох держави дзе були 30-40 одсто безповратни средства, а ми за аґрар зоз особних фондох нє мали таки средства, а анї нїзки камати. Кед шицко цо треба польопривреди спаднє на Аґрарни буджет, од подзвигованя конкурентно сци нашей польопривреди нє будзе нїч. Польопривреда наш барз вельки потенциял, дава вельки можлїво сци странским инве ститором, насампредз пре преференциялни статус яки Сербия будзе мац як кандидат за членство до ЕУ, або уж ма у тарґовини зоз Русийску Федерацию и з другима державами. Окрем на приватни укладаня, вше баржей ше будземе операц и на фонди ЕУ у складзе зоз можлїво сцами котри понука статус кандидата, потим средства пиятей компоненти инструментох за предприступну помоц, рурални розвой, продукцию и преробок. Министерство интензивно роби на запровадзованю системских механїзмох активованя потребох за абсорбцию и реализацию средствох зоз ЕУ фондох. Источашнє роби на едукациї будуцих хасновательох помоци фондох IRPD, же би ше тот инструмент вихановало на найлєпши можлїви спо соб и же би то дало добри резултати. Високи цилї у розвою аґрара Министерство себе по ставело барз високи цилї. А спрам министрових словох, у Министерстве шицки прешвечени же их мож витвориц и на тот спо соб звекшац продуктивносц и ефикасносц у аґраре. То годно зробиц и през векши вивоз, модернєйшу продукцию, уключованє висших фазох у поживовей индустриї... Министер поволал науку и фаховцох же би доказали же кажди уложени динар, чи евро до аґрара, наконцу ше вецей раз враци. Польопривреда праве ме сто за укладанє цо допринєше єй оздравеню и швидшому розвою цалей привреди и дружтва, констатоване на спомнутим сходзе.

ЄШЕНЬСКИ РОБОТИ НА ШИДСКИМ ПОДРУЧУ

LAMAЧКА U POLI, ШАТВА ПRI KONCU На подручу општини Шид lamачка кукурици у полним розмаху дзекуюци вигодней хвилї. Кукурица виламана на 11 322 од 19 637 гектарoh. Потераз до чардакох и силосох змецени урожай од 82 031 тону, просекови урожай виноши 7,2 тони по гектаре. Po найновших податкох општинsкей Канцелариї за польопривреду, цукрова цвикла вицагана на 515 гектарoh од вкупней поверхносци 1 060 гектари. Потерашнї просекови урожай виноши 51,9 тони по гектаре. Жатва сої закончеnа на шицких 8 111 гектарoh и до силосох зме-

До Привредного суду у Зомборе прешлого тижня придати дополнєти План реорґанизациї керестурскей “АБЦ фуд у предликвидациї”, хтори тераз прилапени у Суду, дознаваме од предликвидацийного управнїка Хладзальнї Любомира Суботича. План придала векшинска власнїца Хладзальнї, а одредзени и датум за гласанє поверительох о його прилапйованю, лєбо нє. Так, гласанє о дальшей судьби Фабрики змарзнутей желєняви у Зомборе будзе 29. новембра, после чого дознаме чи Hladzalqny пойдзе до реорґанизациї, abo будзе преглашени єй банкрот. Хладзальня од мая прешлого року у предликвидациї, а после два раз одбиваного, та дополньованого Плану реорґанизациї хтори предложела векшинска власнїца Виолета Шулеїч, тераз є, после повторного дополньованя, прилапени у Привредним судзе у Зомборе. Остатнї пригварки були з двох банкох-поверительох пред 27. авґустом того року, прецо теди одложене перше плановане гласанє поверительох. М. Зазуляк

ZVODZENW RAHUNKOH U POLQOPRIVREDI

Наука най да одвити на подзвигованє конкурентносци у аґраре Отвераюци тот сход проф. др Драґан Ґламочич, министер польопривреди, лєсарства и водопривреди Сербиї, наглашел же од науки и фаховцох явносц очекує барз швидко одвити на велї питаня. Насампредз прецо урожаї жита и кукурици вельо нїзши як у прешлим вику, гоч твердзиме же маме одлични сорти и гибриди, лєпшу механїзацию и ефикаснєйшу защиту? Цо зробиц же би польопривредни продукователє, насампредз з малих ґаздовствох, нє були задлужени лєм за обезпечованє сировинох вельким преробйовацким ланцом? Як звекшац число добрих польопривредних ґаздовствох на валалє? До чого системски укладац, маюци потерашнї искуства и констатацию же “хто ма мажу и силос, тот перши ґазда на валалє?”. Аґрар треба же би по стал найплоднєйша часц сербскей привреди котри прицагнє и странских и домашнїх инве ститорох, муши буц основа економиї у цало сци. Ми за тото у Сербиї ище нє маме институцийни ришеня и на тим треба робиц – гварел министер Ґламочич. Центер наших закладаньох буду ґаздовства котри порихтани и оспо собени робиц у велькей конкуренциї, котри подзвигню продукцию на висши уровень, звекшаю свойо поверхно сци обрабяцей жеми, буду хасновац сучасну механїзацию, а у пракси запровадзовац науку и аґротехнїчни мири. Ми таких потримаме з добру дїловну климу же би ше вони ище швидше розвивали и же би шлїдом за нїма рушели и други на валалє. Тото Министерство ше нє будзе занїмац зоз социялнима проблемами и зоз польопривреднима продукователями котрим аґрар лєм побочна робота – констатовал министер.

Gласанє о дальшей судьби keresturskej Фабрики змарзнутей желєняви у Зомборе будзе 29. новембра

сцени 17 711 тони, а просекови урожай бул 2,2 тони по гектаре. Од 460 гектарох под доганом, шицко на индивидуалним секторе, оберачка лїсца закончена на 449 гектарoh. Просекови урожай виноши 1,9 тони по гектаре. Цо ше дотика шатви жита, того року планованe пошац 5 645 гектари. Потераз, zaшатe 3 947 гектари. Польопривредни подприємства и задруґи пошею 665 гектари, кельо i законтарчене, а парасти na 4 980 гектари, цо поверхносци хтори просеково заступени остатнїh рокoh. @имски

ярec пошати na 380 гектарoh и то шицко на индивидуалним секторе. Dzekuxci krasnej hvil< пaрасти после lamaчки кукурици mo`u na ~as prrihtovac поля за yрню шатву. Pарасти max i togo roku stari bri}i – yk {e ohran<c od krado{oh na polx, bo крадзи кукурици v{e ~astej{i. Єден з продуковательoh nam гварел же лєм даскельо дн< пред ламачку шицко було у порядку, а кед пришол ламац, на його полю pri Oлєярнї, хтошка себе уж наламал кукурици. Вл. Дї.

A]RAR PRINWSOL 6,2 MILIYRDI DOLARI Pri koncu zme produkcijnogo roku u polqoprivredi, ta u` teraz mo` povesc `e u n<m produkciy po`ivi barz doprinwsla vi vo zu na {ih pro duk toh, alw ti` i zvek{ala nacionalni dohodok. Spram oceni i vinw{enih podatkoh na nacionalnej konferenci< o a}robiznisu A}ropres, polqoprivreda togo roku prinw{e kolo 6,2 miliyrdi dolari. To za {tvartinu vecej yk co bulo vlon<, ked bula velqka su{a i ked bul barz podli rok. Najvecej u tim doprinw{e dobri uro`aj kukurici, vlwce bul dobri rod `ita, a tej w{en< dobre zrodzeli i industrijni ro{l<ni, ta fabriki roby z polnim kapacitetom. Dobri prihod dali ovocarstvo i zagradkarstvo. Wdine co u tim

zaostava to – statkarstvo, odnosno produkciy mlwka i mesa. Liberalizaciy tar}ovi|a doprino{i v{e vek{ej konkurenci< u a}rare. Zoz utargovanqom carinoh na polqoprivredni produkti najvecej hasnu budu mac gra`danw, bo bi ubuduce trebalo o~ekovac tunq{u po`ivu u dutynoh i marketoh. Medzitim, u gor{ih uslovijoh {e najdu polqoprivredni pro du ko va telw, po go tov to ti men{i, bo mo` o~ekovac `e i odkupni ceni <h produktoh budu men{i. Bez oglydu `e na{a `em i|e nw vi{la z ekonomskej krizi, oba~l<vi rost produkci< u a}rare dava kelqo-telqo optimizmu `e kra~ame napredok. M. S.

OP[TINA КУЛА

DAVA ДЕРЖАВНU ЖЕМ ПОД АРЕНДУ Явне лицитованє за даванє державней жеми под аренду у кулскей општини будзе отриманe 12. новембра, а на єден рок буду понукнути 852 гектари. Приявйованє заинтересованих за лицитованє тирва по 8. новембер. Формулари, прияви и адресовани коверти за тото мож превжац кажди роботни дзень у канцелариї 105 Општинскей управи Кула, лєбо прейґ сайту кулскей општини – www.kula.rs Депозит за участвованє на явней лицитациї vino{i 30 одсто початней цени `emi htoru {e sce v`ac pod arendu. На горнїм терену початна цена 23, а на долнїм 25 тисячи динари по гектаре. За луки и пасовиска початна цена 5 тисячи динари по гектаре. М. З.

BA^I DXRA Z KERESTURA

BALKAN Єден визначни фаховец з нашей держави бул на якимшик совитованю у Турскей, та винєсол там досяги нашей науки у польопривреди, хтори ше можу мерац, як гварел, з тима у розвитих жемох Европи и швета. – Ми ше нє можеме мерац з вами – гварели му турски колеґове. – Знаце, ми були 500 роки на Балкану. Xliyn Pap


1. NOVEMBER 2013.

7

DUHOVNI @IVOT

ШЕСТРА ВАСИЛИЯНКА – НАВКРАТИЯ (ЛЕСЯ) ПАП РОДОМ З КЕРЕСТУРА – DZE[EC РОКИ ОД ВИЧНЕЙ ПРИШАГИ

НА ХРИСТА ЦАРЯ

ПРЕСЛАВЕНИ КИРБАЙ У ОРАХОВЕ

НАИСЦЕ ЧУДНИ ДРАГИ ГОСПОДНЇ

У

септембру того року наполнєли ше дзешец роки як шестра Навкратия – народзена як Леся Пап у Руским Керестуре, дала свою вичну пришагу Богу – пошвецela му свой живот у монашеским чину шестрох Василиянкох. Нєшка жиє у манастире у Вуковаре з ище двома шестрами, а роби як вироучителька у школи у Миклошевцох. З тей нагоди, здогаднєме на єй прейдзену драгу од керестурскей ґимназиялки по студентку историї уметносци у Києве у України, дзе пренашла и свойо духовне поволанє. Велїх напевно зачудовал єй вибор. Гоч є унука паноца Владимира Папдюраня, з єдного боку, та дїда Якима Стричка – дзияка кулянского, з другого боку, нєшка уж покойних, виросла у чаше комунистичней идеолоґиї. Ocec Иван, професор у керестурскей школи, мац Мария службенїца, цо значело же нє мож було шлєбодно буц виховани у вири. Прето другим дакус нєобичне же як постала шестра. – То наисце людзом дакус чудне и нєзвичайне, алє чудни Господнї драги, бо Бог каждому дал свою драгу, алє вон нє зна як ю ти прежиєш. Дакеди франтуєм зоз Исусом, ти ше мнє нє питал чи сцем буц шестра, алє кед ши ме поволаl, тераз ти зредзуй ствари. Бо, мушим повесц же мнє на конєц розума нє було пойсц до манастира. Кед би ше ми дахто питал, манастир за мнє було цошка – цо нє за мнє. Алє, кед сом стретла шестри Василиянки у Києве, дзе сом студирала, то ме порушало. Моцно ме потрафело ked som vidzela як у України упарто и твардоглаво жили вирнїки, а поготов нашей Грекокатолїцкей церкви – же у часох комунизму кед це одкрили лєм кед ши ше прежегнал, у найлєпшим случаю ши такой моментално посилани на Сибир, а у найгоршим – кулqka до чола и готове. Вецка себе поставяш питаня: но цо у тим видза, у тей вири, кед то таке старе, глупе... пре таке дахто дава свой живот, таки думки ме помали обнїмали и нагнали глїбше роздумовац о вири, о Богу – здогадує ше шестра Навкратия. Вибрала шестри Василиянки и прето же ю прицагнул <х контемплативни живот – вельо часу пошвецux молитви. Гоч нєшка шестри Василиянки нє маю у Сербиї свой манастир, од ш. Навкратиї дознаваме. Новицият шестра Леся пребула у Осiєку у Горватскей, у чаше войни.

О два роки дала дочасову пришагу, вец о три роки знова дочасову, же би ше преверело свойо поволанє, психичну пририхтаносц за таки живот и подобне. – Но, за мнє було ясно уж на самим початку же то мой живот и лєм сом вичну пришагу чекала як формалносц – приповeда нам шестра

мали виронауку, лєм при парохийох. У тей церкви у Києве дзе я була, prave {e почала обнаvyц наша Грекокатолїцка церква и тот храм у Києве найменши, а ма найвецей вирних. Служби Божи там досц часто, внєдзелю єдна за другу, одходзели зме и до околних валалох отримовац виронауку и досц було роботи.

Шестра Навкратия з дїдом и бабу Стричковима, нажаль, уж покойнима

ШЕСТРИ ВАСИЛИЯНКИ – Скорей було барз вельо шестри Василиянки Рускинї, мож аж повесц же вони ту у тих крайох и отримовали тот монашески чин. У Шидзе маме мати (главна) Любов Провчи, вона була зоз Велького шора зоз Керестура и вона мала власну шестру тиж Vасилиянку, потим зме мали Володимиру Хромиш зоз Шиду, єй родичи ше з Керестура преселєли до Шиду, и други. Так же я кед пришла, досц сом старши Рускинї стретла. Pосле Другей шветовей войни престало одходзенє до Василиянского чину, тераз зоз Бачинцох ище єст два власни шестри Рускинї котри пришли до шестрох як малючки и забули уж наш язик.

