GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com
^ISLO 15 (3572)
NOVI SAD, 11. APRIL 2014. ROKU
SPORT
ДОБРИ БОКСЕР МУШИ МАЦ ШЕРЦО
Нєшка, после телїх рокох, велї забули, а велї анї нє знали же Вербащань Методий Миклош Мефто бул боксер. Гоч бул нїзки и на перши попатрунок нє виволовал страх при процивнїкови, мал вельке шерцо и шмелосц. Праве то прикмети яки треба же би мали боксере и нєшка. – З початку сом боксовал у бантам катеґориї, а познєйше, кед сом дакус загрубнул, прешол сом до лєгкей. Гоч зме нє мали условия за трениранє, як поведзме цо було у других тредишнїх клубох, зазначовали зме добри резултати... На тренинґи ходзели и даскельо Руснаци, алє нє виходзели на ринґ и нє мали борби. Велї зоз тей ґенерациї, хтори мали амбициї, предлужели боксовац и зоз того жили. Я нє мал таки жаданя. Ходзел сом до школи, научел сом ремесло, а познєйше кед сом почал робиц, бокс ми бул баржей розвага – гварел за ,,Руске слово” Методий Миклош.
CENA 30 DINARI
46. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ Ґлумецка екипа Дружтва Руснацох зоз Суботици всоботу, 5. априла, отворела 46. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, зоз представу Славомира Мрожека „Полицає”, у адаптациї и режиї Владимира Ґрбича. Отворени и два вистави – фото-документарна, з назву „Дюра Папгаргаї – чловек театра” и вистава малюнкох з Подобовей колониї „Коцур”. – Уж шести раз бавим по руски у Дружтве Руснацох. Нє лєгко ми ґлумиц на тим язику, з оглядом же нє розумим, а найвекши проблем ми на початку, док нє научим текст, и усовершим наглашок. Мал сом досц чежку улогу, алє прилапел сом шицки суґестиї од режисера, та думам же на концу добре випадло. По моїм, тота представа як кед би була писана за нєшкайши час – гварел Манойле Томович, котри бавел улогу Нареднїка у представи „Полицає”.
Фото М. Зазуляк
ROK LXX
BOK 8.
BOK 13.
I
9.
НАША ТЕМА
ДУХОВНИ ЖИВОТ
ЕКУМЕНИЗЕМ У НОВИМ САДЗЕ
MИРКО НАГАЧ РОДЗЕНИ ПИСАТЕЛЬ
Року 2004. Мирослав обявел, тематски цалком иншаку од предходней, кнїжку „Бомбел”. З тей нагоди Нагач зазначел: „‘Бомбел’ ше сам написал, нє плановал сом го. Єдного рана пришол сом на станїцу, було ище часу док автобус нє руши, було жимно, нє було нїкого, запалєл сом циґаретлу и у глави ми ше зложели перши виреченя”. Написал ю ище док бивал у Ґладишове, алє вец знал же ше нєодлуга преселї до Варшави. Мал лєм 18 роки.
BOK 7.
N NA AY YV VI I
М МАКОМ CD З НОВИ
РУГИ Д Л О П Я Н А С И” „ПОВЕДЗ М
РУСНАЦИ И ФИЛМ (10)
ЕКОНОМИЯ
МЛАДИ И НЄЗАНЯТОСЦ
BOK 6.
BOK 10.
СИЛВЕСТЕР КОЛБАС
BOK 12.
BOK 11.
– Юдеизем, християнство и ислам припознаваю Авраама як свойого праоца, та дакус и нєобичне же кельо людзе подзелєни, а єден Бог. Одкадз вец дакому право повесц же дахто други менєй вредзи, лєбо є нєдостойни, кед Бог заєднїцки? Авраам нє бул Єврей, односно можеме повесц же нє найважнєйша дачия националносц, алє треба патриц хто яки чловек. Нє можеме повесц же зме ексклузивни у одношеню на других лєм пре одредзену припадносц. Кед би шицки так роздумовали, нє було би нєпорозуменя и войни – гварела за „Руске слово” Гелена Бабич, авторка роботи „Авраам як заєднїцки праоцец шицких трох монотеїстичних релиґийох”. На фотоґрафиї будинок Екуменскей гуманитарней орґанизациї у Новим Садзе.
2
TI@NQOVN<K
11. APRIL 2014.
ОТРИМАНА ШЕСТА СХАДЗКА СО ВЕРБАС
Пише: о. мр Дарко РАЦ
ВОЧИ ШВЕТУ ВОСКРЕСЕНИЯ
ИДЕНТИТЕТ ХРИСТИЯНА НЄШКА
Як паноцец, нєшка часто можем чуц, окреме од младших людзох цо ше дотика думаня о одношеню медзи християнством и другима розличнима релиґиями же Бог єден и шицки релиґиї научую исте, же єдино важни мир, толеранция и же би людзе нє були насилни. Чи таке становиско треба же би було становиско єдного християна вирнїка? Чи християнство научує насампредз морални начала? Християнство научує, медзи иншим, морални начала и принципи и правда же ше тоти принципи часто поклопюю зоз научованьом других релиґийох, алє християнство научує вельо вецей. Нє застановює ше на моралних принципох, алє наказує правди вири. Виру до Троєдиного Бога Оца, Сина и Духа Святого, виру до Воскресения Христового, до нашого воскресеня на остатнї дзень, до Царства Нєбесного. То основа християнства котру секуларизовани швет нєшка марґинализує. Зоз тих правдох вири виходза як пошлїдок морални начала и одвит на питанє як ше єден християн ма нєшка справовац у дружтве. З другима словами, Исус Христос нє бул лєм морални учитель, алє Вон, насампредз, наш Бог и Спаситель. Заключуюци тото, можеме ше опитац – чи християн стретаюци ше зоз людзми других релиґийох треба же би бешедовал и шведочел о вири и питаню правди, чи треба лєм же би ше любезно шмишкал и махал з главу и приповедал лєм о миру, єднакосци, толеранциї... У диялоґу зоз другима релиґиями, од Другого Ватиканского Концилу та по нєшка, Церква, насампредз, сце виражиц тото цо заєднїцке християнству и нєхристиянским релиґийом, а потим указац на постояци розличносци, на тото цо особне и власне за християнство. При отвореносци за упознаванє других нєхристиянских релиґийох, єден християн треба насампредз же би твардо, моцно и упарто стал у своєй вири и жил свою виру зоз цалим своїм єством. Же би християн жил насправди по закону Божим и правдох вири насампредз потребне правдиве и особне обраценє. На початку свойого явного дїлованя, Исусово перши слова були „обрацце ше и верце до Євангелия” (Мк 1,5) Катехизем Католїцкей Церкви гутори: „Обраценє то Боже дїло у чловекови, алє и рух розкаяного шерца цо го прицагує ласка Божа”. Бог дурка до людского шерца и глєда його пременку. Ми поволани одвитовац на Божу поволанку. Нє буц каменого шерца, алє прилапиц Бога до свойого живота. Обрациц ше, значи – упознац Бога и спознац кельо Вон, у ствари, важни за мой живот. Треба же бизме знали же правдивого обраценя нєт без правдивого совершеного покаяня за свойо грихи у св. Тайни Споведзи. Покаянє нас оддзелює од гриха, цмоти, себичносци, идолох, нєдобрих звикнуцох, оддзелює нас од диявола насампредз. Обрациц ше значи – положиц Исуса на перше место у своїм живоце. Аж кед ше чловек обраци, теди почина духовна борба. После обраценя и покаяня потребне прилапиц Исуса до свойого шерца. Исусови свидомо и шлєбодно даровац свой живот. Нєшка швет полни вирних, хтори „одробели” шицки святи Тайни, кресценє, першу Причасц, винчанє... а нїґда нє стретли живого Христа. Прилапиц Исуса значи – прилапиц шицки правди вири котри научовал Исус Христос и котри нєшка научує. Його заступнїца на жеми, свята Церква Христова. Кед зме були мали, кед зме ше кресцели, теди нашо кумове место нас гварели „гей” Исусови и „нє” дияволу. Нєшка, кед зме одроснути ми длужни по нашей вири, каждодньово одрекац ше диявола и прилаАж кед ше чловек обраци, теди почина духовна борба. После обраценя и покаяня потребне прилапиц Исуса до свойого шерца пйовац Исуса до свойого шерца. Велї вирни по наших парохийох, кед ше им опитаце чи веря до Бога, даю афирмативни одвит, алє нїґда их нє видзице у церкви, нє жадаю ше придац Исусови. Зоз особного искуства гуторим же кед бим го нє упознал видзим же би мой живот нє мал смисел, бул бим страцени. Бул бим мертви без Исуса. Правдиви християн треба же би полюбел Церкву як власну мацер. Кед гварим Церкву, думам на вселенску церкву яґод заєднїцу вирних, т. є. локалну заєднїцу вирних, свою парохию. Кед нам церква мац, вец так исто ми шицки медзи собу браца и маме ше як браца и шестри медзисобно любиц и почитовац, помагац єдни другим и сотрудзовац. Ту вец гнїв, злоба, огварянє, клеветанє... нє ма места. Ми зоз кресценьом постали дзеци Божо по Божей ласки, а нє по нашей заслуги и так ше маме и справовац у одношеню ґу Богу и у одношеню ґу другим людзом. Церква то наша мац хтора ше стара о нашей души и хтора нас пририхтує до Царства Нєбесного. Єден християн нє може духовно напредовац без припадносци своєй Церкви. Святи Авґустин гвари же кельо любиме Церкву, тельо маме у себе Духа Святого. Прето же Дух Святи душа Церкви, Вон водзи Церкву. Прето ше прави християнє буду старац и буду вше на помоци своєй локалней Церкви. Надалєй, од християна ше обчекує же би ширел свою виру, наказовал и євангелизовал. Євагелизация то процес зоз хторим тот хто стретнул Исуса, упознал живого Исуса и зоз нїм упознава других. Шведочиц Исуса зоз животом и словами то задаток каждого християна. Шицки зме поволани євангелизовац. Євагелизовац нєхристиянох, алє и християнох хтори нє дожили обраценє насампредз и християнох традиционалистох. Християн муши пренайсц нови язик и нови способ яки одвитує терашньому часу же би нависцовал Радосну вистку и Царство Нєбесне. На концу тей моєй статї, давам каждому же би ше задумал над собу и одвитовал сам себе на питанє „Хто за мнє Исус Христос?” Исус каждодньово дурка на дзвери наших шерцох. А на нас стої же бизме их отворели и пущели го нука и свой живот даровали Йому. Лєм зоз обраценьом и покаяньом ше може случиц духовни препород нашого народу.
НА ДНЬОВИМ ШОРЕ КОМПЕТЕНЦИЇ ЛОКАЛНЕЙ САМОУПРАВИ
Одборнїки Скупштини општини Вербас концом марца отримали перше зашеданє у 2014. року и прилапели шицки точки дньового шора. Скорей як почала розправа по дньовим шоре, сообщене же Милан Станимирович и Драґан Стиєпович виступели зоз одборнїцкей ґрупи Демократскей странки и од тераз буду наступац як самостойни одборнїки. Спомнути одборнїки медзи иницияторами снованя локалного одбору Новей демократскей странки у општини Вербас. Понеже на схадзки перше було 27 точки, предсидатель општини и члени општинскей ради вимагали же би ше дньови шор дополнєло ище зоз двома точками – вименками и дополнєнями Одлуки о дочасових монтажних обєктох и Одлуку о критериюмох и мерох за утвердзованє надополнєня за будовательну жем. Причина за приношенє Одлуки о вименкох и дополнєньох Статута Општини Вербас обгрунтована же би ше иснуюци Статут усоглашело зоз одредбами Закона о комуналних дїялносцох, Закона о явней своїни и Закона о позарядових ситуацийох, як и пре потребу прецизнєйшоґо реґуловня дзепоєдних одредбох у Статуту општини. З предложенима пременками Статута вименєти и одредзени одредби хтори реґулую компетенциї локалней самоуправи – предсидателя општини, општинскей Ради, Скупштини општини, Општинскей управи, як и процедура поставяня помоцнїкох предсидателя општини, як и дефинованє обласци за хтори ше меную. Пременєти и сновательни акти Туристичней орґанизациї и Центру за физичну културу. У складзе зоз Законом о штрайку, утвердзени минимум процеса робо-
НОВИ ЧЛЕНИ ШКОЛСКИХ ОДБОРОХ Комисия за кадровски, административни питаня и роботни одношеня Скупштини општини Вербас меновала нових членох до школских одборох основних и штреднїх школох у Вербаше, Бачким Добрим Полю, Змаєве, Савиним Селу, Равним Селу и у Коцуре. За троїх нових членох Школского одбору ОШ Братство-єдинство” меновани Александра Дими” триєвич, Златко Колесар и Будимир Сабо-Дайко.
ти явних подприємствох ”Дирекция за вибудов”, ЯП за транспорт путнїкох ”Вербас”, ”Вербас ґазу” и ЯП за подприємства ”Вербас”, з оглядом на тото же тоти подприємства окончую роботи од общого интересу и значносци за витворйованє животнїх потребох физичних и правних особох на териториї општини, а за хтори єдинка локалней самоуправи длужна обезпечиц одвитуюци квалитет, обсяг и доступносц, як и надпатрунок над їх сполньованьом. За окончованє екстерней ревизиї закончуюцого рахунку Општини Вербас за прешли рок, анґажує ше ревизора, одлучене на схадзки. Тиж вименєти Одлуки о вименкох и дополнєньох Статута Народней библиотеки ”Данило Киш”, Културного центру Вербасу, ЯКП Стандард”, як и ЯП за информованє Вербас” и ЯП ” ” Дирекция за вибудов”, а дата и согласносц на Статут ” Явного подприємства за транспорт путнїкох Вербас”. ” Прилапени вименки и дополнєня Статута шицких месних заєднїцох у општини Вербас. Вименки ше одноша на член 47. дзе ше усоглашел Статут зоз Законом о роботи, а доложени даскельо одредби о правох, обовзкох и одвичательносци секретара месней заєднїци. Понеже месни заєднїци, з оглядом на число занятих, нє маю законску обовязку приношиц нови правилнїки о роботи, алє у будуцим периодзе актуални правилнїки буду преширени з деталнєйшим одредзеньом правох, обовязкох и одвичательносци нє лєм секретара, алє и шицких занятох у месней заєднїци. Г. Папуґа
УПРАВНИ ОДБОР РУСКЕЙ МАТКИ
МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСУЄ ВИДАВАНЄ ГЛАШНЇКА РУСНАК” ” На схадзки Управного одбору Рускей матки, хтора у
Руским Керестуре отримана пияток, 4. априла, до стаємних комисийох Шветового конґресу Руснацох/Русинох/Лемкох (РРЛ) спред РМ предложени Сенка Мученски до Комисиї за просвиту, Миломир Шайтош до Комисиї за културу, Владимир Гаргаї до Комисиї за видавательну дїялносц и информованє, др Михайло Фейса до Комисиї за историю Русинох и Владимир Бучко до Комисиї за економски розвой. Як поведзене, стаємни члени комисийох мали би буц меновани на шлїдуюцей схадзки Шветовей ради РРЛ, а у складзе з нєдавнима одлуками Ради о потреби стаємносци членства конґресних комисийох. На Управним одборе порадзене и о динамики видаваня штирох тогорочних числох глашнїка Рускей матки Руснак”, понеже Министерство култури и ” информованя Матки, на основи конкурованя, одобрело 200 000 динари за тоту намену, та би глашнїк мал висц 25. мая, 25. юлия, 25. октобра и 25. децембра. Як и дотераз, видзе на 16 бокох, а пририхта го Редакцийни одбор.
Члени УО Матки бешедовали и о уключованю до тогорочних проєктох Шветового конґресу, дзе два уж у фази витворйованя – видаванє колядох РРЛ и публикациї Историйни датуми РРЛ”, за хтори Матка уж ” дала свойо прилоги. Предсидатель РМ Дюра ПапуLx. SOPKA ґа, котри и предсидатель Шветовей ради РРЛ, членох УО поинформовал и о шлїдуюцей схадзки Ради, хтора самим початком мая будзе у Мадярскей. На дньовим шоре Управного одбору було и питанє активованя роботи Реґионалного одбору РМ за Срими у Шидзе, медзитим, понеже нїхто зоз Сриму нє присуствовал на схадзки, анї писмено нє одвитовал на поволанку, заключене же би ше прейґ нєпоштредних контактох дошло до пребераня дальших крочайох на тим планє. М. Зазуляк КРАСНЕ СЛОВО И ЖЕЛЄЗНИ ДЗВЕРИ
3
TИЖНЬОВНЇК
11. APRIL 2014.
ПОЧАЛИ КОНСУЛТАЦИЇ О ФОРМОВАНЮ НОВЕЙ ВЛАДИ СЕРБИЇ
СВМ ПЕРШИ ПОВОЛАНИ ДО ВУЧИЧОВОГО КАБИНЕТА
Предсидатель СНС Александар Вучич гварел же нова Влада хтора реализує историйни реформи у Сербиї, будзе формована у рекордним чаше, по 25 април. Циклус консултацийох о єй составе Вучич розпочал з лидером наймоцнєйшей меншинскей партиї у держави, Иштваном Пастором зоз Союзу войводянских Мадярох, а випатра же два странки пренашли заєднїцки интерес. Напредняки СВМ-у понукли место у новей Влади, а Вучич после стретнуца з Пастором виявел же два странки дзеля подобни ґенерални становиска кед слово о предлуженю евроинтеґрацийох и будованю политично стабилного дружтва. Гоч ма абсолутну векшину у новим зволаню Народней скупштини, предсидатель СНС наглашел же би порада з СВМ була барз значна за будучносц: – Сцеме таку коалицию, же бизме вєдно ришовали бриґи хтори трапя шицких гражданох, проблеми з хторима ше стрета АП Войводина и меншин-
Менша влада, глїбоки реформи, стабилни пензиї, явни подприємства пенєж даваю держави а нє обратно, як и розвой приватного сектору, буду главни напрямки новей Влади Сербиї хтори прокламовал єй будуци мандатар Александар Вучич после схадзки Предсидательстава Сербскей напредней странки всоботу у Беоґрадзе. Таки приоритети, медзи хторима вшелїяк и предлуженє евроинтеґрацийох, гоч лидер напреднякох з тей нагоди конкретно нє бешедовал о Европи, прилаплїви и Союзу войводянских Мадярох
ски заєднїци, а насампредз нагромадзени економски проблеми – гварел Вучич и надпомнул же понукнуце коалицийного партнерства СВМ-у було єдинствене становиско ПредсидательСНС. Понукнуце напреднякох РОЗВОЙ ПАРТНЕРСТВА ства предсидатель СВМ Иштван Пастор Приблїжованє найвекшей странки войво- начално прилапел. дянских Мадярох и найвекшей сербскей – Ми Сербию тримаме за свою странки мож провадзиц уж длугши час. державу и сцеме, кельо зме годни, з Перши урядови наступ у явносци лидер те- оглядом на велькосц мадярскей зади новоформованей СНС Томислав Нико- єднїци и политичну чежину нашей лич мал на Скупштини СВМ у Суботици. странки, помогнуц же би ту було Уж як предсидатель Сербиї, Николич ше добре место за живот, дзе би ше мовєдно зоз своїм мадярским колеґом Яношом гли врациц шицки цо у рокох и деАдером поклонєл шицким жертвом Другей шветовей войни на мемориялу при Чуроґу, а ценийох за нами отадз пошли – гваподїя хтора описана як историйна у одноше- рел лидер СВМ. Надпомнїме, Пастор бул єдини ньох двох народох реализована прейґ СВМ. Пременка локалней власци у Суботици, дзе политични предняк у Сербиї хтори з асистованьом напреднякох векшину од де- ище пред початком предвиберанкомократох после двох мандатох паузи ознова вей кампанї обнародовал намиру превжал СВМ, указала же можлїве и кон- своєй странки же би була часц нокретне политичне сотруднїцтво. На концу вей Влади Сербиї хтору водзи концох, два странки и по програмох блїзки, Сербска напредна странка. Пастор профиловани конзервативно и национално понукнул єдноставне толкованє – и ґравитую направо од правого центру. лєпше буц часц векшини хтора у
Александар Вучич и Иштван Пастор
тим, або шлїдуюцим мандату, державу найскорей приведзе по капури ЕУ, як опозиция хтора ше гнїва збоку, а тиж надпомнул же СВМ ма ресурси хтори годни помогнуц на тей драги. Окреме же прешвечлїва побида Фидесу на парламентарних виберанкох у сушедней Мадярскей значно дзвига вредносц Союзу войводянских Мадярох, понеже два странки пестую длугорочне стратеґийне партнерство и нєшка су у практично шестринских одношеньох. Кед же би СВМ вошол до Влади Сербиї, нє нательо є заинтересовани за министерски фотелї односно политични функциї, кельо за позициї державних секретарох, хтори би звонка дньовополитичней арени на технїчним уровню могли запровадзовац програмски напрямки тей партиї. У остатнєй кампанї, то була децентрализация, у напряме преширеня компетенцийох локалних самоуправох, односно же би гражданє сами ушорйовали живот у своєй заєднїци. Керованє теми автономиї Войводини такой виволало питаня чи СВМ напущи длугорочни курс политичней борби за интереси цалей Покраїни, на хторим нєраз през остатнї дзешец роки стал осамени. Медзитим, Иштван Пастор хтори и предсидатель Скупштини Войводини, вецей раз виявел же його странка нє загрожи покраїнску власц у хторей є важни партнер. И. Сабадош
ЛЄПШИ ДНЇ ЗА КУЛТУРУ
сна Буроєвич, директорка Народней библиотеки Симеон ” Пищевич” Славица Варничич, директорка Музею наївней уметносци Илиянум” Любинка Пантич и директор Култур” но-образовного центру Бранислав Николич. Державни секретар Деян Ристич, после схадзки гварел же є задовольни зоз нащиву з порученьом же дзе єст проблеми треба глєдац и їх ришованє. – Спатрели зме кельо институцийом култури помага локална самоуправа, кельо Покраїна, а кельо Република. Наприклад, шицки три проєкти з хторима конкуровала Ґалерия Сава Шуманович” прилапени. Спрам финансийних можлї”
МЕМОРИЯЛ Директорка Ґалериї Сава Шуманович” Весна Буроє” вич поинформовала державного секретара же ше того року отрима Мемориял Сави Шумановича дзе фаховци даю нови попатрунок” на його творчосц. З тей нагоди ” буду обявени и писма єдней Словенки хтора под час Другей шветовей войни служела у фамелиї Шуманович, цо будзе ище єден додаток ґу портрету велького сримского маляра. Нащива державного секретара Шиду
ПРОБЛЕМ З БУДИНКАМИ Державни секретар поинформовани и коло проблема будованя Музичней школи на месце звалєного будинку Дома младежи, чий инвеститор Културно-образовни центер. Пре безпенєжносц уж длугши час стирча лєм фундаменти. Тиж винєшени и проблем будинку у хторим ше находзи Музей наївней уметносци Илиянум” з огля” дом же, як гварене, тот будинок у реституциї будзе мушиц буц врацени нашлїднїком, жертвом голокауста.
