№ 25 29 (956 960) 29 липня 2016 року
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖНЕВИК ДЛЯ ЗВ’ЯЗКІВЦІВ ТА ЇХНІХ ПАРТНЕРІВ
Н О В И Н И Р И Н КУ Vega в I півріччі Телекомунікаційна група Vega завершила I півріччя 2016 року з прибутком від операційної діяльності в 6,5 млн грн, що в півтора рази вище, ніж за аналогічний період попереднього року. Чистий прибуток склав 1,7 млн грн, в той час як I півріччя 2015 року компанія закінчила з незначним прибутком. Дохід зберігся на колишньому рівні — близько 300 млн грн. При цьому надходження за доступ до мережі Інтернет досягли 67 млн грн, що на 13 % вище порівняно з I півріччям 2015 року. Доход від фіксованої телефонії склав 118 млн грн. Також компанія Vega інвестувала 33,8 млн грн у розвиток власного бізнесу.
Споживчі настрої в Україні У червні 2016 року споживчі настрої українців покращилися: індекс споживчих настроїв (ІСН) становив 52,7, що на 2,4 п. більше за травневий показник. Про це свідчать дані дослідження споживчих настроїв в Україні, яке щомісяця здійснює GfK Ukraine. Найбільших змін зазнав індекс поточного особистого матеріального становища (ІПС). Він зріс на 2,7 п., піднявшись до рівня 49,8. Складові цього індексу змінились наступним чином: ● індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 41,2, що на 5,2 п. більше, ніж у травні; ● індекс доцільності великих покупок (х5) дещо зріс, встановившись на позначці 58,3, що на 0,3 п. перевищує показник минулого місяця.
ЄС інвестує в кібербезпеку Представники Європейської комісії підписали угоду, що передбачає черговий раунд інвестицій в кібербезпеку. Реалізацією проекту на всіх стадіях буде займатися Європейське агентство з мережевої та інформаційної безпеки (European Cyber Security Organization), яке виступить посередником між представниками влади і технологічними компаніями. На першому етапі на боротьбу з інтернет-злочинністю буде виділено 450 млн євро. Передбачається, що перші кроки, спрямовані на створення безпечного інтернет-середовища, будуть реалізовані вже на початку 2017 року. Також планується, що до 2020 року сума, що виділяється інвесторами на боротьбу з кіберзлочинністю, збільшиться до 1,8 млрд євро. У рамках програми безпеки планується розвивати такі напрями, як ідентифікація особи користувача в Інтернеті, розробка та вдосконалення комп'ютерних систем безпеки, розвиток хмарної інфраструктури, підвищення технічної грамотності фахівців. Як відомо, на боротьбу з кіберзагрозами в ЄС вже виділено не менше 600 млн євро, проте, за оцінками експертів ЄС, цього недостатньо, щоб підійти до вирішення питання комплексно. «ДК-Зв’язок» в електронному варіанті читайте за адресою
hi-tech.ua/catalog-dkz
Акселераційна програма ВДНГ-TECh розпочала роботу стор. 2
Обмін думками. Перепланування цифрового наземного телевізійного мовлення стор. 4
Критичні комунікації — основні тренди Виставка Critical Communications World (CCW) 2016, яка проходила на початку червня в Амстердамі, традиційно стала порівняно вузькою «тусовкою» фахівців з вирішення завдань, що стосуються безпеки населення в разі надзвичайних ситуацій
