20
Українська мова
прі- вживається в обмеженій кількості слів, які варто запам’ятати: прізвище, прізвисько, прірва.
3) окремо, якщо між часткою і займенником стоїть прийменник: аби з ким, будь у кого, ні з яким, ні до кого, хтозна на якому.
Велика буква і лапки в іменниках З великої букви пишуться: 1) іменники, що означають імена людей, по батькові, прізвища, клички тварин, назви населених пунктів, річок, океанів, морів, держав, вулиць тощо: Іван Безрідний, пес Бровко, Київ, Ворскла, Україна, вулиця Північна; 2) назви заводів, газет, журналів, творів, пароплавів, видавництв тощо беруться в лапки і пишуться з великої літери: роман «Собор», оповідання «Олеся», казка «Лис Микита», журнал «Дзвін», видавництво «Планета», завод «Турбоатом». В и н я т о к становлять назви, перед якими вжито слово імені: Завод імені Малишева, пароплав імені адмірала Нахімова, станція метро імені Олександра Масельського. Правопис складних прикметників Складні прикметники можуть писатися разом і через дефіс. Разом пишуться прикметники, утворені злиттям двох слів, залежних одне від одного: семимісячний (сім місяців), триразовий (три рази), важкохворий (важко хворіти), вугледобувний (вугілля добувати), а також прикметники, утворені від складних іменників: лісостеповий (лісостеп). Через дефіс пишуться складні прикметники, утворені від двох незалежних одне від одного слів: фізико-математичний (фізика і математика), м’ясо-молочний (м’ясо і молоко), а також відтінки кольорів: темно-зелений, яскраво-червоний, блідо-рожевий, світло-синій. В и н я т о к становить прикметник жовтогарячий, який означає не відтінок, а один із кольорів. Правопис займенників Займенники пишуться: 1) разом з частками аби-, де-, -сь: абикого, деякі, котрийсь, щось; 2) через дефіс з частками будь-, казна-, хтозна-, -небудь: будь-хто, казна-який, хтозначий, що-небудь;
Не з дієсловами Частка не з дієсловами завжди пишеться окремо: не чути, не працювати, не вітатися. В и н я т к и становлять: 1) дієслова, які без не не вживаються: неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нетямитися, нехтувати; 2) дієслова із префіксом недо-: недочувати (погано чути), недоїдати (голодувати), недосипати (мало спати), недобачати (погано бачити), недолюблювати (не любити). Запам’ятайте! Префікс недо- слід відрізняти від дієслова із префіксом до-, перед яким ужито заперечну частку не: не дочувати (не чути когось), не доїдати (не закінчувати трапезу), не досипати (не закінчувати спання), не добачати (не придивлятися), не долюблювати (не закінчувати любити). Залежно від значення не може писатися разом чи окремо із такими дієсловами: нездужати (хворіти), не здужати (не мати змоги подолати); неславити (ганьбити), не славити (не прославляти); непокоїтися (турбуватися), не покоїтися (не лежати); нестямитися (втратити самовладання), не стямитися (не прийти до тями).
Правопис голосних у закінченнях дієп рикметників У відмінкових закінченнях дієприкметників чоловічого і середнього роду та множини вимовляється [и] і пишеться буква и: виготовлений, виготовлених. Буква і пишеться в одній із форм місцевого відмінка однини дієприкметників чоловічого роду: на виготовленім. Буква і пишеться у давальному та місцевому відмінках жіночого роду, а також у називному відмінку множини: виготовленій, на виготовленій, виготовлені.
www.e-ranok.com.ua
0331
-
.indd 20
08.11.2011 20:01:05