"Моя Земля" Анна Олєйнікова by Sergey Kolomiets

Анна Олєйнікова

МОЯ ЗЕМЛЯ Збірка пісень для дітей молодшого та середнього шкільного віку на вірші миколаївських поетів

Миколаїв ПОЛІГРАФІЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ

2009

ББК 85.984 О53 РЕЦЕНЗЕНТИ: Петренко О.М. —

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри інструментально-виконавських дисциплін МДУ ім. В.О. Сухомлинського, член Національної спілки композиторів України;

Кібалова Т.В. —

учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2005», методист з музичного мистецтва МОІППО, відмінник освіти.

Колпакова Л.Г. —

учитель-методист, учитель музичного мистецтва ЗОШ І – ІІІ ст. № 53 м. Миколаєва, методист НМЦ відділу освіти Миколаївської міської ради, відмінник освіти.

Рекомендовано Вченою радою Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Протокол № 4 від 24.12.08

Олєйнікова Анна Олексіївна МОЯ ЗЕМЛЯ.

Збірка пісень для дітей

дошкільного та молодшого шкільного віку Олєйнікова А.О. Моя земля. Збірка пісень для дітей молодшого та середнього шкільного віку на вірші миколаївських поетів. Миколаїв, 2009, 20 с. Автор виносить подяку друзям за фінансову підтримку цього видання.

ББК 85.984 О53 У збірці представлені пісні миколаївського поета і композитора Анни Олєйнікової, учителя музики Полігонівської загальноосвітньої школи Жовтневого району, старшого учителя, написаних на вірші миколаївських поетів. Автор прагне привернути увагу до творчості митців півдня України, зокрема Миколаївщини. Пропоновані пісні сприяють вихованню любові до рідного краю, оточуючої природи, розвивають образну уяву та естетичний смак виконавців. Видання адресоване учителям музики загальноосвітніх шкіл, музичним керівникам шкільних та позашкільних закладів, батькам – усім шанувальникам дитячої пісенної творчості. Всі права на книгу знаходяться під охороною автора.

Моя земля сл.Євгенії Левченко муз. Анни Олєйнікової Рухливо Hm

F#7

Над по -

гра- є, Em в сні, Em пи,

лем без-кра- їм, Hm

пта - ши -

на лі - та. Hm F#

ли - нуть над сте A

сер - цю до- ро - га.

ві тер ко-лос-ся F#7 Hm

пом жни- вар - ські піс - ні. Em

зо-ло-ті по - ля, Em A

В'єть-ся стріч-ко - ю F#7 Hm

де стиг - нуть жи-та, H7

F#7

тут ро-ди-лась я, D Em

го-лу-ба рі - ка. Em Hm Закінчення rit. // Це

Це

со - пі -

лоч-ка

гой - да,

на-че

Приспів

Це

мо-ї стеHm

це мо-я зем - ля. Hm F# мо-я зем - ля вкра-їн-ська, F#7 a tempo Hm

мо-я зем - ля вкра-їн-ська, сер-цю до - ро - га.

Над полем безкраїм, де стигнуть жита, Сопілочка грає, пташина літа. А вітер колосся гойда, наче в сні, І линуть над степом жниварські пісні. Приспів: Це мої степи, золоті поля, Тут родилась я, це моя земля. В'ється стрічкою голуба ріка. Це моя земля вкраїнська, серцю дорога. Під небом, під сонцем - це рай на землі. Поглянь, як красиво пливуть кораблі. А це ж бо не море, це степ і жита, Це косять комбайни, а хліб - то життя. Приспів.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Голубі хмарки сл. Євгенії Левченко муз. Анни Олєйнікової

Помірно. Ніжно Cm

Пли-вуть

по не -

Сm

не зак-ри-ва -

ю-

чи со- бо- ю сон - це.

