ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИБОРАМИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2012

КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ 04071 м. Київ-071, а/с 56

тел./факс: (044) 425-37-20; 425-23-01 E- mail: cvu@cvu.kiev.ua; http:\\www.cvu.org.ua

ПІДСУМКОВИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИБОРАМИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ 2012 РОКУ Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» (КВУ) – діє з 1994 року і займається моніторингом виборчих кампаній в Україні. Осередки КВУ працюють у всіх регіонах країни. Комітет виборців України є одним із засновників Європейської мережі виборчих моніторингових організацій (ENEMO) Протягом травня-жовтня 2012 року КВУ у всіх округах проводив довготермінове спостереження за кожним етапом підготовки та перебігу виборчої кампанії на чергових виборах народних депутатів України.

28 жовтня, в день виборів на дільницях працювало 6500 спостерігачів КВУ. Даний звіт підготовлений підсумками довго- та короткотермінового спостереження Комітетом виборців України.

ВИСНОВКИ Вибори народних депутатів України 2012 року загалом пройшли з порушенням стандартів чесних і демократичних виборів. При цьому вони стали найбільш проблемними загальнонаціональними виборами з 2004 року. Найбільш проблемними етапами виборчого процесу стали: • передвиборна агітація, яка супроводжувалась підкупом та застосуванням адмінресурсу; • формування виборчих комісій; • встановлення підсумків голосування в одномандатних округах. Однак проблеми фіксувались і на інших стадіях виборчого процесу, а також до його офіційного початку. Законодавча база дозволяла провести чесні і прозорі вибори, хоча і містила низку суттєвих недоліків. Чергові вибори народних депутатів України вже вкотре проводились на основі Закону, який був прийнятий парламентом менш ніж за рік до виборів. Визнання деяких положень цього Закону неконституційними, прийняття парламентом Закону „Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України” менш ніж за місяць до початку виборчого процесу, а також перегляд окремих важливих виборчих правил (наприклад, в частині порядку проведення

жеребкування щодо кандидатур до складу окружних та дільничних виборчих комісій, процедури зміни місця голосування без зміни виборчої адреси тощо) не сприяли утвердженню принципу стабільності виборчого законодавства. У Законі „Про вибори народних депутатів України” не знайшла відображення переважна більшість рекомендацій Венеціанської комісії, БДІПЛ/ОБСЄ та інших міжнародних організацій, висловлених за результатами попередніх виборів, а також за результатами аналізу законопроекту „Про вибори народних депутатів України” на етапі його підготовки Міністерством юстиції України Зокрема, були не враховані рекомендації, що стосувалися: • визначення критеріїв утворення виборчих округів; • обмеження можливості заміни членів комісій іншими особами від суб’єктів подання кандидатур до складу комісій; • регулювання передвиборної агітації; • підвищення рівня прозорості фінансування виборчої кампанії; • підстав для визнання голосування та результатів виборів недійсними; Неврахування цих рекомендацій, а також наявність у Законі інших прогалин та недоліків, зумовили виникнення низки проблем у його застосуванні на практиці. Серед таких недоліків – відсутність представництва окремих партій та кандидатів у складі комісій, зловживання адміністративним ресурсом, часті зміни у складі ОВК та ДВК, порушення при встановленні підсумків голосування в одномандатних виборчих округах. Ключову роль в адмініструванні виборчого процесу відіграла ЦВК, в той час як діяльність інших держаних органів в частині забезпечення проведення виборів у відповідності до міжнародних стандартів була досить пасивною. ЦВК загалом здійснювала свою діяльність прозоро. Щоправда, колегіальність та прозорість в роботі Комісії було послаблено практикою попереднього обговорення питань, віднесених до компетенції ЦВК, на закритих нарадах, а також практикою територіальної спеціалізації членів ЦВК з підготовки тих чи інших питань до розгляду Комісії. Місцеві органи влади у багатьох випадках вжили необхідних заходів для належної організації виборчого процесу, однак в загальнонаціональному масштабі діяльності цих органів бракувало системності та єдності підходів до визначення пріоритетів у забезпеченні належної організації виборчого процесу. КВУ відмічає пасивність правоохоронних органів (МВС, СБУ, ГПУ) у реагуванні на інформацію про порушення, а також випадки незаконного втручання у виборчий процес, особливо під час підрахунку голосів. Утворення виборчих округів здійснювалось без проведення публічних консультацій з потенційно зацікавленими суб’єктами. При цьому у ряді випадків необґрунтовано було порушено принцип неперервності їхніх меж; у багатьох випадках округи утворювались без урахування адміністративно-територіального устрою України (при цьому у 6 випадках між декількома округами було поділено навіть території сільських та селищних рад), а також місць компактного проживання національних меншин.

Конфігурація окремих округів була сприятливою для балотування окремих кандидатів, які розпочали агітаційну діяльність задовго до початку виборчого процесу. Це ставить під сумнів відсутність політичних впливів на процес утворення округів. Значна частина проблем, пов’язаних з утворенням виборчих дільниць, була зумовлена недоліками Закону „Про вибори народних депутатів України”. ЦВК всупереч Закону було звужено перелік спеціальних виборчих дільниць, які мали утворюватись на постійній основі. В результаті недоліків Закону та визначеного ЦВК порядку утворення дільниць на постійній основі в окремих місцях тимчасового перебування громадян тимчасові спеціальні дільниці не було утворено взагалі, тоді як в деяких місцях тимчасового перебування громадян (наприклад, санаторіях, дитячих лікарнях тощо) утворення дільниць не було достатньо обґрунтованим. Перелік виборчих дільниць на постійній основі неодноразово змінювався ЦВК, що могло ускладнити організацію голосування виборців. Висування кандидатів у депутати на виборах здійснювалось недостатньо прозоро, супроводжувалось міжпартійними та внутрішньопартійними конфліктами, позиціонуванням політично афілійованих кандидатів в якості незалежних. Досить поширеними були випадки висування в одномандатних округах кандидатів„двійників”, які мали перебрати на свою підтримку частину голосів основних кандидатів. Реєстрація кандидатів у депутати була проведена ЦВК у встановлений Законом „Про вибори народних депутатів України” строк. Загалом, суттєвих порушень виборчого законодавства при проведенні реєстрації кандидатів у депутати зафіксовано не було. Основною проблемою на етапі реєстрації кандидатів стало неоднозначне тлумачення положень Закону „Про вибори народних депутатів України” в частині строку постійного проживання на території України як підстави реалізації пасивного виборчого права. Підстави для відмови у реєстрації кандидатів ЦВК тлумачила розширено, що призвело до численних випадків відмов у реєстрації кандидатів. У той же час, потенційні суб’єкти виборчого процесу мали достатні можливості для захисту свого права на реєстрацію у судовому порядку. Однією з важливих проблем парламентських виборів 2012 року стало усунення окремих опозиційних лідерів з участі у виборчих перегонах. Негативний вплив на організацію голосування мали численні випадки масових відмов кандидатів від балотування, а також скасування однією з партій рішення про висування своїх кандидатів, які мали місце протягом вересня – жовтня 2012 року. Скасування реєстрації кандидатів на зазначених підставах призвело до необхідності передруку виборчих бюлетенів для багатьох округів, а також використання штампу „Вибув” для внесення змін до виборчих бюлетенів. Недоліки Закону та визначених ЦВК процедур проведення жеребкування щодо кандидатур до складу окружних та дільничних комісій породили ряд проблем у формуванні ОВК та ДВК, зокрема надмірне представництво у складі комісій маловідомих партій та партій, які висунули кандидатів лише у декількох одномандатних округах, відсутність представництва у складі комісій партій та кандидатів, які мали високі шанси на обрання, потрапляння до складу комісій осіб без належного досвіду в питаннях організації виборчого процесу, частих змін у складі комісій (у тому числі безпосередньо перед днем голосування та після проведення голосування).

Формування ДВК супроводжувалось численними випадками зловживань – навмисним недопуском окремих суб’єктів виборчого процесу до подання кандидатур до складу ДВК, порушенням строків проведення жеребкувань та утворення ДВК, проведенням жеребкувань у спосіб, який дозволяв обрати заздалегідь визначені кандидатури тощо. Окремі з цих проблем були зумовлені тим, що ЦВК змінила порядок проведення жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК незадовго до проведення жеребкувань. Загалом, належні умови для роботи ОВК було створено практично у всіх регіонах, хоча в окремих випадках комісії не були забезпечені належними приміщеннями, оргтехнікою тощо. На відміну від ОВК, належні умови для роботи ДВК у багатьох випадках створено не було. Більшість ОВК здійснювали свою діяльність прозоро, тоді як для роботи ДВК загалом був характерним дещо нижчий рівень прозорості. Як ОВК, так і ДВК здійснювали розгляд скарг суб’єктів виборчого процесу недостатньо ефективно. У той же час, неефективність розгляду скарг у багатьох випадках зумовлювалась неналежним рівнем підготовки юристів штабів, кандидатів, довірених та уповноважених осіб з питань оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо виборів у виборчих комісіях. У ряді регіонів офіційні спостерігачі стикались з проблемами у їх реєстрації окружними виборчими комісіями. До основних проблем, пов’язаних зі складанням та уточненням списків виборців варто віднести низьку якість попередніх та уточнених списків виборців на багатьох дільницях, порушення строків передачі попередніх списків виборців від органів ведення Державного реєстру виборців до ДВК, недоліки в організації роботи органів ведення Державного реєстру виборців. Перегляд ЦВК порядку тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси виборця запобіг масовим міграціям виборців у день голосування. У той же час, відповідність нової редакції цього порядку вимогам Закону „Про Державний реєстр виборців” та Конституції України є доволі дискусійною. Комітетом виборців України було виявлено ряд суттєвих проблем у практиці здійснення передвиборної агітації суб’єктами виборчого процесу. До основних з них варто віднести: • початок здійснення агітації задовго до початку виборчого процесу; • беззмістовність агітаційних матеріалів/політичної реклами багатьох учасників виборчих перегонів; • масове розміщення у ЗМІ прихованої політичної реклами (т.зв. „джинси”); • численні випадки перешкоджання здійсненню агітації (псування рекламних матеріалів, відмови у наданні приміщень для агітаційних заходів); • використання технології т.зв. „чорного піару”; • масове поширення прямого та непрямого підкупу виборців; • активне зловживання адміністративним ресурсом та залучення службовців в агітаційну діяльність.

Також КВУ було зареєстровано несистемні, однак непоодинокі випадки тиску на кандидатів та їхніх бізнес, який мав певні ознаки політично вмотивованого. Голосування загалом відбувалось без серйозних порушень, однак в деяких округах такі порушення були зафіксовані. Серед проблемних аспектів організації голосування на деяких дільницях варто виділити: • • • • • •

неправильне проставлення штампу „Вибув” у виборчих бюлетенях; перешкоджання діяльності спостерігачів на деяких дільницях; відсутність роз’яснень процедури голосування; недоліки в організації відео спостереження; порушення порядку видачі бюлетенів виборцям,; надміру кількість виборців у витягах зі списку виборців для голосування за місцем перебування виборця; • здійснення агітації у день голосування. Спостерігачами КВУ також було зафіксовано непоодинокі випадки підкупу виборців та інших зловживань (у т.ч. використання т.зв. „каруселей”, фотографування бюлетенів у кабінах для таємного голосування, використання „зникаючих” чорнил для заповнення бюлетенів тощо). Одним з найбільш проблемних етапів виборчого процесу з чергових виборів народних депутатів України став підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування. Численні зловживання стали однією з причин неможливості достовірного встановлення підсумків голосування у п’яти одномандатних округах, хоча перелік „проблемних” одномандатних округів не обмежується лише тими округами, де результати виборів було неможливо встановити. У багатьох випадках ДВК здійснювали підрахунок голосів з порушенням встановлених законодавством вимог; далеко не завжди дотримувались і правила транспортування виборчої документації. Робота більшості ОВК з прийому виборчої документації не була організована належним чином. При встановленні підсумків голосування у ряд округів було зафіксовано випадки неправильного введення даних до ІАС „Вибори”, вибіркового повторного підрахунку голосів виборців, навмисного псування виборчих бюлетенів, насильства, погроз, втручання в роботу виборчих комісій. РЕКОМЕНДАЦІЇ Органам державної влади варто ретельно вивчити досвід виборів 2012 року з тим, щоб недоліки в організації виборчого процесу було усунуто до проведення повторних та проміжних виборів народних депутатів України, а також президентських виборів 2015 року. За результатами відповідного аналізу невдовзі після встановлення результатів виборів народних депутатів України мають бути внесені зміни до Закону „Про вибори народних депутатів України”. Особи, винні у вчиненні порушень виборчого законодавства, мають бути притягнуті до юридичної відповідальності. До проведення президентських виборів 2015 року необхідно здійснити кодифікацію виборчого законодавства, а також розглянути можливість перегляду виборчої системи для

парламентських виборів з урахуванням рекомендацій Ради Європи та Венеціанської комісії. І. Верховній Раді України: варто внести до Закону „Про вибори народних депутатів України” чи іншого закону, який визначатиме порядок проведення виборів народних депутатів України, такі зміни: 



в частині територіальної організації виборів: - визначити підстави перегляду меж виборчих округів у період до початку виборчого процесу; - закріпити принципи неперервності меж виборчих округів (з можливим відхиленням від цього принципу у випадках, якщо таке відхилення зумовлено особливостями адміністративно-територіального устрою України), врахування при утворенні округів адміністративно-територіального устрою, а також місць компактного проживання національних меншин; - передбачити обов’язковість попереднього оприлюднення проектів рішень ЦВК з питань утворення чи перегляду меж або центрів округів, а також проведення консультацій з відповідних питань з партіями та іншими потенційно зацікавленими суб’єктами; - визначити порядок утворення, зміни та ліквідації постійних виборчих дільниць; - визначити чіткий перелік спеціальних виборчих дільниць, які можуть утворюватись на тимчасовій основі; - розглянути можливість утворення закордонних виборчих дільниць за межами дипломатичних установ та військових частин, дислокованих за межами України, а також визначити порядок ї утворення; - зменшити граничну кількість виборців на виборчих дільницях з метою належної організації голосування та підрахунку голосів виборців; в частині формування та організації роботи виборчих комісій: - провести чітке розмежування між партіями-суб’єктами виборчого процесу, передбачивши, що у разі реєстрації кандидатів у депутати від партії в одномандатних округах, така партія має право висувати кандидатури до складу комісій лише тих округів, в яких були зареєстровані її кандидати, тоді як право на представництво у складі всіх ОВК має закріплюватись лише за партіями, які висунули кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі; - визначити загальні засади проведення жеребкування щодо кандидатур до складу ОВК та ДВК, передбачивши проведення окремих жеребкувань по кожній ОВК та ДВК; - розглянути можливість надання права висування кандидатур до складу ОВК кандидатам в одномандатних виборчих округах; - передбачити обов’язковість проходження навчання з питань виборчого законодавства принаймні всіма членами ОВК (чи кандидатами на посади в ОВК), а по можливості – також членами ДВК, визначивши при цьому порядок проведення такого навчання; - розглянути можливість позбавлення партій і кандидатів права заміни на власний розсуд членів комісій іншими особами від тих самих суб’єктів подання кандидатур до складу комісій;

-







розглянути можливість зменшення кількісного складу ДВК у випадку зменшення граничної кількості виборців на виборчих дільницях; - визначити перелік рішень ОВК, які підлягають обов’язковому оприлюдненню на веб-сайті ЦВК; в частині висування та реєстрації кандидатів у депутати: - уточнити поняття постійного проживання на території України упродовж останніх 5 років; - чітко передбачити, що подання для реєстрації документів, які не містять всіх передбачених законом відомостей, є підставою для відмови у реєстрації кандидатів; - встановити такий строк для прийняття кандидатами чи партіями рішень про відмову від балотування (скасування реєстрації кандидатів у загальнодержавному окрузі), який би дозволяв здійснити передрук бюлетенів без використання штампу „Вибув”; - звузити підстави для оголошення партіям і кандидатам попередження, передбачивши при цьому пропорційні та ефективні санкції за найбільш суттєві порушення (непрямий підкуп виборців, використання підлеглих осіб в агітації тощо), наприклад штрафи; в частині реєстрації виборців, складання і уточнення списків виборців: - запровадити такий порядок голосування виборців на закордонних виборчих дільницях, який би відповідав принципу рівного виборчого права; - передбачити механізми, які б дозволяли виборцям вільно змінювати місце голосування без зміни виборчої адреси в межах загальнодержавного округу та тимчасово змінювати місце голосування без зміни виборчої адреси виключно в межах одномандатного округу; - запровадити дієві механізми публічного контролю за зміною місця голосування без зміни виборчої адреси, подібні до тих, які застосовувались для контролю за голосуванням на підставі відкріпних посвідчень; - визначити повноваження ОВК в частині контролю за складанням та уточненням списків виборців; - передбачити можливість подання виборцями заяв про уточнення списків виборців виключно до органів ведення Державного реєстру виборців, а не ДВК; - встановити такі строки розгляду спорів, пов’язаних з уточненням списків виборців, які б дозволяли не вносити жодних змін до уточнених списків виборців у день голосування (окрім виправлення технічних помилок та описок); в частині регулювання передвиборної агітації: - уніфікувати правила фінансування партій з правилами фінансування передвиборної агітації, врахувавши при цьому рекомендації Венеціанської комісії, ОБСЄ/БДІПЛ, Комітету Міністрів Ради Європи, Групи держав проти корупції щодо приведення регулювання фінансування партій і виборів у відповідність до міжнародних стандартів; - провести більш чітке відмежування між передвиборною агітацією та офіційними повідомленнями про діяльність службовців, які є кандидатами на виборах; - визначити порядок розміщення зовнішньої політичної реклами з урахуванням вимог щодо забезпечення рівних можливостей у здійсненні





агітації суб’єктами виборчого процесу, встановлених для розміщення агітаційних матеріалів у друкованих та аудіовізуальних ЗМІ; - розглянути можливість перегляду обмежень щодо здійснення передвиборної агітації з урахуванням попередніх рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ за результатами спостереження за виборами, зокрема – обмежень в частині здійснення агітації в ЗМІ з часткою іноземною власності, заборони участі в агітації іноземців тощо; - звузити перелік підстав для зупинення дії ліцензій організацій мовлення та випуску в друк друкованих видань до найбільш суттєвих порушень (такі порушення мають чітко визначатись в законі), передбачивши можливість застосування до ЗМІ альтернативних санкцій, наприклад – штрафів; - привести регулювання права на відповідь у відповідність до демократичних стандартів, передбачивши при цьому підстави для відмови у забезпеченні права на відповідь; - запровадити більш дієві механізми запобігання залученню службовців у агітаційну діяльність та непрямому підкупу виборців, у тому числі шляхом встановлення ефективних та пропорційних санкцій за відповідні правопорушення; в частині організації голосування, підрахунку голосів та встановлення результатів виборів: - розглянути можливість спрощення регулювання порядку підготовки до голосування, організації голосування та підрахунку голосів виборців на дільницях з одночасним збереженням механізмів, спрямованих на запобігання можливим зловживанням/фальсифікаціям; - передбачити такий порядок друкування виборчих бюлетенів, який би дозволяв оперативно здійснювати їх передрук без внесення змін до бюлетенів за допомогою штампа „Вибув”, з одночасним забезпеченням захисту бюлетенів від підроблення; - передбачити оприлюднення документації, пов’язаної з виготовленням виборчих бюлетенів (актів тощо) на веб-сайті ЦВК; - передбачити можливість друкування виборчих бюлетенів мовами національних меншин у місцях їх компактного проживання; - передбачити, що інформаційні плакати суб’єктів виборчого процесу, розміщені у приміщеннях для голосування, не належать до передвиборної агітації; - розглянути можливість доповнення закону положеннями, які передбачатимуть допуск спостерігачів та інших осіб, які мають право бути присутніми на засіданнях комісій без дозволу чи запрошення, у приміщення для голосування після закриття виборчих дільниць - переглянути перелік підстав для визнання голосування на дільниці недійсним з урахуванням попередніх рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ; - передбачити можливість скасування результатів виборів у випадку вчинення порушень, які не дозволяють достовірно встановити результат(и) виборів; в частині статусу офіційних спостерігачів, довірених та уповноважених осіб: - передбачити покладення обов’язку реєстрації довірених та уповноважених осіб в округах на ОВК; - передбачити можливість здійснення спостерігачами від громадських організацій спостереження на всій території України, а не лише в межах того



чи іншого одномандатного виборчого округу, а також їх реєстрації на ранніх етапах виборчого процесу; в частині оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо виборів та відповідальності за порушення виборчого законодавства: - розглянути можливість збільшення строків розгляду скарг виборчими комісіями до 3-5 днів; - розглянути можливість подальшого звуження компетенції виборчих комісій з розгляду виборчих спорів, а за умови збереження існуючого механізму формування комісій, у більш віддаленій перспективі, - віднесення питань, пов’язаних з врегулюванням виборчих спорів до компетенції судів; - передбачити можливість апеляційного перегляду всіх судових рішень у виборчих спорах, у тому числі й рішень Вищого адміністративного суду України; - передбачити ефективні та пропорційні санкції за порушення всіх встановлених законом обмежень та заборон, у тому числі шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.

ІІ. Президенту України та Кабінету Міністрів України: 





розглянути можливість вжиття в межах своєї компетенції заходів, спрямованих на притягнення посадових осіб органів виконавчої влади до відповідальності за порушення виборчого законодавства, у тому числі участь в агітаційній діяльності; розглянути можливість вжиття заходів, спрямованих на подальше реформування виборчого законодавства з урахуванням уроків виборчої кампанії 2012 та забезпечення його кодифікації, наприклад шляхом утворення нової Робочої групи з питань реформування законодавства про вибори; розглянути можливість прийняття перед черговими виборами акту (актів), які визначатимуть стандарти діяльності членів уряду та керівників інших органів виконавчої влади з підготовки до проведення виборів.

ІІІ. Генеральній прокуратурі та МВС України: 

 

розглянути можливість вжиття в межах своєї компетенції заходів, спрямованих на притягнення всіх осіб, які вчинили порушення виборчого законодавства, до юридичної відповідальності; оприлюднити інформацію про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення та кримінальних справ судами; вжити заходів, спрямованих на підвищення рівня вмінь, знань та навичок прокурорів та працівників органів внутрішніх справ з питань виборчого законодавства, захисту виборчих прав, реагування на порушення тощо.

ІV. Центральній виборчій комісії: 



розглянути можливість підготовки, оприлюднення та публічного обговорення звіту про діяльність ЦВК з організації чергових виборів народних депутатів України, виявлених проблем та шляхів їх усунення; за результатами чергових виборів народних депутатів України розглянути можливість напрацювання пропозицій щодо подальшого удосконалення





 

виборчого законодавства України, у тому числі положень, які стосуються визначення меж виборчих округів, порядку проведення навчання членами комісій тощо; розглянути можливість утворення постійнодіючого центру чи підрозділу Секретаріату ЦВК, який відповідатиме за проведення навчання членів виборчих комісій; розглянути можливість попереднього оприлюднення проектів актів ЦВК з виборчих питань на веб-сайті ЦВК для загального ознайомлення, а також проведення консультацій щодо таких проектів; розглянути можливість утворення територіальних підрозділів Секретаріату ЦВК для зменшення функціонального навантаження на Комісію та її центральний апарат; розглянути можливість перегляду практики роботи Комісії та її членів у напрямі посилення прозорості розгляду та вирішення ЦВК питань, віднесених до її компетенції, а також відмови від територіальної спеціалізації членів ЦВК з попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Комісії.

1. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

1.1. Утворення виборчих округів Законом «Про вибори народних депутатів України» порядок утворення виборчих округів визначено лише рамково. Зокрема, передбачено, що виборчі округи мають бути утворені ЦВК за 180 днів до дня голосування (п.п. 3 п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону). Крім того, ст. 18 Закону передбачено, що округи мають існувати на постійній основі; межі округів не повинні порушувати меж областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим; відхилення кількості виборців в одномандатному виборчому окрузі не повинно перевищувати 12% орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних виборчих округах, визначеної ЦВК на основі відомостей Державного реєстру виборців (ст. 18 Закону). Однак у Законі не знайшли відображення окремі важливі принципи утворення округів, зокрема – принцип неперервності меж округів, врахування при їх утворенні меж районів та міст обласного значення, місць компактного проживання національних меншин тощо. У цьому контексті варто відзначити, що Закон не передбачає проведення публічних консультацій при визначенні меж виборчих округів, а також підстав і порядку перегляду меж виборчих округів. Якщо наступні (після 2012 р.) вибори народних депутатів України проводитимуться за змішаною виборчою системою, існує високий ризик того, що межі округів, утворених у 2012 р., зазнають суттєвих змін незадовго до початку виборчого процесу з відповідних виборів, тому переможці виборчої кампанії 2012 р., які активно взаємодіятимуть з виборцями «своїх» округів, опиняться у незручному становищі через новий перерозподіл адміністративно-територіальних одиниць між округами. Кількість одномандатних округів для кожного регіону ЦВК визначила постановою № 65 від 9 квітня 2012 року. Ця кількість, загалом, була пропорційною кількості виборців, включених до Державного реєстру виборців станом на день прийняття зазначеної Постанови ЦВК. Межі та центри округів було визначено постановою ЦВК № 82 від 28 квітня 2012 року. Проект цієї постанови публічно не оприлюднювався, відповідно – потенційні учасники виборчого процесу та експерти не могли вплинути на її остаточний

зміст. Більше того, сама постанова № 82 двічі переглядалась за декілька місяців до дня голосування (постанови ЦВК №№ 130 від 31 липня 2012 року та 1072 від 25 вересня 2012 року), що могло певною мірою ускладнити здійснення агітації та організацію виборчого процесу у відповідних одномандатних округах. Суттєві прогалини Закону «Про вибори народних депутатів України» в частині регулювання утворення виборчих округів стали однією з основних причин того, що при утворенні округів мав місце ряд суттєвих недоліків: Порушення принципу неперервності меж округів У багатьох регіонах ЦВК утворила округи з неперервними межами. Серед цих регіонів – Волинська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області. Разом з тим, у решті областей, а також в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі цей принцип було порушено, що призвело до появи на території деяких округів природних та штучних анклавів. При цьому у 2012 році кількість регіонів, округи в яких утворювались з порушенням принципу неперервності їх меж, помітно зросла у порівнянні з 2002 роком. Наприклад, якщо у 2002 році жоден з округів в межах Вінницької, Одеської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей та м. Києва не був поділений на декілька частин територією інших округів, то при утворенні округів у цих регіонах у 2012 році принцип неперервності меж округів дотримано не було. Таблиця 1. Дотримання принципу неперервності меж округів у 2002 та 2012 роках Регіон Автономна Республіка Крим Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Київська область Кіровоградська область Луганська область Львівська область Миколаївська область

2002 р. + + + + + + +

2012 р. + + + + + +

Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область місто Київ місто Севастополь

2002 р. + + + + + + + + + -

2012 р. + + + + + + -

Примітки: „+” - принцип неперервності меж округів дотримано, „-” - принцип не дотримано. Сірим кольором виділено відмінності між регіонами.

_______________________________

Порівняно з 2002 роком збільшилась (з 8 до 23) кількість округів, які були поділені на декілька частин штучно, без будь-якого обґрунтування: 

територію виборчого округу № 12, утвореного у Вінницькій області, було поділено на 4 частини, від’єднаних одна від одної територією виборчого округу № 11. Цей





















поділ має штучний характер, оскільки всі виборчі округи, утворені в межах області у 2001 році, мали неперервні межі. при утворенні округів для проведення виборів 2002 року в межах Дніпропетровської області жоден округ не був поділений на декілька частин штучно – всі анклави, що існували в округах області, мали природне походження, так як їх наявність зумовлювалась особливостями адміністративно-територіального устрою області. Для проведення виборів 2012 року ЦВК штучно поділила на декілька частин 3 округи в межах області – округи №№ 27, 34, 36; у 2001 році при утворенні округів в межах Донецької області на декілька частин штучно було поділено лише округ № 50, тоді як межі решти округів не були неперервними в силу особливостей адміністративно-територіального устрою області. У 2012 році кількість штучно поділених на декілька частин округів в межах цієї ж області збільшилась до 5 (округи №№ 50, 52, 53, 55, 56); при утворенні округів у Закарпатські області у 2001 році штучно було порушено цілісність меж лише 2 округів - №№ 71 та 72. У 2012 році кількість таких округів збільшилась до 3 (округи №№ 69, 72, 73); у 2002 році в межах Київської області жоден з округів не був штучно поділений на декілька частин. Натомість у 2012 році без будь-якого обґрунтування штучно на декілька частин було поділено округи №№ 91 та 93; у 2002 році лише один округ Луганської області ділився на декілька частин штучно (округ № 110), тоді як у 2012 році кількість таких округів збільшилась до 5 (округи №№ 107, 108, 110, 111, 112); на території округів Одеської області, утворених для проведення парламентських виборів 2002 року, не існувало жодного штучного анклаву. Натомість у 2012 році такий анклав було утворено на території виборчого округу № 138 – ним стало м. Южне, штучно відділене від основної частини виборчого округу № 139; у 2002 році не існувало і штучних анклавів на території виборчих округів, утворених у Харківській області. У 2012 році такий анклав виник в результаті відокремлення декількох виборчих дільниць від основної частини виборчого округу № 172 (відповідні дільниці опинились на території виборчого округу № 170); при утворенні округів у Черкаській області для проведення виборів 2012 року округ № 195 був штучно поділений на декілька частин. Під час виборів 2002 року межі всіх утворених на території області округів були неперервними; територія утвореного у 2012 р. виборчого округу № 210 (Чернігівська область) сформована з 2 частин, роз’єднаних між собою територією Носівського району, включеного до виборчого округу № 209. Цей поділ є штучним. У 2002 році межі всіх утворених в області округів були неперервними; у місті Києві утворений у 2012 р. округ № 221 штучно поділений на дві частини територією виборчого округу № 211. Водночас жоден з утворених у 2001 р. в Києві округів не був поділений на декілька частин.

