Page 1

GLASN<K PO RUSKI www.ruskeslovo.com

ROK LXX

^ISLO 2-3 (3559-3560)

NOVI SAD, 17. YNUAR 2014. ROKU

CENA 30 DINARI

МАЙМЕ ЩИРУ ЛЮБОВ

ЦЕНТРАЛНА ШВЕТОЧНОСЦ

Фото М. Горняк‐Кухар

ОЗНАЧОВАНЄ НАЦИОНАЛНОГО ШВЕТА РУСНАЦОХ У РЕПУБЛИКИ СЕРБИЇ, У НОВИМ ОРАХОВЕ

– Христос нам дава живот, вон драга до спашеня, а кед маме моцну виру и щиру любов, вец маме основу за праву радосц и почувствуєме безконєчне Боже милосердиє – гварел наш еґзарх кир Георгий Джуджар, хтори у полней церкви у Новим Садзе предводзел богослуженя пондзелок и вовторок, на Вилїю и на перши дзень Крачуна, а сослужели о. Роман Миз и парох о. Юлиян Рац. Пондзелок, после крачунского всеночного хторе почало на 21 годзин, у преполней церковней сали вирни шпивали коляди хтори на ґитари провадзел Йовґен Надь. Шветочну архиєрейску Службу Божу з мированьом вовторок зоз шпиваньом украшел мишани Хор „Гармония”.

СОБОТА, 18. ЯНУАР 2014. РОКУ Програма: 15,30 Промоция кнїжкох „Руснаци у Новим Орахове” и „Гунґаризми у руским язику” – Просториї КУД „Петро Кузмяк”; 17,00 Архиєрейска благодарна Служба Божа – Парохиялна церква у Новим Орахове; 19,00 Вистава старих фотоґрафийох – Просториї КУД „Петро Кузмяк”; 20,00 Централна шветочносц – Кино‐сала у Новим Орахове; 21,30 Коктел –Просториї КУД „Петро Кузмяк”. Национални совит рускей националней меншини Завод за културу войводянских Руснацох Орґанизацийни одбор Централней шветочносци

BOK 9.

ИНТЕРВЮ ТРЕНЕРКА АК „РУСИН” САНЯ ТИРКАЙЛА

ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

СПОРТСКИ 2013. РОК

ПОТРЕБНИ НАМ ЛЄПШИ УСЛОВИЯ ЗА ТРЕНИРАНЄ

Руска култура у 2013. року була збогацена з вецей як двацец кнїжками. Доказани авторе и далєй пишу, а зявели ше и нови мена. У лоньскей продукциї блїснул театер з Нового Саду и Суботици, як и нєзвичайни мултимедиялни роботи за хторима стоя млади авторе – „нєвидлїва” кнїжка Наталиї Рибович и електронски авдио роботи Мирка Преґуна (Reepgun). И суботицки и новосадски мали ґлумци у прешлим року наисце одбавели симпатични дзецински представи Нашо спортисти у року за нами зазначовали замерковани и успишни резултати, а були найуспишнєйши у „збераню” злата, алє нє виостали анї вельочислени стриберни и бронзово припознаня. У рижних дисциплинох вєдно достали 57 златни, 27 стриберни и 36 бронзово медалї. Найбаржей останю запаметани наступи атлетичарох на державних, европских и шветових атлетских першенствох, як и резултати каратистох и столнотенисерох. А на шветочносци у Скупштини општини Кула, пондзелок, 6. януара, уручени награди найуспишнєйшим спортистом и клубом з кулскей општини у прешлим року, котри освоєли медалї на державних, шветових и европских змаганьох. Медзи наградзенима и млади спортисти з Руского Керестура – каратиста Деян Дудаш, атлетичар Иван Будински, атлетичарка Антония Монар и каратистка Сара Планчак.

BOK 5.

ПРОДУКТИ КУЛТУРИ У 2013. РОКУ

BOK 5.

I

13.

– „Бавенє” у режиї Бошка Бошкова, и „Судзенє домашнїх животиньох” по тексту Штефана Гудака хтору з новосадскима дзецми пририхтала Оля Яковлєв. BOK 3.


2

TI@NQOVN<K

17. YNUAR 2014.

НАГАДУЄ ШЕ РИШЕНЄ ЗА БАНКУ У КЕРЕСТУРЕ

О СУДЬБИ КЕРЕСТУРСКЕЙ АБЦ ФУД У ПРЕДЛИКВИДАЦИЇ” ”

ЗАИНТЕРЕСОВАНА ”ЕРСТЕ”, АЛЄ ЗАВИШИ И ОД КЕРЕСТУРЦОХ

ДО НОВОГО РОКУ УХОДЗА З ПЛАНОМ РЕОРҐАНИЗАЦИЇ

Важну новосц же Руски Керестур можебуц достанє банку, покраїнски посланїк и предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац перше самим концом прешлого рока винєсол на Шветочней схадзки Совиту Месней заєднїци, а потим и як власнїк Подприємства Юарбис” на сходзе з керестурскима польопривреднїками пияток, ”10. януара. Но, як гварел, за тото потребне сполнїц два условия, дзе єдно – обезпечованє просторийох – риши Юарбис”, понеже Ерсте ” ” банки” у своїм будинку задармо обезпечи простор, а превежнє и трошки отримованя цо тиж була єдна з вимогох банки. Друге условиє же би Ерсте банка” отворела шалтер у валалє, на” зберац тисяч рахунки Керестурцох котри мешачно доставаю прима-

У Привредним судзе у Зомборе самим концом прешлого рока, 30. децембра, поверителє з гласаньом прилапели План реорґанизациї керестурскей АБЦ ” фуд у предликвидациї”, хтори предложела векшинска власнїца Виолета Шулеїч. За План у розлучней класи поверительох гласали 53,86 одсто, у класи нєобезпечених поверительох 66,6 одсто, а як обчекує предликвидацийни управнїк Хладзальнї Любомир Суботич, пре законски процедурални роботи, Ришенє о прилапйованю Плану будзе принєшене о даскельо мешаци.

Можлїве же ту пошвидко будзе шалтер ”Ерсте банки”

ня прейґ даєдней банки, насампредз то заняти и пензионере. Ясно, можу ше явиц и шицки други заинтересовани, а наглашене же приступнїци можу подписац и тоти котри уж клиєнти даєдней другей експозитури Ерсте банки”. Тиж так, як поведзене на спомнутим ” сходзе, реґистровани польопривреднїки можу мац и вецей наменски рахунки у банкох, а їх отримованє безплатне, та и вони поволани же би приступели до Ерсте банки”. З тим вецей же прейґ нєй (у сотруд” нїцтве з Юарбисом”) уж можу достац краткорочни кредити за сно” ванє продукциї и то праве у Керестуре, без одходзеня до даєдного другого места. Барз важне же рахунки Керестурцох котри ше вияшня за преходзенє до Ерсте банки” буду активовани аж док вона придзе до Кересту” ра, односно док ту отвори свой шалтер, а кед шицко будзе покончене як предвидзене, то можебуц будзе уж у марцу того року. Кед буду сполнєти спомнути условия, Ерсте банка” на тирвацо ” то єдина од седем банпридзе до валалу, гварел Рац, визначуюци же кох з келїма бешедоване, хтора заинтересована за роботу у валалє. Пошвидко зоз спомнутей банки принєшу приступнїци, а вияшньованє Керестурцох о преходзеню до Ерсте банки” за пензионерох ” будзе орґанизоване прейґ Здруженя пензионерох, а за занятих у месних подприємствох, у сотруднїцтве зоз Здруженьом ремеселнїкох и приватних привреднїкох. Тиж так, за шицких заинтересованих польопривреднїкох, алє и других, анкета будзе орґанизована и у Польопривредней апатики ”Юарбису”. М. Зазуляк

ПОСЛЕ СХАДЗКИ СКУПШТИНИ ОПШТИНИ КУЛА

”РУСКОМ” МОЖЕ РОБИЦ И У КРУЩИЧУ

З вименку Одлуки о снованю ЯКП Руском” Руски Керестур, ” хтора пияток, 10. януара прилапена на схадзки Скупштини општини Кула, оможлївене же би ”Руском” свою дїялносц окончовало и на териториї општини, а нє лєм у Керестуре. З тим ”Руском” и формално-правно комуналну дїялносц може окончовац и у сушедним Крущичу, як то од скорей плановане, а з часци ше уж и витворює, понеже пондзелками ”Руском” там збера шмеце. Но, после потребних процедуралних роботох, цалосне старанє о комуналней дїялносци у Крущичу зажиє вироятно од марца, а у Липару тоту обласц превежнє кулски ”Комуналєц”, о чим пошвидко будзе принєшена и одлука на СО Кула. Так у шицких местох кулскей општини буду запровадзени нови законски предписаня, по хторих месни заєднїци вецей нє можу окончовац комуналну дїялносц. Одборнїки СО Кула дали согласносц на Програму дїлованя ЯП ”Завод за вибудов” Кула, а прилапена и Одлука о розподзельованю добитку ЯКП ”Комуналєц” Кула.

Добиток у 2012. року вецей як два милиони 365 тисячи динари и 5 одсто, односно вецей як 118 тисячи, буду уплацени Општини, як сновательови, а векшина унапрямена за дїлованє Комуналцу”. ” СО за компетентни орґан за запровадзованє поступку даваня державней жеми под аренду одредзела предсидателя Општини, а вименєна и Одлука о месних заєднїцох, хтора ше одноши на їх финансийни плани, дзе конкретизоване же месним заєднїцом оможлївене хаснованє своїх средствох у складзе з планом Општини и кед финансийни план ище нє доручели Општинскей ради на согласносц. Одборнїки прилапели задзекованя членох Општинскей ради Неделька Кукича и Владимира Станковича з Червинки, а з тайним гласаньом на їх места вибрали професорку класней настави Жельку Путник и инженєра цивилней защити Райка Петровича, обидвойо з Кули. Од остатнєй схадзки, у сали СО Кула уведзена нова технолоґия, так же кажди одборнїк ма микрофон, а у сали поставени и два ледекрани. М. Зазуляк

Перше буду вимирени роботнїки

Як гварел, у тей фази предликвидациї важне же банкрот обкеровани, алє можлїве же на основи жалбох, у Апелацийним судзе тота одлука о прилапйованю Плану може буц и понїщена, односно, же будзе принєшена одлука о банкротстве. Любомир Суботич – Мушим повесц же заш лєм єст озбильни жалби дзепоєдних векших поверительох, бо треба мац на розуме же План нє достал барз вельку векшину – за” гласали нє цали 54 одсто ” поверителє – нагадує и тарозлучни и 66 одсто други ку можлївосц Суботич.

Предликвидация (стечай) керестурскей АБЦ фуд” ” у Привредним судзе у Зомборе преглашена 7. мая 2012. року, а цо значи прилапйованє Плану реорґанизациї (хтори по одлуки Суду вецей раз доправяни и преправяни) и яки тераз правни и други крочаї, бешедовали зме з предликвидацийним управнїком ФабриПрименьованє Плану ки змарзнутей желєняви Любомиром Суботичом, коможлїве концом априла, початком мая три такой на початку наглашел же шицко идзе по своїм цеку, по закону. Кед водзена тота розгварка предликвидацийни – Предликвидацию ше закончує на 2 способи – лє- управнїк гварел же, пре тедишнї швета, Ришенє о побо з банкротом, лєбо з прилапйованьом плану реорґ- твердзованю прилапйованя Плану у суду ище нє було анизованя. План тераз вигласани, прилапени, цо тиж пририхтане. Одлука на Записнїк такой принєшена, а єдна з фазох у тей предликвидациї, а векшина пове- обчекує ше приношенє и спомнутого ришеня. рителє з трецей и – То дакус и обсяштвартей класи, котра жна технїчна робота БАНКРОТ ИЩЕ ВШЕ МОЖЛЇВИ гласа, о Планє ше виябо, кед ше нє посила шньовал писмено, цо адвокатови котри заВкупне длуство Фабрики виноши милиярду 340 милиопо закону. Як познате, ни динари, цо коло 11 милиони 700 000 еври по терашнїм ступа вецей особи, теперша и друга класа курсу. Алє, як прилапене у Планє, нєобезпеченим повери- орийно, Суд муши поповерительох (дзе и тельом одписани 40 одсто длуства, так же то за коло 2 ми- слац 765 писма (Ришезаняти у Хладзальнї) лиони 650 000 евра менєй. ня) о одлуки. Дзепоєднє гласа и вони буду – Як стої у Планє, такой кед перше виплацованє нє буд- ни поверителє можевимирени пред приме- зе сполнєте – шлїдзи банкрот. Думам же ше то увидзи уж у буц за тото анї нє ньованьом Плану. У септембру, бо поверительом у трецим виплацуюцим шоре знаю, так же воно муПланє пише же то 15 зоз штвартей класи перша рата шлїдзи у септембру того ши буц доручене шицднї после приношеня року, а то нє мала сума. Кед тоти 200 людзе зоз списку нє ким поверительом, бо Ришеня о правомоци достаню цо им шлїдзи, порушую банкрот. Нєт чеканя – кажди муши буц упоПлану, правнїки тол- наглашел Любомир Суботич. знати з Планом, однокую и иншак, алє дусно його прилапйовамам же ше План нє почнє применьовац покля власнї- ньом. После упознаваня з тим Ришеньом и Планом, ца нє виплаци тоти обовязки – гвари Суботич. поверителє маю право на жалбу, подношитель Плану Роби ше о коло 17,5 милиони динари, дзе пред при- ше вец ма вияшнїц на евентуални жалби и Апелацийменьованьом Плану муша буц вимирени минималци ни суд после того дава конєчну одлуку – толкує Субоза єден рок, нараз, шицким котри пред ликвидацию тич дальшу можлїву процедуру на законских основох. були стаємно заняти у Фабрики, а то 16 милиони 312 – Кед же шицко будзе у порядку, применьованє Платисячи динари. Ту спада и длуство явним подприєм- ну у найлєпшим случаю годно почац концом априла, ством, цо 877 000 динари. початком мая того року. Кед после шицкого Ришенє – Гевто длуство истим роботнїком у трецим випла- постанє полномоцне, судийка, як цо з Ришеньом увецуюцим шоре, и будзе ше виплацовац у периодзе пе- дла предликвидацию, так ю з другим Ришеньом и прейц роки. На основи Плану, шицки други обовязки таргнє. Я як предликвидацийни управнїк будзем ви” з фирма у цеку роботи ма виплацовац на рати пейц, од- сцерани” у Аґенциї за привредни реґистри (АПР), носно дзепоєдним розлучним поверительом седем ро- назви фирми будзе висцеране тото у предликвидаки, бо прилапени дворочни ґрейс-период. циї”, а на основи прилапеного Плану,” у АПР ше упише мено предложеного директора, як овласцену особу. Я му поLx. SOPKA тим придавам фирму, пред тим ше окончи попис маєтку и цо поробене и фирма ше враца до нормали. Но, у дальшей роботи ше будзе мушиц строго притримовац Плану реорґанизациї. Бо, кед фирма нє будзе виплацовац рати поверительом у одредзених терминох, як то у виплацуюцих шорох предвидзене за класи – нєт вецей предликвидациї (стечаю) – автоматски шлїдзи банкрот – пояшнєл тоти технїчноправни роботи Любомир Суботич, а у єдним зоз шлїдуюцих числох ”Руского слова” обявиме другу часц розгварки з предликвидацийним управнїком з нагоди прилапйованя Плану реорґанизациї ”АБЦ фуд у предликвидациї”. М. Зазуляк БИЗНИС СВОЄЙ РОБОТИ


ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

НВУ „Руске слово” збогацела нашу литературу за дзеци и обрадовала наймладших читачох з трома новима кнїжками. Млада авторка Ана Тамаш дебитовала зоз збирку писньох за дзеци под назву „Чом чомка нє ма уха” хтору сама и илустровала. Юлиян Пап указал же гоч кельо писания автор ма за собу, нє треба забуц на дзеци, та настало дїло „Чом ше качка з воду мачка”. Припозната авторка творох за дзеци Мелания Римар зложела кнїжку „Жвирки у азбуки” зоз хтору дзеци през писньочки лєгчейше годни звладац азбуку. Можеме ше похвалїц и зоз капиталим виданьом Завода за културу войводянских Руснацох, кнїжку „Червене пупче 1969-2012”, хторе обявене на ювилей – 45 роки як ше у Руским Керестуре, под час „Ружового” швета, отримує дзецински фестивал хтори промовує нову музичну творчосц за дзеци. Слово о трецим по шоре, а другим друкованим тому „Червеней ружи”.

ПРОДУКТИ КУЛТУРИ

В И К Р О К З В О Н К А Т РА Д И Ц И Ї Руска култура у 2013. року збогацена з вецей як двацец кнїжками. Доказани авторе и далєй пишу, а зявели ше и нови мена. У лоньскей продукциї блїснул театер з Нового Саду и Суботици, як и нєзвичайни мултимедиялни роботи за хторима стоя млади авторе – Наталия Рибович и Мирко Прегун ака Reepgun Кнїжка Владимира Кочиша „Лядова трава” у хторей обявени нови и стари писнї, и дїло Штефана Гудака „Зайда за мирни сон” указую же поезия у року за нами була найзаступенша и кед слово о давно потвердзених писательох Вишол и роман Владимира Кирди Болхорвеса „За горами”, перши белетристични том обсяжного геутери-

мудерца добре познатого читательом „Руского слова”. Кнїжка Гелени Медєши „З червеним прецагнуте”, помогнє нам най нє мордуєме нашу ґраматику, а тот хасновити приручнїк предлужує по истей драги розпочатей зоз скорейшу кнїжку „З червеним подцагнуте” истей авторки. Ирина Папуґа авторка двоязичней кнїжки „Руска

Зоз представи ”Мачка”

Наталия Рибович

ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

3

TИЖНЬОВНЇК

17. YNUAR 2014.

стично – белетристичного венцу „Шнїюци гвизду Геутераниї”. Дружтво за руски язик, културу и литературу з вецей прешлорочнима публикациями предлужело мисию чуваня руского слова и вислова. Славомир Славе Шанта написал кнїжку „Тебе гуторим”, а дзекуюци Дружтву вишла ище єдна кнїжка Юлияна Папа „Бачи Дюра з Керестура – Правда иста, нїкому нє гутор” о дожицох и штудираньох валалского

‘Просвита’ у Бачинцох” хтора по руски и по сербски обявена у ювилейним року 260-рочнїци образованя Руснацох у Войводини. Паноцец Роман Миз влонї обявел ище два важни наслови о нашей духовней историї – „Наша (моя) церква”, и кнїжку „Наша церква з народом од початку – история парохиї у Новим Садзе”. У театралним 2013. року, насампредз на 45. Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї наймоцнєйши упечаток охабели аматерски представи зоз Суботици и Нового Саду. Ґлумци зоз Дружтва Руснацох Суботици представели ше зоз омла-

динску представу „Спаситель” хтору по комплексней радио драми Радомира Путника „Веняминов криж” режирал и адаптовал Бошко Бошков. Звонимир Павлович зоз Драмским студиом РКЦ з Нового Саду пририхтал єдинствене театралне дожице „Мачка’’, омаж Юлиянови Надьови, хтора випровоковала велї реакциї, найменєй тоти нєутрални. И суботицки и новосадски мали ґлумци у прешлим року пририхтали наисце симпатични дзецински представи – „Бавенє” у режиї Бошка Бошкова и „Судзенє домашнїх животиньох” по тексту Штефана Гудака хтору з новосадскима дзецми пририхтала Оля Яковлєв. У трецим колє едициї „Жридла – перша кнїжка” НВУ „Руске слово” окрем спомнутей „Чомчомки”, обявени „Потаргани червени цверни” Сашу Сабадоша, збирка призначкох, поезиї и прози з хторих мож нагаднуц талант автора у обласци краткей форми. Саманта Рац Стоїлькович зоз „Чарну русалку” у рускей литератури реактуализовала „женску” поезию. Омладински часопис МАК у МАКоff додаткох публиковал три кнїжки, кажду иншаку на свой способ. Початком рока вишол Зборнїк наукових роботох з першей студентскей конференциї „Улога младих у розвою рускей заєднїци у Войводини”. Потим МАК обявел кнїжку „Пиха и жажда” Каролини Папуґа. Каролина уж длуго присутна у нашим литературним живоце як авторка и рецензентка, а у „Пихи и жажди” друковани єй старши твори. На тот способ МАК предлужел традицию обявйованя авторох хтори

уж давно заслужели кнїжку, алє пре рижни причини остали занєдзбани. Рок за нами вшелїяк же означи визуално-поетична кнїжка „Пущиц шицко зоз чаривну палїчку” Наталиї Рибович, сучасней уметнїци хтора нєшка жиє и роби у Бечу. Кнїжка обявена по руски, сербско–горватски и нємецки, а видрукована є зоз фотохроматску фарбу, та єй змист видлїви лєм на моцним слунку и то перша „фотосензитивна” кнїжка котра публикована у Сербиї.

О РУСНАЦОХ ПО СЕРБСКИ Викрок ґу представяню нашей литератури ширшей публики направело Дружтво за руски язик, литературу и културу хторе публиковало кнїжку „ Габријел Костелник – Поезија и проза” котру по сербски преложели Юлиян Рамач и Мирослав Алексич. Коцурске КПД ДОК – Коцур обявело два моноґрафиї пошвецени Руснацом хтори уж 250 роки жию у Коцуре – „Насред широке равнице: 250-годишњица досељења Русина у Куцуру” хтору ушорел др Михайло Фейса, и „Талија у Куцури” дзе попри др Фейси редакторе и Аранка Медєши и Дюра Макаї. Кед слово о белетристики, концом 2013. року обявени роман по сербски „10 љубавних заповести” Юлияна Тамаша.

