м.Київ, Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді
Одним із найголовніших моментів у проведенні походів, екскурсій будь-якої направленості, тематики, складності є збереження життя і здоров’я учнів, недопущення травматизму і нещасних випадків. Правила для керівника: загодя особисто ретельно обстежити маршрут майбутнього походу. Бажано залучати до обстеження місцевих учителів або старшокласників. Моєю особистою перевагою є те, що народився і виріс у Масівцях, дитячі ігри проходили у навколишніх урочищах, які я детально знаю; при вивченні флори або фауни водоймища заздалегідь обирати місце, де глибина біля берега буде безпечною для дітей, входити у воду забороняється; перед організацією походу треба ознайомити учнів з вимогами охорони природи, з місцевими отруйними рослинами і тваринами, грибами, переносниками інфекційних хвороб; з метою запобігання механічним ушкодженням гілками, колючками, уламками скла вимагати від дітей взуватись у міцне взуття; не дозволяти учням знімати взуття і ходити босоніж; перша перекличка учнів проводиться перед виходом зі школи, друга – після прибуття на основне місце, третя – перед поверненням, четверта – після прибуття до школи. Станція № 1. Східна околиця села Масівці. Поле «Оренда». Розповідь легенди про етимологію цього мікротопоніму, пов’язаного із знаменитим подільським розбійником Устимом Кармелюком, його дружбу з місцевим корчмарем Ароном Клебанським. Струмок «Руда». Етимологія мікротопоніму – протікаючи у низинній болотній місцевості, води струмка забарвлювались у рудуватий колір болотною рудою. Ознайомлення із особливостями ландшафту рідного краю, його основними рисами. Екологічна характеристика місцевості: правий берег долини Південного Бугу, низинна рівнина, високий рівень стояння ґрунтових вод, культурний агроценоз. Станція № 2. Урочище «Салників садок». Етимологія мікротопоніму – розповідь про колишнього власника саду, вуличне прізвисько якого було Салник. Ознайомлення із садівництвом у Масівцях. Особливості розташування садів – північна окраїна лісу. Сорти яблук місцевої селекції: Даражанка, Райка, Синьоха, Ріпка. Перехід через відкрите родовище корисних копалин – копальню піску і глини місцевого значення в урочищі Чалакут. Забір зразків глини і піску для поповнення шкільної колекції місцевих копалин у кабінетах географії, біології, природознавства. Станція № 3. Урочище «Стависька». Етимологія мікротопоніму – розповідь про каскад старовинних ставків із кількома греблями, історію ставкового господарства у Масівцях. Видовий склад риб місцевих водоймищ. Народні способи риболовлі – верша, ятір, рогеля, сак, колиска. Переказ бувальщини про скарб князя Чарторийського, правнук якого приїхав відкопувати його у 1942 році на греблі ставка разом із командою німецьких вояків під орудою старшого офіцера. Свідками цієї події були масівецькі хлопчики-пастушки, які на той час випасали худобу в цьому урочищі. Деякі з них живі й понині. Розчистка і упорядкування польової кринички. Ознайомлення із особливостями ландшафту рідного краю. У цьому урочищі дуже великі зарості цибулі ведмежої (левурди), місцева назва «легорда». За розповідями старожилів, у голодні 1932-1933 роки сільчани масово збирали її, рятуючись від голоду. Все село тоді пропахло запахом левурди. Станція № 4. Урочище «Тополярня». Вхід у ліс «Масівецька дача». Увага учнів звертається на ярусність рослинного угруповання лісу. Зустріч із лісівниками – лісником і лісовим майстром. Коротка розповідь про Червонозірківське лісомисливське господарство, його діяльність. Бонітування стану посадки дуба червоного, посадженого членами учнівського лісництва в кварталі № 26. Учні розбиваються попарно, одержують 43