Навкратия. – У медзичаше сом студирала у Заґребе, перше духовносц, а вец ме преруцели на катехетични факултет. Шицко вєдно тирвало пейц роки и кед сом закончела такой сом мала и вичну пришагу. Потим сом перше жила у Осiєку, а робела у Далю дзе сом од першей до осмей класи викладала виронауку. Вец ме послали на Україну дзе сом була пейц и пол роки, а там у школи ище нє

Як видзи нашу вирску терашньосц и будучносц, шестра приповеда: – Пренашла сом у Горватскей єден стари документ зоз tricetih рокох прешлого вику, дзе пише єден Руснак з Керестура свойому пайташови до Горватскей же яки Руснаци людзе. Медзи иншим там стої: “Kед войдзеш до церкви модлї Бога най мури витримаю, а основна характеристика же кед идзеш по валалє лєм чуєш Слава Исусу Христу”. Док тераз, нажаль, ту за нас вира з найвекшей часци лєм традиция. Паметам кед на преглашеню Еґзархату, тиж пред 10 роками, наш владика виповед: “Руснаку нє забудз `e кельо будзеш мац Бога, тельо будзеш жиц”. Кед тераз патрим на спомнути стари документ то ше лєм потвердзує. Гваря людзе – тераз препадаме. Правда. Гварим, лєм войдз до церкви та ци будзе ясне. Дахто можебуc пове же ти шестра, та лєм о тим думаш. Но, у роботи з младима прешвечела сом ше же кед ти укажеш же {e Бог нє лєм naродзел, жил, умар и воскреснул, алє же жиє духовно ту, медзи нами. Дзе двойо, тройо, кед ме волаце я ту, вецка им пошведочиш, та иншак доживюю виру и Бога. Думам же ше у нашим народзе страцелo тотu свидомосц же Бог и нєшка присутни, живи, а ми го доживюєме лєм як красну традицию, а нє як конкретни живот. М. Афич

ВИРОНАУЧНА ҐРУПА ПРИ КОЦУРСКЕЙ ГРЕКОКАТОЛЇЦКЕЙ ЦЕРКВИ

ДРУЖЕНЄ ДЗЕЦОХ КАЖДЕЙ ДРУГЕЙ НЄДЗЕЛЇ

У

Коцуре, прешлей нєдзелї, зоз своїма активносцами почала виронаучна ґрупа при Грекокатолїцкей церкви хтору водзи вироучителька Ксения Бесерминї. аждей другей нєдзелї, после Раншей служби Божей, дзеци буду оставац у церковней сали и зоз свою вироучительку або зоз шестрами служебнїцами буду мац рижни активносци и друженє. По словох вироучительки Бесерминьовей, на тих друженьох дзеци буду и учиц алє ше буду и бавиц або буду мац даяки роботнї яки нє можу мац у порядней настави виронауки у школи. На тих друженьох ше будзе утвердзовац ґрадиво зоз школскей

К

так же дзеци окрем заєданя и сокох, маю шицко инше цо им треба за отримованє роботньох. У виронаучней ґрупи школски дзеци рижного возросту и нє подзелєни по возростних ґрупох, алє Ше шицки вєдно уча и бавя ше. На першим стретнуцу дзеци у церковней порти хлапци бавели фодбал, а дзивВиронаука през друженє, бавенє и ученє чата ше зоз вироучительку бавели так як програми виронауки, учиц нови духовни шпиванки и робиц литера- {e {ve~i дзивчатом. После першого друженя дзеци на турни и подобово роботи зоз вирнєдзельови полудзенок пошли прескима темами. Бесерминьова визначела же за задовольни, а о два тижнї обецали свойо активносци, виронаучна ґру- же приведу и своїх товаришох, та па ма вельке порозуменє и финан- друженє будзе ище масовнєйше. С. Дорокхази сийну помоц Церковного одбору,

В

нєдзелю, 27. октобра, у Новим Орахове преславени Кирбай. Ораховски парох о. Владислав Рац на Служби Божей од 14 годзин церкви у Христа Царя, на сам дзень истоо. Владислав Рац зоз парохиянами меного швета, шицким ораховским вирним повинчовал щешлїви Кирбай. За розлику од прешлого року, тогорочни Кирбай преславени по красней хвилї, та попри духовней, домашнї и їх госци, а найбаржей дзеци, С. Б. уживали и у вашарскей часци Кирбаю.

СВЯТОЧНО И У ВУКОВАРЕ

П

о нєзвичайно цеплей хвилї на концу октобра грекокатолїцки вирни у Вуковаре внєдзелю, 27. октобра, преславели Кирбай на швето Христа Царя. У полней церкви Службу Божу служел о. Яким Симунович, парох миклошевски и декан сримски, а сослужели домашнї парох Владимир Маґоч, о. Владимир Седлак зоз Петровцох, о. Дарко Рац зоз Бачинцох, о. Владимир Еделински Миколка зоз Беркасова, о. Михайло Режак зоз Шиду и декан сримски зоз еґзархату Сербиї. У казанї о. Симунович визначел же Исус Христос пред Понцийом Пилатом указал же вон наисце цар Царства нєбесного котре за шицких християнох цалого швета тирва нєпреривно по нєшка. – Преславїюци швето Христа Царя ми припознаваме його власц на жеми и на нєбе у шицким, окрем у гриху – гварел о. Симунович. Домашнї парох Владимир Маґоч Службу Божу возвелїчали паноцове повинчовал вирнїзоз рижних местох ком {вето и подзековал паноцом котри пришли сослужовац и возвелїчац Службу Божу. Окрем n<х, святочноsci доpriнєсли дзияк Иван Менюк и чeсни шестри з Вуковару котри шпивали под час Служби. K. L>.

НАЦИОНАЛНИ СОВИТ ОБЕЗПЕЧЕЛ УЧЕБНЇКИ ЗА ВИРОНАУКУ

З

УЧЕБНЇКИ ДОСТАЛИ 62 ШКОЛЯРЕ

а чечуци школски рок, Национални совит Руснацох обезпечел 62 учебнїки за виронауку “Исус нас водзи ґу нашому оцови нєбесному” автора о. Юлияна Раца, и тих дньох маю буц подзелєни школяром. Учебнїк уж достали школяре першей класи котри ше приявели за виучованє виронауки у школи, у Руским Керестуре, а Вироучителька Златица Малацко подзелєла достаню го и 26 учебнїки керестурским першокласнїком першокласнїки у Коцуре, Дюрдьове, Новим Садзе, та у Бикичу и Беркасове. Учебнїк написани за школярох першей и другей класи, прешлого року го видал Завод за видаванє учебнїкох, а школяре го нє маю врациц, алє остава у їх тирвацей власносци. М. А.


KULTURA I PROSVITA

Pi{e: Микола ШАНТА

ЛИТЕРАТУРА ПЕРЛА ЦИВИЛИЗАЦИЇ

Литература у своєй историї нїґда нє була у ситуациї у якей є нєшка. Нїґда нє було тельо писмених людзох котри нє читаю кнїжки. Нїґда нє мала менши уплїв на думанє людзох як го ма тераз. З другого боку, нїґда нє була до ступнєйша широкому авдиториюму и нїґда нє було тельо писательох. Сами абсурдни ситуациї. Алє то так випатра зоз позициї тро ши те ля, стати сти ча ра, котри спатра кнїжку як робу, цо вона по стала зоз Ґутемберґовим пренаходком друкарнї, а цо вона у своєй сущно сци нїґда до конца нє шме буц. Треба спатриц сущносц проце са. Тирва процес превипитованя правдох и сми слох на шо го иснованя котри нам понукали

Спо собносц задумованя, синтети зо ва ня и ви ра жо ва ня през язик и приповедку дава моц же би ше редефиновало власну ситуацию, же би ше ознова освоєло стварносц и же би ше чловек прилагодзел околно сцом. Тота спо собносц дава моц, кед же нє вименїц вонкашнї околно сци, а воно голєм пременїц їх перцепцию, спо соб на котри их поєдинєц доживює, як и моц же би ше з нїма вишло украй. Звонка даєдних биолоґийних огранїченьох, швет отворени за нови интерпретациї, за нови концептуализациї. Литература менує гевто нєминовне – вона керчи нови драги. Док ше дацо нє менує, то у дружтвеним смислу нє иснує. Публицистика и новинарство то робя на єден спо соб, пропаґанд-

Тирва процес превипитованя правдох и смислох нашого иснованя котри нам понукали писателє и филозофове у прешлих викох. Тот процес тирва под уплївом нових технолоґийох котри нам оможлївюю доступносц дїлом и информацийом писателє и филозофове у прешлих викох. Тот процес тирва под уплївом нових технолоґийох котри нам оможлївюю до ступносц дїлом и информацийом. Подобно вимивачови злата, нєшкайши розумни чловек одруцує громаду шлюнку, вимива го, же би пренашол даєдну грудку злата, того материялу хтори му оможлї ви тво ре нє но во го смисла хтори будзе хасновити чло ве ко ви 21. ви ку. У тим шлюнку, нажаль и нашо дружтво обтерховане зоз идеолоґиями и демаґоґиями прешлих часох, тима главнима однїмачами шлєбоди. Треба вискочиц зоз моделу справованя и вредно сней системи такого дружтва и уключиц ше до цивилизацийних проце сох ширшей чловече скей заєднїци. За початок, европскей. Сцем наглашиц даскельо улоги литератури котри препознавам, цо значи и прилапюєм як свою правду котру понукам вимивачови злата. То робим зоз прешвеченьом же „кнїжки заш лєм чомушик служа”, як гуторел Данило Киш. Свидоми же „уплїв ли те рату ри нє ви длї ви, чеж ко од ред зу ю ци, да лє ко ся жни и нїчомни источашнє”, я заш лєм пробуєм препознац и дефиновац даєдни од улогох и функцийох котри литература ма, лєбо би могла мац. 1. Глїбоко верим же литература найвигоднєйша дисциплина за ви глє до ва нє ком плексней правди о чловече ским єстве. 2. Читаюци озбильни литературни дїла розвиваме и злєпшуєме свойо можлїво сци спознаваня и критицку свидомосц. 3. Литература, дума Ґреґори Масон, велїчезна драга ґу емпатиї. Махатма Ґанди мал становиско же, кед би ше кажди з нас шейтал єдну милю у скори дако го дру го го, три штвар ци ни проблемох у швеце би були ришени. Литература нам оможлївює таки ход, гоч то роби индиректно. Имаґинарне преживйованє других ма вельку важносц за преглїбйованє нашей емпатиї и виоштрованє нашей моралней свидомо сци. 4. Ли те рату ра пре о бра жує свидомосц оформююци мрию.

но насампредз, а литература на цалком иншаки, сущни, феноменолоґийни. 5. Литература нам помага же бизме збогацели свой словнїк, з чим ше оспо собюєме за подполнєйше и точнєйше виражованє. Спо собносц виражованя зао става за искуством, за емоциями котри нас прелїваю. То чкодлїво уплївує на психу. Чувства, ниянси, дум ки, пер цеп циї котри оста ваю нє ме но ва ни, нє досц потолковани, нєпрецизно формуловани, громадза ше з нука индивидуи и можу привесц до психологийней експлозиї, або до чиряня. Бешедуєме, значи, о терапеутскей улоги лутератури. Мушим ознова спомуц Киша котри гутори „я у своїх прозох поганьбено лєжим на психолоґийним отоману и пробуєм през слова до сягнуц свойо трауми, жридла своєй власней анксиозно сци, запатрени до себе“. 6. Литература пе стує язик як глав но го чу ва ра чло ве ко вей шлє боди. Ха сно вац ма це рин ски язик, значи ви ра жо вац свою шлєбоду, а кажде гартушенє язика, значи ґушенє шлєбоди. Нєставанє ма лих язикох алармант не. То си туа ция подоб на нє ста ва ню жи во ти нь ских и рошлїнових файтох. Розлични язики даваю нам розлични модели и спо соби думаня. Як билинґвални писатель добре знам же исте виреченє з ко трим почи нам, на ру ским язику дава єден цек подїйом, а на сербским цалком други, кед же шлїд зим природу язика и дума ня на нїм. Досц опа сна шветова тенденция же ше наша имаґинация прилагод зує анґлий скому язи ку. То нє ми нов но привод зи до униформно сци думаня, а з тим и до огранїчованя шлєбоди, та и охудобньованя шветовей цивилизациї. Прето зоз шицкима моцами треба потри мац ли те рату ри на ма лих язикох, бо вони швицаци перли актуалних цивилизацийох. 7. Синґер и Борхес тримаю же литература вершинска интелектуал на за ба ва котра акти вує шицки нашо спо собно сци розума и емоцийох, а то вец значи же литература и задовольство.

НА ПЕЙДЗЕШАТИМ ФЕСТИВАЛЄ МУЗИЧНИХ ДРУЖТВОХ ВОЙВОДИНИ

ПОЗЛАЦЕНИ ХОР „РОЗАНОВ”

На ювилейним, 50. Фестивалє музичних дружтвох Войводини, хтори бул отримани всоботу, 26. и внєдзелю, 27. октобра наступел и Хор „Розанов” зоз Дюрдьова. Фестивал мал змагательни характер, та фахови жири у трочленим составе: Бояна Маторкич Иванович – порядни професор на Музичней академиї у Беоґрадзе, дириґент, Тамара Петиєвич, професорка у Музичней школи „Исидор Баїч” у Новим Садзе и Борис Черноґубов, порядни професор Новосадского универзитету, дириґент, од дзешец наступох войводянских городских хорох зоз Нового Саду, Зренянину, Зомбору, Апатину, Петроварадину, Старей Пазови и домашнєй Руми, як найуспишнєйши, зоз 96 освоєнима бодами (од можлївих 100), оценєл наступ нашого дюрдьовского Хора „Розанов”, у катеґориї Мишаних хорох з духовним репертоаром. На закончуюцей святочней нєдзельовей вечери, пририхтаней за шицких учашнїкох ювилейного, 50. Фестивалу, дириґентки Хору

Фото: Н. Вукелич

U FOKUSU – W[ENQ I KN<@KA

1. NOVEMBER 2013.

„Розанов” Татиани Барна уручена найвисша награда – „Златна плакета”. Тогорочне участвованє на Фестивалу за Хор „Розанов”, после двох скорейших наступох представя найвисши дотерашнї досяг, и його упарта и континуована хорска дїялносц, доставаюци явне припознанє конєчно „позлацена”. У презентованей, а по словох членох жирия виразно чежкей вибраней програми Хора „Розанов”, нашли ше аж три концертни твори визначних композиторох росийскей духовней хорскей музики: Ексапостиларий Пасхи – Плотию Уснув,

Балдассара Ґалуппия, Пасхални концерт – Днес всяка твар, Стефана Деґктерйова и 40. псалом – Блажен разумиваяй, Александра Арханґелского, зоз соло партию тенора Марка Радишича. Як штварта композиция виведзени Перши антифон зоз Литурґиї сербского композитора Марка Тайчевича. Oрґанизаторе 50. ювилейного, Фестивала музичних дружтвох Войводини були Општина Рума, Завод за културу Войводини, Културни центер Рума и Союз аматерох Войводини. о. Михаил Холошняй

НА 58. МЕДЗИНАРОДНИМ САЙМЕ КНЇЖКОХ У БЕОҐРАДЗЕ

ПРЕДСТАВЕНА РОЧНА ПРОДУКЦИЯ „РУСКОГО СЛОВА” На тогорочним Медзинародним сайме кнїжкох у Беоґрадзе Польска була почесни госц, а нарок будзе Китай. Нащива була векша як влонї, а на нїм ше представели коло 500 викладаче НВУ „Руске слово” на 58. Медзинародним сайме кнїжкох у Беоґрадзе представела рочну продукцию у видавательстве, штварток, 24. октобра, а кнїжки були виложени на штанду Покраїнского секретарияту за културу и явне информованє, вєдно з другима видавателями на язикох националних меншинох. У Сали Беоґрадского сайма о найновших кнїжкох бешедовали одвичательни редактор Видавательного оддзелєня Микола Шанта, одвичательна редакторка „Заградки” и рецензентка Мелания Римар, редакторка култури и рецензентка Олена Планчак-Сакач и рецензент Ваня Дула. Найновшу кнїжку поезиї Штефана Гудака „Зайда за мирни сон” представел Шанта,

найновшу збирку поезиї Владимира Кочиша „Лядова трава” и роман „За горами” Владимира Кирди Болхорвеса представела Планчак-Сакачова, кнїжку за дзеци „Чом ше качка з воду мачка” Юлияна Папа представела Римарова, а о найновшей кнїжки Меланиї Римар „Жвирки у азбуки” бешедовал Шанта и авторка. Присутни авторе Владимир Кирда Болхорвес и Владимир Кочиш бешедовали о своєй творчосци. О перших обявених кнїжкох Саманти Рац „Чарна русалка”, Саши Сабадоша „Потаргани червени цверни” и Ани Тамаш „Чом чомка нє ма уха” бешедовали Ваня Дула и Микола Шанта, як и сами авторе. Редактор Видавательней дїялносци „Руского слова” Микола Шанта представел и найновше число часописа „Шветлосц”, док шицких присутних на тей промоциї привитала директорка НВУ „Руске слово” Мартица Тамаш, котра накратко представела модел видаваня кнїжкох у тей Установи. О. П-С.