ПРЕШВЕЧЛЇВА ПОБИДА ВИКТОРА ОРБАНА
На парламентарних виберанкох у Мадярскей отриманих внєдзелю, 6. априла, обчековано и прешвечлїво победзела лїстина странки Фидес актуалного премиєра Виктора Орбана. Єдине питанє о хторим ше шпекуловало пред виберанками було же яку векшину достанє умерено правашки и конзервативни Фидес – Мадярска гражданска алиянса, а резултати указали же єй коалиция з меншим партнером – демохристиянску КДНП достала 45 одсто гласи и два трецини шедзиска у палати Парламента на Дунаю. Понеже пре-
ДЕРЖАВНА НАЩИВА У ШИДЗЕ
Державни секретар у Министерстве култури и информованя Деян Ристич вовоторок бул у роботней нащиви Шиду, преспатранє стану у институцийох култури, з якима проблемами ше стретаю и як их годно розришиц. У Ґалериї малюнкох Сава Шуманович”, институциї култури од национално” го значеня, отримана схадзка на хторей були присутни предсидатель Општини Шид Никола Васич, предсидатель СО Шид др Бранислав Маукович, його заменїк др Желько Файфрич и член Општинскей ради задлужени за културу Душан Ластич. На схадзки присуствовали и директорка Ґалериї Ве-
ПОЛИТИКА У ДЕРЖАВОХ ГОРНЇЦИ: МАДЯРСКА
восцох, будземе ше намагац же би були опредзелєни и додатни финансиї за потримовку институцийом култури – гварел секретар Ристич и додал же то лєм перша, як гварел, инициятивна схадзка. Секретар Ристич нє пришол до Шиду голоруч”, алє Ґале” риї подаровал вельки телевизор, а Народней библиотеки кнїжки. После схадзки нащивел шицки спомнути културни институциї. Зоз порадзеним бул задовольни и предсидатель општини Никола Васич, хтори гварел же на схадзки винєшени нє лєм проблеми алє и идеї як их ришовац. По його словох, у найлєпшим положеню Народна библиотека хтора ма нови будинок, єден з найсучаснєйших за тоту намену у Сербиї. Цо ше дотика Ґалериї, найзначнєйша робота то докончованє Депоа за чуванє малюнкох хтори збудовани пред даскельома роками, алє пре кризу анї по нєшка стої нєдокончени. Фонд за капитални укладаня АП Войводини за тоту намену опредзелєл штири и пол милиони динари. Предсидатель Општини Шид Васич надпомнул же у Културно-образовним центре треба реконструовац бину и ошвижиц” инвентар. Вл. Дїтко ”
Виктор Орбан
глашел абсолутну виберанкову побиду зоз завжатима 133 од 199 мандатох кельо єст посланїкох у мадярскей националней скупштини, Виктор Орбан тераз ма шицку шлєбоду формовац нову Владу. Опозицийни лїви блок Вєдно” формовани коло Мадяр” скей социялистичней партиї (МСзП) достал 26 одсто гласи, односно 38 места у Парламенту, а трецопласована политична моц на нєдзельових виберанкох твардоправашки националистични Йобик” хтори потримали 20,7 одсто гласачох, ” цо му принєсло 23 посланїцки мандати. Виберанкови цензус од пейц одсто ище прешли лївоорєнтовани ЛМП – По” литика може буц иншака”, желєна и еколоґийна партия хтора и потераз була парламентарна, правда, символично. Гласаче могли виберац медзи 18 лїстинами на гласацким лїстку, од дараз наймоцнєйшей правашкей странки МИЕП хтора уж роками нє преходзи цензус, та по найновшу бизарносц – Партию пса з двома хвостами” хтора ше у кампанї ” закладала за уводзенє рускей рублї як националней валути и пиво за шицких – задармо. Таки предвиберанкови колорит мож толковац як саркастичну реакцию на покус автократичну доминацию Виктора Орбана – панонского Путина як го наволую политични опоненти, и його Фидес у цалє хтори евролиберали пренаглашено описую як националистичну, авторитарну и конзервативну странку. Медзитим, без огляду на таки критки, гражданє Мадярскей, випатра, сцекаю од лївици, под чию власцу Мадярска 2008. року сцигла по праг греческого сценария” односно гранїцу банкрота. Пошлїдко” ва побида конзервативного Фидесу теди нє принєсла розкош, алє застановене финансийне препаданє, а держава нє спадла под старательство ММФ-а. У прешлим Орбановим мандату подзвигнути порциї на странски и вельки капитал, запровадзена политика явних роботох, держава стимуловала дробни и штреднї бизнис, та у першим року поросла економска активносц, а Мадярска официйно вишла зоз рецесиї. Аж зазначени и нєвельки, алє стабилни привредни рост, цо винїмок у одношеню на европски держави дошлїдни нєкритично либералней економскей политики. Правда, животни стандард ше нє злєпшал, алє випатра мадярски гражданє прилапели доктрину же нє мож трошиц вецей як цо ше зароби. Но, з политику же Мадярска перше” Орбан ше з часом ” оддалєл од Европскей униї и Бриселу, одкадз поряднє сцигую критики пре фискални интервенционизем, гартушенє шлєбоди медийох и виберанкови инженєринґ хтори, нїби, фаворизує Фидес. Алє, критики з Европи, як и факт же, процивно политичному бонтону, виберанкову побиду Фидесу нє винчовали лидере лївици, а предходнїк у премиєрскей фотелї, социялиста Ференц Дюрчань виявел же ошвитнул смутни дзень за демократию у Мадярскей, нє зменшали триюмф Виктора Орбана. Вон так тераз, после 1998. и 2010. року, достанє треци премиєрски мандат, а перши є посткомунистични мадярски лидер хтори на чолє Влади будзе у двох мандатох за шором. З тей нагоди, по першираз право гласац мали и ношителє мадярского державянства звонка Мадярскей, та и тоти з Войводини. Гласало ше по пошти, а випатра же виходносц була значно висша як у метрополи, дзе на виберанки вишло вецей як 60 одсто реґистрованих гласачох. Алє, як преноша медиї, резултати були подобни, понеже мадярска дияспора свидома же єй державянство, та и гласацке право, оможлївел праве Фидес Виктора Орбана. Кажде хто голєм кус позна мадярски менталитет, зна же Мадяре нїґда нє прилапели буц мали, безначни народ у малей, безначней держави. По виберанкових резултатох, тримаю же их Орбан и Фидес зачуваю од такей позициї, а нови-стари премиєр, хтори у виберанковей ноци побиду преглашел з словами же тераз пред нами велька и чежка робо” та Мадярску справиц як жем у хторей добре жиц, и державу з хтору ше єй гражданє пиша”, таки наздаваня и потвердзел. С. Сопка
4
NA[O MESTA ЛОКАЛНА САМОУПРАВА У ШИДЗЕ НЄДОСЦ УКЛАДА ДО ЗДРАВСТВА
ФОДБАЛЕРЕ ЗНАЧНЄЙШИ ЯК ДОХТОРЕ На нєдавней схадзки Скупштини општини Шид розправяло ше и о средствох котри ше видвоює за здравство. Александар Петрович, заменїк шефа одборнїцкей ґрупи СНС и предсидатель општинского Совиту за здравє, гварел жє нєодлуга будзе презентовани звит хтори направени после обиходу и нащиви шицким амбулантом по валалох и Дома здравя у Шидзе. Так, зоз општинского буджета у Шидзе за Дом здравя опредзелєни шейсц милиони динари. Же тоти средства нєдосц видно було и през розправу о Програми роботи Дома здравя на нєдавней схадзки СО Шид. Медзи иншим ту и проблем
Дом здравя у Шидзе
анґажованя другого дохтора у швидкей помоци, набавка опреми и подобне. Стан обєктох у подлим стану, над посцелю за препатранє пациєнтох у Батровцох одпадує малтер. У Бикичу, Моловинє и Привиней Ґлави би требали буц окремни просториї за роботу дохтора, а нє же би ше пациєнти препатрали у канцелариї месних заєднїцох. Петрович бул ище конкретнєйши кед предложел же би ше у буджету за 2015. рок опредзелєло два одсто од буджета за потреби здравства. И опозиция ше склада же потерашнї опредзелєни средства нєдостаточни. Так Желько Брестовачки, шеф одборнїцкей ґрупи НДС зауважел же наприклад, як гварел ФК „Раднички” рочнє достанє з општинскей каси 15 милиони динари, а за здравство ше опредзелєло кус вецей як шейсц милиони и же би то требало пременїц. Гоч звит Совиту за здравє ище нє представени явносци, нєурядово дознаваме же зоз змистом и заувагами упознати Никола Васич, предсидатель општини Шид, и же ше розпатра можлївосц ришиц хвильково найвекши проблеми. Вл. Дї.
ЕДУКАЦИЯ ЕКОЛОҐИЙНОГО РУХУ ВЕРБАС У ОШ „20. ОКТОБЕР”
ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОҐИЙНОГО НАПРЯМУ Тим волонтеми хтори вєдно рох Еколоґийноо р ґ а н и зу є м е . го руху Вербасу, Школяре защиотримал едукати животного цию тром оддзештредку осполєньом школярох собени и наоруосмей класи ОШ жани зоз знань„20. октобер”. ом и схопноМлади преподасцами, зоз шивателє упознали року перцепи анимировали цию и високисвоїх пайташох ма моралнима же би предлужевредно сцами, ли свойо школохтори им досц ванє у ССШ „4. олєгчую наиШколяре провадза преподаваня о защити еколоґийного штредку юлий”, напрям – ходзаци крочаї защита животного штредку. у живоце – гварел Ратко Дюрдєвац, предОсновцом представени информациї о сидатель ЕР Вербасу. школи, окремносци того напряму, а аниТиж так, присутни мали нагоду дознац маторе винєсли цикави и потребни ин- основни информациї о главних проблеформациї о школи, перспективи предлу- мох у Вербаше, їх причинох и пошлїдженя школованя и находзеня роботи у фа- кох, способе на хтори ше утвердзує чкоху. длївосц емисиї на терену и у школскей – Бешедовало ше и о сотруднїцтве шко- лабораториї, хтори плацени занїмац ше ли о професорох зоз Еколоґийним рухом зоз ришованьом проблемох тей файти. Вербасу, з рижнима акциями и едукацияГ. П.
У СЛИКИ И СЛOВОХ
УШОРЕНЕ ПОБРЕЖЄ ШИДИНИ Водопривредне подприємство „Шидина” зоз Шиду було анґажоване ушориц побрежє потоку Шидина у длужини три километри. По словох Милана Обрадовича, директора ВП „Шидина”, побрежє ушорене од цеку потока до Шиду ґу Беркасове. Обрадович додава же вредносц инвестициї була 7,3 милиони динари и же средства обезпечело ЯВП „Води Войводини”. Кед будзе средства, ушоренє побрежє потоку ше предлужи у напряме озера у Соту. Вл. Дї.
11. APRIL 2014.
ЦИКИЙОВИ НА ПАМЯТКУ
ФОТО – ДАКЕДИ
КОЦУРСКИ БАЛЕРИНИ, ПРЕКРАСНИ ЛЕБЕДКИ
Коцурски школяре, попри порядних школских активносцох вязаних за ученє, вше були уключени и до активносцох у рамикох числених секцийох хтори дзеци виберали на основи своїх афинитетох. За хлапцох ше знало же на першим месце спортски секциї и секциї у хторих ше дацо майстровало. Дзивчата виберали дакус субтилнєйши секциї яки швеча будуцим паночком – шпивацки, фолклорни, подобово, алє и секциї у хторих ше пестовалo танци, актуaлни у тим чаше. Як цо нєшка анї єдна школска програма нє може прейсц без ритмичних точкох у хторих доминую дзивчата, так ш т р ед ком шейдзешатих рокох прешлого вику школски “приредби”, як ше то теди гуторело, нє могли прейсц без балетскей секциї. На слики зоз 1965. року хтору нам дала Ержебет Новак дзивоцке Ласло, видзиме коцурски школярки седмей класи пред наступом.
Перша з лївого боку Ержебет, потим шлїдза Мария Скубан одата Преґун, Ирина Няради хтора у Нємецкей, Леона Няради одата Качавенда, Биляна Чолич, Мария Иван одата Загорянски, Наталия Русковски одата Ґайдош, Цецилия Стрибер и Зденка Шанта, а у стредку, примабалерина Мария Салонски, одата Зубко. Наисце же випатраю як прави балерини.
ступали як и прави балетски патики, дзивчатом обезпечели їх родичи. Mогло би повесц же пол валала на даяки способ участвовало у пририхтованьох балеринох за балет. Интересантне же анї єдна дзивка зоз слики свойо животне поволанє нє нашла у балету, та анї у подобним конаре уметносци. Медзитим, вони теди танцовали тото цо любели и у чим
Секцию у Школи водзела наставнїца русийского язика Милица Стоякович, а дзивчата танцовали виривок зоз балету “Лебедово озеро” од Чайковского. До оч пада як дзивчата єднак облєчени. По словох Ержебет, костими, и тоти били, алє и иншаки у хторих на-
уживали, а фотоґрафия шведочи о часох кед ше и у Коцуре пестовалo права уметносц. Koцур у тот час мал наисце прекрасни лебедки. Силвестер Дорокхази (текст обявени у 20. числу, 17. мая 2013. року на 16. боку)
MESTO VENCA
СИЛВЕСТЕР ДОРОКХАЗИ – ЦИКИ (1957–2014) Штварток, 3. априла рано, после кратшей хороти, нєсподзивано у 57. року живота у вербаским шпиталю умар Силвестер Дорокхази Цики, новинар, публициста, ґлумец, режисер, културни и дружтвени роботнїк з Коцура Силвестер Дорокхази народзени 14. юния 1957. року у Коцуре, закончел штредню економску школу, напрям тарґовина у Кули и по дзеведзешати роки прешлого вику робел у своєй професиї, у „Войводина-обтоку”. После роботох у даскелїх приватних фирмох, од 2000. року почал робиц як гонорарни дописователь НВУ „Руске слово”, а од 2003. у „Руским слове” бул стаємно заняти як новинар-дописователь з Коцура. Написи обявйовал и у ново садским „Дневнику”‚ вуковарскей „Новей думки”‚ у „Шветлосци”‚ „Дзвонох” и Руским календаре. Бул стаємни новинар-сотруднїк Рутенпресу од його снованя, од 2005. перше бул сотруднїк‚ а од 2008. року и стаємни гонорарни дописователь-репортер за руски, а по потреби и сербски редакциї Радия и ТВ Войводини. Сотрудзовал и зоз шицкима редакциями вербаского информативного центру, писал и за ревиялни войводянски часописи. Мал окремни, препознатлїви новинарски стил, у хторим пестовал народни язик и виглєдовацке новинарство. Силвестер Дорокхази Цики бул барз активни у явним и културним живоце Руснацох и Коцура – бул руководитель Подручней канцелариї Националного совиту Руснацох у Коцуре и член Одбору за културу Националного совиту, тиж бул и член Совиту Месней заєднїци Коцур, кед у валалє вельо того зробене. Цики бул єден зоз снова-
тельох КУД „Жатва” и його предсидатель од 1999. по 2012. рок, и под час його мандату тото нашо дружтво вшадзи мало замерковани успихи. Цикия запаметаме и як доборого ґлумца, а першираз на дески хтори живот знача у коцурским Доме култури ступел штредком 90-тих рокох прешлого вику. Його талант бул такой замерковани и наградзени и од теди, та по нєсподзивану шмерц – жил и з театром. Попри у Коцуре, як професийно анґажовани ґлумец, участвовал и у пейц представох Руского народного театра „Петро Ризнич Дядя”, а шмерц го застала у улоги ґлумца и режисера представи „Береме ше, так нам и треба”, як копродукциї РНТ и коцурскей „Жатви”, чию премиєру, нажаль, нє дочекал. Силвестер Дорокхази писал тексти за театрални представи и конферанси‚ а окреме успишно режирал дзецински представи. З режию свойого драмского тексту за дзеци „Перша любов”, обявеного у „Шветлосци” 2003. року, посцигнул позарядови успих. На „Майских бавискох” у Бечею представа достала Златну плакету, а исти текст поставяни и на сценох у других наших местох. Цикия велї запаметали и як барз доброго видавача и старо сту на руских и других свадзбох. Бул вше добрей дзеки, нашмеяни, порихтани за франту, алє и озбильну роботу. За собу зохабел родичох, супругу Меланию, дзивку Леонку, сина Миколу, пейцох унукох, жеца и нєвесту. Силвестер Дорокхази Цики поховани пияток, 4. априла, на коцурским теметове. С. Ф./ Дю. В.