но ме-ні й то-бі,

го

ра - діс -

не-бес-на го - лу - бінь - мо-є ві- кон - це. Fm

ю - ся

не-бо за-люб-ки Fm

гля-ну-ти у Все - світ,

та ба-чу там лиш

Со-неч-ко -

Від цьо -

Вдив- ля -

бу хмар-ки го-лу- бі,

так хо-четь-ся за Ab

го-лу-бі хмар-ки Cm

цю зі-роч-ку

не - бес - ну.

і Закінчення

// та ба-чу

там

лиш

го-лу-бі хмар-ки

со-неч-ко -

цю зі-роч-ку

не -

бес -

ну.

Пливуть по небу хмарки голубі, Не закриваючи собою сонце, Від цього радісно мені й тобі, Небесна голубінь - моє віконце. Приспів: Вдивляюся у небо залюбки Так хочеться заглянути у Всесвіт, Та бачу там лиш голубі хмарки І сонечко - цю зірочку небесну. Пливіть у небі, хмарки голубі, Не закривайте сонечка ніколи. Хай буде мир, літають голуби І сміх лунає радісно навколо. Приспів.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Джерельце сл. Ольги Дідусенко муз. Анни Олєйнікової

Помірно рухливо Cm

Дже-рель-це біг - ло

та-ло під ка - ли -

но -

ю,

по - ки

я-ром та до - ли -

я-

зда - ва - ло - ся,

ся.

D А

і дзвін-ко ще-бе-

по -

що

дать,

лиш Місяченько подивлявсь на сво-ю вро -

ро -

Gm ду

мут-но - ю во-

Та мул

ри

до-

вже не за - іс- крить - ся.

хма -

ся

тім з хма-ри дощ по- ли-

ло -

нув, зро-би-лась ка - ла -

спа -

лось, рай-дуж-но сві - ти -

ка - мінь в дже-ре-ло хтось ки -

дно

но -

на

чав

смі -

ди - ця -

сон-це в ньо-му ми - ло -

нув

по-

зій -

шли - ся

спать,

Gm D

в про - зо - ру

і спі-ву-чу

зно-ву во -

І знов дже-рель-це

ди-це- ю ще - бе- че під ка - ли -

Gm ся,

Cm ра -

ду.

ді -

є-

я-ром та до - ли -

но -

ю,

смі - єть -

сон-це в ньо-го ди -

Gm вить -

ся.

ся,

но -

во-

рай-ду- го- ю сві - тить-

Gm j #œ

Сон-це ди-вить-ся.

Джерельце бігло яром та долиною І дзвінко щебетало під калиною, Сміялось, райдужно світилося Допоки сонце в ньому милося. А потім з хмари дощ полинув І камінь в джерело хтось кинув, Зробилась каламутною водиця Здавалося, що вже не заіскриться. Та мул почав на дно спадать І хмари розійшлися спать, Лиш Місяченько подивлявсь на свою вроду В прозору і співучу знову воду. І знов джерельце яром та долною Водицею щебече під калиною, Сміється, райдугою світиться, Радіє - сонце в нього дивиться. Сонце дивиться.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Кульбабки сл. Анни Дем'яненко муз. Анни Олєйнікової

Жваво Hm7

F#7

Вес-на

F#7

за- зе-ле - ні- ла,

Hm F#

F#7

вті-ху всім ста-рень-ким, для

та - ри -

Em7

ки на схи - лах,

F#7

ми не од- не

на - го -

і крізь зе-ле-ний

ці кві-точ-ки тен-діт-ні -

Em7

F#7

на

Мов посланці із сон - ця, ліх-

F#7

їм зіг-

рі -

ли.

Hm F#

те до - ро - гу? - ві- но- чок

F#7

чи на- мис - то сплес-

// А...

