Газета "Наш університет"

№ 10 (128), 20 листопада 2017 року

наш університет ÂÎËÈÍÑÜʲ ϲÄÏÐȪÌÖ² ϲÄÏÈÑÀËÈ «Пакт заради молодi-2020» C. 4–5

²ÒÀË²É ÏÎÐÒÍÈÊΠ– гiсть унiверситету Ñ.6–7

ßÊ ÑÒÓÄÅÍÒÈ ÔÔòàÆó столицю пiдкорювали Ñ.14–15

ÇÀ ÁÅÇÏÅÊÎÞ в НАТО Ñ.12

ПАРТНЕРСТВО З ПОЧАТКОМ! НАУКА

Зміцнення партнерства між ректорськими середовищами України та Польщі: підписано Тристоронню угоду про співпрацю та партнерство 12–16 листопада 2017 року ректор СНУ імені Лесі Українки Ігор Коцан перебу­вав у Республіці Польща у складі делегації Спілки ректорів вищих навчальних закладів України.

наш університет

У

країнська делегація відвідала сусідню країну на запрошення президента Національної ради науки та вищої освіти Польщі та президента Фундації польських ректорів професора Єжи Возніцького та за фінансової підтримки Міністерства науки та вищої освіти Республіки Польща. До складу делегації Спілки, на чолі з її президентом ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонідом Губерським, увійшли ректори провідних вишів України: ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Віль Бакіров, ректор Національ­ ного університету «Львівська Політехніка»

2

Юрій Бобало та проректор з науковопедагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Бех. Згідно з програмою перебування делегації Спілки ректорів у Польщі вони взяли участь у Конференції для лідерів університетського менеджменту LUMEN 2017, провели зустріч із керівництвом Національної ради науки та вищої освіти, Конференції ректорів академічних шкіл Польщі у Міністерстві науки та вищої освіти Польщі за участі Першого заступ­ ника міністра Олександра Бобко. У міністерстві відбулося урочисте підписання Тристоронньої угоди про співпрацю та партнерство і Додатку 1 до Угоди, який стосується конкретних ініціатив партнерів на найближчі три роки.

В урочистій церемонії підписання угоди взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця та радник міністра освіти і науки України Наталія Лукова-Чуйко. Мета укладання угоди – підвищення статусу польсько-українського академіч­ ного партнерства на системному рівні, зокрема ректорського корпусу, та удосконалення співпраці, яку реалізують партнери у рамках білатеральних угод. Положеннями угоди передбачено продов­ ження взаємних візитів на ректорсько­му рівні, розроблення конкретних ініціатив, заходів та проектів задля сприяння ефективній реалізації політики у сфері вищої освіти в обох країнах. Задля цього, згідно з Додатком 1 до угоди, буде утворено спільну польсько-українську ректорську консультативну групу, завданнями якої є обмін інформацією та обговорення змін, які плануються або впроваджуються у сфері вищої освіти і науки. Партнери співпрацюватимуть з

міністерствами, які відповідають за сферу вищої освіти та науки в Польщі та в Украї­ ні, щодо реалізації проектів та ініціатив. Ключовими напрямами співпраці ректорів обох країн є такі: - інформування про сферу й масштаби запланованих заходів і проектів та тих, що реалізуються, та надання звітів про їх виконання та результати; - взаємодія з міністерствами, на їх запрошення, у реалізації положень відом­чих або міжурядових угод про співробітництво в галузі вищої освіти і науки; - підтримка діяльності, що спрямова­ на на вдосконалення форм співпраці академічних середовищ обох країн, з урахуванням рейтингів вищих навчальних закладів та спільних міжнародних видавничих проектів, у тому числі наукових монографій; - підтримка «мережевих» заходів типу нетворкінг для польських та українських навчальних закладів та ін. У Додатку 1 передбачено також ініціювання проекту щодо демократизації та вдосконалення управління вищими навчальними заклада­ ми, у якому могли би взяти участь зацікавлені керівники університетів у Польщі та в Україні. Партнери разом докладатимуть зусиль для пошуку фінансової підтримки щодо реалізації цього проекту, у тому числі шляхом подання заявки на програми ЄС чи державні програми в країнах Партнерів. За час свого перебування у Республіці Польща ректори також провели зустрічі на найвищому рівні у провідних вищих

