концепція ветеранського простору в Макарові
ВЕТЕРАНСЬКИЙ КУРІНЬ
КОНТЕКСТ
НОВІ ВИКЛИКИ, ЩО ПРИНЕСЛА ВІЙНА Війна
контекст. Воєнний контекст впливає
структуру
нові потреби
виклики. За оцінками Міністерства ветеранів, в найближчому майбутньому українське суспільство включатиме 5 млн ветеранів та членів їхніх сімей. Це люди, яким ми завдячуємо найціннішим і які мають власні потреби та труднощі. Станом на
громади, з них 563 — учасники бойових дій. У процесі реінтеграції ветеранам вкрай важливо мати можливість як усамітнитися, так і побути в колі побратимів та посестер, які розуміють та можуть підтримати. На сьогоднішній день на території громади немає місць, які ветерани могли б назвати «своїми».
— домінантна подія, що формує сучасний
на
суспільства, створює
та
квітень 2023 у війську служать 759 мешканців та мешканок Макарівської
(6) Проєкт «Наше місце» спрямований на відродження громадських просторів, що були занедбані або постраждали в результаті російсько-української війни. У Макарові ми відновлюємо Панський парк. У спільних обговореннях разом із місцевою громадою ми сформували спільне бачення розвитку Панського парку — загальний план усіх подальших перетворень публічного простору. Ми домовилися про ключові принципи реновації простору: • Збереження природи. • Збереження історичної пам’яті. • Інформативність та інтерактивність простору. • Інклюзивність. • Туристична привабливість. ВІЗІЯ ПАНСЬКОГО ПАРКУ Детальніше: https://bit.ly/makariv_vision
(9) БУДИНОК ВЕТЕРАНІВ: ЗАПИТ На першому ж воркшопі представники ветеранської спільноти чітко зазначили власну головну потребу: місце для усамітнення в контакті з природою та проведення часу в компанії з побратимами та посестрами. Ми поверталися до цього запиту на кожному наступному обговоренні проєкту. І в момент обговорення архітектурної концепції набережної громада обрала «Будинок ветеранів» як один із двох пріоритетних в реалізації об’єктів.
(11) (10) НАШ НАМІР Створити спокійний простір, у якому ветерани, військові та члени їхніх сімей могли б проводити час на природі.
КУРÍНЬ: ІСТОРИЧНА РОЗВІДКА
(14) ГЕНЕЗА Місце для усамітнення в контакті з природою та проведення часу в компанії з побратимами та посестрами — відносно новий запит у сучасному контексті. Готового та універсального рішення поки не існує. Тож ми звернулись до нашої традиції та культурного надбання, дослідили історичний та етнографічний ґрунт, щоб знайти актуальну для нас типологію організації такого простору. В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля. Тарас Шевченко Фото: М. Драґан «Українські деревляні церкви» В. і Д. Щербаківські «Українське мистецтво» М. Біляшівський «Українське народне мистецтво» Ф. Вовк «Студії з української етнографії та антропології»
(16) ГЕНЕЗА Фото: В. Шухевич «Гуцульщина» М. Драґан «Українські деревляні церкви» В. і Д. Щербаківські «Українське мистецтво» Українська народна архітектура впродовж століть формувалася шляхом постійного вдосконалення способів та форм, що відповідали умовам життя, побуту, естетичним уподобанням та традиціям. Розвиток типології простежується від ранніх примітивних і часто тимчасових споруд: печер, землянок, куренів та наметів. До постійних житлових, господарських та сакральних будівель різних форм та розмірів: клунь, колиб, хат, капличок, дзвіниць та церков.
(18) ЧОМУ
Серед різноманітності форм найближчою типологією, що відповідає на запит спільноти щодо організації ветеранського простору, може бути курінь. Адже ця будівля:
Легка та відносно швидка в будівництві. • Створюється для потреб та за участі спільноти. • З доступних локальних матеріалів.
Передбачає стадійність створення.
Забезпечує контакт та занурення в природу. Крім того, за однією з версій, слово «курінь» має тюркське походження та означає — «загін воїнів». Це дуже символічно та відповідає нашому наміру створити місце саме для ветеранів. В. Кричевський. «Звенигора». Село Х століття
КУРІНЬ?
