НА ЧАСІ
обсяг продукції, вирощеної такими об’єднаннями доходить до 80% від загального обсягу виробництва продукції. У Польші, наприклад, держава сама стимулює об’єднання аграріїв у такі кооперації, виділяє на це бюджетні гроші. У них зараз близько 12% продукції виробляється колективно, але, щоб обсяги вийшли на рівень 20-25%, держава реалізовує спеціальну програму, розраховану на п’ять років. Український менталітет, мислення керівників господарств не завжди дозволяє усвідомити, що такий кооператив – це реальна можливість працювати ефективніше, а не чиєсь бажання нажитися на здійснених закупівлях і продажах. У розробці яких законопроектів ви брали участь і чи дало це якийсь результат? Нещодавно розглядався законопроект щодо ринку землі. У нас була робоча група у складі п’яти осіб, у тому числі і я. Нас не влаштовувало багато статей цього закону, робоча група внесла свої пропозиції, і вони були враховані та в першому читанні прийняті. Інший приклад – закон про зернові розписки... Це щоденна робота, вона не припиняється. Найбільш глобальне питання зараз – це все-таки ринок землі. Навряд чи його лібералізація
32
МІЙ БІЗНЕС / №10, грудень 2011
відбудеться навіть на початку 2013 року, як то анонсується. Закон є, а механізмів в Україні немає для відкриття цього ринку. Це ж навіть не один закон повинен бути, це ціла серія законів і підзаконних актів, що регулюють цей процес. Одне з важливих для нас питань – це статус територіальної громади, її вплив на відчуження земель. Щодо статусу земель це має бути колективне рішення: кому віддати, хто на них працюватиме... Але саме громади в концепції закону і забуті. Проти кого дружать «козаки»? У будь-якої виробничої діяльності є маса посередницьких фірм. Це не означає, що вони всі погані, іноді посередники потрібні і допомагають виробникові. Але коли ми робимо моніторинг цін і бачимо, що в Луганській області різниця в ціні на засоби захисту рослин від виробника до постачальника може доходити до 100%, це змушує шукати інші варіанти. Ми хочемо зробити прозорий ринок, вигідний для тих, хто працює на землі, вирощує продукцію, а не заробляє на чужій важкій праці. Посередники здаються без бою? Які зараз головні завдання Союзу?
Опір буде страшним, ніхто не хоче втрачати гроші. Ви ж розумієте, яка там кількість зацікавлених осіб і різних лобі. Але є проблеми й державного рівня. Ми створюємо обслуговуючий кооператив, який не повинен мати прибуток. А за нашим Податковим кодексом, ми не маємо права цього робити. Ми повинні бути прибутковими і платити податки. Це прогалина в законодавчій базі. Аграрний союз якраз і намагається привернути увагу держави і парламентаріїв до цих проблем, щоб усе-таки були внесені необхідні зміни в закони і щоб кооперативи могли розвиватися й обслуговувати аграріїв, мінімізувати їхні витрати. Також ми вважаємо, що необхідно дозволити обслуговуючим кооперативам сільгоспвиробників експортувати зерно в обсягах виробництва своїх учасників – і працюємо в цьому напрямку. Як здійснюються колективні закупівлі? Процедура закупівель відбувається так: оголошуємо своїм членам – хто що хоче купити? Збираємо заявки, узагальнюємо, робимо розрахунки й аналіз пропозиції на ринку. Приходимо безпосередньо до постачальників або проводимо тендер. Вибираємо для себе кращі умови. Ціна