5
НАШО МЕСТА
11. APRIL 2014.
НА МЕДЗИОКРУЖНИМ ЗМАГАНЮ З РУСКОГО ЯЗИКА
ЗМАГАЛИ ШЕ 59 ШКОЛЯРЕ
На Медзиокружним змаганю з руского язика и язичней култури хторе отримане 5. априла у ОШ „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре участвовали 59 змагателє од 62 приявених. У катеґориї порядней настави змагали ше 42 школяре зоз школох у Дюрдьове, Коцуре и Керестуре, и 17 у катеґориї пестованя руского язика з тринац школох, з дзевец местох. Найлєпшим змагательом у катеґорийох порядней настави и пестованя руского язика з елементами националней култури од пиятей по осму класу, орґанизаторе подзелєли дипломи и по єдну руску кнїжку. Медзи змагателями пиятей класи у порядней настави перше место подзелєли Дарко Маньош и Желько Сопка з Керестура, а по числу бодох друге место ровноправно припадло троїм керестурским школяром – то Давор Хома, Ивана Планчак и Соня Балїцки. У шестей класи перше место завжала Мартина Афич, тиж з Керестура хтора єдина мала и максималне число бодох, друга була Анастазия Чордаш з Коцура, одкаль и треца Марияна Мали. У седмей класи найлєпши були Йована Ноґавица и Антония Монар з кере стурскей школи, друге ме сто под зелєли Ивана Цап з дюрдьовскей, Александар Горняк з коцурскей и Леонтина Штефанко, Жарко Остоїч и Александра Русковски з керестурскей школи. Треце место подзелєли Катарина Фейди и Александра Горняк з коцурскей школи. Найлєпши у осмей класи були Татяна Буила и Настася Сакач зоз Коцура,
Школяре на медзиокружним змаганю знали добре по руски
друге место подзелєли Лидия Горняк з дюрдьовскей школи, та Мая Медєши, Давид Шанта и Дорис Бучко з керестурскей. Треце место з истим числом бодох завжали Кристина Горняк з Дюрдьова и Светлана Балїцки з Керестура. У катеґориї виборней настави руского язика у пиятей и шестей класи найлєпше тести виробели Анастазия Козар (20 боди) и Сара Мармила обидва з Кули, Марина Грубеня з Нового Саду и Александар Мученски з Вербасу. Друге место подзелєли Дина Мудрох зоз Сримскей Каменїци, Яна Бодвански з Нового Саду, одкаль и Лара Петкович и Ана Петкович. Треци по числу бодох були Єлена Иван зоз Савиного Села, Жарко Прибичевич и Марк Хомоля з Бачкей Тополї. У ґрупи змагательох седмей и осмей класи перше место завжали Владимир Венчельовски (20 боди) зоз Ветернику и Елеонора Грубеня (20 боди) з Нового Саду, а
тиж и Мила Кишрацик зоз Савиного Села и Кристина Варґа зоз Кули. По числу бодох друге место подзелєли Мирослав Надь и Дарко Бучко, обидвоме зоз Бачинцох. У мено керестурскей школи на посцигнутим успиху, як и на участвованю змагательом повинчовала заменїца директора Каролина Папуґа, а у мено Дружтва за руски язик, литературу и културу Ирина Папуґа. Вона тиж шицким учашнїком змаганя и їх наставнїцом подзелєла подзекованя. У мено Одбору за образованє Националного совиту Руснацох школяром повинчовала Мелания Римар, а повинчовал им и професор др Юлиян Рамач хтори составял тести за змаганє. Школяре лєм седмих и осмих класох хтори на тим змаганю завжали перши три места пласовали ше на Републичне змаганє хторе будзе отримане 23. мая, тиж у Руским Керестуре. М. Афич
ПРОМОЦИЯ ФИЛОЗОФСКОГО ФАКУЛТЕТУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
ПРЕДСТАВЕНИ МОЖЛЇВОСЦИ СТУДИРАНЯ Ґимназиялцом и шт редньошколцом Туристичного напряму Школи „Петро Кузмяк” з Руского Керестура 2. априла отримана промоция Филозофского факултету Универзитета у Новим Садзе. Промотере були асистенти Ивана Янїч з румунистики и Александар Мудри з русинистики хтори Зоз промоциї у керестурскей Школи презентовали можлївосци студираня на шицких оддзелєньох факултету, а медзи нїма и на Оддзелєню за руски язик и литературу. Штредньошколци ше потим розпитовали о велїх аспектох студираня на тим факултету, о велькосци ґрупох, о висини школарини, примацих испитох и подобне. Домашнї ше интересовали и о можлївосцох яки за студиї на русинистики маю школяре з України хтори закончую керестурску ґимназию, а на основи нєдавно подписаного спорозуменя медзи Закарпатску обласцу України и Войводину. Промоциї Филозофкого факултету з Нового Саду ше того року отримую по штреднїх школох у цалей Войводини и по Мачви, а у рамикох означованя 60-рочнїци роботи Факултету. М. А.
ПОРАЄНЄ ТЕМЕТОВА У РУСКИМ КЕРЕСУРЕ
УЛЯТЕ 30 МЕТЕРИ ДРАЖКИ
Прешлей соботи керестурски парохиянє вєдно з членми Церковного одбору отримали акцию пораєня теметова на хтору ше позберали коло трицец особи.
НА ОКРУЖНИМ ЗМАГАНЮ ЗОЗ СЕРБСКОГО ЯК НЄМАЦЕРИНСКОГО
КЕРЕСТУРЦИ НАЙЛЄПШИ ШКОЛЯРЕ
Школяре ОШ „Петро Кузмяк” зоз Руского Керестура посцигли найлєпши успих на змаганю зоз сербского язика як нємацеринского, у конкуренциї школярох седмей и осмей класи з трох школох Заходнобачкого округу, хторе отримане 4. априла у школи „Петефи Шандор” у Дорослове. Од 21 змагателя (єденац у седмей и дзешец у осмей класи) з керестурскей Школи ше змагали єденац школяре и од нїх ше седмеро пласовали за дальши ступень – републичне змаганє. Зоз керестурскей школи у кетеґориї осмей класи перше место завжала Дорис Бучко и єдина ше з Ке-
рестура пласовала далєй, док треце место подзелєли Мая Медєши и Тадей Малацко. У катеґориї седмей класи найлєпши пласман посцигли тиж керестурски школяре, та Михаела Еделински и Тимеа Будински подзелєли перше ме сто, Йована Ноґавица и Леонтина Штефанко друге, а Жарко Остоїч и Антония Монар треце место. Шицки спомнути змагателє ше пласовали и на републичне змаганє хторе будзе 16. мая. Од керестурских школярох на змаганю участвовали ище Даяна Хрин зоз седмей класи и Светлана Балїцки зоз осмей, а шицких их за змаганє пририхтова-
ла наставнїца сербского язика Мария Балїнт. На змаганю попри Школи „Петро Кузмяк” участвовали школяре школи „Петефи Бриґада” зоз Кули и „Нестор Жучни” зоз Лалитю, и лєм по єден змагатель зоз тих школох виборел пласман на републичне змаганє. Як виявела совитнїца за сербски язик Ядранка Коїч зоз Суботици, школяре керестурскей Школи посцигли найлєпши успших на оркужним змаганю кед ше прировнаю резултати по сцигнути на истих змаганьох у Сивернобачким и Южнобачким округу. М. А.
АКЦИЯ ОГНЬОГАСЦОХ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
ГОРЕЛ НАД У ДОЛЇНИ
Прешлей стреди вечар, коло осем годзин, Керестурцох знємирела огньогасна сирена, а потим и сирени огньогасних превозкох, бо, як ше потим дознало, пре нєпознати причини горел сухи над и виволал вельки огень у долїни дзе дакеди було шмециско, ткв. „цегляри”. Високи дим було видно аж з Велького шора, цо пейц улїци далєй од долїни дзе горело. О огню керестурскому Добродзечному огньогасному дружтву (ДОД) явели жителє тей часци валала, котрим местами огень доходзел блїзко ґу задньому двору и по чардаки, так же керестурски огньогасци швидко реаґо-
НАЩИВА ШКОЛЯРОХ
Школяре першей и другей класи ОШ „Петро Кузмяк”, зоз своїма учительками того пондзелку нащивели Добродзечне огньогасне дружтво. Приял их заменїк командира Владимир Штранґар, котри им поуказовал огньогасни камион и потолковал роботу огньогасцох при гашеню огня. Школяром представена и млада членїца ДОД Блаженка Киш, котра им бешедовала о своїм огньогасним искустве. Нащива школярох огньогасцом витворена у рамикох їх порядних активносцох зоз школских планох и програмох. М. А.
вали, а гашиц огень ше одволало вельке число гражданох. Пре сухи над огень бул високи и 15-20 метери, та валалским огньогасцом до помоци пришол и камион професийней єдинки з Кули. Як зме исти вечар дознали од членох керестурского ДОД, гашиц огень, хтори ше ширел и ґу стадиону, потрошели три цистерни, односно коло 7-8 000 литри води, кельо води потрошела и цистерна професийней єдинки. Дзекуюци правочасовей и пожертвовней акциї огньогасцох, огень загашени за коло годзину и пол и, на щесце, нє направена чкода обисцом коло долїни. М. З.
Акияше на теметове после вилїваня дражки
Попри тим же ше попораєло часци теметова коло уходних капурох, поготов стари гроби визначних Керестуцох хтори уж нє маю блїзки потомки. На вецей часцох теметова и коло оградох покошени лєбо попирскани трава и коровче, як и простор коло дакедишнєй гробарнї. На акциї предлужене и бетонованє главней дражки през штредок теметова, та всоботу вибетоноване коло 30 метери длужини, два метери широкей дражки. За шицких учашнїкох тей добродзечней акдиї Церковни одбор пририхтал заєднїцки полудзенок. М. А.
З НАГОДИ МЕДЗИНАРОДНОГО ДНЯ ЗДРАВЯ
„БАЗАР ЗДРАВЯ” У БАЧИНЦОХ З нагоди Медзинародного дня здравя у амбуланти у Бачинцох понд зелок, 8. априла, отримани „Базар здравя” хтори орґанизовали Дом здравя у Шидзе, општински Совит за здравє, Червени криж и Дружтво за борбу процив канцера. Коло 200 валалчаньох мали можлївосц без здравственей кнїжочки преконтроловац креПревенция здравя барз важна вов прицисок, цукер у креви, ЕКҐ и общи здравствени препатрунок. Як гварела др Ваня Ґнип, првенция здравя барз значна прето же ше хороти у першим ступню зявеня можу вилїчиц. Александар Петрович, предсидатель Совиту за здравє, гвари же „Базар здравя” у Бачинцох бул удатни и же подобни контроли здравя буду орґанизовани и у менших валалох як цо Батровци и Илинци. Вл. Дї.
6
EKONOMIY
11. APRIL 2014.
ЗВОНКО ПРОВЧИ ЗОЗ ШИДУ ВЕЦЕЙ ЯК ПОЛ ВИКА У ТАРҐОВИНИ
ШАТВА У КЕРЕСТУРСКИМ ХОТАРЕ ПРИ КОНЦУ
НЄ ЛЄГКО, АЛЄ ШЕ НЄ ДА ЦВИКЛИ ДВА РАЗ ВЕЦЕЙ ЯК ВЛОНЇ
Тарґовинске подприємство „Тренд-комерц” власнїка и директора Звонка Провчия зоз Шиду роби уж вецей як два децениї. Но, Провчи свой животни и роботни вик у тарґовини препровадзел вельо длужей – полни 52 роки Подприємство „Тренд-комерц” нєшка ма 26 предавальнї и 105 занятих, и кажди дзень ше стрета з новима спокусами у роботи. Знаюци же криза, алє и тото же ше пред роком у Шидзе отворели вельки маркети „Идеа” и „Макси”, опитали зме ше директорови „Тренд-комерца” Звонимирови Провчийови, же як нови обставини вплївую на роботу його подприємства. – Влонї зме призначели зменшани обток за 4 одсто, а скорейших рокох нам, наприклад обток за тельо бул векши. То мож толковац так же людзе вше чежше жию, та кед приду до предавальнї, купую лєм гевто цо найнужнєйше – заключує Звонко.
ИСКУСТВА Звонимир Провчи надпомина же ше роками менши тарґовински подприємства у Сербиї орґанизовало до єдней орґанизациї хтора ше волала „ЦБА”, же би лєгчейше обстали на тарґовищу и прежили конкуренцию моцних „тарґовинских ланцох”. До тей орґанизациї приступела и фирма „Тренд-комерц”, з цильом же би по вигоднєйших набавних ценох куповали робу. – Пейц роки „Тренд-комерц” бул член „ЦБА” и то нам значело у роботи. З початку було лєм осем тарґовински подприємства, а вец ше число нагло почало звекшовац. Нє було лєгко анї приступиц, ша паметам же зме були рок на „чеканю”. А вец пре нєпорозуменя, шицко пошло наспак. Ми ше якошик вицагли з того, а же бизме нє мали векши утрати. После того зме ше вецей нє сцели здружовац – гвари на концу Звонко Провчи.
Звонко Провчи опрез предавальнї справеней у його обисцу
Наш собешеднїк ше скаржи и на дзепоєдни поцаги держави хтори нє може зрозумиц, бо гвари же ше на тот способ фаворизує странски тарґовински фирми. Но, и попри тим же фирма у хторей є ґазда нє роби так як скорейших рокох, у „Тренд-комерцу” пробую амортизовац таки дїловни резултат. Провчи гвари же увага будзе дата предавальньом у валалох, дзе нє така конкуренция супермаркетох як у Шидзе. – Плануєме отвориц предавальню у Моловину, малим валалє при гранїци зоз Горватску. Мали зме скорей и єдну предавальню у Вашици, то вельки валал, алє дутян нє бул на добрей локациї и прето була заварта. Тераз би и там требало отвориц, алє на лєпшим месце. Обток хтори зменшани у Шидзе требало би звекшац у валалох – заключує Провчи и наздава ше же приду лєпши часи, та тот хто вредни и роби годзен и заробиц. Провчи до тарґовини уведол и свойо дзеци, сина дзивку, алє и жеца. Зна же им нє лєгко, алє ше цеши же су вредни и же нє дзвигню руки од тей роботи. На концу, вше ше можу опрец на чловека хторому тарґовина „у малим пальцу”. Вл. Дїтко
ПРОЄКТ „КАРИЄРНИ ИНФО – КУЦИК” РЕАЛИЗУЄ ШЕ У КУЛИ
ПОМОЦ МЛАДИМ У БОРБИ ПРОЦИВ НЄЗАНЯТОСЦИ У општини Кула єст 6 285 нєзаняти особи, а од того 1 675 млади до 30 рокох, указую найновши податки Националней служби за обезпечованє роботи. Нєзанятосц проблем котри потрафя велїх гражданох, а млади представяю катеґорию дружтва котра найчастейше праве пре нєдостаток роботного искуства, чежко доходзи до роботи. Едукация, помоц у планованю кариєри и информованє о можлївосцох доставаня роботи у наиходзацим периодзе буду активносци наменєни младим зоз тей локалней самоуправи Општина Кула того року пробує зблагац вельку нєзанятосц, а ту би и млади могли достац можлївосц за роботу або фаховe усовершованє. Локални акцийни план доставаня роботи, хтори принєшени концом фебруара, предвидзує средства за 40 особи цо би мали достац роботу, а хтори маю перши и други ступень фаховей приготовки, на три мешаци. Тиж так, плановане же би 12 особи зоз високу фахову приготовку закончели фахову праксу, хтора будзе тирвац єден рок. „Кулска комуна” пренєсла же приоритет у доставаню роботи буду мац особи зоз инвалидитетом, родичи хтори ше сами стараю о дзецох, припаднїки ромскей популациї, вибеженци и розселєни особи, млади до 30 рокох и особи старши од 50 рокох. Же би обезпечели окруженє хторе оможлїви розвиванє младих, злєпшали їх положенє у сеґментох здравя, образованя, култу-
ри, информованя, привредзованя, защити животного стредку, мобилносци и подобне, oпштини сную Канцелариї за младих (КЗМ). У Кули вона основана 2008. року. На початку там були заняти штири особи, а тераз, пре нєдостаток пенєжу, занята лєм єдна особа хтора на функциї Координатора Канцелариї за младих. У тей Канцелариї потераз ше найбаржей робело на информованю о черанки студентох, промоциї розличносцох, промовованю то-
леранциї, а занєдзбало ше проблеми як цо то нєзанятосц младих. – Моя робота же бим була вяза медзи младима и роботодавцами, односно установами, подприємствами котри у можлївосци обезпечиц младим людзом роботу, або голєм нагоду за волонтиранє. У наиходзацим периодзе треба же бизме започали проєкт „Кариєрни инфо – куцик” чий циль будзе информованє младих о шлєбодних роботних местох у Општини, як и нагодох за фахове усовершованє. Окрем мнє, на проєкту будзе анґажована ище голєм єдна особа, а у реализациї нас потримали нємецка орґанизация за медзинародну черанку (GIZ) и Министерство младежи и спорту – гвари координаторка Канцелария за младих Єлена Миличевич. Гоч плани и жаданя вшелїяк постоя, у витворйованю проєкта „Кариєрни инфо - куцик“ проблем же нєт такволани Клуб младих, односно простор у котрим би ше млади сходзели и на тот способ информовали о можлївосцох у рижних сеґментох планованя кариєри и будучносци. Простория Канцелариї за младих ше находзи у будинку Општини, дзе условия нєодвитуюци за таки колективни актвносци С. Надь
На польох у керестурским хотаре тих дньох живо, бо парасти у велькей роботи ярнєй шатви хтора, мож повесц же ше того тижня докончує. Як дознаваме у двох керестурских подприємствох, ,,Юарбису” и ,,Аґрокерестуру” и того року од коло пейц тисячи гектарох обрабяцей жеми кельо єст у валалским хотаре, з хторих коло штири тисячи у приватней власносци, найвецей будзе под кукурицу. Но, як гвари аґроном у ,,Юарбису” Владимир Тамаш, кукурици того року заш лєм будзе менєй як влонї прето же будзе пошате вецей сої. Шатва кукурици почала першого априла и парасти понагляю цо скорей ю закончиц, док єст ище голєм кельо-тельо влаги у поверхових пасмох. И спомнуте подприємство ,,Юабрис” того року под кукурицу планує 30 гектари, и по словох
аґронома Владимира Тиркайли, того тижня докончую шатву. И по статистики подприємства ,,Керестурстеп” стандардне интересованє за кукурицу, а парасти ше вше дзечнєйше опредзелюю за садзенє странских гибридох кед слово о кукурици хтору ше олупа такой вєшенї, а за чуванє у чардакох ище вше першенство маю домашнї сорти. У ,,Керестурстепу”
зменшане интересованє за слунечнїк, а звекшане за сою, а замерковане частейше купованє нашеня и другого репроматериялу на ,,уґовор” як за готови пенєж. Тих дньох при самим концу и шатва сої, хтора з каждим роком вше вецей заступена и на польох керестурских польопривреднїкох, а так и тераз, насампредз же голєм на нєй нєт утрати, уж кед випаднє слаби рок. Характеристика тогорочней ярнєй шатви на керестурских польох же два раз звекшани поверхносци зашати зоз цукрову цвиклу. Таки информациї зме достали у керестурскей Задруґи ,,Дукат” хтора ше специялизовала за контраченє тей индустрийней рошлїни. Законтрачене маю 249 гектари на польох 25 продуковательох, и як дознаваме, того року дзепоєдни стаємни продукователє звекшали поверхносци под цвиклу, а зявели ше и нови. Цвиклу буду продуковац того року нє лєм стандардно за фабрику цукру у Червинки з котру догварени 100 гектари, алє и за фабрику ,,Тето” зоз Сенти дзе законтрачени 149 гектари. Як дознаваме у ,,Дукату” цвикла добре посходзела, помали почина третиранє од коровчох, а продукователє меркую и на зявенє пипи, найвекшого чкодлївца на цвикли. За продукцию цукровей цвикли у тим року ше опредзелєло и подприємство ,,Юарбис” хтору пошало на 120 гектарох своїх польох, цо тиж вецей як влонї. М. Афич
СУБВЕНЦИОНОВАНИ КРЕДИТИ ЗА АҐРАР
ПОЖИЧКА БЕЗ ДЕВИЗНЕЙ КЛАУЗУЛИ
Польопривредни продукователє од початку того тижня можу ше приявйовац до банкох за субвенционовани кредити, а министер польопривреди Драґан Ґламочич обецал же ресорне Министерство свою часц роботи коло потвердзованя спомнутих кредитох будзе ришовац за 24 годзини. Кредити буду на розполаганю по септембер, кеди будзе виробени пререз же би ше видзело яке интересованє польопривреднїкох, наведол Ґламочич при подписованю контрактох о субвенционованих польопривредних кредитох
зоз дванац банками и шейсц осиґуруюцима хижами. Медзи подписнїками Комерциялна банка, Прокредит, Ерсте, Интеза, АИК, та Сосиєте Женерал банка. У кредитним фонду дотераз обезпечени 35 милиони еври, наменєни за купованє польопривредней механїзациї и статкового фонду. Кредити буду з одплацованьом на три роки и роком ґрейспериоду, а камата од штири одсто за статок, до шейсц одсто за купованє механїзациї. З Министерства окреме визначене же кредити без девизней клаузули. И. С.
BA^I DXRA Z KERESTURA
МИЛИОН Чуєм же єдному челєднїкови препадли даскельо милиони – анї сам нє зна чи динари, долари або еври. Знаме ми же як то чежко патриц на кажди динар, а як же тому кед, сеґинь, муши мерковац на кажди милион! Юлиян Пап
11. АПРИЛ 2014.
7
DUHOVNI @IVOT
NA[A TEMA
ШКОЛА ЕКУМЕНИЗМА У НОВИМ САДЗЕ
КАЖДИ ЧЛОВЕК МА ДОСТОЇНСТВО годзинох у будинку ЕГО центра, а звекша годзини нащиви локалних Церквох и ме стох у Войводини. Там сцеме орґанизовац блоки преподаваня през викенд. Плановане и уводзенє дописного курса Школи екуменизма, прейґ интернета. То методи децентрализациї, же би ше лєпше обробело и теми хтори животни. Сцеме екуменске искуство преточиц до ришованя практичних животних проблемох, як цо, наприклад, худобство и еколоґия – наглашел Теофил Лехотски.