ПАРТНЕРСТВО

навчальних закладах Варшави та Кракова, зокрема у Варшавському університеті Кардинала Стефана Вишинського (за участі Ксьондза-ректора Станіслава Дзеконського та проректорів університету), Ягеллонському університеті (за участі ректора Войчеха Новака, проректорів та деканів) та Краківській гірничометалургійній академії AGH (за участі ректора Тадеуша Сломки та проректорів). Результатом кожної зустрічі стали числен­ ні ідеї та пропозиції партнерства між

вищими навчальними закладами Польщі та України. Тож Україна і Польща як найближчі сусіди мають великий невикористаний вповні потенціал співпраці, яка здатна суттєво збагатити обидві країни. За матеріалами офіційного сайту Спілки ректорів вищих навчальних закладів України

наш університет

3

НАУКА

Волинські представники бізнесу підписали «Пакт заради молоді-2020» Проректор з наукової роботи та інновацій СНУ Лесі Україн­ки Андрій Бояр, профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи Тетяна Кулик та начальник н а вч а л ь н о - с е р в і с н о го центру «А–B HUB» Неоніла Войтович взяли участь у форумі «Бізнес-молодь: ефект WOW від співпраці» в рамках ініціативи «Пакт заради молоді-2020», що відбувся у Луцьку 9 листопада 2017 року.

М

наш університет

ета Форуму – налагодження діалогу між компаніями та активною молоддю, обмін знаннями та досвідом про кар’єру від компаній до молоді. Серед організаторів заходу – Міністерство молоді та спорту України та Центр «Розвиток КСВ» за фінансової підтримки Фонду народонаселення ООН. Інформаційну підтримку проекту забезпечили Молодіжний центр Волині та Волинський обласний молодіжний центр праці. Форум зібрав молодь та місцевих роботодавців, а програма заходу була насичена презентаціями актуальних

4

кар’єрних можливостей на Волині, практичними майстер-класами від HRменеджерів національних та місцевих компаній, дискусіями щодо пріоритетів у виборі першої роботи та пошуком спіль­ них WOW-рішень у співпраці бізнесу і молоді. Звертаючись до гостей та учасників відкриття Форуму радник із програмних питань Фонду ООН у галузі народонаселення Андрій Поштарук зазначив, що сьогодні молоді бракує саме практичних навичок, тому цей Форум

спрямований допомогти молодим людям познайомитись з місцевими компаніями та знайти місця для стажування і першої роботи. Заступник начальника Управління освіти, науки та молоді Волинської ОДА Олександр Ткачук зауважив, що програми стажування для молоді в компаніях є дуже важливими, оскільки це формує в них розуміння реальних запитів роботодавців на сучасному ринку праці. Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк у вітальному слові орієнтував молодих

учасників заходу до активного пошуку внутрішнього стрижня, який допоможе успішно реалізуватися у професії. Окремою віхою Форуму стало підписання представниками бізнесу українського «Пакту заради молоді2020», адже цей документ зобов’язує підприємства створювати місця для ста­ жування і відкривати нові можливості для партнерств між бізнесом і молоддю. Про історію підписання Пакту заради молоді розповів координатор CareerHubцентру «Розвиток КСВ» Тарас Деркач: «Головною метою ініціативи є створення партнерських містків між бізнесом та освітнім сектором заради кращого працевлаштування молоді». Ідея публічного зобов’язання компаній для створення робочих місць для молоді – «Пакт заради молоді-2020» – це продовження загальноєвропейської ініціативи. Підписуючи документ, топменеджери компаній зобов’язалися сприяти створенню мінімум 300 нових партнерств між бізнесом та освітнім сектором і забезпечити 10000 місць для стажування та першої роботи молоді до 2020 року (деталі – http://csr-ukraine.org/ education/pact-for-youth). Під час заходу в Луцьку Пакт підписали 10 компаній – «Artefact.

St», «VolWest Group», «Internetdevels», «Аквапрінт», «Клевер Сторс», «Модерн– Експо», Волинське обласне управління АТ «Ощадбанк», сімейне кафе «Дядя Pizza», «Теремно Хліб» та кав’ярня «Цукерня». На сьогодні в Україні Пакт підписала 81 компанія. Серед перших підписантів

НАУКА

– компанії «Нестле», «Байєр» в Україні, «МетЛайф», «ДТЕК», «Київстар», КокаКола Беверіджиз Україна», «КПМГ» в Україні, «Сингента» в Україні, «Укртелеком», «EY» в Україні, група компаній «1+1 медіа». Важливо, що інформація, отримана під час заходу, стане у пригоді під час співпраці Центру кар’єри Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки із роботодавцями міста, Молодіжним центром Волині, Волинським обласним