Кед слово о музики, у едициї МАКCD достали зме диск „Руско – Словацка музична кооперация” як резултат сотруднїцтва зоз словацким младежским часописом „Взлєт”, а академски музичар Мирко Преґун под меном Reepgun представел ше з албумом „Диверсити” на хторим виглєдує розлични аспекти електронскей музики. А. Живкович

НАЦИОНАЛНИ СОВИТ РУСНАЦОХ

ЕВРОПА ЯК ЗАЄДНЇЦКА ПЕРСПЕКТИВА

Кед слово о активносцох Националного совиту Руснацох, Так перши викрок у реализованю опредзелєньох Нацившелїяк же рок за нами означи початок медзинародней активносци оналней стратеґиї посцигнувойводянских Руснацох, през подписованє Протокола о сотруднїцтве ти у обласци хтора у будучз Координацию рускей националней меншини Републики Горватскей, носци лєм укаже перспектита Спорозуменя зоз Закарпатску обласцу України медзи тамтейшу ву, а то прейґгранїчне сотрудреґионалну самоуправу и АП Войводину нїцтво зоз Руснацами у друИще крочай далєй направени концом октобра кед урядово гих державох. Подписани Протокол зоз Координацию рускей националней меншини Републики Горватскей оможлї- подписане Спорозуменє о сотруднїцтве медзи Закарпатску ви найцеснєйши вязи у шицких обласцох значних за очува- державну администрацию України и Владу Автономней Понє и розвой нашей националней заєднїци у Сербиї и Гор- країни Войводини у Сербиї, хторе пред тим у септембру ватскей, и медзисобне спомаганє зоз загранїчну родзину. прилапела Влада Войводини. Подписованє Спорозуменя Протокол подписани на Дзень Руснацох Горватскей 25. мая представене як историйна подїя за нашу заєднїцу, понеже подрозумює сотруднїцтво урядово припознатих руских першираз вязи двох реґионох и сотруднїцтво видзвигнути на орґанизацийох у двох державох чийо компетенциї подобни, урядови уровень. Тиж, то перши медзинародни документ дзе склада ше з виказаним опредзелєньом АП Войводини и по- ше по мену споминаю войводянски Руснаци. У складзе з поддунайских жупанийох у Горватскей за блїзше партнерство, писаним Спорозуменьом, обидва боки буду розвивац сотруда ґу тому дава можлївосц и за заєднїцки наступ на европ- нїцтво у обласци науки и образованя, култури и уметносци, ских конкурсох, цо окреме достало на значеню зоз уходом туризме и спорту. Тиж так, обидва боки буду потримовац Горватскей до Европскей униї. Подписованє такого Прото- школованє школярох зоз Закарпатскей обласци у Школи ”Пекола з велькей мири оможлївел факт же Осиєцко-бараньска тро Кузмяк” у Руским Керестуре, насампредз у ґимназиї по жупания и АП Войводина одскорей маю подписане Споро- руски, школованє українских студентох на Универзитету у зуменє о медзиреґионалним сотруднїцтве, дзе облапене и Новим Садзе, а студенти зоз Сербиї достаню можлївосц стусотруднїцтво националних меншинох, як и же Национални дирац на Ужгородским националним универзитету у Україсовит Руснацох инициятор же би Влада Войводини подпи- ни. По наявох, зоз спорозуменя ма шлїдзиц урядове партнерсала подобни спорозуменя о сотруднїцтве зоз шицкима ре- ство Универзитета у Новим Садзе и Ужгородского националного универзитета, як и сотруднїцтво институцийох култури. ґиями у европских державох дзе жию Руснаци. З нагоди подписованя Спорозуменя наявене отверанє секциї за виучованє язика, историї и култури Русинох у рамикох єдней з катедрох УНУ. У 2014. року Национални совит Руснацох будзе иницировац подобни спорозуменя зоз Прешовским крайом у Словацкей, Краковским войводством у Польскей и мадярску жупанию Саболч-Сатмар-Берег чий центер у Нїредьхази, а дзе тиж жиє руска популация. Окреме важне визна-

чиц же за розлику од Протокола зоз Руснацами у Горватскей, хтори посцигнути на уровню руских институцийох, спорозуменє зоз Закарпатску обласцу подписане на уровню реґионалних автономийох, односно за нїма стоя два держави. Вшелїяк же на такей пракси треба инсистовац и кед слово о Словацкей, Польскей и Мадярскей. Тоти инициятиви годни закомпликовац актуални поступки пред Уставним судим Сербиї коло Статута и компетенцийох АП Войводини, та Закона о националних совитох, алє чежко вериц же держава хтора розпочала прегварки о приступаню до Европскей униї, окрем формално-правного преформулованя права на медзиреґионални активносци своїх самоуправох, наисце загрожи єдно з сущних принципох функционованя ЕУ. Реґионалне повязованє зоз краями у державох Европскей униї дзе жию Руснаци шлїдуюци крочай, а потим би мало шлїдзиц заєднїцке апликованє пред фондами Европскей униї, з арґументом же би Европи Руснаци могли буц интересантни як нєдержавотворни народ хтори жиє у седем державох, дзе нєшка лєм Руснаци у Сербиї и України нє часц Европскей униї. Стратеґийне опредзелєнє Сербиї, а тиж и остатнї подїї у України нагадую же таки стан нє будзе навики. И. С.


TИЖНЬОВНЇК

4

17. YNUAR 2014.

PRIVREDNI MANIFESTACI<

ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

UPAR PRIVREDA I KULTURA Kultura u na{ej zawdn<ci {e godna rozvivac lwm ked budze isc upar zoz privredu. Tak bulo i u pre{losci, a take nas ~eka i ubuduce. Nw ~udo vec `e na{o festivali kulturi max yk “podporku” privredni manifestaci<. Festival “^ervena ru`a” ma Keresturski saym ruskej privredi, “@atva” u Kocure ma provadzacu manifestacix polqoprivredi, dxrdqovski Festival `ridlovogo {pivany “Naj {e nw zabudze” ma manifestacix starih remesloh, Festival folklornih tradicijoh Vojvodini u Verba{e ma Velqki pa non ski va {ar, a Fe sti val “Me lo di< ru sko go dvo ru” u [idze ma vistavi starih ruskih wdloh i vi{ivkoh. [idynqom hibi i|e vistava vinoh, bo za toto wst usloviy. Mo`l<ve `e po tim {l<du raz ru{i i “Ru`ova zagradka” u Novim Sadze. Dominantni Keresturski saym

na {o po zna ti pri vredn<ki. Vel< z n<h max {iroke privredne sotrudn<ctvo, nastupax na tar}ovi|u Serbi<, alw i u ino`emstve. Konkurentni su, znax za n<h kupci, dzepowdni z n<h roby u` dlu`ej yk tricec roki, a tradiciy u tim barz va`na. Yk novosc na tim Sajme to `e vek{ina vistupali `eni, a voni buli i no{itelw tej manifestaci<. Posle {tiroh rokoh Saym dostava vizi< ozbilqnej privrednej manifestaci<. Na n<m v{e bar`ej dominux privredn<ki co zastupax su~asnu tehnolo}ix, znanw, a to budu~nosc rozvox ka`dej, ta i na{ej privredi. V{el<yk `e tu treba vizna~ic “Elektru” z Petrovaradinu, “Elkomedix” z Kerestura, “Modik” zoz Kocura... Dn> keresturskej papri}i O{vi`enw u privrednim smislu prinwsla manifestaciy Dn<

Dominantna privredna manifestaciy i togo roku bul Keresturski saym na ko trej {e pred sta ve li ko lo {ej dze {at pri vredn<ki zoz kolo dvacec me stoh. U or }a ni za ci< Saj ma u~a stvo va li, tak povesc, {icki keresturski zdru`eny, a koordinator tej roboti bulo zdru`enw “Bajka”. Saym otrimani u roku ked ro zvoj pri vre di u der `a vi prak ti~ no sta nul. U takih uslovijoh nw lwgko bulo pozberac privredn<koh. Na Sajme {e predstaveli, yk i poteraz,

ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

ke re stur skej pa pri }i. Vlon< vona mala svojo “narodzenw”, a togo, 2013. roku, u` zdabala na dobre or}anizovanu manifestacix. Otrimana w u pravim terminu, na po~atku obera~ki papri}i. Na nwj {e zi{li i produkovatelw papri}i, i kupci, i naukovci, i firmi co papri}arom po nu kax re pro ma te riyl. Bulo to velqke valalske {veto kotre tirvalo dva dn<. No{itelq tej manifestaci< bu lo zdru `enw pa pri }a roh “Kapsikum anum”, alw u or}anizaci< u~astvoval prakti~no cali valal. Medzi n<ma Zdru`enw “Bajka”, Turisti~ne zdru`enw, Kon<cki klub “Rusin”, Dom kulturi, [kola “Petro Kuzmyk”, Mesna zawdn<ca... Go~ {e na tej manifestaci< najmenwj be{edovalo o potenciylnih kupcoh i ceni papri}i, za{ lwm tota manifestaciy dala rezultat. Keresturci v{e poznat{i po svowj papri}i nw lwm u Serbi<, alw i na velqkim tar}ovi|u u

re}ionu. Po per{iraz vw{en< u Keresture or}anizovano papri}u odkupjovali tri firmi. Papri}a mala dobru cenu, alw hiba u tim `e togo roku slab{e zrodzela. Odhod papri}aroh do Itali> Yk okremnu pod<x u 2013. roku treba vizna~ic odhod }rupi продуковательох паприґи do Ita li<. Pa pri }a re нащивелi сиверну италиянску реґию Фриули-Венеция-Дюлия дзе обишли даскельо напредни заградкарски маєтки и стретли ше з представителями тамтейших польопривредних институцийох и локалних власцох. Гоч за кратки час, Керестурцом ше удало здобуц цалосну слику о италиянскей продукциї желєняви, од поля по пияц и прировнац ю зоз ситуацию у нашим хотаре. Take iskustvo im barz pohasnuw u dalq{ej pro-

dukci< papri}i. Студийне путованє до Италиї орґанизоване у рамикох проєктa “Аґро вайн” хтори реализує Реґионална аґенция за рурални розвой Фриули-Венециї-Дюлиї (ЕРСА). Орґанизаторе путованя з нашого боку були народна посланїца Олена Папуґа спред Рускей лиґи и Весна Гарди спред Zдруженя паприґарох “Капсикум анум”, а вельку потримовку дали i dva pokra<nski sekretariyti. Kерестурски паприґаре як конкретни циль нащиви мали и упознац процедури и механїзми як мож защициц у тим моменту найпознатши валалски бренд – паприґu “слоново ухо”, и чи тот продукт мож пласовац на италиянски пияц. Keresturci mali co tam vidzic i nau~ic. Mo`l<ve `e draga zaprovadzovany evropskogo prowkta “Аґро вайн” dalwka, `e Keresturci z nqogo nw budu mac barz velqo hasnu golwm co {e dotika vivozu <h papri}i na evropske tar}ovi|e, alw viroytno `e iskustva z Itali< kus-pokus budu primenqovac i u svowj produkci<. M. Simunovi~

РУСКИ ЮВИЛЕЇ

ТИРВАНЄ ХТОРЕ НЇХТО НЄ МОЖЕ ЗАНЯГАЦ

У маю 2013. року наполнєло ше 250 роки як Петро Киш зоз Керестура зоз царствующей Виєни” достал контракт ” до Коцура зоз Горнїци населїц 150 униятски фамелиї, та так уж, ниа, ферталь милениюма Коцур руски валал. И у тим валалє уж два роки по приселєню формована школа по руски. Вшелїяк, найвекши лоньски ювилей при Руснацох, 250 роки од приходу до Коцура, преславени од 23. по 25. авґуст, кед тиж означени и цали вик од першей театралней представи по руски, а отримана и Коцурска жатва”, и ” сама ювилейна, 25. по шоре. Коло Ювилею 250” станул ” цали валал, а мож повесц же зоз Коцура послате моцне порученє о руским тирваню на тих просторох. Як завит и запис предком, на Грекатолїцкей церкви Успения Пресвятей Богородици благодарни потомки з нагоди ювилея поставели спомин-таблу на чесц першим руским фамелийом хтори з Горнїци населєли до Коцура. Кед слово о зачаткох руского театра, 23. фебруара 1913. року у коцурскей Чобановей карчми одбавени два Луциново єднодїйки – Врачарки” и Нє преклїнай” у ” ” хторих бавели коцурски ентузиясти а режирал их валалски учитель и дзияк Емилиян Ґубаш. Тераз, после сто рокох, Коцурци одбавели представу Пан ловар” Жоржа Фейдоа. Тиж ” вредзи визначиц же праве у Коцуре 1925 року премиєрно бавена Єфтайова дзивка” Гавриїла ” Костельника. У априлу у Керестуре отримани 45. Драмски мемориял Петра Ризнича Дядї, обачлїво квалитетнєйши як даскельо скорейши виданя фестивалу, на хторим тиж после длугшей павзи участвовали ансамбли зоз шицких наших местох. Нєшка тримаме як точне, а так думал и Костельник, же школа по руски у Керестуре основана 1753. року, та у октобру означени 260 роки образованя по руски, а коло националного ювилея тиж означена и 100-рочнїца репрезентативного школского обєкта Замок”. Значенє конти” руски зжате у слове нуованого образованя по министра просвити Томислава Йовановича хто-

Кед ше пред 250 роками Руснаци населєли до Коцура, у Керестуре уж 10 роки була школа по руски. Алє, пред 100 роками, давного 1913, Коцурци перши патрели руску театралну представу. Дзешец роки познєйше, кед формовани Русин” ” и “Бачка”, у Керестуре и у Дюрдьове урядово ше почало бавиц фодбал... ри гварел же руска заєднїца праве дзекуюци тому факту ма и прешлосц, и терашньосц, и будучносц. Вецей як половку историї керестурскей школи, образованє було у найцеснєйшей вязи зоз Церкву, а учителє приходзели зоз Горнїци, як можебуц и остатня вяза зоз старим крайом. У керестурскей Водици у маю зоз Благодарну Архиєрейску Службу Божу хтору водзели нунций Орландо Антони-

ни и еґзарх кир Георгий означена 10-рочнїца снованя Апостолского еґзархата за грекокатолїкох у Сербиї. Перша декада нашого Еґзархата преславена цихо, у циню екуменского ювилея и ґрандиозней преслави 1700-рочнїци Миланского едикта. У новембре отримана 20. Костелнїкова єшень, наша наймладша традицийна” манифестация на ” чесц кнїжки, литератури и красного слова. Ювилейне виданє Єшенї” упредло нїтку медзи ґенера” циями наших писательох, доаєнами и тима хтори дебитовали як обявени авторе. Два нашо фодбалски клуби – Русин” з Керестура и дюр” дьовска Бачка 1923” влонї преславели шумни ювилеї – 90 ” роки од снованя. Гваря, до Коцура перша фодбалска лабда принєшена уж 1912. року, алє Керестурци и Дюрдьовчанє перши урядово формовали клуби. У авґусту отримани пригодни турнири – Бачкей 1923” хтора ше медзи иншим мо” же пишиц з педиґреом” же у своїх шорох мала леґендар” ного спортисту Яшу Бакова, госцовали Керестурци, Коцурци и сушедни Ґосподїнци, а Русин ше на керестурским Ярашу одмерал зоз Славию з Пиньвиц и Селенчу, як и зоз Репрезентацию Руснацох. Пред тим, Русиново ветеранє дочекали парняцки екипи старих ривалох – Искри и Панонониї, а турнир припаднул – Коцурцом. Так фодбалски рочнїци означени скромно, а керестурски и дюрдьовски клуб маю кеди добре ше пририхтац за златни ювилей хтори их обчекує 2023. року. Ювилеї нє означуєме лєм пре себе – здогаднуц ше цо нам тоти пред нами зохабели як тал, алє и пре тих доокола нас. Факт же два и пол вики жиєме на истим месце и школуєме ше на своїм язику, цали вик патриме свой театер, и скоро тельо оганяме фодбал по истих пажицох, моцнєйши арґумент од каждей сентименталней пароли же Руснаци нє блукаюци народ и европски черґаре, алє автохтона национална заєднїца зроснута зоз тим поднєбйом. И. Сабадош


ПРЕГЛЯД 2013. РОКУ

5

TИЖНЬОВНЇК

17. YNUAR 2014.

СПОРТСКИ 2013. РОК

АТЛЕТИЧАРЕ И КАРАТИСТИ СКОРО БЕЗ КОНКУРЕНЦИЇ

У атлетики нашо спортисти остатнї шенствох, як и на Купу Войводини и У рижних дисциплинох нашо спортисти вєдно достали коло 57 златни, 27 стриберни роки посцигую шампионски резултаи 36 бронзово медалї. Найбаржей останю запаметани наступи атлетичарох на державних, Сербиї. Даниєла Враґочански и Мити, а вшелїяк же символ успиху Ми- европских и шветових атлетских першенствох, як и резултати каратистох и столнотенисерох хайло Дакич зоз Карате клубу „Шид” хаил Дудаш. Освоєл перше место на освоєли перши места у виводзеню капершенству Войводини у вецейбою, зяри освоєл треце место у обегованю на 300 метери, а на отвореним Атлетским купу за тох у своїх катеґорийох на медзинародним карате змаганю, а у седмобою на Европским атлетским першенстве у завартим у пионирох, у обегованю на 200 метери завжал друге, и ище тре- Мартин Чизмар зоз Вербасу освоєл перше место на шветоҐетеборґу у Шведскей, а ище єдно треце место му припадло це место на 100 метери. Дарян Белак преглашени и за найлєп- вим змаганю у катох. вєшенї на змаганю у трибою у Амстердаму. На Атлетским шого младого спортисту Спортского дружтва „Русин”. На Найвецей успихи посцигли члени Карате клуба „Русин” першенстве Сербиї у завартим, Дудаш победзел у обегованю Атлетским першенстве Сербиї у завартим Деян Будински зоз Руского Керестура. Деян Дудаш достал злато на прена 60 метери з препреченями и у дисциплини скок до далєка. освоєл злато у скаканю до висока, а у скаканю з палїцу у кон- шенстве Нового Саду. На интернационалним карате турниВєдно зоз репрезентативку у весланю Иву Обрадович, Спорт- куренциї младших юниорох припадло му треце место. Потим ре завжал друге место, на Вельконоцним турнире ознова ска асоцияция Нового Саду преглашела Михаила Дудаша за на тим истим змаганю у истих дисциплинох повторел исти ус- перше, а треце на державним першенстве у каратеу. Деян у пихи – злато у скаканю до висока и бронзу за скок з палїцу, алє октобру у Новим Садзе освоєл златну медалю на 21. Шотонайлєпшого спортисту у 2012. року. тераз у конкуренциї юниорох. На школским атлетским дер- кан карате першенстве швета и 6. Кохаи купу и з тим постал жавним першенстве у Сримскей Митровици, Деян ознова три- шветови шампион у каратеу. Златни резултати у кралїци спортох юмфовал у „своєй” дисциплини, як шампион у скаканю до виСара Планчак на пeршенстве Нового Саду завжала стриНа тим истим Атлетским першенстве Сербиї у завартим хто- сока. Ґу тому, у конкуренциї младших юниорох ище заслужел бло, а на интернационалним карате турниру у чежинскей и у ре було у Новим Садзе, мали зме нагоду упознац ше и зоз дру- бронзову медалю на Першенству Сербиї за вецейбойцох у Но- абсолутней катеґориї вжала злато. На Вельконоцним турнире гима младима атлетичарами зоз АК „Русин”, чий час лєм при- вим Садзе. Попри Антониї, Ивана, Даряна и Деяна, и други у поєдинєчних борбох найблїщацша медаля ознова пошла єй ходзи. Антония Монар у скоку до висока освоєла перше ме- млади „Русиново” атлетичаре оквицели ше з медалями. На до рук, як и на державним першенстве у каратеу, турнире у сто, а на першенстве Войводини за младших пионирох, тиж у Першенстве Войводини за младших пионирох – атлетичарох, Оджаку, Купу Войводини и на Купу Сербиї. Млади каратиста Новим Садзе, потвердзела талант и знова до висока скочела за Валерия Ковач освоєла треце место у скаканю до висока, а на Андрей Катона на першенстве Нового Саду завжал треце, на злато. Антония постала шампионка Сербиї у тей дисциплини Першенстве Сербиї за атлетичарох єй возросту достала стри- державним першенстве друге, а на Вельконоцним турнире на Першенстве Сербиї за младших пионирох у атлетики хторе бло за завжате друге место у скоку до висока. Тренд вше лєп- перше место. Марина Надь на першенстве Нового Саду и у септембру отримане у Краґуєвцу. Окрем же єй „лєжи” скок ших резултатох Валерия потвердзела отвореним Атлетским Интернационалним карате турнире освоєла бронзу, а по стридо висока, Антония Монар ище на отвореним Атлетским купу купу за пионирох дзе победзела у обегованю на 200 метери. бло на Вельконоцним турнире, Купу Войводини и Купу СерНа державним першенстве у атлетики за школярох у Срим- биї. На першенстве Нового Саду треци места завжали Валенза пионирох у обегованю на 60 метери освоєла треце место. Русиновец Иван Будински на Атлетским першенстве Сер- скей Митровици и Дарко Чернок постал шампион Сербиї у тина Фекете и Николина Казак, а Изабела Макаї завжали биї у завартим освоєл друге место у руцаню кулї, а першен- школскей атлетики, понеже победзел у скоку до далєка. Сте- треце место на интернационалним карате турнире у Суботиство Сербиї за вецейбойцох тиж у Новим Садзе, за ньго було фан Кочиш освоєл треце место у скаканю до висока на Атлет- ци. Шейла Зарубица репрезентативка Сербиї зоз ґреплинґу златне. На першенстве Войводини за младших пионирох, Бу- ским першенстве Сербиї у завартим, а на першенстве Войво- на державним змаганю завжала друге место, була штварта у дински завжал два други места – у руцаню кулї, та вортексу, дини за младших пионирох – атлетичарох у Новим Садзе, Да- Европи и перша у держави. хтори у младших катеґорийох замена за копию. Иван Будин- ниєл Кормош тиж освоєл треце место у скаканю до висока. Окрем атлетики, каратеа и столного тенису, успишни буски форму отримал и на Першенстве Сербиї за младших пиоли и бициґлисти, боди билдере и фитнеса, плїваче, риболовнирох дзе руцел кулю за треце, а з єшенї триюмфовал на ци и коняре. Добри и на рекету и на струнячи Отвореним атлетским митинґу у Новим Садзе, дзе є преглашеНа першенстве Войводини у цикло кросу при юниорох поСтолнотенисерка София Ковач зоз керестурского клуба бедзел Александар Роман зоз БК „Єднота”. Бициґлистични ни за найлєпшого младшого пионира, понеже освоєл два златни медалї – за кулю и вортекс. Потвердзел же є найлєпши и „Русин” початком рока освоєла злато на интернационалним союз Сербиї преглашел го за найлєпшого поєдинца у тим на Пионирским атлетским купу у Сенти, дзе ознова бул перши турнире у Сеґедину, а на державним першенству у столним те- спорту. И други бициґлисти „Єдноти” мали успишни рок. у руцаню кулї, а лїстину вершинских резултатох преширел зоз нису у пари з Лилу Бакош завжала треце место. Попри нєй, Илона Гека Зарубица на змаганю у боди билдинґу и фитнена Святосавским турнире у Бачкей Тополї столнотенисер „Ру- су наяр у Греческей постала Мис универзум у катеґориї змагазлатну медалю у обегованю на 60 метери. Ище єден атлетичар АК „Русин”, Дарян Белак, тиж поча- сина” Андрей Роман освоєл перше, Ст ефан Горняк друге, а телькох екстремней мускулатури. том априла постал войводянски шампион у Кросу, а на кросу Иван Чизмар завжал треце место. Иван Лендєр освоєл златну медалю на Медитеранских баКаратисти того року були вироятно и найуспишнєйши. Зма- вискох у Мерсину, штредком юния, у дисциплини 50 метери Радио телевизиї Сербиї, у Шабцу освоєл друге место. На ДерАлександра Живкович жавним першенстве у атлетики за школярох постал шампион гали ше на турнирох, державних и интернационалних пер- „мотиль” стил .

