Н.М. Соловей

Page 1

Н.М.Соловей Кам’янець-Подільський НВК №9 ім.А.М.Трояна Формування алгебраїчної компетентності молодшого школяра Одним із показників високої якості життя є якісна освіта. У сучасному світі чимдалі зменшується потреба у фізичній силі й натомість зростає потреба в грамотності та інтелекті. Якщо раніше школа орієнтувалась на знання, уміння й навички, суспільне виховання тих, кого навчають, то нині орієнтирами сучасної освіти стали компетентність, ерудиція, індивідуальна творчість, самостійний пошук знань і потреба в їх удосконаленні. Тому важливим нині є не тільки об’єм знань, а й їх уміле застосування, готовність особистості змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, навчатись упродовж життя. Працюючи вчителем початкових класів протягом 15 років, щодня переконуюсь у тому, що

саме у початковій ланці освіти

відбувається формування основних

компетентностей, яких мусить набути кожен випускник загальноосвітнього навчального закладу. Розвиток ключових компетентностей, в тому числі математичної, формується на уроках математики. Сучасна математика – це не зібрання догм, рецептів, формул та правил. На нинішньому етапі ця наука ставить перед собою завдання - не навчання лічби, а навчання прийомів людського мислення, самовизначення і самореалізації. Як будівництво будинку розпочинається з закладки міцного фундаменту, так і вивчення математичної науки розпочинається з ґрунтовної підготовки. Пріоритетного значення у вивченні математики надаю вивченню елементів алгебри, а саме алгебраїчній пропедевтиці. На мою думку, алгебра – одна з найважливіших частин математики, яка знаходить застосування не лише суто в теоретичних, а й в практичних галузях науки.

І хоча в

шкільному курсі математики алгебра як самостійний предмет запроваджується лише у 7 класі, пропедевтичну роботу розпочинаю вже з перших кроків дитини у школі, оскільки вважаю проблему наступності чи не найактуальнішою. Враховуючи психологічні особливості учнів та рівень сприйняття поданого матеріалу виробила певну систему в своїй роботі з формування алгебраїчної компетентності молодшого школяра. Пропедевтична робота ведеться у таких напрямках:  формування та розвиток уявлень учнів про числовий вираз;  формування понять числової рівності та нерівності;  ознайомлення учнів з елементами буквеної символіки;


 формування та розвиток уявлень учнів про вирази зі змінною, нерівності зі змінною;  формування та розвиток вмінь учнів розв’язувати задачі з використанням літерної символіки;  ознайомлення учнів з рівнянням; формування

вмінь

розв’язувати прості та

ускладнені рівняння;  ознайомлення учнів з розв’язуванням задач способом складання рівнянь;  формування перших уявлень про функціональну залежність. Першою сходинкою на

шляху від конкретного до абстрактного поняття

математичної науки є формування в учнів поняття виразу зі змінною. На підготовчому етапі ефективно використовую різноманітні ігрові завдання та цікаві вправи для першокласників на склад числа, на доповнення, збільшення чи зменшення заданих чисел на певне стале число, задачі з пропущеними числами. Такі вправи як «Прикрась ялинку», «Математичні вітрила», «Зачаровані віконця», «Математичний лабіринт» та інші зацікавлюють маленьких школярів та урізноманітнюють урок. Під час вивчення таблиць додавання та віднімання з переходом через десяток знайомлю учнів з першими буквами латинського алфавіту, з новими термінами «сталий» та «змінний»

доданки . Для кращого сприйняття учнями нових понять у пригоді стають

власноруч виготовлені таблиці усних обчислень, індивідуальні картки усного рахунку з урахуванням рівня знань учнів. В подальшому, такі

вправи допомагають дітям при

самостійному складанні виразів та підборі числових значень. За новою програмою з

усіма видами рівнянь учні

знайомляться у другому та

третьому класі. Беручи за основу висловлювання відомого сучасного польського математика Станіслава Коваля, практикую введення

найлегших типів рівнянь вже у першому класі.

Створивши ігрову та проблемно-пошукову ситуацію на уроці, знайомлю учнів з новою алгебраїчною одиницею «рівняння», вчу складати, читати та розв’язувати прості рівняння. Також з метою засвоєння правил знаходження невідомих компонентів

використовую

«прийом квадрата», поділеного на два різнокольорових трикутники. Кожний із трикутників є доданком, що у сумі складають квадрат. Діти швидко запам’ятовують, що у квадрата потрібно забрати (відняти) один із

трикутників, щоб отримати інший за кольором.

Відповідно з двох трикутників можна отримати квадрат, склавши (додавши їх). В процесі такої роботи прийшла висновку, що випереджувальне введення рівнянь у першому класі сприяє розвитку як конкретного так і абстрактного мислення школярів. Для того, щоб діти не втрачали інтерес до вивчення алгебраїчного матеріалу широко використовую зв’язки між природничо-математичними дисциплінами, а саме різноманітні вправи та завдання з природничо-науковим матеріалом.

