Атаманчук А. І., Бойко І. О., Карпяк О. Ю., Матковська Т. В.

Page 1


КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №7

А.І. Атаманчук І.О. Бойко О.Ю. Карпяк Т.В. Матковська

Конспекти уроків з української літератури за нововведеними творами 8 клас Методичний посібник для вчителів-словесників

Кам’янець-Подільський 2016


Рецензент: Лупійчук А.В., учитель української мови та літератури НВК№16, учитель-методист, заслужений працівник освіти України

Конспекти уроків з української літератури за нововведеними творами. 8 клас [відповідно до програми Р. В. Мовчан 2013 року]: методичний посібник для вчителів-словесників / [А.І. Атаманчук, І.О. Бойко, О.Ю. Карпяк та ін.]. — Кам’янець-Подільський, 2016. — 96с. Посібник містить розробки уроків з української літератури для 8 класу за нововведеними творами, що відповідають програмі для загальноосвітніх навчальних закладів (Р.В. Мовчан, 2013 рік). Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів, керівників методичних об’єднань, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

2


ЗМІСТ Вступ Карпяк О.Ю. Володимир Підпалий. «Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд». Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»). Матковська Т.В. Галина Кирпа. «Мій ангел такий маленький», «Коли до вас темної ночі». Ідейно-художній аналіз поезій. Атаманчук А.І. Іван Малкович. «Із янголом на плечі», «З нічних молитов». Осмислення в поезіях призначення людини та сенсу її життя. Бойко І.О. Розмаїття сучасної лірики. Анатолій Мойсієнко. «Жовтень жовті жолуді...». Ігор Павлюк. «Дівчинка». Карпяк О.Ю. Олександр Довженко – видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання про Велику Вітчизняну війну. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявленні під час воєнного лихоліття. Карпяк О.Ю. Образи діда Платона й діда Савки – представників українського трудового народу в оповіданні О.Довженка «Ніч перед боєм». Їхній моральний урок для солдатів. Атаманчук А.І. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі. Атаманчук А.І. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору. Атаманчук А.І. Характеристика образів твору. Вплив оточення на виховання дитини. Осмислення моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. 3

5

6

14

21

27

34

44

51

56

62


Матковська Т.В. Юрій Винничук. «Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі діють «драконячі закони». Матковська Т.В. Ю. Винничук. «Місце для Дракона». Сюжет повісті. Роздуми про добро та зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви. Матковська Т.В. Дракон Грицько – поет і християнин. Алегоричність образів дракона Грицька, пустельника та князя. Бойко І.О. В.Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Бойко І.О. В. Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Проблемно-образний аналіз твору. Характеристика образів Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок. Бойко І.О. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті.

67

72

77 81

86

90 94 95 96

Відомості про авторів Література Електронні ресурси

4


Вступ Методичний посібник складено за новою програмою з української літератури для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (за загальною редакцією Р.В. Мовчан, 2013 рік). Посібник містить розробки уроків з української літератури для 8 класу за нововведеними творами. Метою створення цього видання є намір полегшити підготовку вчителя до уроку, заощадити час на пошуки введених до програми творів та іншої додаткової інформації, а також цікаво організувати навчально-виховний процес. Користуючись нашим методичним посібником, презентаційними слайдами й відеосюжетами, що подаються в мультимедійному додатку, учитель-словесник зможе якісно підготувати уроки літератури у 8 класі за новою програмою. Різноманітні методи та прийоми сприятимуть кращому осмисленню навчального матеріалу учнями. Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів, керівників методичних об’єднань, викладачів та студентів вищих навчальних закладів.

5


Карпяк О.Ю. Тема. Володимир Підпалий. «Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд». Щирість почуттів поета. Ідея гуманізму, людяності, бережливого ставлення до природи. Незбагненна краса світу, патріотичні почуття, передані словом. Багатозначність і змістова глибина художніх образів («Зимовий етюд»). Мета: зацікавити учнів творчістю В. Підпалого, показавши на прикладі віршів «Бачиш: між трав зелених…» і «Зимовий етюд» особливості поетичного стилю автора; удосконалювати вміння характеризувати поезію, коментувати основні ідеї, мотиви ліричних творів; розвивати навички виразного читання, образне й асоціативне мислення; виховувати гуманізм, бережливе ставлення до природи, людей; плекати патріотичні почуття; розвивати здатність помічати красу світу. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: тексти поезій, відеофрагменти з фільму «Володимир Підпалий. Осяяний любов’ю», відеоряд «Чудовий зимовий вечір», «Природа України», «Звуки природи. Живий ліс». Епіграф Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… В.Підпалий ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності до уроку. Прослуховування поезії «Соловʼїні лови…» В.Підпалого (Відеофрагмент 1). ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Прийом «Мікрофон». Чи знайомі ви з творами Володимира Підпалого? Що нового сьогодні на уроці ви хотіли б відкрити, дізнатися, вивчити? Яке враження справила на вас поезія? Чим «зачепила»? 6


Учитель. Не так часто можна почути, коли на запитання про улюбленого поета відповідають: Володимир Підпалий. Мабуть, тому, що ми недостатньо знайомі з його творами, котрі здатні поособливому торкнутися душі. Проте на малій батьківщині поета його творчість детально вивчається та бережеться. Наприклад, у Сквирському ліцеї, що на Київщині, запроваджено ліцейську премію імені Володимира Підпалого. Поетична хвилинка. Читання поезії лауреата премії ім. В.Підпалого Олени Писаренко, учениці 9 класу ліцею) Пам’яті Підпалого Хто так любив? – Ніхто, напевно. А хто так жив? – Ніхто не жив. Хто так творив і недаремно За щастя голову схилив? А хто… Іще питань багато, Та нікому відповісти. Дістався нам великий спадок, Його лиш треба зберегти. Яснить життя ключем нестримним, Та пам’ять знову постає. Читає молодь, Володимир, Твої вірші, життя твоє. III. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. ІV. Актуалізація опорних знань. Прийом «Мозковий штурм». - Як називають людину, яка віддана інтересам свого народу або інтересам будь-якої справи на благо народу? (Патріотом). - Кого з відомих українських поетів-патріотів ви знаєте? Назвіть їхні патріотичні твори. - Чому письменники-патріоти часто зазнавали утисків від влади? Робота з епіграфом. - Чи можна назвати В.Підпалого патріотом, прочитавши уривок з його поезії «Поклик роду»? V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 7


1. Слово вчителя. Біографічні відомості про В.Підпалого (Основні події можна записати в зошит або створити мініконспект. Під час розповіді учитель демонструє відеофрагменти). Слово Володимира Підпалого не надто голосне, не грізне, воно ніжне й негучне, але має велику силу. І ця сила - у щирості почуттів, любові до рідної землі, природи, людини. Тому поезію Володимира Підпалого називають «тихою» (Відеофрагмент 2). Цей щирий, ніжний, вдумливий і прекрасний поет, син Полтавщини, прожив лише 37 років. Невиліковна хвороба передчасно обірвала його поетичну пісню про рідну землю й полетіла його душа «в дорогу за ластівками» (так називається одна з його поетичних збірок). Та ластівки повертаються з вирію в рідну сторону — повертається й поет своїми віршами (Відеофрагмент 3). Життя письменника — у його творах. Душа поета — у його віршах. Послухайте життєпис Володимира Підпалого, викладений ним власноручно. «Народився я в селі Лазірках 9 травня 1936 року, за 25 км від Лубен. Мати Ольга Степанівна — козачка з хутора Макарівщини, а батько Олексій Лукович — виходець з-під Великої Багачки. На дев’ятому році мати була вже круглою сиротою і шукала щастя наймитуванням у Лубнах. Може тому, коли я підріс і міг вечорами читати їй «Кобзаря», плакала гірко й невтішно, повторюючи завжди одне: «Всі наймити, синочку...» Вона знала тьму казок та приповісток, шанувала загадки і вміла знаходити до них ключ. Але ніколи я не чув, щоб вона співала. Певно, гірке дитинство, як і подальше життя (1943 року вона стала вдовою), наклало свою печатку на її характер. Мати вміла й любила працювати, кохалася у квітах (вся хата була великим квітником...) і чистоті. Померла вона самітньою 21 січня 1957 року, на 53 році свого життя. Я тоді був у армії, а дві доньки повиходили заміж і жили не з нею…(Відеофрагмент 4). Батько працював на залізниці, любив сади й бджільництво, ненавидів тютюн (син палить за нього і за себе) і горілку. Загинув під Києвом 1943 року. Пам’ятаю його добре. Якби володів пензлем, можна було б відтворити його образ у величезному циклі: батько качає мед; батько садить дерева; батько іде до армії і т.д. У селі й до сьогодні розповідають про те, як він співав. А я пам’ятаю дві його пісні — про Байду та «Ой забіліли сніги» (Відеофрагмент 5). 8


Учився я у Величанській семирічній та Лазірківській середній школах. Любив (і люблю) історію, літературу; донині не знаю і не розумію точних наук. У школі читав дуже багато, але без ніякісінької системи. 1953 року закінчив 10 класів; працював у МТС, колгоспі. 1955 року був мобілізований на флот. Службу служив, але не любив: нудьгував за степом, садами (Відеофрагмент 6). 1957 року демобілізувався (через хворобу ніг) і поступив до Київського університету на філологічний факультет (український відділ), який і закінчив 1962 року (Відеофрагмент 7). Перші вірші видрукував на шпальтах комсомольських «Молоді України» та «Зміни» (1958 р.). У Державному видавництві художньої літератури 1963 року вийшла перша збірочка «Зелена гілка», а роком пізніше — «Повесіння» у «Радянському письменникові». Нині підготував дві книги: «Тридцяте літо» для видавництва «Молодь» та «Книгу лірики». Мрію написати пісню... Працюю старшим редактором поезії у «Радянському письменникові». Одружений, маю доньку. Позапартійний. Позаспілковий. Київ, 26 вересня 1966 р.» До Спілки письменників його прийняли 1967 року. Того ж року вийшла у світ і згадувана збірка «Тридцяте літо». Після того були книжки «В дорогу — за ластівками» (1968) та «Вишневий світ» (1970), а посмертно — «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992). До останньої книги входять неопубліковані за життя твори В. Підпалого та спогади про нього як поета, редактора, громадянина, людину (Відеофрагмент 8). Багато сил на популяризацію творчості Підпалого поклала його дружина – Ніла Андріївна Підпала. Вона була музою поета. Любов його до неї була особлива, висока та свята. Він був увесь зітканий із цієї любові, щирої й ніжної, до своєї дружини, до дітей - Олі та Андрія. Але найбільше вражає гостинність, щедрість та щирість, яка панувала в родині. Саме про це й повідає нам берегиня та продовжувачка роду Ніла Андріївна Підпала (Відеофрагмент 9). Володимир Підпалий помер 24 листопада 1973 року від невиліковної хвороби в тридцять сім років (Відеофрагмент 10). Та рід Володимира Підпалого продовжився в його дітях та онуках, саме для них він написав дитячі твори: 1991 р. – вийшла збірка віршів для дітей «Кожна бджілка – немов лічилка» («Веселка»), а 1992 р. – 9


вийшла книжка для дітей російською мовою «Лесной родничок» («Грайличок») (Відеофрагмент 11). 2. Аналіз поезії «Бачиш: між трав зелених...» Учитель. Найповніше душа поета розкривається в його творах. Після смерті Володимира Підпалого про його вірші відгукнувся професор із Варшави Флоріан Неуважний: «Почитаєш вірші Володимира Підпалого - наче криничної води напився. Треба тільки уміти знайти дорогу до криниці, відвести убік кущі, траву, а часом і павутиння лінивства в пошуках джерела, щоб переконатися, яка це чиста, своєрідна й новітня поезія. Треба Підпалого читати й читати». Отож, шукаймо дорогу до поетичної криниці Володимира Підпалого. Послухайте вірш «Бачиш: між трав зелених...» Виразне читання поезії вчителем (під час декламування поезії лунають звуки природи, спів птахів). Прийом «Кольорові почуття». Учні мають занотувати свої почуття, викликані поезією, за допомогою кольорів. Зелений – спокій, гармонія, білий – байдужість, червоний – тривога, синій – зневага, жовтий – тепло, надія. Бесіда. • Що ви відчули, слухаючи поезію, і які кольори переважають? Чи були серед них білі та сині барви? • Зверніть увагу, як змінюється інтонація поезії. З чим це пов'язано? (Спочатку ліричний герой переконує уявного співрозмовника в необхідності захищати беззахисних пташат, «спокій їх берегти». Це треба робити обережно, щоб не сполохати їх. Інтонація різко змінюється, коли співрозмовник сумнівається, знаходить причини, аби відмовитися. З'являються питально-окличні речення, які засвідчують обурення ліричного героя). • Якими рисами наділений ліричний герой вірша? • У чому виявляється його любов? Перегляд відео «Природа України». Міні-дискусія. • Чи можна не любити таку красу? Чи складно в житті бути уважним до природи? Що заважає сучасним людям бережно ставитися до довкілля? • А як би вчинили ви? Чи потрібно втручатися в природу: допомагати пташеняті, що випало з гнізда, оберігати слабших тварин і птахів, чи віддати все на розсуд природнього відбору? 10


• У чому ліричний герой вбачає гріх людини? (У байдужості). Але ж байдужість - це не жорстокість! Можливо, В. Підпалий висловлюється надто різко? Продовження бесіди. • У яких рядках звучить основна думка поезії? (Треба в житті любити / гаряче і багато.) • Зверніть увагу на побудову вірша: у ньому є обрамлення, тому що повторюються строфи на початку та наприкінці. Проте вони дещо відрізняються. Чим саме? (На початку вірша автор створює зоровий образ, який стає предметом обговорення. Останні рядки переконують читача, що до слів ліричного героя прислухалися, адже пташата «в гнізді малому». Вони ще «немічні, невміло ворушаться», але живуть! І це слово вселяє надію не тільки на те, що пташата врятовані й виживуть, а й що людина змогла стати їм «старшим, братом» чи «просто сестрою»). • Чи легко намалювати ілюстрації до вірша «Бачиш: між трав зелених...»? Аргументуйте. (Поет створює яскравий зоровий образ, наголошуючи на ньому: бачиш. Тут немає вишуканих епітетів чи порівнянь, але, як і в поезії Т Шевченка «Садок вишневий коло хати», завдяки майстерності автора, котрий малює словами, читач «бачить» картину). 3. Аналіз поезії «Зимовий етюд». Усне словесне малювання. Кожна пора року, крім зими, багата на розмаїття кольорів. Спробуйте описати пейзаж під назвою «Надвечірня зимова казка». Що ви намалювали б? - Чи можна створений опис вважати етюдом? Що таке етюд? Матеріал для вчителя. (Етюд (фр. etude — вправи, вивчення) — в малярстві, графіці, скульптурі — твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. У літературі — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру. Виразне читання «Зимового етюду» Володимира Підпалого. Бесіда. • Що ви «побачили», слухаючи поезію? (Загадкова, ніби зачарована природа, м'які пастельні тони, обриси тополь, огорожі, іній на деревах, місто в легкому тумані, чисте, прозоре небо). • Чому цей вечір казковий? (Місто персоніфіковане, як і вся природа, усе завмерло в чеканні. Це передчуття чогось світлого, 11


доброго, передчуття свята, на які така багата зима, передчуття казки). • Чому в поезії «вечір мов казка» - і «казка мов вечір»? Що дає таке подвійне порівняння? (Вечір, як ми вже переконалися, казковий. А казка — добра, таємнича, зі щасливим кінцем - асоціюється з вечором, затишною оселею, рідною людиною, яка розповідає цю казку). • Який колір, окрім білого, бачите ви у творі? (Блакитний - колір неба, синьо в очах від напівтіні, зимовий вечір здається білоблакитним). • Чи тільки місто зображено у вірші? Прочитайте уважно. (Картина значно обсяжніша: ми бачимо всю засніжену Україну). • Чому поезія називається «Зимовий етюд»? (Це невеликий за обсягом твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений із життя. Твір вирізняється образністю мови). • Отже, автор створив словесний зимовий етюд, намалювавши казковий вечір. Чому ж «Україна заслухалась»? Що вона чує? Що чуємо ми? (Такого вечора можна «почути» тишу, якої немає вдень. Якщо прислухатися до неї, можна почути чиїсь тихі кроки, звук тонкої криги, що ламається під ними, шелест гілочки, з якої падав іній. Ці та інші звуки відчує той, хто вміє не лише слухати, а й вслухатися, тоді й тиша не здаватиметься німою). Прийом «Я – режисер». Уявіть себе режисером-постановником літературно-музичної композиції за поезією Володимира Підпалого «Зимовий етюд». Опишіть музику, яка, на вашу думку, налаштувала б глядачів на сприйняття цього твору. Перегляд відеоряду «Чудовий зимовий вечір». • Вірш, безперечно, є зразком пейзажної лірики. Проте чи можна назвати поезію В. Підпалого патріотичною? (Недаремно автор двічі вживає слово «Україна». Він не показує нам традиційного сільського пейзажу, а змальовує місто, яке «тікає на ніч у степи». Степ - це також, невід'ємна частина традиційного українського пейзажу. Любов до батьківщини починається з любові до природи, з уміння бачити красиве у, здавалося б, звичайному, з усвідомлення необхідності берегти цю неповторну красу, яку так легко знищити). Дослідіть самостійно. 12


Порівняйте поезії «Любіть Україну» Володимира Сосюри та «Зимовий етюд» Володимира Підпалого. Визначте особливості художнього вираження патріотичних почуттів у кожному з творів. Укажіть на спільне і відмінне. VІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу. Метод «Прес». Якою людиною був Володимир Підпалий? - Я вважаю, що… - Оскільки … - Факти свідчать… - Отже… VІІ. Підсумок уроку. Підсумкове слово вчителя. Заспокоєння своє з дитинства поет знаходив у рідній природі. Адже він бачив, як здіймає срібний пил роси, чув терпкі пахощі кропу, що дихали в серце з буйно зеленого царства, виплеканого матір′ю. Він сприймав цю красу життя своїми здивованими очима. Його світле хвилювання зачіплює й нашу душу. І в цьому сила поетового слова. Тільки людина, що чесно пройшла життєву путь, віддавши рідному народу всі свої сили й талант, могла написати такі щемливі рядки: «Візьміть мене, ліси, – а місця досить, – не вріжу гілку, не зламаю кущ, гарячим листом спалахну під осінь, вдихну в людей замрію диких пущ…». Він закликав любити природу, берегти усе живе в ній. І цю любов намагався донести до читачів. Він був справжнім патріотом не лише на словах, а й насправді. Кращим свідченням цього є його твори. І не тільки ті, з якими ми ознайомилися сьогодні на уроці. Ви можете самостійно знайти й прочитати неповторні поезії Володимира Підпалого, ще раз переконатися в їхній красі, незвичайності й глибині. І головне - пам`ятайте, що тільки чесні самі до себе та відверті до інших люди залишають у людській пам`яті яскравий слід. VІІІ. Домашнє завдання. Обов'язкове. Написати розлогу відповідь на запитання «У чому виявляється патріотизм В. Підпалого?». За бажанням. Вивчити один із віршів В. Підпалого напам'ять.