ИНТЕРВЮ ЗОЗ ТРЕНЕРКУ АК „РУСИН” САНЮ ТИРКАЙЛА

ПОТРЕБНИ НАМ ЛЄПШИ УСЛОВИЯ ЗА ТРЕНИРАНЄ У Руским Керестуре ше од 2005. року нагло почал розвивац спорт, хтори потеди ту нє бул популарни, або мож повесц кралїца спортох – атлетика. За тото у велькей мири заслужна професорка физичного воспитаня и дипломовани тренер атлетики Саня Тиркайла зоз Керестура, хтора була иницияторка же би ше оформело Атлетску школу и хтора вредно роби з дзецми же би мали цо лєпши резултати. Року 2006. Атлетска школа реґистрована як Атлетски клуб (АК) „Русин”, и од теди ше тот Клуб може похвалїц зоз успишнима атлетичарами, хтори зоз змаганьох вше приноша медалї. Гоч у Керестуре єст вельо талантованих атлетичарох, вони нє маю найлєпши условия за трениранє, алє Тиркайлова ше намага же би ше то пременєло. – Интересовало ме чи дзеци розумя цо то атлетика, чи су заинтересовани и як ю прилапя, бо то за нїх було цошка цалком нове. Одволанє такой було барз вельке, а пришли тренирац дзеци хтори вообще нє знали же яки то спорт. Вельо зме робели, тренирали, а нє мали зме можлївосци ходзиц на змаганя, лєм на школски, прето же зме нє були реґистровани як клуб. Прето зме основали АК „Русин”, после чого зме такой одходзели на змаганя. Тераз Клуб ма коло 30 членох. Тоти хтори зазнача успихи и досцигню верх ше затримую, а хтори нє направя резултати, охабяю атлетику. злєпшац условия за трениранє и РС Як цо ше случело зоз обецаньом Покраїнского секретарияту за спорт и младеж же буду финансовац атлетску дражку? Тренинґи отримуєме три раз до тижня, алє на вецей местох и то нам и найвекши проблем. Вжиме добре кед робиме у школскей сали, алє после жимского периоду ше зявює проблем, бо би нам дзешка висц, а нє маме дзе, бо нє маме свойо место. Маме лєшик хтори цалком добри за трениранє, алє понеже можеме мац тренинґи вечарами, нє маме ошвиценє. Покраїнска секретарка за спорт и младеж Мариника Тепич нам 2012. року обецала же достанєме у

лєшику дражку з тартану, залєциско за скаканє до далєка, до висини, и место за руцанє кулї и копиї. Вона чула за нашо резултати, упозната є з мою роботу, и твардо обецала же то будзе витворене, медзитим, то нє зажило. Поправдзе, нє знам анї сама же прецо. Вона преруцовала вину на нас же зме з проєктами цошка нє добре одробели, алє ми нє знаме цо. Єдноставно ше престала явяц на телефон. Розчаровала сом ше, алє тераз пробуєм роздумовац дакус иншак. Сцем же бизме з минималнима средствами злєпшали условия. Ушориц лєшик и там положиц ошвиценє, справи за вежбанє, нє мушиме мац анї тартан, будземе задовольни и з подлогу зоз трави, положиц контейнер же бизме мали дзе одложиц справи, привесц воду и друге. Наздаваме ше же нам у тим дахто помогнє. „рецепт” за таких успишних РС Яки атлетичарох? Добри тренинґи, тренер, добра ґенерация, чи дацо инше? Ту вше було талантованих атлетичарох, а я их лєм одкрила и оможлївела же би їх схопносци пришли до вираженя. Нє думам же сом дацо вельо поробела. Єдноставно, вшадзи єст квалитетни дзеци, лєм треба же би ше уключели до спорту и мали условия за трениранє. Єдна часц моя заслуга, алє єдна часц то ґени. Тоти дзеци маю добри предиспозициї же би були швидки, добре скакали, руцали кулю и кед ше почнє з нїма робиц, можеш им оможлївиц же би тото цо у нїх постої, пришло до вираженя. То найбаржей при младших пионирох, а уж кед прейду ґу старшим пиониром, ту вельо вецей доприноша квалитетни тренинґи, добри условия за роботу, специялизация у даєдней дисциплини и пошвецованє лєм тому. Рочней скупштини АК „Русин” РС На сце гварели же 2012. рок бул лєпши як прешли и же сце нє барз задовольни зоз 2013. роком. Прецо? Думам же сом ше сама нє барз анґажовала, прето же сом ше розчаровала кед сом похопела же ше тото обецанє за атлетску дражку нє

виполнї. Нє витворели зме нїяки други контакти, прето же зме ше наздавали тому. Тиж так, у 2013. року зме були на 24 змаганьох, цо менєй як 2012. Медзитим, дзеци з каждого змаганя принєсли медалї. Я нїґда нє сумням до нїх. Знам же и у 2014. року будзе громаду медалї, бо мам добри дзеци и знам же су схопни. ше чувствуєце кед атлетичаре з РС Як такого малого места як Керестур, з минималнима условиями за трениранє, перши аж и на державних змаганьох, и чи сце на початку думали же з того малого Клубу дахто прейдзе тренирац до АК „Войводина”? То озда и найкрасше у тим шицким, цошка цо ме и отримує и дава ми мотив. Будзи у нас прекрасни, горди чувства же цошка наисце вредзиме, а окреме на вельких змаганьох дзе, попри вельких городох як Беоґрад, Ниш, Кралєво, на першим месце преволаю єден мали Керестур, за хтори анї нє знаю дзе ше находзи. Теди ми наисце вельке шерцо и знам же шицко тото вредзело. Пачи ми ше же зме ровноправни. Нє думала сом на початку же з нашого Клубу виду таки добри атлетичаре. Думала сом же на локалних змаганьох позбераме медалї и же то будзе то, алє нє и же доґураме так далєко. Медзитим, одкрили зме дзеци хтори анї нє знали же су таки талантовани. З АК „Русин” до АК „Войводина” прешол перше Ваньо Хома, а потим и Деян Будински хтори думам же створени за тото. Вон озбильни, совисни, нє одустава так лєгко, бо є вельки борец, и кед так предлужи посцигнє барз вельо. Тераз на шоре Дарян Белак и Антония Монар, хтори би после основней школи тиж любели прейсц тренирац до „Войводини”. З Атлетского союзу Войводини ме 2012. року волали же бим участвовала на семинару як преподавач и бешедовала на тему „Стварянє талантох у штредку зоз минималнима условиями за роботу”, а процивна тема, о хторей бешедовал тренер з АК „Войводина” була „Стварянє талантох у штредкох з максималнима условиями за роботу”. Сцели чуц як сом то посцигла. Ту сом

Атлетски клуб ”Русин” наведла як предносц же робим у школи як наставнїца физичней култури и прето там можем препознац таланти, док векшим клубом чежше найсц талантовани дзеци, бо су нє повязани зоз школами. Як предносц сом наглашела и добре сотруднїцтво з нашима медиями, хтори вше попровадза нашо успихи и то барз вельо значи. Тиж так, на тренинґох нас дакеди нащивює атлетичар Михаил Дудаш чийо совити мотивую наших атлетичарох. за вас як наставнїцу физичРС Питанє ней култури. Як мотивовац дзеци же би физично були баржей активни? Дзеци нєшка физично нє активни, алє то проблем цалого нашого дружтва. Родичи гришa же дзецом огранїчую шлєбоду бавеня, односно нє даю им же би ше пендрали по древе, оганяли ше, а купую им модерну технолоґию и вони так поставаю „раби” тих апаратох. Мая Зазуляк


NA[O MESTA

6 ПРИВАТИЗАЦИЯ РАДИО ШИДУ

ЗАГРОЖЕНИ ПРОГРАМИ ПО РУСКИ И СЛОВАЦКИ Пондзелок Општинска рада у Шидзе отримала схадзку по швидким поступку, а єдина точка дньового шора була можлїва приватизация Явного подприємства Радио Шид. После дискусиї, Рада принєсла заключенє з хторим ше проциви можлївей приватизациї Радио Шида. Рада тиж вимага од СО Шид, як снователя Радио Шиду, же би ше вияшнєла о тим значним питаню. Як обгрунтовал Никола Васич, предсидатель Ради, з приватизацию Радия би бул загрожени маєток подприємства и судьба 22 занятих. Васич тиж наглашел же би и програми на руским и словацким язику були комерциялизовани, цо значи же би ше мушело плациц за емитованє, а то би водзело ґу гашеню тих програмох хтори ше од снованя Радия 1969. року емитую попри сербского язика. Национални совит Руснацох писмено виражел процивенє же би Радио Шид бул приватизовани, алє вимага же би тото Явне подприємство за радиодифизну, новинску и видавательну дїял-

носц було вихабене з приватизациї. Национални совит Руснацох виражел жаданє же би тота информативна хижа предлужела роботу у дотерашнїм статусу, з чим припаднїком рускей националней заєднїци будзе охранєне уставне право на информованє на мацеринским язику. Подобне писмо процивеня приватизованю послал и Национални совит Словацох. Обидва национални совити надпоминаю же Радио Шид од свойого снованя 1969. року емитує програму по сербски, словацки и по руски за припаднїкох тих заєднїцох на подручу Општини Шид информує на мацеринскей бешеди, з чим оможлївює очуванє националного идентитету, язика, тури и традициї Руснацох и Словацох у тей часци Войводини. Совити тиж наводза же дотерашнї приватизациї медийох углавним утаргли програми на язикох националних заєднїцох, а з тим би було приведзене до питаня чуванє националного идентитету, култури и традициї Руснацох и Словацох на тим подручу, цо би водзело ґу асимилациї. Вл. Дї.

ЗДОГАДОВАНЄ НА ЖЕРТВИ РАЦИЇ У ДЮРДЬОВЕ

ПАРАСТОС ЗА ЖЕРТВИ

Прешлого штвартку у Дюрдьове означени 72 роки од Рациї у Дюрдьове у януаре 1942. року. Опрез спомин плочи котра ше находзи на будинку дюрдьовскей Основней школи „Йован Йованович Змай”, отримани парастос котри служели дюрдьовски грекокатолїцки парох о. Йоким Холошняй и православни парох о. Петар Дю- Здогадованє на погинутих у дюрдьовскей Рациї кич. Пречитани и записи о Рациї на подручу Шайкашкей зоз 1942. року, дзе шицки присутни могли чуц цо ше случовало перших дньох Рациї и у жабельскей општини, а найвецей у Дюрдьове. Тиж так спомнути перши жертви тей нємилей подїї, односно реаґованя. През писню М. М. Кочиша „Квиток на чолє” и Владислава Петковича Диса „Нирвана” присутних на Рацию здогадли Тамара Тиркайла, односно Єлена Лїлянич и Йована Марич. Попри велїх гражанох и родзини погинутих, присутни були и члени Општинскей ради Жабель и члени Совиту Месней заєднїци Дюрдьов. Венєц на плочу положел предсидатель Совиту МЗ Дюрдьов, Владимир Балоґ. С. Б.

РОЧНА СКУПШТИНА ЗДРУЖЕНЯ РЕМЕСЕЛНЇКОХ И ПРИВАТНИХ ПРИВРЕДНЇКОХ

ОЗНАЧЕНА 180-РОЧНЇЦА СНОВАНЯ

Ювилей за почитованє и пиху, бо ше ридко хторе здруженє у Сербиї з тей обласци може похвалїц зоз 180рочну традицию нєпреривней роботи – наглашели присутни и домашнї и госци на порядней Рочней скупштини Здруженя ремеселнїкох и приватних привреднїкох Руского Керестура, хтора у Майсторским доме отримана 5. януара. Прето и тогорочни активносци буду у знаку 180-рочнїци роботи. Орґанизованє Сайму, цо потримане и од вецей наших, та орґанох Покраїни, Општини Кула и Привредней комори Зомбор, алє и витворйованє самостойних, лєбо участвованє у заєднїцких проєктох з другиНа Скупштини предложене же би ше ювилей ма, предсидатель Здруженя Владиокреме означело на Керестурским сайме мир Емейди визначел як найзначнєйше у прешлорочней роботи. Здруженє достало фи- би ше, попри стамєних, на Керестурски саям прицанансийну и другу потримовку з покраїнских секре- гло и нових викладачох бо, як гварел предсидатель тариятох за проєкти у напряме руралного розвою, Общого здруженя ремеселнїкох и приватних притуристичней промоциї Керестура, отримовани вецей вреднїкох Кули Сувеиль Кариманович, сайми то меедукациї за членох, одходзело ше на сайми и препо- ста дзе ше представя роботу, а нє за предаванє. Хасен даваня до других местох, аж и до иножемства, Здру- приходзи познєйше, праве и после участвованя на женє провадзи шицко цо нове и интересантне за при- таких манифестацийох. Директор Аґенциї за розвой Општини Кула Никовредни розвой и за своїх членох, а уж є, лєбо будзе хасновите за роботу керестурских приватних при- ла Жежель на Скупштини ремеселнїкох наглашел же вреднїкох. Емейди, а и други присутни, окреме ви- у тогорочним општинским буджету опредзелєни и значели барз добре сотруднїцтво з меснима здруже- окремни средства за роботу таких здруженьох, преднями, окреме з „Байку”, Здруженьом паприґарох и сидатель Совиту Месней заєднїци Дюра Мученски Месну заєднїцу, попри Сайму, майстрове активно визначел позарядово добре сотруднїцтво зоз Здружеучаствовали и у орґанизованю Дньох керестурскей ньом, як и же орґанизованє Сайма бул барз добри попаприґи, а кед слово о провадзеню конкурсох и писа- цаг, та потребне обдумац и окремни проєкт пре марню проєктох, запровадзене и барз добре сотруднїц- кетинґ и його рекламу. Попри спомнутих, на Скупштини керестурских майстрох присуствовал и потво з Аґенцию за розвой општини Кула. План роботи у тим року подобни як и прешлороч- моцнїк предсидателя Општини Кула Владан Кртолини, а як гварел Емейди, завиши и од численосци и ца, секретар МЗ Йоаким Надь, та представителє ведзеки за анґажованє членох Здруженя у його витво- цей кере стурских здруженьох, подприємствох и рйованю. Тераз єст коло 100 членох, а подмладзова- установох. Як заключене, после Скупштини Управни одбор нє и надалєй стаємни задаток цо, маюци у оглядзе терашню привредну ситуацию, анї кус нє лєгко, алє єст Здруженя детальнєйше розроби план роботи, концом и младших привреднїкох котрих треба прицагнуц до фебруара будзе познати и финансийни звит. М. Зазуляк Здруженя, гварене на Скупштини. Предложене и же

ZDRU@ENW PENZIONEROH I INVALIDOH I KARITAS

POMOGNUC TIM KOTRIM TO POTREBNE Pre{logo vikendu єден донатор зоз Швайцарскей за ~lenох Zdru`enя penzioneroh i invalidoh, sociylno загрожеniх и членох Каритасу у Дюрдьове орґанизовал заєднїцке друженє, полудзенок и на концу подзелєл пригодни дарунки. Z tej nagodi, u prostorijoh KUD “Taras [ev~enko” ~ijo dru`tvo ti` potrimalo tot shod zoz ustupjovanqom prostoru i zoz kulturno umetn<cku programu як и KUD “Branislav Nu{i~”. Na poлудзенок пришли 140 osobi. Вєдно ше дружели и уживали у културно-уметнїцкей програми, а тo була нагода же би ше достало и социялну слику валала. Орґанизаторе того сходу обецали же убудуце буду вецей думац о тих котрим потребна помоц. S. B.

MESTO VENCA

ВЛАДИМИР САБО ДАЙКО (1928–2014)

Стреду, 25. децембра 2013. року, престало дуркац шерцо народного писателя, поети и културного дїяча Владимира Сабо Дайка. Владимир Сабо Дайко народзени у Коцуре 9. новембра 1928. року и од младосци бул активни у културно-просвитним живоце Коцура. После Другей шветовей войни вєдно зоз учительом Миколом Гардийом обновел роботу читальнї и од 1953. по 1955. рок бул єй перши управитель. Источашнє, бул активни у литератури, а окреме у театралней творчосци дзе ше зявйовал и як ґлумец, и як режисер. Владимир Сабо Дайко длуго роки бул предсидатель Клуба писательох аматерох Коцура, бул активни член Дружтва за руски язик, литературу и културу, бул єден од иницияторох снованя фестивала „Коцурска жатва”. Бул и дописователь „Руского слова”, а и єден зоз иницияторох об-

17. YNUAR 2014.

новйованя роботи Рускей матки дзе бул активни до конца живота. Владимир Сабо Дайко бул активни дружтвено-политични роботнїк у Коцуре и у општини Вербас. На вецей заводи бул општински одборнїк и делеґат у вецей управних целох, бул член Совиту Месней заєднїци, а у єдним мандату бул и предсидатель Совиту. За свойо анґажованє на дружтвено-политичним плану и на плану култури, Владимир Сабо Дайко достал вецей награди и припознаня. Його писнї и приповедки обявйовани у „Руским слове”, „Дзецинскей заградки”, Руским календаре, „Шветлосци” и у другей рускей периодики. За живота му видрукована кнїжка приповедкох „Ровнї цар” хтора вишла 1996. року, а 2005. року є ознова друкована. Остатнї роки бул активни член Клуба писательох, поетох и рецитаторох „Нашо крочаї”. Владимир Сабо Дайко поховани штварток, 26. децембра у Коцуре, на Мадярским теметове. С. Д.

На схадзки присуствовали и дзепоєдни найстарши керестурски майстрове

MESTO VENCA

ДЮРА НАДЬ (1958–2014)

Вноци 1. януара, у своїм 56. року живота нєсподзивано умар Дюра Надь з Руского Керестура, наш познати солошпивач, член шпивацких секцийох Домa култури Руски Керестур, приватни привреднїк и активни член Здруженя ремеселнїкох и приватних привреднїкох. Дюра Надь народзени 22. юлия 1958. року у Руским Керестуре, дзе закончел основну школу, штредню тарґовецку у Кули, Висшу економску школу у Суботици. После школованя робел и як професор вецей фахових предметох у керестурскей школи, потим як тарґовец у дакедишнїм кулским подприємстве „Слоґа”, же би 2000. року отворел власну тарґовинску роботню-фарбару, дзе и робел до нєсподзиванєй шмерци. Од початку як постал приватнїк бул активни у керестурским Здруженю ремеселнїкох и приватних привреднїкох, бул член його управних целох, од 2005. по 2010. рок

бул и предсидатель керестурских майстрох, а шмерц го застала як подпредсидателя Управного одбору Здруженя и домара у Майсторским доме. Дюра Надь походзи з керестурскей Митьовей фамелиї широкей явносци познатей по вельким участвованю у нашей култури, насампредз у музики и шпиваню, так же од младосци постал активни член Домa кулури. На „Червеней ружи” освоєл награду за найкрасши глас, под час школованя бул и солиста у суботицким КУД „Младосц”, участвовал на „Ружовей заградки”, а велї народни и нови шпиванки з його препознатлївим гласом и способом шпиваня зняти и на ношачи звука, так же остали терашнїm и будуциm поколєньом. Дюра Надь Митьов поховани на керестурским теметове 2. януара. М. З.


17. YNUAR 2014.

7

NA[O MESTA

ШВЕТОЧНА СХАДЗКА СОВИТУ МЕСНЕЙ ЗАЄДНЇЦИ РУСКИ КЕРЕСТУР

„ЮАРБИС” НА ПОМОЦИ ПОЛЬОПРИВРЕДНЇКОМ И КООПЕРАНТОМ

СЦУ ПОМОГНУЦ И РОБИЦ НА ЗАЄДНЇЦКИ ХАСЕН

Представителє валалских здруженьох на заєднїцкей поради

ВЄДНО ПЕСТОВАЦ ТОТО ЦО СТВОРЕНЕ Предлужуюци традицию спатраня поробеного у єдним року, 30. децембра у Руским Керестуре отримана Шветочна схадзка Совиту Месней заєднїци, на хторей присуствовали и представителє валалских здруженьох, орґанизацийох, установох, подприємствох и орґанизацийох, а шицких привитал предсидатель Совиту др Дюра Мученски. На сходзе присуствовали и предсидатель Националного совиту Руснацох и покраїнски посланїк Славко Рац и народна посланїца у Скупштини Сербиї Олена Папуґа. Попри о роботи Месней заєднїци, дзе у тим року, як гварене, настали вельки пременки, бо МЗ вецей нє ма и комуналну дїялносц, о поробеним и планох у идуцим року бешедовали представителька Оддзелєня „Цицибан” ПУ „Бамби” Олена Русковски, у мено Школи „Петро Кузмяк” Каролина Папуґа, а у мено керестурскей секциї Дружтва за руски язик, литературу и културу и Оддзелєня Народней библиотеки Мария Дорошки. О роботи Рускей матки бешедовал єй предсидатель Дюра Папуґа, о дїялносци Дома култури його директор Яким Рац Мими, док народна посланїца Олена Папуґа бешедовала о важносци очуваня нашого националного идентитету у контексту принєшених и будуцих нових законох, як и о сотруднїцтве Рускей лиґи з керестурскима паприґарами.