КЕРЕСТУРСКИ ДОМ КУЛТУРИ ОТРИМАЛ КОНЦЕРТ У БЕОҐРАДЗЕ

КУЛТУРНА ЧЕРАНКА Ансамбл Дома култури Руски Керестур пияток, 25. октобра, отримал цаловечарши концерт у Русийским доме у Беоґрадзе пред красним числом публики. Руски шпиванки им представели члени Женскей, Хлопскей и Мишаней шпивацкей ґрупи, док Виводзацки танєчни ансамбл наступел зоз штирома хореоґрафиями. Шицких провадзел Оркестер Дома култури, под руководительством Юлияна Рамача Чаму, а фахова руководителька фолклорного ансамблу була Ґабриєла Саянкович Годзинови концерт почал зоз хореоґрафию „У Ганїчки на дворе” у хторей фолклорни ансамбл указал руски свадзебни обичаї з початку 20. вику. Директор Дома култури Йоаким Рац Мими, привитал госцох и упознал их зоз походзеньом Руснацох. ̶ До сотруднїцтва з Русийским домом пришло так же його представителє контактовали Национални со-

Фото: Лю. Дудаш

8

вит Руснацох. Задовольни сом зоз нащиву, алє и зоз тим як нас домашнї прияли – гварел Рац хтори и хореоґраф виведзених танцох. Олґица Лендєр Радович, гварела же Руснаци муша приходзиц голєм раз рочно наступац до того городу же би нас Беоґрад чул и видзел. Директор Русийского дому Михаил Ґенадиєвич Денисов з тей нагоди гварел же Руснаци и Руси маю подобни славянски ко-

КУЛСКА ОПШТИНА НЄ ЗМЕНШУЄ СРЕДСТВА ЗА КУЛТУРУ Присутних привитали и заменїк предсидателя Општини Кула Велибор Милоїчич и предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац хтори подзековал домашнїм на можлївосци представяня Руснацох. Милоїчич з тей нагоди гварел же општина Кула мултиетнїчни штредок и без огляду на чежки часи вона нє зменшує средства за културу и думаня су же то нє руцени пенєж. Тиж, подзековал аматером же найлєпше як могли представели општину Кула.

ренї и прето потребна културна черанка медзи нами. ̶ Нєшка зме видзели подобносци у музики и традициї, бо ми наисце славянски браца. Ми вельо сотрудзуєме зоз националнима меншинами. Сцеме вам давац потримовку и наздавам ше же будземе сотрудзовац з Руснацами ище роками – гварел Ґенадиєвич. Окрем Руснацох хтори жию у Беоґрадзе, у публики було и Беоґрадянох хтори ше першираз упознали зоз нашу културу. Єдна з нїх и Йована Антич. ̶ Чула сом за Руснацох, алє сом нє мала нагоди упознац ше з вашу културу. Наисце красни упечатки. Цошка нове и иншаке цо сом по тераз нє видзела. Найбаржей ми ше пачел фолклор, алє мушим похвалїц и анґажованосц старших хтори наисце за приклад – гварела Античова. Мая Зазуляк


1. NOVEMBER 2013.

9

KULTURA I PROSVITA

INTERVX З ДЮРОМ ЛАТЯКОМ, РЕДАКТОРОМ, ПИСАТЕЛЬОМ, ПУБЛИЦИСТОМ З НАГОДИ 80 РОКОХ ЖИВОТА

КНЇЖКУ МОЖЕ ВИДАЦ ЛЄМ АВТОР ХТОРИ ШЕ ОДРЕКНЄ ГОНОРАРА Пейдзешатих рокох Дюра Латяк у Руским Керестуре робел як новинар и теди мал найвецей дружтвенополитични функциї у валалє, потим у општини и срезу. Познєйше, як главни и одвичательни редактор, мал и покраїнски функциї, єден час и як народни посланїк у Скупштини АП Войводини. По приселєню до Нового Саду Дюра Латяк бул анґажовани у културним живоце нє лєм Руснацох, алє и у цалим городзе. Єден час бул предсидатель Кнїжовней заєднїци, а вец и предсидатель Дружтва писательох Войводини и член Предсидательства Союзу писательох Югославиї. После того вибрани є за подпредсидателя Дружтва новинарох Войводини и за члена Надпатраюцого одбору Союзу новинарох Югославиї, а вец за предсидателя Союзу аматерских театралних дружтвох Войводини. Источашнє Лаяк єден зоз сновательох и перши предсидатель Заєднїци аматерох при КПЗ Нового Саду, же би бул вибрани и за предсидателя Културно-просвитней заєднїци Нового Саду

Д

юра Латяк тих дньох наполнї 80 роки живота, а у рускей култури є од вчасней младо сци. Бул талантовани шпивач, знал грац на гушлї, бул одлични ґлумец, а по профе сиї новинар. Витворел ше и у новинарстве и у литератури, алє и як дружтвено-политични роботнїк. При Руснацох вон єдна все страна особа хтора зоз витирвалу роботу трасовала драгу своїм нашлїднїком, вон при нас институция. З тей нагоди му винчуєме його творчи и животни ювилей и бешедуєме о рускей култури.

RS Ваш анґажман у рускей култури

вецейнїсти, од музики, прейґ ґлуми, по писане слово. Мало хто з нас ма тельо таланти, мало хто их вихаснує, одкаль сце черпали телю енерґию? Тераз, по сле 80 рокох, кед пришол час огляднуц ше на творчи период мойого живота, мам упечаток же ше у моїм крегким целу зме сцели штири духовни творчо настроєни особи: єдна ґу новинарству, друга ґу публицистики, треца ґу науки, а штварта ґу уметно сци (особлїво ґу литератури и театру). Полни шейдзешат роки ше вони боря медзи собу же би вибили на перше ме сто! А я, як даяка дзивка на одай кед вибера млодия, блукам од єдней ґу другей духовней особи у розпуки же котрей мам подаровац остаток свойого творчого живота. Так єден час давам предносц новинарству, бо ми то бул хлєб, а у исти час ме прицагує уметнїцка литература и починам писац приповедки, а, як „новопечени“ Ново садян од 1949. року, по стал сом и порядни нащивитель театра и опери, вєдно зоз своїма колеґами зоз Рускей редакциї Радио Нового Саду. Вец, було и цалком лоґичне же сом ше пожадал опробовац и на „де скох цо живот знача“ у тедишнїм КПД „Максим Горки“ (у популарно наволаней „Матки”). Тото жаданє у мнє пребудзел Драґен Колєсар, тедишнї школяр Ґлумецкей школи, и мой колеґа Микола Скубан. Кед сло во о му зи ки, му шим спом нуц же мой оцец бул по знати ке ре стур ски там бу раш и ра дио шпи вач. Од нь о го сом на шлїд зел лю бов ґу му зи ки, а од ма це ри до бри слух. И так сом уж як школяр пер шей ке ре стур скей ґим на зиї од 1945. ро ку почал шпи вац у школ ским хо ру, а по знє й ше пред лу жел у но во сад скей „Мат ки“, та и „за като ну“, а вец у Ру ским Ке ре сту ре, та заш у Но вим Сад зе. Зоз крат ши ма и длуг ши ма прер ва ми я актив ни у на шим му зич ним жи во це уж ве цей як 65 ро ки! Публицистични роботи сом почал писац на початку седемдзешатих рокох и обявени су у наших часописох, календарох, а даєдни и як окремни кнїжки. Єст их значне число и верим же су познати нашим людзом. О моїх наукових роботох зна релативно мале число наших людзох, бо у нас и, ширше, панує прешвеченє же науково роботи можу твориц лєм людзе зоз науковим званьом. Я тото званє нє мам, та ше у нас и мойо роботи нє так третираю. У иножемстве, окреме у України, Словацкей и Ма дяр скей, мо йо нау ко во со о бщ е ня и

други роботи маю исти третман як и роботи людзох зоз науковим званьом. Даєдни мойо роботи у иножемстве оценєни з найвисшу оцену. Зоз того заключуєм же важне дїло, а нє званє. Чувство и потребу буц анґажовани у нашей култури ношим праве зоз кус скорей спомнутей кере стурскей ґимназиї, бо припадам тей першей ґенерациї руских школярох цо им по Другей шветовей войни першираз у нашей историї оможлївене на

У такей ситуациї „грубши конєц” вицагла наша обща култура, бо кнїжку може видац лєм тот автор цо ше одрекнє гонорара, а ище скорей гевтот цо себе обезпечел спонзора за подмиренє друкарских трошкох, без огляду на квалитет свойого твора. На таки способ до фонду нашей сучасней литератури уходза и твори сумнївей уметнїцкей вредносци своїм мацеринским язику здобувац и стреднє образованє. Нашо профе соре до нас усадзели и гевтот дух културного препороду котри порушало и пе стовало Руске народне про свитне дружтво (РНПД) у периодзе медзи двома шветовима войнами. Отамаль сом черпал творчу енерґию за шицки обласци култури у котрих сом бул анґажовани. Та и нєшка, гоч у меншим обсягу, пишем, редаґуєм капитални публикациї и шпивам у хору. Мойо здобуте искуство у тей роботи, випатра, ище вше потребне. Кед нє иншак, та голєм як приклад младшим ґенерацийом же як треба робиц кед сцеме и надалєй остац Руснаци у окруженю народох и националних заєднїцох цалого швета.

RS Дзе нєшка видзице проблеми у

рускей взага льней култури, од музики, музичних фестивалох по театер, та руску кнїжку. Яки квалитет рускей култури, чи зме на правей драги? Кед маме на розуме же зме гражданє Републики Сербиї, вец мушиме знац же ровноправно дзелїме и добре и зле, котре провад зи сербски народ и национални заєднїци, мед зи котри и ми спадаме. Та вец и проблеми менєй вецей исти, або подобни. Думам же ше тоти проблеми при нас риґорознєйше манифе стую прето же зме малочислени и наша национална заєднїца економски нє примерана можлїво сцом наших културних потенциялох и потребом. До нєдавна тот нєдо статок надополньовани зоз державних фондох, та и ре зултати нашого културного розвою були лєпши. Ми нє маме розвите културне тарґовище за економични тиражи ношачох звука або литературних творох и те атралних або музичних програмох. Ми нє маме до статочне число любительох те атра, и музики, котре би могло прейґ уходних картох обезпечиц голєм трецину тро-

шкох єдного гоч лєм и полупрофе сийного те атра або музичного фе стивала. Исти случай и зоз нашу кнїжку. На 15 000 Руснацох, кельо нас ту нєшка єст у 1011 населєних ме стох, у нєшкайшей економскей ситуациї и 150 прикладнїки єдней кнїжки нє лєгко предац. А рентабилни тираж би ше могло по сцигнуц зоз коло 3 500 прикладнїками! У та кей си туа циї „груб ши ко нєц“ ви ца гла на ша обща кул ту ра, бо кнїж ку може ви дац лєм тот автор цо ше од рек нє го но ра ра, а ище ско рей гевтот цо се бе обез печел спон зо ра за под ми ре нє дру кар ских тро шкох, без огля ду на ква ли тет сво й о го тво ра. На та ки спо соб до фон ду на шей су ча сней ли те ра ту ри уход за и тво ри сум нї вей умет нїц кей вред но сци. Подоб ни слу чай и у на шим те атрал ним жи во це. Нє сти мулує ше драм ску творчосц, та ше на аматер ских сце нох зя вюю дав но пре во зид зе ни те атрал ни фа лати, або фа лати сум нї вей умет нїц кей вред но сци, а на шо драм ски пи сате лє и пи сате лє дру гих жан рох по ста ли „гра жда нє дру го го шо ра“, бо за свой уложе ни труд нє шка нє до ста ваю анї єден єди ни ди нар (окрем му зич них авто рох, котри з ча су на час до ста ваю скром ни тан ти є ми)! Нє ве рим же то до бра дра га по котрей ид зе ме.

RS Кед сом пречитала у „Шветло-

сци” дзе сце шицко були уключени як руководитель у култури, и нє лєм рускей, од „Ружи”, Мемориялу, Видавательстве – остава питанє як сце тото шицко посцигли, яка то орґанизация була потребна? Знаце, кед чловек млади и сцели, вец му нїч нє чежко. Док сом пейдзешатих рокох у Кере стуре робел як новинар – мал сом найвецей дружтвено-политични функциї. Наисце их було вельо. И по 3 – 4 днї у тижню сом одсуствовал з роботного ме ста и присуствовал на схадзкох у валалє, општини, срезу або Покраїни. Нєридко ше случовало же сом, врацаюци ше до валалу на автобусу, на колєнє писал информациї. Бо, як член одвитуюцих дружтвенополитичних руководзацих орґанох, бул сом на жридлє информацийох и до Редакциї сом их приношел так повесц готови. И по при се лє ню до Но во го Са ду бул сом анґ а жо ва ни у кул тур ним жи во це нє лєм Ру сна цох, алє и у ца лим го род зе. Му шим на гла шиц же я у сво єй ште ра цец роч ней дружтве но поли тич ней анґ а жо ва но сци лєм ше йсц ме ша ци мал ме шач ну пла цу як про фе си й ни поли ти чар у Кули, а три и пол де це ниї сом пла цу за ра бял як но ви нар, ди ректор и редактор, по спол нє тих нормох яки ва же ли за шиц ких дру гих ро бот нї кох у под при єм стве. Дружтве но поли тич ни функ циї сом окон чо вал волон тер ски, ча сто и на чкоду сво й о го особ но го доход ку. Нє рид ко мой ро бот ни час тир вал и по 14 год зи ни на ро бот ним ме сце, а вец ище по 3 – 4 год зи ни дома, же бим слї ду ю щ о го дня мог буц при сут ни и актив но уча ство вац на да єд ней зоз схад зкох. При тим, мал сом ве ль ке по ро зуме нє мо єй те раз уж

по ко й ней су пру ги, котра, ро бе ла у шпи талю як медицинска ше стра, алє и водзела старосц о обисцу и фамелиї.

RS Як видзице нашу будучносц, без

огляду же зме шицки свидоми нашей велькосци. Чи можлїва културна ренесанса при Руснацох, чи останєме на тих просторох? Часто зоз електронских медийох и пре си чуєме або читаме же националним меншином ше здобути статус нє будзе зменшовац, а шведкове зме же ше їх материялне положенє з дня на дзень погоршує. Правда, держава Руснацом финансує єдни политично-информативни тижньово новини, єден младежски и єден часопис за дзеци. То и наш и державни интерес. Алє чежко похопиц же чом ше ґу литературней творчо сци националних меншинох одноши як мачоха. У таких обставинох чежко очековац даяку рене сансу у нашей култури. А без нєй – вше нас менєй будзе на тих про сторох... ше вибориц за лєпши статус RS Як творителя на руским язику?

Тераз, на прагу дзевятей децениї, нє можем дзелїц рецепти як ше вибориц за лєпши статус творителя на руским язику, алє можем винєсц свойо искуство зоз такей борби у половки прешлого вику, кед сом по стал ди ректор под при єм ства „Ру ске слово“. И до теди нє були лєпши обставини. Часопис „Шветлосц“ нє виходзел полни 12 роки, Календар нє виходзел 7 роки, а кнїжки ориґиналней нашей уметнїцкей литератури – лєм по єднадва рочно, и то аж од 1961. року! Требало вельо труду и арґументи же би часопис бул обновени. Видали зме єдно число о власним трошку. А кед зме го „положели на стол“ будуцому финансиєрови, зоз ушорйовацким и финансийним планом за наступни рок – нє усудзел ше дац неґативни одвит! На исти спо соб обезпечени и дотациї за видаванє литературних и капиталних творох. Цо вецей, удало ше нам прешвечиц финансиєра до потреби и формовали зме Редакцию видавательней дїялно сци як окремну орґанизацийну єдинку у подприємстве, котра рочно видавала од 12 до 16 наслови.