молодіжним центром праці та міським центром зайнятості щодо реалізації напряму роботи з працевлаштування молоді. Тетяна КУЛИК, кандидат психологічних наук, профконсультант відділу молодіжної політики та соціальної роботи

наш університет

5

ГОСТІ ГОСТІ

Віталій Портников: «Журналістика – це фабрика новин» 30 жовтня 2017 р. у СНУ імені Лесі Українки відбулася зустріч українського політичного публіциста, журналіста, аналітика-міжнародника, оглядача «Радіо Свобода» Віталія Портникова зі студентами-журналістами, політологами, істориками та викладачами університету.

наш університет

«На початку своєї журналістської діяльності я поставив перед собою три мети як одну, так би мовити, тріада: незалежність України, ліквідація Радянського Союзу, вільна еміграція євреїв, зокрема в Ізраїль – на батьків­ щину предків. Я розумів, якщо не взятися за порятунок української державності, українську мову спіткає

доля ідиш, знищеної імперією, – мовив гість. – Я був перший журналіст, який повідомив про незалежність України. Як репортер я горджуся тим, що першим брав інтерв’ю в Михайла Горбачова, Андрія Сахарова». Далі Віталій Едуардович розповів про стан сучасної журналістики: «Новини, факти – це класична журналістика, яка

нині зникає під впливом інноваційних технологій. Новини – це не тоді, коли собака покусала людину, а людина покусала собаку. Раніше журналіст був посередником між владою і суспільством, а що відбувається сьогодні? Президент США Дональд Трамп у Twitter сам повідомляє про новини. Ми спостерігає­ мо смерть журналістики, ця професія приречена, адже не потрібна людина, яка ретранслює чиїсь позиції. Журналістика сьогодні – це публіцистика, аналітика, розслідування, історичний аналіз. Нині потрібні ті, хто готовий присвятити своє життя розвитку, науці. Наука завжди буде існувати, адже люди, які щось винаходять, завше потрібні». Запитання, які цікавили присутніх, стосувалися різних сфер життєдіяльності, зокрема слухачі хотіли дізнатися думку журналіста щодо прийняття освітньої, пенсійної та медичної реформ; прогнози щодо подій, які відбуваються на сході України; як здолати «русский мир»; їх бентежила ситуація, що відбувається в Іспанії – каталонський референдум, оскільки це питання сьогодні в Україні активно обігрується в соцмережах з метою продемонструвати певні паралелі між подіями, які відбулися в Криму та які відбуваються в Іспанії. На завершення дискусії Віталій Портников запросив на презентацію свого першого роману «Евора». Відділ зв’язків із громадськістю

6

ГОСТІ

«Снідав з академіком Сахаровим, обідав з Назарбаєвим, вечеряв із Єльциним…» Перебування в Луцьку відомого журналіста, полі­толога, публіциста і, як виявилося, непе­ ресічного прозаїка Віта­лія Портникова не обмежи­ лося його зустріччю зі студентами. Того ж дня (30 жовтня) у бібліотеці Східновропейського національного університе­ ту імені Лесі Українки відбулася презентація його роману «Евора».

П

оважного гостя представив старший викладач кафедри політології та державного управління Тарас Літковець, одразу надавши йому слово. Пан Віталій подяку­ вав присутнім за те, що вони прибули на його презентацію, й легко, невимушено – так, як це він уміє, – перейшов до спілкування з аудиторією. Розповівши чимало цікавих епізодів зі свого журналістського життя, про зустрічі з людьми, знаковими в політиці, зокрема часів т. зв. перебудови (як він із гумором зізнався, іноді бувало так, що снідати випадало з академіком Андрієм Сахаро­ вим, обідати – з Нурсултаном Назарбає­ вим, а вечеряти – з Борисом Єльциним),

Віталій Портников зосередився на влас­ ній діяльності як письменника. Темою розмови став його роман «Евора», який уже презентувався в багатьох країнах – зокрема в Україні, Польщі, Німеччині, Ізраїлі та ін. Сам автор характеризує свій твір, як книжку «про кохання і тугу, поезію й історію, Португалію та Україну, про єврейську долю і українську мрію». Це любовна історія, яка відбувається у двох реальностях – середньовічній та сучасній Португалії. Пояснив також письменник і те, чому роман має, на відміну від

