Studia Regionalistica
сприятливих умов для безпосередньої взаємодії нових ринкових суб’єктів, більшість з яких уже належала до недержавного, найчастіше приватного сектора. У своїх торговельних, виробничокоопераційних, інвестиційних та інших контактах і співпраці із закордонними партнерами ці підприємства й організації керувалися принципами раціональності, економічної доцільності та отримання прибутку. Держави, однак, формували своєрідний законодавчо-нормативний і міжнародно-правовий “коридор”, аби приватні інтереси ринкових структур-учасників українськословацького економічного співробітництва не вступали в суперечку із суспільними інтересами та стратегічними завданнями двосторонньої господарської співпраці. До такого нового рівня взаємовідносин в економічному співробітництві Україна і Словаччина рухалися в 1990-ті роки поступово – через перехідний період змін у системі двосторонніх відносин. Причому перші зрушення в українсько-словацьких економічних відносинах відбулися ще в період планової економіки. У другій половині 1980-х років в Україні, як і на загальносоюзному рівні, впроваджувалися нові механізми у сфері зовнішньоекономічних відносин. Акцент було зроблено на розвиток прямих виробничих і науково-технічних зв’язків підприємств й організацій. Наприклад, наприкінці 1980-х років, згідно з архівними даними, поставки продукції за прямими зв’язками до Чехословаччини складали значну частину експорту Закарпаття. Відповідно до інформації Закарпатського обласного управління статистики від 17 листопада 1989 р., за порівняльний період 9-ти місяців (січень-вересень) 1988 і 1989 рр. обсяг експорту продукції закарпатських підприємств за прямими зв’язками до ЧССР зріс з 972,6 тис. до 6 379,9 тис. перевідних карбованців. А обсяг імпорту за прямим зв’язками із ЧССР до Закарпаття збільшився із 826,1 до 4 017,3 перевідних карбованців [1.7.1.10, A.78 – 79]. Прямі зв’язки соціалістичного періоду дозволили українським підприємствам налагодити різні види економічного співробітництва і набути досвіду роботи на зовнішньому ринку та в здійсненні експортно-імпортних операцій. Надалі не всі контрагенти українсько-словацьких прямих зв’язків утримали контакти з різних причин – через роздержавлення та приватизацію - 100 -