Правда, держава Руснацом финансує єдни политично-информативни тижньово новини, єден младежски и єден часопис за дзеци. То и наш и державни интерес. Алє чежко похопиц же чом ше ґу литературней творчосци националних меншинох одноши як мачоха Коло два децениї механїзми за розподзельованє средствох за видавательну дїялносц у Покраїни були релативно стабилизовани. При наших людзох концом осемдзешатих рокох, котри ме нашлїдзели у Редакциї видавательней дїялносци, створени упечаток же средства за видавательну дїялносц „сами од себе“ приходза, та ше опущели и страцели здобуте место при финансиєрови. З рока на рок средства за видавательну дїялносц були вше менши, а критериї вше строгши и нє брали до огляду специфичне положенє литературней творчосци при малих националних заєднїцох. Средства ше розпоредзує по проєктох, а нє по реалних условийох и потребох. Вельким тиражом то одвитує, алє нє и малим. Нажаль, и политичаре у култури ше меняю и вше их треба прешвечовац од початку! Думам же ше у нєшкайших обставинох лєм наш Национални совит може вибориц за злєпшанє статуса наших литературних творительох, подобнє як то часточно зробел при музичних творительох, бо лєм йому отворени дзвери при компетентних державних институцийох. Олена Планчак-Сакач


10

MOZA<K СТУДЕНТ БРАТИСЛАВСКЕЙ АКАДЕМИЇ ДАРЯН ГАРДИ

С Л О ВА Ц К А М А Я КУ Ш И К О К Р Е М Н У ЕНЕРҐИЮ онєчно сом дзешка дзе ше ценї тото же робиш и же рисуєш и лєм рисуєш. Чувствуєм ше виполнєто. Кед ше трудзиш витвориц дацо и кед то посцигнєш, нє остава ци нїч инше лєм ше прилагодзиц” Дарян Гарди зоз Руского Керестура того року уписал Академию красних уметносцох и дизайну, напрям подобова ґрафика, у Братислави, у Словацкей. Тота Академия єдна з найлєпших у Европи, а од 125 кандидатох хтори конкуровали на тот напрям прияти шесцеро, медзи хторима и Дарян. – Преподаваня почали початком септембра и затераз сом барз задовольни и можем повесц же студиранє випатра обецуюцо. Там иншака образовна система як у Сербиї, цо нє ґарантуєм же и добре. Ти себе сам правиш розпорядок предметох хтори будзеш слухац у тим року и вибераш себе тото цо це интересує. За кажди предмет єст по двоме професоре, та можеш прилагодзиц и термин хтори ци баржей одвитує. Нє маме асистентох лєм професорох, а пачи ми ше же вони наисце сцу помогнуц студентом и видно же су ту пре нас. Академия барз фино ушорена и опремена. Даєден прибор купуєме сами, алє вони нам наприклад финансую папери за роботу – гвари вон. Школарину на Академиї Дарян нє плаци з оглядом же Сербия сотрудзує зоз словацкима универзитетами, а достава там и стипендию. – За стипендию сом конкуровал на онлайн конкурсу и достали зме ю двойо зоз Сербиї хтори зме тераз там перши рок. То вельке олєгчанє, бо вона виноши 280 евра мешачно. Жиєм у студентским доме. Тот сектор ше вола Млїнска долїна и там єст даскельо доми у хторих змесцени коло 10 000 студенти з цалого швета, а найвецей з Япону и Шпаниї. Там нам мензи и дискотеки. У хижи у доме сом сам, алє условия нє найлєпши. Направени є пред 40 роками и нє укладане од теди нїч, а плацим 60 евра мешачно, цо у поровнаню зоз домами у Сербиї досц драге. Медзитим, нє спадло ми то анї так барз чежко. И єдзенє у студентскей мензи драгше як у Сербиї. Єдна порция кошта три евра, а з оглядом же маме попуст, вец є у пол цени. Єдзенє барз добре, рижнородне, а мензи фино ушорени. Словаци єдза барз вельо рискаши, а маю и барз добри юшки. Тото цо сом по тераз покоштовал шицко було смачне – гвари Дарян и додава же з початку думал же му словацки язик вообще нє будзе представяц проблем,

Daryn Gardi

„К

алє вец похопел же то анї нє так лєгко кед треба бешедовац. – Кед сом почал ходзиц на приватни годзини словацкого язика у Керестуре, похопел сом же єст вецей розлики медзи руским и словацким язиком як сом думал, алє професорка хтора ми тримала тоти годзини ми барз вельо помогла. Преподаваня ми нє так чежко слухац по словацки прето же мам барз добру подлогу зоз штреднєй школи цо ше дотика фахових предметох, бо сом закончел штредню школу за дизайн „Боґдан Шупут” у Новим Садзе. Медзитим, мам наприклад анатомию и ту ми уж вельо чежше повязовац ствари. На початку сом бешедовал по руски зоз словацку наглашку, нє знам анї сам на цо то здабало, и барз сом ше ганьбел. Тераз уж лєгчейше и мам щесца же мойо колеґове барз отворени, а и вообще людзе на цалей Академиї. Словаци маю якушик окремну енерґию – гвари млади уметнїк хтори одушевени зоз Братиславу и з тим цо тот город понука. – Єст даєдни ствари хтори у Братислави барз драги, алє нє шицки, якиш баланс направени. То барз живи город, як помишани Беоґрад и Прага. Стално єст вельо туристох. Братислава вельо того понука, од рижних фестивалох на хторих ше перформанси одвиваю у квартельох, до вше даяких нових виставох, цо мнє як студентови Академиї барз одвитує. Бул сом и на вистави нашей уметнїци Ванеси Гардийовей и то ми було барз интересантне прето же ище кед сом бул менши чул сом же вона там студира и теди ми то випатрало барз вельке, а тераз и я ту. У Братислави сом почал шицко од початку и то була велька пременка за мнє, алє добра пременка. Конєчно сом дзешка дзе ше ценї тото же робиш и же рисуєш и лєм рисуєш. Чувствуєм ше виполнєто. Кед ше трудзиш витвориц дацо и кед то посцигнєш, нє остава ци нїч инше лєм ше прилагодзиц – гвари Дарян. Мая Зазуляк

У ДЮРДЬОВЕ ОТРИМАНА ПИДЖАМА ПАРТИ

НЄЗВИЧАЙНЕ ДРУЖЕНЄ У ПИДЖАМОХ Т

реци рок за шором у октобру у дюрдьовским КУД „Тарас Шевченко” члени того Дружтва орґанизовали тематску журку Пиджама парти же би ше на єдним месце млади зишли и дружели. На журки було барз весело, а крашели ю интересантни и креативни пиджами у котрих пришли облєчени велї млади зоз Дюрдьова, алє и зоз Руского Керестура, Коцура, Ветернику, Нового Саду, Вербасу, Жаблю и других местох. Того року, награду за най хлопску пиджаму достал Иван Молнар, а за най женску Сандра Барань. Окрем младих зоз КУД „Тарас Шевченко” у орґанизациї участвовали и други млади Дюрдьовчанє котри ше вше одволую кед треба помогнуц у орґанизациї. Тоту тематску журку потримал Одбор за младеж и спорт НСР и УО КУД „Тарас Шевченко”. С. Б.

1. NOVEMBER 2013.

НОЦ БОСОРКОХ У РКЦ У НОВИМ САДЗЕ

БОСОРКА И ГУСАР МАЛИ НАЙОРИҐИНАЛНЄЙШИ МАСКИ

У

клубу Руского културного центру у Новим Садзе всоботу, 26. октобра, Форум младих рускей матки орґанизовал традицийни маскенбал з нагоди Ноци босоркох. Млади вихасновали нагоду же би на єден вечар постали дахто други, та так на журки були и босорки, дохторе, шлєпи миши, вояци, министрове, кавбойки, пантомимичаре, медицински шестри, а аж и познати главни архиватор Дьордє Чварков бул инспирация за маску. Маскенбал нащивели млади зоз Коцура, Дюрдьова, Руского Керестура, Нового Саду и околїска. Предсидатель Форуму Давор Сабо гварел же є задовольни з одволаньом младих, понеже клуб бул полни. Медзитим, вон вельо менши од Матковей велькей сали котра прешлих рокох була полна, та ше всоботу указало же млади заш лєм вше менєй нащивюю новосадски Руски културни центер. Як и каждого року, орґанизаторе наградзели найориґиналнєйшу хлопску и женску маску, а того року награди достали Душица Малеш котра була

Побиднїцки маски: Душица Малеш и Саша Йовичич

маскирована до босорки и Саша Йовичич котри бул гусар. Добра атмосфера була до позних годзинох, а за музику були задлужени „Nation Deejays“. Тот проєкт потримал Одбор за младеж и спорт нашого Националного Совиту. Саня Полдруги

КРАДЗИ НА ЯВНИХ МЕСТОХ У НОВИМ САДЗЕ ВШЕ ЧАСТЕЙШИ

КРАДНЮ ДЗЕ ЛЄМ МОЖУ

Городске транспортне подприємство у

Новим Садзе наявело уводзенє видео-надпатрункох до автобусох шлїдуюцого року пре вше частейши случаї крадзох, алє и напади на шоферох и контролорох. Городски автобуси место дзе професийни крадоше найволя „робиц”, алє и там дзе вельки гужви, як на автобускей и желєзнїцкей станїци, на пияцох и других явних местох Найчастейше то професийни крадоше и жертви анї нє обача же им хиби бутєлар док им нє затреба. Таки случай мала Светлана Няради хторей украдли бутєлар док винїмала куфер з бункеру автобуса на станїци у Новим Садзе. – То бул початок семестру и мала сом вецей пенєжи як звичайно же бим купела кнїжки за факултет. Знаю вони кеди студенти при себе маю найвецей пенєжи. Там ми були и шицки документи, та сом мушела шицки правиц ознова. Було вельо конченя коло того. Мушела сом одявиц особну карточку и чекац голєм мешац днї же бим могла правиц нову. Тиж, требало правиц и нову абонентску карточку, купиц жетон за мензу и заврец рахунок у банки. Шицко то и вельо коштало. После одредзеного часу явел ми ше єден чловек на фейсбуку же ми нашол бутєлар, у хторим були лєм документи – гвари Светлана и додава же крадзу нє приявела полициї прето же нє мала часу, а и думала же го нє найду. У Служби за информованє Полицийней управи у Новим Садзе гваря же нєт правила хто найчастейше жертви крадошох. – Нєт правила анї хто то тоти хтори крадню. Вони, як и жертви, обидвох полох и шицких возростох, и нє маю нїяки специфични характеристики по хторих би ше их могло идентификовац. Гражданє углавним приявя же су покраднути, алє дакеди ше зна случиц и же су нє сиґурни чи им даяка вредна ствар украднута чи ю страцели. Полиция порядно обиходзи локациї на хторих ше часто случую таки виновни дїла же би превентивно дїйствовала, а реаґує и на кажду прияву очкодованих гражданох – гваря вони.

З оглядом же ше велї крадзи бутєларох случую на автобускей и желєзнїцкей станїци при хторих ше нєдалєко находзи парк, у Городским желєнїдлу гваря же їх роботнїки скоро кажди дзень там найду даєден бутєлар руцени до гущави. Медзитим, крадню и у бутикох и ципеларньох, а так прешла Аня Рац. – Док сом пробовала ципели у єдней ципеларнї на Булевару ошлєбодзеня вообще сом нє обачела же ми дахто отвера цибзар, гоч ми ташка була на плєцу. Праве теди сом мала вельо пенєжи зоз собу. Такой сом пошла до полицийней станїци дзе ми гварели же знаю о ким ше роби бо тота особа уж там крадла и указали ми єй слику чи була там кед и я. Гварели же вона обично руци бутєлар даґдзе под авто кед вежнє динари и най обчекуєм же ме за даскельо днї навола дахто же го нашол. Так и було. Явела ми ше якашик дзивка же го нашла у гущави у улїчки хтора ше, як после випадло, находзи нєдалєко од места дзе бива тота дзивка цо ми украдла. После дас рока сцигла ми поволанка зоз суду же бим пошла шведочиц процив нєй. Пошла сом и потолковала цо ше случело и нєдавно ми аж сцигло писмо же нє маю нїякей основи же би ю влапели и же ше обтужбу одруцує – гвари Аня. Окрем бутєларох, крадоше барз крадню и бициґли, та аж и прикраски и то так же их старгню з дачиєй шиї лєбо руки док ше тота особа шейта по улїчки. Прето треба добре мерковац на явним местох, бо лєм хвилька нємеркованя и останєце без вредних стварох, пенєжу, алє и документох за чийо правенє потребне видвоїц вельо часу, нерви и до 10 000 динари, а окреме зна буц опасне кед дахто у бутєлару трима шифру (пин) своєй банковней карточки. Мая Зазуляк


11

TRINASTI BOK

1. NOVEMBER 2013.

РЕАКЦИЯ

НА „АТЕЇСТОХ” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ ЗАПИСИ З ПОДПОСЦЕЛЯ Я хора жена. Розхорена. Зоз пакосци ше нє сцем лїчиц. Нє знам вецей цо ми. Алє вам виприповедам, та судзце. Три тижнї сом под посцелю. Вохпала сом ше ту нєодлуга потим як сом чула же до валалу нам приходза якиш „атеїсти” и усудзела сом ше их пойсц опатриц. Стала сом за муриком на автобускей станїци. Припатрала сом ше цо робя. Ґругляли. Лярмали. Потим сом викукла. И шацуєм же цо. Грали якиш млади хлапци, а зоз нїма якеш бураве, власате и брадате застрашуюце єство. Вони ше волали цошка як „Крейзи казан”, а гевтот цо шпивал бул якиш „Николет”, чи цо. Опатрала сом, потим, у словнїку, же тото „Крейзи” значи дурне. Та яки то ансамбл може буц кед ше волаю „Дурни казан”, а и яки то вечар кед єдни дябли тото, а други „Атеїсти” и то на стред Керестура. Страхота. Припатрам ше на того цо го наявели як Николет, Марко, чи Мирко Николет. Га, Господи, га тот ...I BOG STVOREL

PAPRI”]U

ґруглял як циркулар, а обраца з главу, добре же му ше Число ушорел: Аґамемнон Биялошов нє викруцела. Насправди то шицко звучало як кед би ше бемб льк трактор з двома приколицами -влю уль ROK HHHV NOVEMBER 2013. ^islo скляґал до ярку. А нє вельо ґ! иншак анї випатрало! И цо тот Николет блїжей ґу публики, а вони на ньго указую рощки як До конца сом ше порозходзела. Цо значи же ше нам чортово, озда нє баш такой так!? Алє так. припатрала. Потим по валалє пропорцийно и риципрочно Єдно керепканє за другим, а „омладина” знова пришли єдни та жалудок роздзелєла сотона. Диявол котрому голєм кед би шедла од чуда, алє вони ше виврацаю на исти мурик и чуєм их: вожд тот челєднїк Николет, хто ґод бию опрез гудацох. Бию и регоча! – Ав, таке нє було ище на валалє. най уж тота сподоба. Та полїваю зоз якуш воду з кафових Тот Николед ма гласни струни Мал и три шестички на маїци, дволитрових фляшох. Та то ше так слави як соловейко. Идзем гет та кому дацо нє ясне, най видзе спод младосц? Гооо... Насправди же волєли уж до обисцох поздихац тераз. посцелї. Я нє мам нїч процив ту и штварпооставац дома и клєчац на кукурици. Задумайце себе. Цала тота баґра ше после ти тидзень ше шириц. Нєодлуга двоме ше пришли олєгчац на того шицкого по валалских обисцох Мирта Капущанска (71 рок) дзирави мурик за котрим сом стала. Га, цо робиц. Нє рушам ше, та. (Яй, га вони нє маю исте цо и жени?). Нє стримала сом ше, та гуторим „добре, цо то тото цо „омладина” Пребераме мауну у каблє, указує з пальцами, а кед будзе часу та и чортово роги!?”. гращок ше пребере – Акурат, бемблькуль-влюґ! Шедаме за його – одвитовал єден, а анї нє компютер и меняме , зрозумел же сом споза мурика цо робел же би було и же их єст ту єдно нєшорово поробене вецей як їх двоме. Яке то напите кед нє пречитал же два и три нє исте! Хм, цо то лєм вони мали там... Шукаме цо ма у бутєлару и, кед Пишеме му на ма вецей як ми, чоло “я креподреме му! тен”, сликуєме го и кладземе хит на “фейс”

10%

5%

-

20%

12%

30%

2% Лєгам коло нього, бо чом би я робел, а мудерец ше вилєгує Ilustraciy: Yroslav KOLBAS

ПРЕКЛАДИ ВИРАЗОХ И ПОНЯЦОХ: КИДНАПОВАЛИ ДЗЕЦКО – дзецко котре кит и жиє на повали ДИКИЦА – мали „Джонсон” ПАРАМЕТЕР – надприродним метер ЛОҐОПЕД – скрацено за ознаку даєдних ЛҐБТ орґанизацийох ПАРАНОЇК – надприродне дзецко ной ЛОБОТОМИЯ – лобиранє за даякого Тому ТЕЛЕКИНЕЗА – Китайцово целє ТЕЛЕПАТИЯ – „дзень после” при целятох ТРЕБИКОНЇНА – чловек котри забива конї КРАВЕНЦИ – прикраски до власох за крави КОНЮКТИВИТИС – ридка хорота дзе ше чловек поконює Аґамемнон Биялошов

7% МУДЕРЕЦ мамов

1 2

Бежиме до канцелариї за людски ресурси и попробуєме заняц дзецко, бо тот баяко готови уж

12%

Нїч. Пребераме “кишенкови билиярд”, а тот най други раз штудира цо бешедує о Томовей дипломи Наотвераме му на рахункару “гоп-цуп” сайти, та най людзе думаю же ше напатрел и замлєл од радосци

ГЛАС ЯВНОСЦИ:

ЯКИ ЗМЕ ГУМАНИ? ПОПУЛАЦИЯ ВИГЛЄДОВАНЯ:

753 000

Хтори два ствари Воїславови Коштуницови наймилши у квартелю? – Дзвери и образ.