РЕКЛАМНА БРОШУРА ТУРИСТИЧНОГО ЗДРУЖЕНЯ На Шветочней схадзки Совиту Месней заєднїци явносци представена, праве самим концом рока видрукована, брошура у хторей Руски Керестур представени як туристичне одредзиско. Тот рекламни материял видали Месна заєднїца и Туристичне здруженє Руски Керестур, з финансийну потримовку Покраїнского секретарияту за привреду, обезпечованє роботи и родну ровноправносц.

Роботу Здруженя женох „Байка” у тим року представела його предсидателька Славица Катона, Здруженя ремеселнїкох и приватних привреднїкох предсидатель Владимир Емейди. Елемир Рац Мико бешедовал о роботи керестурскей секциї Союзу Руснацох Українцох, док Станиша Маринкович о роботи керестурского оддзелєня полициї. Як найзначнєйше у тим року за керестурску здравствену амбуланту то же достати стаємни лїкар педиятер, гварела руководителька амбуланти др Златана Надь, Милорад Николич Миня представел роботи Здруженя Ромох, док нє цали рок роботи нового ЯКП „Руском”, представел його директор Иґор Фейди. О Здруженю спортских рибарох Кере стура на сходзе бешедовал його предсидатель Янко Джуджар Цуки, о Здруженю ловарох предсидатель Михал Надь Беда, у мено Еколоґийного руху „Желєни персцень” бешедовала Любица Няради, у мено Здруженя Паприґарох Душица Орос, а роботу наймладшого – Туристичного здруженя Керестура представела його предсидателька Ивана Дудаш. Предсидатель Здруженя пензионерох Яким Еделински Тоша и на тот завод наглашел же, нажаль, пензионерох у Керестуре єст вецей як вєдно оводарцох и школярох, а Желько Ковач винєсол же початком рока почнє робиц Клуб за старих. Роботу СД „Русин” представел Драґан Ковачевич. Предсидатель Националного совиту Руснацох Славко Рац як найзначнєйши сеґмент нашей културней автономиї у тим року визначел медзиреґионалне повязованє з Руснацами у жемох дзе жиєме, Янко Катона бешедовал о роботи парохийного Каритасу, а на концу секретар МЗ Яким Надь и предсидатель Совиту Дюра Мученски шицких поволали же би ше и нарок предлужело заєднїцку роботу на шицких планох бо, як гварел Мученски – тото створене заєднїцтво валала треба и надалєй пестовац. М. Зазуляк

КРАЧУНСКИ И НОВОРОЧНИ ГУМАНИТАРНИ АКЦИЇ У КОЦУРЕ

КОЦУРСКИ ГУМАНИТАРЦИ ПОЛОЖЕЛИ ИСПИТ Як и скорейших рокох, другим хторим тапред крачунскима и новока помоц потреброчнима шветами, у Коцуре на. отримани даскельо гуманиКрачунски пакетарни акциї у хторих помогцики и фамелийни нуте тим хторим помоц найпакети дзелєни потребнєйша, же би ше им окрем у Коцуре и голєм дакус прикрашели днї у других ме стох шветох. вербаскей општиОстатнїх дньох прешлого ни, у Селенчи и у року, школяре шицких клаДюрдьове, а тота сох коцурскей основней гуманитарна пошколи дома правели примоц сцигла зоз Векраски, готовели традицийлькей Британиї, ни єдла и правели лакотки. Швайцарскей и Шицко цо направели, приГоландиї. нєсли до школи дзе була Зоз Голандиї до орґанизована предайна виКоцура пришла и става хтору нащивели чиґрупа младих воДарунки и им украшели крачунски швета слени Коцурци. Як будзе лонтерох хтори и потрошени пенєж хтори на сами участвовали тот способ заробени одлучи школярски парламент у дистрибуциї и дзелєню пакецикох и пакетох. алє сиґурно же як и прешлих рокох, єдна часц будзе У просторийох коцурского Каритасу, крачунски потрошена на купованє школского прибору дзецом у пакецики подзелєни дзецом хтори маю почежкосци у потреби. менталним розвою. Пакецики за тоти дзеци обезпеЄвангелска церква зоз Коцура подзелєла 800 кра- чел Каритас а дзецом их, на пригодней програми, чунски пакецики и вельке число фамелийних гума- подзелєли волонтерки хтори през цали рок робя зоз нитарних пакетох. Гуманитарна помоц з найвекшей тима дзецми. часци дзелєна ромским дзецом и фамелийом, алє и С. Д.

Сала Майсторского дому пияток, 10. януара пополадню була це сна при яц шиц ких за ин те ре со ва них кере стурских польопривреднїкох и терашнїх и будуцих кооперантох Подриємства „Юарбис”, хторе, як єдина кере стурска задруґа цо одкупює и зарна, поволало на сотруднїцтво и понукло помоц у шицких се ґ мен тох поль одїл скей продук циї, алє и у административних и других правно-технїчних роботох. Власнїк „Юарбису” и покраїнски по сланїк Славко Рац поволал кере стурских парастох на заєднїцтво и роботу пре хасен як польопри вред нї кох, так и Ке ре сту ра, здогаднул на кредитни линиї По-

Рац понукнул и помоц польопривреднїком при конкурованю за безповратни и други средства з Покраїни, а и вон и други представнїки Подприємства поволали парастох же би ше здружовали и ґруповали при набявяню потребного репроматериялу (нашенє, вештак, хемийни средства), та го вец у „Юарбису” годни до стац туньше, пре рабат. У напряме цо векшого сотруднїцтва з Кере стурцами, тото подприємство того року планує прешириц и свой маґазински про стор, парастом за фахово совити на розполаганю и троме аґрономе, а фахово служби на помоци и у потребних административних конче-

Польопривреднїки вжиме слухаю хасновити поради ньох, як то скорейши роки було и при реґистро ва ню ґаздовствох. Od po~atku 2014. roku po konwc februara, ka`dogo – За 18 роки piytku u Keresture u prostorijoh “Xarbis”-u otrimuw кельо робиме – {e @imska {kola polqoprivredi. Орґанизатор “Юарбис” д.о.о. Руски Керестур, a temi i rозпорядок dvoh na- нїкому зме нє ihodzacih преподаваньох taki: оста ли длужни, а чувству17. януар єме ше повола1. “Аґромаркет” – Продукцийна програма ни за збе ро вац 2. KWS Seme – Гибриди кукурици и слунечнїку поль о при вред 3. Екопатeнт д.о.о. Вербас них продуковаEkoBooster 1, Ekobooster 2, EkoFreez i Eko Vital тельох коло себе. На ри жни 24. януар спо соби сцеме 1. Польопривредна фахова служба Вербас (Аґрозавод) буц обєдинєни, 2. “RMG Crop Science” Суботица – їх бренд Делфан так як цо то уж плус и други фолиярни гної у заградарстве ро бя папри ґ а Prepodavany po~inax na 10 godzin ре, та прецо би нє и польодїлкраїнского секретарияту за польо- ци – гварел Славко Рац на пияткопривреду, хтори буду розписани до вим сходзе. конца марца, а поволал же би и поДиректор „Юарбису” Владимир льопривреднїки прешли до буду- Варґа присутним бешедовал о субцей „Ерсте банки” у Кере стуре, вен ци й ох и во кра ци тол ко вал прейґ хторей годни витвориц и ви- предписаня штирох нових законох годни краткорочни кредити за сно- хтори ше одноша и на польоприванє тогорочней продукциї. вреду (о ПДВ, порцийох, здрав– Остатнї два роки були барз ственим и пензийним осиґураню). чежки за „Юарбис”, як пре сушу, Вон понукнул помоц у їх детальнєтак и пре гашенє „Розвойней бан- йшим толкованю и шицких поки”, мушели зме предац аж и два требних административних робокомбайни, занятим пожнєла плаца, тох, та аж и у водзеню кнїжкох, кед алє зме ше консолидовали и пово- то будзе потребне. луєме вас на цо це снєйше сотрудКомерциялна директорка „Юарнїцтво. Потребне нам ше частей- бису” Мария Майхер бешедовала о ше стретац и бешедовац у валалє, условийох обезпечованя репромабо да зме так робели пред осем ро- териялу, наглашуюци же туньше ками, можебуц би Хлад зальня нє брац краткорочни кредити як кондожила таку судьбу. З тоту идею трачиц робу по паритетох. Кед дахорґанизовцани и нєшкайши сход – то заинтере совани за даяки окремже би зме вєд но отри ма ли тоту ни гибриди и препарати най ше праву кере стурску задруґу – гва- яви, та их набяви. Вона наявела же рел Рац. Вон наглашел же Подпри- у фебруаре попчню одкупйовац ємство буд зе дзечне робиц з пара- кукурицу (такой ю и виплаца), дзе стами, одкупйовац їх продукти и су порихтани и за єй до сушованє, дзелїц маржу, та тот пенєж вец кед будзе потребне. остава у Кере стуре и Кере стурПрисутни по ставаяли и питаня, а цом, цо ше обачи у шицких сеґ- представителє Подприємства наментох. Як гварел – нападаю нам глашели же „Юарбис” сце и може хотар зоз шицких бокох, попри по - буц сервис шицким польопривредстояцих одкупних ме стох польо- ним продуковательом, та же им привредних продуктох єст нагадо- дзвери отворени за було яки совиваня же сцу присц и други зоз ти – фахово у продукциї, и адмистрани, а валалу нїч нє понукаю и нистративни, чого єст и будзе вше нє зохабяю. вецей. М. Зазуляк

KA@DOGO PIYTKU ЖИМСКА ШКОЛА ПОЛЬОПРИВРЕДИ


8

DUHOVNI @IVOT

17. YNUAR 2014.

ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ! СЛАВИТЕ ЄГО! НОВИ САД

МАЙМЕ МОЦНУ ВИРУ И ЩИРУ ЛЮБОВ – Кед маме моцну виру и щиру любов, вец маме основу за праву радосц и почувствуєме безконєчне Боже милосердиє – гварел наш еґзарх кир Георгий Джуджар, хтори у полней церкви у Новим Садзе предводзел богослуженя пондзелок и вовторок, на Вилїю и на перши дзень Крачуна, а сослужели о. Роман Миз и парох о. Юлиян Рац. Пондзелок, после крачунского всеночного хторе почало на 21 годзин, у преполней церковней сали вирни шпивали коляди хтори на ґитари провадзел Йовґен Надь. Шветочну архиєрейску Службу Божу з мированьом вовторок зоз шпиваньом украшел мишани хор „Гармония” зоз дириґентку Сузану Ґрос Маркович. Пополадню була Служба Божа з мированьом у Будисави, а на 17 годзин читана Служба з мированьом у Новим Садзе. Стреду, 8. януара була шпивана Служба Божа на 9 годзин (нє на 10 годзин як узвичаєне), а на 17 годзин читана Служба, з мированьом. Штварток, 9. януара була шпивана Служба Божа на 10 годзин, а на 17 годзин читана Служба, тиж з мированьом. М. Г. К.

У преполней церковней сали колядованє на ґитари провадзел Йовґен Надь

У КОЦУРЕ

ИСУС У ШЕРЦОХ КОЦУРЦОХ Пондзелок, после пацерох, у коцурских обисцох вирних почала вилїйова вечера, а потим числени шпиваче почали обиходзиц обисца зоз радосну вистку же ше Спаситель народзел. Того року ходзели и числени ґрупи дзецох зоз Бетлегемом и тота традиция ше у Коцуре, з рока на рок, вше масовнєйше отримує. Крачунске саночне почало на 11 годзин вечар и церква Успения Пресвятей Богородици була полна. През шицки три днї швета служени по три Служби Божо хтори служели парох о. Владислав Рац, старовербаски парох и коцурски капелан о. Алексий Гудак, о. др Яков Кулич и о. Яков Новак.

Дзецинска програма у церкви

На Вилїю и на перши дзень Крачуна со служовал дїякон Михайло Шанта, а после його пошвецаня за паноца на други дзень Крачуна, о. Шанта служел як паноцец. Окреме було святочно на други дзень Крачуна. У шицких Службох було мированє, а у архиєрейскей Служби хтору предводзел владика Георгий Джуджар, кед служели тринац паноцове, дїякон Михайло Шанта пошвецени за паноца. На шицких богослуженьох церква була полна, а окреме радує вельке число дзецох и младих. С. Д.

У ДЮРДЬОВЕ

РОЖДЕСТВО СПАСИТЕЛЯ – ВЕЛЬКА РАДОСЦ

– Пришло швето Господа наладньову Службу служел о. Мишого Исуса Христа котре принохаил Холошняй и було мированє. ши нам, алє и цалому швету вельНа други дзень Крачуна предпоку радосц, бо ше у городу Давиладньову Службу Божу и вечурдовим у Вифлеєме, пред вецей як ню служел о. Йоаким Холошняй. два тисячи роками народзел нам, На перши дзень, вєдно з парои пре нас, Спаситель. Вон прихом Службу Божу служел о. Бошол же би бул з нами, медзи нарис Холошняй зоз Бейчу, у коми и у нас, же би нам ознова трей под руководзеньом Татяни отворел дзвери спашеня – гварел, Барна шпивал хор ,,Розанов”. медзи иншим, наш еґзарх кир ГеПречитана крачунска винчованоргий Джуджар у казанї у Дюрка владики кир Георгия у полней дьове, кед предводзел предполадцеркви з вирнима, медзи котриньову Службу Божу на треци дзема бул и предсидатель Општини Мированє на треци дзень Крачуна нь Крачуна у полней церкви. Жабель Чедомир Божич и предСослужел дюрдьовски парох о. ставнїки локалней самоуправи. Йоаким Холошняй, а Службу провадзели члени хора ,,Ро- Саночне у Дюрдьове було на 22 годзин, предполадньово занов” и ґосподїнски парох и дюрдьовски капелан о. Ми- Служби на 9 годзин, а пополадньово на 17 годзин. хаил Холошняй котри и причащал. Апостол пречитал КоУ Ґосподїнцох Саночне було на 16 годзин, а служели о. настантин Чордаш, а на концу Служби було мированє. По- Йоаким, о. Михаил и о. Борис Холошняйово. През три сле того у парохиялним доме Церковни одбор орґанизовал днї Крачуна служел ґосподїнски парох о. Михаил, на перпригодни приєм. Присутних привитали кир Георгий и ши дзень шпивал о. Борис, а на други дзень Андрей Барпредсидатель Одбору Янко Салаґ, млади швичкаре колядо- на зоз Дюрдьова. Мированє було на други дзень, по Слували, а на гаромоники их провадзел Ириней Барна. Попо- жби. С. Б.

INDЇЯ

BEOҐРАД

ВИНЧОВАЧЕ У ПАРОХИЇ НЄЗВИЧАЙНО ВЕЛЬО ЛЮДЗОХ

У Индїї Всеночне було пондзелок, 6. януара на 21 годзин, як и звичайно, а на перши дзень Служба Божа на 10 годзин, медзитим, як нам гварел парох о. Петро Дутка, людзох нє було вельо пре подлу хвилю, диждж и молгу, а було и тих хтори були хори на швето. После Служби Божей вирни традицийно винчовали рождество Христово на парохиї, дзе предлужене друженє. Окрем домашнїх з Индїї, на швето до церкви пришли и вирни з Люкова и Земун Поля. После Крачуна и Богоявлєня, пошвецанє обисцох у Индїї почина 19. януара, у Земун Полю 25. януара, а у медзичаше у Бешкей и Люкову. М. Г. К.

Дзень пред Вилїю, внєдзелю, 5. януара, у Беоґрадзе на 17 годзин була порядна Служба Божа на хторей було нєзвичайно вельо людзох хтори шицки вєдно шпивали у предшветовим и правим християнским розположеню, а велї ше и причащали. Служел парох о. Владислав Варґа, а медзи присутнима були и богослове Филип Суботич з Риму и Ярослав Варґа з Ужгороду. На Вилїю, пондзелок на 17 годзин, цо узвичаєни термин за богослуженя у Беоґрадзе, у прикрашеней церкви св. Кирила и Методия, служел о. Варґа, а шпиванє предводзел дзияк зоз Сримскей Митровици Славко Пецеп. Шлїдуюца Служба Божа у Беоґрадзе будзе на нєдзелю, 19. януара на 17 годзин, по порядним розпорядку, з оглядом же у тим месце Служби першей и трецей нєдзелї у мешацу. О. Лендєр Радович

ПОСЛЕ 30 РОКОХ, ДОСТАЛИ ЗМЕ ПАНОЦА ЗОЗ КОЦУРА

ДИЯКОН МИХАЙЛО ШАНТА ПОШВЕЦЕНИ ЗА СВЯЩЕНЇКА

На други дзень Крачуна, 8. януара, у церкви Успения Пресвятей Богородици у Коцуре, на архиєрейскей Служби Божей, наш еґзарх владика кир Георгий Джуджар за паноца пошвецел диякона Михайла Шанту зоз Коцура. У своєй казанї владика поволал вирних же би отворели свойо шерца и прияли Исуса хтори пришол на тот швет же би бул на помоци и же би бул спашенє чловече скому роду. Владика визначел же ра-

ОСТАТНЇ ПАНОЦЕЦ ЗОЗ КОЦУРА ПОШВЕЦЕНИ 1984. РОКУ За Коцурцох пошвецанє Михайла Шанти було окреме значне и прето же остатнї паноцец по походзеню зоз Коцура, у коцурскей церкви пошвецени аж пред 30 роками. У фебруару 1984. року, пошвецени о. Владимир Маґоч хтори нєшка службує у грекокатолїцкей парохиї у Вуковаре.

досц Коцурцом и Еґзархату, бо на таке вельке и радосне швето наша вирска заєднїца достала нового душпастира. Со служели тринацме паноцове з наших парохийох, медзи хторима були и двоме паноцове зоз Банату, зоз парохийох румунских грекокатолїкох. Неоєрей Михайло Шанта причащал вирних, мировал, а на концу членом своєй фамелиї и госцом на пошвецаню подзелєл неоєрейски бла-

гослов. Коцурским вирним о. Шанта свой неоєрейски благослов подзелї на швето Богоявлениє, 19. януара, кед будзе служиц першу Службу Божу. Окрем панїматки Зої, оца и мацери Миколи и Меланиї Шантових и найблїзшей родзини нового паноца, на пошвецаню були и монахинї з нашого Еґзархату и числени вирни з Коцура и з других наших парохийох. С. Дорокхази

КУЛА

ЗОЗ ПРОГРАМУ У ЦЕРКВИ

Фото: Янко Такач На програми наймладши з колядами витали народзеного Исуса

Крачун по юлиянским календаре преславюю и вирни грекокатолїцкей парохиї св. Йосафата у Кули и у єй филияли у Крущичу. На Вилїю вечар на 23 годзин у церкви служене крачунске Всеночне, а такой потим и Служба Божа хтори служели парох о. Виталий Лотоцки и капелан о. Платон Салак, монахи Василиянє. На перши дзень Крачуна, Служба була на 9 годзин, а на 10 и у Крущичу, и на нїх священїки вирним пречитали и крачунску винчованку нашого преосвященого владики Георгия Джуджара. У Кули по Служби Божей у церкви отримана

традицийна крачунска програма. Програму зоз колядами и винчованками пририхтали члени КУД „Иван Сенюк” под руководзеньом Надїї Воротняк и дзеци цо факултативно уча українски язик. На други дзень велького швета на Службох Божих на 9 и на 17 годзин було и мированє, а богослуженя на исти час були и на треци дзень. Обичай колядованя ше и у кулскей парохиї отримує на Вилїю, алє и през шицки три днї швета. През Крачун и у кулскей церкви на богослуженьох участвовали вецей парохиянє як звичайно. М. А.


DUHOVNI @IVOT

17. YNUAR 2014.

9

ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ! СЛАВИТЕ ЄГО! У СРИМЕ

У ВЕРБАСКИХ ПАРОХИЙОХ

ДРУЖЕНЄ ПОСЛЕ ВСЕНОЧНОГО

ДЗЕНЬ РАДОСЦИ И ПРЕБАЧОВАНЯ

Крачунски швета у сримских парохийох и того року преславени торжествено, з вельо радосци и краснима жаданями. Найвецей вирних було у церкви у Шидзе на Вилїю, кед на Всеночне, хторе було на 22 годзин, пришли велї млади и шицки вєдно шпивали новонародзеному Исусови. У крашнє оквеценей церкви з двома ядловцами, парох о. Михайло Режак шицким винчовал щешлїви Крачун и же би Исуса ношели у своїх шерцох. Вон тиж винчовал и тим цо нє могли присц до церкви пре хороту, старосц або другу причину. На Вилїю по обисцох у Шидзе по шпиваню ходзела ґрупа младих и дзецох зоз КПД „Дюра Киш”, односно виронаучних дзецох хтори коляди шпивали и у церкви. По традициї, после Всеночного, друженє предлужене у „Руским доме” хтори бул як и каждого року, прикрашени у крачунским амбиєнту.У Шидзе на перши дзень швета було мированє, а

Млади шпивали у церкви у Шидзе

У крачунским амбиєнту у Бикичу найлєпше було дзецом

пречитана и крачунска винчованка апостолского еґзарха за грекокатолїкох у Сербиї кир Георгия Джуджара. И вирни у Беркасове и Бикичу торжествено преславели Крачун. У церквох у тих двох валалох, по словох пароха о. Владимира Еделинския Миколки, було вецей вирних як звичайно, окреме на Всеночним. Церква у Бикичу тиж була полна з вирнима, а пред тим два ґрупи шпивачох, хлапци и дзивчата колядовали по обисцох. У Бикичу после Всеночного друженє предлужене у Доме култури, дзе сала була прикрашена у крачунским амбиєнту. Богослуженя з мированьом служени през шицки днї Крачуна. Подобно було и у нашей парохиї у Бачинцох, дзе тиж найвецей вирних було праве на Всеночним, а после того шпивани коляди и предлужене друженє на парохиї. Векше число вирних було у церкви през шицки днї Крачуна. Вл. Дї.

