Збірка тез Ковиловий степ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

КОВИЛОВИЙ СТЕП Тези регіональної науково-практичної учнівської конференції 28 листопада 2015 року

Краматорськ – 2015

2

Збірка включає матеріали XIV Регіональної науково-практичної учнівської конференції в межах регіонального природоохоронного комплексу «Ковиловий степ». Робочі мови конференції – українська, російська.

Відповідальні за випуск: Бульбенко О.О., завідуюча організаційно-масового відділу ДОЕНЦ, Гнибіда О.А., методист ДОЕНЦ. Тези учасників конференції публікуються в оригіналі, за їх зміст організатори відповідальності не несуть

Донецький обласний еколого-натуралістичний центр

3

ЗМІСТ ДО УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ! .............................................................................. 5 Оксенчук Н.В., директор Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. ..................................................................... 5 ЗБЕРЕЖЕМО КОВИЛОВИЙ СТЕП ДЛЯ НАЩАДКІВ! ............................................ 7 Алєксандрова Н.П., в.о.директора Донецького обласного екологонатуралістичного центру ..................................................................................... 7 Флора по-донецки: козлобородник, ушанка и прочне .................................... 9 Орієнтовні напрямки дослідницької роботи в рамках регіонального конкурсу «Ковиловий степ» у 2015-2016 н. р: ........................................................................ 13 ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЦЕНОЗУ ЗАКАЗНИКА:

ЯЩІРКА ПРУДКА .............................................. 14

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАКРИТТЯ ШАХТИ "РОДИНСЬКА"............................................... 15 ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЗЕРВУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ ЇЇ В ПРИРОДНОЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ ......................................................................................... 16 ИЗУЧЕНИЕ СТЕПНЫХ РАСТЕНИЙ - КОВЫЛЕЙ.................................................................... 21 ДОСЛІДЖЕННЯ БІОТОПІВ ЦІЛИННОГО СТЕПУ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «МИКІЛЬСЬКІ СХИЛИ» ............................................................. 23 ОБСЯГ УРАЖЕННЯ КАШТАНА КІНСЬКОГО МІНУЮЧОЮ МІЛЛЮ В МІСТІ КРАСНОАРМІЙСК ... 24 ОХОРОНА КРЕЙДЯНОЇ РОСЛИННОСТІ СТЕПОВИХ ДІЛЯНОК ПРИДІНЦІВ’Я ......................... 25 ШОВКОВА КОВДРА ДОБРОПІЛЬСЬКОГО КРАЮ (ЗАОЧНА ЕКСКУРСІЯ ДО ЗАПОВІДНИКА «ГЕКТОВА БАЛКА») ....................................................................................................... 26 УКРАЇНСЬКИЙ СТЕП КОЛИСЬ І ТЕПЕР .............................................................................. 27 ФОРМУВАННЯ БЕРЕЖНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗЕМЛІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ........................ 28 ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНИХ ЛАНДШАФТІВ ..................................... 30 СУЧАСНА ОЦІНКА ПОПУЛЯЦІЇ КОВИЛИ, ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СТЕПІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ..................................................................................................................................... 31 ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ .................................................... 31 СУЧАСНЕ

ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА

КРАСНОАРМІЙСЬКА: «ЛАНДШАФТНИЙ КУТОЧОК» ........... 32

ПОРІВНЯННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ В КОЛОДЯЗЯХ І СВЕРДЛОВИНАХ МІСТА КРАСНОАРМІЙСЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ....................................................................... 34

4

ШКІДНИК КАШТАНОВА МІНУЮЧА МІЛЬ .......................................................................... 34 КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ЗАБРУДНЕННЯ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ АВТОТРАНСПОРТОМ НАСЕЛЕННЯ ...................................................................... 36 АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ СТЕПОВОЇ ЗОНИ

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ ТОНКА ...................................................... 37 ВИВЧЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ СОНУ ЧОРНІЮЧОГО

ПОБЛИЗУ СЕЛА

ПІДДУБНЕ ........................... 40

СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ ПОТРЕБУЮЧИХ ОХОРОНИ ВИДІВ РОСЛИН ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ............................. 41 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ НАСЕЛЕННЯ СЕЛА КАРЛА МАРКСА ПІДДУБНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ ............................................................................................................ 43 Проблеми зникнення різнотрав’я фітоценозу Красної гори ......................... 44 ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ВОЛОГИ НА ОСНОВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ..................................................................................................... 46 ВИДОВИЙ СКЛАД, ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ОХОРОНИ ДЖМЕЛІВ У ПРИРОДНИХ ТА ШТУЧНИХ БІОЦЕНОЗАХ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ................. 47 ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РІЧКИ БІЛЕНЬКА ПРОТЯГОМ 2 РОКІВ ........................................... 48 ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИН У ВИХОВНІЙ РОБОТІ...................................................... 50 ВПЛИВ ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА СТАН ҐРУНТІВ ДОНЕЧЧИНИ ЯК НАСЛІДОК ВИКОРИСТАННЯ ВАЖКОЇ ЛЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ..................................................................... 52 ЦІЛИННИЙ СТЕП ДОНЕЧЧИНИ «БАЛКА ОРЛИНСЬКА» .................................................. 54 РЕІНТРОДУКЦІЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ............ 55 ВИВЧЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ ТЮЛЬПАНУ ДІБРОВНОГО ПОБЛИЗУ СЕЛА ПІДДУБНЕ .................... 57 ДОДАТКИ ................................................................................................................... 59 Додаток А .............................................................................................................. 59 ПЕРЕЛІК ВИДІВ РАННЬОКВІТУЧИХ РОСЛИН, ЯКИ ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ТА ПІДЛЯГАЮТЬ ОХОРОНІ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ПРО ЧЕРВОНУ КНИГУ УКРАЇНИ" (ЗГІДНО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ 1996 р.) ............................................................. 59 Додаток Б .............................................................................................................. 61 ПЕРЕЧЕНЬ видов растений, которые не занесены в Красную книгу Украины, но являются редкими или находящимися под угрозой исчезновения на территории области .......................................................................................... 61

5

ДО УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ! Оксенчук Н.В., директор Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації. Шановні учасники конференції! Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру й визначають основні напрями виховної роботи з молоддю та модернізації навчальновиховного процесу. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення. Головною домінантою національно-патріотичного виховання молоді є формування у особистості ціннісного ставлення до навколишнього дійсності та самої себе, активної за формою та моральної, за змістом, життєвої позиції. Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні і виховні системи й технології. Зростає увага до виховання засобами музеїв, театральної педагогіки, дитячого та юнацького спорту. Створюються реальні умови для прояву творчих здібностей молодих людей. Сучасна молодь добре інформована щодо процесів в різних сферах науки, техніки, соціального життя; динамічно оволодіває сучасними комунікаційними технологіями. Усе це створює сприятливі умови для розвитку національнопатріотичного виховання як пріоритетної сфери соціального життя країни, підвищення його статусу та розвитку потенціалу, досягнення якісно нових результатів у духовно-моральному, патріотичному, трудовому, художньо-естетичному, екологічному вихованні підростаючого покоління. Саме проведення таких заходів, як різноманітні акції, конкурси, експедиції, конференції, сприяє розкриттю потенціалу підростаючого покоління, підготовки його до життя, розвитку творчих здібностей, вихованню справжнього громадянина своєї держави. На виконання «Плану обласних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2015-2016 навчальний рік за основними напрямами позашкільної роботи», затвердженого наказом департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації від 23.09.2015 №248, з метою залучення учнівської молоді до пошуководослідницької роботи та природоохоронної діяльності проводиться і Регіональний конкурс «Ковиловий степ».

6

Ви зібралися на підсумкову науково-практичну конференцію, щоб підвести підсумки своєї роботи у напрямку вивчення, дослідження та охорони біогеоценозів степової зони України. Саме вам, молодому поколінню майбутніх вчених, під силу змінити світ на краще. У вас є знання, вміння досліджувати, а, головне, велике бажання охороняти і примножувати природні багатства нашої рідної землі, нашої України. Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом стоїть завдання, спрямоване на забезпечення формування інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді. Тому хочеться особливу подяку висловити керівникам представлених дослідницьких робіт учнів, які вкладають у своїх вихованців багато сил і енергії, не рахуючись із часом, допомагають вам, учням, у проведенні такої великої роботи, що готує із вас справжніх громадян, патріотів своєї землі. Бажаю вам, дорогі діти, і надалі бути не пасивними спостерігачами, а активними будівниками свого майбутнього. Нехай кожен з вас покладе свою цеглину у фундамент рідного дому, ім’я якому Україна. І тоді вона буде багатою, квітучою, а люди в ній будуть щасливими. Успіхів вам!

7

ЗБЕРЕЖЕМО КОВИЛОВИЙ СТЕП ДЛЯ НАЩАДКІВ! Алєксандрова Н.П., в.о.директора Донецького обласного екологонатуралістичного центру Природоохоронний конкурс «Ковиловий степ» проводиться в Донецькій та Луганській областях України з 2000 року і має на меті втілення в життя Концепції збереження біологічного різноманіття України, Програми розвитку заповідної справи в Україні «Заповідники» та активізації участі школярів та учнівської молоді в практичній природоохоронній діяльності, виховання у підростаючого покоління дбайливого ставлення до довкілля, широке залучення школярів та учнівської молоді до науково-дослідної та експериментальної роботи. З метою підведення підсумків виконаної роботи щорічно проводиться Регіональна науково-практична конференція «КОВИЛОВИЙ СТЕП», завданнями якої є: • поширення кращого досвіду з організації пошуководослідницької роботи з учнями та вихованцями навчальних закладів; • широке залучення молоді до роботи по збереженню формацій ковилів та степових угрупувань; • підтримка обдарованих юннатів, сприяння їх самореалізації та стимулювання подальшої творчої діяльності; • привернення уваги місцевих органів влади до необхідності дотримання правил природокористування та збереження степових цілинних ділянок.

• поповнення інформаційного банку даних степових угрупувань; • видання збірки кращих пошуково-дослідницьких робіт. Географія учасників останнім часом розширюється. Юні натуралісти степових областей України (Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської) разом із спеціалістами охорони навколишнього середовища, вченими обговорюють питання охорони степових біоценозів, діляться досвідом розмноження та інтродукції степових рослин, шукають шляхи подолання екологічних проблем степових областей України. У 2015 році у зв’язку зі складною політичною ситуацією на Донбасі науково-практична конференція проходить у місті Краматорську на базі Донецького обласного еколого-натуралістичного центру. В рамках регіонального природоохоронного конкурсу «Ковиловий степ» юні охоронці природи досліджували степові ділянки південносхідних регіонів України. Вони вивчали особливості рослинного покриву, визначали рідкісні та зникаючі види рослин, лікарські рослини степової зони та рослини, занесені до Червоної книги України. Не обійшли своєю увагою і представників степової фауни, вивчали особливості ґрунтів

8

степу, питання забезпечення питною водою населення степових регіонів, особливості гідрології та охорони місцевих водних об’єктів. Особливу увагу юні дослідники приділяють тим степовим цілинним ділянкам, де зустрічаються угрупування ковилів. Хочеться висловити надію, що інтерес до конкурсу «Ковиловий степ» та кількість його учасників зростатимуть, а результатом буде збільшення площ заповідних територій, де збереглися угрупування рідкісних степових рослин, з метою їх збереження та відновлення.

9

Флора по-донецки: козлобородник, ушанка и прочне

Евгений КОВАЛЬ Ботаническая часть подготовлена д.б.н., проф. В. М. Остапко и инженером отдела флоры Донецкого ботанического сада НАН Украины Е.Г. Муленковой, зоологическая – старшими научным сотрудником отдела популяционной генетики, к.б.н. Г.В.Поповым. Все фотоснимки сделаны д.б.н., проф. В. М. Остапко. По последним данным, в природной флоре Донецкой области насчитывается около 1930 видов высших растений. Некоторые виды распространены только на Донецком кряже или в бассейне Северского Донца.11 из них имеют видовое название «донецкий». Два вида – подмаренник донецкий и ластовень донецкий – описаны доктором биологических наук професором В. М. Остапко – зам. директора по научной работе и зав. отдела флоры Донецкого ботанического сада НАН Украины. Почти все виды, кроме широкораспространённой фиалки донецкой и ковыля донецкого, который произрастает на территории отделения Украинского степного заповедника «Провальская степь» в Луганской области, внесены в Красную книгу Донецкой области, которая подготовлена к изданию учеными отдела флоры Донецкого ботанического сада НАН Украины и кафедры ботаники и экологии Донецкого национального университета., Вот они, герои донецкой флоры! Василёк донецкий: травянистый двулетник; известны несколько малочисленных популяций; реликтовый вид; растёт на песках надпойменной террасы в среднем течении р. Северский Донец; находится под угрозой исчезновения вследствие природноисторической редкости, сбора населением на букеты, чрезмерной рекреационной нагрузки; охраняется на территории национального природного парка (НПП) «Святые Горы». Внесен в Европейский красный список, «Червону книгу України».

Подмаренник донецкий: травянистый многолетник; реликтовый, редкий степной вид; в Донецкой области произрастает на территории заказника местного значения «Пристенское» (Амвросиевский район). Выращивается в ДБС НАН Украины с 1987 г.

10

Дрок донецкий: кустарник семейства бобовых; реликтовый вид, эндемик Донецкого кряжа, произрастающий на меловых обнажениях и глинисто-мергелевых склонах; отмечался в окрестностях с. Серебрянка Артёмовского района, но, за последние несколько десятилетий на территории Донецкой области не найден, возможно, его следует считать исчезнувшим; причинами исчезновения являются природно-историческая редкость, добыча мела в возможных местах его обитания, чрезмерные нагрузки при выпасе скота, степные пожары.

Ушанка донецкая: травянистый двулетник; редкий вид, спорадически встречающийся в Донецкой Лесостепи и Приазовье; произрастает по опушкам лесов, среди кустарников и на меловых обнажениях; причинами редкости вида являются распашка степей, рекреационная нагрузка, чрезмерные нагрузки при выпасе скота, лесоразведение на степных участках. Вид охраняется на территории НПП «Святые Горы», природных заповедников (ПЗ) «Меловая флора» и «Каменные Могилы», а также в нескольких заказниках. Выращивается в ДБС НАН Украины.

Шиповник донецкий, Rosa Doneciana - небольшой кустарник, произрастающий в каменистых степях, на обнажениях песчаника; известен лишь в 2-х местонахождениях – урочище «Зор-Тау» в Старобешевском районе и на территории памятника природы общегосударственного значения «Урочище Грабово», в Шахтёрском районе; вид находится под угрозой исчезновения; причинами редкости являются добыча природного камня, выпас скота, сбор

11

населением плодов. Выращивается в ДБС НАН Украины. Внесен в Европейский красный список, «Червону книгу України».Норичник донецкий: полукустарничек; реликтовый вид, произрастающий на каменноугольных сланцах, сланцевых осыпях, обнажениях гранитов и песчаников; отмечен в Донецкой Лесостепи (бассейн р. Миус) и Северном Приазовье (бассейн р. Кальмиус); причинами редкости вида являются его реликтовость, добыча природного камня в местах его произрастания, выпас скота, рекреация. Вид охраняется на территории ПЗ «Кальмиусское», регионального ландшафтного парка (РЛП) «Донецкий кряж». Выращивается в ДБС НАН Украины. Внесен в Европейский красный список, «Червону книгу України». Козлобородник донецкий: травянистый многолетник; редкий вид, произрастающий на речных и суходольных песках в бассейне р. Северский Донец; причинами редкости вида является хозяйственное освоение территории, выпас скота, добыча песка; охраняется на территории НПП «Святые Горы».

Ластовень донецкий: травянистый многолетник; редкий реликтовый вид, произрастающий в байрачных и пойменных дубравах, по опушкам и среди кустарников в Донецкой Лесостепи; причинами редкости вида являются его реликтовость, ухудшение условий произрастания в лесах. Вид охраняется на территории НПП «Святые Горы», РЛП «Донецкий кряж», а также других объектов природно-заповедного фонда Донецкой области. Выращивается в ДБС НАН Украины. Клеоме донецкая: однолетник; эндемик Донецкого кряжа; реликтовый вид, произрастающий на каменноугольных сланцах, сланцевых осыпях; отмечен в Донецкой Лесостепи, в бассейне рр. Миус и Крынка; причинами редкости вида являются его реликтовость, выпас скота; находится под угрозой исчезновения; внесена в Мировой красный список, Европейский красный список, «Червону книгу України».

12

Фиалка донецкая: эндемик Донецкого кряжа, часто встречается в байрачных дубравах и по опушкам лесов Донецкой лесостепи. Впервые выявлена возле стадиона «Локомотив» в г. Донецке. Ковыль донецкий: произрастает в отделении Украинского степного заповедника «Провальская степь». Редчайший вид, находящийся на грани исчезновения. Внесён в «Червону книгу України», Красную книгу Луганской области.

Из „донецких” животных известен лишь очень редкий, почти бескрылый кузнечик Isophya doneciana. Описан в монографии Г. Я. Бей-Биенко в 1954 г. До сих пор не найден нигде, кроме Донецкой возвышенности. Является примером местного видового эндемизма среди животных области. К сожалению, данный вид, возможно, исчез.

13

Орієнтовні напрямки дослідницької роботи в рамках регіонального конкурсу «Ковиловий степ» у 2015-2016 н. р:  Пошук та збір інформації про стан ділянок розповсюдження ковили та рідкісних і зникаючих видів рослин в певній місцевості  Визначення та опис складу ділянок і фітоценотичних особливостей  Складання біоморфологічної характеристики фітокомпонентів степових біоценозів Донецької області  Проведення заходів з охорони та цілинних ділянок

збереження унікальних степових

 Розповсюдження інформації про наявність та стан рідкісних степових видів серед населення  Вплив антропогенних чинників на стан популяції ковили  Визначення видового складу і фітоценотичних особливостей формацій ковили  Проблеми відновлення степових біоценозів в умовах Донецької області  Демонстрація різноманітності і багатства степів регіону, складання наочних матеріалів  Заходи до надання обстеженій території статусу природоохоронної  Вивчення впливу антропогенних чинників на стан популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин

14

ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЦЕНОЗУ ЗАКАЗНИКА:

ЯЩІРКА ПРУДКА

Ярова Аліна, Яровий Владислав, учні 8-А класу ЗОШ № 8 м.Красноармійська Керівник: Трубчаніна Олена Михайлівна, заступник директора з НВР ЗОШ № 8 м.Красноармійська, тел.0990406649 Програма нашого дослідження, проведеного в літніх екологічних експедиціях в 2014-2015 роках на території ботанічного заказника Добропільського району Гектова балка, включала наступну мету: познайомитися із заповідною системою Донецької області на прикладі Гектової балки; оволодіти методами проведення моніторингу та практичними навичками його проведення. Завдання: - Вивчити тварин Гектової балки та провести облік прудкої ящірки; - Удосконалювати спостережливість і практичні навички для ідентифікації тварин і рослин рідного краю; - Навчитися оцінювати зв'язки між різними організмами, між організмами і навколишнім середовищем. У ході щорічного обстеження ділянок Гектової балки нами було відзначено різноманітність рептилій, але особливо часто зустрічалися прудкі ящірки на ділянках степу з пасовищним режимом заповідання. На початку червня 2014 і 2015 років виявлено 59 і 73 відповідно особин ящірки прудкої. Невелика кількість ящірок в даний період обліку було обумовлено хмарної і прохолодною погодою. До середині червня 2015 року кількість ящірок трохи додалася у зв'язку з поліпшенням погодних умов. Для розвитку яєць прудка ящірка в Гектовій балці вибирає більшою мірою викиди слепиша звичайного. Грунтові викиди слепиша звичайного являють собою купку землі висотою 15-30 см і діаметром 35-80 см. З метою знахідок кладок яєць ми розкопували слепишіни. При цьому робили це дуже обережно. Місця, де в слепишінах знаходилися яйця, їх підраховували і назад засипали землею, потім відзначали кладки вішками. Розмір кладки прудкої ящірки зазвичай - 6-8 яєць. Але іноді ми знаходили в слепишінах від 12 до 20 яєць. Ймовірно, це обумовлено тим, що туди відклали яйця відразу 2 або 3 ящірки. Таблиця 1 Результати обліку прудкої ящірки Час Всього Кількість Кількіст Кількіст дослідження розкопаних слепишін, ь слепишін з ь яєць в слепишін заселених кладками слепишінах мурахами ящірки Початок червня 2014 158 63 9 64 Початок червня 2015 213 79 12 79 Середина червня 2015

407

123

17

151

Отримані наступні результати: на початку червня враховано 158 слепишін, де виявлено 64 яйця прудкої ящірки, з яких 7 яєць поганих. На початку червня 2015 враховано 213 слепишін, а в середині червня нами було розкопано вже 407 грунтових викидів слепиша, з яких у 17 викидах були яйця ящірки. У них було виявлено 151 яйце.

