Економіка і мистецтво
поповнення. Цього вечора я пригнав череду корів, повече ряв і побіг до клубу в кіно. А в селі сеанс починався тоді, коли господині подоять корів, тому я заскочив до бібліотеки. Бібліотекарка дозволила мені розпакувати дві пачки книг, що надійшли якраз у цей день. Я вибрав «Собаку Баскервілей» Конан-Дойля. Вранці, як завжди, мама розбудила мене о шостій годині, я поснідав і побіг доганяти на вигоні мою череду корів, яку батько зібрав раніше сам, щоб син ще трошки поспав, і доки корови попаски йшли до лісу, я відкрив книжку. Хто пас корів у лісі, той знає, що це набагато складніше, ніж на полі – ніколи не бачиш всього стада. Використовувався принцип лідера, який існує і в тваринному стаді, і в людському това ристві. Корова-лідер завжди і на пашу, і з паші йде першою. Ось цю тактику ми, пастухи, і використовували. Я підійшов в лісі до лідера, погладив, сказав декілька ласкавих слів, дав з руки окрайчик хліба чи грудочку цукру, і пройшов метрів десять поруч з нею, показуючи потрібний мені напрям руху. А сам побіг до наступної «лінії» – просіки, які в лісі через кожен кілометр, сів на пеньок і продовжив читати. Був пере конаний, що десь через годину на лінію ± 20 м на мене вийде лідер, а за ним і все стадо. Дочекавшись останньої корови, перерахувавши чи всі на місці, ми повторювали маневр. Забув про все. І коли дочитав до кульмінаційної сцени – зустріч у лісі із Собакою, який страшно виє, підняв голову, побачив, як у книжці, вільшаний ліс, туман і... величезні очі Собаки (а це вже прийшла корова-лідер). Відчув, як моє волосся піднімає картуз, скочив і побіг у бік лугу, знаючи, що там працюють косарі. Вискочивши на простір, я все зрозумів. І тільки в Києві мені вдалося втамувати читацький голод. Тут вперше прочитав «Три мушкетери» О.Дюма, а піз ніше – «Три товариші», «На Західному фронті без змін», «Тріумфальна арка» Еріх-Марії Ремарка. Це був період хрущовської відлиги, коли зняли заборону на твори О. Олеся, 65