13


Матковська Т.В. Тема. Галина Кирпа. «Мій ангел такий маленький», «Коли до вас темної ночі». Ідейно-художній аналіз поезій. Мета: ознайомити школярів із цікавими фактами біографії сучасної української поетеси, перекладача Галини Кирпи, зразками її поезій; розвивати вміння виразно й вдумливо читати поезії, аналізувати їх зміст і художні особливості, відчувати красу й образність поетичного слова; виховувати читацькі смаки. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: презентація до уроку, тексти поезій, відеокліпи до пісень «Ангел» (сл. і муз. В. Івасюка), «Королева» (сл. Б. Матіяш, муз. К. Москальця). Оскільки я ніколи не мала шансів на те, що колись-таки по-справжньому виросту, то люблю читати книжки для дітей. Галина Кирпа ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Оголошення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності. 1. Робота з епіграфом. Прочитайте епіграф до уроку. Якою ви уявляєте письменницю Галину Кирпу? 2. «Цікавинки зі скрині». Прослухайте відповіді Галини Кирпи на запитання літературного порталу «Буквоїд». Якими деталями ви можете доповнити портрет письменниці? Що ви читали останнім часом? Ваші враження від прочитаного? - Буквально «проковтнула» книжку «Є поети для епох» Івана Дзюби, половину якої займає розмова Оксани Пахльовської з Ліною Костенко. Якщо Дзюбині статті траплялося читати ще в пресі, то спогади Ліни Костенко - цілком нова сторінка. А хіба є що цікавіше за те, як автор водить читача стежками свого дитинства! До перечитаного останнім часом можу додати «П´ятизлотник» Коцюбинського, «Землю світлячків» Віктора Близнеця… Мені важко сказати, скільки разів у своєму житті я ці твори перечитувала. Здається, без них я нічого не знала б про літературу загалом. А недавно знайшла у своєму «архіві» геть забутий грубий зошит із переписаними від руки «вилученими» віршами Ліни Костенко і Василя Симоненка. Перечитала. І словами «хай мовчать 14


Америки й Росії, коли я з тобою говорю» озвалася моя далека молодість і мовби ожили, здавалось би, навіки стерті з пам´яті спогади. І раптом стало цікаво: чи сьогодні хто-небудь переписує від руки у грубий зошит вірші улюблених поетів?! Як ви обираєте книжки для читання? - Переконалася, що книжки таки треба обирати усвідомлено і в жоднім разі не спокушатися на «піар» (мабуть, від цього піарменеджери не лишаться без роботи). Завела собі неписане правило: обережно, хвалять! І, як виявилось, маю немало спільників: багато хто вже так робить. Нині, коли розчарувань більше, ніж зачарувань, на першому місці - улюблена поезія. У нас із чоловіком (Дмитром Чередниченком) є давня звичка влаштовувати собі «годину дива», цебто читати вголос поезію. Так ми перечитали «Світло вечірнє» Ірини Жиленко. Але поезія має настільки магічну притягальну силу, що «годину дива» можна легко перетворити на «вічність дива». Які книжки можете порадити іншим? - Оскільки я ніколи не мала шансів на те, що колись-таки посправжньому виросту, то люблю читати книжки для дітей. Ті, які дарують втіху. Починаючи від «Абетки» Оксани Кротюк (де не спіткнетеся на жоднім слові, як читатимете), легких, як хвиля в річці, віршів Мар´яни Савки в книжці «Чи є в бабуїна бабуня?», філіграннообразних верлібрів Василя Голобородька в збірці «Віршів повна рукавичка», пригод Русалоньки і Домовичка Марини Павленко, «Втечі звірів» Галини Пагутяк і...і... і так аж «Різдвяної ялинки» Діккенса і «Вітер у вербах» Грема з ілюстраціями знаменитого Роберта Інґпена, де краса мови-перекладу (Олександра Мокровольського й Анатолія Сагана) та краса малюнків мовби стають одним цілим і просто заворожують. А загалом радити щось комусь нелегке завдання, бо важливо й те, ХТО ті інші. Тому читати б нам усім таке, до чого хотіло б вертатися знов і знов. Щоб після читання не лишалася голенька tabula rasa. Що ви побажали б нині українським дітям? - Учіться любити, насправді любити набагато легше, ніж ненавидіти. Мене завжди проймає до сліз ось цей щоденниковий запис Григора Тютюнника: ―Якщо тебе ніколи не охоплювало бажання обійняти всю землю, прилащити бродячого собаку, підняти із землі зірваний листочок і цілувати його – значить, ти ще не любив‖. Мабуть, у цьому й сховано таємницю справжньої любові, і мені 15


хочеться, щоб українські діти вчилися піднімати ―із землі зірваний листочок‖. ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Розповідь учителя про Галину Кирпу (з використанням презентації). Галина Миколаївна Кирпа народилася 1 січня 1950 року в селі Любарці Бориспільського району, що на Київщині. 1976 року закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка. Займалася видавничою та журналістською діяльністю. Є автором багатьох поетичних збірок. Її твори перекладалися білоруською, польською, російською мовами. Галина Кирпа також перекладає з багатьох іноземних мов. Є лауреатом премії імені Івана Огієнка (1996), «Світлослов» (за «Чисте сяйво метафори», м. Коломия, 2005) та премії ім. Максима Рильського в галузі художнього перекладу зі скандинавських мов (2007). Нагороджена Грамотою Президента Форуму видавців у Львові (2004). 2011 року стала лауреатом премії «Кришталевий птах». Як критик і літературознавець Галина Кирпа активно виступає зі статтями, рецензіями, оглядами, інтерв’ю про українських митців (Ірина Жиленко, Лариса Письменна, Надія Андріанова-Гордієнко, Євген Попович, Віктор Близнець, Марина Павленко, Микола Вінграновський, Петро Засенко, Ольга Сенюк, Людмила Задорожна, Наталка Позняк), письменників української діаспори (Ірина Гошовська, Леся Храплива-Щур, Ольга Мак, Віра Вовк, Микола Щербак), зарубіжних письменників (Ганс Християн Андерсен, Астрід Ліндґрен, Сара Лідман, Авґуст Стріндберґ), презентуючи їхню творчість у газетах «Літературна Україна», «Молода гвардія», «Слово Просвіти», «Витоки», «Жива вода», журналах «Дзвін», «Всесвіт», «Зарубіжна література», збірнику «Література. Діти. Час» тощо. Не менш важливою сторінкою у творчому поступі Галини Кирпи є упорядкування посібників, підручників, хрестоматій, антологій. Саме в цьому виді діяльності її творча доля тісно переплітається з долею чоловіка, Дмитра Чередниченка - поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча. Так, спільними зусиллями під псевдонімом Оксана Верес 1992 року було видано шкільні читанки «Ластівка» (2 кл.), «Біла хата» (3 кл.), «Писанка» (4кл.), а 1993 року «Зелена неділя» (для позакласного читання). Це були перші 16


національні підручники для початкової школи, у яких, за словами К.Стеценка, знайшов своє втілення «принцип виховання дитини на основі пробудження художнього почуття, бажання краси як вічної правди». До читанок увійшли перлини народної творчості, класика, чи не вперше в незалежній державі твори українських письменників з-поза меж України, а також сучасних авторів. Крім цього, разом ними було впорядковано тритомну читанкухрестоматію для дошкілля «Український садочок» (1997–1998), хрестоматію світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» (2007) у трьох книгах, антологію поезії української діаспори «Листок з вирію» (2001, 2002, 2011) у 3 книгах. Авторка поетичних книжок: «День народження грому» (1984), «Гостини» (1986), «Цвіт королевий» (1988), «Ковток тиші» (1999), «Слон мандрує до мами» (2001); віршів та оповідань «Чарівний вузлик» (2000); збірок ліричних новел «Катруся з роду Чимчиків» (1992), «Будинок старий, як світ» (1999); народознавчої книжки для дітей: «Забавлянки мами Мар’янки» (1992, у співавт.), «Ну й гарно все придумав Бог» (2003); шкільних читанок: «Ластівка», «Біла хата», «Писанка» (1992), «Зелена неділя» (1993); посібника з етики для початкової школи «Андрійкова книжка» (для 1, 2 кл. – 1992, для 3 кл. – 1993, для 4 кл. – 1996; у співавт.), тритомної читанки-хрестоматії для дошкільнят «Український садочок» (спільно з Д. Чередниченком), хрестоматії школяра «Про маму» (2001); антології поезії української діаспори «Листок з вирію» (спільно з Д. Чередниченком – 2001, 2002), хрестоматії світової літератури для початкової школи «Світ від А до Я» у трьох т. (2007); вибраного для дітей «Місяць у колисці» (поезії, проза, переклади, 2011). А книжка «Мій тато став зіркою» (зворушлива оповідь дівчинки, тато якої загинув на Майдані) визнана кращою книжкою 2015 року в номінації «Поезія і проза для дітей». Останнім часом Галина Кирпа разом із художницею Ольгою Гавриловою працює над новим проектом – створенням книжокбілінгвів. «Скільки?/How many?» - це книга, гортаючи яку дитина спробує дати відповідь на питання: «Скільки в сонця промінчиків? Скільки піщинок на березі річки? Скільки хвиль у Дніпра?» 2. Аналіз поезії «Мій ангел такий маленький». Перегляд відеокліпу до пісні «Ангел» (слова та музика Володимира Івасюка). 17


Виразне читання поезії Галини Кирпи «Мій ангел такий маленький». Бесіда за питаннями. Що об’єднує пісню й поезію, які ви почули? У яких творах ви зустрічали образ ангела? Що, на вашу думку, символізує ангел? Які асоціації викликає у вас слово «ангел»? Свої думки запишіть у формі грона. Створення асоціативного грона.

Дослідження-моделювання - Визначте провідний мотив поезії. (Роздуми про вічне, про духовні цінності, завдяки яким ми почуваємо себе людьми: віра, добро, мрія). - Дослідіть строфічну будову поезії. У чому її особливості? (Вільний вірш з досить чіткою строфічною будовою). - Випишіть фрази, які повторюються. Доповніть їх. Наприклад: Мій ангел такий……………………..маленький, легенький, тихенький. Ну просто…………………………….крихітка, пушинка, тихіший трави. Я навіть………………………………не бачу, не чую, не знаю. 18


………………………………………...на моєму плечі. (Кожна строфа починається однаково: мій ангел такий…, далі йде його характеристика: маленький, легенький, тихенький, крихітка, пушинка, тихіший трави, потім – відчуття ліричної героїні: не бачу, не чую, не знаю, а завершує строфи фраза: на моєму плечі, що підкреслює незриму присутність ангела-охоронця). - Визначте засоби, які надають поезії лагідного, спокійного тону. (Пестливі слова маленький, легенький, тихенький, крихітка, пушинка). - Чому саме такі слова використовує автор? (Щоб підкреслити тендітність, крихкість, вразливість людської душі, незриму присутність вищої опіки). 3. Аналіз поезії «Коли до вас темної ночі». Підготовка до сприйняття поезії. Створення асоціативного ланцюжка. Які асоціації викликає у вас слово «лев»? Свої думки запишіть у формі ланцюжка.

цар звірів

воля

сила

(свобода, незалежність, гордість, велич, мужність…) У яких мистецьких творах (казках, фільмах, мультфільмах) ви зустрічали образ лева? (Волт Дісней «Король лев», Ліман-Френк Баум «Чарівник країни Оз»…). - Яким постає образ лева в цих творах? - Чи можна уявити лева боязким, слабким або позбавленим волі? Чому? Виразне читання поезії Галини Кирпи «Коли до вас темної ночі». Бесіда за змістом поезії. - Яким ви уявили лева з поезії Г. Кирпи? Чи збігаються ваші уявлення зі складеним раніше асоціативним ланцюжком? 19


- Чи можна вважати образ лева алегоричним? Свою думку доведіть. - Що, на вашу думку, означає Лев’яча Держава? - Чому вона протиставляється образу зоопарку? - Що тривожить автора поезії? Чому? - Спробуйте сформулювати провідний мотив поезії «Коли до вас темної ночі». (Повернення в казковий світ дитинства, де є місце фантазії; мрії про справедливе суспільство вільних, незалежних людей, позбавлених рабської психології; тривога за майбутнє кожної людини й суспільства в цілому). Хвилинка релаксу. Перегляд відеокліпу до пісні «Королева» (слова Богдани Матіяш, музика Костя Москальця). IV. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». На уроці я відкрив (відкрила) для себе… V. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІ. Домашнє завдання. Написати фанфік за мотивами прочитаних віршів або переглянутих відеокліпів: «Мій ангел» або «Королівство золотого лева», прочитати книгу Г. Кирпи «Мій тато став зіркою» та створити буктрейлер до неї (за бажанням). Довідка для вчителя Фанфік (англ. fanfiction або наступні скорочення англ. fan fic, fanfic, fic) — жаргонізм, що описує аматорський твір за мотивами популярних оригінальних літературних творів, творів кіномистецтва (кінофільмів, телесеріалів, аніме та ін.), коміксів (у тому числі — манґи), а також відеоігор тощо. Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Метою створення буктрейлера є спонукання до прочитання книги. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі.

20


Атаманчук А.І. Тема. Іван Малкович. «Із янголом на плечі», «З нічних молитов». Осмислення в поезіях призначення людини та сенсу її життя. Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю видатного митця слова та видавця Івана Малковича; поглибити навички ідейнохудожнього аналізу поезії; розвивати творчі здібності учнів, уміння висловлювати свої думки та робити висновки й узагальнення; виховувати високі духовні цінності. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет І. Малковича, міні-виставка книжок видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», презентація, відеосюжети. Ангели є духами, які служать Богу. Він посилає їх на допомогу тим, кому призначено здобути спасіння. До євреїв 1:14 ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. Створення комфортного психологічного мікроклімату. Прослуховування пісні у виконанні Світлани Денисенко «Янголи». ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Створення асоціативного куща до слова «янгол».

Довідка Янгол (ангел ангол) — у християнській, мусульманській та іудейській релігіях: надприродна істота, посередник між Богом і людьми, виконує волю Бога. У християнській релігії ієрархія ангелів складається з дев'яти ступенів, що включають серафимів, херувимів, престолів (що споглядають Бога й відображають його славу), 21


архангелів та ін. Добрі янголи служать Богові й людям (наприклад, янгол-охоронець), злі янголи (диявол, сатана), які збунтувалися проти Бога, схиляють людей до гріха (Із Вікіпедії). Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю надзвичайно світлої, щирої людини, яка вчить нас берегти вірність своєму янголові, впевнено долати життєві перешкоди, творити добро й підтримувати одне одного в найскрутніші хвилини життя. ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 1. Знайомство з біографією поета (учитель може обрати один із варіантів). * Відеосюжет «Іван Малкович: Мені потрібно 30 життів, щоб прочитати...» * Перегляд презентації. Довідка Іван Малкович — український поет і видавець. Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на ІваноФранківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Член Спілки письменників з 1986 р. Автор семи «дорослих» поетичних книг: «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010, 2011 (2-ге, доповнене видання); «Подорожник» (2013). Ще 19-річним юнаком на всеукраїнському літературному семінарі в Ірпені таємним голосуванням кількох сотень літераторів І.Малковича було обрано «Найкращим молодим поетом». «Увесь літературний Ірпінь кілька днів величав мене „королевичем молодої поезії―, тож моєму юнацькому щастю не було меж... Ми захлиналися своїми й чужими віршами, а я до півночі, до крові на пальцях, грав на гітарі і співав призабутих гуцульських і лемківських пісень...» Публікацію його першої книги відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літпроцесу... Неомодерні поезії І.Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі». Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». 22


Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською (Індія), литовською, норвезькою, грузинською, словацькою, словенською мовами. У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» побачили світ чотири поетичні книжки Івана Малковича «Із янголом на плечі», «Вірші на зиму»; «Все поруч»; «Подорожник». В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» також побачили світ такі дитячі книжки письменника: «Українська абетка» (упорядкування та вірші), 1992, 1993; «Золотий павучок», 1997, 2009; «Абетка» (упорядкування та вірші), 1999, 2000—2012; «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (у співавторстві), 2002—2012; «Різдвяна рукавичка», 2004, 2009; «Ліза та її сни», 2005, 2006, 2007, 2009—2012; «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами», 2007, 2008, 2009—2012; а також: «Дитяча Євангелія», (упорядкування та редакція), 2009, 2010— 2012; «Нове вбрання для короля», (переспів з англійської), 2010. Хвалебних од Івану вистача. Він заслужив на шану і повагу, бо, не прогнавши янгола з плеча, створив для нас "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ". (Цей та інший цікавий матеріал про автора можна знайти на сайті «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» http://ababahalamaha.com.ua/uk). 2. Перегляд книжкової виставки. Цікаві факти. Іван Малкович заснував видавництво «А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА», бо хотів, щоб перший «Буквар» для його сина починався не зі слова «акула», як це було раніше, а зі слова «ангел». У спальні І Малковича висить картина: два янголи дивляться на круглу залізницю: їде поїзд, що уособлює вічне та плинне життя. У янголів є ключик, і вони заводять цей поїзд, щоб життя рухалося. Це улюблена картина Малковича, і купив він її в художниці Євгенії Гапчинської. 3. Робота з текстом поезії «Із янголом на плечі». 23


* Перегляд відеосюжету (Іван Малкович про написання поезії. Авторське виконання вірша «Із янголом на плечі»). * Виразне читання вірша учнями. * Словникова робота. Лелійно – від слова леліяти: оточувати ласкою, піклуванням; пестити, голубити. Вировий – прикм. до вир. Бурхливий, стрімкий рух, який захоплює, втягає за собою. Моровий – той, що стосується пошесті, мору, смерті. * Бесіда за питаннями. – Які картини ви уявляли, слухаючи поезію? – Назвіть образи-символи поезії. – Як ви розумієте значення образів янгола, ночі, краю світу, Господньої свічі, сірого маятника життя? (Янгол — охоронець, саме він налаштовує людину на добрі вчинки, надає снаги та оберігає душу. Образ-символ ночі вказує на безпросвітність існування людини, а образ-символ «край світу» підкреслює беззахисність, самотність, страх людини перед невідомим. Господня свіча – підтримка Бога у важких життєвих випробуваннях. «Маятник життя» підкреслює швидкоплинність життя, яке колись закінчується). – Які ще загрози підстерігають людину на її життєвому шляху? (У вірші згадується біблійний цар Ірод, який віддав наказ знищувати малят. Він є уособленням небезпеки, яка йде від людей). – Назвіть звукові образи поезії. З якою метою вони використані? (Образ вітру вирового уособлює ту руйнівну стихію, яка заважає людині, знищує зроблене нею. Стогін янгола підкреслює, наскільки важким є його призначення оберігати людину від небезпек. Бухкання маятника передає трагічність і приреченість людського життя). – До якого виду лірики належить поезія. Свою відповідь аргументуйте. (Поезія належить до філософської лірики, оскільки в ній порушені питання життя і смерті, призначення людини). * Літературознавче дослідження. Поезія має підзаголовок «Старосвітська балада». Чому автор саме так визначив жанр твору? Які ознаки балади є у творі? Балада – невеликий ліро-епічний твір про якусь незвичайну, іноді фантастичну подію з напруженим сюжетом і часто трагічною кінцівкою. 24


У творі наявні такі ознаки балади, як драматично напружений сюжет (герой змушений долати перешкоди, пов'язані з руйнівними силами та небезпекою для життя), фантастика (картина краю світу, янгол на плечі), трагічна кінцівка (приреченість ліричного героя). * Завдання. Визначте провідний мотив твору та основну думку. Провідний мотив - пошук людиною свого призначення, долання перешкод на шляху до пізнання самої себе та сенсу свого життя. Основна думка - людина повинна пройти крізь усі життєві випробування зі світлом у душі. І допоможе в цьому людині янгол, який надає наснаги та оберігає душу. * Мистецька сторінка. Слово вчителя. Проникливі рядки із «Старосвітської балади» вже стали своєрідним гімном, і його вважають за честь виконувати «під струни» зірки вітчизняної пісні. Перегляд відеокліпу пісні «Із янголом на плечі» у виконанні Тараса Чубая або Марічки Бурмаки. Можна запропонувати учням прослухати два варіанти й поділитися враженнями. 4. Робота з текстом поезії «З нічних молитов». * Виразне читання вірша вчителем та учнями. Словникова робота. Кубельце – зменш. від кубло, те саме, що й гніздо. У перен. значенні людське житло; оселя, дім; родина. Обруч – зігнута кільцем металева, дерев'яна і т. ін. штаба; обід. * Бесіда за питаннями. – Що об’єднує поезії «Із янголом на плечі» та «З нічних молитов»? (Образи самотніх людей: «хтось бреде собі самотньо» – «всели до самітніх душ». Мотиви спасіння, віри в Господа: свіча, янгол – віри обруч). – Як ви розумієте значення образів-символів «літа стебельце», «кубельце», «віри обруч»? (Літо – благодатна пора, час розквіту природи, збору врожаю, зігрітого сонячним теплом і роботящими руками. Так і в повноцінному людському житті повинна настати щаслива, освітлена Божим сяйвом пора, коли людина знаходить сенс свого життя й пожинає плоди власної діяльності («літа стебельце»). Але ніхто не може бути щасливим без підтримки близьких людей, сім’ї, тому кожна самітня душа потребує свого затишного кубельця - родини. І лише з великою вірою в серці, яка, як 25


магічний круг («віри обруч»), оберігає від усього злого, можна досягти як омріяного земного щастя, так і небесного спасіння). – Яке побажання-благословення висловлено в поезії? («Хай кожен в цім світі спасеться, Хай світить з-за темних круч Довкола кожного серця Віри твоєї обруч»). – Які художні засоби використав автор у творі? (Зменшувальнопестливі слова стебельце, кубельце; епітети самітніх душ, темних круч, звертання Господи, метафору віри обруч). * Завдання.  Визначте жанр твору. Свою думку аргументуйте. (Жанр – молитва, оскільки молитва – це звернення до Бога).  Визначте провідний мотив та основну думку твору. Провідний мотив – віра людини в допомогу, підтримку Бога та спасіння душі. Основна думка – кожна людина заслуговує на щастя. * Створення сенкану до слова «щастя». Щастя, Людське, заповітне, Радує, творить і квітне. Береже люд від зла і тривог Бог. ІV. Підсумок уроку. Поетично-музична п'ятихвилинка. Зачитування підготовлених до уроку творів («Молитва» Тараса Шевченка; «Молитва» Юрка Іздрика) або перегляд відео (на вибір).  Боже, я молюсь за Україну! (Молитва)  Молитва за Україну (Ольга Вельгус сл. О.Борис, муз. В. Хлиста).  Герої не вмирають (Анастасія Приходько та Микита Рубченко). Рефлексія. Прийом «Незакінчене речення». Сьогодні на уроці я замислився (-лася) ... V. Оцінювання навчальних досягнень учнів. VІ. Домашнє завдання. Вивчити один із віршів поета напам’ять (за бажання), створити ілюстрації до вивчених творів або скласти молитву.