•
•
•
(21) (20) ЩО ТАКЕ КУРІНЬ Курінь УПА «Сіроманці»: повстанці на позиціях istpravda.com.ua Курені на Запорізькій Січі library.nlu.edu.ua «Пластунівській курінь» в історикокультурному комплексі «Запорозька Січ» suspilne.media Національний заповідник «Хортиця» ukraine-is.com Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців: стрілецька сотня під час навчань (вул. Львівська, весна 1918 р.) istpravda.com.ua Курінь — це легка будівля, тимчасова конструктивно чи за сценаріями використання, призначена для ночівлі, зимівлі та господарських потреб. Курені мали велике значення для напівкочового населення української частини Великого Степу від давніх часів. Їхня історія простежується ще з часів половців та печенігів, а, можливо, й скіфів. Курені — місця проживання й оборонні споруди, в яких мешкали запорожці із січової залоги. Окрім житла, курінь був важливим місцем й центром діяльності козацької спільноти: у ньому проводилися збори, на яких обговорювалися важливі справи, приймали в козацтво та проводилися воєнні навчання. Крім цього, курені були адміністративно-військовими господарчими одиницями, на які поділялося запорозьке козацтво. Також куренями називались основні тактичні підрозділи у Легіоні Українських Січових Стрільців, Дієвій армії УНР, Українській Галицькій Армії та в Українській Повстанській Армії.
Курінь-хата
(23) ВАРІАТИВНІСТЬ Курені були різних розмірів — від невеликих будівель, складених з гілок дерева з листям або з жердин і вкритих соломою, до міцних великих хат з товстих дубових брусів на кілька сотень осіб. Односхилий курінь — це будівля у вигляді нахиленого навісу. Для його будівництва встановлюються дві стійки, на які кріпиться поперечина, а на неї кладуться жердини для покрівлі. Круглий курінь складається з круглого основного приміщення без перегородок і з круглою або конічною стріхою. Круглі курені можуть бути використані як житлові, господарські або релігійні споруди, залежно від потреб спільноти, яка їх будує. Курінь-хата або довга хата — зазвичай це велика будівля без кімнат і перестінок, де гуртом проживали козаки або інші члени спільноти. Використовувалось як місце для спільного проживання, військової діяльності, збору й обговорення питань, а також для проведення релігійних чи культурних заходів. У куреніхаті зазвичай був довгий трапезний стіл, лави, настінні Курінь на палях — це тип будівлі, що зазвичай використовувався в перших козацьких поселеннях, які виникали в річкових заростях або на болотистих місцевостях. Зазвичай мав турлучні стіни, що складалися з двох рядів прутів або очерету, які були заповнені землею для тепла і міцності. Він мав очеретяну стріху з отвором для виходу диму. Ці будівлі були влаштовані таким чином, щоб захистити жителів від підтоплення під час весняних повеней або підвищення рівня Двосхильний курінь роблять за тим самим принципом, але жердини кладуть з обох боків поперечини. Односхилий курінь Круглий курінь
Курінь на палях Двосхильний курінь
cabin, shelter, tiny house, pavilion.
(25) (24) СУЧАСНІ ПРОЄКТИ Запит на схожі простори для усамітнення, взаємодії з природою, відпочинку й тимчасового проживання актуалізується. Це є загальносвітовою тенденцією, тому в подібних проєктах часто запозичується термінологія з інших культур:
I am a monument by Josep Garriga + OfficeShophouse
Moon Ra Pavilion by Leopold Banchini Architects
Skigard Hytte by Mork-Ulnes Architects
Symphonie Pastorale by Quentin Bourguignon, Marin Delebecque, and Luc Doin
Yogapoint by KLAR
(27) (26) СУЧАСНІ ПРОЄКТИ Ми пропонуємо спиратися на наш ґрунт та традиції — створювати такі простори як сучасні українські курені. Це можуть бути альтанки, павільйони, прихистки, каплиці, або ж повноцінна споруда, захищена від вітру, дощу, снігу, комах, що слугує затишним житлом чи громадським простором — все залежить від потреб та можливостей спільноти.
(29) (28) Перший ветеранський курінь ми плануємо створити в Макарівській громаді. І в традиціях народного та відкритого дизайну поділимось нашим досвідом і напрацюваннями, щоб й інші громади могли надихатись і будувати схожі простори. СУЧАСНІ ПРОЄКТИ
СПІЛЬНЕ БАЧЕННЯ ПРОСТОРУ
ЯКИМ ВЕТЕРАНИ БАЧАТЬ СВІЙ ПРОСТІР:
березня 2024 ми провели воркшоп з ветеранами, військовослужбовцями та їхніми родинами, щоби сформувати спільне бачення простору і домовитися про відповіді на відкриті питання. Учасники обрали назву простору — «Ветеранський курінь». А також сформували бачення цього простору з фотографій-референсів. «ВЕТЕРАНСЬКИЙ КУРІНЬ»
14
•
• Риболовля.
• Приготування
•
• Тимчасове
(34) СЦЕНАРІЇ ВИКОРИСТАННЯ ВЕТЕРАНСЬКОГО ПРОСТОРУ Ми передбачаємо, що цей простір буде мультифункціональним та відкритим до нових сценаріїв використання. Проте під час проєктування ми маємо врахувати основні сценарії:
Спільні тематичні зустрічі одної чи декількох груп користувачів (наприклад, група підтримки дружин військових).
