його перемогу. Відкриті почуття болю, любові, тривоги проймають Довженкові роздуми про Україну, загарбану ворогом, у них палахкотять ненависть до фашистів, гнів і презирство до зрадників, боягузів. «Стою на мітингу перед мікрофоном, — так починав митець свою промову на Другому антифашистському мітингу представників українського народу в Саратові, 1942, — і великий біль і гнів розпалюють мою душу. Стою лицем на Захід, до моєї скорбної матері України...». Довженко умів звертатися до всього народу, говорити від його імені, умів і створювати образи, в яких ніби матеріалізовано весь народ, його дух. V. Систематизація й узагальнення знань. 1. Робота з епіграфом. Як ви розумієте слова О.Довженка? Чи стосуються вони життя й творчості письменника? VІ. Підсумок уроку. Рефлексія. Прийом «Незакінчене речення». - На сьогоднішньому уроці ми вивчили… - Я зрозумів, що… - Я замислився над… - Я б хотіла працювати над… - Мене найбільше вразило… VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів. VІІІ. Домашнє завдання. Прочитати оповідання О.Довженка «Ніч перед боєм».
43