26


Бойко І.О. Мойсієнко.

Тема. Розмаїття сучасної лірики. Анатолій «Жовтень жовті жолуді...». Ігор Павлюк. «Дівчинка». Мета: дати загальне уявлення про творчість А. Мойсієнка та І.Павлюка; розвивати та вдосконалювати вміння аналізувати ліричний твір; поглибити знання з теорії літератури; вдосконалювати мовлення, мислення учнів, вміння проводити паралелі, усвідомлено читати поезію та висловлювати власну думку, знаходити асоціації; сприяти вихованню відчуття краси та сили поетичного слова. Обладнання: портрет письменника; літературознавчий словникдовідник (Р.Гром`як, 2007 р.); тексти творів; ілюстрації, малюнки про осінь, аудіозапис у виконанні Б. Ступки вірша І. Павлюка «Дівчинка», репродукція картини Чарльза Барбера «Персональний адвокат», кленові листочки, вирізані з паперу. Тип уроку: засвоєння нових знань ПЕРЕБІГ УРОКУ Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить: – Виший нас зеленим! Ліна Костенко I. Забезпечення емоційної готовності до уроку. II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. IІІ. Актуалізація опорних знань. 1. Бесіда.  Діти, чи любите ви поезію?  Чи пишете ви поезії? Якщо так, то на яку тему?  Яка ваша улюблена пора року? Чому?  Якими словами можна змалювати осінь? На кленових листочках запишіть свої слова-асоціації про осінь.  Що таке «персоніфікація»? Художники зображають картини фарбами, олівцями, а чим користуються письменники, щоб написати свої роботи? – Якими художніми засобами можна змалювати осінь? Літературознавчий словничок Персоніфікація – це різновид метафори, в якому перенесення назви відбувається з особи на предмет, тобто відбувається своєрідне олюднення. 27


Епітет — це слово чи словосполучення, яке допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом, додає до тексту певної мальовничості, насиченості. Порівняння (лат. comparatio) — це троп, у якому один предмет, подія зіставляються з іншими, у яких ці особливості виявлені різко, яскраво. Порівняння виконують зображальну і емоційно-оціночну роль. Перегляд відеоролика «Вірші про осінь Ліни Костенко». ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 1. Слово вчителя. Анатолій Мойсієнко народився 9 липня 1948 в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М. Гоголя. Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор низки досліджень із філології, зокрема книжок «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша» (1997), «Традиції модерну і модерн традицій» (2001), «Динамічний аспект номінації». Опублікував поетичні збірки «Приємлю» (1986), «Сонети і верлібри» (1996, 1998), «Шахопоезія» (1997), «Сім струн» (1998, 1999), «Віче мечів» (1999), «Нові поезії» (2000), «Спалені камені» (2003), «Вибране» (2005). Твори А.Мойсієнка перекладалися німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами. Виступає також як перекладач із німецької та слов’янських мов. Упорядник двотомної антології «Золотий гомін: українська поезія світу» (1991, 1997), антології різномовної поезії України «На нашій, на своїй землі» в трьох книгах (1995, 1996). Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів «Геракліт» (1991). Лауреат літературних премій «Благовіст», Бориса Нечерди, Івана Кошелівця. 2. Ознайомлення з художнім твором. Виразне читання тексту твору вчителем, учнями. Cловникова робота. Охра — природний пігмент, від світло-жовтого до коричневожовтого й темно-жовтого кольору. 28


Есе – це письмовий твір, що має вільний характер та містить індивідуальний погляд на тему із аргументацією власної точки зору. Бабине літо — період теплої та сухої погоди восени. Кисет люлька – предмети для паління. Креше - добуває вогонь. Попасом – (прислівник) - обабіч дороги, ближче і дальше від неї. Родощі - назва села у письменника В. Кезлі «Синій вітер з Родощі». 3. Бесіда з елементами роботи учнів з текстом. – У якому кольорі ви «побачили» вірш А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...»? Чи буває насправді такою осінь? Чи, може, це художнє перебільшення? - Яку будову має вірш? Можливі відповіді учнів: не поділений на строфи, рядки різної довжини, окремі з них римуються: несе-есе, Родощ-дощ, написані хореєм. Отже, вірш має вільну будову, наближену до верлібра. Літературознавчий словничок Верлібр— вірш без рими й розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини. - Які зорові, слухові, кольористичні образи помітили? А. Мойсієнко, як лірик, пропонує нам розмаїття вдало підібраних зорових (жовтень несе жолуді, вітер набиває листям кисет), слухових (креше), кольористичних (жовті жолуді, золоте есе, золотий кисет) образів, з яких зіткані пейзажні картини). 4. Робота над художніми особливостями вірша. - Які художні засоби використав поет у вірші для створення пейзажного словесного малюнка? Пейзаж Анатолія Мойсієнка – це вишукані поетичні метафори та персоніфікації (жовтень несе жолуді, осінь пише охрою, вітер набиває кисет, креше люльку, пожежі пасе, дощ-пожежник). Епітет «золотий» автор використовує 7 разів у сполученні з різними іменниками, створюючи неповторні поетичні образи. Літературознавчий словничок Алітерація— повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності. 29


Майстерно використано алітерацію звука [ж] (перший рядок складається зі слів, що починаються на одну літеру), звуків [с], [ш] (несе, осінь, есе, пише, креше). – З якою метою автор використовує такі тропи й засоби звукопису? Вчитель підводить учнів до висновку, що мова поетичного твору дуже образна. Емоції, викликані певними картинами природи у віршах не завжди виражені безпосередньо, зазвичай автор удається до асоціацій, метафор, передає свій стан через художні картини та образи, які допомагають розкрити настрій. Цей вірш – відбиток осіннього настрою поета, де явища природи наділені властивостями людини, бо людина є частинкою природи, як вітер, сонце, дощ. 5. Перегляд відеокліпу (Океан Ельзи «Осінь»). 6. Повідомлення учнів (біографія Ігоря Павлюка). Біографічні відомості про Ігоря Павлюка. Основні дати й події учні записують у зошит. Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 в селі Ужова Рожищенського району на Волині. Через десять днів після його народження померла мама. Виховувався у діда й баби по материнській лінії. Закінчив із золотою медаллю середню школу. Вчився в Ленінградському вищому військовому інженерно-будівельному училищі, яке скандально залишив на другому курсі, коли почав писати вірші, за що був покараний засланням у Забайкальську тайгу — будувати автомобільну дорогу з в'язнями. У 1986–1987 роках ― кореспондент Ківерцівської районної газети на Волині. У 1987 році вступив на факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка, який закінчив із відзнакою у 1992 році. Після закінчення працював у релігійній пресі, робив передачі на радіо. З 1987 року мешкає у Львові, з 2003-го — у Києві. Лауреат Народної Шевченківської премії (Залізний Мамай), всеукраїнських літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Маркіяна Шашкевича, імені Григорія Сковороди, міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф. Нині Ігор Павлюк старший науковий працівник відділу української літератури XX століття Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України у м. Києві, професор кафедри української преси 30


Львівського національного університету ім. Івана Франка, член редколегій літературно-мистецьких та наукових часописів, збірників: «Терен», «Золота пектораль», «Дзвін», «Українська літературна газета», «Вісник Львівського університету». Голова Комітету з Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Доктор наук із соціальних комунікацій. Член Асоціації європейських письменників. Окремі вірші стали піснями. Перекладає з російської мови. За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п'єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Твори Ігоря Павлюка перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, французькою, японською та іншими мовами. Автор 26 різножанрових книг, серед яких: лірика – "Нетутешній вітер" (1993), "Голос денного Місяця" (1994), "Скляна корчма" (1995), "Алергія на вічність" (1999), "Стихія" (2002), "Чоловіче ворожіння" (2002); проза – "Біографія дерева племені поетів" (2003), "Заборонений цвіт" (2007); п'єса для дітей "Літаючий казан" (2003) тощо. 7. Слово вчителя. Вірш «Дівчинка» не надто простий для читацького сприйняття. До речі, сам автор неоднозначно ставиться до того, що його творчість вивчають школярі: «Нещодавно мої твори внесли у шкільну програму. З одного боку, це добре, тішить поетичні амбіції, з іншого розумієш, що діти можуть тебе зненавидіти, сміятися з тебе, як було колись у школі, коли ми вивчали: «Трактор в полі дир-дир-дир…» Хоча коли запитував дітей про вірш «Дівчинка», то казали, що подобається». Справді, непідготовлений читач спочатку реагує на будь-яку поезію просто: подобається - не подобається. При цьому він спирається насамперед на загальне враження від твору. Згодом твір можна аналізувати, пізнавати глибше, однак у основі нашої оцінки будуть перші враження від прочитаного - від них багато в чому залежатиме ставлення до всієї творчості поета. 8. Прослуховування аудіозапису. Б.Ступка читає вірш І.Павлюка «Дівчинка». 9. «Мозковий штурм». 31


 Поділіться першими враженнями від твору. Які емоції переживали, читаючи вірш?  Які образи впливали на ваш емоційний стан?  Як ви розумієте вираз «розчарована осінь»? Яка картина постає у вашій уяві?  У чому причина плачу дівчинки? Чи можлива тут якась конкретна відповідь?  Назвіть 3 провідні образи твору (дівчинка, півень, осінь).  Чому восени не тільки в природі, а й на душі відчувається легкий сум, якась приреченість?  Яку ілюстрацію до твору ви запропонували б? 10. Ідейно-художній аналіз твору (колективно або індивідуально). Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір`ї; тлом виступає «розчарована» осінь, що «клигає по дворі», немов немічна людина. Навколо тихо і прохолодно на душі. Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу й змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина. Жанр: філософська лірика. Художні засоби: персоніфікація: «розчарована» осінь; «клигає» по дворі. Уважно розгляньте репродукцію картини англійського художника Чарльза Бертона Барбера «Персональний адвокат» («Собачий захист») й доведіть, що живописне полотно за змістом суголосне віршу Ігоря Павлюка «Дівчинка». ІV. Узагальнення й систематизація вивченого. Пригадайте, яку лірику називають пейзажною. Доведіть або спростуйте тезу «Поезія А. Мойсієнка «Жовтень жовті жолуді...» — зразок пейзажної лірики». Які емоції найчастіше навіює осінній пейзаж? Який настрій викликає поезія «Жовтень жовті жолуді...»? Які художні образи пробуджують найбільше емоцій? Диктант «Одним словом». 1. У якому році народився А.Мойсієнко? (1948р.) 32


2. Як по батькові Анатолія Мойсієнка? (Кирилович) 3. На скільки мов світу перекладено твори А. Мойсієнка? (Сім) 4. З яких мов Анатолій Мойсієнко перекладає? (Німецької) 5. Хто на базар несе жовті жолуді? (Жовтень) 6. Якими фарбами пише осінь? (Охрою) 7. У якому році народився Ігор Павлюк? (1967) 8. У якому місті зараз мешкає письменник? (Київ) 9. На якому курсі Ігор Павлюк залишив Ленінградське вище військове інженерно-будівельне училище? ( На 2-му) 10. Назва п`єси автора, яку поставив Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. («Вертеп») 11. Скільки різножанрових книг видав письменник? (26) 12. У поезії «Дівчинка» осінь по дворі… («клигає») Вправа «Мікрофон». – Що запам’яталось на уроці? – Про що нове дізнались? V. Рефлексія. Слово вчителя. Тому я сподіваюся, що наш урок був для вас цікавим і ви захочете самостійно прочитати більше творів Анатолія Мойсієнка та Ігоря Павлюка. 11. Перегляд відеокліпу (Іво Бобул «А вже осінь»). VІ. Оцінювання. VІІ. Домашнє завдання. Дібрати з художніх творів по 3 приклади персоніфікації й метафори. Написати власний вірш на тему «Осіння казка».

33


Карпяк О.Ю. Тема уроку. Олександр Довженко – видатний український кінорежисер і письменник. Оповідання про Велику Вітчизняну війну. «Ніч перед боєм» - твір про героїзм, самовідданість, патріотичні почуття українців, проявленні під час воєнного лихоліття. Мета: ознайомити учнів з найважливішими фактами біографії видатного українського кінорежисера й письменника О.Довженка та його оповіданням «Ніч перед боєм»; розвивати вміння учнів сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, самовідданості, вміння знаходити потрібні слова для переконання. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: текст оповідання «Ніч перед боєм», уривки з «Щоденника» О.Довженка, портрет Олександра Довженка, презентаційні слайди, відеоряд із кінофільму режисера О.П.Довженка «Битва за нашу Советскую Украину», відеофільм «Обличчя історії. О.Довженко». Епіграф Щоб зворушити, треба самому бути зворушеним. Щоб радувати, просвітлювати душевний світ, треба нести просвітленість у своєму серці, а серце нести високо. О.П.Довженко ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Прийом «Асоціативний ряд». Складіть асоціативний ряд до слова «кіномистецтво» (кінематограф, кіно, фільм, мистецтво, сценарій, стрічка, кадр, кіностудія). Бесіда за питаннями. – Чиє ім’я носить кіностудія, на якій знято більшість українських фільмів? (Кіностудія імені О.Довженка). – Чому кіностудії присвоюють ім’я однієї людини? (Через великий внесок у розвиток кінематографа). – Поясніть, як ви розумієте вислів Чарлі Чапліна, легендарного 34


англійського та американського кіноактора й кінорежисера першої половини XX століття: «Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка»? (Довженко в 30 роках постає як сформований самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець). ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Слово вчителя. Переоцінити внесок Олександра Довженка в нашу духовну скарбницю неможливо. «Творчість Довженка – це, передусім, він сам. Незмінне враження, яке справляв Олександр Петрович на кожного, хто бачив його вперше, було: яка обдарована людина! При цьому інколи й не знали, в якій саме галузі працює, а от враження надзвичайної обдарованості виникало зразу. Він таки й не зовсім укладався в рамки своєї професії. Змолоду вчитель, художник, потім кіносценарист і кінорежисер, письменник-прозаїк, памфлетист, драматург… І коли б цей чоловік працював чи в інженерній справі, чи у філософії, чи в біології, чи навіть, скажімо, в медицині, то скрізь би виявив свій надзвичайний талант». Так про митця сказав Максим Рильський. IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1 . Ознайомлення з біографією письменника (пропонуємо переглянути відеофільм «Обличчя історії. О.Довженко», або перечитати біографію Довженка за підручником, або скористатися поданою біографією та презентаційними слайдами). Упродовж розповіді вчитель демонструє презентаційні слайди. Олександр Петрович Довженко — український письменник, кінорежисер, кінодраматург, класик світового кінематографу. Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селянській родині на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Саме тут Сашко, як звали його рідні, здобуває початкову освіту. З сімнадцяти років він — студент Глухівського учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує направлення до Житомира. Згодом він переїздить на роботу до Києва. Тут він вчителює і вчиться в Київському комерційному інституті на економічному 35


факультеті. Коли ж у Києві відкрилася Академія мистецтв, Довженко стає її слухачем. У 1921р. було направлено на роботу за кордон — спочатку до консульства у Варшаву, а потім у Берлін. Там він продовжує малювати й студіювати малярство. У 1923 році О.Довженко повертається в Україну. Доля заносить його до Харкова, на той час столиці України, де він влаштовується на роботу в газету «Вісті», працюючи там карикатуристом та художником-ілюстратором. Він приїжджає до Одеси, де починає працювати режисером на кіностудії. Першою пробою став фільм «Ягідка кохання», що мав комедійний характер, але Олександр Петрович ніколи не зараховував його до свого творчого доробку. Точкою відліку свого кінематографічного життя він справедливо розпочинав зі стрічки «Сумка дипкур’єра», в якій, окрім всього, ще знявся й у ролі кочегара. Мрією О.Довженка було національне кіно, наближення його естетики до народного мистецтва. У 1928 році він за сто днів знімає фільм «Звенигора» — історію українського народу від сивої давнини до сучасності. «Картину я не зробив, а проспівав, як птах», — казав митець. У 1930 р. одружується з акторкою Юлією Солнцевою, а уже 1932 року він створив «Землю» і повіз показувати фільм в Європу, у 1958 році кінокритики назвали «Землю» одним із 12 найкращих фільмів всіх часів і народів. Зняв фільм «Іван» — найспірніший фільм Довженка, який відняв у нього більше року життя. На початку 1933 року залишає Київську кінофабрику й переїздить до Москви. Згодом разом із дружиною Ю.Солнцевою та письменником О.Фадєєвим вирушає на Далекий Схід. Мета поїздки — створення сценарію про східні рубежі країни. Результатом творчого відрядження став фільм «Аероград». Напередодні війни працює над фільмом «Щорс», з основною темою — народ у війні. За цю роботу митець був удостоєний Державної премії СРСР. Із початком війни змінюється й життя О.Довженка. Він добровольцем іде на фронт захищати рідну землю. У травні 1945 року з’являється ще одна стрічка: «Перемога на Правобережній Україні». На початку п’ятдесятих років великий режисер в основному займається педагогічною та викладацькою роботою в Інституті 36


кінематографії. Пише сценарії та кіноповісті: «Відкриття Антарктиди», «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна». Сповнений творчих планів, О.Довженко раптово помирає 25 листопада 1956 року. Йому йшов шістдесят третій рік... Уже після його смерті виходить вибране О.П.Довженка, дознімаються дружиною Ю.Солнцевою «Поема про море», «Повість полум’яних літ», «Зачарована Десна». У 1959 році за сценарій фільму «Поема про море» О.П.Довженку посмертно присуджується Ленінська премія. 2.Історична основа оповідання. Слово вчителя. Для того, щоб з’ясувати, за яких умов було написано оповідання «Ніч перед боєм», під час яких історичних подій та з використанням яких джерел, ми звернемося по допомогу до біографа, історика та літературознавця (їх учитель готує заздалегідь, обираючи серед сильних учнів). Історик. Друга світова війна — наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. У ній брала участь 61 країна (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн. Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Третій Рейх розпочав окупацію Польської республіки, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. 22 червня 1941 року рано-вранці Третій Рейх за підтримки своїх союзників раптово і без попередження напав на СРСР. Почалася Німецько-радянська війна, яку в радянській історіографії називають Великою Вітчизняною війною. Червона армія відступала. Залишилися на страту ворогові діти, жінки, старі люди. Сплюндрована Україна плакала кривавими сльозами. «Україна поруйнована, як ні одна країна у світі. Поруйновані й пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, 37


скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю»,- з болем у серці проголошує Довженко. (Перегляд відеоряду з фільму Олександра Довженка «Битва за нашу Советскую Украину»). Біограф. Олександр Довженко війну передчував. Десь від 1937 року про її неминучість говорив не раз... У фільмах «Аероград» і «Щорс» те передчуття втілилося на екрані. А 17 вересня 1939 року Червона армія перетнула польський кордон і увійшла в західноукраїнські землі. Довженко разом з дружиною, Юлією Солнцевою, та знімальною групою вирушили до Галичини, аби зняти дві документальні стрічки – за завданням Микити Хрущова. У 1941-му Довженко заходжується робити «Тараса Бульбу». Одначе війна все зламала. Евакуація, разом з кіностудією, до Ашхабада. І – тверде рішення йти на війну – літератором, журналістом. «Я буду там, де б’ється мій народ із смертельним ворогом...» Довженко першим із кіномайстрів одягнув військову форму. Олександр Петрович наполегливо проситься на фронт. У лютому 1942 року його відправляють на Південно-Західний фронт журналістом. Довженко пише статті, оповідання, листівки, нариси. О.П. Довженко виступає в різних жанрах, описуючи страхіття війни: публіцистика («До зброї», «Душа народна недовольна», «Я бачу перемогу»), оповідання («Стій, смерть, зупинись», «Мати», «На колючому дроті», «Ніч перед боєм», «Незабутнє»), кіносценарії («Визволення», «Повість полум’яних літ»). Ці публікації сповнені гніву проти фашистів і віри в перемогу над ворогом. Літературознавець. Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу у ворога одразу ж ставали для письменника предметом глибокого осмислення, аналізу, узагальнення. Так народилась ідея оповідання "Ніч перед боєм", в основу якого ліг реальний епізод. Два діди — Платон і Савка — ціною свого життя топлять у Десні човен з гітлерівцями. Докази реальності подій знаходимо у «Щоденнику» О.Довженка. 14/IV[19]42 – Тікаєте, сукині сини?! Дід перевозив човном через Десну командирів з німецького оточення. 38


– Багато я вже вас перевіз. Коли б усіх позбирати – можна було б німців побить. Сила людей тікає. (Коло села Лілієнталь). Діди-перевізники – це образ епохи. Діди-перевізники через ріки. Харони. Їх багато. Вони сміливі, не бояться смерті і ніби зговорились. Сюди ж оповідання Хоменка. Ненависть і презирство діда не мали границь. «Тікаєте?!» У діда – сини командири. – Не знаю, чого ви оце тікаєте? Чого ви так цієї смерті боїтесь? Раз уже війна, так її нічого боятися. Вже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Ні в танку не заховаєшся, ні в печі не замажешся. Потопив би оце вас. – Спасибі, діду. – Іди під три чорти. Описати, як діда розстріляли за перевіз. – Стріляйте, не крутіться перед очима. Програли ви війну. – Чому? – Не скажу. 6/V Валуйки – Слухай, чого ти з ним розмовляв? Цей же дід націоналіст, хіба не видно! – сказав уже в кущах Тополі другий в таких же ременях – журналіст Вересай. – Нічого. Ми повернемось. Я йому цього не забуду. – Прощайте, діди. Спасибі вам за труд. – Постійте трохи. Так що ж передати прикажете ворогу, як стрічать його і як у вічі дивитися? – Скажете їм, що ми повернемось! – сказав «бойкий» журналіст, увесь у новому, в безлічі нових ременів, що перетинали його товсту не по літах фігурку по всіх напрямках. Круглі окуляри з товстими, для короткозорих, скельцями, планшетка нова, сумка нова, чоботи хромові нові. Дід подивився на журналіста. – Як тебе зовуть? – Семен Тополя. – Гарне ім'я. Теж, мабуть, нове видали. Так я так і скажу: казав Семен Тополя, що він вернеться. Його не візьме ніяка дальнобійна пушка. А за остальних не ручаюсь. Мабуть, скажу, багато їх загине на полі брані, поки не вижене ворогів з своєї землі к такій лихій матері. 39


– Я їм не вірю. Всі вони націоналісти. Ти бачиш? Що передать німцям, а, не бійся, не сказав: товариші, не могли б ви взяти мене з собою і врятувати мене від фашистів? Ой! Хто тут? Стріляю! – закричав раптом Вересай, почувши недалеко справа у лозі якесь сопіння. – Та не стріляй. Пужливий який, чорт вас тут носить, – почувся зовсім близько голос ще одного сьогобічного діда, що витяг свого човна з лози, аби заступити нічну варту українського Харона на Дніпрі. Я сидів у човні і дивився на діда, на річку, тиху і чарівну, і мені здавалося, що мене перевозять на той світ. Я не хотів вставати з човна. Було соромно, розпачливо і жалько, так жалько. Було багато почуттів. Коли б їх скласти в одне почуття гніву – річки б розступилися передо мною. Я йшов лозяною стежкою. Мені було важко, я говорив діду: – Ми вернемось, дідусю. Простіть нас. Ми вернемося, як би дорого ми не заплатили за нестаток ненависті. Простіть нас, діду, що не доглянули ми вашу старість. Спасибі вам, наші харони. Не жалійте нас. Жаль і збільшує ненависть, і підточує корені ненависті. Як шашіль. В оцій річці ми втопили свій жаль і вийшли на берег спустошені. Хай же душі наші наливаються ненавистю до ворога і презирством до смерті. – А ви думаєте, нам не важко і не жалько одступати? – А що мені думать! Думайте ви. Життя ж ваше вже, а не моє. А я тільки так скажу. Не з тієї пляшки наливаєте. П'єте жаль і скорботи. Це, хлопчику, не ваші напої. Це напої бабські. А вам би треба було од крепкої ненависті налити та презирства до смерті. От ваше вино. А жаль – це не ваше занятіє. Ваш жаль породить багато жалю, і сліз, і розпачу людського. Перемагають горді, а не жалісливі. – Та що ти з ними, сопляками, говориш? В цей час снаряд упав недалеко од нас і підніс догори великий водяний стовп. Всі понишкли і схопилися за борти човна. – Сидіть тихо, коли не вмієте плавать. – А що риби поглушить у річках! – Еге. Позаторік подохла од задухи, а решту зараз німець висадить гарматами. Спустіють і річки, мабуть, і все на світі. 40


– Німець ненавидить ціль, а ви? А ви все думаєте, а треба не думати, а ненавидіти ціль… – Я ненавиджу німців, діду, всією своє душею, – крикнув Сеня Тополя і навіть схопився за нову кобуру. – Значить, душа в тебе мала. А ти прикуй себе ланцюгом до кулемета та й клади ворога мовчки до смерті, а там уже люди розберуться, який ти був – нервний чи ні. А то виходить, що ненависті в тобі багато, правда, а нервів, а любові до себе ще більше, от і «перевезіть, діду». – Ну це не всякий може. – Отож-то й є. А треба, щоб всякий міг, їсти ж усякий требує. І язиком галакать всі навчились. – Багато вони вчилися ненавидіти дома всяких несогласних, так у них до німців не вистачило, чи що? Та хто їх зна. Тополя притих. Коли до берега під'їхали німці, збуджені і гарячі, як хорти, – вони довго й нещадно били діда Савку і діда Платона, потім сіли в човен і веліли перевозити негайно на той берег. Посеред Дніпра Савка до Платона: – Платоне, прости мене. – Бог простить. – У другий раз – Бог простить. У третій раз – Бог простить. – Прости і ти мене, Савко… Кинулись діди на правий берег, і перекинули човна з німцями, і потонули з ними у тихих водах сивого Дніпра. Всяка буває душа – одна, як Дніпро, друга часом, як калюжа, по кісточки, а часом буває так, що і калюжки нема, а неначе, звиняйте, віл п… – А коли душа велика, а чоловік нервовий? – Подайте човен, ого-го-го. Човен подайте. Ага-га-га-го-о-о-о. Човен! – розпинався хтось на березі. – О, нервені душі заметушились. – Оглянувся Савка. – Отак і накличуть німців. А нема того, щоб тихо посидіти та подумати. – Я Герой Радянського Союзу. Я не боюся смерті. Я знищив ворогів багато. Ненависть прорізалася в мені аж на Дніпрі, а зараз вона визріла в мені, як квітка. Скажу вам правду. Нічого в житті так не хочу, як після війни, коли буду живий, поїхати до того діда, поклонитися йому в ноги за науку. 41


– І гарненько відчитать, щоб не зазнавався на старості літ, – сказав один з тих непоправних тупиць, яких навіть війна не виправить… Чи, мо', це і був той самий журналіст Сеня Тополя. – Не поклонитесь, товаришу командир, – сказав молодий, років вісімнадцяти боєць. Всі подивилися на бійця. – В ту ж ніч прийшли на берег німці… – А ти звідки це знаєш? – Я був тоді хлопцем, що сидів мовчки на лопачині. Я один тільки й виплив до берега. А діди з німцями потонули в Дніпрі. – Встать! – пролунав владний голос полковника. Ми встали і стояли хвилину. Далі ми мусили вийти всі. Нам здавалося, що землянка вибухне од наших сердець. Ми вийшли. Була ніч. Слово вчителя. Ці записи у «Щоденнику» свідчать про безпосередню участь у подіях О.Довженка. Не могла людина такої чуйної душі бути осторонь трагічних подій, що відбувалися на його Батьківщині, відсиджуватися в тилу. Оповідання «Ніч перед боєм» відноситься до ряду тих нечисленних Довженкових творів періоду війни, творча доля яких склалася щасливо. Розпочате у квітні 1942-го, завершене вже через місяць, воно було вперше надруковане російською мовою в газеті «Красная звезда» за 1-ше серпня цього ж року і мало, як й інші шість опублікованих у воєнні часи творів митця, неабиякий успіх. Відомо, що оповідання протягом 1942 року неодноразово передруковувалося, звучало в ефірі й було видане окремою брошурою. Таке визнання забезпечувалося високою емоційною напругою тексту, його дієвістю, мобілізуючим впливом на читача. Виявилось: головна думка твору «Ні кроку назад!» була співзвучна із наказом Сталіна № 227. (Хоча в часі оповідання Довженка випереджувало наказ вождя). Цей факт підкреслював глибоку актуальність змісту оповідання та політичну далекоглядність автора. Але пропагандистський заряд «Ночі перед боєм» був зумовлений насамперед Довженковим глибоким усвідомленням трагічної ситуації й прагненням письменника передати суворі настрої народу, його відверті погляди на відступ та поразки радянської армії. Увесь воєнний доробок Довженка — це ніби єдина натхненна книга про народ, його героїчний подвиг, його страждання й трагедії, 42


його перемогу. Відкриті почуття болю, любові, тривоги проймають Довженкові роздуми про Україну, загарбану ворогом, у них палахкотять ненависть до фашистів, гнів і презирство до зрадників, боягузів. «Стою на мітингу перед мікрофоном, — так починав митець свою промову на Другому антифашистському мітингу представників українського народу в Саратові, 1942, — і великий біль і гнів розпалюють мою душу. Стою лицем на Захід, до моєї скорбної матері України...». Довженко умів звертатися до всього народу, говорити від його імені, умів і створювати образи, в яких ніби матеріалізовано весь народ, його дух. V. Систематизація й узагальнення знань. 1. Робота з епіграфом. Як ви розумієте слова О.Довженка? Чи стосуються вони життя й творчості письменника? VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Прийом «Незакінчене речення». - На сьогоднішньому уроці ми вивчили… - Я зрозумів, що… - Я замислився над… - Я б хотіла працювати над… - Мене найбільше вразило… VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. Прочитати оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм».

43


Карпяк О.Ю. Тема уроку. Образи діда Платона й діда Савки – представників українського трудового народу в оповіданні О.Довженка «Ніч перед боєм». Їхній моральний урок для солдатів. Мета: ознайомити учнів зі зразком малої прози О. Довженка — оповіданням «Ніч перед боєм»; визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння учнів сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, самовідданості, вміння знаходити потрібні слова для переконання. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: текст оповідання «Ніч перед боєм», портрет Олександра Довженка, відеоряд з кінофільму режисера О.П.Довженка «Зачарована Десна». Епіграф Війну в мистецтві треба показувати через красоту, маючи на увазі, великість і красоту людських вчинків персональних на війні. Всякий інший показ війни позбавлений всякого смислу. Олександр Довженко ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Гра «Лови помилку». 1. Олександр Довженко народився у с. В’юнище на Вінниччині. (Чернігівщині). 2. Свою кіномистецьку діяльність Олександр Довженко розпочав на Київській кіностудії. (На Одеській). 3. Разом з Миколою Вінграновським працює режисером на кінофабриці. (Юрієм Яновським). 4. Перші фільми, поставлені ним, називалися «Земля», «Україна в огні». (―Вася – реформатор‖, ―Ягідка кохання‖). 5. Фільм «Іван» кінорежисер повіз показувати в Європу. («Земля»). 6. Фільм «Ягідка кохання» приніс митцеві світову славу майстра 44


німого кіно. («Земля»). 7. На початку війни потрапляє до Києва. (Уфи та до Ашхабаду). 8. Олександр Петрович говорив: «Я буду там, де б’ється мій народ із смертельним другом...» (ворогом). 9. У лютому 1942 року його відправляють на Південно-Західний фронт артилеристом (журналістом). 10. В основу оповідання "Ніч перед боєм" лягла вигадана подія (реальний епізод). 11. Оповідання «Ніч перед боєм» було заборонено владою (мало неабиякий успіх). 12. Поховано Олександра Довженка у Києві на Байковому кладовищі. (У Москві на Новодівичому кладовищі). ІІІ. Актуалізація опорних знань. Прийом «Кошик запитань». На дошці – зображення кошика. Пропонуємо учням поставити запитання, які у них виникли в процесі прочитання оповідання. Орієнтовні запитання. 1. Чому у героїв оповідання такі прізвища? 2. Навіщо автор розповідає про дідів не безпосередньо, а вкладає розповідь в уста капітана Колодуба? 3. Чому в «Щоденнику» Довженко називає дідів Харонами, а у оповіданні навіть не згадує про це? 4. Що таке «горобина ніч»? 5. Чому діди-перевізники так грубо звертаються до вояків? Слово вчителя. У процесі уроку ми намагатимемося дати відповіді на ваші запитання. IV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Слово вчителя. Оповідання «Ніч перед боєм» — це перший твір у воєнній творчості О. Довженка та й у тогочасній літературі, у якому митець прагнув художньо узагальнити об'єктивні картини війни початкового періоду, передати тривожні народні настрої. У своїх листах воєнного періоду письменник зізнається, що коли б для перемоги треба було віддати життя, він би віддав, бо він — воїн. І, хоч допікали серцеві напади, рвався на фронт. Щоденникові записи, листи — своєрідна картограма життєпису Довженка як фронтового кореспондента. «Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все 45


людство. Тема війни на довгі роки буде основною темою мистецтва. І кожна газета вже несе в собі цілі твори про війну». 1. Дослідження ідейно-композиційних особливостей оповідання. Слово вчителя. Спробуємо дати відповідь на запитання: навіщо автор розповідає про дідів не безпосередньо, а вкладає розповідь в уста капітана Колодуба? Евристична бесіда  Яка побудова оповідання? (Спочатку іде розповідь про нічну розмову бійців у землянці перед боєм, а потім капітан Колодуб розповідає про дідів-перевізників, у кінці оповідання ми знову повертаємося в землянку й дізнаємося про загибель дідів). Слово вчителя. Дійсно, побудова досить цікава. Така композиція твору дозволяє автору охарактеризувати обставини, за яких відбувалися події та дати оцінку героям. Такий прийом називається обрамленням. Обрамлення — це композиційний прийом, який полягає в тому, що сюжетний твір включається в розповідь, наче в рамку, що безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету не має. Олександр Довженко неодноразово користується цим прийомом, зразком може бути його автобіографічна повість «Зачарована Десна».  З якою метою автор використав цей прийом? (З’являється більше героїв, ми дізнаємося про інших бійців і те, що вони готуються до бою, дізнаємося про подальшу долю дідів-перевізників і бачимо ставлення автора до героїв оповідання). Слово вчителя. Так, з’являється більше героїв оповідання, отож зараз спробуємо з’ясувати, як уважно ви прочитали оповідання та чи розпізнаєте ви за описами героїв твору. Гра «Упізнай героя».  «Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак». (Дід Савка)  « Ви на вид такий, пробачте, і маленькі, і не дуже неначебто й здорові». (Петро Колодуб)  «Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився 46


вперед поверх нас». (Дід Платон)  «Молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем». (Іван Дробот)  «А до війни я був садівником. Сади колгоспам садив, співав пісень, дівчаточок любив та, мабуть, що й усе». (Петро Колодуб)  «…той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиях, по шиях!» (Левко Півторак, син діда Платона)  «Його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить. Куди твоє діло!» (Демид, син діда Савки)  «Був він до чорта розумний і дотепний, а тут весь дотеп наче всох».(Троянда)  «…стояв на березі по кісточки у воді з веслом, як пророк, нерухомий, і дививсь, очевидно, нам услід». (Дід Платон)  « …був блідий і урочистий. Він стояв з закритими очима. Потім на мить він став на одно коліно, і всі послідували за його рухом». (Петро Колодуб)  «Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу». (Дід Платон)  «Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!..» ( Петро Колодуб) Слово вчителя. Отже, портретні характеристики героїв досить епізодичні, але яскраві.  Чому, на вашу думку, головні герої О. Довженка — люди звичайної, далеко не героїчної зовнішності? (Довженко змальовує простих людей, справжніх бійців).  Чи можемо ми побачити героїв очима інших персонажів? Що дає такий прийом «погляду зі сторони»?(Майже всі характеристики – це розповідь інших персонажів. Це дає змогу краще охарактеризувати героїв, точніше, емоційніше).  Які риси характеру героїв розкриваються через психологічний аналіз образів? (Не зважаючи на зовнішність, просту, нічим не видатну, герої, особливо Колодуб, діди та їх сини, постають перед нами справжніми героями).  Який персонаж викликає антипатію? Чим саме? (Троянда. Він так і не засвоїв урок дідів). 2. Робота з епіграфом твору.  Чому Олександр Довженко вважав, що війну треба показувати через «великість і красоту людських вчинків персональних на війні»? 47


Чи використовує він цей прийом в оповіданні? Слово вчителя. О. Довженко був переконаний, що в центрі твору має бути образ сучасника, достойного слави предків. «В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі. Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!» 3. Дослідження мовних особливостей твору. Слово вчителя. В оповіданні «Ніч перед боєм» письменник створив героїчні образи так, як це робив український народ у своїх думах та піснях. Герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника вітчизни. Їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. Події виписані в романтичнопіднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. Письменник описує такий стан душі, коли в останні хвилини життя людина відчуває себе могутньою. - Які народно-поетичні образи використовує Довженко в оповіданні? (Мудрий сивий дід — традиційна постать у чарівних казках. Образ Морозенка : «Де проїхав Морозенко — кривавая річка», о! Ото був воїн!». Колодуб нагадує героїв фантастичних казок «…у бою сторукий», «з любого пекла виходив переможцем»). - Назвіть прізвища героїв твору. (Сокіл, Троянда, Колодуб). Які асоціації вони у вас викликають? (Рослинний та тваринний світ). - Чому, на вашу думку, автор вибирає саме такі прізвища? (Природа – мир). - Що таке «горобина ніч»? (Горобина ніч – темна, дуже буряна ніч з дощем, градом, блискавицями). - Хто такий Харон? (Харон (міфологія) — у давньогрецькій міфології, перевізник душ померлих до підземного царства Аїда). - Знайдіть у тексті оповідання слова, які натякають на назву дідиХарони («Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий. Я неначе втопив у Десні і свій жаль, і тугу, і розпач відступу»). 48


- Чому у «Щоденнику» Довженко називає дідів Харонами, а у оповіданні навіть не згадує про це? («Щоденник» Довженка – це публіцистичний твір, у якому автор дозволяє собі роздуми над явищами, вчинками, їх аналіз, а «Ніч перед боєм» - художній, у якому характеристики вкладаються в уста інших персонажів). - Знайдіть у тексті вислови дідів щодо вояків («Ідіть собі під три чорти… Чорт вас носить. Тікаєте, бісові сини? Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…» ). - Чому діди-перевізники так грубо звертаються до вояків? (Розкриваючи героїчне, Довженко розкривав і низьке, слабодухе, явища людської малості, страху, роздумував над їхніми причинами, щоправда, подеколи надто відверто передоручаючи героям свої публіцистичні тези про недостатність виховання історією, брак національної самосвідомості тощо. Уперше твір було надруковано як нарис, як документ. Жанрове визначення «оповідання» з’явилося у пізніших передруках). Слово вчителя. Саме люди такого складу характеру, як у дідів Платона та Савки, є творцями перемоги й нового життя. Старі в думках підносяться до всенародних проблем; а своїми розмовами подають, на перший погляд невидимий, урок мужності, відваги, ненависті до окупантів, що з часом утвердить у серцях воїнів непереможний дух. Свідченням є поведінка капітана Колодуба, який вийшов на берег хоч абсолютно спустошений, але разом із тим і якийсь інший, новий: він неначе втопив у Десні і свій жаль, і тугу, і розпач відступу. «Я оглянувся. За Десною горіло. І червона заграва пожежі якось поновому освітила мою душу. Нестерпний огонь пропік мене наскрізь. На одну мить мені здалося, що кинься я зараз назад до Десни — і вода розступилася переді мною. Цього я, хлопці, ніколи не забуду.». VІ. Систематизація й узагальнення знань. «Мозковий штурм». - Яка тема оповідання «Ніч перед боєм»? (Це твір про любов до рідного краю, вміння виконувати власний обов’язок перед Батьківщиною та про науку ненависті до ворогів). - Які образи твору викликають у вас симпатію? Чому? - Чи передбачувана для вас була смерть рибалок-перевізників? - Які моральні уроки засвоїли ви після вивчення цього твору? 49


Створення плану екранізації епізоду з оповідання. Слово вчителя. Зараз ми попробуємо перевтілитися й побути сценаристами та режисерами, як Олександр Довженко. Потрібно скласти план екранізації епізоду переправи через Десну.