Ефективним є використання


власних комп’ютерних презентацій, метою яких є не тільки навчити учнів розв’язувати типові рівняння, а й розширювати та поглиблювати їх

знання

з природознавства,

дізнаючись цікаві факти та відомості про навколишній світ, виховувати любов до природи. Помітила, що учням подобаються завдання пошукового змісту. Використання інтеграції робить уроки цікавими та пізнавальними для допитливих школярів. Для алгебраїчної пропедевтики та формування алгебраїчної компетентності молодшого школяра розв’язування нерівностей, формування понять «область значень», «множина значень», має неабияке значення. На перший погляд зовсім прості

вправи з

нерівностями допомагають засвоєнню арифметичних знань, закріплюють обчислювальні навички та поглиблюють уявлення про змінну. Цікаві ілюстративні завдання в ігровій формі на зразок: «Помири числа», « Швидкий потяг», «Врятуй кульку», «Математичне доміно», «Хто зайвий?» формують

поняття про число, «сталу» та «змінну величину»,

удосконалюють вміння учнів виконувати арифметичні дії над числами, розвивають математичну мову школяра. Пізнавальним та ефективним на даному етапі роботи знову ж таки є використання міжпредметних зв’язків,

інтеграції та використання інтерактивних

технологій. Одне із головних завдань пропедевтики алгебри в початковій школі, полягає у тому, щоб сформувати вміння учнів розв’язувати прості та складені задачі з використанням літерної символіки, спочатку - складанням виразу, а в подальшому – способом складанням простого чи ускладненого рівняння. Задачі становлять з одного боку специфічний розділ програми, матеріал якого учні повинні засвоїти, а з другого – є дидактичним засобом навчання, виховання і розвитку школярів, що тісно пов’язаний з формуванням та розвитком алгебраїчної

компетентності

молодшого

школяра,

оскільки

дозволяє

аналізувати,

синтезувати, абстрагувати та узагальнювати, висловлювати власні судження та міркування, спираючись на вже здобуті знання та навички. Переконавшись, що учні засвоїли поняття «вираз», «значення виразу», починаю застосовувати різні види роботи над задачею. Також вважаю за доцільне вводити поняття задачі з буквеними даними не у 2 чи 3 класі, а починаючи вже з 1 класу. На прикладі простої задачі на знаходження суми починаю роботу над формуванням в учнів вміння складати вирази, використовуючи букви. Змінюючи один із доданків, проводжу роботу, результатом якої є складені числові вирази, після чого побачивши на місці кількості птахів букву «а», учні обов’язково назвуть вираз «4+а». Підбираючи до уроків математики вправи і задачі з буквеною символікою, звертаю увагу на те, щоб матеріал був цікавим і зрозумілим для дітей, дотримуюся таких принципів, як:


- системність; - доступність; - науковість; - різноманітність; Продумуючи план проведення

уроку математики, обов’язково включаю елементи

алгебраїчного матеріалу в різні етапи уроку: - пояснення нового матеріалу; - закріплення вивченого матеріалу; - контроль знань(усний рахунок, математичний диктант, самостійна робота); - диференційні завдання для учнів. Вважаю, що результати навчання й виховання учнів здебільшого залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчає

і

як навчає. Розмірковуючи над перевагою

котрогось з них, прийшла до висновку: безумовно, величезну роль у справі навчання і виховання відіграє як вчитель, його особистість, його професійність і компетентність, так і атмосфера, у якій відбувається процес. «Хто вчить, той вчиться» - ця давня мудрість направляє мене до пошуку нових більш ефективних прийомів навчання для розкриття творчого потенціалу особистості школяра. Тому на певних етапах уроку застосовую інтерактивні технології: роботу в парах, роботу в «трійках», роботу в малих групах, «Мозковий штурм», «Мікрофон». Робота з формування алгебраїчної компетентності молодших школярів класів уроках математики є важливою і необхідною. зокрема, є каталізатором

на

Саме пропедевтика матеріалу, алгебри

у розв’язанні актуальних проблем математики,допомагає

допитливим школярам знаходити відповіді на питання, пов’язані з опануванням математичної науки. Поетапне, цілеспрямоване та систематичне

застосування завдань

і

задач

алгебраїчного характеру сприяє удосконаленню відповідних знань з математики, впливає на розвиток умінь і навичок молодших школярів, зацікавлює учнів і формує позитивну навчальну мотивацію, сприяючи тим самим формуванню правильних уявлень і понять, з яких складаються усвідомлені й міцні знання про оточуюче середовище, як наслідок формує алгебраїчну компетентність особистості. Застосування елементів алгебри та пропедевтика алгебраїчного матеріалу на уроках математики спонукає учнів до самостійного мислення, активного засвоєння нових знань. У них формується здатність до оволодіння знань шляхом власної творчої діяльності, підвищується рівень розумового розвитку, інтерес до вивчення предмета і що найбільш суттєво - покращуються результати у навчанні.


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.