Весна зазеленіла, Нема про зиму й згадки, І крізь зелений килим Пробилися кульбабки. Такі собі жовтенькі Ці квіточки тендітні На втіху всім стареньким, Для радості всім дітям. Мов посланці із сонця, Ліхтарики на схилах, Ми не одне вже серце Теплом своїм зігріли. Щоб повернуть в дитинство, Шукаєте дорогу? Віночок чи намисто Сплести знайдіть нагоду.

ді-тям.

Закінчення

ду.

вже сер - це теп-лом сво -

ти знай-діть

всім

Щоб повернуть в дитинство, шу - ка - є -

F#7

не- ма про зи-му й згад-ки,

Та - кі со-бі жов-тень-кі

ра-до-сті

Hm7

F#7

ки-лим про-би- ли-ся куль-баб-ки.

І серце ваше тихо, Мов пташеня, заб'ється, І найстрашніше лихо Таким вже не здається. Життя минає швидко, Та все ж не для забави Напередодні літа Біліють всі кульбаби. Мов чарівні сніжинки, Зима нас розгубила, Встанемо ми навшпиньки, Піднімемо вітрила. Мусимо ми подбати Про менше покоління Ми летимо у мандри, Несем своє насіння. Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Пророчий голос Кобзаря сл. Людмили Чижової муз. Анни Олєйнікової

Помірно Dm

Про-ро-чий го-лос Коб- за - ря

ни- ні

про во-лю воль-ну - ю спі - ва,

воль- ну-ю, про волю воль- ну-ю,

воль - ну- ю, про біль

про біль

з ча- сів да - ле - ких

про біль

A7 і щас-тя Ук-ра -

і щас- тя Ук - ра - ї - ни.

і щас-тя Ук - ра - ї - ни.

ї - ни.

Про во-лю

Про во-лю воль-ну-ю, про волю

Закінчення

і до-

// сха - ме-ніть-ся! Будьте лю-ди...

Пророчий голос Кобзаря З часів далеких і донині Про волю вольную співа, Про біль і щастя України. Про волю вольную, про волю вольную, Про біль і щастя України. Ім'я Тарасове святе В молитву-пісню переллється, Та у серцях всіх поколінь На віки-вічні зостається. Та в поколіннях він, та в поколіннях він На віки-вічні зостається. Його пророчії слова Одвічно совість нашу будять, Пересторогою звучать: "Ви схаменіться! Будьте люди..." Пересторога нам, пересторога нам: "Ви схаменіться, будьте люди..."

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Восени сл. і муз. Анни Олєйнікової Помірно Cm

Го-мо- нять діб-ро- ви лис-тям Cm

рот - ши-ми ста-ють Fm

лі".

ні Cm

о-сін - ні

грі- ють, G7

во- се-ни: G7

дні? Fm

і чо-мусь ми всі жов- ті - єм, Закінчення

На вік- //

зіт-ха-ють кіш - ки,

а вед-мідь

"Чом ко-

Сон-ця про - ме-ні не

1.2.3.

і у

ви - рій від-лі - та - ють жу-равCm

Го-мо-нять діб-ро-ви G7

і- де в бар- ло - гу

лис-тям, Cm

во- се - ни.

на вікG7

Во- се-

ни. 1. Гомонять діброви листям восени: "Чом коротшими стають осінні дні? Сонця промені не гріють, І чомусь ми всі жовтієм, І у вирій відлітають журавлі". 2. На вікні зітхають кішки восени: "Де ви, де ви, жаркі-теплі літні дні? І чому промінчик сонця Заглядає у віконце Та теплом своїм не може нас зігріть?"

3. А ведмідь іде в барлогу восени: "Буду спати я до самої весни". Ну, а білочки - невтомні, Дупла їх запасів повні, Стійко в лісі зимуватимуть вони. Гомонять діброви листям, На вікні зітхають кішки, А ведмідь іде в барлогу Восени. Восени.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Осенний листок сл. Сергея Русских муз. Анны Олейниковой

Темп вальса Am

C ве - те - рок зо - ло - том Am

кий

лис -

ток.