15

На цих же ділянках Гектової нами відзначалися слепишіни, які вже були заселені мурахами. Всього було відзначено 123 слепишін з мурахами.За результатами обстеження можна зробити висновок, що погодні умови середини червня 2015 дуже сприятливо впливали на спаровування і кладку яєць прудкої ящіркою. На початку ж червня 2014 і 2015 років порівняно невелика кількість ящірок і низька активність кладки яєць в даний період обліку обумовлювалися хмарною та прохолодною погодою. Висновки. 1. У ході обстеження Гектової балки нами досліджено різноманітність тваринного світу степу. Особливо часто зустрічалася прудка ящірка, в основному на пасовищному режимі заповідання. Кількість ящірок і кладка яєць безпосередньо залежала від погодних умов. Погодні умови в роки дослідження досить сприятливо впливали на спаровування і кладку яєць прудкої ящіркою. 2. Прудка ящірка не занесена до Червоної книги Донецької області і досить широко поширена в нашому регіоні, але вона має дуже важливе значення в природі. Вона харчується комахами і за своєю корисною діяльностю не поступається багатьом корисним для людини птахам. Крім того, сама є дуже важливою ланкою у природному ланцюгу харчування.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЗАКРИТТЯ ШАХТИ "РОДИНСЬКА"

Клачко Олександр, учень 10 класу ЗОШ № 8 м.Красноармійська Керівник: Трубчаніна Олена Михайлівна, заступник директора з НВР ЗОШ № 8 м.Красноармійська. тел.0990406649 Шахта «Родинська» - вугледобувне підприємство в м Родинське (Донецька область, Україна). Здано в експлуатацію в 1954 році з виробничою потужністю 300 тис.тонн вугілля на рік. Шахта повністю відпрацювала високопродуктивний пласт l7 потужністю 1,8-2 м і з 1989 року перейшла на відпрацювання малопотужних пластів l7н потужністю 0,55-0,8 м, l81 потужністю 0,5-0,8м і k5в потужністю 0,8-1 , 0 м. На шахті ускладнилися: вентиляція гірничих виробок, транспортування гірської маси, доставка устаткування і особливо погіршилися гірничо-геологічні умови. Видобуток вугілля: у 2008 році - 121 тис. т; у 2009 році - 40 тис. т, за підсумками січня-червня 2015 шахта забезпечила видобуток всього 7,8 тис.тонн рядового вугілля. Шахта «Родинська» державного підприємства «Красноармійськвугілля» буде закрита за урядовим розпорядженням №696-р від 8 липня. Міністерство енергетики та вугільної промисловості планує витратити 2570 млн.грн на роботи по закриттю 11 державних шахт в 2015 році. Про це йдеться в проекті Державної цільової економічної програми реформування вугільної галузі України на період 2015-2020 рр. У роботі визначені екологічні проблеми, властиві шахтарському місту Родинське. Ліквідація шахти може привести до тяжких екологічних наслідків, пов'язаних з виходом на поверхню шахтних вод, погіршенням родючості грунтів в наслідок підтоплення територій, виділенням метану, забрудненням води в колодязях і свердловинах, і це приведе до незадовільних умов життєдіяльності місцевого населення, а отже, подальшого розвитку міста Родинське. Метою даного дослідження є виявлення екологічних проблем і обзор заходів щодо їх вирішення та запобігання у розвитку шахтарського міста на основі логічного аналізу. Результати.

1. Виявлено, що на шахті не ведеться авторський нагляд за веденням ліквідаційних робіт. Заплановане закриття шахти методом так званої «мокрою» консервації

16

призведе до підтоплення територій та до осередкового заболочування місцевості. 2. Джерелом інтенсивного забруднення підземних вод є ставки-накопичувачі та відвали порід шахти "Родинська".

3. Недостатньо розроблені раціональні способи утилізації і не визначені потенційні споживачі териконів (при виїмці 1 т. вугілля попутно на-гора видається 0,25-0,35 м породи). Висновки. Таким чином, екологічна проблема закриття шахти "Родинська" зумовлена дією трьох взаємопов'язаних процесів. По-перше, гідрогеологічних, пов'язаних з частковим або повним підйомом рівнів підземних вод через відновлення гідрогеофільтраціонних потоків у системі «вододіл - річкове русло». По-друге, інженерно-геологічних, обумовлених стійким порушенням рівноваги в системі «вода мінеральний кістяк порід» у зонах впливу затоплення виробок з подальшою зміною фізико-механічних, водно-фізичних, інженерно-сейсмологічних та інших властивостей породного масиву. По-третє, гідрогеохімічних, пов'язаних з техногенним забрудненням ґрунтів і підземних вод внаслідок складної взаємодії техногенних об'єктів і геологічного середовища. Тому зумовлена необхідність проведення наступних заходів: 1. Використання виробок відпрацьованих горизонтів для промислового виробництва, що вимагає певних температурних умов, а також для захоронення відходів. 2. Відходи вугледобувного підприємства, які містять гідравлічно активні сполуки, можуть бути використані увиробництві в'яжучих, твердіючих сумішей, активних добавок, заповнювачів із застосуванням у промисловості будівельних матеріалів і при будівництві. 3. Використання порід відвалів вугільної шахти в якості сировини для металургії, наприклад, алюмінію, так як основною сировиною для його отримання є боксити, запаси яких в Україні обмежені. 4. Еколого-геохімічна характеристика скидних вод дозволяє використовувати їх для промислових і господарсько-побутових потреб. 5. Використання та переробка шламів у теплоенергетиці і коксохімічному виробництві, що дозволить збільшити паливно-енергетичний потенціал країни. Запропоновані заходи щодо покращення гідрогеологічних, інженерно-геологічних і гідрогеохімічних умов розвитку створюють передумови для ефективного управління екологічною безпекою, що дозволить запобігти виникненню техногенних катастроф у м.Родинське.

ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЗЕРВУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ДЛЯ ВКЛЮЧЕННЯ ЇЇ В ПРИРОДНОЗАПОВІДНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

Слуцька Маргарита, м. Краматорськ ЦПР, гурток зоологів, зош № 10, 9-б клас. Керівник: Ксенжук Олена Іванівна, керівник творчого об’єднання юннатів і зоологів ЦПР м. Краматорськ. Контактний телефон: 050 192 17 05 Місто Краматорськ є машинобудівним та індустріальним центром Донбасу. Незважаючи на це, на території його передмість збереглися ділянки цілинних степів з раритетним складом флори і фауни, характерної для нашого регіону. Особливу унікальність на території міста являють собою природні комплекси крейдяних відслонень. Досліджувана ділянка типчакового степу з яружно-балочними ландшафтами і крейдяними оголеннями, є не порушеним еталоном природи.

17

Мета досліджень - підготовка та складання екологічного обґрунтування для резервування території з можливістю її подальшого включення до складу природнозаповідного фонду України. В завдання досліджень входило: опис ділянки, вивчення флори і фауни, виявлення раритетних і охоронюваних видів; пропозиції щодо охорони всього природного комплексу. Польові дослідження проводилися в літній і осінній період 2012 - 2015 років, маршрутним і стаціонарним методом. Досліджувана ділянка знаходиться у 8 км від східної околиці міста Краматорська (землі Краматорської та Слов'янської міських рад) і являє собою територію типчаково-ковилового степу. Площа цієї ділянки становить 275,5 га. Місцевість знаходиться на правому схилі долини річки Біленька. Рельєф району хвилястий, пересічений балками та ярами. У 2004 році на території нашого міста був затверджений Регіональний ландшафтний парк «Краматорський». На жаль, ділянка проведення досліджень не увійшла до складу Парку. У той же час, тут знайдені унікальні по своїй природоохоронній та історичної цінності види. Флора дослідженої ділянки налічує близько 300 видів трав'янистих рослин, які належать до 54 родин. Серед них 32 рідкісних видів рослин, що мають різний охоронний статус: 3 види занесені в Міжнародну Червону книгу, 4 - у Європейський Червоний список, 12 - в Червону книгу України і 31 - охороняються рішенням обласної ради. Зараз на досліджуваній території достовірно доведено присутність 24 видів безхребетних тварин, внесених до Червоної книги України. З них: 2 види внесені в Міжнародний Червоний список, 5 видів - у Європейський Червоний список і 5 видів до списків Бернської конвенції. Фауна хребетних досліджуваної території також різноманітна. 19 видів птахів мають різні категорії охорони. В цілому, серед хребетних тварин, які спостерігаються на досліджуваній території, 5 видів занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів внесені в Європейський Червоний список, 21 вид - до Червоної книги України. В даний час на крейдяних схилах у багатьох областях України проводиться посадка сосни, як офіційний шлях боротьби з ерозією. В соснових насадженнях після змикання крон повністю змінюється склад рослин і тварин. Крейдяні угруповання зникають. На даній ділянці залісення крейдяних схилів створює загрозу існуванню 32 видам рідкісних рослин. Існують і інші екологічні проблеми території: 1. Пожежі. Найбільш небезпечний період - квітень і жовтень, коли відбуваються масові міграції тварин.

2. На дорогах вздовж меж ділянки постійно спостерігаються загиблі тварини.

3. Відомі випадки прямого фізичного знищення тварин та збору рослин. На підставі зібраного матеріалу пропонується резервування дослідженої території з можливістю подальшого її включення до складу РЛП «Краматорський». Пропонуються такі обмеження господарської діяльності людини на даній території: заборона на створення лісонасаджень, зниження фактора занепокоєння з боку людини; недопущення випасання худоби; регульоване сінокосіння. На даний момент матеріали приєднані до вихідних даних, переданих розробнику для виконання робіт з коригування «Проекту організації території». Це дозволить забезпечити охорону і відтворення рідкісної фауни і флори, зберегти в природі зникаючі види. Бібліографія.

1. Остапко В.М. Раритетний флорофонд південно-східної України (хорологія). - Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2011. - 121с.

18 2. Логвин А. Л., Рамазанова З. У. Звіт про результати зоологічного дослідження території, проектованої під розміщення Краматорської ВЕС. Сімферополь, 2011.

3. Еколого-фауністичні дослідження в Донбасі. Випуск 2. Донецьк. Дон ГУ 2008. - 80 с. Додаток 1. Карта району проведення досліджень. Донецька область, м. Краматорськ, північно-східна окраїна міста. Червоним кольором виділено кордон майбутнього заказника.

19 Додаток 2. Фотографії.

Фото 1. Ділянка території проведення досліджень.

Фото 2. Посадка сосни на крейдяних відслоненнях балки Білянська.

20

 Ефедра двоколоса



Фумана лежача

Фото 3. Рідкісні види рослин, які у Донецькій області більш ніде не зустрічаються.





Гісоп крейдяний

Левкой запашний

• Дрік донський



Ранник крейдяний

Фото 4. Рослини з Міжнародного та Європейського Червоного списку.

21

ИЗУЧЕНИЕ СТЕПНЫХ РАСТЕНИЙ - КОВЫЛЕЙ

Костенко Анастасия Романовна, воспитанница кружка «Основы физиологии растений» КПНЗ «РайСЮН», ученица 6 – А класса Новоэкономической ООШ І – ІІІ ступеней Красноармейского районного совета Керівник: Костенко В. Л., руководитель кружка «Основы физиологии растений» КПНЗ «РайСЮН», учитель биологии Новоэкономической ООШ І – ІІІ ступеней Красноармейского районного сонета Лес влюблён в нежность белой берёзы В дружбу сосен, в высокие грёзы… Ну, а степь любит ветер и пыль Да похожий на море ковыль, Что неспешною, лёгкой волною Манит в дали своей сединою. Мы, воспитанники кружка «Основы физиологии растений» поставили перед собой цель – изучить состояния популяций ковыля-тырсы (Stipa capillatа) в поселке Новоэкономическое и осуществить его вегетативное размножение. Для этого акцентировали внимание на следующих задачах: 1. Изучение состояния популяций ковыля Stipa capillata в окрестностях п. Новоэкономическое.

2. Мониторинг состояния популяций.

3. Вегетативное размножение ковыля.

4. Анализ результативности. Ковыль издавна считается флористическим символом степей, серебристые «волны» ковыля ассоциируются с безбрежным морем. Многочисленные представители рода ковыль (Stipa) некогда были типичны для степей Украины. К настоящему времени основная масса степей оказалась распаханной. Небольшие участки степей сохранились, в основном, среди агроценозов, на склонах оврагов, вершинах возвышенностей и в других местах, недоступных для распашки. Однако и они, в своем большинстве, испытали деградацию под влиянием интенсивного выпаса скота. В разных регионах Украины растут несколько видов ковылей. В период их массового цветения, которое происходит не каждый год, их пышные султаны колышутся серебристыми волнами, пробегающими по цветущей степи. В прошлом ковыли пострадали не только от распашки. Из молодого ковыля получается хорошее сено, но ежегодное выкашивание губит это растение. Эти злаки размножаются только семенами. Если ковыли косить ежегодно, то они постепенно отмирают, лишенные возможности семенного возобновления. Кроме того еще в середине ХХ века султаны ковыля массово собирали в большом количестве, красили их анилиновыми красками и продавали. Определенный упадок сельского хозяйства в нашей стране дает некоторый шанс ковылям на сохранение. В Красноармейском районе сведения о ковыле появились где-то лет 15 назад, в том числе и у нас в поселке. Из восьми видов ковыля, произрастающих в Украине, в нашей местности известны два - волосатик (тырса) и ковыль Лессинга. При этом единственным видом, чьи популяции мы обнаружили, является ковыль - волосатик (тырса). Изучать состояние популяций ковыля Stipa capillata в окрестностях п.Новоэкономическое мы начали в 2013году. Площадь, которую мы обнаружили, была примерно 40 м 2 и несколько участков, на которых встречаются одиночные

22

растения на 1 м 2 5 – 8 растений и реже. В 2014 году на этой территории ковыль не цвёл вообще, а в 2015 году – зацвёл. Но площадь, которую занимали цветущие растения была 30 м 2 и одиночных растений было меньше на 1 м 2 4 – 5 растений и реже. Кроме этого, изучив литературу, мы нашли информацию, что среди цветоводов стало очень популярно и престижно выращивать растения семейства Злаковые. Для некоторых выращивание ковыля стало фирменной фишкой. На сегодняшний день разведение этого представителя флоры не так уж и широко распространено, хотя к роду относится порядка трех сотен видов и сортов. Непосредственно уход за ковылем не отличается оригинальностью от всех прочих процессов, связанных с выращиванием чего-либо в домашних условиях. Во-первых, было отмечено, что избыток влаги нам не требуется и не желателен. Так что полив должен быть в высшей степени умеренным. Если вы сомневаетесь в том, что сможете обеспечить правильный полив ковыля, то заранее выберите самое сухое место в вашем саду. Так вы будете уверены, что ничего страшного не произойдет. Что касается освещения, то здесь дают такой совет: «полное солнце» освещение солнечным светом без тени. Но, в принципе, это растение очень неприхотливое и устойчивое к внешним факторам среды. Иногда помимо семян можно прибегнуть к способу фрагментации, а точнее делению куста на части. Лучше всего проводить такое размножение в апреле или же августе месяце. Чем мы и занялись. В этом году мы посадили ковыль на клумбе «Солнышко» в школьном дворе. И получили отличный результат – наш ковыль зацвёл! ВЫВОДЫ  Ознакомившись с литературой по вопросу о выращивании растений семейства Злаковые, в частности ковылей, мы пробуем осуществить вегетативное размножение ковыля на пришкольном участке, на клумбе «Солнышко».  Продолжим проводить работу среди учащихся школы и жителей посёлка по охране ковыля.  Обратились к органам местного самоуправления с предложением о предании статуса «Заказника местного значения» балке Безымянной посёлка Новоэкономическое. Необходимо бережное отношение к этому символу нашей природы. Если Вы обнаружите этот великолепный злак - не рвите его султаны! Они все равно быстро потеряют свою декоративность, а растение лишается возможности дать жизнь новому поколению. Не говоря уже о том, что ни в коем случае нельзя поджигать сухую траву степи осенью или весной! Палы наносят огромный вред растениям и мелким обитателям степи. Ни в коем случае не заносите ковыль в дом в букетах! Очень плохо его семена - "парашютики" воздействуют на дыхательную систему, а если у кого-то астма или аллергия - даже и близко нельзя к этому растению подходить. У многих людей развивался сильный кашель, когда в доме находились ковыльные экибаны.

23

ДОСЛІДЖЕННЯ БІОТОПІВ ЦІЛИННОГО СТЕПУ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ «МИКІЛЬСЬКІ СХИЛИ»

Щербина Аліна Олегівна, 10 клас, Херсонська гімназія №1 Херсонської міської ради, Місто Херсон; Чернюк Анжеліка Олександрівна, 10 клас Микільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Білозерського району Херсонської області, с. Микільске Керівник роботи: Мудрак Тетяна Олександрівна, завідувач методичним відділом комунального закладу «Центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді» Херсонської обласної ради Актуальність: відповідно Закону України “Про екологічну мережу України” в Херсонській області реалізується завдання по створенню національної екологічної мережі країни. Високий природоохоронний потенціал області необхідно використовувати для підняття її екологічного іміджу. Рідкісні, ендемічні рослини та тварини степів Херсонщини, значна кількість з яких занесена до Червоної книги України, незвичайні рельєфи та водні ресурси створюють стартовий майданчик для цього руху. Мета: обґрунтувати необхідність створення ландшафтного парку «Микільські схили» Завдання: оцінити стан природно-заповідного фонду Херсонщини; дослідити природні умови території околиць селища Микліьське, на якій передбачено створення ландшафтного парку; дослідити стан популяцій рідкісних видів флори і фауни в межах даної території; обґрунтувати створення ландшафтного парку місцевого значення «Микільські схили». Об’єкт: унікальність флори і фауни схилів річки Інгульця в межах селища Микільське Предмет: можливість створення регіонального ландшафтного парку «Микільські схили» Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об'єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Микі́льське (в минулому — Репнинка) — село, центр сільської Ради. Розташоване на півдні України у Білозерському районі Херсонської області, на лівому березі річки Інгулець, в 45 км на південний схід від районного центру і за 2 км від автодороги Херсон - Берислав. В околицях знаходиться територія, де на схилах річки Інгулець зберіглися залишки цілинного степу. Юннати Центру щорічно відвідують дану територія для проведення досліджень. Тут виявлено 7 видів рослин та 4 види тварин, що занесені до Червоної книги України. Серед цих об’єктів – ковила Лесінга та Дніпровська – види едифікатори степу. У зв’язку із близьким розташуванням с. Микільське та віддання прилеглих територій під будівництво дач, а також близького розташування обласного центру м. Херсона, звідки їдуть туристи та відпочиваючи – спостерігається збільшення антропогенного навантаження на дану територію.

24

За ініціативи учнівсько-педагогічного колективу Микільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів , КЗ«ЦЕНТУМ»ХОР організацій та науковців Чорноморського біосферного заповідника проектується створення регіонального ландшафтного парку. Метою створення та функціонування цього об'єкта є недопущення знищення ділянки цілинного степу на схилах р. Інгульця з прилеглими територіями - одного з найцінніших природних комплексів Херсонської області. Таким чином, ландшафтний парк, що проектується, збереже унікальний ландшафт лівобережжя Інгульця з єдиним, у межах лівобережного злакового степу, осередком справжніх чорноземів, унікальної флори, фауни. Його оголошення повинно впорядкувати режим користування території рекреантами, що зменшить екологічні ризики порушення ландшафтів даної території та підвищить привабливість й економічний рівень району.

ОБСЯГ УРАЖЕННЯ КАШТАНА КІНСЬКОГО МІНУЮЧОЮ МІЛЛЮ В МІСТІ КРАСНОАРМІЙСК

Сапач Аліна, учениця 11 класу Красноармійського міського ліцею «Надія» Керівник: Федоренко Валентина Федорівна, учитель біології Красноармійського міського ліцею «Надія», тел.+380955153312 Актуальність роботи полягає в тому, що вивчення обсягів ураження каштановою мінуючою міллю каштана кінського є важливим поштовхом до боротьби з цією проблемою. Новизна роботи в тому, що вивчення насаджень каштана кінського раніше не проводилися в місті Красноармійську, зокрема, обсяги їх ураження каштановою мінуючою міллю. Метою даної роботи є проведення мониторингого дослідження насадження каштана кінського в місті Красноармійську. На основі проведених досліджень, надання рекомендацій комунальній службі міста з методів боротьбі з каштановою мінуючою міллю. Дана робота може бути використана, як допомога при боротьбі з каштановою мінуючою міллю комунальній службі Красноармійська. Задля досягнення мети автором були поставлені такі задачі: вивчення літератури за даною темою; вивчення активності каштанової мінуючої молі; порівняння об’ємів ураження каштана кінського на прикладі вулиці Лихачова, вулиці Леніна, проспекта Шахтобудівників, парка Ювілейного. У роботі були використані такі методи дослідження: аналітичний, моніторинговий, статистичний. Об’єктом дослідження є найбільші насадження в місті Красноармійськ, саме вулиця Лихачова, вулиця Леніна, проспект Шахтобудівників, парк Ювілейний. Предметом дослідження є шкідник, а саме каштанова мінуюча міль. Методи боротьби за каштановою мінуючою міллю поділяються на: хімічні (обприскування, уколи в стовбур дерева); біологічні (випуск трихограмм); комбіновані(прибирання опалого листя). Було досліджено по 100 листових пластин з одного екземпляра каштана кінського з вулиці Лихачова, вулиці Леніна, проспекта Шахтобудівників, парка Ювілейногощомісяця протягом вегетаційного періоду каштанів. Була підрахована площа пошкодження листової пластини.