У БАЧИНЦОХ

ШПИВАЛО ШЕ ВЕЦЕЙ ЯК ПРЕШЛИХ РОКОХ На Вилїю вечар, кед задзвонєли пацери на грекокатолїцкей церкви у Бачинцох, млади и дзеци рушели по шпиваню и було их вецей як прешлих рокох. Вирни порушани зоз казанями у церкви дакус ожили тот наш красни и стари обичай. На 22 годзин одслужене крачунске Саночне на хторим було красне число вирних и госцох. На концу парох о. Дарко Рац повинчовал швето Рождества Христового шицким парохияном и заохоцел вирних же би и през звичайни нєдзелї и швета ходзели на Служби Божо. На Саночним бул присутни и предсидатель Месней заєднїци Слободан Лазаров зоз свою супругу. После саночного шицки були поволани на парохию дзе було понукнуте варене вино, чай и медовнїки за хтори ше постарали бачински жени, а коляди ше шпивало до позней годзини. На перши дзень Крачуна после Служби Божей було мированє и Служба була досц нащивена, док на други и треци дзень було менєй вирних. Н. Д.

Всеночне на Вилїю у Старим Вербаше, на 21 годзин служел парох о. Алексий Гудак. На перши дзень Крачуна о. Гудак и о. Роман Кандрач служели Служби на 8 и на 10 годзин, у хторих парох пречитал и Крачунску винчованку нашого апостолского еґзарха кир Ге- Вирни зоз парохом о. Зиновийом Вовком у Новим Вербаше оргия Джуджара. вац и пущиц любов до наших шерцох – гварел о. Вовк. Парохиянє и дзеци у нововербаскей парохиї на други дзень Крачуна, ходзели по винчованю у Старим и Новим Вербаше. Право славни вирни у Вербаше тиж пре славели Крачун. До право славних обиУ Старим Вербаше служел парох о. Алексий Гудак сцох принєшени У полней церкви после Служби бадняк котрого ше по обичаю запапаноцец Роман Кандрач мировал лї пред шветом и гори по Крачун, шицких присутних. кеди ше обявює радосц Христового У церкви у Новим Вербаше, на родзеня. На Вилїю, бадняк ше у Вилїю Всеночне було на 21 годзин, Вербаше традицийно ношело през а служел о. Зиновий Вовк. После цали город, а дочековали го велї Служби було мированє парохиянох. вирни, после чого є положени на На перши дзень Крачуна рано була огень у порти церкви Воведения Служба Божа у нововербаскей цер- Пресвятей Богородици, як и опрез кви, а пополадню у єй филияли у храма у центре Вербасу. Змаєве. Шицким вирним тото християн– Нєшка дзень пребачованя и лю- ске швето винчовал и др Братислав бови. Треба же бизме знали преба- Кажич, предсидатель Општини чиц, як цо и Исус пребачел тим хто- Вербас. Г. П. ри го розопяли. Мушиме пребачо-

СРИМСКА МИТРОВИЦА

ПРИЧАШНЇКОХ ВЕЛЬО ВЕЦЕЙ ЯК ВЛОНЇ

Парох бачински о. Дарко Рац поволал же би вирни баржей ходзели до церкви през звичайни нєдзелї и швета

НОВЕ ОРАХОВО

ОРКЕСТЕР КОЛЯДОВАЛ ПО ОБИСЦОХ У Новим Орахове, у церкви Христа Одкупителя, 7. януара, на перши дзень Крачуна Службу Божу служел о. Владислав Рац, а вец вирни преславели тото радосне швето и у своїх домох у шветочним амбиєнту и зоз традицийнима рускима єдлами. Тиж традицийно, уж дас 7-8 роки, по шпиваню ходзи Тамбурови оркестер КУД „Петро Кузмяк” у хторим Михайло Еделински, Борис Маґоч, Золтан Чабаи, Золтан Дудаш, Ґоран Еделински и Фридєш Удьонка. Як нам гварел Михайло Еделински, вони ходза винчовац по обисцох там дзе их людзе волаю, а вец и дарую. М. Г. К.

У Сримскей Митровици кra~unske pririhtovanw po~alo zoz spovedzu po obiscoh i na per{i piytok, yk i na вseno~nim na 23 gодзин, ked spovedal ґeneralni vikar Edvard [panovi~, a vec ше predlu`eло vin~ovaц parohovi. Per{ogo dny virni na|iveli cerkvu u krasnim ~i{lw, a У Starej Binґuli podzelwni 23 pakeciki пri~asc priyli duplo вецей yk pre{logo roku. Иstogo i ostali dluг{i ~as u radosci Kra~una. dny було и мированє. Vsobotu ve~ar, 11. януара, члени Pre po{vecanw за паноца u Kocure, drugogo dny na Slu`bi na 8 KUD “Kolomijka” otrimali Kragодзен bulo velqo menwj virnih, ~unski i Novoro~ni koncert, u koalw na treci dzenq cerkva bula ti` trim predstaveli dzepowdni krapolna. Togo dny dva avta zoz Mitro- ~unski obi~a< i od{pivali kolydi, vici provadzeli paroha do Starej a vec predlu`eli zoz tim co prez Binґuli dze zoz Karitasovej kaso~- rok nau~eli. Cikavo `e skoro {icki u cerkvi i malej pomoci od dru- ki ~isleni u~a{n<ki “Kolomijki” gih – napraveni i podzelwni 23 pa- hodza do cerkvi. Gosci im buli keciki. Najstar{a parohiynka Дruжtvo “Ivan Franko” zoz Vukoandy Wlena Ящур, wdina kotra i|e varu i Petrovcoh. Здогаднїме же аkciy dzecoh za tam be{eduw po ruski, od{pivala napamyt calu kolydu “Preveliy ra- Filipini ~e~e i dzeci prino{a dost”, a deci vin~ovali po serbski. kaso~ki и так zoz Bogoyvlenqom Posle togo doma{n< milim goscom zaкончa svox akcix kotru im poveВ. В. porihtali priwm u cerkovnej sali rel svyti Mikolaj.


10

DUHOVNI @IVOT / LXDZE, ROKI, @IVOT

ХРИСТОС РАЖДАЄТСЯ! СЛАВИТЕ ЄГО! КОНСТИТУОВАНИ ЦЕРКОВНИ ОДБОР У КОЦУРЕ

ОДБОРНЇКИ ПРИШАГАЛИ, ДР МИХАЙЛО ФЕЙСА ПРЕДСИДАТЕЛЬ

У церкви у Коцуре, 29. децембра 2013. року, у шпиваней Служби Божей, нововибрани и од владики потвердзени церковни одборнїки дали святочну пришагу. Пришагу дали єденацме одборнїки, а єден хтори пре роботни обовязки нє бул у Коцуре, пришагу да у наступних дньох. Церковни одборнїки пришагали на Євангелиї же свою длужносц буду окончовац чесно, у складзе зоз своїма можлївосцами и у рамикох церковного Статуту. Одборнїки пришагали же ше буду старац о церковним маєтку хтори им зверени. Нови Церковни одбор зоз своїм парохом На своєй першей схадзки, одборо. Владиславом Рацом нїки медзи собу подзелєли задлуСкубан. Длужносц касира будзе окончовац женя и одредзели ресори о хторих кажди Юлиян Кишюгас, а заменїк Дюра Тимко. одборнїк будзе водзиц старосц. За надпатрачох каси вибрани Любомир СаЗа предсидателя Церковного одбору вибо и Микола Русковски. брани професор др Михайло Фейса, а його Длужносци на хтори су вибрани буду заменїк Микола Русковски. Секретар Люокончовац у наступних пейцох рокох. На бомир Сабо, а його заменїк Микола Шовш. наиходзацих схадзкох Церковного одбору, Тутор церкви будзе Михайло Чордаш, а одборнїки медзи собу виберу орґани Церйого заменїк Микола Ґайдош. Тутор церковного одбору и подзеля ресори о хторих ковних обєктох Владимир Маґоч, а заменїк ше кажди одборнїк будзе старац. Силвестер Скубан. Тутор теметовох ВлаС. Дорокхази димир Няради, а його заменїк Владимир

КРАЧУН У МИКЛОШЕВЦОХ

ОТВОРМЕ ШЕРЦА ЄДНИ ҐУ ДРУГИМ

Рождество Христово – Крачун у грекокатолїцкей церкви Рождества Пресвятей Дїви Мариї миклошевски вирни преславели 25. децембра зоз Службу Божу хтору служел о. Йоаким Симунович, декан сримски и парох миклошевски. Зоз традицийну винчованку „Христос Раждаєтся–Славите Єго” вон повинчовал швето у мено владики кир Николи Кекича, Церковного одбору и свойо власне. Вирним о. Симунович пречитал крачунску винчованку кир Кекича у хторей медзи

иншим наглашене: „Крачун ше слави зоз хвалєньом Исуса Христа у святей Литурґиї и у других богослуженьох, а то мож лєм кед чловек ма мир у своєй души. Мир дава лєм Бог котри полни милосердия ґу гришному чловекови котри ше щиро кає за свойо грихи и през споведанє глєда од Бога пребаченє.” Числени домашнї и госци на Служби Божей шпивали коляди и на тот способ велїчали Крачун. На Вилїю дзеци ходзели по шпиваню до родзини и по сушедстве. Всеночне почало на 23 годзин на хторим о. Симунович пошвецел хлєб и проскурки котри подзелєни трецого дня Крачуна, кед по обидвох Службох и мированє. После Всеночного, на пол ноци, нєбо над Миклошевцами було ошвицене з рижнорижнима фарбами огньомету котри каждого року пририхтує фамелия Витомира Сабадоша. Другого дня Крачуна у Дружтвеним доме була Крачунска дзецинска програма котру орґанизує Културно-уметнїцке дружтво „Яким Вирним Крачун повинчовал парох о. Йоаким Симунович Ґовля”. К. Лї.

РАЄВО СЕЛО

МАЛА ГРУДКА, АЛЄ РОЗШПИВАНА Гоч Руснацох у Райовим Селу нєт вельо, Крачун преславени у шветочним духу. На Вилїю було шпивачох, алє мале число дзецох нє було достаточне же би ше їх шпи-

ванки и винчованки чуло под облаками ширцом валала. Заш лєм, у даєдних обисцох у преднїх хижох випатрало як и скорейших рокох. Нашло ше ту дакус слами оквицени ядловци, а за вечеру традицийна риба на ризкаши. Такой рано на перши дзень дзепоєдни старши пошли родзини або приятельом повинчовац тото вельке християнске швето, а у церкви Святого Йосафата предполадньом була шпивана Служба Божа хтору предводзел о. Владимир Маґоч зоз Вуковару. На Служби було коло 30 вирнїкох од хторих штверо дзеци. После Служби Божей присутни шпивали коляди, а дзеци винчовали, та им паноцец подзелєл паШтверо винчоваче з нєвелькей заєднїци у Райовим кецики. Дю Лї. Селу зоз о. Владимиром Маґочом

17. YNUAR 2014.

СТРЕТНУЦЕ З ТЕРЕЗУ ДУДАШ З НОВОГО САДУ

МАЛА СОМ ЧЕСЦ РОБИЦ З МОЇМА УЧИТЕЛЯМИ У року кед зме означели 260-рочнїцу образованя на руским язику, стретли зме ше з велїма учительками, учителями, професорами и роботнїками хтори на даяки способ помогли же би школа нє лєм обстала, алє и далєй „росла” и розвивала ше. Кажде з нїх доложел свою „цеглу” у єй будованю, и за собу зохабел тирваци шлїд. Тераза Дудаш єдна з нїх

П

путовало по тедишнєй Югославиї. Обиходзела велї краї, музеї, а здобути искуства дзелєла зоз школярами takoj накадзи почала робиц у школи у Керестуре. – Боже, яка то була подзековносц робиц з професорами хтори и мнє учели Xlin Kolwsar, Gavri<l G. Nadq, [tefan ^akan, Lu~i~kova, L<karova... Барз ме крашнє прилапели. Гоч од теди прешли велї роки, моїх тедишнїх школярох, зґоди и нєзґоди у школи, и дзень нєшка паметам – гвари Тереза хтора после осем рокох роботи у Любела сом же зме ше Тереза Дудаш keresturskej {koli dze viодселєли до Керестура kadala prirodu i dru{tvo – Кед зме пришли до Руского Керестура, i }eo}rafix, одходзи до Нового Саду. Два моя старша шестра Мария ходзела до шко- ґенерациї керестурских школярох ю и нєли, а я лєм починала. Паметам же нам стар- шка паметаю по ширини знаня, по тим же ши школяре приповедали о учительови применьовала добри методи у настави, и же Планчакови. „Нє дай ци Боже ґу ньому ход- школярох вше барз добре розумела. Можезиц” – приповедали о його строгосци. По- буц же то було пре нєвельку розлику у рокрадзме сом з дзецми з улїци одходзела ґу кох медзи ню и школярами, а можебуц и Замку и слухала як кричи на школyрох. Ба- пре друге. Теди Тереза ище нє була свидола сом ше, та ми оддало аж кед сом у пер- ма же келї велї учителє и учительки вишли шей класи нє була його школярка, алє учи- з фамелийного конара з хторого и вона сательки Чакановей, а вец и Ризничовей. Tak ма походзела. ерши памятки Терезу Дудашову вяжу за дзецинство у Сриме, у Бачинцох. Терезов оцец, Ґабриєл Duda{, бул паноцец. Bul malej бешедi, а ище мен{eй takoj по Другей шветовей войни, кед зоз фамелию мушел сцекац до Руского Керестура. Остал без служби и з тим ше длуго нє могол помириц. Познєйше достал службу у Пишкуревцох, алє бриґи як вишколїц дзеци, на твари зохабяли вше глїбши ранци.

Тереза Дудаш (пията з правого боку) на преслави 25-рочнїци од малей матури єй першей ґенерациї у Керестуре

to golwm y vidzela, tedi, z mo<ma дзецинскима o~mi. Пачело ше ми же зме {e priselwli do Керестурa, бо сом u n<m мала вельо пайташки, нє так як у Бачинцох. Мац Марґита коло мнє, шестри, и младшого брата Романа, вше мала роботи. Я ношела длуги варґочи, та ше Баба Иля зо мну любела прешейтац. Вец би єй сушеди гуторели же яку ма красну унуку, а вона би ше цешела. Баба и дїдо керестурово одбавели вельку улогу у моїм живоце, бо нам помагали. Моя старша шестра пошла до школи за воспитачку, та ше о моїм дальшим школованю после основней школи у фамелиї нє роздумовало. Баба и дїдо нє сцели анї чуц, завжали ше же ше о мнє остараю, i kelqо lwm godni pomognx mo<m rodi~om vi{kol<c me. Так и було. Рушела сом по шестриних шлїдох и пошвидко сом прията до школи за вихательки у Новим Садзе – памета Дудашова. Осем роки у керестурскей школи И попри тим же ше перше приявела на подобову академию, свойо школованє Тереза предлужела на студийох историї и ґеоґрафиї u Novim Sadze. Єй шестра уж теди робела як вихователька у Дюрдьове, та вше мала потримовку и помоц. Та, заш лєм, вше патрела же би ше и вона остарала и за огриву, кост и ноцнїк у варошу. Любела же ше на ґрупи хтору уписала каждого мешаца

На драги по хторей Тереза крачала, нє було вше так як вона задумала. Було на нєй и почежкосци, болю и нєпорозуменя, алє кажди нови дзень зоз собу ношел и надїю у шицким тим витирвац. – Posle periodu blukany dze i kadzi dalwj, pочала сом робиц у Вивершней ради у прекладательней служби на руским язику. Любела сом робиц тоту роботу, окреме же сом там mala и своїх людзох – Руснацох – здогадує ше Дудашова на период кед ше врацела до Нового Саду. Кед пришли таки часи же пре розподзельованє роботи Тереза постала „звишок” на роботи, остатнї дзешец роки свойо место нашла под закрицом новосадского Суда. Спочатку ше бала чи годна сполнїц тото цо ше од нєй очековало, алє з часом шицко пришло на свойо. Свой одход до пензиї означела так же поволала своїх колеґох и колеґинї. – Була сом подзековна шицким им же ме крашнє прияли теди кед ми робота була барз потребна. Помогли ми, и сцела сом им указац чесц, алє и тото же ше до пензиї нє одходзи як по кари. Предомну бул нови период и я ше му радовала – гвари Тереза. Нєшка Тереза найвецей часу препровадзує зоз найблїзшима, приятелями и у молитви. А, накадзи ше вихвилї, вєдно зоз супругом одходза до викендици на Фрушкей гори, бо гвари же ше у природи найлєпше одпочиваю. Славица Фейса


KULTURA I PROSVITA

17. YNUAR 2014.

11

OTRIMANI KRA^UNSKO-NOVORO^NI KONCERT U BIKI^U

KULTURNO–PROSVITNE DRU@TVO “KARPATI” Z VERBASU

KOLYDI I TANCI

VESELI PO^ATOK NOVOGO ROKU U Verba{e preslavene Nacionalne {veto Rusnacoh, i zoz tim po~alo i zogrivanw za centralnu programu preslavjovany Nacionalnogo {veta u Novim Orahove. Zoz programu, htora po~ala na 20 godzin, predsidatelq KPD “Karpati” Deyn Zagorynski privital {ickih prisutnih yk i predsidately Op{tini Verbas Bratislava Ka`i~a, predsidately Zavodu za kulturu vojvodynskih Rusnacoh Ser}ey Tama{a,

Na preslavi Nacionalnogo {veta u Verba{e bulo veselo

predsidately Nacionalnogo sovitu Rusnacoh Slavka Raca, narodnu poslan<cu Olenu Papu}a i direktorku NVU “Ruske Slovo” Marticu Tama{. – Nw{ka zme mali nagodu be{edovac zoz predsidatelqom op{tini Bratislavom Ka`i~om o kandidaturi KPD “Karpati” za otrimovanw centralnej preslavi u Verba{e, htora najviroytnwj{e budze narok – viyvel Slavko Rac. Bratislav Ka`i~, predsidatelq Op{tini Verbas, htori per{iraz u KPD “Karpati”, vira`el zadovolqstvo pre pestovanw kulturnogo na{l<dstva. – Per{iraz som u tim Dru`tve. Zadovolqstvo mi `e {e tu nahodza lxdze htori, medzi in{im, budu na centralnej preslavi, bo mi yk KPD “Karpati” budzeme mac odvi~atelqnosc iducogo roku porihtac prigodnu programu na visokim urovnx, a lokalna samouprava treba `e bi potrimala totu manifestacix – viyvel Ka`i~. Istogo ve~ara dru`enw {e predlu`elo zoz tradicijnim Torba balom, a veselo Dru`tvo do~ekalo i Novi rok po xliynskim kalendare. Bal zbogacel orkester togo Dru`tva, htori goscoh zabavyl zoz ruskima, ukra<nskima, alw i serbskima narodnima {pivankami, a bavelo {e i tombolu. – Tota preslava otvera centralnu preslavu htora budze na sobotu u Novim Orahove. Od aprila me{aca Zavod za kulturu vojvodynskih Rusnacoh planuw po~atok tehn<~nih pririhtovanqoh za centralnu preslavu htora bi mala buc tu u Verba{e u ynuare 2015. roku – gvarel Ser}ej Tama{ direktor Zavodu za kulturu vojvodynskih Rusnacoh, a narodna poslan<ca Olena Papu}a per{iraz na Torba balu, alw ~asto u Verba{e u KPD “Karpati”: – Vidzim `e tu barz veselo, a po~ina Nacionalne {veto Rusnacoh i do~ekuw {e Novi rok po xliynskih kalendare. U Verba{e naisce wst lxdzoh htori `ix zoz tim Dru`tvom, htori pomagax i htori tu v{e, nw lwm ked {e daco otrimuw, alw i ked {e robi i to {e vidzi po tim `e Verbas ma reprezentativni prostori< htori zoz lxbovu vibudovani. Predsidatlq KPD “Karpati” Deyn Zagorynski gvarel `e togo roku po~iali z robotu barz veselo. Per{i po {ore bul prave Torba bal i preslavjovanw Nacionalnogo {veta, a nadalwj {e budu namagac buc isto tak veseli, ener}i~ni i vredni. G. P.

