n206_07.04.2006

Пасивна імунізація проти кору. Призначається відразу після контакту, але не пізніше 6 днів після контакту в наступних випадках:  домашній контакт з хворим на кір  контакт з хворим на кір в організованому дитячому колективі: група, клас (випадки захворювання дітей або персоналу)  госпітальний контакт. Режим дозування: ВІЛ-інфікована дитина з клінічними проявами ВІЛ-інфекції – 0.5 мл/кг маси тіла, внутрішньо-м’язево ( максимальна доза 15 мл). ВІЛ-інфікована дитина без клінічних ознак ВІЛ-інфекції – 0.25 мл/кг маси тіла, внутрішньом’язево ( максимальна доза 15 мл). У випадках, коли ВІЛ-інфікована дитина отримала довенний імуноглобулін в межах 3-х тижнів до контакту з хворим на кір, пасивна імунізація не рекомендована. Пасивна імунізація проти вітряної віспи. Призначається відразу після контакту, але не пізніше 96 годин після контакту в наступних випадках:  домашній контакт з хворим на вітряну віспу  контакт з хворим на вітряну віспу в організованому дитячому колективі: група, клас (випадки захворювання дітей або персоналу)  госпітальний контакт. Режим дозування: 1.25 мл / 10 кг маси тіла, внутрішньо-м’язево (мінімальна доза 125 ОД, максимальна доза 625 ОД). У випадках, коли ВІЛ-інфікована дитина отримала довенний імуноглобулін в межах 3-х тижнів до контакту з хворим на вітряну віспу, пасивна імунізація не рекомендована. Дитина, яка знаходилась в контакті з хворим та отримала пасивну імунізацію проти вітряної віспи, залишається потенційно інфекційною 8-28 днів після контакту та підлягає ізоляції. Для постконтактної профілактики може використовуватись ацикловір, однак даних щодо його ефективності у ВІЛ-інфікованих дітей не має. Пасивна імунізація проти сказу та правця ВІЛ-інфікованим дітям проводиться за загальними правилами пасивної імунізації зазначених інфекцій. Література.

1. Джон Бартлет, Джоєл Галлант «Клинические аспекты ВИЧ инфекции», 2003.

2. Treating opportunistic infections among HIV-exposed and infected children. Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the Infectious Diseases Society of America.2004- http:// www.aidsinfo.nih.gov/duidelines 3.Treating opportunistic infections among HIV-exposed and infected children. Recommendations from CDC, the National Institutes of Health, and the Infectious Diseases Society of America.2005- http:// www.aidsinfo.nih.gov/duidelines 4. Протоколы ВОЗ для стран СНГ по предоставлению помощи и лечения при ВИЧ-инфекции и СПИДе, март 2004.

5. Stephen L. Zeichner, Jennifer S. Read Textbook of pediatric HIV care. Cambridge University Press 2005.

6. В.М. Запорожан, М.Л. Аряєв ВІЛ-інфекція і СНІД.- КиЇв.: Здоров’я, 2004.

7. Учебный курс по ВИЧ-инфекции для медицинских работников. Киев.2004 8. Протоколи діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей.

9. The Sanford Guide to HIV/AIDS Therapy 10th Ed., 2001.

176