25

Після обробки та систематизації отриманих, в результаті дослідження даних можна зробити висновок, що найбільш активно розмножувалась міль в липні і серпні, оскільки саме в цих місцях листові пластини каштанів досягли максимального рівня пошкоджень. Також на рівень пошкоджень має негативний вплив обрізка крони дерев. На базі проведених досліджень автором були зроблені наступні висновки, що задля збереження насаджень каштанів комунальній службі потрібно: не калічити дерева обрізкою, якщо вони мають компактну крону; своєчасно та якісно прибиратиопале листя, та вивозити його за межі міста; задля збереження насаджень користуватися іншими методами боротьби, а сама біологічними.

ОХОРОНА КРЕЙДЯНОЇ РОСЛИННОСТІ СТЕПОВИХ ДІЛЯНОК ПРИДІНЦІВ’Я

Труш Марія, 7 клас, еколого-натуралістичний гурток «Юні лісівники», Центр позашкільної роботи, місто Красний Лиман, Донецька область Керівник: Наконечна Галина Вікторівна, керівник гуртка «Юні лісівники», моб.: (099)47-29-444 Рослинний покрив Донецької області страждає внаслідок інтенсивного розвитку промисловості та сільського господарства, а також високого рівня урбанізації території. Тому збереження фіторізноманіття є актуальною проблемою в регіоні. Нами було досліджено фіторізноманіття степових ділянок правобережжя Сіверського Дінця поблизу міста Святогірськ Донецької області. Материнською породою правого берега річки Сіверський Донець є крейда, яка на великій відстані виходить на поверхню і утворює високі схили з оголеннями, зсувами та осипами. На крейдяному субстраті сформувалась специфічна крейдяна рослинність, яка в інших умовах не зустрічається. Серед її видів чимало ендеміків, рідкісних рослин, які охороняються на державному та регіональному рівнях. Більшість степових ділянок з крейдяною рослинністю не ввійшли в межі національного природного парку «Святі Гори». Тому метою нашої роботи було вивчення видового складу крейдяної флори на території НПП «Святі Гори» та прилеглих землях, які не входять до його складу, в районі міста Святогірськ. На крейдяних схилах правого берега ріки Сіверський Донець було досліджено 3 степові ділянки: поблизу с. Сидорове, с. Богородичне та с. Тетянівка. Під час досліджень було зібрано та визначено 106 видів рослин. Вони відносяться до 29 родин, 85 родів. Частіше за все на ділянках зустрічаються чабрець крейдяний, сонцецвіти крейдолюбивий та звичайний, громовик донський, віхалка гілляста, ковили Іоанна та волосистий, горицвіт весняний, китятки крейдяні, шоломниця крейдяна. На досліджених ділянках зростають також угруповання полину суцільнобілого, юринеї короткоголової, льону українського, ранника крейдяного та інші. Серед визначених видів рослин 11 видів занесені до Червоної книги України; горицвіт весняний, сонцецвіт крейдолюбивий, бурачок голоніжковий, сиренія Талієва, громовик донський, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна, полин суцільнобілий, келерія Талієва, ковили волосиста та Іоанна.Чотири види рослин занесені до Європейського червоного списку: сиренія Талієва, дрік донський, ранник крейдяний, полин суцільнобілий. І 16 видів охороняються постановою Донецької обласної ради.

26

На характер рослинного покриву крейдяних відкладень несприятливо впливає господарська діяльність людини, в результаті якої він набуває дигресивного стану. Внаслідок надмірного випасу, оранки, залісення, пожеж і посиленої рекреації в угрупованнях зменшується число специфічних і рідкісних видів і збільшується кількість синантропних і рудеральних видів. Унікальні рослинні угруповання можуть відновитися, якщо виключити небажаний антропогенний вплив на них та забезпечити охороною. Ми вважаємо, що для забезпечення охороною степових ділянок з крейдяною рослинністю їх необхідно приєднати до складу національного природного парку «Святі Гори».

ШОВКОВА КОВДРА ДОБРОПІЛЬСЬКОГО КРАЮ (ЗАОЧНА ЕКСКУРСІЯ ДО ЗАПОВІДНИКА «ГЕКТОВА БАЛКА»)

Магей Надія Іванівна, учениця 8 класу Світлівська ЗОШ І – ІІІ ступенів, Добропільський район, Керівник: Романова Марина Василівна, моб. 0502721810 На жаль, із роками все менше залишається угідь, яких не торкнулася рука людини. Степові простори зорані під сільськогосподарські культури. Незорані площі використовуються під пасовища та сінокоси. Тим, ціннішими є ділянки цілини, яких залишилось зовсім небагато. Червона книга України — основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. До неї занесена і рідкісна степова рослина – ковила. У Донецькій області понад 13 видів ковили: ковила азовська, відмінна, волосиста, вузьколиста, дніпровська, донецька, ковила Залеського, ковила Лессінга, найкрасивіша, пірчаста, пухнастолиста, українська, шорстка.

3а три кілометри від села Никанорівки Добропільського району знаходиться ботанічний заказник місцевого значення «Гектова балка», створений у 1996 році. Незважаючи на невелику площу (40 гектарів), його рослинність різноманітна: тут ростуть 297 видів рослин, серед них сім видів, внесених до Червоної Книги України (півонія вузьколиста, дрок донський, брандушка різнокольорова, ковила Лесинга та інші), один вид світового значення - дрок донський), один вид Європейської Червоної книги. Три види, що охороняються на обласному рівні, чотири рідкісні рослинні угрупування: мигдаля низького, півонії тонколистної. Схили «Гектової балки» різноманітні за своїми екологічними умовами, що зумовлено характером мікрорельєфу. Адже тут наявні узвишшя, обмежені лощинами стоку, кожне з яких відрізняється за своїм рослинним покривом. На деяких схилах панують ковила Лессінга та волосиста. Обидві рослини занесені до Червоної книги України, а їх угруповання охороняються Зеленою книгою України. Цариця степових просторів – ковила Лессінга. Посухостійка і дуже світлолюбна рослина, помірно стійка до поїдання худобою. Розмножується переважно насінням. Цвітіння відбувається у квітні-червні. Плодоносить у травні-липні. Незважаючи на великий ареал, цей вид ковили повсюдно став дуже рідкісною

27

рослиною. Видно, забули люди старе Повір’я: принесеш ковила в будинок – нещастя прийде. Ковила волосиста – єдиний вид, остюк у якої не пірчастий, а волосовидний. Відростає ця ковила пізніше, ніж пірчасті ковили, розвивається поволі. Зацвітає в липні, під час спеки, коли більшість степових рослин уже утворила насіння і засохла. Викидаючи суцвіття, прикрашені довгими волосовидними остюками, тирса надає степу блідо-зеленого кольору. До того ж ковила дуже корисна і має лікувальні властивості: у народній медицині використовується для лікування багатьох хвороб, але особливо слід відзначити ефективність його застосування при захворюваннях щитовидної залози, паралічі та ревматизмі. Не хочеться думати про ковилові степи в минулому часі, але, як припускають деякі вчені, ми навряд чи зможемо відновити їх у колишньому вигляді. Нам навіть не відомо, як вони виглядали раніше, їх занадто швидко розорали. Втім, деякі типові степові ділянки ми зберегти можемо, а ковилові – в першу чергу. Відвідуючи «Гектову балку», ми не лише милуємося красою різнотрав'я, квітковим різнобарв'ям, а й вивчаємо умови їх росту. Слідкуємо за рідкісними на сьогоднішній день видами ковили, проводимо агітаційну роботу щодо збереження рослинного світу заповідника(випускаємо буклети, листи - застороги), поповнюємо відеоматеріалами, фотографіями музей, розташований на території заповідника.

УКРАЇНСЬКИЙ СТЕП КОЛИСЬ І ТЕПЕР

Данило Ольга, вихованка гуртка «Бджолярик» КПНЗ «РайСЮН» Красноармійської райради, учениця 5 класу Сергіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Керівник Семенюк Н.А., керівник гуртка, вчитель Сергіівської ЗОШ I-IIIст. Мета роботи: Розповісти в захоплюючій формі про український степ колись і тепер, про проблеми сучасної степової екосистеми на прикладі ковилу. Завдання: Мотивувати ровесників до вивчення і збереження природи рідного краю. Гіпотеза. Знайдений від ковили свідчить про те, що колись тут був степ Яким був справжній дикий степ колись? Він і жайворонком співав,і стогнав грозою. У ньому вили вовки по яругах і бігали численні табуни сайгаків. Весною і на початку літа степ нагадував квіткове море. Земля була вкрита пухнастою ковдрою ковили. Загалом у степу все було значно величніше, грандіозніше, ніж де інде в Україні. Сьогодні степова зона становить 40% площі України, але справжнього, повноцінного степу залишилося менше 1% її території. Степ як природна екосистема на межі зникнення./1/ До третього видання Червоної книги України (2009року) занесено - 826рослин, тварин – 524, більшість видів – степові /5/

28

Степи в Україні стали сільськогосподарськими полями. Поле утратило свою природну ковдру. Воно стало замерзати вночі. Різниця між полем і степом у щільності росту рослин. Природна трав’яниста рослинність, окрім заповідників залишилася по балках і на солончаках. Саме туди юннати зробили ряд екскурсій. Оглянули прилеглу територію в радіусі 500 метрів. Вели спостереження за характером ландшафту, виходами на поверхню корисних копалин, грунтами, вивчали рослинність за енциклопедією та декількома визначниками /3, 4, 5/ Знайшли ковилу, за довідником визначили вид. /2/. Для дослідження ми використали такі методи: спостереження за фазами розвитку рослин та антропогенним впливом, фотографування, картування нанесення на карту Сергіївської сільської ради місцезнаходження ковили. Дані проаналізували і занесли до таблиць/1,2/. Перевірили, чи входить знайдена рослина до Червоної книги? Вивчили значення ковили для людей і тварин, користь і шкоду від неї. /2/ Для збереження червонокнижної рослини разом із членами гуртка «Бджолярик» ми розробили власні природоохоронні заходи.  Створити та розмістити знаки про заборону знищення ковили та стенд

про розміри штрафів;  Більш активно проводити пропаганду серед школярів та жителів села про охорону та збереження рослин, які занесені до Червоної книги України Література 1. Гетьман В. «Спустошена козацька душа» «Земля» №10 2012 2. «Заповедники Украины и Молдавии».М. «Мысль» 1987

3. «Книга о Донбассе» - Донецьк: Донбас, 1977 4. Єлін Ю.Я.,Оляницька Л.Г., Івченко І. С. «Шкільний визначник рослин»:Довідник. – К.: Рад. Школа, 1988.

5. Собко В.Г. «Стежинами Червоної книги» К. «Урожай», 2007

ФОРМУВАННЯ БЕРЕЖНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЗЕМЛІ У ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ

Міренкова Олена, студентка 3 курсу ДВНЗ “ДДПУ” м. Слов`янськ Керівник: Крайнова Любов Валентинівна, канд. пед. наук, доцент кафедри дошкільної освіти ДВНЗ “ДДПУ”, тел.66 305 70 79 Грунт дивовижний витвір природи, неоціненне багатство нашої країни, її ресурс і водночас засіб сільськогосподарського виробництва, зокрема землеробства. Почасти, говорячи про грунт, мають на увазі тільки сільське господарство, та грунтах розташовані ліси, луки, степи, болота. Грунти і у населених пунктах мають значення. Як не хлібом єдиним жива людина, так і не єдиному хлібу служить грунт. Встановлено, що в Донецькій області практично всі грунти (більше 95%) відносяться до техногенно змінених в результаті інтенсивного використання їх у промислові та

29

сільському господарстві. Потужність чорноземів і вміст гумусу знижується з півночі на південь. Грунти, вільні від антропогенних забруднень, збереглися лише в заповідних територіях. Пам`ятаючи, що причина екологічної кризи знаходиться в головах людей, варто приділяти більше уваги вихованню бережного ставлення до землі, до грунту, починаючи з першої освітньої ланки — дошкільної. Екологічна освіта маленьких землян має стати домінуючим інструментом сталого розвитку життя на Землі. Дошкільні навчальні програми пропонують знайомити дітей із грунтом, його властивостями, вчити дбати про землю, вирощуючи кімнатні рослини, працюючи на городі та квітнику. Вивчаючи умови, які мають місце на ділянках дошкільних закладів, ми звернули увагу і на стан грунтів. Найбільш поширеною є ситуація доглянутості земельної ділянки при відсутності систематичної роботи щодо збереження родючості грунту. Розроблений нами навчальний проект розрахований на дітей шостого року життя. Слід приділити увагу грунту кожної пори року. Представимо весняну частину проекту, який ми назвали “День Землі” (до Всесвітнього дня Землі 22 квітня).Учасниками проекту є діти, вихователі, батьки. На першому (мотиваційному етапі) проекта треба розповісти дітям про день Землі, порадитися, що можна зробити гарного для землі-годувальниці, домовитися про план дій. Другий етап (інформаційний) можна присвятити спостереженням за землею у цю пору року (яка земля — волога, темна, світла, руда, її структура, включення). В лабораторії природи маленькі дослідники проводять досліди з грунтами: 1. Який грунт (пісок, глина, чорнозем) краще пропускає воду? Яке це має значення? 2. Коли грунт на городі готовий для посадки? 3. Хто живе у грунті? Дощовий черв'як у банці, як він прокладає ходи у грунті? 4. Від чого залежить родючість грунту? 5. Як відбувається забруднення грунту хімічними речовинами? “Жива” і “мертва” вода. 6. Грунт і сміття. Як відбувається перегнивання різного сміття? (Довготривалий дослід). Третій етап (репродуктивний) спрямований на закріплення набутих знань. Проводяться екологічні ігри. Діти малюють екологічні знаки, які регулюють правила поводження з грунтами (“Поливай рослини чистою водою”, “Не засмічуй землю”, “Дощовий черв`як робить землю родючою” та ін.) Головним творчим етапом проекту є “Подарунки землі”, які роблять діти і дорослі разом. Варіанти: спільний з дітьми суботник; прибирання та прикрашання майданчика; весняні роботи; влаштування клумби; посадка дерев або кущів; супроводження цих робіт читанням віршів, співами, іграми. Рефлексивно-оцінний етап: фотовиставка “Подарунок до дня Землі”, висловлення вражень, підведення підсумків. Під час педагогічної практики було частково реалізовано “осінню частину” природничого проекту, що дозволяє говорити про його доступність, цікавість для дітей. Екологічно змотивована діяльність дітей по вирощуванню рослин — найбільш доцільна можливість для формування бережного ставлення до землі (грунту) у дошкільників.

30

ВИХОВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНИХ ЛАНДШАФТІВ

Рухля Ганна, студентка 3 курсу ДВНЗ “ДДПУ” м. Слов`янськ Крайнова Любов Валентинівна, канд. пед. наук, доцент кафедри дошкільної освіти ДВНЗ “ДДПУ”, тел.066 305 70 79 Темою мого індивідуального науково-дослідницького завдання став рельєф нашого регіону та ознайомлення дітей з простими географічними поняттями. Ми вважаємо, що ці знання можуть стати основою ціннісного ставлення дошкільників до рідних ландшафтів. Для початку треба охарактеризувати сам рельєф нашої місцевості. Під рельєфом розуміють сукупність нерівностей поверхні Землі. Він утворився під дією природних факторів. Але у сучасному світі значний вплив на рельєф справляє діяльність людини. Будівництво великих ГЕС, штучних морів, каналів, зрошення в посушливих районах, осушення боліт, вирубування лісів, залісення ярів і пісків впливають не тільки на клімат, але і на рельєф. Вітчизняні вчені - грунтознавці В. В. Докучаєв, П. А. Костичев та інші довели, що рельєф відіграє важливу роль у грунтоутворенні, в ерозії грунтів, а також в їх родючості. Рельєф Донецької області своєрідний і складний, він має такі геоморфологічні області: Донецька височина, Приазовська височина, Придонецька терасова рівнина, Приазовська низовина. Кожна місцевість має свій рельєф, притаманний тільки цій території. Рідні ландшафти видбиваються у свідомості дитини і залишаються з нею на все життя (є відповідні дослідження з етнопсихології). Чим раніше познайомиться маленька людина з дивовижним світом природи, тим раніше прокинеться в ній почуття прекрасного, тим сильнішим буде бажання оберігати все, що росте і живе. Важливо, щоб дитина вже в дошкільному віці навчилася свідомо сприймати цілісність навколишнього світу, могла бачити взаємозв`язок і взаємозалежність природних явищ, залежність життя від благополуччя природи. Особливе значення у вивченні рельєфу дошкільниками має природа його рідного краю. Сформувати свідомо правильне ставлення дошкільнят до природи, її явищ і об'єктів можна тільки на прикладах, які вони спостерігають повсякденно, тобто діти можуть полюбити й навчитися берегти лише те, що безпосередньо оточує. Нами була зроблена добірка занять та бесід за даною темою. З`ясувавши, що старші дошкільники нашої групи не були обізнані з простими географічними поняттями: гора, рівнина, низовина, височина, ріка, озеро та ін., ми передбачили низку спостережень. Для цього слід вибрати місця, з яких можна спостерігати нерівності земної поверхні, сторони горизонту. Потім треба намалювати з дітьми результати спостережень. Далі познайомити дітей з мапою у такій послідовності: план групової кімнати; план дитячого садка із земельною ділянкою; показати дітям різні карти і разом з ними намалювати мапу тої місцевості, яку спостерігали (скористатися контурною картою). Під час педагогічної практики нам вдалося реалізувати цю частину розробленої системи роботи. Було разом з дітьми оформлено карту-схему території дошкільного закладу, ця діяльність виклакала інтерес у дітей. В логіці пізнавальної діяльності далі можна навчити дітей орієнтуватися на місцевості, познайомити з компасом, провести гру-квест (діти знаходять краєвиди, що зображені на фото). Діти знайомляться з таким видом людської діяльності як туризм. Робота повинна завершитися цікавою подією в житті дітей. Разом з батьками і вихователями ми пропонуємо вийти на туристський маршрут до Слов`янських озер. Під час походу є можливість використати набуті знання, помилуватися ландшафтами,

31

сфотографувати разом з дорослими ті краєвиди, що сподобалися. Виконана нами робота засвідчила необхідність інтеграції ознайомлення дітей з рельєфом, географічними поняттями та формуванням ціннісного ставлення до краєвидів, які треба охороняти та берегти.

СУЧАСНА ОЦІНКА ПОПУЛЯЦІЇ КОВИЛИ, ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СТЕПІВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гаврилюк М., Керівник: учитель Блінова Н.В. Красноармійський навчально-виховний комплекс, email: kiss018@mail.ru Степ є унікальним природним комплексом України, який піддається значному антропогенному тиску (аграрна діяльність: будівництво доріг та каналів; промислова та військова діяльність). Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України (деякі області – до 80-85%), має дуже невелику частку земель, які досі зберегли природні екосистеми. Наразі, такими перлинами лишаються степові балки, яри і схили по берегах степових річок, які ще подекуди зберігаються поміж орних сільгоспугідь. Саме ці об’єкти (і, зрозуміло – інших просто не існує), повинні стати мережею перспективних природно-заповідних територій місцевого значення і каркасом екологічної мережі всього степового регіону. На території Донецької області, яка становить лише 4,4 % від загальної площі України, зосереджена п'ята частина промислового потенціалу держави, 78 % якого припадає на екологічно небезпечні виробництва металургійної та добувної галузей, виробництво електроенергії та виробництво коксу. Підприємства саме цих галузей промисловості мають найбільший вплив на навколишнє середовище регіону. Мета роботи: визначити сучасний стан популяцій ковили та інших рідкісних і зникаючих видів флори Донецької області, на основі вивчення їх хорології, еколого ценотичних особливостей, вікової та просторової структури, вдосконалити наукові основи ефективного збереження та раціонального використання раритетних видів рослин; оцінити екологічну ситуацію степів Донецької області.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машьянов Данило, учень 9-го класу Родинської ЗОШ I-IIIступенів №35 м. Красноармійська Керівник: Легеза Любов Василівна, вчитель біології та хімії Донецька область — найбільш густонаселений регіон України. Тут мешкає близько 10% загальної чисельності населення країни. Область — промисловий центр Донбасу з переважаючим міським населенням. Область розташована в зоні різнотравно-типчаково-ковилового степу, які на даний момент в основному розорані. Тільки в небагатих місцях (по схилах балок, річкових долинах), в заповідниках збереглися невеликі ділянки цілинного степу, де

32

росте ковила, типчак, пісчанка українська, катран татарський, степовий тюльпан, горицвіт. Для степу характерне безлісся. Лісові насадження відносяться до лісів 1 групи і виконують виключно природоохоронні та рекреаційні функції. Лісовий фонд області складає 203,5 тис.га. Всі лісонасадження розташовані в степовій зоні, при цьому більша частина з них посаджена на землях, що піддаються водній та вітровій ерозії, а також у заплавах річок і штучних водойм. Своєрідна флора крейдових відкладень багата специфічними видами. Рослинний світ Донецької області представлений, в основному, степовими, лісостеповими та заплавними формаціями. В складі природної флори нараховується 1870 видів рослин (біля 40% рослинності України), з них 91 занесений до Червоної книги України та 39 видів - до Червоної книги Європи. Проаналізувавши реєстр природно-заповідного фонду області було встановлено, що найбільшу категорію заповідних об’єктів складають регіональні ландшафтні парки, заказники та пам’ятки природи. На Донеччині – охороною степів опікуються філіали українського степового природного заповідника «Кам’яні могили», «Хомутовський степ»; регіональні ландшафтні парки «Донецький кряж», «Половецький степ» «Клебан – Бик»; заказники: «Бесташ», «Пристанське», «Новоселівський», «Балка Північна», «Балка Орлинська», «Старченковський», « Кальчицький» Знаменівська балка, Гектова балка, Грузька балка, Старомихайлівський, Круглик, Обушок, Балка Водяна, Верхньосамарський, Кохане, Колодязне, Степ біля с.Платонівка, Ковила біля с.Григорівка, Палімбія, Казанок, Крейдяна рослинність біля с.Кірове, Степові типи ландшафтів носять нерівномірний характер розповсюдження по всій території області, що відповідає степовій природній зоні. Розташування кам’янисто-степових типів ландшафтів обумовлено геологічною будовою територій. Такі ландшафти приурочені Донецькому кряжу та Українському кристалічному щиту. В Донецькій області територія з даним типом ландшафту знаходиться в центральній частині області в Констянтинівському районі.