Ніч. Вояки прямують до річки. Попереду діди-перевізники з веслами. Час від часу спалахують блискавки. Десь далеко чути постріли.

Середина річки. Починається обстріл. Справа і зліва розриваються у воді гармати. Вояки нахиляються, а діди стоять у повний зріст, нічого не боячись.

Вояки разом з дідами сідають у великий старий човен. Діди відштовхуються від берега й пливуть через річку. Гул насувається. Блискавки частішають.

Протилежний берег. Бійці швидко покидають човен. Дід стоїть і дивиться їм вслід. Колодуб повертається, намагається щось сказати. Дід байдуже вказує на шлях.

Перегляд уривка з фільму «Зачарована Десна» (переправа через Десну). VІІ. Підсумок уроку. Прийом «Думки в часі».  Запишіть свої думки, які у вас виникають при згадці слова «війна» за 1 хвилину. Дайте відповіді на запитання. - Про що я думав, коли писав ці слова? - Що я би хотів змінити в них? Слово вчителя. О. Довженко діалектично осмислює саму війну, полемізує з однобічними й поверховими поглядами на неї. Митець бачить і героїзм людини, яка стала на оборону своєї Батьківщини, справедливість її помсти й кари, але він бачить також і тяжкі трагедії народу, руйнівний моральний вплив війни на людину, бо «людина народжена для радості, праці, для братства». VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. IX. Домашнє завдання. Виписати з оповідання крилаті вислови, які містять народні погляди на життя. («Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі! — сказав дід Платон. «Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!») 50


Атаманчук А.І. Тема. Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути». Повість про школу й проблеми дорослішання, про роль батьків у вихованні дітей та їхньому дозвіллі. Мета: ознайомити учнів із найважливішими фактами біографії письменниці Ніни Бічуї та її повістю «Шпага Славка Беркути»; визначити та усвідомити особливості жанру твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати цілеспрямованих, наполегливих людей майбутнього, які з розумінням і повагою ставляться до свого оточення. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Ніни Бічуї, текст програмового твору «Шпага Славка Беркути», презентаційні слайди. Епіграф Є істина, а є правда — правду кожен має свою, тож їх безліч, а істина одна... Ніна Бічуя ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями. ─ Який твір називається повістю? (Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням). – Яка відмінність між повістю та оповіданням? (Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів). ─ Назвіть відомі вам твори цього жанру. (Історична повість «Захар Беркут» Івана Франка, автобіографічні повісті «Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха та «Климко» Григора Тютюнника, повість-казка «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» Марини Павленко). ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Слово вчителя. Школа – це місце, яке народжує таланти, дарує найкращих друзів, 51


дає життя першим захопленням, тому й залишається в пам’яті кожної людини найтеплішим і найдорожчим спогадом. Про непрості стосунки підлітків-однокласників, пошук себе, дорослішання, розуміння людської природи нам розповідає автор шкільної повісті. На сьогоднішньому уроці спробуємо поринути у світ майстра слова, який творить і досі. Хто ж це? 2. Гра «Знайдіть ім'я». Розшифруйте ім'я та прізвище автора, творчість якого розпочинаємо вивчати. Цифри вказують на розташування літер у алфавіті. Шифр: 18, 12, 18, 1, 2, 12, 28, 24, 33 (Ніна Бічуя). IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. 1 . Ознайомлення з біографією письменниці (за підручником або зачитування уривків із пам'ятки Львівської обласної бібліотеки для дітей, присвяченої 75-річчю від дня народження Ніни Бічуї). Упродовж розповіді вчитель демонструє презентаційні слайди. Ніна Леонідівна Бічуя народилася 24 серпня 1937 року в Києві. Виросла у Львові, тут здобула освіту (у 1958 році закінчила факультет журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка), тут сформувався її письменницький талант. Вона не знала мудрих сільських дідів і босоногого дитинства, зате їй рідна людна міська вулиця з її ритмом, запахами, архітектурою, типажами. Вона не співала з подругами на толоці гаївок, їй не розкрилися таємниці хліборобської праці, зате її цікавлять духовні потреби ровесника, який виріс поряд з нею на вулиці Городецькій. Художній світ Ніни Бічуї – це особливий світ. Бо в основі його – духовний світ людини: багатогранний, дивовижний, незбагненний. У душах її ліричних героїв зійшлося минуле й майбутнє – там тривають гарячі суперечки, щоденно, щохвилинно творяться шедеври див – часто ніким не помічені. Своїх персонажів письменниця ставить перед проблемою життєвого вибору. А зовні – спокійне розмірене життя, звичайний побут, дріб’язкові деталі. Герої Ніни Бічуї в постійній дорозі – найчастіше до самих себе. Пізнаючи себе, вони пізнають світ. Не переставати дивуватися красі світу, розуміти людей, які навколо тебе, пам’ятати, що від твоєї життєвої позиції світ повинен стати хоч на краплину теплішим, добрішим – ось головне естетичне кредо письменниці. Гармонія світу, єднання добра й краси – ось 52


принципи її світовідчуття. Письменниця пише не тільки для дорослих, але й для дітей і підлітків. Її твори перекладені багатьма мовами світу. Ніна Бічуя має честь носити орден Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують діти. Свого часу кавалерами цього ордена стали Іван Павло II, Далай-лама, Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен… Кавалер цього ордену й наша львівська письменниця. Чи лише за дитячі твори «Канікули у Світлогорську», «Шпага Славка Беркути», «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуня і зернятко»? Можна ще додати її роботу з дітьми і для дітей у Першому українському театрі для дітей та юнацтва, газету «Читальня» при «Просвіті», яку під її опікою робили школярі для своїх ровесників… Можна перерахувати ще і ще… Але все це похідне. Суть же в самій Ніні Леонідівні, у її ставленні до дитини – як до рівної дорослій людині, непідробна цікавість до світу дитинства – найважливішого, що може бути… Для цієї найприскіпливішої, але найбільш вдячної аудиторії – дітей та підлітків – письменниця написала чимало книжок. Це зворушливі розповіді про стосунки дітей, про взаємини між школярами і вчителями, між батьками і дітьми, про змужніння юнаків і дівчат і про світ навколо них… Дорослішати і весело, і важко водночас, адже на школярів чекають справжні випробування на чесність, людяність, міцність дружби, на осягнення людського призначення. Дитячий світ трохи гостріший і більше справдешній, і від того іноді жорстокіший, але завжди щиріший. Він для нас стає джерелом усього на світі, але нам не хочеться в ньому залишатися, бо людина повинна рости… І саме про це книги Ніни Бічуї. 2. Робота над текстом твору. Читання уривків із розділу «Чотири портрети». Бесіда за питаннями. Юлько Ващук  Яким ви уявили Юлька Ващука? (Розумний, талановитий художник, але дуже самотній).  Яких коней малював хлопець? Чому? (То билинних, гривастих, з широкими спинами, то маленьких з похиленими головами. Настільки контрастним і суперечливим є характер самого героя).  Чому Юлько спалив свої картини? (Його талант не оцінив 53


однокласник Славко Беркута).  Як ставиться герой до дітей у дворі, до родички, що приїхала в гості? (З іронією дивиться на безплідну біганину, а з родичкою не хоче цілуватися, бо вона йому не подобається).  Чи виправдовує поведінку Юлька письменниця? (Так. Про це свідчить питання: як же встановити різницю між добрим вихованням і лицемірством, коли тобі тільки 10 років?)  На яке важливе питання пробує відповісти хлопець, коли з батьком прогулюється вулицями Львова? Яка ваша думка щодо цього питання? (Коли людина не певна, що її робота залишиться навіки, то, може, не треба братися за таку роботу?) Лілі Теслюк  Коли в класі з’явилася нова учениця? (Тоді, коли сьомий «Б» був ще четвертим).  Чим Лілі привернула до себе загальну увагу? (Знала англійську мову так само добре, як українську; безліч разів виступала по телевізору в дитячих передачах; знімалася в кіно, вчилася в балетній студії театру).  Чому однокласники образилися на Лілі? (Вона пішла на ковзанку, знехтувавши своїми обов’язками «вчительки»).  Чому дівчинка відмовилася від ролі Попелюшки? (Поступилася місцем ображеній Ліді, яка за кулісами мала співати замість Лілі). Стефко Вус  Коли Стефко відчув себе по-справжньому «сиротям бідним»? (Коли померла баба Олена).  Як склалося подальше життя сиріт? (Стефка й Настку забрав до міста батько, якого діти раніше майже не бачили).  Чому хлопець думав, що вже ніхто його не любить: ні теля, ані сонце, ані співуча липа? (Бо не заховали від батька, від якого «все тхнуло горілкою»).  Як нове життя вплинуло на Стефка? (Залишився на другий рік у п’ятому класі, носив у кишені цигарки). Славко Беркута  Про який іспит на справжнього мужчину говорив лікар? (Славко два місяці пролежав у лікарні, борючись із захворюванням суглобів).  Кому заздрив хлопець? (Високим і сильним, сам скидався на 54


дошкільнятко).  Як Славко зумів себе вилікувати? (Долаючи біль, крадькома йшов на ковзанку).  Чому Славко Беркута заздрив Юлькові Ващуку? (Бо він «завжди усе знає», а Славкові шкільні предмети не давалися).  Чому серед музейних експонатів хлопця найбільше приваблював мамонт? (Сильна, велика тварина).  Славко наполегливо шукав своє покликання. Який випадок йому допоміг? (Потрапив на змагання шпажистів). V. Систематизація й узагальнення знань. 1. Завдання: створіть портрет ідеального, на вашу думку, школяра такого ж віку, як наші герої (усно). 2. Робота з епіграфом.  Чи погоджуєтеся ви з думкою Ніни Бічуї про те, що правда в кожного своя, а істина одна? Словникова робота. Істина — правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях. VІ. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». – Що мені запам’яталось з уроку? VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. Загальне: прочитати повість. Індивідуальне: підготувати цитатні портрети-характеристики героїв твору за розділами (1 група - «Юлько вдома», 2 група - «Стефко вдома», 3 група - «Славко вдома», 4 група - «Театральна вистава»).

55


Атаманчук А.І. Тема. Проблема особистості в сучасному світі. Особливості композиції твору. Мета: вчити виразно та вдумливо читати твір, аналізувати його зміст і форму, визначати особливості композиції, сюжетні елементи; розвивати у восьмикласників аналітичні здібності, уміння аналізувати свої вчинки; спонукати до роздумів про вибір життєвої позиції. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Ніни Бічуї, текст програмового твору «Шпага Славка Беркути», презентаційні слайди, відеосюжет про Львів. Епіграф Хто і що перетворює нас ізмалку на Будівничих і Руйнівників, чому одні дитячі палаци постають зрештою в камені, а інші – залишаються купою піску... навіть якщо обоє їхні автори були наділені Божим Даром? Ніна Бічуя ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Гра «Так – Ні». 1. Славко в музеї найчастіше зупинявся біля лева. (Ні). 2. Юлько заздрив великим і сильним. (Ні). 3. Лілі прибула в школу, коли діти навчалися в четвертому класі. (Так). 4. Юлько Ващук часто малював коней. (Так). 5. Стефко Вус після смерті матері жив у бабусі в селі. (Так). 6. Найбільше хлопчик мріяв переїхати до міста. (Ні). 7. В особистих змаганнях шпажистів Славко Беркута посів перше місце. (Ні). 8. Шпагу, подаровану Андрієм Степановичем, Славко вирішив не брати до рук доти, доки сам не відчує, що має на це право. (Так). 9. Коли друзі грали в сніжки, Славко дав свою шапку Юлькові, бо той свою загубив. (Так). 10. Коли б у задачі було два розв’язання, Славко вибрав би те, котрим скористався Юлько. (Ні). 11. Юлько Ващук мріяв стати спелеологом. (Ні). 56


12. Славко Беркута захоплювався історією міста. (Ні). ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.  Що називається композицією художнього твору?  Назвіть складові частини композиції.  Назвіть елементи сюжету твору. Довідка Композиція (від лат. componere — складати, поєднувати) — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину й сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування та розстановку персонажів. Складові частини композиції: сюжет, позасюжетні елементи (портрет, пейзаж, авторські відступи, монологи) Сюжет (від фр. sujet — предмет) — система подій у художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються в розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Елементи сюжету Експозиція (від лат. expositio — пояснення) — один з елементів сюжету твору, первісні відомості про героїв, які мотивують їхню поведінку при виникненні конфлікту (Знайомство з головними героями повісті). Зав’язка — елемент сюжету, наступний після експозиції,— подія, що кладе початок конфлікту (Спалений Юльком малюнок після зауваження Славка, поїздка в Блакитні печери). Кульмінація (від лат. culmen — вершина) — елемент сюжету, найвищий момент у розвитку дії. Після кульмінації настає розв'язка (Товариський суд). Розв’язка — елемент сюжету, подія, яка розв'язує конфлікт (Моральна перемога Славка Беркути). IV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Слово вчителя. Напевно, ви помітили, що повість «Шпага Славка Беркути» розпочинається й завершується картиною засніженого міста: на початку твору падає дуже лапатий сніг, а в кінці «вулиця стелиться білим сувоєм полотна. Холодним і чистим. Будинки обігріті 57


жовтим світлом, вікна — як відхилені дверцята печей. Вулиця дихає, вулиця — розтулена долоня міста, по якій можна прочитати його життя». А сніжна завіса відкриває перед нами картини складних стосунків як дітей, так і дорослих – драму людського життя. Ніна Бічуя оригінально вибудувала сюжет твору, розпочинаючи оповідь зі сцени в дитячій кімнаті міліції. Підліток слухає напучування жінки-інспектора, яка дорікає за розпивання спиртних напоїв біля смітника й натякає на несправжність друзів, які без докорів сумління покинули хлопця самого й утекли. А далі - майже детективна історія… Допитливому читачеві неодмінно хочеться відшукати відповідь на питання, чому так сталося і хто цей юнак. А саме продовження цієї сцени очікує нас майже в кінці твору, це засвідчує й сама назва розділу «Про те, що сталося пізніше». Такий сюжетний хід є своєрідним обрамленням, що веде спостережливого читача від зав’язки до розв’язки твору. Письменниця уникає розлогих описів, а загальна картина подій вимальовується з окремих картин та деталей. Обрамлення — такий композиційний прийом, за якого сюжетний твір включається в розповідь, немов у рамку, яка безпосереднього зв'язку з розвитком сюжету не має. 1. Робота з текстом твору (розділи «Двоє дітей і місто», «Блакитні печери»). Словникова робота. Спелеологія - це наука, яка займається вивченням печер, включаючи їх виникнення, розвиток, форми, породи та мінерали печерного походження, склад та міграцію підземних вод, мікроклімат. 2. Бесіда за питаннями. ─ У якому місті відбуваються події твору? (У Львові). Перегляд відеосюжету про Львів. ─ Хто з героїв твору захоплюється історією, відчуває присутність духів предків? (Юлько Ващук). ─ Чим зацікавив Юлько Лілі під час прогулянки схилами Княжої гори? (Розповідями про князя Данила, Ринкову площу, першу аптеку, середньовічну історію). Заочна екскурсія історичними місцями (презентація). ─ Що зіпсувало романтичний настрій хлопця після читання власної поезії? (Лілі несподівано заговорила про підземні озера та Славка Беркуту). 58


─ Як ставився Юлько до Славка? Чи дружили вони посправжньому? («Треба з кимось розмовляти, а більше ні з ким. Хлопці у нас якісь такі...» - так пояснив Юлько дружбу з Славком). ─ Чому Юлько Ващук не поїхав до Блакитних печер? (Розумів, що він не зможе в поході конкурувати зі спелеологом Славком). 3. Зачитування фрагментів з розділу «Максимальне навантаження». 4. Завдання. Поясніть, чому батько дозволив Славкові стати свідком важкої, серйозної розмови з Комариним? Як ви розумієте, що таке «максимальне навантаження». (Славко повинен був відчути свою приналежність до світу, де ніхто не має права легковажно, безвідповідально ставитися до життя. Максимальне навантаження – це вимір характеру й людських сил). 5. Робота з текстом розділу «Сорока з перебитим крилом». 6. Створення асоціативного ряду. Які асоціації у вас викликає назва розділу? (Орієнтовне виконання: жорстокість, байдужість, безнадія... милосердя, порятунок тощо). 7. Бесіда за питаннями. ─ Яку несподіванку підготував Антон Дмитрович для своїх учнів? (Прогулянку Стрийським парком). ─ Чим здивував Юлько Славка? (Знайомством із «солов’ємрозбійником» Стефком Вусом). ─ Що хлопці пропонували зробити зі скаліченим птахом? (Стефко розчулився й пропонував взяти сороку Юлькові, сам не міг зробити це через батька. Юлько з огидою тицьнув птаху черевиком. Славко шарпнув Юлька Ващука за плече й підібрав сороку). ─ Який вихід придумали Славко зі Стефком? (Занести птаху вчительці-пенсіонерці, щоб полікувала, бо «до Надії Григорівни всі приходять, коли щось треба»). 8. Робота в групах - «Декілька штрихів до портрета». Учні характеризують героїв твору за розділами. Орієнтовне виконання 1 група Юлько був невдоволений — не відповів, Славкові як слід, коли той шарпнув його за рукав. Те, що жив він зі Стефком в одному будинку, аж ніяк не означало, «Юлько що їхні дороги якось перехрещувалися. Юлько, — на вдома» думку самостійного Стефка, — виглядав пещеним мамієм... 59