Пише: Мирон ГОРНЯК КУХАР
Н
аполнєли ше седем роки Школи екуменизма у Новим Садзе, у хторей нєпреривно участвовали представнїки рижних вирох и нацийох, та и нашо грекокатолїки, а з тей нагоди видати и Екуменски зборнїк роботох учашнїкох, медзи хторима и „Авраам як заєднїцки праоцец шицких трох монотеїстичних релиґийох” Гелени Бабич народзеней Тамаш, зоз коавторками Хану Сабадош, Марию Корманьош и Марию Мандич. Ментор тей роботи професор и викладач у Школи екуменизма о. др Роман Миз. Школа екуменизма отримована у рамикох и у будинку Авраам – заєднїцки праоцец Екуменскей гуманитарней орґанизациї (ЕГО). Идейни и християнства, оперативни порушовач Школи то тераз уж покойни свяюдейства и ислама щенїк Реформатскей християнскей Церкви Кароль Береш, хтори бул и снователь и директор ЕГО пред двацец Редактор „Екуменского зборнїка” Школи екуКоординатор Школи екуменизма Гелена Бабич, автор текста роками. менизма у хторим вибрани роботи од 2006. роТеофил Лехотски о праоцови Авраамови – ЕГО у Новим Садзе порушана 90-их рокох у условику по 2013. рок Теофил Лехотски похвалєл ройох войни и велькей економскей и дружтвеней кризи – боту Гелени Бабич „Аврам як заєднїцки праогвари координатор Школи екуменизма и редактор спомквох, а познати преподаватель на тоти теми то тераз уж пен- цец шицких трох монотеїстичних релиґийох” як интере нутого Зборнїка Теофил Лехотски. – Протестантски Цер- зионовани суперинтендант Методистичней Церкви Мартин сантну, добре обробену и єдну з найписменших. кви орґанизовали и дзелєли помоц шицким людзом, а велї Хован. ЕГО нєшка медзи найвизначнєйшима представнїка– Юдеизем, християнство и ислам припознаваю Аврааше питали и сцели знац хто им помага, у условийох поро- ми протестантских Церквох у вибудови цивилного дружтва. ма як свойого праоца, та дакус и чудне же кельо людзе снуца национализма и пропаґанди процив дзепоєдних вирУ просторийох ЕГО у улїци Кирила и Методия 21, у це- подзелєни, а єден Бог – гвари Бабичова. – Одкадз вец даских заєднїцох и сектох. Людзох источасно требало и еду- ку єдного рока орґанизовани двосеместрални курси препо- кому право повесц же дахто други менєй вредзи, лєбо нєковац. даваньох, роботньох и студийних нащивох рижним вир- до стойни, кед Бог заєднїцки? Авраам нє бул Єврей, одно сно можеме повесц, нє найЕфект – звекшанє толеранциї Юдеизем, християнство и ислам припознаваю важнєйша даяка националносц, алє треба патриц хто яки Авраама як свойого праоца, та дакус и чудне же кельо чловек . Нє можеме повесц же зме ексклузивни у одношеПо Теофилових словох, донатор за отримованє Школи людзе подзелєни, а єден Бог. Одкадз вец дакому ню на других лєм пре одредзену припадносц. Кед би шицекуменизма найдзени аж 2006. року, то Керкин Акси – зєправо повесц же дахто други менєй вредзи, ки так роздумовали, нє було би нєпорозуменя и войни. динєна протестантска Церква Голандиї хтору творя три релєбо є нєдостойни, кед Бог заєднїцки? Як туриста сом була у Ефе су, у хижи дзе Богородица форматски и єдна лутеранска Церква. То орґанизация поМария бивала и можем повесц же там приходза припаднїдобна ЕГО у популаризованю екуменизма и приблїжованю ским заєднїцом и местом дзе витворени позитивни прикла- ки рижних вирских заєднїцох, та и муслиманє. ФасциВосточней и Заходней Церкви. У тим смислу мож повесц и ди медзивирского сотруднїтва. Барз вельки хасен то и нє- нантна атмосфера, цихосц и до стоїнство того ме ста хтоже ефект Школи екуменизма то звекшанє толеранциї и поштредне особне упознаванє и друженє припаднїкох ро- рого почитую шицки людзе зоз цалого швета. зменшанє, уцихшованє бешеди мержнї. Добри сотруднїк з зличних конфесийох и нацийох. Кажди учашнїк, школяр Була сом и у Єгипту, у ме сце дзе жили Осиф, Мария и тей нагоди бул, а и тераз є Радио „Мария” хтори емитовал Школи екуменизма на концу другого семестра пише робо- Исус, а тераз ту Копти и їх церква. Праве теди там владипреподаваня зоз Школи. ту на одредзену тему, маюци свойого ментора и достава ше кове служели Службу Божу, хтора така як наша, модля ше Участвовали овласцени преподавателє традицийних сертификат о законченю курса, а робота може буц обявена як и ми, алє на арабским язику и ознова сом видзела як Церквох и вирских заєднїцох, як и представнїки у нас мен- у „Екуменским зборнїку”. зме повязани – наглашела Бабичова. ших Церквох, алє хтори релевантни у Европи, як цо АнґлиОд 1993. року по 1999. рок було и екуменски молитви, По єй словох, барз єй мило же 2013. року закончела канска Церква, Баптистична, Адвентистична Церква и мо- хтори предлужени як сходи женох на Шветовим молитво- дво семе стрални курс Школи екуменизма, за цо до стала и нофизитски церкви. вим дню. сертификат, а медзи искуствами найвреднєйши особни Окремна часц Школи то преподаваня о историї сучасного – Того року ше планує дзепоєдни пременки у роботи контакти и упознаванє людзох хтори веря до єдного, истоекуменского руху и о актуалносцох у Шветовим совиту Цер- Школи екуменизма – гвари Лехотски. – Зменша ше фонд го Бога.
У ПАРОХИЇ У КОЦУРЕ
СПОВЕДЗ ПРЕД ВЕЛЬКУ НОЦУ
Я
к то уж узвичаєне у Коцуре, два тижнї пред Вельку ноцу, на акатистову соботу, а того року 5. априла, отримана споведз на хтору ше одволало красне число вирних. Як гварел парох коцурски о. Владислав Рац, було вецей споведзи як влонї, и вецей пополадню як дополадня, а окрем зоз Коцура, споведали и священїки з нашого Апостолского еґзархату за грекокатолїкох у Сербиї, зоз сушедних парохийох. До Велькей ноци – Пасхи, ище єст часу, та мож очековац же з тей нагоди будзе ище споведзи. М. Г. К.
ЙОЗЕФ БАЛАЩАК ЗОЗ СЛОВАЦКЕЙ У БИКИЧУ
П
решлого тижня у нащиви Бикичу бул Йозеф Балащак, зоз супругу, староста валала Вишни Тварожец зоз Словацкей Републики. Причина нащиви була же би особнє поволал Бикичаньох на преславу 600-рочнїци валала Вишни Тварожец, хтора будзе отримана 27. и 28. юлия. Балащак внєдзелю бул и на Служби Божей и з тей нагоди бикичскей церкви подаровал штвери ризи (желєни, червени и двої такволани „шветли”). Вл. Дї.
ГЛЄДА ШЕ СРЕДСТВА ЗА МУРИК
П
У
Нє омалтеровани мурик опрез Лєтнєй владическей резиденциї
СНОВАНЄ ЦЕРКОВНОГО ХОРА
У
цеку приявйованє за коцурски церковни хор. По словох предсидателя Церковного одбору Михайла Фейси, тот хор будзе пестовац лєм духовни репертоар. Дириґентка будзе Єлена Алексич, хтора закончела Академию уметносцох у Новим садзе, напрям теоретичар уметносци. Єлена уж три мешаци водзи и вербаски городски хор хтори ма 35 членох, а волонтерка є у Културним центре у Вербаше. – Проби почню у першей половки мая, а теди нас нащиви и канадски хор под руководительством дириґентки Мелити Мудри Зубач – гварел Фейса и додал же то будзе перши хор хтори ше снує после вецей як 10 рокoх. Канадски хор у Коцуре будзе од 2. по 5. май, обидзе и даскельо околни места дзе будзе и наступац, а 4. мая хористи буду шпивац у Велькей Служби Божей у церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре. Г. П.
Госци зоз Словацкей з домашнїм парохом о. Владимиром Еделинскийом Миколком и вирнима у бикичскей церкви
У ШИДЗЕ ШЕ СТАРАЮ О ЛЄТНЄЙ ВЛАДИЧЕСКЕЙ РЕЗИДЕНЦИЇ
АКЦИЯ ПОРАЄНЯ очатком прешлого тижня у Коцуре з нагоди вельконоцних шветох, порaєло ше коло церкви и парохиялни обєкти, а на акциї було коло 30 добредзечних людзох. На акцийох єст вше вецей особи, а медзи нїма и огньогасци, млади фодбалере и рибаре. Предсидатель Церковного одбору проф. др Михайло Фейса гварел же по Вельку ноц будзе орґанизована ище єдна акция, а у цеку и конкурс за явну набавку же би ше гидроизоловало голєм єдну часц коцурскей церкви. – За Перши дзень Велькей ноци рихтаме и даскельо програми, вистави образох, писанкох, икебанох. Шицки хтори заинтересовани указац свойо подобови, литературни або музично-сценски роботи можу их посилац на адресу fejsam@gmail.com – гварел Фейса.
РИЗИ НА ДАРУНОК
ж треци рок мурик коло порти Лєтней владическей резиденциї у Шидзе нє омалтеровани, гоч штредком 2012. року тедишня власц опредзелєла 300 000 динари за його малтерованє, алє тоти средства нє уплацени. Мурик пререзани, односно покладзена защитна фолия на фундамент же би ше зопарло ширенє влаги. Парохия Преображеня Господнього у Шидзе нєдавно придала вимогу по конкурсу до локалней самоуправи за вирски заєднїци з наздаваньом же средства буду оддобрени, а мурик омалтеровани и обилєни. Вл. Дї.
У ПАРОХИЙНИМ КАРИТАСУ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
В
ОТРИМАНИ ВЕЛЬКОНОЦНИ ВАШАР
нєдзелю, 6. априла пред поладньом, у просторийох керестурского парохийного Каритасу отримани традицийни Вельконоцни вашар на хторим було дванац викладачох. На вашаре назберани и 3 тисячи 900 динари як добродзечни прилоги за фамелиї у потреби хторим Каритас на помоци и пред тим вельким шветом. На вашаре мож було купиц вельконоцни прикраски, писанки, колачи, хтори виложели поєдинци з Керестура и Коцура, Здруженє женох „Байка”, а свой штанд мали и дзеци хтори ше збераю у Каритасу и правя рижни виробки. Вони тиж предавали и пироги хтори сами правя, а нащивителє вашара их могли и коштовац. М. А.
Вашар бул крашнє нащивени
8
KULTURA I PROSVITA
11. APRIL 2014.
46. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
ЦИЛЬ ПРЕДСТАВИ –ВОЙСЦ ДО Штерацец шести драмски мемориял Петра Ризнича Дядї всоботу, 5. априла,
у Руским Керестуре почал з отвераньом двох виставох – фото-документарней, з назву „Дюра Папгаргаї – чловек театра” и виставу малюнкох з Подобовей колониї „Коцур”. На шветочним отвераню Штерацец шестого драмского меморияла Петра Ризнича Дядї з минуту цихосци дата почесц нєдавно упокоєним Владимирови Бесерминьови з Руского Керестура и Силвестерови Дорокхазийови з Коцура, котри, як гварел предсидатель Орґанизациийного одбору Меморияла Владимир Надь Ачим – зохабели вельки шлїд у нашим театре, Драмским мемориялє и нашей култури. – Най их робота и мисия останє навики медзи нами, а на нас же бизме предлужели їх роботу на розвою нашей театралней култури – гварел Надь на отвераню смотри нашей театралней творчосци. Отвераюци тогорочну смотру театралней творчосци Руснацох у Сербиї Надь поволал публику же би потримала роботу драмских аматерох, бо циль каждей представи то праве потримовка публики. – 46. Мемориял дава интересантне репертоарне понукнуце – по виборе текстох, авторох, та и того цо ше понука у наших штредкох, односно же су свидоми своїх моцох и спрам того правени представи. Я вас модлїм же бисце потримали шицку нашу роботу хтора ту будзе представена, з намаганьом же бизме мали ище успишнєйши, атрактивнєйши и интересантнєйши представи, бо циль каждей – то же би вошла до шерца публики – гварел предсидатель Орґанизацийного одбору Драмского меморила на отвераню, всоботу, 5. априла. М. З.
НА ЧЕСЦ ПАПГАРГАЙОВИ ВИСТАВА И КАТАЛОҐ
„ПОЛИЦАЄ” УСПИШНО ОТВОРЕЛИ МЕМОРИЯЛ Дружтво Руснацох у Суботици, Славомир Мрожек „Полицає”, режия Владимир Ґрбич Ґлумецка екипа Дружтва Руснацох зоз Суботици всоботу, 5. априла, отворела 46. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, зоз представу Славомира Мрожека „Полицає”, у адаптациї и режиї Владимира Ґрбича. Млади ґлумци, помоцнєти зоз искусним Деяном Паланчайом, представели керестурскей публики тоту драму абсурду, котру Мрожек написал ище 1958. року, а котра актуална и нєшка. Приповедка о остатньому гарештанцови у держави, котри пристава буц вирни власци, прецо цала жем постава єдна велька идила, у хторей шицки гражданє велїчаю свойого владара Инфанта и його бачика Реґента. Праве пре тоту послухносц, полицає нє маю вецей роботи, та сами муша провоковац гражданох же би ше побунєли процив власци, бо процивно, їх постоянє вецей нє ма смисла. Водзацу улогу Шефа полициї мал Демиян Паланчаи, котри достал и награду жирия за найлєпше одбавену улогу того вечара. – То нам бул треци наступ зоз тоту представу и думам же бул наймоцнєйши потераз. Уж сом бавел подобну улогу, дзе сом тиж мушел буц ароґантни, розказуюци, нє бац ше од нїчого. Медзитим, тераз сом цали час на сцени и то за мнє було вельке виволанє. Наисце ми мило же сом достал награду за найлєпше одбавену улогу, алє то би нє було виводлїве кед бим на сцени нє мал шицких тих ґлумцох коло себе, на котрих ше можем опрец – наглашел Демиян.
Фото: М. Зазуляк Же даєдни суботицки ґлумци нє бешедую по руски, нє могло анї обачиц
Ґлумецку екипу нє зопарло же би успишно одбавели представу тото же даєдни нє знаю бешедовац по руски, а цо публика хтора то нє зна, нє могла анї обачиц, пре добри наглашок и дикцию, хтору часто нє маю анї велї ґлумци хторим наш, руски язик мацерински. У тим им помогла Наташа Ґрунчич, котра и преложела тот текст на руски язик. – Уж шести раз бавим по руски у Дружтве Руснацох. Нє лєгко ми ґлумиц на тим язику, з оглядом же нє розумим, а найвекши проблем ми на початку док нє научим текст, усовершим наглашок. Мал сом досц чежку улогу, алє прилапел сом шицки суґестиї од режисера, та думам же на концу добре випадло. По моїм, тота представа як кед би була писана за нєшкайши час – гварел Манойле То-
мович, котри бавел улогу Нареднїка у полициї – провокатора, котри од найвирнєйшого поданїка власци, на концу постава атентатор и борец за шлєбоду. Лєпшому упечатку допринєсли и костими котри були прилагодзени характером подобох, док сценоґрафия була скромна, алє функционална. Попри Демияна Паланчая и Манойла Томовича, у представи бавели и спомнути Деян Паланчаи, котри мал улогу Гарештанца, а потим Адютанта, як и два ґлумици – Ґенералка Ивана Моноштори и Жена нареднїка – провокатора Мирта Иштванович. Тото виводзенє на Мемориялу Дружтву Руснацох було источашнє и участвованє на Зонскей смотри, котре провадзел селектор. Мая Зазуляк
АНАЛИЗА ГИТЛЕРОВЕЙ ПСИХИ
Дзекуюци Театралному музею вистава на чесц Папгаргайови на завидним професийним уровню
Фото-документарна вистава „Дюра Папгаргаї – чловек театра” источашнє и промоция Каталоґу Ирини Гарди Ковачевич „Дюра Папгаргаї”, хтори вєдно видали Театрални музей Войводини и Завод за културу войводянских Руснацох, як першу часц ширшого проєкта – будуцей моноґрафиї о Дюрови Папгаргайови. На отвераню о тим проєкту и вистави бешедовали директор Заводу за културу войводянских Руснацох мр Серґей Тамаш, Ивана Кочи, спред Театралного музею Войводини и авторка Ирина Гарди Ковачевич. Як гварели Ивана Кочи и Серґей Тамаш, вистава и Каталоґ представяю здогадованє и указованє на нєоспорююце значенє Дюру Папгаргая у театралним и културним живоце Руснацох и вообще, у културним живоце Войводини, а проєкт почал ище у чаше док директор Заводу бул Мирослав Кевежди. Бешедуюци о своєй роботи на тим проєкту, Ирина Гарди Ковечевич визначела же за моноґрафию велїкана нашого театра и култури єст надосц материялу, понеже Дюра Папгаргаї чувал и документовал податки о своєй роботи, а тераз тот материял за будуцу архиву Руснацох, чува його супруга Агнета. Моноґрафия о Дюрови Папгаргайови би мала буц обявена до 2016. року, як єдна з кнїжкох пошвецених найзначнєйшим особом театралного живота у Войводини, а дзекуюци Театралному музею, фото-документарна вистава виложена на Мемориялє поробена на наисце завидним професийним уровню. Як гварела Ковачевичова – за представянє роботи таких особох як бул Дюра Папгаргаї нє важне же нє у питаню даяка округла рочнїца, односно ювилей, з тим вецей же праве Дюра Папгаргаї бул єден зоз сновательох Драмского меморияла, його „духовни оцец”. Вистава „Дюра Папгаргаї – чловек театра” поставена у „Дядьовей” сали, на поверху у Доме култури. М. З.
Треци дзень Драмского меморияла, РНТ „Петро Ризнич Дядя” пондзелок, 7. априла, виведол представу Миру Ґаврана „Пациєнт дохтора Фройда”, у режиї Владимира Надя Ачима. Малочислена, алє убавена ґлумецка екипа одбавела представу о єдней з найпознатших историйних подобох – Адолфови Гитлерови, алє у чаше кед ище нє бул диктатор котрого нєнавидзи цали швет. Млади, трицецрочни Гитлер глєда помоц од славного психоаналитичара Фройда, же би помогнул його заручнїци Кристини ришиц проблеми у їх сексуалней комуникациї, за хтори, як Гитлер твердзи, виновата лєм вона. Медзитим, на Фройдовим кавчу, Адолф одкрива свойо чарни думки, комплекси, фрустрациї, хтори го роками после унапрямя ґу найвекшей войни у историї. Зоз одличну мимику, ґестикулацию и рухами, Адолфа Гитлера прешвечлїво одґлумел Александер Мудри, котри достал и награду за найлєпше одбавену улогу того вечара. – Думам же шицки три улоги барз добре одбавени, а сиґурно же ми окреме мило же я достал награду жирия и вельо значи кед дахто оценї же твоя робота добра. Чежко ґлумиц Гитлера, алє и инспиративно. Пробовали зме нагаднуц як би вон шицко тото робел сам, без гевтих хтори му познєйше помагали – наглашел Александер.
Фото: Ма. Зазуляк
РНТ „Петро Ризнич Дядя”, Миро Ґавран, „Пациєнт дохтора Фройда”, режия Владимир Надь Ачим
З одличну ґлуму, мимику и ґестикулацию Адолфа Гитлера прешвечлїво одбавел Александер Мудри
Дохтора Фройда удатно толковал искусни Славко Орос, док Гитлерову заручнїцу Кристину успишно одбавела Ивана Дудаш. Попри одличней ґлумецкей екипи, моцни упечаток охабели и кратки филми пущани на видео-биму, з упечатлїву музику и хтори, медзи иншим, приказали як з Фройдовима теориями мож вианализовац Гитлерову психу. Ма. З.
ПРЕДСТАВЯНЄ ТВОРЧОСЦИ З ЄДЕНАЦ ДОТЕРАШНЇХ КОЛОНИЙОХ
После отвераня фото-документарней вистави, у голу на главним уходзе до Велькей сали Дома култури шветочно отворена и вистава подобових роботох з Подобовей колониї „Коцур”. Виставу отворел подобови уметнїк з Вербасу и предсидатель Орґанизацийного одбору Колониї Владо Няради, наглашуюци же дотераз отримани єй 11 зволаня. Перши орґанизатор Колониї була Подружнїца Дружтва за руски язик, литературу и културу, у рамикох Подобово-
литературней колониї „Ерато над Коцуром”, а остатнї роки орґанизатор Подобовей колониї Месни одбор Рускей матки Коцур, так же о Колониї бешедовала и предсидателька МО Моника Гарди. Як гварел Няради, Колония основана пре творенє збирки подобових роботох, як руских, так и уметнїкох котри жию и творя вєдно з Руснацами, а таки форми сходзеня и праве место за афирмованє младих подобових уметнїкох.
Дотераз на Колониї участвовали коло 60 уметнїки з наших и других местох, а з колекцию малюнкох, хтору ше чува у просторийох Етно-клубу „Одняте од забуца”, у Доме култури и ОШ „Братствоєдинство”, Коцурци ше можу похвалїц и велї им на тим можу позавидзиц. На Мемориялє виложена часц роботох з дотерашнїх колонийох, цо источашнє и пререз нашей подобовей творчосци, алє тиж и провадзенє и спатранє поєдинєчней роботи уметнїкох. М. З.