більшості творів цього жанру, вельми скромний обсяг (124 сторінки): «Великі романи читають без особливої охоти – тож я написав маленький, щоб прочитали». Ясна річ не обійшлося без запитань, які стосувалися не лише книги, а й особливостей нашого суспільного і політичного життя. На них пан Віталій відповідав упевнено й теж не без гумору. Завершилося дійство, як і годиться, автограф-сесією. Максим КИРИЛЕНКО

наш університет

7

КУЛЬТУРА

«Іноді здається, що квіти, сонце, природа – це я», – Анжела Семенюк Святе Письмо вчить: не закопуймо талантів, не зариваймо в землю Божих дарів. І радісно стає на душі, коли зустрічаєшся з людьми, яких Всевишній нагородив не одним талантом, а кількома, і в кожній такій царині вона досягає успіхів, які стимулюють до дальшої праці над собою.

С

наш університет

аме з такою людиною мали нагоду зустрітися 15 листопада ті, хто завітав на виставку картин провідного бібліотекаря книгозбірні СНУ імені Лесі Українки Анжели Семенюк «Світ на моїх полотнах». Пані Анжелу представила присутнім ведуча дійства – методист університетської бібліотеки Світлана Кресак. Директор бібліотеки Володимир Собчук відзначив надзвичайну цінність

8

моменту, коли здавалося, б суспільні події викликають апатію й розчарування, , все ж є митці, які не піддаються цьому настрою, а творять диво, привносячи у цей наскрізь прагматичний світ промінці світла, радості, надії. Виставку пані Анжели він назвав прикладом руйнації міфу про нібито «вузькість» бібліотекарського профілю. Проректор з наукової роботи та інновацій, професор Андрій Бояр звернув увагу на символізм події – виставка

сонячних картин недарма відбулася в сонячний день. Доробок Анжели Семенюк Андрій Олексійович порівняв з роботами незабутньої Катерини Білокур (особливо це стосується флористичного циклу). Після цього слово було надане самій Анжелі Петрівні, котра розповіла про свою роботу над картинами (а працює вона у надзвичайно цікавій акриловій техніці, нерідко з застосуванням ліплення – акрил плюс гіпс або шпаклівка, – через що чимало картин створюють ефект об’ємності зображення). Теплим словом згадала художниця відомого краєзнавця Григорія Гуртового, який підтримав її перші образотворчі починання. Себе пані Анжела назвала сонячною людиною: «Іноді здається, що квіти, сонце, природа – це я!» – зізналась художниця. Своїми враженнями про роботи мисткині поділилися доцент факультету культури і мистецтв Леся Косаковська, відомі художниці Зеня Рубан та Наталія Градиська, комендант VIII корпусу СНУ Ольга Дмитрук. А Наталія Кравчук – колишня учениця Анжели Семенюк (за першою освітою пані Анжела – філолог), оприлюднила ще один талант своєї вчительки, прочитавши її чудовий ліричний вірш. Анжела Петрівна навіть провела бліцмайстер-клас, показавши, як твориться акрилова картина. Після того присутні змогли ближче познайомитися з доробком художниці, уважно оглянувши картини, представлені на імпрезі. Максим КИРИЛЕНКО

КУЛЬТУРА

Важко назвати місце в Україні, де б не було авторів або симпатиків «Твердині», – Микола Мартинюк Поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, науко­вець, педагог, журналіст… Усе це – про члена Національної спілки письменників України, кандидата філологічних наук, доцента, директора Поліграфічно-видавничого дому «Твердиня» Миколи Мартинюка, зустріч із яким (будучи приуроченою до Дня української писемності та мови) відбулася 7 листопада в бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Р

озпочалося дійство виконанням «Молитви за Україну» Геннадія Татарченка на вірші Вадима Крищенка, яку представило тріо бандуристок СНУ «Дивоструни» у складі Наталії Никитюк, Катерини Ковальчук та Жанни Генсеровської (керівник – професор Мирослава Сточанська). Своєрідною преамбулою до слова самого письменника прозвучали виступи його викладача на час навчання у Лесиному виші – доктора

філологічних наук, професора, завідувача кафедри української літератури, поетеси Галини Яструбецької (вона назвала М. Мартинюка «філологом від Бога» та студентки Миколи Івановича – голови Волинської організації НСПУ Ольги Ляснюк, – котра подякувала поетові за спільні проекти й відзначила його дуже цінну якість як колеги та друга – завжди приходити на допомогу в скрутну хвилину. Після цього ведуча – методист університетської книгозбірні Світлана Кресак, – надала мікрофон «винуватцеві