Разом з тим, поділ низки виборчих округів на декілька частин зумовлений і природними чинниками, насамперед – особливостями адміністративно-територіального устрою окремих регіонів. Ці особливості призвели до утворення на території деяких округів природних анклавів, які існували і в 2002 році. Наприклад, внаслідок особливостей адміністративно-територіального устрою у 2001 році на декілька частин було поділено виборчі округи №№ 1 (Автономна Республіка Крим), 27, 29, 32, 33, 35, 37 (Дніпропетровська область), 48, 49, 51, 52, 53, 57, 60 (Донецька область), 95, 96 (Київська

область), 104, 106, 108, 109, 111, 112, 115 (Луганська область), 117 (Львівська область), 184 (Херсонська область), 203 (Чернівецька область), 225 (місто Севастополь). У 2012 році особливості адміністративно-територіального устрою призвели до порушення меж виборчих округів №№ 1, 2 (Автономна Республіка Крим), 26, 30, 31, 33, 40 (Дніпропетровська область), 48, 49, 50, 51, 53, 54, 57, 60 (Донецька область), 95, 96 (Київська область), 104, 105, 107, 110, 112 (Луганська область), 116 (Львівська область), 183 (Херсонська область), 195 (Черкаська область), 225 (місто Севастополь). Недостатнє врахування меж районів та міст обласного значення при утворенні округів Можливість неврахування меж районів, міст обласного значення та районів у містах при визначенні меж виборчих округів не передбачалась ні чинним Законом «Про вибори народних депутатів України», ні законом про парламентські вибори, що застосовувався під час проведення виборів 2002 року. З одного боку, це виглядає цілком логічно, адже при утворенні округів часто необхідно враховувати не лише межі адміністративнотериторіальних одиниць, але й інші чинники, наприклад – географічні, логістичні (стан дорожньо-транспортної інфраструктури тощо), а також забезпечувати утворення округів з приблизно рівною кількістю виборців тощо. З іншого боку, порівняння меж виборчих округів, утворених для проведення виборів 2002 та 2012 року дозволяє стверджувати, що кількість поділених між округами районів і міст у порівнянні з 2002 роком дещо зросла. Частково це може бути зумовлене тим, що чинний Закон „Про вибори народних депутатів України” виключає можливість перевищення передбаченої ним граничної межі відхилення кількості виборців в окрузі від орієнтовної середньої кількості виборців в одномандатних округах (тоді як для проведення виборів 2002 року округи могли утворюватись з перевищенням граничної межі відхилення). При цьому не варто виключати і вплив політичних чинників на конфігурацію меж округів. У 2012 році деякі міста було поділено між округами таким чином, що жоден з округів не було сформовано виключно з міської території. Яскравий приклад – Вінниця: у 2002 році частина міста утворювала самостійний округ, а для проведення виборів 2012 року Вінницю було поділено між двома округами, до яких ввійшли частини Вінницького району. У 2002 році при утворенні округів у великих містах межі таких міст у багатьох випадках враховувались, іншими словами – частини таких міст не включались до утворених з територій прилеглих районів округів. Зокрема, це стосується таких міст як Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці. Натомість, у 2012 році частини цих міст було приєднано до округів, сформованих з прилеглих районів. Наприклад, частину Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська було приєднано до округу № 29, утвореного, в основному, з територій Петриківського та Дніпропетровського районів; значну частину Івано-Франківська включено до округу № 84, утвореного з територій Галицького, Тлумацького і Тисменицького районів; західну частину Тернополя включено до округу № 165, утвореного з територій 5 районів Тернопільської області; частину Чернівців віднесено до округу № 203. Не останню роль у такому поділі обласних центрів відіграло те, що Законом не передбачено можливості перевищення відхилення кількості виборців в округах 12% орієнтовної середньої кількості виборців в окрузі. Поділ територій сільських та селищних рад між декількома округами

При утворенні округів для проведення парламентських виборів 2002 року забезпечувалось врахування меж сіл і селищ (сільських та селищних рад), тобто – сільські та селищні ради не ділились між декількома округами. Цей принцип у 2012 році було порушено: 











територія Ільківської сільської ради (Вінницький район Вінницької області) поділено між двома округами – виборча дільниця № 050149 була віднесена до округу № 11, а дільниці №№ 050150 та 050151 – до округу № 12; територія Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області була поділена між округами №№ 11 та 12, до яких відійшло по одній дільниці, утворених на території ради; територія Батрадівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області була поділена між виборчими округами №№ 69 та 73 (дільниці відповідно №№ 210003 та 210005); територія Великораковецької сільської ради Іршавського району Закарпатської області була поділена між округами №№ 71 та 73 (дільниці відповідно №№ 210189210190 та 210191); територія Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області була поділена між виборчими округами №№ 69 (4 дільниці) та 71 (1 дільниця); село Руда Сквирського району Київської області було поділене між округами №№ 91 та 92, до яких було віднесено по одній дільниці, утвореній в межах села.

Неврахування місць компактного проживання національних меншин при утворенні виборчих округів В окремих регіонах України (зокрема – в Автономній Республіці Крим, Закарпатській та Чернівецькій областях) частка представників національних меншин у загальній кількості виборців є досить значною. При цьому такі меншини проживають компактно, що дозволяє врахувати місця їх компактного проживання при утворенні виборчих округів. Натомість, як свідчить інформація, надана регіональними відділеннями Комітету виборців України, інтереси національних меншин при утворенні одномандатних округів було враховано не в повній мірі: 

у Чернівецькій області частина Садгірського району Чернівців, який раніше входив до єдиного виборчого округу № 202 з центром у Чернівцях, а саме - виборчі дільниці № 730481 – 730486, відійшла до одномандатного виборчого округу № 203 з центром у місті Новоселиця. Це призвело до віднесення приблизно 9 000 україномовних виборців до округу, в якому чисельно переважає румуномовне населення. Крім того, до одномандатного округу № 203 відійшли частина сіл Сторожинецького району (Великий Кучурів, Кам’яна, Михальча, Снячів, Глибочок, Тисовець), більшість виборців яких є україномовними. З іншого боку, ряд румуномовних сіл Сторожинецього району, які раніше відносились до колишнього округу № 204, було включено до виборчого округу № 202, що призвело до віднесення приблизно 10 000 румуновних виборців до округу, в якому чисельно переважає україномовне населення. Таким чином, інтереси румуномовних виборців при утворенні округів у Чернівецькій області враховано не було;





при утворенні одномандатних округів для організації та проведення виборів 2002 р. у Закарпатській області ЦВК було враховано місця компактного проживання національної меншини угорців. Результатом такого врахування стало утворення виборчого округу № 72, який включав частини Ужгородського, Берегівського, Виноградівського, Хустського та Тячівського районів. Натомість, у 2012 році місця компактного проживання угорської меншини було поділено між 5 округами (68, 69, 71, 72, 73), що суттєво звузило можливості представництва меншини у парламенті. Таким чином, при утворенні округів в межах Закарпатської області інтереси меншини угорців враховано не було; не було враховано інтереси національних меншин і при утворенні округів в Автономній Республіці Крим. Зокрема, на думку Р.Чубарова, у жодному з округів відсоток виборців, які належать до кримських татар, не перевищує 25-30%. При цьому відносно великою стала частка кримських татар у виборчому окрузі № 8.

Вплив політичних факторів на визначення меж виборчих округів Хоча вплив політики на визначення меж виборчих округів не можна ні підтвердити, ні спростувати, визначені ЦВК межі багатьох з них виявились досить «зручними» для окремих кандидатів і, навпаки – «незручними» для певних політиків. Якщо б ЦВК визначала межі округів прозоро, з проведенням попередніх консультацій між основними політичними партіями щодо можливих «конфігурацій» округів, сумнівів у неупередженості цього органу при утворенні округів не виникало б.

1.2. Утворення виборчих дільниць Закон „Про вибори народних депутатів України” запровадив поділ виборчих дільниць на постійні та тимчасові, а також визначив загальні засади їх утворення та функціонування. Одним з позитивів Закону стало обмеження граничної кількості виборців на дільницях 2 500 виборцями (крім закордонних виборчих дільниць). Щоправда, в частині регулювання порядку утворення дільниць Закон містив і певні недоліки, зокрема: 







Законом не було визначено підстави і порядок утворення, перегляду меж та ліквідації виборчих дільниць на постійній основі. Як наслідок, вирішенням відповідних питань мала опікуватись ЦВК; Закон не давав чіткої відповіді на питання про те, які саме спеціальні дільниці мають утворюватись на постійній, а які – на тимчасовій основі. В результаті ЦВК віднесла дільниці при слідчих ізоляторах до тимчасових виборчих дільниць. На практиці це призвело до того, що при окремих ізоляторах дільниці не було утворено взагалі; Закон не встановлював вичерпного переліку установ, закладів та місць тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. На практиці відсутність такого переліку дозволила ОВК утворити виборчі дільниці при санаторіях, дитячих лікарнях тощо. Закон не передбачив можливості утворення закордонних дільниць за межами закордонних дипломатичних установ, військових частин (формувань), дислокованих за межами території України. Хоча явка виборців на закордонних дільницях традиційно була невисокою, з високою імовірністю можна припустити те, що певна частина „закордонних” виборців не змогла проголосувати через віддаленість дипломатичних установ від місць їхнього постійного проживання.

Центральна виборча комісія затвердила Порядок утворення звичайних, закордонних та спеціальних дільниць на постійній основі постановою № 11 від 24 січня 2012 року, яку було переглянуто вже під час перебігу виборчого процесу (14 серпня 2012 року). 19 січня 2012 року ЦВК також затвердила вимоги до приміщень ДВК та приміщень для голосування (постанова ЦВК № 5), а 26 січня 2012 року – вимоги до приміщень ОВК та норми забезпечення ОВК (постанова ЦВК № 18). Виборчі дільниці на постійній основі було утворено ЦВК у визначений Законом „Про вибори народних депутатів України” строк (12 квітня 2012 року; постанова ЦВК № 66), тобто – за 190 днів до дня голосування. Разом з тим, вже під час виборчого процесу перелік виборчих дільниць на постійній основі було суттєво змінено (найбільш суттєві зміни було внесено постановами ЦВК № 127 від 12 квітня 2012 року, № 1140 від 28 вересня 2012 року, № 1452 від 12 жовтня 2012 року, № 1747 від 19 жовтня 2012 року, № 1869 від 25 жовтня 2012 року). В ході перегляду постанови ЦВК № 66 було змінено адреси приміщень для голосування та адреси приміщень ДВК, а також межі багатьох виборчих дільниць. При цьому значна частина змін до цієї постанова була внесена незадовго до дня голосування, що за відсутності належного доступу виборців до інформації про межі дільниць та адреси приміщень ДВК могло негативно вплинути на організацію голосування. Що ж стосується тимчасових виборчих дільниць, то за Законом „Про вибори народних депутатів України” вони мали бути утворені ОВК до 12 вересня 2012 року включно. Рішеннями ОВК виборчих округів №№ 1, 4, 5, 6, 12, 14, 20, 22, 25, 26, 31, 42, 46, 56, 57, 58, 67, 68, 74, 76, 80, 81, 82, 83, 90, 93, 94, 97, 99, 105, 109, 111, 113, 115, 117, 121, 126, 129, 134, 135, 138, 140, 143, 145, 152, 157, 165, 167, 170, 174, 182, 187, 194, 195, 201, 206, 207, 222, 223 було утворено 100 тимчасових спеціальних виборчих дільниць. Загалом, рішення про їх утворення було прийнято у встановлений законом строк, однак далеко не всі з цих рішень було оформлено у відповідності до встановлених вимог. Зокрема, у ряді випадків у постановах ОВК зазналось лише розташування дільниць без конкретизації іншої інформації, пов’язаної з їх утворенням (орієнтовної кількості виборців на дільниці тощо). Зі змісту постанови ОВК виборчого округу № 20 (Волинська область) взагалі незрозуміло, де саме утворено спеціальну виборчу дільницю на тимчасовій основі. У ряді округів дільниці не було утворено у зв’язку з порушенням відповідними органами влади строків внесення подань щодо їх утворення чи неправильного оформлення подань. Це стосується, наприклад, ОВК виборчих округів №№ 62 (Житомирська область) та 68 (Закарпатська область). При цьому ОВК виборчого округу № 62 відхилила подання щодо утворення спеціальної виборчої дільниці та зобов’язала забезпечити голосування виборців, що мали б бути віднесені до такої дільниці, на виборчій дільниці № 181403. В ряді випадків дільниці всупереч законодавству було утворено у стаціонарних лікувальних закладах, хоча за Законом вони мали б утворюватись на постійній основі. Це стосується, зокрема, дільниць у виборчих округах №№ 14, 81, 138, 140, 165, де дільниці утворювались при центральних районних лікарнях. Хоча особи, які перебувають на лікуванні у санаторіях, навряд чи можуть вважатись такими, що мають обмежені можливості пересування, ОВК декількох округів утворили дільниці при санаторіях. Йдеться, зокрема, про ОВК виборчих округів №№ 121 (дільниці утворено при 6 санаторіях), 126 (2 дільниці при ДП „СКК „Моршинкурорт” та ДП „Санаторій Моршинський”), 165 (дільниця при санаторії „Барвінок”).

ОВК виборчого округу № 195 (Черкаська область) було прийнято досить сумнівне з точки зору відповідності чинному виборчому законодавству (оскільки діти навряд чи можуть вважатись виборцями з обмеженими можливостями пересування) рішення про утворення двох спеціальних виборчих дільниць при Черкаській обласній дитячій лікарні та Черкаській міській дитячій лікарні.

2. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ВЛАДИ З ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ 2.1.

Діяльність парламенту та уряду

Остаточний варіант проекту Закону „Про вибори народних депутатів України” опрацьовувався в парламенті без залучення експертів та представників позапарламентських політичних партій, що негативно позначилось на його якості. Варто відзначити хоча б те, що текст остаточної версії Закону був розміщений на веб-сайті Верховної Ради України вже після його ухвалення. Хоча Закон містив ряд прогресивних положень (зокрема, в частині звуження підстав для відмови/скасування реєстрації кандидатів, перегляду порядку формування виборчих комісій з метою забезпечення належного представництва у їх складі опозиційних фракцій тощо), він мав і ряд істотних недоліків. Правову невизначеність посилили і рішення Конституційного Суду України №№ 7-рп/2012 від 4.04.2012 р. та 8-рп/2012 від 5.04.2012 р., якими було визнано неконституційними положення Закону в частині можливості одночасного балотування одного й того ж самого кандидата у загальнодержавному та одномандатному окрузі, а також віднесення закордонних виборчих дільниць до одномандатних виборчих округів, утворених у м. Києві. З метою усунення недоліків нового Закону 8 травня 2012 року ЦВК підготувала пропозиції щодо його вдосконалення (Постанова ЦВК № 83 від 8.05.2012 р.). Пропозиціями передбачались: можливість утворення спеціальних виборчих дільниць на території військових частин (формувань), дислокованих на значній відстані від населених пунктів (як виняток); здійснення реєстрації довірених осіб кандидатів ОВК, а не ЦВК; покладення на ОВК обов’язку здійснення контролю за використанням коштів виборчих фондів; обов’язковість подання звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів як у паперовій, так і в електронній формах; зменшення обсягу автобіографій кандидатів та передвиборних програм партій і кандидатів у депутати; обов’язковість зазначення у бюлетенях прізвищ кандидатів, а не лише їх імен та по-батькові (як передбачено чинним Законом); уточнення процедур підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів з урахуванням останніх рішень Конституційного Суду України. Пропозиції ЦВК лягли в основу законопроекту № 10533 від 24.05.2012 р., внесеного на розгляд парламенту депутатами О.Касянюком, В.Демчишеним та іншими. Однак цей законопроект парламентом ухвалений не був. Замість цього народні депутати України 5 липня 2012 року ухвалили Закон „Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України”, який передбачив встановлення на звичайних виборчих дільницях систем відеоспостереження, а також трансляцію ходу голосування на виборчих дільницях в режимі реального часу на окремому веб-сайті. Серед основних недоліків Закону варто виокремити такі: 

необов’язковість встановлення систем відеоспостереження в приміщеннях для голосування ДВК закордонних та спеціальних дільниць, а також в приміщеннях ОВК;

 



 



необов’язковість трансляції ходу підрахунку голосів виборців на дільницях в режимі он-лайн, а також трансляції встановлення підсумків голосування ОВК; значний обсяг фінансування робіт з встановлення систем відеоспостереження, який можна було направити на фінансування підготовки членів комісій з питань виборчого процесу та інші цілі; встановлення особливого порядку закупівель товарів, робіт і послуг для створення і забезпечення функціонування систем відеоспостереження, а саме – вилучення відповідних закупівель з-під сфери дії Закону „Про здійснення державних закупівель”; відсутність дієвих санкцій за порушення встановлених законом вимог щодо встановлення та забезпечення функціонування систем відеоспостереження; визначення (з урахуванням подальших змін до Закону) доволі вузького переліку осіб, які мають право отримувати від ЦВК інформацію, створену з використанням систем відеоспостереження (до цього переліку було включено суди, правоохоронні органи, політичні партії та кандидатів у депутати); неврегульованість безпосередньо в Законі багатьох питань, пов’язаних зі створенням та забезпеченням функціонування систем відеоспостереження, а також встановлення коротких строків для тестування систем (останнє мало завершитись лише за 10 днів до дня голосування) та зберігання створеної за їх допомогою інформації (1 рік після дня офіційного встановлення результатів виборів).

Оскільки Закон „Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України” загалом приймався у тому ж прискореному режимі, що і Закон „Про вибори народних депутатів України”, потреба у його перегляді виникла ще до проведення чергових виборів народних депутатів України. Зміни до цього Закону було внесено менш ніж за місяць до дня голосування (2 жовтня 2012 року), при цьому значну частину первісних недоліків Закону змінами усунуто не було. Пасивність Верховної Ради України у створенні належної правової основи для парламентських виборів стала однією з причин того, що ЦВК заповнювала прогалини та усувала недоліки у правовому регулюванні виборів самостійно, у ряді випадків – виходячи за межі своїх визначених законом повноважень. Окрім прийняття власне Закону „Про вибори народних депутатів України” та Закону „Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України” з подальшими змінами, в діяльності парламенту у „виборчій” сфері варто виділити ще один напрям – реагування на порушення закону під час проведення виборів. Зокрема, 6 листопада 2012 року Верховною Радою було прийнято Постанови „Про звернення Центральної виборчої комісії з приводу виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197 і 223” та „Про деякі заходи щодо з’ясування стану додержання виборчого законодавства в окремих одномандатних округах під час проведення чергових виборів до Верховної Ради України”. Першою постановою ЦВК було доручено призначити повторні вибори у 5 одномандатних округах та визначити обсяг видатків, необхідних для їх проведення, тоді як другою постановою – передбачено утворення тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин встановлення результатів чергових виборів в окремих округах, а Генеральній прокуратурі, Вищій раді юстиції та Вищій кваліфікаційній комісії суддів – рекомендовано перевірити додержання працівниками правоохоронних органів та судів вимог законодавства під час виборчої кампанії. Відповідність постанови Верховної Ради щодо

призначення виборів у п’яти одномандатних округах вимогам Закону „Про вибори народних депутатів України” є доволі сумнівною. Президентом України не було видано будь-яких актів, спрямованих на забезпечення проведення виборів у відповідності до міжнародних стандартів. У цьому контексті на увагу заслуговує досвід роботи його попередників Л.Кучми та В.Ющенка, які практикували видання указів з цих питань. Так, 30.10.2001 р. Президентом України Л.Кучмою було підписано Указ „Про забезпечення реалізації прав громадян, принципів демократичного суспільства, відкритості і прозорості у процесі підготовки та проведення виборів 2002 року”. В.Ющенко видавав аналогічні укази перед кожними загальнодержавними виборами (Укази „Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів 2006 року” від 23.01.2006 р., „Про забезпечення реалізації виборчих прав громадян України, законності, прозорості та відкритості виборчого процесу на позачергових виборах до Верховної ради України” від 4.07.2007 р., „Про забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України, прозорості та відкритості виборчого процесу на чергових виборах Президента України” від 16.10.2009 р.). Більше того, попри суттєві недоліки на етапі підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків виборів в одномандатних округах, а також критику цього етапу виборчого процесу з боку міжнародних спостерігачів, Президент України протягом тривалого часу після дня голосування публічно не висловлював своєї позиції щодо цієї критики та численних фактів порушень виборчого законодавства. Більш активну роль у забезпеченні проведення парламентських виборів у відповідності до міжнародних стандартів відіграв Кабінет Міністрів України. Ним було створено міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення публічності та відкритості під час проведення 28 жовтня 2012 року виборів народних депутатів України, затверджено Положення про неї (постанова Кабінету Міністрів України № 633 від 16.07.2012 р.), а також прийнято ряд підзаконних актів, спрямованих на забезпечення реалізації положень чинних законів з питань виборів, зокрема:  затверджено Порядок закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів народних депутатів України (постанова Кабінету Міністрів України № 320 від 23.04.2012 р.);  затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення та запровадження системи відеоспостереження на звичайних виборчих дільницях на постійній основі під час виборів народних депутатів України у 2012 році (постанова Кабінету Міністрів України № 765 від 8.08.2012 р.);  прийнято Постанову „Про закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для створення та забезпечення функціонування системи відеоспостереження, відеозапису і трансляції зображення для спостереження за організацією проведення голосування та підрахунку голосів на звичайних виборчих дільницях під час проведення виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року” № 764 від 13.08.2012 р.;  затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для придбання паперу на виготовлення органами ведення Державного реєстру виборців списків виборців та іменних запрошень для підготовки та проведення голосування на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року (постанова Кабінету Міністрів України № 811 від 29.08.2012 р.);  затверджено Порядок оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій (постанова Кабінету Міністрів України № 848 від 5.09.2012 р.).

2.2.

Діяльність ЦВК

В умовах бездіяльності парламенту щодо створення належної правової основи для проведення виборів народних депутатів України основну роль у створенні такої основи відіграла Центральна виборча комісія. Остання загалом здійснювала свою діяльність прозоро. Ті, акти ЦВК, які мали бути прийняті протягом певного відведеного Законом „Про вибори народних депутатів України” строку, були прийняті ЦВК своєчасно і загалом відповідали вимогам Закону „Про вибори народних депутатів України” (окрім актів, що стосувались порядку утворення постійних виборчих дільниць, порядку встановлення підсумків голосування за межами України та деяких інших). ЦВК було створено та забезпечено функціонування веб-сайту для трансляції ходу голосування на виборчих дільницях, розміщено інформацію щодо загального інформаційного забезпечення виборів на власному веб-сайті, забезпечено належний доступ користувачів мережі Інтернет до оперативної інформації ОВК про результати голосування в округах та на дільницях. Негативний вплив на діяльність ЦВК мали:   



 

недоліки Закону „Про вибори народних депутатів України”, які Комісія фактично була змушена усувати самостійно; скорочення загальної тривалості виборчого процесу зі 120 до 90 днів; значне функціональне навантаження, зумовлене покладенням на ЦВК обов’язків щодо реєстрації та скасування реєстрації кандидатів в загальнодержавному та одномандатних округах, довірених та уповноважених осіб тощо (при цьому за рахунок масових відмов від балотування в останні місяці перед виборами значна частина актів ЦВК стосувалась скасування реєстрації кандидатів у депутати); звужений обсяг повноважень ЦВК, зокрема – в частині моніторингу порядку висування кандидатів у депутати партіями, застосування санкцій до суб’єктів виборчого процесу, здійснення контролю за фінансуванням передвиборної агітації (насамперед, за рахунок інших, ніж кошти виборчих фондів, коштів); політичні чинники (зокрема, політична афілійованість її членів з певними партіями); недостатність фінансування, яка ускладнила проведення активної інформаційнороз’яснювальної кампанії серед виборців та підготовку членів ОВК і ДВК до виборів (відповідна діяльність здійснювалась Комісією в основному за рахунок міжнародної технічної допомоги, а не бюджетних коштів).

Як і під час попередніх загальнонаціональних виборчих кампаній, досить поширеною в роботі ЦВК була практика попереднього (до розгляду на засіданнях Комісії) розгляду проектів постанов на закритих нарадах. Рівень прозорості діяльності Комісії також певною мірою послабився на етапі підрахунку голосів та встановлення підсумків голосування в округах – рубрика новин поновлювалась недостатньо оперативно, дещо зменшився рівень оперативності розміщення актів ЦВК на веб-сайті Комісії. На критичну оцінку заслуговує й усталена практика „кураторства” членів ЦВК над певними регіонами – територіальна спеціалізація членів ЦВК має негативний вплив на роботу Комісії як органу. Окремі з прийнятих ЦВК рішень носили доволі дискусійний характер. Серед них – рішення щодо порядку утворення виборчих дільниць на постійній основі (постанова ЦВК № 11), проведення жеребкувань щодо кандидатур до складу ОВК та ДВК (постанови ЦВК

№№ 69 та 895), забезпечення голосування виборців за місцем перебування без зміни їхньої виборчої адреси (постанова ЦВК № 893), встановлення підсумків голосування на закордонних виборчих дільницях (постанова № 1089); реєстрації окремих кандидатів у депутати (наприклад, В.Сацюка), розширення підстав для відмови у реєстрації кандидатів (згідно з правовою позицією ЦВК відсутність у поданих на реєстрацію документах передбачених Законом відомостей вважалась неподанням документу та підставою для відмови у реєстрації кандидата), відмови від встановлення підсумків голосування в п’яти „проблемних” одномандатних виборчих округах 1. Зокрема, з постанови ЦВК № 11 випливало, що на постійній основі можуть утворюватись лише спеціальні виборчі дільниці у стаціонарних лікувальних закладах та установах виконання покарань, що не відповідало положенням частини першої статті 21 Закону „Про вибори народних депутатів України”. Постановами ЦВК №№ 69 та 895 передбачалось проведення єдиного жеребкування щодо кандидатур до складу ОВК та (в межах відповідних округів) ДВК, що призвело до представництва у складі комісій „технічних” партій, які висунули 1-5 кандидатів в одномандатних округах, та відсутності в окремих партій чи кандидатів жодного представника у складі комісії (наприклад, УДАР та „Свобода” не отримали представництва у складі ОВК взагалі). Постановою № 1089 ЦВК розширила свої визначені законом повноваження щодо встановлення результатів виборів у загальнодержавному окрузі, тоді як постанова ЦВК № 893, хоча і стала запобіжником масовим „міграціям” виборців у день голосування, не в повній мірі відповідала вимогам Конституції та Закону „Про Державний реєстр виборців”. Суть прийнятих ЦВК постанов з питань організації та проведення виборів наведена у Таблиці 2 нижче. Таблиця 2. Діяльність ЦВК щодо створення належної правової основи для проведення виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 р. Назва „Про Порядок проведення Центральною виборчою комісією жеребкування щодо включення кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на чергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року”

„Про Роз'яснення Центральної виборчої комісії щодо заборони надання виборцям, закладам, 1

Номер, дата прийняття

Постанова ЦВК № 69 від 19 квітня 2012 р.

Постанова ЦВК № 76 від 23.04.2012 р.

Короткий зміст Відповідно до постанови жеребкування щодо кандидатур до складу ОВК проводиться у разі, якщо кількість запропонованих кандидатур до складу ОВК є більшою за кількість вакантних місць в ОВК. Жеребкування проводиться не пізніш як на 3 день після закінчення строку внесення подань щодо кандидатур до складу ОВК. Вакантні місця у складі всіх 225 ОВК розподіляються між партіями в порядку черговості виймання жеребків з назвами партій з барабану – партія, жеребок якої витягнуто першим, отримує право на включення всіх запропонованих нею кандидатур до складу всіх ОВК, до яких було запропоновано кандидатури. Постановою на основі положень Закону „Про вибори народних депутатів України” роз’яснено поняття непрямого підкупу виборців.

За Законом „Про вибори народних депутатів України” ЦВК зобов’язана у встановлений строк встановити результати виборів і може призначити повторні вибори лише у прямо визначених законом випадках, до яких не віднесено неможливість встановити результати виборів в одномандатному або загальнодержавному виборчому окрузі; крім того, визначений ЦВК перелік „проблемних” округів включав далеко не всі округи, де при підрахунку голосів та встановленні підсумків голосування відбувались суттєві порушення, а відмінності у кількостях голосів між двома кандидатами, які отримали найбільше голосів виборців, були невеликими.