•
Відпочинок у вузькому колі найближчих людей (сім’я, друзі-побратими та посестри).
їжі на вогні.
контакт з природою.
Усамітнення та
проживання
(1-2 ночі).
Завантаженість
об’єкта
(37) (36) ВИМОГИ ДО ВЕТЕРАНСЬКОГО ПРОСТОРУ Ми можемо почати з простих перших кроків і розвивати простір з плином часу: з кращим усвідомленням особливостей його функціонування, зі зміною потреб ветеранів, із залученням додаткового фінансування. Простір має бути поруч з іншими об’єктами публічної інфраструктури і цивільним життям, але водночас надавати можливість тимчасово ізолюватися від них. Простір для відпочинку має бути однаково зручним для всіх користувачів, наскільки це можливо. Виходячи з попередніх обговорень та зазначених сценаріїв проведення часу в просторі, можемо визначити основні вимоги до нього. Ми маємо надавати перевагу локальним матеріалам та постачальникам. Що ближчими матеріали будуть до самого простору, то сильнішою буде його ідентичність та укорінення в контекст. Що більше природних матеріалів ми використаємо, то повноціннішим буде контакт з природою. У спільній роботі громада краще зрозуміє власні очікування від цього простору. Учасники будівництва будуть співтворцями, що значно підвищить рівень відповідальності за це місце та зацікавленість у ньому. Тільки в спільному створенні місце стає дійсно «нашим». У просторі має бути комфортно проводити час, наскільки це можливо, у будь-яку пору року та за будь-якої погоди. Тож у ньому слід передбачити захист від негоди та можливість зігрітися. Природа зцілює, природа збагачує наше дозвілля. Тож ми маємо використати її тутешній потенціал та надати можливість якомога повноціннішого контакту. Потрапляючи сюди, люди мають розуміти, що це ветеранський простір і тут діють певні правила та обмеження. У просторі повинні мати можливість одночасно проводити час до 20 користувачів. Ночувати тут можуть залишитися 4-5 людей. У відповідності до вимоги етапності реалізації, цю завантаженість можна переглянути на пізніших етапах реалізації, коли ветеранська спільнота краще розумітиме власні потреби. Етапність реалізації Баланс між ізольованістю та доступністю Безбар’єрність
та
Всесезонність Забезпечення контакту з природою Зрозумілість простору
Використання природних локальних матеріалів Можливість залучення громади до будівництва
обслуговування
(39) (38) ВЕТЕРАНСЬКИЙ ПРОСТІР: ДІЛЯНКА Ветеранський простір розташовуватиметься в безпосередній близькості до Панського парку: від крайньої алеї до галявини приблизно 60 м. Але водночас цю галявину вигідно відокремлено від парку гущавиною дерев та чагарників. З півдня галявина закінчується очеретом та берегом річки. Ґрунт тут досить вогкий. Влітку цю територію густо вкривають в'юнкі зелені рослини, що ускладнює пересування.
РІШЕННЯ
КУРІНЬ»: РІШЕННЯ
— це простір,
галявиною між
Панським парком
Простір
і проведення
в компанії людей,
поруч до міської інфраструктури, утім його надійно приховує густа смуга листяних дерев. Ветеранський простір розвиватиметься поступово, з активним залученням ветеранської спільноти та місцевої громади.
«ВЕТЕРАНСЬКИЙ
«Ветеранський курінь»
що розкинувся
річкою Здвиж та
і стадіоном.
усамітнення на природі
часу
що розуміють. «Курінь» зовсім
(45) (44) ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ Геологічні вишукування задля розуміння вимог до конструкції. Прибирання території. Остаточний вибір ділянки та маркування місця майбутнього куреня. Найпростіші місця для сидіння та вогнища. Реалізація цього кроку вже дозволить збиратися та проводити час разом на природі. Закладання паль та створення дерев’яного настилу, облаштування стежки до галявини. Кострище з можливістю приготування їжі на вогні. Місця для проведення часу навколо вогнища: влаштувати групову зустріч, камерний концерт, майстер-клас або ж просто провести час на природі наодинці чи з сім’єю.
0: Закладання підвалин
проєкту Пошук додаткового фінансування проєкту Етап 1: Базова інфраструктура для відпочинку Етап 1
Етап
Створення архітектурного
(47) ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ Етап 2: Захист від негоди та вихід до води Етап 3: Тимчасове проживання та відпочинок на воді Колони та дах створять захист від негоди. Щоби порибалити, сісти в човен чи просто подивитися на захід сонця, до води можна буде потрапити облаштованою стежкою. «Ветеранський курінь» перетвориться на повноцінну будівлю зі стінами та кімнатами для ночівлі. Вогнище стане пічкою з комином. На воді з’явиться пірс для комфортної риболовлі та відпочинку близ води. Етап 3 Етап 2
•
•
приватного фінансування.