Pre{lej soboti, 11. ynuara, u Dome kulturi u Biki~u, u KPD “Ivan Kotlyrevski”, vwdno z goscami, otrimani Kra~unsko-novoro~ni koncert pred polnu salu na|ivitelqoh. Koncert z kolydami “Viflewmi novina” i “Preveliy radosc” otvorela {pivacka }rupa “Biki~anki i Biki~anw”, a prisutnih potim privital Deyn Bobalq, predsidatelq KPD “Ivan Kotlyrevski”. Biki~ske dru`tvo osnovane 9. ynuara 1946. roku na iniciytivu u~itely Mihajla Kova~a. Nw{ka Biki~anw ozna~ux 68 roki od snovany Dru`tva i tri roki obnovenej roboti z vecej yk 50 ~lenami u star{ej i mlad{ej folklornej sekci<, `enskej i hlopskej {pivackej }rupi, literaturnej, dramskej i sportskej sekci<. Posle kolydoh na sceni {e ukazali ~leni mlad{ej folklornej sekci< KPD “Ivan Kotlyrevski” z “^obanskima tancami”, a potim gosci zoz [idu z KPD “Dxra Ki{” mlad{a {pivacka }rupa, htori na }itari provadzel Mihael ]ovly, od{pivali kolydi “Viflewmi novina” i “Spi, Isuse, spi”. Posle kolydoh oznova buli tanci, a predstavela {e star{a tanw~na }rupa doma{n<h z “Ruskima tancami”. Priwmne nwspodzivanw bul nastup goscoh zoz Srimskej Mitrovici, Mi{anogo horu Dru`tva Rusnacoh Srimska Mitrovica htori od{pivali “Oj, me{a~ku me{a~o~ku” i “Zlamala {e kormanq deska”. Umetn<cka rukovoditelqka bula Stanislava Budi{in, a muzi~ne provadzenw na garmoniki Radoslav Filipovi~. Hlopska {pivacka }rupa doma{n<h mala svoj okremni nastup, a od{pivali pisn< “^arni o~ka poce spac”, “A od Pry{ova” i “Skakal y, begal y”. Oznova {e potim predstaveli mlad{i tanw~n<ki z Biki~u z tancom “Re{eto”, a u predlu`enx pro-

[icki u~a{n>ki na Kra~unsko-novoro~nim koncertu u Biki~u

grami `enska {pivacka }rupa “Biki~anki” od{pivala “A ~iy to hi`a”, “Hi`o~ko stara” i “A hto vid<l, a hto ~ul”. Posle <h nastupu, oznova {e predstaveli gosci zoz Srimskej Mitrovici i to {kolyrki Irena i Teodora Van~ik i Milica Stankovi~ htori re-

GOSCI NA KONCERTU Koncert u Biki~u provadzeli dr Branislav Maukovi~, predsidatelq SO [id, Slavko Rac, predsidatelq Nacionalnogo sovitu Rusnacoh, mr Vera Dupalo, podpredsidatelqka i Zvonko Gnatko, ~len Nacionalnogo sovitu, panocove o. Mihajlo Re`ak i o. Vladimir Edelinski Mikolka, Romko Papu}a, na~aln>k Op{tinskej upravi Miroslav Nonkovi~, {ef odborn>ckej }rupi SNS u SO [id, predstavn>ki Soxzu Rusnacoh Ukra>ncoh i drugi.

citovali po ruski. Star{i tanw~n<ki KPD “Ivan Kotlyrevski” ukazali {e i|e i z tancom “Kolomijka”, a ti` i gosci zoz [idu htori od{pivali kolydi “Noc nad Viflewm” i “Pre~istay D<va” z muzi~nim provadzenqom Mihaela ]ovl<. Na samim koncu koncerta, doma{n< nastupeli i to “Biki~anki” od{pivali pisn< “A ked bi y bidu znala”, “Ked som v~era ve~ar” i “U zagradki {alata”. Star{i tanw~n<ki zakon~eli koncert zoz tancom “Dikanski koza~ok” i dostali mocni aplauzi. Horeo}raf vivedzenih tancoh Biki~anqoh bul Borislav Barna, a umetn<cka rukovoditelqka Boyna Barna. Dra}ana ]luvny Babi~ bula umetn<cka rukovoditelqka @enskej i Hlopskej {pivackej }rupi KPD “Ivan Kotlyrevski”, a na garmoniki ih provadzel Boyn Babi~. Na koncu koncerta {icki u~a{n<ki vwdno od{pivali “Na mnogay l<ta”. Programu uspi{no vodzeli Vesna Dupalq Dan~elovi~ i Zdenko Lazor. Biki~anw oznova porihtali vwdno z goscami udatni koncert, a posle predlu`eli dru`enw u sali vwdno doma{n< i gosci. Vl. D>.

RO^NI KRA^UNSKI KONCERT KUD “@ATVA”

PREDSTAVENA CALORO^NA ROBOTA DRU@TVA

Kocurski folklora{e u “^arda{u”

tredu, 8. ynuara, na drugi dzenq Kra~una po xliynskim kalendare, KUD “@atva” zoz Kocura otrimalo svoj tradicijni Ro~ni kra~unski koncert. Koncert otrimani u sali Doma kulturi, a nastupeli {icki muzi~no-{pivacko-folklorni sekci< Dru`tva.

S

U programi buli zastupeni to~ki zoz htorima kocurski amatere, pre{logo roku u~astvovali na smotroh i festivaloh, a lwm Madyrska {pivacka }rupa, za totu nagodu, pririhtala daskelqo novi, i|e nw vivodzeni {pivanki. Dzecinski folklorni ansambl odtancoval horeo}rafix “^obanski tanci”, a vivodzacki folklorni ansambl vivedol {tiri tanci i horeo}rafi< “Ruski tanci”, “^arda{”, “Oj ver{e” i “Arkan”. Ruska `enska i Madyrska mi{ana {pivacka }rupa od{pivali vecej {pivanki medzi htorima i dva kra~unski, a u~a{n<koh provadzel orkester KUD “@atva”. Go~ u kocurskim Dome kulturi bulo `imno, patra~oh bula polna sala, a medzi drugima, programu provadzeli grekokatol<cki i rimokatol<cki panocove i {estri Slu`ebn<ci zoz kocurskogo manastira. S. D.

KRA^UNSKI KONCERT U KUD “TARAS [EV^ENKO” U DXRDQOVE

KOLYDOVANW PRED POLNU SALU Na drugi dzenq Kra~una po xliynskim kalendare kotrogo {e Rusnaci u Dxrdqove pritrimux, u prostorijoh KUD “Taras [ev~enko” u Dxrdqove {e u` piyti rok otrimuw Kra~unski koncert, pod nazvu “Kolydovanw u Matki”. Pred polnu salu na|ivitelqoh, mlad{i ~leni dxrdqovskogo Dru`tva kolydovali vel< kra~unski {pivanki, gevti poznati, alw i menwj poznati. U programi u~astvovali vecej sekci< zoz Dru`tva, medzi kotrima mlad{a, star{a i pririhtuxca folklorna }rupa, mlad{a dzivocka {pivacka }rupa i Tamburovi orkester. Programa odpo~ala zoz pisnx “Vil<y u Ruskim obiscu” od Mihajla Kova~a i dramsku sli~ku u kotrej ukazane yk vipatralo ruske obisce na Vil<x, hto uno{i slamu do obisca, co {icko treba `e bi bulo na stolw u prednwj hi`i na ruskim partku, alw i dze {e idze tot isti ve~ar svyto~no preslavic narodzenw Isusa Hrista.

Na Vil<x {e hodzi po {pivanx, ta tak bulo i u tej dramskej sli~ki. [tiro~lena fameliy do~ekovala {piva~oh, kotri zoz kolydami i granqom na instrumentoh {ickim vin~ovali Isusovo narodzenw, posle ~ogo dostali darunki. Publika calu program preprovadzela zoz aplauzami, a zoz u~a{n<kami vwdno za{pivali i kolydovali. U programi z roka na rok pririhtux {e i kolydi, kotri u` i zabuti. Za zmist i or}anizacix koncerta, zadlu`eni umetn<cki rukovoditelqki Marina Sabado{ i Bla`enka Timko Stankovi~, UO KUD i drugi umetn<cki rukovoditelw kotri pririhtali u~asn<koh, medzi kotrima Mihal L<kar i Senka Stankovi~. Za sceno}rafix buli zadlu`eni dzeci mlad{ogo vozrostu kotri na kreativnih robotnqoh pririhtali ri`ni prikraski za ydlovec. Dru`tvo {e v{e namaga nagradzic u~a{n<koh zoz darunkami, co {e Dxrdqov~anqom

U Dxrdqove dzeci {pivali i dakedi{n> kolydi

udava dzekuxci i sponzorom, vizna~el predsidatelq KUD, Mikola Kuhar. Prepolna sala patra~oh opravduw kvalitetnu robotu, a pozitivnu ener}ix patra~e po~uvstvux i to {e v{e nagradzi zoz mocnima aplauzami. S. B.


12

MOZA<K

17. YNUAR 2014.

РЕТРОВИЗОР

И Х Ц О С Ц О А Н Н И В С М У И АКТ А ДИХ Р ЗА НА МЛ У РОКУ

М

лади Руснаци у прешлим, 2013. року, були досц активни у орґанизованю културних и музичних манифестацийох, журкох, орґанизованю роботньох, акцийох и кампох, алє прешли рок означели и замерковани успихи спортистох (детальнєйше на пиятим боку), як и три видати кнїжки младим автором дебитантом. Найактивнєйши були млади зоз нєвладовей орґанизациї „Пакт Рутенорум” зоз Руского Керестура, як и млади Дюрдьовчанє зоз КУД „Тарас Шевченко”. Фестивал хтори прешли рок прицагнул найвецей младих зоз рижних местох, та аж и зоз иножемства, а хтори орґанизовали Пактовци, то седми музични фестивал „Водова фест”, котри кажди рок вше познатши и нащивенши. Як уж традицийно, под час Фестивала бул отримани и роботно-фестивалски Волонтерски камп на хторим участвовали 11 волонтере з наших местох и з иножемства – Русиї, Шпаниї, Фото: Наталия Ледєнац Французкей и Шкотскей. Же млади знаю направиц добру манифестацию и же маме добрих музичарох и писательох, у новембру доказали и на мултимедиялней манифестациї „Дньовка” котру, у рамикох Костельниковей єшенї, тиж орґанизовал „Пакт Рутенорум”. Вона була дакус иншака як прешли роки, прето же участвовали велї нови и младши учашнїки зоз рижних местох, цо допринєсло ошвиженю тей Манифестациї старей 16 роки. Младеж з Руского Керестура, наволани „Бомбайци”, прешлого року пиятого октобра, першираз орґанизовали нєзвичайне збуванє за тот валал – безплатни концерт на автобускей станїци. На нїм наступели новосадска панк ґрупа „Атеист реп” и „Казанси”, а наволали го „Панк револуция вол.1”. Нєвладова орґанизация „Пакт Рутенорум” ше, як и роки потераз, указала як добри орґанизатор

манифестацийох и фестивалох медзитим, окрем того, у прешлим року нє мали нїяки други активносци, як наприклад орґанизованє даяких гуманитарних акцийох лєбо роботньох. Же су добри орґанизаторе и домашнї прешлого року указали и млади з КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова, хтори початком децембра орґанизовали треци Литературни вечар младих, на хторим млади з наших местох представели свойо литературни и музични твори, а виведзена и стенд-ап комедия и приказани даскельо кратки филми. Литературни вечар бул удатни, як и коло 30 роботнї хтори млади з того Дружтва отримали у 2013. року, а у хторих участвовали вецей як 80 млади.

З оглядом же у Коцуре єст надосц младих Руснацох, можебуц би ше требали баржей анґажовац и орґанизовац подїї хтори би зберали младеж. Ґрупа „Демиґод” зоз Коцура концом прешлого рока зазначела замерковани резултати, з оглядом же победзела на музичним фестивалу „Млади то музика” у Зомборе.

Волонтерски камп

Водова фест

Дюрдьовчанє тиж орґанизовали и два журки – „Гаваї парти” и „Пиджама парти” на котрих ше, намаскировани у духу тих темох, дружели млади з наших местох. ВШЕ МОЖ ВЕЦЕЙ Окрем волонтерох у Керестуре, волонтерски дух и гуманосц прешли рок указали и млади у Коцуре на стретнуцу и акциї младих „Дай и ти свою руку!”, на хторим участвовали коло 200 млади з шицких крайох Сербиї. Члени Мото клубу „Пеґасус” у Коцуре орґанизовали Мото-стретнуце, а отримани и предпершомайски и предкирбайски концерти на хторих наступали коцурски рок бенди и госци. Медзитим, тоти збуваня нє орґанизовала ґрупа младих, алє поєдинци з помоцу Месней заєднїци и ДВД Коцур.

Нашо мастеранти Мено и презвиско: ЛИДИЯ ОРЗА Датум народзеня и место одрастаня: 5. IX 1986. року, Нови Сад Здобути ступень, напрям, обласц, кеди: Дипломовани инженєр технолоґиї – мастер, текстилне инженєрство, индустрийни дизайн шматох; Мастеровала 30. IX 2013. року Основни студиї: Технїчни факултет „Михайло Пупин” у Зренянину, Универзитет у Новим Садзе Штредня школа: Економска школа „Светозар Милетич” у Новим Садзе Роботне место: асистенткиня на Технїчним факултету „Михайло Пупин”, Зренянин Язики: руски, сербски, анґлийски, служи ше зоз шпанским и учи румунски Интересованя и гобиї: мода, илустрация, шпиванє, путованя Контакт: lidija.o@live.com Плани за будучносц: закончиц уписани докторски студиї з обласци технолоґийного инженєрства и напредовац на роботним месце, формовац особну модну линию

У Руским културним центре у Новим Садзе у 2013. року млади означели Вечар залюбених‚ а у маю, з нагоди Дня младосци, отримани Mузично-поетски вечар „Поезиюм”. На нїм ше млади представели зоз свою поезию, з реп писнями, а участвовали и нашо шпиваче. Форум младих рускей матки, на истим месце, у октобру орґанизовал традицийни маскенбал з нагоди Ноци босоркох, док у Заводзе за културу войводянских Руснацох Виглєдовацки круг – нєформална ґрупа младих Руснацох – науковцох прешлого року орґанизовала два Кафе дебати – стретнуце з младим українским

Литературни вечар младих

писательом зоз Закарпат’я Андрийом Любком и младим науковцом линґвистом др Томашом Квоком з Кракова‚ з Польскей. Як гварели члени Одбору за младеж и спорт Националного совиту Руснацох, хтори софинансовали векшину спомнутих збуваньох, млади зоз Вербасу у 2013. року нє мали нїяки активносци хтори би зберали и афирмовали младих Руснацох. Млади у Кули тиж нє мали вельо активносци, за розлику од 2012. року, з оглядом же орґанизовали лєм виставу малюнкох и иконох академскей уметнїци Лидиї Барна. Увагу медийох и явносци у 2013. року мали и тройо дебитанти хторим у октобру НВУ „Руске слово” видала перши кнїжки. То Саша Сабадош зоз Зомбора, котрому видата збирка прозних творох „Потаргани червени цверни”, Ана Тамаш з Вербасу и єй кнїжка поезиї за дзеци „Чом чомка нє ма уха” и збирка поезиї и прози Саманти Рац Стоїлькович зоз Руского Керестура „Чарна русалка”. Мая Зазуляк

РОЗГВАРКА ЗОЗ АНА МАРИЮ И ИВАНОМ НЕДИЧОВИМА

Н А Й С Ц И Н С П И РА Ц И Ю У Ш И Ц К И М Ц О Н АС О К Р У Ж У Є У Палати Сербиї у Беоґрадзе,

6. децембра, отримана шветочносц на хторей министер младежи и спорту Ваня Удовичич и перши подпредсидатель Влади Републики Сербиї Александар Вучич додзелєли „Плакети Доситея” за 2012. рок, а медзи наградзенима и Ана Мария и єй брат Иван Недичово зоз Коцура. Тоту награду ше додзелює штредньошколцом хтори завежню даєдно з першох местох на републичним або медзинародним змаганю. Плакети достали 1 076 штредньошколци зоз цалей Сербиї. Иван ходзи до ґимназиї „Жарко Зренянин” у Вербаше, а Ана Мария тераз студентка на Беоґрадским универзитету, напрям Теорийна и експериментална физика и хвильково є пошвецена и найбаржей ю интересує физика и поднїмательство. – Одлучела сом ше за тот факултет прето же на нїм, за розлику од подобних технїчних факултетох, розвиваю тимску роботу. Даєдни питаня ше роби и по даскельо тижнї, та ше студентом совитує же би ше операли єдни на других и то ше ми окреме пачи – гвари Ана Мария. Єй брат Иван школованє планує предлужиц тиж на даєдним факултету у нашей жеми. И вон и Ана Мария участвовали на велїх змаганьох зоз розличних обласцох у основней и штреднєй школи, а Ана Мария и на факултету, и на нїх посцигли замерковани резултати. – Участвовали зме на скоро шицких змаганьох од початку основней школи. Змаганя вельо помагаю гоч ше материя нє цалком поклапа. Тиж, дїйствую на здобуванє роботних звикнуцох, насампредз у ученю, а и стимулую особу же би робела на себе и преглїбйовала свойо знаня и способносци. Видзи ше нам же широки обсяг обласцох отворел горизонти и научели зме почитовац ствари, вериц до себе и буц сиґурни до виборох хтори правиме. У каждей обласци єст красни и интересантни

Иван и Ана Мария Недич

ствари и то нам нашо родичи од дзецинства пробовали указац – гваря вони. Од 2011. року, у Коцуре иснує стретнуце и акция младих „Дай и ти свою руку!”, хтору порушала праве Ана Мария. – Як сом росла и приповедала з младима коло себе, обачела сом же часто споминаме же зме нєзадовольни з активносцами з хторима ше можеме занїмац у нашим месце. Одлучела сом порушац инициятиву и орґанизовац и направиц дацо цо нас шицких виполнї. Склопели зме особни интересованя, жаданя и способносци и орґанизовали ше. Тераз маме єден мали зложни тим, хтори планує, роби и шнїє вєдно – гвари вона. У шлєбодним чаше Иван найволї активносци хтори нє вязани за школу, як цо то наприклад бавенє шаху, док Ана Мария люби препровадзовац час зоз фамелию, читац кнїжки, а волонтерски роби и за Википедию и у студентскей асоцияциї Енетер. Тиж, люби препровадзиц час зоз дружтвом и трудзи ше пренайсц красни ствари и инспирацию у шицким цо ю окружує. Понеже Недичово вельочислена фамелия, шицким значи кед су вєдно и шицки до того укладаю. – Блїзки зме, помагаме єдни другим и трудзиме ше то отримац. Час препровадзуєме спонтано, маме заєднїцки активносци, алє знаме уживац и у заєднїцким пораєню хижи, або кед подзелїме роботу и шицки даю свойо доприношенє – гваря Недичово. Гелена Папуґа


SPORT/INFORMATOR

17. YNUAR 2014.

NAGRADZENI NAJUSPI[NWJ[I SPORTISTI U KULSKEJ OP[TINI

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW

MEDZI NAJLWP[IMA I [TVERO KERESTURCI

Foto: Lx. Duda{

Na prigodnej {veto~nosci u Skup{tini op{tini Kula, pondzelok, 6. ynuara uru~eni nagradi najuspi{nwj{im sportistom i klubom z kulskej op{tini u pre{lim roku, kotri osvowli medal< na der`avnih, {vetovih i evropskih zmaganqoh.

o prinw{enim ri{enx u htorim data soglasnosc na Studix o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta “Dobudov d>lovnogo obwkta-klylqn> poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” No{itelq prowkta IM “Matiwvi~” D.O.O. Rumenacka draga 86, Novi Sad, podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta “Dobudov d<lovnogo obwktaklylqn< poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” u Novim Sadze, u ul<ci Rumenacka draga, na katasterskej parceli ~islo 2379/3 K. O. Novi Sad IV, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 9. ynuara 2014. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-501-1252/13 `e potrebne precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok i zoz htorim odredzeni obsyg i zmist studi<. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 24, Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta IM “Matiwvi~” D.O.O. Rumenacka draga 86, Novi Sad, u postupku odlu~ovany o davanx soglasnosci na Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta “Dobudov d<lovnogo obwkta-klylqn< poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” prino{i

RI[ENW

Nagradzeni keresturski sportisti zoz svo>ma trenerami

Penw`ni nagradi sportistom uru~el predsidatelq Op{tini Kula Dra}an Trifunovi~, a dostali ih 19 seniorski, xniorski i pionirski pobidn<ki na ri`nih vis{ih zmaganqoh u bodi-bildin}u, karateu, atletiki i kik-boksu. Medzi nagradzenima i mladi sportisti z Ruskogo Kerestura – karatista Deyn Duda{, per{i na [vetovim kupu i u Serbi<, atleti~ar Ivan Budinski, pobidn<k na der`avnim per{enstve u trobox, atleti~arka Antoniy Monar, per{a u der`avi u skoku do visoka i karatistka Sara Plan~ak, per{a u Serbi<, a {icki {tvero medal< pre{logo roku osvowli u pionirskej konkurenci<. Yk najlwp{i sportski kolektiv u pre{lim roku nagradzeni Karate klub “Gajduk”, za osvowne druge mesto na seniorskim Kupu Serbi<. Na shodze povedzene `e toto nagradzovanw najlwp{ih sportistoh postanw tradicijne, a nagradi {e budze dodzelqovac ka`di rok na Vil<x po xliynskim kalendare. M. Zazulyk

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta

No{itelq prowkta “TELENOR” d.o.o, Mlade`skih bri}adoh 90, Novi Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS Vidovdanwske naselwnw” na katasterskej parceli ~s. 1429, K.O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 20. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04)

OGLA[UW yvni uvid studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za odredzovanw obsygu i zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok PROWKTA Valynw i odklonqovanw po{oreny perkolaci< 505 “Kva{na rafinaciy 2” u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` dostac na uvid robotnima dnymi od 10 g do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39), do 07. 02. 2014. roku. Pod ~as tirvany yvnogo uvida zainteresovana yvnosc mo`e u pismenej formi podnwsc zauvagi i dumany na vilo`enu studix o preecnqovanx vpl<vu na adresu Sekretariytu. Yvna rozprava i prezentaciy, otrima {e 10. 02. 2014. roku u budinku Vladi AP Vojvodini (pri`emw, kancelariy ~s. 39) na 12 g.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 20. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04)

OGLA[UW yvni uvid studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok PROWKTA Valynw i odklonqovanw po{oreny }udron u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` dostac na uvid robotnima dnymi od 10 g do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39), do 07. 02. 2014. roku. Pod ~as tirvany yvnogo uvida zainteresovana yvnosc mo`e u pismenej formi podnwsc zauvagi i dumany na vilo`enu studix o preecnqovanx vpl<vu na adresu Sekretariytu. Yvna rozprava i prezentaciy, otrima {e 10. 02. 2014. roku u budinku Vladi AP Vojvodini (pri`emw, kancelariy ~s. 39) na 14 g.