установам, організаціям, а також виборчим комісіям та їх членам товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей (непрямого підкупу) під час проведення виборів народних депутатів України” „Про Порядок передачі виборчим комісіям виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України” „Про Порядок подання окружними виборчими комісіями фінансових звітів про надходження і використання коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів України” „Про Роз’яснення щодо складання та уточнення списків виборців для підготовки і проведення голосування з виборів народних депутатів України”

„Про подання на розгляд Кабінету Міністрів України Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України” „Про погодження порядку відкриття і закриття рахунків виборчих фондів”

„Про форму виборчого списку кандидатів у народні депутати України від політичної партії у

Постанова ЦВК № 85 від 17.05.2012 р.

Порядком конкретизовано положення Закону „Про вибори народних депутатів України” в частині регулювання процедур виготовлення і передачі бюлетенів підприємством-виготовлювачем до ЦВК, а також передачі бюлетенів від ЦВК до ОВК та від ОВК до ДВК Порядком визначено періодичність подання та типи фінансової звітності, що має подаватись ОВК до ЦВК та органів Держказначейства.

Постанова ЦВК № 87 від 17.05.2012 р.

Постанова ЦВК №96 від 7.06.2012 р.

Постанова ЦВК №103 від 21.06.2012 р.

Постанова ЦВК №104 від 21.06.2012 р. Постанова ЦВК №105 від 27.06.2012 р.

Роз'ясненням було конкретизовано порядок складання та уточнення попередніх списків виборців на звичайних виборчих дільницях, внесення змін та уточнень до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці, складання та уточнення списків виборців на спеціальних виборчих дільницях, складання та уточнення попередніх списків виборців на закордонних виборчих дільницях, складання списків виборців на виборчих дільницях для проведення повторного голосування. Порядком були врегульовані питання оплати праці члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у відповідній комісії на платній основі; оплати праці членів виборчих комісій у день голосування та в дні встановлення підсумків голосування; затверджено форму цивільно-правового договору із членами виборчих комісій. Постановою передбачено погодження внесення змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, щодо порядку відкриття і закриття рахунків виборчих фондів. Як випливає із самої назви постанови, нею було затверджено форму списку кандидатів у депутати від партій у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. У виборчому списку мають

загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі”

„Про Порядок нарахування і виплати одноразової грошової винагороди членам окружних і дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України” „Про Порядок фінансування окружних виборчих комісій та дільничних виборчих комісій закордонних виборчих дільниць за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку і проведення виборів народних депутатів України” „Про Порядок контролю за надходженням, обліком та використанням коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах”

„Про Порядок проведення жеребкування щодо черговості надання політичним партіям ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України”

Постанова ЦВК № 108 від 12.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 110 від 12.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 115 від 12.07.2012 р

Постанова ЦВК № 119 від 19.07.2012 р.

зазначатись: прізвище, власне ім’я, по-батькові, число, місяць, рік народження кандидата, його громадянство, час безперервного проживання на території України на день виборів, відомості про освіту, посада (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, наявність чи відсутність судимості. Список кандидатів має подаватись до ЦВК на паперовому носії та в електронному форматі на оптичному носії інформації. Порядком визначено підстави нарахування та загальні засади виплати одноразової грошової винагороди членам виборчих комісій. Передбачено, зокрема, що розмір такої винагороди залежить від внеску члена комісії в роботу комісії, не може перевищувати розмір мінімальної заробітної плати і повинен здійснюватись в межах загальної економії фонду оплати праці. Порядком визначено процедуру відкриття асигнувань, обліку надходження та використання коштів Державного бюджету України, що виділяються ОВК і ДВК закордонних виборчих дільниць на підготовку та проведення виборів народних депутатів України.

В цілому, Порядок базується на положеннях попередніх актів ЦВК, які встановлювали процедуру контролю за надходженням і використанням коштів виборчих фондів партій. Основною причиною його прийняття став перегляд виборчої системи, за якою обираються народні депутати України, а також необхідність врегулювання процедури здійснення контролю за надходженням і використанням коштів виборчих фондів кандидатів в одномандатних округах. Згідно з Порядком, контроль за рухом коштів на рахунках виборчих фондів здійснюється відповідними банківськими установами та ЦВК, а також (щодо виборчих фондів кандидатів у депутати в одномандатних округах) відповідними окружними виборчими комісіями. Аналіз положень Порядку дозволяє говорити про те, що він дозволяє забезпечити ефективний контроль за законністю надходження і використання коштів виборчих фондів, але навряд чи може забезпечити ефективний контроль за фінансуванням передвиборної агітації суб’єктів виборчого процесу загалом. Порядком визначено процедуру проведення ЦВК жеребкування щодо черговості надання партіям, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, ефірного часу Національною телекомпанією України, Національною радіокомпанією України, регіональними телерадіокомпаніями для проведення передвиборної агітації та друкування передвиборних програм у газетах "Голос України", "Урядовий кур’єр", а також у регіональних (місцевих) друкованих засобах масової інформації державної чи комунальної форм власності

„Про Порядок проведення жеребкування щодо черговості надання кандидатам у народні депутати України ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України” „Про Порядок залучення спеціалістів, експертів та технічних працівників для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень виборчих комісій на час підготовки та проведення виборів народних депутатів України” «Про Порядок складання та форми фінансової звітності про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах» «Про форму, розмір, поліграфічне виконання інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, порядок їх виготовлення та передачі дільничним виборчим

Постанова ЦВК №120 від 19.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 122 від 19.07.2012 р.

кожного з регіонів за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України. Згідно з Порядком, жеребкування проводиться на засіданні ЦВК за 53 дні до дня голосування і включає 2 етапи – технічне жеребкування для визначення черговості участі партій в основних жеребкуваннях, а також основні жеребкування щодо черговості надання ефірного часу та друкованих площ для здійснення агітації. Порядком визначено процедуру проведення ЦВК жеребкування щодо черговості надання кандидатам у народні депутати України, зареєстрованим в одномандатних виборчих округах, ефірного часу регіональними телерадіокомпаніями для проведення передвиборної агітації та друкування передвиборних програм у регіональних друкованих (місцевих) засобах масової інформації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України. Згідно з Порядком, жеребкування проводиться в один етап на засіданні ЦВК за 53 дні до дня голосування за присутності кандидатів та їхніх довірених осіб. Згідно з Порядком, ЦВК для забезпечення здійснення своїх повноважень може залучити не більше 150 осіб, ОВК – не більше 10 осіб, ДВК, залежно від величини дільниці, - не більше 1-2 осіб. Спеціалісти та технічні працівники працюють у відповідних комісіях на підставі цивільно-правових угод і отримують винагороду в межах фонду оплати праці, передбаченого кошторисом видатків комісії. Порядок роз’яснює вимоги до складання фінансових звітів розпорядниками виборчих фондів, а також визначає перелік документів, які мають бути додані до звітів.

Постанова ЦВК № 123 від 25.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 124 від 25.07.2012 р.

Порядок визначає процедуру виготовлення за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, а також процедуру їх передачі дільничним виборчим комісіям та кандидатам у депутати.

комісіям з виборів народних депутатів України та кандидатам у народні депутати України»

«Про форму, розмір, поліграфічне виконання інформаційних плакатів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, порядок їх виготовлення та передачі Міністерству закордонних справ України, окружним і дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України» «Про Порядок перевірки факту тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися для організації голосування з виборів народних депутатів України за місцем перебування виборців» «Про форму і текст виборчого бюлетеня з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року для голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі» «Про Порядок проведення навчання голів, заступників голів та секретарів окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» «Про Порядок надсилання до Центральної виборчої комісії постанов окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, що становлять публічний інтерес, для оприлюднення» «Про контрольну комісію за виготовленням виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року»

Порядок визначає процедуру:

Постанова ЦВК № 125 від 25.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 126 від 27.07.2012 р.

Постанова ЦВК № 632 від 29.08.2012 р.

Постанова ЦВК № 692 від 31.08.2012 р.

Постанова ЦВК № 733 від 3.09.2012 р.

Постанова ЦВК № 736 від 3.09.2012 р.

- виготовлення за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів народних депутатів, інформаційних плакатів політичних партій, кандидати у народні депутати України від яких зареєстровані в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі; - їх отримання Центральною виборчою комісією від підприємства-виготовлювача; - передачі Міністерству закордонних справ України для дільничних виборчих комісій з виборів депутатів закордонних виборчих дільниць, окружним та дільничним виборчим комісіям. За Законом «Про вибори народних депутатів України», виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але за віком, у зв’язку з інвалідністю чи за станом здоров’я не здатний пересуватися самостійно, ДВК надає можливість голосувати за місцем його перебування. Порядок визначає процедуру перевірки ДВК факту тимчасової нездатності виборця самостійно пересуватися для організації голосування за місцем перебування виборців. Згідно з постановою, виборчі бюлетені повинні мати розмір 200х600 мм та мають бути захищеними від підроблення. На звороті кожного бюлетеня має друкуватися номер виборчої дільниці. Незважаючи на відсутність відповідної вимоги у Закону «Про вибори народних депутатів України», за постановою ЦВК у бюлетенях мають вказуватись прізвища, імена та побатькові перших 5-ти кандидатів списку кожної включеної до бюлетеня партії. Порядок визначає обов’язковість проведення навчання голів, заступників голів та секретарів ОВК з метою набуття ними знань та навичок, необхідних для здійснення організації підготовки та проведення виборів народних депутатів України, у формі організованого ЦВК семінару-наради. Порядком встановлено, що для оприлюднення на офіційному веб-сайті ЦВК надсилаються постанови ОВК, що торкаються інтересів невизначеного кола суб’єктів виборчого процесу, тобто становлять публічний інтерес. Постановою затверджено склад контрольної комісії за виготовленням виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.

«Про затвердження результатів жеребкувань щодо черговості надання політичним партіям ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» «Про затвердження результатів жеребкувань щодо черговості надання кандидатам у народні депутати України ефірного часу та друкованих площ за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» «Про форми виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року для голосування в одномандатних виборчих округах»

«Про тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року для голосування в одномандатних виборчих округах» «Про Порядок здійснення відеоспостереження на виборчих дільницях з використанням засобів відеоспостереження, доступу та контролю за функціонуванням системи відеоспостереження під час проведення виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» «Про форми виборчих документів дільничних та окружних виборчих комісій щодо підрахунку голосів виборців на виборчих дільницях та встановлення підсумків голосування з

Постанови затверджують результати жеребкування щодо черговості:

Постанова ЦВК № 738 від 4.09.2012 р.; Постанова ЦВК № 739 від 4.09.2012 р.

Постанова ЦВК № 764 від 4.09.2012 р.

Постанова ЦВК № 765 від 4.09.2012 р.

Постанова ЦВК № 892 від 13.09.2012 р.

- надання ефірного часу Національною телекомпанією України та Національною радіокомпанією України політичним партіям і кандидатам у народні депутати для проведення передвиборної агітації за рахунок коштів Державного бюджету України; - друкування передвиборних програм політичних партій і кандидатів у народні депутати у газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр"; - надання ефірного часу регіональними телерадіоорганізаціями державної чи комунальної форми власності кожного з регіонів України політичним партіям і кандидатам у народні депутати для проведення передвиборної агітації за рахунок бюджетних коштів; - друкування передвиборних програм політичних партій і кандидатів у народні депутати в одному з регіональних друкованих засобів масової інформації державної чи комунальної форми власності кожного з регіонів України. Постановою затверджено форми виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів, а також їх розмір, який визначається з урахуванням кількості кандидатів, що балотуються у тому чи іншому окрузі. Текст виборчого бюлетеня друкується на одному аркуші світло-зеленого кольору, лише з одного боку, з використанням спеціальних видимих та невидимих захисних фарб, а також із проставленням номера виборчої дільниці захисною фарбою, що проявляється на звороті виборчого бюлетеня. Постановою затверджено тексти виборчих бюлетенів для голосування в одномандатних округах.

Згідно з постановою ЦВК організація відеоспостереження в приміщеннях для голосування звичайних виборчих дільниць здійснюється шляхом встановлення системи відеоспостереження, відеозапису і трансляції зображення, до складу якої входить програмно-апаратний комплекс, а також обладнання для утворення каналів зв’язку, що є власністю операторів зв’язку.

Постановою встановлено форми: Постанова ЦВК № 950 від 17.09.2012 р.

- протоколів ДВК про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі; - протоколів ДВК про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях в одномандатному виборчому

виборів народних депутатів України»

«Про Порядок передачі виборчих бюлетенів ДВК закордонних виборчих дільниць» «Про Роз’яснення щодо підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та складання протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці після закінчення голосування на виборах народних депутатів України» «Про Роз’яснення щодо складання протоколів окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі в межах одномандатного виборчого округу та в одномандатному виборчому окрузі на виборах народних депутатів України» «Про Порядок передачі до Центральної виборчої комісії оперативної інформації про хід та підсумки голосування у день голосування на виборах народних депутатів України»

„Про заходи щодо забезпечення безпеки функціонування інформаційно-аналітичної системи „Вибори народних депутатів України” Єдиної інформаційно-аналітичної

Постанова ЦВК№ 1003 від 20 вересня 2012 р.

окрузі; - протоколів ОВК про повторний підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі в межах одномандатного виборчого округу,одномандатному виборчому окрузі; - протоколів ОВК про підсумки голосування у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі в межах одномандатного виборчого округу та одномандатному виборчому окрузі; - актів про видачу копій протоколу ДВК про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі та одномандатному виборчому окрузі. Постановою визначено процедуру передачі бюлетенів від ЦВК закордонним виборчим дільницям, а також встановлено форми супровідних документів. Постановою конкретизовано порядки:

Постанова ЦВК№ 1004 від 20.09.2012 р.

Постанова ЦВК № 1005 від 20.09.2012 р.

- підрахунку голосів виборців та заповнення протоколів дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців у загальнодержавному та одномандатному округах; - складення протоколу у випадку визнання голосування на виборчій дільниці недійсним; - контролю за правильністю складення протоколу. Роз’ясненням визначено алгоритм заповнення протоколів ОВК на основі відомостей, включених до протоколів ДВК відповідних округів, а також вимоги щодо оформлення протоколів ОВК.

Постановою визначено перелік інформації про хід і підсумки голосування, яка підлягає передачі до ЦВК, а також порядок такої передачі. Зокрема, ДВК повинні інформувати ОВК про: Постанова ЦВК № 1074 від 25.09.2012 р

Постанова № 1450 від 12.10.2012 р.

- відсутність кворуму на підготовчому засіданні ДВК; - кількість виборців у списках виборців на момент завершення голосування; - кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені на момент завершення голосування; - надзвичайні події, які перешкоджали проведенню голосування. Постановою ЦВК на ОВК покладено обов’язок утворити робочі групи із забезпечення безпеки функціонування та стану захищеності програмнотехнічного комплексу ІАС „Вибори народних депутатів України”. До складу робочих груп мають входити співробітники СБУ та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а самі робочі

системи „Вибори”

групи повинні були до 25 жовтня 2012 року здійснити заходи з перевірки стану захищеності ІАС на предмет відповідності вимогам із захисту інформації в Україні.

«Про Порядок функціонування веб-сайту в мережі Інтернет для трансляції відеозображення, отриманого за допомогою системи відеоспостереження з приміщення звичайної виборчої дільниці під час голосування на виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року» «Про Роз’яснення про застосування окремих положень Закону „Про вибори народних депутатів України” щодо видачі членами дільничних виборчих комісій виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України на підставі паспорта громадянина України» «Про Роз’яснення щодо порядку транспортування дільничними виборчими комісіями виборчих документів з виборів народних депутатів України до окружних виборчих комісій» „Про внесення змін до Порядку здійснення відеоспостереження на виборчих дільницях з використанням засобів відеоспостереження, доступу та контролю за функціонуванням системи відеоспостереження під проведення виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року”

Порядком визначено особливості інтерфейсу та оформлення веб-сайту http://vybory2012.gov.ua, засади підтримки його користувачів, а також передбачено обов’язковість реєстрації та авторизації (за допомогою екаунту однієї з найбільш популярних соціальних мереж) його користувачів.

2.2.

Постанова ЦВК № 1652 від 17.10.2012 р.

Постанова ЦВК № 1817 від 22.10.2012 р.

Постанова ЦВК №1849 від 24.10.2012 р.

Постанова ЦВК № 1850 від 24.10.2012 р.

За Роз’ясненням ЦВК до повноважень ДВК не віднесено здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення паспорта громадянина України, а тому відмова виборцю у видачі бюлетеня з підстав відсутності у ньому фотокартки, яка вклеюється при досягненні виборцем 25- та 45-річного віку не допускається.

Роз’ясненням конкретизовано перелік суб’єктів, які мають право здійснювати транспортування виборчої документації до ОВК, у тому числі на чергових, позачергових, проміжних та повторних виборах народних депутатів.

Постановою передбачено, що при вході до приміщення для голосування на виборчій дільниці, а також усередині цього приміщення на видному місці мають розміщуватись аркуші формату А4, на яких має чітко зазначатись, що відеоспостереження у кабіні для таємного голосування не ведеться.

Діяльність місцевих органів влади

На етапі підготовки до проведення чергових виборів народних депутатів України місцеві органи влади зосереджували свою діяльність на:  визначенні місць для здійснення передвиборної агітації;  проведенні моніторингу матеріально-технічного забезпечення виборчого процесу, зокрема - забезпеченні дільниць приміщеннями для роботи виборчих комісій та приміщеннями для голосування;  встановленні систем відеоспостереження на виборчих дільницях;

  

організації роботи ДВК у день голосування, організації взаємодії органів влади з міжнародними місіями спостереження; інформаційно-роз’яснювальній роботі серед службовців з питань правового регулювання виборів народних депутатів України; організації роботи органів ведення Державного реєстру виборців щодо реєстрації виборців.

Аналіз інформації, наданої регіональними відділеннями Комітету виборців України дозволяє стверджувати, що робота місцевих органів виконавчої влади щодо організації виборів мала ряд недоліків, зокрема: 



 

далеко не для всіх ДВК та ОВК місцевими органами влади було створено належні умови для роботи, що підтверджується аварійним станом приміщень деяких ДВК, відсутністю належних умов для здійснення спостереження за ходом голосування та підрахунку голосів (особливості приміщень для голосування, відсутність стільців, туалетів тощо); визначення місць для розміщення матеріалів передвиборної агітації у більшості регіонів суттєво розтягнулось в часі, що могло ускладнити агітаційну діяльність суб’єктів виборчого процесу, які мали обмежені фінансові можливості; на переважній більшості виборчих дільниць не було створено належних умов для голосування виборців з особливими потребами (встановлення пандусів тощо); діяльність органів влади щодо забезпечення належного проведення виборів не мала системного характеру – інформаційно-роз’яснювальні заходи для службовців проводились далеко не скрізь і стосувались різних за змістом питань; при цьому в тих випадках, коли відповідні заходи проводились, вони носили епізодичний характер (1-2 заходи за весь період виборчого процесу).

3. ВИСУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ

3.1.

Висування кандидатів у депутати

У Законі „Про вибори народних депутатів України” закріплено ряд нових положень щодо порядку висування кандидатів у депутати, які не знайшли відображення у його попередній редакції 2004 року, зокрема:  не передбачено можливості висування кандидатів у депутати блоками партій;  передбачено можливість висування кандидатів у депутати в одномандатних виборчих округах;  виключено положення щодо обов’язковості реєстрації партії за рік до виборів як підстави для набуття права на висування кандидатів;  лібералізовано вимоги до проведення з’їздів партій (висування кандидатів за Законом має здійснюватись в порядку, визначеному статутом партії; при цьому не передбачено присутності представників ЦВК на таких з’їздах);  звужено підстави для відмови у реєстрації кандидатів тощо. Висування кандидатів у депутати на чергових парламентських виборах характеризувалось непрозорістю, міжпартійними та внутрішньопартійними конфліктами, використанням технології „двійників” (висування в одному окрузі одного чи декількох кандидатів з однаковими прізвищами, а то й іменами та по-батькові з метою „розпорошення” голосів на підтримку кандидата, який мав високі шанси на обрання до парламенту),

позиціонуванням провладних кандидатів як незалежних, використанням кандидатами на свою підтримку організацій - „клонів”, назви яких дублювали назви популярних партій. До позитивів кампанії 2012 року варто віднести активну участь у ній кандидатів, не пов’язаних з основними партіями, які мали високі шанси на подолання виборчого бар’єру, а також висування партіями (насамперед в одномандатних округах) осіб, які раніше не обирались до парламенту. Значна кількість таких кандидатів в результаті була обрана депутатами. Особливістю виборів 2012 року стало те, що ряд кандидатів, які виявляли значну активність у „гіпотетичних” виборчих округах ще до визначення меж виборчих округів, згорнули агітаційну діяльність після узгодження кандидатур для висування у одномандатних округах або перенесли її в інші виборчі округи. Так у Львівській області у виборчому окрузі № 120 не було висунуто кандидатуру Юрія Моравецького, якого після оприлюднення Рухом ЧЕСНО „Чеснометру” УДАР виключив зі списку потенційних мажоритарників через сумніви у його відповідності Критеріям доброчесності Руху. У Чернівецькій області бізнесмен, депутат Чернівецької облради від Партії регіонів Іван Семенюк, який ще з 2011 року вів активну благодійну роботу у межах округу № 203 та заявляв у ЗМІ, що він виграє вибори в окрузі без особливих проблем, так і не був висунутий кандидатом у народні депутати – ні від Партії регіонів, ні шляхом самовисування. У Волинській області Василь Столяр – власник ФК «Волинь» свого часу розмістив біг-борди на території виборчого округу №20 з рекламою власного благодійного фонду, але так і не став реєструватися в ЦВК. Перелік подібних випадків не є вичерпним. У Хмельницькій області прогнозувалося, що у виборчому окрузі № 193 буде висунутий від опозиції юрист Кам’янець-Подільської райради, голова районного осередку «Фронту змін» Віктор Худняк. До початку виборчого процесу він розміщував в окрузі свою зовнішню рекламу, але в результаті так і не був висунутий кандидатом. У Тернопільській області депутат Іван Стойко (об’єднана опозиція) проводив активну агітаційну діяльність у виборчому окрузі № 166, однак у цьому окрузі не балотувався – йому було відведено виборчий округ № 167, тоді як у виборчому окрузі № 166 від опозиції було висунуто фермера М.Апостола. В межах Запорізької області у виборчих округах №№ 74 та 81 досить активно працювали відповідно О.Бережний та В.Буцанов, однак жоден з них так і не був висунутий кандидатом у депутати. У виборчому окрузі № 11 (Вінницька область) активну агітаційну діяльність здійснював Сергій Кудлаєнко, директор департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, депутат обласної ради (Партія „Фронт змін”, об’єднана опозиція), але в підсумку по округу була висунута Наталія Солейко, лікар, завідувачка відділенням обласної дитячої лікарні, депутат обласної ради (ВО Батьківщина, об’єднана опозиція). У виборчому окрузі № 13 активну діяльність здійснював Олексій Кривопішин, начальник Південно-Західної Залізниці, депутат обласної ради (Партія регіонів), але в результаті по округу був висунутий Андрій Кавунець, керівник відділу ідеології Вінницької обласної організації Партії регіонів. В Одеській області заступник голови фракції Партії регіонів в Одеській міський раді Юрій Преснов проявляв високу активність у виборчому окрузі № 133, однак від Партії регіонів за цим округом був висунутий заступник голови облради Олексій Гончаренко. Михайло Яцков проявляв певну активність від Партії регіонів у виборчому окрузі № 140, але зрештою за цим округом кандидат від Пратії регіонів взагалі не був висунутий – Партія регіонів „віддала” округ Давиду Жванії, а сам Михайло Яцков брав активну участь у його виборчій кампанії.

Нижче розглянуто основні недоліки, які мали місце у практиці висування кандидатів на виборах народних депутатів України 2012 року. Непрозорість процесу висування кандидатів Аналіз інформації, яка оприлюднювалась у ЗМІ, дозволяє стверджувати, що переважна більшість партій висувала кандидатів на виборах у непрозорий спосіб. Журналісти на проведення відповідних з’їздів не запрошувались взагалі або запрошувались лише на їх формальну частину чи „шоу”, на якому оприлюднювались затверджені з’їздом кандидати. Ті учасники перегонів, які організовували праймеріз (наприклад, „Україна – вперед!”), фактично використовували цей механізм внутрішньопартійної демократії лише як привід агітації, тоді як сам „праймеріз” жодним чином не вплинув на черговість порядкових номерів кандидатів у партійному списку. У ЗМІ поширювалась інформація про те, що Партією регіонів нібито готувались декілька списків кандидатів у депутати, тоді як окремі потенційні кандидати у депутати від ВО „Батьківщина” дізнавались про „непрохідні” місця у виборчих списках після зачитування цих списків на публічних заходах з нагоди висування кандидатів. Про непрозорий характер висування кандидатур на виборах свідчать і внутрішньопартійні конфлікти. Внутрішньопартійні та міжпартійні конфлікти на етапі висування кандидатів у депутати Міжпартійні конфлікти виникали переважно між партіями опозиційного спрямування (див. Таблицю нижче). Таблиця 3. Приклади міжпартійних і внутрішньопартійних конфліктів під час висування кандидатів у народні депутати від опозиційних партій РЕГІОН Волинська область Житомирська область Запорізька область Іванофранківська область Львівська область Тернопільська область Херсонська область

Чернівецька область

СУТЬ КОНФЛІКТУ Є. Недищук повідомив, що має намір балотуватися у депутати у виборчому округу № 19. Разом з тим, голова обласної організації „Фронту Змін” О. Пиза повідомив у мережі Facebook, що з „Фронтом змін” кандидатура Є.Недищука не погоджувалась. Кандидатура П.Жебрівського, який був висунутий у виборчому окрузі № 63, викликала несприйняття «Фронту Змін», представники якого заявили, що кандидатура Жебрівського з ними не погоджувалась. В.І. Острянський та В.С. Максимов, які мали бути висунуті „Батьківщиною”, в кінцевому підсумку взяли участь у виборчих перегонах як кандидати, висунуті шляхом самовисування. При цьому вони розкритикували центральне керівництво партії і були виключені з лав Батьківщини, хоча обидва є діючими депутатами Запорізької міської ради від фракції БЮТ. Головний конфлікт в опозиційному таборі виник у виборчому окрузі № 84 між Дмитром Шлемком і Миколою Зелінським. Давній активіст «Батьківщини» М.Зелінський намагався стати узгодженим кандидатом від опозиції, але замість нього таким кандидатом став Володимир Купчак. При цьому Купчак не вів активної передвиборної роботи в окрузі і є значно слабшою кандидатурою ніж Зелінський. У виборчих округах №№ 121 та 123 депутати Львівської обласної ради від ВО «Свобода» Михайло Задорожний та Остап Канака зареєструвалися самовисуванцями в обхід домовленостей у рамках ВО «Батьківщина» про спільного кандидата, що викликало критику лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока. Не могли знайти спільної мови Р. Заставний (тепер – «Фронт змін») та О. Кайда (голова обласної ради, ВО «Свобода»). Голова Антонівської селищної ради І.Семенчев був вимушений вийти із партії «УДАР» через ряд причин, серед яких – втрата частини електорату внаслідок формування округів, прихід до «УДАРу» відомого бізнесмена А.Путілова, з яким (за деякими даними) відбулося загострення особистого протистояння, а також розгорнута проти І.Семенчева кампанія по дискредитації, що була викликана конфліктною ситуацією навколо планів будівництва на території Антонівської селищної ради нового транспортного порту-терміналу. За порушення партійної дисципліни було виключено з партії «УДАР» Володимира Токарюка, який зареєструвався кандидатом у виборчому окрузі № 202 шляхом самовисування. Партія ж висунула

кандидатом у цьому окрузі Клавдію Назаренко – колишнього начальника відділу освіти Вижницької районної державної адміністрації.

