Харченко Наталія Степанівна Кам’янець-Подільський НВК №9 ім. А.М.Трояна Використання елементів краєзнавчого матеріалу на уроках математики в початковій школі Зміст початкової освіти визначається Державним стандартом початкової загальної освіти, який розробляється відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб молодшого шкільного віку. Основним завданням сучасної школи, яка має на меті розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, є створення інноваційного простору. У зв’язку з цим нині в початкових класах надаються пріоритети розвивальній функції навчання, культу самостійності та нестандартної думки, який забезпечує здоровий інтелектуальний клімат класу. Для кожного досвідченого педагога не секрет, що молодший школяр про все судить по-своєму, бачить і оцінює по-своєму, у нього інша логіка. І те нове, що відкривають дитині у школі, - це не «доважок», а кардинальна перебудова її досвіду, у результаті якої з’являється новий, розумний погляд на світ. З навчанням тісно пов’язане і виховання, яке на сучасному етапі має бути спрямоване на формування в молоді та дітей поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної та світової духовної культури. Широкі можливості для такої роботи відкривають уроки математики. Математика сприяє виробленню особливого виду пам’яті – пам’яті спрямованої на узагальнення, творення логічних схем, яка виховує здатність до просторових уявлень. Вивчення математики здійснюється через систему задач і практичних робіт. Задачі відіграють важливу роль у навчальному процесі. У початковій школі учні розв’язуючи їх, вчаться застосовувати набуті знання для своїх потреб. Щоб урізноманітнити процес навчання, зробити його цікавим, змістовним – значно підвищити його розвивальну функцію, пропоную своїм учням задачі, складені на основі краєзнавчого
матеріалу. Розв’язання таких задач дозволяє школярам опанувати не лише
практичні навички, арифметичні дії,
але й сприяє розвитку математичних та творчих
здібностей, забезпечує формування пізнавального інтересу до вивчення математики, який і виступає найважливішим чинником у розвитку особистості, збагачує духовний світ, виховує
любов до рідного краю, України, викликає почуття поваги до історичних святинь, впливає на формування елементарних понять про українську географію та історію. Впровадження на уроках математики краєзнавчого матеріалу дозволяє формувати у моїх учнів оглядовий і пошуковий способи читання та сприйняття інформації, оцінювати уміння дітей працювати з отриманою інформацією. У доступній, цікавій формі показати учням роль одного предмета у поглибленні знань з іншого і у той же час підвищити виховні функції уроку. Так, при розгляді задач, зміст яких пов’язаний з рослинами нашого міста, поглиблюю знання дітей про висоту і ширину дерева,
довготривалість життя найбільш
поширених порід, які ростуть на Землі, ознайомлює з рідкісними породами дерев, які ростуть в ботанічному саду, в парках та на вулицях нашого міста. Наприклад: у нашому ботанічному саду ростуть тис ягідний та тюльпанове дерево. Висота тису ягідного 15 м, тюльпанове дерево у 5 разів вище. Яка висота тюльпанового дерева? Підбираючи краєзнавчий матеріал для проведення уроків математики, звертаю увагу на те, щоб матеріал був цікавим і зрозумілим для дітей, дотримуюсь таких принципів, як: - системність; - доступність; - наочність; - різноманітність; - зв’язок матеріалу з навчально-виховним процесом. Продумуючи
план
проведення
уроку математики,
включаю задачі
краєзнавчого змісту в різні етапи уроку: - пояснення нового матеріалу; - закріплення вивченого матеріалу; - контроль знань ( усний рахунок, математичний диктант, самостійна робота); - диференційні завдання для учнів. Користуючись числовими даними та ілюстративним матеріалом, складаю задачі різних типів, враховуючи тему уроку та вимоги програми. Наприклад:
задачі на визначення часу. У 1870 році було введено у дію залізницю Жмеринка – Проскурів (стара назва м. Хмельницького) – Волочиськ, а в Кам’янець Подільський перший потяг прибув на 44 роки пізніше. В якому році прибув перший потяг в наше місто? В якому столітті відбулася ця подія?
задачі на знаходження суми. Окрасою Ратуші у
18 столітті був годинник.
Він мав дзвони, які були відлиті з міді та срібла відомим львівським майстром
Теодором Понянським. Маса одного з дзвонів 10100 кг, а другого - на 800 кг менша. Скільки кілограмів важили два дзвони?
задачі на порівняння. Висота тюльпанового дерева , яке росте в нашому ботанічному саду, 75 м, а висота метасеквої 30 м. На скільки висота метасеквої менша висоти тюльпанового дерева?
