О.С.Відлацька Кам’янець-Подільський Центр дитячої та юнацької творчості
Робота педагогічного колективу ЦДЮТ над науково-методичною проблемою як шлях становлення сучасного педагога-позашкільника Анотація: у статті розкрито зміст поняття «освітнє середовище закладу позашкільної освіти» в контексті проблеми формування творчо спрямованої особистості вихованця. Проаналізовано основні наукові підходи та принципи до розуміння сутності досліджуваного явища. Розкрито роботу педагогічного колективу Центру дитячої та юнацької творчості над реалізацією єдиної науково-методичної проблеми. Ключові слова: розвивальне освітнє середовище, заклад позашкільної освіти, освітній простір, нова українська школа. Сучасний ринок праці вимагає від молодих людей не тільки глибоких теоретичних знань, а й здатності самостійно, творчо застосовувати їх в умовах, які постійно змінюються. Завданням закладу позашкільної освіти стає підготовка вихованця, який може адекватно реагувати на зміни оточуючого світу, що володіє компетентностями, які дозволять йому реалізовувати свої потенційні можливості. Провідні тенденції освіти пов'язані з ідеєю створення умов для розвитку особистості. Потреба в самореалізації – одна з провідних потреб людини, що є внутрішнім стимулом людської діяльності. Створення освітнього середовища для розвитку особистості, здатної до самореалізації – основне завдання сучасного закладу позашкільної освіти. Освітнє середовище складається з таких структурних компонентів: фізичне оточення, людський фактор, програма навчання. Розвиток особистості школяра ґрунтується на багатоканальній взаємодії всіх цих компонентів як суб’єктів освітнього середовища. Навіть поверхневий погляд на освітнє середовище переконує, що воно є неоднорідним й складним явищем соціального життя, яке має різні ознаки – суттєві й другорядні. Розвиток особистості школяра в освітньому середовищі здійснюється через організацію освітнього процесу як у гуртках так і в закладі позашкільної освіти в цілому. Системоутворювальним фактором виступають вікові особливості дітей. Актуальність проблеми. Освітнє середовище – це сукупність природних, фізичних та соціальних чинників, які впливають на формування дитини, на його творчий, професійний та особистісний розвиток, забезпечують умови комфортної
життєдіяльності вихованців в
закладі освіти та поза його межами. Доцільність обраної теми зумовлена основною ідею сучасної освіти, яка полягає у її гуманізації, індивідуалізації, ефективності та практичній спрямованості. Тому досліджувана проблема «Створення розвивального освітнього середовища як основного компонента реалізації завдань Концепції Нової української школи в закладі позашкільної освіти» в даний час є особливо важливою та актуальною. Мета статті – здійснити аналіз роботи педагогічного колективу Центру дитячої та юнацької творчості над єдиною науково-методичною проблемою. Одним з істотних феноменів освітнього процесу є створення комфортного середовища в навчальному закладі. Аналіз психологічної, педагогічної, філософської й історичної літератури, педагогічної практики свідчить про зростаючий інтерес до проблеми, пов’язаної з формуванням, розвитком і становленням сприятливого мікроклімату. Для цих досліджень особливо значущими є праці вчених і педагогів-практиків у галузі вивчення соціального середовища, зокрема: гуманізації середовища Ш. Амонашвілі, Я. Буєвої, Я. Корчака, І. Песталоцці, В. Семенова, Л. Толстого, впливи соціального середовища на розвиток особистості Н. Іорданського, С. Моложавого, В. Шульгина; створення цілісного виховного процесу в середовищі Р. Фахрутдінової; конструювання середовища, що розвиває обдарованість особистості. У педагогіку термін “середовище” був введений ще в епоху Просвітництва і розумівся як суспільні, матеріальні та духовні умови його існування, формування і діяльності, що оточували людину. У цьому значенні середовище розглядалося як: макросередовище, суспільно-економічна система в цілому; мікросередовище як безпосереднє соціальне оточення людини (сім’я, колектив і групи різних рівнів). У вітчизняній педагогіці та психології термін «середовище» з’явився у минулому столітті, коли достатньо часто вживалися поняття «педагогіка середовища» (С. Шацький), «середовище колективу» (Л. Новікова), «навколишнє середовище» (А. Макаренко). Науковій змістовій категоризації поняття «освітнє середовище закладу позашкільної освіти»
зустрічаємо
різні
тлумачення.