• Пошук грантових можливостей та участь у перемовинах
• Підключення простору до наявної інфраструктури громади (наприклад,
(49) (48) МОДЕЛЬ ІСНУВАННЯ Простір повинен мати диверсифіковане фінансування. Ми розглядаємо можливості:
Отримати спонсорську підтримку від приватних компаній.
•
Отримати цільові гранти від донорів.
Спільнокошт із залученням місцевої громади.
Деражавне фінансування в рамках певних цільових програм.
•
під простір,
питань з влаштування простору.
Мобілізація
громади для спільних робіт з прибирання
облаштування простору.
пошуку матеріалів
• Відведення землі
сприяння вирішенню адміністративних
•
місцевої
та
• Сприяння у
та
з потенційними донорами.
електрифікація). • Догляд за простором: прибирання, поточний ремонт, дотримання порядку. • Адміністрування простору: бронювання часу під події, відкриття та закриття простору. • Формування подієвої програми та організація подій. • Пошук цільових грантів та написання заявок. • Організація роботи волонтерів на подіях з прибирання та облаштування простору. Щоби мати стале фінансування для утримання, простір буде надаватися в оплачувану оренду для проведення подій сторонніми організаторами (майстер-класи, концерти, навчальні події тощо). Такі події можуть бути не пов’язані напряму з потребами ветеранів, але повинні бути корисними для громади. Фінансування Макарівська сільрада Спілка ветеранів Стейкхолдери та зони відповідальності
(50) ЯК ДОЛУЧИТИСЯ Ми відкриті для нових партнерів. Ми запрошуємо долучитися представників та представниць макарівської спільноти, бізнесу та експертних спільнот, донорів та органів місцевого самоврядування інших громад. Ми будемо раді новим думкам, що можуть вплинути на концепцію, зробити її життєздатнішою та кориснішою. Ми хочемо, щоб «Ветеранський курінь» став результатом спільної роботи. Ви зможете включитися в роботу на подальших етапах реалізації проєкту. Ваш внесок допоможе повноцінній реалізації концепції. Якщо ви представляєте бізнес чи іншу институцію, що мають намір підтримати нашу ініціативу, ми будемо раді віддячити в комунікаціях та спільних подіях. Нам можна допомогти матеріалами на будівництво. Це допоможе побудувати більше і створити більше користі. З будь-яких питань чи з пропозиціями щодо включення в проєкт пишіть нам на пошту: nasheplace@gmail.com Експертний зворотний зв’язок Взяти участь у будівництві Співфінансування проєкту Матеріали
Проєкт «Наше місце». Юра Грановський, відповідальний за залучення громади.
Група компаній RDS. Аліна Оніка, координаторка проєкту.
Space Odyssey Architects. Євген Чернат, архітектурна концепція.
селищного голови.
3-й відділ Бучанського РТЦК та СП. Юрій Вареник, працівник
Будуємо громадські місця та зміцнюємо спільноти Проєкт «Наше місце» спрямований на відродження громадських просторів, які були занедбані або постраждали в російсько-українській війні. Ми фокусуємося на малих містах та селищах. Ми запустили пілотний проєкт у Макарові в травні 2023. За 9 місяців роботи ми встигли разом із громадою створити спільне бачення розвитку Панського парку і розробити архітектурну концепцію частини цього парку — набережної річки Здвиж. У процесі роботи ми реалізували декілька тактичних інтервенцій — швидких дій з покращення публічного простору. Встановили виставкові конструкції та провели фотовиставку, створили на літописному городищі дерев’яний «амфітеатр». Ініціювала і фінансує проєкт група дорожньобудівельних компаній RDS. «Наше місце» — це соціальний проєкт компанії.
КОНЦЕПЦІЇ
ПАРТНЕРИ
ГО «Спілка учасників бойових дій Макарівщини». Оксана Герасименко, голова організації.
Макарівська селищна рада. Анатолій Карбовський, заступник
ЗСУ.
цервка.
Юра Грановський, Андрій Батін
Ірина
Кирило Нечитайло
Макарівська християнська
Богдан Майсурадзе, пастор, капелан. Дослідження та текст концепції:
Ілюстрації:
Качмарик Дизайн документу:
Команда «Нашого місця» — це мультидисциплінарна група спеціалістів та спеціалісток, що об’єднані спільною ідею зміцнення громад, відновлення спільних просторів та підвищення рівня сучасної української архітектури. Архітектура, урбанізм, комунікації, дослідження та залучення, менеджмент і дизайн — це ті компетенції, які ми об’єднали задля досягнення мети проєкту.
КОМАНДА ПРОЄКТУ