мадські системи зв'язку вихо дять з ладу. Характерно, що за раз, коли людство вступило в епоху «гібридних воєн» і кон венціальні воєнні дії відійшли на другий план, роль критич них систем зв'язку ще більше зросла. Зараз протиборчі сторо ни роблять ставку перш за все на інформаційний вплив на на Як свідчить липневий саміт селення та армію противника, НАТО в Варшаві у цьому році, диверсії й тероризм. Публічні конвенціальні (звичайні) воєнні системи зв'язку та оповіщення дії в сучасному світі представ при цьому можуть використо ляють лише частину в переліку вуватися для дезінформації, не таких подій, до яких відносять функціонувати при великому ся: природні катаклізми, терак скупченні людей (на стадіонах, ти, аварії на промислових під концертах тощо) і в принци приємствах, масові заворушен пі не можуть експлуатуватися ня (зокрема, спровоковані по спеціальними службами в якос ті основних. Тому в кризових тенційним противником). Чому це так важливо? Систе ситуаціях надійність засобів ми службового (критичного) зв'язку і достовірність переда зв'язку не потрібні, коли все до ної інформації виходять на пер бре. Їх необхідність гостро по ший план. Саме з цим пов'язане те, що на стає під час терористичних атак, стихійних лих, індуст заході, крім традиційних, пред ріальних катастроф, коли гро ставлені також три нових на прямки, які, на дум ку експертів, стануть точками зростання в наступні роки: оброб ка великих даних; командні пункти кри тичного контролю та додатки для них; кібербезпека і техно логії майбутнього. Ми виділили на прямки, в яких, на нашу думку, відбу вається розвиток кри тичних (кризових) комунікацій сьогод ні і які знайшли відображення на ви ставці, у великій програмі конферен цій і думках екс пертів (див. також інтерв'ю з віце прези дентом Motorola So lutions Акселем Рет У кризових ситуаціях на перший план тігом у попередньо виходять системи службового радіозв'язку, му номері): які можна розгорнути за лічені години ● передача та оброб практично в будь-якому місці ка великих даних;
прогнозування подій; командні центри й оператив не розгортання мережі; ● персоніфікація пристроїв; ● кібербезпека. Розглянемо докладніше ко жен з них. ● ●
Передача та обробка великих даних Зараз індустрія прийшла до того, що голос і дані застосо вують різні канали. Для голосу використовуються традиційно вузькосмугові канали, а для да них потрібна широка смуга. Такі системи розробляються, об'єднуючи традиційні рішення професійного радіозв'язку і но ві широкосмугові технології ти пу LTE. Нещодавно спеціально для служб охорони громадсько го порядку в США та Європі бу ли офіційно виділені окремі діапазони частот для власних систем LTE. Це в свою чергу да ло поштовх виробникам до роз робки систем критичної зв'язку з використання цієї технології. Тому на виставці CCW 2016 інтеграція з LTE виділена в ок рему тематику. Послуги LTE інфраструкту ри для служб громадської без пеки можуть надавати можли вості широкосмугової передачі даних або потокового відео в ре альному режимі часу, надси лання екстрених повідомлень диспетчеру або підтримку функ ції Push To Talk. При цьому в багато разів підвищуються і вимоги до на дійності, ємності і продуктив ності систем зберігання і оброб ки даних.
Прогнозування подій Це один з головних вик ликів для служб швидкого ре агування. Масове використан ня соціальних мереж дозволяє легко протягом короткого про міжку часу організуватися гру пі людей, яка планує протестні або протиправні акції.