Що стосується Партії регіонів, то висування нею кандидатів також не було безконфліктним. Так, у 76 окрузі Запорізької області конфліктом супроводжувався процес висування кандидатури колишнього міського голову Є.Карташова. У Київській області розголосу набув внутрішньопартійний конфлікт між Т. Засухою та С. Мазепою. В Одеській області у червні 2012 року активізувалось протистояння між І. Плохим та А. Кісе за право бути висунутим від Партії регіонів у виборчому окрузі № 142; аналогічне протистояння виникло і між О. Гончаренком та Ю. Пресновим у виборчому окрузі № 133. Відмежування кандидатів у депутати від своїх політичних зв’язків з певними партіями для підвищення рівня підтримки електорату Практика відмежування кандидатів від тих чи інших партій стала особливо поширеною у тих регіонах, де рейтинг партії, з якою реально був пов’язаний потенційний кандидат, був невисоким і продовжував падати, в той час як рейтинг самого кандидата мав потенціал до зростання. В Дніпропетровській області незалежними кандидатами позиціонувала себе В.Шилова (виборчий округ № 38), О. Дубініна (виборчий округ ВО № 30) та Я. Безбах. Незалежним кандидатом у Миклаївській області (ВО № 132) став бізнесмен А. Козловський, а у Черкаській області (виборчий округ № 197) – Б.Губський. В Рівненській області О. Червонюк на останніх місцевих виборах балотувався до Рівненської обласної ради від партії «Сильна Україна», однак в публічних матеріалах жодної згадки про його партійність не було. У Тернопільській області низка політиків, наближених до Партії регіонів, намагалися не «афішувати» своїх зв’язків з цією партією та позиціонували себе як незалежних кандидатів. Серед таких політиків, наприклад, В. Клименко, І. Чайківський і В. Бедриківський. Крім того, намагався не пов’язувати себе публічно із Партією регіонів кандидат у виборчому окрузі № 154 Д. Корилкевич, який є депутатом Рівненської обласної ради і входить до складу фракції Партії регіонів. У Хмельницькій області В. Мельниченко в усіх свої виступах представляв себе виключно як депутата обласної ради від Партії регіонів, однак при цьому наполіг, що на парламентських виборах він балотуватиметься в якості незалежного кандидата. Висування кандидатів - „двійників” У багатьох одномандатних виборчих округах кандидатами у депутати було висунуто осіб з однаковими прізвищами, а то й іменами чи по-батькові. Це створило передумови для введення виборців в оману у день голосування з метою зменшення шансів на перемогу популярного кандидата за рахунок голосування виборців за його „двійника” – „технічного” кандидата. Наприклад, у Хмельницькій області у виборчому окрузі № 187 кандидатом у депутати було зареєстровано Слободана Олександра В’ячеславовича, народного депутата України, гендиректора підприємства «Оболонь». У цьому ж окрузі (теж „самовисуванцем”) зареєстровано Слободяна Олександра Миколайовича, жителя с. Сутківці Ярмолинецького району, який працює водієм у СТОВ "Берегиня". У виборчому окрузі № 191 кандидатами у депутати зареєстровано двох Вікторів Бондарів, двох Дерикотів, двох Василів Шпаків. Така практика стала поширеною і в ряді інших виборчих округів. Щоправда, частина „двійників” відмовилась від балотування ще до проведення голосування з парламентських виборів 2012 року.

Використання кандидатами на свою підтримку організацій – „клонів”, назви яких відтворювали назви популярних партій У деяких одномандатних округах кандидати активно використовували на свою підтримку організації -„клони”, назви яких певною мірою дублюють назви популярних партій. Наприклад, у виборчому окрузі №189 (Хмельницька область) кандидатом у депутати шляхом самовисування було зареєстровано колишнього голову Хмельницької ОДА, колишнього першого заступника Державної податкової служби Олександра Буханевича. Менш ніж за два місяці до початку виборчого процесу він зареєстрував обласну організацію "Об'єднання за Батьківщину". По суті, це – організація - „клон”, назва якої вводила виборців в оману щодо підтримки кандидата ВО „Батьківщиною”. Незважаючи на те, що кандидат від "Свободи" І.Сабій був єдиним опозиційним кандидатом, підтримуваним об'єднаною опозицією ВО "Батьківщина", можна припустити, що О.Буханевич, який посів третє місце в окрузі, отримав на свою підтримку частину голосів І.Сабія.

3.2.

Реєстрація та скасування реєстрації кандидатів у депутати

Реєстрація кандидатів у депутати була проведена ЦВК у встановлений Законом „Про вибори народних депутатів України” строк. Загалом, суттєвих порушень виборчого законодавства при проведенні реєстрації кандидатів у депутати зафіксовано не було (окрім випадку реєстрації кандидатом у депутати В.Сацюка, який впродовж останніх 5 років не проживав на території України; див. нижче). Потенційні кандидати у депутати (С.Червонописький, С.Ковальчук, М.Козирський), яким було відмовлено у реєстрації, оскаржили прийняті ЦВК рішення в судовому порядку та були зареєстровані Комісією. Згідно з даними ЦВК, всього до участі у виборах було зареєстровано 5 207 кандидатів у депутати, з них 2 554 кандидати висунуті у загальнодержавному виборчому окрузі за партійними списками. Оскільки за Законом „Про вибори народних депутатів України” для набуття статусу суб’єкта виборчого процесу партії достатньо висунути лише одного кандидата, відповідний статус було надано 87 партіям. Основними підставами для відмови кандидатам у реєстрації та скасування реєстрації стали: 

   

невідповідність поданих для реєстрації документів вимогам Закону „Про вибори народних депутатів України” (наприклад, неправильне оформлення декларації про майновий стан і доходи кандидата, відсутність в автобіографії певних відомостей тощо); неподання кандидатами у депутати всіх передбачених Законом документів, зокрема – документа про внесення виборчої застави (постанови ЦВК №№ 363, 368, 372 та ін.); подання заяв про реєстрацію у більш ніж одному виборчому окрузі (постанова ЦВК № 417); відмова кандидата від балотування (постанови ЦВК №№ 421, 463 тощо); наявність не знятої чи непогашеної у встановленому порядку судимості за вчинення умисного злочину (3 випадки).

До основних проблем, пов’язаних з реєстрацією кандидатів у депутати, варто віднести наступні:

Невизначеність поняття постійного проживання на території України Поняття постійного проживання на території України протягом останніх 5 років перед виборами чинним Законом „Про вибори народних депутатів України” чітко не визначено, що на практиці призвело до неоднозначних тлумачень. Так, А.Шевченко та В.Кличко були зареєстровані кандидатами у депутати, хоча протягом останніх 5 років певний час проживали за межами території України. За цією ж логікою ЦВК було зареєстровано кандидатом у депутати колишнього заступника Голови СБУ В.Сацюка, який також періодично перетинав державний кордон України. Однак рішення ЦВК про його реєстрацію було оскаржене в судовому порядку, і Вищий адміністративний суд України як суд апеляційної інстанції підтвердив рішення суду першої інстанції щодо його протиправності. Не вдаючись до аналізу рішення Вищого адміністративного суду України, варто відзначити, що поняття постійного проживання на території України потребує додаткової конкретизації. Усунення окремих опозиційних діячів з участі у виборах Опозиційним лідерам Ю.Луценку та Ю.Тимошенко ЦВК було відмовлено у реєстрації кандидатами у зв’язку з судимостями за вчинення умисних злочинів. Хоча відповідне рішення ЦВК повністю відповідає вимогам Закону „Про вибори народних депутатів України”, виключення з участі у виборчому процесі лідерів опозиції ставить під сумнів демократичність виборів, особливо – з урахуванням того, що на міжнародному рівні відповідні вироки було віднесено до таких, що свідчать про вибірковість застосування правосуддя в Україні. Розширене тлумачення ЦВК положень Закону „Про вибори народних депутатів України” в частині підстав для відмови у реєстрації кандидатів Хоча Закон „Про вибори народних депутатів України” прямо не передбачає можливості відмови у реєстрації кандидата у випадку подання до ЦВК документів, оформлених не у відповідності до його вимог (однозначною підставою для відмови у реєстрації є лише неподання всіх передбачених Законом документів), ЦВК при вирішенні питання про відмову у реєстрації тих чи інших кандидатів виходила з того, що оформлений з порушенням вимог Закону документ не може вважатись документом, передбаченим Законом, а отже – вважатись таким, що був поданий до ЦВК. Саме на такому тлумаченні норм Закону базувалась переважна більшість постанов ЦВК про відмову у реєстрації кандидатів. Не вдаючись до аналізу правомірності відповідних рішень ЦВК варто відзначити, що Закон повинен прямо передбачати можливість відмови у реєстрації кандидатів у разі не лише у разі неподання до ЦВК всіх необхідних для реєстрації документів, але і у випадку відсутності у поданих законом документах відомостей, передбачених законом. Внесення змін до бюлетенів за допомогою штампа „Вибув” в результаті скасування реєстрації кандидатів за відносно короткий час до дня голосування Протягом вересня та жовтня 2012 року скасування ЦВК реєстрації кандидатів носило масовий характер. Основною підставою для прийняття відповідних рішень було подання кандидатами заяв про відмову від балотування, а також звернення партій про скасування рішень щодо реєстрації кандидатів у депутати. Частиною четвертою статті 61 Закону

передбачено, що такі заяви та звернення мають подаватись до ЦВК не пізніш як за 12 днів до дня голосування. Масове подання цих заяв та звернень незадовго до закінчення граничного строку для їх подання на практиці призвело до неможливості передруку бюлетенів для ряду округів та прийняття ЦВК рішення про внесення змін до бюлетеня для голосування у загальнодержавному виборчому окрузі та бюлетенів значної частини одномандатних округів за допомогою штампа „Вибув” (див. постанови ЦВК № 821 та 822). У день голосування виявилось, що на деяких дільницях штамп „Вибув” було проставлено навпроти назви ВО „Свобода”, а не назви політичної партії „Українська платформа „Собор”, яка незадовго до дня голосування звернулась до ЦВК про скасування рішення щодо реєстрації висунутих нею кандидатів у загальнодержавному окрузі. Передрук бюлетенів для окремих округів (у випадках, коли такий передрук був технічно можливим; див. постанову ЦВК № 1650) мав наслідком збільшення видатків на проведення виборів у відповідних округах.

4. УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОКРУЖНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ 4.1.

Утворення та зміни у складі ОВК

До основних недоліків Закону „Про вибори народних депутатів України” в частині формування складу окружних виборчих комісій варто віднести встановлення скороченого строку для прийняття рішень про утворення ОВК, допуск до участі у формуванні ОВК всіх партій, які висунули принаймні одного кандидата у депутати, необов’язковість проходження членами ОВК навчання з питань виборів перед призначенням до складу ОВК, невизначеність порядку проведення жеребкування щодо кандидатур до складу ОВК, а також можливість заміни членів ОВК суб’єктами висування їхніх кандидатур на будь-якому етапі виборчого процесу. Для забезпечення реалізації положень Закону в частині формування ОВК Центральною виборчою комісією було прийнято ряд постанов, найбільш дискусійною з-поміж яких стала постанова № 69 від 19 квітня 2012 року, якою було затверджено Порядок проведення Центральною виборчою комісією жеребкування щодо включення кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на чергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року. Згідно з цією постановою, вакантні місця у 225 ОВК мали розподілятись між партіями в порядку черговості, визначеній жеребкуванням – партія, жеребок якої було витягнуто першим, отримувала пріоритетне право на представництво у складі всіх ОВК, до яких нею було запропоновано кандидатури. Недоліки Закону „Про вибори народних депутатів України” та постанови ЦВК № 69зумовили виникнення низки проблем при формуванні ОВК та внесенні змін до їх складу: Надмірне представництво у складі ОВК маловідомих партій та партій, які висунули декількох кандидатів в одномандатних виборчих округах 26 серпня 2012 року ЦВК було прийнято Постанову № 604 „Про утворення окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року”. Рішення про утворення окружних виборчих комісій було прийнято у відповідності до положень Закону „Про вибори народних депутатів України” та Порядку проведення Центральною виборчою комісією жеребкування щодо включення кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України на чергових виборах народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.

За результатами жеребкування щодо складу окружних комісій окремі впливові партії (наприклад, УДАР та ВО „Свобода”) фактично залишились без своїх представників в ОВК, тоді як представництво в ОВК отримали:        

Християнсько-демократична партія України (висунула лише 3 кандидатів в одномандатних округах; за результатами жеребкування отримала представництво у 219 ОВК); ВПО „Єдина Родина” (висунуло 1 кандидата в одномандатному окрузі і отримала представництво у 212 ОВК); „Єдиний Центр” (висунув 9 кандидатів в одномандатних округах і отримав представництво у 43 ОВК); „Союз анархістів України” (висунув 2 кандидатів і отримав представництво у 220 ОВК); „Русь Єдина” і „Братство” (висунули відповідно 3 і 1 кандидата, отримавши представництво у 225 ОВК кожна); Народна екологічна партія (при 1 кандидаті в одномандатному окрузі була представлена у складі 32 ОВК); „Руська єдність” (висунула 5 кандидатів в округах і отримала представництво у складі 221 ОВК),; „Молодь до влади” (при 1 кандидаті була представлена в усіх 225 ОВК).

Призначення на посади в ОВК непідготовлених до проведення виборів осіб або осіб, які не були поінформовані про їх включення до складу ОВК чи були неготові працювати в комісіях

Закон „Про вибори народних депутатів України” не передбачає обов’язкового навчання з питань виборів кандидатів на включення до складу ОВК. Вузькі часові рамки, відведені для формування ОВК суттєво ускладнили перевірку подань партій щодо кандидатур до складу ОВК на предмет достовірності відображених у них відомостей. Відповідно, в ряді регіонів новопризначені члени ОВК дізнались про те, що їх було запропоновано для включення до складу ОВК та призначено на посади у складі комісій лише після дзвінків секретарів комісій. В багатьох ОВК взагалі неможливо було зв’язатись з членами комісій, тоді як деякі члени комісій відмовлялись працювати в комісіях у зв’язку з тим, що проживали в інших регіонах. До складу деяких комісій включались особи, які не мали будь-якого досвіду у сфері виборів (наприклад, головою ОВК виборчого округу № 89 було призначено особу 1989 року народження). ПРИКЛАДИ ПРОБЛЕМ В ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОВК ПІСЛЯ ЇХ ПЕРВИННОГО ФОРМУВАННЯ Львівська область. В ОВК виборчого округу № 121 три члени ОВК постійно проживали в Автономній Республіці Крим і Києві та не відповідали на телефонні дзвінки. Подібна ситуація малп місце і у виборчому окрузі № 123. Луганська область, м. Сєвєродонецьк. ОВК №106 не змогла зібратися з першого разу. Причина – відсутність кворуму. Другий раз комісії вдалося зібратися з мінімальним кворумом – 10 осіб. Як з’ясувалося, троє членів ОВК – жителі Автономної Республіки Крим: заступник голови ОВК безробітний Ігор Красильников (партія «Братство»); член комісії непрацююча Катерина Дзикович (партія «Руський блок») та її колега підприємець Марина Проніна (партія «Русь Єдина». Ще два члени ОВК – жителі Київської області: це – Юлія Вяхірєва (партія «Єдина Родина») і Євгеній Чередниченко («Союз анархістів України»); один – Олексій Поступальский (партія «Руська Єдність») є жителем Хмельницької області. Херсонська область. Під загрозою зриву опинилася робота відразу двох ОВК. На засідання комісій не з’явилися два новообрані голови – голова Суворовської ОВК № 182, 75-річний представник "Руського блоку" Сергій Грушин та голова Цюрупинської ОВК № 186, 20-річна представниця "Єдиної Родини" Тетяна Євсович. Номерів телефонів та контактних відомостей новообраних голів у членів окружкомів не було, тому й вони змушені були самоорганізовуватися та самостійно готувати провести перші засідання у встановлений законодавством термін. Черкаська область. У виборчому окрузі №194 головою ОВК була призначена 21-річна Ірина Смешева від партії «Союз анархістів України», яка не прибула на перше засідання комісії. Після позову опозиції до Черкаського

адміністративного суду щодо бездіяльності голови ОВК №194 з’ясувалося, що Ірина Семешева немає жодного стосунку до Політичної партії "Союз анархістів України", по квоті якої отримала посаду. Більше того, вона заявила, що не писала заяви на згоду стати членом ОВК. Єдине, що І. Семешева визнала – це те, що вона писала заяву, щоб стати спостерігачем від Партії "Об'єднані ліві і селяни". Джерело: інформація регіональних відділень Комітету виборців України

Часті зміни у складі ОВК та отримання фактичного контролю над ОВК однією-двома партіями Відразу після утворення ОВК суб’єкти подання кандидатур до їх складу почали здійснювати заміни новопризначених членів іншими особами. Відповідно, ЦВК протягом серпня – листопада 2012 року було прийнято десятки рішень про внесення змін до складу ОВК (див., зокрема, постанови ЦВК №№ 645, 693, 709, 737, 766, 780, 794, 817, 831, 844, 856, 876, 890, 918, 936, 949, 970, 991, 1002, 1029, 1043, 1073, 1098, 1119, 1120, 1121, 1144, 1166, 1185, 1205, 1224, 1253, 1280, 1301, 1322, 1344, 1369, 1394, 1461, 1550, 1649, 1685, 1714, 1754, 1786, 1826, 1853, 1874, 1892), в результаті яких первинний склад більшості ОВК до дня голосування змінився більш як на 50%. При цьому внесення змін до складу ОВК продовжувалось у переддень голосування і після проведення голосування (постанови ЦВК №№ 1911, 1916, 1921-1925, 1933). Часті зміни до складу ОВК негативно вплинули на організацію виборчого процесу загалом та значною мірою нівелювали зусилля ЦВК з проведення навчання членів ОВК з виборчих питань. Прямим наслідком включення до ОВК представників „технічних” партій та частих змін у складі окружкомів стало отримання певними партіями фактичного контролю над комісіями. У багатьох випадках ОВК стали фактично підконтрольними Партії регіонів. Так, в одному із звітів КВУ про здійснення спостереження за виборами 2012 року наголошувалось на тому, що у Херсонській області 56 членів ОВК з 90 були в тій чи іншій мірі пов’язані з Партією регіонів, хоча й не висувались нею. Наприклад, голова виборчої комісії № 182 Андрій Мурашкін був висунутий до складу ОВК «Руським блоком», хоча він був членом Херсонської ТВК від Партії регіонів. Заступник голови ОВК № 183 Таїсія Крейза, яку на цих виборах висунула політична партія «Молодь до влади», у 2010 р. була головою ОВК від кандидата у Президенти Віктора Януковича. Секретар ОВК № 3 представляв партію «Братство» і одночасно був депутатом міськради від Партії регіонів. Заступник голови ОВК № 5 був висунутий «Союзом анархістів України», хоча на минулих парламентських виборах представляв в окружкомі Партію регіонів. Голова ОВК округу № 4 (Автономна Республіка Крим) від «Народно-трудового союзу України» до свого призначення входила до складу міської організації Партії регіонів. В ОВК виборчого округу № 57 (Донецька область) 10 із 18 членів працювали у ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (ці особи були запропоновані до включення до складу ОВК від фракцій Партії регіонів та Народної партії, Руського блоку, Союзу анархістів України, Ліберальної партії України, партій «Єдина родина», „Братство”, „Руська єдність”, Українська партія «Зелена планета», „Русь єдина”). Голова, заступник голови, секретар комісії також були співробітниками цього підприємства. На засіданнях ОВК округу № 135 (Одеська область) лунали публічні заяви про те, що з 18 членів комісії 16 представляли Партію регіонів. В будь-якому разі, шестеро членів комісії (у тому числі весь її керівний склад) були працівниками Одеської юридичної академії, президентом якої був кандидат у депутати від цього округу Сергій Ківалов. Зв’язок з Партією регіонів мали і 7 членів ОВК виборчого округу № 201 (Чернівецька область). Як і в інших ОВК, формально їх кандидатури вносились не Партією регіонів, а іншими партіями – вже згаданими вище

„Братством”, „Руською єдністю”, „Руссю єдиною”, „Союзом анархістів України”, „Народнотрудовим союзом України” тощо. Аналогічна політична конфігурація у складі Партії регіонів та зазначених партій виникла і в ОВК багатьох інших округів, зокрема – виборчих округів №№ 179, 202, 203, 204 тощо. Щоправда, діяльність ряду ОВК контролювала не лише Партія регіонів, але й інші політичні сили, а також кандидати в одномандатних округах. Так, у Вінницькій області контроль над роботою ОВК № 11 було встановлено УДАРом та Партією регіонів; контроль над ОВК № 12 належав Партії регіонів та кандидату у депутати П. Порошенку; ОВК № 16 контролювалася кандидатом в народні депутати України О. Калетник. У Сумській області контроль над роботою ОВК приблизно порівну поділений між Партією регіонів та опозиційними силами. Відсутність представництва у одномандатних виборчих округах

складі

ОВК

кандидатів,

зареєстрованих

в

За Законом „Про вибори народних депутатів України” право висування кандидатур до складу окружних виборчих комісій надано лише фракціям та партіям – суб’єктам виборчого процесу. Між тим, формування ОВК за Законом здійснюється після реєстрації кандидатів у депутати (ОВК мають бути утворені ЦВК за 62 дні до дня голосування, тоді як рішення про реєстрацію кандидатів у депутати має прийматись ЦВК за 70 днів до дня голосування). Оскільки кандидатам у депутати в одномандатних округах надано право вносити кандидатури до складу ДВК, позбавлення їх права висувати кандидатури до складу ОВК, які встановлюють підсумки голосування в одномандатних округах видається не зовсім логічним.

4.2.

Діяльність ОВК щодо забезпечення підготовки та проведення виборів

Належні умови для роботи ОВК було створено практично у всіх регіонах, хоча в окремих випадках комісії не були забезпечені належними приміщеннями, оргтехнікою тощо. Зокрема, проблеми з приміщенням для роботи мали: ОВК виборчого округу № 97 (Київська область), приміщення якої не відповідало встановленим вимогам; ОВК виборчого округу № 150 (Полтавська область), приміщення якої знаходилось в музеї; ОВК округу № 195 (Черкаська область), приміщення якої перебувало в аварійному стані; ОВК округу № 19 (Волинська область), приміщення якої мало невелику площу. Не відповідало встановленим вимогам і приміщення ОВК виборчого округу № 200 (Черкаська область). ОВК виборчого округу №185 (Херсонська область) отримала оргтехніку, яка використовувалась в роботі комісій ще у 2005-2006 роках і з того часу не оновлювалася. В результаті, постійно виникали проблеми як під час обслуговування техніки, так і під час з’єднання із сервером ЦВК. У Хмельницькій області на час першого засідання ОВК приміщення комісій не були пристосовані для роботи в них. Комісії також не були забезпечені ні оргтехнікою, ні телефонним зв’язком, ні транспортом, ні вивісками „Окружна виборча комісія” тощо. Ці технічні проблеми вирішувались протягом першої декади вересня, що негативно позначилося на роботі відповідних комісій. У Рівненській області ОВК не було забезпечено належним доступом до мережі Інтернет, що призводило до збоїв в роботі ЄІАС „Вибори”, у тому числі – при проведенні жеребкувань щодо включення кандидатур до складу ДВК. В ОВК округу № 126 (Львівська область) протягом тривалого часу не працював комп’ютер, тоді як в ОВК округів №№ 20 та 21 (Волинська область) було зафіксовано проблеми із забезпеченням комісій канцелярськими виробами.

Діяльність ОВК загалом була прозорою, хоча окремі комісії відмовляли суб’єктам виборчого процесу у наданні певних документів не допускали представників ЗМІ чи спостерігачів на свої засідання. Зокрема, у жовтні 2012 року на засідання ОВК округу № 10 (Автономна Республіка Крим) не допускались журналісти Чорноморської ТРК; крім того, ОВК цього ж округу було здійснено спробу позбавити права присутності на засіданні комісії уповноважених осіб та спостерігачів від „Батьківщини”. У виборчому окрузі № 92 (Київська область) були зафіксовані випадки недопущення до участі у засіданнях ОВК офіційних спостерігачів і довірених осіб кандидатів. Недопуск пояснювався відсутністю їх попередньої реєстрації в день засідання. Член ОВК виборчого округу № 193 (Хмельницька область) В. Белінський (партія «Руський блок») намагався забрати камеру і виштовхнути з приміщення комісії офіційного спостерігача від ВО «Батьківщина» 2. Члени цієї ж самої ОВК Остафійчук Т.В. (фракція Партії регіонів), Пилипчук В.М. (фракція Народної партії) і Белінський В.М. (партія «Руський блок») намагалися перешкоджати діяльності уповноваженої та довіреної осіб, а також роботі спостерігача від ВО „Батьківщина” 3. Більшість ОВК, утворених в межах Луганської області, не виконували вимоги виборчого законодавства в частині обов’язкового оприлюднення рішень виборчих комісій. В ОВК виборчого округу № 126 (Львівська область) засідання комісії скликалися за 20-30 хв. до початку їх проведення. У Волинській області було зафіксовано декілька випадків „зникнення” офіційних матеріалів зі стендів у ОВК виборчих округів №№ 20 та 22. ОВК виборчих округів №№ 164 та №167 (Тернопільська область) не вивішували постанови на дошці оголошень. Розгляд скарг окружними комісіями у більшості випадків був неефективним, в той час як основне навантаження з їх розгляду лягло на комісії лише у жовтні 2012 року. Відсутність суттєвого навантаження на ОВК в частині розгляду скарг пояснювалось звуженою компетенцією ОВК щодо врегулювання виборчих спорів – за Законом „Про вибори народних депутатів України” ОВК мають право розглядати скарги лише на рішення, дії чи бездіяльність ДВК чи їх членів (ДВК було утворено лише наприкінці вересня 2012 р.), а також на порушення виборчого законодавства партіями, які висунули кандидатів в одномандатних округах. Неефективність розгляду скарг зумовлювалась недостатнім рівнем підготовки членів ОВК з виборчих питань та політизацією роботи комісій. Ці чинники, а також неналежний рівень юридичної підготовки кандидатів, довірених та уповноважених осіб стали основною причиною того, що ОВК залишали більшість скарг без розгляду або без задоволення вимог суб’єктів звернення зі скаргами. Наприклад, у Хмельницькій області ОВК виборчого округу № 193 (м. Кам’янець-Подільський) не приймала скарги на бездіяльність голів ДВК щодо так званого „недодзвону” членам ДВК від партії УДАР під тим приводом, що черговий член ОВК не був уповноважений приймати скарги. У Львівській області до ОВК виборчого округу № 115 (м. Львів) було подано дві скарги щодо невиконання головами двох ДВК своїх прямих обов'язків. Спочатку члени ОВК не змогли прийняти за скаргами жодного рішення через відсутність необхідної кількості голосів, але згодом визнали факти порушень. До ОВК часто оскаржувалися порушення законодавства про вибори кандидатами у депутати, хоча розгляд таких скарг віднесено до компетенції ЦВК. При цьому ОВК розглядали такі скарги по суті, що фактично є перевищенням покладених на них повноважень. Так, 24 серпня 2012 року у м. Хотині (Чернівецька область) від імені «Благодійного фонду Руслана Панчишина» кандидат у народні депутати України (в/о №204, самовисування) Руслан Панчишин вручив 3 мобільні телефони під час проведення районної спартакіади серед людей з обмеженими 2 3

Див. відеозапис за посиланням: http://www.youtube.com/watch?v=VJowZnMtGLE&feature=youtu.be Див. відеозапис за посиланням: http://www.youtube.com/watch?v=7BdwbWJ3W6Y&feature=channel&list=UL

можливостями. Ці дії було оскаржено до ОВК виборчого округу № 204. У своїй постанові щодо скарги уповноваженої особи ВО «Батьківщина» В. Рижого від 28 серпня на незаконні дії кандидата у депутати Руслана Панчишина ОВК відзначила, що «скарги та звинувачення в незаконних діях та порушеннях виборчого законодавства є надумані, необґрунтовані, безпідставні та підлягають відхиленню». Таке рішення комісія мотивувала тим, що кандидат «не має жодного відношення до фонду, не є членом чи засновником», а, отже, «норми частини 13 статті 74 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» не можуть застосовуватися до Руслана Панчишина як кандидата в народні депутати України». Реєстрація офіційних спостерігачів ОВК загалом здійснювалась з дотриманням вимог виборчого законодавства, хоча у ряді регіонів спостерігачі протягом певного часу не могли зареєструватись через відсутність бланків посвідчень або у зв’язку з тим, що ОВК вимагали від них подання документів, не передбачених Законом „Про вибори народних депутатів України”. У Львівської області ОВК після їх утворення не приймали подань про реєстрацію офіційних спостерігачів, мотивуючи це відсутністю бланків посвідчень. Аналогічна ситуація мала місце і у виборчому окрузі № 132 (Миколаївська область), де ОВК не реєструвала спостерігачів у зв’язку з відсутністю бланків посвідчень (хоча після надходження бланків голова ОВК особисто телефонував представникам громадських організацій і інформував про можливість видачі посвідчень). Бланки посвідчень були відсутні в ОВК виборчих округів №№ 63, 67, 84, 85, 97, 98, 185, 193. Деякі ОВК вимагали внесення подань про реєстрацію спостерігачів не лише у паперовій, але і в електронній формі, посилаючись при цьому на інформаційний лист ЦВК (це стосується, зокрема, ОВК виборчих округів №№ 3, 7, 10, 117, 141, 142, 187, 188, 191). Окремі ОВК вимагали від особи, яка вносила подання про реєстрацію спостерігачів, надання нотаріально засвідченої довіреності (ОВК округів №№ 7 та 92). У виборчому окрузі № 124 (Львівська область) від представника КВУ вимагали доручення для реєстрації спостерігачів та для отримання посвідчень. В Одеській області в ОВК виборчого округу № 134 відмовились приймати подання про реєстрацію спостерігачів від КВУ, мотивуючи це відсутністю назви посади керівника КВУ біля його прізвища. Члени ОВК №7 (Автономна Республіка Крим), окрім подання документів в електронному вигляді та наявності нотаріально засвідченої довіреності, вимагали заповнювати подання не рукописно, а на комп'ютері, виключно на бланках встановленої ЦВК форми; при цьому всі документи мали подаватись в окремій папці. ОВК виборчих округів № 163 та 164 у Тернопільській області реєстрували спостерігачів з порушенням строків – від дня подачі подання до реєстрації проходило більше 2 тижнів.

5. УТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ 5.1.

Утворення та зміни у складі ДВК

В частині регулювання порядку утворення ДВК Закон „Про вибори народних депутатів України” містив ті ж самі недоліки, що і положення Закону, якими встановлювався порядок формування ОВК. Первісний варіант Порядку проведення жеребкування щодо включення кандидатур до складу дільничних виборчих комісій передбачав проведення окремих жеребкувань щодо кожної ДВК в межах відповідних одномандатних округів. Проте 13 вересня 2012 року, незадовго до проведення жеребкувань, ЦВК кардинально переглянула процедуру проведення жеребкувань і постановою № 895 запровадила той самий механізм жеребкування, який застосовувався для формування ОВК (див. параграф 4.1. цього Звіту).

Негативний вплив на утворення ДВК на парламентських виборах 2012 року мали політизація роботи ОВК та їх підконтрольність деяким партіям, недостатній рівень обізнаності членів ОВК з вимогами виборчого законодавства, перегляд процедури жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК незадовго до проведення жеребкувань, а також проблеми, пов’язані з функціонуванням ІАС „Вибори”, які виникли в деяких ОВК. Ці проблеми призвели до того, що утворення ДВК супроводжувалось численними проблемами: Внесення подань щодо кандидатур до складу ДВК від декількох партій однією й тією ж особою У виборчому окрузі № 22 (Волинська область) уповноважена на підставі довіреності особа Любов Володимирівна Грицюк внесла подання кандидатур до складу ДВК відразу від декількох партій, зокрема – Соціал-патріотичної асамблеї слов'ян, Народно-трудового союзу України, партії "Русь єдина", Ліберальної партії України, Української партії "Зелена планета", партії "Руська єдність", Козацької української партії, Політичної партії малого та середнього бізнесу, Народної екологічної партії, партії "Руський блок", партії "Народний порядок", Демократичної партія угорців України, Всеукраїнської партії трудящих, Патріотичної партії України, "Братства", ВО "Центр", „Вітчизни”, "Єдиної родини". На основі цього можна припустити, що включені до складу ДВК представники від цих партій представляли інтереси однієї політичної сили. Вибірковий допуск до жеребкування певних суб’єктів подання кандидатур до складу ДВК До ОВК виборчого округу № 23 (Волинська область) окремими партіями та кандидатами у народні депутати України («Русь єдина» , «Руська єдність», «Руський блок», «Держава», «Зелена планета», «Союз анархістів», «Братство», «Єдина родина», «Центр») та кандидата в депутати Петра Хомича (Партія регіонів) були подані не всі передбачені законодавством документи для включення кандидатур до складу ДВК, що не стало перепоною для допуску відповідних кандидатур до жеребкування. У той же час, у виборчих округах №№ 57 та 58 (Донецька область) відповідні ОВК відхилили подання від опозиційних партій та фракцій (ВО «Батьківщина», Народний Рух України, Громадянська позиція, фракція «Наша УкраїнаНародна самооборона») з підстав неналежного оформлення документів. При цьому відмова була оголошено усно – без надання відповідних документів представникам суб’єктів подання кандидатур до складу ДВК. Під час проведення засідань, на яких ОВК округів №№ 57 та 58 мали провести жеребкування, представники ВО «Батьківщина» (у т.ч.

– народні депутати України) намагалися блокувати проведення жеребкування. Конфлікт був вирішений тоді, коли ОВК проголосували за включення подань від опозиційних сил і допуск їх до жеребкування. Надмірне представництво у складі ДВК маловідомих партій та „технічних” кандидатів Як і у випадку ОВК, особливості проведення жеребкування щодо включення кандидатур до складу ДВК призвели до потрапляння в ДВК представників маловідомих партій та технічних кандидатів. Натомість кандидати, які мали високі шанси на обрання, а також

популярні партії в деяких округах взагалі не отримали представництва в ДВК. Так, у виборчому окрузі № 24 (Дніпропетровська область) до складу ДВК не було включено жодної кандидатури кандидата у депутати Я.Безбаха; у виборчому окрузі № 143 (Одеська область) В.Боделан вніс 80 кандидатур до складу ДВК, однак за результатами жеребкування отримав представництво лише у 3 ДВК; у виборчому окрузі № 135 (Одеська область) ВО „Свобода” не отримала представництва у жодній ДВК округу. У той же час, у багатьох округах представництво у складі ДВК отримали вже згадані маловідомі партії Союз анархістів України, „Руська єдність”, „Русь єдина” тощо. Порушення строків проведення жеребкувань щодо кандидатур до складу ДВК У ряді випадків жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК було проведено ОВК з порушенням встановлених законом строків. Зокрема, у виборчому окрузі № 107 (Луганська область) станом на 22 годину 21 вересня 2012 року жеребкування щодо запропонованих до складу ДВК кандидатур так і не було розпочато. Аналогічна ситуація мала місце і у виборчих округах № 3, 211, 212, 218. Своєрідним рекордсменом в плані порушення встановленого законодавством строку проведення жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК стала ОВК виборчого округу № 67 (Житомирська область), де жеребкування щодо кандидатур було проведено лише 25 вересня 2012 року. Після трьох жеребкувань, два з яких були визнані «тренувальними», голова комісії округу № 67 Домашенко так і не змогла поставити на голосування постанову про утворення 248 ДВК округу. За інформацією представників ВО «Свобода», після цього процесом жеребкування керував голова Чуднівської райдержадміністрації та кандидат в депутати в цьому ж окрузі п. Самчик. Розподіл керівних посад в ДВК був проведений ОВК округу № 67 до завершення процедури жеребкування, при цьому на представника опозиції, який намагався завадити порушенню законодавства, було складено протокол про адміністративне правопорушення. У виборчому окрузі № 61 (Донецька область) декілька повторних жеребкувань щодо кандидатур до складу ДВК було проведено лише тому, що члени ОВК довго не могли визначити кількість жеребків, які мають опускатись до барабану. Одні члени ОВК заявляли, що кількість жеребків має включати усіх суб’єктів подання, у т.ч.

– фракцій у Верховній Раді України. Інші наполягали на тому, що кількість жеребків не має включати подання від фракцій. У результаті дискусій, члени ОВК зупинились на другому варіанті, хоча в ході одного й того ж самого засідання ОВК було проведено декілька повторних жеребкувань. В деяких випадках (виборчі округи № 201, 211, 212, 218 Чернівецької області та м. Києва) затримки у проведенні жеребкувань були зумовлені проблемами функціонування ЄІАС „Вибори”. Проведення жеребкувань у спосіб, який дозволяв обрати заздалегідь визначених суб’єктів подання кандидатур до складу ДВК В окремих виборчих округах Комітетом виборців України було зафіксовано випадки проведення жеребкування у спосіб, який дозволяв „обрати” за результатами жеребкування заздалегідь визначені кандидатури. Так, наприклад, при проведенні жеребкування щодо кандидатур до складу ДВК у виборчому окрузі № 9 (Автономна Республіка Крим) конверти для жеребкування відрізнялись за розмірами і були по різному скріплені, що дозволяло „обирати” певні жеребки. У кримському виборчому окрузі №10 при проведенні жеребкування конверти були закладені в барабан двома неоднаковими стопками, барабан не крутили, а виймали конверти з однієї із стопок. При цьому спроба члена ОВК перевірити конверти була блокована головою комісії.

Порушення строків утворення ДВК За Законом „Про вибори народних депутатів України” ДВК мали бути утворені за 31 день до дня голосування, тобто до 26 вересня включно. Цей строк був дотриманий далеко не всіма ОВК. Зокрема, з запізненням (27 вересня 2012 року) рішення про утворення ДВК було прийнято ОВК у виборчих округах №№ 2, 115, 120, 121, 123, 125, 141. У виборчому окрузі № 156 (Рівненська область) ОВК провела своє засідання щодо утворення ДВК 26 вересня, проте внаслідок технічних помилок щодо формування керівного складу ДВК члени ОВК того ж дня, не закриваючи засідання ОВК, розійшлися і прийняли рішення про утворення ДВК лише 27 вересня. При цьому, як зазначив один з членів ОВК округу № 156, постанова ОВК про утворення ДВК в межах виборчого округу була датована 26 вересня 2012 року, тобто заднім числом. Суттєві зміни у первинному складі ДВК Проведення єдиного жеребкування щодо кандидатур до складу всіх ДВК в межах кожного з 225 одномандатних округів, а також допуск до жеребкування 87 партій –суб’єктів виборчого процесу та кандидатів в одномандатних округах став однією з причин масової заміни членів ДВК відразу після їх призначення на посади в комісіях. В окремих округах склад ДВК змінився на 70-80%. При цьому фактичний контроль над роботою багатьох ДВК (за поодинокими винятками) отримала Партія регіонів. У виборчому окрузі № 59 (Донецька область) протягом 25 вересня - 16 жовтня 2012 року у складі ДВК відбулась 821 заміна, що складає 30% від загальної кількості членів ДВК. Найбільшу кількість замін здійснили Народний рух України (85 замін), Християнськодемократична партія України (80 замін), Європейська партія України (68 замін), Громадянська позиція (67 замін) тощо. Тобто найбільше ротацій здійснили партії, які обіймають „технічні” квоти ВО «Батьківщина» та партії «УДАР». Разом з тим, заміни були проведені і сателітами Партії регіонів. Наприклад, партія «Руський блок» здійснила 36 замін, «Братство» - 32 заміни. Склад ДВК у межах Тернопільської області змінився приблизно на 70 %, Львівської області – в межах 50%, Волинської – 40-45%.

5.2.

Діяльність ДВК щодо забезпечення підготовки та проведення виборів

Як і у випадку ОВК, далеко не всі ДВК провели свої перші засідання у визначений Законом „Про вибори народних депутатів України” строк. Так, у Хмельницькій області вчасно провели засідання близько 90% ДВК виборчого округу № 187. До того ж, окремі ДВК проводили свої засідання у приміщенні ОВК, оскільки надані ДВК Хмельницьким міськвиконкомом приміщення виявились непристосованими для проведення у них засідань. Ще гірша ситуація мала місце у Києві, Київській та Вінницькій областях, де лише 60% ДВК провели свої засідання вчасно. У Херсонській області перші засідання ДВК всюди були проведені із запізненням на добу, що пов’язано з технічними особливостями роботи комп’ютерів ОВК та сервера ЦВК, куди зводились всі дані щодо складу ДВК. Перше засідання багатьох ДВК Харківської, Черкаської, Луганської і Миколаївської областей не було проведено вчасно переважно через відсутність кворумів. Рівень матеріально-технічного забезпечення роботи ДВК залежав від конкретного регіону, але далеко не завжди був задовільним. Серед основних проблем – непристосованість

приміщень ДВК для роботи, відсутність телефонного зв’язку, комп’ютерів тощо. Наприклад, багатьом ДВК виборчого округу № 132 (Миколаївська область) було виділено малі приміщення чи приміщення, які перебувають в аварійному стані. Приміщення ДВК округу № 196 (Черкаська область) не були пристосовані для роботи або ж перебувають в аварійному стані. В окремих ДВК виборчого округу № 107 (Луганська область) приміщення видачі бюлетенів і розташування кабін для голосування не були поєднані між собою. У виборчому окрузі № 116 (Львівська область) ДВК потребували встановлення додаткових ліній зв’язку, 1 – сейфу, 4 – освітлення та прапорів України. Станом на жовтень 2012 року приміщення ДВК дільниці № 010231 (виборчий округ № 6) не мало даху, оскільки там проводився капітальний ремонт крівлі. ДВК №№ 010034 та 010038 (виборчий округ № 10 Автономної Республіки Крим) не мали замків на дверях, у приміщеннях комісій були вибиті шибки та ін. Крім того, приблизно 10-15 кримських ДВК тривалий час не мали електропостачання. В Одеській області комісія дільниці № 511100 (виборчий округ № 133) скаржилась на малу площу приміщення, відсутність води, туалету, незадовільне опалення, а на дільниці № 510183 (виборчий округ № 141 ) ключ від приміщення ДВК забирала прибиральниця, що зумовило проблеми з доступом до приміщення. У виборчому окрузі № 142 члени комісій, які не забезпечені сейфами або металевими шафами, зберігали виборчу документацію, в т.ч. і попередні списки виборців, за місцем свого проживання або роботи (ДВК №№ 510821, 510822, 510057, 510781). На дільниці № 511331 (виборчий округ № 138; Комунальна установа "Одеський обласний очний госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни") немає ні телефону, ні виділеної телефонної лінії. Крім того, на переважній більшості одеських дільниць, відвіданих представниками Комітету виборців України, не було автомобіля, телефонних апаратів, комп'ютера, принтера, стенду, аптечки, вогнегасника, скриньок для голосування, кабінок для голосування, канцелярського приладдя тощо. На дільниці № 510717, розташованому в гуртожитку м. Рені не було нічого, крім столів, 1 телефонного апарату, металевої шафи і канцелярського приладдя. Варто відзначити, що навіть в таких складних умовах члени комісії намагалися виконати вимоги законодавства і приносили на дільниці власні ноутбуки, ліхтарі тощо. Наприклад, на дільниці № 511331 голова ДВК принесла з дому на дільницю Державний прапор України. У Рівненській області Демидівська райдержадміністрація інформувала ОВК виборчого округу №154 про перелік дільниць району, приміщення яких не відповідають встановленим законодавством вимогам. Серед таких дільниць, зокрема, дільниці № 560157 (с. Лішня), № 560160 (смт. Демидівка), № 560167 (с. Товпижин), № 560169 (с. Вичавки), № 560170 (с. Лисин), № 560171 (с. Лопавше), № 560173 (с. Набережне), № 560175 (с. Берестечко), № 560179 (с. Перекалі). У деяких із зазначених населених пунктів приміщення дільниці були меншим майже у два рази за встановлену законодавством норму. На багатьох дільницях в сільських місцевостях Тернопільської, Хмельницької і Волинської областей був відсутній телефонний зв’язок. Далеко не всі виборчі дільниці були забезпечені ксероксами, що ускладнило виготовлення копій протоколів для кандидатів та спостерігачів. На деяких дільницях Тернопільської області ДВК не мали стендів, що унеможливило оприлюднення рішень ДВК для загального ознайомлення. Рівень прозорості роботи ДВК часто залежить від рівня їх матеріально-технічного забезпечення, але загалом він є помітно нижчим за рівень прозорості роботи ОВК. У тих випадках, коли ДВК не було забезпечено стендами, рішення комісій зберігались в ДВК і надавались для ознайомлення за зверненнями суб’єктів виборчого процесу.

6. СКЛАДАННЯ ТА УТОЧНЕННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ

Новий Закон „Про вибори народних депутатів України” суттєво змінив порядок складання та уточнення списків виборців, встановлений його попередньою редакцією. Так, ключову роль у складанні та уточненні списків виборців було відведено не ДВК та ОВК, а органам ведення Державного реєстру виборців. Роль ОВК у процесі реєстрації виборців було зведено до мінімуму – хоча Закон передбачає можливість здійснення ОВК контролю за дотриманням органами, уповноваженими на це законом, законодавства щодо складання списків виборців по виборчих дільницях в межах територій відповідних одномандатних виборчих округів, а також здійснення контролю за наданням списків виборців для загального ознайомлення, зміст відповідних контрольних повноважень Законом визначено не було. Ще однією новелою Закону стало те, що у день голосування ДВК мали право вносити зміни до уточнених списків виборців лише на підставі судових рішень. На відміну від попередньої редакції Закону, у Законі не передбачено можливості голосування за відкріпними посвідченнями – відповідну процедуру було замінено зміною місця голосування без зміни виборчої адреси. Вже в період виборчого процесу ЦВК було прийнято постанову № 893, за якою можливість зміни тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси було звужено до виборчого округу, до якого була віднесена виборча адреса виборця. Хоча постанова № 893 суттєво зменшила ризик масових „міграцій” виборців між округами з метою голосування за того чи іншого кандидата у депутати, її відповідність Закону „Про Державний реєстр виборців” видається доволі сумнівною. Крім того, постанова не повністю відповідає конституційному принципу рівності громадян перед законом, оскільки за нею члени виборчих комісій отримали право голосувати у тих округах, до яких не було віднесено їхні виборчі адреси, тоді як всі інші виборці такого права не мали. На етапі складання та уточнення списків виборців Комітетом виборців України було виявлено низку проблем: Порушення строків передачі списків виборців від органів ведення Державного реєстру виборців дільничним виборчим комісіям У більшості випадків попередні списки виборців були передані органами ведення Державного реєстру виборців відповідним ДВК у визначений Законом строк. Певні порушення строків мали місце у Хмельницькій, Львівській, Волинській та Вінницькій областях. Основною причиною затримок стала неможливість організації роботи комісій через відсутність голови, печаток або зміни у складі ДВК. Низька якість списків виборців Попри запевнення представників ЦВК у тому, що база даних Державного реєстру виборців є якісною і містить незначний відсоток помилок, до регіональних відділень КВУ звернулась значна кількість громадян з повідомленнями про численні недоліки у попередніх списках виборців: -

включення т. зв. „мертвих душ”; наявність „двійників”; відсутність у списках виборців громадян, які мають право голосу і голосували на відповідних дільницях на попередніх виборах;

-

віднесення до дільниць знесених будинків та будинків, будівництво яких завершено не було, ресторанів, торгівельних центрів тощо.

Зокрема, наприклад, на дільниці № 511316 (виборчий округ № 135) до списку виборців включено будинок за адресою вул. Генуезька, 1, де знаходився ресторан "Час Пік". Лише у межах м. Вінниці (виборчі округи №№ 11-12) станом на 22 жовтня 2012 року було зафіксовано близько 600 випадків неточностей у попередніх списках виборців (у місті зареєстровано приблизно 280 тисяч виборців). Недоліки в організації роботи органів ведення Державного реєстру виборців У місті Рівному (округ № 152) члени ДВК та виборці повідомили КВУ, що у відділі ведення Державного реєстру виборців 22 жовтня 2012 року було розміщено оголошення про те, що прийом заяв виборців щодо уточнення попередніх списків виборців та щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси здійснюється до 12:00, хоча 22 жовтня було останнім днем подачі таких заяв, і відділам ведення ДРВ потрібно було забезпечити прийом таких заяв хоча б до кінця робочого дня, тобто 18:00. В результаті, утворилась черга з членів ДВК, які прийшли з заявами про тимчасову зміну виборчої адреси і не змогли їх подати. На „гарячу лінію” КВУ надходила значна кількість дзвінків з повідомленнями про те, що органи ведення Державного реєстру виборців відмовлялися приймати звернення осіб, які не були ніде зареєстровані, з проханням визначити їхню виборчу адресу, а також невмотивовано відмовляли у прийнятті заяв про тимчасову зміну місця голосування особам, які у день виборів перебуватимуть за межами України.

7. ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ ТА ВИСВІТЛЕННЯ ВИБОРІВ У ЗМІ Однією з особливостей нового Закону „Про вибори народних депутатів України” стало доповнення його окремим розділом щодо інформування виборців про перебіг виборчого процесу (Розділ VIII. Інформаційне забезпечення виборів). У Законі також було закріплено ряд інших нововведень. Зокрема: 

 







граничний строк оприлюднення результатів опитувань громадської думки щодо виборів було продовжено з 15 днів до дня голосування до 10 днів до дня голосування; дещо уточнено визначення передвиборної агітації; лібералізовано обмеження щодо участі в агітаційній діяльності публічних службовців (за Законом участь службовців в агітаційній діяльності не допускається лише в робочий час); рекламу друкованих видань, інших товарів і послуг з використанням прізвищ чи зображень кандидатів у депутати, назв чи символіки партій – суб’єктів виборчого процесу віднесено до політичної реклами; передбачено можливість здійснення агітації кандидатами в одномандатних округах та закріплено механізми забезпеченні рівності можливостей кандидатів у здійсненні агітаційної діяльності; розширено підстави звільнення ЗМІ від відповідальності за зміст передвиборної агітації;



уточнено обмеження щодо використання кандидатами у депутати службового транспорту, підлеглих осіб тощо для здійснення агітації.

Разом з тим, принципових змін у правовому регулюванні здійснення передвиборної агітації суб’єктів виборчого процесу не відбулось. Так, не було проведено чіткого розмежування між передвиборною агітацією та офіційними повідомленнями про дії кандидатів-службовців, не запроваджено дієвих механізмів запобігання тіньовому фінансуванню передвиборної агітації, непрямому підкупу виборців, використання адміністративного ресурсу для агітаційної діяльності тощо. В Законі не знайшла відображення і значна частина рекомендацій міжнародних місій спостереження за виборами, висловлених за результатами попередніх загальнонаціональних виборчих кампаній, наприклад – в частині лібералізації регулювання діяльності приватних ЗМІ, визначення підстав для відмови у забезпеченні права на відповідь, розширення переліку санкцій, що можуть бути застосовані до ЗМІ за порушення вимог виборчого законодавства та звуження підстав для зупинення дії ліцензії чи друку видань тощо. В практиці здійснення передвиборної агітації варто виділити декілька негативних тенденцій: Здійснення агітації задовго до початку виборчого процесу Основні партії розпочали розміщення агітаційних матеріалів ще задовго до початку виборчого процесу. Досить активно агітаційні матеріали розміщувались і потенційними кандидатами в одномандатних округах. Основною причиною цього стала відсутність будьяких обмежень щодо розміщення політичної реклами до початку виборчого процесу, а також (в частині агітаційної діяльності фізичних осіб) у період між початком виборчого процесу та реєстрацією кандидатів у депутати. Політичні партії дещо призупинили агітаційну діяльність після початку виборчого процесу, але після реєстрації висунутих ними кандидатів у депутати поновили її, в деяких випадках – з ще більшою активністю. Ряд партій (Партія регіонів, КПУ, ВО „Батьківщина”, „Україна – вперед!”) активно проводили агітацію на всіх етапах виборчого процесу, тоді як деякі партії (наприклад, УДАР, ВО „Свобода”) розгорнули активну агітаційну діяльність лише наприкінці літа – початку осені 2012 року. Проведення агітації до реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі та одномандатних округах посилює непрозорість її фінансування, оскільки здійснюється за рахунок інших, ніж кошти виборчих фондів, коштів та не підлягає будь-яким обмеженням щодо здійснення агітації, передбаченим Законом „Про вибори народних депутатів України”. Беззмістовність агітаційних матеріалів Зміст „меседжів” політичних сил загалом носив абстрактний або спекулятивний характер і був мало пов’язаний з перспективами розвитку країни та існуючими проблемами. Так, у червні виборчого процесу у своїх агітаційних матеріалах Партія регіонів спочатку концентрувалась на своїй ролі у подоланні „руїни”, залишеної попередниками, на своїх досягненнях у галузі розбудови інфраструктури, об’єднана опозиція – на факті свого об’єднання, необхідності зупинити владу тощо, „УДАР” – на тому, що політика може бути

чистою та щирою, „Україна – Вперед!” – на своєму „праймеріз”, який мав ряд ознак політичної технології, Комуністична партія України – на лівих гаслах (введення податку на розкіш, „поверненні країни народу” тощо) та необхідності боротьби з корупцією, ВО „Свобода” – на тому, що „Свобода” захищає українців тощо. Тональність агітаційної кампанії загалом не змінилась і в подальші місяці виборчого процесу. Наприклад, Партія регіонів продовжувала критикувати „руїну” і „помаранчевих попередників” (у тому числі В.Кличка, який нібито мав приєднатись „до помаранчевої команди”) і обіцяла перейти „від стабільності до добробуту”, «Батьківщина» - критикувала діючу владу і обіцяла її зупинити. „Україна – вперед!” критикувала владу в особі М.Азарова та поширює абстрактні гасла, „Наша Україна” – акцентувала увагу на мовних питаннях, КПУ – обіцяла повернути країну народу, ВО „Свобода” – обіцяла змінити все на користь українців. Щоправда, „УДАР” та Комуністична партія України доносили виборцям і більш конкретні повідомлення – провести люстрацію, змінити систему оподаткування, відновити безкоштовну освіту та охорону здоров’я, знизити комунальні платежі тощо. Але механізми досягнення цих цілей у повідомленнях не розкривались. Подібне змістовне наповнення мала і політична реклама багатьох кандидатів у депутати в одномандатних округах. Масове розміщення прихованої політичної реклами у ЗМІ Характерною особливістю виборчої кампанії 2012 року стало значне поширення прихованої політичної реклами у ЗМІ. „Іміджеві” матеріали активно розміщувались всіма суб’єктами виборчого процесу, однак найбільш активно вони розміщувались на користь кандидатів в одномандатних округах, Партії регіонів та партії „Україна – вперед!”. Таблиця 4. Деякі прихованої політичної реклами суб’єктів виборчого процесу РЕГІОН Автономна Республіка Крим

Донецька область Рівненська область

Чернівецька область

ПРИКЛАДИ У липні на державному каналі мовлення ГТРК “Крим” та в матеріалах інформаційної агенції “КІА” (підконтрольної Верховній Раді Автономної Республіки Крим) активно розміщувались матеріали прихованої агітації за Партію регіонів, партію „Україна – вперед!”, „Український вибір” В.Медведчука, кандидата у депутати Льва Миримського. Іміджеві матеріали активно розміщувались і в приватних ЗМІ, зокрема ТРК "ИТВ", ЧТРК ,ТРК "Неаполь", газеті “Крымская правда”, «Крымский телеграф», «Вечерний город», муніципальному виданні “Южная столица”, державній газеті «Крымские известия» 19-20 липня Перший муніципальний канал транслював документальний фільм «Парламентські вибори в Україні 2012 року», у якому позитивно висвітлювались політичні перспективи Наталі Королевської У липні регіональними виданнями було розміщено 9 різних за змістом і обсягом «іміджевих» матеріалів про Олега Червонюка, в яких висвітлювались результати його поїздки до КНР, його роль у відродженні льонарства на Рівненщині і надання ним підтримки обласній клінічній лікарні у вигляді 1000 простирадл для пацієнтів на суму 50 тисяч гривень. У серпні кандидат у народні депутати України у виборчому окрузі № 154 Данило Корилкевич, крім районних газет, активно розміщував іміджеві матеріали на сторінках обласних друкованих видань. Так, публікація під назвою «Політика добрих справ Данила Корилкевича», присвячена презентації його програми в місті Здолбунові була опублікована в «Рівненській газеті», № 34 (1103) від 23 серпня 2012 року.

17 серпня в трьох районних газетах «Рідний край» (Строжинецький р-н), «Карпати» (Путильський р-н), «Вижницькі обрії» (Вижницький р-н) надруковано ідентичні за змістом матеріали кандидата від Партії регіонів у виборчому окрузі № 202 Михайла Бауера під заголовком «Чому я знову йду на вибори?», проте лише у газеті «Рідний

край» ця публікація була розміщена у рубриці «На правах політичної реклами».

