
3 minute read
Андрій Петришин
Андрій Петришин:
«Розхитування держави у час війни є злочином, що має присікатися негайно»
Юрист, адвокат, активний, учасник Революції Гідності, голова ГО "Народне антикорупційне бюро"
Авторка: Анна Мищишин
Будь-яка біологічна система потребує підтримки свого функціонування, для чого їй доводиться шукати джерела в навколишньому середовищі — як в первинному, так і в перетвореному вигляді. Жодна жива система і жоден живий організм не може існувати незалежно від навколишнього середовища.
Народ — не виняток, це теж жива біологічна система, яка постійно потребує значних природних ресурсів. Тільки власна територія, рідна земля, спроможна дати ці ресурси.
Боротьба за існування підпорядковує все на нашій планеті. Щоб вижити, люди змушені весь час боротись. Два основні напрями цієї боротьби – це боротьба з зовнішніми чинниками і внутрішньовидова боротьба, тобто протиборство, яке відбувається всередині самого людства. І саме ця боротьба є найжорстокішою за законами природи.
В жорстких сутичках зустрічаються людина з людиною, класи людей та народи. Останній вид в історичному плані — вирішальний. Саме ці битви є причиною виникнення та зникнення держав, створення або розпаду велетенських імперій.
Постійна боротьба між народами ведеться споконвіку. Велика кількість з усіх націй, які колись існували, зникли — вижили лише найсильніші. Прямий та найбільш руйнівний прояв цієї боротьби — це війна.
З’ясування стосунків військовим шляхом стало потенційно згубним навіть для найбільш розвинених країн, враховуючи розвиток науки та нарощування ними військової потужності. В зв’язку з цим в певний період часу ухвалили логічне рішення закопати сокиру війни в землю, а всі міждержавні протистояння перевести в конкурентну боротьбу в сфері економіки, науки та технологій.
Територіальні зазіхання — це ключ, який відкриває двері до справжньої війни. Розуміючи це, європейська спільнота вирішила викреслити цей фактор зі свого життя. В 1975 році країни підписали Гельсінські угоди, в яких зафіксували непорушність кордонів в Європі і територіальну недоторканість країн-учасників.
З моменту анексії Криму російською федерацією весною 2014 року всі Гельсінські домовленості опинились в смітнику. Вже тоді стало зрозуміло — велика війна постукала в європейські двері. Проте тотально корумповані росією керівники деяких європейських держав в той час старанно робили вигляд, що нічого, начебто, не відбувається. Всі ці меркелі та саркозі повинні постати перед міжнародним трибуналом.
Повномасштабна війна росії з Україною дала нам урок, на жаль — кривавий. Проте ми зобов’язані зробити з нього правильні висновки. Вони, на мою думку, такі:
• відстояти свою територію для народу — це означає дати відповідь на запитання «бути чи не бути»;
• територіальні поступки при будь-яких міжнародних перемовинах недопустимі;
• погляд, що війни — це вчорашній день історії, є хибним. Війни були, є та будуть;
• у світі зважають лише на сильних;
• на всьому можна економити, крім армії та військово-промислового комплексу;
• російська федерація, безперечно, програє і зникне, і Україні вже сьогодні потрібно готуватися до життя в світі без росії;
• кількість населення в країні має суттєве значення для оборони. Подолання демографічної кризи — це одне з головних завдань, яке стоятиме перед нашою Державою в майбутньому;
• слабкість української економіки напряму пов’язана з нашою здатністю до спротиву. Успішна економіка — це не лише добробут і високий рівень життя, а й вкрай важливий фактор безпеки;
• щоб успішно вести боротьбу за утримання власних територій в сучасному жорстокому світі, необхідно мати ефективний організаційний інструмент. Таким, як показує історичний досвід, завжди була і є Держава. Без Держави також неможливо ефективно впорядковувати своє внутрішнє життя та мобілізаційні можливості Нації.
Все це дуже добре розуміли наші попередники. В декалозі українського націоналіста є такі слова, які я вважаю сильними: «Здобудеш Українську Державу або загинеш в боротьбі за Неї».
А тому зараз для нас всіх має стати аксіомою, що розхитування держави у час війни є злочином, що має присікатися негайно.