задачі на обчислення площі та периметру. У 1779 р. під керівництвом коменданта фортеці і міста Яна де Вітте були зведені склади для пороху, які зайняли ділянку землі довжиною 44 м та шириною 21 м. Знайдіть площу і периметр цієї ділянки.
задачі на зведення до одиниці. За 15 днів місцевий кінотеатр «Юність» міг обслужити 111000 глядачів. Скільки глядачів він обслуговував за 30днів?
задачі на знаходження частини числа. Багато таємниць зберігає Фортеця. Одна з них секрет її міцності. Секрет розчину який використовувався для її будівництва. До його складу входили: глина, пісок,, і звичайні курячі яйця. Знайдіть скільки яєць необхідно для отримання250кг розчину, якщо3/5 його ваги становить глина, 75кг – пісок. Маса одного яйця 50 г.
задачі на різницеве порівняння. Для зміцнення найбільш небезпечного західного напрямку у 1621 році було споруджено Новий замок. Максимальна ширина Нового замку 250 м, ширина на 30 м менша. Площа Старого замку 46000 м². На скільки квадратних метрів площа Нового замку більша?
задачі на позатабличне множення. У 1923 році в нашому місті був побудований перший автобус на Поділлі. Автобус рухався з
швидкістю
30 км/год. До Вінниці він їхав 9 годив. На якій відстані від Вінниці знаходився Кам’янець – Подільський.
складені
задачі
різного
ступеня.
На
території
«Подільських
Товтр»
зустрічається 659 видів хребетних тварин, ссавців і птахів. Хребетних тварин і ссавців разом 436 видів. Хребетних тварин і птахів разом 588 видів. Скільки видів хребетних тварин, ссавців та птахів окремо зустрічається на території «Подільських Товтр»? Складаючи задачі на основі краєзнавчого змісту, дотримуюсь певних вимог: - сюжет і числові дані повинні відображати різноманітні сторони
оточуючого
світу; - пробуджувати в учнів інтерес та зацікавленість до вивчення - числові дані повинні відповідати
програмі
- зміст задачі повинен бути коротким,
матеріалу;
того чи іншого
але доступним і
класу;
зрозумілим;
- математична сторона не повинна бути перевантажена зайвими коментарями. До складання задач залучаю і своїх вихованців. Намагаюсь, щоб діти, виконуючи таке завдання, брали участь у процесі отримання інформації, самостійно робили відкриття, які є кроком до творчого пошуку. Таку роботу проводжу систематично. Залежно від цього вибираю той чи інший вид роботи над задачею: - творча робота над задачами певного типу; - творча робота над конкретною задачею. Для організації такої роботи використовую зібраний матеріал на прогулянках, екскурсіях з метою вивчення історії міста, краю та спостереження за природою. Даю дітям необхідні числа, відомості про ті чи інші події або рекомендую відповідну літературу з якої ці дані можна взяти. В процесі використання на уроках математики задач краєзнавчого змісту веду з учнями спеціальні зошити, в які заносяться різноманітні числові дані, що ілюструють особливості життя краю, динаміку і перспективу розвитку. На кожному уроці математики забезпечую мотивацію навчальної діяльності. Наприклад, під час розв’язування задач на знаходження відстані, перед тим, як ознайомити дітей зі змістом тієї чи іншої задачі, показую на карті України або області відповідні об’єкти, звертаю увагу на те, де вони розташовані, й пропоную приблизно визначити ту чи іншу відстань. Для підвищення поліпшення якості навчання використовую мультимедійні засоби. Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати наступні дидактичні завдання: - формувати мотивацію до навчання взагалі; - засвоювати базові знання з предмета; - формувати навички самоконтролю. Життєвий досвід учнів початкових класів досить незначний і тому малюнки, портрети, експозиції, які демонструю за допомогою комп’ютерної техніки, створюють
на уроках
особливу атмосферу та настрій. Готуючись до уроків, намагаюся методично грамотно побудувати урок, щоб уроки не були схожими один на один. Завдяки таким вправам як «мікрофон», «мозковий штурм», групова та парна робота, вчу дітей поважати власну думку, не боятись її висловлювати, співпрацювати в парі чи групі. Анкетування учнів класу показує, що дітям найбільш
цікаві саме ті уроки, на
яких реалізується зв’язок математики з реальним життям. Урок математики стає для них не
просто уроком, на якому потрібно вирішувати, обчислювати і заучувати формули, а пробуджує почуття співпричетності до величі своєї країни, власних предків. І якщо після заняття у дітей світяться очі, сяють посмішки - урок досяг своєї мети.