Перешкоджання здійсненню передвиборної агітації та участі у виборах Випадки перешкоджання здійсненню агітації як до, так і після початку виборчого процесу носили масовий характер. Кількість таких випадків помітно зростала з наближенням дня голосування. Перешкоджання здійсненню агітації здійснювалось у формі псування зовнішньої реклами партій чи кандидатів у депутатів, перешкоджання проведенню агітаційних заходів, звуження можливостей доступу партій і кандидатів до розміщення матеріалів передвиборної агітації у ЗМІ та на носіях зовнішньої реклами. Таблиця 5. Приклади перешкоджання здійсненню передвиборної агітації РЕГІОН Автономна Республіка Крим

Вінницька область

Донецька область

Запорізька область

Київська область

ПРИКЛАДИ У жовтні (м. Євпаторія, виборчий округ №4) працівники МВС блокували підвіз концертної техніки на агітаційний захід кандидата у депутати М. Котляревського. 19 жовтня 2012 року суд визнав стадіон, на якому планувалось провести агітаційних захід, аварійно-небезпечним та заборонив проведення заходу. Кримський республіканський комітет КПУ заявив, що 21 жовтня у Красноперекопську на активістів КПУ було здійснено напад молодими людьми, які представились представниками Партії регіонів. Міліція, в свою чергу, не вжила жодних заходів для затримки порушників. Кандидат у депутати в одномандатному виборчому окрузі № 5 І. Сагайдак заявляв про навмисне перешкоджання його передвиборній агітації з боку місцевої влади м. Керч. За його словами, рекламна фірма, з якою у нього був укладений договір про розміщення зовнішньої реклами, прибрала біг-борди кандидата, мотивуючи це отриманням вказівки виконкому міської ради. У жовтні, за інформацією кандидата в депутати у виборчому окрузі № 16 О. Лантуха на 4 жовтня з 20-ї години до 20:20 було заплановано трансляцію його телевізійної передвиборної агітаційної програми за державні кошти на каналі Вінницької обласної державної телерадіокомпанії ВДТ-6. Проте за півгодини до початку ефіру було вимкнуто ретранслятор кабельного телебачення обласної державної телерадіокомпанії в місті Могилів-Подільський, і сигнал з’явився лише перед завершенням трансляції програми. У вересні керівник Макіївського міського комітету КПУ В. Руднєва заявила про необґрунтоване скасування зустрічі лідера партії Петра Симоненка із студентами Макіївського економіко-гуманітарного інституту. За дві години до зустрічі ректор інституту її скасував, пославшись на рекомендацію із міського відділу освіти. У серпні партія «УДАР» заявляла, що влада вплинула на рішення операторів зовнішньої реклами не розміщувати два рекламних плаката з нагоди відвідування Запоріжжя керівником партії Віталієм Кличком. Зі слів кандидата у народні депутати у виборчому окрузі № 74 Петра Сабашука, висунутого шляхом самовисування, посадовець Запорізького муніципального інвестиційного агентства, до компетенції якого віднесено питання, пов’язані із встановленням носіїв зовнішньої реклами, заборонив розміщувати зовнішню рекламу П.Сабашука. У вересні в Бердянську, незважаючи на проплату рекламних носіїв, були знята рекламна продукція партії УДАР. Також, кандидат в народні депутати від партії УДАР Ірина Геращенко заявила про те, що в Запоріжжі було знищено 18 білбордів цієї партії. У вересні у Київському обласному виборчому штабі партії «УДАР» заявляли про те, що кампанія опонентів по знищенню партійної агітації «УДАРу» набрала масового характеру. Наприклад, у Броварах працівники правоохоронних органів незаконно демонтували два агітаційних намети партії та вилучили усі інформаційні матеріали, які в них поширювалися. У Фастові було зрізано два біг-

РЕГІОН

Миколаївська область

Одеська область

Херсонська область

Хмельницька область

Черкаська область

Чернівецька область

ПРИКЛАДИ борди і залито чорною фарбою близько 20 сіті-лайтів із зображенням кандидата у народні депутати України від партії «УДАР» у виборчому окрузі № 91 Руслана Сольвара. У місті Вишгород, яке є центром виборчого округу № 96, було зрізано три біг-борди кандидата від «УДАРу» Дмитра Крейніна. Згодом на місці пошкоджених рекламних носіїв з’явилися нові агітаційні щити Партії регіонів. Кандидат у депутати від ВО „Батьківщина” Олег Кищук потерпає від залякування та погроз з боку невідомих осіб по мобільному телефону та в усній формі з боку чиновників районної державної адміністрації. Зі слів самого кандидата в селищі Княжичі Броварського району, де він проживає, була здійснена спроба підпалу його будинку з використанням легкозаймистої суміші. 8 вересня, в місті Бровари невідомі особи вкрали його банери, які було встановлено на перехресті вул. Київська та Кірова, а 11 вересня, у центрі міста Бровари Київської області, міліція «знесла» агітаційний намет ВО «Батьківщина». Пізніше стало відомо, що вкрадена агітаційна продукція знаходяться у відділі по благоустрою міськвиконкому м. Бровари. В Броварському районі (с. Світильня) сільський голова заборонив будь-яку агітацію за усі партії окрім Партії регіонів, а також усно розпорядився виймати з поштових скриньок всі агітаційні матеріали, окрім провладних партій і кандидатів. Кандидат у депутати у виборчому окрузі № 128 С. Ісаков 9 серпня в ході пресконференції заявив про тиск з боку керівництва обласної державної адміністрації (Круглова М.П.) через депутата Миколаївської міської ради О.Омельчука (курує зовнішню рекламу в м. Миколаїв в Партії регіонів) на власників рекламних носіїв з вимогою відмовитись від договорів про розміщення виборчої агітації С.Ісакова. У жовтні працівникам Ізмаїльського торгового порту та Дунайського пароплавства (виборчий округ № 143) заборонили зустрітися з лідером КПУ П. Симоненком. За годину до запланованої зустрічі з трудовим колективом директор Дунайського пароплавства О. Долгов в усній формі пояснив, що зустріч скасовується, не зазначивши при цьому причин такого рішення. У жовтні, за інформацією кандидата в народні депутати від партії СПАС у виборчому окрузі № 185 Е. Коваленка, Каховський міський голова О. Карасевич та начальник райвідділу міліції 18 жовтня 2012 року перешкоджали здійсненню агітації за Е. Коваленка. Зокрема, агітатори роздавали та розклеювали в Каховці листівки кандидата, а міський голова почав робити їм зауваження у різкій і грубій формі, які агітатори проігнорували. Після цього був викликаний наряд міліції, який затримав одного з агітаторів. У серпні в Шепетівці напередодні мітингу представники ВО «Батьківщина» звернулися до двох комунальних установ щодо проведення зустрічі в приміщенні, проте їм було усно відмовлено, а перед проведенням самого мітингу двірникам було дано вказівку зірвати усі розклеєні по місту листівки про мітинг та вилучити з поштових скриньок запрошення. Крім того, в центрі м. Хмельницького були зіпсовані біг-борди об’єднаної опозиції, на яких гасло «Ми об’єдналися заради Батьківщини» перетворили на «Ми об’єдналися для зради Батьківщини». Особу правопорушників встановлено не було, хоча опозиціонери вважали це спланованою акцією провладних політичних сил. У вересні кандидат у народні депутати у виборчому окрузі № 193 від ВО “Батьківщина” Р. Ярема заявив про перешкоджання з боку державних службовців веденню його агітаційної кампанії на обласному державному телеканалі “Поділля-Центр” під час представлення своєї виборчої програми. У вересні КВУ фіксувалися випадки перешкоджання проведенню зборів громадян. Зокрема, Чигиринська міська рада відмовила, а потім і перешкоджала ініціативній групі чигиринців зібрати представників усіх політичних сил та кандидатів в депутати у виборчому окрузі №195 для обговорення проблем міста і району та шляхів їх вирішення. У серпні міська рада м. Сторожинець (ВО № 202) звернулася з позовом до суду щодо заборони проведення 23-24 серпня опозиційними партіями святкових акцій та зустрічей з кандидатами у народні депутати від об’єднаної опозиції на

РЕГІОН м. Севастополь

ПРИКЛАДИ центральній площі міста. Керівництво міськради мотивувало це тим, що у цей час на площі будуть встановлені атракціони У вересні тиск здійснювався на Д. Бєліка, кандидата у депутати від партії «Руський блок» в одномандатному виборчому окрузі № 224. 3-го вересня представники Гагарінської районної адміністрації, дільничний міліціонер і керівництво «Жилсервіс» № 23 протягом півтори години намагалися проникнути в квартиру голови ЖБК № 99, з яким у Дмитра Бєліка був укладений офіційний договір на оренду рекламної конструкції на стіні будинку за адресою ПОР, 22, з вимогою прибрати рекламні матеріали. 10 вересня працівниками прокуратури і МВС були зламані двері і здійснена спроба провести обшук в квартирі, що належить Д. Бєліку. Час обшуку збігався з виступом Д. Бєліка в Севастопольській міській раді. 19 вересня вночі на 14 біл-бордах була знищена агітація Д. Бєліка. Також, за словами кандидата, представників деяких рекламних компаній, які є власниками біл-бордів, викликали до міської ради з вимогами розірвати договори з Д. Бєліком під загрозою непродовження ліцензії чи фізичного знищення носіїв.

Хоча випадки політично вмотивованого тиску на кандидатів в ході виборчої кампанії не носили системного характеру, однак вони фіксувались у багатьох регіонах і полягали в основному у перешкоджанні агітаційній діяльності (див. вище) чи тиску на бізнес, пов’язаний з кандидатами у депутати. Зокрема, у Миколаївській області (виборчий округ № 132) протягом жовтня здійснюється тиск на ТОВ «Агрофірма Корнацьких», яке належало кандидатові в народні депутати від об’єднаної опозиції А. Корнацькому. У результаті тиску кандидат був змушений виїхати за межі території України. Окремі випадки подібного тиску було зафіксовано також у Луганській та Черкаській областях. У Херсонській області (виборчий округ № 186) 18 жовтня 2012 року правоохоронними органами був проведений обшук в приміщеннях ринку та в будинку кандидата у народні депутати Ф. Негоя. Про посилення тиску на свій бізнес з боку правоохоронних органів також повідомляв кандидат у депутати В. Шкляр (Автономна Республіки Крим, виборчий округ № 3). У Київській області протягом жовтня податкові органи проводили перевірки діяльності агрофірми кандидата у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 92 В. Гудзенка – конкурента провладного кандидата у депутати С. Кашуби. У Білоцерківському окрузі протягом вересня такий тиск чинився відразу на двох рейтингових кандидатів – Людмилу Дригало (кандидата від Народної партії) та єдиного кандидата від ВО «Свобода» та Об’єднаної опозиції Олександра Марченка. Тиск полягав у проведенні перевірок контролюючими органами (податкової служби, пожежників, управління охорони праці, санепідемстанції та інших) діяльності підприємницьких структур, що контролювались кандидатами. У Людмили Дригало перевірялась фабрика м’ясних напівфабрикатів, а у Олександра Марченка – гранітний кар’єр. У Запорізькій області ще 1 серпня податкова міліція порушила кримінальну справу щодо кандидата-самовисуванця Петра Сабашука (виборчий округ № 74). Хоча прокуратура вимагала обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд обрав запобіжним заходом внесення грошової застави у розмірі 17 000 грн. Все майно П.Сабашука було заарештовано. Після того, як Сабашук не припинив участі у виборчій кампанії, у вересні прокуратура зажадала зміни запобіжного заходу і внесення кандидатом застави у розмірі 4 млн. грн. Масове використання „чорного піару”

Неетичні способи здійснення агітації активно використовувались як до початку виборчого процесу, так і під час його перебігу. Наприклад, у червні 2012 року в м. Рені Одеської області (виборчий округ № 143) під час святкування Дня молоді свята молоді невстановлені особи поширювали листівки під назвою «Життя і творчість Сашка Дубового». Листівки містили інформацію дискредитаційного характеру про О.Дубового. Випадки поширення листівок, спрямованих на дискредитацію Комуністичної партії України, того ж місяця було зафіксовано також у Луганській області. Протягом липня кількість випадків використання „чорного піару” істотно зросла. Так, у м. Ладижин (виборчий округ № 17, Вінницька область) газета міської ради «Наше місто» розгорнула інформаційну війну проти тодішнього потенційного кандидата в депутати Г. Заболотного та громадської організації „Місто”. У Київській області з’являлися публікації з „чорним піаром” проти В. Кличка та потенційних кандидатів від його партії. Зокрема, у Яготині, Згурівцях, Броварах та в багатьох інших містах області розповсюджувались листівки, спрямовані на дискредитацію В.Кличка та потенційних кандидатів у депутати від партії „УДАР”. Наприклад, у Броварах було розповсюджено фальшиву газету нібито від імені громадської організації «Гроза», яку очолював тодішній потенційний кандидат у депутати від партії „УДАР” Павло Різаненко, в якій розміщувались матеріали про причетність П.Різаненка до торгівлі наркотиками, неправдива заява партії „УДАР” про начебто відмову висунення П.Різаненка кандидатом у депутати. Досить активно „чорний піар” використовувався і в Одеській області. Так, на початку липня в Одесі поширювались листівки проти Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Наталі Королевської та Олега Тягнибока. В одній з таких листівок вони ототожнювались із лідерами УПА, в іншій - із Гітлером, Муссоліні та Степаном Бандерою. 14 липня в м. Ізмаїл пройшла масова акція проти потенційного кандидата Юрія Крука під лозунгом „спасибо жителям Донбасса за депутата круканаса”, в ході якої поширювались листівки проти Ю.Крука. У Запорізькій області „чорний піар” активно використовувався проти лідерів опозиції. Наприклад, на регіональному каналі державного мовлення (канал ЗТРК «Запоріжжя») транслювався фільм про Ю.Тимошенко, в якому вона сама та її діяльність висвітлювались у негативному ключі. У Львівській області поширювались ролики з рекламою проти А. Лопушанського. У виборчому окрузі № 115 (Сихів) 15 липня 2012 року було розклеєно плакати, на яких зазначалося, що Дмитро Добродомов (кандидат від «УДАРу» та генеральний продюсер каналу «ЗІК») є онуком працівника органів НКВС. 3 липня 2012 року у Житомирі почали з’являтись листівки, на яких зображений Голова Верховної Ради України В.Литвин серед бабусь з текстом: “Мамо, я продав нашу мову!”. Численні випадки „чорного піару” Комітет виборців фіксував і в наступні місяці кампанії. Наприклад, у серпні в Івано-Франківській області на території виборчого округу № 86 розповсюджувались листівки кандидата у депутати В.Кредісова проти кандидата В.Грабовецького. У цій же області (виборчий округ № 83) розповсюджувались листівки із анімаційним зображенням сича та написами «користуючись курячою сліпотою СИЧІ дурять всіх» і «БЮТ-Злодії». У цьому контексті варто відзначити, що кандидатом у депутати у цьому виборчому окрузі був О. Сич, висунутий ВО „Свобода”. У виборчому окрузі № 89 розповсюджувались фальшиві листівки під заголовком Руху ЧЕСНО проти опозиційного кандидата Василя Гладія. У Запорізькій області газета «Запорожское время», яка входить у медіа-холдінг Партії регіонів, кожен тиждень розповсюджувала недостовірну інформацію про кандидатів у депутати від партії «УДАР». У Хмельницькій

області 19–20 серпня 2012 року в усіх районних центрах виборчого округу № 189 було зафіксовано розклеювання листівок без будь-яких вихідних даних, спрямованих на дискредитацію ВО "Свобода" та єдиного кандидата від опозиційних сил в окрузі Ігора Сабія. Розклеювання листівок збіглося в часі з візитами до відповідних райцентрів голови ВО "Свобода" Олега Тягнибока. У вересні 2012 року у місті Ямпіль Вінницької області було зафіксовано випадки „чорного піару” проти кандидата у народні депутати Оксани Калетник. Листівки з фотографією Оксани Калетник, логотипом Благодійного фонду «Батьківська земля» та підписом «Оксана Калетнік, злодійка-шахрайка, лахудра-розвідниця» були розклеєні на стовпі біля ринку у Ямполі. У різних містах Донецької області області того ж місяця розповсюджувалась газета «Свободное слово Донбасу», в якій негативно висвітлювалась діяльність усіх політичних сил, окрім Партії регіонів. У Києві та Київській області активісти партії «УДАР» у вересні виявили шахраїв, які від імені братів Кличків пропонували мешканцям Києва та області взяти участь в сумнівній освітній програмі і купити для цього комплект навчальних матеріалів загальною вартістю 6 тисяч гривень. У Херсонській області на території виборчого округу № 183 було зафіксовано факти розповсюдження газети «Чеснок», із фальшивими вихідними даними, яка нібито видавалась регіональним відділенням руху «Чесно». В газеті розміщувались наклепницькі матеріали про кандидата від партії УДАР Андрія Путілова. В Одеській області 22 вересня 2012 р. вночі в м. Роздільна (виборчий округ № 139) квартал вулиці Леніна і Червоноармійської був заклеєний листівками під заголовком «Пресман-бандит» (Олександр Пресман був кандидатом від Партії регіонів за цим округом). В Автономній Республіці Крим (міста Джанкой та Красноперекопська) одразу після візиту лідера партії “УДАР” розповсюджувалися листівки без вихідних даних, спрямовані на викриття „помаранчевого” минулого В.Кличка. У Запорізькій області розповсюджуються листівки, спрямовані проти опозиціонерів у загальнодержавному та одномандатних округах. На них зображені їх фото та написи «Кто готовит удар по Украине?», «Грабители идут» тощо. У Львівській області газета «Експрес» опублікувала інформацію про судимість кандидата Дубневича, газета «Анімоус» опублікувала фото нібито угоди кандидата Канівця з Адміністрацією Президента, а також поширила в Інтернеті інформацію про те, що Андрій Тягнибок в 9 класі нібито вбив дитину. У Зборівському районі Тернопільській області (виборчий округ №165) невідомі у вересні пошкодили матеріали передвиборної агітації кандидата у народні депутати Івана Чайківського, висунутого шляхом самовисування. На його агітаційних листівках невідомі прикріпили наклейку із зображенням свині та написом «Обережно! Хрунь-регіонал». Використання державних ресурсів для проведення агітації, піар на державних програмах Виборча кампанія 2012 року характеризувалась безпрецедентним (принаймні з 2006 року) рівнем залучення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в агітаційну діяльність. Так, протягом вересня у Запорізькій області на зустрічах кандидатів в народні депутати від Партії регіонів з виборцями постійно були присутні керівники районних адміністрацій та керівники відповідних управлінь адміністрацій. Наприклад, Комітетом виборців України було зафіксовано факт агітації голови Бердянської РДА Чепурного за кандидата у депутати Валерія Баранова під час відкриття дитячого майданчику в одному з сіл району.

В Житомирській області того ж місяця начальник управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації Юрій Градовський, який є солістом гурту «Древляни», в робочий час виступав з концертами на підтримку кандидата в народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 67 самовисуванця Віктора Развадовського. У Чернівецькій області 1 вересня секретар міської ради Новодністровська Микола Лутчак під час виступу на святі першого дзвоника в місцевій гімназії відкрито агітував за кандидата Артема Семенюка (висунутий Партією регіонів у виборчому окрузі № 204). 16 вересня 2012 року співробітники особового складу державного органу Державної пожежної частини № 8 (м. Сокиряни) ТУ МНС України в Чернівецькій області замість того, щоб безпосередньо виконувати свої обов’язки, із використанням засобів спеціальної техніки здійснювали наклеювання політичної реклами кандидата в народні депутати України Артема Семенюка (Партія регіонів, виборчий округ № 204) на білборд із написом «Відродити і розвивати. Семенюк Артем». У Тернопільській області, де в одномандатному виборчому окрузі № 66 кандидатом у депутати шляхом самовисування було висунуто дружину голови обласної державної адміністрації Н.Хоптян, по селах та містечках області у вересні організовувались так звані „зустрічі з активом органів місцевого самоврядування”, на яких у робочий час керівництво районних державних адміністрацій активно закликало голосувати за Н.Хоптян. В Донецькій області голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький протягом декількох місяців проводив спільні офіційні заходи із кандидатами у депутати від Партії регіонів, висунутими в одномандатних округах. В Одеській області кандидати у депутати активно піарились на місцевих програмах (“Народний бюджет” тощр), в рамках яких формувався позитивний імідж Партії регіонів загалом та окремих кандидатів від Партії регіонів в одномандатних округах (Геннадія Труханова, Леоніда Клімова, Івана Фурсіна, Олександра Пресмана, Віталія Барвиненка, Ігоря Плохого, Юрія Крука, Юрія Преснова). У виборчому окрузі № 136 кандидат у депутати Г. Труханов протягом жовтня для агітації за себе активно використовував спеціальну державну програму по забезпеченню інвалідів візками. Популяризація кандидата відбувалась завдяки тому, що кандидат влаштовував доставку інвалідних візків з заводу-виробника безпосередньо за адресами проживання інвалідів. Ю. Крук активно “піарився” на коштах, які виділялись місту Рені для ліквідації наслідків повені, яка відбулась в місті весною 2012 року. Зокрема, робітників, які здійснювали ремонт доріг у рамках реалізації державної програми, було одягнено в жилети з написом «Юрій Крук». У Донецькій області в агітаційних матеріалах кандидата у депутати від Партії регіонів у виборчому окрузі № 45 Ю. Звягільського зазначалось, що за його сприяння заходи із реконструкції загальноосвітньої школи № 61 (Київський район м. Донецька) були включені до національного проекту «Школа майбутнього». До участі у здійсненні агітації на користь партій та кандидатів залучались не лише службовці місцевих органів влади, але і керівники центральних органів виконавчої влади. Так, 15 жовтня 2012 року із робочим візитом у м. Слов’янськ (Донецька область) перебував міністр освіти, науки, молоді та спорту України Д. Табачник. Міністр зустрівся із педагогами та студентами Слов’янського коледжу Національного авіаційного університету та Донбаського державного педагогічного університету. У місцевих ЗМІ зазначалося, що цей візит став можливим завдяки лідеру ГО «Наш регіон», кандидату від Партії регіонів у виборчому окрузі № 47 О. Азарову. 7 вересня 2012 р. Прем’єр-міністр України Микола Азаров відкрив новий спортивний комплекс з басейном, тренажерним та фітнес залами у реконструйованому Парку культури та відпочинку імені Г.І.Петровського (виборчий округ

№ 44). Під час цього заходу представники органів влади відзначали здобутки Партії регіонів та її місцевих лідерів у процесі оновлення місцевої інфраструктури. Непрямий підкуп виборців Статтею 61 Закону „Про вибори народних депутатів України” прямо заборонено надання під час виборчого процесу виборцям, закладам, установам, організаціям або членам виборчих комісій грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей організаціями, засновником, власником чи членом керівного органу якої є кандидат у депутати, партія, яка висунула кандидатів у депутати, або посадова особа цієї партії. Положення цієї статті уточнено у частині тринадцятій статті 74 Закону, за якою забороняється також здійснення агітації (у т.ч. згадування назви партії чи імені кандидата), що супроводжується поширенням матеріальних цінностей. Оскільки до відповідальності за непрямий підкуп виборців можна притягнути лише суб’єктів виборчого процесу, значна частина громадян, які планували висуватись на виборах, розпочали здійснювати непрямий підкуп виборців ще задовго до офіційного старту виборчої кампанії. Після початку виборчого процесу кількість випадків непрямого підкупу виборців дещо знизилась, однак у наступні місяці знову зросла. В основному це пов’язано з тим, що за здійснення непрямого підкупу виборців до кандидата чи партії – суб’єкта виборчого процесу не можуть бути застосовані будь-які санкції, окрім оголошення попередження ЦВК. Особливістю виборчих перегонів 2012 року стало активне використання для здійснення непрямого підкупу виборців афілійованих з кандидатами у депутати виборчих фондів. Варто відзначити і те, що непрямий підкуп виборців здійснювався в основному кандидатами в одномандатних округах, а не партіями, хоча Комітетом виборців України фіксувались і випадки непрямого підкупу виборців з боку партій. Таблиця 6. Приклади непрямого підкупу виборців РЕГІОН м. Київ

Житомирська область

Закарпатська область Київська область

ЗАХІД У виборчому окрузі № 212 І. Баленко безкоштовно роздавав своїм виборцям 7% дисконтні картки магазинів «Фуршет». Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.12 І.Баленко був зобов’язаний припинити свої дії з підкупу виборців. В.Развадовський (виборчий округ № 67) за власні кошти придбав 2000 комплектів «Набір першокласника», до якого входили: схема речення, звуковий аналіз слова, набір геометричних фігур. Набори були передані відділам освіти Любарського, Романівського, Чуднівського, Житомирського районів та м. Житомира для вручення першокласникам. М. Рудченко (Народна партія, виборчий округ № 66) виділив гроші на заміну вікон, встановлення воріт та придбання стільців Коростишівській школі №1. На подвір'ї Коростишівської школи №2, за сприяння кандидата, було покладено асфальт. Для школи №3 народний депутат виділив гроші на заміну вікон, перекриття даху та виготовлення документації на прибудову нових класів.

25 травня 2012 року депутат обласної ради від Партії регіонів С.Деркач роздавав в навчальних закладах привітання із доданими до них картками поповнення рахунків мобільних телефонів. Голова облдержадміністрації А. Присяжнюк подарував п'ятнадцять путівок на відпочинок до Греції та на острів Крит учням Славутинського ліцею, які представляли ліцей на олімпіадах і конкурсах.

Львівська область

Одеська область

Тернопільська область Харківська область Хмельницька область Черкаська область

Чернігівська область

За рахунок фінансової підтримки „меценатів" Партії регіонів у КиєвоСвятошинського районі Київської області за півтора місяці літа оздоровилися на морі в оздоровчому комплексі санаторного типу «Ольвія» (м.Очаків Миколаївської області) більше 400 дітей. У Жовківському районі (виборчий округ № 122) місцевий депутат, колишній митник та податківець Т.Козак розповсюдив серед парафіян та учнів "Молитовник для школярів та студентів". На одній стороні молитовника було розміщено сюжет на релігійну тематику, на іншій – фотографію Т.Козака. Кандидат у депутати Вадим Чорний (висунутий шляхом самовисування у виборчому окрузі № 133) організував розпродаж картоплі не за ринковою вартістю (3,5 грн.), а набагато дешевше (1,95 грн.). При цьому продаж здійснювався на палатках, де було вказане ім’я кандидата. Аналогічна практика використовувалась і в Автономній Республіці Крим, де під час візиту П.Симоменка проводився продаж морозива за „радянськими цінами” (15 коп.). Представники одного з кандидатів у народні депутати В.Чубака роздавали в селах Борщівського району (виборчий округ № 167) теплі зимові шкарпетки. Від імені І.Горіної на початку травня в розповсюджувались сертифікати на косметику. Кандидат у народні депутати України у ВО № 191 і водночас діючий народний депутат України Василь Шпак 9 вересня влаштував роздачу окулярів пенсіонерам Старосинявського району, зокрема, мешканцям сіл Гречана, Адампіль, Паплинці. Б.Губський роздавав випускникам навчальних закладів флеш-накопичувачі, а С.Терещук поширював пакети з насінням айстр та кукурудзи. Представник об’єднаної опозиції А.Бондеренко роздавав у бюджетних установах DVD-програвачі. Протягом 2011-2012 рр. кандидат у депутати І. Рибаков закупав шкільні автобуси для Дмитрівської школи у Бахмацькому районі, Спаської школи у Сосницькому районі та школи в районному центрі Корюківка, а також відкрив міст через річку Удай у Варвинському районі області.

ПРИКЛАДИ НАДАННЯ ПОСЛУГ КАНДИДАТАМИ У ДЕПУТАТИ Волинська область. Степан Івахів (виборчий округ № 21) через свій фонд започаткував енергозаощаджувальну програму, завдяки якій 11 шкіл та дитячих садків Ковеля отримали пластикові вікна, а місцеві фельдшерсько-акушерські пункти – обладнання. Рівненська область. Д. Корилкевич через свій фонд «Любіть Україну» підтримував соціальні ініціативи в межах виборчого округу № 154 (Дубенський, Радивилівський, Здолбунівський, Млинівський та Демидівський райони), наприклад – конкурс пришкільних таборів, проводив роздачу грантів та матеріальної допомоги.

Варто відзначити, що непрямий Сумська область. Партія регіонів створила школу молодого помічника депутата, впровадила курси англійської мови для виборців та „гарячу підкуп виборців здійснювався телефонну лінію регіоналів”, розгорнула громадські приймальні, переважно у формі поширення запровадила ініціативу «Народний генплан» - збір пропозицій щодо виборців товарів та надання їм формування генплану Сум. послуг. Що стосується товарів, то в основному суб’єкти виборчого процесу поширювали серед виборців продуктові набори, але деякими кандидатами до чи після їх реєстрації ЦВК розповсюджувались і більш нетипові подарунки. Наприклад, в Чернігівській області від імені колишнього голови Чернігівської обласної державної адміністрації на території області роздавались пакети з отрутою від колорадського жука. Народний депутат та кандидат на виборах 2012 року Г.Калетник (Вінницька область) подарував дітям с. Сиваківці Липовецького району надувний батут, центру іпотерапії с. Брацлав – сідло та пообіцяв забезпечити вівсом 4 кобили. у Тернопільській області цікавий спосіб непрямого підкупу виборців застосовував один з кандидатів-мажоритарників Іван Чайківський: він пропонував селянам безкоштовно взяти на вигодовування поросят, які згодом будуть викуплені ним по 20 грн. за кілограм живої ваги, тобто ціною, що перевищує звичайні закупівельні ціни на свинину. Від імені кандидатів у виборчому окрузі №13 (Вінницька область) М. та П. Юрчишиних (керівники АП НВП «Візит») пропонували виборцям "продегустувати молочну продукцію АП НВП «Візит» та висловити свою думку". Щоб роздача сирів та масла не виглядала підкупом, до продуктового набору додали "анкету споживача". Досить активно кандидати стимулювали виборців голосувати за себе і шляхом виконання (надання) їм робіт та послуг. Зокрема, І. Мовчан, перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації та депутат Вінницької обласної ради, виділив 11 тисяч гривень на облаштування дитячого майданчику у дитячому садку с. Обухів Мурованокуріловецького району. 6 серпня секретар Чернівецької міської ради Віталій Михайлішин (висунутий Партією регіонів у виборчому окрузі № 201) презентував дитячий майданчик з надписом «Здійснюємо дитячі мрії. Віталій Михайлішин». У Хмельницькій області Сергій Буряк (виборчий округ № 190) на виконання своїх соціальних програм «До кращої долі разом!» у м. Славута встановив дитячий майданчик вартістю 63 тисячі гривень, пообіцявши до Дня міста відкрити ще один. Крім м. Славути пощастило і дітям м. Шепетівки, яке входить до того ж виборчого округу – там С. Буряком теж було відкрито два майданчики. Наприклад, народний депутат П. Лебедєв займався благоустроєм центральної алеї в смт. Інкерман (м. Севастополь). Народний депутат України, кандидат у виборчому окрузі №60 (Донецька область) В. Бевзенко профінансував ремонт водоводу на одній із вулиць м. Волноваха. Ю. Крук займався реконструкцією дороги “Рені-Ізмаїл” (виборчий округ № 143, Одеська область). Для здійснення агітації з ознаками непрямого підкупу виборців було використано і Чемпіонат Європи з футболу. Так, у Житомирській області М. Тимошенко (Комуністична партія України, виборчий округ № 64) купив футбольні форми для футбольної команди м. Коростеня. У Івано-Франківській області благодійна фундація В.Кредісова (виборчий округ № 86) подарувала комплект форми футбольній команді с. Тисів Долинського району. Кількість випадків непрямого підкупу виборців істотно зростала у зв’язку з відзначенням державних та професійних свят – Дні Конституції, Дня Незалежності, Дня знань, Дня медичного працівника тощо. Таблиця 7. Приклади агітації з ознаками непрямого підкупу виборців з нагоди Дня медичного

працівника РЕГІОН Вінницька область Донецька область

ЗАХІД Шість амбулаторій та 4 підрозділи центральної районної лікарні отримали в подарунок від кандидата у депутати Г. Калетника портативні електрокардіографи. Крім того, на оснащення медичної галузі Немирівського району Г.М. Калетник передав автомобіль „Пежо” - швидку медичну допомогу вартістю 227,7 тис. грн. Народний депутат України і кандидат у виборчому окрузі № 49 Д.Омельянович вручив представникам органів влади Костянтинівського та Красноармійського районів, м. Костянтинівка та Дружківка ключі від легкових автомобілів «Сенс».