9

наш університет

урочистості». Микола Мартинюк розповів про свою літературну роботу (зокрема це стосувалося історичного роману-трилогії про князя Данила Романовича – з першою книгою «Під мурами твердині» читачі уже мали змогу ознайомитися), про видавничі проекти. Не забув згадати й про співпрацю з закордонними авторами – болгарами, македонцями, хорватами, албанцями, чехами, поляками, – і, зрозуміло, з українськими письменниками. На думку директора «Твердині», в Україні важко знайти місце, де б не було авторів або симпатиків видавництва. Високу оцінку діяльності пана Миколи (водночас із деякими критичними зауваженнями й побажаннями) дав його колега по перу Петро Коробчук. «Людиною, яка приносить удачу», назвала письменника й видавця директор і власник мережі книгарень «Руніка» Руслана Лазарева. Впродовж зустрічі звучала поезія у виконанні автора та учасниць поетичної студії «Суцвіття» (керівник С. Кресак) Анни Соколової та Анни Павлусь, а також пісня Мирослава Стефанишина на вірші Миколи Мартинюка «Вечірня казка». Кодою ж дійства стала фото- і автографсесія. Максим КИРИЛЕНКО

НАУКА

26 жовтня на базі СНУ іме­ ні Лесі Українки розпочала роботу VII Міжнародна прометеїстська наукова конференція «Видатні поста­ті прометеїзму. Генрик Юзевський і його спадщина (до 125 річниці з дня народження)», учасниками якої стали знані науковці України та Республіки Польща, дипломати, громадські діячі, викладачі та студенти.

З

наш університет

вітальним словом виступив ректор СНУ імені Лесі Українки, професор Ігор Коцан: «Постать Генрика Юзевського зібрала нас у цьому залі. Відомий політик, польський історик, громадський діяч, художник уперше повертається на Волинь. Юзевський зміг працювати в уряді Української Народної Республіки та польському уряді, з Симоном Петлюрою та Юзефом Пілсудським. Нам потрібно брати з нього приклад як співпрацювати. У своєму щоденнику Юзевський писав, що Волинь, Луцьк для нього – друга рідна хата. Нас об’єднує Волинь. Упродовж кількох днів на базі університету пройде низка заходів, присвячена науковій конференції та відбудеться українсько-польський форум партнерства», – завершив ректор. Пoчecний дoктop Ocтрoзької акаде­ мії, директор Центру Східноєвропейсь­ ких досліджень Варшавського університету Ян Маліцкі визнав, що Волинь і Луцьк були важливими, а може

10

Нас об’єднує Волинь найважливішими містами для Генрика Юзевського. Гість розповів про співпрацю відо­ мого поляка з українським письменником, ад’ютантом генерала Василя Тютюнника – Євгеном Маланюком, які обидва думали про тісну співпрацю України та Республіки Польща. Нехай вони будуть прикладами для нас, сучасників. Свою вдячність за прийом польської делегації та організацію наукового фору­му висловив Генеральний консул Республіки Польща в Луцьку Вєслав Мазур. Потому розпочалося пленарне засідання на якому доповідав професор кафедри нової та новітньої історії України СНУ імені Лесі Українки Микола Кучере­па «Прометеїзм

“волинського експерименту” воєводи Генрика Юзевського», гості з Варшави, зокрема Влодзімєж Менджецкі розповів про Генрика Юзевського і різні виміри реалізму в політиці; Павел Лібера ознайомив присутніх зі зв’язками Генрика Юзевського з прометеїстським рухом; Павел Коваль розповів про прометеїзм після прометеїзму та як визначити доктрину східної політики ІІІ Речі Посполитої. Цього ж дня презентували книгу «Генрик Юзевський. Замість щоденника» і відбулося відкриття виставки «Життя і діяльність Генрика Юзевського». Відділ зв’язків із громадськістю

НАУКАСВІТОГЛЯД ТРАДИЦІЇ

Міжнародна наукова конференція об’єднала молодих дослідників Волині 25 жовтня у бібліотеці університету відбулося відкриття II Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених, студентів та аспірантів «Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук».