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 20. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04)

OGLA[UW yvni uvid studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12 podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok PROWKTA Valynw i odklonqovanw po{oreny U503/504 tretmana zoz kva{n<nu “Kva{na rafinaciy 1” u ramikoh Rafineri< nafti Novi Sad, na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` dostac na uvid robotnima dnymi od 10 g do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39), do 07. 02. 2014. roku. Pod ~as tirvany yvnogo uvida zainteresovana yvnosc mo`e u pismenej formi podnwsc zauvagi i dumany na vilo`enu studix o preecnqovanx vpl<vu na adresu Sekretariytu. Yvna rozprava i prezentaciy, otrima {e 10. 02. 2014. roku u budinku Vladi AP Vojvodini (pri`emw, kancelariy ~s. 39) na 13 g.

1. Dava {e soglasnosc na Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za prowkt “Dobudov d<lovnogo obwkta-klylqn< poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” u Novim Sadze u ul<ci Rumenacka draga na katasterskej parceli ~islo 2379/3 K. O. Novi Sad IV, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta IM “Matiwvi~” D.O.O. Rumenacka draga 86, Novi Sad 2. Obovyzuw {e no{itelq Prowkta `e: – prowkt vivedze u skladze zoz tehn<~nu dokumentacix i uslovijoh i miroh za|iti htori utverdzeli ovlasceni or}ani i or}anizaci< a dati su u prilogu Studi<; – obezpe~i usloviy i zaprovadzi miri za zoperanw, zmen{anw lwbo odklonqovanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok, htori u zmistu Studix, poglavw 8. “Opis miroh predvidzenih u cilx zoperany, zmen{any i, dze to mo`l<ve odklonqovanw ka`dogo zna~nwj{ogo vpl<vu na `ivotni {tredok”; – No{itelq prowkta mu{i obezpe~ic viver{ovanw programi nwprerivnogo provadzeny u skladze zoz va`acima predpisanymi htori definovani zoz poglavjom 9. “Programa provadzeny vpl<vu na `ivotni {tredok” i `e podatki dostati zoz monitorin}om doru~uw A}enci< za za|itu `ivotnogo {tredku, Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu i Gorodkej upravi za inspekcijski roboti – Oblasc inspekci< za za|itu `ivotnogo {tredku.

OBGRUNTOVANW No{itelq prowkta IM “Matiwvi~” D.O.O. Rumenacka draga 86, Novi Sad, podnwsol vimogu za davanw soglasnosci na Studix o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta “Dobudov d<lovnogo obwktaklylqn< poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” u Novim Sadze, u ul<ci Rumenacka draga, na katasterskej parceli ~islo 2379/3 K. O. Novi Sad IV, Gorod Novi Sad. Zoz prowktom predvidzeni dobudov d<lovnogo obwkta-klylqn<, dze {e novi obwkt zoz calu dlu`inu naslanyc na u` isnuxcu klylqnx rati~karoh zoz htoru buzde mac zawdn<cki tehnolo}ijnej lini<-spo< {e statkovi depo, rozrezaona i hladny~a. Planovani kapacitet u novim prowktu dnqovo 2250 falati {vinqoh i 500 falati pra{atoh. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok i Praviln<kom o postupku yvnogo uvida, prezentaci< i yvnej rozpravi, o studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 69/05), zaprovadzeni postupok precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok i obezpe~ene u~astvovanw zainteresovanih or}anoh i or}anizacijoh informovany a yk zainteresovanih or}anoh obvisceni MZ “Rumenka” i MZ “Robotn<cki”. U zakonskim terminw, htori predvidzeni za yvni uvid, Studiy o precenqovanx vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok bula vilo`ena u prostorijoh Gorodkej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku po 16. december 2013. roku. Pod ~as tirvany yvnogo uvida nw doru~eni dumany i zauvagi u pisanej formi na Studix o precenqovanx vpl<vu prowkta na `ivotni {tredok z boku zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci nw bulo vinw{eni dumany zainteresovanej yvnosci pod ~as prezentaci< i yvnej rozpravi htora otrimana 17. decembra 2013. roku co konstatovane u zapisn<ku ~silo VI-501-1252/13 od 17. decembra 2013. roku. Zoz ri{enqom o obrazovanx i menovanx predsidately i ~lenoh tehn<~nej komisi< za ocenu Studi< o preecnqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta “Dobudov d<lovnogo obwkta-klylqn< poverhnosci: Visoke pri`emw (VP)” u Novim Sadze, u ul<ci Rumenacka draga, na katasterskej parceli ~islo 2379/3 K. O. Novi Sad IV, Gorod Novi Sad, no{itely prowkta IM “Matiwvi~” D.O.O. Rumenacka draga 86, Novi Sad, ~islo VI-501-1252/13 od 25. decembra 2013. roku, obrazovana Tehn<~na komisiy za ocenu Studi<o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta, htora vipitala Studix o precenqovanx vpl<vu i posle zaprovadzenogo, zoz zakonom utverdzenogo postupka, o svowj roboti tomu or}anu doru~ela zvit ~islo VI-501-1252/13 od 30. decembra 2013. roku zoz ocenu poredmetnej Studi< o precenqovanx vpl<vu i predkladom `e {e na istu da soglasnosc. Zoz uvidom do kompletnej dokumentaci< , posle zaprovadzenogo postupku i zvitu tehn<~nej komisi< konstatovane `e Studiy zrobena u skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, Praviln<kom o zmistu studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 69/05) i Ri{enqom o odredzovanx obsygu i zmistu studi< ~islo VI-501-703/13 od 9. oktobra 2013. roku, htoru prinwsla Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu. Ked {e Prowkt vivedze u skladze zoz tehn<~nu dokumentacix, i ked {e vipo~itux {icki predvidzeni miri za zmen{anw lwbo zoperanw ~kodl<vih vpl<voh na `ivotni {tredok zoz to~ku 2. i 3. togo ri{eny, robotu obwkta zna~nwj{e zagro`i `ivotni {tredok. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Toto ri{enw konw~no u upravnim postupku. Prociv togo ri{eny no{itelq Prowkta mo`e poru{ac upravni spor pred Upravnim sudom u ~a{e od 30 dn< od dny primany ri{eny, a z ainteresovana yvnosc u ~a{e 30 dn< od dny obyvjovany obvisceny o prinw{enim ri{enx u sredstvoh yvnogo informovany.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta Podpriwmstvo “KODAR IN@ENWRIN]” DOO zoz Beo}radu, po ovlascenx No{itely prowkta “VIP MOBILE” doo, Mlade`skih bri}adoh 21, Novi Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta radio baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS2383_05NS_Novi_Sad_Sajlovo” u ul<ci XXIII, Sajlovo, na katasterskej parceli ~islo 9127/18, KO Novi Sad IV, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

13 Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku na osnovi ~lena 29. pasus 1. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<” ~islo 135/04 i 36/09), obyvxw

OBVISCENW o prinw{enim ri{enx `e nw potrebne precenqovanw vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan>ci mobilnej telefoni> “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” No{itelq prowkta “Telekom Serbiy” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta - baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32”, u ul<ci Mlade`ska 24, u Veterniku, na katasterskej parceli ~islo 1299/2, KO Veternik, Gorod Novi Sad. Posle zaprovadzenogo postupku, Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku dny 30. deecmbra 2013. roku prinwsla ri{enw ~islo VI-5011282/13, `e nw potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. Z cilqom obviscovany zainteresovanej yvnosci tekst ri{eny obyvxw {e u calosci: Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 10 pasus 4 i 6. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~s. 135/04 i 36/09) i ~lena 192 pasus 1 Zakona o ob|im upravnim postupku (“Slu`beni novini SRX” ~islo 33/97 i 31/01 i “Slu`beni gla{n<k RS” ~islo 30/10) i ~lena 11., 34. i 36. Odluki o Gorodskih upravoh Gorodu Novogo Sadu (“Slu`beni novini Gorodu Novogo Sadu”, ~islo 52/08, 55/09 i 11/10, 39/10 i 60/10), postupaxci po vimogi no{itely prowkta “TELEKOM SERBIY” a.d. Takovska 2, Beo}rad, za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” prino{i

RI[ENW 1. Utverdzuw {e `e za prowkt baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32”, u ul<ci Mlade`ska 24, u Veterniku, na katasterskej parceli ~islo 1299/2 KO Veternik, Gorod Novi Sad no{itely prowkta “Telekom Serbiy” a.d., Beo}rad, Takovska ~islo 2, nw potrebne precenqovanw vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok. 2. No{itelq prowkta {e obovyzuw `e obezpe~i periodi~ni vipitovany `ridla nejonizuxcogo zarjovany na lokaci< baznej stan<ci mobilnej teelfoni< “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” u skladze zoz Zakonom o za|iti od nejonizuxcogo zarjovany (“Slu`beni gla{n<k RS”, ~islo 36/09) i va`acima predpisanymi htori re}ulux totu oblasc i `e bi podatki dostati z monitorin}om doru~ovala A}enci< za za|itu `ivotnogo {tredku, Gorodskej upravi za inspekcijni roboti Gorodu Novogo Sadu – Oblasc inspekci< za za|itu `ivotnogo {tredku i Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.

OBGRUNTOVANW No{itelq Prowkta “Telekom Serbiy” a.d. Takovska 2, Beo}rad, podnwsol tomu or}anu vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu zastatogo stanu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32”, u ul<ci Mlade`ska 24, u Veterniku, na katasterskej parceli ~islo 1299/2, KO Veternik, Gorod Novi Sad. Prowkt vivedzeni i postavena trosektorna antenska sistema za obsygi GSM900 i GSM1800, a za obsyg UMTS {tirosektorna. Na antenskih no{a~oh postaveni panel anteni za GSM 900 tipa APX906515L zoz azimutami 20 stupn<, 120 stupn< i 240 stupn< respektivno po sektoroh a za GSM 1800 tipa APX186516L zoz azimutami 20 stupn<, 120 stupn< i 240 stupn< respektivno po sektorami. Za UMTS anteni tipa K742215 za per{i i drugi sektor, za treci K742219 zoz azimutami 20 stupn<, 100 stupn<, 170 stupn< i 255 stupn< respektivno po sektorami. Konfi}uraciy primodava~a baznej stan<ci za sistemu GSM 900 4+4+4 za GSM 1800 4+4+4 a konfi}uraciy primodava~a za UMTS 2+2+2+2. U skladze zoz Zakonom o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok, o podnw{enej vimogi obviscena yvnosc z ogla{ovanqom u sredstvoh yvnogo informovany i MZ “Veternik”. U zoz zakonom predpisanim terminw nw doru~eni dumany zainteresovanih or}anoh, or}anizacijoh i yvnosci. Zoz ~lenom 144. Zakona o planovanx i vibudovi (“S.G. RS” ~islo 72/09, 81/09, 64/10-Odluka US od 10. septembra 2010. roku i 24/11, 121/12 42/13-Odluka US i 50/13-Odluka US i 98/13 Odluka US) zoz htorim utverdzena okremna fajta obwktoh za htori nw potrebne obezpe~ovac akti kompetentnogo or}anu za vibudov, odnosno akt za okon~ovanw vibudovi, a medzi n<ma i no{a~e antenoh zoz antenami na postoycih budinkoh, dragoh, infrastrukturi i kontejneroh elektroneskej komunikaci<, yk i tipskih kabinetoh baznih stan<coh na odvituxcih no{a~oh, u skladze zoz dumanqom Ministerstva `ivotnogo {tredku, rudarstva i prostornogo planovany ~islo 353-02-01676/2011-02 od 12. xliy 2011. roku, ta no{itelq prowktu nwma obovyzku doru~ic vivod zoz urbanisti~nogo planu lwbo potverdzeni urbanisti~ni prowkt, odnosno akt o urbanisti~nih uslovijoh htori nw star{i od wdnogo roku yk an< idejne ri{enw, lwbo prowkt, lwbo vivod zoz idejnogo prowkta. Zoz uvidom do dokumentaci< htora doru~ena zoz vimogu, po zaprovadzenim postupku rozpatrany vimogi, tot or}an utverdzel `e {e prowkt nahodzi pod to~ku 12., podto~ku 13. – Telekomunikacijni obwkti mobilnej telefoni< (baznej radio stan<ci) L<stini II Uredbi o utverdzovanx L<stini prowktoh za htori obovyzne precenqovanw vpl<vu i L<stini prowktoh za htori mo` vimagac precenqovanw vpl<vu na `ivotni {tredok (“S.G. RS” ~islo 114/08). No{itelq prowkta prilo`el Fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci mobilnej telefoni“NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” ~islo zvitu 1810/13-271 AP, htoru virobela akreditovana Laboratoriy Instituta “Vatro}az” zoz Novogo Sadu. Zoz fahovu ocenu obterhovany `ivotnogo {tredku u lokalnej zoni baznej stan<ci za mobilnu telefonix “NS – VETERNIK – NS32, NSH32, NSU32” utverdzene `e toto `ridlo nw zoz svox robotu privedze po prekro~ovanw predpisanih gran<~nih vrednoscoh. Ked no{itelq prowkta postupi u skladze zoz usloviymi htori utverdzeni u to~ki 2. dispozitiva togo Ri{eny i ked {e vipo~itux Miri i usloviy za|iti `ivotnogo {tredku htori predvidzni zoz poglavjom 7.3. Fahovej oceni obterhovany `ivotnogo {tredku, robotu baznej stan<ci za mobilnu telefonix nw zna~nwj{e zagro`i `ivotnogo {tredku, odnosno urovenq elektroma}netnogo zarjovany budze u gran<coh do{lwbodzenogo. Na osnovi gore navedzenogo, ri{ene yk u dispozitive. Pouka o pravnim l<ku: Prociv togo ri{eny mo`e {e viyvic `alba Pokra<nskomu sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku u ~a{e 15 dn< od dny primany ri{eny, po tim or}anu. Zainteresovana yvnosc mo`e viyvic `albu prociv togo ri{eny u ~a{e 15 dn< od dny obyvjovany u sredstvoh yvnogo informovany, po tim or}anu.

Gorodska uprava za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu na osnovu ~lena 10. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04 i 36/09) obyvxw

OBVISCENW o podnw{enej vimogi za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl>vu na `ivotni {tredok prowkta No{itelq prowkta “TELENOR” d.o.o, Mlade`skih bri}adoh 90, Novi Beo}rad, podnwsol vimogu za odlu~ovanw o potrebi precenqovany vpl<vu na `ivotni {tredok prowkta baznej stan<ci mobilnej telefoni< “NS Banati~ 2” u ul<ci Pariskej komuni ~islo 29, u Novim Sadze, na katasterskej parceli ~islo 4946, K.O. Novi Sad I, Gorod Novi Sad. Podatki i dokumentacix zoz vimogi no{itely prowkta mo` vidzic u prostorijoh Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu, Ul<ca Rumenacka 110, Novi Sad, robotni dn< od 10 do 15 godzin. [icki zainteresovani, u ~a{e 10 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dac svojo dumanw u pisanej formi na adresu Gorodskej upravi za za|itu `ivotnogo {tredku Gorodu Novogo Sadu.


14

INFORMATOR

SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwli {e 40 `alosni dn> yk nas zohabel na{ suprug, ocec, d>do i prad>do

YNKO TAKA^ (1942–2013) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo ~uvax supruga Nada, dzivka Melaniy, sinove Vladimir i Mihajlo zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 8. ynuara 2014. roku napolnwli {e {ejsc me{aci yk vecej nw z nami na{ mili

DXRA ^IZMAR (1969–2013) z Ruskogo Kerestura Zanav{e budu `alovac i pametac jogo dobrotu jogo nina Naki~ova i ba~i Vlado, andy Mary i Vlado ^izmarovo Spo~ivaj u mire Bo`im!

BUDZEME PATRIC NA TV VOJVODINA 2

OSTATN< POZDRAV Dny 26. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel na{ mili suprug, ocec, d>do i prad>do

DXRA CAP narodzeni 13. VIII 1922. roku Pamytku na nqgo zanav{e budu ~uvac supruga Mariy, dzivki Slavka i Zlata i unuki zoz fameliymi NA ZDOGADOVANW Svojomu milomu sinovi i bratovi

OSTATN< POZDRAV Dny 3. ynuara 2014. roku nwspodzivano nas ohabel na{ mili suprug, {vekor, d>do i prad>do

17. YNUAR 2014.

OSTATN< POZDRAV Dny 3. ynuara 2014. roku zanav{e nas zohabela na{a mila mac, {vekra, baba i prababa

PAVA VISLAVSKI narodzena Pastovn>cki (1925–2014) z Dxrdqova

ONUFRI ]UBA[ (1929–2014) z Dxrdqova

Jogo dobrotu, lxbov i pamytki u svo>h {ercoh vi~no budu ~uvac supruga Amala, nwvesta Mar~a, unuki May i Nata{a zoz mu`ami i praunu~ata Darko, Filip, I}or i Yna

Pamytku na wj lxbov i dobrotu naviki budu ~uvac u svo>h {ercoh: dzivka Mar~a i `ec Vlada Lendwrovo, unuka Tany zoz suprugom Ynkom Papovim, unuk Miroslav i praunuki: Olivera, Ser}ej, Ivan i Marta Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 8. ynuara 2014. roku napolnwli {e {ejsc me{aci yk nas zanav{e ohabel na{ mili bratnyk

OSTATN< POZDRAV Dny 3. ynuara 2014 roku zanav{e nas zohabela na{a {vekra, baba i prababa

DXRA ^IZMAR (1969–2013) z Ruskogo Kerestura DXROVI ^IZMAROVI (1969–2013) z Ruskogo Kerestura Zoz velqkim bolqom i `alqom pamytku na nqgo ~uvax mac Natala i {estra Zdenka zoz famelix Spo~ivaj u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 12. ynuara 2014. roku napolnwl {e wden rok yk nas zohabela na{a mila mac, {vekra i baba

TV MA]AZIN

Pamytku na jogo podobu, lxbov i dobrotu vi~no budu ~uvac u svo>h {ercoh bratnyci: Mirko zoz famelix, Sa{o zoz famelix, Lxbo zoz famelix, Kimo i Mi`o ^izmarovo, {estrin>ci Slava Ko~i{ova zoz famelix, Lxbica Duda{ova zoz famelix i Jolanda D`ud`arova zoz famelix Naj spo~iva u mire Bo`im! SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 29. decembra 2013. roku napolnwli {e dva smutni roki yk nas zanav{e zohabela na{a mila supruga, mac, baba i prababa

SMUTNE ZDOGADOVANW Pre{li 10 roki yk nw z nami na{ mili suprug, ocec, {vekor, d>do i prad>do

PAVA VISLAVSKI narodzena Pastovn>cki (1925–2014) z Dxrdqova Pamytku na wj lxbov i dobrotu naviki budu ~uvac u svo>h {ercoh: nwvesta Melana, unuk Vlada zoz suprugu Zlatu, praunuki: Tiyna i Alqo{a Vislavskovo zoz Petrovaradinu Vi~na wj pamyt! SMUTNE ZDOGADOVANW Napolnwl {e wden `alosni rok yk nas zanav{e zohabela i po{la do vi~nosci na{a mila

Nwdzely 19. ynuar 2014. roku na 20 godzin – Ozna~ovanw Dny Rusnacoh po na{ih mestoh; – Polqoprivreda: o ribarstve; – Najnov{a kn<`ka Xliyna Tama{a na serbskim yziku.

NATALIY HOMA (1929–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax sin Vlado, nwvesta Senka i unuki Nata{a i Aleksandar Spo~ivajce u mire Bo`im!

*DZE CO BUDZE* BAL U NOVIM SADZE Na sobotu 8. februara 2014. roku u prostorijoh Ruskogo kulturnogo centru Jovana Suboti~a 8, Novi Sad budze otrimani Ruski bal. Budu grac gudaci na ~olw zoz Vladimirom Siv~om. Uhodn<ca zoz ve~eru 800 din. Zainteresovani {e mo`u yvic na telefoni 021/529-626, 064/2580818 i 064/1669896. ***

PRESLAVA DNY RUSNACOH U NOVIM SADZE Na piytok, 17. ynuara 2014. roku u prostorijoh RKC, Jovana Suboti~a 8 na 19 godzin budze or}anizovana preslava {veta Rusnacoh u Novim Sadze. Z tej nagodi budze vistava podobovih robotoh Nata{i Maka< Mudroh i prigodna kulturno-umetn<ckej programa. Na preslavu povolani predstavitelw lokalnej samoupravi gorodu Novogo Sadu, Nacionalnogo sovitu Rusnacoh, ruskih institucijoh i zdru`enqoh priytelw dru`tva i {icki zainteresovani. ***

PREDAVANW KN<@KOH NVU “RUSKE SLOVO”

MA]DALENA [EPINSKI (1926–2011) z Ruskogo Kerestura Wj mila podoba i dobrota ostanx vi~no u na{ih {ercoh. O`alosceni suprug Xlin i dzivki Gena i Nata zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

JOV]EN SABADO[ (1927–2004) z Ruskogo Kerestura Dzekuwme mu za jogo lxbov, |irosc i dobrotu. Jogo najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 12. ynuara 2014. roku napol- Dny 22. ynuara 2014. roku nanwli {e 15 smutni roki yk nas zo- polny {e 15 smutni roki yk nas habela na{a mila mac, baba i zohabel na{ mili ocec, d>do i prababa prad>do

LEONA GAJDUK JOV]EN GAJDUK narodzena Homa (1925–1999) (1928–1999) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na n>h ~uvax <h najmil{i i {icka rodzina Spo~ivajce u mire Bo`im!