Народний депутат України та кандидат у виборчому окрузі №46 (С. Клюєв вручив двом медичним закладам сертифікати по 100 тис. грн. Житомирська В.Развадовський (Всеукраїнська Чорнобильська Народна Партія, виборчий область округ № 67) подарував медичним закладам 500 комплектів тонометрів, стетоскопів та електронних градусників. Запорізька Народний депутат України О. Бабурін (КПУ, виборчий округ № 74) область подарував медичне обладнання на суму більше ніж 10 тис. грн. міській дитячий лікарні № 1. Львівська С. Сенчук («Єдиний центр», виборчий округ № 119) забезпечив ліками всі область фельдшерсько-акушерські пункти Радехівського району. Тернопільська М. Люшняк (УДАР, виборчий округ № 166) подарував Монастириській область районній лікарні хірургічний розширювач. Херсонська область

Народний депутат О. Журавко подарував пологовому відділенню Цюрупинської районної лікарні холодильник, а Чаплинській районній лікарні – електричні чайники.

Як зазначалось вище, непрямий підкуп виборців часто здійснювався благодійними фондами, пов’язаними з тими чи іншими кандидатами у депутати. Приклади діяльності таких фондів наведено у вставці нижче. ПРИКЛАДИ ЗАОХОЧЕННЯ ВИБОРЦІВ БЛАГОДІЙНИМИ ФОНДАМИ, АФІЛІЙОВАНИМИ З КАНДИДАТАМИ У ДЕПУТАТИ м. Київ. Благодійний фонд Ігоря Лисова «Рідне місто моє» разом з Голосієвською райдержадміністрацією розпочали активне проведення системних робіт з благоустрою прибудинкових територій, асфальтування доріг, ремонту під'їздів та сходових клітин у будинках Голосіївського району. Автономна Республіка Крим. З середини травня Фонд народного депутата від Партії регіонів П. Лебедєва фінансував безоплатний медичний огляд для жителів сіл Балаклавського району, а також видавав їм необхідні медикаменти (виборчий округ № 224). Донецька область. Благодійний фонд народного депутата України Ігоря Шкірі (ВО №52, м. Дзержинськ) в липні оголосив про старт програми із оздоровлення дітей. Благодійний фонд «Гуманність», який очолює народний депутат України Тетяна Бахтеєва (ВО №42, м. Донецьк) профінансував програму дельфінотерапії для дітей-інвалідів. Також у регіоні (а саме у виборчому окрузі № 47) активну діяльність розгорнув кандидат у депутати від Партії регіонів Олексій Азаров. Зокрема, у межах округу діяла громадська організація «Ініціатива Олексія Азарова «Наш регіон», від імені якої громадяни отримували товари та послуги (організація зареєстрована лише 20.07.2012 р.). 14 серпня під час запуску газогону у с. Андріївка Слов’янського району співробітникам газових служб від імені Олексія Азарова були вручені мобільні телефони. У виборчому окрузі громадська організація «Ініціатива Олексія Азарова «Наш регіон» розпочала соціальний проект «Здоров’я нашого регіону», в межах якого відбуваються виїзди лікарських бригад у різні територіальні громади. Цей проект позиціонувався як безкоштовна можливість для громадян отримати діагностичні медичні послуги.

Івано-Франківська область. Благодійна фундація В’ячеслава Кредісова (виборчий округ № 86) передала комп’ютер та 7 електробойлерів Болехівській міській лікарні, а для медиків Рожнятова був організований концерт, під час якого десятьом ветеранам медичної галузі від Благодійної фундації Кредісова було вручено матеріальну допомогу. Святкові подарунки від фундації – комплект меблів і медобладнання отримала і амбулаторія села Розсільна Богородчанського району. Активно працювати Фонд Юрія Дерев’янка («Фронт змін», виборчий округ № 87), який дарував книги сільським бібліотекам, зокрема - бібліотеці в с.Пнів Надвірнянського району. Цікаво, що співголова фонду В. Грабовецький, який є соратником Юрія Дерев’янка, також активно використовував ресурси Фонду для свого піару, але вже у виборчому окрузі № 86. Так, протягом червня він передав Долинській міській дитячій лікарні 7 пеленальних столів, а фельдшерсько-акушерським пунктам сіл Максимівна та Ангелівка Долинського району, амбулаторії села Ясень Рожнятівського району – нове обладнання. Луганська область. Благодійний фонд „Благовіст”, до діяльності якого причетний кандидат у депутати В.Тихонов, надавав виборцям послуги; Благодійний фонд кандидата В. Гончарова забезпечував встановлення нового медичного обладнання; Фонд „Заради майбутнього”, який керує кандидат О.Кунченко, надавав подарунки і послуги ветеранам. Полтавська область. Агітація з ознаками непрямого підкупу виборців здійснюється громадською організацією „Наш дім Полтава”, засновником якої є міський голова м. Полтави О. Мамай, а керівниками – кандидати В.Залужний та О.Макар. Сумська область. В ЗМІ не раз друкувалася інформація про діяльність Фонду О. Волкова (ВО «Батьківщина») – від дарування дитячих майданчиків і комп’ютерів до роздачі горілки з фото кандидата на пляшці. Сам О. Волков на одній з прес-конференцій заявив, що давно вийшов з Фонду. Щоправда, це не заважає фонду називатися його ім'ям. Харківська область. Фонд А.Гіршфельда Сахновщинського районів нові холодильники.

подарував

населеним

пунктам

Красноградського

та

Прямий підкуп виборців У Волинській області регіональним відділенням Комітету виборців України від жителів міста Ківерці та Ківерцівського району надходила інформація про те, що на території району від імені Ігоря Єремєєва (виборчий округ № 23) проводилася підготовка до купівлі голосів на виборах до Верховної Ради України. Бажаючим продати свій голос виплачувалася сума у двісті гривень, при цьому у виборців бралися паспортні дані та номер ідентифікаційного коду. Наголошувалося, що при потрібному голосуванні вони отримають таку ж суму. З цього приводу 27 червня 2012 року Ківерцівська райрада навіть підтримала депутатський запит Ігоря Космини (ВО «Свобода»), голови комісії з питань депутатської діяльності та етики, дотримання прав людини, свободи совісті, законності та боротьби із злочинністю, до Генерального прокурора України, прокурорів Волинської області та Ківерцівського району із проханням перевірити факти купівлі голосів виборців Ігорем Єремеєвим. За інформацією керівника Вінницького обласного штабу об'єднаної опозиції „Батьківщина" Л.Щербаківської, голови деяких сільських рад об'єднують виборців за системою мережевого маркетингу: кожен виборець отримує близько 1000 грн. за голосування за певну партію чи кандидата; якщо він при цьому приводить ще одного виборця, який погоджується голосувати на таких умовах, то за нього виборцю додатково виплачується 200 грн., а новий виборець отримує 1000 грн. Для підтвердження фактів голосування виборцям нібито видаватимуться мобільні телефони, за допомогою яких вони мають фотографувати бюлетені, виносити їх після заповнення з виборчої дільниці та передавати іншим виборцям.

Також у місті Могилів-Подільський (Вінницька область) було організовано збори «прихильників» Оксани Калетник. Допуск на збори відбувався за строго затвердженим списком учасників. Присутні на зборах підписували заяви, що вони є «прихильниками діяльності О. Калетник» і отримували 50 гривень. За оцінками КВУ, ці збори мали на меті формування мережі по підкупу виборців у виборчому окрузі №16. У Чернівецькій області 17 вересня 2012 р. кандидат в депутати Руслан Панчишин (виборчий округ № 204) заявив, що до нього з достовірних джерел надійшла інформація, що в населених пунктах округу здійснюється прямий підкуп виборців. За його словами, в кожному селі округу було створено групи людей, які ходили по оселях і пропонували 150 гривень за один голос. Щоб отримати ці гроші, громадянин повинен був надати свої паспортні дані, копію ідентифікаційного коду і поставити свій підпис в графі на підтримку відповідного кандидата. Цей підпис нібито був гарантією того, що виборець проголосує за потрібного кандидата. Курйозний випадок трапився у м. Славута (Хмельницька область), де мала відбутися зустріч із виборцями Сергія Буряка. Сам кандидат не приїхав на зустріч, проте по її завершенню в учасників зустрічі в руках опинилися заклеєні конверти з 500 грн. всередині. Однак, поспішно розірвавши бокові краї своїх конвертів, виборці зіпсували гроші, оскільки купюри були розміщені в розгорнутому вигляді по правому краю конверта. В Одеській області ознаки перешкоджання реалізації виборчого права шляхом підкупу мала акція В. Чорного, в рамках якої він пропонував кожному повнолітньому мешканцю Київського району Одеси до 1,600 грн. у разі своєї перемоги на виборах до парламенту. Кандидат наголошував, що оплата буде проводитися незалежно від того, за кого проголосує виборець. У подібний спосіб здійснювалася і агітація за кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі № 90 В.Чудновського (Київська область). Для збільшення кількості своїх прихильників ним було створено систему фінансового стимулювання виборців за допомогою методів мережевого маркетингу. При цьому роздача грошей виборцям спочатку відбувалася в соціальних центрах В. Чудновського, розташованих по мікрорайонах міста Біла Церква, а потім перемістилася у намети кандидата. Також учасники мережі В. Чудновського ходили по квартирам та пропонували виборцям отримати 100 гривень. Інші порушення вимог виборчого законодавства щодо здійснення агітації У період виборчого процесу Комітетом виборців України була зафіксована значна кількість порушень встановленого порядку ведення передвиборної агітації, зокрема – розміщення агітаційних матеріалів на громадському транспорті, будівлях органів державної влади, державних установ тощо. Наприклад, у Волинській області 12 вересня 2012 року у приміщенні комунального підприємства Нововолинської міськради було розміщено агітаційні плакати кандидата від об'єднаної опозиції у виборчому окрузі № 19 Євгена Мельника, що заборонено частиною четвертою статті 74 Закону «Про вибори народних депутатів». У цій же області 27 вересня 2012 у холі Волинської обласної державної адміністрації було зафіксоване розміщення політичної реклами від одного з кандидатів у народні депутати у виборчому окрузі № 21 Степана Івахіва, яка мала вигляд оголошення про матч між командами «КонтиніумВолинь-Університет» (м. Луцьк) та «Орбіта-ЗТМК-ЗНУ» (м. Запоріжжя) ХХІІ чемпіонату України з волейболу серед жіночих команд суперліги, що відбуватиметься у Луцьку. На дійство запрошував кандидат у виборчому окрузі № 21 Степан Івахів, фото якого було розміщено на оголошенні. В Івано-Франківській області в медичних закладах розміщувались агітаційні матеріали О.Сича (ВО «Свобода»). На транспорті у м. Долина і м.

Піцуряка (виборчий округ № 86) і м. Надвірна (виборчий округ № 87) розміщувалися агітаційні повідомлення П.Шкутяка і В.Бруса.

8. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ГОЛОСУВАННЯ Положення Закону „Про вибори народних депутатів України” в частині підготовки до голосування, організації голосування та підрахунку голосів виборців загалом не зазнали помітних змін у порівнянні з попередньою редакцією Закону. Ті нововведення, які знайшли відображення у Законі, в основному зумовлювались запровадженням змішаної виборчої системи. До новел Закону варто віднести скорочення часу голосування, закріплення можливості голосування виборців, які станом на 8 годину вечора дня голосування перебувають поблизу приміщення ДВК, необхідність підтвердження підстав для голосування за місцем перебування виборців довідкою медичної установи тощо. Результати спостереження офіційних спостерігачів Комітету виборців України за перебігом голосування дозволяють стверджувати, що голосування загалом було організовано у відповідності до вимог виборчого законодавства, однак при його організації та проведенні було виявлено ряд проблем (які, щоправда, не носили системного характеру): Заміни у складі комісій напередодні дня голосування В Черкаській області (виборчий округ № 198, м. Сміла) вночі напередодні дня голосування ОВК замінила членів близько 200 дільничних виборчих комісій, про що членів комісій не було попереджено своєчасно. Наприклад, 7 членів ДВК №710238 округу № 198 дізнались про те, що їх було замінено, лише перед початком голосування, коли на дільниці перебували новопризначені члени ДВК. Засідання, на якому приймалось рішення про заміну членів ДВК, було проведено о 23:30 27 жовтня 2012 року без відома голови та заступника голови ОВК виборчого округу № 198, які дізнались про проведені заміни лише перед початком голосування. Невідповідності між кількістю виборців в уточнених списках виборців та кількістю отриманих виборчими комісіями бюлетенів На ряді виборчих дільниць офіційними спостерігачами Комітету виборців України було зафіксовано невідповідність кількості виборців в уточненому списку виборців кількості отриманих ДВК виборчих бюлетенів. Так, у Черкаській області (виборчий округ № 197) на спеціальній виборчій дільниці № 710901, утвореній при районній лікарні, до списків виборців було включено 88 осіб, хоча комісії цієї дільниці було передано 504 виборчих бюлетені. У Волинській області (виборчий округ № 23) на виборчих дільницях №№ 072729, 072725, 072731 кількість переданих ДВК відповідних дільниць бюлетенів для голосування у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі виявилась меншою за кількість включених до уточнених списків виборців громадян, які мають право голосу на парламентських виборах. Аналогічна ситуація мала місце і в Харківській області (виборчий округ № 173), де ДВК дільниці № 631679 було передано менше бюлетенів, ніж було включено до уточненого списку виборців. ОВК округу № 173 спробувала вирішити проблему тим, що передала ДВК додаткову кількість бюлетенів, однак вони були зачинені у сейфі і членам ДВК передані не були. У Донецькій області кількість наявних бюлетенів була меншою за кількість виборців в уточнених списках

виборців на двох виборчих дільницях - № 141653 (виборчий округ № 42), де по загальнодержавному округу розходження між кількістю виборців на дільниці і бюлетенями склало 19 бюлетенів, а також дільниці № 141494 (виборчий округ №51), де не вистачало 13 бюлетенів. У Вінницькій області на 95% дільниць всіх округів регіону в середньому не вистачало від 18 до 150 виборчих бюлетенів. В Одеській області (виборчий округ № 136) на спеціальній виборчій дільниці № 511427 кількість бюлетенів для голосування суттєво перевищували кількість виборців у списку виборців – до списку було включено 222 виборця, тоді як ДВК було передано по 372 бюлетені кожного виду. У Рівненській області на спеціальній виборчій дільниці № 560877 в одномандатному виборчому окрузі №. 154 до списків виборців було включено 55 осіб. Проте ОВК передала ДВК цієї дільниці бюлетенів для голосування лише 36 виборців. Відповідно, решта виборців втратила можливість узяти участь у виборах. Неправильне проставляння штампу „Вибув” у виборчих бюлетенях Практично в усіх округах Житомирської області було виявлено помилки при використанні штампу „Вибув” для внесення змін до виборчих бюлетенів. На частині виборчих дільниць округів регіону станом на 11 годину ранку так і не було внесено зміни до бюлетенів для голосування у загальнодержавному виборчому окрузі шляхом проставляння штампу „Вибув” навпроти партії „Собор”. Житомирщини виявлені помилки з приводу виключення партії «Собор». На частині дільниць замість „Собору” штамп „Вибув” проставлявся навпроти назви іншої партії – ВО „Свобода”. Перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів та інших осіб, які мають право бути присутніми на засіданні комісії без дозволу чи запрошення комісії У Житомирській області (виборчий округ № 65) ДВК дільниці № 181322 (м. НовоградВолинський) не допускала спостерігача від КВУ на підготовче засідання комісії. Недопуск мотивувався тим, що громадські організації не мають права здійснювати спостереження за виборами. Спостерігач роз’яснив комісії закон та зв’язався з ОВК з цього приводу. В результаті спостерігача було допущено на засідання. У виборчому окрузі № 62 (виборча дільниця № 181361, м. Житомир) на засідання комісії не було допущено міжнародних спостерігачів. Забезпечення доступу виборців до інформації про порядок голосування та до інформаційних плакатів партій та кандидатів у депутати На переважній більшості виборчих дільниць, на яких були присутні спостерігачі Комітету виборців України, вимоги законодавства в частині обов’язкового розміщення інформаційних плакатів та роз’яснення процедури голосування було дотримано. У більшості випадків відповідні плакати та роз’яснення було розташовано таким чином, що виборці могли ознайомитись з їхнім змістом до одержання бюлетенів і голосування. Проте на ряді дільниць інформаційні плакати розміщено не було (виборчі дільниці №№ 560725, 560726, 560727 виборчого округу № 153, Рівненська область), причому ДВК дільниць №№ 560725 та 560726 взагалі їх не отримували. У деяких випадках (наприклад, на виборчій дільниці № 140131 виборчого округу № 59; Донецька область) відсутність або знімання плакатів у приміщенні комісії пояснювалась забороною здійснення агітації у день голосування. Тому у майбутньому законі про парламентські вибори варто прямо

закріпити положення, за яким інформаційні плакати партій та кандидатів в одномандатних округах не вважаються матеріалами передвиборної агітації. Події надзвичайного характеру В Донецькій області у ДВК дільниці № 141626 у Будьонівському районі Донецька (приміщення школи № 142, вул. Благоустрійна, 17) сталась надзвичайна подія – згоріла частина бюлетенів для голосування. На підготовчому засіданні комісії перед початком голосування у голови ДВК Наталі Кофанової з сумки було викрадено ключі від сейфу, де зберігалися виборчі бюлетені для голосування на дільниці. Голова комісії стверджувала, що після цього сейф намагались відкрити за допомогою пили, що призвело до займання і згорання 302 виборчих бюлетенів. Порушення строку початку голосування Хоча за Законом „Про вибори народних депутатів України” голосування у день виборів має розпочинатись о 8 годині ранку, в Житомирській області (виборчий округ № 65) на виборчій дільниці № 1810082 (Червоноармійський район, село Курінне) голосування не розпочалось навіть станом на 10 годину ранку. Це було зумовлено тим, що 27 жовтня невстановлена особа, яка представилась членом окружної виборчої комісії, зателефонувала до ДВК і повідомила про скасування реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі від ВО „Свобода”, у зв’язку з чим навпроти назви списку ВО „Свобода” мав бути проставлений штамп „Вибув”. Члени ДВК проставили штамп на частині одержаних бюлетенів, у зв’язку з цим виникла потреба у додатковій поставці бюлетенів на дільницю. Строки початку голосування було порушено і на деяких дільницях виборчого округу № 121 (м. Дрогобич, Львівська область). Затримки були зумовлені пізнім початком підготовчого засідання ДВК, значною тривалістю процедур такого засідання, а також тим, що перед відкриттям дільниць священики проводили обряди благословення дільниць на початок роботи. На виборчій дільниці № 051507 (Вінницька область, виборчий округ № 11) голосування розпочалось лише о 8:30 через внутрішній конфлікт у ДВК, зумовлений тим, що за останні 4 дні перед днем голосування голова ДВК був змінений 4 рази. Недоліки у здійсненні відеоспостереження за ходом голосування На виборчих дільницях, на яких були присутні спостерігачі Комітету виборців України, відеоспостереження загалом здійснювалось у відповідності до вимог Закону „Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року” та Порядку здійснення відеоспостереження на виборчих дільницях з використанням засобів відеоспостереження, доступу та контролю за функціонуванням системи відеоспостереження під час проведення виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року, затвердженого постановою ЦВК № 892 від 13 вересня 2012 року (виняток з цього правила, щоправда, склала Вінницька область, де 95% ДВК не було виконано вимоги постанови ЦВК № 892 в частині визначення операторів програмно-апаратних комплексів, проведення перевірки їх роботи тощо). У відповідності до вимог постанови ЦВК № 1850 від 24 жовтня 2012 року при вході до приміщення для голосування на виборчих дільницях, а також усередині відповідних приміщень ДВК було розміщено аркуші паперу з повідомленнями про здійснення спостереження та про його відсутність у кабінах для таємного голосування. Щоправда, на деяких дільницях такі

аркуші все ж були відсутні. Йдеться, зокрема, про виборчі дільниці №№ 711075 та 711079 (Черкаська область, м. Черкаси). Разом з тим, на окремих виборчих дільницях відеокамери було розміщено таким чином, що спостереження за місцями видачі бюлетенів та місцями розташування скриньок для голосування здійснювалося у неправильному ракурсі, що не дозволяло зацікавленим особам належним чином спостерігати за ходом голосування. Зокрема, на дільниці № 711076 (Черкаська область, м. Черкаси) відеокамера була направлена на кабіни для таємного голосування, тоді як скриньки в поле відео зйомки не потрапляли. В Дніпропетровській області (виборчий округ № 27) на дільницях № 169, 112, 113, 184, 180 камери спостереження лише частково показували місця видачі бюлетенів та скриньки для голосування. Аналогічна ситуація мала місце і на дільниці № 347 цього ж округу. На виборчих дільницях №№ 198 та 199 виборчого округу № 27 камери спостереження було увімкнено лише о 10 ранку дня голосування, тоді як на дільниці № 167 цього ж округу камери було встановлено так, що за допомогою відеофіксації можна було встановити зміст волевиявлення виборців. Порушення порядку видачі виборчих бюлетенів виборцям Хоча Закон „Про вибори народних депутатів України” прямо забороняє видавати виборцям на звичайних та спеціальних дільницях бюлетені на підставі закордонних паспортів, членами ДВК дільниці № 560918 (м. Рівне, Рівненська область) було зафіксовано два випадки видачі бюлетенів на підставі пред’явлення закордонних паспортів. Поодинокі факти голосування виборців без пред’явлення паспортів громадянина України спостерігачі зафіксували і у Вінницькій області. В Одеській області (виборчий округ № 133) на дільниці № 511081 виборчий бюлетень було видано виборцю на підставі пред’явлення ним пенсійного посвідчення. На цій же ділянці виборцю видали бюлетені на підставі свідоцтва про шлюб: у списку виборців було вказано дівоче прізвище виборця, остання разом з паспортом на нове прізвище надала свідоцтво про шлюб і отримала виборчі бюлетені. Неточності у списках виборців та інші зловживання, пов’язані з реєстрацією виборців На гарячу лінію Комітету виборців України загалом надійшло близько 300 повідомлень про неточності у списках виборців – наявність у списках виборців осіб, які не мають права голосу, відсутність у списках осіб, яким виповнилось 18 років, зазначення у списку неправильних відомостей у списках виборців. Ця ситуація викликає особливе занепокоєння у зв’язку з тим, що представники ЦВК неодноразово наголошували на високому рівні достовірності, точності та повноти бази даних Державного реєстру виборців. У Вінницькій області кількість неточностей в уточнених списках виборців склала приблизно 5% від загальної кількості осіб, включених до цих списків. В Київській області (виборчий округ № 95) було встановлено, що кількість виборців у гуртожитку Академії податкової служби, яку очолює її ректор і кандидат у депутати у виборчому окрузі № 95 П.Мельник, не відповідає кількості місць у цьому гуртожитку. В Хмельницькій області (виборчий округ № 193) багато молодих виборців віком 18-19 років не змогли знайти себе у списках виборців на виборчих дільницях №№ 333 та 342. В Івано-Франківській області (виборчий округ № 84) виборець, який відвідав одну з виборчих дільниць м. Бурштин, помітив підпис невстановленої особи у списку виборців навпроти свого прізвища. На одній з виборчих дільниць Миколаївської області (дільниця № 480766 одномандатного

виборчого округу № 127) до уточненого списку виборців було включену жінку, яка померла у 2005 році. В Автономній Республіці Крим на ДВК №010849 та №010861 були виявлені помітки олівцем у списках виборців. Коли на це звернули увагу спостерігачі, член комісії терміново почала стирати написи. За інформацією спостерігачів, олівцем було виконано написи «за кордоном», «вибув», «відсутній», що може свідчити про підготовку умов для голосування за відсутніх виборців. Надмірна кількість виборців для голосування за місцем проживання та порушення, пов’язані з голосуванням за місцем перебування виборців У Вінницькій області (виборчий округ № 12) на трьох виборчих дільницях кількість виборців, включених до витягу зі списку виборців для голосування за місцем їх перебування, склала близько 10% від загальної кількості виборців у списках, в той час як на на решті дільниць округу вона не перевищувала 2%. В Чернігівській області на території виборчого округу № 206 середня кількість виборців, які виявили бажання проголосувати за місцем свого перебування, склала лише 4%. Проте, на деяких дільницях округу кількість таких виборців перевищила 20% від загальної кількості виборців у списку виборців. Це стосується, зокрема, виборчих дільниць № 740691 (с. Смагівка) - 25% та №740671 (с. Малинівка) - 23%. В Полтавській області (виборчий округ № 144) на дільниці № 531200 було викрадено витяг зі списку виборців, що фактично призвело до втрати виборцями, включеними до нього, можливості взяти участь у голосуванні. В Запорізькій області (виборчий округ № 82) члени ДВК виборчої дільниці № 444 прибули до пенсіонерки для забезпечення її голосування за місцем перебування. Поки пенсіонерка шукала паспорт, члени комісії поїхали, позбавивши тим самим виборця можливості проголосувати. В Черкаській області на виборчій дільниці № 710930 (м. Сміла) більше половини виборців, включених до витягу зі списку виборців для голосування за місцем свого перебування, не подавали до ДВК медичних довідок, які б підтверджували їх нездатність пересуватись самостійно. Крім того, заяви про забезпечення можливості голосування за місцем перебування, було написано одним й тим самим почерком. Агітація у день голосування У Дніпропетровській області (виборчий округ № 24) перед приміщеннями дільниць №№ 444, 248, 249, 268, 267, 266, 237, 241 було розташовано торгівельні палатки, в яких від імені кандидата у народні депутати України у виборчому окрузі № 24 Я. Безбаха здійснювався продаж продуктів харчування. В Донецькій області (виборчий округ № 51, м. Горлівка) поблизу дільниці № 141533 офіційними спостерігачами від КВУ було зафіксовано ще один випадок незаконної агітації - на будівлі біля дільниці було розміщено агітаційні матеріали кандидата в народні депутати України Антипа Петра Івановича. Спостерігачі поінформували голову ДВК про цей факт, але він на повідомлення не зреагував. В результаті офіційними спостерігачами від КВУ та кандидатів у депутати було складено акт про виявлення порушення вимог Закону „Про вибори народних депутатів України”. В Сумській області у день голосування здійснювалась розсилка СМСповідомлень з проханням підтримати Партію регіонів, а також кандидатів у депутати Єпіфанова і Костенка. Представники Партії регіонів і кандидатів назвали розсилку таких СМС провокацією. Пізніше було з’ясовано, що повідомлення розсилались з номера мобільного телефону, який належить працівнику Сумської облдержадміністрації Артему Соколову. В Миколаївській області у день голосування агітацію здійснювала Комуністична партія України, під прапорами якої святкувалась чергова річниця визволення України від