О

Ради молодих вчених при управлінні освіти, науки та молоді Волинської ОДА» виголосила голова Ради молодих вчених при управлінні освіти, науки та молоді Волинської ОДА Олена Назарук. Зокрема, вона розповіла про засади функціону­вання підрозділу, який очолює, про напрями, над якими нині працює колектив ради, та наголосила, що структура відкрита для нових членів. Насамкінець побажала учасникам гарних дискусій та плідних результатів у роботі конференції. «Стратегічні напрями модернізації житлового фонду як запорука енергетич­ ної безпеки держави» – цю актуальну проблему для держави та українців висвітлила кандидат економічних наук, доцент кафедри аналітичної економіки та природокористування Наталія Матвій­ чук. Науковець констатувала, що нині діюча система субсидій є неефективною, натомість монетизація субсидій, як демонструє досвід європейських країн, мотивуватиме населення до впровадження енергоощадних технологій у домогосподарствах.

Відділ зв’язків із громадськістю

11

наш університет

рганізатор наукового заходу – Рада молодих вчених СНУ імені Лесі Українки у співпраці з Регіональною радою молодих учених при управлінні освіти, науки та молоді Волинської обласної державної адміністрації та Луцьким національним технічним університетом. Вітальним словом захід відкрила голова ради молодих учених СНУ імені Лесі Українки Наталія Коленда і представила учасникам конференції гостей, які прийшли підтримати молодь. У їх числі – голова Регіональної ради молодих учених при управлінні освіти, науки та молоді Волинської ОДА Олена Назарук, головний спеціаліста відділу дошкільної, загальної, середньої та дошкільної освіти Лариса Роговська, директор департаменту соціальної політики Луцької міської ради Тетяна Книш, проректор з наукової роботи та інновацій Лесиного університету Андрій Бояр, проректор з науково-педагогічної роботи ЛНТУ Сергій Шимчук. Першою свою доповідь «Перспективні напрями діяльності

Також присутні заслухали такі доповіді: «Михайло Кравчук – творець математики з Волині» (доповідач – викладач Волинського коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського Ольга Гнепа); «Невербальні семіотичні ресурси як невід’ємні складники спілкування» (доповідач – доцент кафедри прикладної лінгвістики Лариса Макарук); «Сирійсько-візантійський кондак і слов’яно-руський кондакарний спів у європейській палеославістиці» (доповідач – голова циклової (предметної) комісії мистецьких дисциплін Володи­ мир-Волинського педагогічного колед­ жу імені А. Ю. Кримського Богдан Жулковський); «Регіональний розвиток в Україні: методологічні основи та практичні аспекти реалізації» (доповідач – доцент кафедри соціології та соціальної роботи Ольга Кузьмук) та ін. Робота II Міжнародної науковопрактичної конференції молодих учених, студентів і аспірантів «Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук» продовжилася за секційними напрямами на факультетах.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

За безпекою – в НАТО У СНУ імені Лесі Українки відбулося відкриття Молодіж­ного євроатлантичного безпекового форуму. Крім почесних гос­т ей, спікерів представників країн-членів Альянсу, посольств і дипломатичних місій в Україні, експертів з питань безпеки, учасниками заходу стали студенти з Волинської, Рівненської та Львівської областей.

П

наш університет

осол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс у вітальному слові, яке розпочав українською мовою, зауважив, що на цьому заході головні – студенти, подякував СНУ імені Лесі Українки за прийом, особливу ж подяку виголосив спікерам заходу. Основний текст промови виголошував англійською мовою, в якому пояснив мету Форуму, суть партнерства між НАТО і Україною. Також торкнувся теми сприяння у впровадженні реформ в Україні, а також допомоги ветеранам війни (яка нині триває на сході нашої держави, – ред.). Насамкінець побажав учасникам цікавих івентів. Секретар Луцької міської ради

12

Григорій Пустовіт відзначив, що «для нашого міста велика честь і відповідальність приймати такий Форум». Прозвучало в його вітальному слові й те, що безпека – це не тільки військовий захист, це вміння інформаційного захисту, а також можливість протистояти економічній та екологічній небезпекам. «Гарант безпеки – це НАТО, шлях до якого ми повинні пройти, адже це шлях у цивілізований світ», – переконаний Секретар Луцької міської ради. Від імені Лесиного вишу вітальне слово виголошував перший проректор Анатолій Цьось. Передовсім він

передав вітання від ректора СНУ Ігоря Коцана. Також Анатолій Васильович коротко окреслив історію університету, наголосивши, що це далеко не перший захід із промоції НАТО. Відділ зв’язків із громадськістю

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

В університеті відбулося робоче засідання Українсько-польського форуму партнерства 28 жовтня 2017 р. на базі СНУ імені Лесі Українки під співголовуванням журна­ліста, політичного оглядача Віталія Портни­кова та директора Центру східноєвропейських досліджень Варшавського універ­ситету Яна Маліцкі відбулася робоча зустріч учасників Українсько-польського форуму партнерства.