MARIY MIKITA narodzena Barna (1924–2013) z Ruskogo Kerestura

Pamytku na wj milu podobu i dobrotu u svo>h {ercoh naviki ~uvax Wj najmil{i Spo~ivajce u mire Bo`im SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 17. ynuara 2014. roku napolnwl {e wden rok yk nas zanav{e zohabel na{ mili ocec, {vekor, d>do i brat

JOAKIM PLAN^AK (1940–2013) z Ruskogo Kerestura Zoz lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax dzivka Mar~a, sin Vladko, nwvesta Slavka, unuka Daniwlka i {estri Melanka i Mar~a zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 17. ynuara 2014. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas zohabel na{ mili ocec, d>do i prad>do

Napolny {e 20 roki yk nas zohabela na{a mila mac, baba i prababa

Napolny {e 38 roki yk nas zohabel na{ mili brat i ba~i

Na sobotu 18. ynuara 2014. roku u Novim Orahove budze otrimana Centralna {veto~nosc ozna~ovany Nacionalnogo {veta Rusnacoh u Republiki Serbi<. Na manifestaci< u prostorijoh KUD “Petro Kuzmyk” Ynko Ki{ budze predavac najnov{i kn<`ki NVU “Ruske slovo” i drugi vidany na ruskim yziku.

YNKO DXRKO (1923–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo u svo>h {ercoh ~uvax nwvesta Sena i unuki Slavko i Sony zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, na osnovi ~lena 14. Zakona o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok (“Slu`beni gla{n<k Republiki Serbi<”, ~islo 135/04) obyvxw

OBVISCENW o prino{enx ri{eny o obsygu i zmistu studi> o precenqovanx vpl>vu na `ivotni {tredok Pokra<nski sekretariyt za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, dny 30. 12. 2013. roku, prinwsol ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za PROWKTA Kompleks po{oreny za produkcix baznih olwjoh – rekonstrukcix ~asci isnuxcih po{orenqoh (U-100 atmosferskih destilacijoh i U-200 vakuum destilaciy) i vibudov novih po{orenqoh (HDT – po{orenw za gidropre~iscovanw, HDW/HF – po{orenw za gidroparafinacix i gidrogini{in}, ARU – po{orenw za aminsko ~iscenw }azoh od sumpor vodonika, SWS – po{orenw za obrobok sulfidnih vodoh i kva{nih baklqoh) na kp. 2555/14 KO Novi Sad III. No{itelq prowkta NIS a.d. Novi Sad, Blok Prerada zoz Novogo Sadu, ul<ca Narodnogo fronta ~s. 12. Ri{enw o obsygu i zmistu Studi< o precenqovanx vpl<vu na `ivotni {tredok za predmetni prowkt mo`dostac na uvid robotnima dnymi od 10 do 14 g u prostorijoh Pokra<nskogo sekretariytu za urbanizem, budovatelqstvo i za|itu `ivotnogo {tredku, Bulevar Mihajla Pupina 16, Novi Sad (pri`emw, kancelariy ~s. 39). Zainteresovana yvnosc u ~a{e od 15 dn< od dny obyvjovany togo obvisceny, mo`u dostavic svojo dumanw u pisanej formi na adresu Sekretariytu.

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 17. ynuara 2014. roku napolnwl {e wden `alosni rok yk nas zohabel na{ mili {vekor, d>do i prad>do

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 10. ynuara 2014. roku napolnwli {e 14 barz ~e`ki i `alosni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili i wdini sin

YNKO DXRKO (1923–2013)

YKIM DXRKO (1945–1976)

GELENA DXRKO (1926–1994) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom ~uvame pamytku na n>h u svo>h {ercoh. Dzivka i {estra Mary Ivanova zoz famelix Dzivka i {estra Irina Bru}o{ova zoz famelix Spo~ivajce u mire Bo`im!

JOAKIM D@UD@AR – Y{o (1960–2000) z Ruskogo Kerestura Mili sinu, roki prehodza a bolq u na{ih {ercoh naviki ostava. Tvox milu podobu, lxbov i dobrotu n>}da nw zabudzeme. O`alosceni mac Gelena i ocec Vladimir Spo~ivaj u mire Bo`im!


17. YNUAR 2014.

15

INFORMATOR

OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku preselwl {e do vi~nosci na{ mili suprug i ocec

MIKOLA VISLAVSKI z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom budzeme ~uvac pamytku na ka`du hvilqku `ivota. Zanav{e ostanw{ `ic u na{ih {ercoh i dumkoh. Dzekuwme {ickim co go buli viprovadzic na jogo ostatnx dragu. Fameliy Vislavski Spo~ivaj u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel na{ mili {ov}or

OSTATN< POZDRAV Dny 2. ynuara 2014. roku preselwl {e do vi~nosci moj suprug

OSTATN< POZDRAV Dny 24. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel na{ mili suprug, ba~i i d>do

OSTATN< POZDRAV Dny 1. ynuara 2014. roku, do} {e {icki lxdze radovali novomu roku, nas nwspodzivano i zanav{e zohabel na{ mili suprug, ocec i d>do

MIHAJLO GARDI (1936–2013) z Ruskogo Kerestura VLADIMIR GERBUT (1938–2014) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo budze ~uvac supruga Melana Spo~ivaj u mire Bo`im!

Jogo milu podobu naviki budzeme no{ic u na{ih {ercoh. O`alosceni supruga Kseniy i wj dzeci Zdenka, Nikola i Dayna Racovo i Terezka, Zlato, Valentina i Lidiy Duda{ovo zoz Kanadi Spo~ivaj u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV Dny 2. ynuara 2014. roku zanav{e prestalo durkac {erco na{ogo oca i d>da

OSTATN< POZDRAV Dny 2. ynuara 2014. roku zanav{e nas zohabel i po{ol do vi~nosci na{ ocec, d>do i prad>do

OSTATN< POZDRAV Dny 2. ynuara 2014. roku zanav{e prestalo durkac {erco na{ogo oca i d>da

DXRA NADQ – Mitqov (22. VII 1958 – 1. I 2014) z Ruskogo Kerestura MIKOLA VISLAVSKI (1951–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku vi~no ~uvax u svo>h {ercoh Miron i Melana Racovo zoz dzecmi Vladom i @elqkom i nwvestami Slavku i Mar~u zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel na{ mili kum

MIKOLA VISLAVSKI (1951–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na Tebe ~uvax kumovo Racovo Jov}en i Mary zoz sinom Slavkom, nwvestu Nadu, dzivku Tanx, `ecom Brankom i unukami Darkom, Nikolom, Dunx i Ynikom Spo~ivaj u mire Bo`im!

VLADIMIR GERBUT (1938–2014) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo zanav{e budu ~uvac sin Ynko zoz suprugu Anu i unuki Josipa i Matej zoz Kanadi Spo~ivajce u mire Bo`im!

VLADIMIR GERBUT (1938–2014) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo zanav{e budu ~uvac sin Vlado zoz suprugu Natalix, unuka Wlena zoz suprugom Ynkom, unuk Slavko i praunuk Aleksa Spo~ivajce u mire Bo`im!

VLADIMIR GERBUT (1938–2014) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nqgo zanav{e budu ~uvac dzivka Terezka zoz suprugom Dzvonom i unuki Sa{ka i Tomas Spo~ivajce u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV Dny 23. decembra 2013. roku zanav{e nas zohabel i preselwl {e do vi~nosci

OSTATN< POZDRAV Dny 2. ynuara 2014. roku prestalo durkac {erco na{ogo milogo oca, d>da i prad>da

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 8. ynuara 2014. roku napolnwli {e 40 `alosni dn> yk nas zohabela na{a mila mac i baba

MIKOLA VISLAVSKI (1951–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nqgo ~uvax nina Leona ^izmarova z Kuli, Slavka i Sa{a zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 18. ynuara 2014. roku napolny {e {ejsc smutni me{aci yk nas zohabela na{a mila supruga, mac, baba i prababa

AMALIY KANXH narodzena Duda{ (1938–2013) z Ruskogo Kerestura

^e`ko prilapic `e mu{ime predlu`ic `ivot bez na{ogo lxbenogo i vrednogo starately, bez jogo si}urnej ruki htora nas vodzela prez `ivot. Ostali nam lwm krasni pamytki na zawdn>cki `ivot i lxbov htoru nam nwsebi~no daroval. Zanav{e o`alosceni: supruga Gelenka, dzivka Vesna zoz zaru~n>kom Deynom, dzivka Nata{a zoz suprugom Yroslavom i unuki Ivan i Daniwl Fejdijovo Spo~ivaj u mire Bo`im! OSTATN< POZDRAV Milomu sinovi i bratovi htori nas nwspodzivano i zanav{e zohabel u 56-tim roku `ivota

DXRA NADQ – Mitqov (22. VII 1958 – 1. I 2014) z Ruskogo Kerestura VLADIMIR GERBUT (1938–2014) z Ruskogo Kerestura O`alosceni dzivka Mariy zoz suprugom, dzecmi i unukami Spo~ivajce u mire Bo`im!

IRINA NADQ (1936–2013) z Ruskogo Kerestura Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax dzivka Slavka, `ec Slavo i unuki @elqko i Nena Spo~ivajce u mire Bo`im!

OSTATN< POZDRAV Dny 1. ynuara 2014. roku nwspodzivano i zanav{e nas zohabel na{ mili

Mili sinu i bratu, yk zme godni `ic bez tebe, tvowj lxbovi i potrimovki? ^ekame stretnuce zoz tobu u vi~nosci. Zanav{e o`alosceni rodi~i: mac Natala i ocec Vladimir i brat Elemir zoz suprugu Olenku i dzivku Tanx Spo~ivaj u mire Bo`im!

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 26. decembra 2013. roku napolnwl {e `alosni rok yk nas zanav{e zohabel na{ mili sin, brat i ba~i

DXRA NADQ – Mitqov (1958–2014) z Ruskogo Kerestura

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na nx ~uvax suprug Ykim, dzivki Natka i Olenka zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im!

Pamytku na jogo lxbov i dobrotu naviki budu ~uvac ba~i Mihal i andy Mary Mitqovo i {estrin>ci Wlka i Olenka zoz fameliymi Spo~ivaj u mire Bo`im! NA ZDOGADOVANW Dny 18. ynuara 2014. roku napolny {e sedem roki yk nas zohabela na{a mila supruga, mac, baba i prababa

ZDOGADOVANW

Na Oleyrovih supruga i sina

DXRA KREN<CKI (1965–2012) z Ruskogo Kerestura

YNKO (1928–1994)

ROMKO (1954–1991)

FEMA BODVA< (1944–2007) z Ruskogo Kerestura Pamytku na nx ~uvax suprug Lxbomir, sin Slavko, dzivka Tany, nwvesta Nata, `ec Josip, unuki May, Andrej, Ser}ej i Vany zoz Vesnu i dzecmi Spo~ivaj u mire Bo`im!

Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na jogo podobu i dobrotu vi~no ~uvax u svo>h {ercoh ocec Ykim, mac Irina, {estra Zlatka i wj dzeci Sa{o zoz suprugu Sanx i dzecmi Mineu i Saru, May zoz suprugom Bobanom i Kimo Spo~ivaj u mire Bo`im!

NA ZDOGADOVANW Dny 15. ynuara 2014. roku napolnwli {e osem smutni roki yk nas zanav{e zohabela na{a mila supruga, mac i baba

NA ZDOGADOVANW Dny 13. ynuara 2014. roku napolnwli {e 25 roki od {merci na{ej milej i nwpre`alwnej maceri, {vekri, babi i prababi

SMUTNE ZDOGADOVANW Dny 2. ynuara napolnwli {e 12 smutni roki yk nas zanav{e zohabel na{ mili ocec i d>do

LEONA KI[ narodzena Sabo z Ruskogo Kerestura Pamytku na wj lxbov i dobrotu vi~no ~uvax suprug Ynko, sin Mihal, sin Ynko zoz suprugu Ksenix i unuki Bla`enka i Vanesa Spo~ivaj u mire Bo`im!

IRINA RIMAR narodzena Ki{petqo (1934–1989) z Ruskogo Kerestura O`alosceni dzivka Mariy zoz mu`om Mihalom, sin Slavko i dzivka Kseniy zoz mu`om Silvom, yk i unuki i praunuki Spo~ivajce u mire Bo`im!

XLIN KI[XGAS (1930–2002) z Kocura ^as prehodzi, alw mi Vas n>}da nw zabudzeme. Z lxbovu i po~itovanqom pamytku na Vas vi~no budu ~uvac dzivki Nataliy i Amaliy zoz fameliymi Spo~ivajce u mire Bo`im!

z Ruskogo Kerestura Mili na{o, ~as htori pre{ol prez dvacec i dvacec tri roki preprovadzeni z Vami, go~ zme ostali nwvelqki bez Vas, n>}da nw viblydnx u na{ih {ercoh. Buli sce {vetlosc u na{im `ivotu, htora nam budze o{vicovac dragu prez cali `ivot – Tato na{ mili i D>du. Va{o najmil{i supruga i mac Irina, sin Vladimir zoz suprugu Marinu i dzivo~kami Valentinu i Nikolinu, dzivka Nata{a Vuksan zoz suprugom Zoranom i sinom Andreom Spo~ivajce u mire Bo`im!


ROZVAGA

16

HOBE

ЗОЗ РУСКО СЛОВСКЕЙ РОБОТНЇ

17. YNUAR 2013.

STUPEL 2014. ROK

PRE[LI VELQKI [VETA, OZNOVA DO ROBOTI

VI[OL RUSKI HRISTIYNSKI KALENDAR ZA 2014. ROK Видрукована najpopularnwj{a i najtira`nwj{a ruska kn<`ka – RU SKI HRI STIYNSKI KA LENDAR 2014. I togo roku von zawdn<cke vi danw NVU “Ru ske slovo” i Hristiynskogo ~asopisu “Dzvoni”. Obsyg ma kolo 260 boki, {icki boki u farbi, tak `e mo` povesc `e Kalendar pravi ruski suvenir. Cena kn<`ki 500 dinari. У Календаре маме статї о 1700рочнїци Миланского едикту, статю о преслави 250-рочнїци приселєна Руснацох до Коцура, як и о 260-рочнїци образованя при Руснацох. Календар приноши напис о потреби твореня руского архиву, як и есей о медиокритетским духу хтори гамує пременки у култури. Потим даскельо тексти о нашей прешлосци, зоз польопривреди, о активносцох младих у року за нами, о спорту, а нашо писателє обявюю свойо литературни и гумористични прилоги.

re{ol `imski odpo~ivok i {kolyrom, alw i star{im. Slavelo {e wden i drugi Kra~un, Novi rok po starim i po novim kalendare. Dzeci dostali lakotki od Mikolay i od D<da Mraza. [n<gu nw bulo, ta {e dzeci nw sankali. Bula, u stvari, u Ruskim kulturnim centre u Novim Sadze “Pahulqka”. Na nwj nastupeli dzeci co hodza na godzini ruskogo yzika. D<do Mraz bul i u “Ruskim slove”. Ostalo nam i|e preslavic Dzenq Rusnacoh, a vec – do roboti. M. S.

P

ОБИЧАЇ ЧУВАЮ И СТАРИ И МЛАДИ

КОЦУРСКИ ЛЕҐИНЄ КОЛЯДОВАЛИ И ЗА ДУНАЙОМ Даскельо леґинє зоз Коцура зоз своїм колядованьом возвелїчали вилїйов вечар у своїх пайташкох у Руским Керестуре. Ишло им, та ходзели по шпиваню и на Вилїю у Коцуре, а вец, на перши дзень Крачуна ше зобрали, та гайд, по истей роботи и до Нового Саду. Пребегли по мосце на Дунаю и становели ше у Петроварадину, у Римарових. Кед там, у пайташа, Желько почал розцаговац гармонику, а Адриян, Александар, Борис и Михаїл зашпивали „Пречистая Дїва...” и „Вифлеєми новина...”, домашнї ше так зворушели, же себе од радосци нє могли найсц места.

Послали шпивачох и до сушеда, до Еделинскийових, бо знали як и вони дзбаю, як потримую нашо културни манифестациї. Анї вони нєпреповедзену радосц нє сцели охабиц лєм у своїм обисцу, та такой леґиньох послали до своїх сушедових, до Молнарових, най и їм повинчую Крачун. Возбудзени бачи и андя Еделинскийово гваря же дас трицец роки нє мали таких шпивачох. А возбудзени хлапци ше нє могли начудовац як их крашнє прияли нєпознати, алє нашо людзе, Руснаци, читаче нашей новинки и парохиянє грекокатолїцкей церкви у Новим Садзе. М. Р.

K RI@ALQKA

Kalendar mo` kupic u NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze, pri zastupn<koh “Ruskogo slova”. U Ruskim Keresture u dopisovatelqstve i pri Darinki Var}ovej (Partizanska 34, 025/703904); u Kocure pri Zdenki Fejsovej (Dxri Bilqn< 11 b, 021/727-103); u Dxrdqove pri Ykimovi Gardijovi (Nikoli Tesli 51, 021/838-216); u Verba{e pri Mironovi Nyradijovi (Siv~ Jov}ena 86, 064/120-2607); u Novim Sadze pri Ynkovi Ki{ovi (021/641-6537 i 064/218-70-86); u Novim Orahove pri Lxbomirovi Racovi (Ruski dom, 024/723-584); u Ba~kej Topol< pri Nikoli Se}edijovi (065/64-785-27); u Kuli pri Elemirovi Mudrogo (Blok 6/a, 025/721-404); u [idze (Berkasovo, Ba~inci, Biki~ Dol) pri Владимирови Гарвильчакови (062/440-974) у Петровцох, пri @elqkovi Gargajovi (Mati< ]ubca 1, 99386-32-554-152).

Direktorka MARTICA TAMA[ *** Odvi~atelqni redaktor dr BORIS VAR]A

ГОРИЗОНТАЛНО: 1. Кратка приповедка у хторей главну улогу маю углавним животинї приказани зоз людскима прикметами; 6. Фаховец хтори виправя рукописи пред обявйованьом; 7. Скакач у шаху; 8. Здруженє войводянских економистох, скр.; 9. Руска матка, скр; 11. Новинар, приповедач, баснописатель, орґанизатор селєня Керестурцох до Орахова (1922–1987), на сли1 2 3 4 5 ки; 16. Еxecutive orders, скр.; 17. Город у Израїлу; 18. Келвин; 19. Авто ознака за Кикинду; 20. Национални 6 театер, скр.; 21. Вояк хтори нє закончел воєну обуку; 24. Нота, 7 8 9 10 скр.; 25. Олимпийни комитет, скр.; 26. Билорусия, скр; 27. За11 12 13 14 15 ход; 28. Авто ознака за Панчево; 29. Лєбо; 31. Гора при Беоґраду; 34. Беоґрадски водовод, скр.; 35. Будуци час, ґрам; 36. Други, за16 17 18 19 старено; 38. Иницияли Иринея Гудака; 39. Иницияли учителя и писателя Олеяра 20 21 22 23 24 (1914–1998); 40. Вик. 25

29

Ƈ

Ƈ Ƈ

Ƈ Ƈ Ƈ

Ƈ

РИШЕНЄ KRI@ALQKI ZOZ 51-52. ^ISLA: 1. Царица; 7. Перина; 8. С; 9. ПЕ; 10. ДА; 11. ДКП; 13. Парняк; 16. К; 17. ОЕР; 19. Евфемия Гарди; 22. РУЕ; 23. А; 24. Ґ; 25. КАА; 26. УРБ; 27. Ту; 28. В; 29. ҐР; 31. Н; 32. Ташка; 35. Азот; 37. Б; 38. КО; 39. РУР; 41. Ґ; 42. Копа; 44. ХЕМ; 46. Вандал.

Ƈ

Ƈ

26

30

Ƈ Ƈ

34

Ƈ 36

37

39

31

27

32

33

35

Ƈ Ƈ

Ƈ

38

40

28

ВЕРТИКАЛНО: 1. Без фарби; 2. Технїка у мальованю; 3. Скрацене швидке писанє, узкопис, краткопис, швидкопис; 4. Процивни злучнїк; 5. Иронїчни скр.; 6. Литра; 7. Сименс, електрична преводлївосц; 9. Рукометни клуб; 10. Часопис за младих хтори видава НВУ Руске слово”; 11. Скошена и висхнута трава; 12. ” Єден витамин – токоферол; 13. Число; 14. Штварти припадок; 15. Оцова, лєбо мацерова шестра; 22. Реомир; 23. Тона; 28. Два предмети, лєбо особи; 30. Иницияли французкей ґлумици, шпивачки, манекенки и активисткинї за защиту животиньох, Бардо (1934); 32. Визуални ушорйовач, скр.; 33. Лєшик, гай; 37. Кирилски транскрипт ознаки за нобелиюм (NО).

* “RUSKE SLOVO” – glasn<k po ruski * Vihodzi ka`dogo piytku * Snovatelq Nacionalni sovit ruskej nacionalnej men{ini * Vidava NVU “Ruske slovo” u Novim Sadze * Per{e ~islo vi{lo 15. xniy 1945. roku u Ruskim Keresture * Adresa: NVU “Ruske slovo”, Bulevar o{lwbodzeny 81/7, 21000 Novi Sad * Redakciy: zamen<k odvi~atelqnogo redaktora – Mihal Simunovi~; redaktore/ki – Dxra Vina>, Miron Gornyk-Kuhar, Mihajlo Zazulyk, Aleksandar Palan~anin, Olena Plan~ak-Saka~, Slavica Fejsa; novinare/ki – Mariy Afi~, Silvester Dorokhazi, Vladimir D>tko, May Zazulyk, Gelena Papu}a, Ivan Sabado{ * Yzi~na redaktorka – Bla`enka Homa-Cvetkovi~ * Lektorka – Ysmina Dxran>n * Podobovi redaktor – Lxbomir Sopka * Tehn<~na redaktorka – Lxpka Cve>~; kompxterski obrobok – Veronika Vuy~i~, Mariy Gudak, Tany Salonta> * Te le fo ni: 021/6613-697, 021/6624-708, 021/6623-076; 021/6621-433 * Te le faks 021/528-083 * Predplata za cali rok: u `emi 1 500 dinari, a u ino`emstve 100 evra * @iro-rahunok u Banca Intesa 160-923244-82 * Devizni rahunok Raiffeisen BANK a.d. Beograd 26 5100000002458904 * Rukopisi {e nw vraca * Drukuw “Dnevnik” Goldin} Novi Sad * E-mail: ruske@EUnet.rs * Web site: www.ruskeslovo.com *YU ISSN 0350-4603 * COBISS SR-ID 15915778 * Drukovani tira` 2 300 *

Ruske 02 03 3359 3360  
Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you