›› стор. 3
2
29 липня 2016 року
№ 25 29 (956 960)
НКРЗІ ініціює зміни до Податкового кодексу України Національна комісія, що здійс нює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, з метою стимулювання розвитку нових технологій та забезпечення виконання Указу Президента що до впровадження системи рухомо го (мобільного) зв'язку четвертого покоління 19 липня 2016 року схвалила пропозиції щодо змін до Податкового кодексу України. Логіка запропонованих змін полягає у вирішенні трьох основ них завдань: створення рівних умов для користувачів РЧР в усіх перспективних діапазонах; прове дення дефрагментації спектру та запровадження ринкових меха нізмів для усунення невиправда ної концентрації спектру. Вказа не досягатиметься шляхом вста новлення рівних ставок рентної плати за радіочастоти в усіх пер спективних діапазонах та застосу вання коефіцієнтів оптимізації та економічної доцільності. Враховуючи проміжні резуль тати науково дослідної роботи з питань дослідження стану роз поділу радіочастотного ресурсу України для впровадження нових технологій, придатними вбача ються такі діапазони радіочастот: 791–821 МГц, 832–862 МГц, 880– 915 МГц, 925–960 МГц, 1710– 1785 МГц, 1805–1880 МГц, 1920– 1980 МГц, 2110–2170 МГц, 2300– 2400 МГц, 2500–2690 МГц. У цих діапазонах пропонується урівняти
можливості користувачів РЧР, за стосувавши єдину базову ставку 20 тис. грн за 1 МГц. Оптимальни ми для впровадження LTE техно логій є такі смуги радіочастот: ● 20 МГц у діапазонах радіочас тот 791–821 МГц, 832–862 МГц, 880–915 МГц, 925–960 МГц (да лі — діапазон до 1 ГГц); ● 30 МГц у діапазонах радіоча стот 1710–1785 МГц, 1805– 1880 МГц, 1920–1980 МГц, 2110– 2170 МГц (далі — діапазон 1– 2 ГГц); ● 40 МГц у діапазонах радіочас тот 2300–2400 МГц, 2500–2690 МГц (діапазон понад 2 ГГц). З метою мотивації операторів оптимізувати свої мережі для ви користання наявних в них ре сурсів пропонується ввести під вищувальні коефіцієнти у роз мірі 1,4 за перевищення одним користувачем РЧР оптимально необхідної ширини смуг радіоча стот у відповідних діапазонах впровадження технологій четвер того покоління та у розмірі 1,2 — за неефективно фрагментовані смуги радіочастот. У той же час у разі вжиття користувачами РЧР заходів з метою вивільнення еко номічно доцільної смуги радіоча стот пропонується встановити по нижувальний коефіцієнт 0,75. Схвалені НКРЗІ пропозиції в установленому порядку будуть подані до Міністерства фінансів України.
ВДНГ-TECh розпочала роботу 11 липня стартував перший навчальний модуль акселераційної програми ВДНГ-TECh за підтримки «Київстар». Протягом 11 тижнів учасники пройдуть курс лекцій та тренінгів, спілкуватимуться з менторами проекту, отримають експертні поради та зможуть доопрацювати свої проекти для захисту в фіналі конкурсу «Зараз світ стоїть на порозі четвертої індустріальної рево люції, і від нас, зокрема, зале жить, яка роль буде в України в цьому процесі. Ми щиро віримо, що наша країна гідна не тільки увійти в цю хвилю, але і зайняти лідируючі позиції з точки зору інноваційності технологій. Ук раїна має величезний потенціал, наші фахівці цінуються у всьому світі, і ми дійсно хочемо, щоб ті розробки, які у нас є, розвивали ся всередині нашої країни. Саме з цією метою тут, на ВДНГ, ми створюємо технологічний клас тер, першим проектом якого став телеком акселератор за підтрим ки «Київстар». У нас попереду ще багато роботи, але вже зараз ми можемо сказати, що учасни ки, яких ми відібрали, — це представники саме того іннова ційного майбутнього нашої краї ни, до якого ми прагнемо», — прокоментувала Юлія Порошен ко, співзасновниця і керуюча партнерка технологічного клас тера ВДНГ TECh. «Одна з основних цінностей «Київстар» — це інноваційність. І ми це доводимо не словом, а ді
Юлія Порошенко, співзасновниця і керуюча партнерка технологічного кластера ВДНГTECh: «Зараз світ стоїть на порозі четвертої індустріальної революції, і від нас, зокрема, залежить, яка роль буде в України в цьому процесі» лом, перший в Україні телеком акселератор — тому яскраве підтвердження. Зараз командам належить за короткий термін відкрити для себе новий світ те лекому і зануритися в усі нюанси роботи «Київстар». Ми вибрали кращі команди і кращі проекти. За такими командами — май бутнє. Ми покладаємо на них ве ликі надії і віримо, що у них все вийде», — сказав Петро Черни шов, президент Київстар. Командами резидентами, які пройдуть 11 тижневу навчальну програму й отримають можли вість інтеграції з великою корпо рацією, за рішенням експертної комісії, стали 11 проектів у різ них галузях, серед яких: big data analysis, VR, OTT, Інтернет речей, інноваційні сервіси та додатки, які зможуть розширити список сервісів оператора.