фашистських загарбників. Крім того, на виборчій дільниці № 480750 голова дільничної виборчої комісії порадила виборцю проголосувати за кандидата у депутати Задирка. В Луганській області (виборчий округ № 113) офіційний спостерігач від Комуністичної партії України, який перебував на виборчій дільниці № 440260, агітував виборця голосувати за Компартію України. В Тернопільській області на першому поверсі будівлі, в якій знаходиться ОВК виборчого округу № 164, на столах було розкладено агітаційні листівки кандидата у народні депутати України від Партії регіонів О.Муца. Фотографування бюлетенів, спроби виносу бюлетенів за межі приміщення для голосування та інші дії, що можуть свідчити про підкуп виборців На виборчій дільниці № 560918 (м. Рівне, Рівненська область) офіційними спостерігачами Комітету виборців України було зафіксовано декілька випадків, коли з кабін для голосування було чути характерні звуки фотографування бюлетенів у кабінах, що може свідчити про можливість підкупу виборців. У Дніпропетровській області на виборчій дільниці № 234 виборчого округу № 24 виборець намагався винести бюлетень за межі приміщення для голосування, але був затриманий, після чого – розірвав бюлетень на шматки. За результатами цих дій спостерігачами було складено акт про виявлення порушення Закону „Про вибори народних депутатів України”. У Вінницькій області (виборчий округ № 15) директор місцевої школи змушує вчителів голосувати на виборчій дільниці № 051378 за Партію регіонів та фотографувати заповнені бюлетені на мобільні телефони. Факти фотографування виборчих бюлетенів спостерігачі зафіксували і в Чернігівській області (виборчий округ № 206, дільниця № 771095). Разом з тим, у ряді регіонів офіційними спостерігачами від КВУ було зафіксовано більш очевидні факти підкупу виборців. Так, в Херсонській області (виборчий округ № 184) на виборчій дільниці № 296 селищний голова Дубівської селищної ради сплатила за рахунок бюджетних коштів вартість оренди автобуса (державний номер АА1176П), яким здійснювалось підвезення людей на виборчу дільницю. В автобусі проводилась агітація за Партію регіонів та роздавались грошові кошти (по 150 грн.). В Чернігівській області (виборчий округ № 208) в селі Носелівці Борзняньского району голова сільради разом із помічниками, на вході до дільниці пропонували виборцям на вибір або пляшку горілки, або 20 грн., закликаючи при цьому голосувати за кандидата у народні депутати України М. Голицю. В Донецькій області (виборчий округ № 44; Покровський та Кіровський райони м. Донецька) на виборчій дільниці № 141815 (ПК ім.Франка) було „запущено” т.зв. „карусель” – виборець перед входом на дільницю отримував заповнений бюлетень, опускав його до виборчої скриньки, виносив чистий бюлетень з дільниці і передавав його організатору протиправних дій, отримуючи за це гроші чи інші матеріальні цінності, тоді як незаповнений бланк бюлетеня заповнювався і передавався іншому виборцю. „Каруселі” також було помічено на території виборчого округу № 53 (м. Єнакієве) – чорний джип SsangYong та білий Chevrolet Lacetti під’їжджали до виборчих дільниць №№ 140841, 140855 та 140871; з них виходили по 5 осіб, які голосували на кожній з цих дільниць. Про цей факт КВУ поінформував прес-секретаря прокурора Донецької області. Ще одним регіоном, де застосовувалась технологія „каруселей” стала Вінницька область – учасники злочинної схеми підвозились до виборчих дільниць автобусами з державними реєстраційними знаками №№ АВ 8229 ВК, АВ 4585 ВІ, АВ 5754 АВ, АВ 7700 АС, АВ 97522 ВИ, АВ 1856 ВН; щоправда згодом колеса цих автобусів було пошкоджено. У цій самій області поблизу дільниці № 051538 працівниками правоохоронних органів було затримано осіб, у яких виявлено списки виборців та виборчі бюлетені. На дільниці №

051535 було виявлено сфальсифіковані списки виборців. Особи, у яких було вилучено ці списки, не змогли дати чітку відповідь на питання про те, яку партію чи кандидата вони представляють. У деяких з них також було вилучено фальшиві посвідчення неіснуючих газет (відео див. за посиланням: http://www.youtube.com/watch?v=sefaGcEPRD8&feature=youtu.be). У місті Ямпіль Вінницької області за голосування за одну із партій виборцям пропонувалось одержати 500 грн. Для цього вони мали взяти цифровий фотоапарат, аби в кабіні для таємного голосування сфотографувати „правильно” заповнений бюлетень і отримати за це грошову винагороду. На території виборчого округу № 15 (виборча дільниця № 051107, с. Гнатків Томашпільського району) зафіксований факт підкупу виборців представниками кандидата в народні депутати по мажоритарному округу В. Вовка. Так, станом на 15 год. під час проведення голосування представники Василя Вовка здійснювали підвіз виборців на дільницю та давали кошти за голоси, віддані на його користь. До дільниці виборців підвозив автомобіль ВАЗ 2106 із номерним знаком КЄ58838. Проголосувавши, виборець повертався додому в цьому ж автомобілі, де за словами самих виборців, здійснювався розрахунок, за відданий голос, у розмірі 50 грн. В Луганській області (виборчий округ № 108) на території виборчої дільниці № 146 (с.Малоіванівка Перевальського району) було зафіксовано факт роздачі виборцям харчів з машини, яка належить кандидату у народні депутати України Валерію Мошинському. У штабі п. Мошинського пояснили, що харчі привезли виключно для членів дільничної виборчої комісії. Однак спостерігачі кандидата у депутати Олександра Ржавського стверджували, що продуктові набори роздавалися селянам. У місті Києві (виборчий округ № 217) на вулиці Північній невстановлені особи пропонували виборцям по 400 грн. за голос на підтримку кандидата у депутати В.Столара. Факти передачі виборцям грошових коштів за „правильне” голосування було зафіксовано і на території виборчого округу № 160 (Сумська область). Зокрема, грошові кошти роздавались виборцям у м. Конотоп поблизу будинку побуту (вул. Леніна) від імені кандидата у депутати В.Молотка. В Луганській області до ОВК виборчого округу № 106 (м. Сєвєродонецьк) надійшли акти про виявлення порушень вимог Закону „Про вибори народних депутатів України”, а саме – про виявлення фактів підкупу виборців від імені кандидата у народні депутати Ю.Фурмана. Факти підкупу виборців було виявлено і в Закарпатській області (виборчий округ № 70) - на виборчу дільницю № 210443 (м. Свалява), яка територіально розташовувалась поблизу місць компактного проживання ромської національної меншини, прибували організовані групи ромів чисельністю близько 10 осіб, які проходили на дільницю у супроводі „старшого”, а після голосування на певній відстані від дільниці (40-50 м) з ромами проводився розрахунок. На цій самій дільниці було зафіксовано спробу виносу виборчих бюлетенів. В Одеській області (виборчий округ № 137) від виборців надходила інформація про те, що в Балті і Балтському районі на вулицях виборцям пропонували від 200 до 500 грн. за голосування за Партію регіонів та висунутих нею кандидатів. При цьому виборцям видавався аркуш паперу з надрукованим на ньому порядковими номерами кандидата і партії, за яких необхідно було проголосувати. Порушення таємності голосування У Закарпатській області (виборчий округ № 70) на виборчій дільниці № 210259 (с. Верхній Студений Міжгірського району) офіційними спостерігачами було встановлено, що директор школи п. Росада примушував вчителів демонструвати йому заповнені виборчі

бюлетені. Численні випадки порушення принципу таємного голосування КВУ було зафіксовано на дільницях виборчих округів №11, 12, 14, 16, 17 та 18 (Вінницька область). В Черкаській області на ряді виборчих дільниць були зафіксовані випадки „колективного” голосування (дільниця №170084 виборчого округу № 198, дільниця № 711005 виборчого округу № 194) та голосування за межами кабін для таємного голосування (дільниця № 560962 одномандатного виборчого округу № 152 і дільниця № 560350 виборчого округу № 154). Щоправда, такі випадки були скоріше винятком, аніж звичайною практикою. Натомість при організації голосування на території виборчого округу № 214 (м. Київ) випадки голосування виборців за межами кабін для таємного голосування були досить поширеними. Фальсифікація результатів голосування Факт масового вкидання виборчих бюлетенів до виборчих скриньок було зафіксовано в Донецькій області (виборчий округ № 52, виборча дільниця № 140704). Згідно з інформацією офіційного спостерігача, двоє невстановлених осіб опустили до виборчої скриньки пачку виборчих бюлетенів, роздрукованих на принтері. Після того, як спостерігачі помітили порушення, особи залишили дільницю. ДВК викликала міліцію та провела консультації з ОВК. За результатами голосування було вирішено продовжити голосування шляхом вкидання бюлетенів до цієї скриньки, оскільки підроблені бюлетені відрізнялись від справжніх, могли бути легко ідентифіковані та віднесені до предметів при підрахунку голосів. У Вінницькій області (виборчий округ № 11) у ДВК виборчої дільниці № 051524 було заблоковано спробу вкидання бюлетенів з не відокремленими контрольними талонами за Наталю Добринську; в результаті 5 бюлетенів було погашено. В Одеській області в одному з округів було зафіксовано факт використання для заповнення виборчих бюлетенів ручок з т.зв. „зникаючими” чорнилами. Таке письмове приладдя використовувалось загалом на 29 дільницях відповідного округу (дільниці №№ 511090, 511123, 511119, 511104, 511095, 511157, 511135, 511138, 511111, 511112, 511126, 511074, 511075, 511073, 511093, 511087, 511148, 511114, 511158, 511085, 511092, 511094, 511096, 511097, 511103). Голова ОВК за цим фактом написав заяву до прокуратури. Перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів та інших осіб, які мають право бути присутніми на засіданнях чи у приміщенні для голосування без дозволу чи запрошення комісії В Закарпатській області (виборчий округ № 68) голова ДВК виборчої дільниці № 210730 відразу після початку голосування почав погрожувати офіційним спостерігачам. Свої дії він мотивував тим, що спостерігачі «заважали діяльності ДВК», проте в чому саме полягало «заважання» голова комісії не пояснив. Він також не дав можливості спостерігачам оглянути скриньки для голосування, на яких останні помітили неналежно оформлені пломби. У виборчому окрузі № 71 (Закарпатська область) офіційний спостерігач від КВУ не зміг потрапити на засідання ОВК округу. Секретар комісії обґрунтовував це тим, що за посвідченням спостерігач має право бути присутнім лише на виборчих дільницях округу. В Рівненській області на окремих дільницях (№№ 560789 (виборчий округ № 156), №№ 560945, 560974, 560915 (виборчий округ № 152) до приміщень для голосування не було допущено офіційних спостерігачів, журналістів та інших осіб, які за законом мають право бути присутніми у приміщенні для голосування. У цій самій області (виборчий округ № 156, м. Сарни) члени ОВК зачинились у кабінеті і нікого до себе не пропускали, мотивуючи тим, що в кабінеті не проводилось засідання ОВК, а тому спостерігачам на у кабінеті

робити нічого. Спостерігачі викликали міліцію. Після цього голова ОВК виборчого округу № 156 Сергій Лоскутов повідомив, що міліція все ж не дозволила журналістам із чотирьох видань перебувати у залі, де працювала ОВК, оскільки Законом „Про вибори народних депутатів України” передбачено, що, що журналісти можуть бути присутні лише під час засідань ОВК, а оскільки ОВК не проводила засідання, то журналісти заважали роботі ОВК. У Донецькій області офіційному спостерігачу Комітету виборців України, який здійснював спостереження на виборчій дільниці № 140704 у м. Дзержинську, погрожували невідомі особи. В результаті спостерігач був змушений піти додому. У цьому ж місті до кореспондента видання „Чистая правда” підійшли невстановлені особи, попросили пред’явити посвідчення і розірвали його. Журналістка так само була вимушена залишити дільницю. Випадки погроз спостерігачам також були зафіксовані на дільницях №№ 141812 та 141771 виборчого округу № 44 (м. Донецьк). В Миколаївській області не був допущений в приміщення для голосування на дільниці № 480781 офіційний спостерігач від кандидата у депутати Мудрака О.І. Недопуск обґрунтовувався нібито присутністю у приміщенні другого спостерігача від того ж кандидата, хоча в дійсності останній залишив приміщення для голосування. В Автономній Республіці Крим ОВК виборчого округу №10 було прийняте рішення про відмову в наданні згоди на присутність на засіданні представника ЗМІ у звязку з тим, що він прибув запізно (о 21:15) і вже не має права зареєструватись. За прийняття такого рішення проголосувала більшість членів ОВК. Цією самою комісією було відмовлено у присутності на засіданні комісії журналістів „Нового каналу”. Присутність у приміщенні для голосування осіб, які не мають права бути у ньому присутніми За Законом „Про вибори народних депутатів України” право присутності у приміщенні для голосування надано лише виборцям, які не проголосували, членам відповідної дільничної виборчої комісії, а також особам, які мають право бути присутніми у приміщенні для голосування без дозволу чи запрошення комісії. Натомість у Рівненській області на ряді дільниць у приміщеннях для голосування були присутні невстановлені особи. Це стосується, зокрема, виборчих дільниць №№ 560247, 560347, 560872, 560610 (виборчий округ № 154), №№ 560926, 560948, 560915 (виборчий округ №152), № 560983 (виборчий округ № 153). У Миколаївській області (виборчий округ № 132) на виборчій дільниці в селі Кам'яний Міст був присутній сільський голова, який залишив приміщення комісії лише на вимогу офіційного спостерігача. Відмінності між офіційними даними щодо явки виборців на дільниці та даними про явку виборців за результатами паралельного підрахунку голосів Спостерігачі Донецької обласної організації Комітету виборців України в рамках всеукраїнської кампанії спостереження за виборами протягом дня голосування проводили паралельний підрахунок явки виборців. За допомогою спеціального механічного пристрою два спостерігача протягом дня голосування фіксували кожного виборця, який опускав бюлетені до скриньки. На виборчій дільниці №141601 одномандатного виборчого округу №41 (Донецька область) кількість виборців, які опустили бюлетені до виборчих скриньок (за даними паралельного підрахунку голосів виборців, який здійснювали спостерігачі КВУ та ОПОРИ) склала 998 осіб, тобто 47,9% від загальної кількості виборців, включених до списку виборців. Між тим, за даними протоколу підрахунку голосів участь у голосуванні в приміщенні для голосування взяли 1543 виборці, тобто 74% від загальної кількості виборців у списку виборців. Аналогічні розходження було зафіксовано і на ряді

інших дільниць Донецької області. Так, на виборчій дільниці №141732 одномандатного виборчого округу №45 за даними паралельного підрахунку голосів проголосував 1351 виборець, тобто 64,2% від загальної кількості виборців, однак за даними протоколу підрахунку голосів участь у голосуванні взяли 1509 виборців, тобто 71,7% від загальної кількості виборців. На дільниці №140577 того ж самого округу до виборчих скриньок бюлетені опустили 890 виборців (47,6% від загальної кількості виборців), але офіційна явка виборців на цій дільниці склала 1020 виборців або 53,6% від загальної кількості виборців. На дільниці №141808 одномандатного виборчого округу № 43 Донецької області до стаціонарних скриньок опустили бюлетені 1243 виборці (50,5% від загальної кількості виборців), але за офіційними даними участь у голосуванні взяв 1371 виборець (55,8% від загальної кількості виборців).

9. ПІДРАХУНОК ГОЛОСІВ, ВСТАНОВЛЕННЯ ПІДСУМКІВ ГОЛОСУВАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ На відміну від голосування, підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування у ряді округів супроводжувались численними порушеннями та іншими проблемами, які зумовили необхідність проведення повторних виборів у 5 одномандатних виборчих округах та поставили під сумнів легітимність виборів у деяких інших округах (наприклад, у виборчих округах №№ 11 та 14 Вінницької області, хоча результати виборів у цих округах були підтверджені рішеннями суду). Серед проблемних аспектів цього етапу виборів варто виділити наступні: Порушення встановленої процедури підрахунку голосів виборців на дільницях, неправильне пакування виборчої документації та неправильне заповнення протоколів Аналіз інформації, наданої регіональними відділеннями КВУ, дозволяє говорити про те, що встановлений порядок проведення підрахунку голосів виборців та складання протоколів про підрахунок голосів виборців дотримувався далеко не завжди. Серед основних порушень варто виділити такі: 



поділ ДВК на групи для проведення підрахунку бюлетенів. Проведення підрахунку декількома членами комісії одночасно був зафіксований на виборчих дільницях №№ 480703 (виборчий округ № 132, Миколаївська область), 511215 (виборчий округ №1 34, Одеська область), 850145 (виборчий округ № 225, м. Севастополь) та деяких інших виборчих дільницях; обмеження можливостей спостерігачів у здійсненні контролю за підрахунком голосів, перешкоджання роботі офіційних спостерігачів. На виборчій дільниці № 82 одномандатного виборчого округу № 90 (Київська область) голова ДВК штовхала спостерігачів і не давала їм спостерігати за ходом підрахунку голосів з близької відстані. В одномандатному виборчому окрузі № 154 (Рівненська область) було зафіксовано близько 10 випадків недопуску спостерігачів на дільниці, з яких два було встановлено рішеннями судів, а решту – зафіксовано актами про виявлення порушень виборчого законодавства. В Чернігівській області (одномандатний виборчий округ № 207) було зафіксовано численні відмови кореспондентам партійної газети ВО «Батьківщина» у спостереженні за виборами на дільницях. Офіційною причиною відмови стала наявність на посвідченнях журналістів партійної печатки, а не печатки газети;













переривання безперервного засідання ДВК. На виборчій дільниці № 560934 одномандатного виборчого округу № 152 (Рівненська область) ДВК після завершення голосування оголосила перерву до 21:30 і розпочала підрахунок голосів лише після перерви. неправильне визначення балансів бюлетенів, неправильне врахування окремих категорій бюлетенів чи інших виборчих документів, що призвело до необхідності складання уточнених протоколів. На дільниці № 070212 виборчого округу № 23 (Волинська область) члени ДВК не могли чітко розмежувати поняття „недійсного бюлетеня” та „бюлетеня, що не підлягає врахуванню”. Аналогічна ситуація мала місце на ряді дільниць в Одеській області (дільниці №№ 511194, 511224, 511225, 511167, 511174, 511176 виборчого округу № 134). На виборчій дільниці № 070073 (виборчий округ № 20, Волинська область) відокремлені від зіпсованих виборцями бюлетенів контрольні талони рахували разом з контрольними талонами бюлетенів, що підлягали врахуванню, що призвело до неспівпадіння кількості контрольних талонів з кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні. Члени ДВК № 070347 (виборчий округ № 21, Волинська область) визначали кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, без урахування кількості виборців у витягу зі списку виборців. винос скриньок за межі приміщення для голосування. У Миколаївській області на виборчій дільниці 134 виборчого округу № 132 голова ДВК після завершення голосування дав розпорядження залишити в приміщенні для голосування лише одну скриньку для голосування, а решту скриньок – віднести до іншої кімнати, де вони перебували протягом години. Порушення закону було виправлено лише після того, як до ДВК зателефонували представники ЦВК. незапечатування пакетів з протоколами чи пакетів з іншими виборчими документами. Випадки незапечатування пакетів з виборчими документами та протоколами загалом були досить поширеними і були зафіксовані у ряді округів. Так, пакети з протоколами не були запаковані ДВК № 511114, 511100 виборчого округу № 133 (Одеська область). ДВК № 462062 виборчого округу № 117 (Львівська область) просто висипала виборчу документацію в сейф-бокс без запечатування, що зумовило необхідність повторного підрахунку голосів на цій дільниці. ДВК виборчої дільниці №681252 (Хмельницька область, округ № 190) доставила пакет з бюлетенями за кандидата у депутати Буряка без запаковування та проставляння на ньому печатки. запечатування протоколів разом з іншими виборчими документами, запечатування декількох типів виборчих документів в одному пакеті, запечатування бюлетенів у поліетиленових пакетах скотчем чи запечатування виборчих документів без проставлення печатки на пакеті. ДВК № 511103 виборчого округу № 133 (Одеська область) запечатала протоколи разом з іншими виборчими документами. Численні випадки аналогічних порушень також було зафіксовано у виборчих округах № 141 (Одеська область), № 81 (Запорізька область). Наприклад, члени ДВК № 510171 доставили протоколи про підрахунок голосів виборців до ОВК в поліетиленових пакетах, а ОВК – ухвалила рішення прийняти виборчі документи від ДВК. На виборчій дільниці № 299 виборчого округу № 80 (Запорізька область) акти про псування виборчих бюлетенів були запечатані в пакети з бюлетенями. підписання протоколів про підрахунок голосів до їх заповнення. Цей тип порушення було зафіксовано на дільницях №№ 510056, 510055, 510800, 510801, 510782 виборчого округу № 142, на виборчій дільниці № 181488 виборчого округу № 62 (Житомирська область), на виборчій дільниці № 530037 (виборчий округ № 151, Полтавська область). На виборчій дільниці №282 (виборчий округ № 58, Донецька область) уповноважена особа від ВО «Батьківщина» зафіксувала факт підписання



протоколу про підрахунок голосів вже станом на 17:30, тобто до завершення голосування. Випадки підписання незаповнених протоколів про підрахунок голосів були зафіксовані і в Миколаївській області. Наприклад, голова дільничної комісії дільниці № 480271 (с. Анетівка, Доманівського району) переписував протокол безпосередньо на засіданні ОВК виборчого округу № 131, в ході якого приймались протоколи дільничних виборчих комісій. неправильне оформлення протоколів про підрахунок голосів. Неправильне оформлення протоколів підрахунку голосів було поширеним у багатьох одномандатних округах. До найбільш типових помилок при оформленні протоколів варто віднести проставлення прочерків замість нулів, неправильне написання прізвищ кандидатів чи назв партій, зазначення різних даних у різних примірниках протоколу, порушення послідовності заповнення протоколів внаслідок скасування ЦВК реєстрації кандидатів у депутати від „Собору”.

Невидача копій протоколів про підрахунок голосів виборців особам, які мають право на їх одержання Офіційними спостерігачами КВУ було зафіксовано ряд випадків невидачі копій протоколів про підрахунок голосів особам, які мають право на їх одержання. Так, ДВК виборчої дільниці № 141601 виборчого округу № 41 (Донецька область) відмовила спостерігачам у видачі копій протоколів про підрахунок голосів виборців на дільниці, повідомивши їх про те, що вони отримають копії протоколів лише після повернення членів ДВК з ОВК. Аналогічні випадки було зафіксовано і на дільниці № 141653 виборчого округу № 42 Донецької області, на дільниці № 511081 виборчого округу № 133 (Одеська область), на дільниці № 440328 одномандатного виборчого округу № 108 (Луганська область), дільниці № 681491, Хмельницька область. Порушення при транспортуванні виборчої документації Найбільш типовими порушеннями при транспортуванні виборчої документації стали транспортування її меншою кількістю осіб, ніж передбачено законом, пошкодження цілісності упаковок з виборчими документами, доставлення виборчої документації не до ОВК, а до місцевих органів влади. Так, в одномандатному виборчому окрузі № 28 члени ДВК дільниці № 377 запечатували виборчу документацію біля дверей ОВК за допомогою члена окружної комісії. При цьому після виявлення цього факту ОВК відмовилась від повторного підрахунку голосів на цій дільниці. У Миколаївській області для транспортування протоколу про підрахунок голосів виборців на дільниці № 480005 (виборчий округ № 132) голова комісія взяла з собою лише представників Партії регіонів та бланки незаповнених протоколів, підписаних всіма членами ДВК. В Одеській області виборчу документацію дільниці №511213 привезли до ОВК лише 2 члени ДВК. Одна з ДВК м. Тараща (виборчий округ №91, Київська область) замість одного з членів ДВК до машини з бюлетенями намагався потрапити другий міліціонер (додатково до вже наявного в машині). В результаті машину, яку везла виборчу документацію, заблокували представники опозиції іншими машинами і змусили членів ДВК забезпечити транспортування виборчої документації у відповідності до вимог законодавства. У виборчому окрузі №94 (Київська область) з усіх дільничних комісій міста Василькова за командою кандидата Тетяни Засухи протоколи спочатку були доставлені у міськвиконком. В Рівненській області представники окремих ДВК привозили до ОВК неналежним чином запечатані бюлетені та протоколи. Після виправлення недоліків, члени комісії на місці

пломбували скриньки з бюлетенями, запечатували протоколи до конвертів та несли їх членам окружної комісії, які приймали документи. Численними порушеннями супроводжувалось транспортування виборчої документації і в ряді округів Львівської області. Серед найбільш типових порушень – незапечатування виборчих документів у сейф-пакети (ДВК № 462034 виборчого округу № 115), доставлення уточнених протоколів головою ДВК без супроводу (ДВК №461996 виборчого округу № 115), транспортування виборчої документації за участі секретаря ДВК (ДВК № 462126 виборчого округу № 116). В одному з округів Житомирської області голова ДВК №181384 (від Партії Регіонів) відмовилася підписати протокол, забрала печатку, бюлетені і поїхала з дільниці в супроводі міліціонерів, не залишивши копії протоколу ні спостерігачам, ні іншим членам комісії. Спостерігачі від об’єднаної опозиції встановили, що голова ДВК заїхала в офіс Партії Регіонів, пробула там десять хвилин і поїхала в ОВК. Неналежна організація прийому виборчої документації окружними виборчими комісіями У переважній більшості виборчих округів, де спостерігачі Комітету виборців здійснювали спостереження за ходом голосування та підрахунку голосів, належний прийом виборчої документації ОВК забезпечено не було. 28-29 жовтня 2012 року біля ОВК спостерігались довгі черги членів дільничних комісій, в той час як станом на ранок багатьма ОВК було опрацьовано менше 50% протоколів підрахунку голосів (округи № 11, 13, 14, 15, 17, 18, 74, 75, 80, 92, 94, 95, 96, 98, всі округи Львівської та Херсонської областей тощо). Недоліки в організації прийому виборчої документації призвели до залишення пакетів з документами без нагляду членів комісій. Так, у Київській області (виборчий округ № 95) ДВК дільниць у Вишневому та Боярці за вказівкою ОВК залишили виборчу документацію на дільницях і до 15-00 розішлись спати по домівках. У цьому ж окрузі з 2 до 4 годин ночі 29 жовтня зник голова та заступник голови ОВК, що призвело до зупинки прийому протоколів. Залишено виборчу документацію до 10 години ранку 29 жовтня і ДВК виборчого округу № 98 (м. Бориспіль). У виборчому окрузі № 107 (Луганська область) після нетривалого чекання представники 10 дільничних комісій з міста Стаханова ранком 29 жовтня покинули приміщення ОВК і виїхали в Стаханов разом з протоколами, які вони не здали. Ці автомашини були затримані ДАЇ на виїзді з міста і повернуті до ОВК-107 у супроводі співробітників лисичанської міліції. Порушення порядку встановлення підсумків голосування в округах В ряді округів при встановленні підсумків голосування мали місцеві суттєві порушення, які могли вплинути або вплинули на кінцеві результати виборів: розпечатування та псування коробок з виборчими документами (виборчі округи №№ 11, 14, Вінницька область), вилучення виборчої документації співробітниками органів внутрішніх справ (виборчий округ № 132, Миколаївська область), навмисне псування виборчих бюлетенів на підтримку одного з кандидатів, який отримував незначну перевагу в голосах у порівнянні з іншим кандидатом, перешкоджання здійсненню спостереження за встановленням підсумків голосування з боку осіб „спортивної зовнішності” із журналістськими посвідченнями, випадки насильства та хуліганських дій, введення до бази ІАС „Вибори” недостовірних даних (виборчий округ № 121, Львівська область; виборчий округ № 132, Миколаївська область; виборчий округ № 159, Хмельницька область) тощо. Серед найбільш проблемних округів – округи №№ 11, 14, 20, 90, 94, 132, 194, 197, 223. На п’яти з них порушення були настільки суттєвими, що ЦВК відмовилась встановити підсумки

голосування на них і звернулась до парламенту зі зверненням про призначення у цих округах повторних виборів (див. нижче). Серед менш серйозних порушень процедури встановлення підсумків голосування в округах варто виділити: 







поділ членів ОВК на групи для прийому виборчої документації чи без зачитування змісту протоколів про підрахунок голосів. У виборчому окрузі № 20 (Волинська область) виборча документація певний час приймалась не головою, а заступником голови ОВК без зачитування змісту протоколів про підрахунок голосів. У виборчому окрузі №7 (м. Ялта, Автономна Республіка Крим) ОВК прийняла рішення про приймання документів в декілька потоків невеликими групами членів ОВК; проведення таємних голосувань щодо окремих питань, віднесених до компетенції ОВК. Виборча комісія округу № 71 (Закарпатська область) проводила голосування щодо можливості визнання результатів голосування на одній з виборчих дільниць недійсними шляхом таємного голосування (опускання „бюлетенів” до скриньки для голосування); відмова ОВК від проведення повторного підрахунку голосів за наявності підстав для його проведення. Так, у Донецькій області окружна виборча комісія виборчого округу № 43 під час прийому протоколів з ДВК відмовлялась приймати рішення про перерахунок бюлетенів навіть у тих випадках, коли було встановлено підстави для обов’язкового перерахунку голосів виборців; складання уточнених протоколів безпосередньо в ОВК. В Одеській області члени ДВК дільниці № 511087 (виборчий округ № 133) складали уточнений протокол безпосередньо в приміщенні ОВК.

Відмова ЦВК від встановлення підсумків голосування у п’яти одномандатних виборчих округах 5 листопада 2012 року ЦВК прийняла Постанову про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223 та звернулась до парламенту щодо можливості проведення повторних виборів у цих округах. Парламент, у свою чергу, доручив ЦВК призначити повторні вибори у цих 5 округах та визначити обсяг їх фінансування. У цьому контексті необхідно відзначити, що Закон „Про вибори народних депутатів України” передбачає можливість проведення повторних виборів лише у випадках, коли у виборчому окрузі не було зареєстровано жодного кандидата у депутати, або якщо у виборах брав участь один кандидат у депутати, і за нього віддали голоси менше половини виборців, які взяли участь у голосуванні, або якщо обраний кандидат не набув депутатського мандату. Закон „Про вибори народних депутатів України” також забороняє скасовувати результати виборів в одномандатному виборчому окрузі. Відповідно, питання про те, чи має ЦВК право не встановлювати результати виборів в одномандатних округах залишається доволі дискусійним, хоча судами фактично було підтверджено рішення ЦВК щодо неможливості встановлення результатів виборів у цих округах.