9
KULTURA I PROSVITA
11. APRIL 2014.
46. ДРАМСКИ МЕМОРИЯЛ ПЕТРА РИЗНИЧА ДЯДЇ
У РУСКИМ КУЛТУРНИМ ЦЕНТРЕ У НОВИМ САДЗЕ ПРЕМИЄРА ПРЕДСТАВИ „ОРКЕСТЕР ТИТАНИК”
ШЕРЦОХ ПУБЛИКИ
РАТУНОК ВИСША ФOРMA ИЛУЗИЇ
ЧИ МОЖ ПОДЗЕЛЇЦ ЛЮБОВ?
Милан Иванич и Аня Йоїч у єдней сцени з червинскей представи
трално и сценски” виховює одмалючка, перше у дзецинских, а потим у младежских представох. Педаґоґийна робота за кажду похвалу. През искуство двоїх штредньошколцох з двох малженствох (ґлумя их Милан Иванич и Аня Йоїч) , виприповедани найчастейши ситуациї при розходу – звада пре дробнїци, рижни предруцованя, нєбешедованє єдно з другим, алє „лєм прейґ дзецка”, дзелєнє шицкого по поли, аж и баналносцох, ситуациї кед ше дзецко ма опредзельовац з ким би „волєло жиц”... а нїхто ше нє опита як то чувствую, доживюю и преживюю дзеци. Часто оставаю осмени, преходза до асоциялного справованя, аж роздумую и о самозабойстве, кед ше укаже нагода, сцекаю цо далєй з такей фамелиї, гоч су у шицким найменєй виновати. Як, и чи вообще
мож „по поли” подзелїц любов ґу родительом, та ше часто, пре приклад родичох, питаю – „прецо ше людзе беру, кед ше вец розиходза?”. На одредзени способ упутена и критика нєшкайшому часу о викривеней системи вредносцох, бо зме прейґ медийох бомбардовани з розводзенями и сходзенями познатих естрадних, филмских и других особох, а котри найвекши идоли адолесцентом. Значи – пола-пола постава нєшкайши шаблон живота. Попри добрей ґлуми, минимална, оголєна сценоґрафия, як цо то и чувства дзецох, та шветлосни и музични ефекти, допринєсли квалитету представи, хтора того року участвує и на Зонскей смотри театралней творчосци у Червинки, праве у чаше кед и Мемориял. М. Зазуляк
„МИНИСТРОВ СИН” ПЕТРОВЧАНЬОХ Драмска секция КУД „Яким Гарди” Петровци (Горватска), Фадил Хаджич „Министров син”, преклад, адаптация и режия Томислав Рац Длугорочни и витирвали петровски ентузияста Томислав Рац ше того року, з подмладзену ґлумецку екипу, опредзелєл за познату комедию ситуациї Фадила Хаджича, а премиєру „Министрового сина” Петровчанє на домашнєй сцени одбавели 29. марца. Як реаґує фамелия хтора, пре мужа и оца министра жиє „на високей ноги” и нєпреривно меркує на суд явносци кед дозна же оцец ма и одроснутого нєзаконїтого сина з велькей студентскей любови, за коло годзину виприповедали петровски аматере. Хаджич, як добри драматурґ, а ище лєпши комедиоґраф, та з тим и добри познаватель людских характерох, попреплєтал до заплєту справованє найблїзших, як цо то осудзованє супруги пре розблудну младосц мужа, обаванє дзецох пре дзелєнє талу, бо ше зявел єден вецей нашлїднїк, страх од явносци, насампредз у „жовтих медийох”, приватне вишлїдзованє, та на концу, як то идзе у таким жанру – прилапйованє и щешлїве законченє на задовольство шицких актерох у „нємилим” збуваню, з ясну поруку же, без огляду яки зме, людскосц и гуманосц на концу одноши побиду. Вируцени и даскелї животни правди, типа - „живот кеди – теди зведзе рахунок, а звичайно кед ше му найменєй наздаваш”, лєбо – „хто ґарантує же и власни дзеци наисце
Фото: M. Зазуляк Награду за найлєпше одбавену улогу у представи Петровчаньох достала Андреа Маґоч
власни”, а нє заобидзени анї критики на рахунок политичарох и новопечених богачох, бо су вшадзи исти. Окрем спомнутого Раца, котри ше на концу зявює и як ґлумец, участвую шесцеро млади ґлумци, медзи нїма и вецей дебитанти, цо було и видно у дзепоєдних сценох пре прейґмирни и нєпотребни рухи, „ґаженє блата на сцени”, цо пошлїдок нєискуства, алє ше релативно добре ношели зоз задату тему, окреме млади, алє уж з ґлумецким искуством Боян Кошутич у улоги Министра (оца), та Андреа Маґоч, як його супруга Мелита, котра того вечара достала и награду жирия публики за найлєпше одбавену улогу. Шицких младих ґлумцох мож похвалїц за досц добру руску бешеду и вигварянє на сцени, гоч дзепоєдним руски язик нє мацерински, та за презентованє „руснацтва” и през музични зависи з нашима народнима шпиванками, гоч им можебуц нє було место у тим сучасним фалаце. Режисерови заувага же ше нє знашол у мизансценскосценоґрафским ришеню з дзелєньом бини на два часци, та масовни сцени були у барз збитим просторе, як и на нєпреривне, длугорочне инсистованє на „правеню сцени на сцени” з окремнима кулисами, цо превозидзене у нєшкайшим театре, а уж роки є характеристика Петровчаньох. Но, за кажду похвалу тото подмладзованє драмского ансамблу, цо анї нє лєгки задаток знаюци з якима ше почежкосцами стретаю нашо у Горватскей, и дава добру основу за предлужованє роботи на театралним планє. Як зме дознали од госцох, того року пририхтую и єдну дуодраму, та Петровчанох мож обчековац и на другим нашим театралним фестивалє, на жиму у Новим Садзе. На концу, попри спомнутих у представи ґлумя и Кристиян Медєши, Денис Гарди, Мая Рац и Тена Голик, сценоґрафию подписує Мирослав Лехолат, костими Иванка Колбас, шветло Ґоран Костелник, ефекти Желько Костелник, музику Владимир Дудаш Данко, а суфлерки у представи Анита Рац и Тена Голик, так же и численосц ансамбла виродостойне факту же Петровци найвекше место Руснацох у Горватскей. М. Зазуляк
Фото: В. Вуячич
Вовторок вечар керестурска публика на Драмским мемориялє мала нагоду видзиц добри театрални фалат младей ґлумецкей екипи з Червинки, хтора одлично винєсла озбильну драмску тему – судьби, а ище баржей чувства дзецох з розведзених малженствох. Прето и назва драмского дїла сучасней писательки Милени Боґавац „Пола-пола”, бо у спорозумним малженстве родичи шицко дзеля по поли, алє чи мож подзелїц дзецко и любов, та як тота велька пременка у живоце дїйствує на дзеци – дожито, з чувствами, розумлїво, а скоро без сценоґрафиї и реквизитох, алє и з помоцу музики и шветла, виприповедали седмеро млади ґлумци-штредньошколци зоз Червинки. Гоч є наисце озбильна, можебуц дакеди аж и табу-тема, бо ше о тим мало явно бешедує, алє вше актуална (остатнї час аж и пребарз, бо як поведзене и у представи - Сербия по числу розидзених малженствох на першим месце у реґионє, а статистики гуторя же у єдним школским оддзелєню, кажде треце дзецко з розидзеного малженства), тема наисце потрафена возросту, бо хто ю лєпше виприповеда кед нє сами дзеци основношколского и штредньошколского возросту. Алє то мож, а кед маце, гоч млади, алє уж на бини искусни ґлумецки ансамбл, за цо у Червинки уж вецей роки найзаслужнєйши (тиж релативно млади) режисер Зоран Радулович, тераз сиґурно и найлєпши червински ґлумец. То му друга ґенерация ґлумцох цо их „теа-
Фото: M. Зазуляк
Аматерски театер „Стеван Сремац” Дома култури Червинка, Милена Боґавац „Пола-пола”, режия Зоран Радулович
У Руским културним центре у Новим Садзе, всоботу вечар, 5. априла, премиєрно одбавена представа „Оркестер Титаник” Христа Бойчева, у адаптациї, режиї и сценоґрафиї Звонимира Павловича, а у виводзеню Драмского студия РКЦ. Нєвельки, пейцчлени ґлумецки ансамбл убавено и прешвечлїво новосадскей публики указал на илузию живота яку жиєме у транзицийним охудобнємим дружтве нєшка, док чекаме пременки системи, лєпши часи, красши живот, лєпшу будучносц. Зохабени и одруцени од шицких, даскелї бездомнїки: Доко, хторого ґлуми Борис Фейди, Мето – Славко Бучко, Луко – Борислав Сакач, Любка – Александра Живкович и Хари – Игор Горняк, жию на окраїску вароша, на штред пажици дзе дакеди була, а тераз напущена желєзнїцка станїца, на шмециску, страц ени и заглобени до своїх судьбох и своїх надїйох, заварти до власней инерциї, алє су нє безнадїйни, бо надїя, як гвари присловка, остатня умера. Ґлумци на сцени опрез публики без бариєри, та випатра же и публика вєдно з нїма у тим шалєнству чеканя гайзибана,
Шицки гайзибани до Европи и швета рушаю зоз других станїцох
хтори метафора за шицко лєпше цо ше им ма случиц кед вон раз сцигнє и, кед вони до ньго войду и одпутую на лєпше место, одпутую до жаданого живота, до будучносци о котрей нєпреривно шнїю. Їх мрия источасно и їх ратунок, а каждодньови ритуал чеканя и випровадзаня гайзибана источашнє їх вежбанє цела и духа постава колективна обсесия до котрей ше уцагує и присутна публика. У єдним рядошлїду збуваньох публика дозна їх смутни судьби, оставаня без роботи, без дому, без фамелиї. Траґикомичносц судьбох людзох на марґини дружтва, котри ше здогадую лєпших часох и своїх успишних кариєрох у прешлосци, як и проблемох пре котри остали безроботни, худобни, дрилєни по сам рубец катаклизми, дзе траца операюцу точку и схопносц же би дефиновали себе и ситуацию у котрей ше находза. Так абсурд постава ґротеска у конєчним спознаню же шицки гайзибани до Европи и швета рушаю зоз даяких других станїцох, иду по якихшик других драгох, та нєт дзе сцекнуц, нєт виходу. Ратунок ше глєда и находзи у стретнуцу зоз илузионистом Харийом, хтори витвори подполну илузию до котрей починаю вериц Доко, Мето, Луко и Любка, та и публика, илузию до єдного иншакого живота, яку нїґда по теди нє спознали, котра почина роснуц, пулсировац и вше баржей обнїмац шицких, бо жадани гайзибан конєчно сцигол, алє лєм як илузия. Вельки илузиониста Хари Худини понукнє им прешвеченє же ше ратунок вше находзи на процивним боку щезованя, там дзе привидзенє, бо живот – то лєм илузия, то лєм привидзенє до хторого нєпреривно вериме. Єдна зоз порукох представи, же нїзши форми пробованя ратунку у алкоголу – без роздумованя, у релиґиї – зоз роздумованьом, або у бизнису и роботи, медзитим тоти форми з вонка нас. На шицких шейсцох бокох швета нє мож пренайсц ратунок, бо там ратунку нєт. Вон ше находзи на седмим боку з нука нас самих – пове Хари. Цала тота приповедка то лєм плод мриї у глави Мета, бо вон шицко тото лєм шнїє и цали швет ше му лєм привидзує. Представа була полна з гумором, та публика конєчни правди живота и илузиї, та и преходносци, прелїґла на лєгки способ, так як кед прелїґнєме горку пилулу, горки смак швидко забудземе, а гумор паметаме. Ґлумецки ансамб одґлумел опущено колективне шалєнство, так лєгко, так єдноставно же випатрало цалком природно, животно. На соботовим премиєрним бавеню, зоз свою ґлумецку креацию за ниянсу ше видвоєл Славко Бучко як Мето, з одличним сценским рухом и прешвечлївим гласом. Упечатлїви були и шветлосни ефекти, як и музика, а окреме було симпатичне же док публика кляпкала режисерови и вон постал часц илузиї як и ґлумци, та и його зоз сцени винєсли у меху. У представи Глас бул Славко Ходак, Men in black були Томислав Горняк и Любомир Стойменович. За музику бул задлужени Мирослав Пап, асистент режисера бул Ненад Илич, за дизайн шветлох остарал ше Ириней Гудак, костими обдумала Любица Миладинов, суфлер/инспициєнт Славка Кочиш, продуцент бул Владимир Сивч, а орґанизатор Александер Човс. О. П-С.
10
MOZA<K
11. APRIL 2014.
30 РОКИ ОД НАРОДЗЕНЯ ПОЛЬСКОГО ПИСАТЕЛЯ ЛЕМКОВСКОГО ПОХОДЗЕНЯ MИРОСЛАВА НАГАЧА
Н
СТИХИЙНА НАРАЦИЯ ХТОРА ПРЕЛЯЛА ГАЦ
агач положел на стол фасциклу и гварел же то його кнїжка. Стасюк ю нє пречитал такой, причекал, нє сцел ше розчаровац. Алє после краткого часу отворел фасциклу, почал читац и... одушевел ше. Такой наволал Мирка, винчовал му и обецал же рукопис обяви
Мирко Нагач ше народзел пред 30 роками, початком септембра 1984. року. Одрастал у лемковским валалє Ґладишове, у мишаней лемковско-польскей фамелиї. Тот валал до конца його живота Мирек бул писатель остал край його новей ґенерациї дзецинства, край до хторого ше вше врацал же би одпочинул од Варшави. Мама була учителька у школи, та одрастал у дружтве мамових просвитних колеґиньох. Тато бул електричар. Мамово родичи походза зоз валалу Лищини, дас 15 километри од Ґладишова. Мирек кажде лєто пребувал у мамових родичох, потим сам почал ходзиц по горох, нащивйовац валали хтори ище исную, лєбо их после 1947. року уж нєстало пре акцию „Висла”. У тих валалох волонтерски оправял стари лемковски теметови, крижи коло драгох, капели... У дїдових Лищинох ше бешедовало лєм по лемковски. И Мирек бешедовал по лемковски. Чувствовал ше як Лемко. Гоч як писатель исновал лєм у польскей литератури, мал свидомосц о своїм походзеню, у каждей кнїжки ше зявйовали лемковски деталї, акценти. Алє Мирек найбаржей од шицкого любел читац. Читал вельо, читал часто, сцел упознац цо вецей шветовей литератури. На щесце, два валали од нього бивал познати польски писатель Анд’жей Стасюк зоз свою жену Монику Шнайдерман. Моника порушала видавательну хижу „Чарне”, хтора остатнї даскельо дзешатки роки постала найважнєйша у поглядзе промовованя и обявйованя литератури Стреднєй и Восточней Европи. Стасюка нащивйовал барз часто, приходзел до ньго жичац кнїжки, бешедовац о литератури. Зоз Стасюковима дзецми ходзел и до основней школи... У глєданю смисла живота У стреднєй школи мал стару, писацу машинку, на хторей почал писац свойо перши приповедки, зоз хторима ходзел по горох и читал их при огнїску пайташом... Гоч то його перши тексти, вони написани зоз уж добрим и формованим язиком. Тексти були приклад узретосци младого писателя. Нє сцигнул их сам обявиц и праве пред двома роками зявели ше у литературним часопису „Текстуалия” (приповедки „Дом”, „Оцец”). Тоти приповедки були лєм нагадованє його абсолутного язикового слуха. Його смисел за нарацию ше отїлотворел у його кнїжковим дебию „Осем штири” (2003). Даскельо мешаци пред матуру Мирек нащивел Анд’жея Стасюка. Теди нє пришол бешедовац лєбо пожичиц кнїжку. Як пише Стасюк, Мирек пришол до ньго, дакус ше покруцел, та швидко рушел до дому. На стол положел фасциклу и гварел же то його кнїжка. Стасюк ю нє пречитал такой, причекал, нє сцел ше розчаровац. Алє после краткого часу отворел фасциклу, почал читац и... одушевел ше. Такой наволал Мирка, винчовал му и обецал же рукопис обяви. О кнїжки рецензенти писали же то портрет ґенерациї народзених 1984. року. Ґенерациї преобрату, родзених ище подчас социялизма, хтори до основней школи ходзели на початку транзициї и чежких реформох, а до стреднєй под час вчасного капитализма. Доставали шицко готове, алє нє знали цо робиц зоз тим... Пайташе, тинейджере хтори през забаву, алкогол и галуциноґени средства глєдали смисел живота. По Стасюкови, у тей кнїжки „стварносц почувствовала же сце буц виповедзена и же би тото витворела, вибрала Нагача, а вон
НОВЕ ЧИСЛО МАК-у И КОМПАКТ ДИСК САНЇ ПОЛДРУГИ
КАДЗИ ДАЛЄЙ? ПОВЕДЗ МИ!
подоби кнїжки, чекаю дилера „змегчовача часу”. Кед ше вон зяви почина нєвироятна, дїйствуюца на фантазию, авантура на рижних уровньох швета и свидомосци. их дньох вишло нове Пре тоти вецей уровнї и ениґматичну акцию число часопису МАК, зоз то кнїжка нє за каждого, чежка, компликована, хторим вишол и додаток – наркотична. Шицко ше случує на гранїци музични компакт диск яви и сна, правди и мриї, наркотичного Санї Полдруги „Поведз ми”, видзеня и стварносци. Юродиви Ґладишова на котрим ше находза Ту ше и усовершела його писательска Року 2004. Мирко обявел, тематски цалком прикмета: понїщованє гранїцох медзи 14 забавни шпиванки по иншаку, кнїжку „Бомбел”. З тей нагоди Нагач реалним и илузорним шветом, ониричним. руски и єден дабстеп ремикс. зазначел: „Бомбел ше сам написал, нє плановал Читатель дзекуюци єдинственому сом го. Єдного рана пришол сом на станїцу, Понеже април мешац кед Нагачовому язику достава нагоду же би на було ище часу до рушаня автобуса, було основци и штредньошколци окремни способ прилапел реалносц, на жимно, нїкого нє було, запалєл сом циґаретлу закончуюцих класох вибераю способ хтори доступни лєм барз и у глави ми ше зложели перши виреченя”. свойо будуци чувствительним людзом. Тота кнїжка уж два Написал ю ище док бивал у Ґладишове, алє професиї, тема раз у Польскей була поставена у театре. вец знал же ше нєодлуга преселї до Варшави. нового, У варшавским периодзе Мирек вше Мал лєм 18 роки. априлского глїбше уходзи до того стредку. Почина Стасюк гварел же сотруднїцтво зоз литературним часописом числа МАК-у „Бомбел то кнїжка „Лампа”, пише фельтони за тинейджерски Кадзи далєй?. барз весела. Алє часопис „Филипинка”. Бул и автор даскелїх У нїм можеце источасно и барз епизодох телевизийного сериялу „Еґзамин з читац о смутна. Мирекови ше живота”. факултетох и удало представиц Обшеднути бул и зоз писаньом своєй штреднїх живот у йoго штвартей кнїжки, хтору з огляду на обсяг – школох у нєпредвидзуюцей вецей як 500 боки, нє сцело уж обявиц „Чарне”. Сербиї, о амбиваленциї, Мирек нашол другу видавательну хижу, тим хтори вичней антиномиї. хтора пристала видац його психоделични професиї ше найбаржей глєда, Верел до своєй „Невироятни авантури Роберта Робура” як то буц школяр керестурскей интуициї и (2009). У тей кнїжки вон створел швет Ґимназиї, алє и яки проблеми вимкнул од будучносци, у хторим влада Служба Енерґиї, поверхового маю тоти хтори на час закончели людзе фурт под инвигилацию и зависни су сентиментализма факултети. Можебуц вам праве од телевизийней сериї „Збешнєтосц и вреск”. и замки цинизма”. тоти тексти помогню же бисце То роман фантазиї, зоз велїма сижеами, Ориґинални рамик А поета Януш ше лєгчейше опредзелєли цо велїма уровнями и цитатами... кнїжки „Бомбел” (2004) Джевуцки сцеце робиц у будучносци. Як и наслов кнїжки, прекоментаровал: Тиж, можеце пречитац нєвироятни бул конєц „Нагачова нарация то права рецензию спомнутого компакт Мирековей творчосци. стихия, вона як нароснута рика, диску, алє и интервю зоз його Єдного дня, 27. юлия хтора прелєє кажду гац”. авторку Саню Полдруги зоз 2007. року, нєстал. Главни юнак, Бомбел, то Вишол и нїхто нє знал Коцура, як и интервю зоз младу, валалски пиянїца хтори кажди дзе вон... Кед го нашли, успишну столнотенисерку дзень, од рана до вечара, шедзи у уж нє жил. Уж ше нє Софию Ковач зоз Руского центру свойого микрокосмоса – врацел же би докончел Керестура. на автобускей станїци. У центру кнїжку, хтора була Читайце и прикази кнїжки и валала, при предавальнї, шедзи и обявена аж два роки сериї, поезию, коментари, приповеда себе, як юродиви, после його шмерци. алє и о велїх других дакус шалєни, дакус нємудри. Мирек поховани у интересантних темох, хтори Його приповедки лирски и епски, прекрасним валалу його написали стаємни и велї нови шмишни и смутни, прости, алє мацери, дїда и баби. сотруднїки МАК-у. мудри. Радосни, алє и озбильни. На теметове, при старей Кед сцеце знац цо вам гваря Гутори о живоце и шмерци, стародавней церкви. На гвизди за наиходзаци период, глупосцох и мудросцох, його гробу поставени о мрийох и розчарованьох, пречитайце нєзвичайни камени криж, на хторим о приятельству и самотносци. Хоротоскоп, хтори за вас по польски и лемковски Зоз рамикох кнїжки Нагач дал можлївосц написал Др Шукс. написане: Мирко Нагач – приповеданя особи зоз социялней „Нєвироятни авантури Роберта Ма. З. писатель. Робура” (2009) марґини хторого звичайно нїхто Томаш Квока нє сце слухац, нїхто го анї нє видзи кед нє придзе замодлїц за пенєж на вино. Бо, кого интересує цо гутори єдна пиянїца? Вообще, цо може повесц така пиянїца? Алє Мирек доказал же вредзи послухац и такого чловека, хтори з простима словами приповеда о важних стварох. Интересантне и тото, же главни подоби насправди исную, биваю (кед же ище жию) у Ґладишове. Но, кажди з нїх то компилация Мено и презвиско: вецей особох, а кажда авантура то єдна з САНЯ МАРКОВИЧ (КОЛЕСАР) локалних леґендох за хтору Мирек чул у Датум народзеня и место одрастаня: околїску. Ту вшелїяк єст и автобиоґрафски 8. V 1985. року, Коцур елементи. Миреков дебю ше случел у чаше кед ше Здобути ступень, напрям, кеди: у польскей литератури зявює ґенерация Мастер инженєр менаджменту; младих писательох, младших од 20 рокох. Менаджмент людских ресурсох; Мастеровала на Факултету Найпознатша з нїх Дорота Масловска, котра технїчних наукох у Новим Садзе 14. X 2011. року ше 2002. року преславела зоз романом Основни студиї: Природно-математични факултет; „Польско-русийска война под било-червену Универзитет у Новим Садзе заставу” котри написала на 18 роки и котри преложени на 20 язики и у вецей як 200 Штредня школа: Медицинска школа „Др Ружица Рип”, Зомбор тисячи тиражу. Масловска теди була його Роботне место: новинар-редактор у РНС колеґиня на студийох културолоґиї у Варшави, алє и пайташка, зоз хтору Награди и специялизация: Едукатор у борби процив мобинґу, упознавал Варшаву. И вон и вона до Синдикална академия Варшави пришли зоз провинциї. Варшава Язики: руски, сербски, анґлийски, шпански на Мирека барз уплївовала. Перше го одруцовала, та прицаговала, а на концу нє Интересованя и гобиї: писанє поезиї, читанє кнїжкох, путованя могол ше єй одупрец. Контакт: sanjakolesar@yahoo.com Кнїжка нє за каждого Плани за будучносц: постої єден вельки план, Свойо дожица зоз польску престолнїцу у котрим жадам напредовац у каждей животней вязал и зоз психоактивнима средствами. фази, крочай по крочай, алє сом охабела и То видно и у трецей кнїжки „Ґовля и Лола” „места” за даяки вименки, на драги ґу цилю (2006). Критика о тей кнїжки писала як о галуцинацийним тексту, написаним под уплївом култури клабинґу. Пайташе, главни пристал же би ю послухал и же би записал цо вона гутори. Гей, почитовани Панї и Панове, Мирослав Нагач вибрани!” – гварел Стасюк. Мирко бул барз вредни, вельо и швидко писал. Нє допущел же би ше длуго чекало на другу кнїжку хтора була потвердзенє його таланту и дару приповеданя.