Как - то И по F

в день о- сен - ний нёс кру-жить - ся Dm

о - тор- вал 2. ма-лень-кий E7

// в не -

бе

лег - кий в вих 1. - ре E7

от вет - ки ко - раб - ликAm

го -

лу -

ма - леньв не - бе

бом.

Как-то в день осенний легкий ветерок Оторвал от ветки маленький листок. И понес кружиться в вихре золотом Маленький кораблик в небе голубом. И подумал листик: "Небо - рай большой, Так лететь приятно, видя край родной". Ветер-шалунишка дальше побежал, Глупый листик этот средь других лежал.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Їжаки сл. Наталії Юрчук муз. Анни Олєйнікової

Рухливо C

Ї - жа-чи - ха на о - бід C

ка C

ла-гід-но про - си - ла: F Dm

га - ю, G

C я- го-ди ва- ри- ла, Am Dm

кожен листячко су-хе C Dm G

чо- ло- ві - ка - ї - жаG

"Ти бе-ри ї-жа-че- нят E7 Am

і і - ди до C

в куп-ки хай скла C

Ї-жа-ки- коC

да- є. G

лю-чі дру- зі лі- су, та ж як-би по-наз-би- ра- ли хми- зу,ще й поклали зверху листячки,

G мерз -

то й не

C ли б

взим -

ку

ко -

люч -

ки.

1. Їжачиха на обід ягоди варила, Чоловіка - їжака лагідно просила: "Ти бери їжаченят і іди до гаю, Кожен листячко сухе в купки хай складає. Бо до нас іде зима біла, волохата , А у нас кругом дірки, не покрита хата". Відповів на те їжак: "Почекай хвилинку, Ось кисличок поїмо, вкриємо хатинку". Приспів: Їжаки - колючі друзі лісу, Та ж якби поназбирали хмизу, Ще й поклали зверху листячки То й не мерзли б взимку колючки. 2. Посідали всі рядком та жують кислиці, Раптом чують, за вікном виють хуотовиці. Налякались їжаки, що зима настала, Позгортались у клубки, до весни проспали. Приспів. 12

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Казковий Новий рік сл. Олександра Кімряка муз. Анни Олєйнікової

Весело G

Дід Мо-роз си - дить у са - нях,

ї - де, ї - де - от ди- ва! Ба-чить- за-єнь - ка ма-лень- кий під я- лин-ко - ю стри-ба. А я-ли-ноч-ка пух-

D нас - та,

на - че зі-ронь-ка, сі -

я,

вся зе-ле-на і прек- рас - на,

A і роз-кіш-на, і

D жи - ва.

Дід Мороз сидить у санях, їде, їде - от дива! Бачить - заєнька маленький під ялинкою стриба. А ялиночка пухнаста, наче зіронька, сія, Вся зелена і прекрасна, і розкішна, і жива. А у зайця вуха довгі, він ялиночку стеріг, І до нього вовчик-братик з лісу весело прибіг. Ведмежа прийшло із татом під ялинку танцювать, Із бочонка своїм медом стали звірів пригощать. Рижі білки поспішали і горіхів принесли, А їжата - на колючках несли сушені гриби. Дід Мороз посеред кола весело співа пісні, Наділяє всім гостинці. Новий рік! Радіють всі!

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Зимний мотив сл. Валерия Алексеева муз. Анны Олейниковой

С движением Cm

За-мер-зший снег, G7

су-хой, как пыль, ле-тит в но-чи - иг - руш- ка Cm G7 Cm Припев

вет-ра, изменчив ме-сяц в красках спектра, все нереальным кажется, как быль. Cm B Eb мом без-мол-ви-и сне - гов Fm B7 Eb

и лишь от-ме-ти-нки сле-дов

даль G7

се-реб-ри-ста-я си -

В не-

я - ет, Cm

о жиз-ни нам на-по-ми - на - ют.