МАЛА ШКОЛА НОВИНАРСТВА

Як огньогашец слави Дзень огньогасцох? – Вечар гаши жену, рано гаши дзеци.

:

3

Прецо Сербия процив уходу до ЕУ? – Думаю же постанєме унияти.

: Можем ци копнуц до рици, нєстабилна ванґло меса?

4

Прецо коло керестурского беґелю вецей нєт лєшик? – Пняки порубали древа.

: Кельо сце ше складали за Нови рок?

Яка подобносц медзи Новаком Дьоковичом и бизнисменом зоз Сербиї? – И єден и други зарабяю зоз рекетом.

: Як то кед кариєра мертва? Яке чувство?

Прецо нашо полицає пол роботного часу шедза у кафичу, а другу половку спераю авта? – У кафичу меркую же би вожаче нє пили, а при калдерми меркую же би пиянїци нє вожели.

: Е, крашнє зме ше змесцели, маме кафу. Гей, перше питанє: Добре, жено, знаш ти, же ти уствари нїхто и нїч?!

5

6 7 8

У чим ше християном розликую стреда и пияток од других дньох? – Стреду и пияток нє єдза месо пре пост, а гевти днї прето же нє маю зач купиц. Цо у Сербиї добра вистка? – Добра вистка то кед рано станєш и чуєш лєм єдну подлу вистку. Мирко Горняк – Коле

-

: Пать, то ми перши интервю, кед биш припознал шицко, насправди биш ми услугу зробел? : Е, за початок: Можеш нє патриц так глупо на мнє?


12

LXDZE, ROKI, @IVOT

1. NOVEMBER 2013.

U ZNAKU 260-RO^N<CI OBRAZOVANY RUSNACOH U VOJVODINI (30)

LXBELA SOM I DZECI, I SVOX PROFESIX U~itelqka i pan>matka Melaniy Plan~ak, narodzena Kanxh, u~itelqsku Melaniy Plan~akova bula u {koli za u~itelqku u Srimskih Karlovcoh ked wj mlad{a {estra Emiliy {kolu zakon~ela u Srimskih Karlovcoh i Subotici, alw i|e dok hodzela nadumala ru{ic ti` po u~itelqskej dragi. Emiliy do ruskej ]imnazi> u Ruskim Keresture, odlu~ela `e budze u~itelqka. U~ic nw scela pojsc do Karlovcoh, lwm do Subotici, ta {e lxbela, barz lxbela svojogo profesora Gavri>la G. Nady, htori wj bul i vec i Melaniy pristala predlu`ic {kolovanw u uglyd, alw i rodzina, i htori x potrimal u wj buducim profesijnim Subotici `e bi rodi~om bulo lwg~ej{e. Alw, Karopredzelwnx, a u tim x potrimali i wj rodi~i lovci u~itelqki Melani< ostali u najkras{ih pamytkoh. Znala {pivac, to {e barz pa~elo direktorovi [koli, ta pameta yk i na rozglas {pivala na{o ru- rix Regak profesorku istori<, Mihala Rama~a, apatikara, Oliveru Bodynwc kotra wj u Vukovare ski i ukra<nski {pivanki. pomagala u` yk zakon~ena medicinska {estra, ked bula u {pitalx. Z Orahova pameta svojogo Перше роботне место єй було у родним валалє Per{e robotne mesto po zakon~enx {koli 1950. року, u~i- {kolyra Lxbomira Sopku, za kotrogo predkladala telqka dostala u rodnim valalw, u Ruskim Keresture, alw `e bi yk talantovani presko~el wdnu klasu, bo znal U~itelqka Melaniy Plan~ak ked {e doznalo `e {e odava za panoca, o. Kirila Plan~a- velqo vecej yk jogo parnyki, алє теди такей пракси у школстве нє було. ka, premescena w do Novogo Orahova. htorima goscovali u Ruskim Kere– U Novim Orahove me barz kra{nw priyl tedi{n< direksture na Dramskim memoriylw PeНайдлужей робела у Петровцох tor Шkoli Иштван Ґере, a pone`e som tedi i|e hodzela tra Rizni~a Dyd<. U {koli rihtala – Naj dlu `ej som ro be la u Pe trov coh u Sri me. do cerkvi, bo nw bulo calkom zabranwne, u cerkvi som ro~ni {kolski ~asopis za literaMoj su prug Ki ril me no va ni za pe trov sko go pa ro ha stretla i direktora. U {kolskim kolektive tedi zo mnu turni roboti “Ven~ik”... i mi {e yk fa me liy 1969. ro ku pre selw li do Pe robeli i moy {estra Emiliy i wj suprug Ynko Rac, JovU Petrovcoh Melaniy bula i direktrov coh. Tam som ta koj po ~a la ro bic, bo zme {e za }en Plan~ak, Vitomir Bodynec. @ilo {e skromno, alw dzetorka podru~nej {koli, htora priro bot ni me sta o~e ra li zoz u~i telq ku Me la nix ci buli dobri, posluhni, po~itovali u~itelqoh. Tam som padala pod vukovarsku O[ “Drugi Ive zi~ народзену Молнар. U Pe trov coh som per {e robela osem roki, a ked moj suprug Kiril premesceni na kon }res” KPX. Ota malq odhodzi i do zaslu`enej penzi< u~e la dze ci u kla snej na sta vi, a po od ho du Vi ri Gu da ko du{pastirsku robotu do Ruskogo Kerestura, wden rok zme 1985. ro ku, po sle pol nih 35 rokoh slu`bi. Zoz svo<m suvej do Pe tro va ra di nu, prev `a la som god zi ni ru sko go yzi buli rozdvowni, bo som robotu na{la u Kocure – pameta pru gom te di od hod za do Nwmec kej, dze o. Kiril predlu`uw ka, bo nw bul hto. Poznwj{e som vi kla da la i ukra<nski u~itelqka. svox du {pa stir sku ro bo tu u Nirnber}u. Z Nwmeckej {e yzik – zdo ga duw {e u~i telq ka Me la niy. Do Ruskogo Kerestura u~itelqka Melaniy {e vraca 1962. vra cax do Ru sko go Ke re stu ra 1998. roku, }u svo<m dzecom U Pe trov coh, okrem na sta vi, u~i telq ka rih ta la i {kol ski roku, ked u {koli direktor bul Mihal Kanxh i u Ruskim i unu kom. pro gra mi z na go di der `av nih {ve toh, vwdno zoz KPD Keresture ostava po 1969. rok. Yk gvari, kolektiv x kra{nw priyl, odli~no {e skladali. Buli sebe bl<zki i po “Ykim Gardi”. Za toto Dru`tvo pririhtovala predstavi z – U~ic i vospitovac to barz ozbilqna i odvi~atelqna robota, bo hto dzba o svo<h potomkoh, rokoh, a tedi vona robela zoz u~itelqsku i mal`ensku patot dzba i o budu~nosci. Lxbela som ru Medw{ovima, Oleyrovима, Канюховима, учительку Sai dzeci i svox profesix, ta go~ i nw ka~ovu, Skubanovu, u~itelqom Semanom... Pameta i svo<h bulo v{e lwgko, kras{u profesix od {kolyroh, bo u~ela dr Kolbasa, Nadu Vislavski, odatu Satej, u~itelqskej, som nw mogla vibol, i Ynka Homu, redaktoroh u Radio Novim Sadze, Mabrac. Vona obogacuw, bo dzeci v{e polni ener}i<, |iri, max velqo ide<... Tota profesiy i obovyzuw kaMAM NA[L<DN<KOH `dogo peda}o}a trasovac dobru dragu – Po mo>h {l>doh po{li i dva mojo dzivki, Мария и na samim po~atku pri {kolyrovi. SaОленка, a nw{ka i trojo mojo unuki zakon~eli za protisfakcix do`iwce tedi ked na fesoroh – Nataliy, htora u keresturskej ]imnazi> viul<ci stretnwce svojogo dakedi{nqoklada matematiku, a togo xniy, za profesora an}lijgo {kolyrika u` yk uspi{nogo i skogo yzika zakon~el i moj unuk Viktor u Novim Sadobrazovanogo ~loveka – gvarela u~ize. U An}li> profesorka matematiki i moy unuka Stetelqka Melaniy Plan~ak. faniy. Mam na{l>dn>koh i u svo>h {kolyroh, teraz u` За свою витирвалу роботу у просвити mo`ebuc nw pametam {ickih, alw u Petrovcoh za u~iучителька Мелания Планчак достала telqku {e {kolovali vel>, ta i Natalия Duda{, вецей припознаня и награди, а нєшка nw{ka odata Gnatko – gvari u~itelqka Melaniy. жиє у Руским Керестуре, у своїм родVel> orahovski {kolyre u~~itelqku Plan~akovu i nw{ka spominax ним валалє. Mariy Afi~

MIHAL FA, KRUPAR ZOZ KOCURA

KED STAROSC I RADOSC Ba~i Mihal bul na svadzboh {ickih svo>h {escerih unu~atoh, a` i wdnej praunuki. Gvari `e bi lxbel do`ic i svadzbu golwm wdnogo ~ukununu~eca. Nwdavno preslavel svoj 94. rodzeni dzenq Dok ~lovek mladi, abo u najlwp{ih rokoh, spisok |e{l<vih pod<joh dlugoki. Ked ostarew i ked u svo<m obiscu prebuva najvek{u ~asc `ivota, tedi naj|e{l<v{a pod<y ked {e u jogo obiscu zidu jogo najmil{i, jogo fameliy. Dok tempo `ivota nw bul taki {vidki yk nw{ka, famelijni stretnuca buli ~astej{i. Nw{ka treba `e bi {e “poskladali vel< koco~ki” `e bi {e cala fameliy pozberala u obiscu svo<h starih. Na`alq, vel<m take famelijne stretnuce ostanw nwvitvorene `adanw. Ba~i Mihal Fa, dakedi{n< kocurski krupar, taki problemi nw ma, bo {e jogo najbl<z{i starax o n<m i obihodza go. Ka`dogo roku, 29. septembra, patra `e bi {e poshodzeli u Mihalovim obiscu i `e bi mu {icki vwdno povin~ovali rodzeni dzenq. Togo roku im {e udalo pozberac {e u skoro kompletnim sostave. Velqke obisce bulo polne tih htori svojogo oca, d<da, pramd<da i ~ukund<da lxby i po~itux, i htorih ba~i Mihal najvol< na {vece. Nw znali an> yk w, an> dze w Mihal Fa {e narodzel 29. septembra 1919. roku u Ruskim Keresture, a ked napolnwl 19 roki, zapatrel {e do krasnej su{edi Amalki Ivanovej i nwodluga {e pobrali. Mladi, polni lxbovi i scelosci, po~ali vredno ro-

bic, ta u Keresture otvoreli kruparu. Iducogo roku im {e narodzela per{a dzivka, Femka, i to im dalo i|e vecej dzeki robic i }azdovac. Medzitim, Druga {vetova vojna zastanovela `ivot u calej Evropi, ta i u Keresture, a kapitulaciy Kralqovini Xgoslavi< ba~ika Mihala zalapela u Skopx. Na |esce, otamalq {e vracel domu i fameliy oznova bula vwdno. Roku 1943. narodzela {e i druga dzivka, Mar~a. Oznova |esce u fameli< alw, na`alq, po{vidko go zamenwl smutok i strah. Mihala yk i vel<h Keresturcoh, odvedli na primu{uxcu robotu do Nwmeckej. Po konwc vojni, jogo fameliy o n<m, tak povesc, n<~ nw znala. Ostali im lwm molitvi `e bi {e `ivi i zdravi vracel domu. Z Kerestura po{li do Kocura Kapitulacix Nwmeckej ba~i Mihal do~ekal na siveru, pri Baltickim morx. Otamalq, zoz }rupu zarabrovanih zoz Xgoslavi<, pe{o ru{el domu. Konw~no, posle daskel<h me{acoh, z molitven<kom u rukoh, scigol do svojogo Kerestura. \e{l<vi `e {e {icko dobre zakon~elo, Amala i Mihal predlu`eli robic i }azdovac, a 1946. roku {e nadumali presel<c do Kocura dze otvoreli kruparu. U Kocure im {e narodzel sin Mihal, alw na <h velqku `alosc, i|e yk dzecko umar. Dziv~ata rosli i dorosli za odavanku. Femka {e odala do Skubana, a daskelqo roki poznwj{e, Mar~a do Capa. Krupara robela po drugu polovku osemdze{atih rokoh pre{logo viku ked ba~i Mihal po{ol do penzi<. ^asto znal povesc `e mu Bog podaroval dobrih `ecoh. [escero unu~ata ~asto hodzeli do babi i d<da pomagac, a voni im v{e daco porihtali. Yk fameliy,