Т
Нашо мастеранти
11
TRINASTI BOK
11. APRIL 2014.
ГИТ ИНТЕРВЮ
Специялно за Дикицу єдна Гласацка Шкатула нам указує єй погляди на ствари и збуваня: Дикица: Шицко прешло, слава богу. Як ше ти тераз чувствуєш, єден дзень ши шицким потребна, а, ниа, ютре нїч (мешац уж прешол), шеда прах на це? Гласацка Шкатула: Га, як. Так исто. Вимацана, опипана, надриляли глупосци до мнє. Кратко – думам же у Хирошими живот бул виполнєтши зоз смислом. (Собешеднїца припалює циґаретлу и видувує хмару диму). Д: Цо думаш о шицких тих людзох полних з надїю котри ходза на тоти виберанки и єдно за другим хпаю до це тоти папериска? ГШ: Думам же су абсолутно нє свидоми же кед би тот папер остал древо, шицки бизме мали гет вецей хасну. Д: Но, та озда то нє значи же шицки цо гласаю глупи и же нїч нє вредзи и нєт перспективи? ГШ: Знаже же нє. Тоти людзе цо шицких тих рокох хпали до мнє после 20 годзин, вони насправди дїйствовали на свою будучносц, насправди меняли ствари и им, верим, було лєпше. Або лєм жили з тим прешвеченьом. Д: Добре. Гайд о дачим другим. Наприклад, завадза ци кед дахто сце увредзиц жену зоз вельким задком, та кед за ню викрикує же: „Е, маш задок як гласацка шкатула”. Або, нє
дай боже – гласацка шкатула у Китаю? ГШ: Нє чула сом ище таке, алє гей, насправди барз крашнє хтошка видумал. Поготов кед ше зна же ше до мнє хпа ствари, та на цо то вец здабе. Д: Як ти патриш на тоту цалу ствар коло виберанкох, часто кампаня полна зоз койдзеякима пренадутима обецунками, цо часто и на гранїци зоз нєправду, як ти видзиш цали смисел тих виберанкох и кампаньох и шицкого? ГШ: Пать, най ци так повем. Раз єден гласач замотал балєґу до гласацкого лїстка и поправдзе (собешеднїца поцагує з циґаретли, видува, потим одпива зоз кафи) и поправдзе, думам же то найщирше цо було на шицких виберанкох за мойо двацец роки дотерашнєй кариєри. Д: Ага, значи дзекеди зна буц и нєприємно, гей? ГШ: Га, пать, тот цо тото замотал бул пензионер котри гласал на пол осмей рано, та пахай то до 20 годзин. Д: Га, добре як патриш на будучносц, озда голєм ту дацо позитивне видзиш? ГШ: Наздавам ше же уж раз хтошка ше ту у пиньвици зашпота до мнє, поламе на фалати и озда ше здогаднє же сом така осхнута як створена за розкладанє огня. Интервю окончел Бутрос Шльорґен
бемб льк -влю уль ґ!
Число ушорел: Аґамемнон Биялошов
ROK XXXV
APRIL
2014.
^islo 440 РИКИ
ВИХ СПИСОХ О РЕТО
НИХ АРИСТОТЕЛО ВИНЯТЕ ЗОЗ СТРАЦЕ
И Ц С О П У Л Г Є Н А В О К ПОДЗЕ
и, я би страцел цали Кед би нє було глупосц осц. Цо то, вообще, мудр свой вик на нєпотребну ши лєпши як други? же нє ва зо ка До ? мудросц ши, а хто горши? Я лєм Хто одредзує хто лєп ? . И чом бим бул лєпши знам же сом найгорши нє м на осц др му та ме, то На концу шицки умера е то обкеровали. Прето зм би же ц ну г мо по може и, це, охабиц ше мудросц лєпше уживац у живо . ма нї ню за най ше дахто други зоз ки” – гвари присловка. у на т нє зи пе тра „Без и м зоз трапеня. А вец Перше и перше, цо ма сц до ма век о чл ки? И так друге – цо мам зоз нау мушел ришовац койяки би же е ищ , ми пробле цу науки мож ришовац теориї. Гваря же з помо
КАМЕЛЕОН ЯР – ЛЄТО 2014
Я. К.
ПОЛИТИЧНИ ПРИОРИТЕТ
єден ришиш, а ище два вельо проблеми. Лєм же ки зявя. Лєпше охаен нови зоз того єдного ше биц тот єден. поблемох це нє муча, Кед ши глупи, половка е єш. Так же, хто шме ищ бо их анї нє замерковю буц мудри? ли други теориї. Так ше Вельо теориї зменьова , , знїщовало, понїжовало велї теориї понїщовало на єд же д Ке нєзнїщива. зменьовало. Глупосц . нє значи же є унїщена то , нє ег об гу у глупосц др х, ко їж наших шерцох, кн Вона остава занавше у лєбо гоч дзе. то осаменосц и лєнїДобри прикмети, як цо вни резултати на мрию восц, лєм даваю позити посци. Постоя дурни глу же би здумала цо вецей одушелюдзе, з хторима ше свойо сую пи за три ко вюєм, ваю да е пр глупосци, та вец их до м, ко та п глу ище векшим сц ко лєн ма я мо и ше котрих ри на ди ю рахує, та так зарабя ц свою же би могли усоверши глупосц. Нє Глупосц заварти круг. ше як ч Го . можеш ю обкеровац ц учи зеш буд д Ке потрудзиш. бул ш би кажди дзень и ноц же раш же пи ска цу н ко на и, др му и подал чер е пр т ши свой живо позе буд уж ди те є Ал трошел. наод ла да зно, будзеш векша бу по то е Пр ка. та йвекшого глуп тей у не ре гва ци цо то слухай то бешеди. Симо Страхота.com Я. К.
СПОВЕДЗ ГЛАСАЦКЕЙ ШКАТУЛИ
ЯК БИ ВИПАТРАЛО КЕД БИ ШЕ НАШ ЛОКАЛ УЩEСЦЕЛ ЗОЗ ДАЄДНИМ ПРАВИМ ПОЛИТИЧАРОМ? Палма
Тадич
ЯК ЗМЕ ПОБЕДЗЕЛИ ТОГО МАРЦА РОКУ 1999.
Пред 15 роками войовали зме процив пол швета. Тераз прави час же бизме ше здогадли як то було и як зме их шицких победзели. Мой оцец и братняк народзени 24. марца. И нєшка гуторим же таки огньомет, як децемберске дзецко, нїґда за родзени дзень нє будзем мац. Дай боже! У тей войни зме шицки участвовали, а нєприятеля зме нє видзели. То анї нє бул найвекши проблем, бо зме шицко могли чуц и видзиц кед злопоци од горе – бомба! НАТО у Новим Садзе, поготов, допринєсол розвою ричного туризма. Пре поваляни мости, людзе ше зоз бачкого на сримски бок и назад, вожели на ладьох. Велї и першираз у живоце. После першого дня бомбардованя, у центру Нового Саду ошвитнул ґрафит – ,,Лєпше раб як гроб”. То нам, нажаль, у ґенох. Любиме ше добродзечнє дац до рабства, думаюци же идземе до шлєбоди, а страдаме пре глупосци наших вождох. Война була добра причина же би ше сушедово конєчно упознали по менох и презвискох, бо ше и так по склонї-
скох препровадзовало досц часу, а алкоголичаре мали гундер нагоди попиц за здравє и щесце. Главни висти сце нє мушели патриц на телевизиї. Досц було лєм попатриц до нєба. После бомбардованя анї за єдну гвизду вецей нє можем повесц же є праве вона. Можебуц є сателит... За розлику од прешлих рокох, ґрупи за рестрикциї 78 днї 1999. року одредзовал НАТО, а нє ,,Електровойводина”. После велькей борби победзели зме НАТО и одбранєли Косово. И нєшка ми нє ясне же прецо тельо швета зоз южней покраїни пришло до централней Сербиї и Войводини преславиц побиду и ещи ше нє врацели назад. Под час бомбардованя єден млади министер бул редактор шицких медийох у Сербиї. Тераз є ,,редактор” Сербиї. Кед лєпше роздумам, добре ми витримали тоту войну. Власц нас барз добре тренировала за екстремни ситуациї, цалу тоту декаду. Нє знам прецо, алє анї нєшка нє мам потребу им за тото подзековац. Александер Саванович (АС)
Николич
Дачич
Илич
* Поробел би за нас кельо и за Яґодину, та бизме му ище були длужни памятнїк направиц, а одкаль би на тото було тельо материялу и кеди и хто би го назберал? * Опрез мена валалу би ишол префикс Нови, та ти вец шедз у депресивней чекальнї СУП-а и прав нови документ.
* Валал би конєчно мал школованого гробара, а ґу тому, векшину часу є цихо.
* Постал би перши челєднїк котри би вжал першу награду „Червеней ружи” и „Ружовей заградки”, та би конкуренцию одбил од култури, а вец зме готови.
Направел би наплацуюцу рампу на уходзе до валалу дзе би ше могло покус „краднуцкац” и тот динар би мог пойсц за кетеринґ до нашей култури. Звола Арабох и направи „Керестур на поджемней води и приключенийох”.
Вучич
Вулин Кркобабич
Йованович
* Прешпацирал би ше по даєдним алтернативним преходзе дакому до капусти, та би першираз нє випаднул налпа. * Центер моци валалу ше селї до старецкого дому и отамадз би ше цагали шицки шпарґи концох и початкох валаского живота. * Випендрал би ше на найвисши верх валалу, потим би нє робел нїч дас мешац и кед би людзе почали пригваряц, о кратки час бизме точно дознали кеди Биляна Срблянович у ПМС-у.
12
LXDZE, ROKI, @IVOT RUSNACI NA FILMU – FILM O RUSNACOH (10)
ФЕЛЬТОН
Pi{e: Slavica FEJSA
11. APRIL 2014.
INTIMISTI^NI PRIPOVEDKI MAX PUBLIKU
Ked {e u Republiki Gorvatskej rozvili daskelqo produkcijni lini> dokumentarnih filmoh – filmi o nov{ej istori> tej der`avi, avtobio}rafski dokumentarci i pripovedki o lxdzoh z mar}ini, a` tedi „doma{n>” dokumentarci pricagli svo>h patra~oh. Velqku ulogu u tim odbavel Faktum, produkcijna hi`a z htorej vi{li i dva filmi Silvestera Kolbasa – „[icko o Evi” i „Vowni reporter”
{apku na{li i filmi Silvestera Kolbasa, Rusnaka z Petrovcoh, odnosno Vinkovcoh, foto}rafa, filmskogo zn<mately i profesora, htori zn<mal baveni i TV filmi, seri< i dokumentarni filmi, a yk re`iser debitoval 2003. roku. Bul to jogo per{i avtobio}rafski film „[icko o Evi” (Sve o Evi).
a fameli< {e zoz tim, |irim, alw isto~asno bolycim avtobio}rafskim dokumentarcom udalo od{mel<c i pomognuc vel<m buducim rodi~om htori max isti bri}i. Film pou~ni i na daskelqo zavodi barz ~uvstvitelqni. To i svowrodna pripovedka o rozli~nih `enskih i hlopskih popatrunkoh na `ivot. Posle togo re`iserskogo debiy, Kolbas {e i|e raz od{melwl vojsc do intimisti~nej pripovedki, na tot zavod, vownej tematiki.
Dir}aca draga po potomki
Pod istu nazvu (All About Eve), 1950. roku nastala i americka drama htoru reZoz kameru lapal „realnosc” `iral D`ozef L. Mankvic, dze glavnu ulogu bavela Beti Dejvis, tedi najvek{a „Vowni reporter” (2011) nastal yk filmska gvizda na {vece. No, tot film, kombinaciy foto}rafijoh htori Silokrem naslova, nw ma povyzuxcu n<tku zoz vester Kolbas slikoval u v~asnej mladokumentarcom Silvestera Kolbasa. dosci, i arhivskih zn<mkoh htori na„[icko o Evi” (2003) to avtobio}rafstali u vojni dok Kolbas robel yk ske nwka`dodnqove vitvorenw htore zn<ma telq na Gorvatskej televizi<, pod Silvester Kolbas provadzi vecejro~ne namaganw `e bi ~as vojni na prostoroh buv{ej Xgoslamal`enska para (u tim slu~ax Silvevi< (o tim zme pisali u na{im felqtoster i jogo supruga Nata{a) dostali potomka (dziv~e Evu). nu, 12. ~islu „Ruskogo slova”). Posle daskel<h nwuspihoh, calkom slu~ajno Kolbasovo odNo, i u tim filmu Kolbasovi nw problem `e bi vipripolu~eli `e pred kameru zoz {ickima podzely |e{l<vi vedal va`ni ~asci svojogo predvojnovogo `ivota (yk upohvilqki, alw i nwpriwmnu a}onix prez htoru prehodzeli `e znal svox per{u suprugu, ked {e narodzel jogo sin Ykov, bi Nata{a ostala vagotna na wdnej bej~skej klin<ki. U po~atki roboti yk zn<mately na GTV-u i per{i namagany tim filmu Silvester i Nata{a ukazali `e draga po `ada- vlapic „realnosc” zoz kameru). Kamera u jogo rukoh dostane dzecko an< kus nw wdnostavna, a na filmskej pantl<ki za- va i druge zna~enw. Vojna postava i Kolbasova „osobna vojzna~eli ~isleni odhodi }u l<karom, ob~ekovany, stresi... na”, i von pripoznava `e {e u nwj nw bogzna yk zna{ol. Na koncu {e im udava, i pripovedka {e |e{l<vo zakon~uw. U spomnutim filmu re`isera Kolbasa pricagux jogo Mala Eva na {vet popatrela 2002. roku, vlasni, ruski, koren<. To i{e wdna Kolbasova sli~ka zoz vla snogo `ivota, alw i `ivota normalFAKTUM nih lxdzoh htori {e na{li zastati u Wden z najzna~nwj{ih produkovatelqoh dokumentarcoh nwnormalnih ~asoh, na silu vicagnuti z konca 90-tih i na po~atku 2000. roku, bul Faktum, gor- otamalq dze {e ukolywli, dze `ili calvatska produkcijna hi`a. Fundamenti postavel Nenad kom uzvi~awno. Kolbas to prepoznal, aktuelnu temu Puhovski, i sam dokumentarista, profesor na Akademi> dramskej umetnosci u Za}rebe, a per{i filmi u tej pro- na dobri sposob predstavel, a ked {e zna `e jogo trud podkripeni z nagradadukci> znyti 1998. roku. Faktum spo~atku obstal dzekuxci potrimovki Insti- mi i pripoznanymi, vec yko{ ~koda `e tutu za otvorene dru`tvo Gorvatskej i Soros Documentary bi {e tu i zastanovel. I popri tim `e vel<m dokumentariFund, a a` poznwj{e go potrimali i der`avni instituci>. Za 15 roki Faktum realizoval vecej yk 60 filmi (an- sti~na robota lwm prehodna faza i }a`ovani dru`tveno i politi~ni, istorijni, kriticki {l<duxca }aradi~a u kariwri, entufilmi, filmi htori ba{edux o lxdskih pravoh i druge). ziyzem i ener}iy z htoru {e dzepowdni Faktumovo filmi pricagli uvagu na vecej yk 70 medzi- re`isere lapax do go~ htorej roboti narodnih Festivaloh i dostali vel> nagradi. Medzi n>ma taka, `e voni ~asto za sobu zohabyx ani dva Kolbasovo filmi – „[icko o Evi” i „Vowni repor- tolo}ijni d<la. ter”. Obidva filmi vecej raz nagradzovani. Ozda Kolbasova publika nw budze Intimna pripovedka o Evi na filmu {e zakon~uw z per{ima dnymi wj `ivota vi~no ~ekac.
Rozpad Xgoslavi< (SFRX) 1991, u calim re}ionu za sobu pocagnul i velqki bri}i u funkcionovanx kulturi, ta tak i u dokumentaristi~nej filmskej produkci<. Za baveni, abo animirovani filmi u Gorvatskej, i|e {e i na{lo dayki dinar, alw za kratkometra`ni, a okreme za dokumentarni {e nw dzbalo. Bulo i vin<mki, go~ ih na palqcoh moglo po~itac, i to buli filmi ~ijo temi o{acovani `e su „od nacionalnej zna~nosci”. Roki pre{li dok {e nw premenwla klima u kulturi, nam, su{ednej der`avi, i dok dokumentarna produkciy kus nw zmocnwla. U Gorvatskej su~asna dokumentaristika nw ru{ela lwm po wdnej dragi, alw fakt `e Faktum (Faktum) per{i rozvil praksu avtobio}rafskogo dokumentarca htora od tedi postala le}itimni dokumentaristi~ni diskurs. Faktum unwsol co{ka nove, kontroverzne, {vi`e, in{ake i toto co pred 15, 16 rokami do~ekane z podozrivoscu, nw{ka calkom normalne. ^om spominam Faktum htori bul pionir avtobio}rafskogo dokumentarca u Gorvatskej? Preto `e {e pod jogo
STRETNUCE Z MIKLO[EV^ANKU SONX PAPU]A ANDWLI^
RUSKA [PIVANKA ODGUKLA U DANSKEJ Sony Papu}a Andwli~ z Miklo{evcoh ostatn> tri me{aci preprovadzela u Danskej dze `iw zoz suprugom. Popri svo>h malyrskih robotoh, za tot kratki ~as {e wj udalo prezentovac i ~asto~ku ruskej istori> i tradici>
{e to popa~elo, ta som {e u nwj nadumala oprobovac. To malqovanw z pomocu starej pej}li i z masnima pe~acami, alw w lwm u nw{kaj{ih ~asoh menwj poznata. Zna {e `e tak malqovali i|e u starim Rime i tedi {e robelo zoz rozpu|enim voskom, a dzepowdni ikoni htori zrobeni u tej tehn<ki i nw{ka za~uvani u cerkvoh – gvari na{a sobe{edn<ca. Za daskelqo roki roboti Sony ma kolo 50 roboti, a temi htori x pricagux naj~astej{e filozofski, po{veceni lxbovi i drugim emocijom nad htorima {e pripatra~ mu{i zadumac. @e vistava Papu}ovej u Neskviku mala barz dobri odguk, potverdzux i zakazani dva novi vistavi u max i xnix, u mesce dze zoz suprugom Borom `ix obidvojo.