Замерзший снег, сухой, как пыль, Летит в ночи - игрушка ветра, Изменчив месяц в красках спектра, Всё нереальным кажется, как быль. Тянулась ночь, светлели звезды, Тускнеет снег, под утро серый, Окутал покрывалом булым, На проводах искрят его наросты. Припев: В немом безмолвии снегов Даль серебристая сияет, И лишь отметинки следов О жизни нам напоминают. Прелестны ели в снежных кружевах, В гирляндах праздничных береза, Скрипят стволы от лютого мороза, В мохнатых утонуло все снегах. Припев. 14

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Астроном сл. Ларисы Матвеевой муз. Анны Олейниковой

Не спеша D

вом,

В го-ро-дишке небольшом, в за-хо-лус-тье, одним слоF#7 Hm 1.2.4. 3.5. F#7

жил бузусый астроном в доме мрачном и не но - вом. Hm Hm Em F#7 Проигр. после 3 и 5 купл.

в том и видел счасть-е.

F#7

только

~~~

1. В городишке небольшом, В захолустье, одним словом, Жил безусый астроном В доме мрачном и не новом.

4. Но цветочницу одну Раз увидел ненароком, И забыл он про луну В небе звездном и глубоком.

2. Он на крыше коротал Ночь с подзорною трубою, Звезды на небе считал И ложился спать с зарею.

5. Стал уютным старый дом Не уйти от вечной темы, А женатый астроном Поливает хризантемы.

3. Одинок был, как монах, Отрицал любовь и страсти, О других мечтал мирах Только в том и видел счастье.

(проигрыш)

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Жайворон сл. Віталія Єрмаченка муз. Анни Олєйнікової

Жваво C

Со-неч-ко яс-кра-во в не- бі

дру - зів він

ся - є,

Am F

скли-ка - є, про сво-є жит -тя

а над по-лем жай-во - рон лі - та - є.Сво-їм спі-вом

Закінчення E7 Dm

роз - по - ві - да - є. // На-шу Ук-ра-ї - ну про-слав-

Am ля -

ти.

Сонечко яскраво в небі сяє, А над полем жайворон літає. Своїм співом друзів він скликає, Про своє життя розповідає. У цім полі жайворон родився, Тут літати змалечку навчився, Тут брати його росли і сестри, Сяяли промінням теплі весни. Кожен знав свою роботу й місце, Кожен розуму в батьків навчився, Гідно жити, весело співати, Рідний край у піснях прославляти. Досі він літає на Вкраїні, Де поля усім до болю рідні. Далі буде жайворон літати Нашу Україну прославляти.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

До синього моря сл. Анатолія Качана муз. Анни Олєйнікової

Помірно рухливо Am

Під-няв- ши до щог-ли віт-ри- ло но-ве, до Dm E7

си-ньо-го мо-ря хма-ри-на пли-ве. Хмарино, хмарино, я теж би хотів по - ба- чи-ти мо- ре хоч 1.2. Am C F G C Am Dm E7 Am раз у жит-ті. Як жаль, що до мо-ря всі ці ро - ки C

// -ту.

Am Ко - ли

без ме-не нес-ли сво-ї

Dm я

там

бу -

1. Піднявши до щогли вітрило нове, До синього моря хмарина пливе. Хмарино, хмарино, я теж би хотів Побачити море хоч раз у житті. Як жаль, що до моря всі ці роки Без мене несли свої води річки.

E7 ду?

ко -

ли

во-ди річ-ки. Am

під - рос - ту.

2. Без мене до моря і вдень, і вночі Летять восени журавлині ключі. Без мене, без мене, без мене туди Пливуть кораблі та біжать поїзди. Без мене впадають у море й тепер Тихий Дунай, і Дніпро, і Дністер.

3. Я радий, хмарино, що зможеш хоч ти Під білим вітрилом до моря дійти, Скупатись у хвилях морських, а тоді Набрати з лиману м'якої води. Скажи, море хай чекає в порту. Коли я там буду? А коли підросту.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