~asto {e shodzeli. Na zabiva~ki i na {veta, okreme na Mihala, u babi i d<da {e poshodzela cala fameliy. Robelo {e, radzelo i frantovalo, a roki prehodzeli. Baba Amala i d<do Mihal postali prambaba i prad<do. A vec, 2002. roku, andy Amala {e preselwla do vi~nosci. Ba~i Mi- Ba~i Mihal Fa (у окулярох) zoz свою famelию на свой 94. родзени дзень hal ostal bez pari, alw nw ostal sam. A na rodzeni dzenq ba~ika Mihala, zi{li Od tedi u jogo obiscu v{e dahto od jogo {e skoro {icki jogo najbl<z{i. Na stolw najbl<z{ih. bula i torta, i {icko in{e co {e za taki Ba~i Mihal zdravi, lxbi dobre powsc, preslavi rihta. Na daskelqo zavodi u o~oh l<karoh i l<ki nw lxbi, a i|e i nw{ka popiw ba~ika Mihala {e zyveli slizi. Per{i pre pogarik-dva dobrej palwno~ki. Na`alq, nw radosc `e su {icki vwdno, alw i `alq `e vidzi i nw barz ~uw, tak `e mu u obiscu ka- {icko toto nw mogla do`ic i jogo para, andy `dodnqovo potrebna pomoc. Totu pomoc ma, Amala. bo wst hto {e o n<m starac i pomagaц. Ba~i Mihal bul na svadzboh {ickih unuDo cerkvi ba~i Mihal u` nw hodzi, alw {e ~atoh i wdnogo praunu~eca. Drugi svadzbi porydnw modl<. Go~ nw vidzi ~itac, dok {e praunu~atoh |e{l<vi preprovadzel doma. modl< u rukoh trima molitven<k, gevtot co go, Gvari `e bi lxbel do`ic svadzbu golwm po jogo slovoh, `ivogo i zdravogo privedol wdnogo svojogo ~ukununu~eca. To mu `ada i z vojni }u jogo najmil{im. “Ruske slovo” htore porydnw dostaval i ~ital dok go o~i slu`eli. Bogati ~lovek Co povesc posle takogo priwmnogo stretOkrem dzivkoh, `ecoh, {escerih unu~a- nuca, okrem togo `e ba~i Mihal Fa, kocurtoh, ba~i Mihal do`il i 11 praunu~ata i ski krupar, naisce bogati ~lovek. Nw pre sedmero ~ukununu~ata, od htorih ostatnw, mawtok, alw pre krasni roki htori do`il, a sedme ~ukununu~e, narodzene nwdavno, lwm najbar`ej pre famelix htora u starosci dzenq posle d<dovogo 94. rodzenogo dny. v{e zoz n<m. Silvester Dorokhazi


LXDZE, ROKI, @IVOT/SPORT

1. NOVEMBER 2013.

13

STRETNUCE Z NA[IMA U^ITELYMI ZA DUNAJOM

LXBELA U^ITELQSKU ROBOTU U~itelqka, Ceciliy Gargaj po~al robic u Ba~incoh, a vec u Rajovim Selu. Lxbela ruski {pivanki, tanci i krasne slovo, i totu lxbov preno{ela na svo>h {kolyroh. Skoro dvacec roki, popri klasnej nastavi, vodzela i godzini pestovany ruskogo yzika i nacionalnej kulturi U~itelqka Ceciliy Gargaj narodzena u Kocure 1928. roku. Posle zakon~enej u~itelqskej {koli pejdze{atih rokoh pre{logo storo~a, Ceciliy {e odala za panoca Vladimira Gargay do Rajovogo Sela, alw yk u~itelqka per{e po~ala robic u Ba~incoh. Go~ od tedi pre{li vel< roki, u~itelqka i|e v{e dobre pameta per{i dn< u tim valalw: – Dzenq ked me ocec na ko~u privezol do Ba~incoh, n<}da nw zabudzem. Znam `e bula di`d`ovna w{enq, a blata po kolwna. [kolyre me vipatrali, a buli vis{i odo mnw. Tri dn< som, bome, plakala, alw viboru nw bulo. Robic {e mu{elo. Dn< prehodzeli wden za drugim, ta som pokus zvikla na novi {tredok i lxdzoh u n<m. Barz velqo mi pomogla u~itelqka Mariy Kop~anski, odata Raki~, naisce velqo `e toto nw mo`em zabuc – pameta Ceciliy.

Ti` tak u~itelqka dobre zapametala macerovo slova i `adanw dok bula i|e {kolyrka u osnovnej {koli: „Cecilijo, ti {e ma{ viu~ic za u~itelqku!“ U~itelqka gvari `e ked {e dzekedi vnoci zobudzi, i|e v{e ~uw odguk tih slovoh `ivotnogo dragokazu i yke{ zadovolqstvo `e spolnwla maceOSTANW rov son. NAVIKI U Ba~incoh ZAPISANE... Ceciliy slu`bovala od Za svox plodnu, 1949–1955. rok. ri`norodnu i uspiZa tot ~as nw bula {nu robotu yk pravlwm u~itelqka, diva narodna u~ialw z dopomogu telqka, Ceciliy drugih prosvitCe ci liy Gar gaj Gargaj dostala venih robotn<koh, cej pripoznany od yk i lxdzoh, or}anizovala htorih wj okreme va`na diri `ni kul tur ni aktivnoploma „Najmil{i u~itelq ”. sci. Ked {e oda la, tri roDostala x 1979. roku na predkladanw wj buv{ih {kolyroh ki ~ekala robotu, alw wj toto nw zavadzalo `e bi od zoz Ba~incoh. per{ogo dny u Rajovim

KARATISTA MARTIN ^IZMAR Z VERBASU

NAJLWP[I U KATOH U SVO<M VOZROSTU Martin ^izmar pred dvoma ti`nymi osvowl per{e mesto na {vetovim zmagax u karateu u disciplini kata individualno od 8 do 9 roki. U tej disciplini bulo kolo 30 zmagatelqoh. – Barz som mal velqku tremu pred zmaganqom, alw vona nwstala ked som vi{ol ukazac co znam – gvari Martin. Martin trenira karate u` dva i pol roki, a svox per{u metalix dostal pred dvoma rokami. Teraz ih ma kolo dvacec. Jogo talant oba~el per{i trener Jovan Sabo, a teraz ma i|e wdnogo trenera htori mu barz velqo pomaga, Marka Markovi~a. – Mam trenin}i tri raz do Martin ^izmar zoz trenerom ti`ny, a pred zmaganqom treniram Jovanom Sabo ka`di dzenq – gvari Martin. Martin hodzi do trecej klasi O[ “Petar Petrovi~ Nw}o{” u Verba{e, a pred me{acom po~al {e pririhtovac nw lwm za disciplinu kati, alw i za disciplinu borbi. Togo vikenda u Verba{e Kup Vojvodini, dze {e Martin budze zmagac u disciplinoh kata individualno i ekipno i u borbi ekipno. U bl<z{ej budu~nosci sebe vidzi yk i seniorskogo {ampiona, a vec i planetarnogo. G. P.

BA^KA RUKOMETNA LI]A

PLANOVANE PORA@ENW Kly>~evo – Rusin 37:27 (18:13) KLY<^EVO: Sportsko-rekreacijni center, patra~oh kolo 50. Sudijove: ^abai (^ervinka), ]lumac (^onoply). Sedem meteri: Kly>~evo 2 – 1, Rusin 2 – 2. Viklx~eny: Kly>~evo 12, Rusin 10 minuti. RUSIN: Plan~ak, Bu~ko, Budimski (1), Seman (8), Rac (2), Stoynovi~, Boynovi~ (5), Gerbut (5), Regak, Salak (4), Homa (2), Piro`ek. Rukometa{e Rusina u Kly<~eve baveli nwkompletni, bez svo<h najlwp{ih bavy~oh, }olmana Milinkovi~a i }ol}etera Mudriy, ta {e lwp{i rezultat u Kly<~eve nw moglo an< o~ekovac, go~ {icki bavy~e Rusina dali svoj maksimum. [l<duxcogo vikenda, u 10. kolw, Rusin doma{n< ekipi ]rafi~ara zoz Bezdanu. V. S.

Selu robela zoz mladima na pestovanx nacionalnej kulturi. Tricec roki, a` po 1988. rok, bula tota htora zoz svo<m prikladom i robotu, yk u nastavi tak i u dru`tvenih or}anizacijoh, rozvivala lxbov }u ruskej {pivanki, tancu i krasnomu slovu. Zoz svo<ma {kolyrami nastupala na ri`nih U~itelqka Ceciliy Gargaj (u smotroh, a nasampredz na manifestacijoh u stredku) zoz ruskima dzivkami na svadzbi u Ba~incoh Petrovcoh i Miklo{evcoh. Zohabela velqki {l<di i {lwbodno mo` povesc `e spada do {ora na{ih najvizna~nwj{ih u~itelqoh. Toto na{o stanovisko potverdzuw i fakt `e u~itelqka bula vecej raz nagradzovana. Nw{ka `iw yk penzionerka u Rajovim Selu. Dxra L>kar

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A VERBAS–@ABELQ–TITELQ

KALINI^ PRINWSOL POBIDU KOCURCOM Iskra – Wdinstvo (]ospod>nci) 2:0 (0:0)

Stadion Iskri. Patra~oh kolo 100. Hvily i teren idealni za bavisko. Sudijove dobri. Strilci za Iskru: Serdar u 47. minuti i Damyn ]uba{ u 85. minuti. Bavy~ zmagany Jovica Kalini~ (Iskra) ISKRA: Kalini~, Drly~a, Vlahovi~, Kolwsar, Ruskovski, Vay}i~, Serdar, @ivkovi~, Kra>novi~, Damyn ]uba{ i Eri. Do baviska vo{li Cap i @elqko Mal>k. U pozarydovim kolu Medziop{tinskej fodbalskej li}i Verbas–@abelq–Titelq, kocurska Iskra na svo<m terenu do~ekala Wdinstvo zoz ]ospod<ncoh. U per{im pol~asu bavisko bulo rovnopravne, obidva ekipi mali daskelqo nagodi za }ol, bavy~ Iskri @ivkovi~ pocilqoval stativu, alw }oli nw bulo. Nakadzi po~ala druga ~asc baviska, odli~ni Serdar vihasnoval asistencix Kra<novi~a i dal per{i }ol za Iskru. Posle togo }olu iniciytivu prev`ali gosci i {orovali {e opasni akci< pred }olom Kocurcoh, alw Kalini~ odli~no branwl i za~uval prednosc svowj ekipi. Pred koncom zmagany Iskra {e o{lwbodzela pricisku goscoh i u 85. minuti Kocurci dali svoj drugi }ol. Kra<novi~ odli~no vivedol korner, a Damyn ]uba{ efektno poslal labdu do mre`i Wdinstva. Zmaganw bulo odli~ne i, co barz va`ne, fer i korektne, a Wdinstvo {e ukazalo yk odli~na ekipa. U ekipi doma{n<h {icki bavy~e dobre baveli, alw {e okreme vikazal }olman Jovica Kalini~ i {lwbodno mo` povesc `e von prinwsol pobidu svowj ekipi.

FK “Proleter” (Ravno Selo) – FK “Iskra” 1:1 (0:0) Stadion u Ravnim Selu. Patra~oh kolo 200. Sudijove podli. ]ol za Iskru dal Serdar u 55. minuti. ^erveni karton Eri (Iskra) u 75. minuti. ISKRA: Kalini~, Drly~a, @ivkovi~, Kolwsar, Ruskovski, Vay}i~, Serdar, Dwdovi~, Kra>novi~, Damyn ]uba{ i Eri. Do baviska vo{li Duki~, Xr~uk i Nikoli~. Zoz ~e`kogo goscovany u Ravnim Selu, Iskra prinwsla bod zoz ~im bi Kocurci trebali buc zadovolqni. Medzitim, po tim co bulo vidno na terenu, Iskra zaslu`ela {icki tri bodi. Ked bi Kocurci baveli lwm prociv Proletera, tri bodi bi pri{li do Kocura, medzitim ked {e bavi i prociv sudijoh, tedi i bod uspih. Ked pred daskelqo sezonami Iskra pobedzela Proleter, preco {e von nw plasoval do vis{ej li}i, Ravnoselci {e na nwsportski sposobi vimsca Kocurcom. Tak bulo i vnwdzelx. U per{im pol~asu nw bulo }oli, same zmaganw bulo interesantne, alw atmosfera bula naparta, tak povesc na gran<ci incidenta. U polovki per{ej ~asci zmagany sudiy dosudzel penal za Proleter htori vipatra lwm von vidzel. Na |esce Kocurcoh, bavy~ doma{n<h premahnul cali }ol. Dakus poznwj{e, sudiy nw dosudzel o~iglydni faul za Iskru i ~len upravi Iskri Vladimir Cap, yk slu`beni predstavitelq Kocurcoh, protestoval pri dele}atovi. U tim go fizi~no napadla osoba zoz rukovodstva Proletera i pri{lo do naisce bridkih scenoh.

Jovica Kalini~

Duhi {e zmireli a` ked policiy intervenovala i u per{i ~as Kocurci nw sceli predlu`ic zmaganw. Posle kratkogo pretargnuca, Kocurci precenwli `e za{ lwm lwp{e nw pretargovac zmaganw i vono predlu`ene, a do konca per{ogo pol~asu nw bulo incidenti i obidva ekipi mali po dva-tri nagodi. U drugim pol~asu Iskra po~ala ofanzivno i u 55. minuti najlwp{i bavy~ Iskri tej w{en<, Serdar, dal }ol. Posle togo }olu, doma{n< {e trudzeli na v{el<yki sposob golwm viwdna~ic i to im {e u 70. minuti udalo, alw dzekuxci velqkej sudijovej pomoci htori nw piskal ofsajd. Po konwc, zmaganw bulo naporne i polne ne}ativnej ener}i< htora gro`ela `e eksplodira. U 75. minuti Eri dostal drugi `ovti karton i po konwc zmagany Iskra bavela zoz bavy~om menwj, alw dzekuxci, znova, odli~nim odbranom Kalini~a i odli~nomu bavisku calej ekipi rezultat ostal 1:1. Posle 12. kola Iskra ma 19 bodi i nahodzi {e na 8. mesce. Iducej nwdzel< u Kocure budze goscovac Gajduk zoz ]ardinovcoh, a zmaganw po~nw na 14 godzin. S. Dorokhazi

OTRIMANE OBEGOVANW ZA [KOLYROH

NAJUSPI[NWJ[I DOSTALI PRIPOZNANY U or}anizaci< ^ervenogo kri`a i Ustanovi za fizi~nu kulturu i sportsku rekreacix “Partizan” z pomocu soor}anizatoroh na terenu FK “Wdnota” otrimane obegovanw pod nazvu “Obegovanw za |e{l<v{e dzecintvo”. Spomuta tradicijna sportska manifestaciy mala buc otrimana i|e u ramikoh “Dzecinskogo ti`ny”, alw {o to tedi nw udalo pre nwvigodnu hvilx. Na obegovanx po kate}orijoh u~astvovali najmlad{i zoz Pred{kolskej ustanovi “Wlica Stanivukovi~ [ily”, yk i zoz osnovnih i {tredn<h {koloh zoz {idskej op{tini. Za troh najlwp{ih zmagatelqoh u ka`dej kate}ori< obezpe~eni metal< i podzekovany, a {icki {e po~asceli i z lakotkami htori obezpe~eli sponzore. Skorej po~atku zmagany {ickih u~a{n<koh privital Vuydin Vasi~, Vl. D>. ~len Op{tinskej radi zadlu`eni za sport i mlade`.

DOMA[N< OPRAVDAL LIDERSKI RENOME FK “Be~ej 1918” – FK “Ba~ka 1923” 2:0 (2:0) Be~ej: stadion FK “Be~ej 1918”, patar~oh kolo 100. Sudiy: ^ulum ([ajka{). @ovti karton zoz ekipi Ba~kej dostal Ru`i~. BA^KA: Kalajd`i~, Ynkovi~, ^irin, Dxrd>~, Erdelyn, Markovi~, Mu{icki (Klisara), Ru`i~, Mati~, Panti~, Bo}danov. U` na samim po~atku zmagany, zoz podozrivogo, alw dosudzenogo penalu, doma{n< dali per{i }ol. Bulo to u {estej minuti zmagany. Dxrdqov~anw {e nw pridali i mali 3 dobri nagodi za }ol, raz pocilqovali i gredu, alw {e im nw udalo virovnac rezultat. Nwvihasnovani nagodi htori mali fodbalere Ba~kej, stvoreli nagodi i doma{nwj ekipi. Zoz wdnej efikasnej kontri, doma{n<m {e udalo dac i|e wden }ol.