Н

а засіданні обговорювалися актуальні питання співробітництва між Польщею і Україною та робочі питання з підго­товки Форуму за участі міністрів закордонних справ обох країн. З української сторони у зустрічі взяли участь журналіст, політичний оглядач Віталій Портников; директор

Інституту світової політики Альона Гетьманчук; перший віце-президент Польсько-української господарчої палати Олег Дубіш; ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігор Коцан; професор, ректор Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Ігор Цепенда.

Польську делегацію представляли директор Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету Ян Маліцкі; член Східноєвропейської комісії Польської академії наук (Ягеллонського університету) Ян Яцек Бруський; директор Інституту політичних студій Польської академії наук Гжегож Мотика і директор Південно-східного наукового інституту в Перемишлі Станіслав Стемпень, польсь­ кий дипломат, колишній Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні Яцек Ключковський. Відділ зв’язків із громадськістю

наш університет

13

ЦІКАВЕ НАВЧАННЯ

ICTV, ZiK, Українське радіо та «Google карти на допомогу»: як студенти ФФтаЖу Київ підкорювали Першокурсники факультету філології та журналістики змогли відчути себе на три дні справжніми киянами, побувати на кількох телеканалах та Українському радіо. Організаторами цієї поїздки були Владислав Корнелюк – студент першого курсу ФФтаЖу та Сергій Хомінський – доцент, кандидат наук із соціальних комунікацій.

П

наш університет

ершого дня в групи було заплановано екскурсії на два телеканали. Спочатку студенти заселилися в готель із прекрасною панорамою на Київ. Першою локацією став телеканал ICTV. Екскурсію студією провів ведучий програми «Факти. Спорт»

14

Андрій Ковальський. Він розповів, як знімають «Надзвичайні новини», «Антизомбі» та «Факти тижня». Найбільшою «цікавинкою» стала студія, де знімають інформаційні випуски новин “Факти”. Група була в захваті! Кожен мав можливість сфотографуватися і відчути

себе в ролі ведучого. Далі був знімальний майданчик програми «Інсайдер», там знімали черговий випуск програми. У студії була присутня відома ведуча цієї програми Юлія Панкова. Вона дала цінні поради майбутнім журналістам, як досягти успіху в житті та професії. Наступною локацією став телеканал ZiK. Він розташований у будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв. Неймовірною красою інтер’єр вразив усіх. «Було відчуття, що ми в якомусь космічному кораблі», – говорить Юлія Кравчук. Студія програми «Перші про головне» теж викликала багато емоцій. Оператори каналу розповіли, що це унікальна студія з пересувними

екранами, яка дозволяє знімати різні програми в одному місці. Привітні журналісти та ведучі – це ще більше додавало дружньої атмосфери. Під кінець студентів запрошували проходити практику на каналі. Купа вражень і емоцій, які не можна передати словами. Усі студенти отримали сильний поштовх, мотивацію до навчання. Цей день можна описати однією фразою: змучені, але щасливі. Другий день група розглядала пам’ятки столиці України: Майдан Незалежності, Батьківщину-матір, Софіївський собор, Золоті ворота, PinchykArtCentr і т. ін. Під вечір студенти організували посиденьки. Обговорювали майбутній день, переглядали фільми жахів і заїдали свій страх солодкими тістечками та київським тортом. Третій день. Зранку Сергій Йосипович запропонував піти на футбольну гру, але незвичайну. Річ у тім, що гравцями були відомі українські журналісти. Не кожен день побачиш, як Михайло Шаманов – ведучий програми «Абзац», що на Новому каналі, – грає у футбол. Також був присутній Ігор Мірошниченко – український спортивний журналіст та політик, телеведучий, Дмитро Лиховій – колишній заступник головного редактора газети «Україна молода», засновник інтернет-видання «Новинарня», та Сергій Литвиненко – колишній головний редактор «Українського тижня». На черзі – Українське радіо. Величезна будівля, безкінечні коридори, тисячі кабінетів і 1600 працівників. Тут працюють люди з найгарнішим