Захищений відеоконференцзв'язок продемонстровано президенту 21 липня 2016 року відбувся візит Президента України Петра Порошенка до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України В ході візиту Президента Ук раїни голова Держспецзв'язку Леонід Євдоченко презентував нові технології спецзв'язку, зок рема систему захищеного відео конференцзв'язку, розробки у сфері криптографічного та тех нічного захисту інформації, про тидії технічним розвідкам. Також главі держави були про демонстровані виїзні вузли зв'яз ку та засоби урядового польового зв'язку. Окрема частина програ ми була присвячена перспекти вам нових інвестиційних проектів в Україні щодо впровадження си стеми зв'язку нового покоління. Головними акцентами заходу були організаційно технічні ас
пекти забезпечення кібербезпеки критичної інфраструктури, кібер захисту державних інформацій них ресурсів, а також впроваджен ня комплексних рішень створення захищеного комунікаційного про стору та впровадження захищених мультисервісних послуг. Президент відзначив важли вість співпраці Держспецзв'язку з Міністерством оборони, Службою безпеки України, а також іншими військовими формуваннями щодо забезпечення спеціального зв'яз ку та захисту інформації, яка при несла позитивні результати. Також в заході брали участь Секретар РНБО України Олек сандр Турчинов та заступник глави Адміністрації Президента України Андрій Таранов, які оз найомились із можливостями су часної комунікаційної технології захищеного зв'язку.
№ 25 29 (956 960)
29 липня 2016 року
3
Критичні комунікації — основні тренди початок на стор. 1 Тому розробники в усьому світі стали докладати зусилля зі ство рення продуктів, які роблять контекстний аналіз змісту інтер нет сайтів, блогів, соцмереж, ра діопереговорів. Це має дозволити передбачати небезпечні ситуації, заздалегідь підготуватися до них, знизивши до мінімуму їх нас лідки або взагалі запобігши їх. У зв'язку з цим величезне зна чення для збору й обробки інфор мації має створення загально національних систем зв'язку. В усіх країнах, що оточують Ук раїну, вже є загальнонаціональні системи зв'язку для поліції. І час то до цієї системи підключені інші служби — пожежні, надзви чайних ситуацій, швидка допомо га, СБ. Це країни не лише «ста рої», а й «молодої» Європи. Така система, наприклад, є в Білорусі, Грузії, Казахстані, Узбекистані. В Україні такої системи поки що немає (до речі, в Польщі вона та кож відсутня). І можливо, це один з напрямків, де передбачається подальше співробітництво наших країн. Якщо говорити про ство рення цифрової системи службо вого зв'язку (з відповідними сервісами на її базі), то в нашій країні є лише поки «острівці» ме реж TETRA. Зокрема в Києві, Львові та Донецьку це малі систе ми TETRA, побудовані в аеропор тах і на футбольних стадіонах для проведення Євро 2012. Розгортання системи, вибір її концепції — досить складний процес, який вимагає не тільки фінансування, а й наявності ви сокопрофесійної експертизи. Ро бота зі створення такої системи для України, за словами екс пертів, уже ведеться. Процес роз робки і впровадження може скласти декілька років.