U drugim pol~asu najvecej {e bavelo na {tredku terena i bulo bez velqo nagodi za }oli. Doma{n<m {e zoz iskusnim baviskom i dobru ohranu udalo za~uvac rezultat i bodi. Ba~ka nw mogla najsc ri{enw za taktiku doma{n<h, ta tot rezultat ostal po konwc zmagany. Posle togo zmagany, FK “Ba~ka 1923” ma 20 bodi i nahodzi {e na osmim mesce na tabl<~ki. Rezultati po selekcijoh: pionire (mlad{i) – FK “Ba~ka 1923” – FK “Vojvodina” (B. ]radi{te) 14:4 (7:3); pionire (star{i) – FK “Kridla kra<ni” (B. Palanka) – FK “Ba~ka 1923” 4:2 (2:1) i veteranw – FK “Ba~ka 1923” – FK “Mladost” (B. Yrak) 4:1 (3:0). Na nwdzelx Ba~ka na svo<m terenw do~ekuw ekipu FK “Wdinstva” zoz Ba~kogo Petrovogo Sela. S. P.


14

SPORT/INFORMATOR

MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A ZOMBOR

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW

SU[EDNI DERBI DOSTALI KERESTURCI FK “Rusin” – FK “Panoniy” 3:2 (1:1)

Ekipa FK “Rusin”

RUSKI KERESTUR: stadion FK “Rusin”, patra~oh 200, sudiy Raki~ (Apatin). ]oli dali: Bukejlovi~ u 43, B. Brankovi~ u 49. i Orsa} u 88. minuti za Rusin. @ovti kartoni pri Rusinovcoh dostali: ^ernok, Orsa} i Barna. RUSIN: @. Oros, ^apko, Golik, ^ernok, Barna, Pavlovi~, B. Oros, Nadq (Kukolq), Bukejlovi~, B. Brankovi~, Ku`i~ (Orsa}) Su{edni derbi Rusin – Panoniy zoz Lalitx opravdal o~ekovany naviy~oh. Dinami~ne zmaganw u kotrim Rusin napadal, a Panoniy {e prej} {vidkih kontroh i iskusnogo Vladimira Valenti uspi{no “branwla”. Zoz wdnej takej kontri i gri{ki uz{ej ohrani Rusina, Panoniy dala }ol. U` u {estej minuti zmagany Valent {e “u{ejtal” do }olu. Nwodluga potim, isti bavy~ i|e raz {e pre{ejtal kolo ohrani Rusina, alw na |esce nw dal }ol. Pred konwc zmagany Nadq mal idealnu nagodu za }ol, alw z bl<zka pocilqoval odli~nogo }olmana goscoh S. Stoynovi~a. Lwm minutu poznwj{e Rusin virovnal rezultat. B. Oros urucel labdu z pravogo boku oprez }olu goscoh, a iskusni Bukejlovi~ shopno dal }ol. U drugim pol~a{e Brankovi~ wdnu odbitu labdu prilapel z l<vogo boku i vona na zaprepascenw goscoh zakon~ela u pravim kutu. Bulo to 2:1 za Rusin. Potim u 53. minuti Boyn Brankovi~ zoz podobnim bicom pocilqoval stativu. Posle togo nastupel period zacihu i pri fodbaleroh i pri naviy~oh. Prava drama nastala u 86. minuti ked Valent scekol ohrani Rusina i virovnal rezultat na 2:2. Minutu poznwj{e Damir Orsa} z odli~nim bicom z l<vogo boku do procivnogo kuta prinwsol pobidu Rusinovi zoz 3:2. Bul to najkras{i }ol na zmaganx. U {l<duxcim, 13. kolw, Rusin goscuw u Ba~kim Mono{toru. V. S.

OP[TINSKA FODBALSKA LI]A [ID

BIKI^ANW NWRI[ENO PROCIV OMLADINCA U ostatn<m, dzevytim kolw w{enqskej ~asci per{enstva u Op{tinskej fodbalskej li}i [id, OFK “Biki~” doma bavel 1:1 prociv Omladinca. U drugih zmaganqoh Borec doma stracel prociv Gran<~ara 1:2, berkasovski Srimec ti` doma stracel 0:6 od vodzacogo Wdinstva, a Bratstvo i OFK “Bin}ula” baveli 1:1. [lwbodna bula ekipa Wdnoti zoz [idu. Na koncu w{enqskej ~asci Wdinstvo osvowlo per{e mesto z 22 bodami, OFK “Biki~” druge zoz 17, Wdnota treca zoz 14, a OFK “Bin}ula” na {tvartim mesce zoz 13 bodami. Piyte Bratstvo i {esti Gran<~ar max po 10 bodi, sedmi Omladinwc ma sedem, osmi Borec ma tri, a ostatn<, dzevyti Srimec ma lwm dva bodi. U 10. kolw u yrnwj ~asci per{enstva iducogo roku, OFK “Biki~” budze bavic prociv Wdnoti, Bratstvo prociv Wdinstva, Srimec budze bavic prociv Gran<~ara, Borec prociv Omaladinca, a {lwbodna budze ekipa OFK “Bin}uli”. Dodajme i `e u Drugej srimskej li}i – }rupa Zahod OFK “Ba~inci” baveli doma 1:1 prociv Borca ti` u 10. kolw i `e zaberax 11 mesto (od 14 ekipoh) z osem bodami. U 11 kolw Ba~in~anw budu bavic prociv Sindwli~u z ]ibarcu. Vl. D>.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta No{itelq prowkta “Telekom Serbiy” a.d., Takovska 2, Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “VETERNIK-STADION-194, NSU194”, u ul<ci Petra Ko~i~a ~islo 12, u Veterniku, na katasterskej parceli ~islo 1671, K. O. Veternik, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

o prinw{enim ri{enx o potrebi precenqovanx vpl>vu i odredzovanx obsygu i zmistu studi> na `ivotni {tredok prowkta Vibudov benzinskej stan>ci – “Novi Sad I” Podpriwmstvo “DENEZA M IN@INWRIN]” zoz Beo}radu, Bulevar Mihaila Pupina 115 ], po ovlascenx No{itely Prowkta “NAFTNA INDUSTRIY SERBI>” A.D. Novi Sad, Narodnogo fronta 12, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta– Vibudov bezinskej stan<ci “Novi Sad I, u ul<ci Maksima Gorkogo ~islo 1, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 889, K. O. Novi Sad II, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 28. oktobra 2013. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-849/13 `e potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok i zoz htorim odredzeni obsyg i zmist studi<. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10, pasus 4. i 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi Podprimwstva “DENEZA M IN@INWRIN]” zoz Beo}radu, Bulevar Mihaila Pupina 115 ], po ovlascenx No{itely Prowkta “NAFTNA INDUSTRIY SERBI>” A.D. Novi Sad, Narodnogo fronta 12, za odlu~ovanw o potrebi precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – Vibudov benzinskej stan<ci “Novi Sad I” prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt Vibudov benzinskej stan<ci “Novi Sad I, u ul<ci Maksima Gorkogo ~islo 1, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 889, K. O. Novi Sad II, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta NAFTNA INDUSTRIY SERBI>” A.D. Novi Sad, Narodnogo fronta 12 (u dalq{im tekstu: no{itelq prowkta), potrebne precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. Odredzuw {e `e No{itelq Prowkta, Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – Vibudov benzinskej stan<ci “Novi Sad I”, u ul<ci Maksima Gorkogo ~islo 1, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 889, K. O. Novi Sad II, Gorod Novi Sad u poglydze obsgu i zmistu virobki u skladze zoz ~lenom 17. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 69/05). Studiy o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok okreme mu{i mac {l<duxce: – miri htori obezpe~a zmen{anu emisix zagadzenih materijoh u vozduhu u skladze zoz Zakonom o za|iti vozduhu (“Slu`beni novini RS”, ~s. 36/09 i 10/13) i drugima va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc; – miri htori obezpe~a `e postuanw zoz odrutnima vodami i kvalitet odrutnih vodoh budu u skladze zoz Zakonom o vodoh (“Slu`beni novini RS”, ~s. 30/10 i 93/12) i drugima va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc; – miri htori obezpe~a za|itu pod`emnih vodoh i `emoh; – miri htori obezpe~a `e upravynw zoz odrutkami budze u skladze zoz Zakonom o upravynx zoz odrutkami (“Slu`beni novini RS”, ~s. 36/09 i 88/10); – miri za|iti `ivotnogo {tredku u ceku pririhtuxcih robotoh na lokaci<; – planovani obwkt nwobhodno arhitektonski i hortikulturno prilagodzic nwpo{trednomu okol<sku; – miri za|iti od mo`l<vih nw|escoh i miri za odklonqovanw po{l<dkoh u slu~ax udesnih situacijoh; – predvizdic sposob postupany i miri htori {e prede`nx u slu~ax vimescovany i po prestavanx roboti obwkta; – predvidzic i opisac programu provadzeny harakteristi~nih za}adzuxcih materijoh za predmetni prowkt na kvaliteta vozduha, vodi i `emi.

OBGRUNTOVANW Podprimwstva “DENEZA M IN@INWRIN]” zoz Beo}radu, Bulevar Mihaila Pupina 115 ], po ovlascenx No{itely Prowkta “NAFTNA INDUSTRIY SERBI>” A.D. Novi Sad, Narodnogo fronta 12, podnwsol tomu or}anu porydnu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – Vibudov benzinskej stan<ci “Novi Sad I, u ul<ci Maksima Gorkogo ~islo 1, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 889, K. O. Novi Sad II, Gorod Novi Sad. Zoz predmetnim prowktom planovanw postavynbw su~asnih rezervoaroh za gorivo i to: {tiri rezervoari vkupnwj velqkosci 160 kubni meteri (4h40 meteri kubni) i pod`emni ~el<~ni rezervoar za TN] kapaciteta 30 meteri kubni. Zoz prowktom predvidzeni i drugi provadzaci zmisti. Lokaciy i namena prowkta, u skladze zoz Ri{enqom zoz htorim {e vidava lokacijne do{lwbodzenw ~islo V-353-345/13 od 5. septembra 2013. roku htori vidala Gorodska uprava za urbanizem i bivatelqni roboti Gorodu Novogo Sadu. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “Per{a vojvodynska bri}ada”. U zakonskim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Posle rozpatrany vimogi no{itely prowkta i podatkoh o predmetnej lokaci<, harakteristikoh i precenqovanx mo`l<vih vpl<voh navedzenogo prowkta na `ivotni {tredok, a maxci u oglydze, `e predmetna benzinska stan<ca ma kapacitet vek{i yk 100 kubni meteri i mo`e mac zna~nwj{i vpl<v na `ivotni {tredok-to~ka 14. podto~ka 13. Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08), tot or}an u skladze zoz ~lenom 10. pasus 4. Zakona o precenqovanx vpl<vu odlu~el `e potrebne precenqovanx vpl<vu. Zoz ~lenom 10. pasus 5. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni “{tredok, predpisane `e zoz odluku zoz htoru {e utverdzuw `e potrebne precenqovanw vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok, nadlw`ni or}an mo`e odredzic obsyg i zmist studi< o precenqovanx vpl<vu, co u tim slu~ax i zrobene. Zmist Studi< o precenqovanx vpl<vu definovani zoz to~ku 2. dispozitiva togo ri{eny a pri~ini za odredzovanw obsygu i zmista studi< o precenqovanx vpl<vu prowkta utverdzovanw i vrednovanw mo`l<vih po{trednih i nwpo{trednih vpl<voh roboti obwktoh na `ivotni {tredok na predmetnej lokaci< i wj okol<sku yk i utverdzovanw i predklad miroh zoz htorima {e mo`l<vi ~kodl<vi vpl<vi cekom roboti obwkta mo`u zoprec, zmen{ac i odklon<c. Ked {e utvredzovalo obovyzni ~asci htori Studiy mu{i mac (to~ka 2., pasus 2.) tot or}an {e okreme rukovodzel zoz zakonskim na~alom (prevenciy i predostro`nosci) `e ka`da aktivnosc mu{i buc planovana i zaprovadzena na sposob `e, medzi in{im predstavy najmen{i rizik za lxdske zdravw ta preto potrebne zoz Studix dokazac `e za predmetni prowkt budze primenwna najlwp{a rozpokladuxca tehnoilo}iy, tehn<ka i oprema. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.

1. NOVEMBER 2013. Na osnovu odluki Nacionalnogo sovitu ~islo 189-00-4/11 od 17.09.2011. roku, Praviln<ka o dodzelqovanx stimulacijoh i nagradoh u formi stipendijoh ~islo 189-4/11, Odluki o vimenki Praviln<ka o dodzelqovanx stimulacijoh i nagradoh u formi stipendijoh ~islo 114-4/12 od 30.06.2012. roku i Odluki o finansijnim planu Nacionalnogo sovitu ~islo 54-04/13 od 28.03.2013. roku NACIONALNI SOVIT RUSKEJ NACIONALNEJ MEN[INI rozpisuw

KONKURS za dodzelqovanw nagradoh u formi stipendijoh u {kolskim 2013/2014. roku Nacionalni sovit dodzelxw vkupno do 5 nagradi u formi stipendi< za najlwp{i uspih studentom 3. i 4. roku Oddzelwny za rusinistiku Filozofskogo fakulteta u Novim Sadze. Pravo konkurovac max studenti htori vipolnxx {l<duxci usloviy: – `e su der`avynw Republiki Serbi< – `e su mlad{i od 27 roki – `e im prosek ocenoh najmenwj 8,50 Potrebna dokumentaciy: – molba za dostavanw nagradi/stipendi< – uverenw o upisanim trecim abo {tvartim roku fakultetu – uverenw o polo`enih ispitoh u predhodnih rokoh zoz prosekom ocenoh – kopiy dokumentu htori potverdzuw der`avynstvo (uverenw o der`avynstvu, vivod z mati~nej kn<`ki rodzenih, kopiy paso{u...) – fotokopi< nagradoh zoz zmaganqoh i konkursoh Konkurs otvoreni od 1. po 15. november 2013. roku. Zoz molbu prilo`ic potrebnu dokumentacix, kontakt adresu i ~islo telefona. Nwblago~asovo priyvi {e nw budze rozpatrac. Priyvi zoz kompletnu dokumentacix posilac na adresu: Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini, Fru{kogorska 64, 25233 Ruski Kerestur Tel. 025/705-222; 705-333.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan>ci mobilnej telefoni> “^enej 1 – NS198, NSU 198” No{itelq prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta – baznej stan<ci mobilnej telefoni< “^enej 1 – NS198, NSU198”, u ul<ci Vuka Karad`i~a 185, u ^enex, na katasterskej parceli ~islo 219/1 K. O. ^enej, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 25. oktobra 2013. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-883/13, `e nw potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 6. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “^enej 1 – NS 198, NSU198”, prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt baznej stan<ci mobilnej telefoni< “^enej 1 – NS198, NSU198”, u ul<ci Vuka Karad`i~a 184, u ^enex, na katasterskej parceli ~islo 219/1, K. O. ^enej, Gorod Novi Sad no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d., Beo}rad, Takovska ~islo 2, nw potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok. 2. No{itelq prowkta {e obovyzuw `e – prowkt viviedze u skladze zoz prilo`enu dokumentacix; – obezpe~i per{e vipitovanw urovny elektroma}netnogo poly i `e obezpe~i periodi~ni vipitovany posle pu|any `ridla do roboti na lokaci< baznej stan<ci mobilnej telefoni< “^enej 1 – NS198, NSU198” u skladze zoz Zakonom o za|iti od nejonizuxcogo zarjovany (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09) i va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc i `e podatki dostati z monitorin}om doru~ovala A}enci< za za|itu `ivotnogo {tredku, Gorodskej upravi za inspekcijni roboti Gorodu Novogo Sadu – Oblasc inspekci< za za|itu `ivotnogo {tredku i Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

OBGRUNTOVANW No{itelq Prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potre-

bi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “^enej 1 – NS198, NSU198”, u ul<ci Vuka Karad`i~a 185, u ^enex, na katasterskej parceli ~islo 219/1, K. O. ^enej, Gorod Novi Sad. Prowkt predvidzuw postavynw trosektornej antenskej sistemi GSM900 i UMTS. Za zakrivanw GSM900 obsgu budu {e hasnovac tri panel anteni Kathrein K80010203 (po wdna antena u ka`dim sektore). Za zakrivanw UMTS obsgu budu {e hasnovac tri panel anteni Kathrein K80010505 (po wdna antena u ka`dim sektore). Predvizdena konfi}uraciy primodava~a baznej stan<ci za sistemu GSM 900 2+2+2 a za UMTS 2+2+2. Anteni budu unaprymeni zoz azimutami 80 stupn< (per{i sektor), 170 stupn< (drugi sektor) i 270 stupn< (treci sektor) za sistemi GSM900 i UMTS. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “^enej”. U zoz zakonom predpisanim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Lokaciy i namena prowkta, u skladze zoz Informacix o lokaci< ~islo V-353-38/13 od 17. aprila 2013. roku, htori vidala Gorodkska uprava za urbanizem i kvartelqni roboti Gorodu Novogo Sadu. Zoz uvidom do dokumentaci< htora doru~ena zoz vimogu, po zaprovadzenim postupku rozpatrany vimogi, tot or}an utverdzel `e {e prowkt nahodzi pod to~ku 12., podto~ku 13. – Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08). No{itelq prowkta prilo`el Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni< “^enej 1 – NS198, NSU198” ~islo zvitu 1303/13-170 AP, htoru virobela akreditovana Laboratoriy Instituta “Vatro}az” zoz Novogo Sadu. Zoz fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci za mobilnu telefonix “^enej 1 – NS198, NSU198” utverdzene `e toto `ridlo nw zoz svox robotu privedze po prekro~ovanw predpisanih gran<~nih vrednoscoh. Ked no{itelq prowkta postupi u skladze zoz usloviymi htori utverdzeni u to~ki 2. dispozitiva togo Ri{eny i ked {e vipo~itux Miri i usloviy za|iti `ivotnogo {tredku htori predvidzni zoz poglavjom 7.3. Fahovej oceni obterhovany `ivotnogo {tredku, robotu baznej stan<ci za mobilnu telefonix nw zna~nwj{e zagro`i `ivotnogo {tredku, odnosno urovenq elektroma}netnogo zarjovany budze u gran<coh do{lwbodzenogo. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.