Наукова
категорія
«середовище»
є
міждисциплінарною і однією із центральних у філософії, соціології, педагогіці, соціальній психології, соціальній педагогіці [6]. І. Бех, як один із фундаментальних дослідників позашкільної освіти, розглядає позашкільне середовище як значущий сегмент соціального буття підростаючої особистості, в якому вона вдосконалює набуті навчально-виховні здобутки і засвоює ряд додаткових здібностей та цінностей, необхідних для дорослого життя за умови, якщо практичне позашкільне середовище зазнає певної трансформації з огляду успішного досягнення
конкретних виховних цілей, його доцільно класифікувати як позашкільний виховний простір [1]. У методологічному плані освітньо-виховне середовище закладу доцільно аналізувати з позиції системного підходу. Вченими надбано великі здобутки у цьому аналізі (О. Биковська, Г. Пустовіт, С. Сисоєва та ін.) [2]. Г. Пустовіт зазначає, що досягнення результату – покращення успіхів у всіх сферах життєдіяльності людини – можливе за рахунок упровадження у закладах позашкільної освіти інноваційної моделі цілісного позашкільного освітньо-виховного простору, побудованого на гуманістичній парадигмі. Центром системи у цьому просторі визначено дитину з її потребами, мотивами, бажаннями, інтересами, переконаннями, ідеями й ідеалами, самосвідомістю [3]. Це середовище складає поле впливів на дитину: педагогічних, виховних, освітніх, професійних, соціокультурних. Обґрунтовано доведено, що провідна роль у створенні освітнього середовища належить педагогові, від його готовності до такої діяльності прямо залежить ефективність освітнього середовища як фактору розвитку особистості школяра. Встановлено, що освітнє середовище разом зі зміною соціального оточення теж динамічно трансформується, тому педагоги спроможні його змінювати адекватно новим вимогам лише за умови власного професійного зростання. Педагогічно
доцільною
умовою
створення
освітнього
середовища,
визнано
встановлення соціально-педагогічного партнерства з усіма зацікавленими у вихованні дітей фізичними та юридичними особами. Таке партнерство включає в себе сім’ю, педагогів, адміністрацію закладу позашкільної освіти. Для сприяння самореалізації вихованця потрібно розуміти, що кожен з них – це унікальна й неповторна індивідуальність. Тому пріоритет вільного розвитку особи є базовим принципом побудови освітнього середовища, головна мета якої – зрозуміти кожну особистість та виявити до неї повагу. Завдання педагогів полягає у створенні атмосфери турботи і підтримки гуртківців, яка сприяла б розвитку їхніх можливостей, задовольняла їхні інтелектуальні, емоційні й соціальні потреби. Для того, щоб освітнє середовище сприяло самореалізації кожної дитини, робота повинна бути спрямована на те, щоб:
поповнити знання у сферах, які цікаві вихованцю й розкривають перед ним нові
горизонти пізнання;
розвивати спроможність приймати самостійні рішення;
розвинути свій емоційний інтелект;
отримати необхідну індивідуальну педагогічну підтримку;
розвинути самосвідомість кожного гуртківця як самостійної особистості і як члена
колективу;
зберегти і зміцнити моральне, фізичне і психічне здоров’я вихованців;
сприяти взаємоузгодженню зовнішніх потреб та внутрішніх мотивів до саморозвитку
та самореалізації всіх учасників освітнього процесу. Метою такою роботи є формування в освітньому процесі розвивального середовища, яке забезпечує організацію та управління діяльністю вихованців і педагогів, та спрямовані на формування особистості, умотивованої до самореалізації, здатної вчитися упродовж життя, діяти та самостійно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях. Важливим є створення оптимальних
умов
для
формування
висококомпетентної,
конкурентноспроможної
особистості, з громадянською позицією, здатної до конкурентного вибору свого місця в житті й до адаптації у складному сучасному світі засобами інноваційних технологій в атмосфері співробітництва і конструктивної взаємодії керівника гуртка, вихованця та його батьків. Що ж таке освітнє середовище? На рівні сім’ї це:
створення стимулюючої духовної та морально-психологічної атмосфери;
інтеграція зусиль з педагогами. На рівні діяльності педагога:
стимулювання інтелектуального і творчого пошуку, вміння бачити проблеми та
шляхи їх розв’язання;
пріоритет відносин співробітництва, співтворчості; модернізація форм, методів навчання та виховання. На рівні діяльності адміністрації закладу позашкільної освіти:
підбір педагогічних кадрів відповідного рівня, здатних сприяти творчій праці
вихованців, вивчення їх педагогічної майстерності;
забезпечення
умов
для
самостійної
діяльності
педагогів,
підвищення
їх
загальнокультурного та професійного рівня. Творчою групою науково-методичного відділу Центру дитячої та юнацької творчості розроблена та затверджена Програма роботи педагогічного колективу над єдиною науковометодичною проблемою «Створення розвивального освітнього середовища як основного компонента реалізації завдань Концепції Нової української школи в закладі позашкільної освіти», розрахованої на три роки (2018-2021 р.р.) [5]. В 2017-2019 роках було реалізовано ІІІІ етапи Програми (організаційно-прогнозуючий, організаційно-теоретичний, практичнодіяльнісний).