Командні центри та оперативне розгортання мережі Потрібно пам'ятати, що для служб швидкого реагування за гальнонаціональна система зв'яз ку — не завжди найкраще рішен ня, оскільки повністю покрити те риторію країни дороге задоволен ня. Тут на перший план виходять системи службового радіозв'язку, які можна розгорнути за лічені го дини практично в будь якому місці. І при цьому забезпечувати передачу як голосу, так і даних. Цей напрямок включає інтег рацію найрізноманітніших сис тем на базі персональних, мо більних радіостанцій, передачі відеоданих, обробки інформації, котра надходить на командний пункт, її аналізу та ухвалення рішення. Одна з концептуальних розробок, представлених на вис тавці CCW 2016, — віртуальний
Не лише реагування на подію, а й прогнозування інцидентів — один з головних викликів для служб швидкого реагування командний центр, в якому управ ління інформацією здійснюється шляхом відстеження положен ня сітківки ока, поворотів голови оператора. Крім інформації, що надхо дить з патрульних машин, дронів, відеокамер, які знаходяться, на приклад, в окулярах поліцейсь кого, на командний центр надхо дить інформація від різних датчи ків, розташованих на формі і спо рядженні поліцейського (GPS, мікрофонів, відкриття кобури, вилучення зброї, відкриття во гню). Останнє може використову ватися не тільки, що очевидно, при роботі поліції, але також у ра зі роботи, наприклад, співробіт ників моніторингових місій ОБСЄ в зоні військових конфліктів.
Цифровізація пристроїв У 2009 році 30 % всіх прода них радіостанцій в світі були ци фровими, у 2013 му цей показ ник склав уже 45 %, а з 2015 ро ку він досяг 55 %. Використання цифрових технологій значно підвищує гнучкість настройки систем зв'язку, а також розши рює функціональність пристроїв. При цьому, залежно від завдань,
пристрої з різними функціями і характеристиками використову ються персоналом в готелях, службами безпеки, системами моніторингу, об'єднуючись при цьому в єдину систему.
Кібербезпека Велика кількість автоматизо ваних систем управління (АСУ), що використовуються на критич но важливих інфраструктурних та промислових об'єктах, не тільки доступні з Інтернету, але також мають вразливості в ПЗ, що піддає їх ризику стати метою кібератаки. Наприклад, експерти компанії Kaspersky Lab загалом виявили в 170 країнах світу більше ніж 188 тис. вузлів, на яких розміщено 220 тис. різних промислових систем, що містять компоненти АСУ. 92 % з них уразливі, згідно загальнодоступ ним базам даних вразливостей (CVE, ICS CERT), або використо вують незахищені протоколи пе редачі даних, що дозволяє зло вмисникам отримати віддалений доступ до систем управління різ ними технологічними процесами. Понад 13 тис. виявлених вуз лів належать великим компа
Для голосу використовуються традиційно вузькосмугові канали, а для даних потрібна широка смуга. Такі системи розробляють, об'єднуючи традиційні рішення професійного радіозв'язку та нові широкосмугові технології типу LTE
ніям, які працюють в енергетиці, нафтогазовій та хімічній галузях, промисловому секторі, у сфері транспорту й автомобілебудуван ня, у виробництві продуктів хар чування, а також у галузі фінан сів та охорони здоров'я. При цьо му 91 % цих вузлів містять ураз ливості, що викликає особливе за непокоєння експертів. Найбільше число підключе них до Інтернету автоматизова них систем управління розта шовані в США (31 %). Серед європейських країн лідирує Ні меччина, на частку якої припа дає 14 % виявлених хостів з ком понентами АСУ. Тим часом число вразливос тей в автоматизованих системах управління за останні роки значно зросло. Якщо в 2010 році експертам було відомо про 19 вразливостей в системах такого роду, то в 2015 му їх уже налічу валося 189. Масштаб проблеми