СУЧАСНЕ

ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСТА КРАСНОАРМІЙСЬКА: «ЛАНДШАФТНИЙ КУТОЧОК»

Ващенко Юлія Олександрівна, учениця 10-Б класу Красноармійського НВК міста Красноармійськ Донецької області Керівник роботи: Гайдоба Ольга Григорівна, учитель біології Красноармійського НВК міста Красноармійськ Донецької області Актуальність: зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтр; впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря; безліч видів декоративних рослин створюють широкі можливості для архітектурних композицій і планування міста у цілому; зелені насадження є місцями активного й пасивного відпочинку населення. Мета роботи : - виявлення територій по місту Красноармійську з різними видами озеленення; виявлення та аналіз ділянки для подальшого озеленення. Ознайомлення з їх особливостями.

33

Задачі: - опрацювати теоретичну інформацію про значення зелених насаджень для промислового міста; систематизувати теоретичну інформацію по блокам (вплив насаджень на мікроклімат, тепловий режим, вологість повітря, ступінь рухливості повітря, роль насаджень у процесах газообміну, значення у формуванні зовнішнього середовища, роль насаджень у боротьбі із забрудненням атмосфери, у боротьбі з міським шумом, архітектурно-планувальне значення насаджень); зібрати інформацію, фотографії про стан ділянок з деревами різного віку, особливостями їх розміщення по м Красноармійську; ознайомитись з проблемою «старих дерев»; ознайомитися з основними етапи розробки плану ландшафтного дизайну території; виявити групи рослин і тварин, які пристосовані для зростання та утримання на території конкретного парку. Предметом досліджень є окремі території м. Красноармійська. Об’єктом досліджень є представники рослинних угрупувань для забезпечення озеленення міста. Значення зелених насаджень для озеленення промислового міста Вплив на : мікроклімат, вологість повітря, тепловий режим, ступінь рухливості повітря, формування зовнішнього середовища, інженерний благоустрій міста, боротьба із міським шумом, боротьба із забрудненням повітря, роль у процесі газообміну, архітектурно-планувальне значення Етапи ландшафтного проектування : 1.Збір відомостей про ділянку 2.Безпосереднє виконання проекту, його погодження і здача замовнику. Висновок: Даний невеликий природно-антропогенний куточок зеленої природи: - забезпечує зберігання існуючих зелених насаджень міста, створює сприятливі умови для розвитку нових насаджень, забезпечує безпечні умови життєдіяльності населення, комплексний підхід до озеленення з урахуванням природно-кліматичних умов.

- забезпечує озеленення окремої територій міста при використанні приватних коштів окремих громадян міста; - частково вносить доведення якісних та кількісних показників об'єктів озеленення міста до рівня нормативних; - забезпечує життєздатний стан та тривале відтворювання зеленого фонду міста; - формує систему естетично привабливих ландшафтних комплексів, готових достойно зустріти гостей країни, які мають змогу особисто заїхати у затишний куточок природи, проїжджаючи по обласній автомобільній магістралі «Донецьк – Дніпропетровськ»; - пропагандує серед вихованців дитячих дошкільних закладів, серед учнівських, студентських колективів, мешканців міста важливість збереження та збільшення зелених насаджень на міській території, а також впливу зелених насаджень на покращення екологічної ситуації та на здоров'я людей; залучення школярів та мешканців міста до проведення акцій з озеленення міста.

34

ПОРІВНЯННЯ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ В КОЛОДЯЗЯХ І СВЕРДЛОВИНАХ МІСТА КРАСНОАРМІЙСЬКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єфименко Анна, Красноармійський міський ліцей «Надія» Донецької області. Керівник: Федоренко Валентина Федорівна, Красноармійський міський ліцей «Надія», вчитель хімії та біології вищої категорії, 095515332 Однією з гострих проблем нашого регіону є проблема питної води. Джерелом водопостачання Красноармійського району є річка Сіверський Донець, вода з якої подається через канал «Сіверський Донець-Донбас». Вода надходить до будинків не регулярно, тому часто брак питної води люди змушені компенсувати колодязною, не замислюючись про її якість і можливу загрозу для свого здоров'я. Саме це є однією з причин високого рівня захворюваності жителів нашої області. Вода в міських колодязях і свердловинах найбільш схильна до різних забруднень, використання води із забруднених криниць без відповідного доочищення може призвести до кишково-інфекційних, серцево-судинних захворювань, серйозних отруєнь. Актуальність даної роботи полягає у визначенні і порівнянні якості води в місцевих колодязях і свердловинах . Предметом дослідження стала вода в колодязях і свердловинах, найбільш часто використовувана мешканцями прилеглих будинків, розташованих в районах міста Красноармійська. Метою даного дослідження стало визначення і порівняння якісного складу води колодязів і свердловин даної місцевості, зокрема міста Красноармійська Донецької області, для роз'яснення небезпеки, яку несе в собі вживання колодязної води. Виходячи з мети, були поставлені наступні завдання:  вивчити літературу по темі дослідження;  познайомитися з методами дослідження якості води і провести дослідження води в колодязях і свердловинах міста у весняний і осінній час;  опитати мешканців прилеглих до досліджуваних колодязях будинків на предмет якості та способів очищення використаної ними колодязної води;  розробити рекомендації за результатами проведеного дослідження і надрукувати їх в місцевій пресі. Новизна роботи полягає в тому, що дослідження і порівняння якісного складу води колодязів і свердловин Красноармійського району на державному рівні не проводиться. Автором було опитано 42 жителі прилеглих до криниць будинків, відбиралися проби води з колодязів і свердловин, приймали участь у проведенні аналізів з визначення якості води на базі Красноармійської залізничної СЕС, рекомендації за результатами проведеного дослідження були використані в місцевій пресі.

ШКІДНИК КАШТАНОВА МІНУЮЧА МІЛЬ

Побєгайлова Анастасія, учнениця 10 класу ЗОШ № 8 м.Красноармійська Керівник: Трубчаніна Олена Михайлівна, заступник директора з НВР ЗОШ № 8 м.Красноармійська. тел.0990406649 Зацвіли каштани тут і там – усюди

35

Холодку багато, пахощів багато... У моєму місті гарно, як на свято! Марія Познанська Каштанова мінуюча міль пошкоджує кінський каштан звичайний, широко використовуваний в озелененні міст України і мого міста Родинське. Гусениці каштанової молі, харчуючись спочатку соком клітин верхнього епідермісу, а потім паренхімою листя, утворюють в них, як і всі міновані молі, характерні за формою і кольором "міни" - обширні порожні порожнини, заповнені екскрементами. У середині або в кінці літа позбавлені хлорофілу листя всихають, а потім опадають, що призводить до повторного, так званомого "осіннього цвітіння каштанів". Часткова або повна втрата листя, або дефоліація, зменшує інтенсивність фотосинтезу і погіршує загальний фізіологічний стан дерева. Розвиток молодого листя і повторне цвітіння впливають на фізіологічні механізми стійкості каштанів і в першу чергу на морозостійкість, що негативно позначається на здатності дерев успішно переносити зимівлю. Актуальність проблеми: Розібратися в причинах наступних природних явищ, які періодично виникають на каштанових алеях наших міст: літній листопад і осіннє цвітіння каштанів. Об'єкт дослідження: Каштанова мінуюча міль у м.Родинське. Мета дослідження: Оцінка ефективності боротьби з каштановою мінуючою міллю в м.Родинське. Завдання:  вивчити походження мінуючої молі в Україні;  дізнатися, як і з якою швидкістю поширюється мінуюча міль;  вивчити розвиток мінуючої молі на всіх стадіях, проілюструвати це;  запропонувати свої актуальні методи боротьби з мінуючою каштановою міллю. Методи боротьби з каштановою мінуючою міллю. Для застосування в мм. Родинське та Красноармійськ пропонуються наступні методи: 1. Обприскування дерев інсектицидами - найдешевший, найбільш небезпечний метод. Препарати безпечні для людини і бджіл, не викликають алергії - так, принаймні, написано в анотаціях. Хоча на практиці дієвість і безпеку отрут ще не доведена. 2. Прищеплення самого дерева. Це один з найбезпечніших способів позбавитися від молі, кажуть фахівці, - правда, не найдешевший. Але такий спосіб боротьби з комахами через його дорожнечу неприйнятний.

3. Самий безпечний і ефективний метод, до того ж майже не вимагає грошових витрат. Уражене опале листя каштанів збирають і спалюють, і поширення шкідника на ще більші території зупиняється. Каштани в парку шахтного профілакторію, поруч зі школою, залишилися здоровими після проведених прибирань листопадних листя персоналом та старшокласниками ЗОШ №8. Однак, слід враховувати, що прибирання опалого листя дає ефект тільки в тому випадку, якщо листової опад вивозиться з місць зростання каштанів і піддається подальшої утилізації (компостування, спалювання). Принаймні, дерева кінського каштана і прибрали листя повинні розташовуватися не ближче ніж 50 м один від одного. Однак, незважаючи на свою неповну ефективність, як профілактичний засіб даний метод може з успіхом використовуватися для короткочасного контролю популяції шкідника, а в ізольованих вогнищах, особливо в період початку їх формування, дозволяє звести чисельність шкідника до мінімуму або навіть на якийсь час повністю його там знищити. Крім того, осіння прибирання листя сприяє видаленню джерела грибкових захворювань каштанів, а її чергування з використанням інсектицидів селективної дії зменшує ймовірність виникнення поколінь молі, резистентних до певних хімічних препаратів. Наші дослідження підтвердили ефективність цього методу. Так,

36

тільки шляхом збирання листового опаду в 2014 р було ліквідоване джерело каштанової мінуючої молі на вул. Леніна, а в 2015 р - зведений до мінімуму джерело по вул.Паркова. Зазначений метод з 2015 р був рекомендований до застосування в місті ДКХ "Комунальник", при цьому утилізацію листя було запропоновано проводити за технологією, розробленою раніше в Інституті зоології України.

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ АВТОТРАНСПОРТОМ НАСЕЛЕННЯ

ПОВІТРЯ

СТЕПОВОЇ

ЗОНИ

Тупіленко Олександра Сергіївна, учениця 10 класу Новодонецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №16 Добропільської міської ради Донецької області Керівник: Гопко Олена Віталіївна, учитель фізики, телефон: 0660032352 Актуальність. З розвитком промисловості, енергетики, великих міст і автотранспорту погіршується екологічний стан природного середовища України. Сучасну екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, яка формувалася впродовж тривалого періоду через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. На сьогоднішній день з ростом автопарку зменшується середній вік українців, зменшується чисельність населення в регіонах. Мета дослідження: кількісно оцінити рівень забрудненості атмосфери викидами шкідливих речовин автотранспортом населення в Донецькій області. Завдання дослідження: 1. Аналіз екологічного стану Донецької області на основі викидів забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

2. Аналіз динаміки викидів шкідливих речовин автотранспортом населення Донецької області.

3. Показати переваги і недоліки застосування екологічних норм “Євро” в Україні на прикладі введення в дію цих норм за кордоном.

4. Розрахунок обсягів забруднюючих речовин від автотранспорту м. Добропілля.

5. Оцінити рівень забруднення атмосфери викидами оксиду вуглецю автотранспортом на ділянках вулиць Октябрська та Молодіжна біля шкіл №16 та №17 відповідно.

6. Аналіз заходів щодо зменшення забруднення атмосфери автотранспортом. Методи дослідження: спостереження, збір, систематизація й статистичний аналіз даних про забруднення повітряного басейну Донецької області автомобільним транспортом, порівняльний метод при дослідженні залежності обсягу викидів шкідливих речовин від екологічних стандартів Євро. Для детального вивчення проблеми була використана методика розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів та “Практикум з екології та охороні навколищного середовища”. Методика встановлює порядок проведення розрахунків обсягів надходження у повітря забруднюючих речовин та парникових газів. Практикум дозволяє оцінити рівень забрудненості атмосферного повітря за концентрацією оксиду вуглецю.

37

 Було проаналізовано екологічний стан повітряного басейну Донецької області за 2014 рік, встановлено, що загальний рівень забруднення атмосферного повітря в регіоні (високий).  Розраховано викиди забруднюючих речовин та парникових газів від автотранспорту населення м. Добропілля за хімічними компонентами, досліджено фактори, що впливають на обсяги шкідливих викидів від автотранспорту.  Визначено напрями та заходи щодо підвищеної екологічної безпеки автомобільного транспорту.  Встановлено, що в результаті впровадження норм “Євро” для автотранспорту Донецької області ступінь небезпеки від дії забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від автомобілів, значно зменшиться. Практичне значення. Результати досліджень можуть бути використані з метою розробки та впровадження заходів для проведення екологічної оцінки стану забруднення атмосфери та впливу на здоров’я населення міста, заходів щодо підвищення екологічної безпеки м. Добропілля.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РІЧКИ ТОНКА

Щепіхіна Ольга, учениця 10 класу Піддубненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. Великоновосілківської районної ради Донецької області, вихованка гуртка ДОЕНЦ «Юні охоронці природи» Керівники: Раков Юрій Володимирович, учитель біології Піддубненської ЗОШ ІІІІ ст., керівник гуртків Великоновосілківської СЮН та ДОЕНЦ; Гнибіда Олена Анатоліївна, методист ДОЕНЦ. Метою досліджень було визначення екологічного стану річки Тонка Великоновосілківського району Донецької області. У завдання досліджень входило:  визначення, зміни конфігурації русла річок Мокрі Яли та Тонкої за старовинними та сучасними картами;  визначити сучасне географічне положення річки  дати характеристику екологічного стану та антропогенного навантаження річки Тонкої;  сформулювати пропозиції щодо поліпшення її екологічного стану. Річка Тонка є останньою за течією лівою притокою річки Мокрі Яли. Її русло пролягає у північно-західній частині Великоновосілківського району Донецької області на території Піддубненської сільської ради. Нами досліджено зміну річища річки Мокрі Яли за старими картами з 1830 року по теперішній час. На генеральному плані Александровського уїзду Катеринославської губернії 1830 року (Рис. 1) річка Мокрі Яли протікає поблизу селища Комар, а на сучасному місці річки Тонка знаходиться Обітоцька затока.

38

Рис. 1 Карта 1830 року

Рис. 2 Карта 1870 року

На трьохверстній воєнній топографічній карті Російської імперії 1870 року (Рис.

2) ми бачимо, що русло річки Мокрі Яли розгалужується на дві частини. Одна протікає поблизу селища Комар, а інша по частині сучасного русла річки Тонка. На цій же карті чітко позначено річку, що відповідає верхній течії річки Тонка. На військових картах часів Великої Вітчизняної війни, датованих 1941 роком (Рис. 3), позначено, що річка Мокрі Яли протікає лише поблизу села Маркфельд (колишня назва села Карла Маркса). За даними топографічної карти 1990 року (Рис. 4), річка Мокрі Яли притікає лише поблизу села Комар, а річка Тонка на карті вже позначена і вказана її назва.

Рис. 3 Карта 1941 року

Рис. 4 Карта 1990 року

Досліджуючи сучасні супутникові карти, ми прийшли до висновку, що за останні 25 років конфігурації русел річок Мокрі Яли та Тонкої не змінились.

39

Проведені дослідження показали, що річка Тонка утворилася в частині старого русла річки Мокрі Яли у 50-х роках минулого століття. На даний час річка являє собою ланцюг чотирьох ставків, відмежованих один від одного греблями. Довжина річки – близько 5 км. Витік знаходиться в 1 км на південний захід від шосейної дороги «с. Карла Маркса – с. Перебудова» (на 1,5 км від села Карла Маркса). Впадає в річку Мокрі Яли поблизу мосту шосейної дороги «Запоріжжя – Донецьк». Нами були визначені географічні координати річки Тонка за допомогою програми Google Earth: витік - 47°58´37,80˝ пн.ш., 36°43´14,47˝ с.д. гирло - 48°0´20,37˝ пн..ш., 36°44´6,38˝ с.д. Ширина річки в середньому 10-15 м (місцями понад 35 м). Течія на річці відсутня за рахунок збудованих гребель. Живлення річки мішане, найбільший рівень спостерігається під час весняної повені. Так як річка Тонка протікає по старому руслу річки Мокрі Яли, власного живлення їй не вистачає для повноцінної течії. Греблями річка була перегороджена в 60-х роках з метою збереження води для поливу полів та городів. В 1974-77 рр. русло річки було прочищено з метою осушення лиманів на території прилеглих сіл. В долині річки Тонка розвивається складний комплекс водяної та водноболотної рослинності і не менш різноманітної фауни. Береги річки зарощені тростиною та осоковими рослинами, на поверхні води багато ряски. Вздовж русла річки гніздиться велика кількість птахів. Багато гнізд крякви, фазана, гніздиться одна пара лебедів. Зустрічається сіра чапля. На мілководді полюють білі лелеки. Велика кількість плазунів та земноводних. За словами місцевих рибалок, у 60-70 рр. у річці було дуже багато риби. Зараз її кількість значно зменшилася внаслідок замулення. У річці водяться щука, лин, карась, окунь, краснопірка, плотва. Нами було проведено низку досліджень стану води. Прозорість води визначалася візуально за допомогою диску Секкі. Середній показник прозорості води – 65 см (максимальний показник – 100 см – в нижній течії на відкритих ділянках, мінімальний – 45 см – у місцях з зарослими берегами). Визначався рН-показник води за допомогою універсального індикаторного паперу, який становить від 5,5 до 7,0. Запах води в річці болотний гнилісний. Причиною даних показників є відсутність течії, замулення, велика кількість рослинних решток. У минулому річку використовували для зрошування полів радгоспу «Перебудова», який спеціалізувався на вирощуванні овочевих культур; у зв'язку зі зміною спеціалізації господарства в даний час полив не проводиться. Береги річки використовуються як сінокоси, у зв'язку з чим місцеве населення ранньою весною спалює сухостій, що надає великої шкоди місцевій флорі та фауні. На берегах річки є ділянки з досить живописним краєвидом, що являються зонами відпочинку. Також річка використовується для рибної ловлі та полювання. Вздовж берегів річки не було виявлено жодного смітника через достатню віддаленість від населених пунктів, лише рештки будівлі старої пташиної ферми. Поблизу річки відсутні будь-які промислові та господарські об'єкти. Нами були розроблені наступні пропозиції щодо поліпшення екологічного стану річки Тонка:

40

 Проведення роз'яснювальної роботи серед місцевого населення щодо недопустимості спалювання сухостою по берегах річки з метою збереження видового різноманіття;  Облаштування місць відпочинку;  Рекомендувати правлінню СОО «Перебудова» не використовувати хімічні засоби захисту рослин на полях прилеглих до русла річки Тонка;  Розробка маршруту природоохоронної екологічної стежки, яка допоможе регулювати пересування населення по вказаній місцевості з метою збереження природного комплексу річки Тонка.

1.

2.

3.

4.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:: Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР від 06.06.95 Загальні відомості про Донецьку область (регіональна доповідь) -[Електронний ресурс] // – Режим доступу : http://5ka.at.ua/load/ekologija/zagalni_vidomosti_pro_donecku_oblast_regionalna_dopovid/18-1-010857 Малі річки України: Довідник / А. В. Яцик, Л. В. Бишовець, Є. О. Богатов ін.; За ред. А. В. Яцика // К.: Урожай, - 1991. - 296 с. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К.: УкрНДІВЕП, 1999.

ВИВЧЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ СОНУ ЧОРНІЮЧОГО

ПОБЛИЗУ СЕЛА

ПІДДУБНЕ

Михальчук Влада, учениця 4 класу Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ст. Великоновосілківської районної ради Донецької області, вихованка гуртка ДОЕНЦ «Юні захисники природи» Керівник: Раков Юрій Влодимирович, учитель біології, тел.0953578416 Ось вони — великі, дзвоникоподібні темно-фіолетові або бузково-сині, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Здається, ніби сріблясте сяйво оточує ці квіти, і вони виграють на весняній землі, наче дивовижні клейноди. Це одна з найкращих весняних рослин — сон. Інколи в народі за красу та келихоподібність ці квіти називають дикими тюльпанами. Насправді це не тюльпани, бо належать вони до зовсім іншої родини — жовтецевих. Поблизу села Піддубне Великоновосілківського району Донецької області розташована популяція сону чорнію чого, занесеного в Червону книгу України. Тому вивчення даної популяції з метою їх подальшої охорони поблизу села Піддубне представляє велике практичне значення. Метою досліджень було виділення популяції сону чорніючого поблизу села Піддубне і вивчення її стану. Для дослідження була обрана популяція сону чорніючого, яка знаходиться на північно-східному узліссі соснового лісу, який розташований біля траси ЗапоріжжяДонецьк навпроти села Карла Маркса в північно-західній частині Великоновосілківського району Донецької області. На карті позначено малиновим кольором. Сон чорніючий росте на пісчано-глинистому ґрунті. Місцевість має вигляд невеликих пагорбів, які залишилися на дні недіючого пісчаного кар’єру місцевого значення. Ділянка знаходиться на добре освітленому місці і добре захищена від вітрів.