2 група «Стефко вдома»

3 група «Славко вдома»

— Я вже готовий, мамцю. Чи можна їсти? — Так, так, — похапливо відповідає мати, несучи з кухні тарілку, на якій аж палахкотіла рум’яна смажена картопля з яєчнею. — А серветочку, мамцю? — ласкаво попросив Юлько і усміхнувся матері. — Зараз, зараз, — сказала вона і легкою ходою вийшла з кімнати. «Гарна моя мама, — провів її поглядом Юлько, наколовши на виделку хрумтячу картоплю, — дуже гарна моя мама. Я колись намалюю її портрет, слово честі». Малюнки Юлькові — то вже не були гривасті коні. Зачарувало Юлька місто. Любив його якось дивно, не по-хлоп’ячому, і любив не стільки самий рух, барвистість людської течії, а скоріше затаєну думку, закам’янілість м’язів каріатид і атлантів, різкі переходи від сучасної архітектури до старовини. — Прийшов, заволоко! Де тинявся? — Де хотів, — буркнув Стефко, шпурнувши у куток шапку. — А що, татульо скучили за мною? Стефко взяв склянку молока і вкраяв байду хліба: тим досита не наїсися; однак хлопець охоче жував свіжий хліб, запиваючи його молоком. Не мав Стефко до батька доброго серця, бо й від батька ніколи не було ані ласки, ані якої лакоминки, ані поради. Знав добре Стефко, що сестрі зовсім не байдуже, як він житиме, та так уже звик наперекір і іншим, і самому собі чинити... Славко повернувся з магазину. Налив собі й матері чаю, спер книжку на хлібницю. Читав... Мама... складає книжку, поправляє шпаги, вставлені у високу дерев’яну підставку, мов які квіти у вазі. Тих шпаг безліч, і інструменту, і залізячок; тільки Славко й знає їм назву і може відшукати щось у безладді, мама нічого не переставляє в нього на 60


столі, коли син за кільканадцять хвилин до виходу з дому вирішує раптом щось відремонтувати. Він часто так — отямиться в останню хвилину, хоча можна було все заздалегідь зробити спокійно і без поспіху. Або ж вигадує таке, що не можна здійснити. 4 група Дівчинка на сцені анітрохи не скидалася на веселу, пустотливу й непосидющу Лілі Теслюк, від якої «Театральна щомиті кожен міг сподіватися якоїсь каверзи чи просто дитячого вибрику. Світлі кучері спадали їй на вистава» плечі, і обличчя майже ховалося у тій повені волосся. Легка спідничка також здавалася тільки хвилею, і вся Лілі, тендітна, зграбна, гарненька — скоріше хмаринка, а не справжня дівчинка, і було боязко — ось видіння зникне, розтане і вже ніколи не повториться. Уперше в житті Лілі почувала себе страшенно ніяково від похвал. Вона виходила на сцену, немов ступала на підвіконня на шостому поверсі свого останнього в місті будинку. Було моторошно й радісно... Ні, сьомий «Б» щирий і чесний, справді-таки Лілі молодець, слово честі, так воно і є, навіть коли б вона була просто чужа й незнайома дівчинка, вони б подарували їй отакий величезний букет... VІ. Систематизація й узагальнення знань. Бесіда за питаннями. ─ Поясніть, як сімейні стосунки впливали на формування характеру героїв? (У сім’ї Юлька Ващука поводилися всі ввічливо, але нещиро. У Славка Беркути, навпаки, панували дружні стосунки, без фальші й лицемірства. Не було поваги й розуміння між батьком і сином у сім’ї Стефка Вуса. Саме це значною мірою пояснює особливості поведінки героїв). ─ Чому Ніна Бічуя не розповіла нам детально про сім’ю Лілі? (Мабуть, письменниця хотіла підкреслити значущість виняткових обдарувань у суспільстві, тому дівчинка майже завжди знаходиться в центрі уваги. Її чекають успіх і вагомі звершення в майбутньому). ─ Чи можна сказати, що герої Ніни Бічуї схожі на сучасних дітей? Чим саме? 61


─ Які проблеми, порушені в повісті, можна назвати вічними? (Перше кохання, суперництво, випробування дружби на міцність, стосунки із батьками, нестача грошей на речі, які так хочеться мати). ─ З якими проблемами найчастіше зустрічаються сучасні підлітки? Завдання. Продовжте речення У стосунках зі своїми однокласниками та батьками я хотів би бути схожим на ... , тому що ... Прокоментуйте епіграф уроку. Чому в житті одні стають Будівничими, а інші – Руйнівниками? VІІ. Підсумок уроку. VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. IX. Домашнє завдання. Аналізувати розділи «Битися із беззбройним», «Лілі не хоче удавати». Атаманчук А.І. Тема. Характеристика образів твору. Вплив оточення на виховання дитини. Осмислення моральних чеснот у житті людини, дружби та підтримки батьків. Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст повісті; розвивати творчу уяву, уміння аналізувати образи героїв за їхніми вчинками; виховувати почуття відповідальності за себе та інших, чесність, порядність, а також ті моральні якості, що становлять загальнолюдські цінності. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Ніни Бічуї, текст програмового твору «Шпага Славка Беркути», відеосюжет, каліграми. Епіграф Життєва мандрівка — найскладніша й найпростіша. Потрібно просто іти навіть тоді, коли втомлюєшся, коли зупиняєшся, немов перед поразкою, коли не бачиш тих, ради кого ти повинен іти. І майже всі персонажі творів Ніни Бічуї у постійній дорозі — найчастіше до самих себе. Пізнаючи себе, вони пізнають світ. Марія Якубовська

62


ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування за вивченими розділами повісті.  На кого найбільше хотів бути схожим Славко Беркута? (На свого тренера).  Чому Славко не міг пропустити тренування й піти на виставу? (Це була прикидка перед змаганням, вирішувалося питання, хто з львів’ян поїде на юнацькі змагання до Харкова).  Чому Андрій Степанович у поєдинку ніколи не піддавався своєму учневі? (Тренер ніколи не піддається заради того, щоб потішити слабшого суперника, — виграшу не буде, аж поки учень, як рівний, не переможе свого вчителя).  Як відреагував на поразку Славка Юлько Ващук? (Насмішкувато промовив: «Ай-ай-ай, а ми тут приготували урочисті промови на привітання олімпійця»).  Що здивувало Славка на тренуванні? (На порозі залу стояли Юлько й Лілі. Славко не міг згадати, коли останній раз приходив на його тренування однокласник).  Зачитайте уривок із тексту від слів «Коли б хто здогадався мене покликати, все було б інакше...» до слів «...А Юлько справді досить швидко затямив перші рухи і зробив непоганий випад, я навіть здивувався». Чому Беркута не хотів зупинити поєдинок? (Славку хотілося загнати суперника в кут, щоб Юлько не сміявся, не похвалявся, не говорив, ніби все йде в руки само, без жодних зусиль).  Чи був Славко Беркута винен у пораненні Юлька? Як би ви вчинили на його місці? (Тренер дорікав своєму учневі: «Навіщо ти вчинив це побоїще? Та ще й заховався після всього...» Сам Славко визнавав: «Знаю, що винен. Хіба можна розв’язувати суперечки, ранячи товариша шпагою? Ні, я не навмисне це зробив, і однак мені здається, що навмисне». Лілі не хоче удавати й чесно зізнається Юлькові: «Я таки думаю… Ти сам винен. Ти перший почав. Якби не почав, усього цього не трапилося б…» ). ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями.  Що означає бути відповідальним за свої вчинки?  Чи вважаєте ви себе відповідальною людиною? 63


IV. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. V. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу. 1. Робота з епіграфом. 2. Слово вчителя. Події, описані Ніною Бічуєю у творі, віддалені від нас у часі, тому відчуття іншої епохи під час читання твору дуже гостре. Діти й підлітки тоді дорослішали раніше, а до життя ставилися з якоюсь особливою серйозністю. Жорстока й несправедлива сцена шкільного суду може видатися сучасним читачам фантастичною, але такою була радянська шкільна система, такою була тоталітарна держава - СРСР. Важко, а інколи й неможливо було довести чесній людині свою невинність. А такі слова, як «ганьба для всієї школи», «пляма на педагогах» часто звучали з вуст керівників, і швидше винятком із правила виглядали такі борці за справедливість, як учитель географії Антон Дмитрович. То що ж, зрештою, у творі перемагає - зло й несправедливість чи добро й порядність? Це одвічне протистояння мусять подолати герої твору «Шпага Славка Беркути». 3. Читання уривків із розділу «Тоді була п’ятниця». 4. Завдання. Продовжте речення Славко не попросив Андрія Степановича сказати, що він не стояв із хуліганами в підворітті й не пив ніякого вина, тому що... 5. Читання уривків із розділу «Суд». 6. Бесіда за питаннями.  Чому Славко уперто не відповідав на запитання суддів і не зміг вимовити слова, які підготував на свій захист? (Він раптом побачив, що всі його слова немовби відскакують від слуху суддів, як тенісні м’ячики від ракеток).  Як завершився суд над Славком? (Лілі запросила на суд жінку, яка розмовляла в міліції з неповнолітнім порушником, але, як виявилося, це був не Славко Беркута, а хтось інший назвався його іменем).  Як у цей час вів себе Юлько? (Увесь клас радів, а Юлько нахилився, щоб зашнурувати черевик).  Чому, на вашу думку, Ніна Бічуя останній розділ назвала «Кінець щасливий, як у казці»? (Як і в казці, перемогло добро над 64


злом, а Славко Беркута, як справжній борець, відстояв своє чесне ім’я, із честю вийшов із складних випробувань, не спасував перед наклепом). 7. Створення грона-характеристики персонажа. Можна запропонувати учням самостійно створити грона-характеристики Лілі Теслюк та Стефка Вуса. Славко Беркута

велика сила волі особистість

зовні непоказний борець чесний

вірний собі й своїм переконанням

Юлько Ващук

неординарний

підступний й

талановитий

самотній

бракує сили волі й благородства духу

заплутався в собі

VІ. Систематизація й узагальнення знань. 1. Перегляд відеосюжету (Поєдинок шпажистів). 2. Завдання. Після перегляду поєдинку шпажистів зробіть 65


висновок – чому в назві повісті ключовим словом є «шпага»? 3. Словникова робота. ШПАГА и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. РАПІРА и, ж. Колюча зброя з довгим і гнучким чотиригранним клинком та держаком; тепер використовується тільки в навчальному та спортивному фехтуванні. 4. Робота з фразеологізмами. ♦ Віддавати (віддати) шпагу, заст. — визнавати себе переможеним, здаватися в полон; ♦ Схрещувати (схрестити) шпаги — те саме, що Схрещувати (схрестити) списи — сперечатися, захищаючи певні погляди. 7. Створення каліграм (віршів, записаний у формі малюнка).

Тільки в рівному бою захищай честь свою.

VІІ. Підсумок уроку. 1. Слово вчителя. Як бачимо, назва повісті символічна. І хоч зброя не має своєї волі, вона не несе відповідальності за те, у чиїх руках опиняється й чи буде використана на добру справу, письменниця все ж вкладає шпагу в руки Славка Беркути, ставлячи його перед вибором у скрутних ситуаціях. І саме йому вирішувати, як вчинити зі зброєю, бо кожна людина має відповідати за свої вчинки перед собою й світом. 2. Завдання. Продовжте речення Повість Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути» мене навчила... VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. IX. Домашнє завдання. Дати відповіді на запитання в кінці твору (усно). 66


Матковська Т.В. Тема. Юрій Винничук. «Місце для дракона» - повість-казка про сучасний світ, у якому й досі діють «драконячі закони». Мета: ознайомити учнів із найважливішими фактами біографії Юрія Винничука, зацікавити його громадянською позицією, розповісти про історію створення повісті-казки «Місце для дракона», мотивувати учнів до читання; розвивати вміння обирати життєву позицію, висловлювати й відстоювати власну думку; виховувати читацькі та мистецькі смаки. Тип уроку: засвоєння знань. Обладнання: портрет письменника, добірка його книжок, мультимедійна презентація, відеосюжет «Людина в професії. Юрій Винничук», уривок із фільму «Убити дракона», підручник (Л.Т.Коваленко «Українська література: підручник для 8 класу», 2016). Коли поетові бракне повітря, він помирає, а коли бракне свободи, він перетворюється на пророка. Ю. Винничук «Танґо смерті» ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Завдання: прочитайте епіграф до уроку. Як ви розумієте слова Ю. Винничука? Свою думку сформулюйте стисло (1-2 реченнями). ІІІ. Оголошення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя. Сьогодні ви познайомитеся з творчістю письменника Юрія Винничука – великого патріота України, людини безкомпромісних поглядів і талановитого письменника, «батька чорного гумору» в українській літературі, дослідника Львова, завзятого кулінара. До його фан-клубу належать школярі й викладачі університетів. У 70-80х роках його твори поширювалися в самвидаві, що викликало інтерес у КДБ. Вони характеризуються жвавим сюжетом, вишуканістю мови, присмаченої галицизмами, при цьому автор широко використовує алюзії, грає з читачем, провокує його. Юрій Винничук став першим лауреатом премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за роман «Весняні ігри в 67


осінніх садах» (2005), вдруге його нагородили цією ж премією за роман «Танґо смерті» (2012). ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Розповідь учителя про Юрія Винничука (упродовж уроку вчитель демонструє презентаційні слайди). Народився Юрій Павлович Винничук 18 березня 1952 в місті Станіславі (нині – Івано-Франківськ) у сім’ї лікаря та інженераекономіста. Ще змалку майбутній письменник захоплювався літературою, часто відвідував міські бібліотеки. «Я був записаний до різних бібліотек – і серед них була бібліотека видань іноземними мовами. Завдяки цим виданням я знав американських, латиноамериканських та європейських письменників ще до появи російських перекладів. Саме тому я вивчив іноземні мови – я ж ніколи слов’янських мов спеціально не вчив. Але вперто читав, про значення якихось слів лише здогадувався. З часом їх нахапався так, що тепер я на всіх слов’янських мовах можу читати». Захоплення літературою привело його до Прикарпатського університету імені В. Стефаника (раніше Івано-Франківський педагогічний інститут), на філологічний факультет (1969–1973 роки), де він здобув спеціальність учителя української мови та літератури. У 1974 Ю. Винничук переїхав до Львова, працював вантажником, художником-оформлювачем. Перші вірші почав друкувати в 1971-1973 роках, з 1981 року друкував у журналах літературні статті, переклади та ін. У 1987 році організував естрадний театр «Не журись!», для якого писав сценарії, пісні, виступав на сцені, як комедійний актор. У 1987-1991 роках був також режисером цього театру. У 1991-1994 завідував відділом містики і сенсацій у львівській газеті «Post-Поступ», а з 1996 став видавати газету «Гульвіса», яка існувала до літа 1998 року. З грудня 1997 до 2006 року працював у відновленій газеті «Поступ», у якій з 1998 вів щотижневу колонку під псевдонімом Юзьо Обсерватор. Юрій Винничук – автор збірки поезій «Відображення» (1990). Збірки прози «Спалах» (1990), «Вікна застиглого часу» (2001), «Місце для Дракона» (2002), вибраного в англійському перекладі «The windows of time frozen» (2000), повістей: «Ласкаво просимо в Щуроград» (1992), «Діви ночі» (1992, 1995, 2003), «Житіє гаремноє» (1996), романів «Мальва Ланда» (2000) і «Танґо смерті» (2012), краєзнавчих книг: «Легенди Львова» (6 видань, 1999–2003), «Кнайпи Львова» (2000, 2001), «Таємниці львівської кави» (2001), міфологічної 68


енциклопедії «Книга бестій» (2003), упорядник антології української фантастики «Огненний змій», української літературної казки «Срібна книга казок», «Казкова скарбниця». Автор трагікомедії на одну дію «Останній Бункер». У 2015 році вийшов новий роман письменника «Аптекар». Перегляд відеосюжету «Людина в професії. Юрій Винничук». Завдання: якими цікавими фактами ви можете доповнити біографію Юрія Винничука? Чи імпонує вам ця людина? Чому? Довідка для вчителя. Письменник полюбляє створювати казкові або фантазійні сюжети, через які пропонує читачам поміркувати над важливими філософськими й суспільними проблемами сучасності, продовжує традиції української химерної прози, казки. Пише казки для дітей, три з яких стали сюжетами для вітчизняних мультфільмів: «Історія одного Поросятка» (1994), «Як Метелик вивчав життя» (1997), «Львівські казки. Лежень» (2014). Захоплюється кулінарією. За словами митця, кулінарія – це супутниця його музи. Він видав декілька книжок із кулінарними рецептами. Головним завданням на сьогодні письменник вважає створення антології розстріляного відродження. Уже вийшли друком дві книги антології «Розіп’ята муза», куди увійшли твори 322 українських письменників. 2. Історія створення книги «Місце для дракона». Слово вчителя. Про свою письменницьку «лабораторію» Ю. Винничук розповідає так: «Щоб створити текст, потрібно увійти в транс. Я часто беру і читаю когось із письменників, які близькі до того, що я збираюсь писати. Щось таке пов’язане з настроєм. Годинку почитаю – і сідаю писати. Ніби підзарядився від акумулятора. Це штучне створення настрою, але коли я починаю писати, то цього вже не потрібно». Але не варто сприймати ці слова письменника буквально. Ю. Винничук не повторює чужий твір, а, відштовхнувшись від нього, продовжує й часто розкриває його з іншої, навіть парадоксальної, сторони. Розгляньмо, як відбувається процес «розкодування» іншого твору й набуття нових художніх смислів на прикладі повісті-казки «Місце для дракона». Цей твір – своєрідна рефлексія, алюзія на відому й резонансну у свій час п’єсу російського письменника Євгена Шварца «Дракон» (1944) та його кінематографічний варіант – відомий фільм-притчу 69


Марка Захарова «Убити дракона» (1988), у якому знялися актори світового рівня: Олег Янковський, Олександр Абдулов, Євген Леонов, Олександра Захарова та інші. Словникова робота. Рефлексія – самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом. Алюзія – це аналогія чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний факт. Довідка для вчителя. Шварц Євген Львович (1896-1958) – російський радянський письменник, драматург, автор понад двадцяти п’єс для драматичного та лялькового театрів. Захаров Марк Анатолійович (нар. 1933) – радянський і російський режисер театру та кіно. Народний артист СРСР, художній керівник Московського театру «Ленком». Режисер таких відомих фільмів, як «12 стільців», «Звичайне диво», «Формула кохання», «Той самий Мюнхаузен», «Дім, який збудував Свіфт», «Убити дракона». Слово вчителя. В умовах тоталітаризму й суцільного контролю над людиною ці два митці художньо досліджували проблему тиранії та її руйнівних наслідків для людини. Ідея п’єси «Дракон» та фільму «Убити дракона» – необхідність знищення деспотії в країні та раба в самому собі – набувала важливого суспільного звучання. Стисло ознайомимося з сюжетом п’єси. У казкову країну потрапляє лицар Ланцелот і дізнається, що в ній править Дракон. Він тиран, але мешканці міста змирилися зі своїм рабським становищем, їм воля не потрібна. Коли юнак убив дракона, вони покірно схиляються перед новим деспотом. Тоді Ланцелот вирішує примусити людей знищити в собі рабів. Але таким учинком він сам стає тираном, адже насильно нав’язує людям свою ідею, нехай навіть і гуманну. Перегляд фрагменту з фільму «Убити дракона» (фінал). Словникова робота. Деспотія – це форма держави, при якій вся повнота влади належить одному володарю — монарху, тирану, який самодержавно розпоряджається владою в державі, виступаючи по відношенню до підданих як пан і господар. 70


Тиран – жорстокий правитель, дії якого ґрунтуються на свавіллі та насильстві, деспот. Слово вчителя. У повісті-казці «Місце для дракона» Юрій Винничук використовує деякі мотиви та образи творів Є. Шварца та М. Захарова, але пропонує альтернативне їх тлумачення. Події відбуваються в князівстві Люботин. Багато років тому затихли війни з сусідніми державами, тому володар розпустив військо. У князя підростає дочка Настасія, але немає лицаря, за якого її можна віддати заміж. Правитель оголошує турнір, на який звідусіль з’їжджаються лицарі. Кожен прагне крові у двобої з ворогом та перемоги над ним, щоб стати нареченим князівни. У цей час люботинський князь дізнається, що в країні з’явився дракон, якого лицар може вбити й здобути славу. Переможець одружиться з Настасією – і країну буде врятовано. Однак виникають зовсім несподівані перешкоди: дракон Грицько – поет, добра душа, яка нікому не бажає зла. Але він розуміє, що в тихій країні запущено механізм насилля й ненависті. Щоб покласти цьому край, він погоджується принести себе в жертву заради щастя та суспільного добра… V. Систематизація й узагальнення знань. Створення асоціативного ряду до образу Юрія Винничука. Я відкрив (відкрила) для себе Юрія Винничука як… VІ. Підсумок уроку. VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. У мережі Інтернет дібрати матеріали про патріотичну та громадянську позицію Юрія Винничука. Підготувати повідомлення й зачитати його на уроці. Прочитати повість-казку «Місце для дракона». Переглянути на каналі YouTube мультфільми за сценаріями Ю. Винничука та написати відгук на той, що сподобався найбільше, або створити буктрейлер до нього (за бажанням).