– Dzekuxci poznanstvu z direktorku kulturnogo centru u gorodze Neskvik u Danskej, povolana som `e bim tam vilo`ela svojo podobovo roboti htori yk amaterka robim u nw barz poznatej tehn<ki – enkaustiki. Tak {e mojo roboti na{li u Danskej i buli vilo`eni wden cali me{ac. Zadovolqna som yk vistava na|ivena, lxdzom to bulo co{ka nove i cikave, dzepowdnim {e okreme popa~elo, ta moj trud pohvalwli – ce{i {e Sony. Na{a sobe{edn<ca narodzena u Miklo{evcoh, dzivka w u~itelqki Mari< Papu}ovej i vlasna {estra ruskej poetesi, Vesni Papu}a Berec, htora, na`alq, u` vel< roki nw z nami. Sony u Ruskim Keresture 1987. roku zakon~ela tedi{nx {trednx {kolu – pravni naprym, a vec {e upisala na Katedru za ruski yzik i literaturu u Novim Sadze. Pre vojnu htora {e tedi rozbov~ala, ostali nwzakon~eni i Sonqovo studi<, a `ivot x odno{el na ri`ni boki. – Ked be{eda o prihilqnosci }u malqovanx, mu{im povesc `e me tot konar u umetnosci v{e pricagoval. A` ked {e moy teta po~ala zan<mac z totu novu tehn<ku – enkaustiku, i mnw Sony Papu}a Andwli~
Danci sluhali o Rusnacoh Sonqova vistava bula i medijno dobre poprovadzena, a popri svo<h mal-xnkoh na stol vilo`ela i na{ vi{ivani ru~n<k, predstavela {e i yk Ruskiny, co Dancom ti` bulo co{ka nwpoznate i cikave. Pogotov kra{nw priyli ruski {pivanki htori im Sony za{pivala. Dzekuxci novinom htori o tim pisali, za Sonx, yk Ruskinx, {e zainteresovali i drugi, ta x povolali `e bi nastupela na zakon~uxcej programi ro~nej Skup{tini or}anizaci< ^ervenogo kri`a okrugu u htorim `ix. [pivanki “^iy to zagradka”, “[a y taka ~arna”, “^ijo to dziv~atko”, i i|e dzepowdni,
oblw~ena do vi{ivanej bluzni, a na garmoniki x provadzel wj suprug. – Po mocnih aplauzoh som vidzela `e im {e pa~elo, a pred tim som na kratko predstavela i istorix Rusnacoh na tih prostoroh, o ~im Danci n<~ nw znali. Pone`e {icko bulo barz dobre priyte, dok {e vracime ob~ekuwme i drugi povolanki i nastupi – nazdava {e na{a sobe{edn<ca. Voni povyzux kulturi vecej narodoh Pone`e Bora Andwli~ pred {tiroma rokami osnoval Dru`tvo serbsko-danskogo priytelqstva “Svytosc” u Kuli, vono predlu`uw svojo aktivnosci na povyzovanx dvoh narodoh nw lwm na kulturnim, alw i na gumanitarno-sociylnim polx. Pone`e Sony teraz predsidatelqka Dru`tva, a Ruskiny w, do programoh vo{la i na{a ruska kultura i tradiciy htoru, yk doznavame, vwdno zoz serbsku budu prezentovac po calim okrugu dze `ix u Danskej. Sony i Bora yk tvor~a avtorska para u Novim Sadze togo rok planux vidac i CD z ruskima {pivankami htori Bora komponoval, a obidvojo su i avtore tekstoh i to z nagodi 20 rokoh yk per{iraz nastupal na na{im festivalu “^ervena ru`a”. U ramikoh aktivnoscoh Dru`tva serbsko-danskogo priytelqstva obidvojo poru{ali i gra`dansku iniciytivu “Zastanovic narodzovanw dzecoh z cisti~nu fibrozu”. Kampany po~nw 10. aprila u O[ “Petefi bri}ada” u Kuli, dze budze otvorene prepodavanw o tej ridkej, nwvil<~l<vej horoti. Na n<m max be{edovac predsidatelw Zdru`enqoh tej horoti na urovnx Vojvodini i Serbi<, a cilq kampan< `e bi {e z edukacix preventivno d<jstvovalo na zoperanx horoti. Mariy Afi~
SPORT
11. APRIL 2014.
13
METODIJ MIKLO[
Pi{e: Aleksandar PALAN^ANIN Dakedi, ked {e borecki shopnosci dalwkogo vostoku – karte, d`udo, i vel< drugi, skrivalo od ostatka {veta, boks bul najpolularnwj{i borecki sport. Okrem boksu dosc prihilqn<koh malo i pasovanw. No, popularnosc boksu stredkom pre{logo viku moglo prirovnac zoz fodbalom. Star{i {e zdogadux `e ked trebal boksovac velqki bokser {veta Muhamed Ali i ked tot me~ preno{ela na{a televiziy, an< dzecom nw bulo ~e`ko stanuc na tri godzin posle pol noci odpatric me~. Mo`ebuc `e prave jogo shopnosc na rin}u bul model i priklad dobrogo sportisti tedi{n<m mladim htori dze~nw trenirali boks. Verba|anq Metodij Miklo{ htori narodzeni 5. februara 1936. roku u tot ~as hodzel u~ic remeslo – za kova~a. Yk gvarel, vel< jogo pajta{e zoz {koli posle godzinoh i{li trenirac boks. – Daskelqo raz som po{ol vidzic `e yk trenirax mojo pajta{e i nwodluga po~al i y zoz n<ma trenirac – zdogaduw {e ba~i Mefto, yk go volax. – Trener bul profesor Vulin htori bul mocni i visoki, pravi bokser. Yk co bul i Ali. Treniralo {e u wdnim obiscu u centre Verbasu. Usloviy nw buli yk nw{ka. Nw mali zme vodi, alw zme {e posle trenin}u umivali u kablw. Tedi, yk gvarel ba~i Mefto, 1951. roku ked po~al trenirac, klub {e volal “Radnik” i, bul wden z lwp{ih bokserskih kluboh na tih prostoroh. Okrem verbaskogo klubu, mocni buli i boksere zoz Kuli, Apatinu, Zombora, Subotici, Senti, Zrenyninu, Novogo Sadu... – Z po~atku, – gvarel ba~i Mefto – som boksoval u ban-
NAJLWP[IH TOVARI[OH BI V[E BRANWL Foto}rafi> htori zme obyveli, ba~i Mefto nw za~uval u svowj arhivi, alw zme ih na{li u albumu jogo virnogo pajta{a, teraz pokojnogo, Ynka Bulq~ika. Yki buli pajta{e pre{ve~l>vi tekst htori ba~i Mefto napisal z drugogo boku foto}rafi>. Bulo to 25. decembra dalwkogo 1955. roku, a pi{e tak: “Ynku, naj tota foto}rafiy budze yk znak ~erstvogo priytelqstva medzi nami. Ked bi go dahto scel roztargnuc – tak bim stanul bran>c go.”
tam kate}ori<, a poznwj{e, ked som dakus zagrubnul, pre{ol som do lwgkej. Go~ zme nw mali usloviy za treniranw yk povedzme u drugih tedi{n<h kluboh, poscigovali zme dobri rezultati. Trebali zme buc u per{ej li}i. Zdogaduwm {e `e tedi bul barz dobri wden bokser zoz Kuli – Benedek, vec dobri bokser bul i Milenko ^iri~, poznati verbaski sklwnyr. Dobri buli i jogo braca Laza i Steva. Na trenin}i hodzeli i daskel< Rusnaci, alw nw vihodzeli na rin} i nw mali borbi. Vel< zoz tej }e-
WDINI RUSNAK HTORI [MEL VISC NA BOKSERSKI RIN] neraci<, htori mali ambici<, predlu`eli boksovac i zoz togo `ili. Y nw mal taki `adany. Hodzel som do {koli, nau~el som remeslo, a poznwj{e ked som po~al robic, boks mi bul bar`ej rozvaga. Sinonim, lwbo druge meno za boks to `e w “plemen<ta shopnosc”. Z oglydom na vipatrunok bokseroh posle me~u, vel< {e pitax `e: dze tu plemen<tosc? Poy{nxxci totu prikmetu boksu, ba~i Mefto gvarel `e {e jogo plemen<tosc sosto< u tim `e {e u rin}u po~ituw pravila “~istogo” boksovany. – Zna {e dze {e {me vderic, a dze nw. Tedi, {e pravilo po~itovalo, a ked {e i slu~i `e Metodij Miklo{ – nw{ka i dakedi ked bul bokser dahto vderi dze nw do{lwbodzene, sudiy u rin}u pretargoval – Moj najgor{i me~, – gvarel ba~i Mefto – rozuml<ve, me~ i opominal `e to nw do{lwbodzene. Ked {e take daco bul ked som per{i raz vo{ol na rin}. Nw mal som iskustviy, povtori i|e dva raz, bokser dostava yvne opomnuce i ne- bul som i slabi, a procivn<k bul velqo mocnwj{i odo mnw. }ativni poeni. {me {e bic lwm z predku po pas. Zdoga- ^asto {e slu~ovalo `e na me~u zoz drugim klubom nw mam duwm {e me~u zoz bokserami zoz Subotici. Procivn<k me procivn<ka. U takih slu~ajoh boksovali zme medzi sobu `e bil dze nw {mel, ta go sudiy diskvalifikoval. To vecej bi {e popolnwla programu, a i `e bi {e mi boksere utreninw tak. Patrim boks, ta vidzim `e wst velqo nw po~ito- rali i zdobuli iskustviw i {melosci. Z wdnej nagodi na mevany togo pravila. To vecej nw boks, okreme ked vid- ~u u verbaskim Zadru`nim dome {e prave slu~ela taka situzim `e boksere no{a i {apki. aciy. I trener na rin} poslal mnw i mojogo klubskogo koleKed {e po~ituw pravilo, nwt velqki pokal<~eny. }u Nikolu Kankara{a. Zvi~ajno {e u takih nagodoh boksere Nam u publiki to nw vipatra tak, alw yk nagala{el po~itux vecej yk zvi~ajno, nasampredz `e su klubski pajMefto, same bice nw bol< – lwm {e zacmi pred o~mi. ta{e. Po~al me~, o{tro – spadnw von, spadnwm y. I tak cali tri rundi kelqo {e boksovalo. U trecej som go tak vderel `e {e nw dzvigDOBRI BOKSER MU[I nul. Posle togo zme i|e dva raz boksoMAC [ERCO vali, z tim `e me u ostatn<m na{im Za dobrogo boksera i nw{ka va`ne mac {er- stretnucu na rin}u trener posovitoco, odnosno buc {meli. Vel> htori {e go zdoga- val `e bim go pu|el preto `e pred n<m dux, pametax go, go~ w n>zki po rostu, yk {me- bokserska kariwra, a y pri koncu. Bul logo i dobrogo boksera. U svowj boksereskej dobri bokser, mal mocni pravi kro{e. Tak to bulo po 1962. rok, ked yk na kariwri mal velqo me~i, a zdogadnul {e ked boksovali zoz bokserami zoz Be~ex. Jogo pro- koncu gvarel ba~i Mefto, prestal bocivn>k, yk gvarel, bul najlwp{i u >h klube. Te- kosvac. Jogo ostatn< me~ bul u Senti. di na me~ i{ol i Mihal Tama{, htori nw bul Zdogaduw {e, `e go procivn<k tak oklabokser, alw verel `e Mefto pobedzi, a `e von dol, y}od ked bi n<}da nw treniral boks, na stavylqn> zarobi. go~ za n<m bulo dze{ec roki zmagany i – Tedi som velqo robel – gvarel ba~i Mefto. dobri uspihi. – Mal som velqo obovyzki na roboti. Na treNw{ka, posle tel<h rokoh, vel< zabunin}i, htori {e otrimovalo raz ti`nqovo som li, a vel< an< nw znali `e bul bokser. nw hodzel porydnw. Nw mal som kondicix, ta Go~ bul n<zki i `e na per{i popatrusom tot me~ stracel na poeni. Alw go~ som nw nok nw vivoloval strah pri propobedzel, moj procivn>k zoz rin}u vi{ol {i- civn<kovi, mal velqke {erco i {melocok zbelaveni. Na`alq, an> moj virni naviy~, sci. Prave to prikmeti yki treba `e teraz pokojni, Mihal, nw zarobel. bi mali boksere i nw{ka.
KERESTURSKI ATLETI^ARE
USPIH VERBASKIH PL<VA^OH
BELAK [TVARTI ROK PER[I NA KROSU VOJVODINI
MEDAL< PL<VA^OM ZOZ VERBASU
Atleti~ar keresturpiydi, 16. i 18. may u skogo Rusina Daryn BeZombore. Ti` tak, lak u kate}ori< star{ih {kolyre kotri na pioniroh osvowl per{e {ickih urovnqoh mesto na Per{enstve v{e osvoy per{e meVojvodini u krosu, htosto u svo<h konkurenre vsobotu, 5. aprila, cijoh, budu u~astvootrimane u Srbobranu. vac na Republi~lnim Interesantne `e to u` per{enstve u atleti{tvarta Belakova pobiki, htore budze otrida za {orom na tim kromane 27. may. su, pone`e w nwprerivno Yk doznavame od najlwp{i od 2011. roku, trenerki AK “Rusin” kedi na n<m per{iraz San< Tirkajla, od tou~astvoval yk {kolyr go roku uvedzeni dzeDaryn Belak na pobidn>ckim postolx piytej klasi O[. Na tim powdni novosci do u Srbobranu zmaganx u~astvovali i {kolskih atletskih ^izmar Mihajlo i Ivan Budinski. zmaganqoh, ta {e okreme budu zmagac dzeci od Togo ti`ny po~inax {kolski atletski zma- per{ej po {tvartu klasu O[, a atleti~are z gany, u ramikoh obnovenej Sportskj olim- vis{ih klasoh podzelwni do dvoh kate}orijoh piydi {kolskej mlade`i Vojvodini (SO- – za {kolyroh 5. i 6. klasi i za {kolyroh 7. i [OV), za co {e pririhtux i atleti~are 8. klasi O[. [koli “Petro Kuzmyk” u vecej vozrostoh, tak Z priyvenogo ~isla {kolyroh vidno `e O[ `e priyveni a` 32 keresturski atleti~are. “Petro Kuzmyk” planuw masovno u~astvovac na Per{e od 9. aprila budu otrimani op{tin- togoro~nih {kolskih atletskih zmaganqoh – ski zmagany, ta okru`ni, a predvidzene `e po- yk powdinw~no, tak i ekipno, a najmlad{i bubidn<ki u disciplinoh na okru`nih zmagan- du zmagatelw z trecej klasi O[. qoh budu u~astvovac na Vojvodynskej olimM. Zazulyk
Mladi pl<va~e zoz dvoh verbaskih kluboh, “Bwlica” i “Verbas”, zazna~eli odli~ni rezultati na zmaganqoh u Be~ex. Na dvoh rozli~nih zmaganqoh PK “Bwlica” osvowl 30 medal< – 16 zlatni, 10 striberni i 4 bronzovo, yk i pogar za najuspi{nwj{ogo pl<va~a, a PK “Verbas” na medzinarodnim zmaganx ti` u Be~ex osvowl 12 medal<. Pre{logo ti`ny u or}anizaci< PK “Svim star” otrimani medzinarodni mitin} “Star 2014” na htorim u~a-
stvovalo 315 zmagatelqoh zoz 20 kluboh. PK “Bwlica” u~astvoval zoz najmlad{im sostavom i ukazal `e {e u Klubu robi barz kvalitetno, a osvowli 10 medal< – 6 zlatni, 3 striberni i 1 bronzovu. Pogar za najlwp{u zmagatelqku osvowla Sara Pavlxk, htorej to u` sedme pripoznanw tej fajti – soob|ene zoz PK “Bwlica”. Togo ti`ny otrimani 9. Medzinarodni mitin} “Laza Sto<{i~” na htorim u~astvovali 469 zmagatelw zoz 25 kluboh. PK “Verbas”, nastupel zoz 30 zmagatelqoh i osvowl 12 medal<. PK “Bwlica” per{iraz nastupel zoz 20 u~a{n<kami i osvowl 20 medal< – 10 zlatni, 7 striberni i 3 bronzovo. Medzi tima htori osvowli medal< i Sara Pavlxk, htora osvowla dva zlatni medal<, Mirko Zagorynski osvowl striblo i bronzu, i Sara Skuban htora osvowla striblo G. P. Uspi{ni verbaski pl>va~e
14
SPORT/INFORMATOR MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A ZOMBOR
PRE[VE^L<VA POBIDA FK “Rastina 1918” – FK “Rusin” 1:5 (0:2) RASTINA: teren FK “Rastina 1918”, patra~oh 50. Sudiy: Mojsovi~ (Apatin). ]oli za Rusin dali: Kukolq, B. Oros, Bukejlovi~ – 2 i D. Gardi. Bavy~ zmagany: Damir Orsa}. RUSIN: @. Oros, ^apko, Petkovi~ (Golik), [arac, J. Gardi, Pavlovi~, B. Oros, Kukolq (Kolbas), Bukejlovi~, Orsa} Brankovi~ (D. Gardi). Fodbalere Rusina u dzevetnastim kolw per{enstva zvladali ekipu Rastini yk goscuxca ekipa. Od dvoh }oloh u per{im pol~a{e, okreme bul krasni drugi }ol ked
posle odbavenogo duplogo pasu Damir Orsa} vracel labdu Borisovi Orosovi kotri lwgko dal }ol. U per{im pol~a{e nw vihasnovani 3–4 ~isti nagodi za }ol, ta Rusin mogol vodzic vecej yk zoz 2:0. U drugim pol~a{e doma{n< navalqovali na }ol Rusina, alw u 55. minuti zmen{ali rezultat. Petnac minuti pred koncom zmagany Bukejlovi~ posle wdnej kontri zvek{al na 3:1 za Rusin i u` bulo ysne `e pobida na tim goscovanx Rusinova. Nwodluga potim }ol poscignul i D. Gardi, a u ostatnwj minuti zmagany Bukejlovi~
{e upisuw i|e raz do l<stini strilcoh. Bulo i|e velqo nagodi za }ol, alw ih Rusin nw vihasnoval. Najlwp{i bavy~ na zmaganx pre{lej nwdzel< bul damir Orsa} htori v{e bul na pravim mesce – i u napadu, i u odbrani. Posle zmagany trener Saynkovi~ viyvel `e na nwdzelx Rusin predlu`uw pobidn<cku serix `e bi ekipa co porihtan{a po{la na derbi zmaganw zoz ekipu Terekve{u. Na nwdzelx, u dvacetim kolw per{enstva, Rusin bavi na svo<m terenw zoz ekipu FK “Partizan” zoz Kupusini. V. S.
MEDZIOP[TINSKA LI]A VERBAS–TITELQ–@ABELQ
NWZAPAMETANE PORA@ENW DXRDQOV^ANQOH FK “Ba~ka 1923” – FK “Mladost-radost” (Srbobran) 0:7 (0:2) DXRDQOV: satadion FK “Ba~ka 1923”, patra~oh kolo 200. Sudiy: Wrotiwvi~ (Verbas). @ovti kartoni u ekipi Ba~kej dostali: Erdelyn i Markovi~. BA^KA: Kalajd`i~, Dra}an Trivunovi~ (Barbul), Sladyn Trivunovi~, Markovi~, Kuru{i~, Erdelyn, ^irin, Panti~, Mili~ (Balo}), Rac (Sini{a Trivunovi~), [anta. Toto co {e slu~elo na pre{lonwdzelqovim zmaganx u Dxrdqove, nw pametax an< star{i lxbitelw fodbalu. Yk gvary: take pora`enw na doma{n<m terenw n<}da nw bulo. U ka`dim poglydze, srbobranske ekipa bula lwp{a od doma{nwj u {ickih se}mentoh baviska. Dobri buli u odbrani, a efikasni u napadu. “Ko~ ru{el z brega” posle dvoh gri{koh odbrani na samim po~atku zmagany. Per{i }ol gosci poscigli posle gri{ki centargalfa, a drugi }ol zoz nwlap{nu odbranu
poscignul sam }olman. To bul rezultat zoz htorim {e po{lo na odpo~ivok. U drugim pol~a{e, si}urna prednosc goscoh od dvoh }oloh doprinwsla `e bi {e i|e bar`ej rozbaveli i po konwc zmagany poscigli i|e pejc }oli. Pobida ekipi zoz Srbobranu zaslu`ena, a za pot<hu Dxrdqov~anqom mo`e buc i fakt `e to wdna z najlwp{ih ekipoh u li}i. Rezultati po slekcijoh: koguciki: Ba~ka – Indeks 11:0 (6:0); pionire: Ba~ka – Verbas 4:4 (2:2); kadeti: Vojvodina (Ba~ke ]radi{te) – Ba~ka 3:1 (1:0) i veteranw: ^ervena gvizda (Novi Sad) – Ba~ka 2:6 (0:2). Posle togo zmagany ekipa Ba~kej na osmim mesce na tabl<~ki zoz 33 bodami, a procivn<cka ekipa FK “Mladost-radost” na drugim zoz 50 bodami. Na nwdzelx dxrdqovska Ba~ka goscuw u Mo{orinw, dze ih do~ekuw ekipa FK “Mileti~”. S. P.