стає більш зрозумілим, якщо взяти до уваги ту обставину, що кібератаки на критично важливі інфраструкту ри вже давно перестали бути фантастичним сценарієм. Так, у грудні 2015 року близько поло вини будівель в Івано Франків ську залишилися без електрики через кібератаки на компанію, яка поставляла електроенергію в місто, — підприємство стало жертвою добре спланованої кам панії BlackEnergy, від якої пост раждало безліч організацій. Крім того, в тому ж році схожі інци денти призвели до пошкодження обладнання на одному зі сталели варних заводів Німеччини та до збою в роботі міжнародного аеро порту Варшави. За допомогу при написанні матеріалу редакція дякує Тамару Карпейчик, директора з продажу систем і засобів зв'язку в Україні, Білорусі, Молдові та Прибалтійських країнах компанії Motorola Solutions
Радіодинамік-мікрофон із вбудованою камерою для носіння на одязі серії Si. Пристрій працює в складі командного центру CommandCentral Vault — рішення для управління цифровими доказами
4
29 липня 2016 року
№ 25 29 (956 960)
Обмін думками У Києві українські та німецькі фахівці обмінялись практичним досвідом щодо перепланування цифрового наземного телевізійного мовлення Днями в УДЦР відбулася зуст річ експертів держпідприємства та НКРЗІ з начальником департа менту мовлення Федерального мережевого агентства Федера тивної Республіки Німеччина (BNetzA) п. Елмаром Зіллсом, який обіймає посаду голови Екс пертної робочої групи з питань використання спектру (SEWG) Мережі регуляторних органів електронних комунікацій країн Східного партнерства (EaPeReg). Учасники зустрічі обмінялись практичним досвідом УДЦР і BNetzA щодо перепланування цифрового наземного ТВ мовлен ня в смузі частот 470–694 МГц та провели детальне обговорення та систематизацію відповідних ре гіональних координаційних під
ходів, методів і засобів, які роз глядаються в SEWG та можуть бути застосовані в УДЦР. Отримана інформація буде врахована при проведенні багато сторонньої зустрічі технічних ек спертів адміністрацій зв'язку Болгарії, Грузії, Молдови, Руму нії, Туреччини та України зі змін частотних виділень Плану «Же нева 06» у смузі частот 470–694 MГц. Зустріч проходить в УДЦР з 27 по 29 липня 2016 року. В коментарі прес службі УДЦР директор з питань радіочастотних присвоєнь підприємства Євген Мирзаков висловив задоволення підсумками роботи експертів: «Практичні кроки з перепла нування частот цифрового назем ного телевізійного мовлення включають широке коло склад них питань, що потребують пого дження між технічними експер тами всіх сусідніх країн, з ме тою вивільнення смуг частот так званого «цифрового дивіденду»
(694–790 МГц і 790–862 МГц) для систем рухомого зв'язку в Європі. Такі кроки мо жуть бути розді лені на три етапи. На першому — спільна розробка майбутнього пла Учасники зустрічі провели детальне ну частотних ви обговорення і систематизацію відповідних ділень для цифро регіональних координаційних підходів, методів і вого наземного те засобів, які розглядаються в SEWG та можуть левізійного мов бути застосовані в УДЦР лення. На друго му — узгодження умов забезпечення електро Європі виконуються переважно в магнітної сумісності станцій, які рамках регіональних коорди можуть бути реалізовані в май наційних груп, в яких фахівці бутніх мережах. На третьому — УДЦР також беруть активну погодження на двосторонній або участь. Основною метою зазначе багатосторонній основі необхід ного перепланування є забезпечен них «перехідних» умов для впро ня рівноправного доступу до спект вадження нових мереж», — ска ру та збереження балансу прав всіх держав на використання радіочас зав Євген Мирзаков. Він також повідомив, що робо тотного ресурсу цифровим назем ти з відповідного напрямку в ним телевізійним мовленням.