71


Матковська Т.В. Тема. Ю. Винничук. «Місце для Дракона». Сюжет повісті. Роздуми про добро та зло, вірність і зраду, доцільність самопожертви. Мета: удосконалювати вміння учнів визначати композиційні особливості твору, його тему та головну думку; розвивати вміння аналізувати прозовий твір, дискутувати про важливість призначення людини, вірність обов’язку перед друзями й державою, доцільність самопожертви; виховувати почуття громадянського обов’язку та відповідальність за власні вчинки. Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь. Обладнання: текст повісті Ю. Винничука «Місце для дракона» або підручник (Л.Т. Коваленко «Українська література: підручник для 8 класу», 2016); мультимедійна презентація, відеокліп на пісню «З нами Бог!» (старовинний спів лицарів України ХІІ-ХІІІ ст.), схема «Елементи сюжету». Де взяти ще стільки драконів, аби кожен з нас мав кого розіп’яти? Де взяти стільки іуд, аби мати на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати, сили його підупадають. Ю. Винничук «Місце для дракона» ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. 1. Повідомлення учнів про патріотичну та громадянську позицію Ю. Винничука. 2. Зачитування відгуків на мультфільм за сценарієм Ю. Винничука або перегляд буктрейлерів. ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». - Які книги про драконів ви читали, які фільми чи мультфільми дивилися? (К. Коуел «Як приручити дракона», І. Волинська, К.Кащеєв «Врятувати дракона», К. Штанко «Дракони вперед!», мультфільм «Книга драконів», фільм «Дракон Піта» та інші). - Чи сподобалася вам книга Ю. Винничука «Місце для дракона»? ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 72


1. Бесіда з елементами переказування. - У які часи й де відбуваються події, описані у творі? (Середньовіччя, князівство Люботин, що нагадує Україну, часи лицарства…) - Послухайте пісню та перегляньте відеокліп, який допоможе вам перенестися в минуле нашої країни. Перегляд відеокліпу на пісню «З нами Бог!» (старовинний спів лицарів України ХІІ-ХІІІ ст.). - Яким ви уявляєте князівство Люботин? Які звичаї там панують? Чи можна ототожнити їх із побаченим у кліпі? Чому? - Що ви можете сказати про жителів Люботина? Прочитайте епізод із розділу 1, який зображено іронічно та сатирично. Про що в ньому йдеться? - Розкажіть, що вам стало відомо про дракона: його народження, звички, характер? - Поясніть, чому він був нетиповим у сімействі драконів? Відповідь підтвердьте цитатами. - Розкажіть, хто такий пустельник. З яких причин він пішов у пущу? - Як потоваришували дракон і пустельник? Чи одразу вони порозумілися? У якому питанні їх погляди розходилися й чому? - Прочитайте міркування пустельника, як потрібно людям поводитися з драконами. Чому він, освічена й прогресивна людина, говорив про дракона, як неписьменна людина? Свою відповідь обґрунтуйте. - Поясніть, чому пустельник не хотів учити дракона читати? - Яким автор зображує князя – правителя Люботина? - Чому він вирішив потоваришувати з драконом? - Розкажіть, як дракон перевіряє щирість дружніх почуттів до нього князя. Чому, дізнавшись про істинні його наміри, дракон не відмовляється від поєдинку? - Проаналізуйте, у чому виявилося лицемірство князя та його дочки Настасії. Наводьте приклади з твору. Чому дракон не відмовився від поєдинку? - Перекажіть епізод битви дракона з лицарями. Що вас найбільше вразило? - Чому після поєдинку лицар Лаврін назавжди покинув Люботин? 73


2. Міні-дискусія «Займи позицію». - Прокоментуйте думки героїв про люботинське суспільство: «Звірячі закони – людяніші!» (пустельник), «…якби князь був князем… І я сама собою…І всі люди – людьми… А не драконами» (князівна), «Не можуть люди бути гіршими від звірів…», «І ви побачили – зло не від мене» (дракон). 3. Визначення теми й головної думки твору. Тема: добро і зло в житті людини та історії. Головна думка: відповідальність кожного за власні вчинки та моральність суспільства. 4. Визначення композиційних особливостей твору. - Пригадайте визначення понять композиція і сюжет художнього твору. - Назвіть елементи сюжету, використовуючи візуальну схему. ЕЛЕМЕНТИ СЮЖЕТУ Кульмінація

Розв’язка Розвиток дії

Розв’язка

Зав’язка Експозиція

74


- Проаналізуйте композиційні особливості повісті «Місце для дракона», визначте елементи сюжету. Складіть і запишіть у зошит сюжетний ланцюжок. Довідка для вчителя. Твір складається із 7 розділів. Події в ньому відбуваються протягом короткого проміжку часу – з весни до пізньої осені, але часові рамки автор розсуває за рахунок спогадів про історію князівства. Сюжет твору лінійний і має такі елементи:  експозиція: розповідь про звичаї та лицарські традиції за правління люботинського князя;  зав’язка: князь дізнається про появу в його володінні дракона й наказує скликати лицарів на турнір;  розвиток дії: добрий дракон у пустельника навчився грамоти й почав писати вірші; він знайомиться з князем і відмовляється битися з лицарями; скориставшись добротою Григорія, князь змусив його вийти на бій;  кульмінація: протиборство дракона з лицарями та його смерть;  розв’язка: Настасія бере шлюб із переможцем турніру, князь усвідомлює свою фатальну помилку й помирає на могилах дракона та пустельника. 5. Робота з підручником. - Скориставшись матеріалом підручника, з’ясуйте, що таке парадокс. Які парадокси рухають сюжет повісті? Парадокс – думка, судження, що різко розходиться із звичайним, загальноприйнятим і суперечить (іноді тільки на перший погляд) тверезому глуздові. Твір зіткано з багатьох парадоксів, які рухають сюжет:  на відміну від фольклорних творів, де дракона зображено злим, у повісті він найдобріший з-посеред усіх героїв, але люди безпідставно хочуть його вбити;  чоловіка для Настасії можна було вибрати в турнірах, але князь прагне вбити доброго дракона, щоб дотриматися традицій;  князь іще до поєдинку обрав нареченого для доньки, але лицар все ж таки мусить вийти на двобій тощо. V. Систематизація й узагальнення знань. Робота з епіграфом до уроку. 75


- Як ви розумієте слова, сказані автором наприкінці твору? (Зустрівшись із жорстокими законами, дракон Григорій іде на самопожертву, він готовий віддати своє життя заради того, щоб спинити зло й указати шлях до гармонійного життя. Але люди безжальні, тому однієї жертви може виявитися замало, щоб вони усвідомили свої помилки. У цих словах утверджується ідея відповідальності кожного за власні вчинки й моральність суспільства). VІ. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». Завдяки повісті-казці «Місце для дракона» я зрозумів (зрозуміла), що… VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. Дібрати цитати до характеристики образів дракона, пустельника та князя, оформити їх у вигляді таблиці: Дракон Григорій Пустельник Князь Записати в зошит проблеми, порушені в повісті (за потреби скористуватися матеріалом підручника). Випереджувальне завдання: зробити закладки в тексті твору, де згадується Біблія й біблійні образи (Бог, Богородиця, Євангеліє, Юда, осика, манна небесна тощо).

76


Матковська Т.В. Тема. Дракон Грицько – поет і християнин. Алегоричність образів дракона Грицька, пустельника та князя. Мета: вчити аналізувати прочитаний твір, характеризувати образи, розуміти їх алегоричне значення; розвивати вміння працювати із самостійно дібраним текстовим матеріалом, робити висновки, дискутувати про важливість покликання людини; виховувати такі моральні якості, як доброта, милосердя, уміння прощати. Тип уроку: комбінований. Обладнання: текст повісті Ю. Винничука «Місце для дракона» або підручник (Л.Т. Коваленко «Українська література: підручник для 8 класу», 2016); мультимедійна презентація, відеокліп на пісню «Не від того я помру» гурту «Мертвий півень», відеокліп на пісню «Мій лицарський хрест» гурту «ТарТак». Не від того я помру, Що на світі буде война. А від того, що вона Мого вірша не достойна. Ю. Винничук. «Місце для дракона». ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. - Назвіть проблеми, які автор порушує в повісті-казці «Місце для дракона». Проблеми твору:  добро і зло в наших душах;  усвідомлення людиною відповідальності за свої вчинки перед самою собою і перед суспільством;  наслідки для людини її ворожого ставлення до інших;  причини пошуку людиною й суспільством зовнішніх ворогів;  самопожертва задля припинення насилля та інші. ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя. Вони у творі помінялися місцями: кровожерний дракон і люди, що мають бути добрими й милосердними. Розгляньте зображення драконів. Які з них відповідають фольклорному уявленню про 77


дракона, а які можуть бути ілюстраціями до повісті Ю. Винничука? Свій вибір обґрунтуйте. Створіть асоціативні грона «Дракон у фольклорі» і «Дракон Григорій». Дракон у фольклорі

злий

потворний

кровожерливий

підступний

Дракон Григорій

добрий

милосердний

талановитий

благородний

ІV. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. 1. Бесіда з елементами переказування та роботи з текстом твору. - Прочитайте діалог дракона з пустельником, у якому вони порушують проблему добра і зла, Бога і нечистого (розділ І). Прокоментуйте погляди кожного з них. - Як ви розумієте слова пустельника: «Якщо зла не буде, звідки добро пізнаєш?» - Чому дракон відповідає питанням на питання: «То така ваша правда людська?» - Чому, на вашу думку, злякався пустельник, відповівши: «Який Бог, така й правда»? Що він мав на увазі? - Пустельник каже Грицькові: «У князя нема сина. Де він спадкоємця візьме? Ти для нього тепер як манна небесна». Чому він так вважає? Яке джерело походження вислову «манна небесна»? Поясніть його значення (за біблійним міфом, манна – їжа, яку Бог посилав іудеям кожного ранку з неба протягом сорока років, поки вони йшли пустелею в землю обітовану (Ісход, 17, 14-16); вираз «манна небесна» вживається у значенні: несподівано одержані 78


життєві блага; «чекати, як манни небесної» – чекати з нетерпінням). - Прокоментуйте репліки князя й пустельника в діалозі: – Певно, й Біблію та Євангеліє далисьте? – Дав. – Та-ак… Тепер усе ясно. От яку ви мені свиню підсунули! Чому князь обурився вчинком пустельника? - Князь у розмовах згадує Бога і Богородицю, Біблію та Євангеліє, обурюється, що дракон назвав світ людей жорстоким. Чи відповідають слова його справам? Про що це свідчить? - Пустельник характеризує Григорія так: «Плоть драконяча, а нутро людське. Та що людське? Янгольське!» А ще він називає дракона справжнім християнином. Наведіть приклади на підтвердження цієї думки. - Проаналізуйте вірші Григорія. Як вони розкривають уявлення дракона про людське суспільство? Чи справедливі його слова? Наведіть докази на підтвердження своєї думки. - Витлумачте символіку образів осики та Юди в останньому вірші дракона (Юда (Іуда) – один із дванадцяти учнів (апостолів) Ісуса Христа, який зрадив свого вчителя й одержав за це 30 срібних монет; за Біблією, Іуда згодом розкаявся, покинув срібняки в храмі, пішов і повісився на осиці; звідси пояснюють тремтіння листя цього дерева і його непридатність ні на будівництво, ні на дрова; дерево прокляте Богом; образ Іуди став символом зрадництва й запроданства). - В епізоді поєдинку автор двічі використовує художню деталь – сльозу дракона. Якого значення вона набуває у творі? - Поясніть міркування дракона про лицаря Лавріна: «Що на душі в цього лицаря? Невже милосердя? Тоді це такий самий виродок, як і я». Що він мав на увазі? - У чому полягає алегоричність образів твору? 2. Робота з епіграфом до твору. - Послухайте пісню «Не від того я помру» у виконанні Віктора Морозова та гурту «Мертвий півень», візьміть участь у міні-дискусії про роль епіграфа у творі. V. Систематизація й узагальнення знань. Проблемні питання.

79


- Хоч написаний понад два десятиліття тому, твір передбачає багато явищ сучасного суспільного життя. Які саме тези автора є актуальними нині? Наведіть приклади на їх підтвердження. - Чи можна вважати творчих людей (поетів, музикантів, режисерів, журналістів тощо) «драконами»? Яке їх місце в житті нашої країни? (музикант і композитор, співак, керівник гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко, поет, музикант, соліст гурту «The DenDi», герой АТО Микола Гордійчук, журналіст Георгій Гонгадзе, режисер Олег Сєнцов та багато інших – люди, життя яких є прикладом честі, благородства, нескореності й самопожертви заради кращого життя на рідній землі – люди, що достойно несли й несуть свій лицарський хрест). VІ. Підсумок уроку. Перегляд відеокліпу на пісню «Мій лицарський хрест» у виконанні гурту «ТарТак». Заключне слово вчителя. «Життя володаря не варте й одного рядка поета», – розпачливо промовляє Грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – «Навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? Навіщо зробив з нього поета? Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні». VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. Переглянути на каналі YouTube відеокліп пам’яті Кузьми Скрябіна «Кінець фільму», відеокліп гурту «The DenDi» «Твоє призначення має значення». Написати твір-роздум на одну з тем: «Поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні» або «Твоє призначення має значення».

80


Бойко І.О. Тема. В. Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про життя і творчість В. Чемериса; визначити актуальність проблематики повісті та узагальнити вивчене про гумор, звернути увагу на особливості композиції твору, його гумористичне забарвлення; розвивати навички виразного читання, аналізу художнього тексту; виховувати в учнів чуйність, доброту, почуття гумору, шляхетність. Тип уроку: сприйняття та засвоєння нового матеріалу. Обладнання: портрет В.Чемериса, текст повісті, ілюстрації до твору. Епіграф: Кохання – це чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти і зірвати її на краю жахливої прірви. Ф.Стендаль ПЕРЕБІГ УРОКУ І. Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Проблемне запитання. – Що таке кохання? – Про яке почуття йде мова? (Про кохання) Пояснення вчителя. Серед усіх чудес світу найбільше чудо – це людина й кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, таких би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство міркує, скільки існує. Словничок Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. В основі сюжету повісті лежить цілком життєва тема - одвічна проблема кохання. Яким треба бути, як себе поводити, щоб здобути 81


його? Сподіваюся, що твір, героїв якого ми будемо характеризувати, допоможе вам зрозуміти, що таке кохання, підкаже шлях до нього. Напевно, кожен із вас хоче бути щасливим?! Прийом «Асоціативний ряд». Складіть асоціативний ряд до слова «кохання». Вірність, довіра. поцілунки, підтримка, мрія, тепло, взаєморозуміння. IV. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу. Заповнити анкету письменника Дата народження Навчання Праця Нагороди Найвідоміші твори Родина Матеріал для вчителя Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року в селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Сучасний український письменник закінчив літературний інститут ім. О. М. Горького (Москва), працював на підприємствах Придніпров'я, в редакціях обласних газет, Дніпропетровському видавництві «Промінь». У 1989—1993 рр. — голова Дніпропетровської організації Спілки письменників України, працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури (1993—1994). У 1996—2000 р.р. – секретар Національної Спілки письменників України, член її Президії і Вищої Ради. Багато років працював у редакції газети «Літературна Україна» заступником головного редактора й завідуючим відділом сатири «Вишняк». Нагороджений орденами рівноапостольного князя Володимира Великого (І, ІІ, ІІІ ступенів), святого архистратига Михаїла, Св.Кирила й Мефодія, Андрія Первозванного ІІ ступеня, Почесною грамотою й медаллю Кабміну України та іншими відзнаками. Заслужений працівник культури України. Свій творчий шлях Валентин Чемерис розпочав як сатирик–гуморист. Дружина Людмила Іванівна — науково-педагогічний працівник НУОУ. 82


Прозаїк. Видається з 1962 року, в тому числі й іноземними мовами. Загалом у письменника вийшли в 1962—2015 рр. історичні твори, фантастика, гумор, романи-есе. Видав 20 веселих збірок — гуморески, пародії, веселі повісті. Серед них: «Вибори таємного агента», «Як стати щасливим», «Коли спокушає диявол», «Операція «Земфіра», «Царська охота», «Де хазяйнує Валя Чемерис», «Ярлик на князівство», «Пригоди богині Іштар». Лауреат республіканської премії в галузі сатири та гумору ім.Остапа Вишні, літературної премії ім. Ф. Маківчука, ім. С. Олійника, гумористичної премії Одарки і Карася, за найкращі оповідання присуджена премія ім. Ю. Яновського. За романи з історії України «Фортеця на Бористені» та «Ордер на любов» автору присуджена Міжнародна премія Українського козацтва «Лицарське перо», 2008 рік. У 2009 році присуджена літературна премія ім. Івана Мазепи за історичний роман про гетьмана Петра Дорошенка «Без права повернення». В. Чемерис — автор багатьох романів, серед них історичні: «Ольвія» (чотири масових видання, Всеукраїнська літературна Аркадієвська премія 2009), «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея» (літературна премія ім. Д.Яворницького), «Епірська відьма, або Олімпіада — цариця македонська», «Фортеця на Бористені», «Генерали імперії»; повісті: «Її звали янголом смерті», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки» (літературно-мистецька премія ім. І. Нечуя– Левицького), «Три шаблі над скарбом», «Державна коханка», «День Ворона» та ін.; фантастичних: «Білий король детективу», «Приречені на щастя», «В Сузір'ї Дракона»; оповідань, збірок і повістей: «Три секунди на вибір», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті»; романівесе: «Президент», «Голгофа українського православ'я», «Веселий смуток мій», «Бомба для Патріарха»; романів: «Сини змієногої богині», «Ордер на любов», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Феномен Фенікса», «Ваші пальці пахнуть ладаном …». Твори Валентина Чемериса друкуються в багатьох журналах: «Вітчизна», «Дніпро», «Березіль», «Ватра», «Київ», «Лель», «Світ пригод», «Пам'ять століть», «Барвінок», «Зміна», «Піонерія», «Перець», «Кентавр»; в газетах «Літературна Україна», «Молодь 83