41

Дослідження проводилося в момент масового цвітіння сону чорніючого, а саме 20 квітня 2015 року. Рослини сону чорніючого зустрічаються поодиноко, або ростуть невеликими групами. Площа популяції становить близько 70 м2 . Для визначення густоти популяції було закладено 10 дослідницьких ділянок по 1м2 кожна. На кожній ділянці визначалась кількість генеративних (тобто квітучих) і вегетативних ( тобто без квіток) рослин. Результати підрахунку представлені в таблиці. За даними таблиці знаходимо середню густоту популяції. Вона становить 7 рослин на м2. Популяція сону на цій ділянці налічує близько 450 особин. Серед рослин зустрічаються особини різних вікових груп, що свідчить про стабільність популяції. Серед генеративних рослин переважають молоді рослини з 1-3 квітками, але є і такі, які мають до 17-20 квіток. Наявність великої кількості вегетативних та молодих генеративних рослин свідчить про активне насінне розмноження. Протягом останніх років спостерігається значне збільшення кількості популяції і площі ареалу сону чорніючого. За даними спостережень у 2010 році на площі близько 25 м2 росло не більше 40 рослин сону чорніючого. Хоча ареал сону чорніючого і знаходиться біля місця відпочинку людей, проте слідів збирання квітів та викопування рослин не виявлено. Не виявлено також і сміття на дослідженій місцевості. Таким чином, антропогенний вплив на популяцію сону чорніючого в даній місцевості проявляється лише у викиді вихлопних газів автомобільного транспорту через близьке розташування автотраси ЗапоріжжяДонецьк (близько 30 метрів). В цілому стан популяції сону чорніючого на цій ділянці знаходяться в цілком стабільному стані. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Киев: Наук. Думка, 1987. – 548 с.

2. Акція «Первоцвет»: сборник творческих работ/ сост. Л. Толмачева. –Донецк: СПД. Дмитренко, 2006. - 124с.

3. Петров В.В.Растительный мир нашей Родины: Кн.. для учителя. – 2-е изд., доп, - М.: Просвещение, 1991. – 207 с.: ил.

4. http://kyiv.in.ua/index2.php?option=com_content&task=view&id=132&Itemid=2&pop=1&page=0 5. http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php?kingdom=2 6. http://www.forest.ru/tovtry/en/history/ch/son.html http://pro-travi.net.ua/travi/dn.php

СТАН ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ ПОТРЕБУЮЧИХ ОХОРОНИ ВИДІВ РОСЛИН ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Раков Андрій Юрійович, учень 11 класу Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області, вихованець гуртка ДОЕНЦ «Юні захисники природи» та Великоновосілківської райСЮН «Юні рослинники» Керівник: Раков Юрій Володимирович, учитель біології Багаторічний досвід експедиційних обстежень рослинності Донбасу співробітниками Донецького ботанічного саду НАН України дає підстави припускати,

42

що не менше половини місцезнаходжень рідкісних і зникаючих видів флори регіону ще не встановлена і не внесена в бази даних учених. Адже щороку обстеження степових і лісових балок, долин малих річок, схилів уздовж струмків, кам'янистих горбів, як на заповідних територіях, так і за їх межами, приносить все нові знахідки про розповсюдження раритетних видів. Саме тому виявлення всіх популяцій видів червонокнижних рослин, а також тих, які незабаром можуть потрапити на сторінки Червоної книги України, є досить актуальним у наш час. Метою досліджень було виявлення популяцій рослин занесених до червоної книги України та тих, що знаходяться під загрозою зникнення на території Донецької області. У своїх дослідженнях флори ми спробували охопити одну з найменш вивчених територій Донецької області, яка знаходиться далеко від великих адміністративних центрів – північно-західна частина Великоновосілківського району. Останні дослідження флори в даному регіоні проводилися більше 30-ти років тому, і були поверхневими. У результаті маршрутних досліджень нами були виявлені наступні рослини, занесені до Червоної книги України, або находяться під загрозою зникнення на території Донецької області: Pulsatilla nigricans Storck (Сон чорніючий, сон-трава чернеющая); Tulipa quercetorum Klok. et Zoz. (Тюльпан дібровний, тюльпан дубравный); Crocus reticulatus Stev. ex Adam. (Шафран сітчастий, Крокус сетчатый); Fritillaria meleagroides Patr. (Рябчик малий); Stipa lessin-giana Trin. et Rupr.(Ковила Лессінга, ковыль Лессинга), Stipa Ucrainica P. Smirn. (Ковила українська, ковыль украинский.), Nymphaea alba L. (Латаття біле, Кувшинка белая); Nuphar lutea (L.) Smith. (Глечики жовті, Кубышка жёлтая), Dryopteris filix-mas (L.) Schott (Дріоптерис чоловічий, Щитовник мужской) Починаючи з 2006 року нами ведеться робота по вивченню популяцій перелічених вище видів. Ареали зростання наносилися на карти місцевості. По можливості визначалася загальна кількість рослин популяцій, та середня густота рослин, а також вплив на кожну з вивчених популяцій антропогенного навантаження. За результатами досліджень можна зробити наступні висновки: На чисельність популяції латаття білого та глечиків жовтих в першу чергу впливає зривання квітів місцевим населенням. В теперішній час ареал цих рослини зосереджений у місцях віддалених від населених пунктів. Через раннє цвітіння рослини на чисельність популяцій шафрана сітчастого й тюльпану дібровного в нашій місцевості впливає збір квітів людиною поблизу населених пунктів, а також спалювання сухостою трав. Рябчик малий та ковила росте в місцях випасу худоби та сінокосів, що теж негативно впливає на їх чисельність. Не зважаючи на антропогенне навантаження, стан популяцій зазначених вище рослин знаходиться на стабільному рівні, і протягом останніх років їх чисельність не зменшується. Проте, масова вирубка соснових лісів та літні пожежі призводять до значного зменшення популяції Дріоптерис чоловічого. З метою збереження видового різноманіття нами постійно ведеться роз'яснювальні роботи серед місцевого населення, у тому числі і у соціальних мережах, щодо недопустимості зривання квітів та спалювання сухостою. СПМСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1.

Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн.. для учителя. – 2-е изд., доп, - М.: Просвещение, 1991. – 207 с.: ил.

43 2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Ко-тов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Киев: Наук. Думка, 1987. – 548 с. Ткачук І.В. Родини рослин– Київ: Радянська школа, 1973.- 104с. Акція «Первоцвет»: сборник творческих работ/ сост. Л. Толмачева. –Донецк: СПД. Дмитренко, 2006. - 124с. http://kyiv.in.ua/index2.php?option=com_content&task=view&id=132&Itemid=2&pop=1&page=0 http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php?kingdom=2 http://www.forest.ru/tovtry/en/history/ch/son.html http://pro-travi.net.ua/travi/dn.php

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ НАСЕЛЕННЯ СЕЛА КАРЛА МАРКСА ПІДДУБНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Раков Андрій Юрійович, учень 11 класу Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківської районної ради Донецької області, вихованець гуртка ДОЕНЦ «Юні захисники природи» та Великоновосілківської райСЮН «Юні рослинники» Керівник: Раков Юрій Володимирович, учитель біології За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), більше 1 млрд. чоловік в світі не мають можливості користуватися чистою водою для пиття. Не менш гостро проблема стоять і в Україні, оскільки вона відноситься до малозабезпечених країн по запасах води, придатної для використання. Вода і життя - поняття нероздільні. І серед всіх екологічних проблем, з якими зараз зіткнулася Україна, забезпечення населення питною водою належної якості займає перше місце. Метою досліджень було визначення забезпеченості питною водою мешканців села Карла Маркса Великоновосілківського району Донецької області. У завдання досліджень входило визначення, методом анкетування, ставлення мешканців села Карла Маркса до якості води з власного подвір’я, виявлення джерел води, які використовує найбільша кількість людей та визначення якості води з них. На території села Карла Маркса розміщено 234 домогосподарства, з яких 41 не функціонує. Було проведено анкетування 129 представників домогосподарств, що відповідає 66,84% від загальної кількості. За даними анкетування мною визначено наступні данні: • На території господарств знаходяться 54 колодязя та 80 скважин; • Середня глибина колодязів становить 7 метрів, а скважин - 10 метрів; • Середнє добове водокористування одного домогосподарства – 116 л.; • 16,28% населення скаржаться на неприємний запах води; • 14,73 % користується побутовими фільтрами для очистки питної води; • 31,88% купляє воду для приготування їжі; • 24,81% мешканців привозить питну воду з інших населених пунктів. За даними опитування визначено чотири колодязя в яких, на думку більшості мешканців села, вода найкраща. №1 – це колодязь розташований на подвір’ї Кордонець Федора Степановича. по вулиці Комсомольської правди 41 (глибина колодязя 7 метрів). №2 – це колодязь розташований на вулиці Новотроїцька біля дороги (глибина колодязя 10 метрів). №3 – це колодязь розташований на подвір’ї Яцури Миколи Леонтієвича по вулиці Щорса 20 (глибина колодязя 6 метрів).

44

№4 – це колодязь розташований серед городів навпроти домогосподарства Блохіної Поліни Федорівни (глибина колодязя 5 метрів). З перелічених колодязів було взято проби води для проведення часткового органолептичного та хімічного аналізу. На підставі досліджень можна зробити наступні висновки: Більшість мешканців села незадоволена якістю води власних господарств, у зв’язку з чим вимушені купувати фільтровану воду (31,88%) або привозити з інших населених пунктів (24,81%). На території села Карла Маркса відсутнє загальнодоступне джерело води, яка б задовольняла усім санітарним нормам. Нами визначено три колодязі, що мають воду, яка відповідає санітарним нормам якості, крім загальної жорсткості. Колодязь, розташований на подвір’ї Яцури М.Л. по вулиці Щорса 20, має воду, яка найближче підходить до санітарних норм серед усіх досліджених.

1.

3.

5.

6.

8.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Гончарук В.В. Концепция выбора перечня показателей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля за качеством питьевой воды в Украине // Химия и технология воды. - 2007. - Т.29. - №4. - С.297-355 Джигирей В. С. – Екологія та охорона навколишнього природнього середовища- К. :Знання - 2000. Зоріна О.В. Основні особливості нового проекту державних санітарних норм і правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" // Гігієна населених місць: зб.наук.пр. - К., 2010. - Вип.56. - С.95-99 Наказ МОЗ України № 400 від 12.05.2010р. / Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4171-10) Руководство по контролю качества питьевой воды. Т.1: Рекомендации. - 2-е изд. - Женева: Изд. ВОЗ, 1994. - 255с.

Проблеми зникнення різнотрав’я фітоценозу Красної гори

Гашкович Катерина Русланівна, 10 клас, Краматорський НВК (ЗОШ №32-ДНЗ) м. Краматорськ Керівник: Тесленко Наталія Володимирівна, учитель біології Краматорського НВК, заступник директора з НВР, 0626440070, 0952295170 На околиці нашого селища також був клаптик справжнього степу. Він зберігся на крутих схилах балок Красної гори через непридатність території для землеробства. Але поступово площа дикого степу зменшується і на цій території, зникають цілі популяції трав. Мета мого проекту дослідити причини зникнення степового різнотрав'я та території Красної гори. Перед собою я поставила такі завдання: - дати характеристику біогеоценозу Красної гори як екосистеми Степу - визначити видовий склад фітоценозу Красної гори - визначити причини зменшення видового складу трав на прилягаючій до селища Шабельківка території - планування природоохоронних заходів щодо збереження різнотрав’я на околицях Шабельківки

45

Досліджувана територія знаходиться на західній околиці нашого селища, рельєф рівнинний, неоднорідний, з горбами, ярами й балками, входить до складу басейну річки Маячки. Серед ґрунтів переважає чорнозем, в ярках зустрічаються острівці суглинку та глини. Клімат помірно континентальний. кількість опадів за рік становить – 492 мм, теплові ресурси (відповідно до надходження сонячної радіації) становлять 120ккал/см2. Середня температура повітря у січні становить -40С, середня температура у липні +260С, середньорічна температура становить +90С. Протягом 249 днів на рік температура повітря вище 00С, 127 днів – вище +150С. Серед злаків переважають: пирій повзучий, житняк гребінчатий, стоколос, різноманітні костриці (типчаки), тонконоги ( мятликові), вівсюг звичайний, тимофіївка степова,ковила українська. Основу різнотрав’я складають бобові рослини, представники родини подорожників, складноцвітних, розоцвітних: буркун лікарський, буркун білий, конюшина повзуча, заяча конюшина багатолиста, лядвенець рогатий, еспарцет донський, горошок мишачий, підмареник весняний, синяк звичайний, очанка татарська, подорожник ланцетолистий, шавлія кільчаста, шавлія поникла, шавлія лучна (прямостояча), чебрець звичайний, цмин пісковий, деревій звичайний, різні види полину, безсмертки однорічні, цикорій звичайний, грицики звичайні, резеда жовта, молочай кипарисовидний. Хто хоча б один раз відчув запах цієї рослини, вже не в змозі його забути. У моєму житті цей аромат асоціюється з квітучим степом, Трійцею, запашним чаєм взимку. Чебрець, чабрець, чабрик (Thymus) — рід напівкущів з родини губоцвітих. В Україні зустрічаються 36 видів, зокрема найпоширеніші Чебрець широколистий (Th. latifolius) і Чебрець звичайний (Th. serpyllum). В назві відображена звичка ковили рости загущено, дуже щільними дернинами. Ця багаторічна злакова трава за довговічністю може посперечатися з багатьма деревними породами. Іноді вік щільної дернини, що наростає по колу, може сягати аж до трьохсот років. На території Красної гори також зберіглося невеличке угруповання ковили. Ця ділянка розташована на північному заході селища, на схилі вище вулиці Виноградна. Площа ділянки невеличка, за нашими розрахунками приблизно 0,5га. За всіма ознаками на Красній горі збереглися залишки ковили перистої. Іудейське привітання «шалом» та назва цієї рослини це однокореневі слова. Наукова назва роду цієї рослини походить від латинського слова salveo, що означає бути здоровим, добре себе почувати, здрастувати. Зумовлено це тим, що деякі види шавлій використовувалися як лікарські рослини і справді приносили людям здоров’я та добре самопочуття. Мені здається, що саме шавлії Красна гора завдячує своїй назві, перші мешканці Шабельківки саме через цю красу назвали так невеличкий пагорб західної частини селища. Перерахуємо види діяльності, пов’язані із знищенням степу: 1. Розорювання агропідприємствами.

2. Залісення (створення штучних лісів).

3. Інтродукція нехарактерних рослин, атака бурянів.

4. Надмірний випас 5. Промислове освоєння 6. Випалювання сухої рослинності.

7. Загибель малих річок

46

На території МТФ (поблизу Краматорського водосховища) сім’ї турокмесхетинців утримують велику отару вівці (майже 80 голів).Статичний тиск копит вівці на 1 см2 степу складає 1 кг (для порівняння тиск, що створює бронетехніка, не перевищує 0,5 кг/см2). Встановлено, що випас 50 голів овець на 1 га степу протягом дня рівноцінний чотирикратному проходженню через цю ділянку шеренги із 30 танків. Необхідно звернутися до державних органів з проханням запобігти руйнуванню цінної екологічної системи. Заборонити випас худоби на цих схилах. Залучити до боротьби з карантинними бур’янами місцеву громаду. Використовувати джерела масової інформації для роз’яснення шкідливості палу сухостою, необмеженого збору лікарських рослин (насамперед чебрецю). Необхідно розробити екологічну стежку з гуртківцями школи та відмітити охоронні ділянки ковилу, чебрецю, шавлії.

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ВОЛОГИ

НА ОСНОВНІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пригода Єгор Олександрович, 10-Л клас, навчальний заклад:НВК ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцей, м. Добропілля Донецької області Керівник: Маслій Євгенія Анатоліївна, вчитель біології, спеціаліст вищої категорії. старший учитель, тел. 0668940026 Мета: дізнатися як впливають кліматичні чинники (температура і вологість) на основні сільськогосподарські культури Донецької області. Термін реалізації: проект по темі буде реалізований 2015-2016 н.р.. Актуальність проекту: у майбутньому для вивчення професії пов'язаної з екологічними чинниками в агрономії. Шляхи реалізації: вивчення екологічних факторів Донецької області. Співпраця з Центрами з гідрометеорології. Новизна проекту: використання даних Гідрометцентрів для попередження загибелі сільськогосподарських рослин, а саме використання додаткового поливу. Практичне значення: підвищення врожайності. Досліджувані рослини: яровий ячмінь, горох, гречка, соняшник. Донецька область розташована в степовій зоні південно-східної частини України. Середня температура січня від 7,8 0С до 5,4 0С, у липні від 20,80С і 22,80С. Ця температура найбільш сприятлива для вирощування досліджуваних рослин. Ярий ячмінь - невимоглива до тепла рослина. Ярий ячмінь серед хлібів першої групи найбільш посухостійкий і відзначається високопродуктивною витратою вологи на створення одиниці органічної речовини. Овочевий горох - трав'яниста рослина. Квітки звичайно білі або фіолетові різних відтінків, п'ятірного метеликові типу, розвиваються з пазух листя, починаючи з 6-22 вузла по одному-два квітки на квітконосі. Потребує великої кількості вологи, не вимогливий до тепла. Гречка - теплолюбна культура. Гречка - культура короткого дня. За час вегетації вона споживає води в два рази більше пшениці. Соняшник вибагливий до світла. У посушливих умовах південного сходу на початку цвітіння соняшник страждає від літньої посухи.

47

Розвиток кліматологічних досліджень у майбутньому, у досліджуваних рослин, передбачається проводити за такими напрямами: вивчення динаміки клімату України під впливом природних і антропогенних факторів; оцінка соціально-економічних і соціально-екологічних наслідків зміни клімату; розроблення сценарію можливих змін регіонального клімату України під впливом глобального потепління; прогностична оцінка можливих змін інтенсивності і повторюваності екстремальних явищ погоди. Давайте правильно використовувати дане нам землею і тоді погода нам в цьому допомагатиме, я впевнений у цьому. Адже від того, що дає нам земля залежить здоров'я нашої нації. ЦІНУЄТЕ ТО ЩО МАЄТЕ, БЕРЕЖІТЬ І ВИКОРИСТОВУЙТЕ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ!

ВИДОВИЙ СКЛАД, ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЇ ТА ШЛЯХИ ОХОРОНИ ДЖМЕЛІВ У ПРИРОДНИХ ТА ШТУЧНИХ БІОЦЕНОЗАХ ДОБРОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Крот Валерія, учениця 9 класу Новодонецької ЗОШ № 17 Добропільського району Донецької області Керівник: Гутнік Юлія Юріївна, учитель біології та екології, тел. 0992614196 Сьогодні, під впливом господарської діяльності людини, внаслідок підсилення розвитку промисловості та інтенсифікації сільського господарства біосфера опинилася під загрозою забруднення пестицидами й відходами промисловості. Вони призводять до негативних змін середовища існування дуже важливої у біоценозах групи комах – джмелів, які відіграють важливу роль у функціонуванні екосистеми як основних запилювачів багатьох видів ентомофільних рослин. У даний час кількість джмелів зменшується, і багато їх видів занесені до Червоної книги України. З цим пов’язана необхідність вивчення біології та екології джмелів, розробка заходів щодо їх охорони та вивчення можливостей використання для запилення різних видів сільськогосподарських рослин. Метою роботи було вивчення видового складу, особливостей екології та шляхів охорони джмелів у природних та штучних біоценозах Добропільського району Донецької області. Польові дослідження виконувалися у типових біотопах Добропільського району Донецької області упродовж 2014 – 2015 років. Матеріал збирали за загальноприйнятими в ентомології методиками (Мазурмович, 1982). Біотопічно Добропільський район Донецької області представлено в основному: заплавними луками, степовими ділянками та лісосмугами. У ході виконання роботи нами було виявлено дев`ять видів роду Bombus. Вивчення біотопічного розповсюдження показало, що найбільш представлено видами були степові ділянки — 89% від загальної кількості виявлених видів. Проведені дослідження дозволили встановити, що на території Добропільського району Донецької області мешкають види, що занесені до Червоної книги України, це так звані вразливі види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на стан їхніх природних популяцій: Джміль лезус (B. Laesus), Джміль яскравий (B. Pomorum), Джміль глинистий (B. Argillaceu)s, Джміль моховий (B. Muscorum). Такі види, як Джміль кам`яний (B. lapidarius), Джміль земляний (B. terrestris), Джміль польовий (B. agrorum) є рідкісними видами, популяції яких невеликі і в

48

даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека. Вони занесені до Червоного списку Донеччини. Усі інші види є звичайними, зустрічаються повсюдно, зокрема на сільгоспугіддях та в населених пунктах. До основних шляхів охорони природних популяцій джмелів належить, перш за все, збереження їх місць існування. У місцях масового виявлення особин рідкісного виду необхідно створити ентомологічні заказники, виготовлення вуликів для приваблення маток джмелів у період пошуку ними схованки для гнізда. Такі місця нами були виявлені в околицях смт Новодонецьке, де на степових схилах з ковилово – різнотравною асоціацією зустрічалася найбільша кількість рідкісні види джмелів.

