А. Санченко : Самовчитель графомана

походження пісні «Напрасно старушка ждет сына домой». Якщо ґудзик метра пришито погано, той зазвичай виривається й тікає вулицею Банковою в напрямку адміністрації президента, під захист озброєної охорони глави держави. Якщо ж метрова дружина чи інша добра жінка пришили ґудзика намертво, виявляється, що те число «Уральського слідопита» графоман суто «випадково» носить з собою в портфелі аж з самого 86 року, і уклінно просить метра прийняти в дар на знак пошани разом із закладкою саме на старушці. І таке інше. А ви думали легко бути живим класиком? Застерігаю графоманів, що вже заходилися планувати полювання на класиків, що до справжнього метра можна підкочуватися на кривій козі й хапати його за ґудзик лише з уже виданою книжкою, в крайньому випадку — опублікованим в часопису оповіданням, але в жодному разі не з недописаним, а то й не переписаним набіло, рукописом. Бо якщо виявиться, що графоман не тільки шанувальник класика, але і його наслідувач (щоб не казати епігон), історики літератури, знайшовши потім у рукописі невідомого автора Пупкіна і творі нобелівського лауреата якісь схожі мотиви, ситуації чи й просто однокореневі слова, часто-густо і хвилини не вагаються, щоб не звинуватити у плагіаті саме нобеліанта, а не автора Пупкіна, чий рукопис знайшли в шухляді класика. Шекспір же не писав своїх сонетів, ви ж в курсі. Бо кому цікаві викриття Пупкіна в епігонстві, справді? А ось те, що Шолохов не писав «Тихий дон», чи Марко Вовчок «Народних оповідань» доводить вже не перше 24 | Антон Санченко