MEDZIOP[TINSKA FODBALSKA LI]A VERBAS–TITELQ–@ABELQ
SU[EDNI DERBI – DOBILI SAVINOSELCI FK “Iskra” – FK “Budu~nosc” (Savine Selo) KOCUR: Stadion FK “Iskra”, patra~oh kolo 200. Sudiy: Stanko Mili~i~ (Verbas). @ovti karton u ekipi Iskri dostal Drly~a. ISKRA: Kalini~, Vay}i~, Duki~, Drly~a, Ruskovski, @ivkovi~, Mal>k, Malacko, ^ur}uz, Eri, Ivan. Su{edni derbi zmagany vivolux v{e velqke interesovanw naviy~oh. Toto pravilo okreme prihodzi do vira`eny ked slovo o derbix dvoh su{ednih valalskih ekipoh – Kocura i Savinogo Sela. Prioriteti pobidi i doma{nwj i goscinskej ekipi vira`eni vecej yk zvi~ajno. No, na tot zavod sportske |esce, shopnosc i disciplina buli na boku goscoh. Pre{lej nwdzel< na zmaganx u Kocure, savinoselskej ekipi FK “Budu~nosc” {e udalo pretargnuc serix dobrih ba-
viskoh i pobidoh kocurskej Iskri. N<komu hto bul na zmaganx nw ysne co {e slu~elo zoz bavy~ami htori ukazali pozarydovo podle bavisko. Baveli bez zakladany i bez emocijoh. Rezultat takogo baviska na koncu per{ogo pol~asu bula prednosc goscoh od dva }oli. U predlu`enx Iskrovo bavy~e u stilu baveny nw premenwli n<~, a gosci predlu`eli zoz istu taktiku i vek{im zakladanqom. Poscigli i|e dva }oli i zadovolqni zoz rezultatom u derbix domu odnwsli i|e tri bodi. Iducej nwdzel< FK “Iskra” {lwbodna. Mo`ebuc `e tota mala pauza budze dostato~na `e bi {e ekipa konsolidovala, vicagla pouki zoz togo zmagany i u predlu`enx per{enstva zabavela lwp{e. S. H. – V. C.
BA^KA RUKOMETNA LI]A
VISOKA POBIDA DOMA[N<H Dalmatinwc – Rusin 36:22 (18:13) Rid`ica: [kolsko-sportska gala, Start ru ko me ta {oh Ru si na u patra~oh 50. Sudijove: Ynkovi~ i Ze- yrnwj ~a sci per {en stva nw bul li~ (^ervinka). Semerci: Dalma- najlwp{i. Ekipa Dalmatinca nadtinwc 5 – 4, Rusin 4 – 3. Viklx~eny: bavela Rusin. Lwm na po~atku zmaDalmatinwc 10, a Rusin 14 minuti gany Rusin vodzel, a posle prepuRUSIN: Milinkovi~, Mudri (4), |el i ba vi sko, i re zul tat do Seman (6), Katona, Rac (3), Boynovi~ ma{n<m. U {l<duxcim kolw do Ke(5), Gerbut (3), Vislavski, Bu~ko, sa- restura prihodzi ekipa Mileti~ lak, Homa, Plan~ak (1). 2012. V. S.
OP[TINSKA FODBALSKA LI]A [ID
BIKI^ANW BULI [LWBODNI U 11. kolw Op{tinskej fodbalskej li}i [id, FK “Wdnota” zoz [idu stracela doma od Borca z Ilincoh zoz 3:0, Omladinwc (Batrovci) ti` doma stracel prociv Srimca (Berkasovo) 1:5, ]rani~ar (Ymena) bul lwp{i do Bratstva (Sot) 2:0, a vodzace Wdinstvo (Lxba) pobedzelo OFK “Bin}ula” doma zoz 1:0. Fodbalere OFK “Biki~” buli {lwbodni. Na tabl<~ki per{e mesto trima Wdinstvo zoz 28 bodami, OFK “Biki~” drugi z 20 bodami, a treca Wdnota ma 14 bodi. Na {tvartim mesce OFK “Bin}ula” z 13 bodami kelqo ma i ]rani~ar na piytim mesce, {este Bratstvo ma 10 bodi, sedmi Borec 9, osmi Srimec ma osem, i ostatn< 9, Omladinwc ma 7 bodi. Vl. D>.
@ENSKA RUKOMETNA LI]A
POBEDZELA ISKUSNWJ[A EKIPA Rusin – Eret 20:18 (7:5) Ruski Kerestur: stadion “Stara {kola”, patra~oh 100. Sudijove: Bwlica i Dubin> (Verbas). Sedmerci: Rusin 1 – 0, Eret 3 – 1. Viklx~eny: Rusin i Eret po 6 minuti. Bavy~ zmagany Tamara Ruskovski. RUSIN: Vina>, Pavlovi~ (7), Sabado{, A. Malacko (4), N. Nadq, T. Nadq, Plan~ak, Ruskovski (9). U Per{im kolw yrnwj ~asci per{enstva Rusin zvladal ekipu Eret zoz Ba~u. Pobida pre{lej soboti vivojovana dzekuxci iskustvu Rusinovih bavy~koh. Pobedzena mlada ekipa zoz Ba~u, htora {e pod ~as zmagany rovnopravno “no{ela” zoz doma{n<m Rusinom. Pred konwc zmagany, rezultat bul 17:17, Tamara Ruskovski zoz dvoh kontroh dala dva }oli i obezpe~ela pobidu Rusinovi. U {l<duxcim zmaganx Rusin goscuw u Be{kej. V. S.
11. APRIL 2014.
KARATE KUP U [IDZE
POBEDZELA MA^VA Karate klub “[id” zoz [idu bul doma{n< i or}anizator 9. KUPA-a [idu na htorim {e zmagali 13 klubi zoz Serbi<, Republiki Serbskej, Bosni i Gerce}ovini i Gorvatskej. Zmagali {e kolo 150 karatisti. U }eneralnim plasmanw per{e mesto osvowl KK “Ma~va” zoz Bo}ati~a, druge KK “Fru{kogorec” zoz Divo{u, a trece KK “Iktus” zoz Vinkovcoh zoz Gorvatskej. [idynw i z tej nagodi buli dobri doma{n< i or}anizatore KUP-a. Karatisti zoz [idu {e zmagali potim i na [tvartim KUP Tesli~a u Republiki Serbskej u or}anizaci< tamtej{ogo KK “Ti}ar”. Zmagali {e kolo 700 karatisti zoz 32 kluboh. Od [idynqoh per{i bul Mihajlo Daki~ u katoh, a druge mesto osvowla Teodora Klisuri~, ti` u katoh. Vl. D>.
MALI OGLA[KI DIHTOVANW oblakoh i dzveroh zoz neopren-}umu. 063/8238-767. PRAVIME po meri roletni i garmonikovo dzveri 063/8238-767. *** PREDAVAM rezanu ydl<nu po specifikaci< z prevo`enqom, kubni meter 190 evra i lati dlu`ni meter 0,32 evra. Telefon: 021/6350–088; 060/6350–088 od 7 do 20 godzin.
*DZE CO BUDZE* VISTAVA RU^NIH ROBOTOH U NOVIM SADZE Na nwdzelx, 13. aprila 2014. roku, u sali sv. o. Mikolay pri Grekokatol<ckej cerkvi Zdru`enw `enoh zoz Verbasu “Zlatna klaska” zoz Kulturno-prosvitnu radu Novogo Sadu vilo`a ru~ni roboti htori {e budze i predavac. Vistava budze otvorena od 9 do 20 godzin.
Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04)
OBVISCENW o prinw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi virobku studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta YKP Vodovod i kanalizaciy zoz Novogo Sadu, ul<ca Masarikova ~s. 17 podnwsol vimogu za davanw odlu~ovanw o potrebi precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok Dobudov i rekontrukci< pogona za osnovne hlorovanw na PPV “[trand” u Novim Sadze. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` dostac na uvid u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u doru~ic svojo dumany i pisanej formi na adresu Sekretariytu.
OGLA[UJCE U “RUSKIM SLOVE”
BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA
NA ZDOGADOVANW Dny 11. aprila 2014. roku napolny {e 6 me{aci yk vecej nw znami
TV MA]AZIN Nwdzely, 13. april 2014. roku Aktualni temi zoz polqoprivredi, vistava Natali< Ribovi~ u avstrijskej Ambasadi, zoz togoro~nogo Memoriylu, deponi< {meca u Verba{e
MAR^A NAKI^ May (1969–2013) z Ruskogo Kerestura ^as prehodzi, alw bolq i `alq nw prejdu n>}da. Vi~no o`alosceni: mac Naki~ova, Lxbo Naki~ov zoz suprugu Olx i dzecmi Daniwlom i Nikolom Spo~ivaj u mire Bo`im!
NA ZDOGADOVANW Dny 5. aprila 2014. roku napol- Dny 15. aprila 2014. roku nanwli {e {ejsc roki yk nas zohabe- polny {e dze{ec roki yk nas zohabel na{ ocec, d>do i prad>do la na{a mac, baba i prababa
ANA VEN^ELQOVSKI YKIM VEN^ELQOVSKI narodzena Medw{i (1921–2004) (1921–2008) z Ruskogo Kerestura
Z lxbovu i po~itovanqom pamytku ~uvax va{o sinove Ykim, Dxra, Vlado, Mihal i Mikola, nwvesti Katka, Sena, Amala i Buda, unuki i praunuki Spo~ivajce u mire Bo`im!
11. APRIL 2014.
15
INFORMATOR
OSTATN< POZDRAV
SILVESTER DOROKHAZI (14. VI 1957 – 3. IV 2014) z Kocura
Nwdzely yk i ka`da druga. Rano do cerkvi, poludzenok, slovo-dva zoz su{edom, popoladnx proba drami, ve~ar skladanw upe~atkoh, bavenw zoz unu~atmi, a vec... Yk ked bi nwbo spadlo, a `em {e roz|ipela na dva polovki... Naraz nwstava radosc, obn>ma nas smutok, `alq mocni sciska, davi... Stanulo velqke Cikijovo {erco htore tak nwsebi~no dzelwl {ickim u ka`dej hvilqki, nw pitaxci {e samomu sebe ~i ohabi daco z nqogo i za sebe, ta teraz ked mu zatrebala sila, vona u` skapala. Treci dzenq ho-
OSTATN< POZDRAV Dny 4. aprila 2014. roku preselwl {e do vi~nosci moj mili suprug
YNKO MALACKO (1936–2014) z Ruskogo Kerestura Dzekuwm mu na jogo |irej lxbovi i dobroti. Vi~no o`aloscena supruga Leona Spo~ivaj u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Svowj milej maceri i suprugi
MAR^I NAKI^ MA< (1969–2013) z Ruskogo Kerestura [icki |e{l>vi hvilqki preprovadzeni zoz tobu, naviki budu o~uvani u na{ih {ercoh i dumkoh. Tvojo najmil{i: dzivo~ka Sandra i suprug Vlado Spo~ivaj u mire Bo`im!
OSTATN< POZDRAV Dny 4. aprila 2014. roku zohabel nas na{ mili ocec i d>do
YNKO MALACKO (1936–2014) z Ruskogo Kerestura Z po~itovanqom i lxbovu pamytku na nqgo naviki budu ~uvac sin Ynko zoz suprugu Senku i unuk @elqko Naj spo~iva u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Dny 4. aprila 2014. roku zanav{e nas zohabel nas na{ mili ocec, d>do i prad>do
YNKO MALACKO (1936–2014) z Ruskogo Kerestura Vi~no go no{a u svo>h {ercoh sin Vlado zoz suprugu Slavku, unuka Sany zoz suprugom Zlatkom i praunuk Stefan Naj spo~iva u mire Bo`im!
NA ZDOGADOVANW Dny 2. may 2014. roku, napolny {e osem roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili ocec, {vekor i d>do
Dny 7. aprila 2014. roku napoln> {e rok yk nas zanav{e zohabela na{a mila mac, {vekra i baba
rovany {erco stanulo i na{ Ciki nas zanav{e ohabel. Nastala cihosc htoru v{e budu ~uvstvovac jogo najmil{i. Jogo o{mih i dobrota budu v{e `ic u {ercu suprugi Melani> zoz htoru po`il 35 roki mal`enskogo `ivota, jogo dzivki Leonki, `eca Sa{i, unukoh Ivana (Naney) i Mikiy, jogo sina Mikoli, nwvesti Ivani, unukoh Aleksi, Andrejka i Luki, {estri Senki i wj mu`a Nandiy i >h dzecoh, maceri Leoni i oca Silvi Modl>me {e naj go angeli odprovadza do vi~nogo |esca!
OSTATN< POZDRAV
OSTATN< POZDRAV Milomu {ov}rovi
SA[OVI TOR@I^OVI Od Dzvonu, Sne{ki, Van>, Andre>, Mika i Ma> Malackovih Naj spo~iva u mire Bo`im!
SA[OVI TOR@I^OVI Od ba~ika Xlina i and> Mar~i Pal>nka{ovih, i od Borisa, Ysminki, Tiynki i Toniy zoz Kanadi Naj spo~iva u mire Bo`im!
OSTATN< POZDRAV na{omu dlugoro~nomu sotrudn>kovi
OSTATN< POZDRAV Dny 3. aprila 2014. roku u 57. roku `ivota, nwspodzivano nas zohabel na{ kum
SILVESTER DOROKHAZI (1957–2014) z Kocura Vi~no go budu pametac kumovo Ivanovo Spo~ivaj u mire Bo`im!
OSTATN< POZDRAV Dny 3. aprila 2014. roku u 57. roku `ivota, nwspodzivano nas zohabel na{ dlugoro~ni kole}a i dopisovatelq
SILVESTEROVI DOROKHAZIJOVI CIKIJOVI
Ruski redakci> Radio Novogo Sadu i Televizi> Vojvodini SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 12. aprila 2014. roku napolny {e dvacec pejc roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili suprug, ocec i d>do
SILVESTER DOROKHAZI CIKI (1957–2014) z Kocura
MELANA MA]O^ YKIM MA]O^ narodzena Gi~o (1930–2006) (1932–2013) z Novoho Orahova Pamytku za va{u lxbov i dobrotu naviki budu ~uvac va{o dzeci Vladimir i Zlatka zoz svo>ma fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!
IRINEJ RA]A< (1923–1989) z Kocura
Pre{li dvacec pejc roki bez Tebe, a mi i dalwj ka`dogo dny vipoveme Tvojo meno, vidzime Tvox podobu... Supruga Melaniy, dzivka Vesna, `ec Mikola i unuk Dimitrij
Vi~no nam ostanx krasni pamytki na nqgo Kolektiv NVU “Ruske slovo”
11. АПРИЛ 2014.
ROZVAGA
16
БУЛ „БАМБИ-ФЕСТ” У РУСКИМ КЕРЕСТУРЕ
УМЕТНЇЦКИ ПЕРЛИ КЕРЕСТУРСКИХ РАПУХОХ У Велькей сали керестурского Домa култури 2. априла, отримана програма 19. „Бамби-фесту” хтору виведли дзеци з керестурского оддзелєня „Цицибан” ПУ „Бамби” з Кули. Публика уживала у перших крочайох, у перших танєчних рухох, рецитацийох и шпиванкох керестурских рапухох на велькей бини. У вироятно найкрасшей програми у року, шицко було облєчене до живих и пестрих фарбох, и веселих и розбавених нотох. Участвовали наймладши Керестурци з пейц воспитних ґрупох од трох по седем роки, за хтору их пририхтали виховательки Мелания Семан, Емилия Костич, Ксения Вучкович, Блаженка Мецек и Наташа Настасич, зоз своїма сотруднїцами. Участвовали и дзеци з Музичней секциї хтору у тей дзецинскей заградки водзи Татяна Фейди, а през уметнїцку конферансу програму водзели школяре ґлумци-аматере Терезка Будински и Себастиян Надь, за музику бул задлужени Сашо Палєнкаш, а Дом култури салу обезпечел задармо.
З нагоди „Бамби-фесту” у голу Дома култури и на облакох дзецинскей заградки, пририхтана и вистава поєдинєчних и заєднїцких подобових дзецинских роботох. М. Афич
K RI@ALQKA ГОРИЗОНТАЛНО: 1. Дожиц, предлужиц живот; 6. Диск у гокею; 7. Нота солмизациї; 9. Мено и презвиско пароха (1888–1944) у Коцуре, Дюрдьове и Беоґрадзе, умар у Заґребе 1944. року, на слики; 13. Иницияли сербскей писательки и режисерки, (Оґнянович, 1941); 14. Оксиґен; 15. Ботанїка, скр.; 16. Главни, скр.; 18. Применовнїк; 19. Чкодлївец у овоци; 22. Атом; 23. Иницияли сербского писателя Албахари (1948); 24. Етнолоґия и антрополоґия, скр.; 25. Орґанизация спортских тренерох, скр.; 27. Витамин – есенциялни нутритиєнт; 28. Скала у музики; 30. Карат; 31. Сервисно ориєнтована архитектура, скр.; 32. Место дзе ше школую млади паноцове; 35. Хлопски род; 36. Часц древа; 37. Товаришка скр. ВЕРТИКАЛНО: 1. Священїк, старшина у парохиї; 2. Осєцки карате клуб; 3. Женски род; 4. Инструментал; 5. Кед цма; 6. Пешак у шаху; 8. Упишце ИЇ; 9. Смак, обичай, способ облєканя; 10. Дуйни музични инструмент; 11. Жимски спорт; 12. Чарна Гора, скр.; 13. Основни напой – хемийне зєдинєнє водонїка и оксиґена; 17. Латка; 20. Рошлїна, лєбо животиня хтора заостала зоз часох кед були иншаки условия живота; 21. Алат за кошенє; 26. Протеїнска рошлїна (Glycine max (L.) Merr.); 28. Вельки мещок; 29. Єдинка за меранє електричного одпору; 30. Рошлїна хтора ше хаснує за фарбенє власох (Cana indica); 32. Скакач у шаху; 33. Валута, норвежска коруна; 34. Авто ознака за Рашку.
РИШЕНЄ KRI@ALQKI ZOZ 14. ^ISLA: 1.
Прикм; 6. Колєсар; 8. Бал; 9. Ґен; 11. Самица; 14. Д; 15. ТМЕ; 16. Идеални; 21. Облак; 23. Плима; 24. ИИ; 25. Литерат; 27. Ящур; 29. НА; 30. Сила.
veronikavujacic@ruskeslovo.com
Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A
* ”РУСКЕ СЛОВО” – гласнїк по руски * Виходзи каждого пиятку * Снователь Национални совит рускей националней меншини * Видава НВУ ”Руске слово”, Нови Сад * Перше число вишло 15. юния 1945. року у Руским Керестуре * Адреса: НВУ ”Руске слово”, Булевар ошлєбодзеня 81/7, 21000 Нови Сад * Редакция: заменїк одвичательного редактора – Михал Симунович; редакторе/ки – Дюра Винаї, Мирон Горняк-Кухар, Михайло Зазуляк, Александар Паланчанин, Олена Планчак-Сакач, Славица Фейса; новинаре/ки – Мария Афич, Владимир Дїтко, Мая Зазуляк, Гелена Папуґа, Иван Сабадош * Язична редакторка – Блаженка Хома-Цветкович * Лекторка – Ясмина Дюранїн * Подобови редактор – Любомир Сопка * Технїчна редакторка – Люпка Цвеїч; компютерски обробок – Вероника Вуячич, Мария Гудак, Таня Салонтаї * Телефони: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Телефакс 021/528-083 * Предплата за цали рок: у жеми 1 500 динари, а у иножемстве 100 евра * Жиро-рахунок Banca Intesa 160-923244-82 * Девизни рахунок Raiffeisen BANK a.d. Београд 26 5100000002458904 * Рукописи ше нє враца * Друкує DOO Magyar SZO KFT, Друкарня ”Форум” Нови Сад * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com * YU ISSN 03504603 * COBISS SR-ID 15915778 * Друковани тираж 2 300 *