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ РІЧКИ БІЛЕНЬКА ПРОТЯГОМ 2 РОКІВ

Баглай Дар’я Дмитрівна, Краматорська ЗОШ № 25, 8-В клас, гурток «Валеологія» ДОНОЕНЦ Керівники: Бульбенко О.О., зав. відділом ДОНОЕНЦ, Санагурська В.М.,вчитель географії ЗОШ №25 Вода – це важливий стратегічно-екологічний ресурс. Вона є одним з найважливіших елементів біосфери. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. На території України протікають 23000 річок, а в Донбасі – всього 230. Близько 90% водних ресурсів України і Донецької області формується за рахунок малих річок. Я почала дослідження з рідного міста Краматорська. Працювала над темою протягом 2 років, і планую продовжувати дослідження. На даний час вже є певні результати, якими можна поділитися. Їх викладанню присвячена моя робота, яка пропонується до Вашої уваги. По території нашого міста Краматорськ протікає 5 річок, вони не великі і не багатоводні. Довжина Казенного Торця – 129 км, інші - від 19 км. до 39. Для гідрологічних досліджень я вирішила обрати річку Білянка. Мета даного дослідження полягає в аналізі екологічного стану річки Білянки протягом 2 років. Для цього поставила наступні завдання: провести гідрологічні дослідження річки Білянки; визначити чинники, що спричиняють екологічному забрудненню Білянки; дати загальну характеристику екологічного стану басейна річки Білянки; запропонувати шляхи вирішення проблеми покращення екологічної ситуації на річці. Спочатку була вивчена інформація щодо наших річок: відвідала краєзнавчі музеї міст Краматорська та Слов’янська; зв’язалася з Сіверсько-Донецьким управлінням водних ресурсів; провела опитування місцевих мешканців; вивчила картографічний матеріал, наданий місцевим товариством краєзнавців. Долина річки Білянка розташована на Донецькому кряжі. У долині річки Білянки і її околиць форми рельєфу водно-ерозійні, утворені тимчасовими водними потоками (балки і яри) і постійними (саме долина). Ще є форми рельєфу техногенні, утворені господарською діяльністю людини – це греблі. Довжина річки Білянки від витоків до гирла 19 км. Ширина русла річки біля першого витоку – 2 м, ширина русла біля другого витоку 2,5 м. Середня швидкість перебігу 0,28м/с. Витрата річки складає 103,88 л/с. Річний стік - складає 32759597л/рік. Річка Білянка розташована в

49

крупному природному територіальному комплексі України, степовій зоні, північній степовій підзоні, в Донецькій провінції. Клімат Краматорська помірноконтинентальний з середньою річною кількістю опадів 450 мм і коефіцієнт зволоження менше одиниці, зволоженість не достатня. Тому річки Краматорська небагатоводні. Назва річки походить від крейди, яка потрапляє з крейдяних гір, що омиваються нею. Під час дослідження ми вивчали також і легенди нашого краю. Наш загін познайомився з мешканкою селища Біленьке Артюховою Галиною Іванівною, яка розповіла нам легенду про козака Крейду, його сімох синів, дочку Білявку та хижого Хана, на честь якої було названо річку. Гирло річки Білянка знаходиться на північному кордоні міста, де впадає в Казенний Торець, Казенний Торець у Сіверський Донець, Сіверський Донець впадає в Дон. Було встановлено, що долина річки Білянка покрита ґрунтами: чорноземами звичайними, чорноземами вилуженими, сірими лісовими, з вмістом гумусу від 2 до 3 %. Це родючі ґрунти. Потужність чорноземів від 1,5 до 1,8м. Це добре видно на оголенні лівого крутого берега. Ширина русла постійно змінюється від 30 сантиметрів до 2,5 метрів протягом всієї довжини. У верхній течії річка спокійна. У нижній і верхній течії утворює заболочені ділянки. У середній течії вимила глибокі яри до 7 метрів. Береги дуже круті, ерозовані. Є дерев'яні містки у вигляді колод, а на одній дільниці люди висипали машину щебеню, щоб зручно було переходити, практично перегородили річку. Гідрологічні дослідження були проведені в нижній течії біля селища Біленьке 3 травня і 12 червня 2015 року. Площу перетину ми визначали промірами глибин, а швидкість течії води – поплавцями. Місце досліджень обирала на прямолінійній ділянці річки з одноманітним рельєфом, без перекатів, островів, «мертвих» просторів. Створи закріпляла кілочками та мотузкою. Проміри глибин робила промірною рейкою зі шкалою с точністю до 1 см. Режим річки Білянка залежить від температури повітря і кількості опадів. Середня температура повітря в червні - +22°, у січні - –7°. Гідрохімічні дослідження проводилися 7 травня 2015 в середній течії річки. Погода сонячна, без опадів, температура + 200С. Річка без водоростей і жирних плівок. Температура води в річці + 100С. Вода прозора. Запах Т (1) (Трав'янистий, ледве помітний). Без смаку - 1. рН 6,8. Більша частина району Соцмісто Краматорська знаходиться в басейні річки Білянка. Дачі та самозахватні городи доходять до самого берега. Скидаються в річку промислові води фільтрувальної станції № 2. На території 1-го відділення радгоспу «Ясногорівський», що розташовано при виїзді з Краматорська у бік Слов’янська, у 50х роках побудували кілька двох- та трьохповерхових будинків. Планувалося поставити насосну підстанцію та колектор для того, щоб господарсько-фекальні стоки з цього району відводилися на очисні споруди. Внаслідок цього всі фекалії зливаються у річку Білянка. З неї – в Казенний Торець, а звідки – в Сіверський Донець, який є головною артерією всього Донбасу. Ця проблема відома мешканцям міста. Але незважаючи на це, воду з річки використовують для поливу городів, а на березі відпочивають городяни. Річка Білянка знаходиться на резерваті «Біле», який входить до регіонального ландшафтного парку «Краматорський». Особливу цінність має унікальна реліктова рослинність, що включає ряд видів, занесених до Червоної книги України (гісоп крейдяний, оносма донська, тонконіг Талієва та ін.). На цій ділянці проживає понад 200 видів комах, 17 з яких теж занесені до Червоної книги України.

50

Ми дійшли таких висновків, що екологічний стан річки Білянка в цілому задовільний. Основний забруднювач – господарчо-фекальні стоки. Тільки у середній течії ще існують самозахватні городи, що підходять ближче ніж 50 м до річки. Басейн річки Біленька повністю знаходиться у межах міста Краматорськ, тому зазнає значного антропогенного впливу. Основна проблема - це відпочивальники, що не прибирають за собою сміття. Але ця проблема вирішується за рахунок суботників. Учні школи Біленької селищної ради протягом року слідкують за станом річки, прибирають сміття. Також керівництво міста пообіцяло в цьому році поставити у місцях відпочинку городян контейнери для сміття, а в 2016-2017 роках поставити насосну підстанцію та колектор для того, щоб господарсько-фекальні стоки з цього району відводилися на очисні споруди. Результати досліджень були оприлюднені на конференції у рамках тижня Сіверського Донця, що проводило Сіверсько-Донецьке управління водних ресурсів. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Бадіон О.П., Дігтяр. Ю.М. Стежками північного Приазов’я: Путівник. – Запоріжжя: Поліграф, 2002.

2. Бондарчук В. Геологія родовищ корисних копалин України.–К.,1976.

3. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000.

4. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР від 06.06.95 7. Заповедная природа Донбасса: Путеводитель/ Сост. А.З. Дидова. – Донецк: Донбасс, 1983.

8. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1991.

9. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К.: УкрНДІВЕП, 1999.

10. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К., 2000.

11. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991.

12. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам – чистоту і повноводність. – К.: Урожай, 1984.

13. Позакласна робота з географії. Сценарії заходів, робота з обдарованими дітьми. Укладач В.М. Андрєєва.- Х.: Вид. Група “Основа” ,2006.

14. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. – К.: Т-во “Знання” УРСР, 1988. (Сер. 8 “Нове в науці, техніці, виробництві”, № 14).

ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИН У ВИХОВНІЙ РОБОТІ

Нікіщенко Елеонора, студентка 3 курсу ДВНЗ “ДДПУ” м. Слов`янськ Керівник: Крайнова Любов Валентинівна, канд. пед. наук, доцент кафедри дошкільної освіти ДВНЗ “ДДПУ”, 066 305 70 79 Рослинний світ Донецької області дуже різноманітний за видовим складом. У зв’язку з географічним розміщенням області він представлений в першу чергу степовими рослинними формаціями і частково лісостеповими та заплавними. Природні трав’яні екосистеми дуже змінилися внаслідок масштабного розорювання території області та подекуди надмірного випасу худоби. Викиди підприємств формують стійкі концентрації забруднюючих речовин на землі, у воді, у повітрі. Немалу небезпеку становить собою біологічне забруднення атмосфери. У Донецькому регіоні провідне місце займають хвороби органів дихання та системи кровообігу. Це свідчить про різке зниження адаптаційних функцій населення у зв'язку з погіршенням екологічних умов проживання. Природньою зброєю проти біологічного забруднення атмосфери є фітонцидна

51

активність рослин. Завдяки рослинному світу і його фітонцидній здатності відбувається природне очищення атмосфери, що позитивно впливає на навколишнє середовище та здоров'я населення. Рослини відіграють провідну роль у житті людини, тому вивчення їх цілющих властивостей є досить актуальним. З найдавніших часів людину оточував багатий і різноманітний світ рослин і трав. Первісна людина намагалася відшукати в зростаючих біля житла рослинах засоби проти численних хвороб. Рослина, подібно до людини, наділена здатністю відчувати, хворіти, відтворювати собі подібних, вмирати, захищатися. Вчення про рослини, як і самі рослини, беруть свій початок з давніх часів, це ми бачимо з різних історичних матеріалів, які дійшли до наших днів. Які ж найпоширеніші в Україні лікарські рослини? Зупинимося лише на декількох із них. В Україні завжди цінували квітку волошку, складали про неї легенди, оспівували в піснях. Зачаровано придивлялася до цієї рослини і народна медицина, вивчала її лікувальні властивості. Наприклад, було помічено, що сині волошкові квіти приходять на допомогу людям, у яких хворіють очі, виникає кон’юнктивіт. Настій із цієї рослини тамував зубний біль, допомагав при застудах. Не тільки взірцем краси, але й чудовим лікарем є калина. Вона заспокоює нервову систему, лікує гіпертонічні загострення, атеросклерози, спазми у судинах. Зварені з медом плоди калини їли при кашлі, охриплості. Калина — чудовий вітамінний, загальнозміцнюючий і потогінний засіб. Від грипу, ангіни та інших застудних захворювань п`ють чай з малиною. Її настоями та відварами лікують неврози, захворювання дихальних органів. Доцільно знайомити дітей з корисними властивостями рослин вже в дошкільному віці. І саме з цією метою було розроблено проект за темою «Цілющі властивості рослин у вихованні дітей». Було розроблено заняття, в основі яких лежало знайомство дітей з лікарськими рослинами, їх зовнішнім виглядом, значенням для людини. Увагу приділили рослинам саме нашого регіону, це: ромашка, календула, м’ята, подорожник, звіробій, деревій та ін. Були розглянуті правила збору лікарських рослин та їх сушіння. Серед них: збирати рослини краще в суху погоду, вранці після того, як висохне роса; не можна збирати рослини в місті біля доріг та ін. У ході роботи було залучено батьків дітей, з якими розроблено збірку про лікарські рослини та рецепти для зміцнення здоров’я та укріплення імунітету. В ній подано опис та ілюстрації цілющих рослини Донецької області. З розважальною та виховною метою було проведено театралізовану розвагу. Отже, підводячи підсумок, можна зробити висновок, що рослини мають велику кількість цілющих властивостей. Їх значення в житті людини, зокрема для здоров’я, неоціненне.

52

ВПЛИВ

ІОНІВ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ НА СТАН ҐРУНТІВ

ДОНЕЧЧИНИ

ЯК НАСЛІДОК

ВИКОРИСТАННЯ ВАЖКОЇ ЛЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ

Замай Анастасія Олексіївна, Краматорська ЗОШ № 25, 8-В клас, гурток «Валеологія» ДОНОЕНЦ Керівник: Бульбенко О.О., зав.відділом ДОНОЕНЦ, Рушійною силою досліджень нашого гуртка у 2015 році став допис у Фейсбуці: «Екологи Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» закликають жителів зони АТО та звільнених територій не користуватися тими частинами городів, де є воронки від розривів снарядів, для вирощування продуктів харчування». А як справи з цим питанням у нашій місцевості? Дослідження проводили на північному заході від міста Краматорськ, в селищі Ясногірка. Влітку минулого року ця територія була під окупацією, і тут відбувалися бойові дії. Тому особлива увага в нашому дослідженні була відведена стану ґрунту після обстрілів важкою летальною зброєю. Наш загін опрацював багато наукової літератури і з’ясував, що потрапляння іонів важких металів до організму обертається зростанням генетичних мутацій, ракових, серцево-судинних та професійних захворювань, отруєнь, дерматозів, зниженням імунітету і пов'язаних з цим хвороб. Для хімічного аналізу ми відбирали зразки ґрунту в трьох локаціях: поблизу воронки радіусом 50 м; із зараженої території за межами 150 м від воронки; та на присадибній ділянці житлового будинку, територія якого не потрапила під обстрілу. Потім провели якісний аналіз ґрунту з цих ділянок у шкільній хімічній лабораторії. Мета нашої роботи – допомогти дорослим екологам вирішити цю проблему на місцевому рівні та оповістити населення. Ми з’ясували, що територія селища Ясногірка у часи окупації потрапила під масивний обстріл реактивними системами залпового вогню «Град», в яких використовують паливо РСИ-12М. В цьому паливі присутні сполуки Плюмбуму концентрацією 6,7 г/кг (ГДК (гранично допустима концентрація) 0,1 мг/кг). Величезний викид токсичних речовин під час вибухів снарядів летальної зброї спричинює потрапляння їх в атмосферу і воду, тим самим вони забруднюють і ґрунт, а з ним і рослини. Завершальною ланкою в харчовому ланцюжку, є людина, яка споживає велику різноманітність харчових продуктів. Найбільш небезпечними елементами для людини, та й взагалі для теплокровних тварин, є Cd, Hg, Pb, Сu. Для дослідженні ми працювали за наступним планом: • Перший етап – проаналізували теоретичний матеріал з наукових джерел про важкі метали та їх шкідливий вплив на організм людини, ознайомилися з методами та методикою якісного дослідження іонів важких металів.

• Другий етап – відібрали проби ґрунту з території селища Ясногірка Краматорської міської ради Донецької області для проведення якісного аналізу на наявність іонів важких металів.

• Третій етап – розробили поради щодо зменшення шкідливого впливу важких металів на здоров`я людини. Для проведення хімічного аналізу ми відібрали ґрунт методом «конверту» із глибини 10 см, так як саме у верхньому його шарі накопичуються сполуки важких металів. Ґрунтовий розчин ми готували в шкільній лабораторії за два дні до дослідження таким чином: сухий подрібнений ґрунт заливали розчином нітратної кислоти і залишали на добу, потім суміш фільтрували та випаровували до необхідного об’єму. Якісне виявлення йонів Плюмбуму, Купруму та Кадмію у фільтраті ґрунту, відібраного поблизу воронки радіусом 50 м

53

Для проведення дослідження ми приготували фільтрат ґрунту, відібраного біля воронки. У пробірку № 1 з фільтратом ґрунту добавляли 3% розчин калій йодиду, а у пробірку № 2 з фільтратом ґрунту - розчин амоніаку. Висновок № 1. У фільтраті ґрунту, відібраного поблизу воронки на відстані 50 м, за допомогою якісних реакцій виявили наявність іонів Плюмбуму, Купруму та Кадмію, про що свідчить утворення жовтого осаду PbI2, синього розчину іонів Купрума та білого осаду кадмій гідроксиду. Виявлення іонів важких металів у фільтратах ґрунтів, відібраних на різних ділянках Для проведення дослідження ми приготували фільтрати ґрунту, відібраного на різних ділянках міста. В усі пробірки ми добавляли 3% розчин калій йодиду. Під час взаємодії іонів важких металів різних концентрацій із калій йодидом утворюються осади різного забарвлення. На основі цієї властивості нами було досліджено та проаналізовано вміст іонів важких металів у фільтраті ґрунтів, відібраних на різних ділянках відносно пошкодженої території. У трьох фільтратах ґрунту утворилися осади жовтого кольору різних відтінків: від світлого до темного. Висновок № 2. Віддаленість об`єктів від воронки зменшує вміст солей Плюмбуму у ґрунті. Викиди під час вибухів, сприяють накопиченню важких металів у ґрунті, що приводить до її забруднення. ВИСНОВКИ 1. У дослідницькій роботі нами була вивчена методика дослідження впливу іонів важких металів на організм людини.

2. На основі отриманих результатів з`ясували, що на екологічну ситуацію місцевості, пов`язану із забрудненням сполуками важких металів, у сьогоденні суттєво впливають викиди при обстрілах летальною зброєю, що сприяють накопиченню важких металів у ґрунті.

3. Неконтрольоване забруднення навколишнього середовища іонами важких металів загрожує здоров`ю людей. Потрапляння токсичних речовин до організму людини призводить до необоротних змін внутрішніх органів. Наш гурток за наслідками екологічних досліджень розробив листівки «Як захиститися від впливу важких металів» та почав їх розповсюджувати по селищам Краматорська і Слов’янська, також плануємо виступи на місцевому радіо та телебаченні. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Ачасова А. Про стороване однорідність вмісту важких металів у грунті //Вісникаграрної науки. 2003. - № 3. - С.77-78 2. Балюк С. Оцінка забруднення зрошувальної води і грунтів важкими металами //Вісникаграрної науки. - 2003. - № 1. - С.65-68 3. Васильев А. Современные подходы к решению проблемы загрязнения почв тяжелыми металлами //Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2000. - № 5 . - C. 47-52 4. Васильев А. Технологии предупреждения распространения тяжёлых металлов в окружающей среде //Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2000. - № 2 . - C. 36-44 5. Взрывчатые вещества и пороха / М.А. Буд- ников, Н.А. Левкович, И.В. Быстров, В.Ф. Сирот- ский, Б.И. Шехтер. – М.: Оборонгиз, 1955. – 363 с.

6. Дуднікова І. І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник -К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2003. -267 с.

7. Карачка В. В. Вплив викидів хімічного заводу на забруднення грунту важкими металами //Вісникаграрної науки. - 2005. - № 6. - C. 81-83 8. Кравців Р.Й. Продуктивність та обмінречовин у лактуючих корів за різного вмісту важких металів у раціонах //Вісникаграрної науки. - 2004. - № 1. - С.29-31 9. Макаренко Н. Використання біологічних індикаторів для визначення забруднення грунту важкими металами //Вісникаграрної науки. - 2002. № 10. - C. 55-56

54 10. Макаренко Н. Контроль за вмістом важких металів у грунті //Вісникаграрної науки. - 2001. - № 4. C. 55-57 11. Назаров А.В., Иларионов С.А. Потенциал использования микробно-растительного взаимодействия для биоремедиации //Биотехнология 2005, №5 12. Пістун І. П.Практикум з безпеки життєдіяльності: Навчальний посібник -Суми: Університетська книга, 2000. -120 с.

13. Щербань В.В., Филимонов В.Н., Банишевский В.В. Технология применения конверсионных баллиститных твердых топлив в качестве промышленных взрывчатых веществ // Горіння дисперсных систем. – Одесса: Астропринт, 2001. – С. 151 – 152.

14. Щукин Ю.Г., Кутузов Б.Н., Мацеевич Б.В., Татищев Ю.А. Промышленные взрывчатые вещества на основе утилизированных боеприпасов. – М.: Недра, 1998. – 319 с.

15. Яремко З. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -317 с.

