Українська мова (Заболотний) 11 клас з рос мовою

О Р А Т О Р С Т В У В А Т И , -ую, -уєш, зневажл. Надто довго й нудно виголошувати промову, говорити про що-небудь перев. з претензією на красномовність). РИ ТО Р, -а, ч. 1. У Стародавній Греції та Стародавньому Рим і — оратор і вчитель красномовства. // Оратор, який має хист красномовця.

2. Оратор, який, володію чи мистецтвом красномовця, говорить красиво, але беззмістовно. 3. У братських ш колах і в академії України та в духовних семінаріях дореволюційної Росії — учитель або учень по класу риторики. Р И Т О Р И К А , -и, ж. 1. Наука красномовства, ораторське мистецтво. // Навчальний предмет, в якому викладено теорію красномовства, ораторського мистецтва. // рідко. Підручник із цього предмета. 2. перен. Зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство. 3. заст. Назва молодшого класу духовної семінарії. Р И ТО Р И Ч Н И Й , -а, -е. Стос, до риторики. // Написаний за правилами риторики у 1 значенні). Риторичні фігури — засіб підсилення емоційної впливовості художньої та ораторської мови. С А М О Б У Т Н ІЙ , -я, -є. Який відзначається природною своєрідністю, не схожий на інших інш і); самостійний у своєму розвитку, незалежний від будь-яких впливів; неповторний, оригінальний. Самобутній талант. // Те, що відзначається природною своєрідністю, не схоже на інше. С Е Р Т И Ф ІК А Ц ІЯ , -ї, ж. 1. Д іяльність уповноважених органів по підтвердженню відповідності товару роботи, послуги) обов’язковим вимогам стандарту. // Процедура, за допомогою якої уповноважений орган документально підтверджує відповідність продукції чи спеціальних систем встановленим законодавством вимогам. 2. Одержання сертифікату на право чого-небудь. 3. Офіційна атестація програми. СЛОВОБЛУДСТВО, -а, с., зневажл. Пусті, беззмістовні розмови, балачки. С П А Д Щ И Н А , -и, ж. 1. Майно і т. ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи. 2. Явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів. // Наслідки, перев. негативні, чийогось панування, чиєїсь діяльності, якогось процесу і т. ін. Т Р И Б У Н , -а, ч. 1 -У Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб. 2. Громадський діяч, видатний оратор і публіцист. // Виразник чиїхось або якихось ідей, принципів, прагнень. // іронічно. Про лю бителя говорити, ораторствувати. У Г О Д А , -и, ж. 1. Взаємна домовленість про що-небудь. 2. Договір, за яким встановлюються взаємні зобов'язання щодо чого-небудь. // Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди. 3. застаріле. Згода. // Догода. Ф О Р У М , -у, ч. 1. П лощ а в містах Стародавнього Риму, на якій відбувалися народні збори, влаштовувалися торги і здійснювався суд. // Народне зібрання на цій площ і, суд і т. ін. 2. Ш ирокі представницькі збори — з ’ їзд, конференція, конгрес. 3. Інтернет-ресурс, популярний вид спілкування, яке відбувається не в режимі реального часу, в Інтернеті. Ф РАЗЕ РС ТВ О , -а, с. Пристрасть говорити фрази; марнослів’ я.