України», «Сільські вісті», «Культура і життя», «Зірка», «Час», «Веселі вісті» та в інших виданнях. В.Чемерис — автор ряду творів для дітей. Повість «Аравійська пустеля» вміщена в підручнику з української літератури для 5-го класу, уривок із роману «Ольвія» — в хрестоматії української літератури для 7-8-х класів, у 4-му класі вивчається оповідання «Три секунди на вибір», також твори із збірки «Візантійський кінь». Твори письменника друкувалися російською мовою, а також мовами колишніх республік СРСР; виходили німецькою, болгарською, румунською, польською та іншими мовами світу. Вступне слово вчителя. Писати про підлітків і для підлітків - то справа непроста. Що ви очікуєте, коли берете до рук книжку? Так, щоб вона була цікавою, щоб герої були щирі у своїх почуттях і мали почуття гумору. Усі ці побажання втілює Валентин Чемерис у повісті «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання». «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» - це гумористичний твір про пригоди чотирнадцятирічних друзів. Цей твір автобіографічний, тому що автор розповів про своє перше кохання, а Вітя горобець – це він, Валентин Чемерис. У дитинстві його часто називали «Вітько», «Валько», а імена друзів письменник теж не змінював. Федько й Галя Козачок – реальні особи, з яких він писав своїх героїв повісті. Робота над розділами твору «Ех Вітько Вітько! …» «Творчі муки Федька Котигорошка» «І куди тільки техніка дивиться» «Серенада». Подорож у текст. 1. Коли мала відбутися дуель? (25 липня 1964 року). 2. В якому селі відбуваються події? ( Великі Чаплі). 3. Хто мав стрілятися і через що? (Вітька Горобець з Петром Білим через кохання). 4. Хто мав бути секундантами? (Федько Котигорошко старший та Юрко Гречаний). 5. У кого був закоханий Вітька Горобець? (У Гальку Козачок). 6. Скільки було років Вітькові Горобцю? (Неповних 14). 7. Який спосіб освідчитись у коханні порадив Котигорошко Вітькові? (Серенада). 8. Як починалася серенада? («Дорогая Галю, я тебе кохаю»). 84


9. Що, на думку Котигорошка, потрібно було для серенади? (Гітара, сомбреро і місячна ніч). 10. Що тільки вмів співати Вітька Горобець? («Чижик-пижик, де ти був?») 11. Де взяв гітару Котигорошко? («Позичив» у своєї сестри). 12. Де взяв сомбреро Федько? (На опудалі діда Свирида). Робота над поняттям «гумористичне у творі».  Пригадайте епізоди твору В. Чемериса, які у вас викликали сміх.  Скажіть, ви сміялись від душі?  Як іншим словом можна назвати такі епізоди? (Гумористичні).  Отже, гумор – це… Теорія літератури. Гумор – це… 1. Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; здатність зобразити щось у комічному вигляді. 2. Художній прийом у творах літератури і мистецтва, побудований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді. 3. Внутрішній психічний стан; настрій.  Назвати головних героїв твору? Яку роль у створенні комічних ефектів відіграють прізвища дуелянтів та їх секундантів?  Розкажіть, що стало відомо про Вітю й Федька з перших розділів твору. Якою художньою деталлю автор досягає комічного ефекту в описі зовнішності Федька? Відповідь підтверджуйте цитатами.  Чому автор починає свою розповідь зі згадки про завтрашню дуель? Що викликає у вас усмішку під час розповіді про неї? Відповідаючи, цитуйте уривки.  Поясніть, чи відповідає поведінка Віті напередодні дуелі серйозності події? Що викликає у вас сміх?  Який момент твору вам найбільше сподобався. За допомогою яких засобів автор створює комічні ефекти? Установіть відповідність між предметом для побачення та його власником. Бриль Федько Котигорошко Гітара Вітька Горобець Серенада Сестра Федька Дід Свирид 85


Читання розділу «Серенада» в особах. Проблемне запитання. Сучасні підлітки можуть скористатися мобільним зв’язком чи мережею Інтернет, аби запросити дівчину на побачення чи освідчитися їй в коханні. Який спосіб розвитку стосунків вам видається кращим – живе спілкування чи цифрові технології? Робота над епіграфом. Чи вдало епіграф розкриває тему уроку та головну думку повісті В.Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»? Свою думку обґрунтуйте. VІ. Підсумок уроку. Метод „Мікрофон”. Цей урок навчив мене… На сьогоднішньому уроці я зрозумів (ла)… Щоб стати щасливим, потрібно…(вміти дружити і бути другом). Сьогодні на уроці я зрозумів (ла)…, я переконав(ла)ся…, я вирішив(ла)… VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Аргументація оцінок. VІІІ. Домашнє завдання. Прочитати розділи твору «От вам і все!», «Дуель», «Арешт», «У Вітьки ростуть крила». Бойко І.О. Тема. В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Проблемно-образний аналіз твору. Характеристика образів Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок. Мета: продовжити роботу над змістом повісті, удосконалювати вміння аналізувати твір, визначати його жанрові ознаки, працювати з художнім текстом; допомогти осмислити морально-етичні проблеми, порушені у творі; розвивати й удосконалювати вміння висловлювати власні думки й обґрунтовувати їх; виховувати культуру спілкування, прищеплювати загальнолюдські цінності. Тип уроку: застосування знань. Обладнання: підручник. ПЕРЕБІГ УРОКУ І Організаційний момент. ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. 86


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Прийом «Незакінчене речення». Продовжте речення «Повість «Вітька+Галя…» твір про…» (Відповіді учнів).  Чи сподобався вам твір? Чим?  Які герої найбільше запам’яталися?  Чи став хтось із героїв вашим ідеалом? IV. Сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу. Робота над твором В. Чемериса. 1.«Чи уважний ти читач». 1. Що снилося Віті перед дуеллю? (Похоронна процесія). 2. Яке прізвисько було у Федька? (Жучок). 3. Ким працювала сестра Котигорошка? (Бібліотекарем). 4. Для кого співав серенаду Вітька? (для баби Хіврі). 5. Ким під час канікул працювала Галя? (Листоношею). 6. Що пообіцяли купити Федьку за зізнання, кого кохає Вітька? (Халву). 7. Хто любив повторювати «на даному етапі»? (Міліціонер Грицько Причепа).  Поясніть, що в сцені дуелі зображено драматично, а що – комічно? 2. Про кого сказано? 1. «Високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий, швидко ходив». (Про Вітька). 2. «Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість повуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах». (Федько). 3. «Маленька, зігнута, із зморшкуватим, сухим личком, спираючись на ціпок, брала жменьку зерна в себе у фартусі, співала й співала своєї: «Тю-тю-тю, зозулясті, тю-тю-тю, попільнясті…». (Баба Векла). 4. «Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг». (Петро Білий). 3. Робота над композицією повісті. Слово вчителя. 87


«Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга – «Голуба куниця». За жанром кожна з них – це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору. Будь-який епічний твір має певну будову. Він складається із експозиції, зав’язки, розвитку дії, кульмінації, розв’язки. І частина «Дуель» - 14 оповідей; ІІ частина «Голуба куниця» - 12 оповідей 4. Визначення складових композиції І частини повісті. Експозиція – «Ех Вітько, Вітько!..» Зав’язка – «Творчі муки Федька Котигорошка». Розвиток дії – « І куди тільки техніка дивиться» – «От вам і все». Кульмінація – «Дуель». Розв’язка – «Арешт», «У Вітьки ростуть крила». Тема твору – це розповідь про перше кохання, дружбу, вірність, перший поцілунок. Про життя й пригоди двох підлітків із села Великі Чаплі. Ідея – поетизація щирості й неповторності перших почуттів. − Які проблеми автор порушує у творі? Чи є вони актуальними для вас? Кохання (Вітька – Галя). Дружби (Вітька - Федько). 5. Характеристика персонажів твору. Виписати цитати з твору (опис зовнішності, характеру). І група Вітька Горобець. ІІ група Федько Котигорошко. ІІІ група Галя Козачок. Матеріал для вчителя. Вітька Горобець Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий… Він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити. 88


 Вітька – 14 років, любить говорити, високий, закоханий у Галю Козачок. Федько Котигорошко Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість повуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.  Федько – 12 років, товстий і флегматичний, любить читати. Галя Козачок Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи маленьку голівку з товстою косою. Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів! Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з’явилася Галя Козачок.  Галя Козачок – ровесниця Вітька, подруга, струнка і висока, працює на пошті. V. Закріплення вивченого матеріалу. Установи відповідність. Репліка Герой твору 1. Ми ваш «револьвер» з’їли. Шкода, А. Галя Козачок що мала кобура. На даному етапі... 2. Для тебе…, на даному етапі, Б. Петро Білий прийдеться прочитати лекцію «Що таке підкоп з метою звільнення арештованих». В. Вітька Горобець 3. Виполов. вона прийшла і каже: 89

Г. Міліціонер Причепа


«Дякую. Тепер ти можеш іти додому». Я і пішов. 4. Дотримуйтеся правил дуелі. Я Д. Федько пропоную вам в цю останню, так сказать, Котигорошко історичну хвилину помиритися.  Навіщо Вітька під час побачення зітхав? Чи зрозумів він, що це була помилка?  Яке завдання Галя дала Вітці? Чи повинна це робити дівчина під час першого побачення?  Опишіть стан Вітьки і Федька, коли вони побачили Галю з Петром Білим?  Як учинив Вітька, коли побачив Галю з Петром Білим? Як вчинили б ви на його місці?  Як вирішив помститися Вітька Петрові Білому? Чи розумно це?  До кого виявляла симпатію Галя - до Вітьки чи до Петра? Свою думку підтвердьте текстом. VI. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Аргументація оцінок. VIІ. Домашнє завдання. Обов’язкове. Прочитати оповіді: «Чаплівський цирульник», «Трагедія Федька Котигорошка», «Казбек», «І везе ж ото людям», «Ой співали цвіркуни, заливалися…». Індивідуальне. Уявіть, що Вітька наш сучасник. Як би він сьогодні освідчився Галі в коханні? Свої міркування запишіть. Бойко І.О. Тема. Дружба і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Дитячі проблеми в дорослому житті. Мета: продовжити роботу над змістом повісті, удосконалювати вміння аналізувати твір, визначати його жанрові ознаки, працювати з художнім текстом; допомогти осмислити морально-етичні проблеми, порушені у творі; розвивати й удосконалювати вміння висловлювати власні думки й обґрунтовувати їх; виховувати культуру спілкування, прищеплювати загальнолюдські цінності. Тип уроку: застосування знань. Обладнання: портрет В. Чемериса, текст повісті. ПЕРЕБІГ УРОКУ 90


І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань.  Як називається друга частина повісті? («Голуба куниця»).  Як ви думаєте, чому ця частина так називається?  Якою розповіддю розпочинається? («Чаплівський цирульник»).  Хто такий цирульник?  Коротко перекажіть зміст першого оповідання. ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу. Учитель. Прочитавши повість, ми переконалися, що вона цікава змістом, колоритними героями, багатою образною мовою, щедра на дотепний гумор, за яким приховані важливі загальнолюдські проблеми. 1. Вікторина «Упізнай героя». Учитель. Про кого сказано? 1. «Молоді роки чаплівський цирульник провів у херсонських степах. Кажуть,кращого стригаля овець за нього не було по всьому півдні України». (Дід Левонтій). 2. «На ньому нові(сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по лікті. На голові – бокс, білявий чубчик непокірно стовбурчиться». (Вітька). 3. «Вона підходила до нього, струнка й висока, в білому – білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо». (Галя). 4. «Прикотився у дівочу хату, маленький і товстенький весільний сват з білою хлібиною в руках, купленою в сільмазі за 22 копійки, та й став на порозі». (Федько). 5. «Низенька рухлива жінка, років сорока, кинула на прибулого веселим чистим оком і співуче, м’яко відповіла: «Здрастуйте, добрий чоловіче». (Галина мати). 6. «Бо не міг старий спокійно дивитися, як пропадають сливові чи вишневі кісточки. Де, бувало, не знайде кісточку, - обов’язково, крекчучи й лаючись, підбере і в кисет сховає». (Дід Свирид). 7. До кого адресовані слова: «О Богине! Доношу до вашого відома, о найпрекрасніша серед усіх Дів нашого району, що я безтямно і до смерті закохався у Ваш образ і гину без Вас, як гине мандрівник у пустелі без краплини живлющої й зцілющої водички…» ( До Галі).

91


8. Хто сказав: «Хоча й жара, дідько її бери, а доведеться мені прочитати вам лекцію на тему: «Що таке єсть заборонена законом дуель, що таке єсть кохання і що таке єсть дурні». (Причепа). Міні-диспут. Чи щасливий Вітька з Галею? Як ви оцінюєте його кроки до своєї мети? 2. Встановіть послідовність кроків Вітька. Серенада, сватання, вірш у газету, поцілунок, кіно, любовне посланіє, приворотне зілля, дуель, побачення. Відповідь: серенада, вірш у газету, приворотне зілля, любовне посланіє, побачення, дуель, кіно, поцілунок, сватання. Проблема взаємин дорослих і дітей. 3. Колективне складання схеми «Світ дорослих» і «Світ дітей». Учитель.  Чи перетинаються ці світи? Коли? Так, перетинаються, але тільки тоді, коли мова йде про фізіологічні потреби. На внутрішній світ дивляться з легкою іронією. Батьки забули, що колись були такими ж, тому тільки згодом усвідомлюють, що їх діти підросли. 4. Випереджальне завдання.  З тексту повісті виписати крилаті вислови та пояснити їх значення. Крилаті вислови Значення Пасти задніх відставати, запізнюватися, бути позаду всіх, останнім, відставати або поступатися у чому-небудь Не ликом шиті про кого-небудь здібного, освіченого; такого, що уміє тримати себе де-небудь або розібратися в чомусь Обіцяти золоті гори знаджувати неймовірними обіцянками Діло в шляпі усе гаразд, як слід; все йде успішно Ведмідь на вухо про тих, хто не має музичного слуху наступив Не святі горшки ліплять при бажанні можна навчитися багато чого 92


Дідька лисого

вживається для позначення рішучого заперечення чогось; виражає незгоду з ким-небудь Підбивав клинці залицятися до кого-небудь Чекати в моря погоди даремно надіятися на кого-, щонебудь, чекати чогось, залишаючись пасивним Наче вітром здуло хтось або щось несподівано або безслідно зник чи зникло Що з воза впало, те безповоротно пропало Під лежачий камінь вода той, хто нічого не робить, нічого й не тече не здобуде 5. Слово вчителя. Отже, повість розпочинається й закінчується сном. Навіщо автор використав цей прийом? Перший сон допомагає авторові швидко переказати події, що відбувалися протягом тривалого часу в минулому. Події, що відбуваються протягом місяця, – це теперішній час. Фінал повісті залишається відкритим, бо є другий сон Вітька, а далі- майбутнє. ІV. Закріплення вивченого матеріалу. 6. Встановіть відповідність Назва глави Події «Казбек» А. Пожежа у дворі тітки Пріськи. «І везе ото ж людям» Б. Перший поцілунок біля ставка. «Ой співали цвіркуни, В. Робота з прислів’ями про заливалися» кохання. «Турецький охотник» Г. Дзвінок будильника під час сеансу. Д. Спроба Вітька засватати Галю.  Як, на вашу думку, складуться стосунки Вітьки й Галі в майбутньому?  Чого навчає нас повість В. Чемериса «Вітька+Галя…» V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів. VI. Домашнє завдання. Скласти власну версію продовження повісті. Намалювати ілюстрації до твору. 93


Авторський колектив Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи №7 Атаманчук Аліна Іванівна — учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, учительметодист, лауреат обласного конкурсу ―Вчитель року— 2007‖, керівник творчої групи; Бойко Інна Олександрівна — учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії; Карпяк Ольга Юріївна — учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, лауреат міського конкурсу ―Вчитель року—2009‖; Матковська Тетяна В’ячеславівна — учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, лауреат міського та учасник обласного конкурсу ―Вчитель року—2002‖.

94


1.

2. 3. 4.

5.

6.

7. 8. 9. 10. 11.

12.

13. 14. 15.

Література Більчук М. Чемерис Валентин // Українські та зарубіжні письменники: розповіді про життя і творчість. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — С. 181. Бічуя Ніна. Шпага Славка Беркути. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2010. – 176 с. Гнатюк І. Саможертовність таланту: Незабутні // Поезія–88. – К.: Радянський письменник, 1988.– Вип. 2.– С. 183–184. Дзюбишина-Мельник Н. Я. Вірші Галини Кирпи для дітей / Наталя Дзюбишина-Мельник // Культура слова. — 2000. — Вип. 53-54. — С. 150-154. Домчук М. Творчість поета Володимира Підпалого в контексті «тихої поезії» шістдесятництва // Українська мова та література. – 2001. – № 37, жовтень. – С. 10. Засенко П. З великої любові // Підпалий Володимир. Береги землі: Із спадщини поета (вірші, поеми, переклади, проза). – К.: Радянський письменник, 1986. – С. 5–14. Кирпа Галина. Місяць у колисці: Вірші, проза, переклади. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. Кошелівець І., Сверстюк Є. Довженко вчора і сьогодні. Про затемнені місця з біографії // Терен. — 2005. Малкович І. Із янголом на плечі / Іван Малкович. – К. : Поет. агенція «Княжів», 1997. – 149 с. Малкович І. «Подорожник». Вибрані вірші / Іван Малкович. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 240 с. Москалець К. Улюблені розкоші янголів / Рецензія збірки І. Малковича «Із янголом на плечі» / К. Москалець // Критика. – 2000. – № 6. – С. 18–21. Надзельска І. Повісті Валентина Чемериса на уроках позакласного читання у 8 класі // Збірник наукових праць студентів, аспірантів і молодих вчених «Молода наука— 2014»: у 7 т. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2014. — Т. 5. — С. 104—107. Павлюк Ігор. Лірика, ліро-епос. / І.Павлюк. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014. – 208 с. Пухонська Оксана.Творчість Ігоря Павлюка: проблематика та тропіка: Монографія. – Луцьк, ПВД Твердиня,2010. – 88 с. Семенчук І. Р. Життєпис Олександра Довженка. Київ, 1991. 95


16. Сорока Микола. Зорова поезія в українській літературі кінця ХVІ –ХVІІ ст. – Київ, 1997. – 208 с. 17. Чемерис Валентин // Письменники Радянської України. Біобібліографічний довідник. — К.: Радянський письменник, 1966. — С. 725. 18. Якубовська, М. Ніжне слово королеви / М. Якубовська // Літ. Україна. – 2007. – 23 серп. – С. 7 Електронні ресурси 1. Бібліотека української літератури. – Режим доступу: http://ukrclassic.com.ua/katalog/p/pidpalij-volodimir/1501volodimir-pidpalij-biografiya 2. Бічуя Ніна. – Режим доступу: http://litakcent.com/2013/01/28/nina-bichuja-u-misti-ja-isnuju-j-neznaju-chy-mohla-by-isnuvaty-poza-nym/">ЛітАкцент</a> 3. Винничук Юрій. – Режим доступу: https://ukua.facebook.com/.../Юрій-Винничук 4. Винничук Юрій. Місце для дракона. – Режим доступу: www.rulit.me/.../misce-dlya-drakona-read-3226. 5. Відеоряд на основі фільму «Битва за нашу Советскую Украину»/ Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=GjEx15WR 6. Деякі ознаки й особливості кінематографічності оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм»/ Режим доступу: http://www.academia.edu/3553647/ 7. Дивосвіт Галини Кирпи. – Режим доступу: litakcent.com 8. Довженко О. Біографія, життєвий і творчий шлях. – Режим доступу: http://narodna-osvita.com.ua 9. Довженко О. Ніч перед боєм. – Режим доступу: http://www.chtyvo.org.ua 10. Довідник цікавих фактів та корисних знань. – Режим доступу: http://dovidka.biz.ua/shpaga-slavka-berkut-skorocheno 11. Кирпа Галина. – Режим доступу: bukvoid.com.ua/info/writers/Kirpa_Galina.html 12. Кирпа Галина. – Режим доступу: https://ruru.facebook.com/public/Галина-Кирпа 13. Мойсієнко Анатолій. – Режим доступу: www.linguist.univ.kiev.ua/AM/ 96


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.