Ниточка за голочкою сл. і муз. Анни Олєйнікової D7

це ці - ну - є і сі - м'я мо - я. Gm A7 Dm D7

Ви - ши - ва-ти вже у - мі - ю я, Gm C F Dm

Ви- ши- ва-ю ко-льо-ро-вий рід-ний край, і Gm C F B

лик-день є, і щед-рий Миколай. Ни-точ-ка за го-лоч-ко-ю бу-де пос-пі-шать Gm A7 Dm D7 Gm C F на тка-ни-ні швидко вишивать: Gm го -

ка- ли-но-ві роз-си-пи і

ко -

ю-

бу -

Ве-

ві-зе-ру-нок B

го-лу-бінь рі-чок. Ни-точ-ка за

A7 лоч -

Dm де

руш -

ни -

чок.

Вишивати вже умію я, Це цінує і сім'я моя. Вишиваю кольоровий рідний край, І Великдень є, і щедрий Миколай. Приспів: Ниточка за голочкою буде поспішать Візерунок на тканині швидко вишивать: Калинові розсипи і голубінь річок. Ниточка за голочкою - буде рушничок. Оберіг у кожній хаті є, То святиня і життя моє. Десь поїду - повертатимусь сюди, Збережу святині роду назавжди. Приспів. Речі є для кожного святі. Пам'ятаймо про святині ті: До криниці стежка, батьківський поріг, А ще вишиванка - мамин оберіг. Приспів.

Анна Олєйнікова. «Моя земля»

ЗМІСТ

1. МОЯ ЗЕМЛЯ (сл. Є. Левченко).............................................................................3 2. ГОЛУБІ ХМАРКИ (сл. Є. Левченко)....................................................................4 3. ДЖЕРЕЛЬЦЕ (сл. О. Дідусенко) . ........................................................................6 4. КУЛЬБАБКИ (сл. А. Дем’яненко).........................................................................8 5. ПРОРОЧИЙ ГОЛОС КОБЗАРЯ (сл. Л. Чижової)................................................9 6. ВОСЕНИ (сл. А. Олєйнікової).............................................................................10 7.

ОСЕННИЙ ЛИСТОК (сл. С. Русских) . ............................................................. 11

8. ЇЖАКИ (сл. Н. Юрчук) ...................................................................................... 12 9. КАЗКОВИЙ НОВИЙ РІК (сл. О. Кімряка) ........................................................13 10. ЗИМНИЙ МОТИВ (сл. В. Алексєєва) ............................................................... 14 11. АСТРОНОМ (сл. Л. Матвєєвої) . ........................................................................15 12. ЖАЙВОРОН (сл. В. Єрмаченка)......................................................................... 16 13. ДО СИНЬОГО МОРЯ (сл. А. Качана)................................................................. 17 14. НИТОЧКА ЗА ГОЛОЧКОЮ (сл. А. Олєйнікової)............................................ 18

Навчальне видання

Анна Олєйнікова МОЯ ЗЕМЛЯ Збірка пісень для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Редактор: Анна Олєйнікова Тел.: +38 (0512) 68-71-88, моб.: +38 (096) 544-59-38

Дизайн, комп'ютерна верстка: Геннадій Гембержевський Здано в набір 27.03.09. Підписано до друку 31.03.09. Формат 64х90 1/8. Папір крейдяний 90 г./кв.м. Гарнітура Times Тираж 800 прим. Зам. 1083 Видавництво «Шамрай». 54000 Україна, м. Миколаїв, вул. Поштова, 85. Свідоцтво МК № 4 від 16.09.02. E-mail: pnsh@yandex.ru Друк: Поліграфічне підприємство ПП Шамрай. 54001 Україна, м. Миколаїв, вул. В. Морська, 63, офіс 213. Тел.: +38 (0512) 35-05-83. E-mail: pnsh@yandex.ru