СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ
Продовження табл. Відокремлюється комами
Приклади
8. Поширена або непоширена приклад* У журбі отакій і подружилися Давид ка, приєднана до означуваного слова з одним австріяком, на ймення Стах за допомогою слів родом, на ймення, (А. Головко). так званий тощо. 9. Прикладка, що приєднується до озна* Синоніми, або слова близькі за чуваних членів речення словами або, значенням, використовують у різних тобто, особливо, навіть, як от. стилях мови. Відокремлюється тире
Приклади
10. Поширена або непоширена приклад* Усі громадяни України — молодь, ка, що має уточнювальне значення люди середнього та похилого й перед нею можна вставити а саме. віку — уболівають за майбутнє Батьківщини. 11. Поширена прикладка, що стоїть На високому березі Дніпра постав у кінці речення. золотоглавий Київ — столиця мо гутньої середньовічної держави Русі України.
382 Перепишіть текст. Які правила щодо вживання розділових знаків при відо* кремленій прикладці ілюструють деякі речення вправи?
Данило тихо входить у накупаний і загойданий місяцем присілок. Як добре, що ми тепер будемо з хлібом: уродило ж цього року. Незабаром мають і агро нома прислати. Аби ж він був схожий на Максима Діденка — отого вчителя й невтомного практика. Давно він, Данило, не бачив ні Максима Петровича, ні Терентія Івановича, ні його верби, повз яку ніколи спокійно не пройдеш... Тільки й рідні зоста лось у Данила — бідова тітка Марина в Копайгородку та двоюрідна сестра в присілку... Де оболонь переходить у болото, Данилові у вічі впала трилиста вахта, ота добра рослина, що і лікує людину, і попереджає: не йди далі, бо вже по чинаються небезпечні місця (За М. Стельмахом). 383 Перепишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки в реченнях із відокремленими означеннями й прикладками.
Як йому творилося тоді! Ідеї накочувались, мов хвилі... Саме тоді з’явилась ота ідея альбому «Україна та українці», який мусив створити тільки він Іван Макарович Гончар. Згодом, озираючись на свій мистецький шлях, він занотує: «Рік у рік я не їздив, не ходив, а літав од села до села окрилений жадобою пізнання нашої мистецької культури». Каторжну працю звалив він на свої плечі. На самих ет нографічних знаннях найґрунтовніших, найвичерпніших тут не виїдеш. Вод ночас мусив бути й художником, і краєзнавцем, й істориком, й антропологом. 190