ЦІКАВЕ НАВЧАННЯ

голосом – професіонали в українській радіожурналістиці. Відвідувачі мали нагоду спробувати себе в ролі дикторів. Найкраще це виходило в Ангеліни Гущиної. Дехто зі студентів вже визначився, в якій сфері ЗМІ він хотів би працювати. Група не встигла вийти з радіо, як одразу опинилася на зйомках «Караоке на майдані». Виявляється, Ігор Кондратюк не такий уже і суворий, а таки навпаки. Прекрасний Київ не переставав дивувати до кінця вечора. Андріївський узвіз, Пейзажна алея, фунікулер. Дорогою до Києво-Печерської лаври мали нагоду прогулятися набережною Дніпра. Це була така собі міні-пригода, яка називалася «Google-карта на допомогу, коли трішки

не туди пішов». Проте ці п’ять-шість кілометрів було пройдено недарма. Києво-Печерська лавра подивувала своєю архітектурою, розповідаючи історію Києва. Із благословенням і чистою душею майбутні журналісти поїхали прощатися із Хрещатиком. Вже сидячи в потягу, всі ділилися своїми враженнями. Хтось хотів додому, а хтось – залишитися тут жити. Далі на нас чекає «Новий канал» та «1+1».

P. S. Товариство, вам порада: вистрибуйте вчасно з поїздів київського метро на потрібній вам станції, щоб потім перед носом не зачинилися двері й ви не заїхали в інший кінець Києва. Владислав КОРНЕЛЮК, студент факультету філології та журналістики

наш університет

15

ПЕРЕМОГА

Назар Дубина переміг у фіналі конкурсу «Кращий студент Волині – 2017» 16 листопада в Палаці культури міста Луцька відбувся фінал конкурсу «Кращий студент Волині – 2017», в якому перемогу здобув студент факультету економіки та управління СНУ імені Лесі Українки Назар Дубина.

О

наш університет

рганізатор дійства – громадська організація «Студентська Рада Волині» у співпраці з управлінням освіти, науки та молоді Волинської ОДА. Оцінювало конкурсантів журі у складі: кандидата психологічних наук, працівника відділу молодіжної політики та соціальної роботи СНУ імені Лесі Українки Тетяна Кулик, начальника відділу сім’ї та молоді департаменту сім’ї, молоді та спорту Катерини Шкльоди, керівника «Молодіжного центру Волині» Захара Ткачука, директора департаменту сім’ї, молоді та спорту Олексія Веремійчика, Засновник і видавець – Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Адреса редакції: 43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, кім. 120. Телефон: (0332) 24-75-40.

E-mail: media@univer.lutsk.ua. Свідоцтво про державну

реєстрацію – ВЛ № 468-201 ПР від 21.03.2013 р.

16

представниці компанії «InternetDev­ els» Дарини Олійник, шоумена Сергія Скулинця. Конкурс «Кращий студент Волині – 2017» відбувався у три етапи, під час першого учасники подавали свої анкети, у другому – журі обрало кращих студентів відповідно до номінацій: • кращий студент-громадський діяч Волині – Ірина Гаранчевська (ЛНТУ); • кращий студент-журналіст Волині – Анастасія Хазова (СНУ); • кращий студент-науковець

Головний редактор – Олеся ФЕСИК. Кореспонденти – Ігор ОЛЬШЕВСЬКИЙ, Валентина КОРНІЙЧУК. Літературний редактор – Ольга ГЛУЩЕНКО. Фото Володимира ЛУК’ЯНЧУКА.

Волині розділили між собою Назар Шуляк (СНУ) і Надія • • • •

Тележинська(ЛНТУ); кращий студент-митець Волині – Назар Дубина (СНУ); кращий студент-спортсмен Волині – Олександр Колодій (АРТІП); кращий студент-дизайнер Волині – Віра Алфьорова (СНУ); кращий студент-програміст Волині – Володимир Книшук (ЛНТУ).

Саме ці студенти і змагалися у фіналі в таких конкурсах: відео-представлення, талант та інтелект. У підсумку за сумою балів перемогу отримав Назар Дубина. Вітаємо переможця, бажаємо міцного здоров’я, успіху та подальших професійних здобутків! Відділ зв’язків із громадськістю Газету зверстано у відділі зв’язків із громадськістю CНУ імені Лесі Українки. Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення прийнятих до публікації текстів і не завжди поділяє позицію авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор (рекламодавець).

Обсяг 3 друк. арк. Наклад 1500 прим.