ЦІЛИННИЙ СТЕП ДОНЕЧЧИНИ «БАЛКА ОРЛИНСЬКА»

Брага Дар’я, учениця 11 класу Старомлинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Великоновосілківської районної ради Донецької області , вихованка гуртка ДОЕНЦ «Основи екологічних знань» Керівник: Широчкіна І.А., учитель біології На мальовничих ділянках з специфічними різноманітними видами рослинного і тваринного світу спілкою селян «Нива» Великоносілківського району головою Огурцовим Василем Миколайовичем з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 9 га під майбутній заказник. Ботанічний заказник місцевого значення «Балка Орлинська». від 09.01.1998 № 7 оголошений рішенням виконкому Донецької Ради народних депутатів. Саме з цього часу бере початок історія збереження ділянки цілинного степу Донеччини. Згідно з фізико-географічним районуванням заказник знаходиться на межах Донецької та Запоріжської області провінції Північностепової підзони. На території заказника ростуть рідкісні для південного сходу України види рослин, які занесені до Червоної книги України — ковила Лессінга, ковила волосис, пирій ковилолистний) та види рослин, що рекомендовані для охорони на території області (ефедра двоколоса, горицвіт вузьколистий, астрагал блідний, півники солончакові, півники кримськи та інші види) За складом і територіальним розподілом рослинності заказник" Балка Орлинська" помітно відрізняється від інших степових заповідників України насамперед тим, що це ділянки типчаково-ковилового цілинного степу. Одним з основних завдань заказника збереження та відтворення типчаково-ковилового степу, організований для охорони ділянки цілинного степу Донецького регіону, поряд з охороною ділянок цілинного степу, є відновлення природної рослинності на трансформованих ділянках. Водночас природна рослинність заказника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів та їх кам'янистими різновидами, а також лучно-степовими, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами. Охороняються цінні рослини для Донецького регіону: 3 вида рослин , що занесені до Червоної книги України(ковила: волосиста і Лессінга, пирій ковилолистий) та види рослин, що рекомендовані для охорони на території області (ефедра двоколоса, горицвіт

55

волзький, астрагал блідний, півники солончакові, півники кримські та інші види) відновлення типчаково- ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України Для рослинного покриву степу характерна рослинності, пристосована до посушливого клімату. Основу травостою складають багаторічні дерновинні злаки (ковила, типчак) і меншою мірою - кореневищні. Зовнішній вигляд Балки Орлинська степу не однаковий протягом року - відбувається так звана зміна аспектів. Заказник" Балка Орлинська", безумовно, має велике наукове та природоохоронне значення. Однак не менш важливим є сприймання його як частки ландшафту для Донецького регіону. Головною і невід'ємною складовою цього ландшафту є тварини та рослини, які поки що не стали рідкісними, але зумовлюють зональну своєрідність регіону, і без них неможливо уявити собі степ. Зберегти цей ландшафт у всій його цілісності - головне завдання заказника.

РЕІНТРОДУКЦІЯ РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Огій Марія В’ячеславівна, вихованка гуртка «Флористика» Керівник: Шапошнік Світлана Миколаївна, керівник гуртка «Флористика», КЗ «Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості» Актуальність роботи. Збереження рідкісних видів рослин на сьогодні є одним з перспективних заходів активної охорони фіторізноманітності. Серед основних методів збереження виділяють інтродукцію і реінтродукцію. Під охороною рідкісних та зникаючих видів ми розуміємо не лише збереження на заповідних територіях та їх інвентаризацію, але й вирощування у ботанічних садах шляхом інтродукції, а також збільшення кількості рідкісних видів у природі шляхом підсівання насіння та висаджування рослин, отриманих за умов культури. Особливо гостро необхідність реінтродукції стоїть у промислово розвинених районах та з антропогенним навантаженням. В умовах антропогенного тиску на значній території поширені угрупування, що знаходяться на різній стадії деградації, в яких цінні види витісняються малоцінними. В тих випадках, коли антропогенний вплив призводить до зникнення зі складу рослинних угрупувань окремих видів виникає необхідність їх реінтродукції. Особливо, коли зникають рідкісні, ендемічні чи господарсько цінні види. Тому актуальним і необхідним є проведення досліджень щодо біологічних основ збереження та реінтродукції рідкісних видів рослин. Мета та завдання дослідження. Мета – вивчити онтогенез рідкісних видів рослин в зв’язку з перспективою їх реінтродукції, розробити ефективні прийоми розмноження окремих рідкісних видів та з метою їх реінтродукції закласти реінтродукційний розсадник в умовах еколого-натуралістичного відділу КЗ “Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості”. Завдання: 1. Зберегти природні екосистеми; 2.Зберегти біорізноманіття шляхом реінтродукції деяких рідкісних видів рослин; 3. Закласти реінтродукційний розсадник в умовах еколого-натуралістичного відділу КЗ “ХОПД та ЮТ”; 4.Вивчити та встановити ефективну агротехніку вирощування рідкісних видів з метою їх повернення до природних екосистем. Об’єкти дослідження, деякі види рідкісних рослин:

56

1.Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis) 2.Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) 3.Півонія вузьколиса (Paeonia tenuifolia L.) 4.Горицвіт весняний (Adonis vernalis) 5.Первоцвіт весняний (Primula veris) 6.Тюльпан Шренка (Tulipa shrenkii) Предмет дослідження біологічні особливості рідкісних видів рослин, агротехніка їх вирощування та способи розмноження з метою реінтродукції . Природним місцезростанням для таких видів, як підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis), тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), первоцвіт весняний (Primula veris) є ліс. Для таких видів як півонія вузьколиса (Paeonia tenuifolia L.), тюльпан Шренка (Tulipa shrenkii) - суходільні луки й степи. Знання екологічних умов зростання – це основна умова успішної агротехніки. Чим ближча агротехніка до природних умов, тим вона краща для росту та розвитку самої рослини. Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis) розмножують цибулинами та насінням. Висаджують цибулини в кінці серпня та у вересні. Викопують після пожовтіння листя. Висаджують у ґрунти з достатнім вмістом калію та фосфору. На практиці висаджувати можна цибулини навіть в кінці вегетаційного періоду. Висівати насіння потрібно відразу після збору, бо досить швидко втрачають схожість. У тюльпана дібровного (Tulipa quercetorum) рекомендується висівати насіння. Воно має гарну схожість. Тюльпан Шренка (Tulipa shrenkii) розмножують цибулинами та насінням. Висаджують на сонячних ділянках. Не переносе застою води. Добре розвивається при внесенні азотних та калійних добрив. Час викопування цибулин – після пожовтіння листя. Час висадження у грунт – осінь, при температурі +10⁰. Півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia L) потребує добре освітлених місць, при недоліку світла квіти можуть на ній просто не з’явитися. Ґрунт має бути в міру вологим. Надмірне перезволоження призводить до загнивання кореневої системи. На початку вересня, коли дні вже не такі запеклі, займаються розмноженням цієї рослини методом поділу кореневища. Для цього використовують старі кущі, вік яких не менше 5 років. Для розмноження півонії насінням необхідно їх попередньо заготовити. Коробочки з цим посадковим матеріалом збирають трохи недозрілими, поки вони не розкрилися повністю. Посів проводиться в кінці вересня, тому насіння ретельно упаковують і зберігають до настання осені в холодильнику. Горицвіт весняний (Adonis vernalis). Адоніс дуже любить освітлені сонцем місця. Вибагливий у культурі. Намагання розмножити насінням не дали результатів, вегетативне розмноження також не успішне. При діленні куща важливо зберегти грудку землі та мінімально пошкодити корені. При насіннєвому розмноженні насіння висівають свіжим у вологий ґрунт. Сіянці потребують зволоження. Розсаджують проростки у трирічному віці. Первоцвіт весняний (Primula veris) у садах вирощують зазвичай у напівтінистих місцях з помірною вологістю. . Примулу розмножують насінням або поділом кущів. Насіння можна зібрати в липні. Найбільшу схожість мають свіжозібране насіння. На постійне місце висаджують рослини з інтервалом близько 15 см, тоді вони зімкнуться, але не будуть заважати один одному. Зацвітають рослини з другого року життя.

57

ВИВЧЕННЯ ПОПУЛЯЦІЇ ТЮЛЬПАНУ ДІБРОВНОГО ПОБЛИЗУ СЕЛА ПІДДУБНЕ

Ляшенко Карина, учениця 11 класу Піддубненської ЗОШ І-ІІІ ст. Великоновосілківської районної ради Донецької області, вихованка гуртка Великоновосілківської райСЮН «Юні рослинники» Керівник: Раков Юрій Володимирович, учитель біології Метою досліджень було виділення популяції тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.) у лісосмузі поблизу села Піддубне і вивчення її стану. У завдання досліджень входило визначення густоти рослин, і загальної чисельності особин популяції, морфологічних ознак рослин, а також вплив антропогенного фактору. Для дослідження мною була обрана популяція тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.), яка росте на лівому березі річки Мокрі Яли, в одному кілометрі від траси Запоріжжя-Донецьк навпроти села Піддубне в північно-західній частині Великоновосілківського району Донецької області. На досліджуваній місцевості було закладено 15 дослідницьких ділянок площею 1м 2 в середині популяції тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.). В кожній ділянці визначалась кількість генеративних (квітучих) і вегетативних (без квіток) рослин, довжину і ширину листків, а також проективне покриття листя. Середня густота популяції становить 96,23 рослин на м2. Популяція тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.) на цій ділянці налічує близько 842 тисяч особин. Серед рослин зустрічаються особини різних вікових груп, проте значно переважають вегетативні особини над генеративними, що свідчить про стабільність популяції. Наявність великої кількості вегетативних та молодих генеративних рослин свідчить про активне розмноження рослин. В цілому стан популяції тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.) на цій ділянці знаходяться в цілком стабільному стані. Мною було визначено вплив затінення рослин деревами першого ярусу, на популяцію рослин. Так найбільша загальна кількість рослин спостерігається на ділянках с найбільшим затіненням (в середньому 95,20шт.) так само, як і кількість генеративних особин – 22,80шт. Також було досліджено співвідношення вегетативних і генеративних рослин. Найбільше вегетативних особин спостерігалось на ділянках с найбільшим затіненням – 24% від загальної кількості. Мною виявлена залежність площі листків від ступеню затінення. Якщо при максимальному (75%) затіненні вона дорівнює 21,68 м2, то при 50% і 25% відповідно – 17,47 і 16,6 см2. Подібна закономірність спостерігається у різниці проективного покриття рослин тюльпану дібровного. При 75% затіненні воно дорівнює 68,40%, а на ділянках з 50% і 25%-ковим затіненням відповідно дорівнює 49,00% і46,33%. Таким чином, рослинам тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.), який за відношенням до світла належить до тіньовитривалих рослин, найбільше підходить мікроклімат створений кронами дерев верхнього ярусу. Мною було визначено вплив антропогенних факторів на популяцію рослин тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.). Було закладено по п’ять дослідних ділянок: в частині ареалу постраждалій від спалювання сухостою трави та біля ґрунтової дороги. У якості контролю були обрані ділянки без видимого впливу антропогенних факторів.

58

Поблизу ґрунтової дороги спостерігається менша у порівнянні з контролем (98,00 особин) середня густота рослин тюльпану дібровного на 1 м2., а саме 89,50 особин. На ділянках постраждалих в наслідок пожежі середня густота рослин находиться на рівні контролю (101,60 особин). Дослідження співвідношення вегетативних і генеративних рослин свідчить, що найбільша кількість генеративних особин спостерігалось на ділянках постраждалих в наслідок пожежі – 25,8 особин на 1м2, або 25% від загальної кількості. Поблизу ґрунтової дороги кількість генеративних особин майже дорівнює кількості на контрольних ділянках – близько 17 особин на 1 м2 при значно меншій кількості вегетативних особин. Площа листа на ділянках із зазначеним антропогенним впливом значно менша у порівнянні з контролем. Так, якщо на контрольних ділянках вона дорівнює в середньому 19,73 см2, то на ділянках постраждалих в наслідок пожежі – 17,51 см2, а поблизу ґрунтової дороги – 17,96 см2. Проективне покриття рослин тюльпану дібровного також зменшується під впливом антропогенних факторів. В контролі воно дорівнює 60,40%, а на ділянках постраждалих в наслідок пожежі і поблизу ґрунтової дороги відповідно дорівнює 49,00% і 46,33%. Таким чином випалювання сухостою трави суттєво не зменшило чисельність популяції тюльпану дібровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz.), проте зменшило параметри листя. Наявності ґрунтової дороги в свою чергу пригнічує розвиток і розмноження рослин, які ростуть поблизу. Хоча ареал тюльпану дібровного і знаходиться біля місця відпочинку людей, проте слідів збирання квітів та викопування рослин не виявлено. Не виявлено також і сміття на дослідженій місцевості. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Киев: Наук. Думка, 1987. – 548 с.

2. Акція «Первоцвет»: сборник творческих работ/ сост. Л. Толмачева. –Донецк: СПД. Дмитренко, 2006. - 124с.

3. Петров В.В.Растительный мир нашей Родины: Кн.. для учителя. – 2-е изд., доп, - М.: Просвещение, 1991. – 207 с.: ил.

4. Бурда Р.И., Остапко В.М., Дарин Д.А. Атлас охраняемых растений. – КиевНаукова думка,1995. – 124с.

5. Ткачук І.В. Родини рослин– Київ: Радянська школа, 1973.- 104с.

6. Хоботкова Л.Н. Современное состояние флоры и растительности бассейна реки Волчья. Пути рационального использования: Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук - ДГУ, 1989.

7. http://kyiv.in.ua/index2.php?option=com_content&task=view&id=132&Itemid=2&pop=1&page=0 8. http://mail.menr.gov.ua/publ/redbook/redbook.php?kingdom=2

59

ДОДАТКИ Додаток А ПЕРЕЛІК ВИДІВ РАННЬОКВІТУЧИХ РОСЛИН, ЯКИ ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ТА ПІДЛЯГАЮТЬ ОХОРОНІ ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ПРО ЧЕРВОНУ КНИГУ УКРАЇНИ" (ЗГІДНО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ 1996 р.) № з.п. Українська назва виду Російська назва виду

Категорія охорони

Ареал на Україні

1.

Чемерник чорний

Морозник черный

2.

Сон білий

Прострел белый

III

3.

Сон великий

Прострел большой

II

4.

Сон чорніючий*

Прострел чернеющий

II

5.

Сон кримський

Прострел крымский

III

6.

Півонія тонколиста*

Пион тонколистный

II

7.

Цикламен Кузнецова Брандушка різнокольорова*

Цикламен Кузнецова

І

Західне Полісся, Хмельницька область Карпати Поділля, Правобережна Україна Україна крім Карпат та Криму Крим Лісостепова і степова зони України, Крим Крим. Масив Кубалач

Брандушка разноцветная

І

Лісостеп і Степ

Пізньоцвіт анкарський

Безвременник анкарский

III

10. Еритроній собачий зуб

Эритроний собачий зуб

І

11. Рябчик шаховий

Рябчик шахматный

III

Рябчик малый Рябчик горный Рябчик русский Птицемлечник Буше Тюльпан гранитный Тюльпан двухцветковый Тюльпан бугский

III І II III III II III

19. Тюльпан дібровний*

Тюльпан дубравный

III

20. Тюльпан змієлистий* 21. Тюльпан Шренка*

Тюльпан змеелистный Тюльпан Шренка

III II

22. Підсніжник Ельвеза

Подснежник Эльвеза

II

23. білосніжний

Подснежник белоснежный

II

Передкарпаття, Закарпаття, Карпати, Полісся, Лісостеп

24. Підсніжник складчастий

Подснежник складчатый

II

Гірський Крим

25. Білоцвіт весняний

Белоцветник весенний

II

Передкарпаття, Карпати

26. Шафран вузьколистий

Крокус узколистный

II

Крим

8.

9.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

Рябчик малий* Рябчик гірський Рябчик руський* Рястка Буше* Тюльпан гранітний* Тюльпан двоквітковий* Тюльпан бузький

ПІДСНІЖНИК

І

Одеса, Миколаїв, Крим. Українські Карпати Закарпаття, Полтавська, Харківська обл. Лівобережний Лісостеп Хмельницька обл. Лісостеп і Степ Лісостеп, Степ. Приазовська височина Крим, Донецька обл. Причорномор'я Лівобережний Степ, Лісостеп Донецький Лісостеп Степ, Крим Одеська та Миколаївська області

27. Шафран Гейфелів Крокус Гейфеля II Карпати 28. Шафран сітчастий* Крокус сетчатый III Лісостеп, Степ 29. Шафран кримський Крокус крымский III Крим 30. Шафран весняний Крокус весенний II Закарпаття, Карпати 31. Півники борові* Ирисы боровые II Лісостеп, Степ - зіркою помічені види червонокнижних первоцвітів, які трапляються на території Донецької області.

60

Залежно від стану і ступеня загрози для популяції видів рослин, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: 0 - види, які зниклі; І— зникаючі види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є маловірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; II - вразливі види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії „зникаючих", якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; III - рідкісні види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії „зникаючих" чи „вразливих", хоча їм і загрожує небезпека; IV - невизначені види, про які відомо,що вони відносяться до категорії „зникаючих", „вразливих" чи „рідкісних", однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити, до якої із зазначених категорій вони відносяться, відсутня; V - недостатньо відомі; VI- відновлени. Розподіл червонокнижних рослин за родинами. Родина Жовтецеві: Чемерник чорний, Сон білий, Сон великий, Сон чорніючий, Сон кримський. Родина Швонієві: Півонія тонколиста. Родина Первоцвіті: Цикламен Кузнецова. Родина Лілійні: Брандушка різнокольорова, Пізньоцвіт анкарський, Еритроній собачий зуб, Рябчик шаховий , Рябчик малий, Рябчик гірський, Рябчик руський, Рястка Буше, Тюльпан гранітний, Тюльпан бузький, Тюльпан дібровний, Тюльпан змієлистий, Тюльпан Шренка. Родина Амарилісові: Підсніжник Ельвеза, Підсніжник складчастий, Білоцвіт весняний.

Підсніжник

білосніжний,

Родина Півникові: Шафран вузьколистий, Шафран Гейфелів, Шафран сітчастий, Шафран кримський, Шафран весняний, Півники борові.

61

Додаток Б ПЕРЕЧЕНЬ видов растений, которые не занесены в Красную книгу Украины, но являются редкими или находящимися под угрозой исчезновения на территории области № п/п

НАИМЕНОВАНИЕ РАСТЕНИЙ ЛАТИНСКОЕ

УКРАИНСКОЕ

РУССКОЕ

СОСУДИСТЫЕ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33

Acinos fominii Des.-Shost.

Aconitum rogoviczii Wissjul.

Adenophora lilifolia (L.) Ledeb. ex A.DC. Adonis vernalis L. Adonis wolgensis Steven Agrimonia procera Wallr.

Agropyron cimmericum Nevski Agropyron tanaiticum Nevski Agrostis maeotica Klokov Alcea heldreichii (Boiss.) Boiss.

Allium firmotunicatum Fomin Allium guttatum Steven Amygdalus nana L. Anemone sylvestris L. Anemonoides nemorosa (L.) Holub Anthericum ramosum L. Archangelica officinalis Hoffm.

Artemisia argentata Klokov Artemisia nutans Willd.

Artemisia tanaitica Klokov Arum elongatum Steven Asarum europaeum L. Asperula tephrocarpa Czern. ex Popov et Chrshan.

Щебрушка Фоміна Аконіт Роговича Аденофора лілієлиста

Душевка Фомина Аконит Роговича Бубенчик лилиелистный *

Горицвіт весняний Горицвіт волзький Парило пахуче Житняк кімерійський Житняк донський Мітлиця азовська Рожа Гельдрайха Цибуля міцновдягнена Цибуля крапчаста Мигдаль низький Вітряниця лісова Анемоноідес дібровний

Горицвет весенний Горицвет волжский Репейничек пахучий Житняк керченскийW* Житняк донскойW Полевица азовская Штокроза Гельдрайха Лук прочноодетый Лук точечный Миндаль низкий* Ветреница лесная

Віхалка гілляста Дудник дягілевий Полин посріблений Полин повислий Полин донський Арум видовжений Копитняк європейський Маренка сіроплода

Венечник ветвистый Дудник дягилевый Полынь серебристая Полынь поникающая* Полынь серебристая Ароник удлинённый Копытень европейский* Ясменник сероплодный W*

Asplenium ruta-muraria L. Asplenium septentrionale (L.) Hoffm.

Asplenium trichomanes L. Asplenium heufleri Reichardt Astragalus albicaulis DC.

Аспленій муровий Аспленій північний

Костенец постенный Костенец северный

Аспленій волосовидний Аспленій Гейфлера Астрагал білостеблий Астрагал шорсткий Астрагал новосканійський Астрагал блідий Астрагал понтійський Астрагал пухнастоквітковий

Костенец волосовидный Костенец Гейфлера Астрагал белостебельный*

Astragalus asper Jacq.

Astragalus novoascanicus Klokov Astragalus pallescens M.Bieb Astragalus ponticus Pall Astragalus pubiflorus

Анемоноидес дубравный

Астрагал шершавый* Астрагал новоасканийскийW Астрагал бледнеющий W* Астрагал понтийский Астрагал пушистоцветковый*

62

Astragalus sareptanus A.Becker Athyrium filix-femina (L.) Roth Atraphaxis frutescens (L.) K. Koch Avenella flexuosa (L.) Drejer Bassia hirsuta (L.) Asch.

Brachypodium pinnatum (L.) P.Beauv.

Bromopsis heterophylla (Klokov) Holub Buffonia parviflora Griseb.

Caltha palustris L. Campanula cervicaria L.

Астрагал сарептський Безщитник жіночій Кучерявка чагарникова

Астрагал сарептский* Кочедыжник женский Курчавка кустарниковая

Авінелла звивиста Басія волосиста Куцоніжка пірчаста

Авенелла извилистая Бассия волосистая Коротконожка перистая

Бромопсис різнолистий

Кострец разнолистный

Бюфонія дрібноквіткова Калюжниця болотна Дзвоники оленячі Дзвоники великоколосі

45

Campanula macrostachya Waldst. et Kit. ex Willd.

Campanula persicifolia L.