Методичною темою 2017-2018 навчального року відповідно до Програми була: «Сучасна позашкільна освіта: нові вимоги, нові можливості, нова відповідальність», 20182019 н.р. – «Поєднання творчого потенціалу керівника гуртка, батьків та вихованців – важливий фактор створення розвивального середовища в позашкіллі». Завдання, які ставились на І-ІІІ етапи перед педагогічним колективом реалізувалися у наступних заходах: вивчено теоретичні аспекти проблеми, проведено діагностування педагогів, коуч-сесії з керівниками
гуртків,
підготовлено
методичні
рекомендації;
методистами
науково-
методичного відділу висвітлювались питання впровадження Закону України «Про освіту» та Концепції нової української школи на нарадах. Практична складова роботи на проблемою здійснювалась під час проведення: міського семінару-практикуму «Сучасна позашкільна освіта: нові вимоги, нові можливості, нова відповідальність», виїзного засіданні методичного об’єднання керівників гуртків «Зустріч на Соборній» за темою: «Створення освітнього розвивального середовища як основного компонента реалізації завдань Концепції Нової української школи» (на прикладі
діяльності ансамблю народного танцю «Горличка»,
керівник гуртка-методист Дмитро Назаренко), семінарів-практикумів «Сучасне бачення самоосвіти педагога-позашкільника», під час якого визначено нові підходи до самоосвіти керівника гуртка відповідно до Закону України «Про освіту» та Концепції Нової української школи, «Роль творчої лабораторії керівника гуртка у розвивальному освітньому середовищі закладу позашкільної освіти», В контексті реалізації проблеми проводився щорічний методичний тиждень. В 20172018 н.р.
в рамках тижня «Грані творчості» проведено педагогічну гостину за темою:
«Створення освітнього середовища сучасного закладу позашкільної освіти в контексті Концепції
національно-патріотичного
виховання»,
нетрадиційну
педагогічну
раду
«Патріотичне виховання школярів в освітньому середовищі закладу позашкільної освіти», під час якої керівники гуртків презентували власний досвід з національно-патріотичного виховання гуртківців. В 2018-2019 н.р. під час методичного тижня «В пошуках професіонала-позашкільника» відбулася педагогічна зустріч «Сучасний педагог: здобутки, співпраця, творчість», нетрадиційне засідання педагогічної ради «Створення розвивального освітнього середовища у гуртку як шлях до розвитку творчого потенціалу та ключових компетентностей вихованців». Педагоги закладу приймали активну участь у щорічному обласному інтернет-форумі «Науково-методичний супровід педагогічних працівників у світлі Концепції Нової української школи», віртуальній міській науково-практичній конференції «Створення освітнього середовища, спрямованого на формування професійної компетентності учителя, керівника Нової української школи»; проводились відкриті заняття у своїх творчих
лабораторіях; презентували власний перспективний педагогічний досвід роботи на семінарах-практикумах, поширювали шляхом висвітлення у мережі Інтернет, у посібниках методичного і практичного спрямування, які подаються на щорічну педагогічну виставку «Освіта Кам’янця-Подільського на шляхах реформування» тощо.
Через створене
розвивальне освітнє середовище у гуртках педагоги ще раз підтвердили прагнення працювати відповідно до нового змісту освіти, заснованого на формуванні компетентностей вихованців, потрібних для успішної реалізації в суспільстві. Проведена робота педагогічним колективом Центру дитячої та юнацької творчості над реалізацією методичної проблеми свідчить про достатньо високу поінформованість керівників гуртків з означеного питання, вміння застосувати отримані знання у роботі із вихованцями, працювати над створенням розвивального освітнього середовища
у своїх
гуртках. Нам важливо, щоб здобутками, які вже є в наших педагогів вони могли поділитися з іншими. Співпраця педагога і гуртківців, партнерство на занятті, спільний процес пізнання і відкриттів, постійне створення ситуації успіху – ось складові самореалізації вихованця в освітньому
середовищі.
Робота
над
реалізацією
науково-методичної
проблеми
продовжується... СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Бех І. Д. Виховання особистості [Текст]: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Іван Дмитрович Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с. 2. Биковська О. В. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні [Текст]: Монографія / Олена Володимирівна Биковська. – К.: ІВЦ АЛКОН, 2006. – 356 с. 3. Пустовіт Г. П. Міжпредметний підхід у побудові змісту навчальних програм для позашкільних навчальних закладів / Г. П. Пустовіт. – // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – 2004. – №10. – С. 26 – 33. 4. Семенов О.С. Освітнє середовище сучасного позашкільного навчального закладу: теоретико-методологічний аспект /О.С.Семенов// Гірська школа Українських Карпат. – 2016. – № 14. – С. 68–72. 5. Створення розвивального освітнього середовища як основного компонента реалізації завдань Концепції Нової української школи в закладі позашкільної освіти. Програма [Електронний ресурс] / Режим доступу https://www.slideshare.net/NatashaKachkovskaya/ss86862025 6. Тлумачний словник сучасної української мови: Загальновживана лексика / за заг. ред. В. Калашника. – Х.: ФОП Співак, 2009. – 960 с.