диктатор СРСР Й. Сталін, який, зокрема, у цей період називав себе «слов’янофілом-ленінцем»35
та
висловлювався
на
підтримку
«нових
слов’янофілів, що стоять за союз незалежних слов’янських держав»36. Хвороба і смерть Й. Сталіна, початок «холодної війни» та запеклий опір південнослов’янського комуністичного диктатора Й. Броз Тіто завадили планам створення «слов’янського союзу» у 50-х роках ХХ століття. Проте Співдружність Незалежних Держав (з промовистим збігом
у назві
наддержавного утворення) постала у 90-х роках ХХ століття як наступник колишнього СРСР. Зі слов’янофільством ХІХ століття генетично пов’язані інтелектуальні течії ХХ–ХХІ століть – євразійство та неоєвразійство. Представники євразійства виступали за відмову від європейської інтеграції Росії, як і від європейського
вектора
її розвитку.
Альтернативою
проголошувалося
зближення з центральноазійськими країнами і народами (до кола цих країн іноді включали, крім країн, що входили до складу Російської імперії, Туреччину та балканські народи, Іран, Монголію). При цьому підставою зближення виступала не етнічна спорідненість, а спільна «історична доля», пов’язана, крім територіального сусідства, зі схожістю умов та способу життя. Особливе значення для сучасної офіційної російської ідеології має концепція суперетносу Л. Гумільова, згідно з якою суперетнос є найвищою ланкою етнічної ієрархії, що складається з кількох етносів, які одночасно виникають в одному ландшафтному регіоні та пов’язані між собою економічним, ідеологічним та політичним спілкуванням, проявляючись в історії як певна мозаїчна цілісність37. У термінах історії, антропології і політології «суперетнос» транслюється у поняття «цивілізації», таким чином обґрунтовуючи існування особливої російської цивілізації – РМ. Крім того, 35
Зубок В. М. Неудавшаяся империя: Советский Союз в холодной войне от Сталина до Горбачева / В. М. Зубок. – М.: Российская политическая энциклопедия; Фонд «Президентский центр Б. Н. Ельцина, 2011. – С. 26. 36 Сухоруков Виктор. Славянский проект Сталина / Виктор Сухоруков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.og.com.ua/stalinskiy_plan.php 37 Гумилёв Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. СПб.: Кристалл, 2001. – 638 с.
22