46

Campanula trachelium L

Дзвоники крапиволисті

47

Caragana mollis (M. Bieb.)

Besser Carex humilis Leys.

Carex liparocarpos Gaudin Carex pediformis C.A.Mey. Carex pilosa Scop.

Carpinus betulus L. Centaurea ruthenica Lam. Centaurea salicifolia M.Bieb.

Centaurium anatolicum (K. Koch) Tzvelev Cerastium heterotrichum Klokov Cerastium kioviense Klokov Cerastium pseudobulgaricum Klokov Cerasus avium (L.) Moench Chaenorhinum klokovii Kotov Chamaecytisus kreczetoviczii (Wissjul.) Holub Chimaphila umbellata (L.) W.Barton Circaea lutetiana L. Coccyganthe flos-cuculi (L.) Fourr.

Comarum palustre L. Convallaria majalis L. Corispermum ucrainicum Iljin Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers.

Corydalis paczoskii N.Busch Corydalis solida (L.) Clairv.

Карагана м'яка

Бюффония мелкоцветковая Калужница болотная Колокольчик жёстковолосый* Колокольчик крупноколосый Колокольчик персиколистный Колокольчик крапиволистный Карагана мягкая

34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44

48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70

Дзвоники персиколисті

Осока низька Осока блискуча Осока стопоподібна Осока волосиста Граб звичайний Волошка руська Волошка верболиста Золототисячник анатолійський Роговик різноволосий Роговик київський Роговик несправжньоболгарський Вишня пташина Хеноринум Клокова Рокитник Кречетовича

Осока низкая Осока блестящая Осока стоповидная Осока волосистая Граб обыкновенный Василёк русский Василёк иволистный Золототысячник анатолийский Ясколка разноволосистая Ясколка киевская Ясколка ложноболгарская

Зимолюбка зонтична

Зимолюбка зонтичная

Цирцея звичайна Зозулін цвіт звичайний Вовче тіло болотяне Конвалія звичайна Верблюдка українська Ряст Маршаллів

Двулепестник парижский* Кукушкин цвет обыкновенный* Сабельник болотный Ландыш майский* Верблюдка украинская Хохлатка Маршалла

Ряст Пачоського Ряст міцний

Хохлатка Пачоского* Хохлатка плотная

Черешня птичья Хеноринум Клокова Ракитник КречетовичаE

63

71 72

Crambe aspera M.Bieb.

Crambe tataria Sebeok

Катран шорсткий Катран татарський

Катран шершавый E * Катран татарский

73

Crataegus ambigua C.A.Mey. ex A.Becker Crataegus klokovii Ivaschin Crataegus praearmata Klokov Crataegus ucrainica Pojark.

Cystopteris fragilis (L.) Bernh.

Delphinium rossicum Litv.

Dentaria bulbifera L. Dentaria quinquefolia M.Bieb.

Dianthus deltoides L. Dianthus eugeniae Kleopow Dianthus pallidiflorus Ser. Dianthus stenocalyx Juz. Dichodon viscidum (M.Bieb.)

Holub Drosera rotundifolia L. Dryopteris carthusiana (Vill.) H. P. Fuchs Dryopteris cristata (L.) A. Gray Dryopteris filix-mas (L.) Schott Echium russicum J.F.Gmel.

Elatine alsinastrum L. Ephedra distachya L. Equisetum fluviatile L. Equisetum hyemale L. Equisetum sylvaticum L. Equisetum telmateia Ehrh.

Eremogone rigida (M.Bieb.)

Fenzl.

Erucastrum cretaceum Kotov Eryngium maritimum L. Erysimum cretaceum (Rupr.)

Schmalh.

Erysimum cuspidatum (M.Bieb.)

DC. Erysimum krynkense Lavrenko Erysimum ucrainicum J.Gay Ferula tatarica Fisch. ex Spreng.

Fragaria moschata (Duchesne) Weston Frankenia hirsuta L. Frankenia pulverulenta L. Fumana procumbens (Dun.) Gren. et Godr.

Gagea bohemica (Zanschn.)

Schult. et Schult. f.

Gagea maeotica Artemcz.

Глід сумнівний

Боярышник сомнительный

Глід Клокова Глід озброєний Глід український Цистоптеріс ламкий Дельфіній руський Зубниця бульбиста Зубниця п'ятилиста Гвоздика дельтовидна Гвоздика Ївги Гвоздика блідоквіткова Гвоздика стиснуточашечна Діходон клейкий

Боярышник Клокова Боярышник вооружённый Боярышник украинский WE Пузырник ломкий Дельфиниум русский Зубянка клубненосная Зубянка пятилистная Гвоздика дельтовидная* Гвоздика Евгения Гвоздика бледноцветковая Гвоздика узкочашечная Диходон клейкий*

Росичка круглолиста Дріоптерис шартрський

Росянка круглолистная Щитовник шартрский

Дріоптерис гребенястий Дріоптерис чоловічий Синяк руський Руслиця кільчаста Ефедра двоколоса Хвощ річковий Хвощ зимовий Хвощ лісовий Хвощ великий Пустельниця жорстка

Щитовник гребенчатый Щитовник мужской Синяк русский Повойничек мокричный Хвойник двухколосковый* Хвощ речной Хвощ зимующий Хвощ лесной Хвощ большой Пустынница жёсткая W*

Рогачка крейдяна Миколайчики приморськи Жовтушник крейдяний

Рогачка меловая Синеголовник приморский Желтушник меловой WE

Жовтушник загострений

Желтушник щитовидный

Жовтушник кринський Жовтушник український Ферула татарська Суниці мускусні

Желтушник крынкскийE Желтушник украинскийW Ферула татарская Земляника мускусная

Франкенія шорстка Франкенія припорошена Фумана лежача

Франкения жёстковолосая Франкения припудренная W Фумана распростёртая

Зірочки богемські

Гусиный лук богемский

Зірочки приазовські

Гусиный лук приазовский

74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110

64

111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150

Galium donetzkiensis Ostapko Galium dubovikae Ostapko Galium elongatum C.Presl Galium glabricarpum Ostapko Galium kondratjukii Ostapko Galium lanulosum Ostapko Galium maximum G.Moris Galium verticillatum Danth.

Galium volhynicum Pobed.

Galium xeroticum (Klokov) Soo Genista donetzica Kotov Gentiana cruciata L. Geranium linearilobum DC. Geum aleppicum Jacq.

Glechoma hirsuta Waldst. et Kit. Glycyrrhiza glabra L. Halocnemum strobilaceum (Pall.)

M.Bieb.

Haplophyllum ciliatum Griseb.

Haplophyllum suaveolens (DC.) G.Don, f.

Hedysarum grandiflorum Pall.

Підмаренник донецький Підмаренник Дубовик Підмаренник видовжений Підмаренник голоплідний Підмаренник Кондратюка Підмаренник шерстистий Підмаренник великий Підмаренник кільчастий Підмаренник волинський Підмаренник сухий Дрік донецький Тирлич хрестовидний Герань лінійнолопатева Гравілат алепський Розхідник волосистий Солодка гола Сарсазан шишкуватий

Подмаренник донецкий Подмаренник Дубовик Подмаренник вытянутый Подмаренник голоплодный Подмаренник Кондратюка Подмаренник шерстистый Подмаренник большой Подмаренник мутовчатый Подмаренник волынский E Подмаренник сухойE Дрок донецкий Горечавка крестообразная Герань линейнолопастная Гравилат алеппский Будра волосистая Солодка голая Сарсазан шишковатый

Гаплофілум війчастий Гаплофілум запашний

Простолистник реснитчатый Простолистник душистый

Солодушка великоквіткова

Helianthemum cretophilum Klokov et Dobrocz.

Helianthemum nummularium (L.) Mill.

Heliotropium intermedium Taliev

Сонцецвіт крейдолюбивий

Копеечник крупноцветковый* Солнцецвет мелолюбивый

Сонцецвіт звичайний

Солнцецвет монетолистный

Геліотроп проміжний

Heliotropium suaveolens M.Bieb.

Hottonia palustris L. Hyacinthella leucophaea (C.Koch) Schur Hydrocharis morsus-ranae L. Hypericum quadrangulum L. Inula caspica Blum ex Ledeb.

Inula helenium L. Iris furcata M.Bieb.

Iris halophila Pall.

Jasione montana L. Juncellus pannonicus (Jacq.)

Clarke Jurinea centauroides Klokov Jurinea charcoviensis Klokov Jurinea talijevii Klokov Jurinea tanaitica Klokov Krascheninnikovia ceratoides (L.) Gueldenst.

Laser trilobum (L.) Borkh.

Геліотроп запашний Плавушник болотний Гіацинтік блідий

Гелиотроп промежуточныйW* Гелиотроп душистый Турча болотная Гиацинтик бледный

Жабурник звичайний Звіробій чотирикрилий Оман каспійський Оман високий Півники вильчасті Півники солончакові Агалік-трава гірська Ситничок паннонський

Водокрас обыкновенный* Зверобой четырёхкрылый Девясил каспийский Девясил высокий* Касатик рогатый Касатик солелюбивый* Букашник горный Ситничек венгерский

Юринея волошковидна Юринея харківська Юринея Талієва Юринея донська Білолозник степовий

Наголоватка васильковидная Наголоватка харьковская Наголоватка Талиева* Наголоватка донскаяE Терескен хохолковый

Лазурник трилопатевий

Лазурник трёхлопастной

65

151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189

Lathyrus niger (L.) Bernh.

Leersia oryzoides (L.) Sw. Leontodon danubialis Jacq.

Leucanthemum vulgare Lam. Limosella aquatica L. Linaria euxina Velen.

Linaria macroura (M.Bieb.)

M.Bieb.

Linum catharticum L. Lythrum hybridum Klokov Maianthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt Matthiola fragrans Bunge Melampyrum cretaceum Czern.

Melampyrum nemorosum L. Melampyrum pratense L. Mercurialis perennis L. Minuartia birjuczensis Klokov Molinia caerulea (L.) Moench Monotropa hypophegea Wallr.

Muscari neglectum Guss.ex Ten. Myosotis pineticola Klokov et Des.-Shost.

Myosotis ucrainica Czern.

Nasturtium officinale R.Br. Naumburgia thyrsiflora (L.) Rhb. Nymphaea alba L. Nuphar lutea (L.) Smith Omphalodes scorpioides (Haenke) Schrank Onosma polychroma Klokov ex M.Pop. Ornithogalum fischerianum Krasch.

Orthilia secunda (L.) House Otites donetzica (Kleopow) Klokov Otites helmannii (Claus) Klokov Otites maeoticа Klokov Palimbia salsa (L. f.) Besser Palimbia turgaica Lipsky ex Woronow Papaver maeoticum Klokov Paronychia cephalotes (M.Bieb.)

Besser Pedicularis dazystachys Schrenk Phlomoides hybrida (Zelen.)

R.Kam. et Machmedov Physalis alkekengi L.

Чина чорна Лєєрзія рисовидна Любочкі дунайські Королиця звичайна Мулянка водяна Льонок чорноморський Льонок довгошпорковий

Чина чёрная Леерсия рисовидная Кульбаба дунайская Нивяник обыкновенный Лужница водяная Льнянка черноморская Льнянка крупнохвостая

Льон проносний Плакун мішанцевий Веснівка дволиста

Лён слабительный* Дербенник гибридный Майник двулистный

Левкой крихкий Перестріч крейдяний Перестріч дубравний Перестріч лучний Переліска багаторічна Мінуарція бірючська Молінія голуба Під’ялинник звичайний Гадюча цибулька занедбана Незабудка борова

Левкой пахучий Марьянник меловой* Марьянник дубравный* Марьянник луговой* Перелеска многолетняя Минуарция бирючья Молиния голубая Подъельник обыкновенный Мускари незамеченный Незабудка боровая

Незабудка українська Настурція лікарська Кизляк болотний Латаття біле Глечики жовті Пупочник завитий

Незабудка украинская Настурция лекарственная Наумбургия кистецветковая Кувшинка белая Кубышка жёлтая Омфалодес ползучий

Громовик різнокольоровий

Оносма разноцветная

Рястка Фішера

Птицемлечник Фишера

Ортилія однобока Вуханка донецька

Ортилия однобокая Ушанка донецкая

Вуханка Гельмана Вуханка азовська Палімбія солона Палімбія тургайська

Ушанка ГельманаE Ушанка азовская Палимбия солёная Палимбия тургайская

Мак азовський Загнітник головчастий

Мак азовскийW Приноготовник головчатый

Шолудивник пухнастоколосий Фломоідес гібридний

Мытник мохнатоколосый

Фізаліс звичайний

Физалис обыкновенный

Фломоидес гибридныйE

66

190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229

Physospermum cornubiense (L.) DC. Pilosella ×glomerata (Froel.) Fr. Pilosella onegensis (Norrl.) Norrl.

Poa transbaicalica Roshev.

Polygala cretacea Kotov Polygonum scythicum Klokov Polypodium vulgare L. Potentilla erecta (L.) Raeusch.

Prunella grandiflora (L.) Scholl.

Фізосперм дворогий

Физоспермум двурогий*

Пілозелла скучена Пілозелла онезька Тонконіг забайкальський Китяки крейдяні Спориш скіфський Багатоніжка звичайна Перстач прямостоячий Суховершки великоквіткові

Pteridium aquilinum (L.) Kuhn Pulsatilla latifolia Rupr.

Pulsatilla ucrainica (Ugr.) Wissjul.

Pycreus flavescens (L.) P.Beauv. ex Rhb. Pyrola chlorantha Sw. Radiola linoides Roth Ranunculus auricomus L Ranunculus cassubicus L. Ranunculus lingua L. Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov Rosa adenodonta Dubovik

Орляк звичайний Сон широколистий Сон український

Пилозелла скученная* Пилозелла онежская* Мятлик забайкальский* Истод меловой Горец скифский Многоножка обыкновенная Лапчатка прямостоячая Черноголовка крупноцветковая Орляк обыкновенный Прострел широколистный Прострел украинский

Ситівник жовтуватий

Ситовник желтоватый

Грушанка зеленоцвіта Радіола льоновидна Жовтець золотистий Жовтець кашубський Жовтець язичковий Рапонтикум серпієвидний

Грушанка зелёноцветковая Радиола льновидная Лютик золотистый* Лютик кашубский Лютик языковый* Рапонтикум серпуховидный

Шипшина залозистозубчаста

Rosa borissovae Chrshan.

Rosa diplodonta Dubovik Rosa gorenkensis Besser Rosa krynkensis Ostapko Rosa parviuscula Chrshan. et Laseb.

Rubus saxatilis L. Rumex euxinus Klokov Salvia pratensis L. Salvia stepposa Des-Shost.

Scirpus setaceus L. Scorzonera austriaca Willd.

Scutellaria dubia Taliev et Sirj.

Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B.Lehm.

Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. ex Czern.

Senecio euxinus Minder Seseli peucedanoides (M.Bieb.)

Koso-Pol. Solanum zelenetzkii Pojark.

Sparganium minimum Wallr.

Spiraea litwinowii Dobrocz.

Stellaria palustris Retz

Шипшина Борісової Шипшина двозубчаста Шипшина горинківська Шипшина кринська Шипшина низенька

Шиповник железистозубчатый Шиповник Борисовой Шиповник двузубчатый Шиповник горинковский Шиповник крынкский Шиповник низенький

Костяниця кам'яниста Щавель чорноморський Шавлія лучна Шавлія степова Комиш щетиновидний Скорзонера австрійська Шоломниця сумнівна Молодило руське

Костяника каменистая Щавель черноморский Шалфей луговой Шалфей степной* Камыш щетиновидный Козелец австрийский Шлемник сомнительный Молодило русское

Жовтозілля дніпровське

Крестовник днепровский E*

Жовтозілля чорноморське Жабриця смовдевидна

Крестовник черноморский Жабрица горичниковидная

Паслін Зеленецького Їжача голівка маленька Таволга Литвинова Зірочник болотний

Паслён Зеленецкого E* Ежеголовник маленький* Таволга Литвинова* Звездчатка болотная*

67

230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263

Stratiotes aloides L. Syrenia talijevii Klokov Teucrium chamaedrys L. Teucrium scordium L. Teucrium stevenianum Klokov Thelypteris palustris Schott Thymus ciliatissimus Klokov Thymus didukhii Ostapko Thymus kondratjukii Ostapko Thymus pseudopannonicus Klokov Torilis ucrainica Spreng.

Trachomitum sarmatiense Woodson Tragopogon donetzicus Artemcz.

Tragopogon podolicus (DC.) Artemcz.

Tragopogon tanaiticus Artemcz.

Trifolium caucasicum Tausch Verbascum laxum Filar. et Jav. Veronica cretacea Ostapko Veronica officinalis L. Veronica paczoskiana Klokov Veronica scutellata L. Veronica serpyllifolia L. Vincetoxicum donetzicum Ostapko Vincetoxicum flavum Ostapko Vincetoxicum intermedium Taliev Vincetoxicum maeoticum (Kleopow) Barbar.

Vincetoxicum rossicum (Kleopow) Barbar.

Vincetoxicum ucrainicum Ostapko Viola cretacea Klokov Viola lavrenkoana Klokov Viola palustris L. Ventenata dubia (Leers) Coss.

Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer Zostera marina L.

Водяний різак алоевидний Сиренія Талієва Самосил гайовий Самосил часниковий Самосил Стевена Теліптерис болотний Чебрець реснитчатий Чебрець Дідуха Чебрець Кондратюка Чебрець справжньопаннонський Ториліс український Кендир сарматський

Телорез обыкновенный Сирения ТалиеваE Дубровник обыкновенный* Дубровник чесночный* Дубровник Стевена Телиптерис болотный Тимьян реснитчатый* Тимьян Дидуха Тимьян Кондратюка Тимьян ложнопаннонский

Козельці донецькі Козельці голоносикові Козельці донські Конюшина кавказька Дивина розлога Вероніка крейдяна Вероніка лікарська Вероніка Пачоського Вероніка щиткова Вероніка чебрецелиста Ластовень донецький

Козлобородник донецкий Козлобородник голоносиковый Козлобородник донской E Клевер кавказский Коровяк раскидистый Вероника меловая Вероника лекарственная Вероника Пачоского Вероника щитковая* Вероника тимьянолистная* Ластовень донецкий

Ластовень жовтий Ластовень проміжний Ластовень азовський

Ластовень жёлтый Ластовень промежуточныйE Ластовень азовский E

Ластовень руський

Ластовень русский W

Ластовень український

Ластовень украинский

Фіалка крейдяна Фіалка Лавренка Фіалка болотна Вентената сумнівна Вольфія безкоренева

Фиалка меловая Фиалка ЛавренкоE Фиалка болотная Вентената сомнительная Вольфия безкорневая

Камка морська

Взморник морской B*

Торилис украинский Кендырь сарматский

МОХООБРАЗНЫЕ

264 265 266 267

Sphagnum capillifolium (Ehrh.)

Hedw Sphagnum centrale C. Jens Sphagnum fallax (Klinggr.)

Klinggr.

Sphagnum fimbriatum Wils.

Сфагнум волосолистий

Сфагнум волосолистный*

Сфагнум центральний Сфагнум обманливий

Сфагнум центральный* Сфагнум обманчивый*

Сфагнум торочкуватий

Сфагнум бахромчатый*

68

268 269 270 271 272 273 274 275 276

277 278 279 280 281 282 283 284 285

Sphagnum flexuosum Dozy et Molk.

Sphagnum fuscum (Schimp.)

Klinggr.

Sphagnum obtusum Warnst.

Sphagnum palustre L. Sphagnum papillosum Lindb.

Sphagnum squarrosum Crome Closterium ehrenbergii Menegh. ex Ralfs var. podolicum Gutw.

Scherffelia dubia (Scherff.) Pasch.

Tolypella prolifera (Ziz ex A. Br.) Leonh.

Helvella elastica Bull.

Inocybe pyriodora (Fr.) Kumm.

Sparassis laminosa Fr. Coprinus picaceus (Fr.) S.F.Gray Tulostoma brumale Pers.

Schizostoma laceratum (Ehrenb.)

Lev. Agaricus spissicaulis Moell.

Agaricus tabularis Peck Crepidotus autochtonus J.E.Lange

Сфагнум звивистий

Сфагнум извилистый*

Сфагнум бурий

Сфагнум бурый*

Сфагнум притуплений Сфагнум болотний Сфагнум сосочковий Сфагнум відстовбурчений ВОДОРОСЛИ Клостеріум Еренберга

Сфагнум тупой* Сфагнум болотный* Сфагнум папиллозный* Сфагнум оттопыренный* Клостериум Эренберга*

Шерфелія тверда Толіпела

Шерфелия твёрдая* Толипелла*

ГРИБЫ Гелвела еластична Іноцибе м’ясо-червоний Спарасис пластинчастий Гноєвик смолистий Тулостома зимова Шизостома розірвана

Лопастник упругий* Волоконница мясо-красная* Спарассис пластинчатый* Навозник сорочий* Тулостома зимняя* Шизостома разорванная*

Печериця кремезна Печериця таблитчаста Крепідот автохтонний

Шампиньон коренастый* Шампиньон таблитчатый* Крепидот автохтонный*

Звездочкой (*) обозначены виды, которые впервые занесены в Перечень; значками (W, E, B) обозначены виды, занесенные, соответственно, в Мировой и Европейский красные списки и в Бернскую конвенцию.

69

70