1. NOVEMBER 2013.

15

INFORMATOR

OSTATN< POZDRAV Dny 21. oktobra 2013. roku zanav{e nas zohabela na{a mila supruga i mac

MARIY REGAK narodzena Rac (1959–2013) zoz Subotici

OSTATN< POZDRAV Dny 27. oktobra 2013. roku prestalo durkac {erco na{ej milej maceri, {vekri i babi

ANI GORNYK-KUHAR (1931–2013)

Pamytku na wj lxbov i dobrotu budu vi~no u svo>h {ercoh ~uvac dzivka Pavlina zoz suprugom Ynkom i dzecmi Vladimirom i Sofix, sin Zohabela {i nas naviki smutkovac za tobu. Pamytku na tvox lxbov i Miron i dzivka Mariy zoz suprugom Dxrom i dzecmi Ivanom i Mihadobrotu ~uvax suprug Xlin, sinove Dariyn i Boyn i mac i ocec ilom Spo~ivaj u mire Bo`im! Spo~ivaj u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV

OSTATN< POZDRAV

OSTATN< POZDRAV Dny 27. oktobra 2013. roku zanav{e nas zohabela na{a mila {estra i nina

OSTATN< POZDRAV Dny 23. oktobra 2013. roku nwspodzivano nas zohabel na{ mili

ANA GORNYK KUHAR narodzena Malacko (1931–2013) zoz Kocura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax brat Yroslav zoz suprugu Gelenku i dzeci Zvonimir i Tatyna Spo~ivajce u mire Bo`im!

ZVONIMIR NADQ (1966–2013) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo vi~no budu ~uvac sinove Boyn i Deyn zoz maceru Tanx Spo~ivaj u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV

U Novim Sadze 27. oktobra 2013. roku u 83. roku `ivota umarla Bratovi i ba~ikovi

MARIY REGAK narodzena Rac (1959–2013) zoz Subotici Po{la {i bez pozdravu, ciho i naglo, alw {i mi ohabela krasni pamytki kotri budzem ~uvac u svo>m {ercu. O`aloscena: nina Melana Siv~ova zoz Dxrdqova Spo~ivaj u mire Bo`im!

MARIY REGAK narodzena Rac (1959–2013) zoz Subotici ^e`ko veric `e {i po{la zanav{e. Vi~no ce budzem pametac i ~uvac u svo>m {ercu. O`alosceni: {estrin>ca Mar~a Kuzmova zoz famelix Spo~ivaj u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV

LXBOMIR SKUBAN BATA narodzeni u Dxrdqove (1950–2013) umar u Novim Sadze

ZVONKOVI (1966–2013) z Ruskogo Kerestura ANA GORNYK-KUHAR, pan>matka narodzena Malacko

Pohovana w na temetove u Kocure, 28. oktobra 2013. roku O`alosceni: brat Xlin, supruga Ana, dzivka Melita, `ec Aleksan- Brat ]eno zoz sinami Vanqom, Slavkom i Borisom Spo~ivaj u mire Bo`im! dar i unuk Ivan NA ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napoln> {e `alosni rok yk me zohabela moy mila supruga

OSTATN< POZDRAV Milej

ZVONIMIROVI NADQOVI (1966–2013)

Spo~ivaj u mire Bo`im! O`aloscena {estra Natka zoz famelix

OSTATN< POZDRAV Dny 21. oktobra 2013. roku zanav{e nas zohabel na{ mili suprug, ocec, `ec i {ov}or

DXRA XGIK (1949–2013) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo vi~no budu ~uvac i no{ic u svo>h {ercoh supruga Mar~a, sin Branko zoz suprugu Sandru, {vekra [tefka i nina Gan~a Nadqova Spo~ivaj u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Na svo>h rodi~oh

YROSLAVA [AJTO[ (1958–2012) z Ruskogo Kerestura Pamytku na wj lxbov i dobrotu naviki ~uva u svo>m {ercu suprug Joakim Spo~ivaj u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napoln> {e wden `alosni rok yk nas zohabela na{a mila mac i baba

YROSLAVA [AJTO[ (1958–2012) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax dzivka Tany, `ec Stevan i unuki Dayna, Monika i Kristiyn Spo~ivajce u mire Bo`im!

GAN^I Od {estrin>ci Natalki zoz fa- Od bratnyka Iva zoz suprugu Ksenix i sinom Petrom melix NA ZDOGADOVANW Dny 4. novembra 2013. roku napoln> {e wden `alosni rok yk nas zohabela na{a mila mac i baba

zoz Kuli

YKIM KOVA^ (1925–2011)

Pamytku na vas ~uvax sin Wronim, nwvesta [tefka, unuki @elqko i Nataliy zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV

ZVONIMIROVI NADQOVI (1966–2013) YROSLAVA [AJTO[ (1958–2012) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax sin Boris, nwvesta Radmila i unuka Viktoriy Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 29. ktobra 2013. roku napolnwl {e wden smutni rok yk po{ol do vi~nosci na{ mili brat

VELIMIR ^I@MAR (1936–2012) z Verbasu FEBRONA KOVA^ (1924–2008)

OSTATN< POZDRAV

Od bratnyka Sa{u zoz suprugu Sladx i sinom Markom

OSTATN< POZDRAV

ZVONIMIROVI NADQOVI (1966–2013)

S po~itovanqom i lxbovu u na{ih {ercoh ohabel {i nam lwm krasni pamytki na tvox dobrotu, krasni {pivany i |e{l>vi roki dok zme buli vwdno. Tvojo: {estra Irinka, braca Ynko, Iliy i Mikola, nwvesti Slavka, Od teti Me> ^izmarovej z Veterniku Menda i Za}a zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2

MALI OGLA[KI

TV MA]AZIN PO RUSKI Nwdzely, 3. novembra, na 20 godzin Za nwdzelqovi TV Ma}azin planuwme emitovac prilogi i tv-pripovedki o preslavi 80 rodzenogo dny Dxru Latyka, o psiholo}ijnom sovitoval<|u “[erco”, o tar}ovini z lxdzmi, pregvarayckim procesu z EU, {koli fodbalu u Novim Orahove, aktivnoscoh Rusnacoh u Srime, aktualnoscoh u polqoprivredi, a budu zastupeni i studentski temi. Televiziy Vojvodini – redakciy na ruskim yziku zatrimuw pravo vimenki nayvenej programi. *** Na{o emisi< mo`ece provadzic direktno, prej} interneta, na adresi www.rtv.rs, ked u gorn<m pravim kuce viberece opcix “Program u`ivo”.

PREDAVAM kvartelq pre preselwnw, 60 meteri kvadratni za 50 000 evra na krasnim mesce na Novim Naselwnx u Novim Sadze. Dvobo~no oriwntovani, na per{im poverhu, ukn<`eni 1/1. Volac popoladnx na 069/13579-33.

NA ZDOGADOVANW Dny 1. novembra 2013. roku napolnwli {e dva roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili suprug, ocec, d>do i prad>do

YNKO EDELINSKI (1934–2011) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uvax supruga Mariy i dzeci Senka, Dxra i Mar~a zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 2. septembra 2013. roku na- Dny 7. novembra 2013. roku napolnwli {e trinac roki yk vecej polny {e petnac roki yk vecej nw z nami na{a mila mac i baba nw z nami na{ mili ocec i d>do

MARIY FA narodzena [tran}ar (1937–2000)

JOV]EN FA (1935–1998)

z Ruskogo Kerestura Z po~itovanqom pamytku na vas ~uvax Va{o najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!


ROZVAGA

16

1. NOVEMBER 2013.

ОТРИМАНА ДЗЕШАТА “НОВОСАДСКА ЄШЕНЬ”

ЗАПАХЛА ЄШЕНЬ НА СПЕНСУ

а тогорочней, дзешатей, “Ново садскей єшенї”, хтора отримана на СПЕНСУ у Новим Садзе, од 22. по 26. октобер, нащивителє могли видзиц вецей тематски вистави. Централна часц вистави була пошвецена єшеньским файтом квеца, овоцовим древком, квецу у черепох... Интересантни були и вистави меду, здравствено-безпечней поживи, як и вистава ручних роботох и старих уметнїцких ремеслох.

ДУРАК

Окрем традицийней вистави були пририхтани и рижни преподаваня, округли столи и роботнї, а з цильом же би гражданє шицких возростох участвовали у орґанизованих еколоґийних змистох. В. В.

1

2

3

4

5

6

7

Ƈ Ƈ

10

11

Ƈ

18

19

22

16

Ƈ

Ƈ 20

23

8

Ƈ

12

Ƈ Ƈ Ƈ Ƈ

24

Ƈ Ƈ 36

37

41

30

34

Ƈ

25

Ƈ Ƈ Ƈ

31

35

38

14

17

28

29

9

13

27

33

Єдна позната фабрика у нас купела якиш новотни странски авто за директора, його сотруднїкох и блїзку родзину. Шицко у нїм остатнє слово технїки. Нє лєм на ґомбичку, алє з таку електронїку хтора бешедує, наглас опомина кед у авту дацо нє у шоре. Єден час було шицко як треба, робело як годзинка. А вец авто прегварел. Розуми ше, по странски. Оздзивал ше и кед го шофер палєл, и кед го гашел, и у драже. Шофер нє розумел. Нє розумел анї директор. Допило то шоферови, та вжал клїщочки и поштригал дроцики там одкаль глас приходзел. Авто вецей нє гуторел нїч. Алє о кратки час станул. Загашел ше. Нє сцел запалїц анї на цаганє. Поволали овласцени сервис. Пришол майстор з иножемства и видзел же “кельо годзин”. Авто ровно гуторел: “Олєй, олєй!” А кед го дриляли до одпаду, остатнї слова му були: “Дураку, дураку!” Xliyn Pap

R I @ A L Q K A

ГОРИЗОНТАЛНО 1. Ґеоґрафски реґион у Панонскей ровнїни медзи Дунайом, Саву и Босутом; 5. Шедзиц на шедлу; 7. Файта текстилу; 8. Skaka~ u {ahu; 9. Kirilski transkript oznaki za hemijni element sumpor (S); 10. Таписеристкиня, народзена у Беркасове, професорка у шидскей Ґимназиї (1934–1983), на слики; 15. Avtonomna pokra<na, skr.; 16.

15

ПАПАҐАЇ “Пожичена” франта: На вистави украсних птицох виложени папаґаї на предай. Перши красни, желєни, кошта 100 еври. Зна бешедовац и гвиздац. Други красши, белави, кошта 200 еври. И тот зна бешедовац, алє и крашнє шпива, аж позна и ноти. Треци тиж красни, вельки, рижнофарбови, кошта 500 еври. Тот бешедує даскельо язики, шпива по нотох, а ноши и хлєба з дутяну. Штварти якиш мали, стрехави, нєуглядни, кошта 1000 еври. – А цо тот зна? – питаю ше припатраче. –Тот нє зна нїч! – гвари тарґовец. – Вон директор гевтим тром папаґайом.

Н

K

BA^I DXRA Z KERESTURA

39

42

Ƈ 43

40

21 26

Ƈ 32

Nota; 17. Бешедно пола, половка; 18. Otrovni, davyci aerosoli htori nastavax pri gorenx materi<; 20. Метер; 21. Иnternet domen der`avnih kodoh za Peru; 22. Добри, здогадлїви, пристойни; 26. Ческа Република, скрацено; 27. Населєнє у Сербиї у општини Шид у Сримским округу у хторим народзена Надя Волчко (1934–1983); 29. Republi~ni radiodifuzni a}enci<, skr.; 30. Kirilski transkript oznaki za hemijni element azot (N); 31. Стан будносци; 33. Ekonomski institut, skr.; 34. Primenovn<k; 35. Рика у Сербиї, настава на гори Тара и улїва ше до Дрини у Вишеґраду; 36. Рочна часц; 38. Иницияли сербского етнолоґа, Ерделянович (1874–1944); 40. Atomska centrala, skr.; 41. Викруциц, витхнуц. ВЕРТИКАЛНО 1. Чловек хтори жиє на валалє; 2. Iniciyli matemati~ara, filozofa i naukovca Dekarta (1596–1650); 3. Po{tanska oznaka za Ilinois u ZAD; 4. Млєчни продукт; 5. Општина у Сриме; 6. Wden vitamin – askorbinska kva{n<na; 7. Окремна уметнїцка технїка – файта тканого килиму зоз слику, хтори оквачени на муре як прикраска ентериєра; 10. Присловнїк, добре, ґу доброму; 11. Вик; 12. Опатри, скр.; 13. Чlen; 9. Капчац; 14. Червеножовта фарба; 19. Основа за меранє; 20. Рична круцина; 23. Triatlon klub, skr.; 24. Нови Сад, скр; 25. Instituciy оmbudsmana, skr; 28. Окончовац вязанє; 32. Ономатопея бреханя; 34. Оксиґен; 35. Рок; 37. Kirilski transkript hemijnej oznaki za radon (Rn); 39. Иницияли леґендарного новосадского фодбалера, Йошки Велкера; 42. Атом; 43. Акузатив.

РИШЕНЄ KRI@ALQKI ZOZ 43. ^ISLA 1. Авто; 5. Аматер; 7. Т; 8. С; 9. Ум; 11. Ара; 13. Искриц; 17. Зазуляк; 19. Хи; 20. БН; 21. Мит; 22. Там; 23. УСА; 25. ЯИ; 26. ЙБ; 27. КП; 28. Б; 29. Цело; 31. Аорист; 35. Шор; 36. Родзина; 38. А; 39. Трава; 40. ЛА; 42. Рио; 44. А; 45. Н.

veronikavujacic@ruskeslovo.com

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *

Ruskeslovo 44 3549  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you