Майбутнє бізнесу — за сервісним підходом Генеральний директор компанії «Датагруп» Олександр Кардаков 6 липня провів прес-конференцію, на якій розповів про підсумки роботи компанії в першій половині року. За цей період «Датагруп» оптимізувала структуру, запустила бізнес хмарних сервісів і ряд нових продуктів для корпоративних клієнтів, а також продовжила розвиток міжнародного напрямку
Перше півріччя компанія про працювала під керівництвом сво го акціонера Олександра Карда кова, який очолив її в грудні 2015 року. За його словами, голо вним підсумком півроку роботи можна вважати зміни, реалізова ні в компанії. В першу чергу, менеджмент привів структуру продажів «Да тагруп» у відповідність зі струк турою ринку. Після цього було проведено більш глибокий ана ліз того, які саме послуги клієнти купують у ком панії. У структу рі доходів по сер вісах 60 % зай має передача да них та Інтернету по оптичних ме режах. Частка го лосових послуг становить 20 %, а передачі даних та Інтернету за до помогою супут В першу чергу, менеджмент привів структуру ника — 7 %. продажів «Датагруп» у відповідність «Після цього на зі структурою ринку ми були створені продуктові під Інтернет: hi-tech.ua/catalog-dkz e-mail: inter@softpress.com.ua
©ДІЛОВИЙ КУР’ЄР-ЗВ’ЯЗОКTM Всеукраїнський інформаційний тижневик Видання зареєстроване Міністерством юстиції України Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія КВ № 15201-3773 ПР від 12.05.2009 р.
Передплатний індекс у каталозі Укрпошти – 35214 Видається з грудня 1996 року
Для листів: Україна, 03005, м. Київ-005, а/с 5 Видавець: © Видавничий дім «СофтПрес» Адреса редакції та видавця: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 10 тел./факс: (044) 585-82-82, 585-82-85
розділи, що від повідають про філю роботи ком панії. Зокрема, був відновлений департамент пер винних мереж, який відповідає за розвиток і пла нування власної оптичної мережі. Як результат, у кожного продук У структурі доходів по сервісах 60 % займає ту компанії є під передача даних та Інтернету по оптичних розділ, який від мережах. Частка голосових послуг становить повідає за його 20 %, а передачі даних та Інтернету за розвиток», — по допомогою супутника — 7 % яснив Олександр Кардаков. Керівництво прийняло прин стереження. Також відеоспосте ципове рішення відмовитися від реження доступне для бізнесу і використання аутсорсингового домашніх користувачів. Для контакт центру для обслугову клієнтів сегменту малого та се вання клієнтів і відновити влас реднього бізнесу була запущена послуга міжнародного зв'язку — ний. «Датагруп» запустила новий «ДатаСвіт». Як стало відомо пізніше, но бізнес напрямок — хмарних сер вісів. У портфелі послуг операто вим генеральним директором ра також з'явився ряд нових національного оператора зв'язку ІКТ сервісів. Це, зокрема, Wi Fi «Датагруп» став Михайло Ше для бізнес клієнтів, а також лемба. Він приступив до своїх хмарне і муніципальне відеоспо обов'язків 18 липня. Відповідальний секретар: Ганна Лебедєва
Видавці: Володимир Табаков
Маркетинг, розповсюдження: Катерина Островська
Виробництво: Ганна Мельник
Редакція веде листування. • Відповідальність за рекламну інформацію несе рекламодавець. • Повне або часткове відтворення або розмноження будь-яким способом матеріалів, надрукованих у »ДК-Зв’язок», допускається лише з письмового дозволу ВД »СофтПрес».
Номер віддруковано з готових фотоформ у друкарні ТОВ «Поліграфцентр» (04080, Київ, вул. Фрунзе, 86)
ДК-Зв’язок № 25-29 (956-960)
Тираж 10 000 прим.
Регіональні представництва: Дніпропетровськ: Ігор Малахов, тел. (056) 744-77-36 malahov@mercury.dp.ua
Львів: Андрій Мандич, тел. (067) 799-51-53 pushm78@gmail.com
Сєвєродонецьк: Begemot Systems, Олег Калашник, тел.: (062) 312-55-49, факс: (062) 304-41-58 e-mail: kalashnik@hi-tech.ua
Підписано до друку 27.07.2016 р.
Ціна договірна